Ваші думки уже більше не ваші,
Вони лише відголоски минулого,
Відколи випито з екрану чаші
П’янкого трунку для мозку сутулого.
І ваші спогади також забуті
В тих формаліном промитих звивинах
Як в монітор тільки очі прикуті,
Шукають щось в журналістських зливинах.
Уже не знаєш, що брати до віри.
Хто віддає здичавілі команди.
Це – за яскраве, а то – вже за сіре
У масових засобах пропаганди.
