Море у сні
бурхливе манливе
цілунки свої
надсилає сміливо
Мов янголи хвилі
прилітають пінисті
у місячнім вбра́нні
й смарагдо́вім намисті
Ця синя любов
не відпустить ніколи
проникає у кров
робить серце прозорим
Обійми мене море
заспівай мені пісню
я тобі присягну
на вірність столітню
В мо́ї очі заглянь
вони сестри з тобою
розкажи їм про світ
омий сірість піною
Ти чекаєш мене
ти так ніжно приймаєш
усі мої слова
ти при них завмираєш
Ти розказуєш знов
як потрібно творити -
гріх сто молитов
як не вмієш любити
