| Сторінки (13/1282): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Я чекала, вірила у диво,
Зустріч мала дещо прояснить…
Помилилась, якось, косо-криво
Не збулось…тому, душа болить…
Ти байдуже говорив, сміявся,
Та комусь усе це, не мені,
Очевидно, ти ж не обіцявся,
Буть таким, як у моєму сні.
Не звертав уваги на деталі:
Погляд, дотик, новий макіяж,
Не зійшлися в нас діагоналі,
Я- влилась в сьогоднішній пейзаж…
Мабуть, іншим пишуться сонети,
І співають солов’ї пісні
В долі, завжди дивні піруети,
Тож фортить сьогодні не мені…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838794
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.06.2019
Домислювати досить вже сюжети,
Шукати апокаліпсис в житті…
Дивись реально, саме-саме зараз
Зустрілась я у тебе на путі…
Ти не шукай обхід ровами і стежками,
Тримай, допоки в нас один маршрут,
Бо не дарма, між комами й крапками,
Вся суть душі відритись може тут.
Тож простели доріжку слів ласкавих,
Є ми … в спекотнім літі наш портрет,
Ще в світі є безмежжя тем цікавих…
А діалог освятить інтернет…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838700
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.06.2019
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=i74He4ce7Tg[/youtube]
[i]Перефразована пісня з репертуару Маші Распутіної та Філліпа Кіркорова[/i]
Чи згадаєш, наші ночі й швидкоплинні дні,
Світ лише для двох, мов божий знак.
Обійнявшись, ми ходили гаєм, як вві сні,
Я - мале дівча, поруч ти –юнак.
Чи згадаєш, з вуст як злітали любощі, однак,
Я – мале дівча, поруч ти –юнак.
Як нас доля розвела, ніяк я не збагну,
Та у серці я тримаю мрію лиш одну…
ПРИСПІВ: Йду вперед, мрії назустріч крокую,
У думках, ніжно тебе я цілую.
Лиш вночі, снів нестримного плину,
Хоча б раз, знову тебе я зустріну.
Може ми зустрінемось знову і настане мить.
Мрія поєдна, як шовкова нить.
Швидко день мине, а завтра на своїм путі,
Двері відчини, у мій світ ввійди.
Як нас доля розвела, ніяк я не збагну
Та у серці я тримаю мрію лиш одну…
ПРИСПІВ:
[b]ОРИГІНАЛ:[/b]
МЕЧТА
Помнишь ли те короткие ночи
И шальные дни?
Был для нас одним
Весь этот мир.
Как обнявшись мы бродили
Молча, чуть дыша.
А ты мальчишкой был,
Девчонкой я была.
Помнишь, словно птицы сорвались
О любви слова.
А я мальчишкой был,
Девчонкой я была.
Как нас развела судьба? -
Нам это не понять
В сердце пустота,
Но осталась мечта...
ПРИПЕВ: Вслед за ней,
За мечтою иду я!
Все сильней
В мыслях тебя я целую.
Может быть
В снах коротких ночами,
Может быть
Я тебя повстречаю...
Может быть мы встретимся снова
Сбудется мечта.
Знай, что мне нужна
Ты, лишь ты одна.
Этот день пройдет,
А завтра на своем пути
Дверь мою открой
Не стуча войди.
Как нас развела судьба? -
Нам это не понять
В сердце пустота,
Но осталась мечта...
ПРИПЕВ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838574
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 12.06.2019
Місто юності знов манить і п’янить,
Ароматом липового цвіту,
Через роки, мов прозора нить,
Веде в край, де здобула освіту.
Мій ліцей – колисочка тепла,
Спогади блукають поверхами,
Ми – зернята з сильного стебла ,
Там науку й мудрість здобували.
Храм наук – білоколонний пан,
Крізь століття величчю сіяє,
Молодь тут окрилює талант,
Кращого ніде більше немає.
В’ється, ніби стрічечка, Остер,
Береги напоює водою.
Плине від колись і до тепер,
Неквапливо-стрімкою ходою.
Золотаві церкви навкруги,
Зберігають духовні устої
Та алеї у місті легенд
Кличуть в хащі травиці густої.
Рідне місто, будинки, асфальт,
Всюди зелень…неначе наснилась…
Це неначе світлина на шпальт,
В книзі: «Час, коли в Ніжині вчилась».
06.06.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837897
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.06.2019
Пила веселка воду зі ставочка,
Живила семибарвні акварелі,
Лугам вона мережила сорочку,
Й відбілювала у росі-купелі.
Понад поля коромисло зігнула,
Стрічками небо заквітчала вправно ,
До сонечка грайливо підморгнула:
«Поглянь, як все прибрала, пишно, вправно!»
Золотобоке сонечко з-за хмари,
Осяяло усе своїм промінням,
І задзвеніли крапельки на травах,
Зачарували всіх своїм бринінням.
25.05.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836474
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.05.2019
[i]У блонд пофарбувалися ліси,
Парфум дістався їм по демо-акції,
Це все витки весняної краси,
І час коли кругом цвітуть акації…
24.05.2019
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836360
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 24.05.2019
Півники, півники -гребінці барвисті
Посідали зграйкою у квітнику – мисці.
Пір’ячко на сонечку аж переливається
Різними відтінками навкруг розкидається.
Там бузкові – стримані, білі – ось, (стидаються),
Кремовим, коричневим, скоса усміхаються.
Шепотять листочками –все на світі знають
Півники-бешкетники – весну прикрашають.
21.05.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836267
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 21.05.2019
[i][b]Гроза край неба розтина на шмаття,
Кинджал вогненний з тріском різав ніч,
Між хмар палало, ніби хтось багаття
Палив вгорі і думав, що то піч…
Кругом гуло, вив серенади вітер,
Зимові недоспівані пісні.
На землю ливень із новеньких відер,
Пускав стрімкі потоки голосні.
Травневу ніч, щораз, громи лякали,
Мов хтось розбив небесні вітражі,
Барвистими склянками крокували
Між літом і весною, по межі…
21.05.2019[/b]
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836260
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.05.2019
Свічі каштанів, мов квіти на торті
Ніжні, пухнасті, солодкі мабуть…
Образи вдалі в такім натюрморті
Теплі вітри з пелюстками зірвуть…
То буде потім, а зараз щомиті,
Ловимо пахощі білих квіток,
Щастя вдихаєм, бажання розмиті…
Літу назустріч ступаємо крок.
16.05.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835779
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 16.05.2019
[i]Цвітуть весною вишиванки,
Весна мереживом цвіте,
Лунають солов’їв співанки,
Барвисте все, ясне, святе.
Складають хрестики узори,
Код нації на полотні,
Дух волі тут і непокори,
Щасливі миті і смутні.
Синівська кров, згорілі села,
Могутній сильний родовід,
Подія радісна й весела –
Калина, дуб, ромашки, глід.
Геометничні візерунки-
Мов карта мрій на рукаві.
Це пращурів моїх дарунки,
Це схема щастя на канві.
Ось в’ються дивні маки й ружі,
Волошки сині у житах…
До вишиванок не байдужі,
І молодь й люди у літах.
Всі українці в вишиванках,
Сягнула мода й за кордон,
В розшитих перлами світанках,
Душа не знає перепон.
16.05.2019
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835769
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.05.2019
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=mh2PQ8-aaCo[/youtube]
[i](перефрозована пісня з репертуару Зари)[/i]
Молоденькі хлоп’ята із світлин поглядають,
Берегли дружбу свято і не знали біди,
Кожен був би щасливим, кожен був би коханим,
Та лишився лиш хлопцем молодим назавжди.
ПРИСПІВ:
Це все лише війна, це все лише розлука,
Це все просто біда що на землю прийшла,
Це все доля страшна, зла, гірка лиха мука,
Це все лише війна, юнака віднайшла,
Це все лише війна.
Батьківщині довірив все що знав в дев’ятнадцять,
Поцілунки, кохану, рідну маму в сльозах,
І пішов на завдання, де лишилися мрії,
Про свій власний будинок і майбутнє в синах.
ПРИСПІВ:
Перед боєм коханій написав він листівку:
Двадцять щирих, коротких, ніжних, пристрасних слів,
Не лишала щоб маму, і сказала все добре,
Вибухів не злякався, друзів теж не підвів.
Обірвались рядочки…бо знайшла його куля,
Із зеленки стріляли причаївшись в гілках,
І на кулю одну- стало менше у зброї,
На солдата одного стало більше в серцях.
ПРИСПІВ:
[b]ОРИГІНАЛ:
«Это просто война»
[/b]
Молодые ребята, с фотографии смотрят,
Их глаза дружбу свято, как и прежде хранят.
Каждый мог быть счастливым, каждый мог быть
любимым,
Но остался мальчишкой молодым навсегда.
Это просто война, это просто разлука,
Это просто беда да, да, что на землю пришла,
Это просто судьба, злая доля и мука,
Это просто война, что мальчишку нашла,
Это просто война…
Он Отчизне доверил, всё, что знал в восемнадцать,
Поцелуи с любимой и родимую мать,
В ночь ушел на задание, в жизни всё не доделал,
Дом родной не построил, сына не воспитал.
Это просто война, это просто разлука,
Это просто беда да, да, что на землю пришла,
Это просто судьба, злая доля и мука,
Это просто война, что мальчишку нашла,
Это просто война…
Перед боем невесте написал он открытку,
Двадцать слов как он любит и привет передал:
«Слушай маме скажи, что мне страшно не будет,
Я ни разу не струсил, друзей не предал».
Оборвались те строчки, в поле и снайперы девки,
Что напротив зеленке притаилась в ветвях,
И одной пули-дурой стало меньше в винтовке,
И одним сыном русским стало больше в сердцах.
Молодые ребята, с фотографии смотрят,
А мальчишки живые строем новым стоят,
Не забудем любимых, не забудем их лица,
Не забудем их взгляды, будем помнить солдат.
Это просто судьба, злая доля и мука
Это просто война, что мальчишку нашла,
Это просто война…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835048
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 09.05.2019
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=ic2oBzeyaFk[/youtube]
[i](Перефразована пісня з репертуару Анни Герман)[/i]
П’янили дивні пахощі
Коли сади цвіли
Кохання, дивним спалахом
Мов виринуло з мли.
П’янили дивні пахощі
І пристрасні слова
Повірила і від мрій мерщій
Крутилась голова.
