| Сторінки (20/1977): | « | 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 | » |
Щастя-бути поряд з тобою.
Не витати високо в небі
І не торкатись крил,
А бути поряд,відчувати,
Аромат твого безсилого тіла,
Порхатись у твоєму волоссі,
Грайливими пальцями,запутатись
У ньому,мов у вітах ожини
І довго звідти не вибиратись.
Щастя-бути поряд з тобою.
Дивитись як ти примружуєш
У ві сні очі,цілувати їх,сонні,
Милі,мов курчатка,щойно народжені.
Щастя-бути поряд з тобою.
В кубельці духм'яних скошених трав,
В яких джмелі запліднювали незабудок.
У тебе на грудях,сплітаючи в коси ходулі,
Дивитись безглузді передачі,
А краще мультики.
Щастя-це твої очі,голос,руки,
Навіть хода,це ти.
Бути поряд з тобою,
Хай у небі,торкаючись крил,
Це і є оте незабутнє щастя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233622
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2011
-У жены любовник обьявился
Друг побледнел,заговорился
-Не может быть,да ты в бреду
И кто сказал тебе такую ерунду.
-Я видел сам,к нему подходит,
Латынью пин,минуты не проходит,
Своими пальцами заводит,
Он ей такое выдаёт,ему
Себя всю отдаёт,а мне,
Остатки,ТЕ,что сладки.
Друг встал,зашевелился
В руке рука,таков закон,/мысли/
Не я,ну слава Богу,это он,
Я другом был,таким и удалился.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233384
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.01.2011
Учитель мій,святково-веселковий
Люблю
Люблю твої зіниці волошкові,
Люблю
Люблю твій погляд загадковий,
Люблю
Люблю слова напрочуд виняткові,
Люблю
Люблю твої ті знаки добуткові,
Люблю
Люблю тебе зустріти випадково,
Люблю
Люблю той подих світанковий,
Люблю
Люблю у просторі,безготівково.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233199
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.01.2011
Присутня я,отак,мене немає,немає
Там,де ходиш ти,пишу,вмираю
Воскресаю,відриваю у осені
Стривожені листки,заповнюю
Я ними порожнечу,вдихаю,
Мов чаклунка,зачаровую
Світи,ти йдеш до мене,
Твої кроки відчуваю,напруга
І непізнані мости.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232891
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.01.2011
Пойдём со мной,я покажу тебе вершину,
Где воздух чистый феромон,
Сгущаются там краски,там лавина,
В ней жизнь и смерть,любовь,
Которая живёт,которая права,
Быть может повезёт,откроем там долину
Друг другу скажем главные слова!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232525
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.01.2011
Вогонь в печі,вогонь у венах
І,навіть, серце у вогні,
Ти цілував як навіжений,
Чи це наснилося мені.
Щасливі очі,зорі,небо,
Мої думки теж у вогні,
Ти зупинив...усе...не треба...
Я хочу жити...у тобі...
Ти хочеш жити!Вставай,
Іди,приходь, благай,
Там холодно?Тоді
Цілуй,кохай,вмирай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232501
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.01.2011
Одягла святкову сукню,
Напудрила носик,
Розпустила голки-коси,
Зайняла вітальню,
Очі-алмази,
Сапфіри,смарагди,
Смуток з дому забирають
З Новим Роком всю родину
І весь світ вітають!
З Наступаючим Новим Роком!!!!!!!!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232278
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.12.2010
Чому така?Чому з косою?
Можливо хтось сміється наді мною,
Та я така,така як є,як сонце над рікою,
Як місяць в небі,як зоря,
Що світить над тобою,
Я не сама,я так гадала,була сестра,
Сестра в граніті,вона не встане
З п'ядесталу,не дасть мені свою рученьку
І в очі нге погляне,болить,болить моє серденько,
Та скоро перестане,я сестрі руку простягну,
Допоможи сестрице,скажи мені,що допоможе
І скільки зможу я молиться,за рідну
Землю,за Україну,за доньку,чи за сина?
