Тома

Дитина дивиться на світ

Дитина  дивиться  на  світ,
Цей  погляд  ангела  відкритий,
Цікавить  наших  дітей  все,
Ще  більше  хочуть  вони  знати,
Всі  їх  питання  чому,  як,  де,  коли,
На  всі  ми  мусимо    уважно
І    з  повагою  їм  відповісти.

Дитя,  як  губка  в  себе  все  вбирає,
І  перш  за  все  –  поведінку  тих,
Хто  поруч,  з    ким  спілкується,
Живе,  що  бачить,чує.
Здається  все  так  просто,
Проте  формуються  її  манери,
Характер,  погляд  свій  вже  є...

Нікому    роздуми  мої  не  нові,
Відомі  кожному  вони,
Тому  не  слід  нам  на  дітей,
Онуків  ображатись,
Ми  самі  винні,  якщо
Непорозуміння  і  проблеми  з  ними  є...
2.03.19                8.30

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827398
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.03.2019

Картини, які зціляють

Картини,  які  зціляють:  Художник  розробив  унікальні  методики  арт-терапії  на  основі  відкриттів  великого  да  Вінчі
Norman  Ballo.    Арт-терапія.
         Бахтибек  Талкамбаев  -  доктор  наук    і  мистецтва  за  міжнародними  стандартами  ЮНЕСКО,  арт-терапевт,  художник,  поет,  вчений,  цілитель  з  Казахстану,  практика  якого  заснована  на  найдавніших  знаннях  і  перевірена  особистим  двадцятирічним  досвідом.    Цей  унікальний  майстер  своїми  картинами  не  тільки  лікує  хворих,  а  й  створює  методики  за  якими  його  пацієнти  займаються  самозціленням.
       Бахтибек  Талкамбаев  -  цілитель  з  Казахстану.
       Арт-терапевтичну  методику  індивідуального  художнього  бачення  навколишнього  світу  Бахтибек  розробив  близько  двадцяти  років  тому.    І  стільки  ж  часу  застосовує  її  при  лікуванні  дітей  і  дорослих.    В  основі  його  унікального  методу  лежать  стародавні  наукові  знання,  в  тому  числі  і  дослідження  Леонардо  да  Вінчі
 Цілющі  картини  від  Бахтибека  Талкамбаева.
       Живописні  полотна  майстра  несуть  в  собі  орнаментально-знакові  символи,  які  є  не  тільки  таємничим  посланням  людині,  але  і  свого  роду  каналом  зв'язку  з  енергією  природи,  що  дає  силу  і  здоров'я.
         Його  пацієнтами  бувають  маленькі  діти,  люди  з  психологічними  розладами,  ракові  хворі  і  навіть  наркозалежні.    Цілитель,  займаючись  з  ними  за  своєю  методикою,  розкриває  у  багатьох  пацієнтів  неординарний  талант.    І  поряд  з  власними  роботами  в  його  галереї  виставлені  роботи  його  учнів.
           "Кожен,  хто  починає  малювати,  -  каже  Бахтибек,  -  не  тільки  стає  здоровим  і  успішним,  а  й  знаходить  внутрішню  свободу  і  впевненість,  відкриває  в  собі  безмежні  можливості    творця."
     Методика  лікування  по  Бахтибеку  Талкамбаеву
     Примітно  те,  що  малювати  за  цією  методикою  може  кожен  самостійно  і  без  особливих  матеріальних  витрат.    Знадобиться  лише  розкреслений  на  квадрати  аркуш  паперу  і  гелеві  ручки.    Малюючи  щодня  можна  "опрацьовувати"  свої  негативні  заряди,  ті  що  ми  "взяли"  від  своїх  предків.    І  негайно  піде  поліпшення  психічного  і  фізичного  стану.
       І  все,  що  потрібно  для  творчого  процесу,  так  це  повністю  звільнитися  від  контролю  розуму  і  дати  повну  свободу  підсвідомості  і  руці.    "Нехай  малює  рука,  а  не  розум!",  -  каже  майстер,  завдяки  методиці  якого  можливо  реально  змінити  своє  життя  в  кращу  сторону,  позбутися  від  хвороб  і  психічних  розладів  без  таблеток.
     Уран.    Цілющі  картини  від  Бахтибека  Талкамбаева.
       Малюючи  і  зафарбовуючи  кожен  квадрат  на  свій  розсуд,  пацієнт  опрацьовує  свої  родові  проблеми.    Бахтибек  стверджує,  що  "чим  дрібніше  штрихи,  закарлючки,  геометричні  фігури,  тим  ретельніше  опрацьовуються  проблеми,  тим  якісніше  змінюється  формула  життя".
   Малюнки  пацієнтів  Бахтибека  Талкамбаева.
     Цілитель  читає  малюнок  кожного  свого  підопічного,  де  в  кожному  стовпці  матриці  відображена  родова  інформація:  перший  стовпчик  несе  в  собі  інформацію  по  лінії  батька,  третій  -  по  лінії  матері,  середній  -  відповідає  за  особисту  інформацію.
       І  малюючи  за  цією  методикою,  пацієнт  помічає  як  поліпшується  його  настрій,  йдуть  непотрібні  думки  і  негативні  емоції,  відступає  втома  і  на  думку  спадає  рішення  нерозв'язних  проблем.    А  багато  хворих  відзначають,  що  у  них  "нормалізувався  тиск,  зникла  втома,  пішов  зайву  вагу,  перестали  турбувати  головні  болі,  змінилася  реакція  на  негативні  події,  змінився  психоемоційний  фон,  який  позитивно  вплинув  на  особисте  життя  та  інші  сфери  життя,  прийшла    душевна    рівновага".
 Особливий  світ  людей  з  невиліковними  хворобами
Арт-терапія  в  центрі-студії  Creativity  Explored  в  Сан-Франциско  (Каліфорнія,  США).
       На  планеті  живе  безліч  людей,  які  страждають  на  невиліковні  хвороби,  перед  якими  медицина  і  цілителі  безсилі.І  тут  на  виручку,  хоч  як  це  дивно,  знову  приходить  арт-терапія,  яка  допомагає  підтримувати  психоемоційний  фон  хворих,  які  страждають  синдромом  Дауна,  церебральним  паралічем,  затримкою  розумового  розвитку.
       У  1983  році  в  Сан-Франциско  (Каліфорнія,  США)  художницею  Флоренс  Людінс-Кац  і  психологом,  яка    працювала    з  розумово  відсталими  людьми,  Еліасом  Кац
 була  заснована  центр-студія  Creativity  Explored,  де  організатори,  інструктори  та  волонтери  спробували  створити  особливий  світ  для  особливих  людей.
       За  34  роки  студія  перетворилася  в  маленьке    арт-містечко  з  величезною  художньою  майстернею,  де  і  створюють  свої  шедеври  незвичайні  художники.    Щодня  з  раннього  ранку  в  майстерні  кипить  життя.    Художники,  а  їх  понад  130  осіб,  працюють  кожен  у  своїй  групі  зі  своїм  інструктором.
       У  кожній  з  цих  груп  панує  своя  творча  атмосфера.    Арт-терапія  стала  сенсом  життя  цих  людей,  об'єднала  їх  і  здружила.    Навіть  мовний  бар'єр  не  перешкода  спілкуванню:  колективно  відзначаються  всі  свята,  дні  народження,  а  іноді  навіть  весілля.
     Значиму  роль  в  житті  цих  майстрів  мають  численні  виставки  та  аукціони,  що  приносять  їм  незмінну  радість  спілкування  з  шанувальниками.    А  ще  дизайнерську  знахідку  одного  з  художників  студії  придбала  і  успішно  використовує  знаменита  шоколадна  фабрика  Recchiuti.
       За  високими    азбестовими    стінами    студії  розвішані  їх  роботи,  які  в  більшості  своїй  немов  іскряться  позитивом,  райдужним  багатоцвіттям.    Відвідувачі,  опинившись  у  такій  своєрідній  галереї,  йдуть  додому  не  з  порожніми  руками,  а  обов'язково  набувають  для  себе  що-небудь  з  творінь  цих  незвичайних  майстрів.
       Чи  могли  Флоренс  і  Еліас  тоді  припустити,  що  центр,  який  вони  створюють,  виросте  одного  разу  в  ком'юніті,  де  незвичайні  художники  зможуть  відчути  себе  великою  родиною,  і  де  завдяки  арт-терапії  зможуть  забарвити  своє  життя  яскравими  емоціями.
         З  давніх-давен  відомо,  що  картини  в  цілому  володіють    зцілючою    біоенергетикою,  яка  позитивно  впливає  на  стан  організму  хворих  людей.
Переклала  на  українську  мову    1.03.19        8.30


Картины,  которые  исцеляют:  Художник  разработал  уникальные  методики  арт-  терапии  на  основе  открытий  великого  да  Винчи
Norman  Ballo.  Арт-терапия.
             Бахтыбек  Талкамбаев  –  доктор  науки  и  искусства  по  международным  стандартам  ЮНЕСКО,  арт-терапевт,  художник,  поэт,  ученый,  целитель  из  Казахстана,  практика  которого  основана  на  древнейших  знаниях  и  проверена  личным  двадцатилетним  опытом.  Этот  уникальный  мастер  своими  картинами  не  только  лечит  больных,  но  и  создает  методики  по  которым  его  пациенты  занимаются  самоисцелением.
         Бахтыбек  Талкамбаев  -  целитель  из  Казахстана.  
Арт-терапевтическую  методику  индивидуального  художественного  видения  окружающего  мира  Бахтыбек  разработал  около  двадцати  лет  назад.  И  столько  же  времени  применяет  ее  при  лечении  детей  и  взрослых.  В  основе  его  уникального  метода  лежат  древние  научные  знания,  в  том  числе  и  исследования  Леонардо  да  Винчи.  
       Исцеляющие  картины  от  Бахтыбека  Талкамбаева.
Живописные  полотна  мастера  несут  в  себе  орнаментально-знаковые  символы,  которые  являются  не  только  таинственным  посланием  человеку,  но  и  своего  рода  каналом  связи  с  энергией  природы,  дающей  силу  и  здоровье.
         Его  пациентами  бывают  маленькие  дети,  люди  с  психологическими  расстройствами,  раковые  больные  и  даже  наркозависимые.  Целитель,  занимаясь  с  ними  по  своей  методике,  раскрывает  у  многих  пациентов  неординарный  талант.  И  наряду  с  собственными  работами  в  его  галерее  выставлены  работы  его  учеников.
           "Каждый,  кто  начинает  рисовать  ,-  говорит  Бахтыбек  ,-  не  только  становится  здоровым  и  успешным,  но  и  обретает  внутреннюю  свободу  и  уверенность,  открывает  в  себе  безграничные  возможности  творца  и  созидателя."
     Путеводная  звезда.  Исцеляющие  картины  от  Бахтыбека  Талкамбаева.  
     Примечательно  то,  что  рисовать  по  этой  методике  может  каждый  самостоятельно  и  без  особых  материальных  затрат.  Понадобится  лишь  расчерченный  на  квадраты  лист  бумаги  и  гелевые  ручки.  Рисуя  ежедневно  можно  "прорабатывать"  свои  негативные  заряды,  те  что  мы  "приняли"  от  своих  предков.  И  незамедлительно  последует  улучшение  психического  и  физического  состояния.
         И  все,  что  нужно  для  творческого  процесса,  так  это  полностью  освободиться  от  контроля  ума  и  дать  полную  свободу  подсознанию  и  руке.  "Пусть  рисует  рука,  а  не  ум!",-  говорит  мастер,  благодаря  методике  которого  возможно  реально  изменить  свою  жизнь  в  лучшую  сторону,  избавиться  от  болезней  и  психических  расстройств  без  таблеток.  
   Уран.  Исцеляющие  картины  от  Бахтыбека  Талкамбаева.  
   Рисуя  и  закрашивая  каждый  квадрат  по  своему  усмотрению,  пациент  прорабатывает  свои  родовые  проблемы.  Бахтыбек  утверждает,  что  "чем  мельче  штрихи,  закорючки,  геометрические  фигуры,  тем  тщательнее  прорабатываются  проблемы,  тем  качественнее  меняется  формула  жизни".  
Целитель  читает  рисунок  каждого  своего  подопечного,  где  в  каждом  столбце  матрицы  отражена  родовая  информация:  первый  столбик  несет  в  себе  информацию  по  линии  отца,  третий  -  по  линии  матери,  средний  -  отвечает  за  личную  информацию.  
       И  рисуя  по  этой  методике,  пациент  замечает  как  улучшается  его  настроение,  уходят  ненужные  мысли  и  негативные  эмоции,  отступает  усталость  и  на  ум  приходит  решение  неразрешимых  проблем.  А  многие  больные  отмечают,  что  у  них  "нормализовалось  давление,  исчезла  усталость,  ушел  лишний  вес,  перестали  беспокоить  головные  боли,  поменялась  реакция  на  негативные  события,  изменился  психоэмоциональный  фон,  который  позитивно  повлиял  на  личную  жизнь  и  другие  сферы  жизни,  пришло  душевное  равновесие".
Особый  мир  людей  с  неизлечимыми  болезнями
Арт-терапия  в  центре-студии  Creativity  Explored  в  Сан-Франциско  (Калифорния,  США).
         На  планете  живет  множество  людей,  страдающих  неизлечимыми  болезнями,  перед  которыми  медицина  и  целители  бессильны.  И  здесь  на  выручку,  как  не  удивительно,  снова  приходит  арт-терапия,  которая  помогает  поддерживать  психоэмоциональный  фон  больных,  страдающих  синдромом  Дауна,  церебральным  параличом,  задержкой  умственного  развития.
       В  1983  году  в  Сан-Франциско  (Калифорния,  США)  художницей  Флоренсой  Людинс-Кац  и  психологом,  работавшим  с  умственно  отсталыми  людьми,  Элиасом  Кац
была  основана  центр-студия  Creativity  Explored,  где  организаторы,  инструкторы  и  волонтеры  попытались  создать  особый  мир  для  особых  людей.
     За  34  года  студия  превратилась  в  маленький  арт-городок  с  огромной  художественной  мастерской,  где  и  создают  свои  шедевры  необычные  художники.  Ежедневно  с  раннего  утра  в  мастерской  кипит  жизнь.  Художники,  а  их  свыше  130  человек,  трудятся  каждый  в  своей  группе  со  своим  инструктором.  
         В  каждой  из  этих  групп  царит  своя  творческая  атмосфера.  Арт-терапия  стала  смыслом  жизни  этих  людей,  объединила  их  и  сдружила.  Даже  языковой  барьер  не  помеха  общению:  коллективно  отмечаются  все  праздники,  дни  рождения,  а  иногда  даже  свадьбы.  
       Значимую  роль  в  жизни  этих  мастеров  имеют  многочисленные  выставки  и  аукционы,  приносящие  им  неизменную  радость  общения  с  почитателями.  А  еще  дизайнерскую  находку  одного  из  художников  студии  приобрела  и  успешно  использует  знаменитая  шоколадная  фабрика  Recchiuti.
         По  высоким  асбестовым  стенам  студии  развешаны  их  работы,  которые  в  большинстве  своем  словно  искрятся  позитивом,  радужным  многоцветием.  Посетители,  оказавшись  в  такой  своеобразной  галерее,  уходят  домой  не  с  пустыми  руками,  а  обязательно  приобретают  для  себя  что-нибудь  из  творений  этих  необычных  мастеров.
         Могли  ли  Флоренс  и  Элиас  тогда  предположить,  что  центр,  который  они  создают,  вырастет  однажды  в  комьюнити,  где  необычные  художники  смогут  почувствовать  себя  большой  семьей,  и  где  благодаря  арт-терапии  смогут  окрасить  свою  жизнь  яркими  эмоциями.
       Издавна  известно,  что  картины  в  целом  обладают  исцеляющей  биоэнергетикой,  положительно  влияющей  на  состояние  организма  больных  людей.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827261
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 01.03.2019

Чепчик

Як  дівчинка,  яка  прожила  лише  6  років,  стала  найзнаменитішою    дитиною  британського  живопису:  Пенелопа  Бутбу
             Єдина  гаряче  улюблена  дочка  англійського  аристократа,  оточена  турботою  і  ніжністю,  найвідоміший  і  милий  дитячий  образ  в  британському  мистецтві  -  ось  ким  була  маленька  Пенелопа  Бутбу.    Але  долю  її  навряд  чи  можна  назвати  щасливою:  дівчинка  померла,  не  встигнувши  відсвяткувати  свій  шостий  день  народження.
       Маленька  біографія  маленької  Пенелопи
       Батько  Пенелопи  сер  Брук  Бутбу,  баронет,  мав  славу  натури    романтичного  складу.    Він  захоплювався  ідеями  Руссо,  сам  писав  літературні  твори,  займався  перекладами,  мав  дружні  стосунки  з  художниками  та  представниками  англійської  інтелігенції.    У  свої  сорок  років  він  одружився  на  Сюзанні  Брістоу,  і  в  1785  році  молоде  подружжя  стали  щасливими  батьками  маленької  Пенелопи.
             Для  того,  щоб  влаштувати  сім'ю  з  комфортом,  баронет  упорядкував  родовий  маєток  Ешбурн  в  графстві  Дербішир,  там  дівчинка  і  росла,  в  атмосфері  абсолютної  любові,  оточена  постійною    батьківською  увагою,  яке  для  суспільства  кінця  XVIII  століття  було  явищем  швидше  незвичним.    Сер  Бутбу  замовив  портрет  трирічної  Пенелопи  відомому  і  вже  титулованого  художнику  того  часу  -  Джошуа  Рейнольдсу.
             Дж.  Рейнольдс.    "Портрет  Пенелопи  Бутбу  (Чепчик)"
           Кілька  сеансів  позування  доставили  всім  учасникам  радість,  Рейнольдс  вмів  спілкуватися  з  дітьми,  і  маленька  міс  Бутбу  встигла  дуже  до  нього  прив'язатися,  тому  і  фігура  на  полотні  вийшла  живою  і  природною.    Зображена  на  картині  в  звичайній  для  того  часу  одязі  для  дівчаток,  у  великому    головному  уборі,  Пенелопа  набула  широкої  популярності  -  це  був  чи  не  перший  портрет  такого  роду.    Твір  отримав    згодом  другу    назву    -  «Чепчик»,  під  яким  і  увійшов    в  історію.
             На  жаль,  у  віці  трохи  менше  шести  років  Пенелопа  раптово  захворіла,  і  через  місяць  її  не  стало.    Дівчинку  лікував  дід  знаменитого  вченого,  лікар  Еразм  Дарвін.    Мабуть,  причиною  трагедії  стала  якась  інфекційна  хвороба  -  точний  діагноз  поставити  не  вдалося.    Пенелопу  поховали  в  місцевій  церкві  Святого  Освальда,  а  вже  в  наступному,  1792  році,  батько  доручив  скульптору  Томасу  Бенксу  створити  надгробок  з  каррарського  мармуру.    На  камені  були  вибиті  написи  на  чотирьох  мовах,  своє  місце  зайняли  не  тільки  цитати  з  Біблії,  а  й  уривки  творів  Руссо.
         Шлюбу  сера  Брука  і  Сюзанни  ця  смерть  завдала  нищівного  удару,  незабаром  подружжя  розлучилося  і  вже  не  підтримували  ніяких  відносин,  навіть  похована  леді  Бутбу  була  під  своїм  дівочим  прізвищем.    Батько  Пенелопи  присвятив  пам'яті  дочки  збірник  сонетів,  випущених  під  назвою  «Священна  скорботу  в  пам'ять  про  Пенелопу».    Художнику  Йогану  Генріху  Генрі  Фюзелі  він  замовив  картину  «Апофеоз  Пенелопи  Бутбу».
         Справи  Брука  Бутбу  після  смерті  Пенелопи  і  від'їзду  дружини  прийшли  в  занепад,  він  розорився,  маєток  було  передано  в  оренду.    Що  стосується  художника  Джошуа  Рейнольдса,  який  створив  знаменитий  портрет,  він  помер  незабаром  після  своєї  маленької  натурниці,  в  1792  році,  залишивши  після  себе  значну  мистецьку  спадщину.
         А  картину  «Чепчик»  через  кілька  десятиліть  чекав  небувалий  успіх.    Нова,  вікторіанська  епоха  принесла  і  нові  цінності,  як  сімейні,  так  і  художні,  і  зображення  дівчинки  в  старомодному  вбранні  стало  зворушливим  нагадуванням  про  епоху  романтизму.    Портрет  Пенелопи  Бутбу  надихнув  на  створення  власного  твору  прерафаелітів  Джона  Еверетта  Мілле,  який  володів  талантом  відчувати  запити  публіки,  у  чому  його  сатирично  викрив  карикатурист  Макс  Бірбом.
           Відповідно  до  концепції  прерафаелітів,  художник  писав  свої  картини  з  натури.Моделлю  для  «Стиглої    вишні»  стала  Еді  Рамаджіт,  саме  її  портрет  замовила  Джону  Мілле  її  сім'я.    В  костюмі  Пенелопи  Бутбу  з  картини  Рейнольдса  чотирирічна  Еді  з'явилася  на  лондонському  костюмованої  балу  в  1879  році.    Картина  була  написана,  художнику  виплатили  гонорар,  а  далі  почалася  самостійна  історія  популярності  портрета.    Репродукції  картини  «Стигла  вишня»  стали  чи  не  найбільш  тиражованих  зображенням  в  Англії,  ними  прикрашали  і  домашній  інтер'єр,  і  упаковку  створюваної  продукції.
             Репродукція  картини  Мілле  довгий  час  друкувалася  на  коробці  з  продукцією  однієї  з  найстаріших  англійських  компаній  з  виробництва  мила.    Образ  Пенелопи  став  джерелом  натхнення  і  для  творців  популярної  ляльки  вікторіанської  епохи  –  Маленької    міс  Маффет,  героїні  народної  потішки  про  дівчинку  і  павука.    Мода  на  портрети  дівчаток  в  старомодних  костюмах  захопила  Англію,  сам  Мілле  виконував  безліч  замовлень  від  батьків  маленьких  англійок.
           Льюїс  Керролл,  який  захоплювався  фотографією,  створив  серію  знімків  за  мотивами  портрета  Пенелопи.    Для  письменника  позувала  Ексі  Китчин,  дочка  преподобного  Джорджа  Китчина  і  хрещениця  англійської  королеви-консорт  Олександри.    Ексі,  незважаючи  на  те,  що  була  значно  старше  маленької  Пенелопи,  здавалася  Керролу  ідеальною  моделлю  для  втілення  образу  дівчинки  вікторіанської  епохи.
           Вийшло  так,  що  не  дивлячись  на  своє  коротке  життя,  Пенелопа  стала  символом  йде  в  минуле  епохи  -  ностальгічним  чином  старого  укладу  життя,  мирного  і  спокійного  дитинства.    Можливо,  популярність  її  портрета  і  була  частково  пов'язана  з  раннім  відходом  з  життя,  який  перетворив  звичайну  маленьку  дівчинку  в  ангела  британського  образотворчого  мистецтва.
       Цікаво,  що  Льюїс  Керролл,  до  того  як  прославитися  як  письменника,  мав  зовсім  іншу  професію,  як  і  багато  інших  авторів  літературних  шедеврів.
         Переклала  на  українську  мову  1.03.19            8.00
На  фото:Дж.  Рейнольдс.    "Портрет  Пенелопи  Бутбу  (Чепчик)"

Как  девочка,  которая  прожила  только  6  лет,  стала  самым  знаменитым  ребенком  британской  живописи:  Пенелопа  Бутби
           Единственная  горячо  любимая  дочка  английского  аристократа,  окруженная  заботой  и  нежностью,  самый  узнаваемый  и  милый  детский  образ  в  британском  искусстве  -  вот  кем  была  маленькая  Пенелопа  Бутби.  Но  судьбу  ее  едва  ли  можно  назвать  счастливой:  девочка  умерла,  не  успев  отпраздновать  свой  шестой  день  рождения.
           Маленькая  биография  маленькой  Пенелопы
Отец  Пенелопы  сэр  Брук  Бутби,  баронет,  слыл  натурой  романтического  склада.  Он  увлекался  идеями  Руссо,  сам  писал  литературные  произведения,  занимался  переводами,  водил  дружбу  с  художниками  и  представителями  английской  интеллигенции.  В  свои  сорок  лет  он  женился  на  Сюзанне  Бристоу,  и  в  1785  году  молодые  супруги  стали  счастливыми  родителями  маленькой  Пенелопы.  
           Для  того,  чтобы  устроить  семью  с  комфортом,  баронет  привел  в  порядок  родовое  поместье  Эшбурн  в  графстве  Дербишир,  там  девочка  и  росла,  в  атмосфере  абсолютной  любви,  окруженная  постоянным  родительским  вниманием,  которое  для  общества  конца  XVIII  века  было  явлением  скорее  непривычным.  Сэр  Бутби  заказал  портрет  трехлетней  Пенелопы  известному  и  уже  титулованному  художнику  того  времени  –  Джошуа  Рейнольдсу.  
Дж.  Рейнольдс.  "Портрет  Пенелопы  Бутби  (Чепчик)"
           Несколько  сеансов  позирования  доставили  всем  участникам  радость,  Рейнольдс  умел  общаться  с  детьми,  и  маленькая  мисс  Бутби  успела  очень  к  нему  привязаться,  потому  и  фигура  на  холсте  получилась  живой  и  естественной.  Изображенная  на  картине  в  обычной  для  того  времени  одежде  для  девочек,  в  большом  головном  уборе,  Пенелопа  приобрела  широкую  известность  –  это  был  едва  ли  не  первый  портрет  такого  рода.  Произведение  получило  со  временем  второе  название  –  «Чепчик»,  под  которым  и  вошло  в  историю.
         Увы,  в  возрасте  немногим  меньше  шести  лет  Пенелопа  внезапно  заболела,  и  через  месяц  ее  не  стало.  Девочку  лечил  дед  знаменитого  ученого,  врач  Эразм  Дарвин.  По-видимому,  причиной  трагедии  стала  некая  инфекционная  болезнь  –  точный  диагноз  поставить  не  удалось.  Пенелопу  похоронили  в  местной  церкви  Святого  Освальда,  а  уже  в  следующем,  1792  году,  отец  поручил  скульптору  Томасу  Бэнксу  создать  надгробие  из  каррарского  мрамора.  На  камне  были  выбиты  надписи  на  четырех  языках,  свое  место  заняли  не  только  цитаты  из  Библии,  но  и  выдержки  произведений  Руссо.
           Браку  сэра  Брука  и  Сюзанны  эта  смерть  нанесла  сокрушительный  удар,  вскоре  супруги  расстались  и  уже  не  поддерживали  никаких  отношений,  даже  похоронена  леди  Бутби  была  под  своей  девичьей  фамилией.  Отец  Пенелопы  посвятил  памяти  дочери  сборник  сонетов,  выпущенных  под  названием  «Священная  скорбь  в  память  о  Пенелопе».  Художнику  Иоганну  Генриху  Фюссли  он  заказал  картину  «Апофеоз  Пенелопы  Бутби».
           Дела  Брука  Бутби  после  смерти  Пенелопы  и  отъезда  жены  пришли  в  упадок,  он  разорился,  поместье  было  передано  в  аренду.  Что  касается  художника  Джошуа  Рейнольдса,  создавшего  знаменитый  портрет,  он  умер  вскоре  после  своей  маленькой  натурщицы,  в  1792  году,  оставив  после  себя  значительное  художественное  наследие.
           А  картину  «Чепчик»  спустя  несколько  десятилетий  ждал  небывалый  успех.  Новая,  викторианская  эпоха  принесла  и  новые  ценности,  как  семейные,  так  и  художественные,  и  изображение  девочки  в  старомодном  наряде  стало  трогательным  напоминанием  об  эпохе  романтизма.  Портрет  Пенелопы  Бутби  вдохновил  на  создание  собственного  произведения  прерафаэлита  Джона  Эверетта  Милле,  который  обладал  талантом  чувствовать  запросы  публики,  в  чем  его  сатирически  уличил  карикатурист  Макс  Бирбом.
           В  соответствии  с  концепцией  прерафаэлитов,  художник  писал  свои  картины  с  натуры.  Моделью  для  «Спелой  вишни»  стала  Эди  Рамадж,  именно  ее  портрет  заказала  Джону  Милле  ее  семья.  В  костюме  Пенелопы  Бутби  с  картины  Рейнольдса  четырехлетняя  Эди  появилась  на  лондонском  костюмированной  балу  в  1879  году.  Картина  была  написана,  художнику  выплатили  гонорар,  а  дальше  началась  самостоятельная  история  популярности  портрета.  Репродукции  картины  «Спелая  вишня»  стали  едва  ли  не  самым  тиражируемым  изображением  в  Англии,  ими  украшали  и  домашний  интерьер,  и  упаковку  создаваемой  продукции.  
         Репродукция  картины  Милле  долгое  время  печаталась  на  коробке  с  продукцией  одной  из  старейших  английских  компаний  по  производству  мыла.  Образ  Пенелопы  стал  источником  вдохновения  и  для  создателей  популярной  куклы  викторианской  эпохи  –  Маленькой  мисс  Маффет,  героини  народной  потешки  про  девочку  и  паука.  Мода  на  портреты  девочек  в  старомодных  костюмах  захватила  Англию,  сам  Милле  выполнял  множество  заказов  от  родителей  маленьких  англичанок.
           Льюис  Кэрролл,  увлекавшийся  фотографией,  создал  серию  снимков  по  мотивам  портрета  Пенелопы.  Для  писателя  позировала  Экси  Китчин,  дочь  преподобного  Джорджа  Китчина  и  крестница  английской  королевы-консорт  Александры.  Экси,  несмотря  на  то,  что  была  значительно  старше  маленькой  Пенелопы,  казалась  Кэрроллу  идеальной  моделью  для  воплощения  образа  девочки  викторианской  эпохи.
           Получилось  так,  что  несмотря  на  свою  маленькую  жизнь,  Пенелопа  стала  символом  уходящей  в  прошлое  эпохи  –  ностальгическим  образом  старого  уклада  жизни,  мирного  и  спокойного  детства.  Возможно,  популярность  ее  портрета  и  была  частично  связана  с  ранним  уходом  из  жизни,  который  превратил  обычную  маленькую  девочку  в  ангела  британского  изобразительного  искусства.
           Интересно,  что  Льюис  Кэрролл,  до  того  как  прославиться  в  качестве  писателя,  имел  совсем  другую  профессию,  как  и  многие  другие  авторы  литературных  шедевров.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827259
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 01.03.2019

Принцеса павичів

Принцеса  павичів:  Трагічна  доля  спадкоємиці  престолу  Гаваїв,  яка  хотіла  захистити  свій  народ
       Каюлані  -  принцеса  Гаваїв.    
Гаваї  пробули  королівством  зовсім  недовго,  менше  століття,  але  корінні  жителі  островів  пам'ятають  і  шанують  свою  кронпринцеса  Каюлані.    Ця  тендітна  дівчина  прожила  зовсім  небагато,  але  багато  хто  відчув  на  собі  силу  її  королівського  характеру.    А  ще  ця  принцеса  мала  дар  викликати  прихильність  до  себе  кожного,  хто  з  нею  знайомився.
         Принцеса  Вікторія  Каюлані  (або  Каіулані)  з'явилася  на  світ  в  Гонолулу  16  жовтня  1875  року.    Повне  ім'я  її  звучало  як  Victoria  Kawekiu  Lunaliko  Kalaninuiahilapalapa  Kaiulani  Cleghorn.    Батьками  дівчинки  були  гавайська  принцеса  Міріам  і  шотландський  бізнесмен  Арчибальд  Скотт  Клегхорн.    Дівчинка  взяла  від  них  тільки  найкраще:  екзотичну  красу  матері  і  гострий  розум  і  прогресивні  погляди  від  батька.
           Дитинство  Каюлані  було  безхмарним.    Батько  побудував  для  сім'ї  заможний  будинок.    Замість  свічок  там  вже  використовували  електрику.    До  речі  у  Клегхорн  електрику  в  житло  з'явилося  раніше,  ніж  в  Білому  домі.    В  саду  дівчинка  грала  з  черепахами,  особливо  вона  любила  павичів.    У  неї  була  ціла  зграя  цих  птахів.    Через  подібну  прихильності  Каюлані  стали  називати  «Принцесою  павичів».
         Але  щастя  не  може  тривати  вічно.    Коли  дівчинці  виповнилося  11  років,  її  мати  померла.    У  13-річному  віці  Каюлані  відправили  вчитися  в  Англію.    Передбачалося,  що  з  європейською  освітою  принцеса  буде  краще  підготовлена  до  ролі  майбутньої  королеви.
           Каюлані  прожила  в  Англії  4  роки.    Вона  робила  успіхи  в  латині,  історії,  математики,  історії.    Принцеса  чудово  розмовляла  англійською,  французькою  та  німецькою  мовами.    Коли  Каюлані  подорожувала  по  Європі,  всі  чекали  побачити  дикарку,  «язичницьку  принцесу»,  але  замість  цього  перед  ними  поставала  чарівна  дівчина  з  бездоганними  манерами.
       Опікуни  навіть  запланували  аудієнцію  принцеси  у  королеви  Вікторії,  на  честь  якої  вона  отримала  своє  друге  ім'я.    Але  цим  планам  не  судилося  збутися,  т.  як  на  Гаваях  в  цей  час  трапився  переворот,  і  її  тітка  королева  Ліліуокалані  була  повалена  з  престолу.    Каюлані  вважалася  наступною    претенденткою  на  престол  і  відправилася  в  свою  країну,  щоб  допомогти  народу.
           Справа  в  тому,  що  Гаваї  для  багатьох  країн  були  ласим  шматком,  де  можна  було  розмістити  свої  військові  бази.    США,  скориставшись  ситуацією,  практично  анексували  острова.    Каюлані  в  1893  році  відправилася  в  Сполучені  Штати  Америки  з  метою  переконати  президента  Гровера  Клівленда  і  Конгрес  не  позбавляти  Гаваї  незалежності.    На  той  момент  відчайдушній    дівчині  було  всього  17  років.
         Принцеса  влаштовувала  публічні  виступи,  засуджуючи  американський  уряд  за  несправедливе  ставлення  до  гавайського  народу.    Каюлані  проїхала  практично  по  всіх  штатах.    Люди  і  чиновники  були  здивовані,  побачивши  принцесу,  адже  до  її  появи,  «завдяки»  пресі,  склався  зовсім  інший  образ.    Каюлані  поставала  такою  собі  дикаркою  в  страшному  вбранні  і  говорила  тільки  через  перекладача.    А  замість  вони  бачили  елегантну  леді,  прекрасно  говорила  на  різних  мовах.
           Репортер  газети  «The  San  Francisco  Examiner»  захоплено  писав:  «Варварська  принцеса?    Нічого  подібного.    Навіть  не  полуварварка.    А  справжня    екзотична  квітка.    Принцеса  Каюлані  -  це  чарівне,  симпатичне  обличчя  ».    Інший  журналіст  відзначав:  «Її  вимова  говорить  про  те,  що  вона  з  Лондона,  фігура  вказує  -  з  Нью-Йорка,  а  серце  наполягає:«  Гаваї  ».Принцеса  доклала  багато  сил  і  вимовила  чимало  промов,  сподіваючись,  що  американці  переймуться  її  проблемою,  але  все  залишилися  глухими  до  благань  і  закликів.    У  1897  році  Конгрес  проголосував  за  приєднання  Гаваїв  до  США.
       На  Гаваях  здоров'я  принцеси  стало  стрімко  погіршуватися.    Їй  стало  важко  переносити  тропічний  клімат.    Пригнічений  стан  і  погане  здоров'я  стали  причиною  ранньої  смерті  Каюлані.    Вона  померла  в  23  роки.    Кажуть,  що  коли  Каюлані  не  стало,  її  улюблені  павичі  кричали  так  голосно,  що  птахів  довелося  застрелити,  щоб  змусити  замовкнути.
       На  Гаваях  принцеса  Каюлані  досі  вважається  символом  боротьби  за  незалежність.    Про  неї  написано  не  одну  книга  і  знятий  фільм.
Переклала  на  українську  мову        25.02.19            10.52
На  фото  принцеса  Каюлані  



Принцесса  павлинов:  Трагическая  судьба  наследницы  престола  Гавайев,  которая  хотела  защитить  свой  народ
       Каюлани  -  принцесса  Гавайев.  
Гавайи  пробыли  королевством  совсем  недолго,  менее  века,  но  коренные  жители  островов  помнят  и  чтят  свою  кронпринцессу  Каюлани.  Эта  хрупкая  девушка  прожила  совсем  немного,  но  многие  ощутили  на  себе  силу  ее  королевского  характера.  А  еще  эта  принцесса  имела  дар  располагать  к  себе  каждого,  кто  с  ней  знакомился.
Принцесса  Виктория  Каюлани  (или  Каиулани)  появилась  на  свет  в  Гонолулу  16  октября  1875  года.  Полное  имя  ее  звучало  как  Victoria  Kawekiu  Lunaliko  Kalaninuiahilapalapa  Kaiulani  Cleghorn.  Родителями  девочки  были  гавайская  принцесса  Мириам  и  шотландский  бизнесмен  Арчибальд  Скотт  Клегхорн.  Девочка  взяла  от  них  только  самое  лучшее:  экзотическую  красоту  матери  и  острый  ум  и  прогрессивные  взгляды  от  отца.
       Детство  Каюлани  было  безоблачным.  Отец  построил  для  семьи  шикарный  дом.  Вместо  свечей  там  уже  использовали  электричество.  Кстати  у  Клегхорна  электричество  в  жилище  появилось  раньше,  чем  в  Белом  доме.  В  саду  девочка  играла  с  черепахами,  особенно  она  любила  павлинов.  У  нее  была  целая  стая  этих  птиц.  Из-за  подобной  привязанности  Каюлани  стали  называть  «Принцессой  павлинов».  
   Но  счастье  не  может  длиться  вечно.  Когда  девочке  исполнилось  11  лет,  ее  мать  умерла.  В  13-летнем  возрасте  Каюлани  отправили  учиться  в  Англию.  Предполагалось,  что  с  европейским  образованием  принцесса  будет  лучше  подготовлена  к  роли  будущей  королевы.
       Каюлани  прожила  в  Англии  4  года.  Она  делала  успехи  в  латыни,  истории,  математике,  истории.  Принцесса  превосходно  разговаривала  на  английском,  французском  и  немецком  языках.  Когда  Каюлани  путешествовала  по  Европе,  все  ожидали  увидеть  дикарку,  «языческую  принцессу»,  но  вместо  этого  перед  ними  представала  обаятельная  девушка  с  безупречными  манерами.
       Опекуны  даже  запланировали  аудиенцию  принцессы  у  королевы  Виктории,  в  честь  которой  она  получила  свое  второе  имя.  Но  этим  планам  не  суждено  было  сбыться,  т.  к.  на  Гавайях  в  это  время  случился  переворот,  и  ее  тетя  королева  Лилиуокалани  была  свергнута  с  престола.  Каюлани  считалась  следующий  претенденткой  на  престол  и  отправилась  в  свою  страну,  чтобы  помочь  народу.
         Дело  в  том,  что  Гавайи  для  многих  стран  были  лакомым  куском,  где  можно  было  разместить  свои  военные  базы.  США,  воспользовавшись  ситуацией,  практически  аннексировали  острова.  Каюлани  в  1893  году  отправилась  в  Соединенные  Штаты  Америки  с  целью  убедить  президента  Гровера  Кливленда  и  Конгресс  не  лишать  Гавайи  независимости.  На  тот  момент  отчаянной  девушке  было  всего  17  лет.  
           Принцесса  устраивала  публичные  выступления,  осуждая  американское  правительство  за  несправедливое  отношение  к  гавайскому  народу.  Каюлани  проехала  практически  по  всем  штатам.  Люди  и  чиновники  были  удивлены,  увидев  принцессу,  ведь  до  ее  появления,  «благодаря»  прессе,  сложился  совсем  другой  образ.  Каюлани  представала  эдакой  дикаркой  в  жутком  наряде  и  говорившей  только  через  переводчика.  А  вместо  они  видели  элегантную  леди,  прекрасно  говорившую  на  разных  языках.  
       Репортер  газеты  «The  San  Francisco  Examiner»  восторженно  писал:  «Варварская  принцесса?  Ничего  подобного.  Даже  не  полуварвар.  А  настоящий  экзотический  цветок.  Принцесса  Каюлани  –  это  очаровательное,  симпатичное  лицо».  Другой  журналист  отмечал:  «Ее  произношение  говорит  о  том,  что  она  из  Лондона,  фигура  указывает  –  из  Нью-Йорка,  а  сердце  настаивает:  «Гавайи».
         Принцесса  приложила  много  сил  и  произнесла  немало  речей,  надеясь,  что  американцы  проникнутся  ее  проблемой,  но  все  остались  глухи  к  мольбам  и  призывам.  В  1897  году  Конгресс  проголосовал  за  присоединение  Гавайев  к  США.  
       На  Гавайях  здоровье  принцессы  стало  стремительно  ухудшаться.  Ей  стало  тяжело  переносить  тропический  климат.  Подавленное  состояние  и  плохое  здоровье  стали  причиной  ранней  смерти  Каюлани.  Она  скончалась  в  23  года.  Говорят,  что  когда  Каюлани  не  стало,  ее  любимые  павлины  кричали  так  громко,  что  птиц  пришлось  застрелить,  чтобы  заставить  замолчать.  
       На  Гавайях  принцесса  Каюлани  до  сих  пор  считается  символом  борьбы  за  независимость.  О  ней  написана  не  одна  книга  и  снят  фильм.  
         

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827122
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 28.02.2019

Найзнаменитіші покорительки чоловічих сердець

Найзнаменитіші  покорительки  чоловічих  сердець,  яких  складно  назвати  красунями
               Однією  з  найбільш  фатальних  спокусниць  в  історії  вважають  Клеопатру.    Однак  вчені,  змоделювавши  її  можливий  вигляд  за  кількома  прижиттєвими    зображеннями,  прийшли  в  жах  -  жінка  вийшла  зовсім  негарною,  та  ще  й  з  досить  великим  носом.    Цей  випадок  далеко  не  поодинокий.    Часто,  розглядаючи  фотографії  «красунь»,  заради  яких  чоловіки  жертвували  коронами  або  до  ніг  яких  вони  кидали  свій  талант,  дивуєшся  цілком  рядовій  зовнішності  цих  завойовниць.
 Гала  (Олена  Дьяконова)    Сальвадор  Далі  і  його  муза  Гала
           Олена  Дьяконова,  дочка  скромного  чиновника,  яка  народилася  в  Казані,  навряд  чи  на  початку  життя  мріяла  бути  музою  знаменитого  художника.    Однак  вона  спіймала  свою  зірку,  познайомившись  в  1929  році  з  молодим  каталонським  художником.    Через  три  роки  вона  стала  його  дружиною.    У  Гали  (це  звучне  ім'я  вона  вибрала  собі  сама)  до  цього  часу  за  плечима  був  шлюб,  безліч  коханців  і  дикий  темперамент,  який,  ймовірно,  і  підкорив  Сальвадора  Далі.    Художник  був  на  10  років  молодший  за  неї  і  дозволяв  дружині  вести  свої  справи.    До  речі,  Гала  виявилася  непоганим  дільцем,  і  мистецтво  іспанського  генія  стало  під  її  керівництвом  приносити  дохід.    Якщо  ж  говорити  про  творчість,  то  тут  також  не  можна  заперечувати  її  благотворний  вплив.    Саме  Гала  була  єдиною  жіночої  моделлю  Сальвадора  Далі,  його  музою  і  натхненницею.    Вона  навіть  наводила  порядок  в  його  майстерні  і  керувала  геніальним,  але  незібраним  художником.    Її  смерть  назавжди  змінила  Далі,  вона  так  і  залишилася  головною  жінкою  в  його  житті.
Уолліс  Сімпсон    Весільне  фото:  Едуард  VIII  і  Уолліс  Сімпсон,  3  червня  1937  р
       Звичайно,  краса  людини  -  це  дуже  специфічне  поняття,  воно  занадто  пов'язано  з  його  особистістю.    Однак,  дивлячись  на  фотографії  жінки,  заради  якої  король  Англії  Едуард  VIII  зрікся  трону,  розумієш,  що  класична  гармонія  рис  -  ймовірно,  повна  нісенітниця.    Цей  скандальний  роман  почався  в  1934  році,  коли  майбутній  король  був  ще  принцом  Уельським.    Уолліс  на  той  час  вже  була  заміжня  другим  шлюбом,  з  першим  чоловіком  вона  розлучилася.    І  для  возз'єднання  закоханих  знадобилося  б  друге    розлучення.
     Весь    британський  уряд  і  Архієпископ  Кентерберійський  були  рішуче  проти  цього    зв'язку.    У  початку  1936  року  Едуард  VIII  зійшов  на  престол  після  смерті  свого  батька,  а  в  кінці  цього  ж  року  він  підписав  зречення  за  себе  і  своїх  нащадків.    В  подальшому  за  цим    в  радіозверненні  до  підданих  колишній  король  сказав,  що    знаходить  неможливим  виконувати  обов'язки  короля  без  допомоги  і  підтримки  жінки,  яку  він  любить.    Звістка  про  зречення  стала    світовою  сенсацією,  Уолліс  Сімпсон  була  названа  «Людиною  року»  за  версією  журналу  «Тайм».    Одружившись  в  1937  році,  пара  прожила  довге  і  щасливе  життя,  правда,  більшу  її  частину  вони  провели  у  Франції.
Жаклін  Кеннеді    
       На  більшості  фотографій  перша  леді  США  виглядає  дуже  миловидною.    Однак  її  маленький  секрет  дуже  добре  відомий:  насправді  в  зовнішності  цієї  жінки  було  стільки  недоліків,  що  вона  була  змушена  ретельно  створювати  свій  образ,  формуючи  його,  буквально,  по  шматочках.    З  дитинства  дуже  далеко  посаджені  очі  навіть  приносили  їй  незручність  -  було  складно  підібрати  окуляри,  на  додаток  до  цього  -  широкий  рот,  приплюснутий  ніс,  плоскі  груди  і  взуття  41  розміру.
       Ось  з  цього  «матеріалу»  була  створена  законодавиця  моди,  краси  і  вишуканості  в  Америці  і  Європі.    Прекрасний  приклад  того,  що  для  жінки  немає  нічого  неможливого.    Шарль  де  Голль,  вперше  побачивши  її,  сказав  знамениту  фразу:  «Місіс  Кеннеді  -  занадто  велика  коштовність  навіть  для  президента  США!».    Незважаючи  на  те,  що  їхнє  сімейне  життя  постійно  затьмарювалося  зрадами  чоловіка  і  закінчилася  його  трагічною  смертю,  Жаклін  Кеннеді  залишається  для  Америки  символом  жінки  -  дружини,  подруги  і  матері,  здатної  підкорити,  напевно,  будь-яку  вершину.
     Ікона  стилю  Жаклін  Кеннеді  зовсім  не  була  красунею  в  класичному  стилі.На  деяких,  менш  вдалих,  фотографіях  видно  недоліки  її  зовнішності,  які  вона  ретельно  вміла  приховувати.
 Марлен  Дітріх      Марлен  Дітріх  -  визнаний  секс-символ  XX  століття
       Рівень  популярності  цієї  актриси  і  співачки  початку  і  середини  XX  століття  сьогодні  важко  собі  уявити.    Вона  стала  легендою  ще  за  життя  Вважається,  що  вона  мала  великий  вплив  на  моду,  стиль  і  жіночу    свідомість,  тому  Марлен  Дітріх  з  повним  правом  офіційно  входить  в  десятку  найвидатніших  актрис  голлівудського  кіно.    Однак  її  своєрідна  краса  також  є  плодом  важкої  багаторічної  праці.    Вихідні  дані  майбутньої  зірки  були  набагато  нижче  середнього.    Навіть  після  всіх  зусиль  своєрідність  рис  їй  доводилося  компенсувати  харизмою,  тому  сьогодні  її  також  по  праву  вносять  в  списки  «не  самих  красивих  актрис».    А  в  молодості,  коли  її  вперше  побачив  голлівудський  режисер  Джозеф  фон  Штернберг,  він  висловився  цілком  однозначно,  сказавши,  що  вона  «виглядає  як  бегемот».
     Правда,  молода  актриса  вже,  ймовірно,  зуміла  його  чимось  підкорити,  так  як  на  роль  у  фільмі  «Блакитний  ангел»  він  її  взяв  і  почав  працювати  над  перетворенням  «бегемота»  в  «ангела».    Марлен  посадили  на  найжорстокішу  дієту,  формували  силует  грудей  за  допомогою  липкої  стрічки,  а  на  довершення  всього  видалили  корінні  зуби  для  додання    виразності.    Ось  так  в  Голлівуді  «запалюють  зірки».    Однак  зусилля  виправдалися,  і  в  результаті  з'явився  образ,  який  звів  з  розуму  чоловіків  всього  світу.
Едіт  Піаф
         Для  відомих  музикантів  зазвичай  важко  сказати,  що  саме  підкорює  протилежну  стать  -  неймовірна  краса  або  сила  таланту.    Зрозуміло,  що  відсутність  першої  цілком  компенсується  другим.    Однак  в  разі  знаменитої  французької  співачки  пояснити  лише  музичним  талантом  той  приголомшливий  успіх,  який  вона  мала  у  чоловіків,  все-таки  важко.    Крім  двох  заміжжь    і  лавини  шанувальників,  вона  примудрялася  мати  неймовірну  кількість  романів.    Попередня  «некрасавиця»  нашого  огляду  Марлен  Дітріх,  яка  була  близькою  подругою  Едіт  Піаф,  визнавалася  в  своїх  спогадах:

 «У  мене  голова  йшла  обертом  від  її  коханців,  яких  я  повинна  була  перепроваджувати  у  неї  в  будинку  з  одної    схованки  в  іншу».
     І  це  при  тому,  що  навіть  найпалкіші  шанувальники  люблячи  називали  свою  зірку  «горобчиком»,  «ящіркою»  і  особливо  ласкаво  -  «страхіттям».    Причому  все  це  з  кращих  спонукань,  бажаючи  підкреслити  те,  як  перетворює  велику  співачку  її  творчість.    Напевно,  все-таки  головне  для  краси,  як  співається  в  відомій  пісні  ,  «повинна  бути  в  жінці  якась  загадка».    Едіт  Піаф  навіть  шанувальники  не  називали  красунею
Переклала  на  українську  мову        25.02.19            10.52
На  фото  Жаклін  Кеннеді  з  чоловіком




Самые  знаменитые  покорительницы  мужских  сердец,  которых  сложно  назвать  красавицами
Одной  из  самых  роковых  обольстительниц  в  истории  считают  Клеопатру.  Однако  ученые,  смоделировав  ее  возможный  облик  по  нескольким  прижизненным  изображениям,  пришли  в  ужас  –  женщина  получилась  совсем  некрасивой,  да  еще  и  с  достаточно  крупным  носом.  Этот  случай  далеко  не  единичный.  Часто,  рассматривая  фотографии  «красоток»,  ради  которых  мужчины  жертвовали  коронами  или  к  ногам  которых  они  бросали  свой  талант,  удивляешься  вполне  рядовой  внешности  этих  покорительниц.  
Гала  (Елена  Дьяконова)
Сальвадор  Дали  и  его  муза  Гала
Елена  Дьяконова,  дочь  скромного  чиновника,  родившаяся  в  Казани,  вряд  ли  в  начале  жизни  мечтала  быть  музой  знаменитого  художника.  Однако  она  поймала  свою  звезду,  познакомившись  в  1929  году  с  молодым  каталонским  художником.  Через  три  года  она  стала  его  женой.  У  Галы  (это  звучное  имя  она  выбрала  себе  сама)  к  этому  времени  за  плечами  был  брак,  множество  любовников  и  дикий  темперамент,  который,  вероятно,  и  покорил  Сальвадора  Дали.  Художник  был  на  10  лет  младше  ее  и  позволял  жене  вести  свои  дела.  Кстати,  Гала  оказалась  неплохим  дельцом,  и  искусство  испанского  гения  стало  под  ее  руководством  приносить  доход.  Если  же  говорить  о  творчестве,  то  здесь  также  нельзя  отрицать  ее  благотворное  влияние.  Именно  Гала  была  единственной  женской  моделью  Сальвадора  Дали,  его  музой  и  вдохновительницей.  Она  даже  наводила  порядок  в  его  мастерской  и  руководила  гениальным,  но  несобранным  художником.  Ее  смерть  навсегда  изменила  Дали,  она  так  и  осталась  главной  женщиной  в  его  жизни.  
Уоллис  Симпсон  Свадебное  фото:  Эдуард  VIII  и  Уоллис  Симпсон,  3  июня  1937  г.
Конечно,  красота  человека  –  это  очень  специфичное  понятие,  оно  слишком  связано  с  его  личностью.  Однако,  глядя  на  фотографии  женщины,  ради  которой  король  Англии  Эдуард  VIII  отрекся  от  трона,  понимаешь,  что  классическая  гармония  черт  –  вероятно,  полная  ерунда.  Этот  скандальный  роман  начался  в  1934  году,  когда  будущий  король  был  еще  принцем  Уэльским.  Уоллис  к  тому  времени  уже  была  замужем  вторым  браком,  с  первым  мужем  она  развелась.  И  для  воссоединения  влюбленных  понадобился  бы  второй  развод.  
Все  британское  правительство  и  Архиепископ  Кентерберийский  были  решительно  против  этой  связи.  В  начале  1936  года  Эдуард  VIII  взошел  на  престол  после  смерти  своего  отца,  а  в  конце  этого  же  года  он  подписал  отречение  за  себя  и  своих  потомков.  В  последующем  за  этим  в  радиообращении  к  подданным  бывший  король  сказал,  что  что  находит  невозможным  исполнять  обязанности  короля  без  помощи  и  поддержки  женщины,  которую  он  любит.  Известие  об  отречении  стало  мировой  сенсацией,  Уоллис  Симпсон  была  названа  «Человеком  года»  по  версии  журнала  «Тайм».  Поженившись  в  1937  году,  пара  прожила  долгую  и  счастливую  жизнь,  правда,  большую  ее  часть  они  провели  во  Франции.  
Жаклин  Кеннеди      
На  большинстве  фотографий  первая  леди  США  выглядит  очень  миловидной.  Однако  ее  маленький  секрет  очень  хорошо  известен:  на  самом  деле  во  внешности  этой  женщины  было  столько  недостатков,  что  она  была  вынуждена  тщательно  создавать  свой  образ,  формируя  его,  буквально,  по  кусочкам.  С  детства  слишком  далеко  посаженные  глаза  даже  приносили  ей  неудобство  –  было  сложно  подобрать  очки,  в  дополнение  к  этому  -  широкий  рот,  приплюснутый  нос,  плоская  грудь  и  обувь  41  размера.  
Вот  из  этого  «материала»  была  создана  законодательница  моды,  красоты  и  изящества  в  Америке  и  Европе.  Прекрасный  пример  того,  что  для  женщины  нет  ничего  невозможного.  Шарль  де  Голль,  впервые  увидев  ее,  сказал  знаменитую  фразу:  «Миссис  Кеннеди  –  слишком  большая  драгоценность  даже  для  президента  США!».  Несмотря  на  то,  что  их  семейная  жизнь  постоянно  омрачалась  изменами  мужа  и  закончилась  его  трагической  смертью,  Жаклин  Кеннеди  остается  для  Америки  символом  женщины  –  жены,  подруги  и  матери,  способной  покорить,  наверное,  любую  вершину.
Икона  стиля  Жаклин  Кеннеди  вовсе  не  была  красавицей  в  классическом  стиле.  На  некоторых,  менее  удачных,  фотографиях  видны  недостатки  ее  внешности,  которые  она  тщательно  умела  скрывать.
Марлен  Дитрих  Марлен  Дитрих  –  признанный  секс-символ  XX  века
Уровень  популярности  этой  актрисы  и  певицы  начала  и  середины  XX  века  сегодня  трудно  себе  представить.  Она  стала  легендой  еще  при  жизни.  Считается,  что  она  оказала  большое  влияние  на  моду,  стиль  и  женское  сознание,  поэтому  Марлен  Дитрих  с  полным  правом  официально  входит  в  десятку  величайших  актрис  голливудского  кино.  Однако  ее  своеобразная  красота  также  является  плодом  тяжелейшего  многолетнего  труда.  Исходные  данные  будущей  звезды  были  гораздо  ниже  среднего.  Даже  после  всех  усилий  своеобразие  черт  ей  приходилось  компенсировать  харизмой  и  обаянием,  поэтому  сегодня  ее  также  по  праву  вносят  в  списки  «не  самых  красивых  актрис».  А  в  молодости,  когда  ее  впервые  увидел  голливудский  режиссер  Джозеф  фон  Штернберг,  он  выразился  вполне  однозначно,  сказав,  что  она  «выглядит  как  бегемот».  
Правда,  молодая  актриса  уже,  вероятно,  сумела  его  чем-то  покорить,  так  как  на  роль  в  фильме  «Голубой  ангел»  он  ее  взял  и  начал  работать  над  превращением  «бегемота»  в  «ангела».  Марлен  посадили  на  жесточайшую  диету,  формировали  силуэт  груди  с  помощью  липкой  ленты,  а  в  довершение  всего  удалили  коренные  зубы  для  придания    выразительности.  Вот  так  в  Голливуде  «зажигают  звезды».  Однако  усилия  оправдались,  и  в  результате  появился  образ,  который  свел  с  ума  мужчин  всего  мира.
Эдит  Пиаф
Для  известных  музыкантов  обычно  трудно  сказать,  что  именно  покоряет  противоположный  пол  –  невероятная  красота  или  сила  таланта.  Понятно,  что  отсутствие  первой  вполне  компенсируется  вторым.  Однако  в  случае  знаменитой  французской  певицы  объяснить  лишь  музыкальным  талантом  тот  ошеломляющий  успех,  который  она  имела  у  мужчин,  все-таки  трудно.  Кроме  двух  замужеств  и  лавины  поклонников,  она  умудрялась  иметь  невероятное  количество  романов.  Предыдущая  «некрасавица»  нашего  обзора  Марлен  Дитрих,  которая  была  близкой  подругой  Эдит  Пиаф,  признавалась  в  своих  воспоминаниях:
«У  меня  голова  шла  кругом  от  ее  любовников,  которых  я  должна  была  препровождать  у  нее  в  доме  из  одного  тайника  в  другой».
И  это  при  том,  что  даже  самые  горячие  поклонники  любя  называли  свою  звезду  «воробышком»,  «ящеркой»  и  особенно  ласково  -  «страшилищем».  Причем  все  это  из  лучших  побуждений,  желая  подчеркнуть  то,  как  преображает  великую  певицу  ее  творчество.  Наверное,  все-таки  главное  для  красоты,  как  поется  в    известной  песне  ,  «должна  быть  в  женщине  какая-то  загадка».  
Эдит  Пиаф  даже  поклонники  не  называли  красавицей

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827119
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 28.02.2019

Мама

Прокопів  Діана  -  Мама


 Ти  в  школу  проводжала  і  за  руку  тримала
 І  поправляла  два  смішних  банта,
 А  мені  здавалося  просто,  все  райдужно  і  зоряно,
 Що  чекає  попереду  мене.