ПРИСПІВ: Один раз в рік садок цвіте
Весною щастя раз прийде
Лише один єдиний раз
Цвітуть сади в душі у нас
Один лиш раз, один лиш раз.
А зорі тихо падали
Коли сади цвіли
Разом про щастя мріяли
Закохані були.
Нікуди не ховались ми
Від пристрасних ночей
А сльози, мовчки капали
Із маминих очей.
ПРИСПІВ:
Розшила сукню перлами
Як пелюстки в саду
Ти разом вже із іншою
А я сама іду.
З сміливою і гарною
У вас зійшлись шляхи
Вам двом любов дісталася
Ну а мені – гріхи…
ПРИСПІВ:
[b]
ОРИГІНАЛ:
Анна Герман - Один раз в год сады цветут[/b]
Дурманом сладким веяло
Когда цвели сады
Когда однажды вечером
В любви признался ты
Дурманом сладким веяло
От слова твоего
Поверила поверила
И больше ничего
ПРИПЕВ:
Один раз в год cады цветут
Весну любви один раз ждут
Всего один лишь только раз
Цветут сады в душе у нас
Один лишь раз один лишь раз
А звезды тихо падали
Когда цвели сады
О будущем загадывал
О свадьбе думал ты
И я уже не прятала
Своих счастливых глаз
Украдкой мама плакала
От радости за нас
ПРИПЕВ
И платье шилось белое
Когда цвели сады
Ну что же тут поделаешь
Другую встретил ты
Красивая и смелая
Дорогу перешла
Черешней скороспелою
Любовь ее была
ПРИПЕВ 2 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834831
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.05.2019
Пам"ятаю: маленька, маленька,
Я збиралась іти на парад,
Ось яскрава сукенка новенька,
Білі бантики вплетені в лад.
Йшли усі: і малі і похилі,
Майоріли букети в руках,
А в солдат на життєвому схилі,
Знову згадки воскресли в думках.
Кожна зморшка - то втрата життєва,
А сльозинка – страшний, щемний біль,
Ностальгія зявилась миттєва:
Ой, літа,… ви з'явились відкіль?
Ще ж недавно здорові і сильні,
Молодими ішли на війну...
Височіють горбочки могильні,
Бо життями платили ціну.
Хто вцілів, той цінує медалі,
Мирне небо, і радісний сміх
Все минає, іде життя далі,
Й не один за це в бою поліг.
А для мене - малого дівчиська,
Це барвисті квітки і пісні,
Спогади ветеранів сльозливі,
Як жахіття в кошмарному сні…
І не думала я й не гадала,
Що колись у квітучі краї,
Як страшенна сумная хмара,
Прийде знову війна і бої…
Час іде та ніхто не цінує,
Коли мир у країні і лад,
Лиш амбіцій полон атакує,
І таврує життя цей тягар.
Чому знов гинуть в полум’ї діти?
Вибух чом зупиня кожен крок?
Як же мир в Україні зробити -
Історичний засвоїть урок?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834824
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2019
[i](Продовжуючи тему В. Насипаного та Т. Комаринського про складні стосунки жаби і комара
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834588)[/i]
Я не поет – я тільки вчуся,
На авантюру поведуся,
Бо і мені жаль комара,
Що не зазнав в житті добра.
Хоча і він теж вади має,
Свій хобот в чужі справи пхає,
Й без капості не може жить,
Аби когось не укусить.
Але якщо лиш правди ради,
Відкинуть вбік природні вади,
То спробуєм фантазувати,
І щось прикольне написати….
……………………………………………..
………………………………………………
… з фантазією кепсько в нас…
Уявим Францію… Прованс…
Отож мосьє Дон де Комар,
Зайшов французький ресторан.
Вивчав в меню нулі та крапки,
Й замовив там жабині лапки…
ЗДІЙСНИЛОСЯ!!! (Без зайвих слів…)
Комар у клярі жабу з’їв…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834600
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.05.2019
[i](Говірка с. Остапівка)[/i]
[b]Учень Коля в школу ходе
Хоч нічого там не робе
А коли дзвінок почуїть
То він пишить і малюїть. [/b]
Ходе - ходить
Робе - робить
Почуїть -почує
Пишить - пише
Малюїть - малює.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833573
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2019
[i] (говірка с. Журавка)[/i]
[b]Дід уїхав через рив,
На всю улицю зарив,
Бо гурки не уродили,
Ниж об сало затупили.
[/b]
Уїхав - поїхав
Зарив - голосно заплакав
Гурки - огірки
Ниж - ніж.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833571
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2019
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=bRZN6zM8K48[/youtube]
[i](Перефразована пісні з кінофільму)[/i]
Час – як вода
У житті швидкоплинному
Є тільки мить
Щоб не схибить з путі.
Є лише мить
З давнини до майбутнього
Саме її ти цінуй у житті.
Спокій віків
Зовсім душу не радує
Спокій віків
Плин життя не спинить
А для зорі
Що вночі з неба падає
Є лише мить
Одна зоряна мить.
Хай увесь світ
Вдаль летить не спиняється
Нам не завжди по-дорозі із ним.
Є лиш момент
Що в житті раз трапляється
Ризик в житті
Стає шансом одним.
Що на шляху
Доля нам напророчила?
Є тільки мить
Щоб не схибить з путі.
Є лише мить
З давнини до майбутнього
Саме її ти цінуй у житті.
[b]ОРИГІНАЛ:
Есть только миг[/b]
Музыка - А.Зацепин Слова - Л.Дербенев
Призрачно всё
В этом мире бушующем,
Есть только миг,
За него и держись.
Есть только миг
Между прошлым и будущим,
Именно он называется жизнь.
Вечный покой
Сердце вряд ли обрадует,
Вечный покой
Для седых пирамид.
А для звезды,
Что сорвалась и падает,
Есть только миг,
Ослепительный миг.
А для звезды,
Что сорвалась и падает,
Есть только миг,
Ослепительный миг.
Пусть этот мир
Вдаль летит сквозь столетия,
Но не всегда
По дороге мне с ним.
Чем дорожу,
Чем рискую на свете я -
Мигом одним,
Только мигом одним.
Счастье дано
Повстречать иль беду ещё,
Есть только миг
За него и держись.
Есть только миг
Между прошлым и будущим,
Именно он называется жизнь.
Есть только миг
Между прошлым и будущим,
Именно он называется жизнь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833559
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.04.2019
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=88-Aafo6NLY[/youtube]
[i](Перефразована пісня з репертуару С. Ротару)[/i]
Осипається білий цвіт черешень в моїм саду
Більше я сюди не прийду
Відцвітає наша весна
Весна, що з розуму звела – 2р.
Осипаються за вікном моїм пелюстки квіток
Ті, що ми збирали удвох
В час коли лунала весна
Весна, що з розуму звела – 2р.
Біло-рожевий туман
Ніжний весняний дурман
Знову і знову ти тепло мене обіймай
Наш сумно-в’янучий рай,
Слово болюче «Прощай»,
Щастя моє ти мене не лишай.
Осипається білим снігом наша палка любов
Бо в журбі осінній була
Весна, що з розуму звела – 2р.
Біло-рожевий туман
Ніжний весняний дурман
Знову і знову ти тепло мене обіймай
Наш сумно-в’янучий рай,
Слово болюче «Прощай»,
Щастя моє ти мене не лишай.
Весна, весна, весна, що з розуму звела
Весна, весна, що з розуму звела…
[b]ОРИГІНАЛ:
"Весна, что нас свела с ума"[/b]
Осыпается белый цвет черешен в моём саду
Больше я сюда не приду
Отцветает наша весна
Весна, что нас свела с ума
Весна, что нас свела с ума
Осыпаются белые цветы на окне моём
Те, что собирали вдвоём
Когда вокруг звенела весна
Весна, что нас свела с ума
Весна, что нас свела с ума!
Розово-белый туман
Сладкий весенний дурман
Снова и снова объятий твоих тепло
Наш увядающий рай
Горькое слово ПРОЩАЙ
Ну почему, почему всё прошло?
осыпается белым снегом наша с тобой любовь
И осенней грусти полна
Весна, что нас свела с ума!
Розово-белый туман
Сладкий весенний дурман
Снова и снова обьятий твоих тепло
Наш увядающий рай
Горькое слово ПРОЩАЙ
Ну почему, почему всё прошло?
Весна, весна, весна, что нас свела с ума...
Весна, весна, что нас свела с ума...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833557
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 21.04.2019
Чи можна вірить мушці,
Що вкотре лапки мила,
Немовби у басейні,
У мене у борщі?
Як завтра зварю юшку,
Чи буду я спокійна,
Що полетить крилата
Із кухні у кущі?
Чи можна вірить псові,
Що кілька літ щоразу,
Курчатам і качатам
Він шиї перегриз?
Ці правила не нові,
Та пес нам обіцяє:
І помисли гуманні,
І блиск священних риз.
Чи можна вірить киці,
Яка знайшла сметану,
Що завтра вже байдуже,
Цей глечик обмине?
Й спокуса на полиці,
Котячому вегану,
І на думки не йтиме,
Хай скільки днів мине.
Чи можна просто вірить,
Тому, хто із болота,
Що більше вже ніколи ,
Їх не затягне вир?
То ж думай… Шо тут думать?
Із давнини говорять:
Не відпереш й не зшиєш
Зачовганий мундир.
18.04.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833263
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 18.04.2019
Розцвіли за вікном абрикоси,
Бо вже справжня настала весна,
Скоро випадуть вранішні роси,
І настане погода ясна.
Білий вельон накине на плечі,
Цвіт духмяний потоне в імлі,
Скоро мрії далекі, лелечі,
Вільний птах принесе на крилі.
Заворожать п’янким ароматом,
На гостину чекатимуть бджіл,
Щоб вони, усі дружно, раптом,
Завітали за щедрий стіл.
13.04.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832636
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 13.04.2019
Іде весна… Але чому все чорне?
З усіх усюд клубчастий вир димить,
А вітер вдаль вогняні хвилі горне.
Від цього пекла у душі щемить.
Горить трава…торішні сухостої,
Старі кущі й дерева молоді,
Палають чагарі лози густої,
Очерета згорають у воді.
Вже чадіють в кубельцях зайченята,
Згорають заживо… печуться у вогні,
Не виведуться в гніздах пташенята,
Їх гнізда – попіл, як в страшному сні.
Вже язики гарячі, полум’яні,
Лизали луг, і сінокіс, й ліси
У згарищі, так зразу й не пізнаєш,
Навколо нас весняної краси.
