Поглянь у небо. Квітневе небо. В блакиті хмар сонце заплело свої коси.
Птахи, неначе дбайливі господарі, все летять ...летять по справах до самого Всесвіту, широко розправивши крила, вигнувши дугою спини….
Озирнись. Ти бачиш вітер? Кажуть весняний вітер має тіло. Він саме зараз огортає тебе своїми свіжими обіймами, наповнюючи ніздрі ароматом Землі. Землі ,яка остаточно прокинулась від міцного зимового сну.
Поглянь на квіти- ці перші маленькі розсипи синіх, білих, жовтих діамантів….Їх листячко переплітається, вигинається назустріч сонцю і на мить здається наче прадавні душі в хороводі співають веснянки.
Послухай. Гримить. “Колісниця по небу їде”-кажуть старі. Все затихає, напружується і спалах. Це перша блискавка з ароматом озону, мокрої трави, фіолетового неба несе в собі енергію. Потужну, несамовиту, щиру, як і твої емоції в цю мить…
Весна. Квітень. Квіти. Птахи. Гроза. Озон. Веселка. Ластівки. Блакить.
Наповнись повітрям чистої первозданності. Ароматом надії, віри в краще.
Прадавній Світ отримує черговий шанс змінитись…
Відчуй.