дівчинко де ти і з ким ти
шукаєш пригод?
де проминуло твоє перше кохання?
як забуваються ці незграбні вірші
що писав колись тобі я?
проходиш повз і ніби немає нічого
і ниби поряд немає цих слів
я ковтаю щодня по краплинах
цю тишу самотньої ночі і тихих морів
ось так от щиро казати люблю
і не просити взаємності
всі кого ми шукали
назавжди залишаться там де причали
самотнього берега б'ються об тривку
пам'ять міцними хвилями
поговори зі мною
не йди рікою стрімкою
тут пусто і пустка залазить крізь
вікна у вуха швидкою ходою
я плював тобі у душу
я топтав тебе ногами
я торкаюся тишею тепер через відстань
я малюю тебе словами
я так мало тебе ще бачив
я так мало в тебе ще вірив
я напиваюсь слізьми
я немає
коли знаходиш у мені любов
так бережи її
коли знаходиш у мені спокій
так бережи його
коли у мені проростаєш паростком
невеликою вірою так довіряй як останньому
я заради тебе ладен на все
на все