Та що ж ви робите? Ви люди? Схаменіться!
Навіщо нищите і губите в вогні?
За цю наругу кайтесь і моліться,
Аби не мучитись у пеклі і багні.
Подумайте: не жарти ця стихія,
Прохання – не реклама напоказ,
Поки не пізно, люди, схаменіться,
Поки вогонь не з’їв оселі, рідних, вас…
12.04.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832534
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2019
Дощ-художник пробіг по землі,
У палітрі зелені відтінки,
Він робив замальовки нові,
Все гортав у альбомі сторінки.
Дощ-художник заскочив на луг,
Й де не глянь - показалися трави,
А ставочків безмежну блакить,
В малахітові втиснув оправи.
Дощ-художник каштан зачепив,
Фарбував молоденькі листочки,
А кущам і ялинам старим,
Вмить покроїв новенькі сорочки.
Дощ-художник як справжній митець,
Не лишив без уваги нічого,
Ні збайдужілих душ і сердець,
Ні зимового дрантя старого.
Дощ-художник – безмежний талант,
І натхнення не гаснуче має,
Коли прийде весна у наш край,
У зелене все поприкрашає.
12.04.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832424
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2019
Як довго він його чекав
В життя безмежній круговерті
Від себе сам у даль тікав
Бо тисли помисли відверті.
Надіявся, ось-ось прийде,
Здійснить скоріш усі бажання…
І серце вкотре молоде
Пізна весняний смак кохання.
Щоб на всі груди, на весь світ
Кричать, волать про своє щастя
Природі дати стислий звіт
Після солодкого причастя.
Як довго він його чекав,
Заздалегідь підготувався,
Всю зиму весну виглядав,
Все ж березня кіт дочекався.
11.04.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832388
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 11.04.2019
Вже відчувається весна,
І у душі і у природі,
Вже днина тепла і ясна,
Птахи кружляють в хороводі.
Вже зеленіють край доріг,
Яскраві трави соковиті,
Я так люблю весняний день!
Я так люблю погожі миті!
І кожен день - безмежжя змін,
Кущі вдягаються в обнову,
Вітрець -весняний арлекін,
Знов дражнить тишу вечорову.
Неначе крила, з-за плечей,
Весняні мрії оживають,
Люблю весни погожий день,
Коли надії знов буяють.
10.04.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832226
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 10.04.2019
Час наступив – як темна ніч,
Не падає пелена з віч,
І чи ледачі, чи моторні,
Вночі усі коти лиш чорні.
Всього вже стільки натворили,
Як ми усе це допустили?
Та знають приказку в окрузі -
Буде котюзі по заслузі.
Хоч реформи в нас давно,
А життя – страшне кіно,
Хто б чого тут не балакав:
Кращих змін – як кіт наплакав.
Влада нас не розуміє:
Усе робить так - як вміє.
Правду приказка говорить:
Гладкий кіт- мишей не ловить.
Масниця коту минулась –
Україна схаменулась,
Нема шансу в Порош-ка,
Краще вже нам - кіт з мішка.
06.04.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831917
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 06.04.2019
Буває, наступає той момент
Слова, які палали, вже не гріють,
Вже не врятує клей, а чи цемент,
Нажаль, не всі це вчасно розуміють.
Може й накраще: вже прийшла весна,
Той час коли душа бажає свята,
Усі чекають вечорів без сна,
Й любові, на яку пора багата….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831806
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2019
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=BnKoZM_9Hqc[/youtube]
[i]
(Нісенітниця... Після перегляду кліпу "ПОЛЮБЭ")[/i]
Крутилась синя голова Потапа,
А натиск кнопки – молотом у лоб,
В його зіницях знов "діджей-растяпа",
На вигляд стрьомний чи то бомж чи жлоб.
На надувнім дельфіні Позитивчик,
Повз трьох пророків від вулкану мчить,
На маятнику під легкий мотивчик,
Травісті-він – крізь зуби в рот летить.
А голова – як ялинкова кулька,
Мов Капітошка, а чи Колобок,
І голі відьми, як принцеси цирку,
Роблять масаж запухших жирних щок.
І лиш одна завивина із МОZGIв
Приємна зовнішність, чудовий голосок…
Об нього розбивались дрібні люди,
Та ніс у космос диво-килимок.
Воскрес Потап, з пакетом прогулявся,
Як Маріо під складом АТБ,
Джокондою в музеї любувався,
А інший - м’язами вихвалював себе.
І знову крос – Потапа б’є на друзки,
Зірвалась кулька – тут мужик в перуці,
І тільки Дядя Вадя в кукурудзі,
Пакет із АТБ бере у руці.
Добігались – тепер в судовій залі,
У ролі адвоката знов Потап,
Усіх в своїм словесному запалі,
Розстрілює піснями автомат.
Спогади… карти, пиво і підлога,
Потап-білявка і єдоноріг,
Тюльпан зів’яв – туди йому й дорога,
А Позитава - з бару на поріг.
Таке життя – на голову сідають,
А у нірвані – в океані пліт,
Коти у небі мишу здоганяють,
Радіють – вдався їм такий політ.
На самоті сповідуючи Будду,
Монах тибетський істину шукав,
А в кукурудзі пугало Потапа,
Хтось в МЗГ-футболочку прибрав.
Фантастика: маленький динозаврик,
З ковизкою обабіч ліз на пузі,
Потап по полю від страхів ховався,
Що ж зробиш із ружжом у кукурудзі?
Покликав антикварний телефон-
Буденна річ серед такого поля.
Пірат космічний, вибухом з долонь,
Убив навік …така жорстока доля.
І полетів з кінця і до початку,
Але аби впізнали полюбе:
Надів на себе МЗГ – футболку,
А в руки взяв пакет із АТБ.
05.04.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831723
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.04.2019
Вже можна! Тепло! Вже прийшла весна!
І хоч усі виходьте на дорогу:
В коротких штанях (мода ця смішна),
І у кросовочках на босу ногу!
03.04.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831586
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.04.2019
Я наварю борщу із полуниць,
Окраєць чорний і духмяний шоколаду,
Із проростю желе із груш кислиць,
І часто так… щоб все було до ладу.
У повні чари до країв наллю,
Міцної кави чорної й гіркої,
Себе за ці наїдки похвалю…
Бо смакоти не їли ви такої.
Подумаєте: що вона верзе?
Дурницями всім забиває баки.
Ніхто такої їжі не вгрезе,
Цього, мабуть, не їстимуть й собаки.
А я скажу вам: час уже звикать…
Скуштуйте, щоби не зазнать омани,
Не все погане те -яке нове,
Хто зрозумів це – їх зовуть гурмани!
03.04.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831581
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 03.04.2019
Я хочу дуже дотиків гарячих,
Щоб тіло все тремтіло і здригалось,
Благаю ковзань ніжних і терплячих,
Щоби єство взаємно окликалось.
Стискай мене, голуб і доторкайся,
Погладь, торкнися до мурашок аж,
Старанно, вміло… не відволікайся,
Не зупиняйсь… зроби мені масаж!
02.04. 2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831473
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2019
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=8mBPCsttFJY[/youtube]
[b]ДИВО-СОН[/b]
[i](Частково перефразована відома дитяча пісня, на випускний для четвертокласників адаптований текст про моїх учнів)[/i]
Ви не повірите нам друзі,
Усім той самий сон наснився.
Де ми – дорослі, не школярики
Де мрія кожного здійснилась.
Професор Льоша – викладач чудовий,
Віталій, Макс журнал відкрили новий,
Працює в школі вчителем Марія,
В салоні моди –Віка і Софія,
А наша Лєра – це яскрава зірка,
А у лікарні – лікар наш Сергійко.
Ось чути сміх і чути гамір,
Юрба дітей біжить за нами,
Це не ляльки – це наші діти,
А ми дорослі – тата й мами.
Готують мами Віка і Cофія
Синочоки б’ються Макса та Сергія,
Вчить мама Лєра на шпагат сідати,
А Льоша з дітьми йде у сквер гуляти,
Віталій на збори в школу поспішає,
А мама Маша торти випікає.
Ось ми старенькі в окулярах,
Плетем шкарпетки, внуків нянчим.
Смачні печемо пиріжечки,
І любим поратись на дачі.
Бабуся Маша сто рецептів знає,
Город найкращий дід Віталій має,
Діди Максим з Лексійом в шахи грають,
А Віка й Соня заплітать навчають,
А дід Сергій вірш з внуками вивчає,
А баба Лєра гарно вишиває.
З тих пір як диво-сон скінчився
Не поспішаєм підростати.
Стрибає дощик по калюжам,
Улюблених ляльок гойдаєм.
Максим і Віка - вчиться на відмінно,
На Барбі одяг шиє в нас Софія,
У ігри грають Льоша і Марія,
А Лєра з бісеру плете браслета,
Віталик не зліза з велосипеда
Сергій збирає гроші на мопеда
[b]ОРИГІНАЛ:
"ДИВО-СОН" Муз. та сл. Н. Антоник[/b]
Ви не повірите нам друзі,
Усім той самий сон наснився.
Де ми – дорослі, не школярки
Де мрія кожної здійснилась.
Професор Люда – викладач відмінний,
І журналіст газети наша Інна,
Працює в школі вчителем Христина,
В салоні моди – перукар Ірина,
Яскрава зірка – то Мар'яна,
А у лікарні – лікар Андріана.
Ось чути сміх і чути гомін,
Юрба дітей біжить за нами,
Це не ляльки – це наші діти,
А ми дорослі – їхні мами.
Смачний обід готує мама Люда,
Синочок в мами Інни скоро буде,
На фортепіано грати вчить Христина,
Гуляє з дітьми в скверику Ірина,
На збори в школу поспіша Мар'яна,
Пече тістечка мама Андріана.
Ось ми старенькі в окулярах,
Плетем шкарпетки, внуків нянчим.
Смачні печемо пиріжечки,
І любим поратись на дачі.
Бабуся Люда сто рецептів знає,
Квітник найкращий бабця Інна має,
Читає новий детектив Христина,
І робить внучці зачіску Ірина,
Вчить новий віршик з внуками Мар'яна,
І вишиває бабці Андріана.
З тих пір як диво-сон скінчився
Не поспішаєм підростати.
Стрибає дощик по калюжам,
Улюблених ляльок гойдаєм.
