У сні здавалося мені,
Що мир настав по всій землі
Усе жило, цвіло, раділо
Та раптом стало так журливо...
Мене взяло за руку маля,
Ще зовсім крихітка.дитя.
І голосом тихим крізь сльози
Так тихо-тихо запита:
"За що так Бог мене карає?
Що неньку з батьком він забрав
У мене нікого немає..
Як буду далі жити я?"
І я заплакавши упала
Так міцно обійма дитя
Я лише хотіла сказати..
Та раптом прокинулась вмить
І серце забилося важко, скільки дітей в світі цих.