| Сторінки (13/1282): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Мені пощастило жити у новій і просторій хаті в якій було багато кімнат, подорожувати ними, шукати те, чого я ще не бачила, гратися тим, що для цього не дуже пристосовано. От наприклад: співати в гребінець, ніби у мікрофон, замотуватися в хустини, щоразу створюючи собі нове, оригінальне вбрання. Завжди за моїми пересуваннями і діями стежило пильне око прабабусі. Вона контролювала, виховувала, вчила мене маленьку, поки молодших не було вдома, або були зайняті важливими справами.
Найцікавішим приміщенням у хаті був теплий коридор. Хоч там особливого нічого не було, але кожна деталь, це щось загадкове і цікаве… крім чотирьох дверей, які вели в бабусину і дідусеву половину, та в мамину й татову половину, в холодний коридор та кухню, там ще була величезна скриня замкнута на великий замок. Мені завжди було цікаво що там так ретельно ховають, і дуже рідко коли бабуся Галя її відкривала по всій хаті починало смердіти нафталіном. А чого там тільки не було... Поскручуванні в дудочку нові дорожки, рядна, старий новий одяг, який багато десятиліть там лежав і до цього часу був не одягнутий жодного разу. І ще там лежав великий вузол бабусі Каті «на смерть» я дуже боялася того вузла. На скрині складали верхній одяг, а коли пекли булки й пироги то саме на скрині вони лежали вкриті білосніжними рушниками.
Біля стіни до самої стелі стояла залізна драбина, яка вела до блакитної дерев’яної ляди, через яку лазили на горище. Та я боялася висоти, особливо злазити вниз було дуже страшно. Була в коридорі ще вішалка для одягу, та мені вона була не цікава, бо я до неї не могла дістатися.
Татова, мамина і моя половина складалася з зали величезної і просторої з трьома вікнами в які до обіду світило сонячне проміння і освітлювало червоні дорожки, якими було застелено в кімнаті. У спальні, як і в усіх людей, ліжко, шафа, моє ліжечко, в якому я спала до 4 років. А ще там знаходилася ямка – такий собі підвал в який по драбині спускали і піднімали банки з консервацією. Там було темно та і не пускали мене підходити до ямки коли там було відкрито.
Половина бабусі й дідуся - дзеркальна копія нашої половини, але дорожки там були темніші і мені не дозволяли бігати тут. Я довго думала, що причина в тому що мені не дозволяють – просто моя неслухняність, але правду дізналась набагато пізніше. Просто підлога там була не зроблена повністю і коли я ганяла стовп куряви здіймався за мною. Ще в залі була швейна машинка на якій бабуся строчила, рубила, зашивала, а я тільки дивувалася як швидко бігає голка і як стукає залізна велика педаль, яка запускає цей дивний механізм.
На покуті висіли ікони у красивому вишитому павільйоні, що надавало особливої святковості цій кімнаті.
У дідусевій і бабусиній залі стояв чорно-білий телевізор «Темп» і там збиралася вся родина щоб подивитися улюблений телевізійний жанр. Я дивилася «Мультфільм на замовлення», «В гостях у казки», дідусь дивився «Время» і «Прожектор перестойки», старенька бабуся любила бокс і хокей. Ні, вона була не фанатом спорту, просто плакала коли «хлопці падали і їх били». Мама і бабуся Галя любили дивитися «Рабиню Ізауру», а тато дивився або кіна про війну, або коли просто б’ються. Все було добре й мирно, аж до того часу коли політика ставала важливіша від моїх мультиків, і у виборі з двох каналів перемагав той, де розказували новини. Тоді я із плачами йшла у свою половину, мені включали на пластинці «Крошечка Хаврошечку», або мама читала мені дитячу сторінку її улюбленого журналу «Крестьянка».
Та як не крути, найбільше часу я проводина на кухні. Не те щоб я змалечку була юним мастер-шефом, ні, просто в цій кімнаті завжди кипіло життя. В цій хаті піч, яку щодня топили і варили страви на цілий день. Пам’ятаю як витягували гарячі горщики з печі. Одного разу я хотіла допомогти, але побила горщик і кинула борщ на долівку. Щотижня пекли булки, пироги, чорний хліб, корж. Згадую, як мама на електроплитці смажила грінки і натирала їх часником, як привезли з Києва майонезу і мама вперше робила «Шубу». Той салат мені тоді не сподобався, а зараз його дуже люблю.
На теплій печі я сиділа днями. А бабуся з полика контролювала моє перебування там. Спала бабуся Катя на полику, а на день змотувала постіль і вкривала її красивою вишитою простинею з мереживом. Вдень бабуся часто сиділа на сундуку край столу і дивилася у велике вікно на вигонець. А інколи ми сиділи з нею вдвох: вона на сундуку, а я на м’якенькому рожево-білому простирадлі на столі. Дивилися у вікно вдвох. Мені бабуся налускувала гарбузового насіння, обчищала шкірку з кусочків яблука і довго довго-довго розповідала про те що було давно, про «переселеніє», про школу, про голод, про війну, про ланку, про Ліхтанську… Жаль, що тоді не було диктофонів, можна було б зібрати матеріалів на сотню цікавих книжок, адже за своє нелегке дев’яносто чотири літнє життя бабуся була, ніби справжня енциклопедія, хоча в школу ходила лише три класи.
От так ми і жили в нашій новій хаті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875272
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2020
Чи то мені наснилося, чи нафантазувалося, але я трішки пам’ятаю стару хату, хоча мої родичі кажуть, що не можу я цього пам’ятати.
Двері хатини впритул дивилися на Галин город і її відвернуту від нас хатину. Її хата, ніби сердилася на нашу, так як і сусідка. У маленьких сінцях у сітці причеплиній вгорі вісили чи чоботи, чи валянки і стара сплетена з дроту кошовка.
Великі двері вели в хату. З правого боку була піч, а зліва на лаві стояла синя шафа. Прямо стіл, лави, картини і фотографії з рушниками чергувалися з маленькими зіницями віконець. Цю хату будував Дідусь Павлусь, коли відслужив армію. Справа в хаті був величезний піл, а звідти по лежанці можна було залізти на піч. І там через малесеньке віконечко спостерігати за вигонцем.
Тепер про спогад. Я пам’ятаю, як біля вікна мама чіпляла годівничку пташкам, і я любила дивитися на крилатих синичок, які здавалися надзвичайно яскравими та верткими на фоні зимового пейзажу.
В цій хаті я не жила просто бувала деякий час. Потім спогад про хату взагалі зник. Її розібрали і майже на тому місці збудували літню кухню і гараж. Через кілька десятиліть фундамент старої хати стало помітно після дощів, які вимили контури старої хатинки, а з ними і спливли спогади про нашу стару хату.
[i]
(* - на фото стара хата, вид з вигонця, приблизно 1963-1964 р.р. навіть деяких родичів можу пізнати. Бабуся Галя тримає на руках мого тата, посередені старенька бабуся в білій хустинці - то прабабуся Катя. Дві високі стантні жінки її дочки: посередині Надія, а справа Марія)[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875268
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2020
Найцікавішим місцем у дворі був стовпчик. Такий собі старенький, обдертий стовпчик біля хвірточки, він щоразу хитався, коли я на нього лізла, а лізти треба було. Сиділа там, як зозуля, чи гуска, без різниці. Але звідти все було видно: хто куди йде, чи їде, чи вже женуть череду, чи повертаються з роботи мої родичі, чи приїхали внуки до Булавинців? На стовпчику я проводила багато часу і щоразу там було цікаво і весело.
Щодня чекала поштаря з великою сумкою, а з неї виглядали змотані сувійчики газет і журналів, листів, листівок та телеграм. Для мене найщасливіший день був коли Мишуня (як ми його називали) приносив мені «Малятко», а бабуся Катя раділа коли, з сумки витягував на підпис відомість і пенсію. Перед святами наша поштова скринька наповнювався барвистими святковими листівками. Мама чекала вісточки з Криму від моєї тьоті та її сім’ї, прабабуся цікавилася вісточками з Лебидина від діда Гриші (це її двоюрідний брат, який ще маленьким потрапив у дитбудинок в Лебедин, там і лишився), але підсвідомо ждала вже не одне десятиліття листа від свого чоловіка Івана Івановича, що у роки війни пропав безвісти.
Стовпчик насправді був пунктом спостереження. Сидячи на ньому я навчилася розрізняти за звуком хто наближається до двору: чи дідусь гуркотить на тракторі, чи Козак везе віянку, чи Менченко, або Любенко летить на підводі з бригади і везуть комусь зеленець.
Зі стовпчиком у мене пов’язана і одна трагічна для мене історія, коли постраждала моя репутація і моє вухо. Одного разу на мої постійні допитування: «Чого Ніна Макарева не балакає?» бабуся Катя розказала мені цікаву історію, що коли німа сусідка була школяркою, то вкрала годинника і міліція її побила й після того з нею відбулися такі зміни. З новою інформацією я летіла до свого стовпчика і чекала коли йтиме Ніна по дорозі. Загледівши її з вигонця я на весь голос почала волати: «Нінка Макарева, а я знаю, чого ти не балакаєш!» Реакція її була миттєва, вона швидко підійшла до хвіртки і за вухо перекинула мене через загорожу. Ох і ревів же було. Вухо наче горіло і пекло, але мене не жаліли, а сказали що буде наукою, що можна казати, а про що слід помовчати. З тих пір у всіх незрозумілих ситуаціях я намагалася тримати язика за зубами.