У школі Люда вчиться на відмінно,
На Барбі одяг шиє наша Інна,
В ризинки бавиться мала Христина,
Плете браслети з бісеру Ірина,
Додому мчить на роликах Мар'яна,
Із цуценям гуляє Андріана.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831351
рубрика: Поезія, Літературна пародія
дата поступления 01.04.2019
Проголосували –
Можна лягать спать.
Завтра - все спочатку
Будем починать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831249
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.03.2019
Сова зробила манікюр,
Пір’яну шубу от-кутюр,
На очі наростила вії,
Для однієї лиш події:
Вперед годинник – Як тут спати?
Бо завтра йде голосувати.
30.03.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831145
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.03.2019
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=q-R5dUYWj6E[/youtube]
Осип Бодянський* - наш земляк,
Бував в світах, знав: що, та як,
І зміг оформить надбання,
У дуже цінне зібрання.
Між інших – пісенька одна**,
Що винирнула, ніби з дна,
І вона наша – не секрет,
Кожнісінький твердить куплет.
Од Києва і до Лубен,
Співають тут таких пісень,
Бо Київ – он, а ось – Лубни,
Де ж тут шукати далини?
І Ніжин і Прилуки тут, -
Та це ж рідненький наш маршрут.
Дотепники й жартівники,
Жили у нас у всі роки.
Що наверзеться їм у снах –
Про те, співали у піснях.
Якби поїхать по рогіз –
То запрягали козу в віз,
А як на гульки до Оксани -
То запрягали півня в сани.
Коли дорога всіх одна,
То краще вибрать барана,
Його у віжки запрягти –
Де більший гурт - туди й тягти.
***
Свого народу я дочка,
І щоб доїхать до точка,
Я запряжу у віз кота,
І з вітерцем … от красота!
Нехай вистукують копита,
Хоча дорога в нас розбита.
Сижу у возі, наче пані,
Я на розкішному дивані.
Мій Мурчик пре з останніх сил,
Здіймає вихром з траси пил.
А що? Кому про це судити?
Не заборониш гарно жити…
30.03.2019
[b] * -О́сип Макси́мович Бодя́нський[/b] (псевд. О. Бода-Варвинець) ( 1808, Варва, Лохвицький повіт, Полтавська губернія, Російська імперія (нині Чернігівська область, Україна) — 1877, Москва, Російська імперія) — український філолог-славіст, історик, фольклорист, перекладач, видавець, письменник, член-кореспондент Петербурзької Академії наук (1854).
[b]** -Українська народна пісня "Од Києва до Лубен"Од Києва до Лубен"[/b]
Од Києва до Лубен
Насіяла конопель.
Приспів:
Дам лиха закаблукам,
Закаблукам лиха дам,
Достанеться й передам!
Од Ніжина до Прилуки
Та побила закаблуки.
Од Полтави до Хорола
Черевички попорола.
А мій батько чоботар,
Черевички полатав.
Запряжу я козу в віз
Та й поїду по рогіз.
Запряжу я півня в сани
Та й поїду до Оксани.
Запряжу я барана –
Куди люди, туди й я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831046
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 30.03.2019
У блакитнім небі голуби
Малювали чарівні узори
То усі злітались до юрби
А то – різно, як небесні зорі.
Крила майоріли угорі
Мов пухкі білясті, ніжні хмари
Блискали пір’їнки-ліхтарі
Розбігались порізно і в пари.
Покружляли за моїм вікном,
Прикрашали весняні пейзажі,
Крила їх – мережане жабо,
А самі – мов королівські пажі.
У блакитнім небі голуби,
Сонечку дорогу промітали
Вже б весна скоріш прийшла, якби,
Бо так довго ми її чекали.
28.03.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830783
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.03.2019
Сьогодні я – немов медуза,
Сонлива й настрої похмурі,
Постійна кволість і байдужість
А кажуть: це – магнітні бурі.
26.03.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830615
рубрика: Поезія, Дотепні, сучасні епіграми
дата поступления 26.03.2019
Закохався в мишу кіт,
Так - що кидало у піт,
Тиск скакав аж догори,
Коли бачив хвіст з нори.
Коли кіт в комору йшов,
Щось надгрижене знайшов,
Мишку так хотів зловити
Щоб любити і любити.
А на більшій висоті,
Там лав сторі вже не ті:
Купідончик пролітав -
В серце павука попав.
А той муху полюбив,
В сіті павутин манив,
Але муха не велась,-
Мрія так і не збулась.
В нашій байці є мораль:
Як ламається педаль,
Чи коли ланцюг спадає –
Значить шансів в вас немає.
Мишці кіт скрутив би в’язи
Без взаємності з образи,
Павук муху упіймав
Й довго зв’язану тримав.
А поки що, є як є:
Мишка у норі живе,
Наминає кіт сметану,
Й бачить лиш у сні кохану.
Макраме плете павук,
В мухи - колорадський жук
(Це її новий бой-френд)…
Усе склалось в хепі енд.
26.03.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830608
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 26.03.2019
Рано-вранці, як ніколи,
Зібравсь за хвилинку
І швиденько він прибіг,
Просто на зупинку.
Дочекавсь свого маршруту
У тролейбус він зайшов
Вже сидячих місць немає,
На проході він знайшов.
Усі косо поглядають,
Вже шушукає народ
Один одного питають:
«Куди їде? На завод?
Може вийде там де дачі?
Чи поїде на базар?
(Ну й думок у них роїться
Вже на справжній мемуар).
Може вийде на кінцевій?
Може, бідний заблукав?
І ніхто з них всю дорогу
Так нічого й не догнав.
Всі дивились на собаку
І ніхто з них не допер…
« Я - на вашому маршруті,
Волохатий контролер».
25.03.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830457
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 25.03.2019
[i](до 130 річниці від дня народження Левка Ревуцького)[/i]
Великий генію, чому ти не всміхнешся?
Щасливий ти, прожив чималий вік.
Зробив багато ти, назад як озирнешся,
Надбань таких не має жоден чоловік.
Ти - як граніт, могутній і величний,
Мистецтву гімн – це музика твоя,
Ти класик – вічний твій талант неспинний,
Сягає гір й полине у моря.
Може гнітять тебе негоди політичні,
Що в світ прийшов ти у нестерпний час,
Цінилися не думи мелодичні,
Як оди і присвяти – напоказ.
Був змушений писати «про що просять»,
А не про те, що лине із душі,
Твої мотиви щирістю голосять,
Та їх не чують керівні мужі.
Немає посмішки… бо ти писав, щоб жити,
І нам, нащадкам залишити надбання,
Щоб в музиці могли і ми надпити
Полинний смак того гіркого дня.
Коли митця затиснено у рамки,
На почуттях святих поклали хрест,
Такі вони… партійні забаганки,
Та геній з честю здав гнітючий тест.
25.03.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830395
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 25.03.2019
Мокрий асфальт цілували квапливо,
Шини гламурні нового авто,
Краплі дощу – весняне вогке диво,
Ставки робило в погоднім лото.
Винник волав із якоїсь автівки,
Надокучав із кишень телефон,
Вітер ніс в даль агітацій листівки,
І монотонний базарний гув фон.
Хтось сперечався – понижував ціну,
Хтось вихвалявся, а хтось позіхав,
Хтось, заховавшись в трамвайній зупинці,
Мовчечки, свого маршруту чекав.
Все потопає в безмежнім полоні,
Тоне у хаосі скорених дум,
А по щоках течуть сльози солоні,
Місто хвилює нудний білий шум.
24.03.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830328
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.03.2019
Чи фізично, а чи платонічно,
Чи відкрито, щиро, чи таємно,
Хоч короткочасно, а чи вічно…
Головне – якби любить взаємно…
Чи реально зорі рахувати,
Віртуально мріяти про диво,
Головне – якби обом вдалося,
Жити далі радісно й щасливо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830167
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 23.03.2019
Я сьогодні диво споглядала,
Коли вмить важкі землисті хмари,
Весняним дощем на луг упали,
З сонечка зняли зимові чари.
На краплистім дивнім горизонті,
Промені крізь струни пробирались,
Фарбували в весну землі сонні
Між очеретів собі купались.
Я сьогодні бачила веселку,
Що із Удаю пила водицю,
Гнулася дугою понад лісом,
В своїх барвах пестила вербицю.
22.03.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830044
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2019
Як у людині дозріва поет?
Коли з’являється сміливість, так назватись?
І де ховається кодований момент,
Аби до світу в римах обізватись?
Коли думки у прозу не вмістить,
А мрії стеляться в римовані рядочки,
Коли збувається та дивна мить,
Й вірші течуть з душі, немов струмочки?
Так дивно це… талант чи Божий дар?
Прокляття, камнем у собі вірші носити?
Чи примха Музи, чи совісті тягар,
Що лиш віршами можна загасити.
21.03.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829925
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2019
Я божеволію в твоїх палких обіймах,
Ти пахнеш щастям й мріями крилатими
Так стрімко все, немов у мильних фільмах,
Сюжет зав’язками насичений початими.
В твоїх обіймах в неприступній вежі,
Є ти і я – навколо ж лише фон,
А чи були б в наметі ми щасливі,
Якби не мали власних перепон?
В словах твоїх, в їх вирі знову тонути,
Торкатись без страху й чужих очей,
Твоєю бути і як свічка танути,
В безмежності намріяних ночей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829892
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 21.03.2019
А весна уже не з горами,
Хоч в календарі уже давно,
Березень мажорні грає гами,
У калюжах - весняне кіно.
В мокрому небесному екрані,
Білі павутинки пишних хмар,
І зграйки пташок дрібних спонтанні,
Діалог ведуть весняних чвар.
В ті ж калюжі, наче у люстерко,
Заглядає вишня і верба,
Виглядають: Чи нема цвітіння?
Чи на гіллі зелені нема?
А буває, човник паперовий,
Хтось з малечі випустить у плав,
І сумують, що серед калюжі,
Їх Титанік у воді пропав.
А на завтра, де плюскочуть хвилі,
Вода вступить в спраглу плоть землі,
А натомість - все зазеленіє,
Й проліски прокинуться малі.
17.03.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829455
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.03.2019
Вечір, темно-синій шалик,
Напинає на ліхтарик,
Щоб засяяв, як зоря,
Й було видно іздаля.
Місяць зблід, схуд бідолаха,
І здається, кожна птаха,
Що летить поміж зірок,
В срібний засурмить ріжок.
Принишк вітер, зупинився,
Наче трішки притомився,
Колисать своїх сестричок,
Між хмарок малих зірничок.
