|
Чий це удар був?По серцю ніби кинжалом,
ні кохання,ні радості,немає тепла.
Де те життя,що всіх заряджало,
за павутинною блискає лишень пустота.
Розколена біль,проходить гарячі куточки,
від серця, до конфузій і страху.
Солодко спить і мотає клубочки,
знедолення,ран,до смертельного змаху.
Відпустило буття,тумани й дороги,
споглядаючи гірко на змертвенну тінь.
Тільки і дальше десь там не відпускають тривоги,
обнова шукає нову вже ціль.
І там після смерті,не важливо вже вчасно,
згадавши життя,що задалось гірке.
Від тебе минулого залежить чи ясне,
буде зоряне сяйво майбутнє ярке.
Чи космос забере тебе до Нірвани,
подих любові відкриє нову дорогу.
Чи ніби звір,якого в клітці тримали,
буде блукати знову і знову.
Енергія глибше горить у тобі,
прощання, любов-це в рай джерело.
Пройшовши по краю,побувавши на дні,
поборвши себе ти знайдеш добро.
Відпустиш ці всі прості буттєві привички,
відкривши для себе духовне життя.
Знайдеш новий світ,де любов це відмичка,
для більшого,ніж усвідомлює твоє відчуття.
ID:
708229
Рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата надходження: 24.12.2016 12:35:14
© дата внесення змiн: 24.12.2016 12:35:14
автор: V1TaL1o
Вкажіть причину вашої скарги
|
