Поки дивишся в мої очі
У вікні моїм вже світанок.
Поговоримо про три ночі
Закрий віна. Нема фіранок.
Ніч та перша явля етюди,
Що весна нам малює рано.
Ніжні, трепетні авантюри
Як дивились у очі п’яно.
Друга ніч, то мабуть натхнення
Болі-радості у єдине.
Нам з тобою нема прощення
Та чи є воно у людини?
Третю ніч сюди теж писати?
Тут мабуть про життя шалене.
Так яскраво не змалювати
«так ніхто не робив для мене».
Всі ці ночі-одне єдине
Щось дурне, але точно вміле.
Показати як час це лине
З ними люди й любов змарніла