І ніби камінь оживає,чийсь голос їй відповідає
-Ти краща мене і розумна,та я була другая,
Шукала правду й ти шукаєш,
Та правду не пізнаєш,вона ховається
У тернах,де терни тії знаєш,вона
Ховається в сорочці,яку в великії свята
Ти одягаєш,ідеш у ній до свого храму,
В якому правди теж немає,ось з цього
Треба починати,не гріх шукати,а людям
Очі відкривати,та люди сплять вони не бачать,
Не бачать і не чують,вони самі немов в граніті,
Шукають свого спасіння,не маючи в кишені
Насіння виноградної лози,тож не печальсь,
Сестрице,я,жінка,та в граніті,а ти жива,
Отож співай,літай,кохай,та розуму свого
Ніде не залишай,ти мати,а мати це і є Вкраїна-
-Ви чули,люди,що сказав граніт
Я не сама,мене Багато!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232135
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.12.2010
Утро.Обычное.Серое.Красна девица спит
И снится ей добрый молодец в желтом кафтане.
Она тяжко о нём вздыхает,а он завис
Среди колючих звёзд,поёт им серенады,
Натирает туфельки до блеска,поит их
С рюмочки ночного колокольчика,кормит,
С веточки,клубничкой,и даже не подозревает,что,
Когда каждая из них мечтает о своём медведе,
У него вырастают рога,он худеет,грустит,
А в этот момент по щекам красной девицы
Гроздьями винограда катятся жемчужинки,
А странные люди говорят:-К урожаю-
И всему то они верят-и,правда,странные,
Но он не знает об этом,зачем ему это знать.
Порой,он ищет одинокое совездие,и находит,
И тогда,он готов отдать всё,но карманы
Его пусты,обобрали,вот,всего несколько
Монет,последей,коктейль"Белые Росы"был лишним,
Тогда он гуляет,в поле...с ветром...на все,
Хмельной ветер запутывает кобылицам косы,
Открывает ему свои секреты,и он начинает расти,расти.
Утро.Столько жизни и красок.Красна девица
Наконец-то проснулась.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231297
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.12.2010
Янголята бісились,так гарцювали,
Пробили небо,подушками кидались,
Набрило.
Повикидали.
Навіщо їм подушки,вони ж не сплять.
І полетіли,білі смішинки,
Янгольським щастям на долоні упали
І зашипіли:-То і що,що замерзли скроні,
В тебе серденько он яке!
Не промінчик,а ціле сонце,
Маєш владу летіти в віконце,
І любов'ю його зігріти,
Взимку теж розквітають квіти,
Вони дихають подихом гір,
Ти,дівчино,той подих слухай,
Тільки подиху тому вір,
То і що,що замерзли скроні,
Ти у щастя сьогодні в полоні,
А удома чекає тато,сестричка
Поличка і улюблені рукавички.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230882
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2010
З повагою звертаюсь я до тих,
Хто мрію в серці все життя беріг,
Хто не зломався ради втіх,
Хто падав і вставав,хто вмів і міг
І хто по справжньому кохав.
Хто слово дав завжди його тримав,
Хто другом був,в біді не залишав
Хто в пеклі був,та пекло в рай перетворяв
Хто віру мав,коли надії вже не мав,
Хто дерево саджав,коли безжалісно
Його хтось вирубав
Хто квітку поливав,щоб гай шумів,
Щоб вітер джміль і птаха
Його не обминав.
Хто мав терпіння,коли той біль не утихав
І хто мою подяку передав,
І хто у ній себе пізнав,
Хто дякував мені в важкий для нього час,
І просто жив і просто знав,
Що все прекрасне на землі
І слово,РІДНЕ СЛОВО,
Я сотворив для вас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230665
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.12.2010
Час невблаганний-коротка мить,
Як швидко він летить,
Коли він поруч.
