Ти не бійся, малий,
То всього лише дощ.
І лист жовтий додолу,
Мов човник, лягає.
Вітер в кронах,
Потужним ударом своїм,
Хоч старий, як дитина,
Із гіллям іграє.
Пістрим плесом
Укрита остигла земля.
Ковдра долу летить
Із дощем опадає.
Скоро снігом прихована буде вона,
Все засне у надії весняного раю.
Він прийде, ти повір, він зігріє серця,
Світлом сонця життя із землі викликає...
А тепер лише вітер, і хмари, і дощ...
Стихло все навкруги..
І дитя засинає.
