Масмедіа зловили параліч...
А навкруги така прекрасна ніч,
Хотів би бачити тебе я віч-на-віч,
Сказати не одну хорошу річ.
На небі зараз самий розпал балу...
Місяця грайливо хмарки покривають...
"Мій Місяце" - так ти й не сказала,
"Сонечко" - тебе вуста не називають...
І під оцю симфонію небесну
Я згадую усе, що було в нас:
Любов, твою красу чудесну,
Щасливий спільний час,
Обійми, сміх твій наливний,
І погляд, що зачарував ураз,
Такий він був сумний,
Упертий, милий і ясний.
Хотів би бачити тебе я віч-на-віч,
З тобою завжди бути пліч-о-пліч,
В очах бачачи мудрість всіх сторіч,
Обіймати і йти з тобою в ніч
До тихих зір і ясних берегів,
Туди, де спокій і немає сліз.
Де ми з тобою пролітаєм крізь
Життя нестримного снігів...
Всього що було вже і не згадати,
А скільки могло бути б ще у нас
Можливо... Щастя, любощів, прикрас...
Та я не хочу все назад вертати.
І як же тяжко все кидати,
Коли до мене тягнешся
Безмовно так стояти.
Коли на мене гнівишся,
Чи любиш, а чи граєш,
Чи як то все ти називаєш -
Щоб я лише ігнорував,
І просто мовчки лиш стояв.
Але ти знала, з ким зв'язалась,
І те, яким жорстким я є.
І хоч ти щиро закохалась,
Від того ліпше не стає.
Я бачу вихід тут лише один.
Ти не хотіла мене слухати і чути,
А жила як того хотіла і своє лиш гнула.
І не спинити часу плин,
Й мене вже не спинити й не забути,
Хоч я й не думаю, що ти усе збагнула.
Тож йду один тепер вперід,
Могли іти ми разом і поря́д,
Та ти хотіла, щоби я був "під",
Для мене правильно ж коли я "над".
Шестикрил. 22-23.02.2019
ID:
826620
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 24.02.2019 01:35:26
© дата внесення змiн: 24.02.2019 01:39:39
автор: Шестикрил
Вкажіть причину вашої скарги
|