17.03.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829453
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.03.2019
Кілька днів не пишу,
(Але ж я не зникаю),
Та чомусь я нових ,
Повідомлень не маю.
Не читаю «чуже»,
Та й «мого» не читають,
Сайту пути міцні ,
Поступово зникають.
А натхнення нема,
В Музи зламані крила,
Ці слова у рядки,
Ледве я приліпила.
До незв’язаних слів
Не шукається рима,
Хоч сімсот тридцять п’ять
Вже віршів за плечима.
Усі теми глибокі,
Від мене втікали,
А чи думи мої,
Їх чомусь налякали?
Чи поцупив їх хтось?
Чи згубились в дорозі?
А чи може вони,
Десь уже на порозі?
Жду натхнення, весни.
Тепле сонце ясне,
І надіюся, знов…
Буде добре усе…
15.03.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829121
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.03.2019
Виснажує в житті постійний крос,
Чим вищий злет, тим глибший буде рів,
А вежа мрій - високий хмарочос,
Так довго Бог мене до нього вів.
Я не здаюсь: благаю і молю,
І все роблю для здійснення мети,
Та коли мрію, я ось-ось вловлю,
Я бачу, що до неї, йти та йти…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828815
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.03.2019
Що є у тобі? Розкажи мені,
Книгу розгорни – я прочитаю,
Тінь зникає вмить, наче уві сні,
Образ сторінок гасне на краю.
ПРИСПІВ:
Дзеркало душі у декор життя
Не ховай емоцій в ніжні миті,
Віднайди свій шлях в хаосі буття
В почуттів м’якому оксамиті.
Чи у серці є зернятко добра,
Чи весняні паростки любові,
Чи летять вірші в обрій з-під пера,
Чи болота вир в твоєму слові.
ПРИСПІВ:
Дзеркало душі у декор життя
Не ховай емоцій в ніжні миті
Віднайди свій шлях в хаосі буття
В почуттів м’якому оксамиті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828691
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 11.03.2019
[i](За мотивами поезії Т. Г. Шевченка)[/i]
З-під явора тече річка,
Яром-долиною,
Там червона калинонька ,
Стоїть над водою.
Калинонька красується,
Шумлять верболози,
Молодіє поруч явір,
Зеленіють лози.
Із-під гаю тече річка,
Гори оминає,
А помежи осокою,
Кача випливає.
І качечка із качуром,
Тихо ловлять ряску,
Й своїм діткам розказують,
Дивовижну казку.
Край города тече річка,
Прямо у ставочок,
Там дівчатко воду брало,
Між трав і квіточок
Батько й мати погуляти,
Вийшли разом з хати,
Бо хотіли підказати,
Кого зятем звати.
[b]ОРИГІНАЛ:[/b]
Тече вода з-під явора
Яром на долину.
Пишається над водою
Червона калина.
Пишається калинонька,
Явор молодіє,
А кругом їх верболози
Й лози зеленіють.
Тече вода із-за гаю
Та попід горою.
Хлюпощуться качаточка
Помеж осокою.
А качечка випливає
З качуром за ними,
Ловить ряску, розмовляє
З дітками своїми.
Тече вода край города.
Вода ставом стала.
Прийшло дівча воду брати,
Брало, заспівало.
Вийшли з хати батько й мати
В садок погуляти,
Порадитись, кого б то їм
Своїм зятем звати?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828478
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2019
[i](За мотивами поезії Т. Г. Шевченка)[/i]
Мала б гарні черевики –
То відразу б на музики…
Лишенько й біда!
Музиченька грає-грає
Черевиків же немає,
Сумую бліда!
Піду далі полем боса,
Виглядати долю скоса,
Ой, нещасна я!
Хоч красива й чорнобрива
Доля моя нещаслива
Доленько моя!
На музиченьки дівчата,
Всі зійшлися танцювати,
Я ж тужу сама!
Нема щастя та любові,
Маю лише чорні брови,
А добра нема.
[b]ОРИГІНАЛ:[/b]
Якби мені черевики,
То пішла б я на музики...
Горенько моє!
Черевиків немає,
А музика грає! грає!
Жалю завдає!
Ой піду я боса полем,
Пошукаю свою долю...
Доленько моя!
Глянь на мене, чорнобриву,
Моя доле неправдива...
Безталанна я!
Дівчаточка на музиках
У червоних черевиках...
Я світом нужу.
Без розкоші, без любові
Зношу мої чорні брови,
У наймах зношу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828475
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2019
[i](За мотивами поезії Т. Г. Шевченка)[/i]
Дніпро могутньо стогне та реве,
Кругом вітри сердиті завивають
Високі верби аж додолу гне,
І хвилі, наче гори підіймають.
В ту пору місяць виглядав блідий,
У небесах ховаючись за хмари,
Мов човен одиноко в морі плив,
Між хвиль, неначе придивлявся пари.
В нічній імлі ніхто не гомонів,
І треті півні ранок не стрічали,
Тривожно зойкнули сичі з гаїв,
Й гілляки, мов застуджені, тріщали.
[b]ОРИГІНАЛ:[/b]
Тарас Шевченко
РЕВЕ ТА СТОГНЕ ДНІПР ШИРОКИЙ
Реве та стогне Дніпр широкий
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.
І блідий місяць на ту пору
Із хмари де-де виглядав, −
Неначе човен в синім морю,
То виринав, то потопав.
Ще треті півні не співали,
Ніхто ніде не гомонів,
Сичі в гаю перекликались,
Та ясень раз-у-раз скрипів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828422
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2019
[i]( за мотивами поезії Т. Г. Шевченка)[/i]
Гуде хрущами біля хати сад,
Селяни повертаються із поля,
Усі співають - коли вдома лад,
Радіють, коли щастя дає доля.
Вечеряє в садочку вся рідня,
У небі перша зіронька сіяє,
Зійшлись усі після тяжкого дня,
Послухати, як соловей співає.
Вже мати заколисує маля,
Сама, утомлено ,вже поруч засинає,
В весняній тиші спочива земля,
Й лиш соловей з дівчатами співає.
[b]ОРИГІНАЛ:[/b]
Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають ідучи дівчата,
А матері вечерять ждуть.
Сем'я вечеря коло хати,
Вечірня зіронька встає.
Дочка вечерять подає,
А мати хоче научати,
Так соловейко не дає.
Поклала мати коло хати
Маленьких діточок своїх;
Сама заснула коло їх.
Затихло все, тілько дівчата
Та соловейко не затих.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828421
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2019
Касания, как будто невзначай,
Слова, как нежный и скользящий шелк
Так бы хотелось кофе или чай
Наедине… нет, это не намек.
Всего лишь мысли побежали напрямик,
Когда он рядом, силы больше нет,
Я поняла, для нас это тупик…
Как хочется вдвоем встречать рассвет.
Себя боюсь, наедине с тобой,
В глазах тону и в мыслях растворяюсь,
И даже лёгонький намек любой,
А я уже в желанья погружаюсь.
Придумала… весна… нет просто сон,
Он такой страстный… или показалось?
Сдержать себя чтобы не понял он,
Что мне о нем только мечтать осталось.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828289
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 08.03.2019
У майбутньому в начальстві
Хочу бачити Вас всіх,
Та будь-ласка не забудьте
Однокласників своїх.
Ви пробачте, що буває,
Часто вас чіпаємо,
Ми малі, й що любим Вас,
Як сказать – не знаємо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828243
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.03.2019
Красуню-модницю Весну,
В барвисті свіжі принти,
За руку березень веде,
Крізь квітів лабіринти.
03.03.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827649
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.03.2019
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=XolO5uz8e34[/youtube]
[i]Присвята Володимиру Івасюку[/i]
Орфей-співець із глибини душі,
Твій голос лине у високі гори,
Приборкує стихії і дощі,
Від моря звуків вимага покори.
Між скель могутніх наче моноліт,
Твій образ українцям, як взірець,
Пішло удаль уже багато літ,
Як одягнув ти з терену вінець.
Життя віддав за солов’їний спів?
За Батьківщину? Що святіше є?
За мову, переливи дивних слів?
Чи просто заздрість узяла своє?
Ще б стільки народилося пісень,
Бентежних, щирих наче водограй,
Що освятили б українцям день,
Прославили б народ і рідний край.
Струмком хай ллється голос із грудей,
Яскраве сонце щастям поливає,
Ти будеш жити у серцях людей,
Допоки люд твоїх пісень співає.
03.03.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827643
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 03.03.2019
Де живе кохання?
В сторінках роману?
У чужих листах?
В дзеркалі екрану?
У дзвінких піснях?
У віршах ліричних?
Весняних ночах?
Одах романтичних?
На палких вустах?
В боязкій розмові?
У слізних очах?
У одному слові?
В дотиках руки?
А чи тіл ковзанні?
Де чекань роки?
А чи мить в бажанні?
Де живе любов?
В морі чи в озерці?
Віднайди її
У моєму серці…
02.03.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827489
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2019
[color="#ff0000"][i][b]В[/b]же скоро соловейки в буйних вітах,
[b]Е[/b]ксперименти з голосом вестимуть,
[b]С[/b]піватимуть джмелі в яскравих квітах,
[b]Н[/b]а крилах журавлі весну нестимуть.
[b]Я[/b]сніше зорі будуть миготіти,
[b]Н[/b]есміло місяць випливе з-за хмари,
[b]А[/b] в свіжих травах будуть сюркотіти
[b]Н[/b]октюрни, цвіркуни – нічні примари,
[b]І[/b]млисті сутінки зі мною віч-на-віч
[b]Ч[/b]и є щось краще, ніж весняна ніч?
02.03.2019[/i]
[/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827485
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.03.2019
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=SKLglsJ8VUE[/youtube]
[i](Художній переклад пісні з репертуару "Руки Вверх")[/i]
Чому очі твої знов сумні?
І у пізній час ти ще не спиш?
Ніби хочеш щось сказать мені
Та мовчиш, та мовчиш.
Так тривожно дивишся в мій бік
Про кохання шепотиш мені
Доторкнись скоріш до моїх щік
Будь зі мною хоч у сні .
ПРИСПІВ:
Капають сльози мені на долоні
Не плач, будь ласка, бо я із тобою
Буду я поруч в твоєму полоні
Душу твою я зігрію в спокою.
Нас не розлучать дощі й снігопади
Це все даремно, це все даремно
Я все забуду, лиш для тебе ради,
Будь ти моєю, хоч і таємно.
Чому очі твої знов сумні?