 пр:
 Мама,  не  треба  плакати,  я  прошу,  не  треба,
 Звідки  ці  сльози,  адже  я  поруч,
 Прости,  що  заперечувала,  часом  ображала,
 Але  зрозуміла,  що  ти  мій  найкращий  друг.

 Ти  в  скрутну  хвилину  простягала  руку,
 А  я  не  помічала  іноді,
 Ти  з  сумними  очима  зустрічала  і  прощала,
 Коли  я  поверталася  з  двору.

 пр:
 Мама,  не  треба  плакати,  я  прошу,  не  треба,
 Звідки  ці  сльози,  адже  я  поруч,
 Прости,  що  заперечувала,  часом  ображала,
 Але  зрозуміла,  що  ти  мій  найкращий  друг.

 Нарвати  тобі  букетів,  ти  тихо  посміхнешся,
 А  у  тебе  зморшки  біля  очей,
 Сказати  тобі  спасибі,  але  цього  так  мало,
 Як  добре,  що  разом  ми  зараз.

 пр:
 Мама,  не  треба  плакати,  я  прошу,  не  треба,
 Звідки  ці  сльози,  адже  я  поруч,
 Прости,  що  заперечувала,  часом  ображала,
 Але  зрозуміла,  що  ти  мій  найкращий  друг.
 Але  зрозуміла,  ти  найкращий  друг.
Переклала  на  українську  мову          27.02.19        9.57

Прокопив  Диана  -  Мама


Ты  в  школу  провожала  и  за  руку  держала
И  поправляла  два  смешных  банта,
А  мне  казалось  просто,  все  радужно  и  звёздно,
Что  ожидает  впереди  меня.

Пр:  
Мама,  не  надо  плакать,  я  прошу,  не  надо,
Откуда  эти  слезы,  ведь  я  рядом,
Прости,  что  возражала,  порою  обижала,
Но  поняла,  что  ты  мой  лучший  друг.

Ты  в  трудную  минуту  протягивала  руку,
А  я  не  замечала  иногда,
Ты  с  грустными  глазами  встречала  и  прощала,
Когда  я  возвращалась  со  двора.

Пр:  
Мама,  не  надо  плакать,  я  прошу,  не  надо,
Откуда  эти  слезы,  ведь  я  рядом,
Прости,  что  возражала,  порою  обижала,
Но  поняла,  что  ты  мой  лучший  друг.

Нарвать  тебе  букетов,  ты  тихо  улыбнешься,
А  у  тебя  морщинки  возле  глаз,
Сказать  тебе  спасибо,  но  этого  так  мало,
Как  хорошо,  что  вместе  мы  сейчас.

Пр:  
Мама,  не  надо  плакать,  я  прошу,  не  надо,
Откуда  эти  слезы,  ведь  я  рядом,
Прости,  что  возражала,  порою  обижала,
Но  поняла,  что  ты  мой  лучший  друг.
Но  поняла,  ты  самый  лучший  друг.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827009
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 27.02.2019

Бабуся

 Бабуся
 Музика,  текст  пісні  -  Анастасія  Чешегорова.

 1  куплет:
 Бабусі  моїй    не  спиться,  молиться  вона  ночами.
 Ангел,  за  її  плечима,  зігріває  всіх  теплом.
 Молиться  вона  за  сина,  молиться  вона  за  дочку
 І  за  маленьку  онучку.    Сповнений  світла  її  будинок.
 
 Приспів:
 Бабуся,  заспівай  мені  колискову,
 Сядь  зі  мною  поруч,  я  тебе  люблю.
 Ти  добра,  як  ангел  і  повинна  ти  знати,
 Буду  я  другою,  тебе  мамою  звати.
 2  куплет:
 Якби  могла  я  життя  твоє  
 Взяти  і  зробити  значно    світліше,
 Щоб  було  більше  добрих  днів,
 Я  б  молилася  день  і  ніч.
 Я  прошу  тебе  лише  про  одне,
 Щоб  сповнений  світла  був  твій  будинок,
 Щоб  довго  бабуся  жила,
 Щоб  поруч  ти  була.
 Приспів:
 3  куплет:
 Світло  в  твоєму  вікні  не  гасне
 І  знову  свічка  горить.
 У  рідної    моєї    бабусі
 За  всіх  нас  душа  болить.
Індиго  «Бабуся»  (Заспівай  мені  колискову),
Переклала  на  українську  мову          27.02.19        9.20


Бабушка
Музыка,  текст  песни  -  Анастасия  Чешегорова.

1  куплет:
Бабушке  моей  не  спится,  молится  она  ночами.
Ангел,  за  её  плечами,  согревает  всех  теплом.
Молится  она  за  сына,  молится  она  за  дочку
И  за  маленькую  внучку.  Полон  света  её  дом.
 
Припев:
Бабушка,  спой  мне  колыбельную,
Сядь  со  мной  рядом,  я  тебя  люблю.
Ты  добра,  как  ангел  и  должна  ты  знать,
Буду  я  второю,  тебя  мамой  звать.
2  куплет:
Если  бы  могла  я  жизнь  твою,
Взять  и  сделать  капельку  светлей,
Чтобы  было  больше  добрых  дней,
Я  б  молилась  день  и  ночь.
Я  прошу  тебя  лишь  об  одном,
Чтобы  полон  света  был  твой  дом,
Чтобы  долго  бабушка  жила,
Чтобы  рядом  ты  была.
Припев:
3  куплет:
Свет  в  твоем  окне  не  гаснет      
И  опять  свеча  горит.
У  родной  моей  бабули
За  всех  нас  душа  болит.
Индиго  «Бабушка»  (Спой  мне  колыбельную),

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827005
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 27.02.2019

Мудрість жінки …

Мудрість  жінки  
«У  чому  мудрість  жінки?»  -  одного  разу  я  запитала  
Стареньку,  зустрівши  добру  одну.  
 І  тихо  так  вона  заговорила,  
Повідавши  щиро  мені  істину  свою.  
 У  кожного  з  нас  свої  в  усьому  погляди
 Питання,  адже  твоє    не  настільки  вже  й  простє.
   А  втім,  для  чого  нам  обговорення?    
Ти  ж  у  мене  запитала  -  моя  відповідь  така:  
Вся  мудрість  в  тому,  щоб  зберегти  свій  будинок.  
 Бути  терплячою,  ласкавою  і  ніжною.    
Дарувати  добро,  не  думаючи  про  те,
 Щоб  благодать  зійшла  лавиною  сніжною.  
 Вміти  зрозуміти,  прийняти  і  багато  що  пробачити.  
 Як  не  складна  судьба-
 Залишитися  жінкою  красивою  ти  повинна.  
 І  вірити  в  життя,  і  життя  любити!
   Терпіння  і  любов,  увагу  і  ласку  
Все  те,  що  мудрій    жінці    належить  мати.  
 -  Скажи  мені,  бабуся,  до  чого  мені  все  терпіти?    
-  Ти  ж  мудрою  хочеш  бути,  доведеться  попітніти!  
 -  А  як  терпіти,  коли  він  не  зі  мною?    
«Дізнавшись,  що  він  з  іншою,  з  любов'ю  і  прощенням  віддай  його,  
Адже  він  і  так  не  твій!  
 Я  знаю,  мила,  тобі  ж  не  до  сміху.  
 Уйми    свій  гнів,  він  тільки  перешкода.  
 І  чим  сильніше  любов,  все  це  занадто  боляче  ...
 Але  ти  скажи  собі  -  «Досить!»
 Не  можна  так  часто  рану  ятрити  
Себе  зведеш    і  тільки  звалиш  тягар.
   Але  і  йому  не  думай  нашкодити,  
Нехай  все  розсудить  час  ...
 Не  варто  гніватися  на  грішну  долю  
І  аби  з  ким  вести  свою  боротьбу.  
 Адже  кожен  сам  відповість  і  сповна,
 Коли  виявиться  у  божого  суду.    
У  чому  мудрість  жінки?    
Самою  собою  бути!    
Бажати  добра  і  щастя  всім  дарувати!  »  (Луїза  Зеленіна)
Переклала  на  українську    мову    15.06.18          8.40

Мудрость  женщины
 «В  чём    мудрость  женщины?»  -  однажды  я  спросила
Старушку,  встретив  добрую  одну.
И  тихо  так  она  заговорила,
Поведав  искренне  мне  истину  свою.

У  каждого  из  нас  свои  во  всём  сужденья
Вопрос,  ведь  твой  не  столь  уж  и  простой.
А  впрочем,  для  чего  нам  обсужденья?
Ты  ж  у  меня  спросила  -  мой  ответ  такой:

Вся  мудрость  в  том,  чтоб  сохранить  свой  дом.
Быть  терпеливой,  ласковой  и  нежной.
Дарить  добро,  не  думая  о  том,
Чтоб  благодать  сошла  лавиной  снежной.

Уметь  понять,  принять  и  многое  простить.
Как  не  сложна  судьба-
Остаться  женщиной  красивой  ты  должна.
И  верить  в  жизнь,  и  жизнь  любить!

Терпенье  и  любовь,  внимание  и  ласка  
Всё  то,  что  мудрой  женщине    положено  иметь.
-  Скажи  мне,  бабушка,  к  чему    мне  всё  терпеть?
-  Ты  ж  мудрой  хочешь  быть,  придётся  попотеть!

-  А  как  терпеть,  когда  он  не  со  мной?
«Узнав,  что  он  с  другой,  
с  любовью  и  прощеньем  отдай  его,
Ведь  он  и  так  не  твой!

Я  знаю,  милая,  тебе  ведь  не  до  смеха.
Уйми  свой  гнев,  он  только  лишь  помеха.
И  чем  сильней  любовь,  всё  это  слишком  больно…
Но  ты  скажи  себе  –  «Довольно!»

Нельзя  так  часто  рану  бередить
Себя  издёргаешь  и  только  взвалишь  бремя.
Но  и  ему  не  вздумай  навредить,  
Пусть  всё  рассудит  время…

Не  стоит  гневаться  на  грешную  судьбу  
И  лишь  бы  с  кем  вести  свою  борьбу.
Ведь  каждый  сам  ответит  и  сполна,
Когда  окажется  у  божьего  суда.

 В  чём  мудрость  женщины?
Самой  собою  быть!
Желать  добра  и  счастья  всем  дарить!»
Луиза  Зеленина

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826877
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2019

Бути мамою…

Бути  мамою…
Ми  сиділи  на  кухні,  і  дочка  моя
 Мені  сказала,  жартуючи,  між  справою:
 «Ось,  проводимо  опитування  на  предмет  буття  -
 Ти  б  бабусею  стати  захотіла?  »

 «Я  б  хотіла,  але  це  змінить  зовсім
 Твоє  життя  назавжди,  кардинально  ».    -
 "Так  я  знаю.    Ну  що  ж,  не  досплю,  що  не  доїм  »,  -
 Мені  відповіла  дочка  машинально.

 Але,  адже  це,  ну  як  би  м'якше  сказати,
 Все  не  те,  не  солдата  відвага.
 Я  шукала  слова,  щоб  їй  передати
 Всю  відповідальність  цього  кроку.

 Я  б  сказала  їй:  «Рани  від  пологів  твої
 Заживуть  у  тебе  дуже  швидко.
 Але  з'явиться  нова  рана  -  любові,
 Що  дає  лише  одне  материнство.

 Це  рана  емоцій,  тривоги,  сорому
 За  дитину,  що  ти  створила.
 І  про  життя  ти  не  скажеш  вже  «Нісенітниця!»
 Ніколи  не  повернеш  те,  що  було!  »
І,  хоч  би  якою  вишуканою  ти  не  була,
 Крик  дитини  стривожений  -  «Мама!»
 Кинути  терміново  змусить  будь-які  справи,
 Від  простих  і  до  грошових  самих.

 Я  хотіла  сказати,  що  кар'єра  її
 Постраждає  з  народженням  дитини.
 Адже  не  раз  вона  буде  впадати  в  забуття,
 Запах  відчуваючи  дитячої  голівки.

 Я  хотіла  сказати  їй,  що  набрану  вагу
 Можна  скинути  дієтою,  зарядкою.
 Але  ще  не  траплялося  на  світі  чудес,
 Материнство  щоб  скинути  крадькома.

 І  таке  вже  важливе  життя  для  тебе
 Ні,  не  буде  таке  значуще  незабаром.
 Ти  забудеш  про  все,  ласкаво  мнучи
 Цю  дитину  і  в  радісті  і  в  горі.

 Ти  навчишся,  дочка,  забувати  про  мрію,
 Робити  вибір,  чиє  щастя  дорожче.
 Не  шкодувати  про  минулу  давно  красу,
 Запитувати  філософськи:  «Бути  може  ..?»

 Я  хочу,  щоб  ти  знала,  що  до  чоловіка  любов
 Буде  та  й  не  та  в  той  же  час.
 І  його  ти  полюбиш,  як  ніби-то  знову,
 Як  з  тобою  розділили  цей    тягар.

 А  ще  я  хотіла  про  почуття  сказати  -
 Почуття  радості,  почуття  захоплення!
 Тільки  жінка-мати  може  їх  випробувати
 І  залишити  в  собі  їх  надовго.

 Перший  крок,  перший  сміх,  перший  радісний  погляд.
 Новий  день  -  він  як  нова  ера.
 Перший  досвід  в  спілкуванні  дівчат,  хлопців,
 Неодмінні  пошук  і  віра!

 І  шпаківню  вище,  і  м'яч  у  дворі,
 Новий  Рік  і  похід  за  грибами.
 І  розповіді  про  це  друзям,  дітлахам,
 Як  пів-лісу  протопав  ногами.

 Я  хотіла  сказати  ...  Але  сльоза  лише  у  відповідь
 У  мене  на  очах  навернулися.
 «Ти  не  будеш  шкодувати,  що  замість  слова«  Ні  »
 «Так!»  Сказала,  щоб  життя  розгорнулося  ».

 Простягнувши  через  стіл  доньці  руку  свою,
 З  нею  зустрівшись,  я  прошепотіла:
 «За  тебе,  за  себе,  за  всіх  жінок  молю,
 Чиє  покликання  -  просто  БУТИ  МАМОЮ!  ».  автор  Сергій  Панчешний
Переклала  на  українську  мову        25.02.19            10.52



Быть  мамой…
Мы  сидели  на  кухне,  и  дочка  моя  
Мне  сказала,  шутя,  между  делом:  
«Вот,  проводим  опрос  на  предмет  бытия  –  
Ты  бы  бабушкой  стать  захотела?»  

«Я  б  хотела,  но  это  изменит  совсем  
Твою  жизнь  навсегда,  кардинально».  –  
«Да,  я  знаю.  Ну  что  ж,  не  досплю,  не  доем»,-  
Мне  ответила  дочь  машинально.  

Но,  ведь  это,  ну  как  бы  помягче  сказать,  
Всё  не  то,  не  солдата  отвага.  
Я  искала  слова,  чтобы  ей  передать  
Всю  ответственность  этого  шага.  

Я  б  сказала  ей:  «Раны  от  родов  твои  
Заживут  у  тебя  очень  быстро.  
Но  появится  новая  рана  –  любви,  
Что  даёт  лишь  одно  материнство.  

Это  рана  эмоций,  тревоги,  стыда  
За  ребёнка,  что  ты  сотворила.  
И  про  жизнь  ты  не  скажешь  уже  «Ерунда!»  
Никогда  не  вернёшь  то,  что  было!»  

И,  какой  бы  изысканной  ты  ни  была,  
Крик  ребёнка  встревоженный  –  «Мама!»  
Бросить  срочно  заставит  любые  дела,  
От  простых  и  до  денежных  самых.  

Я  хотела  сказать,  что  карьера  её  
Пострадает  с  рожденьем  ребёнка.  
Ведь  не  раз  она  будет  впадать  в  забытьё,  
Запах  чувствуя  детской  головки.  

Я  хотела  сказать  ей,  что  набранный  вес  
Можно  сбросить  диетой,  зарядкой.  
Но  ещё  не  случалось  на  свете  чудес,  
Материнство  чтоб  сбросить  украдкой.  

И  такая  уж  важная  жизнь  для  тебя  
Нет,  не  будет  столь  значимой  вскоре.  
Ты  забудешь  про  всё,  ласково  теребя  
Эту  кроху  и  в  радость  и  в  горе.  

Ты  научишься,  дочь,  забывать  о  мечте,  
Делать  выбор,  чьё  счастье  дороже.  
Не  жалеть  об  ушедшей  давно  красоте,  
Вопрошать  философски:  «Быть  может..?»  

Я  хочу,  чтоб  ты  знала,  что  к  мужу  любовь  
Будет  та  и  не  та  в  то  же  время.  
И  его  ты  полюбишь,  как  будто  бы  вновь,  
Как  с  тобой  разделившим  сё  бремя.  

А  ещё  я  хотела  про  чувства  сказать  –  
Чувства  радости,  чувства  восторга!  
Только  женщина-мать  может  их  испытать  
И  оставить  в  себе  их  надолго.  

Первый  шаг,  первый  смех,  первый  радостный  взгляд.  
Новый  день  –  он  как  новая  эра.  
Первый  опыт  в  общении  девчонок,  ребят,  
Непременные  поиск  и  вера!  

И  скворечник  повыше,  и  мяч  во  дворе,  
Новый  Год  и  поход  за  грибами.  
И  рассказы  об  этом  друзьям,  детворе,  
Как  пол-леса  протопал  ногами.  

Я  хотела  сказать…  Но  слеза  лишь  в  ответ  
У  меня  на  глазах  навернулась.  
«Ты  не  будешь  жалеть,  что  взамен  слова  «Нет»  
«Да!»  сказала,  чтоб  жизнь  развернулась».  

Протянув  через  стол  дочке  руку  свою,  
С  нею  встретившись,  я  прошептала:  
«За  тебя,  за  себя,  за  всех  женщин  молю,  
Чьё  призвание  –  просто  БЫТЬ  МАМОЙ!».  автор  Сергей  Панчешный

 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826876
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2019

Історія життя Кетрін…

Як  Чарльз  Діккенс  намагався  заховати  свою  дружину  в  психлікарню  замість  того,  щоб  подати  на  розлучення
         Коли  любов  у  відносинах  закінчується,  можна  розлучитися  або  спробувати  свої  відносини  налагодити.    Для  45-річного  Чарльза  Діккенса  обидва  варіанти  були  неприйнятні.    Залишатися  з  нелюбою  дружиною  він  не  хотів  -  письменник  сильно  закохався  в  18-річну  актрису.    А  розлучення  означав  би  осуд  в  суспільстві.    Посадити  свою  дружину  в  психушку  здалося  йому    найбільш  прийнятним  варіантом.
         «Він  говорив,  що  вона  зовсім  не  підходить  для  того  життя,  яку  вона  веде,  і  якщо  їй  виїхати  куди-небудь  далеко,  так  буде  краще,  -  розповідає  Клер  Томас,  автор  біографії  Чарльза  Діккенса.    -  Коли  розрив  у  відносинах  став  неминучим,  його  поведінка  була  відверто  негарною.    Мені  здається,  пізніше  він  про  це  шкодував  ».
         Про  події  того  часу  можна  дізнатися  з  численних  листів,  написаних  як  самим  Чарльзом  Діккенсона,  так  і  його  друзями,  і  навіть  сусідами.    Чарльзу  було  45  років,  його  дружині  Кетрін  41  рік.    Вона  на  той  час  народила  десять  дітей  і  відверто  змарніла  зовні.    Чарльз  же  закохався  в  18-річну  актрису  Елен  Тернан.    Розлучення  було    б    на  той  момент  сильно  великим  ударом  по  репутації  письменника.    А  відносини  з  дружиною  після  довгих  сварок  безумовно  вимагали  логічного  рішення.    І  Чарльзу  здалося,  що  якщо  його  дружину  оголосять  божевільною  і  замкнуть  в  лікарню,  де  вона  перебуватиме  до  кінця  свого  життя,  то  це  буде  краще  для  всіх.
         Едвард  Даттон  Кук,  романіст  і  літературний  критик,  який  в  той  час  підтримував  зв'язок  з  парою,  але  найтісніше  -  з  Кетрін,  так  як  вона  часто  заходила  в  гості  до  них  в  будинок.    У  своєму  листі  іншому  критику,  Вільяму  Мій  Томасу,  він  детально  описав  всю  цю  ситуацію,  описуючи  так  само,  чому  це  не  вийшло:  «Він  [Діккенс]  навіть  намагався  закрити  бідолаху  в  психлікарні!    Це  затія  не  увінчалася  успіхом,  тому  що  за  законом  потрібно  було  ще  довести,  що  на  те  є  підстави  ».
         Кетрін  і  сама  знала,  що  її  чоловік  затіває,  і  тому,  коли  її  привезли  на  огляд  комісією  лікарів,  вона  вела  себе  більш  ніж  гідно,  не  давши  жодного  шансу  засумніватися  в  своїй  адекватності.
         Треба  сказати,  що  так  як  чутки  дійсно  існували  про  подібні  наміри  і  озвучувалися  в  різних  листах,  саме  лист  Едварда  Кука  підтвердив,  що  у  чуток  було  підтвердження.    Цей  лист  знайшов  Джон  Боуен,  професор  літератури  XIX  століття  в  університеті  Йорка.    «З  одного  боку,  -  говорить  Джон,  -  це  чудова  знахідка.    Переді  мною  з'явився  доказ,  де  чорним  по  білому  було  написано  все  те,  про  що  я  раніше  колись  міг    лише  міркувати.    А  з  іншого  боку,  це  жахлива  знахідка.    Через  160  років  вона  раптом  вивернула  образ  письменника  в  зовсім  іншому  вимірі  ».
         За  підсумком  своїх  сварок,  Чарльз  і  Кетрін  роз'їхалися.    Вона  отримувала  на  утримання  600  фунтів  стерлінгів  на  рік,  що  приблизно  дорівнює  33  000  доларів  сьогодні,  і  позбулася  права  бачитися  зі  своїми  дітьми.    Тільки  найстарший  -  Чарльз  Діккенс-молодший  -  мав  дозвіл  відвідувати  свою  матір.
           Незважаючи  на  те,  що  Діккенс  познайомився  з  Еллен,  коли  вона  грала  в  його  виставі,  після  початку  їх  відносин  вона  покинула  сцену  і  більше  ніколи  на  неї  не  повернулася.    Чарльз  Діккенс  зняв  для  Еллен  Тернан  квартиру,  де  і  відвідував  її.    Їхні  стосунки  тривали  більше  13  років,  аж  до  самої  його  смерті.    Разом  вони  подорожували  по  Європі,  потрапивши  в  залізничну  катастрофу,  яка  сильно  вплинула  на  Діккенса.    Сам  факт  їх  відносин  ретельно  приховувався  родичами  Діккенса,  і  після  його  смерті  їхні  листи  один  одному  були  знищені.
За  матеріалами  dailymail.co.uk
Переклала  на  українську  мову        25.02.19            10.52
Фото  із  інтернета:  Кетрін,  дружина  Чарльза  Діккенса.

Как  Чарльз  Диккенс  пытался  упрятать  свою  жену  в  психбольницу  вместо  того,  чтобы  подать  на  развод
           Когда  любовь  в  отношениях  заканчивается,  можно  развестись  или  попытаться  свои  отношения  наладить.  Для  45-летнего  Чарльза  Диккенса  оба  варианта  были  неприемлемы.  Оставаться  с  нелюбимой  женой  он  не  хотел  —  писатель  сильно  влюбился  в  18-летнюю  актрису.  А  развод  означал  бы  порицание  в  обществе.  Посадить  свою  жену  в  психушку  показалось  англичанине  наиболее  приемлемым  вариантом.
         «Он  говорил,  что  она  совершенно  не  подходит  для  той  жизни,  которую  она  ведет,  и  если  ей  уехать  куда-нибудь  далеко,  так  будет  лучше,  —  рассказывает  Клер  Томас,  автор  биографии  Чарльза  Диккенса.  —  Когда  разрыв  в  отношениях  стал  неизбежным,  его  поведение  было  откровенно  некрасивым.  Мне  кажется,  позже  он  об  этом  сожалел».
           О  событиях  того  времени  можно  узнать  из  многочисленных  писем,  написанных  как  самим  Чарльзом  Диккенсоном,  так  и  его  друзьями,  и  даже  соседями.  Чарльзу  было  45  лет,  его  жене  Кэтрин  41  год.  Она  к  тому  времени  родила  десять  детей  и  откровенно  подурнела  внешне.  Чарльз  же  влюбился  в  18-летнюю  актрису  Эллен  Тернан.  Развод  был  бы  на  тот  момент  сильно  большим  ударом  по  репутации  писателя.  А  отношения  с  женой  после  долгих  ссор  определенно  требовали  логического  решения.  И  Чарльзу  показалось,  что  если  его  жену  объявят  сумасшедшей  и  запрут  в  лечебницу,  где  она  будет  находиться  до  конца  своей  жизни,  то  это  будет  лучше  для  всех.
           Эдвард  Даттон  Кук,  романист  и  литературный  критик,  который  в  то  время  поддерживал  связь  с  парой,  но  теснее  всего  —  с  Кэтрин,  так  как  она  часто  заходила  в  гости  к  ним  в  дом.  В  своем  письме  другому  критику,  Уильяму  Мой  Томасу,  он  подробно  описал  всю  эту  ситуацию,  описывая  так  же,  почему  это  не  получилось:  «Он  [Диккенс]  даже  пытался  закрыть  бедняжку  в  психушке!  Это  затея  не  увенчалась  успехом,  так  как  по  закону  нужно  было  еще  доказать,  что  тому  есть  основания».
         Кэтрин  и  сама  знала,  что  ее  муж  затевает,  и  потому,  когда  ее  привезли  на  осмотр  комиссией  врачей,  она  вела  себя  более  чем  достойно,  не  дав  ни  единого  шанса  усомниться  в  своей  адекватности.
           Надо  сказать,  что  так  как  слухи  действительно  существовали  о  подобных  намерениях  и  озвучивались  в  разных  письмах,  именно  письмо  Эдварда  Кука  подтвердило,  что  у  слухов  было  основание.  Это  письмо  нашел  Джон  Боуен,  профессор  литературы  XIX  века  в  университете  Йорка.  «С  одной  стороны,  —  говорит  Джон,  —  это  великолепная  находка.  Передо  мной  появилось  доказательство,  где  черным  по  белому  было  написано  все  то,  о  чем  я  раньше  когда-то  бог  лишь  рассуждать.  А  с  другой  стороны,  это  ужасная  находка.  Спустя  160  лет  она  вдруг  вывернула  образ  писателя  в  совершенно  другом  измерении».
         По  итогу  своих  ссор,  Чарльз  и  Кэтрин  разъехались.  Она  получала  на  содержание  600  фунтов  стерлингов  в  год,  что  примерно  равно  33  000  долларов  сегодня,  и  лишилась  права  видеться  со  своими  детьми.  Только  самый  старший  —  Чарльз  Диккенс-младший  —  имел  разрешение  навещать  свою  мать.
         Несмотря  на  то,  что  Диккенс  познакомился  с  Эллен,  когда  она  играла  в  его  спектакле,  после  начала  их  отношений  она  покинула  сцену  и  больше  никогда  на  нее  не  вернулась.  Чарльз  Диккенс  снял  для  Эллен  Тернан  квартиру,  где  и  навещал  ее.  Их  отношения  продлились  более  13  лет,  вплоть  до  самой  его  смерти.  Вместе  они  путешествовали  по  Европе,  попав  в  железнодорожную  катастрофу,  которая  сильно  повлияла  на  Диккенса.          Сам  факт  их  отношений  тщательно  скрывался  родственниками  Диккенса,  и  после  его  смерти  их  письма  друг  другу  были  уничтожены.
По  материалам  dailymail.co.uk

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826797
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 25.02.2019

Жінка-таємниця

Тамара  де  Лемпицька  -  жінка-таємниця,  майстер  епатажу,  унікальна  художниця,  за  життя  стала  мільйонеркою
           Тамара  Лемпицька,  вона  ж  "Дива  Арт-Деко",  вона  ж  "Ікона  епохи  Джазу",  вона  ж  "Королева  Модерну",  вона  -  один  з  унікальних  випадків,  коли  жінці-художниці  вдалося  ще  при  житті  знайти  своє  місце  під  сонцем.    Мільйонерка,  світська  левиця,  передвісниця  епохи  гламуру,  загадкова  і  екстравагантна,  відома  своїми  любовними  пригодами.    Прекрасна  Тамара.    Вона  зробила  себе  сама,  проявивши  виняткову  волю  і  талант.
           Блискуча,  з  властивим  тільки  їй  унікальним  художнім  почерком,  Тамара  де  Лемпицька,  як  зірка  з'явилася  на  небосхилі  історії  мистецтва,  яскраво  спалахнувши  в  період  буремного  часу,  ламавшого  долі  не  тільки  людей,  а  й  цілих  країн.
       Її  життєвий  шлях  мистецтвознавці  досі  розгадують  як  кросворд,  намагаючись  відтворити  саму  правдиву  його  версію.    Доля  загадкової  Тамари  Лемпицької    настільки  неймовірна,  як  і  той  час  в  яке  вона  жила  і  творила.    Це  була  епоха  арт-деко  і  джазу,  епатажу  та  жіночої  розкутості,  коли  художниця  могла  одночасно  і  шокувати  своїм  неприйнятним  способом  життя  вищий  світ  Європи  і  Америки,  і  в  той  же  час  бути  в  нього  входжу  на  рівних.
 Дивовижне    життя  неймовірної    жінки,  яка  створила  собі  ім'я  своїми  руками
         Ніхто  точно  не  знає  дату  її  появи  на  світ,  що  коливається  між  1894  і  1  898  роками.    Місце  народження,  за  твердженням  самої  Тамари  -  Варшава.    Хоча  за  відомостями  вона  народилася  в  Москві  в  родині  француженки  Мальвіни  Деклер  і  польського  єврея  Бориса  Гурвич-Гурського,  які  незабаром  після  її  народження  розлучилися.
         Тамара  зробила  все,  щоб  заплутати  факти  і  дати  своїй  біографії,  багаторазово  її  переписуючи,  викреслюючи  все  незручне  і  немилозвучне.    Тому  подробиці  про  дитинство  відновити  досить  важко,  але  достовірно  відомо,  що  велику  роль  у  зростанні  зіграла  бабуся  Клементина,  яка  виховувала  Тамару.    Вона  вчила  дівчинку  музиці,  возила  в  Італію,  розповідала  про  прекрасне  і  формувала  її  смак.    Ще  в  дитячі  роки  Тамарі  пророкували  майбутнє  піаністки.
         Тамара  Гурбич-Гурська  в  підлітковому  віці.
З  1910  року  Тамара  часто  буває  в  Санкт-Петербурзі  і  починає  виходити  в  світ.    На  одному  з  балів  вона  зустрічає  Тадеуша  Лемпицького    -  красеня,  заможного  банкіра  і  одного  з  самих  завидних  женихів.    Дівчина  закохалася  без  пам'яті  і,  зачарувавши  обранця,  в  дуже  юному  віці  вийшла  за  нього  заміж,  змінивши  дівоче  прізвище  на  більш  благозвучне.
         Однак  щастя  молодих  тривало  недовго  -  настав  1917  рік.    Тадеуша  заарештували  чекісти  і  Тамарі  довелося  докласти  неймовірних  зусиль,  всі  свої  зв'язки  і  чарівність,  щоб  витягнути  чоловіка  з  в'язниці,  потім  дістати  підроблені  документи  і  втекти  з  Росії  в  Париж.
         Здавалося  б,  труднощі  залишилися  позаду,  але,  як  виявилося,  вони  тільки  починалися.    Тадеуш  -  як  і  багато  зовні  сильних    людей  ,  виявився  безпорадним  перед  обличчям  реальності  -  навалившіся  проблеми  зовсім  зломили  його  волю.    Він  почав  пити  і  не  намагався  щось  змінити.    На  той  час  у  подружжя  вже  була  дитина  -  дочка  Кізетта.
   Тому  стати  до  мольберта  Тамарі  довелося  не  від  хорошого  життя.    Революція,  втеча  з  Росії,  розорення,  народження  дочки  змусило  Тамару  звалити  на  свої  тендітні  плечі  відповідальність  за  сім'ю  і  почати  «крутитися»  самій.
         Гроші,  виручені  за  продаж  сімейних  коштовностей,  закінчилися.    І  у  Тамари  не  було  іншого  виходу  як  що-небудь  придумати  для  того,  щоб  вижити  в  чужій  країні.    І  тут  вона  раптом  згадала  як  в  дитинстві  їй  говорили,  що  у  неї  є  художні  здібності.
         У  Парижі  їй  пощастило  зустріти  художника  і  свого  беззмінного  наставника  Андре  Лота,  який  посвятив  її  в  свої  розробки  нового  стилю  в  напрямку  так  званого  «м'якого  кубізму».    Здібна  учениця  швидко  підхопила  новий  метод  і  впровадила  його  в  свою  творчість,  надавши  унікальний  почерк.  Натюрморт  з  раковиною.    Автор:  Тамара  де  Лемпицька.
             На  початку  20-х  вже  досить  добре  продавалися  її  натюрморти  і  портрети.    Лемпицькій    вдалося  знайти  свій  особливий  стиль,  який  представляє  "гібрид  посткубізма  і  неокласицизму".    Її  картини  негайно  оцінив  арт-ринок,  ласий  на  все  новеньке  і  незвичайне.    Як  то  кажуть,  художниця  потрапила  в  струмінь,  зайнявши  свою  нішу  в  живопису.
         І  зовсім  скоро  Лемпицька  з  безпросвітної  емігрантки  перетворилася  в  модну  художницю  і  ексцентричну  світську  даму.    Вона  позиціонувала  себе  як  жінку-вамп,  що  має  вишукані  манери  і  потрібні  зв'язки.    І  ось  уже  до  середини  1920-х  Тамара  починає  експонувати  свої  роботи  на  виставках,  приводячи  публіку  в  захват,  а  в  віці  30  років  -  заробляє  свій  перший  мільйон.
 Автопортрет  в  зеленому  Бугатті.  (1925).    Автор:  Тамара  де  Лемпицька.
           Художниця  портретованих  світських  дам,  коронованих  осіб  і  мільйонерів,  але  не  забувала  і  себе.    Її  автопортрет  в  зеленому  «бугатті»  вважається  першим  зображенням  жінки  за  кермом  автомобіля.
         Перед  художницею  відкривалися  двері  кращих  галерей,  за  її  портретами  шикувалися  черги  замовників.    Тамара  де  Лемпицька  відразу  стала  частиною  богемного  Парижа,  що  дозволило  їй  водити  знайомство  з  Пабло  Пікассо,  Жаном  Кокто  і  Андре  Жидом.    Журнали  публікували  її  роботи  на  обкладинках  і  писали  хвалебні  статті,  в  яких  звеличували  модну  художницю  до  небес,  називаючи  вільною,  незалежною,  самодостатньою.
     Тамара  Лемпицька  пише  портрет  чоловіка.
     І  вона  насправді  відповідала  цьому  образу.    Демонструючи  свою  свободу,  не  приховувала  своїх  романів  .    При  цьому  їх  шлюб  з  Тадеушем  вже  почав  тріщати  по  всіх  швах,  і  в  підсумку  вони  розлучилися.    Тамара  так  і  не  встигла  закінчити  портрет  свого  чоловіка,  вона  не  дописала  ліву  руку  з  обручкою.    Їх  розставання  пройшло  без  жалю  ...
       Знайомство  зі  своїм  другим  чоловіком,  бароном  Кюфнером,  відбулося  на  рубежі  20-30-х  років.    Він  був  замовником  портрета  своєї  коханки  Нани  Еррери,  яку  Тамара  трохи  пізніше  скомпрометувала  в  очах  коханця,  зобразивши  її,  на  своїй  картині  «Група  з  чотирьох  оголених»  в  непристойному  вигляді.
       Казали,  що  побачивши  коханку  в  такому  вигляді,  барон  відразу  розірвав  з  нею  стосунки.    А  цілком  було  можливим,  що  його  зачарувала  своїм  талантом  сама  Тамара,  шанувальником  якого  був  до  кінця  своїх  днів.    Так  чи  інакше,  але  в  1933  році  Рауль  Куффнер  і  Тамара  Лемпицька  одружилися.
         Цей  шлюб  для  Тамари  виявився  вельми  щасливим,  з  бароном  вони  прожили  разом  цілих  двадцять  дев'ять  років.    Він  обожнював  дружину  і  цінував  її  талант.    І  незважаючи  на  їх  обоюдну    угоду  вільно  мати  зв'язки  на  стороні,  це  був  гармонійний  союз.
       До  кінця  30-х  життя  в  Європі  для  євреїв  стало  небезпечним    і  подружжю  довелося  відправитися  в  Америку.    Де  Тамара  відразу  ж  провела  піар-кампанію:  розіслала  в  різні  редакції  своє  фото,  на  якому  блищала  як  кінозірка  і  організувала  світський  прийом  на  кілька  сотень  гостей.    В  американській  пресі  вона  відразу  ж  уславилася  як  «баронеса  з  пензлем».    Рекламний  хід  виявився  вельми  успішним,  і  Лемпіцка    увійшла  в  еліту  американського  суспільства.
         Життя  в  Америці  текло    спокійно  і  розмірено  поки  раптово  не  помер  в  1962  році  Рауль.    Після  смерті  якого  Тамарі  довелося  переїхати  до  дочки.    Хорошою  матір'ю  Тамара  ніколи  не  була  -  вона  практично  не  займалася  її  вихованням,  хоча  і  написала  безліч  її  портретів.
         І  як  не  дивно,  однак  Кізетта  ніколи  не  скаржилася  на  відсутність  уваги  з  боку  матері,  навпаки,  навіть  виявляла  дивовижну  відданість.    Після  багатьох  років,  вона  напише  книгу  про  божевільне    життя  своєї  мами  -  «Passion  by  Design».
       Тамару  Лемпицьку    очікував  в  життя  ще  один  пік  успіху.  Експозиція  її  робіт,  виставлених  в  Люксембурзькій  галереї  Парижа,  несподівано  отримала  приголомшливий  успіх,  який  перевершив  навіть  той,  що  був  у  художниці  в  «буремні  двадцяті».    Лемпицька  знову  увійшла  в  моду.
     Закінчився  життєвий  шлях  епатажної  художниці  в  Мексиці  у  віці  82  років  уві  сні.    І  згідно  із  заповітом  кремували  прах  померлої  був  розвіяний  над  вулканом  Попокатепетль.
     У  наш  час  на  аукціонах  картини  Лемпицької  стоять  мільйони.    Їх  колекціонують,  викрадають,  вони  продовжують  рости  в  ціні  і  вважаються  хорошим  вкладенням  для  колекціонерів.    Про  неї  написано  безліч  статей  і  книг.    У  1980-і  роки  на  театральних  підмостках  багатьох  країн  з  великим  успіхом  пройшла  п'єса  «Тамара»,  присвячена  її  життя.
         Дивовижне    життя,  його    кінець  і  життя  після  життя  надзвичайно  загадкової  жінки.    Чи  не  правда?    Чого  не  можна  сказати  про  багатьох  художниць  тих  років,  які  працювали,  не  покладаючи  рук,  лише  за  шматок  хліба  і  вмирали  в  злиднях.    А  лише  через  десятиліття  їх  імена  були  піднесені  на  вершину  Олімпу.
     Переклала  на  українську  мову        25.02.19            10.52
Фото  із  інтернета  Тамара  Лемпицька


Тамара  де  Лемпицка  -  женщина-тайна,  мастер  эпатажа,  уникальная  художница,  при  жизни  ставшая  миллионершей
         Тамара  Лемпицка,  она  же  "Дива  Арт-Деко",  она  же  "Икона  эпохи  Джаза",  она  же  "Королева  Модерна",  она  -  один  из  уникальных  случаев,  когда  женщине-художнице  удалось  еще  при  жизни  обрести  свое  место  под  солнцем.  Миллионерша,  светская  львица,  предвестница  эпохи  гламура,  загадочная  и  экстравагантная,  известная  своими  любовными  похождениями  .  Прекрасная  Тамара.  Она  сделала  себя  сама,  проявив  исключительную  волю  и  талант.
       Блистательная,  с  присущим  только  ей  уникальным  художественным  почерком,  Тамара  де  Лемпицки,  как  звезда  появилась  на  небосклоне  истории  искусства,  ярко  вспыхнув  в  период  буреломного  времени,  ломавшего  судьбы  не  только  людей,  но  и  целых  стран.
         Ее  жизненный  путь  искусствоведы  до  сих  пор  разгадывают  как  кроссворд,  пытаясь  воссоздать  самую  правдивую  его  версию.  Судьба  загадочной  Тамары  Лемпицки  настолько  невероятна,  как  и  то  время  в  которое  она  жила  и  творила.  Это  была  эпоха  арт-деко  и  джаза,  эпатажа  и  женского  раскрепощения,  когда  художница  могла  одновременно  и  шокировать  своим  неприемлемым  образом  жизни  высший  свет  Европы  и  Америки,  и  вместе  с  тем  быть  в  него  вхожей  на  равных.
Удивительная  жизнь  невероятной  женщины,  создавшей  себе  имя  своими  руками
           Никто  точно  не  знает  дату  ее  появления  на  свет,  колеблющуюся  между  1894  и  1898  годами.  Место  рождения,  по  утверждению  самой  Тамары  -  Варшава.  Хотя  по  достоверным  данным  она  родилась  в  Москве  в  семье  француженки  Мальвины  Деклер  и  польского  еврея  Бориса  Гурвич-Гурского,  которые  вскоре  после  ее  рождения  развелись.
         Тамара  сделала  всё,  чтобы  запутать  факты  и  даты  своей  биографии,  многократно  ее  переписывая,  вычеркивая  все  неудобное  и  неблагозвучное.  Поэтому  подробности  о  детстве  восстановить  довольно  трудно,  но  достоверно  известно,  что  большую  роль  во  взрослении  сыграла  бабушка  Клементина,  воспитывавшая  Тамару.  Она  учила  девочку  музыке,  возила  в  Италию,  рассказывала  о  прекрасном  и  формировала  её  вкус.  Еще  в  детские  годы  Тамаре  пророчили  будущее  пианистки.
           С  1910  года  Тамара  часто  бывает  в  Санкт-Петербурге  и  начинает  выходить  в  свет.  На  одном  из  балов  она  встречает  Тадеуша  Лемпицки  —  красавца,  состоятельного  банкира  и  одного  из  самых  завидных  женихов.  Девушка  влюбилась  без  памяти  и,  очаровав  избранника,  в  очень  юном  возрасте  вышла  за  него  замуж,  сменив  девичью  фамилию  на  более  благозвучную.
         Однако  счастье  молодых  длилось  недолго  —  наступил  1917  год.  Тадеуша  арестовали  чекисты  и  Тамаре  пришлось  приложить  невероятные  усилия,  все  свои  связи  и  обаяние,  чтобы  вытащить  мужа  из  тюрьмы,  затем  достать  поддельные  документы  и  бежать  из  России  в  Париж.
       Казалось  бы,  трудности  остались  позади,  но,  как  оказалось,  они  только  начинались.  Тадеуш  -  как  и  многие  внешне  сильные  люди,  оказался  беспомощным  перед  лицом  реальности  —  навалившиеся  проблемы  совершенно  сломили  его  волю.  Он  начал  пить  и  не  пытался  что-либо  изменить.  К  тому  времени  у  супругов  уже  был  ребенок  —  дочь  Кизетта.
         Поэтому  стать  к  мольберту  Тамаре  пришлось  не  от  хорошей  жизни.  Революция,  бегство  из  России,  разорение,  рождение  дочери  заставило  Тамару  взвалить  на  свои  хрупкие  плечи  ответственность  за  семью  и  начать  «крутиться»  самой.  

Деньги,  вырученные  за  продажу  семейных  драгоценностей,  закончились.  И  у  Тамары  не  было  другого  выхода  как  что-нибудь  придумать  для  того,  чтобы  выжить  в  чужой  стране.  И  тут  она  вдруг  вспомнила  как  в  детстве  ей  говорили,  что  у  нее  есть  художественные  способности.  
       В  Париже  ей  посчастливилось  встретить  художника  и  своего  бессменного  наставника  Андре  Лота,  который  посвятил  ее  в  свои  разработки  нового  стиля  в  направлении  так  называемого  «мягкого  кубизма».  Способная  ученица  быстро  подхватила  новый  метод  и  внедрила  его  в  свое  творчество,  придав  уникальный  почерк.  
         В  начале  20-х  уже  достаточно  хорошо  продавались  ее  натюрморты  и  портреты.  Лемпицкой  удалось  найти  свой  особый  стиль,  представляющий  "гибрид  посткубизма  и  неоклассицизма".  Ее  картины  тотчас  оценил  арт-рынок,  падкий  на  все  новенькое  и  необычное.  Как  говорится,  художница  попала  в  струю,  заняв  свою  нишу  в  живописи.
         И  совсем  скоро  Лемпицка  из  беспросветной  эмигрантки  превратилась  в  модную  художницу  и  эксцентричную  светскую  даму.  Она  позиционировала  себя  как  женщину-вамп,  имеющую  изысканные  манеры  и  нужные  связи.  И  вот  уже  к  средине  1920-х  Тамара  начинает  экспонировать  свои  работы  на  выставках,  приводя  публику  в  восторг,  а  в  возрасте  30  лет  —  зарабатывает  свой  первый  миллион.
         Художница  портретировала  светских  дам,  коронованных  особ  и  миллионеров,  но  не  забывала  и  себя.  Ее  автопортрет  в  зеленом  «бугатти»  считается  первым  изображением  женщины  за  рулем  автомобиля.  
         Перед  художницей  открывались  двери  лучших  галерей,  за  ее  портретами  выстраивались  очереди  заказчиков.  Тамара  де  Лемпицка  в  одночасье  стала  частью  богемного  Парижа,  что  позволило  ей  водить  знакомство  с  Пабло  Пикассо,  Жаном  Кокто  и  Андре  Жидом.  Журналы  публиковали  ее  работы  на  обложках  и  писали  хвалебные  статьи,  в  которых  превозносили  модную  художницу  до  небес,  называя  свободной,  независимой,  самодостаточной.
       Тамара  Лемпицка  пишет  портрет  мужа.
И  она  на  самом  деле  соответствовала  этому  образу.  Демонстрируя  свою  свободу,  не  скрывала  своих  романов  .  При  этом  их  брак  с  Тадеушем  уже  начал  трещать  по  всем  швам,  и  в  итоге  они  развелись.  Тамара  так  и  не  успела  окончить  портрет  своего  супруга,  она  не  дописала  левую  руку  с  обручальным  кольцом.  Их  расставание  прошло  без  сожаления…
           Знакомство  со  своим  вторым  мужем,  бароном  Кюфнером,  произошло  на  рубеже  20-30-х  годов.  Он  был  заказчиком  портрета  своей  любовницы  Наны  Эрреры,  которую  Тамара  немногим  позже  скомпрометировала  в  глазах  любовника,  изобразив  ее,  на  своей  картине  «Группа  из  четырёх  обнаженных»  в  непристойном  виде.
         Говаривали,  что  увидев  любовницу  в  таком  виде,  барон  сразу  разорвал  с  ней  отношения.  А  вполне  было  возможным,  что  его  очаровала  своим  талантом  сама  Тамара,  поклонником  которого  был  до  конца  своих  дней.  Так  или  иначе,  но  в  1933  году  Рауль  Куффнер  и  Тамара  Лемпицка  поженились.
           Этот  брак  для  Тамары  оказался  весьма  счастливым,  с  бароном  они  прожили  вместе  целых  двадцать  девять  лет.  Он  боготворил  жену  и  ценил  ее  талант.  И  невзирая  на  их  обоюдное  соглашение  свободно  иметь  связи  на  стороне,  это  был  гармоничный  союз.
         К  концу  30-х  жизнь  в  Европе  для  евреев  стала  небезопасной  и  супругам  пришлось  отправиться  в  Америку.  Где  Тамара  сразу  же  провела  пиар-кампанию:  разослала  в  различные  редакции  свое  фото,  на  котором  блистала  как  кинозвезда  и  организовала  светский  прием  на  несколько  сотен  гостей.  В  американской  прессе  она  сразу  же  прослыла  как  «баронесса  с  кистью».  Рекламный  ход  оказался  весьма  успешным,  и  Лемпицкая  вошла  в  элиту  американского  общества.
           Жизнь  в  Америке  текла  спокойно  и  размеренно  пока  внезапно  не  умер  в  1962  году  Рауль.  После  смерти  которого  Тамаре  пришлось  переехать  к  дочери.  Хорошей  матерью  Тамара  никогда  не  была  —  она  практически  не  занималась  ее  воспитанием,  хотя  и  написала  большое  множество  ее  портретов.
           И  как  ни  странно,  однако  Кизетта  никогда  не  жаловалась  на  отсутствие  внимания  со  стороны  матери,  напротив,  даже  проявляла  удивительную  преданность.  По  прошествии  многих  лет,  она  напишет  книгу  про  безумную  жизнь  своей  мамы  —  «Passion  by  Design».
       Тамару  Лемпицкую  ожидал  в  жизни  еще  один  пик  успеха.  Экспозиция  ее  работ,  выставленных  в  Люксембургской  галерее  Парижа,  неожиданно  возымела  ошеломляющий  успех,  который  превзошел  даже  тот,  что  был  у  художницы  в  «ревущие  двадцатые».  Лемпицкая  снова  вошла  в  моду.
       Закончился  жизненный  путь  эпатажной  художницы  в  Мексике  в  возрасте  82  лет  во  сне.  И  согласно  завещанию  кремированный  прах  умершей  был  развеян  над  вулканом  Попокатепетль.
         В  наше  время  на  аукционах  картины  Лемпицкой  стоят  миллионы.  Их  коллекционируют,  похищают,  они  продолжают  расти  в  цене  и  считаются  хорошим  вложением  для  коллекционеров.  О  ней  написано  множество  статей  и  книг.  В  1980-е  годы  на  театральных  подмостках  многих  стран  с  большим  успехом  прошла  пьеса  «Тамара»,  посвященная  ее  жизни.  
         Удивительная  жизнь,  ее  конец  и  жизнь  после  жизни  необыкновенно  загадочной  женщины.  Не  правда,  ли?  Чего  нельзя  сказать  о  многих  художницах  тех  лет,  которые  работали,  не  покладая  рук,  лишь  за  кусок  хлеба  и  умирали  в  нищете.  А  лишь  спустя  десятилетия  их  имена  были  вознесены  на  вершину  Олимпа.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826777
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 25.02.2019

Спасибо мамы

Спасибо  мамы  за  доброту,
За  нежность  ласку  и  теплоту!
За  жизнь,  что  подарили  нам,
Спасибо  мамы,  вам!
Спасибо  за  каждый  час,
Когда  волнуясь  вы  ждете  нас,
Что  все  прощаете  вы  нам,  
Спасибо  мамы  вам!
     Увидела  эту  открытку  с  такими,  мудрыми  и  нежными  словами,  защемило  в  сердце,  так  близки  и  понятны  мне  эти  слова  как  матери  и  бабушке.  Ведь,  наверное,  каждая  женщина-мать,  просыпается  утром  и  ложится  вечером  спать  с  мыслями  о  детях,  о  их  здоровье,  благополучии.  А  если  дети  уже  выросли    и  живут  отдельно,  то  как  и  прежде  те  же  мысли  и  чувства  остаются  к  ним,  что  были  в  детстве,  Ждем  звонков  и  приезда  в  гости…
24.02.19 9.40
 Дякуємо  мами  за  доброту
За  ніжність,  ласку  і  теплоту!
За  життя,  що  подарували  нам,
Дякуємо  мами,  вам!
Дякуємо  за  кожен  час,
Коли  ви  хвилюючись  чекаєте  нас,
Що  все  вибачаете  ви  нам,
Дякуємо  мами  вам!
Переклала  на  українську  мову  24.02.19      9.30
                     
     

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826642
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 24.02.2019

Дитячий погляд…

Дитячий  погляд...
       Мабуть  кожна  жінка  мріє  про  щасливе  подружнє  життя.  Проте  складається  в  житті  у  кожної  по-різному.  Перераховувати  причини  цих  різниць    не  має  сенсу.  Є  відомий    вираз,  всі  щасливі  сім’ї,  щасливі  по  своєму,  а  нещасні  –  нещасні  по  різному.
           Сімейне  життя  –  це  тернистий  і  не  легкий  шлях,  тому  що  у  кожного  крім  особистої  відповідальності  лежить  відповідальність  за  добробут  і  відносини  в  сім’ї,  особливо,  коли  з’являються  діти,  ця  відповідальніиїть  збільшується.
           Сім’ї,  яким  вдається  зберегти  сімейні  стосунки,  незважаючи  на  всі  негаразди,  де  уміють    прощати  і  поважати  думку  іншого,    поступають  мудро,  так  як  в  багатьох    випадках  розрив  сімейних  стосунків  негативно  впливає,  в  першу  чергу,  на  дітей.
       В  любий  період  сімейного  житя  є  можливість  переглянути  свої  сімейні  стосунки,  чесно,  відверто  обговорити  всі  проблеми,пробачити  образи,почати  заново  будувати  відносини,  і  якшо  бажання  їх  налагодити  буде  взаємним  –  перешкод  для  цього  не  буде,  лише  слід  подякувати  Всевишнього  за  це.
   Пригадала  випадок  із  сімейного  життя,  пройшло  вже  майже  8  років,  коли  малесенька  онучка  Марія  почула  нашу  сварку  (розмову  на  підвищенних  тонах)  з  чоловіком,  вона  швиденько  відлучилась  в  іншу  кімнату,  потім    малюнок  нам  свій  принесла...Намалювала  вона  дерево  родинне,  де  гілочки,  всі  члени  нашої  сім’ї..    І  звертаючись  до  дідуся  каже,  не  сварись  з  бабусею,  ось  бачиш  ви  полюбили  одне  одного  і  з’явилася  моя  мама,  а  потім  я...  
Я  міцно  внученьку  обняла,  поцілувала,  заспокоїла,  а  сама  стримати  сліз  не  могла...Не  буду  робить  висновки,  хто  в  цьому  випадку  із  нас  винен,  зрозуміло,  зо  винні  ми  обоє,  якщо  так  сталось.
             В  той  час  зворушило  до  сліз  мене  те,що  це  малесеньке  дитя,  а  більше  нас  дорослих  розуміла  –  цінність  родинного  тепла.
       Маленькі  діти    -  ангелочки  і  розум  їх  ще  не  затьмарив  гріх,  тому  всі  почуття  їх  чисті,  щирі,  ніжні...Слова  їх  –  мова  Всевишнього  для  нас!
23.02.19 10.30

Фото  із  інтернета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826544
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 23.02.2019

***

Чоловіки  мають  рацію,  коли  себе  жаліють,  адже  є  кому  піклуватися  про  них,  в  дитинстві  -  мати  дитя  плекає,  підростуть  -  подруг  заводять,  одружуються  -  дружина  біля  ніг.
           Чоловіки  мають  рацію,  виділяючи  свою  роль,  але  не  завжди,  звичайно,  це  збігається,
 добре,  якщо  годувальник  в  родині  він.      Буває  частіше,  дружина  на  себе  звалить  ношу
 годувальниці,  господині,  няньки  і  дружини,    несе  по  життю,  намагаючись  виправдати,
 вибиваючись    з  усіх  сил.
             Чоловіки  мають  рацію,  відпочиваючи,    читаючи  книги,  підвищуючи  інтелект.
 Жінки,  все  частіше,  на  кухні  -  біля  плитки,    готуючи  борщ,  друге  і  десерт.
             Чоловіки  мають  рацію,  коли  сім'я  на  першому  місці,  дружину,  дітей  турботою  оточують.        Злагода  і  щастя  є  в  такому  сімействі,    зберігається,  передається  дітям,  онукам  на  довгі  роки  ...    27.06.17  (написані  в  лікарні)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826451
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 22.02.2019

Думка прийшла, не запрошувала…

Думка  прийшла,не  запрошувала…
               Успішний  і  здоровий  ти  ,  всі  поряд  хочуть  бути  і  дружити,навідь  без  звернення  готові  всі  допомогти,  телефонувати,  чи  в  гості  запросити...Людина  ця  на  висоті...
         Старієш,  знедужав,уваги  потребуєш  і  тепла,  тут  справа  інша  –  не  легка.  Добре  якщо  є  вірні  друзі,діти  та  онуки  поряд.  Проте  не  завжди  так  бува...В  цей  час,  як  ніколи  розумієш,ціну  уваги  і  родинного  тепла...
22.02.19 10.00
Щоб  розвіять  ці  думки,  налаштовуюсь  на  позитив  –  малюю...сподобалось  самій  (фото)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826444
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 22.02.2019

Діти, онуки – продовження життя

Діти,  онуки  –  продовження    життя,                                                                                            
До  них    накращі    почуття,
І  думка  в  мене  завжди  є,
Хай  їм  здоров'я  Бог  дає,
Про  все,  що  мріють,
Хай  здійсниться,
А  з  мріями  надія  сниться,
Завжди  щастя  нехай  мають,
Хай  люди  їм  добра  бажають!          2009

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826282
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2019

Думки…

Своїм  думкам  не  дам  я  ради,
Вони  плетуться  в  голові,
І  не  потрібні  їм  поради,
Не  сплять  вони  навіть  у  сні,
Я  маю  кожну  пам'ятати,
Для  того,  щоби  запитати,
На  що  потрібні  ви  мені,
Мій  розум  може  не  бажати,
Проте  вони  усі  мої…      2009

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826281
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2019

Білочка

Білочка

           Взимку  колір  вона  змінить,  непомітною    щоб  стати,    притко,  як  пушиночка    стрибає  з  гілочки  на  гілку,  та  горішки  все  шукає,    хвостик    розпущений,  глазоньки    блистять,кожен  з  нас  побачити  (білочку)  завжди  рад.
У  нас  по  деревах  оріха  інколи  стрибає.    Спостерігати  за  ними  –одне  задоволення.
7.02.19 9.30      
Намалювала  білочку,як  зуміла  19.02.19

Цікаві  факти  про  білок.
             Нараховується  майже  30  різноманітних  видів  білок,  які  населяють  практично  всю  планету  від  Азії  до  Північної  Америки  .Більше  всього  в  наших  місцях  водяться  звичайна  білка,  або  векша  і  кавказька(її  називають  ще  персидською).Крім  оріхів  і  жолудів  білки  їдять  гриби,ягоди,зерна  і  почки  хвойних  дерев,  комах,яйца  птахів.
         Кавказька  білка  схожа  на  звичайну,  проте  відрізняеться  від  неї  короткими  вушками,  без  кісточок  на  кінцях,  а  також  більш  коротким  і  грубим  хутром.
 Окрас  хутра  звичайної  білки  в  різні  сезони  і  в  різних  місцевостях  може  бути  різних  відтінків  рижого  і  сірого  кольора,навідь  зовсім  чорною.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826152
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 20.02.2019

«Як багато днів, що викинуті даремно»

«Як  багато  днів,  що  викинуті  даремно»


 Мудрий    вірш  геніального  режисера  Ельдара  Рязанова,  який  варто  прочитати  кожному.