А коли нема?
Як довго тягнеться доба,
Лети,лети,годинонька моя,
Бо довгий день і ніч важка,
І очі,важкі очі,вони чекають
Виглядають,немов на сина
Чекає мати,бо лиш вона
Уміє так чекати,а він до неї
Поспішає,він свої крила розправляє,
Бо добре знає,так як вона..........
Його ніхто так не чекає.
Коли до неї прилітає він
Бачить,як вона стоїть,до нього
Руки простягає,на нього дивиться ще мить,
Й цілує й обіймає і щось питає щось питає.
Час невблаганний!
Щастя мить!
Ніхто не може так любить...
Й ніхто не покохає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229503
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.12.2010
Графиня де Ля Фер клеймённая давно
В нарядах шелкопрядов скрывается клеймо.
Где путешественник?Искусный он игрок
Он не торговец,не купец,но отличит,где ситец,а где шёлк.
Разденет нитью и у ног, раскроет,она не черный,белый мотылёк!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229365
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.12.2010
Когда-нибудь это случится,
Верна буду только ему,
Я день и ночь буду молиться,
Во сне и наяву,
Чтобы его мне повстречать,
Я даже стану ланью,
И никого не буду замечать,
От счастья буду я рыдать,
Он будет мои слёзы целовать,
Но как узнать?Как мне его узнать?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229115
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 16.12.2010
Зустрілись два сусіда ока,сказало ліве:
-Тобі без мене одиноко!
-Та ні,мені без тебе веселіше
І йду я браво і пряміше,
Нікуди не звертаю,
А ти ж уліво поглядаєш,
Кого ти там шукаєш?Мене?
Я тут,я завжди поруч,
Я ж твій друг.
-Ти друг!А друзі всі на ліво ходять,
Вони усюди разом бродять,
А ти весь час мене збиваєш,
На право ти мене гукаєш,
Це вірний путь,цей путь благий,
Йдемо вперед,ні крок назад,
А може путь цей,прямо в ..
Ти подись уліво,ну як?
Не одвертай,оце так маю я сусіда,
Буває краля така під'їде,
Аж дух захопить,хоч помирай,
А він на неї і не погляне,
Ще й окуляри на себе тягне,
Боїться тої красоти!
-А ти?На неї всюди зазираєш
І що від того маєш?
На неї так ти витріщався,
Якби не я,сліпий зостався б.
О,так,тоді ти був би дуже радий,
Тоді б ти керував,вперед,вперед,
Ні крок назад,куди прямуєм,
Прямо в ..-
Ось так спорують два сусіда,
Куди і з ким і хто поїде,
Чи в рай,чи в пекло,того ніхто не віда
Є два шляхи,один з них вибирай,
Та є ще третій,цей путь не тільки для очей,
Він проти течії тече,якщо він твій,
Як не споруй,від тебе він не утече.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=228997
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.12.2010
Жизнь свою я прожигаю,
Не живу,а доживаю
Свой я век.
Стыдно!
Ведь я не лошадь.
Человек!
И человеческое имя мне дано,
Никто его не произнёс в звучании ином,
А так хотелось!
Уйду из жизни в мир чужой,
Глотну,глотну ещё чуток,
Душу не вылечить,
А вены благодарны,
Им что,им пища не нужна!
Веселья дай им,радости глоток.
Прошу,уйди и не тревожь,
Когда простишь,тогда поймёшь,
Твои слова,как острый нож,
Вино оставь,вино не трож,
Ведь жизнь моя.
Туманы да обманы!
О,Глория!
О,раны мои,раны!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=228636
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.12.2010
Я справжня!Чуєш!Доторкнись!
І ти відчуєш епоху ренесансу,
В якій знайшла я образ твій,
А ти створив себе і дав плоди,
Родючі,теплі,свіжі і смачні,
Усі шукають їх,та не всі,
Їх можуть скуштувати.
