Я написав оцi слова у квiтнi торiк, ще не знаючи тодi про iснування ресурсу "Клуб поезiї". На жаль, тепер наведений "сучасний варiант" вже важко називати "сучасним"... Розвиток подiй (мої припущення - в останнiм куплетi) виявився найгiршим з "усiх можливих"...
----------------------------------------------------------
Сплять кургани темнiї,
Сонцем всi обпаленi,
Тiльки степ нескiнчений
Та бур'ян густий...
За наказом уряду
Опинивсь тут шалений
Силовик озброєний -
Легiнь молодий.
"Камуфляж" на легiнi
З українським тризубом,
Машинґвер з набоями -
Справжнiй "бог вiйни"!
Захищати цiлiснiсть
України рiдної
Прибув на Донеччину
Вiн з Галичини.
У копанках вугiльних
Шахтарi - не ледарi,
Рубають вугiллячко,
Норми видають,
Капiтали збiльшують
Рiнату Ахметову
Й, завдяки тим копанкам,
Теж собi живуть.
Та, на жаль, шахтарики
"Сепаратiв" слухають,
Про їхнi "республiки"
Всяку маячню,
Чого добиваються?
I куди ся рухають?
Певна рiч, отримають,
Хiба що, фiгню...
Сепарати кажуть їм:
"Задля щастя вашого
Ви не вiрiть Києву,
Слухайте лиш нас!
В Українi Захiднiй
Забагато "фашикiв"
I вони зi зброєю
Їдуть на Донбас!"
Що ж на Сходi Пiвденнiм
Таке починається?
Невже воюватиме
Проти брата брат?
Чим усе закiнчиться?
Що, нарештi, станеться?
Хiба нам потрiбен
Отакий розбрат?
..............
Квiтень 2014 року.