Як  багато  днів,  що  викинуті  даремно,
 днів,  що  загинули  як-то  між  іншим.
 Їх  треба  відняти  від  календаря,
 і  життя  стає  ще  коротше.
 Був  зайнятий  недолугою    суєтністю,
 день  проскочив  -  я  не  побачив  друга
 і  не  потиснув  його  руки  живої  ...
 Що  ж!    Цей  день  я  повинен  скинути  з  кола.
 А  якщо  я  за  день  не  згадав  матір,
 не  подзвонив  хоч  раз  сестрі  чи    брату,
 то  в  виправдання  нічого  сказати:
 Той    день    пропав!    Безцінна  розтрата!
 Я  полінувався  або  ж  втомився  -
 не  подивився  хорошого  спектаклю,
 віршів  магічних  не  прочитав
 і  в  чомусь  обділив  себе,  чи  не  так?
 А  якщо  я  комусь  не  допоміг,
 не  склав  ні  кадру  і  жодного  рядка,
 то  обікрав  сьогоднішній  підсумок
 і  зробив  життя  своє  ще  на  день  коротше.
 Скласти  -  так  страшно,  скільки  змарнував
 на  збіговиськах,  де  ні  тепло,  ні  жарко  ...
 А  головних  слів  коханій    не  сказав
 і  не  купив  квітів  або  подарунка.
 Як  багато  днів,  що  викинуті  даремно,
 днів,  що  загинули  як-то  між  іншим.
 Їх  треба  відняти  від  календаря
 і  міряти  життя  своє    ще  коротше.
 Е.Рязанов
Пепеклала  на  українську  мову  20.02.19    8.22

«Как  много  дней,  что  выброшены  зря»


Мудрое  стихотворение  гениального  режиссера  Эльдара  Рязанова,  которое  стоит  прочитать  каждому.

Как  много  дней,  что  выброшены  зря,
Дней,  что  погибли  как-то,  между  прочим.
Их  надо  вычесть  из  календаря,
И  жизнь  становится  еще  короче.

Был  занят  бестолковой  суетой,
День  проскочил  —  я  не  увидел  друга
И  не  пожал  его  руки  живой…
Что  ж!  Этот  день  я  должен  сбросить  с  круга.

А  если  я  за  день  не  вспомнил  мать,
Не  позвонил  хоть  раз  сестре  иль  брату,
То  в  оправданье  нечего  сказать:
Тот  день  пропал!  Бесценная  растрата!

Я  поленился  или  же  устал  —
Не  посмотрел  веселого  спектакля,
Стихов  магических  не  почитал
И  в  чем-то  обделил  себя,  не  так  ли?

А  если  я  кому-то  не  помог,
Не  сочинил  ни  кадра  и  ни  строчки,
То  обокрал  сегодняшний  итог
И  сделал  жизнь  еще  на  день  короче.

Сложить  —  так  страшно,  сколько  промотал
На  сборищах,  где  ни  тепло,  ни  жарко…
А  главных  слов  любимой  не  сказал
И  не  купил  цветов  или  подарка.

Как  много  дней,  что  выброшены  зря,
Дней,  что  погибли  как-то,  между  прочим.
Их  надо  вычесть  из  календаря
И  мерить  свою  жизнь  еще  короче.
Эльдар  Рязанов

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826140
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.02.2019

Квітка пробудження життя

                   Вчора  ввечері,  після  дощу  дуже  хотілося  спати,  проте  ще  було  лише  19  годин,  тому  вирішила  зайнятись  малюванням,  переглянула  свои  фото  і  картинки,  які  в  мене  об’єднані  в  папку  фото  –  презентації  (збираю  цікаві  для  мене  фото  і  малюнки  на  протязі  декількох  років),  вибрала  малюнок  із  зображенням  півоній.  Малювала  з  натхненням,  результатом  була  задоволена...а  вранці  вирішила  в  інтернеті  ознайомитись  з  розповідями  про  цю  чудову  квітку.  Знайшда  дуже  багато  всього  цікавого,  скільки  всього  непізнанного  і  який  простір  для  удосконалення  своїх  знань.
Неможливо  перелічити  порівнянь,  які  зв’язані  з  цією  квіткою,  ось  деякі  з  них:
-  Квітка  пробудження  життя          
-  Півонія  –  улюблениця  японської  знаті  і  героїня  легенд
-  Національна  квітка  Китаю
-  Символ  благополуччя  і  процвітання
-  Півонії  підносять  друзям  в  знак  міцної  дружби,  благородства  і  пошани
-  Символ  сміливості  і  ризика
-  Один  ії  елементів  весільної  церемонії
-  та  багато  їнших,  не  меш  цікавих  історій,  ось  одна  із  них:
Квітка  сили  і  процвітання
Півонія  зобов'язана  своєю  латинською  назвою  легендарному  лікареві  пеанів  (або  пеона,  або  пеан).  За  китайськими  джерелами,  інтерес  до  півонії  як  до  декоративної  рослини  почався  в  період  правління  династій  Цинь  і  Хань.  Таким  чином  півонії  в  культурі  вже  більше  двох  тисяч  років.  Сьогодні  розповідь  піде  про  те,  що  значить  для  китайців  ця  дивна  рослина.
У  китайській  мові  «півонія»  звучить  як  Муданія  (牡丹)  або  фугуйхуа  -  «квітка  знатності  і  багатства»  (富贵  花,  f  &  ugrave;  gu  &  igrave;  huā).  У  китайській  культурі  півонія  вважається  царем  квітів,  оскільки  несе  в  собі  чисте  початок  ян.  Пасивним  початком  інь  в  квітковому  царстві  є  хризантема,  що  уособлює  собою  спокій  і  довголіття.  У  1903  році  вона  була  проголошена  національною  квіткою  Китаю.
Півонія  цвіте  всього  двадцять  днів,  вражаючи  оточуючих  своєю  красою.  Весь  інший  час  року  вона  лише  накопичує  сили  для  наступного  цвітіння.  Існує  легенда  про  півонії  з  міста  Лоян.  Якось  взимку  китайська  імператриця  У  Дзитянь  з  династії  Тан  сиділа  в  парку  і  милувалася  снігом.  Бажаючи  насолодитися  свіжим  повітрям,  вона  відкрила  вікно  альтанки,  і  почула  аромат  квітів  сливи.  Імператриця  вважала,  що  має  владу  над  усім  у  своїй  країні,  і  тут  же  написала  указ:  «Прийшла  насолодитися  природою,  прийди  ж  і  ти  весна!  Нехай  всі  квіти  розпустяться  за  ніч,  не  чекайте  ранкового  вітерця  ».  І  квіти  підкорилися,  і  розпустили  свої  бутони  в  зазначений  термін.  Тільки  півонії  виявилися  примхливими  і  не  змінили  часу  цвітіння.  Після  цієї  події  вони  були  заслані  в  місто  Лоян,  клімат  і  грунт  якого  відмінно  підходили  дивним  рослинам.  Зараз  півоній  налічується  вже  понад  п'ятсот  сортів,  а  щовесни,  з  15  по  25  квітня,  проходить  Фестиваль  півоній.  Найкрасивішими  в  Китаї  вважають  жовті  півонії  Яо  Хуан  і  багряні  півонії  Вей  Цзи.  Також  їх  називають  царем  і  царицею  півоній.
Півонії  отримали  свою  популярність  ще  за  часів  династії  Сун.  Їх  вишивали  на  одязі  імператора  нарівні  з  хризантемами.  Зображення  квітки  зустрічалося  на  різних  прикрасах,  порцелянах  й  предметах  побуту.  З  тих  часів  і  донині  жодне  торжество  в  Китаї  не  проводиться  без  півоній,  будь  то  переїзд  в  нову  квартиру  або  день  народження.
Півонія  багато  значить  для  будь-якого  китайця.  Це  не  просто  символ  щастя,  а  й  прекрасне  позначення  благополуччя,  багатства  і  процвітання.  Недарма  правителі  Піднебесної  хотіли,  щоб  навіть  після  смерті  їх  оточували  саме  ці  квіти.  Стіни  багатьох  усипальниць  прикрашають  зображення  півоній.
В  рамках  Фестивалю  півоній  ось  уже  який  рік  проводиться  масштабний  захід  -  одруження  під  девізом  «Піон  -  свідок  щастя».  На  весілля  прийнято  дарувати  не  тільки  букети  півоній,  а  й  предмети  з  його  зображенням.  Обов'язково  використовують  і  інший  атрибут  китайського  весілля.  Вирізки  з  паперу  із  зображенням  півонії  і  ієрогліфом  «подвійне  щастя».  Адже  двоє  людей  стають  сьогодні  подружжям,  утворюючи  єдиний  осередок  суспільства.  Стають  одним  цілим  і  тим  самим  подвоюють  своє  щастя.  І  півонія  стає  хорошим  нагадуванням  про  це.  Ширі  Лю    
           Зібрала  інформацію  з  різноманітних  джерел    і  переклала  на  українську  мову      29.07.18  11.10

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826032
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 19.02.2019

Цікаві факти про чай

Цікаві  факти  про  чай  
                 З  приводу  батьківщини  чаю  думки  вчених  розходяться  досі.  Прихильники  традиційної  версії  стверджують,  що  цей  напій  вперше  стали  заварювати  в  Китаї  ще  5000  років  тому  і  спочатку  подавали  тільки  до  столу  аристократів.  Відомо  навіть  ім'я  передбачуваного  винахідника  чаю  -  імператора  Шен  Нунг,  який  нібито  першим  здогадався  кинути  чайне  листя  в  воду.  Але  ця  версія  нічим  не  підтверджена,  а  перші  згадки  про  чай  як  про  напій  відносяться  до  4-го  століття  нашої  ери  і  пов'язані  з  Близьким  Сходом.    Чай  -  тобто  листя,  заварені  в  окропі,  -  почали  пити  всього  лише  сім  століть  назад.    Слово  «чай»  має  китайське  коріння.  Тільки  на  різних  діалектах  Піднебесної  воно  звучало  і  звучить  по-різному:  десь  «тей»,  в  інших  землях  -  «ча»  або  «чай».  Китай  залишається  «найбільшою  чайною  »  країною  і  до  цього  дня:  приблизно  2/3  зеленого  чаю  поставляється  на  світовий  ринок  прямо  звідти.  Інші  виробники  чаю  -  Індія,  Шрі-Ланка,  Японія  і  Тайвань  -  значно  відстають  від  КНР  за  показниками.  Навіть  висококласне  чайне  листя  втрачає  свій  смак  і  аромат  через  рік.  Чай    боїться  світла  і  вологи.  Не  любить  чай  і  сусідства  з  іншими  продуктами  або  приправами,  тому  для  його  зберігання  краще  вибрати  окреме  місце.  У  чайного  пакетика  є  цілком  конкретний  винахідник  -    Томас  Салліван,  який  продавав  чай.  Коли  торговець  зіткнувся  з  проблемою  транспортування  металевих  баночок,  він  почав  розфасовувати  подрібнене  чайне  листя  по  паперовим  пакетиках.  Одного  разу  один  з  пакетиків  випадково  попав  в  окріп.  Чай  заварився  прямо  в  упаковці  і  виявився  цілком  придатним  до  вживання.  Історія  красива,  але  патент  на  пакетики  з  чаєм  датований  1903  роком.  Згодом  чай,  який  використовується  в  чайних  пакетиках,  став  найнижчим  сортом  чаю.  Справжні    цінителі  чаю  їх  не  вживають.  Чай  надає  на  людину  оздоровчий  вплив:    успішно  бореться  зі    канцерогенами,  покращує  роботу  серця  і  судин.  Любителі  чаю  рідше  стикаються    з  карієсом,  тому  що  фтор  ,  який  міститься  в  напої  зміцнює  зубну  емаль.    Щоб  чай  допомагав    зубам,  його  треба  пити  без  цукру  і  не  заїдати  нічим  солодким  ...  Зелений  чай  вважається  більш  корисним,  ніж  чорний,  адже  в  ньому  вдвічі  більше  вітаміну  С.  Чайний  кущ  -  справжній  довгожитель  в  світі  рослин.  Він  може  прожити  сто  і  більше  років.  Правда,  за  однієї  умови:  його  не  можна  пересаджувати                                                                                                                                                          1.  Чай  -  найпопулярніший  напій  у  світі,  на  другому  місці  за  популярністю  виявилося  пиво.  Виняток  становить  Англія  і  Ірландія,  де  пиво  популярніші  чаю.                                                                                                    
2.  Виявляється,  що  перша  чашка  чаю  була  випита  зовсім  випадково.  Згідно  китайської  міфології,  в  2737  році  до  н.  е.  китайський  імператор  Шень-нун  сидів  під  деревом,  поки  його  слуга  подавав  йому  гарячу  воду.  Кілька  листочків  з  дерева  впали  в  воду,  і  імператор  вирішив  спробувати  напій.  Випивши  води,  він  здивувався  його  незвичайному  аромату  і  смаку  і  побажав  надалі  вживати  тільки  такий  напій.  Дерево  ж  було  дикию  рослиною,  відомим  як  камелія  китайська.
3.  Зелений  і  чорний  чай  роблять  з  одного  і  того  ж  чайного  дерева  сamellia  sinensis.  Вся  різниця  в  обробці  чайного  листа.  При  виробництві  чорного  чаю  з  зібраного    зеленого  листя  видаляють  вологу,  потім  їх  скручують  на  спеціальних  машинах-ролерів,  після  чого  відбувається  руйнування  тканин  листя,  що  дає  початок  цілій  серії  хімічних  реакцій,  в  результаті  яких  в  чайному  листі  з'являються  теафлавіни  і  теарубігіни,  що  надають  характерний  смак  чорного  чаю  .    Зелений  чай  не  піддають  ферментації.  При  його  приготуванні  з  листя  тільки  видаляють  вологу.  Тому  зелений  чай  схожий  за  хімічним  складом  зі  свіжим  листям  камелії  китайської  і  є  більш  реальним.                                                                                              
4.  Коли  чай  тільки  почав  з'являтися  в  Європі,  і  про  нього  ще  практично  нічого  не  було  відомо,  на  одному  з  офіційних  королівських  прийомів  з  привезеного    чайного  листя  приготували  салат.
5.  У  минулі  часи    клали  в  чашку  чаю    не  звичний    нам  цукор,  а  сіль.                                                                                  6.  Зелений  чай  містить  на  50%  більше  вітаміну  С,  ніж  звичайний  чорний.                                                                  
 7.  Чай  містить  безліч  антиоксидантів.  При  помірному  споживанні  покращує  імунну  систему,  допомагає  в  профілактиці  раку  і  серцево-судинних  захворювань.
 8.  Чай  здатний  вбирати  запахи  навколо  нього,  помийте  руки  чаєм  і  будуть  видалені  всі  запахи.                                                                                                                                                                                                                                                                                      9.      За    одну  секунду  на  Земній  кулі  випивається  трохи  більше  двох  мільйонів  чашок  чаю.
10  Збір  чаю  є  одним  з  небагатьох  видів  господарської  діяльності,  які  до  сих  пір  не  піддаються  механізації.Листя  чаю  збираються  і  сортуються  вручну.  Збирачі  повинні  сортувати  листи  по  сортам  в  залежності  від  місця  розташування  і  стану  листа.  Ускладнює  процес  і  ті    обставини,  що  плантації  часто  розташовані  у  високогірних  районах  і  мають  невеликі  розміри.  Тому  культивування  чаю  залежить  не  тільки  від  відповідних  природних  умов,  а  й  значною  мірою  від  наявності  дешевої  робочої  сили.
11.  Існують  кілька  основних  категорій  чаю:  чорний,  зелений,  білий,  улун,  пуер  і  так  далі.  Ці  чаї  часом  настільки  відрізняються  по  вигляду  і  смаку,  що  багато  хто  думає,  що  вони  приготовані  з  абсолютно  різних  рослин.  Однак  всі  ці  види  чаю  цілком  можуть  бути  створені  з  листочків,  зібраних  на  одному  кущі  (Camellia  sinensis),  і  відрізнятися  тільки  технологією  виготовлення.
12.  В  Європу  чай  потрапив  з  Китаю  приблизно  в  середині  XVII  століття  завдяки  підприємливим  португальцям,  голландцям  і  англійцям.  Спочатку  чай  був  популярний  як  лікувальний  напій,  але  після  декількох  десятиліть  його  стали  пити  просто  для  задоволення.  Поширення  чаю  відбувалося  в  боротьбі  проти  популярного  тоді  в  Європі  кави.  Новий  напій  сподобався  в  першу  чергу  чоловікам,  жінки  ж  віддавали  перевагу  більш  вишуканій    каві    і  какао.  Лізелотта  фон  Пфальц  (Liselotte  von  der  Pfalz),  невістка  короля  Людовика  XIV,  писала  в  листі  до  Німеччини:  «Смак  чаю  нагадує  сіно  з  гноєм.  Боже  мій,  як  можна  пити  таку  гіркоту?  »
13.  Далеко  не  скрізь  вживають  чай  звичним  нам  способом.  Наприклад,  в  Тибеті  в  міцно  заварений  зелений  чай  обов'язково  додається  пряжене  вершкове  масло    і  сіль.  Отриману  суміш  в  гарячому  вигляді  збивають  до  отримання  однорідного    густого  напою.  Цей  напій  своєрідний  за  смаком,  дуже  поживний  і  володіє  сильною    тонізуючою    дією.  Такий  чай  п'ють  не  тільки  в  Тибеті,  а  й  в  сусідніх  високогірних  районах,  а  також  у  деяких  степових  народів,  що  займалися  в  основному  скотарством:  монголів,  туркменів,  киргизів,  калмиків.
Хоча  популярність  чаю  в  США  порівняно  невелика,  саме  цей  напій  у  спосіб  з'явився  причиною  появи  цієї  держави.  В  середині  XVIII  століття  навколо  торгівлі  чаєм  утворився  складний  клубок  протиріч,  в  якому  англійці  і  колоністи  займали  діаметрально  протилежні  позиції.  В  результаті  сталося  всім  відоме  «Бостонське  чаювання»,  коли  був  знищений  вантаж  чаю,  що  належав  Англійської  Ост-Індської  компанії.  Ця  подія  стала  початком  Американської  революції  і  одним  з  каталізаторів  Війни  за  незалежність  США.

14.  Ми  звикли  думати,  що  лідерами  за  вживання  чаю  є  перш  за  все  східні  країни  і  Англія,  де  цей  напій  можна  назвати  справжньою  культурною  традицією.  Однак    статистика  повідомляє,  що  найбільше    п'ють  чай  в  Латинській  Америці.  Так,  на  першому  місці  знаходиться  Парагвай  з  11  кілограмами  на  людину  в  рік.  За  ним  слідують  Уругвай  і  Аргентина.  Англія  в  цьому  списку  знаходиться  ближче  до  середини  (1,9  кг  на  людину),  
15.    Охолоджений  чай  був  винайдений  в  1904  році,  коли  на  виставці  в  Саїнт-Луїсі  була  представлена  марка  від  Річарда  Блечінден  (Richard  Blechynden).  Чай  з  льодом  таким  чином  став  популярний  у  всьому  світі,  хоча  перед  цим  охолоджений  чай  в  Америці  пили  ще  на  початку  19  століття.  Цікаво,  що  80%  чаю  в  штатах  продається  у  вигляді  охолодженого  напою.
16.  Чай  виготовляється  в  5  кроків:
Верхні  листки  і  квітки  збираються  руками.
Зірвані  листя  залишаються  на  добу  підсохнути.
Листя  прокочуються  між  металевими  валками,  щоб  перемішати  ароматичні  речовини  усередині  листа  для  кращого  аромату.
Обкатані  листя  залишаються  на  відкритому  повітрі  для  окислення.
«Окислені»  листя  нагріваються,  щоб  припинити  подальше  окислення  і  видалити  залишки  вологи.
17.  Деякі  сорти  чорного  і  зеленого  чаю  проходять  додаткову  обробку  -  наприклад,  додавання  олії  бергамоту  (неїстівного  цитрусового  фрукта)  в  чорний  чай  перетворює  його  в  сорт  Earl  Gray  Tea.
18.  Чай  вирощується  в  основному  в  п'яти  країнах  -  Китаї  (майже  80%  зеленого  чаю),  Індії  (в  основному  чорний),  Шрі-Ланці  (часто  званої  Цейлоном,  батьківщина  чаю  Ліптон),  Японії  (різні  екзотичні  чаї)  і  Тайвані  (різні  сорти  зеленого  чаю).
18  .  Схід  п'є  чай  понад  5  тисяч  років.  А  Захід  -  всього  лише  трохи  більше  400.
19.  Існує  більше  1500  видів  чаю.
20  .  Найдорожче  в  світі  чаювання  пропонує  готель  «Рітц  Карлтон»  в  Гонконзі.  Чай  на  двох  там  коштує  майже  9  тисяч  доларів.
   21.    За  легендою,  Будда  відрізав  собі  вії,  щоб  вони  не  заважали  в  нічних  медитаціях,  і  закопав  їх  у  землю.  На  ранок  там  виріс  чайний  кущ.                    Зібрала  інформацію  з  різноманітних  джерел    і  переклала  на  українську  мову    26.08.18  8.34
Чайна  церемонія
В  основі  мистецтва  чайної  церемонії  неважко  побачити  все  ту  ж  стійку  потребу  японців  поділитися  своїм  внутрішнім  станом,  пережитим  в  певну  пору  року.  Такв  звичайна,  здавалося  б,  дія,  як  спільна  трапеза  і  чаювання  друзів,  в  Японії  кілька  століть  назад  перетворилося  на  високе  мистецтво,  багато  в  чому  близьке  традиційної  поезії.  Тільки  замість  поета  і  читача  тут  виступають  господар  і  гості,  а  діалог  свій  вони  ведуть    особливою  мовою  -  мовою  речей.  Ще  задовго  до  чайного  дійства  господар  продумує  і  вибирає  потрібну  для  цього  випадку  посуд,    квіти,  пахощі.  Кожна  деталь  важлива  і  відіграє  свою  маленьку  роль  у  цих  заходах.  Гості  ж  під  час  зустрічі  повинні  бути  гранично  уважні  і  сконцентровані  на  тому,  що  відбувається  в  цю  мить.  Вдивляючись  в  навколишні  їх  предмети,  вони  намагаються  вловити  той  настрій  і  ті  почуття,  які  намагається  передати  їм  господар.  Уміння  правильно  знаходити  і  підбирати  речі  в  чайному  мистецтві  досягається  завдяки  глибоким  знанням  і  багаторічній  практиці.  Але  якщо  все  вдається,  то  тут,  як  кажуть  чайні  майстри,  починають  відбуватися  справжні  чудеса:  чайна  кімната,  сувій,  киплячий  котел,  чайні  чашки  –  всы    речі  навколо  немов  оживають,  отримують  нове  життя  і  інше  значення.  Крихітна  мить  стає  незабутньою  подією  для  всіх  учасників  чайного  дійства,  які  разом  створили  і  випробували  дивний  стан  гармонії  і  єднання  з  усім  навколишнім  світом.
 Зібрала  інформацію  з  різноманітних  джерел    і  переклала  на  українську  мову    2.09.18  7.36

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826031
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 19.02.2019

Аромати в нашому житті

Аромати  в  нашому  житті
 «З  п'яти  почуттів,  даних  людині,  нюх  ближче  всього  спонукає  його  до  ідеї  безсмертя.»  Сальвадор  Дали.
Для  нас  всіх  нюх  —  основний  спосіб  пізнання  світу.  Дійсно,  всі  наші  враження,  спогади  так  чи  інакше  пов'язані  з  запахами.  Пам'ятаєте,  як  чудово  смачно  пахли  в  дитинстві  бабусині  пироги?
             Наш  світ  складається  не  тільки  з  зорових  образів,  але  і  з  таких  ефемерних  речей,  як  аромат.  І  кожен  з  нас  є  носієм  власних  неповторних  ароматів,  даних  нам  «її  величності»  природою.  І  таке  найбільший  винахід  людства  як  духи,  покликані  підкреслити  нашу  індивідуальність,  створити  навколо  нас  ауру  внутрішнього  комфорту.
Але  вони  ж  є  і  сполучною  ланкою  між  нами  і  оточуючими  нас  людьми.  Ми  можемо  не  пам'ятати  обличчя  людини,  але  чому-то  пам'ятаємо  запах,  який  залишився  після  його  відходу.  У  цьому  диво  і  загадка  ароматів.
               Аромат  впливає  на    настрій,  він  може  кардинально  змінити    образ,  змінити  свою  поведінку.  Головне  тут  —  знайти  свій  аромат,  який  гармонійно  зіллється  з  вашим  образом  і  стане  вашим  помічником  і  другом.    Вибрати  свої  духи  —  це  ціле  мистецтво.
Зібрала  інформацію  з  різноманітних  джерел    і  переклала  на  українську  мову    8.09.18            14.24
                                         У  кого  з  нас  немає  вдома  хоча  б  одного  флакона  парфумів?    Можливо,  у  вас  вже  є  улюблена  марка,  а  може,  ви  все  ще  експериментуєте  і  шукаєте  її.    Так  чи  інакше,  духи  відображають    особистість  і  спосіб  життя.    
             Духам  стільки  років,  скільки  самому  людству.    Спочатку  особам,  які  прагнули  привабливого  запаху,  доводилося  обходитися  лише  травами  і  квітами,  які  вони  натирали  на  тіло.    Через  багато  років  цей  варіант  замінили  ефірні  масла.    
               Перший    записаний    доказ  використання  духів  було  знайдено  в  гробниці  королеви  Хатшепсут  в  давньогрецькому  місті  Фібах,  прославленому  виготовленням  шовку.    Цей  запис  був  зроблений  три  з  половиною  тисячоліття  тому.    
               Слово  "парфум"  в  тому  вигляді,  в  якому  ми  його  знаємо,  спочатку  походить  від  латинського  слова  "per  fumum",  що  означає  "за  допомогою  диму".    Це  пояснюється  тим,  що  початковий  спосіб  виготовлення  парфумів  полягав  у  створенні  спрею  з  твердої  субстанції.      Вираз  «палити  фіміам»,  що  означає  виділяти  пахощі  в  чиюсь  честь.    Звичайні  духи  сьогодні  містять  від  25  до  250  інгредієнтів.    Найуживаніші  -  екстракти  жасмину  і  троянд,  решта,  на  жаль  -  хімія.    В  давні  часи  найчастіше  використовувалися  смола  і  мигдаль.  
                                     Музей  парфумів  у    французькому  місті  Версаль    абсолютно  унікальний  і  єдиний  в  світі  музей  парфумів,  який  виставляє  колекцію  майже  двох  тисяч  експонатів.    Деякі  з  них  вже  багато  років  не  виробляються.    Там  відомо  про  оригінальні  рецептури  ароматів,  так  що  можна    понюхати  одеколон,  яким  користувався  Наполеон.    Однак,  "мануали"  по  виготовленню  відносяться  до  строго  зберігаємих    таємниць,  до  яких  мають  доступ  тільки  самі  обрані.    Науково  доведено,  що  у  жінок  з  нюховою    системою  набагато  краще,  ніж  у  чоловіків.    Вони  помітять  навіть  найменшу  різницю  між  запахами.    
           Якщо  ви  купите  духи,  які  вам  сподобалися  на  подрузі,  а  вдома  з'ясуйте,  що  це  не  самий  вдалий  вибір,  не  дивуйтеся.    Один  склад  не  може  пахнути  на  двох  людях    абсолютно  однаково.    За  цим  стоять  гормони  і  відрізняється  pH  шкіри.    Так  що  кожна  людина  має  свій  унікальний  запах.  
                                 Аромат  парфумів  розвивається  найкраще  на      зап'ясті,  шиї,  висках    і    за  вухами.    Побризкавши  духи  на  передпліччі  ви  теж  не  програєте.    На  всіх  цих  місцях  тонка  шкіра,  під  якою  відчувається  пульс.    Тому  летючі  речовини  випаровуються  активніше  і  залишають  ароматний  слід  в  повітрі.  
Зібрала  інформацію  з  різноманітних  джерел    і  переклала  на  українську  мову          8.09.18        18.00

   Аромати  мають  особливість  впливати  на  самопочуття.    Ще  в  давнину  знахарі  і  цілителі  використовували  запахи,  як  лікарський  засіб  від  всіляких  захворювань.    Нюхальні  солі  застосовувалися  для  лікування  мігрені  і  зняття  нервової  напруги.
Аромат  -  ознака  смаку  і  індивідуальності.    Запах  духів  і  правильне  їх  застосування,  доповнюють  наше  враження  про  певну  людину.    У  зв'язку  з  цим,  готуючись  до  важливої  зустрічі  або  приємного    побачення,  кожен  ретельно  вибирає  свій  аромат  і  засоби  за  доглядом  тіла,  що  на  даний  момент  відповідає  настрою  і  здатності  передати  душевні  відчуття.    
                         У  Великобританії  провели  опитування,  за  результатами  якого  71  відсоток  чоловічого  і  жіночого  населення  вважають  запах  головною  ознакою  сексуальності  людини.    У  сучасній  медицині  існує  каталог  запахів,  характерних  для  певного  захворювання.
                           За  статистичними  даними,  чоловічий  мозок,  значно  гостріше  реагує  на  запахи.    Також  доведено,  що  чоловіки,  які  мають  сексуальні  нездужання,  схильні  до  погіршення  почуття  нюху,  і  не  відчувають  "запах  жінки".
                         Духи  і  парфумерні  засоби  довше  тримають  аромат  на  тілі,  де  підвищена  циркуляція  крові.    Ідеальним  ароматизатором  волосся  вважається  туалетна  вода.
                                 Органічні  ефірні  масла,  з  яких  виготовляють  справжню  парфумерію,  дуже  високо  цінуються.    Одне  з  дорогих  -  жасминове  масло.    Для  отримання  кілограма  такого  масла,  потрібно  близько  тонни  квіток  жасмину.    Рожеві  пелюстки  збирають  виключно  рано  вранці,  коли  на  них  зберігається  роса.    Головне  знати,  де  вирощують  певні  сорти,  адже  все  троянди  мають  свій  аромат.    Марокканська  -  це  найдорожча  троянда  і    найкраща,  далі  турецька  і  болгарська.    Нічим  не  гірше  аромати  з  Франції,  а  кращим  місцем  для  покупки  аромату  з  Франції  можна  вважати  posud:  meister  
                             .Велика  кількість  ароматів  створено  штучно  (лотоса,  іланг  -  іланг,  бузок  і  лаванда).    Виявлено  понад  тисячу  запашних  аналогів  і  різновидів.    Першими  з  додаванням  синтетичного  аромату,  вважаються  всесвітньо  відомі  духи  Chanel  №  5,  що  випущені  в  далекому  1921  р
                               Аромати    широко  застосовуються  при  лікуванні  захворювань.
 У  давнину  кожного  відвідувача    арабський    будинок,  в  знак  пошани  окропляли  водою  з  пелюстками  троянд.  
                             В  індійському  священному  храмі,  велику  статую  бика  щодня  протирають  до  блиску  ароматичними  сумішами.
                                 У  Франції,  прообразом  сучасних  одеколонів  обробляли  рукавички  для  усунення  неприємного  запаху  в  процесі  дублення  шкіри.    Далі  стали  використовувати  мильну  теплу  воду.    Наполеон  першим  ввів  моду  на  купання  у  ванній  і  користування  духами.    Він  був  великий  любитель  квіткового  аромату  і  застосовував  парфуми  навіть  в  період  військових  битв.
Зібрала  інформацію  з  різноманітних  джерел    і  переклала  на  українську  мову      8.09.18            17.00

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825895
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 18.02.2019

ДЕ МІЙ ГРИБ - ВЕЛЕТЕНЬ?

ДЕ  МІЙ  ГРИБ  -  ВЕЛЕТЕНЬ?  
       О,  скільки  чудес  в  природі!    Коли  стикаєшся  з  одним  з  них,  то  мимоволі  думаєш:  «Не  може  бути!»
           З  тих  пір,  як  багато  років  тому  я  знайшла  в  нашому  лісі,  що  неподалік  від  будинку,  поляну  гігантських  грибів-дощовиків  вагою  від  двох  до  п'яти  кілограм,  немає  мені  спокою!    Вони  мені  навіть  сняться!    Як  тільки  пройдуть  дощі,  я  відразу  вирушаю  в  цей  казковий  для  мене  ліс  в  надії  знову  побачити  це  диво  природи.    На  жаль,  з  тих  пір  таких  чудових  полян,  де  ростуть  велетні,  що  нагадують  каміння  на  березі  моря,  мені  зустріти  не  вдалося.    Я  зрідка  знаходила  поодинокі  гриби  вагою  менше  кілограма.
         У  перший  раз  галявину  я  помітила  здалеку,  саме  прийнявши  гриби  за  камені.    Тільки  звідки  взялися  такі  білі  і  гладкі  камені  в  нашому  лісі?    Коли  підійшла  ближче,  то  не  повірила  своїм  очам  -  25  грибів  величиною  більше  людської  голови!    Судячи  з  того,  що  кілька  грибів  були  збиті  ногою  і  затоптані,  хтось  їх  вже  бачив  і  злякався.    А  страх  викликає  бажання  знищити  ворога!    Напевно,  не  знаючи  їх  природи,  прийняв  за  гриби  -  мутанти.    Я  теж  вперше  в  житті  побачила  таких  велетнів,  але  вже  читала  раніше,  що  в  Італії  знайшли  гриб-дощовик  вагою  в  16  кг!    Мені  далеко  до  такого  результату,  але  сама  галявина  все  одно  вразила  на  довгі  роки!    Додому  я  відразу  змогла  принести  тільки  два  гриба.    Взяла  помічників,  пакети  і  знову  на  галявину,  яку  я  знайшла  за  прикметами.    Я  на  зворотному  шляху  робила  стрілочки  з  гілок.    Додому  ми  з  дітьми  принесли  16  грибів!    Щоб  переконати  рідних,  що  гриб  їстівний,  дала  їм  почитати  книгу  про  гриби.    Потім  почала  їх  різати,  варити,  смажити,  маринувати.    Всім  сусідам  теж  подарувала  по  грібу-  велетню  ...
     Нині  літо  видалося  спекотним,  в  липні  стояла  спека  така,  що  в  лісі  почали  жовтіти  листя.    Які  тут  можуть  бути  гриби!    Але  в  середині  серпня  пішли  зливові  дощі,  і  я  знову  вирушила  в  ліс.    Першими  грибами  були  парасольки,  красиві  і  смачні,  з  ніжною  м'якоттю.    Їх  у  нас  теж  ніхто  не  знає,  вони  на  вид    схожі  на  поганку.    Парасольки,  звичайно,  добре,  але  мені  потрібні  гриби  -  велетні!    -  -  Де  ви,  покажіться!    Я  ж  вас  так  люблю!
       Напевно,  вони  мене  почули.    Спочатку  показався  гриб  завбільшки  з  кулак,  потім  крупніше,  а  трохи  далі  він,  гриб  -  велетень!    Звичайно,  за  нинішніми  мірками,  його  не  порівняти  з  тими,  першими  грибами.    Його  діаметр  склав  25  см,  а  важив  він  1,2  кг!    Цього  разу  я  знайшла  5  великих  дощовиків  і  6  -  дрібніші.    Ось  це  удача,  так  удача!    Онуки  оточили  мене  і  вітали  з  уловом.    А  ось  допомагати  їх  готувати  не  захотіли!    Не  всі  в  родині  люблять  гриби,  як  я,  що  виросла  на  Півночі.    Гриби  на  смак  нагадують  білі,  їх  не  треба  чистити,  а  за  поживністю  перевершують  навіть  м'ясо!    Якщо  мене  запитають,  які  гриби  найцінніші,  тепер  я,  не  замислюючись,  відповім  -  звичайно,  гігантські  дощовики!  Toma  Ra  
Переклала  на  українську  мову    17.02.19      14.35


ГДЕ  МОЙ  ГРИБ  -  ВЕЛИКАН?  
О,  сколько  чудес  в  природе!  Когда  сталкиваешься  с  одним  из  них,  то  невольно  думаешь:  «Не  может  быть!»
             С  тех  пор,  как  много  лет  тому  назад  я  нашла  в  нашем  лесу,  что  недалеко  от  дома,  поляну  гигантских  грибов-дождевиков  весом  от  двух  до  пяти  килограмм,  нет  мне  покоя!  Они  мне  даже  снятся!  Как  только  пройдут  дожди,  я  сразу  отправляюсь  в  этот  сказочный  для  меня  лес  в  надежде  снова  увидеть  это  чудо  природы.  Увы,  с  тех  пор  таких  чудесных  полян,  где  растут  великаны,  напоминающие  камни  на  берегу  моря,  мне  встретить  не  удалось.  Я  изредка  находила  одиночные  грибы  весом  менее  килограмма.
             В  первый  раз  полянку  я  заметила  издалека,  именно  приняв  грибы  за  камни.  Только  откуда  взялись  такие  белые  и  гладкие  камни  в  нашем  лесу?  Когда  подошла  ближе,  то  не  поверила  своим  глазам  –  25  грибов  величиной  больше  человеческой  головы!  Судя  по  тому,  что  несколько  грибов  были  сбиты  ногой  и  затоптаны,  кто-то  их  уже  видел  и  испугался.  А  страх  вызывает  желание  уничтожить  врага!  Наверное,  не  зная  их  природы,  принял  за  грибы  –  мутанты.  Я  тоже  впервые  в  жизни  увидела  таких  великанов,  но  уже  читала  раньше,  что  в  Италии  нашли  гриб-дождевик  весом  в  16  кг!  Мне  далеко  до  такого  результата,  но  сама  поляна  всё  равно  впечатлила  на  долгие  года!  Домой  я  сразу  смогла  принести  только  два  гриба.  Взяла  помощников,  пакеты  и  снова  на  полянку,  которую  я  нашла  по  приметам.  Я  на  обратном  пути  делала  стрелочки  из  веток.  Домой  мы  с  детьми  принесли  16  грибов!  Чтобы  убедить  родных,  что  гриб  съедобный,  дала  им  почитать  книгу  о  грибах.  Потом  начала  их  резать,  варить,  жарить,  мариновать.  Всем  соседям  тоже  подарила  по  грибу-  великану…
         Нынче  лето  выдалось  жарким,  в  июле  стояла  жара  такая,  что  в  лесу  начали  желтеть  листья.  Какие  тут  могут  быть  грибы!  Но  в  середине  августа  пошли  ливневые  дожди,  и  я  снова  отправилась  в  лес.  Первыми  грибами  были  зонтики,  красивые  и  вкусные,  с  нежной  мякотью.  Их  у  нас  тоже  никто  не  знает,  они  издали  похожи  на  поганку.  Зонтики,  конечно,  хорошо,  но  мне  нужны  грибы  –  великаны!  —  -  Где  вы,  покажитесь!  Я  же  вас  так  люблю!
               Наверное,  они  меня  услышали.  Сначала  показался  гриб  величиной  с  кулак,  потом  крупнее,  а  чуть  дальше  он,  гриб  –  великан!  Конечно,  по  нынешним  меркам,  его  не  сравнишь  с  теми,  первыми  грибами.  Его  диаметр  составил  25  см,  а  весил  он  1,2  кг!  В  этот  раз  я  нашла  5  крупных  дождевиков  и  6  —  помельче.  Вот  это  удача,  так  удача!  Внуки  окружили  меня  и  поздравляли  с  уловом.  А  вот  помогать  их  готовить  не  захотели!  Не  все  в  семье  любят  грибы,  как  я,  выросшая  на  Севере.  Грибы  на  вкус  напоминают  белые,  их  не  надо  чистить,  а  по  питательности  превосходят  даже  мясо!  Если  меня  спросят,  какие  грибы  самые  ценные,  теперь  я,  не  задумываясь,  отвечу  –  конечно,  гигантские  дождевики!  
Toma  Ra,  Белгород

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825856
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 18.02.2019

В добрій справі…

В  добрій  справі,
Головне  –  почати,
І  наступає
Боже  благословіння!  2009

В  добром  деле,
Главное  –  начать,
И  наступает
Божья  благодать!    2009

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825750
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.02.2019

Найцікавіші факти про дітей і батьків

Найцікавіші  факти  про  дітей  і  батьків
             Кожні  сім  секунд  у  світі  народжується  дитина!
Рекордна  кількість  дітей,  народжених  однією  жінкою,  дорівнювала  69.  Згідно  з  повідомленнями,  зробленим  в  1782  р,  в  період  між  1725  і  1765  рр.    дружина  російського  селянина  Федора  Васильєва  народжувала  27  разів,    16  разів  двійні,  7  разів  трійні  і  4  рази  по  4  близнюка.    З  них  тільки  2  дитини  померли  в  дитячому  віці.    
         В  іншій  частині  світу  в  Південній  Америці  найбільш  плідною  матір'ю  вважається  Леонтина  Альбіна  (або  Альвіна)  з  Сан-Антоніо,  Чилі,  яка  в  1943-81  рр.    народила  55  дітей.    В  результаті  перших  5  вагітностей  у  неї  народжувалися  трійні,  причому  винятково  чоловічої  статі.
           Найстарша  породілля  Розанна  Далла  Корта  з  Вітербо,  Італія  18  липня  1994  р  у  віці  63  років    народила  хлопчика;    перед  цим  вона  пройшла  курс  лікування  від  безпліддя.
         Самі  тривалі  інтервали  між  пологами  при  багатоплідній  вагітності.
 Пеггі  Лінн  з  Хантінгтона,  шт.    Пенсільван,  США,  народила  дівчинку  Ханну  11  листопада  1995  року,  а  другого  з  близнюків,  Еріка  -  тільки  через  84  дні  (2  лютого  1996р.).
           Найбільше    немовля  в  світі  народилося  в  Італії  в  1955  році.    Його  вага  склала  10  кілограмів  200  грамів.    Рекордом  XXI  тисячоліття  стала    дівчинка,яка    з'явилася  на  світ  17  вересня  2007  року  в  місті  Алейськ    на  Алтаї.    Її      вага  при  народженні  склала    7  кілограмів  750  грамів  при  зрості    56  сантиметрів.    
           Найменшою  дитиною  в  світі  вважається  хлопчик  з  Німеччини,  який  народився  недоношеним  на  25-му  тижні  вагітності  і  при  народженні  важив  близько  270  грамів,  зріст  його  досягав  27  сантиметрів.  
           Самою    недоношеною    дитиною,  якій  вдалося  вижити,  є  дівчинка  Амалія  Тейлор,  вона  народилася  на  22-му  тижні  вагітності  в  жовтні  2006  року  в  Майамі  з  вагою  284  г  і  зростом  24  см.
           Найнижча  народжуваність  (за  період  2005-2010рр.)  відзначена  в  Німеччині  -  8  дітей  на  1000  жителів  на  рік.    За  даними  статистики  ФРН  кожна  п'ята  німкеня  (аналізувався  вік  до  45  років)  ніколи  не  мала  дітей,  причому  серед  них  28%  мають  вищу  освіту.    Справжній  парадокс:  німецькі  сім'ї  одні  з  найміцніших  в  світі,  але  третина  подружніх  пар  не  хочуть  мати  дітей.    Головними  причинами  є  бажання  пожити  для  себе  і  зайнятість.    Якщо  ж  брати  окреме  місто,  то  виділяється  Хемнітц  (колишній  Карл-Маркс-Штадт),  де  показник  народжуваності  ще  майже  в  півтора  рази  нижче.    Друге,  третє  і  четверте  місце  в  списку  країн  з  найнижчою  народжуваністю  поділили  три  розвинені    азіатські    країни    -  Гонконг,  Японія,  Сінгапур.
           Найвища  народжуваність  зафіксована  в  Нігерії,  де  на  1000  жителів  припадає  51  новонароджених.
           Найбільша  родина  в  світі  живе  в  Індії.    Ціон  Хан  -  глава  сім'ї  оточений  39  дружинами,  94  дітьми,  33  онуками  -  всього  167  чоловік.    За  підрахунками  журналістів  ця  сім'я  в  день  з'їдає  близько  200  кілограмів  рису,  трохи  більше  130  кілограмів  картоплі,  приблизно  30  курей.
       Наймолодшою  мамою  на  планеті  стала  5-річна  Ліна  Медіна  з  Перу.    У  1939  році  вона  народила  хлопчика  за  допомогою  кесаревого  розтину.    Це  найбільш  ранній  зафіксований  випадок  пологів  за  всю  історію  сучасних  медичних  спостережень.
         Наймолодшою    бабусею  в  світі  стала  румунка  Ріфка  Станеско  в  свої  23  роки.    У  11-річному  віці  дівчинка  втекла  з  дому  зі  своїм  обранцем,  а  незабаром  у  них  народилася  дочка.    Ще  через  рік  на  світ  з'явився  син.Дочка  Ріфки,  ставши  дорослою,  повторила  долю  матері  -  вона  вирішила  вийти  заміж,  ще  не  закінчивши  школу  (в  11-річному  віці).    Дівчинка  переїхала  жити  до  свого  обранця,  і  через  півроку  народила  сина.
             Найрозумнішою    дитиною  планети,  визнаний    Книгою  рекордів  Гіннеса    11-річний  Махмуд  Ваіль  Махмуд  (Mahmud  Vail).    Юний  єгиптянин  має  найвищий  серед  своїх  однолітків  показник  IQ,  його  коефіцієнт  інтелекту  складає  155  одиниць.    Махмуд  Ваіль  Махмуд  народився  1  січня  1999  року  в  одному  з  густонаселених  районів  Каїра  в  сім'ї  з  середнім  достатком,    батьки    -  лікарі.    Геніальний  хлопчик  -  третя  дитина  в  сім'ї,  у  нього  є  дві  старші  сестри.    Завдяки  своїм  феноменальним  здібностям  дитина-суперінтеллектуал  може  робити  складні  арифметичні  обчислення  прямо  в  розумі.    Він  в  умі    множить  і  ділить  дев'ятизначні  цифри  з  комп'ютерною    швидкістю,  причому  робить  це  з  задоволенням  і  без  будь-яких  зусиль.
           У  Кореї    9  місяців,  що  дитина  перебуває  в  утробі  матері,  заносять  в  вік.    Тому  корейським  дітям  по  документам  завжди  на  рік  більше,  ніж  їх  ровесникам  з  інших  країн,  хоча  чисто  фізично  ніякої  різниці  у  віці  немає.
         Найбільше  близнюків  в  світі  народжується  в  Нігерії:  один  випадок  на  кожні  11  пологів.    Найрідше  близнюки  з'являються  в  Японії:  один  випадок  на  250  пологів.
           У  більшості  мов  світу  слова  «мама»  і  «тато»  мають  подібне  звучання.    Це  пояснюється  не  єдиним  походженням  всіх  мов,  а  тим,  що  ці  слова  -  перші  схожі  на  слова  звуки,  які  вимовляють    діти.
           Зібрала  інформацію  з  різноманітних  джерел    і  переклала  на  українську  мову    8.09.18            18.20
         Цікаві  факти  про  дітей  і  батьків.
                                               Середній  європеєць  стає  батьком  у  29  років,  а  в  Індії  -  в  19  років.  Наймолодшим  батькам  було  вісім  і  дев'ять  років,  і  вони  жили  в  Китаї  в  1910  році.
                               Англійські  лікарі  стежили  за  зростанням  6574  семирічних  дітей,  що  народилися  в  один  тиждень.  Приблизно  в  однієї  дитини  з  кожних  20  батьки  розлучилися.  Виявилося,  що  діти  з  сімей,  що  розпалися  відстають  у  рості.
                                   «Родинне  тепло»  цілком  може  бути  виражено  цифрами.  Сім'я  з  двох  дорослих  і  двох  дітей  виробляє  за  рік  1300  кіловат  /  годин  теплової  енергії.
                             З  усіх  знайдених  археологами  дитячих  іграшок  найстарішій  -  3  000  років.  Вона  знайдена  на  території  Стародавньої  Персії  та  зараз  зберігається  в  Луврі.
                                   За  час  своєї  роботи  (з  1947  року)  фірма  "Лего"  випустила  стільки  пластмасових  дитячих  конструкторів,  що  на  кожного  жителя  Землі  припадає  по  30  детальок.  Конструктори  «Лего»  вважаються  одними  з  найбезпечніших  в  світі.  Навіть  якщо  малюк  випадково  проковтне  дрібну  деталь,  вона  буде  світитися  на  рентгенівському  знімку.  А  все  через  особливої  добавки,  яка  міститься  в  пластмасі.  До  речі,  теж  абсолютно  нешкідливою.
                                     Самими  «долученими»  до  сучасного  світу  виявилися  німецькі  діти:  40%  з  них  у  віці  дев'яти  з  половиною  років  вже  «доношують»  свій  другий  телефон.
                                               Англійський  король  Генріх  VI  був  першою  дитиною,  який    офіційно  дозволяв    себе  шльопати  і  вибрав  для  цієї  мети  няню.  Він  вступив  на  трон  1  вересня  1422  року  у  віці  дев'яти  місяців.  Його  першим  королівським  указом  був  декрет  (завірений  відбитком  великого  пальця)  про  призначення  «пані  Аліси  Батлер  нянею  з  тим,  щоб  вона  доглядала  за  ним  і  розумно  карала  час  від  часу».  
             Зібрала  інформацію  з  різноманітних  джерел    і  переклала  на  українську  мову      24.08.18        10.33
           Цікаві  факти  про  дитинство  і  дітей
1.  Якщо  у  всьому  світі  відзначають  День  захисту  дітей,  то  на  Сейшелах  відзначається  цілий  Місяць  захисту  дітей!
2.  Єдиний  у  світі  дитячий  сад  для  дітей  з  охоронцями  знаходиться  в  Румунії.  На  території  саду  є  спеціальна  прибудова  для  охоронців,  які  пильно  стежать  за  чадами  знаменитих  батьків  цілий  день.  Всі  діти  в  цьому  садку  мають  мобільники  і  дзвінки  батькам  протягом  дня  дуже  вітаються.
3.  Пару  років  тому  департамент  освіти  Уельсу  звільнив  одну  з  вчительок  молодших  класів.  Під  час  уроку  вона  сказала  шестирічним  учням  про  те,  що  Санта-Клауса  не  існує.  Розчаровані  діти  прийшли  додому  в  сльозах,  це  послужило  приводом  для  скарг  батьків  на  педагога,  який  так  грубо  обійшовся  з  дітьми.
4.  Найбільше  дітей  у  світі  у  марокканського  султана  Ісмаїла.  Він  як  справжній  батько  виховує  548  синів  і  340  дочок.  У  його  численному  гаремі  в  середньому  кожні  20  днів  народжувалася  дитина.  
5.  Психологи  вважають,  що  єдині  діти  в  родині  більш  уразливі,  більш  егоїстичні,  більш  цілеспрямовані,  і  домагаються  в  житті  більшого.  Але,  як  не  дивно,  жоден  з  президентів  США  не  був  єдиною  дитиною  в  сім'ї,  що  ставить  висновки  вчених  під  сумнів.
6.  Англійські  вчені  стверджують,  що  діти,  які  постійно  мають  справу  з  комп'ютером,  набагато  швидше  навчаються  математиці  і  в  5  разів  швидше  вчаться  читати  і  писати.
7.  Феномен  так  званих  "дітей  індиго"  вже  давно  досліджують  кращі  світові  психологи.  Цих  дітей,  називають  «індиго»  за  кольором  їх  аури,  сьогодні  їх  вважають  поколінням  нового  тисячоліття.  Вони  знайомі  з  ангелами  та  іншими  світами,  іноді  пам'ятають,  ким  були  в  минулому  житті,  і  знають,  чого  вони  сюди  прийшли  в  цей  світ.
8.  "Діти  індиго"  можуть  займатися  одночасно  п'ятьма  справами,  щоб  були  зайняті  ноги,  руки  і  голова.  Наприклад,  хлопчик  Даня  в  5  років  говорить  одночасно  чотирма  мовами.  Його  активність  зводить  з  розуму  бабусю  і  вчителів    з  дошкільної  освіти.  Чотирирічна  дівчинка  Лана  відмовляється  спати,  через  те,  що  вважає,  що  може  пропустити  все  найцікавіше  в  цьому  житті.
9.  Діти  Індиго  були  завжди,  в  усі  часи,  в  усіх  цивілізаціях.  Такі  діти  вважалися  геніями  або  одержимими.  Моцарт,  Леонардо  да  Вінчі,  Ломоносов  -  типові  індиго.
10.  У  арабських  країнах  надзвичайно  популярні  гонки  на  верблюдах.  А  в  якості  жокеїв  там  зазвичай  використовують  трьох  -  чотирирічних  дітей.  Їх  саджають  на  спину  верблюда,  а  він  біжить  сам.  Діти  легше  дорослих,  крім  цього  вони  лякаються,  голосно  кричать,  і  це  підганяє  верблюдів.
11.  Статистика  підрахувала,  що  маленькі  діти  у  віці  3-4  років  щодня  вимовляють  12000  слів  і  задають  близько  900  питань.
12.  Одного  разу  взимку  в  Ізраїлі  несподівано  для  всіх  випало  багато  снігу.  Відразу  після  цього  верховний  равин  заборонив  дітям  по  суботах  ліпити  снігову  бабу,  бо  вважав  це  роботою,  але  водночас  дозволив  грати  в  сніжки,  бо  вважав  це  розвагою.
 13.  У  Швеції  діє  закон,  який  забороняє  рекламу  звертатися  до  дітей  до  12  років.Вважається,  що  в  цьому  віці  діти  легко  піддаються  впливу  і  реклама  може  негативно  вплинути  на  їх  психіку.
14.  Один  відомий  педагог  згоден  з  тим,  що  діти  це  квіти  життя,  але  вважає,  що  їм  не  можна  давати  розпускатися.
15.  Недавні  статистичні  дослідження  в  США  виявили  дивовижну  річ.  Виявляється  в  країні  все  більше  і  більше  батьків  стали  називати  своїх  дітей  іменами  -  брендами.  Особливою  популярністю  користуються  імена  Армані,  Найк,  Лексус,  Шанель  і  багато  інших.
16.  Президент  Німецького  Союзу  захисту  дітей  недавно  звернувся  в  міжнародний  олімпійський  комітет  з  докорами  в  тому,  що  спорт  залишається  головним  способом  експлуатації  дитячої  праці.  Причому  вона  діє  не  тільки  в  далеких  африканських  країнах,  а  й  по  всій  Європі  та  Америці.  І  що  цікаво,  найчастіше  олімпійськими  чемпіонами  стають  саме  діти.
17.  У  Дубаї  (ОАЕ)  три  роки  тому  проходила  найбільша  у    світі  виставка  фотографій  усміхнених  дітей  у  віці  до  п'яти  років.  Виставка,  яка  налічувала  18  тисяч  фотографій,  потрапила  в  Книгу  рекордів  Гіннеса.  Це  було  найбільше  кількість  фотографій,  зібраних  в  одному  місці.
18.  Організатори  закликали  батьків  надсилати  аматорські  фото  своїх  усміхнених  чад.  Відгук  перевищив  всі  очікування.  Одна  американська  пара  навіть  надіслала  рентгенівський  знімок  їх  ще  не  народженої  дитини.  До  речі,  всі  батьки  отримали  диплом,  що  фотографія  їхньої  дитини  занесена  в  книгу  Гіннеса.
19.  Ганеш  ситам-палам  вважається  одним  з  найрозумніших  дітей  у  світі.  Семирічний  хлопчик  став  наймолодшим  студентом  університету  на  планеті.  Ганеш  миттєво  схоплює  покладений  курс  знань,  навіть  якщо  відвідує  лекції  всього  раз  в  тиждень.  Такими  темпами  він  повинен  вже  до  тринадцяти  років  отримати  ступінь  бакалавра.
20.  Нещодавно  в  поліцейських  ділянках  штату  Маямі  з'явилися  так  звані  "ведмежі  патрулі".  Іграшкові  ведмеді  супроводжують  поліцейських  при  патрулюванні  і  досить  часто  вступають  в  дію.  Якщо  діти  плачуть,  їх  заспокоюють  за  допомогою  цих  іграшок.
21.  У  Японії  на  стоянках  для  велосипедів,  що  знаходяться  поряд  зі  школами,  можна  побачити  дві  таблички.  На  одній  зображені  кілька  акуратно  стоять  велосипедів  і  напис:  "Так  ставлять  велосипеди  хороші  діти".  На  іншій  табличці  можна  побачити  пару  недбало  кинутих  велосипедів  і  інший  напис.  "Так  хороші  діти  велосипеди  не  ставлять".
25.  .  Японці  старанно  уникають  в  спілкуванні  з  дітьми  слів  «погано»,  «поганий»,  «нехороший».  Якщо  малюк  нашкодив,  говорять  не  «ти  погана  дитина»,  а  «хороші  діти  так  не  поступають».    
 Зібрала  інформацію  з  різноманітних  джерел    і  переклала  на  українську  мову    8.09.18            18.20            24.08.18  10.35
           Цікаві  факти  про  дітей  і  батьків  
         Найбільше  дітей  народжується  в  січні  і  березні:  1/10  і  1/11  частина  від  загальної  кількості.
 Найбільший  малюк  з'явився  у  громадянки  Канади  Анни  Бантес.  Він  важив  трохи  менш  як  11  кілограмів!  Правда,  і  мама  була  мініатюрна:  її  зріст  складав  2  м  24  см.
   Найменша  дитина  важила  всього  224  грами.  Недоношена  дівчинка  народилася  на  22-му  тижні  вагітності  мами.  Вона  не  тільки  вижила,  а  й  за  три  місяці  перебування  в  лікарні  добралась  до  двох  кіло.  Акселерація  -  не  міф,  а  науково  доведене  явище.  
         Найбільша  різниця  у  віці  між  дітьми  зафіксована  у  шведа  Нільса  Паульсена.  Коли  він  помер,  йому  було  160  років.  На  той  момент  його  старшому  синові  виповнилося  103  роки,  а  молодшому  -  9.    
         На  старовинному  надгробку    німкені  Барбари  Шмотцерін  написано,  що  вона  народила  38  хлопчиків  і  15  дівчаток.  
         Один  з  найвідоміших  фразеологізмів,  пов'язаних  з  дітьми,  -  «хлопчик  для  биття».  У  цього  виразу  є  своя  історія.  В  епоху  просвітництва  в  Англії  заборонялося  піднімати  руку  на  принців,  навіть  якщо  вони  того  заслуговували.  Щоб  покарання  все-таки  не  пропадало  дарма,  при  пустотливих  принцах    тримали  спеціальних  хлопчиків,  які  брали  на  себе  всі  прочухани.  Коли  хлопчика  для  биття  карали,  це  було  важким  випробуванням  для  принца,  адже  діти  завжди  грали  разом  і  були  кращими  друзями.
             Кількість  китайських  жінок  на  20  млн  менше,  ніж  китайців-чоловіків.  Тому  що  багато  сімей,  згадуючи  про  державний  ліміт  мати    «максимум  одну  дитину  на  сім'ю»,  переривають  вагітність,  якщо  дізнаються,  що  чекають  дівчинку.  Все-таки  хочеться  обзавестися  спадкоємцем,  а  не  спадкоємицею  ..
 Зібрала  інформацію  з  різноманітних  джерел  і  переклала  на  українську  мову    25.07.18  14.00