Якось зранку мама метушилася збираючи передачу родичам в Бахчисарай. Вона пакувала овочі, тушки курей замотувала в білі ганчірки обкладаючи попередньо жалкою кропивою. Щоб я не плуталась під ногами, мама мені задала завдання написати листа родичам, а як писати я ще не вміла, великими друкованими літерами написала мені текст, треба було мені перемалювати, щоб потім покласти в передачу. Я писала, старалася, багато часу забрав у мене цей процес. Навколо лежало десяток зіпсованих аркушів і саме з них мама вибрала найкращий, доклала до передачі, швидко сіла з татом у Ниву і поїхали в Прилуки, щоб потягом передати передачу в Крим. А мене не взяли. Моєму розпачу не було меж. Щоб якось себе розрадити я вибрала найкращий лист, вийшла з хати і красиво і урочисто приклеїла його на загорожу з боку дороги. Щоб побачити що буде далі я сіла на свій стовпчик і спостерігала реакцію сусідів на моє оголошення. Першим хто звернув на оголошення увагу був дядько Свистун, що їхав по попівській дорозі здіймаючи куряву. Зупинився проти двору, відчинив двері літучки, прочитавши насупив брови, голосно стукнув дверима і погурчав далі. Наступною повз двір йшла баба Лідка Ольоненська з ферми з мішком за плечима. Незважаючи на тяжку ношу, вона теж підійшла під двір щоб почитати, що нового порозклеювано. Засміялась, махнула рукою і пішла на вигонець. Пізніше, спинявся кіньми дід Іван Любинський, підходили читали Альошка з Лількою, а я в цей час горда і щаслива, що вже вмію писати, сиділа на своєму почотному місці з високо піднятою головою. Моє хвастання закінчилося просто, коли приїхали наші з Прилук і зірвали те позорище.
Багато всяких пригод було на стовпчику всіх і не пригадаєш. Все кінчилося щастям і легким розчаруванням, коли після тижневого гостювання в дідуся і бабусі у Світличному вдома побачила крім похиленої, старенької загорожі новий, зелений паркан. Не було вже мого стовпчика, а на залізний забор не здерешся. Так і закінчилася моя коротка кар’єра на сторожовій вежі.
[i](* - на фото видно ту стару загорожу, білі акації, купу вугілля. Я - юна байкерша з мамою))[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875086
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2020
Сьогодні, в День пам’яті і примирення, напередодні Дня Перемоги хотілося б пригадати тих, хто віддав своє молоде життя в роки війни. Майже дві сотні гнідинчан загинули, або пропали безвісти в той страшний час. Серед них мій прадід - Рубан Іван Іванович.
Народився він 23 вересня 1902 року у козацькій багатодітній родині Івана Потаповича та Ганни Матвіївни Рубанів. Ходив до місцевої школи. Працював у будівничій бригаді. Від першого шлюбу мав доньку Марію (Пшеничну Марію Іванівну). Потім одружився з моєю прабабусею Ренжеренко Катериною Леонтіївною. Спочатку в їх сім’ї народився син Іван, але помер немовлям у 1932 році. У 1933 році народився син Павло (мій дідусь Рубан Павло Іванович), а потім через кілька років донька Надія (Філоненко Надія Іванівна).
На війну потрапив 24 вересня 1943 року, звідти писав листи родині, які прабабуся берегла до кінця свого життя і заповідала покласти їх до домовини. Через рік перебування на фронті – зник безвісти, місце поховання не відоме.
Всі післявоєнні роки прабабуся чекала чоловіка додому, сама виховала трьох дітей Павла, Надію, та Марію (для якої була мачухою). Завжди внукам і правнукам розповідала про свого чоловіка, шанобливо називаючи Іван Іванович. Пригадувала про історію їхнього кохання, адже, вони разом навчалися і змалечку вподобали один одного. Про випробування які пережили, коли батьки прадіда знайшли йому наречену з гарним приданим і змусили одружитися, про благання прабабусиної матері «щоб не виходила за жонатого», про те, як Івану Івановичу прийшлось змиритись із бабусиним вмінням гадати на картах.
Розповідала прабабуся про хист прадіда до написання віршів, в яких згадувалися односельці, та цікаві випадки з їхнього життя. Я ще пам’ятаю змалечку, коли люди старшого покоління цитували рядки з його віршів «Де той Безух, де то Цар, не близькі сусіди…»
Нажаль, це все що я знаю про свого предка, який віддав своє життя війні, коли йому було ледь за сорок років, але пам’ятаю і пишаюся своїм прадідом-героєм.
Вічна пам’ять і вічна шана.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875064
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2020
Скільки всього цікавого чекало мене щодня. Воно вражало, дивувало, спонукало до розвідування нових горизонтів. Коли я навчилася відчиняти надвірні двері, я ніби потрапляла у безмежжя. З порогу було видно все: прямо залізні ворота, поруч хвіртка з ящиком для газет та листів. Праворуч хлів на троє дверей. Ліворуч гора вугілля обгороджена з трьох боків дошками а з одного стареньким, дерев’яним парканом. Навесні біля нього і в рові новколо городу цвіли білі акації і аромат від них розходився на весь двір. Через дорогу видно Булавинський город, в краю якого, ніби древня сторожа стояла старезна груша, що своїми гілками впиралася в небо. А десь там за грушою, ніби в тридев’ятому царстві можна було розгледіти бабу Капріяншу, що зігнулася на своєму городі, верхівки верб, що вічно росли коло ставка, за ним далі поле, яке кожної пори року було гарне по-своєму. Маленькою, навіть казковою здавалися Хролева хата на Конотопі, і мені завжди хотілося звідти подивитися на свій двір і свій куток Попівку.
Назва Попівка приросла до цієї місцинки кілька століть тому, коли на місці бригади, була гарна дерев’яна Свято-Троїцька церква, що славилася гарним іконостасом і дзвіницею. Та вона не дожила і до війни. Недалеко від церкви жили священнослужителі (попи), саме тут, де живу я і мої сусіди. Хоча, сусіди - це ті, хто живуть близько. Близьких сусідів у нас не було. З одного боку жила баба Галя Нянчинкова, з якою майже ніколи не знаходили спільної мови, а в кінці городу, біля перелазу жили Никонові, ну їх я бачила лише тоді, коли мене вели в садочок не дорогою, а шелюгом. Отже, так склалося, що народилася я в сім’ї, хата якої була посеред середини Попівки.
А Попівка – це справжній півострів, що з трьох боків омиває ставок, який тягнеться від містка, і розділяє нас із центром села, із Загреблею, Конотопом, і простягається до виру, далі, аж до Винницької і Пішти. Центром нашої Попівки є вигонець. Там діти грають у футбол, вигонять пастися скот, пасуть гусей, або ставлять шопу, коли гуляють весілля. А ще з мого вікна дуже гарно видно вигонець і все, що там відбувається.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874931
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2020
Розплющила очі і замилувалася незрозумілими узорами мережива. Воно було скрізь: вгорі куди кинеш оком та з боків. Поступово крізь прозорі викрутаси почали вимальовуватися дивні величезні квіти, чи не квіти, все рівно вони були велетенські, страшні і цікаві. З нізвідки з’явилися красиві, барвисті, ні на що не схожі істоти. Вони кружляли над мереживом, наче танцювали свій химерний танець. Жовте, червоне, чорне все мерехтіло, переливалося і ще дужче мене лякало. Я не могла цього терпіти далі і голосно закричала.
Миттєво крізь мережані візерунки проглянулося, близьке, рідне добре і усміхнене обличчя. Це – мама. Вона відхилила в бік жовту голову соняшника, цим дуже злякала метеликів, які зачаровані квітами прозорої накидки літали над візочком, у якому була я. Мама взяла мене на руки щоб заспокоїти і вмить переді мною відкрився небачений до цього краєвид. Ряд таких же круглих соняхів, в кінці ряду стояла спершись на лопату старенька бабуся Катя, далі біла і величезна хата з вікном посередині, з зеленим дахом, а кругом город мерехтів різними відтінками літніх кольорів.
Це був мій перший спогад. Я й не здогадувалась, що немовлята в перший місяць свого життя можуть щось запам’ятати, але коли я років у чотири розповіла мамі цю історію, то виявилося, що я дійсно колись спала на городі під соняхами у візочку, коли прабабуся з мамою копали картоплю.
Ось так все і почалося.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874895
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2020
Допоки всі на карантині,
Та не спинився часу плин,
Біліють квіти на калині,
У травах скатерті долин.
Все небо синє і прозоре,
Немає там кудлатих хмар,
Проміннячко повітря оре,
Весняний пише мемуар.
У квітниках цвітуть тюльпани,
Клематис видерся на тин,
Тут часу плин не зупинився,
А в нас ще й досі карантин.
30.04.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874112
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.04.2020
Душі так хочеться тепла,
Та квітень нас не пестить знову,
У вирі вітряного тла.
Вбачаю я таємну змову.
Душі так хочеться чудес,
Хоч за вікном- це справжнє диво,
Сіяє сонечко з небес,
Кругом так зелено, красиво.
Весна буяє у душі,
Птахи в саду співають зрання,
І знову пишуться вірші ,
Й збуваються усі бажання…
22.04.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873024
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.04.2020
Я была твоею лишь в мечтах…
Ах…
Вся любовь была в моих стихах…
Снах…
День, и ночь, и лето, и зима,
Тьма…
Я была с тобою, но одна…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872912
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 21.04.2020
[i](Ані)[/i]
Прийми найщиріші вітання в цей день,
Хай птахи весняні співають пісень.
Хай люблять, шанують тебе, поважають,
Приємні вітання сердечно лунають!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872765
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 20.04.2020
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=PPI9gmwfT0g[/youtube]
Світ став сіро-брудний,
Мов туман пеленою,
Вкрив навкруг усе пил,
Наче час сивиною.
У цей чистий четвер,
Світ чекав благодаті,
Та мутне все тепер,
Наче хмари кудлаті.
Віє вітер і ввись,
Бруд і пил піднімає,
Де ж краса весняна?
Чого сонця немає?
Великодніх чудес,
Для народу так треба,
Промінець золотий,
Щоб із чистого неба.
Осіяв увесь світ,
У красиву картину,
Як же треба чудес,
Нам у час карантину.