І чому далеко ти весь час?
Навіть миті незначних розлук,
Наче вічність для нас.
Ніжно витру сльози із очей,
І тебе до себе пригорну,
Пірнем у вир п’янких ночей,
Повернуся бо люблю.
ПРИСПІВ:
[b]
ОРИГІНАЛ:
«Капали слёзы»[/b]
Почему грустят твои глаза?
Почему так поздно ты не спишь?
Словно хочешь что-то мне сказать,
Но молчишь, ты молчишь.
Вновь с тревогой смотришь на меня,
Прижимаешься ко мне щекой.
Шепчешь мне - Я так люблю тебя,
Я прошу, будь со мной.
ПРИПЕВ:
Капают слёзы Мне на ладони.
Плакать не надо! Плакать не надо!
Я не исчезну, не уеду.
Я буду рядом. Я буду рядом.
Не разлучат Снегопад и вьюга.
Это напрасно! Это напрасно!
Я никогда тебя не забуду.
Ты моя нежность. Ты так прекрасна.
Почему грустят твои глаза?
Почему сейчас ты далеко?
Расставанье даже в полчаса
Не легко, не легко.
Нежно вытру слёзы с глаз твоих,
Обниму, к себе прижму тебя.
Мы разделим счастье на двоих.
Я вернусь. Жди меня.
ПРИПЕВ:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827365
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 01.03.2019
[color="#ff0000"][b][i]Як і годиться справжній юній леді -
Що пунктуальність – «не її коньок»,
Прийде весна не в час коли чекають,
А прийде в точно їй відомий строк.
01.03.2019
[/i][/b][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827358
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.03.2019
За мить, весна з мого календаря,
Свої закони установить в світі
Ясніш згори блищатиме зоря
Ще сонна гілка пробудиться в цвіті.
Все оживе, буятиме навкруг,
Під променями сонця засіяє,
Застеле трави соковиті луг
І соловей в садочку заспіває…
Даруй мені здоров’я й благодать,
Красуне-весно, лагідна й красива,
Я буду твою ласку виглядать,
З тобою дуже хочу буть щаслива.
28.02.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827244
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.02.2019
[b]«Не в грошах щастя» - споконвіку,
Прислів’я кожен знає.
Та дуже прикро, як на щастя,
Грошей не вистачає.[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827238
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.02.2019
[i](Пам'яті Саші Мотляха)[/i]
Не гоїть час щемні, болючі рани
Не стерти з пам’яті тяжкий, душевний біль
Куди пірнути з сірої омани,
Чекати порятунку нам відкіль?
Півроку, як спинилося сердечко,
Згорьовано зітхнуло після мук,
Понівечене затишне гніздечко,
Бо пташенятко випустили з рук.
Всі ріднії плекали мов перлинку,
Щоб не спіткали негаразди злі,
Синочка, внучка, золоту дитинку,
Не втримали, живеньким, на землі.
Земля - хай буде пухом лебединим,
А пам'ять - горить вогником свічі,
Ти був найкращим, дорогим, єдиним,
Пробач зітхання, муки і плачі.
Тепер не в’януть квіти на могилі,
Сльоза-роса в пелюстках-озерцях,
Біль втрати відпустити ми не в силі
Ти завжди будеш в душах і серцях.
25.02.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826821
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.02.2019
Що воно у кожнім домі, не лишає всіх у втомі?
То говорить, то співає, то засмутить, розважає,
Перекаже всі плітки, пожартує залюбки,
Щось цікаве вмить підкаже, і новини нам розкаже.
(Телевізор)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826619
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2019
Йде час – без спину, без відпустки,
І серед натовпу і пустки,
Стрілки чеканять по хвилині,
Приємні миті швидкоплинні…
23.02.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826616
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 23.02.2019
Вже час зимовий допливає,
В човні своєму до весни,
Садочок весь в снігу дрімає
І бачить кольорові сни.
Срібляться льодом кришталевим
Ставки, дороги і стежки
На вікнах мляво морозенко
Малює дивні мережки.
Іще зима, хоч ненадовго,
Засвідчить владу календар,
Хоч нетактовно, та доречно,
Весна відчує сонця дар.
23.02.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826614
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2019
Сіра зима під тином шкандибає,
Полоще у калюжах згортки мрій,
А панування вже її немає,
Бо іній зник вже із гіллячок-вій.
Ще трішки, й знову з’явиться красуня,
У різнобарвних весняних принтах,
Лютує поки що зима-бабуня,
Бо сонце знову викликає страх.
22.02.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826489
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 22.02.2019
А мої рими просто у відпустці
Вже майже рік з вами на сайті я
У word форматі, наче наче пелюстці
Тут міститься поезія моя.
І тем нових думки не підкидають
І не дивує цвітом сьогодень
Невже й митці натхнення так втрачають
Й весни чекають як трухлявий пень?
Про що писати, коли днів рутина
Санчата знову тягне по лижні
І знов папір, як біла скатертина
Склади й слова відсутні мовчазні.
Поритися у спогадах забутих
Що часом душу мучать і ятрять?
У сподіваннях заблукать розкутих,
Що нові вірші інколи творять.
А може ще раз вкотре закохатись?
Бо кажуть, не за горами весна,
Тоді й на Музу можна сподіватись,
Коли навкруг погодонька ясна.
А поки що ми з мрією у сплячці,
Не пишеться, мабуть на все свій час,
Й не варто мабуть, ніби у гарячці,
По нові рими дертись на Парнас.
22.02.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826485
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2019
Розбився келих – мрії потекли,
Липкі калюжі лише залишились,
Надії, мовчки, вдалеч утекли,
І лише сни барвисті й далі снились….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826392
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.02.2019
На мокрому піску лишить би слід,
Біля водойми тіло оголити…
Але облом: морозно, сніг і лід,
Так можна всі принади застудити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826186
рубрика: Поезія, Дотепні, сучасні епіграми
дата поступления 20.02.2019
Що таке? Чому я як,
Мене вабить березняк?
Сніжні рифи там з різьби -
А я хочу по гриби.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826015
рубрика: Поезія, Дотепні, сучасні епіграми
дата поступления 18.02.2019
Сьогодні був чудовий ранок,
На небесах рожевий слід,
Морозний, чарівний світанок
Калюжі вбрав в блискучий лід.
Проміння сонечко несміло,
На землю кинуло з кишень,
Неначе сповістить хотіло:
«Сьогодні буде гарний день!»
18.02.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826010
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 18.02.2019
Не пишеться… якась душевна криза,
Самотня порожнеча в плечі б’є,
Виткоподібна зім’ята реприза,
Отрути у ігристе додає.
Не пишеться… кудись сховались теми,
В рядочки не вміщаються слова…
Два полюси одвічної дилеми,
Самотня, або з кимось та сама.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825833
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.02.2019
(Художній переклад пісні з репертуару "Руки вверх")
З тобою удвох, ми нерозлийвода
У нас два різних шляхи і доля не одна
А ти лише студент, а я лише юнак
У світі не знайти таких простих друзяк.
Та сталось раптом так, почав я помічать
До дівчини ти став моєї заїжджать
Телефонуєш їй коли вона сама
Я відповіді жду, але її нема.
ПРИСПІВ:
Навіщо, ти студент, знов іграшку собі шукав
Не думав, не гадав, коханую у мене вкрав
Навіщо, так студент, мене ти вірно зрозумій
Гуляй же скільки хоч, кохану ж забирать не смій.
Скажи, як далі буть, ти наче, тінь моя
Кохання продаєш, все помічаю я
Ти іграшка тепер, в його міцних руках
А у твоїх очах я помічаю страх.
Востаннє зваж усе, всі висновки зроби,
Усе збулося б в нас, якби не те «якби»
Бо він лише студент, а я лише юнак
Навіщо ж просто так втрачать таких друзяк?
ПРИСПІВ:
[b]Студент[/b]
Мы двое с тобой, мы не разлей вода,
У нас два разных пути и разная судьба,
А ты простой студент, а я простой пацан,
И все завидуют нам - таким простым друзьям.
Но как-то вышло так, что стал я замечать,
Что к девушке моей ты начал приезжать.
Ты звонишь ей домой, когда меня рядом нет,
Скажи мне ДА или НЕТ, и дай мне свой ответ.
Ну где же ты, студент, игрушку новую нашел?
Не думал, не гадал, а девочку мою увел.
Ну что же ты, студент, меня никак ты не поймёшь:
Гуляй, студент, гуляй, а девочку мою не трожь.
И что же делать мне, ты ходишь по пятам.
И продаёшь любовь уже моим друзьям.
И думаешь, что я не знаю ничего.
Игрушкой стала ты навеки для него.
Последний раз прошу, подумай хорошо,
Тем лучше для тебя и друга твоего.
Ведь он простой студент и хочет погулять,
А…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825820
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 17.02.2019
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=ZEuBGyC8gco/youtube]
(художній переклад пісні з репертуару гурту "РУКИ ВВЕРХ")
З тобою удвох, ми нерозлийвода
У нас два різних шляхи і доля не одна
А ти лише студент, а я лише юнак
У світі не знайти таких простих друзяк.
Та сталось раптом так, почав я помічать
До дівчини ти став моєї заїзджать
Телефонуєш їй коли вона сама
Я відповіді жду, але її нема.
ПРИСПІВ:
Навіщо, ти студент, знов іграшку собі шукав
Не думав, не гадав, коханую у мене вкрав
Навіщо, так студент, мене ти вірно зрозумій
Гуляй же скільки хоч, кохану ж забирать не смій.
Скажи, як далі буть, ти наче, тінь моя
Кохання продаєш, все помічаю я
Ти іграшка тепер, в його міцних руках
А у твоїх очах я помічаю страх.
Востаннє зваж усе, всі висновки зроби,
Усе збулося б в нас, якби не те «якби»
Бо він лише студент, а я лише юнак
Навіщо ж просто так втрачать таких друзяк?
ПРИСПІВ:
[b]Студент[/b]
Мы двое с тобой, мы не разлей вода,
У нас два разных пути и разная судьба,
А ты простой студент, а я простой пацан,
И все завидуют нам - таким простым друзьям.
Но как-то вышло так, что стал я замечать,
Что к девушке моей ты начал приезжать.
Ты звонишь ей домой, когда меня рядом нет,
Скажи мне ДА или НЕТ, и дай мне свой ответ.
Ну где же ты, студент, игрушку новую нашел?
Не думал, не гадал, а девочку мою увел.