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825749
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 17.02.2019

Душа співає …

Душа  співає  -    ти  щасливий,  дихаєш  на  повні  груди.  Сходить  сонце,    ранок  відкриває  Новий  день.  Любиш    хто  живе  з  тобою  поряд.  Робиш  те,  що  вмієш,  отримуючи  задоволення  від  цієї  праці.
       Душа  співає,  коли  коханий  чоловік,  діти,  онуки  поруч,    відчуваєш  увагу  і  турботу  їх  Душа  співає,  коли  не  забувають    друзі,    приходять  в  дім    або  дзвонять,  без  фальші,  щиро  і  з  інтересом.
     Душа  співає,  коли  успішний  ти  і    ті,  хто  з  тобою  поряд,  тоді  і  заздрість  не  прийде  на    поріг.
   Душа  співає,  коли  ти  сповнений  творити    сил,  мріяти  і  захоплюватись    новим.
   Душа  співає  -    відкриваєш  світ,  дізнаєшся  те,  чого  не  знав  раніше.
 Душа  співає,  коли  побачиш  місяць,  сяйво  зірок,  безкрайній  небосхил
 Душа  співає  завжди  на  позитив,    на  все  хороше  і  добре,  що  оточує  навколо  .
 Душа  співає,  коли    чуєш  дзвінкий  сміх  дітей,  людей  щасливих  поряд,    відчуваєш,    який    чудовий    світ    ..  
16.02.19          9.35

Душа  поет,  когда  ты  счастлив,  когда  ты  дышишь  полной  грудью
Душа  поет  когда  восходит  солнце,  утро  открывает  Новый    день
Душа  поет,  когда  ты  любишь  тех  кто  живет  с  тобою  рядом
Душа  поет,  когда  ты  знаешь,  что  можешь  делать  что  умеешь
Получая  удовольствия  от  этого  труда
Душа  поет,  когда  любимый  муж,  дети,  внуки  рядом
Чувствуешь  вниманье  и    заботу  их
Душа  поет,  когда  увидишь  месяц,  сиянье  звезд,  бескрайний  небосвод
Душа  поет,  когда  видишь  улыбки  на  лицах  тех,  кто  окружает
Душа  поет,    когда  друзья  приходят  в    дом  или  звонят
Без  фальши,  искренне  и    с  интересом
Душа  поет,    когда  успешен  ты  и    те,  кто  с  тобой  рядом
Тогда  и  зависть  не  придет  на  твой  порог
Душа  поет,  когда  ты  полон  сил  творить,  мечтать  и    восхищаться
Душа  поет,  когда  ты  открываешь  мир,  узнаешь  то,  чего  не  знал  раньше
Душа  поет  всегда  на  позитив,  на  все  хорошое  и    доброе  что  окружает
Душа  поет,  когда  ты  слышишь  звонкий  смех  детей,  людей  счастливых
И  думаешь  тогда,  как  мир  вокруг  прекрасен…  21.06.17(написаны  в  больнице)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825634
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 16.02.2019

Роберт Бернс

 Роберт  Бернс  (Burns,  1759-1796)  -  видатний  шотландський  поет.  
         Творчість  його  і  в  даний  час  має  таке  ж  значення  в  Шотландії,  яке  наприклад  мала    творчість  Т.  Г.  Шевченка  в    дореволюційній  Україні.    Підпорядкована  Англії  Шотландія  поступово  втрачала  незалежність,  навіть  в  національному  побуті,  мові  та  літературі.    Лондон  всьому  задавав  тон.    Прояв  шотландцями  будь-яких  ознак  самобутності,  національного,  в  такій  формі,  яка  могла  б  нагадувати  про  відособленість,  Англією  не  схвалювалаь.    Шотландцям  дозволялося  тільки  красуватися  в  своїх  національних  костюмах,  але  говорити  по-шотландські  в  Англії  вважалося  «трошки  некультурним».    Боротьба  шотландців  за  незалежність  в  особливо  різкій  формі  не  виявлялася,  але  в  прихованому  вигляді  не  припинялася.    В  тій  чи  іншій  формі  шотландці  протестували  проти  англійської  державності.    Шотландія,  країна  в  значній  мірі  землеробська,  гостріше  відчувала  гніт  капіталізму  і  розорення  їх    сел.    Селяни,  зігнані  з  землі  капіталістом  і  поміщиком,  наповнювали  фабрики  і  заводи,  йшли  в  колонії  і  на  службу  в  численний  торговий  і  військовий  флот.    Чимало  їх  бродила  по  країні  у  вигляді  босяків  і  бродяг.    Селяни  міцніші  все  ж  трималися  за  землю,  хоча  це  їм  діставалося  дорогою  ціною.  
               Бернс  належав  до  селянства,  яке  трималося  частиною  на  своїх  клаптиках  землі,  частиною  обробляло  землю,  орендовану  у  поміщиків,  і  в  своїй  творчості  він  відбив  переважно  побут  і  ідеологію  своєї  соціальної  групи.    Центральна  фігура  його  поезії  -  «простий,  чесний,  діловий,  трудівник    і  просто  релігійний  фермер».    Ідеал  його  помічений  в  «Суботній  вечір  селянина».    Простим  трудовим  життям  фермерів    він  протиставляє  життя  городян  і  аристократії.    Він  радить  своєму  фермеру  не  брати  приклад  з  аристократів  і  городян.    «Залиш  шовку  пустоголовим    йолопом  і  дорогі  вина  негідникам  -  простий  і  чесний  фермер  і  без  того  цар  над  людьми.    Король  може  дати  звання  маркіза,  графа,  князя,  лицаря,  але  що  все  це  в  порівнянні  з  званням  простої  трудової    людини?    Всі  чини  тільки  відбиток  золотої  монети  ».    Простоту  і  природність  Бернс  протиставляє  етикету  і  манірності  аристократії.    В  релігії  він  заперечує  догматизм  і  обрядовість  духовенства.    У  свою  творчість  він  вводить  елементи,  абсолютно  чужі  і  ворожі  творчості  поетів  аристократії.    Так    звані      «Покидьки  суспільства»,  перетворені  на  бродяг  селяни,  зображені  їм  реально,  хоча  без  співчуття  і  навіть  з  деякою  часткою  цинізму  в  поемі  «Веселі  бродяги»  (The  Jolly  Beggars).    Мова  і  хвастощі  своєю    розпустою  однієї  з  героїнь  цієї  поеми  приводили  в  жах  тогочасних  класиків,  які  вибирали  «благородний»,  піднесений  матеріал  для  своєї  творчості.

 Бернс  приділив  немало  місця  і  страшній    фантастиці,  так  званому      «Готичному  романтизму».    Цей  літературний  напрям  хоча  і  був    реакцією  проти  класицизму,  але  виходив  частково    із  середовища  аристократії,  і  Бернс  тому  не  міг  його  визнати.    Замість  жахів  «Замку  Отранто»  та  ін.  подібних  творів  Бернса  явно  пародіює  стиль  «страшних  романів»  (поема  «Том  Про  Шентер»).

             Всі  елементи  побуту  дрібнопомісного  землевласника  і  фермера  знайшли  у  творчості  Бернса  своє  відображення:  їх  примітивна  філософія,  повір'я,  обряди,  трудові  процеси,  ідеали.    Особливо  докладно  зображено  процес  селянської  праці  з  усією  його  обстановкою;    Бернсом  не  забуті  зрізана    плугом  польова  квітка,  розорене  гніздо  миші  і  т.  д.    Навколишня    селянина  природа  зображена  не  з  точки  зору  споглядаючого  на    неї    городянина;    на  тлі  цієї  природи  завжди  трудівник  або  відпочиваючий  селянин;    побачення  відбувається  «серед  колосків  ячменю»;    у  Бернса  «зелень  ніжиться  в  росі,  проліски  кивають  і  аромат  фіалки  ліліють  в  лісі,  де  звуки  тануть,  дрізд  з  коноплянкою  співають,  нирок  ковзає  по  гладі    водній,  грають  качки  в  очереті,  жайворонок  із  зорею  тремтить  з  піснею  в  небесах»  і  т.  д    .

       У  своєму  середовищі  Бернс  користувався  величезною  популярністю.    Подобалися  завзятий  тон,  національний  характер,  установка  на  фермера  як  на  основну  групу  в  суспільстві  і  ще  те,  що  мова  його  пісень  -  мова,  на  якій    говорили  шотландські  фермери;    за  своєю  формою  його  пісні  близькі  до  шотландської  народній  балади.
 Літературна  енциклопедія  в  11  т.  1929-1939.
Переклала  на  українську  мову      16.02.19        7.00

Роберт  Бернс  «Моє  щастя»
 Задоволений  я  малим,  а  більшому    радий,
 А  якщо  негаразди  порушать  мій  спокій,
 За  кухлем,  під  пісню  жену  їх  стусаном  –
 Нехай  вони  до  біса  летять  шкереберть.
 З    досади  я  зуби  стискаю  часом,
 Але  життя  -  це  битва,  а  ти,  брат,  герой.  
 Мій  гріш  нерозмінний  -  безтурботний  мій  характер,
 І  всім  королям  не  позбавити  мене  прав.
 Гнітять  мене  біди  весь  рік  безперервно.  
 Але  вечір  з  друзями  -  і  все  заживе.  
 Коли  вдалося  нам  до  мети  дійти,
 До  чого  згадувати  нам  про  ями    в  дорозі!
 Возитися    з  шкапою  -  долею  моєю?  
 До  мене,  від  мене  ,  але  йшла  б  скоріше.  
 Турбота  або    радість  загляне  в  мій  будинок,  
-  Заходьте!    -  скажу  я,  -  всеж    проживемо!  1794
Переклала  на  українську  мову      16.02.19        7.00

Роберт  Бернс  (Burns,  1759—1796)  —  выдающийся  шотландский  поэт.  Творчество  его  и  в  настоящее  время  имеет  такое  же  значение  в  Шотландии,  какое  например  имело  творчество  Т.  Г.  Шевченко  на  дореволюционной  Украине.  Подчиненная  Англии  Шотландия  постепенно  теряла  независимость,  даже  в  национальном  быту,  языке  и  литературе.  Лондон  всему  задавал  тон.  Проявление  шотландцами  каких-либо  признаков  самобытности,  национального,  в  такой  форме,  которая  могла  бы  напоминать  об  обособленности,  Англией  не  одобрялось.  Шотландцам  разрешалось  только  щеголять  в  своих  национальных  костюмах,  но  говорить  по-шотландски  в  Англии  считалось  «немножко  некультурным».  Борьба  шотландцев  за  независимость  в  особенно  резкой  форме  не  проявлялась,  но  в  скрытом  виде  не  прекращалась.  В  той  или  иной  форме  шотландцы  протестовали  против  английской  государственности.  Шотландия,  страна  в  значительной  степени  земледельческая,  острее  чувствовала  гнет  капитализма  и  разорение  им  деревни.  Крестьяне,  согнанные  с  земли  капиталистом  и  помещиком,  наполняли  фабрики  и  заводы,  уходили  в  колонии  и  на  службу  в  многочисленный  торговый  и  военный  флот.  Немало  их  бродило  по  стране  в  виде  босяков  и  бродяг.  Крестьяне  более  крепкие  все  же  держались  за  землю,  хотя  это  им  доставалось  дорогой  ценой.  
           Бернс  принадлежал  к  крестьянству,  которое  держалось  частью  на  своих  клочках  земли,  частью  обрабатывало  землю,  арендованную  у  помещиков,  и  в  своем  творчестве  он  отразил  преимущественно  быт  и  идеологию  своей  социальной  группы.  Центральная  фигура  его  поэзии  —  «простой,  честный,  деловой,  трудящийся  и  попросту  религиозный  фермер».  Идеал  его  намечен  в  «Субботнем  вечере  поселянина».  Простую  трудовую  жизнь  фермера  он  противопоставляет  жизни  горожан  и  аристократии.  Он  советует  своему  фермеру  не  брать  примера  с  аристократов  и  горожан.  «Оставь  шелка  пустоголовым  олухам  и  дорогие  вина  подлецам  —  простой  и  честный  фермер  и  без  того  царь  над  людьми.  Король  может  дать  звание  маркиза,  графа,  князя,  рыцаря,  но  что  все  это  в  сравнении  с  званием  простого  трудящегося  человека?  Все  чины  только  отпечаток  золотой  монеты».  Простоту  и  безыскусственность  Бернс  противопоставляет  этикету  и  чопорности  аристократии.  В  религии  он  отрицает  догматизм  и  обрядность  духовенства.  В  свое  творчество  он  вводит  элементы,  совершенно  чуждые  и  враждебные  творчеству  поэтов  аристократии.  так    наз.  «отбросы  общества»,  превращенные  в  бродяг  крестьяне,  изображены  им  реально,  хотя  без  сочувствия  и  даже  с  некоторой  долей  цинизма  в  поэме  «Веселые  бродяги»  (The  Jolly  Beggars).  Язык  и  бахвальство  своим  распутством  одной  из  героинь  этой  поэмы  приводили  в  ужас  тогдашних  классиков,  выбиравших  «благородный»,  возвышенный  материал  для  своего  творчества.

           Бернс  уделил  немало  места  и  страшной  фантастике,  так  наз.  «готическому  романтизму».  Это  литературное  направление  хотя  и  было  реакцией  против  классицизма,  но  исходило  отчасти  из  среды  аристократии,  и  Бернс  поэтому  не  мог  его  признать.  Вместо  ужасов  «Замка  Отранто»  и  др.  подобных  произведений  Бернса  явно  пародирует  стиль  «страшных  романов»  (поэма  «Том  О  Шентер»).

         Все  элементы  быта  мелкопоместного  землевладельца  и  фермера  нашли  в  творчестве  Бернса  свое  отражение:  их  примитивная  философия,  поверья,  обряды,  трудовые  процессы,  идеалы.  Особенно  подробно  изображен  процесс  крестьянского  труда  со  всей  его  обстановкой;  Бэрнсом  не  забыты  срезанный  плугом  полевой  цветок,  разоренное  гнездо  мыши  и  т.  д.  Окружающая  крестьянина  природа  изображена  не  с  точки  зрения  любующегося  ею  горожанина;  на  фоне  этой  природы  всегда  трудящийся  или  отдыхающий  крестьянин;  свидание  происходит  «среди  колосьев  ячменя»;  у  Бэрнса  «зелень  нежится  в  росе,  подснежники  кивают  и  аромат  фиалки  льют  в  лесу,  где  звуки  тают,  дрозд  с  коноплянками  поют,  нырок  скользит  по  глади  водной,  играют  утки  в  камыше,  жаворонок  с  зарею  трепещет  с  песней  в  небесах»  и  т.  д.

       В  своей  среде  Бэрнс  пользовался  огромной  популярностью.  Нравились  задорный  тон,  национальный  характер,  установка  на  фермера  как  на  основную  группу  в  обществе  и  еще  то,  что  язык  его  песен  —  язык,  на  котором  говорили  шотландские  фермеры;  по  своей  форме  его  песни  близки  к  шотландской  народной  балладе.
Литературная  энциклопедия  в  11  т.  1929—1939.

Роберт  Бёрнс  «Моё  счастье»
Доволен  я  малым,  а  большему  рад,  А  если  невзгоды  нарушат  мой  лад,  За  кружкой,  под  песню  гоню  их  пинком  -  Пускай  они  к  чёрту  летят  кувырком.
В  досаде  я  зубы  сжимаю  порой,  Но  жизнь  -  это  битва,  а  ты,  брат,  герой.  Мой  грош  неразменный  -  беспечный  мой  нрав,  И  всем  королям  не  лишить  меня  прав.
Гнетут  меня  беды  весь  год  напролёт.  Но  вечер  с  друзьями  -  и  всё  заживёт.  Когда  удалось  нам  до  цели  дойти,  К  чему  вспоминать  нам  о  ямах  в  пути!
Возиться  ли  с  клячей  -  судьбою  моей?  Ко  мне,  от  меня  ли,  но  шла  бы  скорей.  Забота  иль  радость  заглянет  в  мой  дом,  -  Войдите!  -  скажу  я,  -  авось  проживём!  1794
Перевод  С.Маршака

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825618
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.02.2019

Без дідусів і дитинства не буває …

Без  дідусів  і  дитинства  не  буває  ...
 У  дитинства  є  особлива  прикмета,
 Воно  продовжить  тривати  у  тебе,
 Поки  приносить  дідусь  цукерки
 В  кишені,  посміхаючись  і  люблячи  ...

 Я  згадую  дитинство.    Як  же  солодко  -
 Бігти  на  зустріч  до  дідуся  і  знати,
 Що  він  здоровий,  а  значить,  все  в  порядку.
 Ми  будемо  в  бій  морський  удвох  грати.

 Він  мені  розповість  про  однополчан,
 Про  те,  як  потрібно  крихкий  мир  берегти  ...
 Я  виросту  потім  і  стану  мамою,
 Але  буду  чекати  все  також  цих  зустрічей.

 Без  дідусів  і  дитинства  не  буває,
 А  дружба  з  ним  запам'ятається  навік  ...
 Проходить  все  ...  Але  душу  зігріває
 Рідна  і  близька  серцю  людина.

 Я  згадую  дідуся  посмішку,
 Коли  вперше  правнука  тримав  ...
 Він  ластівкою    кликав  мене  і  Рибкою,
 А  в  день  Народження  вірш  від  внучки  чекав  ...

 У  дідуся  в  погляді  стільки  світла.
 У  них  доброта  і  мудрість,  і  спокій.
 В  кишені  є  для  правнуків  цукерки,
 І  як  завжди,  для  онучки  рідний  ...

 Здавалося,  що  не  буде  по-іншому.
 Що  без  нього  не  крутиться  земля.
 Але  приходжу  ...  дідуся  немає  вдома  ...
 А  я  ж  вірш  готувала,  люблячи  ...

 Як  віднести  в  твій  новий  будинок  цукерки?
 Але  парна  кількість  квітів
 Нагадає  мені,  що  більше  дитинства  немає.
 Залишилася  тільки  пам'ять  і  любов  ...

 Без  дідусів  і  дитинства  не  буває  ...
 Для  них  любов  особлива  у  нас.
 Як  шкода,  що  час    найближчих  забирає.
 Цінуйте  тих,  хто  з  вами  є  зараз  ...

 Дивлюся  на  небо  ...  В  небі  теж  літо.
 Так  не  вистачає  з  дідусем  зустрічей  ...
 Він  янголяткам  роздає  цукерки
 І  просить  -  на  землі  рідних  берегти  ...
 Ірина  Самаріна-Лабіринт
Переклала  на  українську  мову      15.02.19        6.35

Без  дедушек  и  детства  не  бывает...
У  детства  есть  особая  примета,
Оно  продолжит  длиться  у  тебя,
Пока  приносит  дедушка  конфеты
В  кармашке,  улыбаясь  и  любя…

Я  вспоминаю  детство.  Как  же  сладко  –
Бежать  на  встречу  к  дедушке  и  знать,
Что  он  здоров,  а  значит,  всё  в  порядке.
Мы  будем  в  бой  морской  вдвоём  играть.

Он  мне  расскажет  об  однополчанах,
О  том,  как  нужно  хрупкий  мир  беречь…
Я  вырасту  потом  и  стану  мамой,
Но  буду  ждать  всё  также  этих  встреч.

Без  дедушек  и  детства  не  бывает,
А  дружба  с  ним  запомнится  навек…
Проходит  всё…  Но  душу  согревает
Родной  и  близкий  сердцу  человек.

Я  вспоминаю  дедушки  улыбку,
Когда  впервые  правнука  держал…
Он  Ласточкою  звал  меня  и  Рыбкой,
А  в  день  Рожденья  стих  от  внучки  ждал…

У  дедушки  во  взгляде  столько  света.
В  них  доброта  и  мудрость,  и  покой.
В  кармашке  есть  для  правнуков  конфеты,
И  как  всегда,  для  внученьки  родной…

Казалось,  что  не  будет  по-другому.
Что  без  него  не  вертится  земля.
Но  прихожу…  дедули  нету  дома…
А  я  же  стих  готовила,  любя…

Как  отнести  в  твой  новый  дом  конфеты?
Но  чётное  количество  цветов
Напомнит  мне,  что  больше  детства  нету.
Осталась  только  память  и  любовь…

Без  дедушек  и  детства  не  бывает…
Для  них  любовь  особая  у  нас.
Как  жаль,  что  время  близких  забирает.
Цените  тех,  кто  с  вами  есть  сейчас…

Смотрю  на  небо…  В  небе  тоже  лето.
Так  не  хватает  с  дедушкою  встреч…
Он  ангелочкам  раздаёт  конфеты
И  просит  –  на  земле  родных  беречь…  
Ирина  Самарина-Лабиринт

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825498
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.02.2019

Неприваблива дівчинка

Неприваблива  дівчинка
 Серед  інших  граючих  дітей
 Вона  нагадує  жабеня.
 Заправлена  в  труси  худа  сорочка,
 Колечка  рудуватих    кучерів
 Розсипані,  рот  довгий,  зубоньки  криві,
 Риси  обличчя  гострі,    непривабливі.
 Двом  пацанам,  одноліткам  її,
 Батьки  купили  по  велосипеду.
 Сьогодні  хлопчики,  не  поспішаючи  до  обіду,
 Ганяють  по  двору,  забувши  про  неї,
 Вона  ж  за  ними  бігає  по  сліду.
 Чужа  радість  так  само,  як  своя,
 Непокоїть  її  ,    геть  із  серця  рветься,
 І  дівчинка  радіє  і  сміється,
 Охоплена  щастям  сьогодення.

 Ні  тіні  заздрості,  ні  наміру  худого
 Ще  не  знає  ця    істота.
 Їй  все  на  світі  так  безмірно  ново,
 Так  живо  все,  що  для  інших  мертво!
 І  не  хочу  я  думати,  спостерігаючи,
 Що  буде  день,  коли  вона,  ридаючи,
 Побачить  з  жахом,  що  серед  подруг
 Вона  всього  лише  бідна  поганенька!

 Мені  вірити  хочеться,  що  серце  не  іграшка,
 Зламати  його  навряд  чи  можна  раптом!
 Мені  вірити  хочеться,  що  чистий  цей  промінь,
 Який  в  глибині  її  горить,
 Всю  біль  свою  один  переболит
 І  перетопить  найтяжчий  камінь!

   Нехай  риси  її  нехороші
 Нічим  їй  спокусити  враженья,  -
 Дитяча  грація  душі
 Вже  відчувається  в  будь-якому  її  русі.
 А  якщо  це  так,  то  що  є  краса
 І  чому  її  обожнюють  люди?
 Посудина  вона,  в  якому  порожнеча,
 Чи    вогонь,  променіючий  в  посудині?
 1955            Заболоцький  Микола  Олексійович
Переклала  на  українську  мову      15.02.19        6.25

Некрасивая  девочка
Среди  других  играющих  детей
Она  напоминает  лягушонка.
Заправлена  в  трусы  худая  рубашонка,
Колечки  рыжеватые  кудрей
Рассыпаны,  рот  длинен,  зубки  кривы,
Черты  лица  остры  и  некрасивы.
Двум  мальчуганам,  сверстникам  её,
Отцы  купили  по  велосипеду.
Сегодня  мальчики,  не  торопясь  к  обеду,
Гоняют  по  двору,  забывши  про  неё,
Она  ж  за  ними  бегает  по  следу.
Чужая  радость  так  же,  как  своя,
Томит  её  и  вон  из  сердца  рвётся,
И  девочка  ликует  и  смеётся,
Охваченная  счастьем  бытия.

Ни  тени  зависти,  ни  умысла  худого
Ещё  не  знает  это  существо.
Ей  всё  на  свете  так  безмерно  ново,
Так  живо  всё,  что  для  иных  мертво!
И  не  хочу  я  думать,  наблюдая,
Что  будет  день,  когда  она,  рыдая,
Увидит  с  ужасом,  что  посреди  подруг
Она  всего  лишь  бедная  дурнушка!

Мне  верить  хочется,  что  сердце  не  игрушка,
Сломать  его  едва  ли  можно  вдруг!
Мне  верить  хочется,  что  чистый  этот  пламень,
Который  в  глубине  её  горит,
Всю  боль  свою  один  переболит
И  перетопит  самый  тяжкий  камень!

И  пусть  черты  её  нехороши
И  нечем  ей  прельстить  воображенье,—
Младенческая  грация  души
Уже  сквозит  в  любом  её  движенье.
А  если  это  так,  то  что  есть  красота
И  почему  её  обожествляют  люди?
Сосуд  она,  в  котором  пустота,
Или  огонь,  мерцающий  в  сосуде?

1955  
Заболоцкий  Николай  Алексеевич

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825497
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.02.2019

Бережіть своїх дітей! . .

Эдуард  Асадов  Бережіть  своїх  дітей
 дитинство  Босоноге
 Бережіть  своїх  дітей,  -
 Їх  за  витівки  не  лайте!
 Зло  своїх  невдалих  днів
 Ніколи  на  них  не  зривайте!
 Не  гнівайтесь  на  них  всерйоз,
 Навіть  якщо  вони  завинили,
 Нічого  немає  дорожче  сліз,
 Що  з  війок  рідних  скотилися!    .    .

 Якщо  валить  втома  з  ніг
 Справитися  з  нею  немає    сили,
 Ну,  а  до  Вас  підійде  синок
 Або  руки  простягне  дочка?    -
 Обійміть  міцніше  їх,
 Дитячою  ласкою  дорожіть
 Це  щастя  коротка  мить!    -
 Бути  щасливими  поспішіть!

 Адже  розтануть  як  сніг  навесні,
 Промайнуть  дні  золоті  ці,  -
 І  покинуть  вогнище  рідне
 Подорослішалі  Ваші  діти!
 перегортаючи  альбом
 З  фотографіями  дитинства,
 З  сумом  згадайте  про  минуле
 Про  ті  дні,  коли  були  разом!

 Як  же  будете  Ви  хотіти
 В  цей  час  знову  повернутися!    -
 Щоб  їм  маленьким  пісню  заспівати,
 Щічки  ніжної  губами  торкнутися!
 І  поки  в  будинку  дитячий  сміх,
 Від  іграшок  нікуди  подітися,  -
 Ви  на  світі  щасливіше  всіх,
 Бережіть,  будь  ласка,  дитинство!
Переклала  на  українську  мову    14.02.19                6.08

Едуард  Асадов  -  Берегите  своих  детей!..
Детство  Босоногое
Берегите  своих  детей,  -  
Их  за  шалости  не  ругайте  !
Зло  своих  неудачных  дней
Никогда  на  них  не  срывайте  !
Не  сердитесь  на  них  всерьёз,
Даже  если  они  провинились,
Ничего  нет  дороже  слёз,
Что  с  ресничек  родных  скатились  !  .  .

Если  валит  усталость  с  ног
Совладать  с  нею  нету  мочи,
Ну,  а  к  Вам  подойдет  сынок
Или  руки  протянет  дочка  ?  -
Обнимите  покрепче  их,
Детской  ласкою  дорожите
Это  счастья  короткий  миг  !  -
Быть  счастливыми  поспешите  !

Ведь  растают  как  снег  весной,
Промелькнут  дни  златые  эти,  -
И  покинут  очаг  родной
Повзрослевшие  Ваши  дети  !
Перелистывая  альбом
С  фотографиями  детства,
С  грустью  вспомните  о  былом
О  тех  днях,  когда  были  вместе  !

Как  же  будете  Вы  хотеть
В  это  время  опять  вернуться  !  -
Чтоб  им  маленьким  песню  спеть,
Щечки  нежной  губами  коснуться  !
И  пока  в  доме  детский  смех,
От  игрушек  некуда  деться,  -
Вы  на  свете  счастливей  всех,
Берегите,  пожалуйста,  детство  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825380
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.02.2019

Руки милої - пара лебедів …

Єсенін  С.А.    
Руки  милої    -  пара  лебедів  ...
 
 Руки  милої  -  пара  лебедів  -
 В  золоті  волосся  моїх  пірнають.
 Всі    на  цьому  світі  з  людей
 Пісню    любові  співають  і  повторюють.
 Співав  і  я  колись  далеко
 І  тепер  співаю  про  те  ж  знову,
 Тому  і  дихає  глибоко
 Ніжністю  просочене  слово.

 Якщо  душу  вилюбить    до  дна,
 Серце  стане  брилою  золотою,
 Тільки  тегеранский    місяць
 Не  зігріє  пісні  теплотою.

 Я  не  знаю,  як  мені  життя  прожити:
 Догоріти    в  ласках  милої    Шаги
 Чи    під  старість  трепетно  тужити
 Про  пройдену    пісенну  відвагу  ?

 У  всього  своя  хода  є:
 Що  приємно  слуху,  що  -  для  ока.
 Якщо  перс  складає  поганно  пісню,
 Значить,  він  довіку  не  з  Шираза.

 Про  мене  ж  і  за  ці  пісні
 Говоріть  так  серед  людей:
 Він  би  співав  ніжніше  і  чудовіше,
 Так  згубила  пара  лебедів.
 Август  1925
Переклала  на  українську  мову      13.02.19        7.08

Есенин  С.А.    
Руки  милой  —  пара  лебедей…
 
Руки  милой  —  пара  лебедей  —
В  золоте  волос  моих  ныряют.
Все  на  этом  свете  из  людей
Песнь  любви  поют  и  повторяют.
Пел  и  я  когда-то  далеко
И  теперь  пою  про  то  же  снова,
Потому  и  дышит  глубоко
Нежностью  пропитанное  слово.
Если  душу  вылюбить  до  дна,
Сердце  станет  глыбой  золотою,
Только  тегеранская  луна
Не  согреет  песни  теплотою.
Я  не  знаю,  как  мне  жизнь  прожить:
Догореть  ли  в  ласках  милой  Шаги
Иль  под  старость  трепетно  тужить
О  прошедшей  песенной  отваге?
У  всего  своя  походка  есть:
Что  приятно  уху,  что  —  для  глаза.
Если  перс  слагает  плохо  песнь,
Значит,  он  вовек  не  из  Шираза.
Про  меня  же  и  за  эти  песни
Говорите  так  среди  людей:
Он  бы  пел  нежнее  и  чудесней,
Да  сгубила  пара  лебедей.
Август  1925

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825379
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.02.2019

Королева

Єсенін  С.А.    
Королева
 
 Пряний  вечір.    Гаснуть  зорі.
 По  траві  повзе  туман,
 У  тину  на  косогорі
 Забілів  твій  сарафан.
 В  чарах  зоряного  мотиву
 Обімліли  тополі.
 Знаю,  чекаєш  ,  королева,
 Молодого  короля.
 Коромислом  серп  дворогий
 Плавно  ковзає  по  небу  
 Там,  за  гаєм,  по  дорозі
 Лунає  дзвін  копит.
 Скаче  вершник  засмаглий,
 Тримає  міцно  поводу.
 Відвезе    тебе  сміливо
 У  чужедальнїї      міста.
 Пряний  вечір.    Гаснуть  зорі.
 Чути  чіткий  храп  коня.
 Ах,  постій  на  косогорі
 Королевою  біля  тину.
 1914  р

Переклала  на  українську  мову      13.02.19        7.02


Есенин  С.А.  
Королева
 
Пряный  вечер.  Гаснут  зори.
По  траве  ползет  туман,
У  плетня  на  косогоре
Забелел  твой  сарафан.
В  чарах  звездного  напева
Обомлели  тополя.
Знаю,  ждешь  ты,  королева,
Молодого  короля.
Коромыслом  серп  двурогий
Плавно  по  небу  скользит.
Там,  за  рощей,  по  дороге
Раздается  звон  копыт.
Скачет  всадник  загорелый,
Крепко  держит  повода.
Увезет  тебя  он  смело
В  чужедальни  города.
Пряный  вечер.  Гаснут  зори.
Слышен  четкий  храп  коня.
Ах,  постой  на  косогоре
Королевой  у  плетня.
1914  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825231
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.02.2019

Літературні героїні, які нас надихають

Літературні  героїні,  які  нас  надихають
               У  літературі  правлять  бал  чоловіки,    але  хіба  жінки  не  менш  цікаві  і  талановиті?    Розповіді  про    героїнь,  які  надихають  розумом,  винахідливістю,  сильним  характером  і  добротою.
 Жінки  і  богині  з  античної  літератури
               У  Стародавній  Греції  жінки  знали,  чого  хотіли  і  як  цього  домогтися.    Так,  Лісістрата  з  смішної    античної  п'єси  (так-так,  таке  буває!)  Арістофана  поклала  край  війні.    Вона  підмовила  всіх  жінок  свого  поліса  відмовитися  від  сексу  з  чоловіками,  поки  ті  не  вирішать  конфлікт  мирним  шляхом.    До  речі,  допомогло:  чоловікам  тут  же  перехотілося  вбивати  один  одного.    «Кохайтеся,  а  не  воюйте»,  -  може  бути,  це  гасло  з'явилося  в  XX  столітті  завдяки  Лісістраті.
                 Шахерезада.    «Книга  тисячі  і  однієї  ночі»
 Шахерезада  поборола  токсичну  маскулінність  ще  до  того,  як  цей  термін  з'явився.    Перський  цар  Шахріяр  зіткнувся  з  невірністю  першої  дружини  і  дружини  його  брата  і  вирішив,  що  всі  жінки  порочні  розпусниці.    Так  як  без  жінок  він  обійтися  все-таки  не  міг,  то  вирішив  брати  в  дружини  невинних  дівчат  і  після  першої  ж  шлюбної  ночі  їх  стратити.    Розумна  і  красива  дочка  візиря  Шахерезада  вирішила  позбавити  країну  від  тиранії  такого  мізогінізма.    Вона  з'явилася  до  царя  в  якості  нової  нареченої.    А  далі  ви  знаєте:  вона  починала  розповідати  цікаву  історію  і  обривала  її  на  самому  інтригуючому  моменті.    Цікавість  опановувала  Шахріяром,  і  він  зберігав  дівчині  життя  до  наступної  ночі.    Так  тривало  тисячу  днів  (майже  три  роки!),  За  цей  час  Шахерезада  народила  трьох  дітей.    Коли  ж  нарешті  вона  впала  йому  в  ноги  і  попросила  зберегти  життя  заради  їхніх  спільних  синів,  то  Шахріяр  відповів,  що  помилував  її  вже  давно.    Ось  так  сміливість,  розум  і  майстерність  оповідачки  врятували  безліч  безневинних  життів.
               Елізабет.    "Гордість  та  упередження"
 Дотепна  і  спостережлива,  Елізабет  підкорила  не  тільки  неприступного  і  гордовитого  містера  Дарсі,  але  і  мільйони  читачів  по  всьому  світу.    Вона  дуже  любить  свою  сім'ю,  особливо  сестер,  яких  намагається  захистити.    Тим  більше  їй  прикро  бачити  недоліки  своїх  батьків,  але  вона  не  намагається  переробити  близьких  їй  людей  або  ж  бунтувати:  вона  лише  хоче  знайти  прийнятне  місце  для  себе  в  сучасному  їй  суспільстві.
               Скарлетт  О'Хара.    "Віднесені  вітром"
 Яскрава,  норовлива  і  навіжена,  Скарлетт  викликає  суперечливі  почуття  у  читачів.    Багато  хто  вважає,  що  вона  сама  винна  в  своїх  нещастях  і  взагалі  була  нестерпною  жінкою.    Письменниця  Маргарет  Мітчелл  сама  неоднозначно  ставилася  до  своєї  героїні.    Але  красиві  і  сильні  жінки,  які  не  звикли  програвати,  часто  викликають  у  інших  сказ.    На  відміну  від  чоловіків:  їх-то  за  ті  ж  якості  хвалять.    Все  ж  варто  захопитися  силою  духу  зеленоокої    ірландки:  вона  пережила  громадянську  війну,  смерть  батьків  і  позбавлення,  впоравшись  з  усіма  негараздами  сама.
               Маргарита.    "Майстер  і  Маргарита"
 Красива  жінка,  яка  віддала  перевагу  вигідному  шлюбові  любові    з  бідним  художником.    Заради  нього  вона  пішла  на  приниження,  уклала  угоду  з  дияволом  і  помстилася  кривдникам  свого  судженого.    Деякі  бачать  в  Маргариті  жертовність,  але  ми-то  знаємо,  що  вона  добре  розуміла,  заради  кого  вона  ризикувала  всім.    Вона  викликає  захоплення  силою  своєї  любові  і  відвагою.
           Пеппі  довга  панчоха.    цикл  історій
 Астрід  Ліндгрен  була  тією  ще  пустункою    і  не  соромилася  порушувати  надумані  правила  пристойності.    Наприклад,  вона  зробила  зухвалу  спробу  прогулятися  з  рідного  Віммербю  до  озера  Веттерн  (відстань  в  300  кілометрів)  в  компанії  п'ятьох  жінок  і  зовсім  без  чоловічої  допомоги.    Повірте,  для  Швеції  того  часу  це  був  виклик!    Не  дивно,  що  її  героїні  теж  викликають  у  нудних  обивателів  свербіж.    Пеппі  Довгапанчоха  легко  порушує  соціальні  норми  і  дратує  дорослих:  лягає  спати,  коли  захоче,  тримає  на  балконі  коня,  б'є  злодюжок  і  взагалі  живе  без  нагляду  батьків.    Реальних  мам  і  тат  вона  теж  дратує:  навіть  були  скарги,  що  через  Пеппі  у  дітей  «з'являється  можливість  знайти  соціально  прийнятний  відведення  для  агресії  проти  батьків».А  от  дітям  вона  подобається,  тому  що  може  робити  все  те,  що  вони  хотіли  б,  але  не  стануть  зі  страху  перед  «великими».    Те,  що  Пеппі  стала  такою  популярною,  говорить  лише  про  тугу  за  безпосередніми,  яскравими    героїнями  ,  свавільними    і  смішними.
             Герміона.    Цикл  книг  про  Гаррі  Поттера
 Як  не  любити  Герміону?    З  нею  ми  проводимо  всі  своє  (і  її)  дитинство.    Зустрічаємо  її  маленькою  дівчинкою,  яка  дуже  розумна  і  хоче  бути  не  гірше  за  інших  в  класі.    Адже  вона  відразу  зрозуміла,  що  їй  доведеться  складніше,  адже  вона  не  знає  тих  речей,  що  змалку  знають  діти  чарівників.    Вона  заводить  друзів,  закохується,  стає  сильнішою  на  наших  очах.    Герміона  вчиться  на  своїх  помилках:  після  історії  з  пустодзвоном  Локхартом  вона  вірить  не  всім,  а  тільки  тим,  хто  заслужить  її  поваги.    Вона  хоробра  і  вміє  співчувати  слабким.  
 Переклала  на  українську  мову      27.08.18            16.33


Литературные  героини,  которые  нас  вдохновляют
           В  литературе  правят  бал  мужчины:  писатели,  герои...  Но  разве  женщины  не  менее  интересны  и  талантливы?  Мы  выбрали  нескольких  героинь,  которые  вдохновляют  умом,  изобретательностью,  сильным  характером  и  добротой.
           Женщины  и  богини  из  античной  литературы
В  Древней  Греции  женщины  знали,  чего  хотели  и  как  этого  добиться.  Так,  Лисистрата  из  уморительно  смешной  античной  пьесы  (да-да,  такое  бывает!)  Аристофана  положила  конец  войне.  Она  подговорила  всех  женщин  своего  полиса  отказаться  от  секса  с  мужьями,  пока  те  не  решат  конфликт  миром.  Кстати,  помогло:  мужчины  тут  же  расхотели  убивать  друг  друга.  «Занимайтесь  любовью,  а  не  войной»,  —  может  быть,  этот  лозунг  появился  в  XX  веке  благодаря  Лисистрате.
           Шахерезада.  «Книга  тысячи  и  одной  ночи»
Шахерезада  поборола  токсичную  маскулинность  еще  до  того,  как  этот  термин  появился.  Персидский  царь  Шахрияр  столкнулся  с  неверностью  первой  жены  и  жены  его  брата  и  решил,  что  все  женщины  порочные  распутницы.  Так  как  без  женщин  он  обойтись  все-таки  не  мог,  то  решил  брать  в  жены  невинных  девушек  и  после  первой  же  брачной  ночи  их  казнить.  Умная  и  красивая  дочь  визиря  Шахерезада  решила  избавить  страну  от  тирании  такого  мизогинизма.  Она  явилась  к  царю  в  качестве  новой  невесты.  А  дальше  вы  знаете:  она  начинала  рассказывать  интересную  историю  и  обрывала  ее  на  самом  интригующем  моменте.  Любопытство  овладевало  Шахрияром,  и  он  сохранял  девушке  жизнь  до  следующей  ночи.  Так  продолжалось  тысячу  дней  (почти  три  года!),  за  это  время  Шахерезада  родила  троих  детей.  Когда  же  наконец  она  упала  ему  в  ноги  и  попросила  сохранить  жизнь  ради  их  общих  сыновей,  то  Шахрияр  ответил,  что  помиловал  ее  уже  давно.  Вот  так  смелость,  ум  и  мастерство  рассказчицы  спасли  множество  невинных  жизней.
             Элизабет.  «Гордость  и  предубеждение»
Остроумная  и  наблюдательная,  Элизабет  покорила  не  только  неприступного  и  горделивого  мистера  Дарси,  но  и  миллионы  читателей  по  всему  миру.  Она  очень  любит  свою  семью,  особенно  сестер,  которых  старается  защитить.  Тем  более  ей  обидно  видеть  недостатки  своих  родителей,  но  она  не  пытается  переделать  близких  ей  людей  или  же  бунтовать:  она  лишь  хочет  найти  приемлемое  место  для  себя  в  современном  ей  обществе.
         Скарлетт  О’Хара.  «Унесенные  ветром»
Яркая,  своенравная  и  взбалмошная,  Скарлетт  вызывает  противоречивые  чувства  у  читателей.  Многие  считают,  что  она  сама  виновата  в  своих  несчастьях  и  вообще  была  несносной  женщиной.  Писательница  Маргарет  Митчелл  сама  неоднозначно  относилась  к  своей  героине.  Но  красивые  и  сильные  женщины,  которые  не  привыкли  проигрывать,  часто  вызывают  у  других  бешенство.  В  отличие  от  мужчин:  их-то  за  те  же  качества  хвалят.  Все  же  стоит  восхититься  силой  духа  зеленоглазой  ирландки:  она  пережила  гражданскую  войну,  смерть  родителей  и  лишения,  справившись  со  всеми  невзгодами  сама.
           Маргарита.  «Мастер  и  Маргарита»
Красивая  женщина,  которая  предпочла  выгодному  браку  любовь  с  бедным  художником.  Ради  него  она  пошла  на  унижения,  заключила  сделку  с  дьяволом  и  отомстила  обидчикам  своего  суженого.  Некоторые  видят  в  Маргарите  жертвенность,  но  мы-то  знаем,  что  она  хорошо  понимала,  ради  кого  она  рисковала  всем.  Она  вызывает  восхищение  силой  своей  любви  и  отвагой.
           Пеппи  Длинныйчулок.  Цикл  историй
Астрид  Линдгрен  была  той  еще  проказницей  и  не  стеснялась  нарушать  надуманные  правила  приличия.  Например,  она  предприняла  дерзкую  попытку  прогуляться  из  родного  Виммербю  к  озеру  Веттерн  (расстояние  в  300  километров)  в  компании  пятерых  женщин  и  совершенно  без  мужской  помощи.  Поверьте,  для  Швеции  того  времени  это  был  вызов!  Неудивительно,  что  ее  героини  тоже  вызывают  у  скучных  обывателей  зуд.  Пеппи  Длинныйчулок  легко  нарушает  социальные  нормы  и  бесит  взрослых:  ложится  спать,  когда  захочет,  держит  на  балконе  лошадь,  бьет  воришек  и  вообще  живет  без  присмотра  родителей.  Реальных  мам  и  пап  она  тоже  раздражает:  даже  были  жалобы,  что  из-за  Пеппи  у  детей  «появляется  возможность  найти  социально  приемлемый  отвод  для  агрессии  против  родителей».  А  вот  детям  она  нравится,  потому  что  может  делать  все  то,  что  они  хотели  бы,  но  не  станут  из  страха  перед  «большими».  То,  что  Пеппи  стала  такой  популярной,  говорит  лишь  о  тоске  по  непосредственным,  ярким  героиням,  своевольным  и  смешным.
             Гермиона.  Цикл  книг  о  Гарри  Поттере
Как  не  любить  Гермиону?  С  ней  мы  проводим  все  свое  (и  ее)  детство.  Встречаем  ее  маленькой  девочкой,  которая  очень  умна  и  хочет  быть  не  хуже  других  в  классе.  Ведь  она  сразу  поняла,  что  ей  придется  сложнее,  ведь  она  не  знает  тех  вещей,  что  сызмальства  знают  дети  волшебников.  Она  заводит  друзей,  влюбляется,  становится  сильнее  на  наших  глазах.  Гермиона  учится  на  своих  ошибках:  после  истории  с  пустозвоном  Локхартом  она  верит  не  всем,  а  только  тем,  кто  заслужит  ее  уважения.  Она  храбрая  и  умеет  сочувствовать  слабым,  и  вот  уж  у  кого  эмоциональный  диапазон  явно  шире,  чем  у  зубочистки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825230
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 13.02.2019

ДОСИТЬ ВСІМ…

           ДОСИТЬ  ВСІМ  МІСЦЯ  НА  ЗЕМЛІ,
НАВІЩО    ВОРОЖНЕЧА,  поділ,  ОГОРОЖІ  І  КОРДОНИ
КОГО  БОЯТЬСЯ  ЛЮДИ,  ЯК  НЕ  САМИХ  СЕБЕ,
ЯКИЙ  прийдешнім    поколінням  слід  залишим,  
З  парканами,  решітками  НА  КОЖНОМУ  КІЛОМЕТРІ
           ДОСИТЬ  ВСІМ  СОНЦЯ  І  ВОДИ,
Зігріти,  напоїти  ЗЕМЛЮ  І  ЛЮДЕЙ,
ЗЕМЛЯ  У  ВІДПОВІДЬ  плодами    НАС  наситить
         ДОСИТЬ  ВСІМ  ЇЖІ,
БЛАГ  МАТЕРІАЛЬНИХ,
НАБАГАТО  БІЛЬШЕ,  НІЖ
 ПОТРІБНО  ЛЮДЯМ  НА  ЗЕМЛІ,
 ЩОБ  ПОЇСТИ,  одягнутись,
ОБЛАШТУВАТИ  ПОБУТ
           ДОСИТЬ  розборок  і  ВОРОЖНЕЧІ,
Непорозуміння,  заздрощів,  образ,
ВИХОДИТЬ,  від  достатку  
 байдужіше  ми  стали,
АДЖЕ  СТІЛЬКИ  БАГАТО  ЦІКАВИХ  СПРАВ,
НА  ЩО  МОЖНА  ВИТРАТИТИ  ЖИТТЯ  СВОЄ

         ДОСИТЬ  ВСІМ  ЗІРОК,
ЩОБ  ВІДКРИТИ  ДЛЯ  КОЖНОГО  СВОЮ,
І  нею  милуватися
ПІСЛЯ  ТРУДОВОГО  ДНЯ,
З  цікавістю  поглядаючи
В    БЕЗХМАРНЕ  НЕБО  ...
30.06.17  (написані  в  лікарні)  Переклала  на  українську  мову  2.02.19

ДОСТАТОЧНО  ВСЕМ  МЕСТА  НА  ЗЕМЛЕ,                                                                                                                              
ЗАЧЕМ  ТОГДА  ВРАЖДА,  ДЕЛЕЖ,  ЗАБОРЫ  И  ГРАНИЦЫ,
КОГО  БОЯТЬСЯ  ЛЮДИ,  КАК  НЕ  САМИХ  СЕБЯ,
КАКОЙ  ГРЯДУЩИМ  ПОКОЛЕНИЯМ  СЛЕД  ОСТАВИМ,  
С  ЗАБОРАМИ,  РЕШЕТКАМИ  НА  КАЖДОМ  КИЛОМЕТРЕ,
ДОСТАТОЧНО  ВСЕМ  СОЛНЦА  И  ВОДЫ,
СОГРЕТЬ,  НАПОИТЬ  ЗЕМЛЮ  И  ЛЮДЕЙ,
ЗЕМЛЯ  В  ОТВЕТ  ПЛОДАМИ  НАС  НАСЫТИТ,
ДОСТАТОЧНО  ВСЕМ  ПИЩИ,  
 БЛАГ  МАТЕРИАЛЬНЫХ,
НАМНОГО  БОЛЬШЕ  ,ЧЕМ
 НУЖНО  ЛЮДЯМ  НА  ЗЕМЛЕ,
 ЧТОБЫ  ПОЕСТЬ,  ОДЕТЬСЯ  
ОБУСТРОИТЬ  БЫТ
ДОСТАТОЧНО  РАЗБОРОК  И  ВРАЖДЫ,
НЕПОНИМАНЬЯ,  ЗАВИСТИ,  ОБИД,
ВЫХОДИТ,  ОТ  ДОСТАТКА  МЫ  СТАЛИ
 НАМНОГО  БЕЗРАЗЛИЧНЕЙ,
ВЕДЬ  СТОЛЬКО  МНОГО  ИНТЕРЕСНЫХ  ДЕЛ,
НА  ЧТО  МОЖНО  ПОТРАТИТЬ  ЖИЗНЬ  СВОЮ
ДОСТАТОЧНО  ВСЕМ  ЗВЕЗД,
ЧТОБЫ  ОТКРЫТЬ  СВОЮ,
И  ЕЮ  ЛЮБОВАТЬСЯ
НА  ЗАКАТЕ  ТРУДОВОГО  ДНЯ,
С  ИНТЕРЕСОМ  ВЗГЛЯДЫВАЯСЬ
В  БЕЗОБЛАЧНОЕ  НЕБО…
30.06.17(написаны  в  больнице)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823769
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.02.2019

Так много вокруг нас…

Так  много  вокруг  нас
людей  хороших,
Заметить  главное,  поверь,
Ведь  в  любом  возрасте,  
Мы  чьи-то  дети,
Это  поднимет  настроение,
Даст  положительный  заряд  
На  целый  день,
Все  что  наметишь  ты
Достигнешь,
Помогут  те,  что  с  тобой  рядом,
Ты  только  тоже
в  них  поверь,
Улыбка  на  лице,  задор,
Уверенность  и  вдохновенье,
Труд  будет  в  радость  и  тебе,
Достойный  след  оставишь  
Грядущим  поколеньям…
23.02.18

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823768
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.02.2019

Грустить не надо…

           Грустить  не  надо,  жизнь  прекрасна  и    каждый  день  в    подарок  дан
Грустить  не  надо,  время  ценность,  которое  не  восполняется  ничем  
         Грустить  не  надо,  это  тормозит  движение  вперед  к    успеху,  к  цели
Грустить  не  надо,  музыка  звучит,  это  импульс    для  новых  дел,свершений
         Грустить  не  надо,  улыбнись,  твою  улыбку  заметят  и  оценят
Грустить  не  надо,  оглянись,  о  ткрыто  поле  знаний,  увлечений  
       Грустить  не  надо,  позвони,  поддержи  других,  чем  можешь
Грустить  не  надо,  творчеством  займись,  время  не  останется  для  грусти…  24.06.17  (написаны  в  больнице)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823607
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 01.02.2019

Мир прекрасен…

           Мир  прекрасен,  улыбнись,своей  улыбкой  озари,тех,  кто  рядом  и  вокруг…
 Солнышко  взойдет,тучи  разойдутся,,все  вам  улыбнутся…
           Мир  прекрасен,присмотрись,  в    колорите  все,
Серость  от  себя  гони,больше  смотри  ввысь…
 Облака  плывут,как  корабли  в  море,в  ечером  луна  взойдет,звезды  засияют…
         Мир  прекрасен,  помечтай,планы  ты  построй,
Друзей  хороших  пригласи  в    свой  дом…
Травы  зеленеют,все  вокруг  в  цвету,земля  нам  дарит  щедрые  плоды…
         Мир  прекрасен,  открывай  для  себя  другие  страны,
Путешествуй,  отдыхай,  буль  активной  самой…
Небо  так  бескрайне,просто  загляденье,Вселенная  дает  нам  все,
Возможности    -  безмерны…18.06.17(  написаны  в  больнице)                                                                                                                        

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823606
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 01.02.2019

Любіть жінку…

 Любіть  жінку,  носіть    на  руках
 І  називайте  гордо  «Королева».
 Їй  не  потрібні  діаманти  і  хутра,
 А  лише  любов,  турбота,  ласка,  віра.

 Ви  говоріть    частіше  їй  про  те,
 Що  немає  на  світі  очей  її  красивіше,
 І,  можливо    не  відразу,  але  потім,
 Вона  зрозуміє,  що  немає  її  щасливіше!

 Букет  квітів  залишить  яскравий  слід,
 Будь-який  вчинок  луною  відгукнеться.
 А  кожен  ваш  прекрасний  комплімент
 Бальзамом  на  душу  їй  радісно  проллється.

 І  наостанок  просто  в  двох  словах:
 Цінуйте  її  душу,  а  не  тіло.
 Любіть  жінку,  носіть    на  руках
 І  називайте  гордо  «Королева»!
   Радханатх  Свамі
Переклала  на  українську  мову            31.01.19            7.10

Любите  женщину,  носите  на  руках  
И  называйте  гордо  «Королева».  
Ей  не  нужны  бриллианты  и  меха,  
А  лишь  любовь,  забота,  ласка,  вера.  

Вы  говорите  чаще  ей  о  том,  
Что  нет  на  свете  глаз  ее  красивей,  
И,  может  быть  не  сразу,  но  потом,  
Она  поймет,  что  нет  ее  счастливей!  

Букет  цветов  оставит  яркий  след,  
Любой  поступок  эхом  отзовется.  
А  каждый  ваш  прекрасный  комплимент  
Бальзамом  на  душу  ей  радостно  прольется.  

И  напоследок  просто  в  двух  словах:  
Цените  ее  душу,  а  не  тело.  
Любите  женщину,  носите  на  руках  
И  называйте  гордо  «Королева»!  
   Радханатх  Свами

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823468
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.01.2019

Приветствую Новый день…

Приветствую  
Новый  день,  улыбаюсь,
Солнышко  встречаю,
Лицом  к  нему  тянусь.
         Надеюсь  и  мечтаю,
Что  сделать  в  этот  
День  смогу,
Ведь  многое  можно
Успеть,  
Нужно  только
Сильно  захотеть.

Приветствую  
Новый  день,
Вчерашнюю  грусть,
Обиды  уйму,
Я  снова  –  мечтаю,
Я  снова  –  живу.
             Каждую  минуту,
С  пользой  проведу,
Многое  уже  умею,
Другому  научусь.