Я справжня!Чуєш!Доторкнись!
Я не химера,
Химерним є кохання на землі,
Та ти не той,ти вільний,
Хай ці пута тримають,
Та не тебе,о,так!
Мене ти чуєш,моя єпоха ренесансу,
Бо то життя,і справжній ти,
Тому і я до тебе доторкаюсь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=228240
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.12.2010
-Как он красив!Ты это знаешь?
-Таких как он полна земля.
-В его глазах ты утопаешь?
-Другие что,другие тля.
-А губы!Какие очертанья!
В улыбке тихое молчанье.
-Не слышу я его шептанье.
-А руки!Сильные обьятья,
От них,наверно,сходишь ты с ума?
-Схожу,когда в руках не я,тома.
-Тома,тома!В них можно жить и умирать.
Всю жизнь любя!...
-Ты прекрати мечтать!
Они мои!Они не для тебя!
-Как он красив!Лавандовая пропасть!
И пусть!И пусть дорога прах.
Я сладким янтарём останусь на устах.
Волшебной строчкой счастья упаду
В его тетрадь.
И ты не сможешь рецепты выдавать,
Кого ему любить,и мне о ком мечтать!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=228214
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 12.12.2010
Її вели по коридору,навкруг були важкі палати,
Вона мала гостре слово,його й хотіли відібрати,
А він сидів немов на троні і поглядав в свої долоні,
Мабуть,чекав,щоб хоч би хто,хоч хочби що,
Йому туди поклав.
Її до нього підвели,він грізним голосом сказав:
-Чог ти хочеш?Слави?
-Та ні,я слави не бажаю!
-То,може грошей?
-Та ні,грошей ніколи не хватає!
-Чог ж ти хочеш?Відповідай,
Отак,його ти хочеш,того проклятого кохання,
Його нема і не шукай,пісні забудь,
Їх не співай,чого мовчиш?Відповідай!
-Та ні,та ні,та ні!-кричала у ві сні,
Аж чоловік злякався, на другий поверх підіймався,
Не лінувався,так турбувався,що,навіть,
У ві сні її хтось домагався,до неї підкрадався,
Хотів у сон залізти,та злякався.
-То,може хочеш ти мене?-І доторкнувся чоловік....
Вона аж скрикнула-О,ТАК!-
І тут відкрила очі(капец!)
А далі що!А далі-НІ!Не хочу я,не хочу!
-Навіщо ж ти украв мій сон?Тепер його забула!
Тепер не пам'ятаю!
-Не плач,КОХАНА,я нагадаю,його хотіла ти?
-Кого?Пробач.
-Того проклятого кохання,його нема,мене кохай,
Хотіла?Так?Відповідай!
Ось так вночі чоловіки,не всі,звичайно,та багато
Крадуться в сон,як ті коти,бо хочуть усе знати.
Жінки ж удень знаходять все,
І крадькома,як ті кицьки залізуть всюди,
І на полицю,і в столицю,і навіть біля храму,
Вони нічого не бояться,ради потіхи вчаться
Варити борщ і керувати,ой,вибачте,
Кермо тримати.
Нема кохання?Може й ні!А може воно всюди
Тож спи,мій любий,не турбуйсь,
В твій сон я не полізу,якщо когось я полюблю
Тобі скажу,не у ві сні,а наяву,
Що я люблю,що просто чи не дуже,
Та я люблю і вже не сплю,
Люблю,люблю,люблю!
