А щастя тиші лиш не потребує.
Лиш крики радості і посмішку в вустах.
І в тишині, саме там, не нудьгує,
І наяву радіє ніби в снах.
Про щастя хочеться усім розповідати
І не ховати у кармані від усіх
І жити ним, його лиш дарувати,
Кохати, мріяти і дарувати сміх.
А щастя і кохання однакові?
Чи при коханні теж є усмішка в вустах?
І як при щасті, не скриваєш все в любові?
Чи щастя наяву, кохання в снах?
Напевно щастя і кохання різні речі.
Про щастя ми говоримо усім
В коханні не відкриті ми до речі
І лиш для себе ми живемо ним.