Приветствую  
Новый  день,
И  открываю  дверь
В  волшебную  страну,
С  возможностями
Без  потерь,
Где    могут  любить,
Помочь  и  ценить,
Счастливою    сделать,
Звезду  свою  открыть…25.06.17(написаны  в  больнице)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823464
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 31.01.2019

Просте жіноче щастя…

 Просте  жіноче  щастя  -  прокидатися  в  обіймах  рідних,
 Хмуритися  від  яскравого  сонця,  з  нетерпінням  чекати  вихідних,
 Поспішати  додому  з  роботи,  приготувати  йому  смачну  вечерю,
 Щоб  одного  разу  він  став  опорою  -  улюбленим  твоїм  чоловіком.
 Просте  жіноче  щастя  -  улюбленому  прасувати  сорочки,
 Заварювати  чай  з  трав  і  пити  з  однієї  чашки,
 Навчитися  пекти  торти,  прикрашати  їх  красиво,  майстерно,
 Щоб  він  тебе  цілував,  повторюючи,  що  дуже  смачно.
 Просте  жіноче  щастя  -  розуміти,  що  ти  просто  потрібна,
 Засипати  на  чоловічому  плечі,  забуваючи  проблеми,  справи,
 Притискати  до  себе  ті  квіти,  які  він  подарував,
 Знати,  що  підтримає  завжди,  і  коли  не  залишиться  сил.
 Просте  жіноче  щастя  -  завести  смішного  кошеня,
 Почути  від  улюбленого  фразу:  «хочу  від  тебе  дитину»,
 Купити  собі  нове  плаття,  для  нього  бути  найкрасивішою.
 Просте  жіноче  щастя  -  кохати  і  бути  коханою
 «А  все-таки,  знаєте,  -  треба  любити!
©  Copyright:  Марія  Куткар,  2014
Переклала    на  українську  мову      30.01.19    10.00



Простое  женское  счастье  —  просыпаться  в  объятьях  родных,
Хмуриться  от  яркого  солнца,  с  нетерпением  ждать  выходных,
Торопиться  домой  с  работы,  приготовить  ему  вкусный  ужин,
Чтобы  однажды  он  стал  опорой  —  любимым  твоим  мужем.
Простое  женское  счастье  —  любимому  гладить  рубашки,
Заваривать  чай  из  трав  и  пить  из  одной  чашки,
Научится  печь  торты,  украшать  их  красиво,  искусно,
Чтобы  он  тебя  целовал,  повторяя,  что  очень  вкусно.
Простое  женское  счастье  —  понимать,  что  ты  просто  нужна,
Засыпать  на  мужском  плече,  забывая  проблемы,  дела,
Прижимать  к  себе  те  цветы,  которые  он  подарил,
Знать,  что  поддержит  всегда,  и  когда  не  останется  сил.
Простое  женское  счастье  —  завести  смешного  котенка,
Услышать  от  любимого  фразу:  «хочу  от  тебя  ребенка»,
Купить  себе  новое  платье,  для  него  быть  самой  красивой.
Простое  женское  счастье  —  любить  и  быть  любимой
«А  все-таки,  знаете,  —  надо  любить!
©  Copyright:  Мария  Куткар,  2014

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823338
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.01.2019

Роки минають…

Роки  минають  -  а  ми  і  не  жили:
 Мало  сміялися,  мало  кохали.
 Бачили  мало,  трохи  більше  читали,
 І  від  чогось  так  сильно  втомилися.
 
 Ми  поспішали,  але  час  втрачали;
 До  щастя  прагнули,  але  багато  страждали.
 Правду  шукали,  в  собі  сумніваючись;
 Свята  чекали,  смутку    віддаючись.
 
 Часто  ми  були  собою  незадоволені:
 То  підносилися,  то  падали  боляче.
 Багато  чого  занадто  в  житті  ми  боялися,
 Рідко  долі  ми  своїй    покладалися.
 
 Нам  все  хотілося  зрозуміти  і  освоїти,
 Все  полюбовно  і  мудро  влаштувати.
 Роки  минають  -  а  ми  і  не  жили:
 Мало  сміялися,  мало  кохали.
 Шовкуненка  Ірина
Переклала    на  українську  мову      30.01.19        8.42


Годы  проходят  -  а  мы  и  не  жили:
Мало  смеялись,  мало  любили.
Видели  мало,  чуть  больше  читали,
И  отчего-то  так  сильно  устали.
 
Мы  торопились,  но  время  теряли;
К  счастью  стремились,  но  много  страдали.
Правду  искали,  в  себе  сомневаясь;
Праздника  ждали,  тоске  отдаваясь.
 
Часто  мы  были  собой  недовольны:
То  возносились,  то  падали  больно.
Многого  слишком  мы  в  жизни  боялись,
Редко  судьбе  мы  своей  доверялись.
 
Нам  всё  хотелось  понять  и  освоить,
Всё  полюбовно  и  мудро  устроить.
Годы  проходят  -  а  мы  и  не  жили:
Мало  смеялись,  мало  любили.
 Шевкуненко  Ирина

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823330
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 30.01.2019

Письменники…

Письменники-фермери,  городники  і  садівники
               Якщо  ваше  літо  проходить  не  на  Середземному  морі,  а  серед  грядок  моркви  і  гороху,  то  не  впадайте  у  відчай!    Справжні  інтелектуали  -  такі  як    Франц  Кафка,  Джордж  Оруелл  ,Лев  Толстой  -  схвалили  б  такий  відпочинок.    Адже  і  вони  свого  часу  прополювати  ріллю  від  бур'янів  і  боролися  з  жуками-паразитами.
               
             Вільям  Берроуз      вирощував  бавовну  та  овочі      Через  переслідування  влади  Вільям  Берроуз  змушений  був  часто  міняти  місце  проживання.    У  1949  році  він  разом  з  дружиною  і  дворічним  сином  перебрався  в  Мехіко,  де  не  на  жарт  захопився  фермерством.    На  великих  територіях,  прилеглих  до  будинку,  він  почав  вирощувати  бавовну.
           У  листі  до  поета  Аллен  Гінзберг  в  той  рік  він  написав:  «З  бавовною  вийшло  непогано,  проте  витрати  на  збір  врожаю  і  техніку  майже  з'їли  дохід.    Місяця  через  два  приспіють  осінні  овочі.    Мехіко  -  казкове  місто,  ціни  тут  -  третина  від  штатівських.    Жити  б  тут  і  не  тужити  ».
                 Джордж  Оруелл  вирощував  овочі,  фрукти  і  квіти
 Автор  «Скотного  двору»  обожнював  займатися  сільським  господарством.    Він  жив  в  Марокко,  в  передмісті  Лондона  і  на  шотландському  острові  Джура  -  і  всюди  активно  огородничав.    Його  щоденник  рясніє  нотатками  про  збір  овочів,  риболовлі,  вироблення  кролячих  шкур,  приготуванні  яблучного  пюре,  зберіганні  яєць.    Тут  же  -  малюнки  токарних  верстатів,  плугів,  дрилів,  кіс,  рибальських  сіток,  стремен.
 Деякі  записи  виглядають  дуже  коротко:  «11.4.38.    Одне  яйце  »;    «11.5.38.    Одне  яйце  »;    «11.6.38.    Два  яйця".    У  вересні  1946  року  він  зазначив:  «Зробив  ложку  для  гірчиці  з  кістки  оленя».    Пізніше:  «Провів  близько  двох  годин,  намагаючись  витягнути  корову  з  болота».    Його  останній  запис  в  щоденнику,  зроблений    незадовго  до  смерті,  говорить:  «Проліски  всюди.    Кілька  тюльпанів  здалися.    Желтушник  все  ще  намагається  зацвісти  ».
 Оруелл  вирощував  десятки  видів  овочів  і  фруктів,  ловив  раків,  готував  деревне  вугілля,  полював  на  кроликів,  вважаючи,  що  фізична  праця  під  сонцем  облогороджує  людину.    Втім,  догляд  за  капустою  не  завадив  йому  написати  один  з  найбільших  романів  минулого  століття  -  «1984».
               Джек  Керуак      вирощував  бавовну        Під  час  легендарного  подорожі  автостопом  по  Америці  Керуак  познайомився  з  мексиканкою  Беа  Франко,  яка  в  автобіографічному  романі  «В  дорозі»  носить  ім'я  Террі.    Молоді  люди  працювали  разом  на  фермі,  збираючи  бавовну  від  світанку  до  заходу  сонця,  а  ночі  проводили  в  наметі  неподалік  від  плантації.    Їм  платили  3  долари  за  45  кілограмів  бавовни,    в  день  вдавалося  заробити  всього  1,5  долара.
         Близько  10  років  тому  біограф  письменника  зв'язався  з  Беа  Франко.    Вона  дуже  здивувалася,  дізнавшись,  що  молодий  чоловік,  з  яким  вона  колись  познайомилася  на  фермі  в  Алабамі,  став  всесвітньо  відомим  автором  і  розповів  про  роман  з  нею  в  одному  з  головних  бестселерів  минулого  століття.
               Агата  Крісті        вирощувала  евкаліпти,  рододендрони  і  камелії
 Агата  Крісті  у  своїх  романах  часто  писала  про  сади,  оскільки  і  сама  захоплювалася  вирощуванням  квітів.    У  1938  році  вона  разом  з  чоловіком-археологом  придбала  розкішну    ділянку  Грінвей  в  графстві  Девон.    На  його  території  розташовувалися  город,  фонтан,  літня  кухня,  виноробня  і  кілька  садів.
 Найбільше  письменниці  подобалися  рідкісні  дерева  і  чагарники:  в  Грінвей  росли  мімози,  магноліі,  Пуйя,  а  також  50  видів  евкаліптів  і  гігантські  рододендрони.    Але  найулюбленішою    рослиною  Крісті  були  камелії:  в  її  садах  налічувалося  понад  200  видів!    Не  дивно,  що  автор  детективів  часто  отримувала  призи  на  місцевій  виставці  садівників.
                     Франц  Кафка        вирощував    овочі  та  рідкісні  види  фруктів
 На  початку  квітня  1913  Франц  Кафка,  переживаючи  нервове  виснаження,  приїхав  в  городництво  «Дворський»  під  Прагою.    Щоб  хоч  якось  впоратися  з  нескінченним  потоком  похмурих  думок,  безсонням  і  мігренню,  він  вирішив  брати  участь  в  прополюванні  грядок  в  якості  волонтера.    Письменникові  запропонували  квіти  і  овочі,  і  він  вибрав  овочеву  грядку.Спочатку  робота  в  городі  під  дощем,  що  мрячить  подобалася  Кафку  -  він  навіть  задумався  про  придбання  власної    ділянки.    Однак  наприкінці  квітня  дочка  садівника  поділилася    страшним  секретом,  і  він  написав:  «Мені,  мислячому  роботою  вилікуватися  від  неврастенії,  доводиться  слухати,  що  брат  цієї  дівчини  -  звали  його  Ян,  і,  власне,  він  був  садівником  і  передбачуваним  спадкоємцем  старого  Дворського    ,  і  навіть  володів  вже  квіткової  плантацією  -  два  місяці  тому,  у  віці  двадцяти  восьми  років,  отруївся  від  меланхолії  ».
 Після  цієї  розмови  письменник  покинув  город,  проте  незабаром  влаштувався  волонтером  в  агрономічний  інститут,  який  займався  виведенням  нових  видів  фруктів.
               Генрі  Міллер        вирощував    цитруси
 Після  невдалого  досвіду  спільного    життя  з  жінкою,  яка  була  на  15  років  старша  за  нього,  Генрі  Міллер  втік  з  Нью-Йорка  до  Каліфорнії,  де  провів  шість  місяців  на  цитрусових  плантаціях.    Він  виконував  різну  роботу  -  від  знищення  сухих  кущів  до  годування  віслюків.        Працюючи  на  цитрусових  плантаціях  під  палючим  сонцем,  22-річний  Міллер  багато  розмірковував  про  своє  покликання.    Саме  в  Каліфорнії  він  відвідав  лекцію  письменниці  Емми  Гольдман  і  відкрив  для  себе  філософію  Кропоткіна  і  Ніцше.    Незабаром  він  повернувся  в  Нью-Йорк  і  став  все  більше  і  більше  захоплюватися  літературою.
     Лев  Толстой      вирощував    яблуні  та  берези
 У  садибі  Ясна  Поляна  був  великий  фруктовий  сад.    У  перший  рік  після  одруження  Лев  Миколайович  збільшив  його  площу  з  10  до  40  гектарів  і  посадив  кілька  тисяч  яблунь,  кажучи,  що  це  для  новонародженого  сина.        Крім  того,  граф  розводив  овець,  коней  і  японських  свиней,  а  також  займався  бджільництвом.    На  гонорар  від  «Війни  і  миру»  він  купив  саджанці  беріз  та  засадив  ними  100  гектарів.      Також  він  вирощував  у  теплиці  персики,  лимони  та  апельсини.    У  1858  році  Толстой  продав  250  діжок  сливових  дерев,  персиків  і  груш.
               Редьярд  Кіплінг        вирощував    груші  і  троянди
 Після  того,  як  Редьярд  Кіплінг  купив  кам'яний  будинок  з  ділянкою  в  графстві  Східний  Суссекс  на  півдні  Англії,  він  не  на  жарт  захопився  садівництвом.    Годинами  плануючи  розташування  клумб  і  грядок,  він  писав  вірші  про  Суссексі,  його  багатої  історії  і  природі.    Всі  гроші,  отримані  після  присудження  йому  Нобелівської  премії,  автор  «Книги  джунглів»  витратив  на  свій  сад:  він  купив  нові  породи  троянд,  викопав  декоративний  ставок  і  побудував  прекрасний  навіс  для  древньої  груші.
               Вальтер  Скотт        вирощував    сосни,  дуби,  клени
 У  1811  році  Вальтер  Скотт  придбав  ферму  на  березі  річки  Туїд  в  Шотландії,  де  розташовувалися  два  сада    і  город.    Він  прикрасив  ділянку  доріжками  і  клумбами  з  троянд,  виноградною  лозою,  плющем  і  геранню.      Найбільше  письменникові  подобалося  саджати  дерева.    Сосни,  дуби,  клени  та  буки,  посаджені  автором  «Айвенго»,  можна  побачити  в  парку  Абботсфорд  і  сьогодні.      Літератор  любив  пригощати  гостей  екзотичними  фруктами  і  овочами,  які  вирощувалися  на  його  ділянці.    У  різний  час  мальовничу  ферму  відвідали  Вільям  Вордсворт,  Джордж  Гордон  Байрон  і  Вашингтон  Ірвінг.
             Джейн  Остен          вирощувала    картоплю,  полуницю,  абрикоси,  троянди
 Джейн  з  дитинства  обожнювала  роботу  на  свіжому  повітрі,  а  подорослішавши,  перенесла  цю  любов  на  сторінки  листів  і  книг  -  наприклад,  в  «Гордості  і  упередження»  герої  проводять  чимало  часу  на  природі,  серед  квітів  і  дерев.
 Після  смерті  батька  в  1805  році  Остен  з  матір'ю  і  сестрою  перебралися  в  село  Чоутон  в  графстві  Хемпшир.    Вони  придбали  невелику  ділянку  з  городом  і  фруктовим  садом  і  висадили  на  ньому  горох,  помідори,  картоплю,  агрус  і  полуницю.    Особливою  гордістю  сімейства  були  два  дуба,  особисто  посаджені  письменницею.
 У  листах  до  сестри  Джейн  часто  описувала  свої  успіхи:  «Я  чула,  що  абрикос  з'явився  на  одному  з  дерев»;    «Стався  приємний  сюрприз:  я  виявила  кілька  червоних  ягід  полуниці».      Ну,  і  звичайно  ж,  дівчина  любила  квіти.    В  її  саду  росли  бузок,  волошки,  гвоздики,  троянди  і  маргаритки.    Оглядаючи  грядки  і  клумби,  збираючи  з  дерев  фрукти,  Остен  часто  роздумувала  про  сюжети    майбутніх  книг.
Переклала  на  українську  мову  27.09.18            17.45

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823232
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 29.01.2019

***

Що  я  хочу  вам  сказати,  любі  друзі  ви    мої,  січневий  ранок,  морозець  жме,  хмарки  пливуть,біле  сонечко  колишуть,  день  новий,нові  надії,  сподівання,мрії,мрії...
         Ароматний    плов  с  чоловіком  в  мультиварці  ми  приготували,  поснідали,посмакували...
 Можливостей,  занять  і  справ  важко  всі  перерахувати,  час  діяти,  не  треба  гаяти  часу,  то  й  результат  хороший  будем  мати...
28.01.19            11.00

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823073
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 28.01.2019

***

             
             Що  я  хочу  вам  сказати,  любі  друзі  ви    мої,  мрію  я,  значить  живу,з  натхненням  квіти  я  малюю,  новини  я  читаю  і    ваші  з  задоволенням  вірші,  ,  що  можу  в  домі  я  роблю,  цікавить  все,аналізую,  спілкуюся  лише  на  позитиві,  відверто  бесіди  веду...
   Яке  це  щастя,жити,зустріти  ранок,почати  день,не  варто,  що  зима,природа  в  кожну  пору  гарна,потрібно  лише  насолоджуватись  цим.
27.01.19          8.28

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822934
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 27.01.2019

***

Пробачьте  всі..
           Пробачьте  всі,  кого  я  скривдила  колись,  чи  словом,  ділом,  а  може  помислом  лихим,  я  каюсь,  каюсь,перед  всіми,  прошу  Всевишнього  простити  гріх.  Давно  вже  тіло  моє  хворе,  а  зараз  ранами  все  вкрите,  проте  душа  світліє  з  кожним  днем.
       Нестерпні  болі,  серце  плаче,проте  Всевишній  поряд  –  чую,  допомога  терпіти    болі,сідаю  за  комьютер,  читаю  і  спілкуюсь,  звінки  до  лікаря  сімейного,  який  чим  тільки  може,  тим  допомога,відкриті  перед  всіми  моє  серце  і  душа.
     Сьогодні  зранку  чоловікові  сказала,якщо  моя  душа  відправиться  на  небо,  то  хворе  тіло  вже  нікому  не  потрібно,  оплакувать  і  хоронить  його    не  треба,  так    хочу  і  прошу  вас  я,...,  останки  праху  закопати  під  сосною,посаженою  мною    в  нашому  саду.
17.01.19          11.00

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821678
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 17.01.2019

***

   Каяття!Каяття!
 Серце  плаче!      Молитва  !
Хвороба  судна  !
15.01.19          7.00

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821450
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 15.01.2019

Сповідь серця!

Сповідь  серця!
Життя  існує!Молитва!
Чудовий  ранок!
14.01.18 5.30

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821449
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 15.01.2019

Притча про великодушність від Леонардо да Вінчі

Притча  про  великодушність  від  Леонардо  да  Вінчі
               Висунувши  голову  з  гнізда,  орля    побачило    безліч  птахів,  що  літають  внизу  серед  скель.    
     -  Мама,  що  це  за  птахи?  –  запитало    воно.  
 -  Наші  друзі,  -  відповіла  орлиця  сину.
-  Орел  живе  на  самоті  -  така  його  доля.  
 Але  і  він  часом  потребує  оточення,  інакше,  який  же  він  цар  птахів?    Всі,  кого  ти  бачиш  внизу,  -  наші  вірні  друзі.    
             Задоволене    маминим  роз'ясненням  орля    продовжувало    з  цікавістю  спостерігати  за  польотом  птахів,  вважаючи  їх  відтепер  своїми  вірними  друзями.
             Раптом  воно    закричало  :  -  Ай-ай,  вони  вкрали  у  нас  їжу!  
           -  Заспокойся,  синку!    Вони  нічого  у  нас  не  вкрали.    Я  сама  їх  пригостила.  
               Запам'ятай  раз  і  назавжди,  що  я  тобі  зараз  скажу!    Який    би  орел  не  був  голодний,  він  неодмінно  повинен  поділитися  частиною  своєї  здобичі  з  птахами,  що  живуть  по  сусідству.    На  такій  висоті  вони  не  в  силах  знайти  собі  прожиток,  і  їм  слід  допомагати.                  Всі,  хто  бажають    мати  вірних  друзів,  повинні    бути  добрими    і  терпимими,  проявляючи  увагу  до  чужих  потреб.    Пошана  і  повага  добуваються  не  силою,  а  великодушністю  і  готовністю  поділитися  з  нужденним  останнім  шматком.
Переклала  на  українську  мову  14.01.19 5.46

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821303
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 14.01.2019

Притча про образи

Притча  про  образи
 
               На  сході  жив  мудрець,  який  так  учив  своїх  учнів:  «Люди  ображають  трьома  способами.    Вони  можуть  сказати,  що  ти  дурний,  можуть  назвати  тебе  рабом,  можуть  назвати  тебе  бездарним.

             Якщо  таке  трапилося  з  вами,  згадайте  просту  істину:  тільки  дурень  назве  дурнем  іншого,  тільки  раб  шукає  раба  в  іншому,  тільки  бездар    чужим  божевіллям  виправдовує  те,  що  не  розуміє  сам  ».
Переклала  на  українську  мову  14.01.19        5.38

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821302
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 14.01.2019

Святкова нічь!

Святкова    нічь!
Мороз,  сніги,  чистота!
Послано  Богом!
13.01.18            7.00

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821195
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 13.01.2019

Жити хочеться!

Жити  хочеться!
Новий  ранок  увійшов!
Сповідь,  надія!
12.01.19            7.30

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821086
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 12.01.2019

Східна притча…

Східна  притча,  що  перекликається  з  поезією  хайку.
               Новий  імператорський  сад  готували  до  відкриття  три  роки.    Нарешті,  всі  роботи  були  завершені,  і  імператор  запросив  всю  знать  помилуватися  красою  саду.
               Всі  були  в  захваті  і  розсипалися  в  компліментах.    Але  імператора  цікавила  думка  Майстра  Лін-чи,  який  вважався  неперевершеним  знавцем  цього  виду  мистецтва.    Коли  імператор  звернувся  до  Лін-чи,  всі  присутні  обернулися,  і  запанувала  тиша.    Лін-чи  відповів:
             -Дивно,  але  я  не  бачу  жодного  сухого  листа.    Як  життя  може  існувати  без  смерті?    Через  те,  що  тут  немає  сухого  листя,  сад  мертвий.    Я  думаю,  що  сьогодні  вранці  його  дуже  ретельно  підмітали.    Накажіть  принести  трохи  сухого  листя.
           Коли  листя  принесли  і  розкидали,  вітер  почав  грати  ними.    Шелест  листя  -  і  сад  ожив!    Майстер  сказав:
 -  Тепер  все  у  порядку.    Ваш  сад  прекрасний,  але  він  був  занадто  доглянутий.
Переклала  на  українську  мову        11.01.19          10.30

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820947
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 11.01.2019

Летить сніжок!

Летить  сніжок!
Чарує  чиста  красота!
Смачний  пиріг!
11.01.19            10.35

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820945
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 11.01.2019

Малюю…

Малюю
Біль  пройшла
Слід  залишився
9.01.19 10.38

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820837
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 10.01.2019

Звуки…

Лягаю  спати
Звуки  ха-ха-ха
Бессонна  ніч  минула
10.01.19          7.33

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820809
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 10.01.2019

Малюю…

Малюю
Біль  пройшла
Слід  залишився
9.01.19 10.38

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820808
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 10.01.2019

Малюю…

Малюю…
Біль  пройшла
Слід  залишився
9.01.19        10.42

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820684
рубрика: Поезія, Детские стихи
дата поступления 09.01.2019

Рисую…

   Рисую
   Боль  ушла
   След  остался
9.01.19          10.46

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820680
рубрика: Поезія, Детские стихи
дата поступления 09.01.2019

Новорічне вітання!

Новорічне  вітання!
Бажаю  мира  і  добра,  з    натхненням  Новий  рік  зустріти.  Зібрати  кошик  чарівний,  близьких  і  рідних  пригостити,  корисні  страви,  подарунки,    з  любов’ю  зроблені  своїми  руками,  що  дасть  заряд  на  позитив,  щоб  насолоджуватись  святом!!!
30.12.18 8.00

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819612
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 31.12.2018

Прочитала дуже цікавий погляд…

         Прочитала    дуже  цікавий  погляд  на  взаїмовідносини,  що  твоя  людина  не  та,  кому  з  тобою  добре  -  з  тобою  може  бути  добре    сотні  людей  .  Твоїй  без  тебе  поганно...
Надихає  багато  над  чим  замислитись...
29.12.18                9.40

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819611
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 31.12.2018

Родина

 Присвячується  моїй  родині.
Що    таке  мама?    Це  перший  промінь  сонця,  перший  вдих  і  видих,  перший  дотик,  перше    почуте  слово,  перший  погляд,  перша  посмішка.
   Мама  -  це  та  людина,  яка  за  руку  виводить  тебе  в  світ.
   Що  таке  батько?    Батько  -  це  перше  наставляння,  перший  ремінь,  перший  урок,  перша  розмова  по  душам,  перший  захист,  перша  скеля  і  опора.    Батько  -  це  твердиня.
   Що  таке  брат?    Брат  -  це  перший  помічник,  перший  партнер  по  іграх,  перший  критик,  перший  соратник.
   Брат  -  це  друге  крило.
   Що  таке  сестра?    Сестра  -  це  жінка,  яка  сама  незабаром  стане  комусь  дружиною  і  мамою.    Сестра  -  це  мама  в  мініатюрі.
   Що  таке  чоловік  або  дружина?    Це  -  найближчий  радник  і  помічник,  та  ближня  сама  людина,  полюбити  яку    ми  зобов'язані  за  Євангелієм  (Євангеліє  від  Матвія  22,  36-38).
   Що  таке  дитина?    Дитина  -  це  та  людина,  яка    продовжить  шлях  по  твоїй  стежині  в  цьому  світі.
 
 Власний    твір:  Олександр  Курсаков
Переклала  на  українську  мову        29.12.18      11.02

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819467
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 30.12.2018

СПРАВЖНІЙ

Сім'я  прийшла  в  ресторан  пообідати.  Офіціантка  прийняла  замовлення  у  дорослих  і  потім  повернулася  до  їх  семирічного    сина.  —  Що  ви  будете  замовляти?  Хлопчик  боязко  подивився  на  дорослих  і  промовив:  —  Я  б  хотів  хот-доги.  Не  встигла  офіціантка  записати  замовлення,  як  втрутилася  мати:  —  Ніяких  хот-догів!  Принесіть  йому  біфштекс  з  картопляним  пюре  і  морквою.  Офіціантка  проігнорувала  її  слова.  —  Ви  будете  хот-доги  з  гірчицею  або  з  кетчупом?  —  запитала  вона  хлопчика.  —  З  кетчупом.  —  Я  буду  через  хвилину,  —  сказала  офіціантка  і  відправилася  на  кухню.  За  столом  запанувала    тиша.  Нарешті  хлопчик  подивився  на  присутніх  і  сказав:  —  Знаєте  що?  Вона  думає,  що  я  справжній!
Переклала  на  українську  мову        29.12.18      10.57

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819465
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 30.12.2018

Жінка є відображенням любові свого чоловіка.

Ви  вже  одружені  29  років.  Який  секрет  вдалого  шлюбу?  
               Я  постійно  захоплююся  своєю  дружиною.  Якщо  у  твого  сусіда  трава  зеленіша  -  це  значить,  що  ти  не  поливаєш  свою  траву.  Я  безупинно  говорю  Лізі:  "Ти  чудова.  Ти  бажання  серця  мого.  Ти  чудова".  Для  чого  я  це  роблю?  По-перше,  це  допомагає  їй  розквітати,  тому  що  жінка  відображає  любов  свого  чоловіка.  По-друге,  це  допомагає  моєму  серцю  бути  завжди  закоханим  у  неї.  Сила  і  життя  у  владі  язика.  Лізі  зараз  51  рік.  Нещодавно    один  лікар  їй  сказав:  -  "Я  думав,  що  Вам  ще  й  сорока  немає".  Вона  відповіла:  -  "Це  тому,  що  мій  чоловік  мене  дуже  любить".  Запам'ятайте,  жінка  є  відображенням  любові  свого  чоловіка.
Переклала  на  українську  мову        29.12.18      10.41

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819386
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 29.12.2018

Що чоловік не зробить, то й добре

Що  чоловік  не  зробить,  то  й  добре  
             Давним-давно,  в  одному  селі,  жили-були  старі  селяни  —  чоловік  і  дружина.  Як  не  бідно  вони  жили,  щось  у  них  було  і  зайве.  Так,  вони  могли  б  обійтися  без  свого  коня,  тому  що  роботи  для  нього    не  було  і  він    цілий  день  пасся  в  придорожній  канаві.  Господар  їздив  на  ньому    в  місто,  іноді  його    на  кілька  днів  брали  сусіди,  розплачуючись  за  це  дрібними  послугами,—  та  все  ж  краще  було  б  його    продати  чи  поміняти  на  щось  більш  потрібне.  Але  на  що  обміняти?  —  Ну,  батько,  в  купівлі-продажу  ти  уявляєш  більше  мого,—  сказала  одного  разу  дружина  своєму  чоловікові,—  а  зараз  як  раз  ярмарок  у  місті.  Зведи-но  туди  нашого    коня    тай    продай  його    або  обміняй  на  що-небудь  путнє!  Ти  ж  у  мене  завжди  все  робиш  так,  як  потрібно.  Ну,  їдь!  І  тут  вона  пов'язала  чоловікові  хустку  на  шию  —  це  вона  робила  краще,  ніж  він,—  та  не  як-небудь,  а  подвійним  вузлом  пов'язала;  дуже  гарно  вийшло.  Потім  вона  долонею  змахнула  пил  з  чоловікової  капелюхи  і  поцілувала  старого  прямо  в  теплі  губи.  А  він  сів  на  того    самого    коня,  якого    треба  було  продати  чи  виміняти,  і  поїхав.  Ну,  а  в  купівлі-продажу  він  знав  толк!  Сонце  пекло,  і  на  небі  не  було  ні  хмаринки.  Спека  стояла  нестерпна,  а  тіні  ніде  не  було.  Ось  старий  побачив,  що    по  дорозі  їде  чоловік    і  жене  перед  собою  корову,  та  таку  гарну,  що  краща  і  не  буває.  “Повинно  бути,  у  неї  і  молоко  відмінне,  —  подумав  старий.—  Пропоную    помінятися".  —  Гей  ти,  з  коровою!  —  закричав  він.—Давай-но  поговоримо.  Хоч  кінь  і  подорожче  корови  буде,  так  мені  корова  потрібніша.  Давай  мінятися,  а?  —  Ну  що  ж,  давай,—відповів  господар  корови;  і  вони  обмінялися.  Отже,  селянин  зробив  свою  справу  і  тепер  міг  спокійно  повернутися  додому,  але  він  збирався  ще  побувати  в  місті  і  тому  разом  з  коровою  пішов  далі,  щоб  хоч  здалеку  подивитися  на  ярмарок.  Селянин  ішов  швидко,  корова  від  нього  не  відставала,  і  незабаром  вони  нагнали  чоловіка,  який  вів  вівцю.  Вівця  була  дуже  товста  і  з  густою  шерстю.  “От  би  мені  таку!  —  подумав  селянин.—  Влітку  їй  вистачить  корму  і  в  нашій  канаві,  а  на  зиму  її  можна  буде  брати  в  будинок.  Якщо  гарненько  подумати,  на  що  нам  корова?  Краще  тримати  вівцю".  —  Ей  ти,  хочеш  обміняти    вівцю  на  корову?  —  крикнув  він.  Господар  вівці  погодився  відразу,  і  селянин  пішов  далі  вже  з  вівцею.  Раптом  він  побачив  на  перехресті  людину    з  великою    гускою  під  пахвою.  —  До  чого  у  тебе  гусак  знатний,  —  сказав  йому  селянин.  —  І  жиру  вдосталь,  і  пера  багато!  От  би  його  прив'язати  біля  нашої  калюжі,  так  і  пустити  по  ній  плавати.  І  старій  моїй  було  б  для  кого  збирати  очищення.  Вона  як  раз  говорила  днями:  "Ех,  якби  у  нас  був  гусак!"  Хочеш  обмінятися?  Даю  тобі  за  гусака  вівцю  та  ще  спасибі  скажу  на  додачу!  Ну,  тепер  дружина  може  його  отримати...  та  й  отримає...  Господар  гусака  відразу  погодився,  і  вони  обмінялися.  Місто  було  вже  зовсім  близько,  дорога  кишіла  людьми  і  худобою,  не  протовчешься.  Подорожні  крокували  хто  по  дорозі,  хто  по  дну  придорожніх  канав,  хто  прямо  по  картопляному  полю  складальника  дорожніх  мит.  Тут  же  в  картоплі  блукала  на  прив'язі  його  курка,—  а  прив'язали  її  для  того,  щоб  вона  не  загубилася  в  штовханині.  Це  була  дуже  приємна  на  вигляд  бесхвоста    курка.  Скоса  поглядаючи  на  перехожих,  вона  квохтала  "клу-клу",  але  що  вона  думала,  сказати  важко!  Селянин,  побачивши  її,  відразу  вирішив:  “В  житті  я  не  бачив  такої  красуні!  Так  вона  краща,  ніж  квочка  у  нашого  пастора.  От  би  мені  таку!  Курка  завжди  знайде,  що  подзьобати,  —  може  сама  себе  прогодувати.  Непогано  б  виміняти  її  на  гусака,  думається  мені".  —  Давай  поміняємося,  —  запропонував  селянин  збирачу    податків.  —  Мінятися?  Ну  що  ж,  я  не  проти,—  відповів  той.  І  вони  помінялися:  складальник  дістав  гуску,  а  селянин  —  курку.  Справ  він  по  дорозі  переробив  багато,  до  того  ж  дуже  втомився,—було  жарко,  —  і  тепер  йому  нічого  так  не  хотілося,  як  пропустити  чарочку  і  закусити  чим  доведеться.  Поблизу  виявився  кабачок.  Старий  завернув  було  туди,  але  в  дверях  зіткнувся  з  працівником,  який  ніс  на  спині  туго  набитий  мішок.  —  Що  несеш?  —  запитав  селянин.  —  Гнилі  яблука,  —  відповів  той.  —  Ось  зібрав  мішок  для  свиней.  —  Ох  ти!  Сила-силенна  яка!  От  би  моїй  старій  помилуватися!  У  минулому  році  зняли  ми  з  нашої  яблуні,  що  біля  сараю,  всього  одне  яблуко;  хотіли  його  зберегти,  поклали  на  скриню  —  а  воно  і  згнило.  Але  моя  стара  все-таки  говорила  про  нього:  "Який  ні  на  є,  а  достаток!"  От  би  їй  тепер  подивитися,  який  буває  достаток.  Я  б  їй  із  задоволенням  показав!  —  А  що  даси  за  мішок?  —  запитав  працівник.  —  Що  дам?  Так  ось  курку!  Селянин  віддав  курку  працівнику,  взяв  яблука  і,  увійшовши  в  кабачок,  попрямував  прямо  до  стійки.  Мішок  з  яблуками  він  притулив  до  печі,  не  помітивши,  що  вона  топиться.  В  шинку  було  багато  народу  —  баришники,  торговці  худобою;  сиділи  тут  і  два  англійця,  та  такі  багаті,  що  всі  кишені  у  них  були  набиті  золотом.  Вони  стали  битися  об  заклад,  і  ти  зараз  про  це  почуєш.  Але  що  це  раптом  затріщало    біля  печі?  Та  це  яблука  спеклися!  Які  яблука?  І  тут  всі  дізналися  історію  про  коня,  яку  старий  спочатку  обміняв  на  корову  і  за  яку  врешті-решт  отримав  тільки  гнилі  яблука.  —  Ну  й  перепаде  тобі  від  дружини!  —  сказав  англієць.  —  Та  вона  з  тобі    голову  зніме.  —  Не  зніме,  а  обніме,  —  заперечив  селянин.  —  Моя  бабця  завжди  каже:  "Що  чоловік  не  зробить,  то  й  добре!"  —  Давай  посперечаємося,  —  запропонував  англієць.—  Ставлю  бочку  золота.  —  Вистачить  і  мірки,  —  сказав  селянин.  —  Я  зі  свого  боку  можу  поставити  тільки  мірку  яблук  та  себе  зі  старою  додачу,  цього  вистачить  з  лишком.  —  Згодні!  —  закричали  англійці.  Подали  віз  шинкаря;  на  ній  розмістилися  всі  —  англійці,  старий,  гнилі  яблука.  Візок  рушив    в  дорогу  і,  нарешті,  під'їхала  до  будинку  селянина.  —  Доброго  здоров'я,  мати!  —  І  тобі  того  ж,  батько!  —  Ну,  коня  я  обміняв.  —  На  цей  рахунок  ти  у  мене  мастак,—  сказала  стара  й  кинулася  обіймати  чоловіка,  не  помічаючи  ні  мішка  з  яблуками,  ні  чужих  людей.  —  Я  виміняв  коня  на  корову.  —  Славу  богу,  —  сказала  дружина.  —  Тепер  у  нас  на  столі  заведеться,  і  молоко,  і  масло,  і  сир.  Ось  вигідно  обміняв!  —  Так-то  так,  та  корову  я  проміняв  на  вівцю.  —  І  добре  зробив,  —  схвалила  стара,  —  завжди-то  ти  знаєш,  як  краще  зробити.  Для  вівці  у  нас  корму  вистачить.  А  ми  будемо  пити  овече  молоко  та  овечим  сиром  ласувати;з  її  вовни  зв'яжемо  панчохи,  а  то  й  фуфайки!  З  корови  вовни  не  збереш:  линьку  вона  і  останню  розтрясе.  Який  ти  в  мене  молодець!  —  Так-то  так,  та  вівцю  я  віддав  за  гусака.  —  Ах,  батьку,  невже  у  нас  і  справді  буде  гусак  до  дня  святого  Мортена?  Ти  завжди  намагаєшся  мене  порадувати!  От  добре  придумав!  Гусак,  хоч  його  паси,  хоч  не  паси,  все  одно  розжиріє  до  свята.  Так-то  так,  та  гуся  я  обміняв    на  курку,—  сказав  старий.  —  На  курку?  Ось  удача!  —  вигукнула  стара.  —  Курка  нам  знесе    яєць,  курчат  виведе  —  дивись,  у  нас  повний    курник.  Мені  вже  давно  хотілося  завести  курочку.  —  Так-то  так,  та  курку  я  віддав  за  мішок  гнилих  яблук.  —  Дай-но  я  тебе  розцілую!  —  вигукнула  дружина.  —  От  спасибі,  так  спасибі!  А  тепер  ось  що  я  тобі  розповім:  коли  ти  поїхав,  я  надумала  приготувати  тобі  обід  по-смачніше  —  яєчню  з  цибулею.  Яйця  у  мене  як  раз  є,  а  цибулі    немає.  Пішла  я  тоді  до  вчителя:  я  знаю,  цибуля    у  них  є,  але  дружина  у  нього  скупуща-прескупуща,  хоч  і  прикидається  доброю.  Ось  я  і  попросила  у  неї  в  борг  цибулину.  “Цибулину?  —  перепитує  вона.  —  Так  у  нас  в  саду  нічогісінько  не  росте.  Я  вам  і  гнилого  яблука  дати  не  можу".  А  ось  я  тепер  можу  дати  їй  цілий  десяток  гнилих  яблук.  Так  що  десяток!  Хоч  весь  мішок  позичу.  Ну  і  ми  посміємося  над  учителькою!  —  І  дружина  поцілувала  чоловіка  прямо  в  губи.  —  Ось  це  здорово!  —  закричали  англійці.  —  Як  їй  не  скрутно  доводиться,  вона  завжди  всім  задоволена.  Для  такої  і  грошей  не  шкода.  Тут  вони  розплатилися  з  селянином:  адже  дружина  з  нього  голови  не  зняла,  а,  навпаки,  міцно  його  обняла.  Цілу  купу  золота  йому  дали!  Так,  якщо  на  думку  дружини  її  чоловік  розумніший  за  всіх,  і  що  він  не  зробить,  то  й  добре,  —  це  завжди  їй  на  користь.  Ось  тобі  і  вся  казка.  Я  чув  її  ще  в  дитинстві.  І  з  тих  пір,  як  згадаю  про  неї,  так  і  подумаю:  вона  ще  краща  стала.  Адже  казки  —  що  люди:  багато  хто  з  них  чим  старше,  тим  краще,  і  це  дуже  втішає.  Тепер  ти  теж  почув  її  і  взнав:  що  чоловік  не  зробить,  то  й  добре.
 Казка  Р-Х.  Андерсена
Переклала  на  українську  мову        29.12.18      12.32

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819384
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 29.12.2018

Велич не в мені - я в величі

«Велич  не  в  мені  -  я  в  величі»
       Світло  до  Землі  проходить  дев'яносто  три  мільйона  миль  за  вісім  з  невеликим  хвилин.    Воно    не  має  смаку,  запаху  і,  якщо  немає  веселки,  то  і  кольору.    Заломлюючі  його  крапельки  вологи  можуть  зробити  видимим  те,  що  завжди  знаходилося  навколо.    Радуга  може  стати  прекрасним  символом,  що  нагадує  нам  про  те,  що  в  невидимому  світі  таїться  безліч  скарбів  для  тих,  чиї  очі  бачать.
         У  кожен  день  нашого  життя  наші  почуття  знаходяться  під  постійним  впливом  стимулів.    В  результаті  постійного  контакту  з  якимись  предметами  ми  можемо  надати  їм  особливого  значення.    Наприклад,  ми  можемо  почати  думати,  що  шматок  торта  може  підняти  нам  настрій  швидше,  ніж  добре  слово.    Ми  можемо  розраховувати  на  те,  що  солодощі  зроблять  нас  м'якше  і  добріше,  тому  що  наші  почуття  говорять  нам,  що  смак  і  високий  вміст  цукру  -  це  реальність.
           Насправді  матеріальні  блага  можуть  бути  розраховані  на  те,  щоб  відвернути  нас  від  печалі,  коли  для  нашого  духовного  благополуччя  було  б  сумувати  про  втрату.    Зовнішні  обставини  можуть  приховати  наші  помилки,  тоді  як  набагато  корисніше  було  б  їх  визнати.    Матеріальні  розради  можуть  стимулювати  недбалість,  коли  наше  здоров'я  і  навколишнє  середовище  дають  нам  попередження  про  захворювання.    У  той  момент,  коли  нам  здається,  що  нашому  благополуччю  щось  загрожує,  ми  кидаємося  в  найближчий  магазин  за  «втіхою»,  чекаючи,  що  гроші  принесуть  нам  те,  чого  за  гроші  не  купиш,  -  духовне  щастя.
       Зрештою,  стабілізуючі  сили  знову  повертають  нам  рівновагу,  як  сила  тяжіння,  що  діє  на  маятник.    Ці  сили  можуть  проявитися  як  економічний  спад,  перехід    на  нову  посаду,  зміна  в  сімейному  житті  або  хвороба.    Ці  неприємності  можуть  стати  важливими  можливостями  для  духовного  зростання.
             Звичайно,  це  не  означає,  що  не  можна  бути  багатим  матеріально  і  в  той  же  час  збагачуватися  духовно.    Золото  і  срібло  небезпечні  не  самі  по  собі,  а  через  нашу  до  них  прихильність.    Нам  потрібно  запитати  себе:  «З  якими  думками  і  цілями  я  використовую  речі,  які  складають  мій  світ?    Хто  я  -  раб  матеріального  або  зберігач  добра,  котре  дотримується  високих  морально-етичних  принципів  і  безкорисливо  примножувати  мої  земні  блага?  »
 Гроші  не  мають  іншого  значення,  крім  як  служити  законним  засобом  торгового  обміну  для  людства.    А  духовні  принципи,  відірвані  від  відчутного  світу,  можуть  бути  дуже  простими.    Істинне  щастя  часто  полягає  в  тому,  щоб  привести  з  духовного  світу  в  матеріальний  якусь  дивно  творчу  ідею,  а  потім  насолоджуватися  тією  користю,  яку  вона  приносить  оточуючим,  і  пожинати  її  плоди  у  вигляді  подяки.    Більш  того,  духовний  добробут  може  підкорятися  тим  же  універсальним  законам,  що  і  добробут  матеріальне.    Фізичні  об'єкти  нашого  повсякденного  світу  можуть  бути  всього  лише  проявом  їх  духовної  сутності.    Приказка  «На  землі,  як  на  небі»  підтверджує,  що  ідеї  духовного  світу  можуть  мати  результати  в  фізичному  плані.    Творча  уява  може  співвідноситися  з  конкретними  діями,  духовна  мудрість  -  з  мирськими  знаннями,  безумовна  любов  -  з  конкретним  служінням,  спляче  «я»  -  зі  свідомістю.    Зв'язок  духовного  і  матеріального  світів  треба  враховувати,  якщо  ми  хочемо  вести  повне  і  осмислене  життя.
 В  кінцевому  рахунку,  гроші  допомагають  організувати  і  гармонізувати  підприємництво.    Матеріальне  багатство  можна  направити  на  вищі  цілі.    По  правді  кажучи,  багато  наших  хвилювань    з  приводу  того,  що  досить,  а  що  ні,  можна  було  б  знищити,  пам'ятаючи  такі  слова:  «Велич  не  в  мені  -  я  в  величі».    Яку  свободу  дає  ця  думка!    Ми  не  є  джерелом  щедрості  і  корисних  вчинків.    Ми  -  тільки  провідники,  через  які  ці  блага  виливаються  на  людство.    Ми  -  розпорядники,  а  не  власники  всіх  земних  благ.
 Коли  ми  починаємо  застосовувати  цю  ідею  до  нашого  життя,  падають  завіси,  які  приховували  істину.    Бажання  купити  нову  машину  часто  виявляється  усвідомленням  того,  що  стара  недостатньо  добре  працює.    Коли  це  зрозуміло,  «новизна»  машини  стає  вторинною.    Переїзд  з  великого  будинку  в  менший  може  виявитися  потребою  спростити  життя.Тоді  з  нещастя  ця  подія  перетворюється  в  перегляд  пріоритетів.
 «Врешті-решт  велич,  незважаючи  на  її    назву,  це  не  стільки  певний  обсяг,  скільки  певна  якість  людського  життя.    Воно  може  бути  присутнім  в  такому  житті,  діапазон  якого  досить  малий  ».    /  Філіппс  Брукс  /
 «Немає  нічого  простіше  величі:  насправді  бути  простим  -  це  і  означає  бути  великим».    /  Ральф  Уолдо  Емерсон  /
 «Ми  не  можемо  робити  великих  речей  -  тільки  малі  з  великою  любов'ю».    /Мати  Тереза/
 
   Джон  Темплтон.    Всесвітні  закони  життя  Переклала  на  українську  мову  14.12.18      12.13

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819247
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 28.12.2018

Свобода - це факт життя

"Свобода  -  це  факт  життя"
               Призупиніться  на  хвилину  і  чесно  подивіться  на  світ  з  вашої  сьогоднішньої  точки  зору.    Чи  можете  ви  сказати,  що  ваше  життя  йде  плавно  і  відкрито?    Або,  може  бути,  часом  ви  відчуваєте,  що  в  чомусь  обмежені?    Чи  є  у  вас  відчуття,  що  ви  твердо  керуєте  ходом  свого  життя?    Або  бувають  моменти,  коли  вас  женуть  вітри  долі  і  збивають  з  курсу  думки  і  дії  оточуючих?    Чи  можете  ви  без  перешкод  переслідувати  обрану    вами  мету?    Або  вам  хтось  або  щось  заважає,  і  ваше  життя  не  йде  так,  як  вам  хотілося  б?
           Щоб  жити  в  повну  силу  і  по-справжньому,  щоб  не  просто  існувати,  важливо  зробити  так,  щоб  ви  перебували  в  гармонійному  єднанні  з  оточуючими  вас  людьми  і  подіями,  але  в  той  же  час  не  втрачали  здатності  просуватися  до  здійснення  ваших  щирих  бажань.              Нам  не  можна  замикатися  на  жорсткому  уявленні  про  те,  хто  ми  і  як,  на  нашу  думку,  мають    робити  ту  чи  іншу  річ.    Східний  мудрець  сказав  одного  разу,  що  ключем  до  свободи  і  щастя  повинна  бути  здатність  «переспати    свої  думки».    Ця  думка  відкриває  нам  очі  на  багато  що.    Найчастіше  ми  нафаршировані  звичками  робити  щось  одним  певним  чином.    Тоді,  якщо  події  не  йдуть  в  тому  напрямі,  в  якому  ми  очікували,  або  якщо  хто-небудь  пропонує  нову  ідею  або  точку  зору,  ми  виходимо  з  себе  і  дратуємо  самих  себе,  і  оточуючих.    Один  шлях  до  свободи  полягає  в  тому,  щоб  звільнитися  від  старого  ходу  думок  і  накатаних  звичок.
 У  книзі  «Пошуки  сенсу»  Віктор  Франкл  розповідає  про  те,  що  пережив  у  нацистському  концентраційному  таборі.    Він  розмірковує  над  іронією  долі:  ніколи  він  не  почувався  таким  вільним,  як  в  той  жахливий  час.    Як  це  може  бути  правдою?    Хоча  у  нього  була  відібрана  видима  свобода  і  він  жив  під  постійною  загрозою  хвороби,  тортур  і  смерті,  він  виявив  в  собі  внутрішню  свободу,  якої  раніше  не  бачив.
 У  кожному  з  нас  живе  вільний  дух  і  наш  розум  нічим  не  пов'язаний  -  якщо  тільки  ми  самі  не  вважаємо  себе  зв'язаними.    Кілька  років  тому  по  американському  телебаченню  йшла  стара  інтермедія  «Три  коміка».    Ларрі  кричав  Моу:  «Я  не  бачу!    Я  не  бачу!  »Моу  негайно  кидався  Ларрі  на  допомогу,  питаючи:«  Що  трапилося?    Чому?  »Тоді  Ларрі  з  посмішкою  оголошував:«  Тому  що  я  закрив  очі!  »І  звичайно,  Моу  моментально  давав  Ларрі  ляпаса.    Це  дуже  хороша  думка  -  іноді  замислюватися  про  те,  чи  не  осліпли  ми  по  відношенню  до  чогось,  просто  закривши  очі.    (І  бажано  це  робити  до  того,  як  ми  отримаємо  ляпаса  від  обставин!)  Треба  замислюватися  над  тим,  чи  обмежує  нас  життя,  або  ми  самі  обмежуємо  себе  за  рахунок  вузькості  мислення.    Було  б  дуже  добре,  якби  ми  зрозуміли,  що  наш  розум  не  можна  прив'язати  до  жодного  життєвого  досвіду,  якщо  ми  не  будемо  пов'язані  нашими  власними  думками.
               Якщо  ми  зрозуміємо,  що  свобода  неминуча,  це  свідомість  може  істотно  допомогти  нам  вести  щасливе  і  плідне  життя.    В  умовах  крайньої  фізичної  несвободи  Віктор  Франкл  усвідомив,  що  таке  справжня  свобода.    Він  зрозумів,  що  куди  б  його  не  привело    життя,  якими  б  жахливими  не  були  її  зовнішні  умови,  з  ним  як  і  раніше  залишилася  свобода  думки  і  поглядів.    Він  міг  свідомо  прийняти  рішення  дивитися  на  все  очима  вільного  духу.
               Ми  часто  добровільно  відмовляємося  від  цієї  невід'ємної  свободи,  вважаючи,  що  наші  батьки,  друзі,  вчителі,  роботодавці  або  ще  хтось  змушують  нас  відчувати  так,  а  не  інакше.    Однак,  якщо  ми  усвідомлюємо,  що  ніхто  не  може  змусити  нас  щось  думати  і  відчувати,  ми  почнемо  розуміти  всю  повноту  нашої  свободи.    Ніяка  людина  і  ніякі  обставини  не  можуть  змінити  цієї  істини.    Віктор  Франкл  показав  нам,  красномовно  і  зворушливо,  що  навіть  посередині  страхітливої  трагедії  можна  пізнати  щось  цінне.    Він  міг  опустити  руки,  зневірившись  змінити  свої  обставини.    Він  міг  переконати  себе,  що  це  нацисти  винні  в  тому,  що  він  здався.    А  він  усвідомив,  що  навіть  диктатори  не  можуть  управляти  нашими  думками  і  ставленням  до  життя  і  що  він  сам  може  використовувати  свій  життєвий  досвід  так,  як  вважає  за  потрібне.Якщо  ваші  думки  іноді  йдуть  в  негативному  напрямку,  то  хіба  вам  не  здається,  що  це  -  результат  якогось  зовнішнього  впливу?    Чи  не  ловили  ви  себе  на  думці,  що  у  вас  немає  майбутнього,  тому  що  хтось  змушує  вас  йти  в  якомусь  певному  напрямку?    Чи  не  здається  вам,  що  ви  будете  щасливі  тільки  в  тому  випадку,  якщо  зміняться  оточуючі?    Або  ви  намагаєтеся  знайти  сенс  і  благо  в  будь-якій  ситуації?
 Не  можна  піти  від  істини,  яка  полягає  в  тому,  що  ми  вільні  думати  так,  як  вважатимемо  за  потрібне,  і  що  ми  самі  відповідальні  за  наші  думки  і  позиції.    Якщо  вони  нас  не  влаштовують,  то  в  нашій  владі  їх  змінити,  тим  самим  змінивши  наше  сприйняття  життя.    Поки  ми  плекаємо  свою  свободу  мислити  і  бути,  її  у  нас  нікому  не  відняти.            Рутина  не  може  затягнути  нас,  якщо  ми  в  неї  не  віримо.    Звички  дані  нам  для  того,  щоб  вони  нам  допомагали,  а  не  для  того,  щоб  ми  ставали  їх  рабами.    Старе  прислів'я  говорить:  «Подивися  на  черепаху,  яка  може  рухатися  вперед,  тільки  висунувши  голову  з-під  панцира!»  Насмілюєтеся  ви  сміливо  і  вільно  йти  вперед?    Справжня  свобода  може  прийти  до  нас,  тільки  якщо  ми  будемо  володіти  собою.    Коли  в  серці  починає  рости  щире  прагнення  до  духовної  підтримки,  тоді  ця  підтримка  знаходиться,  і  вам  забезпечена  свобода.    Тоді  ви  можете  стати  по-справжньому  незалежні!
 «Вільна  людина  -  це  не  той,  хто  порушує  всі  правила,  а  той  ...  хто,  визнаючи  всі  властиві  йому  спонукання,  прагне  прочитати,  відзначити,  вивчити  і  засвоїти  події  кожного  дня».    /  Бернард  Белл  /
 «Свобода,  яка  має  справжній  сенс,  -  це  не  просто  позачасова  абстракція,  не  просто  відсутність  обмежень».    /  Хелен  Лінд  /
 «До  чого  якісь  права,  якщо  ми  позбавлені  свободи  і  спокою  думок,  якщо  наше  внутрішнє  і  найособистіше«  я  »-  це  закисша  каламутна  калюжа?»  /  Анрі  Торо  /
 Джон  Темплтон.    Всесвітні  закони  життя  
Переклала  на  українську  мову  14.12.18        13.43

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819242
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 28.12.2018