16.04.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872315
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.04.2020
[i] (Вітання з народженням донечки)[/i]
Тобі весна подарувала диво,
Маленьке щастя, в білих пелюшках,
Ростіть же мирно, дружно і щасливо,
Як у щасливих, чарівних казках.
Нехай здоров’я буде оберегом,
Зозуля в гаю «многа літ» кує.
Тобі весна подарувала диво,
Ти вдруге «мама»… отже, щастя - є!
15.04.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872214
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 15.04.2020
Не давайте суму ключ до свого серця,
Не журіться, люди, прийде новий час,
Мир в блакитнім небі принесуть лелеки,
А весна гаразди принесе до нас.
ПРИСПІВ:
Будьте всі здорові у своїй світлиці
Хлопці чорноброві, дівки білолиці,
Козаки вусаті, гарні, пишні пані,
Будьте всі здорові, будьте всі кохані.
Не давайте суму в душу проникати
Хай сіяє сонце і цвітуть сади
Будемо всі разом ми пісень співати
Щастя вам бажаю із роси й води.
ПРИСПІВ:
Будьте всі здорові у своїй світлиці
Хлопці чорноброві, дівки білолиці,
Козаки вусаті, гарні, пишні пані,
Будьте всі здорові, будьте всі кохані.
10.04.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871502
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.04.2020
А за вікном, а за вікном весна,
Прийшла, ступила тихо і не сміло,
І вже кругом, і вже кругом ясна,
Ясна погода й від цвітіння біло.
А в небесах, а в небесах птахи,
На крилах принесли нам дні погожі,
І зацвітуть і зацвітуть луги,
Вквітчають світ, кульбаби, маки, рожі.
Радіє світ, радіє світ весні,
Проміння сонце шле ставку й долині,
Бо за вікном, бо за вікном весна,
Нестиме щастя рідній Україні!
07.04.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871075
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.04.2020
Смакуй нектар кохання з вуст моїх,
Солодке і хмільне, п’янке мартіні,
Нехай прокинеться відвертість чар, і гріх
Здоровий глузд залишиться у тіні.
Смакуй його мов з келиха душі,
І хай весь світ обох нас зачекає,
У темряві складаються вірші,
Коли душа від почуттів палає.
Смакуй мене у поцілунку…. хай
Зіллємось вдвох, в стихії, водоспади,
Смакуй мене, відчуй зі мною рай,
Коли любов є – то не буде зради.
03.04.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870490
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.04.2020
Земля моя чудова,
Колиска мого роду,
Тут пращурів коріння,
Хатина і рідня.
Свята місцева мова,
Ряд вишень край городу,
Це Господа творіння –
Серед ясного дня.
Тут Удай, Рудка, Многа,
Ставків блакитні очі,
Що дивляться з любов’ю,
На пагорби й яри.
До отчого порогу,
Щоденно і щоночі,
Шлях проклада Всевишній,
Проміннячком згори.
Поля навкруг безкраї,
Господарі хороші,
В них руки працьовиті,
І мудра голова.
Багатства в моїм краї,
Не купиш за всі гроші -
Тут мамина усмішка,
І татові слова.
У варвинському краї,
Духмянії світанки,
Соснові аромати,
Чи скошена трава.
Пташині дружні зграї,
Виспівують щоранку,
Весна цвітінням шиє,
Барвисті рукава…
31.03.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870110
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.03.2020
Вдягне каштанчик на себе,
Біло-зелений сюртук,
Гляне, як веснонька стеле,
Не покладаючи рук,
Пишні і цінні тканини,
Колір смарагд, малахіт…
Ясної, теплої днини,
Гарно уквітчує світ.
Скоро в траві засіяють,
Чубчики жовтих кульбаб,
Бджілки медок назбирають,
В пахощах квіточок-зваб.
Скоро, навколо, усюди,
Грітиме сонечко всіх,
Разом зберуться всі люди,
Буде і радість і сміх.
28.03.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869715
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.03.2020
Поговори зі мною, бо чомусь,
Мовчиш так довго, мов мене немає…
А я мовчання й тиші так боюсь,
У грудях, наче серце завмирає…
Безглуздо пробігають ночі, дні,
В чотирьох стінах є свої закони,
Болить у келиху душі, на дні,
Коли світ тоне у багні «корони».
Поговори зі мною, як колись,
Бо так давно думками не ділились,
Коли летіли мрії всі у вись…
А зараз, ніби об асфальт розбились…
А за вікном панує вже весна,
І з кожним днем навколо оживає,
Прикро, погода за вікном ясна,
А у душі - щось, радості немає…
27.03.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869550
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2020
[b]С[/b]тукає дрімота у віконце стиха,
[b]В[/b] ніжній прохолоді потопає світ.
[b]І[/b] туман морозом у обличчя диха…
[b]Т[/b]репетно, мов пташка мчить у свій політ.
[b]А[/b]кварельні фарби неба посвітліли,
[b]Н[/b]а осонні сходив сонця коровай,
[b]О[/b]такий світанок ми удвох зустріли,
[b]К[/b]оли прийшов ранок у наш рідний край.
26.03.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869490
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2020
Вся поезія, немов моє шиття,
То по шовку, чи по мішковині,
Там сплелись всі ниточки життя,
Все важливе й дороге людині.
То стібки рівненькі і гладкі,
І слова, мов музика звучать,
То поспішно вколені, гіркі,
Які мудрості і честі вчать.
То слова повшивані в узор,
То самотні, наче намистини,
То яскравий, голосний мажор,
То мінорні сховані картини.
Вишивка поезії - в душі,
Нам щоденно жить допомагає.
Добре – коли пишуться вірші,
Й коли муза вчасно прилітає.
21.03.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868844
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2020
З кожним днем все страшніше життя…
Не фільм жахів, чи сон на світанку,
Хаос і не збагнуть до пуття
Як напасть повзе світом? (мов в танку)…
Ні кордонів не треба, ні віз…
Не важливо: старі чи малі…
Світ на вістрі і страху і сліз
Бачить, морок пливе по землі…
Нові жертви – китайські жнива,
Що не день, то нові небезпеки,
А чекали ж ми, просто весни,
Що нестимуть на крилах лелеки.
21.03.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868832
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2020
Сивина, сивина, і відросле коріння,
У всіх зачіски дивні стерчать у всі боки,
Дивина, дивина, чи суспільне прозріння
До краси первозданної мчимо навскоки.
Я рахую на пальцях, нарощені вії:
Праве око - їх п'ять, а на лівому - сім...
Брови, наче зимові кущі в час завії,
А чи Брежнєвські тренди на заздрість усім…
Мої ноги, о ноги, були ви гладенькі,
А тепер на вас виросли темні ліси...
Ой не вистачить воску в змаганні із ними,
Коли я доберусь до салону краси...
Мої нігті, як пазурі звіра страшного,
В довжину відростають вони на очах...
Від краси не лишилося більше нічого...
А в думках, лише хаос, і паніка й страх...
Залишилось природнє в нас налаштування,
Як задумав Господь, без шаблонів й картин.
Отже, треба усім нам сидіть за дверима,
І чекати, коли вже мине карантин.
18.03.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868471
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 18.03.2020
Прийшла пора погожа,
Проснулись первоцвіти,
Пурхнули перші птахи,
Передали привіти.
Принишкла прохолода,
(Півзимки продрімала),
Повітрячком прозорим,
Поважно проходжала.
Прокинулась панянка,
Прибралася поспішно,
Піснями пролилася,
Приємними привітно.
Проміння переливи,
По плесу пробігали,
Парчову позолоту,
Полям подарували.
15.03.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868162
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.03.2020
Басувала, билася, буря басовита,
Майоріла, слалася її драна свита
Мов кістки ламалося, почорніле віття,
Не було такого вже вітру півстоліття.
Кидала, із ніг збивала, дмухала, трусила,
Мов в мари страшезної, нереальна сила,
У шпаринки влазила, трави загрібала,
Сотні вентиляторів на світ повертала.
Завивала, плакала, вила і тужила,
Немов гість непроханий у віконце била.
В небі почорнілому хмари розпихала,
Оце так сьогодні в нас буря панувала.
14.03.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868009
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.03.2020
Вітер шалений в шибку гуркоче,
Подих скажений полохає вечір,
Сонна дрімота сховатися хоче,
В тихому затишку теплої печі.
Тіні дерев колихають гілками,
Ловлять дощу життєдайні краплини,
Стукають в вікна своїми руками,
Просяться, швидше ввійти до хатини.
Що ж, нехай сердяться бурі з вітрами,
Хай розвівають замріяні сни,
Бо вже так скоро, ми будемо з вами,
Радо стрічать, перші кроки весни.
01.03.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866630
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 01.03.2020
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=UXeWPosoAJs[/youtube]
[i](Перефразована поезія Лесі Українки)[/i]
Мені весна пісень співала,
І, вкотре, нагадала знов,
Про мрії, радощі, надії,
Про вірну й трепетну любов.
То таємницю шепотіла,
Про днину сонячну, ясну,
До гаю кликала, стрічати,
Чарівну, сонячну весну.
А я стояла й прислухалась,
До почуттів і до думок,
Мов соловей, душа співала,
І до весни лишився крок.
25.02.2020
[b]ОРИГІНАЛ:[/b]
[b]«Стояла я і слухала весну…»[/b]
[i]Леся Українка[/i]
Стояла я і слухала весну,
Весна мені багато говорила,
Співала пісню дзвінку, голосну
То знов таємно-тихо шепотіла.
Вона мені співала про любов,
Про молодощі, радощі, надії,
Вона мені переспівала знов
Те, що давно мені співали мрії.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866034
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2020
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=Fc6ND3wxU2c[/youtube]
Жити хочете в достатку?
Зараз... саме у цей час...
То я, чітко, по-порядку,
Розкажу усе для Вас...
Є можливість – український,
Бізнес проект -В2В,
Додає кожній людині...
Він упевненість в собі.