Та поки що,моє кохання десь в дорозі
Його чекатиму ще довго на порозі,
Тож поки спи,і не турбуйсь,
І я посплю,мій любий...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227953
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.12.2010
Мій розум в душу залізає,
Забудь його,молю,благаю,
Душа на розум нарікає,
Мене він завжди обділяє,
А тіло просить,брат,сестрице,
Нам треба в мирі жить,
Не можна нам свариться
Одна сім'я ми,ви і я
Мені теж важко,але я,
Коли на шпилечках гуляю,
Від болю все на світі забуваю,
Та терплю,бо знаю,буде й моя година,
Буває й так,що шпилі ці знімаю,
Десь у траву їх закидаю,
На землю рідную стаю,
І все на світі...Тут увірвалася душа
І крикнула,о,так,його,його не забуваю
Що ж може розум нам сказати,
О,зараз буде нас повчати,
Тож почали,ану мовчати,
Та розум зовсім не кричав,
Лише зітхав,лише зітхав,
На ноги дивно поглядав,
У душу зазирав,мабуть,змирився,
Ми ж одна сім'я,а,може,
Він його...Ну що?...Ну що?
Теж покоха-а-а-в!?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227710
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.12.2010
Тебе,мой друг,признаюсь вновь
А ты волнуешь мою кровь,
Без поцелуя,без прикосновенья,
А может ты меня целуешь?
В обьятиях чужих меня милуешь,
Я знаю,всё это сейчас так модно,
Летать и прилетать,
А,главное,удобно,
Чтобы нигде свой след не оставлять,
Но почему же так волнуешь мою кровь,
Опять и снова,вновь и вновь,
Потом опять раз двадцать пять,
Ну кто подскажет,где взять силы,
Тебя любить,да и себя не потерять...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227704
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.12.2010
Я БЕЗ ТЕБЕ СУМУЮ!
Не дні й години,
І не хвилини,
Лічу,рахую,
Коли побачу,
Коли почую,
Твій ніжний голос,
Мов стиглий колос,
Коли відчую...
Ні!Я не плачу,цілую,
Твої чайнії очі,
Мов стиглі вишні,
Мов темнії ночі,
Зорями вкриті,
В хмари обвиті,
Ти так далеко,
Але ранком в віконце,
Дотиком сонця,
Торкаєшся мене,
Оживляєш,мов квітку,
Омиваєш росою,
І кличеш в небо,
І все співає,
І розквітає,
І поруч ти
І ось в руці рука!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227500
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.12.2010
Я знаю кто я,я юла,
Игрушка заводная,
Вот только жаль я не стальная,
В твоих руках танцую я,
А надоест,так в угол,на пол!
Бросишь и забросишь,
Тогда я пылью припаду,
А может заржавею,
С тоски я заболею и умру.
Бывают мысли глупые про пыль,
Всё это сказка или быль,
Мне всё-равно,ведь я не кукла!?
Не марионетка!?
Я юла,игрушка заводная,,
Танцую на одной ноге
И пусть кружится
В твоей головушке-пурге,
Тогда я счастлива,тогда живая,
Но вот один вопрос меня сьедает,
Когда со мною нет тебя,
Когда я не танцую,
Мне очень холодно и одиноко,
Тогда я понимаю,без тёплых рук твоих
Я замерзаю,как жаль,
Что я такая,не стальная.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227198
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 08.12.2010
Я не пишу тебе,я что-то делаю не так,
А ты сказал-Забудь,любимая,
Какой пустяк!
Твоих я писем не хочу,
Хочу любви,тебя хочу,
Устал я птицей быть
И в облаках кружить,
Хочу с тобою быть,
Тебя одну хочу любить,
Хочу тебя боготворить,
Хочу творить!
Прошу!Поверь!Не отвергай!
Надежду дай,
Твою я волю не отниму,
Тебя я к звёздам подниму,
О,нет,о,нет,не отвечай,
Я буду ждать,
А если нет,любимая,
Окно не закрывай...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226891
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.12.2010
Я вже не чую ваші голоси
Не відчуваю Ваших рук,очей,
Дорогі мої батьки,
Ще ніби вчора цілувала вас,
Та сплинули роки,вони у мене вас забрали,
У мене дозвіл не спитали,
Ви відлетіли в інший світ,
Залишив в серці болю слід,
Розлуки і прощання,так,
Залишили мені кохання,
Мій,тато рідний,ти мене навчав
Його сховати далеко в серці,
Й туди нікого не пускати,
Поки не прийде час,час справжнього
Кохання,яке живе,його,татусю,я шукала
Уже й надія помирала,
Я своє серце так приспала,
Від болю груди розривало,
Та я його не відчувала,
Хоча і знала,воно десь має бути
Можливо поруч,але ж я...