Чесність - перший розділ в книзі мудрості

«Чесність  -  перший  розділ  в  книзі  мудрості»  Томас  Джефферсон
"Бути  чи  не  бути?    -  ось  у  чому  питання".    Так  говорить  Гамлет  у  своєму  знаменитому  монолозі,  повному  сумнівів  і  міркувань.    Якщо  ви  пам'ятаєте,  він  намагається  вирішити,  чи  слід  йому  прислухатися  до  голосу  совісті  або  прикинутися,  ніби  не  знає  правди  про  смерть  батька.    Він  розривається  між  бажанням  бути  чесним  з  собою  і,  отже,  зі  світом  -  і  бажанням  відвернутися  від  того,  у  що  він  вірить.    Іноді  ми  самі  стаємо  перед  схожим  вибором.    Нехай  він  буває  не  таким  трагічним,  як  у  Гамлета,  однак  для  нас  він  не  менш  важливий.
 «Чесність  -  перший  розділ  в  книзі  мудрості»,  -  написав  Томас  Джефферсон.    Це  твердження  звучить  як  істина  для  людей,  що  жили  в  самих  різних  країнах  і  в  різні  періоди  світової  історії.    Боротьба  за  вірність  істині,  як  внутрішньої,  так  і  зовнішньої,  може  бути  нелегкою,  але,  якщо  ми  прагнемо  досягти  справжнього  успіху,  наші  зусилля  повинні  бути  спрямовані  на  чесність  і  порядність.
 «Пізнай  себе»,  -  свідчив  напис  біля  входу  до  Дельфійського  оракула  в  Стародавній  Греції.    «Дотримуйся  вірності  і  щирості  як  головних  принципів,  -  писав  Конфуцій.    -  Коли  ти  знаєш  щось,  не  відмовляйся  від  свого  знання,  а  коли  не  знаєш,  признавайся  в  цьому:  це  і  є  знання  ».    Більше  2500  років  тому  Лао  Цзи  писав:  «Той,  хто  знає  інших,  мудрий;    той,  хто  знає  себе,  -  освічений  ».
 Ці  великі  філософи  і  мудреці  починали  з  однієї  істини:  будь  чесним  -  і  «все  інше  до  тебе  додасться».    Вони  розуміли,  що  всіма  людьми  рухають  одні  і  ті  ж  основні  бажання:  потреба  в  любові,  в  свободі  і  повазі,  бажання  відчувати,  що  їх  життя  має  сенс.    Заглядаючи  в  себе,  можна  знайти  ключі  до  поведінки  людини  -  якщо  у  вас  вистачить  мужності  дивитися  в  саму  глибину  свого  серця.
 Але  чи  багато  хто  це  роблять?    Скільки  людей  відвикли  звертати  увагу  на  найпростіше!    Найчастіше  це  виявляється  особливо  вірно,  коли  ми  говоримо  про  знання  наших  власних  почуттів.    Шум  і  суєта  зовнішнього  світу  можуть  настільки  нас  відволікати,  що  ми  забуваємо  прислухатися  до  тихого  голосу,  який  зазвичай  говорить  правду  про  все,  що  відбувається.
 У  «Гамлеті»  Шекспір  пише:  «Вірний  будь  собі.    Тоді,  як  ранок  слідує    за  ніччю,  не  будеш  віроломним  ти  ні  з  ким  ».    Однак  якщо  ми  не  будемо  регулярно  прислухатися  до  внутрішнього  голосу  нашої  інтуїції,  ми  можемо  розучитися  це  робити.    Тоді  нам  стане  легше  змінювати  самих  себе,  а  потім,  поза  своєю  волею,  і  іншим.
 У  листі  одному  зі  своїх  сучасників  Томас  Джефферсон  писав:  «Той,  хто  дозволяє  собі  збрехати  один  раз,  виявляє,  що  в  другий  і  третій  це  робити  вже  легше  -  поки  врешті-решт  брехня  не  стає  звичною.    Він  вимовляє  слова  брехні,  яких  сам  не  помічає,  і  слова  правди,  яким  не  вірить  світ.    Ця  брехливість  мови  призводить  до  брехливості  серця  і  з  часом  спотворює  все  його  добро  ».
 Джефферсон  намагався  бути  якомога  більш  обачливим,  щоб  залишився  жити  народ,  що  складається  з  чесних  чоловіків  і  жінок.    «Іноді  говорять,  -  писав  він,  -  що  людині  не  можна  довіряти  управління  самим  собою.    Але  чи  можна  тоді  йому  довірити  управління  іншими?  »Дуже  важлива  думка,  якщо  поширити  її  ширше  нашого  вузького  маленького  світу!    Але  з  чого  складається  життя  будь-якої  нації,  як  не  з  переплетення  безлічі  вузьких  маленьких  світів  окремих  людей?    Як  часто  ми  читаємо  в  газеті  про  несправедливість,  яка  відбувається  в  наших  власних  великих  і  малих  містах,  -  і  знизуємо  плечима?    Що  ми  можемо  вдіяти?    Як  нам  змінити  стан  справ?    Правда  -  поза  нашою  юрисдикції.    Але  чи  так  це?
 Ви  здатні  зробити  одну  важливу  річ:  завжди  бути  чесними  з  собою  та  оточуючими.    Коли  ми  не  слухаємо  нашого  внутрішнього  голосу,  щоб  уникнути  сцени  або  здатися  «крутими»,  ми  часом  змушуємо  його  замовкнути.    І  ми  заглушили  правду.    Через  якийсь  час  ми  взагалі  перестаємо  чути  цей  голос.    Може  бути,  саме  тому  в  сучасному  світі  знаходиться  стільки  роботи  для  психотерапевтів  і  психіатрів.    Можливо,  ми  платимо  за  те,  щоб  навчитися  знову  входити  в  контакт  з  нашим  власним  внутрішнім  голосом,  що  нагадує  нам,  як  слід  чинити.
 Почніть  сьогодні  ж.  Наведений  нижче  прийом  допоможе  вам  заглянути  в  себе.    Візьміть  аркуш  паперу  і  розділіть  його  на  дві  колонки.    В  одній  запишіть  все  те,  що  вам  подобається  в  природі  людини,  ті  речі,  які  ви  поважаєте.    Там  можуть  виявитися  такі  якості,  як  ніжність,  сила,  почуття  гумору,  такт,  любов  або  працездатність.    Записуйте  все,  що  прийде  вам  в  голову.    А  потім,  у  другій  колонці,  запишіть  ті  якості,  які  знаходите  огидними,  ті,  які  змушують  вас  виходити  з  себе.    Можливо,  в  цій  колонці  будуть  гнів,  лінь,  обман,  боягузтво,  жорстокість  або  ревнощі.
 Тепер  розгляньте  обидві  колонки.    Якщо  бути  абсолютно  чесним,  то  ви  маєте  відношення  до  обох.    Назвіть  ті  благородні  риси,  які  ви  бачите  в  собі.    Відчуйте,  де  вони  знаходять  в  вас  відгук.    І  відчуйте,  які  з  них  мають  потребу  в  підкріпленні  і  розвитку.    Потім  візьміть  «небажану»  колонку  і  розгляньте  записи  в  ній.    Визнайте,  що  в  вас  є  якісь  сліди  цих  якостей,  нехай  навіть  настільки  маленькі,  що  оточуючі  можуть  їх  не  помічати.    Визнайте  їх  і  ті  моменти,  коли  вони  проявляються.    Не  треба  повністю  їх  заперечувати,  інакше  вони  непомітно  підкрадуться  до  вас,  як  непомічений  ворог  -  можливо,  тільки  в  личині  людей,  яких  ви  притягує  до  себе  тому,  що  не  визнали  існування  подібних  рис  в  собі.
 Будьте  чесні.    Будьте  правдиві.    Любіть  у  собі  все.    Ви  -  людина,  і,  як  і  у  всіх  нас,  в  вас  є  добро,  є  божественне  начало,  яке  може  проявитися  велично.    З  чесністю  і  свободою  волі  ви  здатні  заявити  свої  права  на  ті  аспекти  своєї  особистості,  які  бажаєте  проявляти  в  своєму  світі.
 У  вас  є  така  частина,  яка  може  стати  більше  будь-якої  дріб'язковості,  сильніші  за  будь-слабкості,  мудрішими,  ніж  ви  готові  думати,  сміливіше  будь-якого  страху.    У  вас  є  та  частина,  що  від  землі,  -  земна,  а  є  та,  що  від  Духа,  -  духовна.    Це  -  найважливіша  ваша  частина.    Те,  що  становить  справжню,  справжню  частина  вашої  особистості,  може  трансформувати  несправжню.    Будьте  чесні  з  собою  і  оточуючими.    Навчіться  пізнавати  своє  справжнє  «я».
 «Не  покривай  правду  брехнею,  Не  ховай  правду  навмисно».    /  Коран  /
 
   Джон  Темплтон.    Всесвітні  закони  життя.  14.12.18        13.02

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819145
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 27.12.2018

Мудра притча про те, як важливі наші щоденні рішення

Мудра  притча  про  те,  як  важливі  наші  щоденні  рішення
       Жив-був  будівельник,прораб.    Все  життя  він  будував  будинки,  але  став  старий  і  вирішив  піти  на  пенсію.
 -  Я  звільняюся,  -  сказав  він  керівнику.    -  Йду  на  пенсію.    Буду  зі  старенькою  онуків  няньчити.
                   Господарю  було  шкода  розлучатися  з  цією  людиною,  і  він  попросив  його:
 -  Слухай,  а  давай  так  -  побудуй  останній  будинок  і  проводимо  тебе  на  пенсію.    З  хорошою  премією!
 Прораб  погодився.    Згідно  з  новим  проектом,  йому  потрібно  було  побудувати  будинок  для  маленької  сім'ї,  і  почалося:  узгодження,  пошуки  матеріалів,  перевірки  ...
             Прораб  поспішав,  бо  вже  бачив  себе  на  пенсії.    Чогось  не  доробляв,  щось  спрощував,  купував  дешеві  матеріали,  так  як  їх  можна  було  швидше  доставити  ...  Він  відчував,  що  робить  не  найкращу  свою  роботу,  але  виправдовував  себе  тим,  що  це  кінець  його  кар'єри.    Коли  будівництво  було  закінчено,  він  викликав  господаря.    Той  оглянув  будинок  і  сказав:  -  Знаєш,  але  ж  це  твій  будинок!    Ось  візьми  ключі  і  вселяйся.    Всі  документи  вже  оформлені.    Це  тобі  подарунок  від  фірми  за  довголітню  роботу.
 Що  відчув  прораб,  було  відомо  тільки  йому  одному!    Він  стояв  червоний  від  сорому,  а  все  навколо  плескали  в  долоні,  вітали  його  з  новосіллям  і  думали,  що  він  червоніє  від  сором'язливості,  а  він  червонів  від  сорому  за  власну  недбалість.    Він  усвідомлював,  що  всі  помилки  і  недоліки  стали  тепер  його  проблемами,  а  всі  навколо  думали,  що  він  збентежений  дорогим  подарунком.    І  тепер  він  повинен  був  жити  в  тому  єдиному  будинку,  який  побудував  погано  ...
 Мораль:  Ми  всі  -  будівники.    Ми  будуємо  наше  життя  так  само,  як  прораб    перед  виходом  на  пенсію.    Ми  не  докладаємо  особливих  зусиль,  вважаючи,  що  результати  цього    конкретної  будівництва  не  так  вже  й  важливі.    До  чого  зайві  зусилля?    Але  потім  ми  усвідомлюємо,  що  живемо  в  будинку,  який  самі  збудували.    Адже  все,  що  ми  робимо  сьогодні,  має  значення.    Вже  сьогодні  ми  будуємо  будинок,  в  який  вселимося  завтра.  Переклала    на  українську  мову    14.12.18          12.21

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819134
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 27.12.2018

Всесвітні закони життя…

"Слабкі,  але  наполегливі  спроби  завершать  будь-яке  починання"  Ог  Мандино
             Поступаючи  в  перший  клас,  деякі  діти  відчувають  страх.    У  порівнянні  з  тим,  що  вони  знали  досі,  цілі  здаються  просто  монументальними!    Але  завдяки  допомозі  і  підтримці  батьків  і  вчителів  ми  постійно  йшли  вперед  і  освоїли  безліч  важливих  навичок.
         Для  деяких  першокласників  запам'ятовування  дивних  значків  алфавіту  спочатку  видається  просто  немислимим.    Перш  від  них  ніколи  не  вимагали,  щоб  вони  так  навантажували  свою  пам'ять.    Однак  завдяки  постійній  практиці,  знову  і  знову  виписуючи  букви  і  вимовляючи  їх  вголос,  діти  запам'ятовують  абетку.    Коли  це  зроблено,  дітей  просять  виймати  з  каси  слів  літери,  перемішувати  їх  і  розкладати  в  певному  порядку,  складаючи  слова.    Після  того  як  діти  навчаться  складати  слова,  вони  починають  працювати  над  цілими  реченнями,  а  потім  і  абзацами,  і  до  кінця  першого  класу  кожен  з  них  може  написати  розповідь.    Завдяки  практиці  і  повторення  виконувалися  все  більш  і  більш  важкі  завдання.    Те,  що  спочатку  здавалося  нездійсненним  завданням,  стало  буденністю.    Кожен,  хто  вчиться  читати  і  писати,  бере  на  себе  величезну  задачу  і,  завдяки  щоденним  вправам  і  завзятості,  врешті-решт  з  нею  справляється.    У  школі  кожен  клас  ставить  перед  нами  нові  завдання.    Навчившись  їх  вирішувати,  ми  переходимо  до  наступного  класу,  з  більш  важкими  завданнями  і  великими  можливостями  вчитися.
 Життя  -  це  процес,  схожий  з  тим,  що  ми  бачимо  в  школі.    У  міру  того,  як  ми  рухаємося  по  життю  і  намагаємося  самовдосконалюватися,  поглиблювати  своє  розуміння  того,  хто  ми  і  в  чому  сенс  життя,  ми  стикаємося  з  новими  проблемами.    Всякий  раз,  як  ми  намагаємося  зробити  щось  нове  або  зробити  якісь  зміни,  часто  здається,  що  у  нас  виникають  нові  труднощі.    Такі  класи  в    повсякденному  житті!    Іноді  це  схоже  на  навчання  новому  алфавітом.    В  наше  життя  доводиться  включати  нові  фактори,  нові  міркування,  пристосовуватися  до  нових  обставин.    Якщо  ми  не  лякаємося  масштабності  завдання,  а  діємо  послідовно  і  впевнено,  то  можемо  завершити  практично  будь-яке  починання,  з  яким  стикаємося.
 Ми  -  істоти  вільні,  і  нічим  не  пов'язані  і  не  обмежені  -  якщо  самі  не  вважаємо,  що  це  так.    Стара  приказка  говорить:  «Дивіться  на  черепаху,  яка  може  рухатися  вперед,  тільки  якщо  висуне  голову  з-під  панцира!»
 У  нашому  житті  вкрай  рідко  зустрічаються  завдання,  з  якими  ми  не  могли  б  впоратися,  труднощі,  яких  не  могли  б  подолати.    Треба  просто  підходити  до  кожної  ситуації  рішуче,  рухатися  вперед  крок  за  кроком  і  знати,  що  прийдемо  до  мети:  для  цього  потрібні  тільки  час  і  завзятість.    Як  в  першому  класі  «слабкі,  але  наполегливі  спроби»  допомагають  дітям  навчитися  читати  і  писати,  так  і  пізніше  всі    позитивні  зусилля,  які  ми  докладаємо  до  завершення  починання,  просувають  нас  в  потрібному  напрямку.
 «Краще  робити  добре  небагато,  чим  дуже  багато  -  але  погано».    /  Сократ  /
 «Той,  хто  чекає  можливості  зробити  відразу  багато  хорошого,  ніколи  нічого  не  зробить.    Життя  складається  з  дрібниць.    Дуже  рідко  з'являється  можливість  зробити  відразу  дуже  багато.    Істинна  велич  полягає  в  тому,  щоб  бути  великим  в  дрібницях  ».    /  Семюель  Джонсон  /
 Джон  Темплтон.    Всесвітні  закони  життя.  
Переклала  на  українську  мову    14.12.18        13.20

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819021
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 26.12.2018

Людина може….

«Людина  може  багато  разів  терпіти  невдачі,  але  не  стане  невдахою,  поки  не  почне  звинувачувати  інших»  Тед  Енгстрем
Вам    доводилося  чути  такі    слова:  «Якщо  ви  збираєтеся  чогось  навчитися,  то  будете  помилятися?»  Це  правда.    Іноді  люди  відмовляються  пробувати  щось  нове,  тому  що  бояться  невдачі  і  того,  що  з-за  цього  їх  будуть  вважати  невдахами.
         Існує  різниця  між  невдачею  і  людиною-невдахою.    У  житті  рідко  вдається  навчитися  чому    б  то  не  було,  не  зробивши  хоча  б  однієї  помилки.    Хіба  ви  не  падали,  коли  вчилися  кататися  на  роликових  ковзанах?    А  коли  ви  вчилися  кататися  на  велосипеді,  хіба  ви  не  втрачали  рівновагу?    Швидше  за  все  так.    Можливо,  вам  так  сильно  хотілося  цьому    навчитися,  що  ви  швидко  забували  невдачі  і  продовжували  спроби,  так  що  незабаром  придбали  необхідний  навик.    Але  навіть  якщо  в  процесі  навчання  ви  терпіли  чимало  невдач,  ви  не  були  невдахою.    Невдача  просто  була  запрошенням  до  наступної  спроби!
 А  чи  не  було  так,  що  в  досаді    через  невдалі    спроби    навчитися  чомусь,  ви  звинувачували  в  своїх  помилках  ту  людину,  яка  вас  навчала  ?    Якщо  ви  каталися  на  велосипеді,  то  це  був  той,  хто  біг  за  вами,  притримуючи  велосипед.    Незабаром  ви  просили  вас  відпустити,  щоб  їхати  самостійно,  і  якщо  при  цьому  падали,  то,  можливо,  звинувачували  вашого  помічника  в  тому,  що  він  відпустив  вас  занадто  рано,  або  занадто  пізно.
 А  можливо,  трохи  освоївшись,  ви  їхали  по  доріжці,  а  там  хтось  йшов.    Ви  не  відчували  себе  впевненим  в  тому,  що  зможете  проїхати  на  велосипеді  по  вузькому  простору,  який    залишалося  вільним,  а  з'їхати  з  доріжки  здавалося  ще  страшніше.    Якщо  ви  при  цьому  падали,  то  могли  подумати  приблизно  так:  «Це  через  тебе  я  впав!    Якби  ти  не  опинився  у  мене  на  шляху,  я  б  їхав  собі  спокійно!  »Насправді,  будь  у  вас  більше  досвіду  і  вміння,  ви  легко  впоралися  б  із  ситуацією  -  як  це  і  було  потім,  коли  ви  навчилися  добре  кататися  на  велосипеді.
 У  житті  іноді  складається  таке  враження,  ніби  ми  зазнаємо  невдачі  через  кого-то  або  через  щось.    При  цьому  цілком  природно  вважати,  що  ця  людина  або  дана  ситуація  завадили  нам  досягти  мети.    Чи  не  буде  розумніше  проаналізувати  нашу  власну  підготовку  і  зусилля  і,  можливо,  зізнатися,  що  ми  здатні  були  на  більше?    Запитайте  себе,  чи  дійсно  ви  доклали  всі  свої  сили  -  і  чесно  зізнайтеся  в  помилках  і  необачності.    Просто  прийміть  рішення  не  повторювати  помилки,  вибачте  себе  і  йдіть  вперед.    Пам'ятайте:  у  міру  того,  як  ви  вчилися  кататися  на  велосипеді,  проявляючи  при  цьому  наполегливість,  ви  постійно  вдосконалювалися.    І  в  кінці  кінців  їхати  на  велосипеді    так  само  просто,  як  йти  пішки.
         Не  треба  ні  в  чому  нікого  звинувачувати  -  навіть  самих  себе.    Людина,  яка  зациклюється  на  самозвинуваченні  або  звинувачує  інших  або  обставини,  часто  заважає  собі  відновитися  і  ризикує  перетворитися  в  невдаху.    Замість  того  щоб  жаліти  себе  або  злитися  на  себе,  запитайте:  «Що  тепер?    Що  ще  я  можу  зробити  для  того,  щоб  здійснити  свої  цілі?  »
 Якщо  ми  витрачаємо  час  і  сили  на  звинувачення  на  адресу  оточуючих,  ми  можемо  втратити  те,  що  повинні  були  дізнатися  для    себе,  щоб  рости  і  розвиватися,  отримуючи  найкращі  результати  від  витрачених  зусиль.    Ми  можемо  багато  разів  терпіти  невдачі,  але  це  не  буде  остаточним  результатом.    Ті,  хто  терпить  невдачі,  не  стають  невдахами,  якщо  не  дозволяють  досаді  і  жалості  до  себе  перешкодити  їм  йти  до  мети.
 Мало  не  сімнадцять  видавництв  відкинули  роман  «Тітусю  Мейм»,  в  якому  Патрік  Денніс  описав  життєрадісну  літню  людину.    Тільки  потім  книгу  взяли  у  видавництві  «Венгард».    Книга  негайно  придбала  популярність,  і  незабаром  на  її  основі  було  знято  фільм,  головну  роль  в  якому  зіграла  Розалінд  Рассел.    Десять  років    тому  мюзикл  на  основі  роману,  названий  «Мейм»,  довго  і  з  успіхом  йшов  на  Бродвеї.    Фільм  «Мейм»  вийшов  на  екрани  в  1974  році.    Загальний  тираж  роману  досяг  приблизно  двох  мільйонів  екземплярів.Патрік  Денніс  не  здався  після  перших  -  і  навіть  після  кількох  -  відповідей  з  відмовами!
             Уїнстон  Черчілль  став  прем'єр-міністром  Великобританії  тільки  в  віці  шістдесяти  двох  років,  після  безлічі  невдач  і  поразок.    Багато  з  його  найбільших  досягнень  відносяться  до  того  періоду,  коли  він  був  уже  старим.    А  в  1962  році  «Декка  рекординг  компані»  відмовилася  від  пропозиції  працювати  з  «Бітлз».    Як  вони  це  пояснили?    «Нам  не  подобається  їх  звучання.    Гитарні  групи  відходять  в  минуле  ».    Звичайно,  «Бітлз»,  перетворили  цю  невдачу  в  справжній  тріумф.
 Пам'ятайте  ці  важливі  слова:  як  би  не  виглядало  все,  що  відбувається,  завжди  є  нові  можливості.    Існує  шлях  до  внутрішнього  спокою  і  стійкості.    Існує  спосіб  піднятися  над    невдачами  і  домогтися  успіху.    Існує  можливість  здійснити  безліч  таємних  благих  бажань  вашого  серця.    Вони  існують!
 «  Невдача  може  приховувати  під  своєю  грубою  шкіркою  насіння  успіху».    /  Френсіс  Еллен  Харпер  /
 «Наш  успіх  або  поразка  -  це  результат  нашого  розумового  стану:  наших  думок  про  людей  і  про  себе,  нашого  ставлення  до  людей  і  до  себе».    /  Девід  Кастер  /
 «За  лаштунками  життя  завжди  будуть  знаходитися  ті  жалюгідні  душі,  які  кидають  брудом  в  тих,  чиї  досягнення  не  цілком  доступні  їх  розумінню.    Людина,  яка  дійсно  чогось  досягає,  не  звертає  уваги  на  цих  очорнителів.    Якби  вона    це  робила,  вона    виявилася  б  на  одному  з  ними  рівні.    Вона    спрямовує  погляд  на  більш  високу  мету  -  і  бруд  до  неї  не  липне  ».    /  Джером  П.  Флейшман  /
 
   Джон  Темплтон.    Всесвітні  закони  життя.  
Переклала  на  українську  мову    14.12.18      13.04

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819019
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 26.12.2018

Скільки скарбу маєш ти…

Скільки  скарбу  маєш  ти,                                                                                                                                
Зможеш  ти  відповісти,
Чи  рахуєш  ти  усе,
Що  цінніше  над  усе,
Все,  що  око  зачарує,
Скарб  не  кожен  цей  рахує,
Все,  що  ласкою  зігріє,
Майже  кожен  про  це  мріє,
Ти  цінуй  найвище  те,
Найдоступніше  й  просте...
2009

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818725
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.12.2018

Живёт душа…

Живёт  душа,  мир  оболочка,
И  в  каждой  жизни  есть  цепочка,
Успехов,  радостей,  печалей,
И  не  всегда  понять  деталей,
Движенье,  действие  и  слово,
Как  проявленье,  всегда  ново,
Вселенная  всё  поглощает,
В  ней  каждый  след  свой  оставляет…
2009

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818723
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.12.2018

Міняємо життя за допомогою позитивного мислення

Міняємо  життя  за  допомогою  позитивного  мислення
       Життя  -  це  досягнення  цілей.    Тільки  досягнувши  мети,  нам  приносять  задоволення  наші  прагнення,  бажання  і  мрії.    Часто  вирішуючи  поставлені  завдання  для  досягнення  мети,  ми  відмовляємося  самі  приймати  рішення,  і  перекладаємо  свою  долю  на  плечі  і  милість  інших.    Позитивне  мислення  дає  нам  можливість  змінити  наше  життя  і  самим  приймати  рішення,  усуваючи  ознаки  нерішучості.
   Позитивне  мислення  -  це  хід  наших  думок,  налаштованих  на  перемогу  і  успіх,  на  радикальну  зміну  своєї  долі.    Сила  позитивних  думок  дуже  велика.    Позитивні  думки,  подібно  до  магніту,  притягають  до  нас  все  краще,  а  негативні  -  притягують  все  найгірше.    Доктор  Пив  висловився  про  це  так:  "Готуйтеся  до  кращого  -  досягнете  кращого,  готуйтеся  до  гіршого  -  отримаєте  найгірше".    Позитивна  схильність  наших  думок  проявляється  в  нашій  поведінці,  в  нашому  спілкуванні  і  позитивно  впливає  на  наші  стосунки  з  оточуючими  нас  людьми.
   Більшість  з  нас  народжується  позитивно  мислячими  людьми.    Немає  малолітніх  дітей  налаштованих  песимістично  і  скептично.    Внутрішні  бар'єри  в  нашій  свідомості  з'являються  пізніше,  і  проявляються  в  таких  негативних  проявах  характеру,  як  невпевненість  в  собі,  страх,  почуття  власної  неповноцінності,  закомплексованість  і  інші.                З  віком  ми  вже  не  так  часто  радіємо  простим  речам,  більше  хворіємо  і  сперечаємося,  з'ясовуємо  стосунки  з  оточуючими  людьми  і  близькими.    Поправити  все  це  можливо,  якщо  ми  навчимося  кожен  день  генерувати  гарний  настрій  і  позитивні  емоції.
   Ми  в  змозі  усунути  і  приборкати  власні  внутрішні  недоліки,  але  це  вимагає  від  нас  терпіння,  терпіння  і  часу.    Почати  налаштовуватися  на  позитив  потрібно  з  ранку,  як  тільки  ви  прокинулися.    Для  заміни  негативних  думок  на  позитивні  емоції  треба  відразу  ж  прокинувшись  подумати:  "Яка  сьогодні  я  щаслива  і  який    у  мене  гарний  настрій".    Не  можна  з  ранку  налаштовувати  себе  на  негатив,  думаючи  при  цьому:  "Знову  треба  йти  на  роботу  або  на  навчання".    Потім  піднімайтеся  з  ліжка,  встаньте  перед  дзеркалом  і  посміхніться  собі,  якщо  навіть  вам  зовсім  не  хочеться.    Доведено,  що  посмішка  дає  сигнал  мозку  виробляти  фермент  щастя,  радості  та  гарного  настрою.    Для  бадьорості  зробіть  зарядку,  поснідайте,  включаючи  в  меню  ваше  улюблене  блюдо  або  шматочки  шоколаду,  включіть  вашу  улюблену  музику  і  робіть  все,  що  може  сприяти  підняттю  вашого  настрою.
   Відносини  з  оточуючими  людьми  треба  будувати,  усвідомивши,  що  кожна  людина  унікальна,  неповторна  і  заслуговує  на  повагу.    Не  тільки  ваші  близькі,  але  ваш  бос,  інспектор  ДАІ,  кондуктор,  прибиральниця,  вмираючий  старий,  незнайомий  хлопчик,  незалежно  від  того,  хто  він  і  який  пост  займає  -  це  щось  особливе  і  неповторне,  вони  заслуговують  на  повагу.    Необхідно  в  кожній  людині  бачити  їх  внутрішній  потенціал,  внутрішню  красу,  їх  душу  і  таланти,  які  вони  самі  не  помічають  через  наявність  проблем  і  недоліків.    Звертатися  до  кожної  людини  треба  з  повагою  і  тоді  навіть  випадкове  спілкування  збагатить  вас  і  вашого  співрозмовника.
   Для  того,  щоб  наше  життя  стало  цікавіше,  перш  за  все,  необхідно  поміняти  своє  ставлення  до  оточуючих.    Намагайтеся  більше  радувати  їх,  а  для  цього  допомагайте,  дбайте,  бережіть  і  любіть  їх,  вмійте  прощати  і  забувати  образи.    Змінюючи  своє  ставлення  до  людей,  ви  знайдете  життя,  повне    радості,  де  будете  відчувати  себе  щасливим,  корисним  і  вільним,  як  ніколи  раніше.
   Багато  хто  вважає,  що  мислити  позитивно  людині  заважають  обставини,  непідвладні  контролю.    Наприклад,  такі  життєво  важливі  питання  як  збільшення  рівня  зарплати,  скорочення,  закриття  фірми  вирішуються  без  їх  участі.
   Насправді,  зовнішні  події  абсолютно  можуть  не  піддаватися  нашому  контролю,  але  ми  можемо  змінити  свій  власний  погляд  і  свою  точку  зору  на  ці  події.    З  самого  початку  необхідно  налаштовувати  себе  на  перемогу  і  чекаючи  успіху,  змінюючи  свою  внутрішню  суть,  ми  будемо  менше  залежати  від  зовнішніх  подій.
   Швидке  одужання  нашого  організму,  його  стан  також  безпосередньо  залежить  від  нашого  вміння  позитивно  мислити.    Якщо  людина  дивиться  з  оптимізмом  у  майбутнє,  то  вона    зазвичай  виглядає  молодше  за  свої  роки,  а  в  разі  захворювання,  вона  
 швидше  одужує.    
Переклала  на  українську  мову  14.12.18          12.18

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818629
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 23.12.2018

Ви коштуєте не більше, ніж ваше слово

"Ви  коштуєте    не  більше,  ніж  ваше  слово"  Джон  М.  Темплтон
           Багато  написано  про  силу  слова.    Священна  Біблія  говорить  нам,  що  творча  сила  мови  -  є  похідна  від  творчої  сили  звуку.    У  Книзі  Буття  описується,  як  Бог  буквально  «виговорив»  світ  з  небуття.    «Хай  буде  світло  ...  Хай  буде  твердь».    Майже  в  кожному  вірші  першого  розділу  Книги  Буття  є  це  найважливіше  твердження  «так  буде  ...»  І  так  само  потужно  починається  Євангеліє  від  Іоанна:  «На  початку  було  Слово».    Яка  ж  значимість  таких  перекладів?    І  який  ефект  вони  надають  на  наше  життя  сьогодні?    Справа  просто  в  тому,  що  «Слово»  не  обов'язково  було  чимось,  що  Бог  «вимовив»  або  «зробив»  колись  давно;    скоріше,  СЛОВО  Господньої  сили,  що  творить  може  бути  одухотворяючим,  усепроникаючим,  хто  навчає  і  несе  Бога  до  всіх  і  через  все  живе  тут  і  зараз.
         Ви,  можливо,  чули  про  експеримент,  коли  оперна  співачка  з  потужним  голосом  розбиває  склянку,  особливим  чином  модулюючи  тон.    А  як  щодо  солдат,  які  не  повинні  йти  в  ногу,  переходячи  через  міст!    Принцип  благоденства  говорить  нам,  що  наші  власні  слова  визначають,  чи  будемо  ми  «імущими»  або  «незаможними»,  тому  що  наші  слова  -  це  звуковий  інструмент,  за  допомогою  якого  ми  будуємо  наш  світ.    Ми  формуємо  наш  світ  словами  і  тим,  наскільки  ми  вірні  тому,  що  говоримо!
           Дозвольте  поділитися  з  вами  історією.      Саллі  була  так  поглинена  цікавою  книгою,  що  вирішила  знехтувати  розмовою  з  Міллі,  якій  обіцяла  зателефонувати.    Через  кілька  днів  у  Саллі  з'явилася  можливість  поїхати  в  сусіднє  місто  з    подругою  -    і  вона  вирішила  цим  скористатися.    В  останній  момент  вона  зателефонувала  Беккі,  ще  одній  шкільній  подружці,  з  якою  вже  домовилася  зустрітися,  щоб  попередити  про  свої  нові  плани.    
«У«  Бургер  Хейвен  »ми  можемо  піти  коли  завгодно.    Я  знаю,  що  ти  не  образишся  ».
                 Через  два  тижні  Беккі,  Міллі  і  ще  три  дівчинки  домовилися  піти  в  місцевий  зоопарк.    «А  Саллі  ми  не  кличемо?»  -  запитала  одна  з  подружок.    «Давайте  не  будемо  її  кликати,  -  відповіла  Міллі.    -  Вона  не  тримає  слово  ».    Саллі  була  жахливо  засмучена,  коли  дізналася,  що  її  подружки  запланували  такий  цікавий  день  без  неї.    Їй  і  в  голову  не  приходило,  що  справжні  друзі  тримають  слово.  
         Старе  прислів'я  про  те,  що  людина  коштує  не  більше  свого  слова,  дуже  справедливе.    А  порушене  слово  приносить  з  собою  неприємності  і  самотність.
         Коли  мова  йде  про  те,  щоб  тримати  дане  слово,  дрібниць  не  буває.    Може,  вам  здається  дрібницею  порушена    обіцянка    подзвонити  комусь,  але  вона    може  дуже  запам'ятатися  тому  ,  кому  ви  її    дали.    Може  бути,  тій    людині  було  дуже  важливо  в  той  момент  з  кимось  поговорити.    Може  бути,  у  неї    не  так  багато  друзів  і  знайомих,  і  телефонна  розмова  чимало  для  неї    означала.    А  може  бути,  ви  просто  подобалися  тій  людині  і  вона    смакувала    можливістю    поспілкуватися  з  вами.      Не  зателефонувавши  їй,  ви  не  тільки  ризикували  доставити  їй    неприємність,  але  могли  завдати  шкоди  і  собі  .    Якщо  в  найближчому  майбутньому  у  вас  справи  підуть  погано,  то  вам  дуже  знадобляться  друзі.    Але  якщо  ви  забували  виконувати  дані  вами  обіцянки,  вони  можуть  вирішити,  що  більше  не  будуть  мати  з  вами  справ.    Ось  негативний  результат  низької  вартості  вашого  слова.
           Висока  вартість  даного    слова  приносить  дуже  хороші  плоди,  що  показує  випадок  з  Джимом.    Всякий  раз,  коли  Джим  щось  обіцяв,  якою    би    дріб'язковою  не  була    ця    справа,  він  своє  слово  стримував.    Якщо  він  домовлявся  з  кимось,  а  потім  отримував  пропозицію  зайнятися  чимось  більш  цікавим  і  приємним,  він  ніколи  не  вагався.    Він  відповідав:  «Спасибі.    Мені  б  дуже  кортіло,  але  я  вже  домовився  з  другом  ».
           Поведінка  Джима  завжди  викликала    дві  реакції,  обидві  -  позитивні.    Перший  друг  був  задоволений  тим,  що  Джим  не  порушив  їх  планів,  а  у  другого  складалося  сприятливе  враження  про  Джима.    Висловлюючи  жаль  про  те,  що  Джим  не  зможе  до  нього  приєднатися,  він  високо  оцінював  те,  що  на  Джима  можна  покластися.    Джим  не  тільки  користувався  популярністю  в  школі,  але  і,  в  дорослому  віці,  був  людиною  шанованою  і  домігся  успіху.    Його  слово  завжди  було  для  оточуючих  достатньою    запорукою.  І  друзі,  і  колеги  високо  цінували  і  завжди  йому  довіряли.    «Слово  Джима  дорогого  коштує»,  -  сказав  про  нього  товариш  по  роботі.    Ці  слова  було  не  просто  приємно  чути  -  вони  були  свідченням  порядності  Джима.    Якщо  ваше  слово  «дорогого  коштує»,  то  в  сучасному  світі  це  висока  похвала.
                   «Поведінка  людини  -  це  показник  особистості,  а  його  розмови  -  показник  його  розуму».    /  Алі  /
                         «Слова  -  це  найдієвіші  інструменти  розуму.    Кожен  раз,  коли  ми  говоримо,  атоми  в  нашому  організмі  тремтять  і  змінюють  своє  положення.    Але  ми  не  тільки  змушуємо  атоми  нашого  власного  тіла    міняти  положення,  але  збільшуємо  або  зменшуємо  швидкість  коливань,  а  також  надаємо  інший            вплив    на  організми  тих,    з  ким  зустрічаємося  ».    /  Чарльз  Філлмор  /
           «По  одному  слову  людину    часто  називають  мудрецем  або  дурнем.    Нам  слід  дуже  обережно  ставитися  до  всього,  що  ми  говоримо  ».    /  Конфуцій  /
             «Сила  слів  величезна.    Вдало  вибраним  словом  часто  траплялося  зупинити      військо,  перетворити  поразку  на  перемогу  і  врятувати  імперію  ».    /  Еміль  де  Жирарден  /
 Джон  Темплтон.    Всесвітні  закони  життя.  
Переклала  на  українську  мову    14.12.18          12.15

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818628
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 23.12.2018

«Смійся — весь світ буде сміятися з тобою…

«Смійся  —  весь  світ  буде  сміятися  з  тобою;  плач  —  і  ти  будеш  плакати  один»  Елла  Уілер  Вілкокс  
       Кажучи  про  самотність,  Елла  Уілер  Вілкокс  сказала:  «Смійся  —  весь  світ  буде  сміятися  з  тобою;  плач  —  і  ти  будеш  плакати  один».  Можливо,  ви  чули  прислів'я:  «Посмішка  народжує  посмішку».  Як  багаття  прохолодним  осіннім  вечором,  посмішка  розсипає  світло,  яке    може  розгорітися  в  щастя.  Люди  з  надмірно  серйозним  розумом  і  важким  серцем  в  її  присутності  повинні  поводитися  з  обережністю:  посмішка  своїм  м'яким  вогнем  може  спалити  те,  що  здається  похмурим,  залишивши    тепле  почуття  благополуччя.  Хоча  в  житті  бувають  такі  моменти,  коли  недоречно  сміятися  або  голосно  реготати,  щира  усмішка  не  може  виявитися  недоречною.    Можете  ви  уявити  собі  таке  місце  і  час,  коли  світу  не  корисно  було  б  отримати  трохи  більше  світла  і  любові?  Кожна  людина  володіє  здатністю  за  допомогою  посмішки  закликати  до  життя  ці  найважливіші  речі.  Хоча  не  всі  ми  посміхаємося  в  однакових  ситуаціях,  і  посмішки  у  нас  різні,  з  допомогою  такої  посмішки,  в  якій  є  частка  нашого  сердечного  тепла,  ми  можемо  трохи  зігріти  наш  деколи  непривітний  світ.  Посмішка,  з  якою  ми  зустрічаємо  важку  життєву  ситуацію,  може  наповнити  її  світлом  розуміння  і  любові,  які  породять  гармонійне  рішення.  А  ще  посмішка  може  надихнути  всіх,  хто  знаходиться  поруч  з  вами,  реагувати  на  те,  що  відбувається  таким  же  чином.  Де  б  ми  не  знаходилися,  наша  посмішка  може  виявитися  надзвичайно  важливою!  Дослідження  показують,  що  для  посмішки  треба  задіяти  набагато  менше  лицьових  м'язів,  ніж  для  похмурого  виразу.  Рішення  посміхатися  в  скрутну  хвилину  може  виявитися  таким  рішенням,  яке  допоможе  вам  легше  ставитися  до  життя  і  проявляти  більше  любові  до  оточуючих.  Посмішка  часто  говорить  про  вдячне    серце.  Посмішка  може  демонструвати  вашу  готовність  розслабитися,  насолоджуватися  хвилиною,  розділяти  з  іншими  задоволення,  в  якому  б  скрутному  становищі  ви  не  опинилися.  І  коли  ви  почнете  легше  ставитися  до  життя,  життя  може  піти  для  вас  легше,  тому  що  та  енергія,  яку  ви  витрачали  на  те,  щоб  хмуритися,  вивільняється  для  більш  корисних  справ.  
           Відвага,  щоб  насвистувати,  коли  вам  зовсім  не  весело,  мужність,  щоб  співати,  коли  вам  не  співається,  віра,  дозволяє  стверджувати  добрість  Бога  тоді,  коли  ви  не  бачите  підстав  для  подібних  тверджень,  —  саме  в  цьому  часто  народжується  велич,  саме  ці  властивості  дозволяють  здобувати  безліч  життєвих  перемог.  Щасливе  серце  —  це,  звичайно,  не  гарантія  того,  що  на  життєвому  шляху  вам  не    будуть  зустрічатися  труднощі  або  що  весь  світ  буде  сміятися  з  вами.  Єдине,  що  воно  гарантує  вам,  —  це  щасливе  серце,  з  яким  ви  будете  зустрічати  все,  що  буде  відбуватися  у  вашому  житті.  А  щасливе  серце  може  встояти  під  натиском  часу.  
       Письменниця  Мері  Кетрін  Макдугал  розповідає  про  те,  як  кілька  студентів  після  лекції  обговорювали  свій  досвід  у  розумінні  того,  що  є  істина.  «У  мене  важке  завдання,  —  сказав  один.  —  Мені  доводиться  дуже  багато  над  ним    працювати».  Його  сусід  кивнув:  «Знаю.  Іноді  здається,  що  чим  більше  я  намагаюся  з'ясувати,  що  вірно  в  будь-якому  випадку,  тим  довше  мені  доводиться  працювати».  «Можливо,  справа  саме  в  цьому,  —  сказав  третій.  —  Коли  ми  старанно  працюємо,  то  ми  немов  заливаємо  завдання  цементом.  Нам  так  сильно  хочеться  вирішити  проблему,  що  ми  всі  напружені.  По-моєму,  при  цьому  ми  тільки  посилюємо  негативні  сторони  положення  справ.  Це  завжди  нагадує  мені  доньку.  Коли  вона  навчилася  ходити,  їй  хотілося  допомагати  нам  нести  покупки.  Моя  дружина  дала  їй  батон  хліба,  бо  він  і  не  важкий,  і  не  б'ється,  але  Анетта  так  старалася  добре  його  донести,  що  тіскала  всю  дорогу  до  машини.  Середину  навіть  нарізати  було  не  можна!»  
         «Звучить  розумно,  —  сказав  перший.  —  Але  як  можна  легко  поставитися  до  того,  що  для  вас  дуже  важливо?»  «Може  бути,  не  напружуючись  так  сильно,  —  відповів  третій.  —  Може  бути,  треба  просто  зрозуміти,  що  нам  не  обов'язково  все  робити  самим,  що  ми  просто  не  можемо  зробити  все  самі!  Можливо,  треба  усвідомити,  що,  надмірно  стараючись,  що  насправді  ми  наполягаємо  на  своєму  власному  рішенні.  Моя  дочка  час  від  часу  говорить  мені:  «Не  треба  так  напружуватися,  па.  Будь  спокійніше.  Все  буде  нормально».  Порада  залишатися  спокійними  дуже  доречна    тоді,  коли  ви  опинилися  у  важкій  ситуації.  Інших  може  не  особливо  цікавити  те,  що  відбувається  з  вами,  так  що  вам  може  здатися,  що  ви  абсолютно  одні.    Тоді  у  людини  деколи  сльози  навертаються  на  очі,  і  йому  здається,  що  щастя  дуже  далеко.  Але  якщо  ви  залишилися  одні,  це  ще  не  означає,  що  всі  вас  покинули.  Це  не  означає,  що  ви  залишилися  без  допомоги.  Можна  просто  сказати,  що  самостійні  дії  необхідні  для  вашого  розвитку  і  зростання,  для  вашої  зрілості,  для  застосування  тих  здібностей  і  сил,  якими  вас  нагородив  Бог.  Навіть  коли  ми  одні,  у  нас  присутня  божественна  сила,  з  нами  завжди  залишається  божественний  Дух.  Впевненість  у  цьому  допоможе  вам  відчувати  себе  не  придавленим  обставинами,  а  повним  сили  й  упевненості  у  своїх  здібностях  долати  труднощі  і  підніматися  над  сумнівами  у  собі.  І  до  вас  повернеться  проста  і  спокійна  впевненість  у  собі.    «У  сміхові  завжди  є  якась  радісність,  яка  несумісна  з  презирством  або  обуренням».  /Вольтер/  «Якщо  ми  визнаємо  ту  істину,  що  радість  і  горе,  сміх  і  сльози  не  обмежені  якимось  певним  часом,  місцем  і  людьми,  а  розподілені  всюди,  то  ми  будемо  ставитися  до    життя  оточуючих  з  більшою  терпимістю  і  інтересом».  /Вільям  М.  Пек/  «навіть  Якщо  це  всього  лише  посмішка  —  подаруй  її  і  продовжуй  дарувати».  /Бет  Браун/  Джон  Темплтон.  Всесвітні  закони  життя.
Переклала  на  українську  мову  14.12.18      13.18

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818494
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 22.12.2018

Мудра притча про власний шлях

Мудра  притча  про  власний  шлях
   П'ять  мудреців  заблукали  в  лісі.
 Перший  сказав:  «Я  піду  вліво  -  так  підказує  моя  інтуїція».    Другий  сказав:  «Я  піду  вправо  -  недарма  вважається,  що«  право  »від  слова«  прав  ».    І  знов  інший  сказав:  «Я  піду  назад  -  ми  звідти  прийшли,  значить,  я  обов'язково  вийду  з  лісу».    Четвертий  сказав:  «Я  піду  вперед  -  треба  рухатися  далі,  ліс  неодмінно  закінчиться,  і  відкриється  щось  нове».    П'ятий  сказав:  «Ви  всі  не  праві.    Є  кращий  спосіб.    Зачекайте  на  мене".    Він  знайшов  найвище  дерево  і  виліз  на  нього.    Поки  він  ліз,  всі  інші  розбрелися  -  кожен  у  свій  бік.    Зверху  він  побачив,  куди  треба  йти,  щоб  швидше  вийти  з  лісу.    Тепер  він  навіть  міг  сказати,  в  якій  черговості  доберуться  до  краю  лісу  інші  мудреці.    Він  піднявся  вище  і  зміг  побачити  найкоротший  шлях.    Він  виявився  над  проблемою  і  вирішив  задачу  краще  за  всіх!    Він  знав,  що  все  зробив  правильно.    А  інші  -  ні.    Вони  були  вперті,  вони  його  не  послухали.    Він  був  справжнім  мудрецем!
 Але  це  не  все  -  тому  що  ...
 Він  помилявся.
 Всі  вчинили  правильно.
 Той,  хто  пішов  вліво,  потрапив  в  саму  гущавину.    Йому  довелося  голодувати  і  битися  з  дикими  звірами.    Але  він  навчився  виживати  в  лісі,  став  частиною  лісу  і  міг  навчити  цьому  інших.
 Той,  хто  пішов  вправо,  зустрів  розбійників.    Вони  відібрали  у  нього  все  і  змусили  грабувати  разом  з  ними.    Але  через  деякий  час  він  поступово  розбудив  в  розбійників  те,  про  що  вони  забули  -  людяність  і  співчуття.    Каяття  деяких  з  них  було  настільки  сильним,  що  після  його  смерті  вони  самі  стали  мудрецями.
 Той,  хто  пішов  назад,  проклав  через  ліс  стежку,  яка  незабаром  перетворилася  в  дорогу  для  всіх  бажаючих  насолодитися  лісом,  не  ризикуючи  заблукати.
 Той,  хто  пішов  вперед,  став  першовідкривачем.    Він  побував  в  місцях,  де  не  бував  ніхто,  і  відкрив  для  людей  прекрасні  нові  можливості,  дивовижні  лікувальні  рослини  і  прекрасних  тварин.
 Той,  хто  вліз  на  дерево,  став  фахівцем  по  знаходженню  коротких  шляхів.    До  нього  зверталися  всі,  хто  хотів  швидше  вирішити  свої  проблеми,  -  навіть  якщо  це  не  призведе  до  розвитку.
 Так  всі  п'ятеро  мудреців  виконали  своє  призначення.
 Умій  піднятися  вище  і  побачити  короткий  шлях.
 Умій  дозволити  іншим  йти  власним  шляхом.
 Умій  визнати  мудрецями  всіх  -  кожен  шлях  важливий  і  гідний  поваги.
 А  ще  ...
 Умій  заглянути  за  фінал  -  там  завжди  є  продовження.
Переклала  на  українську  мову      14.12.18          12.20

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818493
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 22.12.2018

Пам'ятати …

Пам'ятати  ...
 Старий  мудрий  китаєць  йшов  по  засніженому  полю,  коли  побачив  заплакану  жінку  похилого  віку.
 -  Чому  ви  плачете?    -  запитав  він.
 -  Тому  що  я  думаю  про  своє  життя,  молодості,  краси,  яку  я  бачила  в  дзеркалі,  і  про  чоловіка,  якого  я  любила.    Бог  жорстокий,  що  дав  здатність  пам'ятати.    Він  знав,  що  я  згадаю  весну  свого  життя  і  заплачу.
 Мудрець  стояв  на  сніжному  полі  і  пильно  дивився  в  одну  точку  і  думав.    Несподівано  жінка  перестала  плакати:
 -  Що  ви  бачите  там?    -  запитала  вона.
 -  Поле  троянд,  -  відповів  мудрець.    -  Бог  був  великодушний  до  мене,  коли  він  дав  мені  здатність  пам'ятати.    Він  знав,  що  взимку  я  завжди  зможу  згадати  весну  і  посміхнутися.  
 Переклала  на  українську  мову  14.12.18            12.37

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818360
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 21.12.2018

Чотири свічки…

Чотири  свічки
 Чотири  свічки  спокійно  горіли  і  потихеньку  танули  ...  Було  так  тихо,  що  чулося,  як  вони,  потріскуючи  вогником,  розмовляють.
 Перша  сказала:  «Я  -  Спокій.    На  жаль,  люди  не  вміють  мене  зберігати.    Думаю,  не  залишається  нічого  іншого,  як  згаснути!  »І  вогник  свічки  згас.
 Друга  сказала:  «Я  -  Віра.    На  жаль,  я  нікому  не  потрібна.    Люди  не  хочуть  нічого  слухати  про  мене,  тому  немає  сенсу  горіти  далі  ».    Ледве  вимовивши  це,  вона  згасла.
 Засмутившись,  третя  сказала:  «Я  -  Любов.    У  мене  немає  сил  горіти  далі.    Люди  не  цінують  мене.    Вони  не  вміють  ні  дарувати  любов,  ні  отримувати  її  ».    І  ця  свічка  згасла.
 Раптом  ...  До  кімнати  увійшла    дитина.    Побачивши  три  згаслі  свічки,  вона    злякала  і  закричала  :  «Що  ви  робите  ?!    Ви  повинні  горіти!    Я  боюся  темряви!  »І  заплакала.
 Схвильована  четверта  свічка  промовила:  «Не  бійся  і  не  плач!    Поки  я  горю,  можна  запалити  і  інші  три  свічки.    Я  -  НАДІЯ  ».
 Переклала  на  українську  мову  14.12.18      13.00

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818359
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 21.12.2018

Нічим не ризикнеш - нічого не отримаєш…

«Нічим  не  ризикнеш  -  нічого  не  отримаєш»  Сер  Джон  Хейвуд
           Сьогодні  нам  нічого  не  варто  натиснути  кнопку  вимикача,  щоб  нагріти  будинок,  або  повернути  ручку,  щоб  запалити  вогонь  під  чайником.    Готуючись  смажити  м'ясо  на  жаровні,  ми  часто  просочуємо  вугілля  запалювальною  сумішшю,  а  потім  підносимо  до  нього  сірник,  щоб  розпалити  вогонь.    Таке  нововведення,  як  вогонь,  ми  приймаємо  як  щось  само  собою  зрозуміле.
           Людині  властиво  шукати  пригоди,  і  це  властивість  дуже  допомогла    нашому  прогресу  протягом  декількох  тисяч  років  писемної  історії.    Це  -  що  таїться  в  кожному  з  нас  здатність  залишити  після  себе  більш  хороший  світ,  ніж  той,  в  який  ми  прийшли.    Не  те  щоб  ви  були  зобов'язані  це  зробити:  мало  хто  помітить,  якщо  ви  нічого  не  станете  робити  зі  своїм  життям.    Ви  можете  стати  одним  з  тих,  хто  прагне  до  безпеки,  хто  не  ризикує.    Але  принцип  «Нічим  не  ризикнеш  -  нічого  не  отримаєш»  відноситься  до  всіх,  в  тому  числі  і  до  вас.    Якщо  ви  готові  ризикнути  і  залишити  те,  що  здається  знайомою  і  безпечною  гаванню,  і  пуститися  в  плавання  по  недослідженим  водам  думки  і  творчості,  ви  можете  уподібнитися  тій  першій  людині,  яка  вирішила  підкорити  вогонь,  шукачеві  пригод,  який  наважується  йти  в  невідоме,  першопрохідникові.    Ви  стаєте  тією  людиною,  яка  змінює  життя.
 Сміливість  йти  вперед  часто  сприяє  успіху.    Алекса  Хейлі  з  дитинства  виховувала  бабуся:  мати  його  померла,  а  батько  вчився  в  іншому  штаті  і  не  міг  піклуватися  про  нього.    Ставши  дорослим,  Хейлі  двадцять  років  працював  в  береговій  охороні,  а  потім  звільнився,  щоб  спробувати  свої  сили  в  якості  письменника  в  Нью-Йорку.    Перші  роки  після  відходу  з  берегової  охорони  були  для  Хейлі  непростими  -  і  в  особистому,  і  в  фінансовому  відношенні.    Він  опинився  в  глибокій  убогості.    Однак  Хейлі  горів  бажанням  стати  визнаним  письменником  і  заробляти  гроші  творчою  працею.    Він  присвятив  себе  створенню  саги  на  основі  генеалогії  своєї  сім'ї.    Незважаючи  на  позбавлення  і  труднощі,  Хейлі  протягом  дванадцяти  років  писав  книгу  «Коріння».    Зрештою  через  сімнадцять  років  після  відходу  Хейлі  з  берегової  охорони  «Коріння»  були  опубліковані.    Книгу  перевели  на  тридцять  сім  мов,  і  вона  лягла  в  основу  двох  неймовірно  популярних  міні-серіалів.
 В  Олімпійських  іграх  1992  року  було  два  дуже  хвилюють  момента.    Американська  бігунка  Гейл  Деверс,  безумовно  лідирувала  в  стометрівці  з  бар'єрами,  запнулася  на  останньому  бар'єрі.    Вона  з  величезним  трудом  піднялася  на  коліна  і  останні  п'ять  метрів  повзла.    Вона  фінішувала  п'ятою  -  але  вона  фінішувала!
 Ще  більш  несамовитим  був  півфінал  бігу  на  400  метрів,  коли  британський  бігун  Дерек  Редмонд  порвав  підколінне  сухожилля  і  впав  на  доріжці.    Він  піднявся  на  ноги  і  пошкандибав  вперед,  маючи  намір  закінчити  забіг.    Його  батько  підбіг  до  нього  з  трибуни  і  хотів  відвести  зі  стадіону,  але  спортсмен  відмовився  піти.    Він  сперся  на  батька,  і  вони  удвох  під  оглушливі  оплески  дошкандибали  до  фінішу.
 Ми  -  мандрівники,  які  продовжують  шлях,  який  так  давно  почали  наші  предки.    Тим,  хто  відважний  серцем  і  допитливий  розумом,  цей  шлях  буває  неймовірно  цікавий.
 Сьогоднішні  незвідані  краї  -  це  вже  не  білі  плями  на  карті,  які  манили  наших  предків,  однак  терра  інкогніта  людського  розуму,  серця  і  душі  приховує  ще  більш  глибокі  таємниці.    Однією  з  нових  областей  дослідження  може  стати  сила  любові.    Тейяр  де  Шарден,  священик  і  вчений,  писав,  що,  «коли  ми  навчимося  користуватися  енергією  любові,  ми  вдруге  за  історію  людства  відкриємо  вогонь».
 Хочете  брати  участь  в  цьому?
 «Ви  повинні  зробити  те,  що  вважаєте  неможливим  зробити».    /  Елеонор  Рузвельт  /
 «Не  можна  переплисти  море,  просто  стоячи  і  дивлячись  на  воду».    /  Рабіндранат  Тагор  /
 «Вирішіть,  що  щось  можна  і  потрібно  зробити,  -  і  ми  знайдемо  спосіб».    /Авраам  Лінкольн/
 «Перемагає  той,  хто  стійкий  ».    /  Італійська  прислів'я  /
 «Бог  з  тими,  хто  терпляче  трудиться».    /  Арабське  прислів'я  /
 «Будь-яке    життя,  яке    ведуть  по-справжньому,  це  справа  ризикована,  але,  якщо  людина  ставить  занадто  багато  захистів  проти  ризику,  вона    врешті-решт  ховається  від  самого  життя».    /  Кеннет  С.  Девіс  /
     Джон  Темплтон.    Всесвітні  закони  життя.
   Переклала  на  українську  мову  14.12.18      12.26

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818238
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2018