Ну что же ты, студент, меня никак ты не поймёшь:
Гуляй, студент, гуляй, а девочку мою не трожь.
И что же делать мне, ты ходишь по пятам.
И продаёшь любовь уже моим друзьям.
И думаешь, что я не знаю ничего.
Игрушкой стала ты навеки для него.
Последний раз прошу, подумай хорошо,
Тем лучше для тебя и друга твоего.
Ведь он простой студент и хочет погулять,
А…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825725
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.02.2019
Всі традиції з Європи липнуть наче реп’яхи,
Чи в провінції забитій, чи в столиці, де верхи,
Тільки-но Євро новини розтридзвонять якусь муть,
Наші вже її хапають і своєю визнають.
Ось добралась до столиці, і ходжу там як своя,
В бутіках усі полиці розглядаю собі я,
Одяглася, як цариця, макіяж та манікюр,
Все продумала раніше, наче цяця от-кутюр.
В модний клуб примчала швидко на столичному таксі
А коли зайшла у нього, охнули ж майже усі.
Я – вперед іду-малюю, стегна пишуть вихиляс,
Що ж, тепер ви начувайтесь ось «звізда» прийшла до вас.
Пощастило, не те слово, конкуренції нема,
Купа мужиків гламурних, а між ними я сама.
Та якась є тут проблема, буде в мене нервів тік.
Ні один самець-мужчина не погляне у мій бік.
Ті спілкуються люб’язно, ті коктейль гламурний п’ють
Інші парою під ручку на танцпол уже ідуть.
Я ж надіялась на диво, стиль, харизма, епатаж,
Спокушать мужчин грайливо, привести усіх в кураж.
У столиці кавалера я хотіла відшукать,
Бо втомилася, самотньо день кохання відзначать,
Я ж хотіла в колі мачо бути баронесою,
В цей же час мені сказали: «Ви не за адресою».
В голові мелькнула думка: «Отака скотина…»
Нічогонько відзначала я День Валентина.
16.02.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825697
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.02.2019
Минуло тридцять літ, його чекають,
Односільчани, друзі і батьки,
Сльозами біль на плитах висікають,
Й не вірять в неминуче всі роки.
На поминки й річниці носять квіти,
Зітхають, а з очей знов дощ іде,
Все вірять, сподіваються, чекають,
Що він живий і скоро він прийде.
Коли гроза за вікнами постука,
Чи буревій, а може снігопад,
В душі родини розпач і розпука,
Якби все повернулося назад.
Навіщо сон цей апокаліптичний
Всі тридцять літ чекання і страху,
Як вишкребти, глухий кут політичний
Як знищить в пам’яті трагедію лиху?
Як же забуть те пекло у Кабулі,
Ті вибухи, що нищили орлів?
Підступні та страшні ворожі кулі,
Болючі рани, що печуть і до цих днів.
Минуло тридцять літ, а серце плаче,
За тих всіх, хто потрапив у капкан,
Обличчя із плити могильної, юначе,
Не знало, що таке Афганістан.
15.02.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825607
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.02.2019
Зима з Весною стрілись на стежині
ВЕСНА: Так хто з нас буде панувати нині?
Тобі вже досить віяти й трусити,
Мені вже час престол твій захопити.
ЗИМА: Ти що верзеш, надворі місяць лютий,
Ще став у кригу й мерзлоту закутий,
Іще сніги в замети скирдувати,
Іще морозам шоки опікати…
ВЕСНА: Набридло вже, навіщо холоднеча?
Уже за мною скучила малеча.
Хай жайвори несуть тепло і сонце,
Спів солов’їв постука у віконце,
Хай розцвітуть найперші ранні квіти,
Зелень, деревам інкрустує віти.
ЗИМА: Ну годі вже! Ще все у моїй владі,
І не усі твоїм приходу раді:
Кругом багнюка, чорне все вологе,
Все тьмяне, вицвіле, розквашене, убоге.
Не те в мене: світ – чарівна казка.
Тому прошу: ти, зачекай, будь ласка.
ВЕСНА: Ну добре, скільки там тобі лишилось?
Щоб сонце у ранкових росах вмилось,
Щоб навстіж вже розкрили всі фіранки,
І слухали з гаїв дзвінкі веснянки.
І розминулись… Разом порішили,
Бо сваркою своєю розсмішили,
Яку нам Бог погоду подарує -
Така пора у нас і запанує.
15.02.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825567
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.02.2019
Милий, любий мій, я одинока,
Я самотня серед своїх мук,
Лиш годинничок мене тривожить,
Не годинничок, точніше його стук.
Так пролітає час весь у безмежність,
День і мить, і секунда, й хвилина.
Як слухати гірко лічбу безперервну
Самотній у День Валентина.
На що сподіватись, й чекати чого?
Навіщо безглузде чекання?
Я знаю, забув ти про мене усе,
Мене забув й наше кохання.
Куди ж мені дітись в годину нудьги?
У Богом прокляту годину,
Шукати тебе? А якщо ти знайшов?
Знайшов вже свою Валентину?
Ти мій Валентин - хоч в цей час ми не разом,
А я Валентина твоя,( імена це ж не ті).
Але все ж я вірю, що будемо разом ми вічність…
Години, хвилини, миті…
2000
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825345
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2019
[color="#ff0000"][b]Я – твій десерт: спокусливий, солодкий,
Пекучий ром бентежить і п’янить,
І смак терпкий веде на пік високий,
І аромат чарує в одну мить.
Як шоколад примхливо-гіркуватий,
Зефірний крем з поспілих полуниць,
Цілуй, цілуй, спектр мрій моїх багатий,
Куштуй мене, бо вже лежу я горілиць.
Тірамісу - рельєфи мого тіла,
Збуджена пружність – кавове безе,
Уся м’яка, схвильована і сміла,
Немов глазур весь одяг мій сповзе…
Я жду…а ти спіши посмакувати,
Бо це вже ні для кого не секрет,
Ніщо не може так зачарувати,
Як вишуканий пристрасний десерт.
[/b][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825300
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.02.2019
Застудилась зима,
Бо промочені ноги,
Вже морозу нема,
Вже розтали дороги.
І чому місяць лютий,
Зовуть у народі?
Його одяг легкий,
Зовсім не по-погоді.
12.02.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825185
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.02.2019
Приїхала з роботи ,
Голодна, наче вовк.
Ну і скажіть будь ласка,
Який у цьому толк?
І в чім була причина?
Поїла б - не пече,
Робота ж не вовчисько,
У ліс не утече.
Годують вовка ноги,
Такий закон життя,
Щоб вовком не завити,
Роблю все до пуття.
12.02.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825182
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 12.02.2019
[i][b]Людині завжди щось не вистачає,
Чи є це забаганка, чи потреба,
Чим більше є, тим більш вона втрачає…
Та коли мед є, то і ложку треба…
11.02.2019
[/b][/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825031
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.02.2019
Росли на підвіконні хатні квіти,
І крізь лід скла, дивилися на світ,
Хотіли заховатися під віти,
Або спинити вітерцю політ.
Бажали личко умивать дощами,
Листки купати в променях ясних,
Спів солов’їв ловити за кущами ,
Пити нектари зранку рос рясних.
Все мріяли… хотілося за шибку,
Поглянуть у бездонну вись небес,
Чи місяця вкусити срібну скибку,
Чи глянути вслід сонячних колес.
Одного разу, як сніги розтали,
А від морозів навіть дух вже зник,
Вазони винесли з тісної зали,
Й пересадили просто у квітник.
Мрія збулась, хоч часто кажуть люди,
Хто повзає - ніколи не злетить,
Й бар’єри, що оточують усюди,
Руйнує випадковість в одну мить.
Та треба вірити – в житті усе буває,
Й лежачим камнем не вантажить час
Бо дозвіл, мрія щоб здійснитись не питає,
Коли і як - видніше краще нас.
11.02.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824971
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.02.2019
Пора вже спати, вихідні скінчились,
Був вражень океан, емоцій рай,
Тепер у ліжечко я і до понеділка
Усім добраніч! Люлі, баю, бай.
10.02.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824937
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.02.2019
Чому мені потрібні фестивалі???
Не пояснити зовнішній юрбі…
Нехай в колеса хтось встромляє палі,
Це не комусь довести, а собі…
Що я жива, я хочу, вмію, можу,
А ще важливо: зовсім не боюсь,
Несу з собою свою ношу Божу,
І може цим, від інших я різнюсь…
10.02.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824932
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.02.2019
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=Y_LMvDhYQDc[/youtube]
Вже завтра, знову вийду я на сцену,
В обличчя - сотні ліхтарів, софітів,
Люблю енергію її неоціненну,
Важливішу від кращих в світі квітів.
Ті погляди захоплені із залу,
Вир оплесків із вигуками: «Браво»
Захопливі емоції загалу,
Від них життя сіяє так яскраво.
Вже завтра, вийду я на сцену знову,
Порину в музики мелодію безкраю,
Одягну образу мережану обнову,
Й для вас від всього серця заспіваю.
09.02.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824770
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.02.2019
Усе в нас майже добре, загалом,
Бо не даремно ми благали Бога,
Якби у владі менше дураків,
Та вчасно ремонтована дорога.
Усе в нас майже добре, але чим
За газ і світло нам розрахуватись,
На зарплатню і пенсію прожить,
В житті такому не розчаруватись?
Усе в нас майже добре, та чому
Не бережем, не цінимо природу?
Від нас самих в десятки більше шкоди,
Ніж від хімічного й ядерного заводу.
Усе в нас майже добре, та де суть? -
Розмитнення дорожче за машину.
Й якісь закони (депутатська муть)
Важливіші в нас стали за людину.
09.02.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824767
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.02.2019
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=qcyJjUeJ_mU[/youtube]
[i](Художній переклад пісні з репертуару Алсу)[/i]
Ніч сумує за поспіхом днів, вже не чуть кроків і голосів,
Засинає наш дім без вогнів, та зробив час із нас ворогів.
Не турбує нас гамірний двір, у кущах лише вітер гуде,
Всі розмови забуті давно, своїм плином життя наше йде.
ПРИСПІВ:,
Світло у вікні – треба так мені,
Світло у вікні – як в морі кораблю,
Світло у вікні – промінь ліг на сніг,
Світло у вікні, як я тебе люблю.
