Зроблю з обра́з твоїх букет,
Нехай у нім лиш чорні квіти.
Для всіх він буде мій секрет,
Хоча куди вже правду діти?
Я кину квіти ті тобі,
Бери та й тішся ароматом,
Він із поли́ну гіркоти́,
Із сліз солоних смаком.
В тих пелюстках моя журба,
Недо́спані тужливі ночі...
Надія, що колись жила
Тепер жеврі́ти вже не хоче.
Ну як тобі такий букет?
Ти дуже добре постарався,
Повір без тебе, милий мій,
Ніколи б він таким не вдався.
Сергій