Справжній успіх означає…

"Справжній  успіх  означає  незадоволеність  однією  малою  метою"  Сейід  Хуссейн  Наср
         У  словнику  «успіх»  визначається,  як  сприятливий  або  задовільний  результат  і  як  придбання  багатства,  слави  і  високого  становища.    Можливості  успіху  можуть  приходити  по-різному:  наприклад,  це  може  бути  закінчення  навчального  закладу,  перемога  у  футбольному  матчі,  хороший  результат  тестування  або  побачення  з  людиною,  яка    вам  приємна.    Це  -  прості  і  піддаються  вимірюванню  показники  того,  що  зовнішній  світ  називає  успіхом.
           Однак  існують  і  більш  витончені  способи  досягнення  успіху,  який  може  бути  не  менш  великим,  хоча  і  не  буде  помічений  суспільством.    Ви  можете  вважати,  що  домоглися  успіху,  коли  допомогли  другу,  потребувавшого    вашої  підтримки,  стримали  слово  і  не  розбовтали  чужого  секрету,  не  кинули  дієту  або  програму  фізичної  підготовки  або  не  піддалися  на  думку  оточуючих,  не  дивлячись  на  те,  що  хотіли  б  домогтися  гарного  до  себе  ставлення    з  боку  людини,  яка    намагалася  вас  переконати.    Насправді,  виконуючи  слово,  дане  собі  самому,  ви,  можливо,  домоглися  набагато  більш  серйозного  успіху,  тому  що  саме  це  було  для  вас  важливим  життєвим  досвідом.
 Автор  книг  і  лектор  Уейн  Дайер  зауважив:  «Успіх  -  це  подорож,  а  не  мета:  половина  задоволення  полягає  в  русі  туди».    Так  як  ми  «рухаємося  туди»,  в  чому  різниця  між  життям,  повної  боротьби,  і  життям,  повної  заслужених  задоволень?    Це  питання  може  стати  більш  зрозумілим  завдяки  двом  основним  законам  всесвіту:  закону  тяжіння  і  закону  інерції.
 Закон  інерції  говорить:  «Тому,  що  рухається,  легше  продовжувати  рухатися.    І  навпаки,  якщо  об'єкт  (або  людина)  перебуває  в  стані  спокою,  йому  простіше  залишатися  в  спокої  ».    Таким  чином,  можна  сказати,  що  п'ятдесят  відсотків  виконання  справи  полягає  в  тому,  щоб  його  розпочати!    Як    скоро  справа  розпочата,  закон  інерції  допоможе  вам  її    закінчити.    По  правді  кажучи,  часто  буває  важко  не  закінчити  якусь  справу,  перервати  її    на  середині.    З  іншого  боку,  коли  ви  перебуваєте  в  стані  спокою  -  у  вас  немає  мотивації,  ви  спокійні  або  відсторонені,  -  то  легше  залишитися  в  такому  стані,  ніж  зробити  над  собою  зусилля  і  піти  вперед.
 Як  тільки  ви  подолали  первісну  інерцію,  яка  прагнула  змусити  вас  спочивати,  ви  можете  скористатися  енергією  інерційного  руху,  щоб  здійснити  поставлену  вами  з  самого  початку  мету.    Таким  чином,  закон  «Успіх  породжує  успіх»  може  виразитися  в  наступному:  ви  будете  продовжувати  робити  те,  що  створювали  в  минулому  або  що  створюєте  в  сьогоденні.
 Закон  тяжіння,  який  також  примножує  успіх,  говорить:  «Подібне  притягується  подібним».    Це  закон,  який  пояснює  наш    потяг  до  людей,  місць,  умов  і  речей.    Втілення  цього  закону  відбувається  через  наші  думки  і  переконання.    Згідно  із  законом  тяжіння  вони  призводять  до  нас  людей,  які  складають  частину  нашого  всесвіту,  -  родичів,  друзів,  ворогів,  колег  по  роботі  і  інших  людей,  з  якими  ми  стикаємося.    Наші  думки  і  переконання  за  законом  тяжіння  також  призводять  до  нас  ситуації,  які  відіграють  важливу  роль  у  створенні  нашого  власного  світу.    Цей  закон  діє  як  бумеранг:  він  повертає  до  нас  те,  що  ми  випромінюємо  на  інших,  і  хороше,  і  погане.
 Таким  чином,  у  вас  є  вибір  з  трьох  видів  речей,  які  можуть  притягатися  до  вас  у  вашому  всесвіту.    Два  з  них  дуже  прості:  це  те,  що  подобається  вам,  і  те,  що  на  вас  схоже.    Стаючи  такою    людиною,  яка    вам  подобається  найбільше  -  людиною  чесною,  порядною  і  жалісливою,  -  ви  можете  привернути  до  себе  людей  з  тими  ж  переконаннями.    Ваш  «внутрішній  успіх»  визначить  ваш  «зовнішній  успіх».    Дуже  важливо  виконувати  дані  собі  обіцянки,  тому  що  вірність  і  чесність,  які  позначилися  в  такій  поведінці,  можуть  повернутися  до  вас.
 Однак  час  від  часу  ви  можете  мати  справу  з  такими  речами,  які  вам  не  подобаються.    Очевидно,  що  нікому  не  хочеться  притягувати  до  себе  небажані  якості,  людей,  ситуації  або  речі.    Проте,  вибравши  непротивлення  і  неосуд,  ви  можете  нейтралізувати  негативні  події.  Коли  ми  намагаємося  чогось  чинити  опір,  це  щось  не  відступає.    Утримавшись  від  засудження  і  опору,  ви  можете  розсіяти  енергію,  яка  привернула  до  вас  щось  небажане.
 Сконцентрувавшись  на  тому  хорошому,  що  є  в  вас  і  в  навколишніх,  ви  досягнете  того,  що  іншим  буде  приємно  перебувати  у  вашому  суспільстві.    З  вами  будуть  звертатися,  як  з  людиною,  що  відбулася,  тому  що  поруч  з  вами  буде  добре  іншим.    Якщо  ви  підете  по  життєвому  шляху,  шукаючи  внутрішнє  керівництво  і  розвиваючи  і  застосовуючи  в  справі  свої  ідеали,  право  вибору  і  мети,  маючи  на  увазі  найбільше  благо,  ваша  впевненість  в  собі  зросте,  як  і  ваша  здатність  висловлювати  істину  і  віру.    Це  допоможе  вам  ще  ясніше  зрозуміти,  що  процес  позитивного  мислення  діє,  і  ви  зможете  перетворити  своє  життя  в  дивовижну  подорож.    Успіх  -  це  дійсно  подорож,  а  не  мета,  бо  досягнення  мети  означає,  що  шлях  закінчено.    А  життя  триває!
 «Всі,  хто  домігся  успіху,  згодні  в  одному:  вони  -  переможці.    Вони  вірили  в  те,  що  все  відбувається  не  випадково,  а  згідно  із  законом,  що  в  ланцюзі,  сполучною  події,  не  існує  слабких  або  лопнутих    ланок  ».    /  Ральф  Уолдо  Емерсон  «Влада»  /
 «Закон  тяжіння  -  це  закон  про  те,  що  їхні  капітали  і  умови  в  справах  і  тілі  залучаються  до  нас  відповідно  до  тих  думок,  які  постійно  присутні  в  нашій  свідомості».    /  Чарльз  Філлмор  «Відкриває  слово»  /
 «Люди  помиляються,  коли  говорять,  що  успіх  псує  людей,  роблячи  їх  пихатими,  себелюбними  і  самовдоволеними.    Навпаки,  здебільшого  він  робить  їх  смиренними,  терпимими  і  добрими.    Невдачі  роблять  людей  жорстокими  і  озлобленими  ».    /  Сомерсет  Моем  /
 «Весь  успіх  полягає  ось  у  чому:  ви  щось  комусь  робите,  приносячи  користь  людству,  і  відчуття  успіху  породжується  свідомістю  цього».    /  Етель  Джейкобсон  /
 «Повинна  зізнатися,  що  особисто  я  вимірюю  успіх  тим,  яку  користь  людина  принесла  своїм  побратимам».    /  Маргарет  Мід  /
 Джон  Темплтон.    Всесвітні  закони  життя.  
Переклала  на  українську  мову  14.12.18      12.24

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818237
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2018

Ентузіазм заразливий

"Ентузіазм  заразливий"  Джон  М.  Темплтон
         Маленька  церква  в  бідному  районі  Брукліна,  в  Нью-Йорку,  звернулася  до  бізнесмена  за  дозволом,  щоб  діти  грали  на  належавшій    йому  вільній  ділянці,  поки  він  не  знайшов  для  неї  іншого  застосування.    Бізнесмен  дозволив  використовувати  свою  ділянку  в  якості  майданчика  для  ігор,  висунувши  при  цьому  дві  умови.    По-перше,  церква  повинна  була  платити  страховку.    По-друге,  церква  повинна  була  сама  прибрати  територію.    Парафіяни  церкви  вирішили,  що  зможуть  нашкребти  грошей  на  страховку,  і  всі  домовилися  зібратися  в  одну  з  субот,  щоб  розчистити  майданчик.
 Кілька  сімей  прийшли  з  невеликим  запізненням,  і  серед  них  -  пара  з  десятирічною  дочкою-інвалідом.    Коли  ця  сім'я  пройшла  на  майданчик,  багато  добровольців  дивувалися,  навіщо  вони  захопили  з  собою  дівчинку.    Що  вона  зможе  робити?    Адже  вона  ледь  може  ходити!
 Але  дівчинка  з  завзятістю    взялася  за  роботу.    Спираючись  на  палиці  так,  щоб  руки  залишалися  вільними,  широко  і  радісно  посміхаючись,  вона  тримала  напоготові  пластиковий  мішок,  який  її  батьки  заповнювали  сміттям.    Сім'я  весело  перемовлялися,  обговорюючи,  в  які  ігри  будуть  грати  на  майданчику.    Їх  ентузіазм  виявився  заразливим!    Маленька  дівчинка-інвалід  передала  своє  ставлення  оточуючих.    Тим  не  менш,  деякі  з  них  мимоволі  дивувалися:  чому  вона  так  радіє?    Здавалося  малоймовірним,  щоб  ця  дівчинка  змогла  грати  на  майданчику.    Хіба  це  було  можливо?    Але  коли  її  запитали,  як  вона  розраховує  брати  участь  в  іграх,  коли  майданчик  відкриється,  дівчинка    сказала,  що  буде  стежити  за  грою    і  стане  судити  ігри.    При  цьому  вона  посміхалася  ще  ширше.
 Людина,  яка  відноситься  до  будь-якої  діяльності  як  до  приємного  пригоди,  може  надихнути  оточуючих  на  таке  ж  ставлення  до  справи.    Працівник,  який  шукає  можливості  насолоджуватися  роботою,  любити  її,  допомагає  іншим  слідувати  своєму  прикладу.    Треба  завжди  пам'ятати:  все,  що  робить  людина,  гарне  і  погане,  може  бути  заразливим.    Посмішка  заразлива  -  але  і  похмурість  теж.    Хоча  ніхто  не  може  весь  час  перебувати  в  сонячному  настрої,  якщо  ми  будемо  братися  за  справу  з  ентузіазмом,  то  швидше  за  все  ті,  хто  нас  оточує,  заразиться  цим  настроєм.    До  речі,  слово  «ентузіазм»  тлумачиться  як  «повний  духу».    Ентузіазм  воістину  заразливий!
 «Ентузіазм  лежить  в  основі  всього  прогресу.    Якщо  він  є,  то  є  і  досягнення.    Якщо  його  немає,  то  є  тільки  алібі  ».    /Генрі  Форд/
 «Енергія,  яка  змушує  організації  рухатися,  залежить  від  ентузіазму  окремих  особистостей.    Лідери  з  прекрасними  ідеями  і  здатність  надихати  інших  на  високі  думки  і  вчинки  -  це  головні  генератори  енергії.    Їх  особливий  ентузіазм  поширюється  на  оточуючих  і  спонукає  їх  на  великі  справи  ».    /  Брайан  Адамс  «Як  досягти  успіху»  /
 «Уважно  подивіться  на  знайомих  вам  людей,  що  досягли  успіху,  і  ви  виявите,  що  вони  сповнені  ентузіазму  до  своєї  роботи  -  ентузіазму,  який  заразливий.    Вони  не  тільки  самі  натхненні  тим,  що  роблять,  -  вони  надихають  і  вас  ».    /  Пол  Айві  /
 Джон  Темплтон.    Всесвітні  закони  життя.  
Переклала  на  українську  мову  14.12.18        12.58

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818140
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2018

Оптимізм допомагає зберегти здоров'я

Оптимізм  допомагає  зберегти  здоров'я
           Оптимізм  може  зберегти  здоров'я,  стверджують  психологи  з  Університету  Кентуккі,  які  з'ясували,  що  ставлення  до  життя  впливає  на  роботу  імунної  системи  людини,  а  не  тільки  покращує  роботу  серцево-судинної  системи,  як  недавно  з'ясували  канадські  кардіологи.
         Результати  дослідження  показали,  що  люди,  ставляться  до  життя  песимістично,  мають  менше  шансів  на  успішну  боротьбу  з  вірусною  інфекцією.    У  такому  випадку  будь-який  стрес  -  від  сімейних  сварок  до  невдач  на  роботі  -  збільшує  шанси  захворіти.    Робоча  група  під  керівництвом  професора  психології  Сюзан  Сегерсторм  рік  стежила  за  ставленням  до  життя  124  студентів.    В  цей  же  час  постійно  перевірявся  і  стан  імунної  системи  учасників  дослідження.
         Протягом  року  в  житті  добровольців  відбувалися  різні  події,  які  викликали  зміни  настрою:  від  оптимізму  до  песимізму  і  назад.    Дослідники  помітили,  що  і  сила  імунітету  також  коливалася  разом  зі  ставленням  до  життя.    Найбільш  сильною  імунна  система  студентів  виявлялися  в  періоди  підйому  настрою  і  оптимістичного  ставлення  до  життя.    З  появою  песимістичного  настрою  імунітет  ослаблявся.  
Переклала  на  українську  мову  14.12.18        12.28

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818139
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2018

Повчальна притча про погляди на життя

Повчальна  притча  про  погляди    на  життя
Дружина  одного  бідного  чоловіка  готувала  масло,  а  він  потім  продавав  його  в  місцеву  бакалію.    Жінка  надавала  маслу  форму  кола,  вага  якого  складала  1  кг.    Отримана  виручка  була  непоганою  підмогою  для  сім'ї.
 Але  одного  разу  бакалейщик  став  сумніватися  в  чесності  бідняка,  який  продавав  йому  масло,  і  вирішив  зважити  куплені  кола.    Виявилося,  що  кожен  з  них  важив  не  кілограм,  а  900  грам.    Це  дуже  розсердило  чоловіка.
 На  наступний  ранок,  коли  той  самий  жебрак  знову  прийшов  в  магазин,  бакалейщик  роздратовано  сказав:
 -  Більше  не  принось  мені  своє  масло!    Я  все  одно  у  тебе  нічого  не  куплю,  обманщик!    Ти  мені  говорив,  що  кола  важать  по  кілограму,  тоді  як  насправді  в  них  900  грам.    Я  не  дозволю  себе  дурити!
 Бідолаха  помітно  розкис,  опустив  погляд  і  сказав:
 -  У  нас,  господар,  немає  ваг  ...  Мірою  мені  завжди  служив  кілограм  цукру,  який  я  купив  у  тебе.    По  ньому  ми  з  дружиною  і  робили  масло  ...
 Завжди  пам'ятай,  що  твоєю  мірою  будуть  вимірювати  і  тобі!
Переклала  на  українську  мову    14.12.18        13.32

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817993
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2018

Притча про заздрість і злість

Притча  про  заздрість  і  злість
 Мудра  притча  про  те,  як  реагувати  на  заздрість,  злість  і  образи  навколишніх.
 Жив-був  старий  мудрий  самурай.    У  нього  була  група  учнів  і  він  навчав  їх  мудрості  та  бойового  ремеслу.    Одного  разу  під  час  занять  до  нього  зайшов  молодий  воїн,  що  прославився  своєю  нечемністю  і  жорстокістю.
 Його  улюбленою  тактикою  був  прийом  провокації:  він  ображав  противника,  той  виходив  з  себе,  брав  виклик,  але  в  люті  здійснював  одну  помилку  за  іншою  і  програвав  бій.
 Так  сталося  і  цього  разу:  воїн  вигукнув  кілька  образ  і  став  спостерігати  за  реакцією  самурая.    Але  той  незворушно  продовжував  вести  заняття.    Так  повторювалося  кілька  разів.    Коли  самурай  ніяк  не  відреагував  і  в  третій  раз,  боєць  в  роздратуванні  пішов  геть.
 Учні  уважно  і  з  цікавістю  спостерігали  за  процесом.    Після  відходу  бійця  один  з  них  не  витримав:
 -  Учитель,  навіщо  ви  терпіли  його  нападки?    Потрібно  було  викликати  його  на  бій!
 Мудрий  самурай  відповів:
 -  Коли  вам  приносять  подарунок  і  ви  не  приймаєте  його,  кому  він  належить?
 -  Своєму  колишньому  господарю,  -  відповіли  учні.
 -  Те  ж  стосується  заздрості,  ненависті  і  образ.    До  тих  пір,  поки  ти  не  приймеш  їх,  вони  належать  тому,  хто  їх  приніс.
Переклала  на  українську  мову    14.12.18      13.34

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817992
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2018

Самоволодіння дає перемогу…

Самоволодіння  дає  перемогу
         Чи  можете  ви  уявити  собі,  як  жилося  в  світі,  коли  плавання  через  Атлантичний  океан  тривало  місяць  або  більше?    Коли  в  Сан-Франциско  місяцями  доводилося  чекати  листи  з  Нью-Йорка,  яке  було  послано    кінною    експрес-поштою?    Коли  для  покупки  пари  черевиків  доводилося  їхати  по  вибоїстій  грунтовій  дорозі  до  найближчого  міста?    Повільний  темп  життя  початку  нашого  століття  важко  собі  уявити  зараз,  коли  на  «Конкорді»  з  Нью-Йорка  в  Париж  летиш  всього  три  години,  телефакси  пересилають  листи  в  лічені  секунди,  а  до  найближчого  універмагу  можна  дістатися  за  кілька  хвилин  на  машині  або  метро.    Передова  технологія  дозволяє  нам  майже  все  робити  миттєво.    І  ми  настільки  звикли  до  високих  швидкостей  сучасного  життя,  що  іноді  не  усвідомлюємо,  які  це  мудрі  слова:  «Чим  більше  ми  поспішаємо,  тим  більше  відстаємо!»
 Давня  притча  про  зайця  і  черепаху  ілюструє  це  дивне  явище.    Заєць  був  істотою  довгоногим,  здатним  за  короткий  час  пробігати  великі  відстані.    Йому  подобалося  дражнити  черепаху,  повільне  створення  з  короткими  ніжками,  яке  ледь  могло  обігнати  равлика.    Одного  разу  черепасі  набридло  хвастощі  зайця,  і  вона  викликала  його  на  гонки.    Заєць  з  радістю  погодився.
 Коли  якийсь  лісовий  звірок  дав  стартовий  сигнал  і  забіг  почався,  заєць  почав  буквально  колами  носитися  навколо  черепахи:  він  сміявся  і  хвалився,  анітрохи  не  сумніваючись  в  тому,  що  буде  переможцем.    Черепаха  просто  не  звертала  на  нього  уваги  і  повзла  уздовж  бігової  доріжки,  якою  став  путівець  в  кілька  миль  завдовжки.    Коли  зайцю  не  вдалося  роздратувати  черепаху,  він  помчав  вперед  у  пошуках  розваг.    Він  загнав  білку  в  поле  і  сунувся  в  кілька  кролячих  норок.    Втомившись  від  біганини  і  впевнений  в  тому,  що  черепасі  ні  за  що  його  не  наздогнати,  заєць  вирішив  трохи  подрімати  на  м'якій  травичці.    Тим  часом  черепаха  продовжувала  крок  за  кроком  рухатися  вперед.    Врешті-решт  вона  дійшла  до  того  місця,  де  при  дорозі  міцно  спав  заєць.    Черепаха  тихо  пройшла  повз  нього  і  рушила  далі,  до  фінішної  прямої.    Зайця  розбудили  крики  звірів,  котрі  вітали  черепаху,  і  він  забився  в  гущавину,  соромлячись  того,  що,  поквапившись  назвати  себе  найшвидшим,  він  забув  залишитися  на  дистанції.    Хоча  він  був  швидшим  із  учасників  змагання,  він  не  прийшов  до  фінішу.    Методична  черепаха  добре  його  провчила.
 Уміння  робити  щось  швидко  може  виявитися  корисною  властивістю,  але,  як  черепаха  продемонструвала  зайцю,  швидкість  -  це  ще  не  все.    Насправді  заєць  був  настільки  одурманений  своєю  природною  здатністю  обганяти  майже  всіх,  що  зробив  помилку,  вирішивши,  що  з  його  боку  не  буде  потрібно  ніяких  зусиль.    Будучи  впевнений  в  перемозі,  заєць  дозволив  собі  відволікатися  на  сторонні  справи  і,  врешті-решт,  вимотався.    А  черепаха,  навпаки,  компенсувала  відсутність  швидкості  величезною  рішучістю  і  дисциплінованістю.    Вона  розуміла,  що  одних  природних  здібностей  буває  мало.    В  кінцевому  рахунку,  справжній  успіх  приносить  вміння  повністю  використовувати  все,  що  маєш.    Я  не  проти,  коли  люди  по  дрібницях  мене  експлуатують,  але  сам  я  дуже  стараюся  ніколи  нікого  не  експлуатувати.    Приємно,  коли  інші  роблять  мені  добро,  -  але  головне,  це  щоб  я  робив  добро  іншим.
 Вам  траплялося  заздрити  людям,  яким  все  дається  без  видимих  зусиль?    У  них  є  гроші,  приємна  зовнішність,  талант,  зв'язки  -  і  вони  швидко  йдуть  до  успіху,  а  ви  самі  ледь  просуваєтеся  вперед,  роблячи  один  маленький  крок  за  іншим.    Дуже  важливо  пам'ятати,  що  справа  не  в  тому,  що  ви  маєте,  а  в  тому,  як  розпоряджатися  тим,  що  маєте.    Як  той  заєць,  найщасливіші  і  яскраві  особистості  часто  нагадують  феєрверк.    Вони  приголомшують  глядачів  барвистою  демонстрацією,  але  для  реальних  успіхів  їм  не  вистачає  стійкості.    Однак  якщо  ви,  подібно  до  черепахи  з  притчі,  будете  пам'ятати  про  мету  і  не  парити  в  небесах,  а  міцно  стояти  на  землі,  то  ви  зможете  дістатися  до  кінця  будь-якої  справи.    Моментальний  успіх  може  здаватися  привабливим,  але  історія  довела,  що  «повільно,  але  впевнено»  врешті-решт  обертається  реальним  прогресом.Чен  І,  китайський  мислитель,  сказав:  «Якщо  людина  зосереджується  на  чомусь  одному  і  не  відхиляється  в  сторону  ...  то  вона    має  величезну  рушійну  силу».    Якщо  ви  хочете  в  сучасному  швидкісному  світі  поставити  на  переможця,  пам'ятайте  про  мудрість    і  стійкість  черепахи.    Вона  є  втіленням  закону  про  те,  що  завзятість  і  самоволодіння  призводять  до  перемоги.
 «Якщо  ви  не  керуєте  подіями  в  області  вашої  відповідальності,  то  перебуваєте  в  повній  владі  подій».    /  Харланд  Свер  /
 «Найбільші  справи,  вчинені  на  землі,  робилися  мало-помалу».    /  Томас  Гатрі  /
 «Щоб  перемогти,  треба  мати  таку  широту  душі,  щоб  бачити  гідності  оточуючих,  що  кричать«  ура  »,  коли  перевагу  отримують  інші».    /  Люсі  Кемпбелл  Вільямс  /
 Джон  Темплтон.    Всесвітні  закони  життя.  
Переклала  на  українську  мову  14.12.18        13.41

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817853
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2018

"Поразка не буде гіркою…

"Поразка  не  буде  гіркою,  якщо  ви  її    не  проковтнете"  Тед  Енгстрем

 В  якийсь  момент  свого  життя  кожному  трапляється  зазнати  поразки.    Більш  того,  чим  частіше  ми  готові  піти  на  ризик,  спробувавши  новий  підхід  або  погляд,  тим  вище  ймовірність  ураження  -  по  крайній  мірі,  на  короткому  проміжку  часу.    Дуже  важко  домогтися  успіху,  коли  вперше  пробуєш  зробити  щось  нове  і  значне,  і  якщо  ми  боїмося  провалу,  то  неохоче  будемо  йти  на  ризик.    І  в  той  же  час,  якщо  ми  не  наважимося  зробити  крок  вперед,  то  опинимося  в  стані  застою.    Зростання  вимагає  готовності  ризикувати  тим,  що  зазнаєш  поразки.    Якби  ми  малюками  боялися  провалу,  то  мало  хто  з  нас  навчився  б  ходити  і  говорити.    Щоб  навчитися  ходити,  ми  повинні  були  бути  готовими  до  того,  що  впадемо,  роздряпаемо    коліна,  отримаємо  удари  і  синці.    Конфуцій  сказав:  «Наш  найбільший  тріумф  -  це  не  те,  що  ми  ніколи  не  падаємо,  а  те,  що  ми  щоразу  знову  встаємо».    Щоб  домогтися  успіху,  щоб  стати  переможцем,  ми  повинні  бути  готові  ризикувати  тим,  що  зазнаємо  поразки.    Але  найважливіший  урок,  який  необхідно  засвоїти,  це  те,  що  невдача  -  це  не  поразка,  якщо  ви  самі  так  не  вважаєте.
 Кожен  може  самовдосконалюватися,  незважаючи  на  своє  становище,  місце  в  житті  або  обставини.    Але  дуже  важливо  довести  собі  самому,  що  за  допомогою  своїх  думок  і  вчинків  ти  можеш  домогтися  того,  що  твердо  вирішив  зробити.    Страх  і  нерішучість  паралізують  роботу  розуму  і  підгодовують  думку    про  поразку.    Вони  можуть  послабити  розум  і  тіло,  запорошити  вам  очі  і  спробувати  заховати  від  вас  могутні  духовні  сили,  які  в  вас  таяться.
 Скільки  разів  вам  траплялося  опинитися  «на  дні»  -  і  ласкаві  слова  схвалення,  сказані  друзями,  піднімали  вас  і  змушували  знову  відчути  себе  людиною?    Можливо,  ви  продовжували  йти  тільки  тому,  що  хтось  в  вас  вірив.    Ну,  так  це  привід  до  руху  нічим  не  гірше  інших!    Схоже,  що  спади  і  поразки  -  це  такі  моменти,  коли  вам  особливо  не  вистачає  мужності  і  коли  найважче  черпати  сили  в  своїй  душі.    Ваше  Богом  дане  право  -  висловлювати  себе,  як  особистість  здорову,  щасливу,  процвітаючу  і  щасливу.    І,  тим  не  менш,  вам  може  бути  важко  висловлювати  свою  глибинне  «я»,  поки  ви  відчуваєте  НЕ  відвагу,  а  страх  і  відчай.    Істинна  мужність  -  це  духовне  поняття,  яке  бере  свій  початок  в  Бога!    Коли  ви  всіма  силами  свого  серця  хочете  мужності,  вірте  в  нього  і  шукайте  його,  поки  воно  не  прокинеться  в  вас,  -  і  тоді  ви  зможете  впоратися  з  будь-якими  труднощами.    У  вас  вистачить  сили  весь  час  йти  вперед.
 Кажуть,  що,  винаходячи  електричну  лампочку,  Томас  Едісон  зробив  понад  тисячу  невдалих  спроб!    І  коли  хтось  запитав  Едісона,  чому  він  не  здався  після  стількох  невдач,  він  відповів:  «Це  були  кроки  до  мети.    При  кожній  спробі  я  успішно  знаходив  відповідь  на  те,  як  не  треба  робити  електричну  лампочку.    Я  завжди  готовий  вчитися,  навіть  на  власних  помилках  ».
 Інакше  кажучи,  хоча  Едісон  не  завжди  домагався  успіху,  він  не  допускав,  щоб  поразки  оселилися  в  його  розумі.    Едісон  неодноразово  зазнавав  смак  поразки,  але  не  признавався  в  цьому.    Проковтнути  поразку  -  це  означає  вирішити,  що  раз  ви  зазнали  в  чомусь  невдачу,  значить,  ви  -  невдаха.    Існує  принципова  різниця  між  словами  «у  мене  невдача»  і  «я  -  невдаха».    Проковтнути  поразку  -  значить  повірити  в  те,  що  ваші  успіхи  або  їх  відсутність  визначає  те,  що  ви  за  особистість.
 Коли  ми  ковтаємо  поразку,  наша  здатність  нормально  функціонувати  зменшується.    Всі  великі  вожді,  спортсмени,  мандрівники,  мислителі,  винахідники  і  бізнесмени  колись  робили  помилки  і  терпіли  невдачі.    Однак  ці  люди  стали  видатними  тому,  що  не  звинувачували  в  своїх  невдачах  ні  себе,  ні  оточуючих:  вони  використовували  свої  помилки  як  уроки,  щоб  покращувати  свої  результати.    Вони  розуміли,  що  невдачі  -  справа  минуща  і  не  обов'язково  несуть  з  собою  поразку.    Вони  відмовлялися  проковтнути  гіркоту  невдачі  і  були  готові  продовжити  боротьбу,  щоб  скуштувати  солодощі  перемоги.
 Поразка  може  стати  для  нас  справжньою  удачею,  якщо  ми  вирішимо  вчитися  на  своїх  помилках.Поразка  може  бути  гіркою,  але,  врешті-решт,  гіркота  -  це  непогано.    Деякі  страви  не  були  б  такими  смачними,  якби  в  них  не  був  присутній  елемент  «гіркоти».    І  гіркий  досвід  може  послужити  для  нас  приправою  до  життя,  якщо  ми  станемо  отримувати  з  нього  уроки,  не  будемо  його  боятися  і  не  дамо  йому  нас  озлобити.
 «Поразка  перетворює  наші  кістки  в  кремінь,  а  слабку  плоть  -  в  м'язи  і  робить  людину  непереможною.        Так  не  бійтеся  ж  поразок.    Ніколи  ви  так  не  близькі  до  перемоги,  коли  терпите  поразку  в  ім'я  благої  справи  ».    /  Генрі  Уорд  Бічер  /
 «Провал  -  не  завжди  помилка;    можливо,  це  просто  краще,  на  що  людина  була  здатна  при  даних  обставинах.    Справжня  помилка  -  це  бездіяльність  ».    /Ф.Б.Скіннер/
 «Наскільки  щасливий  той,  кому  випало  випробувати  і  найкраще,  і  найгірше,  що  може  дати  доля.    Той,  хто  незворушно  виніс  такі  мінливості,  позбавив  нещастя  влади  над  собою  ».    /  Сенека  /
 «Що  є  ураження?    Всього  лише  досвід;    всього  лише  крок  до  чогось  кращого  ».    /  Уендел  Філліп  /
 Джон  Темплтон.    Всесвітні  закони  життя.
Переклала  на  українську  мову    14.12.18      12.39

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817852
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2018

Притча про те…

Притча  про  те,  як  вороги,  самі  того  не  усвідомлюючи,  можуть  принести  вам  користь
         Я  вас  люблю,  мої  вороги,  за  те,  що  ви  мені  допомогли
 знайти  себе  і  відбутися,  перед  труднощами  не  схилитися
 і  краще  в  людях  розбиратися.
 -  Східна  мудрість
 В  одній  державі  настільки  вірили  в  провидіння,  що  у  них  був  такий  звичай:  кожному  засудженому  на  смерть  перед  стратою  пропонувалося  тягнути  жереб  долі.    У  мішечку  були  всього  2  листочка  -  «Життя»  і  «Смерть».    Якщо  засуджений  витягав  перший  листок,  його  милували.    Якщо  другий  -  вирок  тут  же  приводили  у  виконання.    Таким  чином,  у  кожного  засудженого  була  надія  до  самого  останнього  моменту,  а  у  суддів  був  додатковий  голос  «згори»  за  або  проти  прийнятого  ними  рішення.
 Так  уже  сталося,  що  одна  людина  відкрила  свою  справу,  вона  стала  потроху  процвітати,  а  разом  з  успішністю,  як  це  часто  буває,  з'явилися  недоброзичливці.    Вони  спочатку  наклепом  домоглися  арешту  людини,  а  потім  і  підписання  йому  смертельного  вироку.
 Знаючи  про  те,  що  у  засудженого  завжди  є  шанс  на  порятунок,  вони  обманом  викрали  з  мішечка  листочок  з  написом  «Життя»  і  додали  другий  листочок  з  написом  «Смерть».    Таким  чином  вороги  не  залишили  людині  жодного  шансу  врятуватися  -  який  листочок  він  би  не  витягнув,  його  чекав  смертельний  вирок.
 Але  у  чоловіка    були  і  друзі.    Вони  дізналися  про  підступи  ворогів,  проникли  до  засудженого  до  в'язниці  і  розповіли,  що  в  мішечку  на  нього  чекають  два  «смертельних»  листочка.    Друзі  радили  розповісти  про  це  суддям  і  настояти  на  перевірці  мішечка  з  жеребом.
 Але,  як  не  дивно,  засуджений  зрадів  цій  звістці,  попросив  нікому  про  це  не  розповідати  і  повідомив,  що  це  врятує  його.    Друзі  вже  вирішили,  що  у  нього  перед  смертю  затьмарився  розум,  але  він  умовив  їх  зберігати  мовчання.
 На  наступний  ранок  чоловік  витягнув  жереб  долі  і  ...  відпустили  на  свободу.
 І  друзі,  і  вороги,  знаючи  про  два  смертельні  вироки  в  мішечку,  дивувалися:  як  він  зміг  вийти  з  такого,  здавалося  б,  безвихідного  становища?
 А  чоловік    вчинив    так:  витягнувши  листочок  з  мішечка,  він,  не  читаючи,  тут  же  проковтнув  його.    У  суддів  не  залишалося  іншого  вибору,  окрім  як  подивитися,  який  листочок  залишився  в  мішечку.    А  так  як  там  була  «Смерть»,  то  було  офіційно  встановлено,  що  чоловік  витягнув  «Життя».
 Таким  чином  вороги,  готуючи  людині  вірну  загибель,  мимоволі  привели  його  до  спасіння.
 Не  забувайте:  вороги  і    недоброзичливці  від  поганого  життя  не  з'являються.    Якщо  вони  у  вас  є  -  значить,  ви  гідні  того,  щоб  вам  заздрити.    А  у  будь-якої  талановитої  людини  недоброзичливці  будуть  завжди  -  тільки  в  силу  того,  що  не  всі  таланти  дісталися  їм
Переклала  на  українську  мову    14.12.18        13.36

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817708
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2018

Притча про впевненість у власних силах

Притча  про  впевненість  у  власних  силах
         Один  підприємець  по  вуха  загруз  в  боргах  і  вже  не  бачив  виходу  з  ситуації,  що  склалася.    Він  повинен  був  кредиторам,  а  постачальники  кожен  день  вимагали  оплати.
 Він  вийшов  в  парк,  щоб  відволіктися,  але  думки  роєм  крутилися  в  голові.    Чоловік  опустив  голову  на  руки,  подумки  перебираючи  варіанти,  що  ж  може  врятувати  справу  від  банкрутства.    Раптом  перед  ним  з'явився  якийсь  старий.
 -  Я  бачу,  що  вас  щось  турбує,  -  сказав  він.    -  Чи  не  поділитеся?
 Підприємець  розповів  йому  про  свої  проблеми,  брак  грошей  і  відмовах  банку  видати  хоч  якийсь  кредит  для  розкрутки.    Старий  слухав,  не  перебиваючи,  а  потім  сказав:
 -  Думаю,  я  можу  вам  допомогти.
 Він  запитав  у  підприємця  ім'я,  виписав  чек  і  сунув  його  в  руку  здивованого  чоловіка.
 -  Візьміть  ці  гроші.    Зустрінемося  тут  рівно  через  рік,  і  ви  зможете  віддати  мені  їх  назад.
 Не  встиг  чоловік  і  слова  сказати,  як  старий  розчинився  в  натовпі.
 Підприємець  глянув  на  чек.    На  ньому  в  полі    для  суми  було  акуратно  виведено  «$  500  000»,  а  нижче  було  прописано  ім'я  -  «Джон  Рокфеллер».    Джон  Рокфеллер,  один  з  найбагатших  людей  світу!
 «Я  можу  покінчити  з  усіма  проблемами  в  одну  мить!»  -  подумав  він.    Але  замість  цього  підприємець  вирішив  покласти  чек  в  сейф.    Одна  тільки  думка  про  його  існування  давала  йому  сили  виробити  спосіб  зберегти  свій  бізнес.
 Знову    з    оптимізмом  він  уклав  вигідні  угоди  і  розширив  умови  оплати.    Йому  вдалося  зробити  кілька  великих  продаж.    Протягом  декількох  місяців  він  вибрався  з  боргів  і  знову  став  заробляти  гроші.    І  рік  тому  він  повернувся  в  парк  з  тим  самим  чеком.
 У  уговоренний    час  старий  знову  з'явився.    Чоловік  уже  готовий  був  віддати  чек  і  розповісти  про  свої  успіхи,  як  раптом  підбігла  медсестра  і  схопила  старого.
 -  Я  так  рада,  що  нарешті  впіймала  його!    -  вигукнула  вона.    -  Сподіваюся,  він  не  турбував  вас.    Він  часто  тікає  з  дому  і  розповідає  людям,  що  він  Джон  Рокфеллер.
 Підприємець  стояв  приголомшений.    Протягом  всього  року  він  крутився  і  робив  бізнес,  купуючи  і  продаючи,  в  повній  впевненості,  що  в  будь-який  момент  йому  на  виручку  можуть  прийти  півмільйона  доларів.
 Раптово  він  зрозумів,  що  не  гроші,  реальні  або  уявні,  перевернули  його  життя.    Його  нова  впевненість  надала  йому  сил  домогтися  всього  того,  що  він  тепер  має.
 Візьміть  ініціативу  в  свої  руки.    У  вирішальний  момент  тільки  впевненість  грає  ключову  роль.
Переклала  на  українську  мову    14.12.18        13.38

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817699
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2018

Філософська казка про образу…

Філософська  казка  про  образу
       Ось  як  варто  вчити  і  дітей  і  себе  не  ображатися:
 Образа,  маленька  тваринка,  на  вигляд  зовсім  нешкідлива.    При  правильному  поводженні  ніякої  шкоди  не  приносить.    Якщо  не  намагатися  її  одомашнити,  образа  прекрасно  живе  на  волі  і  нікого  не  чіпає.
 Але  всі  спроби  заволодіти  нею  закінчуються  плачевно  ...  Звірятко  цей  маленький  і  спритний,  може  випадково  потрапити  в  тіло  будь-якої  людини.    Людина  це  одразу  відчуває.    Йому  стає  прикро.
 Звірятко  починає  кричати  людині:  «Я  ненавмисно  попався!    Випусти  мене!    Мені  тут  темно  і  страшно!    Відпусти!  »Але  люди  давно  розучилися  розуміти  мову  тварин.    Є  такі,  які  відразу  відпускають  образу,  поки  вона  маленька  -  це  кращий  спосіб  розпрощатися  з  нею.
 Але  є  такі,  які  ні  за  що  не  хочуть  її  відпускати.    Вони  відразу  називають  її  своєю  і  носяться  з  нею,  як  з  писаною  торбою.    Постійно  думають  про  неї,  дбають  ...  А  їй  все  одно  не  подобається  в  людині.
 Вона  крутиться,  шукає  вихід,  але  так  як  у  неї  зір  поганий,  сама  вихід  знайти  не  може.    Такий  ось  недолугий  звірок.    Та  й  людина  теж  ...  стиснув  весь,  і  ні  за  що  не  випускає  образу.
 А  звір-то  голодний,  їсти  хочеться  -  ось  і  починає  потихеньку  їсти,  що  знайде.    І  людина  відчуває  це.    То  там  заболить,  то  тут  ...  Але  не  випускає  людина  з  себе  образу.    Тому  що  звик  до  неї.    А  вона  їсть  і  росте  ...  Знаходить  всередині  людини  що-небудь  смачненьке,  присмоктується  і  гризе.    Так  і  кажуть:  «Образа  гризе».
 І  в  кінці  кінців  приростає  до  чого-небудь  в  тілі  людини  і  проти  своєї  волі  стає  його  частиною.    Слабшає  людина,  хворіти  починає,  а  образа  всередині  продовжує  рости  ...  І  невтямки  людині,  що  тільки  і  треба  -  взяти  і  відпустити  образу!    І  їй  без  людини  краще,  і  людині  без  неї  легше  живеться  ...
 Мораль:  Образа  -  це  стан  душі.    По  суті,  ми  самі  приймаємо  рішення  бути  скривдженими.    І  коли  в  черговий  раз  ви  захочете  образитися,  подумайте:  чи  так  уже  приємно  жаліти  себе?    Хижак  завжди  відчуває  слабкого  і  нападає  саме  на  нього.    Не  дарма  в  народі  кажуть:  «На  скривджених  воду  возять».    Відпустіть  образу,  нехай  собі  біжить!    Переклала  на  українську  мову    14.12.18          13.06

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817607
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2018

Казка про непотрібну жертву…

Казка  про  непотрібну  жертву
 Просто  і  наочно  про  те,  як  ми  самі  готові  зіпсувати  собі  життя.
 -  Тут  займають  чергу  на  жертвоприношення?
 -  Тут,  тут!    За  мною  будете.    Я  852,  ви  -  853.
 -  Ой,  мамочки  ...  Це  коли  ж  черга  дійде?
 -  Не  турбуйтеся,  тут  швидко.    Ви  в  ім'я  чого  жертву  приносите?
 -  Я  -  в  ім'я  любові.    А  ви?
 -  А  я  -  в  ім'я  дітей.    Діти  -  це  моє  все!
 -  А  ви  що  в  якості  жертви  принесли?
 -  Своє  особисте  життя.    Аби  діти  були  здорові  і  щасливі.    Все,  все  віддаю  їм.    Заміж  кликав  хороша  людина  -  не  пішла.    Як  я  їм  вітчима  в  будинок  приведу?    Роботу  улюблену  кинула,  бо  їздити  далеко.    Влаштувалася  нянькою  в  дитячий  сад,  щоб  на  увазі,  під  наглядом,  доглянуті,  нагодовані.    Все,  все  дітям!    Собі  -  нічого.
 -  Ой,  я  вас  так  розумію.    А  я  хочу  пожертвувати  відносинами  ...  Розумієте,  у  мене  з  чоловіком  давно  вже  нічого  не  залишилося  ...  У  нього  вже  інша  жінка.    У  мене  начебто  теж  чоловік  з'явився,  але  ...  От  якби  чоловік  перший  пішов!    Але  він  до  неї  не  йде!    Плаче  ...  Каже,  що  звик  до  мене  ...  А  мені  його  шкода!    Плаче  ж!    Так  і  живемо…
 Відчиняються  двері,  лунає  голос:  «№  852,  проходите!».
 -  Ой,  я  пішла.    Я  так  хвилююсь!!!    А  раптом  жертву  не  приймуть?
 №  853  стискається  у  грудочку  і  чекає  виклику.
 Час  тягнеться  повільно,  але  ось  з  кабінету  виходить  №  852.
 -  Що?    Ну  що?    Що  вам  сказали?    Прийняли  жертву?
 -  Ні  ...  Тут,  виявляється,  випробувальний  термін.    Відправили  ще  подумати.
 -  А  як?    А  чому?    Чому  не  відразу?
 -  Ох,  люба,  вони  мене  запитують:  «А  ви  добре  подумали?    Це  ж  назавжди!  ».    А  я  їм:  «Нічого!    Діти  подорослішають,  оцінять,  ніж  мама  для  них  пожертвувала  ».    А  вони  мені:  «Присядьте  і  дивіться  на  екран».    А  там  таке  кіно  дивне!    Про  мене.    Неначе  діти  вже  виросли.    Дочка  заміж  вийшла  за  тридев'ять  земель,  а  син  дзвонить  раз  на  місяць,  як  з-під  палки,  невістка  крізь  зуби  розмовляє  ...  Я  йому:  «Ти  що  ж,  синку,  так  зі  мною,  за  що?».    А  він  мені:  «Не  лізь,  мама,  в  наше  життя.    Тобі  що,  зайнятися  нічим?  ».    А  чим  мені  зайнятися,  я  ж,  крім  дітей,  нічим  і  не  займалася  ???    Це  що  ж,  не  оцінили  дітки  мою  жертву?    Даремно,  чи  що,  я  намагалася?
 З  дверей  кабінету  доноситься:  «Наступний!    №  853!  ».
 -  Ой,  тепер  я  ...  Ви  мене  зовсім  з  колії  вибили  ...  Це  що  ж  ???    Ай,  ладно!
 -  Проходьте,  сідайте.    Що  принесли  в  жертву?
 -  Відносини  ...
 -  Зрозуміло  ...  Ну,  показуйте.
 -  Ось  ...  Дивіться,  вони,  загалом,  невеликі,  але  дуже  симпатичні.    І  свіженькі,  неразношені,  ми  всього  півроку  тому  познайомилися.
 -  Заради  чого  ви  ними  жертвуєте?
 -  Заради  збереження  сім'ї  ...
 -  Чиєю,  вашої?    А  що,  є  необхідність  зберігати?
 -  Ну  так!    У  чоловіка  коханка,  давно  вже,  він  до  неї  бігає,  бреше  весь  час,  прямо  сил  ніяких  немає.
 -  А  ви  що?
 -  Ну  що  я?    З'явився  в  моєму  житті  інша  людина,  з  одного  боку  відносини  у  нас.
 -  Так  ви  ці  нові  відносини  -  в  жертву?
 -  Так  ...  Щоб  сім'ю  зберегти.
 -  Чию?    Ви  ж  самі  кажете,  у  чоловіка  -  інша  жінка.    У  вас  -  інший  чоловік.    Де  ж  тут  родина?
 -  Ну  і  що?    За  паспортом-то  ми  -  все  ще  одружені!    Значить,  сім'я.
 -  Тобто  вас  все  влаштовує?
 -  Ні!    Ні!    Ну  як  це  може  влаштовувати?    Я  весь  час  плачу,  переживаю!
 -  Але  проміняти  на  нові  відносини  ні  за  що  не  погодитеся,  так?
 -  Ну,  не  такі  вже  вони  глибокі,  так,  проведення  часу  ...  Загалом,  мені  не  шкода!
 -  Ну,  якщо  вам  не  шкода,  тоді  нам  -  тим  більше.    Давайте  вашу  жертву.
 -  А  мені  говорили,  у  вас  тут  кіно  показують.    Про  майбутнє!    Чому  мені  не  показуєте?
 -  Кіно  тут  різне  буває.    Кому  про  майбутнє,  кому  про  минуле  ...  Ми  вам  про  даний  покажемо.    Включаємо,  дивіться.
 -  Ой  ой!    Це  ж  я!    Я  що,  ось  так  виглядаю  ???    Так  брехня!    Я  за  собою  доглядаю.
 -  Ну,  це  ваша  душа  таким  чином  на  зовнішності  проектується.
 -  Що,  ось  так  ???    Плечі  вниз,  губи  в  лінію,  очі  тьмяні,  волосся  повисли  ...
 -  Так  завжди  виглядають  люди,  якщо  душа  плаче  ...
 -  А  це  що  за  хлопчик?    Славненький  який  ...  Дивіться,  як  він  до  мене  притискається!
 -  Не  впізнали,  так?    Це  ваш  чоловік.    У  проекції  душі.
 -  Чоловік?    Що  за  нісенітниця!    Він  доросла  людина!
 -  А  в  душі  -  дитина.    І  притискається,  як  до  матусі  ...
 -  Так  він  і  в  житті  так!    Тулиться.Тягнеться!
 -  Значить,  не  ви  до  нього,  а  він  до  вас?
 -  Ну,  я  з  дитинства  засвоїла  -  жінка  повинна  бути  сильнішою,  мудрішою,  рішучішою.    Вона  повинна  і  сім'єю  керувати,  і  чоловіка  направляти!
 -  Ну  так  воно  і  є.    Сильна,  мудра  рішуча  матуся  керує  своїм  хлопчиком-чоловіком.    І  посварить,  і  пошкодує,  і  приголубить,  і  простить.    А  що  ви  хотіли?
 -  Дуже  цікаво!    Але  ж  я  йому  не  матуся,  я  йому  дружина!    А  там,  на  екрані  ...  Він  такий  винуватий,  і  до  лахудри    своєї  ось-ось  знову  побіжить,  а  я  його  все  одно  люблю!
 -  Звичайно,  зрозуміло,  так  воно  і  трапляється:  хлопчик  пограє  в  пісочниці,  і  повернеться  додому.    До  рідної  матусі.    Поплаче  в  фартух,  повинною  ...  Гаразд,  кінець  фільму.    Давайте  завершувати  нашу  зустріч.    Будете  любов  в  жертву  приносити?      Не  передумали?
 -  А  майбутнє?    Чому  ви  мені  майбутнє  не  показали?
 -  А  його  у  вас  немає.    При  такому  сьогоденні  -  втече  ваш  виросший    «малюк»,  ні  до  іншої  жінки,  так  в  хворобу.    Або  зовсім  -  в  нікуди.    Загалом,  знайде  спосіб  вирватися  з-під  маминої  спідниці.    Йому  ж  теж  рости  хочеться...
 -  Але  що  ж  мені  робити  ???    Заради  чого  я  тоді  себе  буду  в  жертву  приносити  ???
 -  А  вам  видніше.    Може,  вам  бути  матусею  шалено  подобається!    Більше,  ніж  дружиною.
 -  Ні!    Мені  подобається  бути  коханою  жінкою!
 -  Ну,  матусі  теж  бувають  улюбленими  жінками,  навіть  часто.    Так  що?    Чи  готові  принести  жертву?    Заради  збереження  того,  що  маєте,  і  щоб  чоловік  так  і  залишався  хлопчиком?
 -  Ні  ...  Не  готова.    Мені  треба  подумати.
 -  Звичайно  звичайно.    Ми  даємо  час  на  роздуми.
 -  А  поради  ви  даєте?
 -  Охоче  і  з  задоволенням.
 -  Скажіть,  а  що  потрібно  зробити,  щоб  мій  чоловік  ...  ну,  виріс,  чи  що?
 -  Напевно,  перестати  бути  матусею.    Повернутися  обличчям  до  себе  і  навчитися  бути  Жінкою.    Звабливою,  хвилюючою,  загадкової,  бажаною.    Таким  квіти  дарувати  хочеться  і  серенади  співати,  а  не  плакати  у  неї  на  теплих    м'яких  грудях.
 -  Так?    Ви  думаєте,  допоможе?
 -  Зазвичай  допомагає.    Ну,  це  в  тому  випадку,  якщо  ви  все-таки  виберете  бути  Жінкою.    Але  якщо  що  -  ви  приходьте!    Відносини  у  вас  чудові  просто,  ми  їх  із  задоволенням  візьмемо.    Знаєте,  скільки  людей  в  світі  про  такі  відносини  мріють?    Так  що,  якщо  надумаєте  пожертвувати  на  користь  нужденних  -  ласкаво  просимо!
 -  Я  подумаю…
 №  853  розгублено  виходить  з  кабінету,  судорожно  притискаючи  до  грудей  відносини.
 №  854,  завмираючи  від  хвилювання,  заходить  до  кабінету.
 -  Чи  готова  пожертвувати  своїми  інтересами  заради  того,  щоб  матуся  не  засмучувалася.
 Двері  закриваються  ...  По  коридору  походжають  люди,  притискаючи  до  грудей  бажання,  здібності,  кар'єри,  таланти,  можливості  -  все  те,  що  вони  готові  самовіддано  принести  в  жертву  ...
 Автор:  психолог-казкотерапевт  Ірина  Сьоміна    
Переклала  на  українську  мову        14.12.18        13.24

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817605
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2018

Миру потрібно більше любові, світла і сміху…

37  Уроків
 Відомий  психолог  Дон  Глускін  вирішила  відзначити  свій  день  народження  неординарно.  Підводячи  підсумки  прожитих  років,  вона  задала  собі  питання,  чому  навчило  її  життя  за  37  років.
         Результатом  стали  поради,  якими  Дон  Глускін  ділиться  з  людьми:
1.  Щастя  всередині.  Ми  витрачаємо  дуже  багато  часу  на  пошуки  схвалення  і  розради  з  боку.  І  завжди  виявляється,  що  не  там  шукаємо.  Загляньте  всередину  себе.
 2.  Будьте  вдячні  за  все.  За  хороше,  за  погане,  за  жахливе.  Життя  саме  по  собі  -  це  безцінний  дар.  А  задоволення  і  біль  -  це  частина  нашого  шляху.  
3.  Змініть  сприйняття  і  ваше  життя  зміниться.  Коли  ви  відчуваєте  страх,  злість,  образу,  просто  погляньте  на  ситуацію  під  іншим  кутом.  
4.  Неможливо  ощасливити  всіх,  залишаючись  вірним  собі.  Але  все  ж  краще  ризикнути  і  виявитися  незрозумілим,  ніж  бути  коханим,  але  прикидатися  тим,  ким  ти  не  є  насправді.
 5.Мир  навколо  -  це  дзеркало.  Те,  що  ми  любимо  в  інших  -  це  відображення  того,  що  ми  любимо  в  собі.  Те,  що  нас  засмучує  в  інших  -  це  індикатор  того,  на  що  нам  потрібно  звернути  увагу  в  самих  собі.  
6.Кожна    людина  з'являється  в  нашому  житті  з  якоюсь  метою.  А  ми  вже  самі  вирішуємо,  вчитися  чи  на  уроках,  які  він  нам  викладає  чи  ні.  Чим  гірше  його  роль  в  нашому  житті,  тим  серйозніше  урок.  Мотайте  на  вус.
 7.  Вірте.  Просто  знайте,  що  в  найважчі  часи  Всесвіт  підставить  спину,  і  все  буде  в  порядку.
 8.  Не  приймайте  все  занадто  близько  до  серця.  Вчинки  інших  людей  -  це  відображення  того,  що  відбувається  в  їх  особистому  житті.  І  як  правило,  до  вас  це  не  має  ніякого  відношення.  
9.  Природа  лікує.  Прогулянка  на  свіжому  повітрі  і  вид  красивих  пейзажів  дивним  чином  здатні  очистити  голову  від  непотрібних  думок,  повернути  до  життя  і  підняти  настрій.  
10.  Ображені  люди  ображають  людей.  І  все  одно  любіть  їх.  Хоча  ніхто  не  забороняє  вам  любити  їх  на  відстані.  
11.  Щоб  вилікуватися,  потрібно  це  відчути.  Поставте  ваші  страхи  і  слабкості  прямо  перед  собою  і  направте  на  них  яскравий  промінь  світла,  тому  що  єдиний  спосіб  позбутися  від  них,  це  пройти  крізь  них.  Дивитися  правді  в  очі  боляче.  Але,  клянусь,  в  перспективі  воно  того  дійсно  варто.  
12.  Перфекционизм  -  це  ілюзія.  Сама,  треба  сказати,  хвороблива.  Розслабтеся.  Прагніть  до  досконалості,  але  дозвольте  собі  робити  помилки  і  бути  щасливим  незалежно  від  результату.  
13.  Зніміть  шори  з  очей.    Не  концентруйтеся  виключно  на  власних  цілях  і  бажаннях.  Ви  ризикуєте  втратити  красу  цьому  житті  і  людей  які  вас  оточують.  Світ  дивовижний,  коли  ви  йдете  по  ньому  з  широко  відкритими  очима.  
14.  Святкуйте  ваші  перемоги.  Смакуйте  кожен,  нехай  навіть  самий  маленький  успіх.  15.  Умій  прощати.  В  першу  чергу  це  потрібно  тобі,  а  не  тим,  хто  тебе  образив.  Прощаючи,  ти  знаходиш  спокій  і  свободу,  які  заслуговуєш.  Прощай  легко  і  швидко.  16.  Ми  всі  володіємо  неймовірною  інтуїцією.  Якщо  зупинитися,  завмерти  і  прислухатися,  то  можна  почути  голос  своєї  внутрішньої  мудрості.  Слухайте  тихий  шепіт  вашого  серця.  Воно  знає  дорогу.  
17.  Нехай  ваша  душа  співає!  Будьте  справжніми.  На  Землі  немає  нікого  такого  ж  як  ви.  Будьте  щирими,  живіть  і  дихайте  на  повні  груди,  рухаючись  до  намічених  цілей.  18.Ми  всі  творці.  Серйозно!  При  належному  завзятості,  концентрації  і  наполегливості  можливо  все.  Пам'ятайте  про  це.  
19.  Я  випромінюю  світло.  Ви  випромінюєте  світло.  Ми  всі  випромінюємо  світло.  Деякі  відкидають  тінь  на  свою  власну  яскравість.  Будьте  променем  світла  для  інших  і  вказуйте  їм  шлях  20.  Не  сприймайте  життя  занадто  серйозно!  Все  одно  ніхто  не  піде  живим.  Посміхнися.  Дозвольте  собі  бути  дурними.  Користуйтеся  моментом.  Розважайтеся.  
21.  Оточуйте  себе  людьми,  які  вас  люблять  і  підтримують.  І  самі  любіть  і  підтримуйте  їх.  Життя  занадто  коротке  для  чогось  меншого.  
22.  Кружляйте  по  життю  у  вільному  танці.  Якщо  у  вас  є  велика  мрія,  слідуйте  за  нею  з  усією  пристрастю.  Але  ніжно  і  на  певній  відстані,  щоб  бути  досить  гнучким  і  рухливим,  підлаштовуючись  під  мінливий  ритм  життя  
23.  Чим  більше  даєш,  тим  більше  отримуєш.  Діліться  мудрістю,  любов'ю,  талантом.  Діліться  легко.І  ви  побачите,  як  багато  в  цьому  житті  прекрасного  до  вас  повертається.  
24.  Головне  не  роздати  себе  повністю.  Тому  що  якщо  внутрішня  чаша  спорожніє,  то  більше  нічого  буде  дати.  Важливо  дотримуватися  балансу.
 25.  Говоріть  «Так!»  Всьому    тому,  чому  спалахують  ваші  очі.  Говоріть  непримиренне  «Ні»  всьому,  що  вас  не  цікавить  або  на  що  у  вас  немає  часу.  Час  -  найцінніший  ресурс,  який  не  може  бути  поновлено.  Витрачайте  його  розумно.  
26.  Життя  -  це  низка  зльотів  і  падінь.  Щоб  розкрити  весь  свій  потенціал,  нам  необхідно  і  те,  і  інше.  Просто  тримайтеся  міцніше  і  насолоджуйтеся  поїздкою.
 27.  Іноді  ми  переростаємо  дружбу.  Це  не  означає,  що  ми  або  друзі  погані.  Просто  наші  шляхи  розходяться.  Збережіть  їх  у  своєму  серці,  але  якщо  вони  починають  вас  ображати  або  стримувати,  значить  настав  час  встановити  дистанцію  і  відпустити  вашу  дружбу.  
28.  Страх  -  дуже  хороший  показник  того,  чого  ми  насправді  хочемо,  і  що  нам  потрібно  в  цьому  житті.  Дозвольте  йому  бути  вашим  компасом  і  насолоджуйтеся  хвилюючими  пригодами,  до  яких  він  вас  веде  
29.  Подолати  власний  страх  -  це  найкорисніша  річ,  яку  ви  можете  для  себе  зробити.  Тим  самим  ви  доводите  самі  собі,  що  можете  все.  Це  супер-генератор  впевненості  в  собі.  
30.  Як  можна  частіше  говоріть    і  показуйте  близьким,  як  ви  їх  любите.  Цього  не  буває  занадто  багато.  Ваш  час,  присутність  поруч,  любов  і  щира  турбота  про  них  -  найкращий  подарунок.  
31.  Наше  тіло  -  це  транспорт,  який  везе  нас  до  нашої  мрії.  Любіть  його,  ставтеся  дбайливо  і  дбайливо,  якщо  хочете  почувати  себе  бадьорим  і  енергійним.  Але  ніколи  не  зациклюйтеся.  Зовнішність  суб'єктивна  і  з  часом  так  чи  інакше  змінюється.  Відчувати  себе  комфортно  і  зручно  в  власному  тілі  -  ось  що  найголовніше.
 32.  Живіть  сьогоденням.  Це  єдине,  що  у  нас  зараз  є.  Вчіться  на  помилках  минулого  і  насолоджуйтеся  приємними  спогадами,  але  не  чіпляйтеся  за  них  і  не  дозволяйте  їм  вас  переслідувати.  Мрійте  про  майбутнє,  але  без  фанатизму  і  одержимості.  Любіть  сьогодення.
 33.  Ми  всі  одна  велика  людська  сім'я.  Ніхто  з  нас  не  краще  і  не  гірше  за  інших.  Просто  на  якомусь  етапі  життя  ми  знаємо,  що  робити.  Наступного  разу  це  буде  хтось  інший.  
34.  Будьте  вдячні  кожен  день  за  все  те,  що  ви  в  житті  маєте.  Таким  чином  ви  створюєте  навколо  себе  простір  для  ще  більшого  достатку,  притягаючи  радість,  любов,  здоров'я  і  процвітання.  
35.  Ви  не  центр  Всесвіту.  Хоча  іноді  ваше  его  змушує  вас  так  думати.  Не  варто.  Подивіться  на  світ  і  людей  навколо,  і  ви  дізнаєтеся  багато  нового  і  прекрасного.  36.Миру  потрібно  більше  любові,  світла  і  сміху.  
37.  Ви  сам  собі  гуру.  Більшу  частину  життя  нам  кажуть,  що  робити,  як  думати,  що  є  добре  і  як  домогтися  успіху.  Не  варто  всьому    цьому  беззастережно  вірити.  Думайте  самі  за  себе.  Ламайте  підвалини.  Як  тільки  ви  перестанете  робити  те,  що  від  вас  чекають,  і  почнете  слідувати  своїй  власній  інтуїції,  ви  відчуєте  себе  до  смішного  щасливим.    
Переклала  на  українську  мову  27.08.18  18.28

