Вам вічна пам'ять наші ветерани,
ви ангели земельних батальйонів.
Ви йшли через нестерпні сльози й рани,
й звуки голодних,здавалось вічних дзвонів.
І падали, але крила не зломали,
вас віра піднімала йти до перемоги.
Так гірко очі душу розпинали,
кроваві закодовані дороги.
І не робота вас тримала на війні,
а дружба братська,й рідні руки.
Коли стояли мертво у стіні,
любов лиш зупиняла муки.
Ні чорні ворони вас не зупиняли,
ні полум'я,що розгоряло всі надії.
Ви твердо вірили і знали,
що ще над вами вітер віє.
Не зрахувати людську кількість вам поклонів,
й не зупинити течію серцевих ран і шрамів.
Серед гарячих ліній хилих долонів,
розростеться й буде жити доля ветеранів.