Ти ж знаєш, яка складна душа моя,
Свій образ сотворила,його зліпила
Не з вапна,що білять тини,
А із глини,яка століття визрівала,
Все добре в себе увібрала
І ніби змалювала,ті очі повніі тепла.
Татусю,мамо,де ви є?
Погляньте на своє дитя,
Любові в мене так багато,
Що ладен кожен взяти,
Хоч крихту зі мого стола,
Та де б я не була,на мене поглядає він
Отой,кого зліпила,кого намалювала
Він хоче все,або нічого,
Не хоче крихти зі стола.
Його кохати теж бажаю,
І свою душу розриваю
На дві частини
Одна це він,а друга я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226623
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.12.2010
Вже котрий раз я бачу дивний сон,
Як тільки вечоріє за вікном,
Нічним метеликом до мене прилітаєш,
До квіточки тихенько припадаєш,
Лапками вправно пелюсточки розправляєш
Занурюєшся в неї чуйним хобітком
І п'єш її,до краплі випиваєш,
Під ранок відлітаєш
А я чекаю знов і знов,
Коли засутеніє за вікном,
Нічним метеликом прилинеш,
Ми будем упиватися солодким сном,
Немов вином,під назвою кохання
З смеркання до світання
З смеркання до світання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226591
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.12.2010
Я би твої руки цілувала,
Я би твої ноги сандалом омивала,
Я би твоє серце спокусила,
Якби ж могла, якби зуміла...
Тебе кохати я бажаю,
До тебе стежку прокладаю своїм коханням,
Мов квітками, я руки в небо підіймаю,
Щоб птахи були з нами,
Я їх благаю дати крила,
Щоб я з тобою відлетіла
В країну знань, країну мрій,
Немає там сталевих дій,
Там є любов, любов-це Бог,
Це ти і я, скажи мені -
Хіба на світі є найкраще почуття?
Я би до тебе прилетіла,
Якби я пташкою була,
Якби уміла...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226447
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.12.2010
Ти сьогодні мені наснилась
Так ніжна,тиха,мила
Мене ковдрою вкривала
Мої руки зігрівала
І дивилась і мовчала
Мої сльози утирала
Чаєм з липи напувала
Потім тихо прошептала
-Пам'ятаєш ту зміючку
Тобі ноги цілувала
Ти всміхалась їй і руку
Сміло простягала
Я все життя молилась,
Щоб ти зміючкою не стала.
Сказала,і ніби щезла,ніби ростворилась
Холодний ранок
Зима морозить візерунки на вікні
Змія ізвідти погляда й всміхається мені
-Мамо,ніжна,тиха,мила,
Дякую тобі,що нагадала,
Я вже було забула,та згадала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226140
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.12.2010
.......
Прости меня,не знаю даже,как тебя назвать.
Прости,что ночи согревая
Я стала вдруг тебе чужая
Что ты не смог меня такую вот
Принять,понять
А я стихи тебе писала,
Украдкой,ночью,в тишине
В той тишине их и читала,
Но ты не слышал,а может не слыхал
Ты просто спал,ты ничего о них не знал.
Потом ты от меня устал
Нашёл другую,а я простить тебя хотела
Пойми,я просто не сумела,не умела
Ты хочешь знать,как я живу?
Ты знаешь,ничего не изменилось
Всё также я cтихи пишу,всё также в тишине,
Всё также ночью и украдкой,
Но никому их не читаю
Я просто никому не доверяю
Да,ладно,что тут говорить
Ты хочешь слушать?Хочешь знать?