З срібла й золота прикраси,
В магазині слід придбати,
І за рік свої фінанси,
Можна з лишком повертати,
Чи купить сертифікати,
(Гаманець прийде у тонус) -
Бо щотижня вам вернеться,
Від проекту щедрий бонус.
В2В - дає можливість...
Розіграші, подарунки,
Супер-акції, сюрпризи,
І довірливі стосунки...
Я запрошую в команду ,
Щоб відкрити бізнес свій,
Живіть, друзі, у достатку,
Й здійсненні жаданих мрій.
Запрошую до співпраці... в В2В Jewely… мій ID 65064
https://goo.gl/maps/5eUo6Lh12Fw75dCr5
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865801
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2020
В той час, як зорі в небі світять парами,
Спішать самотні тіні тротуарами,
Їх не лякають буднів лабіринти,
Бо у фб, щоразу інші принти.
Хтось постить квіти, котиків, вітання,
Комусь близьке приватне спілкування,
Хтось ділиться розумними думками,
Хоч серце в них за сімома замками.
Снують в мережах душі одинокі,
Дорослі, сиві, юні, кароокі,
І замість того, аби випить разом каву
Поширюють історію цікаву…
19.02.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865357
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.02.2020
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=fPSeJyZryPQ[/youtube]
Ніби вдала рима у поета,
Пензлик у художника в руці,
Голосу невидимі тенета,
Чавлять кожне серце в кулаці.
Голос шкряба заржавілі струни,
Черствість душ розтоплює теплом,
Інколи він підніма трибуни,
Пригортає зламаним крилом…
Витирає накипілі сльози,
Відкриває очі в білий світ,
Голос гріє навіть у морози,
Й відпускає мрії у політ.
До мурашок пробирає тіло,
І шукає справжню людську суть,
Так майстерно, правильно і вміло,
Хвилі голосу до щастя нас несуть.
15.02.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864971
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.02.2020
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=jPjGlihVUf8[/youtube]
Я прокинуся раніше мами
Подарую, що найкраще є
Буду дуже чемна і слухняна
Мамо, мамо - сонечко моє.
Квіточку заховану дістану,
Щоб вона порадувала вмить,
Маму ніжну, добру і кохану,
Поцілунком хочу розбудить.
ПРИСПІВ:
В це чудове свято, світле і яскраве
Квіти всього світу хочу подарить
Це чудове свято з мамою зустріну
Буду ще сильніш її любить.
Приберу усе в своєму домі
Побажаю доброго усього
Все тому, що кращого від мами
У житті немає нікого.
Завтра хай продовжується свято:
Сонячний, святковий, світлий день,
Мамі знов допоможу завзято,
Й заспіваю їй своїх пісень.
ПРИСПІВ:
В це чудове свято, світле і яскраве
Квіти всього світу хочу подарить
Це чудове свято з мамою зустріну
Буду ще сильніш її любить.
[b]ОРИГІНАЛ:[/b]
Мамин праздник
Автор: А.Ахмедова А.Артемьев.
В этот день я встану раньше мамы,
Приготовлю завтрак для нее.
Буду чутким и послушным самым,
Мама это солнышко мое.
Я достану спрятанный цветочек,
На подушку маме положу.
Напишу ей много добрых строчек,
Нежным поцелуем разбужу.
Припев:
В этот светлый праздник, яркий и прекрасный
Все цветы на этом свете маме подарю.
Этот светлый праздник встречу вместе с мамой.
Потому что, мамочка, я тебя люблю.
Проигрыш.
Уберусь я, как смогу, в квартире,
Пожелаю лучшего всего.
Потому что лучше мамы в мире
И дороже нету ни кого.
И пусть завтра продолженьем станет
Праздничного, солнечного дня
Маме помогу, когда устанет.
Ведь без мамы не было б меня.
Припев. Проигрыш. Припев.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864172
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 08.02.2020
Танцюють тюльпани весняний танок,
Квітковий пливе хоровод.
А зранку татусь між мисок, тарілок,
Щоб мама не знала турбот.
ПРИСПІВ:
Матуся сьогодні – принцеса,
І всіх здивувала навкруг
Ти – фея, мій ангел небесний,
Для мене - ти мама і друг.
Намисто з перлин та бузкове вбрання…
Тобі вони так до лиця,
І погляд ласкавий теж має вона
І ніжність не знає кінця.
ПРИСПІВ:
Матуся сьогодні – принцеса,
І всіх здивувала навкруг
Ти – фея, мій ангел небесний
Для мене - ти мама і друг.
[b]ОРИГІНАЛ:[/b]
[b]Танцуют тюльпаны[/b]
[i](Елена Лебеденко)[/i]
Танцуют тюльпаны весенний вальсок,
Цветочный плывёт хоровод.
Наш папа с утра приготовил пирог,
Чтоб мама не знала забот.
Припев: Ты стала сегодня принцессой,
И всех удивила вокруг!
Ты - фея, мой ангел небесный!
Ты, мамочка, лучший мой друг!
2 Жемчужные бусы, лиловый наряд
Поверь, тебе очень к лицу.
Пшеничные волосы, ласковый взгляд
Я через года пронесу.
Припев: Ты стала сегодня принцессой,
И всех удивила вокруг!
Ты - фея, мой ангел небесный!
Ты, мамочка, лучший мой друг!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862642
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.01.2020
Сонячний ранок у несправжню зиму –
Це порятунок від рутин журби,
Пробився промінь крізь завіси диму,
Осяяв світ: долини і горби.
Зелені трави, що снігів не знали,
Ще яскравіші стали ніж були,
А проліски все голови ламали,
Що сталося, що в січні зацвіли?
А в березні? Черемха? Полуниці?
Дзижчатимуть схвильовані хрущі?
В купальники вдягнуться молодиці,
Й закохані сховаються в кущі?
А в червні? Листя буде опадати?
Врожай картоплі час прийде вбирать?
Так! Досить! Годі вже фантазувати
Коли вже зиму будемо стрічать?
18.01.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861782
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 18.01.2020
Порожнеча… густа порожнеча,
Лиш пугукають мрії розбиті…
Просто втеча, з реальності втеча,
В забуття закарбовані миті.
Просто сіро… туманно-сіро,
І барвистості в світі немає,
Давно, зараз і скоро – тріо,
Що, якось, на плаву тримає.
Тихо-тихо…волає думка,
Під ритмічні сердечні удари,
А зі снів набрида ніч-віщунка,
Як присяжний, благає кари…
Порожнеча… густа порожнеча,
Ні кінця і ні краю немає,
Лиш маленький каганчик віри,
У куточку душі дрімає…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861668
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 17.01.2020
Я пишу від всієї душі…
Хоч буває, часом, з помилками,
Я пишу від всієї душі…
І ділюся своїми думками.
Я пишу від всієї душі…
Шкандибають і ямб і хорей,
Я пишу від всієї душі…
Для хороших і щирих людей.
Я пишу від всієї душі…
Хоч буває так важко на серці,
Я пишу від всієї душі…
У свій світ відкриваю вам дверці.
Я пишу від всієї душі…
Прагну риму в польоті впіймати,
Я пишу від всієї душі…
Бо не можу я вам не писати…
15.01.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861403
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2020
Вони підростали, тяглися угору,
Купалися в сонячнім світлі й росі,
Не думали, що у зимовую пору,
Кінець прийде їхній зеленій красі.
***
Зрубали нещадно рядки за рядками,
Лишились пеньки, де буяв молодняк,
Три сотні - й дорослі разом з малюками,
Наставлять в квартирах святкових гілляк.
***
Та сталось інакше (тепер така мода),
І штучні ялинки на будь який смак,
Щороку платити за радощі –шкода,
Купують пластмас – економніше так.
***
Лежали горою сумні і забуті,
Бо свято скінчилось для них другий раз,
Тепер у січневій грязі й каламуті,
Вже вдруге вмирають вони від образ.
- Навіщо ж рубати? Грошей захотіли?
Та смерть задоволення не принесла,
І замість пеньків ми б іще майоріли
І хвоя зелена до неба б росла.
Тепер на смітник деревця й сподівання,
Лежать… не зазнавши гірлянд та прикрас,
Таке не просте у ялин існування,
І перш ніж зрубати, подумай ще раз…
10.01.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860879
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.01.2020
Ті ж калюжі і ті ж ліхтарі,
Світло в вікнах, знання за шибками ,
Між старезних дерев, угорі,
Вітер грає арпеджіо й гами.
Скільки кроків, крізь роки пройшли?
Скільки в парку думок заблукало?
Скільки шлях освітян віднайшли?
А скількох тут кохання спіткало?
Крізь століття, мов орієнтир,
Білий красень між лип височіє,
Хоч минули студентські роки,
Храм наук* досі душі нам гріє..
* - Ніжинський Державний Університет ім. Миколи Гоголя
На світлині – Гоголівський (старий) корпус університету
10.01.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860872
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.01.2020
[i](Пам’яті загиблих в авіатрощі Boeing 737 Тегеран-Київ)[/i]
Так прикро, коли падають крилаті
Птахи, що вік літали в небесах,
Затих різдвяний щирий сміх у хаті,
Натомість, поселився розпач, страх.
Чому? Навіщо падали із неба,
Нещасні душі, не різдвяний сніг,
Кого винити у нещасті треба?
Страшне прокляття за який же гріх?
Дорослі й зовсім юні пасажири,
Життя своє лишили в вишині.
Спинилися серцебиття пунктири,
Вниз впали, наче зорі вогняні…
А вдома їх наївно дожидала,
Родина до святкового стола,
Та смерть із душ намисто нанизала,
І вкрила землю траурна зола.
Ще не забуті погляди, усмішки,
Хоч все змінила та проклята мить,
Відміряв Бог вам жити зовсім трішки,
Та пам'ять про вас вічно буде жить.
08.01.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860668
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2020
Ти можеш мовчати…
Без жодного слова
Тебе зрозумію –
Доведений факт.
Не стримують грати,
На двох одна мова,
Серця одночасно
Стискаються в такт.