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817464
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2018

Що робити…

Що  робити,  щоб  все  змінити
Життя  багатьох  людей  пронизане  стражданнями  і  сповнене  песимізму.  Вони  скаржаться  на  долю,  сім'ю,  роботу,  суспільство  і  державу.  Вони  не  бачать  світла  в  кінці  тунелю  і  вважають,  що  в  їх  важкому  становищі  винен  хтось  інший.  Психологи  радять  :
1.  Зрозуміти,  що  тобі  по-справжньому  подобається.  Це  і  найголовніше,  і  найскладніше.  Золоте  правило  говорить  -  роби  те,  що  приносить  тобі  справжнє  задоволення,  і  тоді  ти  станеш  набагато  щасливішим.  З  розвитком  інтернету  все  стало  ще  простіше  -  результати  твоїх  старань  дуже  легко  донести  до  публіки,  і  вона  обов'язково  їх  оцінить.  Більш  того,  наявність  справи,  яка  тебе  по-справжньому  запалює  -  це  ключовий  фактор  привабливості  для  протилежної  статі.  Але  треба  бути  готовим  до  того,  що  пошук  свого  шляху  -  це  марафон,  який  може  тривати  багато  десятків  років.
2.  Відмовся  від  сміття,  яке  ти  їси,  п'єш  і  куриш  кожен  день.  Ніяких  секретів  і  хитрих  дієт  -  просто  натуральна  їжа,  фрукти,  овочі,  вода.  Не  треба  ставати  вегетаріанцем  і  повністю  зав'язувати  з  випивкою,  -  достатньо  лише  максимально  обмежити  цукор,  борошно,  каву,  алкоголь  і  всю  пластмасову  їжу.
3.  Вчи  іноземні  мови.  Це  нереально  розширить  глибину  сприйняття  світу  і  відкриє  небачені  перспективи  для  навчання,  розвитку  та  кар'єрного  зростання.  Знання  англійської  -  це  вже  не  просто  примха  інтелігентів,  а  життєва  необхідність.
4.  Читай  книги.  Приблизне  коло  -  твоя  професійна  область,  історія,  природознавство,  особистий  ріст,  соціологія,  психологія,  біографії,  якісна  художня  література.  Немає  часу  читати  ,  слухай  аудіокниги.  Золоте  правило  -  читай  /  слухай  як  мінімум  одну  книгу  на  тиждень.  Це  50  книг  на  рік,  які  перевернуть  твоє  життя.
5.  Проведи  з  толком  кожні  свої  вихідні.  Сходи  в  музей,  на  виставку,  займися  спортом,  поїдь  за  місто,  стрибни  з  парашутом,  навісти  родичів,  сходи  на  хороший  фільм.  Розширюй  зону  контакту  зі  світом.  Коли  вже  все  об'їздиш  і  обійдеш,  бери  з  собою  друзів  і  розповідай  їм  те,  що  знаєш.  Головне  -  не  сиди  на  місці.  Чим  більше  вражень  ти  пропустиш  через  себе,  тим  цікавіше  буде  життя,  і  тим  краще  ти  будеш  розбиратися  в  речах  і  явищах.
6.  Почни  вести  блог  або  звичайний  щоденник.  Все  одно  про  що.  Не  біда,  що  ти  не  володієш  красномовством  і  в  тебе  буде  не  більше  10  читачів.  Головне,  що  на  його  сторінках  ти  зможеш  думати  і  міркувати.  А  якщо  ти  просто  регулярно  пишеш  про  те,  що  ти  любиш,  читачі  обов'язково  прийдуть.
7.  Став  цілі.  Фіксуй  їх  на  папері.  Головне,  щоб  вони  були  чіткими,  зрозумілими  і  вимірними.  Якщо  поставиш  мету,  то  можеш  її  або  досягти,  або  ні.  Якщо  не  поставиш,  то  варіантів  досягнення  немає  взагалі.
8.  Навчися  друкувати  на  клавіатурі  всліпу  -  не  вміти  цього  в  21  столітті  все  одно,  що  не  вміти  писати  ручкою  в  20-м.  Час  -  це  одне  з  небагатьох  скарбів,  які  в  тебе  є,  і  друкувати  ти  повинен  вміти  майже  так  само  швидко,  як  і  думати.  А  думати  ти  повинен  не  про  те,  де  знаходиться  потрібна  буква,  а  про  те,  що  ти  пишеш.
9.  Осідлай  час.  Навчися  управляти  своїми  справами  так,  щоб  вони  працювали  майже  без  твоєї  участі.  Для  початку  почитай  Аллена  (Getting  Things  Done)  Приймай  рішення  швидко,  дій  негайно,  не  відкладай  «на  потім».  Всі  справи  або  роби,  або  делегуй  комусь.  Старайся,  щоб  м'яч  ніколи  не  затримувався  на  твоєму  боці.  Запиши  на  аркуші  всі  «довгограючі»  справи,  які  до  сих  пір  не  зроблені  і  заважають  тобі  жити.  Переосмислити,  чи  потрібні  вони  тобі  (пам'ятаючи  про  п.1).  Зроби  те,  що  залишилося,  протягом  декількох  днів,  і  ти  відчуєш  неймовірну  легкість.
10.  Відмовся  від  комп'ютерних  ігор,  безцільного  сидіння  в  соціальних  мережах  і  в  інтернеті.  Мінімізуй  спілкування  в  соцмережах  .
11.  Перестань  читати  новини.  Все  одно  про  ключові  події  будуть  говорити  всі  навколо,  а  додаткова  шумова  інформація  не  призводить  до  поліпшення  якості  прийняття  рішень.
12.  Навчися  рано  вставати.  Парадокс  в  тому,  що  в  ранні  години  ти  завжди  встигаєш  більше,  ніж  у  вечірні  Людині  достатньо  7  годин  сну,  за  умови  якісної  фізичного  навантаження  і  нормальному  харчуванні.
13.  Намагайся  оточувати  себе  порядними,  чесними,  відкритими,  розумними  та  успішними  людьми.  Ми  -  це  наше  оточення,  у  якого  ми  вчимося  всьому,  що  знаємо.  Проведи  більше  часу  з  людьми,  яких  ти  поважаєш  і  у  яких  можна  чогось  навчитися  Відповідно,  старайся  мінімізувати  спілкування  з  людьми  негативними,  смутними,  песимістичними  і  злими.  Щоб  стати  вище,  ти  повинен  прагнути  вгору,  і  наявність  поруч  людей,  до  яких  хочеться  рости,  саме  по  собі  стане  відмінним  стимулом.
14.  Використовуй  кожен  момент  часу  і  кожної  людини  для  того,  щоб  дізнатися  щось  нове.Якщо  життя  зводить  тебе  з  професіоналом  в  будь-якій  області,  спробуй  зрозуміти,  що  становить  суть  його  роботи,  які  його  мотивації  і  мети.  Вчися  ставити  правильні  питання  -  навіть  таксист  може  стати  безцінним  джерелом  інформації.
15.  Почни  подорожувати.  Не  біда,  що  немає  грошей  на  Аргентину  і  Нову  Зеландію  -  якість  відпочинку  взагалі  ніяк  не  пов'язане  з  витраченими  грошима.  Коли  ти  побачиш,  як  різноманітний  світ,  ти  перестанеш  зациклюватися  на  маленькому  просторі  навколо  тебе,  і  станеш  толерантніше,  спокійніше  і  мудріше.
16.  Купи  фотоапарат  (можна  найпростішій)  і  намагайся  ловити  красу  світу.  Коли  у  тебе  вийде,  ти  будеш  пам'ятати  свої  подорожі  не  тільки  по  невиразним  враження,  а  і  по  чудовим  фотографіям,  які  ти  привіз  з  собою.  В  якості  альтернативи  -  спробуй  малювати,  співати,  танцювати,  ліпити,  проектувати.  Тобто  роби,  що  змушує  тебе  поглянути  на  світ  іншими  очима.
17.  Займись  спортом.  Не  обов'язково  ходити  у  фітнес-клуб.  Йога,  велосипед,  футбол,  біг,  плавання,  функціональні  тренування  -  кращі  друзі  людини,  яка  хоче  повернути  тонус  тіла  і  єнергію.
18.  Роби  незвичайні  речі.  Сходи  туди,  де  жодного  разу  не  був,  їдь  на  роботу  іншою  дорогою,  розберись  в  проблемі,  про  яку  взагалі  нічого  не  знаєш.  Виходь  з  своєї  «зони  комфорту»,  розширюй  знання  и  кругозір.  Переставивши  в  кімнаті  меблі  (і  роби  це  приблизно  раз  на  рік),  зміни  зовнішність,  зачіску,  імідж.
19.  Інвестуй.  В  ідеалі,  кожен  місяць  варто  вкладаті  частину  свого  доходу,  багата  людина  -  це  не  той,  хто  багато  заробляє,  а  той,  хто  багато  інвестує.  Намагайся  інвестувати  в  активи,  мінімізувати  пасив  и  контролюваті  витрати.  Якщо  ти  поставиш  собі  фінансову  мету  і  наведеш  порядок  в  особистих  грошах,  то  здивуєшся  тому,  як  легко  ти  будеш  рухатися  до  неї  .
20.  Позбудься  барахла.  Залиш  тільки  те  ,  що  тобі  дійсно  подобається  і  потрібно.  Шкода  викинути  -  роздай.  При  покупці  нової  речі  позбувайся  старої  аналогічної,  щоб  баланс  зберігався.
21.  Віддавай  більше,  ніж  береш.  Поділися  знаннями,  досвідом  та  ідеями.  Людина,  яка  НЕ  тільки  бере,  а  і  ділиться,  неймовірно  приваблива.  Напевно  ти  вмієш  щось  таке,  чому  інші  дуже  хочуть  навчитися.
22.  Прийми  світ  таким,  яким  він  є.  Відмовся  від  оціночніх  суджень,  приймай  всі  явища  як  спочатку  нейтральні.  А  ще  краще  -  як  однозначно  позитивні.
23.  Забудь  про  те,  что  було  колись.  Воно  не  має  ніякого  відношення  до  твого  майбутнього.  Візьми  з  собою  звідти  тільки  досвід,  знання,  хороші  відношення  і  позитивні  враження.
24.  Не  бійся.  Непереборних  перешкод  немає,  і  всі  сумніви  живуть  лише  в  твоїй  голові.  Не  обов'язково  буті  воїном,  достаточно  лишь  бачити  мету,  обходити  перешкоду  и  знати,  що  ти  досягнеш  її  без  єдиного  шансу  зазнати  невдачі.
25.  Останнє,  воно  ж  перше.  Роби,  що  тобі  подобається.  Вчися.  Вчи.  Розвивайся.  Міняй  себе  зсередини.
Це  аж  ніяк  не  вичерпаний  список.  Якщо  планомірно  робити  хоч  щось  з  цього,  то  через  рік,  подивившись  на  себе  в  дзеркало,  ти  себе  не  впізнаєш.  А  світу  просто  нічого  не  залишиться,  крім  того  як  піти  по  твоєму  прикладу  и  змінитися  у  відповідь.  
 Переклала  на  українську  мову  29.08.18  17.32

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817462
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2018

20 випробувань…

20  випробувань,  які  за  30  днів  змінять  ваше  життя
Вчені  давно  з'ясували,  що  для  того,  щоб  сформувати  нову  звичку,  потрібно  30  днів  часу.  Природно,  коли  людина  чогось  хоче,  вона    обов'язково  цього  доб'ється.  Бажання  -  це  вже  80%.  .  .
Вчені  давно  з'ясували,  що  для  того,  щоб  сформувати  нову  звичку,  потрібно  30  днів  часу.  Природно,  коли  людина  чогось  хоче,  він  обов'язково  цього  доб'ється.  Бажання  -  це  вже  80%  зробленої  справи.  Але  найголовніше  -  це  почати  діяти.  Багатьом  відома  така  приказка:  «Натхнення  приходить  під  час  роботи».  Саме  тому,  коли  ми  починаємо  щось  робити,  це  входить  в  нашу  звичку,  особливо  якщо  дії  повторюються  регулярно.
Нижче  ви  знайдете  20  випробувань,  які  можна  завершити  за  термін  в  30  днів.  Ви  не  зобов'язані  робити  все  відразу.  Виберіть  собі  2-5  випробувань  на  цей  місяць,  але  робіть  від  щирого  серця.  Як  тільки  ви  з  ними  повністю  звикнете,  то  в  наступному  місяці  можете  вибрати  інші  випробування.
Ми  -  те,  що  постійно  робимо.
І  досконалість  -  не  дія,  а  звичка.
1.  Використовуйте  слова,  що  сприяють  щастя.  -  Зазвичай,  коли  я  питаю  кого-то  «Як  ти»,  мені  відповідають  щось  на  кшталт  «Нормально»  або  «В  порядку».  Але  одним  сонним  вранці  понеділка  мій  колега  відповів  на  таке  запитання  «Просто  чудово»!  Це  змусило  мене  посміхнутися,  а  потім  -  задуматися.  Я  запитав  його,  що  ж  з  ним  сталося  такого  чудового,  і  він  відповів:  «Ну  як  же  -  я  здоровий,  моя  сім'я  в  порядку,  і  ми  живемо  у  вільній  країні.  Хіба  це  не  чудово  »?  А  адже  різниця  між  його  життям  і  моєї  була  в  зовсім  трохи  -  ставлення  до  цього  самого  життя.  Його  життя  зовсім  не  обов'язково  була  краще,  ніж  у  інших,  але  він  виглядав  в  двадцять  разів  пощастити  більше.  А  тому  постарайтеся  в  наступні  30  днів  використовувати  більше  слів,  що  викликають  на  обличчях  посмішки.
2.  Намагайтеся  щодня  пробувати  щось  нове.  -  Різноманітність  додає  життя  гостроти.  Ви  можете  бачити  або  робити  щось  мільйон  разів,  але  в  перший  раз  -  лише  одного  разу.  Наші  перші  враження  часто  залишають  слід  у  нашій  свідомості  на  все  життя.  Спробуйте  в  наступні  30  днів  щодня  дізнаватися  або  відчувати  щось  нове.  Це  може  бути  все,  що  завгодно,  -  від  нового  хобі  до  розмови  з  незнайомкою.  І  як  тільки  ви  ввійдете  в  смак  -  повірте,  ці  нові  враження  рано  чи  пізно  відкриють  для  вас  двері  в  цілий  світ  нових  можливостей,  здатних  змінити  ваше  життя.
3.  Намагайтеся  щодня  здійснювати  якийсь  безкорисливий  вчинок.
Недарма  кажуть  -  що  посієш,  те  й  пожнеш.  І  коли  ви  позитивно  впливаєте  на  чиєсь  життя,  одночасно  ви  міняєте  і  свою.  Зробіть  щось  безкорисливе,  щось  таке,  що  зробить  когось  іншого  щасливим,  або  хоча  б  менш  нещасним.  Обіцяю,  це  буде  дуже  приємним  досвідом.  Можливо,  таким,  який  ви  запам'ятаєте  на  все  життя.Звичайно,  ваш  вибір  в  цьому  відношенні  безмежний,  але  якщо  ви  можете  комусь  допомогти,  і  це  вам  нічого  не  варто  -  зробіть  це.
4.  Кожен  день  вивчайте  і  практикуйте  один  новий  навик.  -  Якщо  ви  можете  покладатися  на  себе  в  будь-якій  ситуації,  то  неодмінно  проживете  щасливе  і  продуктивне  життя.  А  щоб  на  себе  покладатися,  потрібно  обзавестися  якомога  більшою  кількістю  корисних  навичок,  ставши  таким  собі  майстром  на  всі  руки.  І,  не  дивлячись  на  всі  ті  історії  про  те,  що  майстри  на  всі  руки,  мовляв,  ні  на  що  не  придатні,  на  ділі  вони  куди  більше  пристосовані  до  життя,  ніж  фахівці  в  якійсь  одній  вузькій  сфері.  Крім  того,  вчити  нові  навички  -  це  весело.
5.  Кожен  день  вчіть  когось  чомусь  новому.
У  нас  всіх  є  свої  природні  сильні  сторони  і  таланти,  які  можуть  істотно  допомогти  людям  навколо  нас.  Те,  що  для  вас  просто,  для  інших  може  виявитися  досить  складним.  Ми  сприймаємо  ці  дарунки  долі,  як  даність,  часто  ледь  розуміючи,  скільки  всього  ми  можемо  запропонувати  іншим  людям,  і  тому  рідко  чимось  з  ними  ділимося.  Але  ж  ці  неоціненні  дари  можуть  нам  допомогти  сіяти  навколо  нас  щастя  і  волю  до  життя.  За  що  люди  найчастіше  дякують  вас?  З  чим  вони  найчастіше  просять  вас  допомогти?  Велика  частина  захоплень  і  внутрішніх  талантів  можуть  чимось  допомогти  тим,  хто  знаходиться  в  їх  колі  спілкування.  Для  вас  це  може  виявитися  малюванням,  навчанням  математики,  умінням  готувати  смачні  обіди  або  і  зовсім  місцем  викладача  якихось  курсів.  Постарайтеся  в  наступні  30  днів  ділитися  з  іншими  своїми  талантами  і  досвідом.
6.  Кожен  день  виділяйте  хоча  б  по  годині  на  те,  чим  ви  дійсно  захоплені.
Не  забувайте  займатися  своїми  захопленнями.  Це  може  бути  що  завгодно.  Деякі  люди  отримують  задоволення  від  участі  в  політичному  житті  свого  міста,  інші  знаходять  розраду  у  вірі,  ще  хтось  бере  участь  в  клубах,  які  об'єднують  людей  зі  схожими  захопленнями,  ну  а  ще  для  когось  їх  хобі  може  виявитися  важливіше  за  все  в  житті.  Але  кожен  з  цих  випадків  насправді  схожий  на  інші.  Всі  ці  люди  займаються  чимось  таким,  чим  вони  дійсно  захоплені.  І  це  захоплення  наповнює  їх  життя  щастям  і  сенсом.
7.  Будьте  ласкаві  до  всіх.  Навіть  до  тих,  хто  грубий  до  вас.
Якщо  ви  по-доброму  розмовляєте  з  тим,  хто  вас  недолюблює,  це  не  означає,  що  ви  приховуєте  свої  почуття.  Скоріше  вже  це  означає,  що  ви  по-справжньому  доросла  людина,  і  здатні  їх  контролювати.  Ставтеся  до  всіх  оточуючих  з  добротою  і  повагою,  навіть  до  тих,  хто  звертається  з  вами  не  кращим  чином  -  не  тому,  що  вони  хороші  люди,  а  тому,  що  ви  саме  така  людина.  Спробуйте  вести  себе  подібним  чином  наступні  30  днів,  і  мало-помалу  ви  побачите,  як  грубість  навколо  вас  повільно  розсіюється.
8.  Постарайтеся  завжди  зберігати  позитивний  настрій.  -  По-справжньому  успішні  люди  намагаються  завжди  бути  оптимістами.  Вони  виростили  в  собі  здатність  самостійно  створювати  власне  щастя  і  бажання  творити.  Неважливо,  в  якій  ви  опинитеся  ситуації,  пам'ятайте:  будь-яка  успішна  співачка  колись  була  звичайною  дівчиною,  завжди  примудряються  знаходити  в  своєму  житті  позитив.  Вона  знає,  що  будь-яка  помилка  -  це  всього  лише  можливість  для  особистісного  зростання,  і  шанс  навчитися  чомусь  новому.  Ті,  хто  мислить  оптимістично,  бачать  світ,  як  місце,  битком  забитий  безмежними  можливостями,  особливо  в  нелегкі  часи.  Спробуйте  в  наступні  30  днів  дивитися  на  світлу  сторону  цього  світу.
9.  Завжди  будьте  вдячні  за  ті  уроки,  які  вам  викладають  життєві  ситуації.  -  Важливо  пам'ятати,  що  все,  з  чим  би  вам  ні  довелося  зіткнутися  -  життєвий  урок.  Все,  з  ким  ви  зустрінетеся,  все,  з  чим  вам  доведеться  зіткнутися,  ну  і  так  далі.  Все  це  -  частина  того  величезного  життєвого  уроку,  який  ми  як  раз  і  називаємо  життям.  Постарайтеся  завжди  бути  вдячні  за  нього,  особливо  коли  все  йде  не  так,  як  вам  того  хочеться.  І  якщо  ви  не  влаштувалися  на  ту  роботу,  про  яку  мріяли,  або  особисті  відносини  так  і  не  привели  ні  до  чого  серйозного,  це  всього  лише  означає,  що  десь  попереду  вас  чекають  куди  кращі  варіанти.І  той  урок,  який  ви  тільки  що  засвоїли  -  лише  перший  крок  на  шляху  до  цього  кращого  варіанта.  Постарайтеся  в  наступні  30  днів  записувати  в  свій  щоденник  все  уроки,  яким  вас  навчило  життя.
10.  Звертайте  увагу  на  своє  життя  -  і  насолоджуйтеся  нею.
Коли  кілька  місяців  тому  я  дивився  церемонію  вручення  «Оскарів»,  я  зрозумів,  що  велика  частина  промов,  виголошених  які  отримали  нагороди  акторами  і  актрисами,  починалися  приблизно  так:  «Це  стільки  для  мене  значить.  Все  моє  життя  як  ніби  вела  до  цього  моменту  ».  Але  знаєте,  в  чому  правда?  Життя  кожного  з  нас  веде  до  цього  моменту.  Так-так,  до  цього  самого  моменту,  в  якому  ми  зараз  знаходимося.  Подумайте  про  це.  Все,  що  ви  зробили  у  своєму  житті  -  погане,  хороше  і  нейтральне  -  привело  вас  до  того  моменту,  в  якому  ви  перебуваєте  зараз.  Запитайте  себе,  наскільки  ви  дійсно  живете  своїм  життям?  І  якщо  ви  схожі  на  більшість  людей,  відповіддю,  швидше  за  все,  буде:  «Недостатньо».  Так  що  постарайтеся  трохи  менше  зосереджуватися  на  тому,  щоб  чогось  досягти,  і  більше  -  на  те,  щоб  просто  жити.  Пам'ятайте  -  ми  живемо  одним  моментом.  Життя  -  вона  тут  і  зараз.  Так  постарайтеся  ж  провести  наступні  30  днів,  живучи  по-справжньому.
11.  Намагайтеся  в  наступні  30  днів  позбавлятися  в  день  хоча  б  від  однієї  речі.
Щомиті  наших  життів  ми  проживаємо,  оточені  величезною  кількістю  сміття  і  непотрібних  речей  -  причому  неважливо,  де  ми  в  цю  мить  знаходимося  (на  роботі,  в  машині,  вдома  або  десь  ще).  Ми  настільки  до  цього  звикли,  що  навіть  не  помічаємо,  як  це  на  нас  впливає.  Але  якщо  ви  розчистите  зовнішній  сміття,  разом  з  ним  піде  і  неабияка  частина  сміття  внутрішнього.  Так  що  постарайтеся  кожен  день  вибирати  по  одному  непотрібного  предмету  і  тим  або  іншим  способом  від  нього  позбавлятися.  Насправді  це  дуже  просто,  хоча  на  перших  порах  вам  може  так  не  здатися.  Але  рано  чи  пізно  ви  позбудетеся  від  вашого  «синдрому  білки»,  і  ваш  очищений  від  мотлоху  розум  скаже  вам  «спасибі».
12.  Постарайтеся  за  ці  30  днів  створити  щось  нове.  -  Створення  чогось  нового  ...  ах,  це  почуття  ні  з  чим  не  зрівняється.  Залучення  на  повну  котушку  власної  креативності  та  створення  чогось  нового  власними  руками  дарує  вам  невимовно  приємне  відчуття  завершеності,  подібного  якому  просто  немає.  Єдине  «але»  -  ви  повинні  творити  щось  таке,  що  вам  дійсно  подобається.  Якщо  ви  цілий  день  складаєте  плани  фінансових  інвестицій  для  своїх  клієнтів,  ненавидячи  кожну  секунду  цього  процесу,  то  це  не  вважається.  Але  якщо  ви  знайдете  для  себе  хобі,  яке  вам  дійсно  подобається,  і  створите  щось  таке,  що  має  до  нього  відношення  -  це  може  змінити  все  ваше  життя.  І  якщо  ви  останнім  часом  не  створювали  нічого  своїми  руками  лише  тому,  що  вам  цього  хочеться,  спробуйте.  Відпустіть  свою  креативність  на  свободу  -  хоча  б  на  наступні  30  днів.
13.  У  наступні  30  днів  не  брешіть  жодним  словом.  -  Так,  це  може  здатися  складним,  а  то  й  неможливим,  адже  «біла»,  «безневинна»  брехня  часто  ллється  з  нас  суцільним  потоком.  Але  ви  зможете.  Досить  обманювати  і  себе,  і  інших,  говорите,  підшукуючи  слова,  що  йдуть  від  самого  серця,  говоріть  правду.
14.  Намагайтеся  щодня  прокидатися  на  30  хвилин  раніше.
Постарайтеся  щодня  прокидатися  на  30  хвилин  раніше,  щоб  не  бігати  вранці,  немов  кролик,  укушений  кенгуру.  Ці  30  хвилин  допоможуть  вам  уникнути  штрафів  за  перевищення  швидкості,  запізнень,  і  іншої  непотрібного  головного  болю.  Спробуйте  -  хоча  б  на  ті  ж  30  днів  -  і  подивіться,  як  це  вплине  на  ваше  життя.
15.  Позбавтеся  за  наступні  30  днів  від  3  шкідливих  звичок.  -  їсте  занадто  багато  шкідливої  їжі?  Занадто  багато  граєте  у  відеоігри?  Сваритеся  зі  своїми  родичами?  Загалом,  ви  і  самі  знаєте  свої  погані  звички.  Виберіть  3  з  них,  і  постарайтеся  позбутися  від  них  в  наступні  30  днів.  Крапка.
16.  Намагайтеся  дивитися  телевізор  не  більше  півгодини  в  день.  -  Краще  розважайте  себе  чимось  з  реального  світу.  Найкращі  спогади  залишаються  у  нас  від  чудових  подій,  що  відбуваються  з  нами  в  реальному  житті,  і  тільки  в  ній.  Так  що  вимкніть  свій  телевізор  (або  комп'ютер,  якщо  ви  дивитеся  телепрограми  на  ньому),  і  вийдіть  на  вулицю.  Погляньте  на  світ,  насолодитеся  природою,  прийміть  ті  прості  радощі,  які  вам  може  запропонувати  життя,  і  просто  дивіться,  як  вона  розгортається  перед  вами
17.  Встановіть  для  себе  якусь  одну  варту  мета,  і  працюйте  над  нею  не  менше  години  в  день.  -  Розбийте  вашу  масштабну,  грандіозну  мету  на  невеликі  шматочки,  і  зосередьтеся  на  виконанні  одного  шматочка  за  раз.  Так,  ось  так,  роблячи  по  одному  кроками  за  раз,  ви  швидше  за  все  доберетеся  до  мети,  але  зробити  перший  крок  зазвичай  буває  найважче.  Намагайтеся  в  наступні  30  днів  витрачати  хоча  б  по  одній  годині  в  день  на  те,  чого  ви  завжди  хотіли  добитися.  Візьміть  свою  мрію,  і  здійсніть  її  в  реальність.
18.  Читайте  по  одному  розділу  хорошої  книги  кожен  день.
Зараз,  коли  інтернет  відкриває  перед  нами  нескінченний  потік  інформації,  статей,  діалогів  і  дискусій,  люди  проводять  все  більше  і  більше  часу  за  читанням  онлайн.  І  тим  не  менше  все  це  не  може  замінити  вивірену  роками  мудрість  деяких  класичних  книг,  які  діляться  (і  будуть  ділитися)  своєю  мудрістю  протягом  багатьох  поколінь.  Книги  відкривають  багато  дверей  -  як  у  вашому  розумі,  так  і  у  вашому  житті.  Знайдіть  в  інтернеті  список  класичних  книг  і  відвідайте  місцеву  бібліотеку.  А  після  проведіть  наступні  30  днів,  читаючи  хоча  б  по  одному  розділу  в  день,  поки  не  дочитаєте  всю  книгу.  А  потім  виберіть  ще  одну.  І  ще.  І  ще.
19.  Намагайтеся  щоранку  дивитися  або  читати  щось  таке,  що  надихне  вас  на  нові  звершення.  -  Часом  для  того,  щоб  наповнити  себе  енергією  на  весь  наступний  день,  вам  потрібна  лише  дещиця.  І  тому  в  наступні  30  днів,  перш  ніж  3  і  вийти  з  дому,  подивіться  мотиваційний  відео,  або  ж  прочитайте  щось  таке  (цитати,  пост  в  блозі,  коротка  розповідь),  що  зможе  вас  надихнути.
20.  Кожен  день  після  обіду  робіть  щось  таке,  що  змусить  вас  посміхнутися.-  Подивіться  забавний  відеокліп  на  YouTube,  почитайте  ваш  улюблений  комікс  або  знайдіть  в  мережі  парочку  свіжих  анекдотів.  Здоровий  сміх  стимулює  ваш  розум  і  поповнює  ваші  запаси  енергії.  І  найкраще  це  зробити  після  обіду,  коли  приплив  енергії  вам  потрібен  найбільше
30.08.18  17.20

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817350
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2018

Як знайти гармонію….

Як  знайти  гармонію:  6  японських  ритуалів
Хочете  очистити  розум,  знизити  рівень  стресу  і  знайти  стан  спокою?  Придивіться  до  традиційних  ритуалів  японської  культури,  яка  понад  усе  ставить  внутрішню  гармонію.
Всі  ці  японські  ритуали  допомагають  прислухатися  до  себе,  уповільнити  шалений  ритм  життя  і  насолодитися  красою  життя.  Нюансам  цих  церемоній  в  ідеалі  потрібно  вчитися  довгі  роки.  Однак  ніхто  не  заважає  вам  освоїти  і  застосувати  їх  елементи.  Розповідаємо,  як  це  зробити.
Отонамакі
Цей  метод  релаксації  імітує  сповивання  дорослої  людини,  винайшла  його  акушерка  Нобукі  Ватанабе.  Ритуал  дозволяє  знизити  напругу,  як  фізичне,  так  і  психологічне.
З  боку  весь  процес  виглядає  трохи  дивно:  дорослі  люди  приймають  позу
ембріона,  з  головою  «пелена»  в  простирадло  і  гойдаються  з  боку  в  бік,  щоб  розслабити  м'язи  і  відчути  себе  в  безпеці.
За  словами  фахівців,  в  такому  положенні  людина  повертається  в  стан  немовляти  в  утробі  матері  і  знову  знаходить  відчуття  гармонії.
Вам  знадобиться  помічник.  Ляжте  в  центр  світлого  простирадла,  притисніть  коліна  до  грудей  або  живота  і  обхопіть  їх  руками.  Попросіть  помічника  зав'язати  кінці  тканини  у  вас  над  колінами.  Закрийте  очі,  почніть  акуратно  захитався  з  боку  на  бік.  Не  забувайте  глибоко  дихати.  Продовжуйте  протягом  10-15  хвилин.
Увага:  у  людей,  які  страждають  на  клаустрофобію,  ритуал  може  викликати  дискомфорт.
Японська  ванна
Спочатку  лазні  в  Японії  будувалися  при  храмах.  І  основний  їх  ідеєю  було  очищення  розуму,  а  не  тіла,  як  в  Європі.  Традиційні  японські  ванни  роблять  повністю  з
деревини.  Чан  закривається  широкою  кришкою,  щоб  вода  повільніше  остигала  -  її  нагрівають  до  42  градусів.  Така  температура  дозволяє  краще  розслабити  м'язи  і  вивести  токсини.
Ефект  чуттєвої  насолоди  досягається  за  рахунок  використання  різноманітних  ефірних  масел  і  пелюсток  квітів.  У  такій  ванні  не  прийнято  намилюватися  або  митися,  лягати  в  неї  потрібно  вже  чистим.
Прийміть  душ  з  гелем  або  милом,  потім  наберіть  ванну.  Додайте  кілька  крапель  ароматичних  масел,  за  бажанням  -  сіль  для  ванни,  сухі  або  живі  квіти,  цедру  лимона  або  мандарина.  Розставте  ароматичні  свічки.  Подбайте  про  тьмяне  освітлення.  Пориньте  в  теплу  воду  і  відчуйте  максимальне  розслаблення.
церемонія  Кодо
Кодо  -  це  мистецтво  насолоди  від  пахощів  смол  рідкісних  порід  вічнозелених  дерев.  Навчитися  розпізнавати  численні  відтінки  аромату  ладану  не  так  просто.  Кодо  -  одне  з  трьох  традиційних  видів  мистецтва  в  Японії,  поряд  з  чайною
церемонією  і  ікебаной.
Церемонія  кодо  має  на  увазі  особливий  етикет.  Однак  якщо  не  надто  вникати  в  усі  тонкощі,  можна  відпочити  і  розвинути  нюх.  Вам  знадобиться  фіміам  або  ароматичні  палички  і  чаша  для  їх  куріння.  Виберіть  аромат  собі  до  душі  -  кипарис,  сандалового  дерева  або  кедр.  Розташуєтеся  на  килимі,  вимкніть  світло  і  насолодитеся  ароматом  пахощів.
шиатцу
Шиатцу  -  давня  масажна  техніка,  назва  якої  походить  від  слів  «ши»  (палець)  і  «атцу»  (тиск).  За  рахунок  впливу  на  особливі  точки  ця  практика  допомагає
налагодити  ток  енергії  ци  по  меридіанах.
Масаж  шиацу  практикують  у  багатьох  клініках  і  центрах  краси.  Звичайно,  правильніше  записуватися  в  автентичне  місце.  Краще  -  до  майстра  з  Китаю.  Але  деякі  елементи  можна  спробувати  виконати  вдома  самостійно.
Спочатку  розітріть  потилицю  кінчиками  пальців,  щоб  зняти  накопичилася  за  день.  Потім  натискайте  кулаками  на  верхню  частину  плечей,  щоб  зменшити  відчуття  втоми.  І  нарешті,  натисніть  великим  пальцем  на  брови  -  це  допоможе  розслабити  м'язи  обличчя.
Чайна  церемонія
З  чаєм  японців  познайомили  буддійські  ченці  приблизно  в  IX  столітті.  У  цій  церемонії  використовується  матчу,  тобто  зелений  чай,  розтертий  в  порошок.  Йому  приписують  цілющі  і  тонізуючі  властивості.
Процес  його  приготування  вимагає  спокійного  і  медитативного  підходу.  Ритуал  займає  близько  45  хвилин,  а  проводять  його  в  спеціальних  чайних  будинках.Як  повторити?
Матчу  заварюють  двома  способами  -  міцним  (Койта)  і  слабким  (усутя).  Для  першого  4  грами  порошку  заливають  50  мл  води.  Для  слабкого  на  2  грами  заварки  використовують  80  мл  води.
Чай  засипають  в  суху  і  підігріту  піалу.  Заливають  водою,  а  отриману  суміш  розмішують  бамбуковій  пензликом-віночком  до  повного  зникнення  грудочок.  При  будь-якому  способі  заварювання  чай  випивають  разом  з  заваркою,  що  підсилює  корисну  дію  на  організм.
Ранкова  гімнастика
У  цього  ритуалу,  на  відміну  від  інших,  немає  багатовікової  історії.  Ранкова  гімнастика  -  або  ж  rajio  taiso  -  з'явилася  в  1928  році  і  швидко  стала  популярна  завдяки  зусиллям  японських  ЗМІ.
Сьогодні  їй  займаються  в  парках,  офісах  і  інших  громадських  місцях.  Вправи  дозволяють  підтримувати  форму,  привести  м'язи  в  тонус,  поліпшити  відчуття  рівноваги  і,  знову  ж  таки,  зняти  напругу.
Як  повторити?
За  запитом  rajio  taisô  в  інтернеті  можна  знайти  відео  вправ.  А  виконувати  їх  можна  вдома  або,  в  гарну  погоду,  в  парку.  Краще  в  компанії  однодумців.
16.08.18  14.55

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817349
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2018

Зимнее утро…

Зимнее  утро,  
Как  оно  чисто,
Тихий  снег,  слегка  кружится,
Лес  совсем  не  шелохнётся,
Птичка  резвая  проснётся...
 2009  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817225
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.12.2018

Слова, як зерна…

Слова,  як  зерна,  силу  мають,
Завжди,  про  щось  повідомляють,
Є  добре  слово  і  лихе,
Cлiд  пам'ятать  завжди  про  це..
2009          

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817224
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.12.2018

25 …

25  чарівних  і  нереально  красивих  фраз,  які  допоможуть  вам.
               Ці  фрази  наповнюють  чарами,  якихось  глибинних  розумінням  світу,  в  кожній  з  них  прихована  перлина  мудрості.  Вони  допоможуть  поглянути  на  світ  по-новому.  Життя  -  то,  що  ми  хочемо  бачити,  наша  реакція  на  ситуацію,  тому  правильно  зберігати  здоровий  глузд,  який  здатний  більш  широко  розуміти  головні  речі  в  цьому  світі.  Ці  цитати  допоможуть  вам  налаштуватися  в  житті!
1.  Мрії  повинні  бути  або  божевільними,  або  нереальними  ...  Інакше  -  це  просто  плани  на  завтра!
2.  Спокій  -  сильніше  емоцій.  Мовчання  -  голосніше  крику.  Байдужість  -  страшніше  за  війну.
3.  Напевно,  я  так  і  не  подорослішаю  ...  До  сих  пір  вірю  в  чудеса,  любов  і  хороших  людей.
4.  Не  за  красу  в  тебе  закохався,  і  не  за  старість  разлюблю.
5.  Навчіться  відпускати.  Рідне  завжди  знайде  дорогу  назад.
6.  Незрозуміла  штука  -  душа.  Ніхто  не  знає,  де  знаходиться,  але  всі  знають,  як  болить.
7.  Живи  так  -  щоб  люди,  зіткнувшись  з  тобою,  посміхнулися,  а,  спілкуючись  з  тобою,  стали  трішки  щасливіше.
8.  Іноді  якимись  дивними  шляхами  в  житті  все  налагоджується  само  собою.
Макс  Фрай
9.  Щастя  -  це  коли  твої  батьки  здорові.
10.  Принижуючи  інших,  вище  не  станеш!
11.  Найбільше  наше  оману  в  тому,  що  у  нас  ще  багато  часу  ...
12.  Ніколи  не  шкодуй  про  те,  що  зробив,  якщо  в  цей  момент  був  щасливий.
13.  Хай  вибачить  нас  Всевишній,  коли  ми  незадоволені  тим,  що  маємо  ...
14.  Не  намагайся  з'ясовувати  стосунки  з  людьми,  які  тебе  розчарували.  Мовчки  залиш  їх  разом  з  усім  барахлом  наодинці.
15.  У  кожного  свої  проблеми  -  у  кого-то  хліб  черствий,  а  у  кого-то  діаманти  дрібні.  Цінуйте  що  маєте.
16.  Іноді  Всевишній  прибирає  людини  з  твого  життя  для  твоєї  захисту.  Чи  не  біжи  за  ним.
17.  Не  журіться  ні  про  що  заздалегідь  і  не  радійте  тому,  чого  ще  немає.
18.  Якщо  душею  не  зачепило,  тілом  довго  не  втримаєш.
19.  У  Бога  все  вчасно,  так  що  вчися  чекати.
20.  Ось  воно  -  справжнє  щастя,  а  не  ваші  «айфони».
21.  Коли  чогось  добиваються  твої  діти,  це  куди  важливіше  власних  досягнень.
22.  Бережіть  батьків,  тому  що  поки  вони  живі  -  ми  діти!
23.  Совість  -  вона  така  Вона  мучить  не  тих,  кого  повинна  мучити,  а  тих,  у  кого  вона  є.
24.  Один  з  найсильніших  страхів  для  людини  -  це  зрозуміти,  що  він  помилявся  протягом  довгого  часу.
25.  Багато  хто  вважає  важливим  в  житті  знайти  людину,  але  тільки  одиниці  знають,  що  важливіше  знайти  себе.  Переклала  на  українську  мову  27.08.18  17.00

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817109
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2018

5 книг для особистісного зростання…

5  книг  для  особистісного  зростання
 1.  Джон  Ейкафф.  "Почни"  Книга  про  те,  як  розфарбувати  своє  сіре  життя  в  яскраві  тони.  Бути  як  всі  -  найпростіше.  Бути  неординарною  особистістю  -  вчинок,  який  заслуговує  на  повагу.  Скільки  б  вам  не  було  років,  яким  би  не  був  ваш  соціальний  статус,  все  зводиться  до  однієї  простої  істини:  потрібно  почати.  Прочитавши  цю  книгу,  вам  дійсно  захочеться  почати  діяти,  почати  змінювати  себе  і  своє  життя.  А  коли  починати  нове  життя,  як  не  в  Новий  рік?
 2.  М.  Дж.  Райан  "Цього  року  я"  Книга  про  те,  як  змінити  звички,  стримати  слово  або  зробити  те,  про  що  давно  мріяв.  Зазвичай  такі  життєві  обіцянки  дають  собі  під  Новий  рік,  а  після  свята  благополучно  їх  «забувають».  У  книзі  зібрані  знання  автора  в  області  психології,  нейрофізіології  і  філософії,  які  вилилися  в  практичні  рекомендації,  як  втілювати  в  життя  обіцянки,  дані  собі  під  бій  курантів.
3.  Брайан  Трейсі  "Вийди  із  зони  комфорту"  Книга  про  те,  як  правильно  розподіляти  час  і  добиватися  вирішення  складних  завдань,  виходячи  із  зони  комфорту.  У  ній  -  21  практична  порада,  дотримуючись  яких  можна  стати  таким  же  успішним,  як  автор.  Брайан  Трейсі  -  мільйонер,  який  в  юності  кинув  школу  і  починав  свій  шлях  наверх  фактично  з  нуля.  Ця  книга  -  ємний  і  надкорисну  збірник  секретів  особистої  ефективності  Брайана  Трейсі.  Вона  переведена  на  40  мов,  її  тираж  становить  більше  1  200  000  примірників.
 4.  Дмитро  Чернишов  "Як  люди  думають"  Книга  про  сутність  мислення.  Люди  часто  думають  на  автоматі,  між  тим  будь-який  акт  мислення  -  є  творчість.  Книга  допоможе  вам  дивитися  на  повсякденні  речі  свіжим  поглядом.  Це  авторський  проект  Дмитра  Чернишова,  який  придумав  навіть  власний  «алфавіт  мислення»,  покликаний  допомогти  тренувати  найголовніший  людський  талант  -  здатність  думати.  
5.  Келлі  Макгонігал  "Сила  волі"  Книга  про  те,  як  стати  духовно  сильною  особистістю,  протистояти  спокусам  і  перестати  відкладати  справи  в  довгий  ящик.  Книга  підкуповує  абсолютної  науковістю.  Всі  поради  підкріплені  численними  психологічними  і  медичними  дослідженнями.  Саме  тому  книга  корисна  не  тільки  тим,  хто  має  потребу  в  зміцненні  сили  волі,  але  і  просто  допитливим  людям  -  кожен  почерпне  для  себе  багато  цікавого.          Переклала  на  українську  мову  29.07.18  20  42

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817108
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2018

25 правил…

25  правил,  як  за  менший  час  зробити  більше
У  сучасному  світі  є  все,  але  майже  немає  вільного  часу.  Тому,  якщо  ви  хочете  за  короткий  час  встигати  робити  більше,  ніж  ви  встигаєте  зробити  зараз,  вам  потрібно  навчиться  всього  двох  речей:  організованості  і  самодисципліни.  25  головних  правил,  за  допомогою  яких  ви  зможете  робити  більше  за  меншу  кількість  часу.
1.  Визначтеся  з  метою  і  зосередьтеся  на  головному  Не  маючи  чіткої  мети  ви  постійно  будете  блукати  серед  безлічі  справ,  які  вам  не  тільки  не  допоможуть  досягти  мети,  а  скоріше  навпаки,  будуть  від  неї  відволікати  і  забирати  ваше  цінне  час.
2.  Стимул  і  мотивація  Якщо  робота  нам  подобається,  то  ми  виконуємо  її  легко  і  швидко.  Тому,  якщо  хочете  встигати  більше,  знаходите  в  кожній  справі  стимул  для  себе.
3.  Використовуйте  правило  80/20  Не  важливо,  як  багато  у  вас  є  часу,  але  важливо,  як  і  на  що  ви  його  витрачаєте.  Є  чудовий  принцип  Паретто,  який  свідчить,  що  20%  зусиль  приносить  80%  результату,  і  навпаки  80%  ваших  зусиль  приводять  всього  до  20%  результату.  Ми  ефективно  працюємо  не  більше  20%  свого  робочого  дня.  Тому  важливо  спочатку  робити  важливе,  а  потім  займатися  іншими  справами.  У  побуті  також  працює  закон  Паретто:  80%  речей,  які  знаходяться  у  нас  вдома  або  в  машині,  практично  не  використовуються  (речі,  які  ми  не  носимо,  книги,  які  ми  не  читаємо,  посуд,  яку  ми  не  використовуємо  і  т.д.)  .  Позбавляйтеся  від  зайвого,  звільняючи  простір  і  енергію.
4.  Вимкніть  всі  відволікання  Складно  не  зреагувати,  коли  щось  пілікає  під  вухом.  Тому  відключаємо:  звук  телефону,  будь  оповіщення  з  соціальних  мереж,  автоматичну  перевірку  пошти.  А  щоб  не  пропустити  дійсно  щось  важливе,  поставте  автовідповідач  на  телефон  та  електронну  пошту,  в  якому  вкажіть,  коли  з  вами  знову  можна  буде  зв'язатися.
5.  Будьте  рішучі  Якщо  ви  щось  зробили  /  сказали  /  вирішили,  то  не  варто  втрачати  час  на  безглузді  роздуми  про  правильність  прийнятого  вами  рішення.  Що  зроблено,  то  зроблено,  зробіть  висновки  і  рухайтеся  далі.  Не  робить  помилок  лише  той,  хто  нічого  не  робить.
6.  Навчіться  говорити  «ні»  Якщо  ви  хочете  встигати  багато  протягом  дня,  навчитеся  відмовляти.  Люди  люблять  перекладати  свої  справи  і  обов'язки  на  інших.  Допомагати  -  не  означає  робити  чиюсь  роботу.
7.  Доводьте  справи  до  кінця  Багато  хто  любить  відкладати  справи  на  не  певен  термін  і  не  доводити  почате  до  кінця.  Список  таких  справ  має  властивість  накопичуватися  і  вантаж  невиконаного  і  усвідомлення,  скільки  вам  ще  належить  зробити,  тисне  на  вас  щодня.  Якщо  візьмете  за  звичку  не  починати  нову  справу,  поки  не  закінчено  старе,  це  не  тільки  буде  вас  стимулювати  швидше  закінчити  розпочате,  але  і  навчить  вас  не  залишати  справи  на  потім.
8.  Список  справ  Складіть  список  справ,  які  потрібно  закінчити  і  почніть  викреслювати  з  нього  те,  що  зроблено.  Коли  закінчите  зі  старими  справами,  візьміть  собі  за  звичку  складати  список  справ  на  сьогодні,  завтра,  тиждень  і  т.д.  Це  допоможе  вам  бути  більш  організованою.
9.  У  першу  чергу  виконуйте  важливі  справи  Зробіть  таблицю,  як  показано  нижче,  і  запишіть  всі  ваші  справи,  розділивши  їх  на  4  групи:  Термінові  і  важливі  справи,  не  термінові,  але  важливі,  Термінові,  але  не  важливі,  не  термінові  і  не  важливі  справи.  Звичайно  ж,  в  першу  чергу  виконуйте  справи  з  першої  групи,  а  справами  з  останньої  групи  можна  зайнятися,  якщо  є  вільний  час.  10.  Підтримуйте  порядок  Дуже  багато  часу  економиться,  коли  у  вас  порядок  в  речах,  на  робочому  столі  і  в  комп'ютері.  У  кожної  речі  має  бути  своє  місце,  документи  повинні  бути  систематизовані,  з  роботи  не  можна  йти,  поки  на  робочому  місці  не  буде  ідеального  порядку.  5  хвилин  на  підтримання  порядку  заощадять  вам  в  результаті  годинник,  які  можуть  бути  витрачені  на  пошук  потрібного  документа  або  речі.
11.  Позбавтеся  від  шаблонного  мислення  Як  правило,  наша  робота  одноманітна,  тому  так  легко  стати  жертвою  шаблонного  мислення.  Спробуйте  робити  свою  роботу  по-іншому,  адже  звичне  -  не  завжди  найкраще.  Можливо,  вашу  роботу  можна  виконати  швидше,  якщо  її  автоматизувати  або  делегувати  ваші  обов'язки.
12.  Фокусуйте  увагу  на  те,  що  робите  Так  уже  влаштований  наш  розум,  що  ми  думаємо  про  багато  речей  одночасно  і  в  результаті,  практично  не  вміємо  зосереджуватися.Якщо  займатися  старанно  чимось  одним,  ні  на  що  не  відволікаючись,  це  набагато  ефективніше  і  за  часом,  і  по  витраченим  зусиллям,  ніж  якщо  робити  кілька  справ,  перескакуючи  з  одного  на  інше.  Мультизадачність  не  допоможе  вам  стати  більш  продуктивними.
13.  Відразу  беріться  за  роботу  Багато  людей  перед  тим,  як  взятися  за  роботу,  починають  наводити  порядок  в  паперах  або  на  столі,  пити  каву,  читають  соціальні  сторінки,  а  потім  дивуються,  куди  поділося  час,  відведений  на  роботу!  Якщо  ви  знаєте,  що  треба  робити,  відразу  беріться  за  роботу,  а  якщо  впораєтеся  швидко,  у  вигляді  бонусу  можна  і  кави  попити,  і  в  соціальні  мережі  заглянути.
14.  Використовуйте  час  без  залишку  Ми  багато  часу  витрачаємо  даремно,  але  ж  його  можна  було  б  використовувати  з  користю.  Наприклад,  під  час  поїздки  на  роботу  можна  слухати  аудіокнигу,  під  час  сніданку  -  складати  план  на  день,  а  стоячи  в  черзі,  складати  список  покупок  або  переглядати  записи,  викреслюючи  зроблене  і  додаючи  нові  завдання  на  вечір  або  цей  тиждень.
15.  Відстежуйте  витрачений  час  Ви  можете  зберегти  не  одну  годину  вільного  часу,  якщо  будете  більш  розбірливими,  вибираючи  фільми  і  телепередачі,  які  ви  дивитеся,  журнали  і  газети,  які  ви  читаєте.
16.  Міняйте  заняття  Тіло  ніколи  не  втомлюється  цілком,  зазвичай  одночасно  втомлюються  лише  деякі  групи  м'язів.  Зміна  занять  допоможе  з  цим  впоратися.  Наприклад,  якщо  ви  кілька  годин  поспіль  працювали  сидячи,  перейдіть  на  ту  роботу,  де  можна  щось  робити  стоячи  або  в  русі.  І  навпаки.  Попрактикуйте  цей  метод  хоча  б  тиждень  і  ви  переконаєтеся,  наскільки  більше  здатний  витримати  ваш  організм.
17.  Починайте  раніше  Помічено,  що  якщо  прийти  на  роботу  на  півгодини  раніше,  можна  встигнути  набагато  більше.  Якщо  правильно  організувати  свій  день,  то  можна  лягати  спати  разом  з  дітьми,  тобто  не  пізніше  10-ї  години  вечора,  і  вставати  о  5  ранку.  За  2  ранкових  години,  поки  не  встануть  діти,  можна  встигнути  зробити  набагато  більше,  ніж  у  вечірній  час  з  22  до  24,  коли  ви  втомилися  під  кінець  дня.
18.  Працюйте,  коли  працюється.  Ви  напевно  помічали,  що  є  дні,  коли  робота  «кипить  і  спориться»,  а  є  дні,  коли  робити  не  хочеться  абсолютно  нічого.  Це  нормально  і  потрібно  ставитися  до  цього  з  розумінням  і  спокоєм.  Якщо  немає  термінової  роботи,  то  цілком  можна  дозволити  собі  день-другий  відпочинку.
19.  Встановіть  режим  дня  Ми  будемо  набагато  більше  встигати,  якщо  все  буде  робити  вчасно  і  у  встановлений  час.  Режим  дня  дозволить  вашому  організму  працювати,  як  годинник.  Для  цього  ретельно  розплануйте  свій  день,  включаючи  прийоми  їжі  і  сон.  Ви  набагато  швидше  будете  засинати  і  легше  прокидатися,  якщо  це  буде  в  один  і  той  же  час,  навіть  на  вихідних.  Якщо  приймати  їжу  в  строго  встановлений  час,  це  також  сприятливо  позначиться  на  вашому  травленні  і  загальному  самопочутті.  Якщо  йти  з  роботи  в  один  і  той  же  час,  це  не  дасть  вам  приводу  не  закінчити  роботу.
20.  Будьте  уважні  Якщо  ви  хочете  заощадити  час,  уважно  слухайте,  записуйте  вказівки  і  відомості,  і  уточнюйте,  якщо  необхідно.  Це  допоможе  вам  уникнути  непорозумінь,  повторень  і  переробок.
21.  Позбавтеся  від  «пожирачів»  часу  Тому,  якщо  ви  дійсно  хочете  встигати  зробити  багато  протягом  дня,  вам  потрібно  позбутися  від  тих  занять,  на  які  витрачатися  даремно  ваш  дорогоцінний  час.
22.  Сядьте  на  інформаційну  дієту  У  наш  час  ми  весь  час  схильна  до  інформаційним  атакам,  наш  мозок  практично  не  відпочиває:  новини  по  телевізору,  плітки  колег,  робочі  моменти,  домашні  розмови  і  т.д.  В  результаті,  ми  відчуваємо,  що  наша  голова  опухає  від  надлишку  інформації,  ми  стаємо  розсіяними  і  загальмованість.  Тім  Ферріс,  автор  «4  годинного  робочого  тижня»,  пропонує  нам  сісти  на  дієту  з  "низьким  вмістом  інформації".
23.  Оптимізувати  роботу  Подумайте,  що  забирає  у  вас  багато  часу.  24.  Всього  три  завдання  в  день  Хочете  встигати  більше?  З'їжте  жабу  на  сніданок  -  так  говорять  західні  фахівці  з  тайм-менеджменту.  З'їсти  жабу  означає  зробити  щось  не  найприємніше,  але  дуже  важливе  з  самого  ранку.  Коли  ця  справа  буде  зроблено,  інші  завдання  здадуться  дріб'язковими  порівняно  з  ранкової.  Заплануйте  три  важливі  справи  на  сьогоднішній  день,  перше  з  яких  і  буде  «жабою».  Виконавши  три  важливі  справи,  інші  справи  у  міру  сил  і  можливостей.  Таким  чином,  у  вас  кожен  день  буде  ефективним,  адже  як  мінімум  три  справи  зроблено!
25.  Розділіть  велику  роботу  на  дрібні  завдання  Завжди  страшно  приступати  до  серйозної  роботи  або  розбирати  накопичилися  завали.  Набагато  простіше  вирішувати  дрібні  завдання,  які  є  частина  чогось  більшого.  Велика  мета  стає  досяжною  завдяки  маленьким  дій,  які  ви  робите  кожен  день.  Переклала  на  українську  мову  27.08.18  12.10
Книги  для  тих,  хто  хоче  встигати  житии  Керрі  Глісон  «Працюй  менше,  встигай  більше»  Джек  Кенфілд  «Цілісне  життя.  Ключові  навички  для  досягнення  ваших  цілей  »Девід  Аллен  «Як  підтримувати  відносини  в  порядку»  Стівен  Р.  Кові  «Головна  увага  головним  речам»  Іцхак  Пінтосевич  «Дій!  10  заповідей  успіху  »  Мартін  Бьяуго  «Менше,  але  краще.  Працювати  треба  не  12  годин,  а  головою  »  Переклала  на  українську  мову  18.08.18  11.54

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816978
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2018

Бачу ціль…

Бачу  ціль
Будуючи  плани  на  новий  рік,  маючи  якісь  наміри,  то  не  будьте  надмірно  сумлінними.Не  варто  продумувати  всі  деталі  і  дрібні  кроки  -  таку  парадоксальну  пораду  дають  психологи  Університету  Флориди  (США).
Вони  з'ясували:  концентруючись  на  розробленій  стратегії,  ми  можемо  прогледіти  інші  способи  досягнення  мети  (наприклад,  стрункими  нас  може  зробити  не  тільки  дієта,  але  і  пробіжки  з  подругою)  і  частіше  піддаємося  спокусі  відступити  від  нового  правила.  Коли  в  ході  експерименту  студентів  попросили  накопичити  певну  суму  грошей,  саме  ті,  у  кого  був  чіткий  план  економії,  при  першій  же  можливості  його  порушували,  купуючи  що-небудь  смачне.  Схоже,  корисніше  не  займатися  допитливим  плануванням,  а  уявити  собі  в  деталях,  чого  саме  ми  хочемо  досягти,  розвісити  папірці  з  нагадуваннями  про  поставлену  мету  і  ...  покластися  на  волю  несвідомого,  яке  виведе  в  потрібну  сторону.            Переклала  на  українську  мову  27.08.18  18.00

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816977
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2018