Я знаю горе, знаю самоту,
І п’ятдесят відтінків всіх депресій,
Боровся той, хто мав в житті мету,
Хто знав, що він призначений для звершень!
Я знаю, що таке серцебиття,
Розбитого, пораненого серця,
Когось любов вертає до життя,
Над кимось зле, безжалісно сміється…
Я знаю смаки всіх розчарувань,
І шрами, в марній боротьбі здобуті…
Коли душа втомилась від страждань:
Хотіла щастя — не була почута!
Я знаю все погане на землі,
Зради, найгірше, все що є на світі,
Комусь на світі гірше, ніж мені,
Не хвора я, не тре мене жаліти!
Я знаю біль від втрати, як ніхто,
Ні краплі співчуття я не просила,
Бо по життю перемагає той,
Хто втратив все, не втративши ще сили!