Як сумно-зітхаю,
Чи сльози рікою
Стікають самотньо
Униз по щоці.
Чекаю… до краю
Надію я маю
Зігрієш долоню
В гарячій руці.
Сльозинки на віях
Усі позбирають
Солодкі, медові,
Пекучі вуста.
Всі мрії у діях
Вмить пооживають
Напишемо разом
Одного листа…
В якому любов
І прості сподівання
Ти, я – один дух,
В пісні - текст і мотив
Ми будемо й далі
Чекати кохання
Зимової ночі
В час творення див.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860304
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.01.2020
Привіт усім, я символ Року.
Тепер я матиму мороку.
Харчів – запасів назбирати.
Щоб рік весь ними частуватись.
Я обіцяю вам, по – блату,-
Щораз підвищувать зарплату.
А ще я хочу побажати
В халепу вам не попадати
Пообіцяйне, що в Новому,
Ми заживемо по – другому.
Лише у мирі, дружбі, щасті,
Не знайте горя та напасті.
Давайте ж зараз веселитись.
Щоби весь рік нам не журитись.
2007р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859573
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.12.2019
Доспівує грудень свою серенаду,
Летять униз краплі на мокрий асфальт
Гірлянди малюють дротам аколаду,
І вітер зітхає мов скрипочка альт.
В яскравих мелізмах ялиночки сяють
Без снігу, морозу, без льоду, завій
В цей час поступово казки оживають
Й ведуть до чарівних, зимових подій…
Вже скоро пушинки устелять сріблясті ,
Дороги, горбочки, стежки і поля,
Всі житимуть в мирі, здоров’ї і щасті ,
Рік Новий зустріне Вкраїнська земля…
28.12.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859570
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.12.2019
Не юна, навіть вже й не молода,
Середніх літ – так кажуть у народі…
Здається, ще легка моя хода,
Здається, і вдягаюся по-моді.
Багато планів, мрій і сподівань,
На них потрібно так багато часу,
Всі рішення приймаю без вагань,
Плюсую власний досвід до запасу…
Але не знаю й досі де мета,
У чому суть життєву відшукати,
Минають сірі будні і свята,
Та стресів не вдається уникати…
Буває, просто боляче в душі,
Щось йде не так…а як усе змінити?
Продовжую писать свої вірші…
І в краще завтра вірити і жити…
22.12.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858857
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.12.2019
Давай наллємо чорну каву,
В старі горнятка із сервізу,
І поговоримо про зустріч:
Як ми пакуємо валізу….
Як летимо вперед щодуху…
Щоб мрії – однією стали…
Щоб миті завмирання руху
Нам вічність щастя дарували.
Холоне ароматна кава
Плететься далі наш сюжет
Виходить казочка цікава
Бо пише Муза і Поет…
Навпроти очі бачать наскрізь
У душу і гаряче серце…
Вже руки в’ються моїм станом
Плетуть романтики кубельце…
Ти… я… і вниз сповзає одяг
Тіла зливаються в одне
Реальність поспішить на потяг
Простим стає усе складне…
Я… ти… і кожен пазл складеться,
Зіллються душі і тіла,
Весь світ від щастя стрепенеться ,
Від пристрасті і від тепла…
Ми мовчки допиваєм каву…
Холодну вже… насамоті…
Загашуєм гарячу лаву…
І вірим…стрінуться путі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858705
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.12.2019
Завиває звіром, холодом кусає,
Пробирає подих просто до кісток,
Хижаком голодним у кущах гасає,
По гілках тоненьких проганяє ток.
Воронням у небі посила привіти,
Зштовхує з маршрутів в різнії боки,
Грудень колихає на безсніжних вітах ,
Й тулить прохолодну кригу до щоки.
21.12.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858668
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 21.12.2019
Паморозь ранкова грудень прикрашала,
Щоб хоч хто помітив, що уже зима.
Місячна підкова зорі утішала,
Що надворі снігу довго так нема.
Мерехтіли блиском трави у глазурі,
У кущів сивіли стомлені чуби
У дротах грав вітер, ніби на бандурі,
І дивився в хмари дивної різьби.
От такий був ранок: чистий, прохолодний,
Не зимовий, звісно, та не в тому річ,
З блискіток цукрових зшитий одяг новий,
Саме так майстерно чаклувала ніч.
20.12.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858630
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 20.12.2019
Люди добрі, чули ви новину?
Нашу Зиму заміж не взяли,
Хоч стелила снігову перину,
Та погордували, обійшли…
Марно накрохмалила узори,
Інієм в блискучому гіллі,
Вітрові весільнії мажори,
Стихли у самотній сивій млі.
Похапцем Зима сховала в скриню,
Сніжно-біле чарівне вбрання,
Й понесла придушену гординю
Світ за очі, мовчки, навмання…
Тьмяний світ навколо розступався,
Сірі хмари притискали вниз,
Водночас, холодний день убрався,
У дрантя сумних, похмурих риз.
А усі довкола дорікали:
Ну і де тепер твоя краса?
Сльози ливнем по щоках стікали,
Й плакали самотні небеса.
І не знали, що це все погода:
На ріці не лід, туман заліг,
Наречений через бистру воду,
До Зими дістатися не зміг.
Грудень - непутящий їй обранець,
І не знає правильних манер,
Проігнорував весільний танець…
От такий зустрівся кавалер…
Вкотре Зимка витирала очі,
Не втрачала віри ні на мить,
Що одного вечора, чи ночі,
Морозець колючий затріщить.
Полетять баскі сріблясті коні,
Віхола завиє й загуде,
Січень Зиму поцілує в скроні,
Й під вінець кохану поведе…
І кохання буде в них взаємне,
Знов фата прикрасить їй чоло,
І ніхто ніколи не згадає,
Те страждання, що колись було…
16.12.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858179
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.12.2019
Ми з тобою вже не розмовляєм...
Хоч розмовами це й не назвеш,
А хотілось смакувати чаєм,
І удвох базікати без меж…
Ми з тобою більше не говорим,
Хоч не всі ще сказані слова,
Пливемо своїм життєвим морем,
Хоч можливість з кожним днем сплива.
Гордувати? Чи задерти носа?
Та кому потрібне це усе?
Господь Бог спостерігає скоса,
Й корективи у життя внесе…
І не буде нас обох питати:
А чи зручно? Чи до смаку все?
Або втопить у в’язке болото,
Чи до хмар від щастя піднесе…
Ми з тобою вже не розмовляєм
Хоч життя чомусь же нас звело?
Бо, мабуть же, наперед все знало:
Що там в нас в майбутньому було?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858171
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2019
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=kmYFN0wJX9I[/youtube]
Пухнасті, м’які кучугури,
Встеляють дороги-стежки,
Іскристого білого снігу,
Сипнула зима залюбки.
Не думайте ви сумувати
Тому, що минають літа,
Немов заметіль до порогу,
Підкрались зимові свята.
ПРИСПІВ:
Свята зимові – чарівна казка,
На землю сходить Господня ласка,
Свята зимові – і кожен день,
Народ веселих співа пісень.
Свята зимові – летять пушинки,
Усі зібрались біля ялинки,
Свята зимові – вкриває сніг,
В оселі кожній лунає сміх.
Зима вже веде хороводи,
Дарунки несе Миколай,
В Святвечір до щедрого столу,
Гостей дорогих зустрічай.
Колядки лунають святково,
Щедрівка над світом зліта,
Вкраїні достатку і миру,
Несуть хай зимові свята.
ПРИСПІВ
Хай ваші здійсняться бажання,
В родинах – лиш злагода й лад,
Міцнішає вірне кохання,
У цей чарівний снігопад,
Здоров’я, достатку, надії
На многії, многі літа.
У радості, щасті і мирі,
Стрічайте зимові свята.
ПРИСПІВ:
14.12.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857913
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.12.2019
Куди усе спішить, летить,
Спливає і минає?
Не ціниться життєва мить,
І сенс усе втрачає…
Чомусь всю людяність свою,
Навкруг втрачають люди,
Все справжнє вилили в багно,
Тепер самі облуди…
Вважать, забаганки їх,
Повинні всі приймати,
А те, що справді дороге,
Не шкода розтоптати…
Вважають, мудрість юних літ,
Все ж пересилять ваги
Та забувають, що весь світ -
Все ж вартий їх поваги.
09.12.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857472
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.12.2019
[i](майже детективна історія, заснована на реальних фактах)[/i]
Ти до мене, ти до мене, ти до мене,
Завітав вночі,
По дорозі, по дорозі, по дорозі,
Загубив ключі.
Темна нічка, темна нічка, зір немає,
Слизько…щось не то,
По дорозі, по дорозі, загубив ти,
Ключик від авто.
Через два дні, через два дні, через два дні,
Як від мене йшов,
У кишені, у кишені, у кишені,
Ключик не знайшов.
Посідали, стали думати й гадати,
Де його знайти?
Де шукати? Де шукати? Що робити?
І куди іти?
Усю хату, усю хату обшукали,
І усі кутки,
Потрусили, потрусили, заглядали,
Але все таки:
Не знайшлися, не знайшлися, не знайшлися
Наче й не було,
Невже вкрало, невже вкрало, невже вкрало,
Кляте НЛО.
[i]
(далі буде…)
[/i]
09.12.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857469
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.12.2019
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=KVINjXX-_TM[/youtube]
Давай поговорим с тобою по душам,
Откроем тайны и свои мечты
Чего судьба наколдовала нам?
И скоро ль перейдем уже на «ты»?
Давай поговорим с тобою в тишине,
Отбросив и стесненье предрассудки,
Озвучим все, что видели во сне,
И напролет поговорим хоть сутки.
Давай поговорим реально, тет-а-тет,
Или хотя бы так: по телефону,
Все, извини меня за этот бред,
Придётся снять из головы корону…
И оголить у сердца провода,
Наркоз внушить: «Чужие мы с тобою».
