Як то файно юш в селі - кожен день новини,
Як не маємо поминки, то маєм хрестини.
Якось було вісілє, нині новосілля...
Йду но скоро юш на грядку, наламаю зілля.
Ольга хату закінчила - хлоп є в Гамериці,
Хоч сі нині я зберу у новій спідниці.
Взулам сі в старі гумаки, мешта у торбину,
І тихонько з своїм Стефцьом пішла на гостину.
Перед брамов поміняла гумаки на мешта
І духами м сі скропила, які мала- решта.
Всьо було таке шикарне, жи м сі занезнала:
Їсти, пити, говорити- вся хата тріщала.
Юш подали всім вечерю- голубці з грибами,
Захотіла м до виходку... до псячоі мами.
На дворі не має точно, то десь видно в хаті,
Встала м тихо юш з за столу і пішла шукати.
Знайшла... вочи відпираю - та то шо такенне?
Ніби сральник, ніби трон- таке всьо змощене.
Би м вночи не йшла до стайні, то ставлю відерко,
А у Ольги фальбанки і зверху люстерко.
Так їм міцно приглідала, як на трон той сісти,
Та м страху чогось дістала, жи можу не злізти.
Вийшла м скоро з того місця, двері всі заперла,
Ну а далі, шо робити?.. А би м тут не вмерла.
Дома своє, дуже рідне- стайні та виходок,
То найліпший в світі, люди, у селі доробок.
Зуби м міцно закусила - би ніц не сказати...
Як поридна господиня, понесу до хати.
(С) Леся Утриско
ФАЙНО! НО ДОБРЕ ,ЩО НЕ ПРИПЕРЛО А ТО Б СВОЇ ПОРФУМИ ЛИШИЛА В ГОСТЯХ.
