Чую твій голос, бачу
Тебе, але не можу,
Все вже потрачено.
Я вже не буду,
Там де стежки вели
Всі до тебе.
Вже моє серце змели
Людські проблеми.
Вже не сміюсь,
Вже й не плачу я,
Тільки боюсь.
Розбиті, поломані серця...
І застигла земля,
І посипались стіни -
Більше не твоя,
І попереду зміни.
І попереду страх,
Що вже не буде цього,
Те, що гріло - на крах,
І нема серця мого.
Його вже нема,
І не буде ніколи,
Тепер я сама,
І завішані штори.