Давай поговорим с тобою просто так,
А может, разговор станет судьбою?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857349
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 08.12.2019
У каждого есть шрамы,
На теле и в душе,
Трамплины с прошлого…
Хоть зажили все раны,
И не болит уже,
Нет в этом пошлого…
Но не забыть страдания,
Из флешки не стереть,
Разбитые колени…
Пустые обещания,
Измены как стерпеть,
И прочей дребедени…
Мешают очень видные,
Рубцы на животе,
Что счастьем все считают…
Ругательства обидные,
И вздохи о мечте,
Но много не знают…
В душе моей калеченой,
Смешались пополам,
И радости и шрамы…
Так жизнью я отмечена,
На счастье всем врагам –
Такие в жизни драмы…
08.12.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857290
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 08.12.2019
Снігом із морозами грудень починається,
Вже скувало кригою ріки і ставки,
Час коли із казкою білий світ стрічається,
Ближче наближаються радісні святки.
Коли Катерини й Введення промчалося,
Жіночки молилися за сім’ю й любов,
В парубків з дівчатами все лиш починалося,
Вечорниці кликали на гуляння знов.
По хатах юрбилися юнки з ворожіннями,
В доленьки дізнатися, коли прийде мить,
Справдиться, й не буде вже більше сновидіннями,
Схоче гарний парубок щиро полюбить.
Юнаки збиралися дружними ватагами,
У віконця стукали, і вели музик,
Сміло залицялися, до дівчат всміхалися,
Парубки у кого є з перчиком язик.
Голосами сильними гуртової вшкварили,
Аж шибки здригалися, йшла кутком луна,
Каблуками весело об долівку вдарили,
А у скрипки втомлено хлипала струна.
Калиту кусали всі, самогон з наливкою,
Пишнії вареники зварені в печі,
І понаїдалися, і натанцювалися,
З вечорниць розходились пізно уночі.
07.12.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857241
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.12.2019
Хусточка барвиста – оберіг на згадку,
Китиці і поле, кольорів розмай,
Вмить чоло прикрасять вузлики і складки,
І зігріють душу, як замерзнеш вкрай…
Різнобарвні квіти – мов окраса поля
Кручених узорів безкінечне тло,
Наче на хустині – вся жіноча доля,
Мрії й сподівання кришталеве скло.
Подарунок в спадок, придане в хустині,
Пиріжки у вузлик в час зимових свят,
Веселковий стовпчик хусточок у скрині
Цінний скарб назавжди для жінок й дівчат.
06.12.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857104
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.12.2019
Мов злодій він підкрався крадькома,
Коли уже надворі потемніло,
Усе навкруг закутала пітьма,
Та вмить навколо стало біло-біло…
Так несміливо, лебединий пух ,
Кружляв і падав на дахи і стежку
А вітерець роздмухував узор,
І на землі розписував мережку…
Не бійся, йди, найперший білий сніг,
Так довго ждав ти в хмарі угорі,
Коли минуть сумні осінні дні,
Й зима настане у календарі…
02.12.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856689
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.12.2019
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=b24a_2NPleg[/youtube]
Танго душу на краплини
Щохвилини
Розриває у польоті
Рештки плоті
Під акорд бандонеону
І до скону
Пристрасть серце на частини
Й так щоднини.
Безкінечно крок за кроком,
рік за роком
Дотик, погляд очі в очі
Серед ночі
І гарячий поцілунок
У дарунок
Все ж тремтить струна чекання -
Це кохання…
01.12.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856583
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2019
Так приємно, коли я зверху…
Та не заздріть... (Житейські діла)
Просто я написала цей віршик,
Й на сторінку свою додала.
26.11.2019 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856012
рубрика: Поезія, Дотепні, сучасні епіграми
дата поступления 26.11.2019
Все нове –далеке і незнане
Ми на старті. Отже: Кроком руш!
Щоб творити «завтра» для нащадків,
Всі, рішуче, ідемо у НУШ!
18.11.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855133
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.11.2019
Школа майбутнє в собі колихає,
Щоб виряджати пташат у політ
Націю всю на плаву ще тримає,
І прославляє Вкраїну і світ.
18.11.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855132
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.11.2019
Хоч гірка вона і люта,
Сльози душить і щемить,
Та у кухні її, любу,
Нам нічим не замінить.
Чи до сала цибулина,
До борщу – немов, кулак,
А засмажить пісну юшку?
Підкажіть: без неї як?
Ну, а як же грип ганяти??? -
Лиш цибуля і сто грам.
Без цибулі - не прожити:
Ось така наука нам.
Хоч ціна стрибає вгору,
І цього не зупинить.
Та цілунки в день вживання,
Треба буде відмінить.
16.11.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854913
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.11.2019
Листочок тьмяний і пожовклий
На краю гілки майорить
Мить
Одна лиш мить, коротка мить
Як мрія в безвість полетить
Болить
Болить душа і поспішають
Вдаль обтрушені листи
Ти
Сказати хочеш, та мовчиш
Ну що ж, прости
Як?
Мені пізнать таємний знак
Твоїх думок
Крок
Зроби і ти, щоби пройти
Життя урок.
Нить
Тоненька нить вгорі трима
На зло вітрам
Нам
Як тим листкам вгорі чекать
Осінніх драм
Там…
10.11.2019 р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854231
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.11.2019
На прийомі пацієнт
Ділиться бідою:
Як же далі мені жить?
Що, скажіть, зі мною?
По дорозі я іду,
Чи назад вертаю,
Дивний голос в голові
Завжди відчуваю.
То розказує завзято
Новини останні,
То піснями зізнається
Мені у коханні.
І коли мій голос вам
Це розповідає -
Чую: в мене в голові,
Щось Винник співає.
Це у вас, - говорить лікар,
Стадія остання.
Коли вже не помагає,
Більше лікування.
А щоб ви змогли якось,
Далі існувати
Не забудьте навушники
Із вух витягати…
09.11.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854156
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.11.2019
Вечір-пройдисвіт гуляє надворі,
Зорі збирає в небесному морі,
Вічні, блискучі, нічні ліхтарі,
Що причаїлись далеко вгорі…
Місяць рогатий блукав між зірками,
Все як раніше, роки за роками.
Всі володіння обходить ночами,
Тихо небесні наспівує гами.
Щире кохання шукало взаємність,
А натрапляло лиш на неприємність,
В час коли всі потопали вві сні,
Плакали очі в кохання ясні.
Але надія в душі не зникає,
В кожнім провулку кохання шукає,
Вірить, що щастя в повітрі снує,
Й справжнє кохання на світі все ж є…
06.11.2019 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853865
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.11.2019
Воно чекало й вірило у диво ,
Зітхало мовчки й боляче стискало,
Воно раділо – коли все красиво,
І мучилося, коли щастя мало.
Одного разу різко стрепенулось,
Вогонь гарячий охопив все тіло,
Хоч зовсім мало часу проминуло,
Та воно знало, в чому усе діло.
Вже стукало воно для нас з тобою,
Мов крильцями метелики торкались
Жило лише коханням, не журбою,
Якби такі моменти не кінчались.
Я серце віддавала у долоні
Закохане, пульсуюче, гаряче
А ти не взяв, … і слізоньки солоні,
Тобі сказали, як серденько плаче…
03.11.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853589
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.11.2019
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=Dc7sMrYdCrQ[/youtube]
Скажи мені, що любиш,
Слова твої медові,
Розгублено наллю я,
У келишок душі.
Минатимуть в чеканні ,
Хвилини вечерові,
Усі думки таємні,
Зіллються у вірші.
Скажи мені, що любиш,
А пити знову, й знову,
Так пристрасно я буду,
Твої хмільні меди.
Купай мене у ласці,
Як зірку світанкову,
У мрій чарівну казку,
Мене ти поведи.
П’янітиму від тебе,
Бо ти – це насолода,
Чеканням і терпінням,
Все ж вимолила я.
Скажи мені, що любиш,
Й осіння прохолода
Відступить, бо зігріє,
Мене любов твоя.
02.11.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853458
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.11.2019
Ти приніс натхнення у долоні,
Теми нові дарував віршам,
І тепер тримаєш у полоні,
Твоїх ніжних, хроматичних гам…
Я тепер у шоці і напрузі,
Що від тебе дочекаюсь я,
Чи північний холод у окрузі,
Чи сердець гаряче полум’я?
День новий тобою розпочався,
Несміливо, якось невпопад,
З осінню таємно повінчався
Довгожданий ніжний листопад…
01.11.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853325
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.11.2019
Де ти? Де? Не можу дочекатись,
Може розминулись на шляху?
Ну… і як це може називатись,
Як же витримати прикрість цю лиху???
Я дивлюся, як летять хвилини,
А тебе усе нема й нема,
Так нестерпно, час без тебе плине,
Саме мить чекання, зокрема.
Чи тебе сьогодні вже не буде?
Ти в глухий мене загониш кут
Де ти? Де? Скажіть же добрі люди?
Чи діждусь автобусний маршрут?
31.10.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853311
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.11.2019
Стається нежданно, коли не чекаєш,
Куди б стежка долі нас не повела,
І вмить, непомітно, якось помічаєш,
Ростуть в тебе ззаду два білих крила.
Новенька сторіночка – табула раса,
Надія нова і нові почуття,
Окрилює будні ця дивна окраса,
Фарбує в яскраве – рутинне життя.
Підносять увись, де ясні горизонти,
Можливо усе, більш нема перепон,
Прокинутись вдасться тоді від дрімоти,
Змінити й зламати іржавий шаблон.
З’явилися крила - я дякую Богу,
Обставини склались чудово, ось так,
Тепер крокувати з життям треба в ногу,
І вірити в крила - бо це добрий знак.
31.10.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853267
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 31.10.2019
Напиши мені швидше, вже довго так жду,
І морально я підготувалась,
Так невпинно у мріях думками бреду,
І не можу його дочекатись.