Ще лютіші тепер холоди, теплих днів швидкоплинний політ,
Замерзає наш дім без вогнів, ми уже не вогонь і не лід,
Як сновида, крізь морок бреду, де надії згубились сліди,
Світять вікна мені, та не ті, у своїм світло ти засвіти.
ПРИСПІВ:
[b]ОРИГІНАЛ:[/b]
[b] "Свет в твоем окне"[/b]
Медлят ночи за спешкою дней не слышны голоса и шаги.
Засыпает наш дом без огней мы с тобой не друзья, не враги.
Не тревожит нас звуками двор только ветер прошел по кустам.
Мы забудем ночной разговор, мы расставили все по местам.
ПРИПЕВ:
Свет в твоем окне - как он нужен мне,
свет в твоем окне - как море кораблю.
Свет в твоем окне - солнца луч на снег,
свет в твоем окне, как я тебя люблю.
Холода все сильней и сильней, теплых дней так недолог полет.
Замерзает наш дом без огней мы с тобой не огонь и не лед.
Я на ощупь бреду в темноте, где надежда запутала след.
Загораются окна не те, а в твоё - не торопится свет.
ПРИПЕВ:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824618
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.02.2019
[i][b]Минули дні погожі і ясні,
Все затягли кругом тумани сині,
Була твоєю лише уві сні,
Думками цими я живу донині.
Вже відлунали голосні пісні,
Що солов’їв у вітах колихали?
Була твоєю лише уві сні,
Здавалося, що ми, тоді кохали.
Крізь лютий, ми летим навстріч весні,
І плин життя ніяк не зупинити,
Була твоєю лише уві сні,
А хочеться в реальності любити.
[/b][/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824589
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.02.2019
Погода зиму пишно вбрала:
Шапки - деревам дарувала.
Кущам - пухнасті рукавиці
Траві – сніжинки білолиці.
Стежкам - біленькі килимочки,
Хатам – мережані сорочки.
Хутром укутала дороги,
І послизила всі пороги.
06.02.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824455
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 07.02.2019
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=TVdoQ2fmIYs[/youtube]
(Художній переклад пісні з репертуару гурту "Вирус")
ПРИСПІВ:
Я тебе прошу, аби гріло сонце,
Море хай співа в моє віконце,
Прошу я тебе, що не сміла прохати:
Віддано любити і чекати.
Земля кругом, тепла нема,
На зміну літу йде зима,
Ми ближче ще на один крок,
У відображенні зірок.
В повітрі шум життєвих гам,
Яскраві вивіски реклам,
Рука в руці – і щастя жди,
Здається, буде так завжди.
ПРИСПІВ:
Та не завжди радіть весні,
Життя мина, минають дні,
Але з останніх заборон,
Трамплін життєвих перепон.
Вже не цікава я тобі,
Ти зник – тому тепер в журбі,
Дощем лилась сльоза з очей ,
Я ж не забула тих ночей...
06.02.2019
ОРИГІНАЛ:
[b] "Попрошу тебя"[/b]
ПРИПЕВ: 2р.
Попрошу тебя, чтобы солнце грело,
Попрошу тебя, чтобы море пело,
Попрошу о том, о чем не просила,
Попрошу любить меня сильно-а.
Земля - по кругу. Солнца нет,
Меняется два раза цвет.
Лишь мы c тобой сейчас одни
И отраженье от луны.
Над нами шумные мосты,
С большими буквами щиты.
В твоей руке моя рука,
Как-будто было так всегда.
ПРИПЕВ:
Все не могло так долго быть.
Сменялся день, смеялась жизнь.
Ну а последний свой запрет
Раскрылись тайны и секрет.
Потерян был твой интерес
И словно день ты в ночь исчез.
Но капала дождем слеза,
Светились от любви глаза.
ПРИПЕВ-4р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824454
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 07.02.2019
«Мистецькі барви» двері відкривають,
У світ мистецтв запрошують таланти,
Чотири дні попереду чекають,
Перлини пензлів й сцени діаманти.
«Мистецькі барви» розправляють крила,
Вітри натхнення ввись несуть до слави,
Палітра див найкращим шлях відкрила,
Алмазам цінним з Львова –до Полтави.
«Мистецькі барви» скоро у Прилуках,
Чекають з міст, із сіл, із-за кордону,
Щоб проявитись в фарбах, рухах, звуках,
Щоб дань віддати Музам й Аполлону.
«Мистецькі барви» - голосів дзвіночки,
Пластичність тіл, художників картини,
Музичних інструментів дивні звуки -
Віддушина для творчої людини.
05.02.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824327
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.02.2019
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=7B7jyXbE3mU[/youtube]
[i](для колишнього учня)[/i]
[color="#ff0000"][i][b]Нехай душа твоя співає і радіє,
А голос ллється дзвінко, як кришталь...
Збувається хай те, про що серденько мріє,
А в залі - оплесків лунає шквал.
04.02.2019
[/b][/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824324
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 06.02.2019
Якщо китаєць ти, (хоч яким боком),
Я від душі вітаю з Новим роком!
Хай гороскоп ніколи не підводить,
І свинка за собою щастя водить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824192
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 05.02.2019
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=Tms2T0V3NxA[/youtube]
[i](Художній переклад пісні з репертуару Алли Пугачової)[/i]
Я в очей твоїх люстерко зазирну
Відображення я втратити боюсь.
Я не хочу, щоб ти гостем був
В сутінках ночІ, і в моїй душі.
Я кохаю так, немов останній раз
Ніби сонця в небі не було для нас.
Час турбот і недомов… вдалеч відійшов,
Ти ключі для щастя для обох знайшов, для обох знайшов.
Любов – неначе, дивний сон
Сердець схвильованих шансон
Твоє «люблю» біля вікна
Повторить здалеку луна.
Любов – неначе дивний сон
Усіх бере у свій полон,
Наперекір законам сну
Дарує щастя і весну.
Я самотність і свій смуток відпущу,
Знаєш сам, що я тобі усе прощу,
Бо кохання лише в дивнім сні,
А життя канву, шию наяву.
Лиш в очах твоїх себе б не загубить,
Бо розлука і любов – коротка мить.
Сповна сплачена ціна, мріями й часом,
В Бога вимолила щастя буть разом, буть завжди разом.
[b]ОРИГІНАЛ:[/b]
[b]"Любовь похожая на сон"[/b]
Я в глаза твои,
Как в зеркало смотрю,
Отраженье потерять
Своё боюсь.
Не хочу, чтоб ты лишь
Гостем был
В сумраке ночей
И в судьбе моей.
Я люблю тебя,
Как любят в жизни раз,
Словно солнца в мире
Не было до нас.
От забот и мелких ссор
Ты меня увёл
И ключи от счастья
Для меня нашёл.
Для меня нашёл.
Любовь, похожая на сон,
Сердец хрустальный перезвон.
Твоё волшебное – люблю -
Я тихим эхом повторю.
Любовь, похожая на сон,
Счастливым сделала мой дом,
Но, вопреки законам сна,
Пускай не кончится она.
Я прощаю
Одиночество и грусть,
Ты сказал, что в них
Я больше не вернусь.
Так бывает только
В сладком сне,
Но любовь у нас
Наяву сейчас,
Мне б в глазах твоих
Себя не потерять.
На разлуки нам любовь
Не разменять,
Я немыслимой ценой
И своей мечтой
Заслужила это счастье
Быть с тобой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824190
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 05.02.2019
Миготіли вгорі,
Спантеличені зорі,
Місяць рогом своїм,
Заховавсь за кулісу.
Лиш в воді ліхтарі,
Наче в дивному морі,
Крізь громові бої
Пробирались до лісу.
Там мутна пелена,
Затуманює погляд,
В макраме бур’янів,
Стежечки заблукали.
Лиш погода б ясна,
І плече рідне поряд,
В круговерті шляхів,
Ми любов відшукали.
Тільки в очі поглянь,
І відчуй мою душу,
Скільки поневірянь,
На віку я пізнала.
Немов ті, інь і янь,
Все що слабше – задушу,
В вічнім кросі змагань,
Доля щастя шукала.
01.02.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824047
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.02.2019
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=3qiAICv3dcM[/youtube]
[i](Художній переклад пісні гурту Лесоповал)[/i]
Я придбаю житло, біля ставу у тиші,
У оселю свою разом зробимо крок,
Розведу голубів хай літають у висі ,
Під віконцем посадимо білий бузок.
ПРИСПІВ:
А білий лебідь на воді
Гойдає зорі-ліхтарі
Тут заживем – ми свого щастя ковалі.
А поки що нема, ні будинку, ні двору
Куди міг би за ручку тебе привести
Відгадаєм разом, бо самому не в пору
В лотереї хоч п’ять із шести.
ПРИСПІВ:
Мало шансів у нас, та новий дім чекає,
Як повіримо ми тим пророчим словам:
Хоч один раз в житті, але так все ж буває,
У любові та грі пощастить точно нам.
ПРИСПІВ:
ОРИГІНАЛ:
[b]"А белый лебедь"[/b]
Я куплю тебе дом у пруда в подмосковье
И тебя приведу в этот собственный дом
Заведу голубей и с тобой и с любовью
Мы посадим сирень под окном
[Припев]
А белый лебедь на пруду
Качает павшую звезду
На том пруду, куда тебя я приведу
А пока ни кола, ни двора и ни сада
Чтобы мог я за ручку тебя привести
Угадаем с тобой, самому мне не надо
Наших пять номеров из шести
[Припев]
Мало шансов у нас, но мужик барабанщик
Что кидает шары, управляя лото
Мне сказал номера, если он не обманщик
На которые нам выпадет дом
[Припев]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824046
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.02.2019
Кликали Сашка до дошки,
Відповів щоб до пори,
Він не знав нічого й трошки,
А тут бац – інспектори.
Геометрія-наука,
Навіть, дуже непроста,
Це ж вам не по парті стукать,
Й не ганять в дворі кота.
Та й у табелі у нього,
Рідко «три», частіше «два»
Що ж спитать у мовчазного?
Як же виманить слова?
«Подивися на це коло…
Що у ньому, Саша, є?»
Дивиться, немов у воду,
Виду він не подає.
Що там є посередині?
Підказали з класу: « Центр»
Сашко кліпає очима,
І в руках тримає метр.
А що в центрі може бути,?-
Вчитель монолог веде.
Тут Сашко розправив плечі,
Подивився, й мовив: «Де?»
«Це і діти малі знають,
Варіант тут, лиш один.
Що у центрі може бути? –
Ну звичайно, магазин».
02.02.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823885
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.02.2019