Незрушні крихти-очі
Ці надвечір’я зодчі
Позиркують на нас, а ми – на їх.
Вже дні настали довші,
Тому небесні товщі
Яскравіші, п’янкіші,
І вітер геть притих.
Насупились дощами
Пухнасті теплі хмари
Заллють зело у залах
Із вулиць і дахів.
І триптихом постали
З рожево-сизим станом
Каштанів сад і сонце,
Чуттєвий зливи спів.
07.04.2018