Повідомлення жду, серце тисне й щемить,
А вже хочеться спецій гарячих,
Всі слова твої поспіхом виконать вмить,
Й на вустах смакувати тремтячих…
Щоб реально усе відчувати на смак,
Щоб вогонь в мені він запалив.
Напиши вже скоріш, дочекатися як,
Твій рецепт маринованих слив???
31.11.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853209
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.10.2019
Ранок морозний підкрався невчасно
Хоч і світило ще сонечко ясно,
Хоч і ясна була атласна просинь…
Майже зима, хоч в душі ще й не осінь…
Тихо молилася зелень остання:
"Дай ще тепла, щоб здійснилось бажання,
В затишку теплому позолотіти,
З блиском, колись, в перший сніг облетіти"
Світ потопав у пташиних романсах,
Гілля стелилося у реверансах…
Осінь в полоні своїх меланхолій,
Тихо ступає по стежечці кволій…
29.10.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853033
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.10.2019
На медах настояна казка світанкова,
По долині росяній вітерець гуляє,
В небі загубилася місяця підкова
І блискучих зіроньок в вишині немає.
Солов’їним щебетом серце розвивається,
Гомонить сполохана в річці осока,
І піснями ніжними «Мрія» озивається,
Що її мелодії чути здалека.
Рум’янило сонечко небозвід окрайчиком,
Променистим човником вгору поплило,
По ярках і пагорбах пострибало зайчиком,
Поки не осяяло все моє село.
Розбудило соннії квіти мальви пишної,
Що в задумі трепетній сперлася на тин,
Трударів натомлених знов до праці кликало,
Щоб достаток сіяти для своїх родин.
Ранок пригортав мене ніжно прохолодою
Доторкнувся лагідно до мого чола,
Шепотів тихесенько: «Це не забувається!»
Хоч якими далями доля не вела.
23.10.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852372
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.10.2019
Дощі римують злякані синкопи,
І по дахах вистукують пунктири,
У осені знов «праця Пенелопи»,
Ритмує вправно: раз, два, три, чотири…
Знов сиплються краплини, як монети,
Це відкупи за розпачі осінні.
Зітхають вже сонетами поети
Бо для натхнення ці моменти цінні.
Коли за склом волога прохолода,
А у душі – живе клубок з словами
Віршів мереживо плести – це насолода
Під дощові, мінорні, тихі гами…
05.10.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850505
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.10.2019
Хміль в лещатах стискає свідомість-
Це наркоз від щоденних проблем
Хоч потрібне прозріння - натомість,
Осяяння постійних дилем…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850153
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.10.2019
Привіт
Привіт
Як справи?
Усе клас!
Так дивно… скільки спільного у нас!
Мені сьогодні снився дивний сон…
Може даси мені свій телефон?
Щопівгодини МТС перериває…
Чого, скажи?
В них совісті немає…
Вибач, біжу…є деякі турботи…
О котрій ти повернешся з роботи?
Ти ж близько, давай ввечері приїду!
Я згодна, від утоми нема сліду….
***
Ало! Привіт! Уже я під'їзджаю!
Все добре! Я тебе уже чекаю!
***
Привіт!
Привіт!
Не холодно в автомобілі?
***
Спасибі… я люблю троянди білі!
Що будеш пить? Фруктовий чай чи каву?
***
Чекаю знову розповідь цікаву…
О…скільки фоток в тебе у альбомі!
У нас з тобою спільні є знайомі!
***
Вже пізно…треба йти… і хочу спати
А жаль…бо я хотів тобі сказати…
Спасибі, вечір просто супер клас!
Коли знов зустріч буде в нас?
Цілую. Завтра в дев’ять буду…
Домовились… я точно не забуду…
*** *** ***
… і 10 літ минуло Ти і Я…
З тобою разом ми одна сім’я.
Люблю тебе! І хочу щоб ти знав:
Спасибі, що мені ти написав…
21.09.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848964
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.09.2019
На смітнику жила чудова пара:
Блохаста Мурка і облізлий Тім,
Уже півроку як вони зустрілись,
І кожен назавжди залишив дім.
Тепер, як на курорті дорогому,
Все включено, без плати, без грошей,
Не треба тертися господарям об ноги,
Не треба більш служить, ловить мишей.
Лежать собі на валянку старому,
Мов королі між дорогих палат,
Антисанітарія не хвилює,
І не бентежить гнилі аромат.
Обоє муркають до вранішнього сонця,
Нема проблем, обов’язків нема,
Життю радіють зараз і сьогодні,
І не важливо, що іде зима.
_____
Отак і у людей таке стається,
Коли здається що кругом пітьма,
Радійте миті, може, все й минеться,
Й страждати наперед, сенсу нема…
20.09.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848867
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 20.09.2019
То не крем на весільному торті,
Не Снігуроньки білий жупан,
Не пісок на південнім курорті,
То лягає на землю туман…
Кількаярусна біла хустина,
Весь пейзаж ділить по поверхах,
Осінь тихо хова в павутину,
Прохолоду в старих лантухах.
11.09.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847900
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.09.2019
Дозріли на вітах каштани,
Звільнились з колючих хатин,
І хміль зашарілий, з пошани,
В задумі схилився на тин.
Берези в шерензі, о диво!
Ховають в гіллі копійки,
Що кинула осінь примхливо,
Дарунок скупої руки.
А сонце веселе й не знає,
Що літо минуло давно,
Проміння своє посилає,
Мов тче золоте полотно.
Примхливій красуні плекає,
На придане щастя сувій,
В букет край дороги збирає:
Спориш, лободу, деревій.
Похмура така ікебана,
Та ще й для красуні…не те,
Бо скоро, навколо, ця панна,
Прикрасить усе в золоте…
08.09.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847566
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2019
В осінній день, коли щаслива я
Всі друзі за святковими столами
Так прикро, що разом з нами нема,
Моєї рідної і дорогої мами.
Вона у серці, бо своє тепло
Шле із небес моя рідненька ненька,
Я пам’ятаю кожну мить удвох,
Коли була іще така маленька.
На жаль, тебе вже поруч не було,
Коли зросла і школу закінчила,
У світ дорослий стрімко повело,
Все те, чого мене колись навчила.
У пам’яті твій голос бережу,
І часто, наші згадую розмови,
Здається, що ти знала вже давно:
Що буду нареченою для Вови.
В житті мене ти завжди бережеш,
Янголом, молишся до Бога, найрідніша,
Поглянь, яскравим сонечком з небес,
Сьогодні донечка твоя – найщасливіша.
06.09.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847322
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.09.2019
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=n8s9rSyCgv8[/youtube]
Дивилися ми одне одному в очі,
Згадалися зразу ж всі дні і всі ночі,
І слів бракувало щоб просто озватись,
Несила було з цим прокляттям змагатись.
Що змінять розмови – сюжету немає,
Які в нас думки – кожен з нас про це знає,
І через роки всі слова не потрібні,
Ми стали сторонні, хоч дуже подібні.
Навколо ж миттєвість життя вирувало,
Стоп-кадр лиш у нас та його так замало,
Хто знав нас раніше зважав на деталі,
Цікаво усім – «що у них буде далі?»
А далі… минуло… продовжень не буде,
І те що було – ніхто з нас не забуде,
Бо ми не змінились (оце відкриття!)
Хоч кожен з нас має власне життя.
Дивилися ми одне одному в очі,
Згадалися зразу ж всі дні і всі ночі,
І слів бракувало щоб просто озватись,
Несила було з цим прокляттям змагатись.
31.08.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846704
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2019
[i](Пам"яті Саші Мотляха)[/i]
Лікує час…
Та не для нас…
Не гоїть в серці рану…
Господь обрав,
У рай забрав,
Дитиночку кохану….
Пролинув рік…
Короткий вік,
Судивсь малій дитинці…
Чому йому?
Нема кому,
Вже готувать гостинці…
Без тебе все,
Час вдаль несе,
Та пам'ять залишає…
Сніги…дощі…
Цвітуть кущі…
Але тебе немає…
Болить душа,
Не поспіша,
Ця втрата заживати,
А так кортить,
Хоча б на мить,
Тебе скоріш обняти.
Почути сміх…
Який же гріх,
Дитину забирає?
Всі в школу йдуть,
Тебе там ждуть,
Але тебе немає…
Лише думки…
Усі замки,
Молитвами здолаєм.
Тебе нема -
Сліз пелена…
Ми любим й пам’ятаєм…
28.08.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846431
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.08.2019
Непомітно для всіх конкурентів,
Не рахуючи їх голоси,
Осінь безліч знайшла аргументів ,
Щоб відкрити салони краси.
Фарбувала патлаті берези,
І тонесенькі пасма верби,
Готувала ліси до «Імпрези»,
У солярії гріла дуби.
Нанесла ледь легку позолоту,
На гіллячок новий манікюр,
І прибрала покоси з долини –
Епіляція всіх шевелюр.
Норум’янила яблукам щоки,
Динь – скоріш засмагати на пляж,
Аромат кавунів на всі боки,
Горобині – новий макіяж.
Масажисти-вітри чаклували,
М’яли вправно із боку на бік,
Листя хвилями перевертали -
Кріп, петрушку, щавель, базилік…
Хоч затіяла дуже зарано,
Бо буяє серпнева трава,
Але в осені є свої плани -
Швидше в літа забрати права…
14.08.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844972
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 14.08.2019
Вітер, як досвідчений бариста,
Змішав моря різні кольори,
Піднімав увись кошлаті хвилі,
Й грізне небо притискав згори.
Кидав з неба він колючі струни,
Що впивались у грузькі піски,
Колихав на гойдалці дротяній,
Стомлених пташок скупі разки.
Вітер - наче велетень казковий,
Розвантажив в небі гори хмар,
З мрій сплітав сюжет незвичний, новий,
Додавав своїм творінням дрібку чар.
04.08.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844608
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.08.2019
На подвір’ї завірюха
Та не мерзнуть ніс і вуха
Скрізь хурделиця мете
Та я бачу – щось не те:
В синім небі сонце сяє,
І морозу щось немає,
Скрізь барвисті ніжні квіти,
Граються маленькі діти.
Хоч нема зими ніде ,
Але сніг все йде та йде…
Кругом білі порошинки –
Це летять з кульбаб пушинки.
29.07.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843421
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.07.2019
Я підходжу до віконця,
І не бачу в небі сонця,
Його з’їв великий звір,
Правда це, мені повір…
Темно-сірий і кудлатий,
Злий, сердитий і кошлатий,
Хоч гостей таких й не треба -
З сонцем, проковтнув пів неба.
Темно, наче серед ночі,
Заблищали іскри-очі.
Клацають залізні зуби,
Мов гучні небесні труби.
Дощ із неба покотився
Ну а звір кудись подівся…
А я лише усміхалась,
Що хмариночки злякалась.
28.07.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843374
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.07.2019
Спить маленьке янголятко
Вже дрімають очі
Щоби сон прийшов до хати
Оцієї ночі.
Сплять на рученьках маленьких,
Рум’яненькі щічки,
Заколисує цвіркунчик
Всіх цієї нічки.
Казкою сіяє тиша ,
Затишна кімната,
Спить малесенька дитинка -
Радість мами й тата.
26.07.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843200
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 26.07.2019
Замучили порохоботи,
Немає іншої роботи?
У соцмережах стільки люду
А ви ллєте там гори бруду.
Та ваші плани – всі пропащі
Хто вам сказав що ви найкращі?
Побачили в останні роки,
Від вас тепер стільки мороки…
Не відженеш вас від корита,
Тому така я і сердита,
Чорт ладана так не боїться,
Як вам кругом ЗЕ-підступ сниться.
Стратег - є зрадник усім вам,
Про це вже видно із реклам,
Вам «Батьківщина» - зло тепер,
Ляшко – у раді землю жер.
В Смешка –щось погляди не ті,
Лиш ви собі на висоті…
Про опо-сили – мови рясно,
Та пройдуть з екзитполів ясно…
Слабке і Голосу ім’я,
Та й лідер він - такий як я…
Ну досить вже антиреклами,
Бо люди ж ми усі із вами:
Підем на вибори ми сміло,
Берем слова, а ціним- діло…
Все буде добре, мудрість каже…
Ми виберемо – час покаже…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842477
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.07.2019
Лягли тумани сині на долину,
Там Удай сонний відпочить приліг,
Розбудть сонце всіх через хвилину,
І струсить роси вранішні до ніг.
Така краса – пробудження природи,
Бо новий день прийшов у Божий світ,
Радіють всі: поля, ліси та гори,
До неба тягнуться, як птахи у політ.
Чи є ще десь таке яскраве сонце,
Така привітна й лагідна земля?
Я відчиню у світ своє віконце
Бо так люблю чудові ранки я.
18.07.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842317
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 18.07.2019
Якщо не збувається мрія,
А час швидкоплинний минає,
Із птаха надій – тільки пір’я –
То логіки в цьому немає.
Простіше, все просто забути,
Й не вірити більше у диво,
Зірвати омріяні пута,
Радіти і жити щасливо…
Шукати в житті насолоду,
Ловити приємні моменти,
Любити себе і чекати
Захоплення і компліменти…
Навіщо себе катувати?
Навіщо «нещасну» жаліти?
Плюси треба завжди шукати
Не сивіти й сльози не лити.
Це вигідно і економно,
А гроші всі – на забаганки:
Спускати на різні дрібнички,
Щоб ними прикрасити ранки…
Вечірки, розваги, готелі,
Щоб зручно проводити ночі,
Масажі, термальні купелі
І вії розкішні на очі…
Веселі мандрівки, поїздки,
Морозиво, тістечка, кеті…
«Де часу у мене є стільки?» -
Хай заздрять усі в Інтернеті.
Отак, буду жити і далі
Любити життя і себе,
І поки кручу ще педалі,
У мене знайдеться план «Б».
12.07.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841694
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.07.2019
Неба мало, лиш блакить із річки ,
Змійкою снується угорі,
Стіни по боках – стрункі смерічки,
То вдяглися гори в киптарі.
Все шумить, плескоче і гукає -
То потоки шепчуть по струмках,
Легінь-вітер у лісах блукає,
Наче спогад давній у думках.
Пахнуть щастям трави у покосі,
І дурманить ароматний мед,
Як в Карпатах не були ще й досі -
То збирайтесь, швидше, і вперед!
09.07.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841373
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 09.07.2019
Жовтоокі соняхи до проміння тягнуться,
У блакить прозорую в глиб ясних небес,
Всі синхронно голови у бік повертаються,
Куди диск покотиться в далину чудес…
Завтра знову дружно всі новий день вітатимуть,
Й сонечку моргатимуть в сині небеса,
Прапору вкраїнському колір віддаватимуть,
Щоб усі дізналися, яка в нас краса!!!
09.07.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841370
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 09.07.2019
Срібний місяць, зорі в небі почали палати,
Уже ноги у таночку хочуть танцювати,
Уже хоче заспівати дзвінкий голосочок,
Як же хочеться, скоріше у літній садочок!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841046
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.07.2019
Пусти, мамо, погуляти
В гай, назустріч літу,
Назбирати пахучого,
Духмяного цвіту.
Послухати соловейка
Зорі рахувати,
Мамо, я вже не маленька,
Час прийшов кохати.
Бо там хлопець кароокий
Гарно так співає,
Може, він саме мене
Й досі виглядає.
Та пустіть, бо вже сльозинка
Торкнулася вій
Й думка, серденько тривожить –
«Чому він не мій?»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841045
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2019
Свіженьке повітря, термальні купелі,
Смереки високі, озера і скелі,
Вітри грають струнами віолончелі,
І мій гранд батман серед гір в Буковелі.
04.07.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840882
рубрика: Поезія, Дотепні, сучасні епіграми
дата поступления 04.07.2019
Досить в хмари задивлятись,
У думках своїх копатись,
Літній вечір для кохання,
Може, це любов остання…
Чи чергова забаганка:
Чи кохана, чи коханка,
Чи спокуси сон цікавий,
Погляд із під вій лукавий,
Просить, досить світ судити….
Треба мріяти і жити…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839909
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2019
Стежка полем в’ється між житами,
У краї, де сонечко встає,
Жайвори співають дивні гами,
Тут все рідне, тут усе моє.
Вдалині покошені долини,
Тут проміння між снопів снує,
Пахне сіно сонячної днини,
Тут все рідне, тут усе моє.
На обніжках дивовижні квіти,
Райдуга забарвила в своє,
Обіймають світ вербові віти,
Тут все рідне, тут усе моє.
В небі, як у морі хмари-хвилі,
Чи гарніше щось у світі є?
Тут усі куточки серцю милі,
Тут все рідне, тут усе моє.
23.06.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839795
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.06.2019
Дивлюсь на ночі полотно ,
Із блискітками,
Все так недавно і давно,
Брело думками.
Як хмари гладив буревій,
В червневі ночі,
Як ніжний погляд із під вій,
Дивився в очі.
А двадцять літ – це двадцять літ,
Здійняли крила
У серці слід – розтанув лід,
Бо я любила…
А я все жду світами йду,
Одну розмову,
Чи віднайду чи загублю,
Надію нову.
З віршів сплітається життя –
Маршрут чекання,
Я зберігала почуття,
Моє кохання.
Весь час я вірила у те,
Й спочатку знала…
Скажу, що двадцять літ тобі
Вірші писала…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839648
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2019
[color="#ff0000"][i][b]Знов червень у термічному екстазі,
Сплітає літо з сонячної пряжі,
А організм, щоб бути в рівновазі,
Прийняв би, зараз, спрагло, секс на пляжі…
[/b][/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839589
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.06.2019
Спека смажить літо на пательні,
Аж шкварчить на сонечку воно,
Ось такі тепер деньки пекельні,
Африканське в нас іде кіно.
Сауна надворі і у хаті,
В холодку тепленько – тридцять п’ять,
Літо на своєму самокаті,
Виїхало трішки погулять.
18.06.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839225
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 18.06.2019
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=2iBZgoxB-qs[/youtube]
Літній ранок – ніжна прохолода,
Щедрі роси стеле на траву,
Зоряної ночі звучна кода,
Натягнула тиші тятиву.
А у ній невідане стається:
Розплющає очі небозвід,
Солов’їна пісня дзвінко ллється,
У душі лишає теплий слід.
Вже світає, небо посилає,
Пагорбам й долинам промінці,
Вітер в осоці на арфі грає,
І стебельця пестить у руці.
Літній ранок – живописне диво,
Птах узор мережить в небесах
Все навкруг розписує красиво:
Став, яри, поля, немов у снах.
18.06.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839193
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.06.2019
Слово і слово – буде діалог,
Погляд і погляд – спалахи кохання,
Мрія збулась – щасливий епілог,
А як поразка – спроба вже остання.
Торкають фрази – у душі щемить,
В уяві шал – по венах грають хвилі,
Буває, вічності цінніша одна мить,
А подих-відчувається крізь милі.
А інколи, цілунків жде єство,
Обіймів сильних, і бажань відвертих,
Мов поклонінь бажає божество,
В старих літописах забутих і затертих.
Сльоза й сльоза – бо не збулись казки,
Це лише мрії зірочка сіяє…
В житті, як дзеркалі - всі плани навпаки,
Насправді ж, знають всі – чудес немає.
17.06.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839119
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2019
Летять у даль із різних міст вагони,
Їх потяги по рейках мрій несуть,
Для когось - це життєві перегони,
Для інших – це жадана, світла путь…
Хтось до мети своєї мчить невпинно,
Або від щастя стрімголов втіка,
Бо там, чекає майбуття гостинно,
Або розчарування біль гірка.
Мов пасажири від’їжджають роки
Із тих країв немає вороття
Тому цінуймо кілометри, кроки,
Маршрут, що називається життя.
17.06.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839106
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.06.2019