Или любить я научилась?
Или такая же шальная?
Прости,будь счачтлив,не скучай,
А я такая же,но,чуточку другая
ту-ту-ту
Здравствуй,солнце,ой,привет,
Как там дома?Как обед?
Знаю,знаю,был не прав,
Ты же умная,исправь
Я подумал,дорогая,ты одна,
Одна такая,я хочу лишь быть с тобой
Скоро буду,жди домой
Ой,забыл сказать совсем
План вот-ужин ровно в семь
Уже слышу,как ты рада
Ну чего ты,не сердись
В общем буду,спать ложись,
Ещё завтрак у тебя?Ладно,
Кушай,дорогая,я когда освобожусь
Я с тобою созвонюсь
ту-ту ту
Здраствуй,Бог мой,мой отец,
Дозвонилась наконец,
Ты как смольный,Петроград,
Ты мне рад или не рад?
Нужен мне сейчас совет,
Кто мне нужен и кто нет,
Тот,из прошлого пришёл,
Хочет он любви земной,
Потревожил,о-йо-йо-й,
Или тот,что господин
Он со мной?Или один?
Я ему не очень рада,
Где,скажи,твоя награда?
----Два звонка,забудь о них,
Всё проходит,словно миг,
Жизнь уходит,не моргая,
Сад цветёт в начале мая
Вот ответ мой,дорогая,
В том саду твоя награда,
Только ей ты будешь рада
ту-ту-ту
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226018
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.12.2010
У темноті прокинувшись співаю
І звуки посилаю йому,
Кого люблю і так кохаю
Кого іще не знаю,
Та і люблю за те,що не пізнаю...
Ти чуєш?Ні!Ти відчуваєш?
Я на протязі стою,
Між нами...Що?Зв'язок ниток?
Ні,однієї як струна
Як близько ти,в пітьмі
Торкається рука руки
Відчинені ворота...
Я очі відкриваю і співаю
І звуки посилаю
Тому,кого ніколи не пізнаю
Бо вірю і шукаю
Як щось давно закинуте й забуте...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225793
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.12.2010
Твой взгляд пронзительно унылый,
Твой голос нежный,тонкий,милый,
Ты словно соткана с тепла,
Улыбка,губы-ты красива!
Принцесса света и добра,
А руки,пальцы белокрылы,
С отборного пера.
Татьяна!Имя как красиво
Играй и пой и будь счастливой,
Любимой будь и навсегда...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225545
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 30.11.2010
Твої рани,вони всюди,
Тебе ранили у груди,
Ллється кров стрімним потоком.
Скільки будеш ти страждати?
Скільки будеш наодинці,
Свої рани заживляти?
Тою кров'ю вони ситі,
Їхні руки кров'ю вмиті,
Ти ж її весь час втрачаєш
Потім знов і знов втішаєш,
Не себе,не своє тіло,
Бо вона так захотіла.
Встань,забудь про свої рани
Залиши їх у тумані
Все одно вони в обмані,
Й скільки можна жить в омані?
І поллються,ллються ріки,
Ріки чистої води,
Зацвітуть тоді сади,
В тім саду усе згадаєш
І забудеш ти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225531
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.11.2010
Над рекой остановилась белая снежинка:
-Речка,речечка,скажи и тропинку укажи
К милому любимому нежному желанному
Сильному красивому самому прекрасному
И немножко страстному.-
Речка тихо застонала:
-Ты,снежинка,не смеши,
Без меня его ищи,
Я такого не видала,
Лучше ляг со мной,усни,
И с дороги отдохни,
Нынче вьюга бушевала,
Что её так напугало?
Так сердилась,так сердилась,
Видно с ветром не мирилась.-
-Точно!Ветер должен знать,
Где мне милого искать,
Ветер,друг мой,помоги
Отыскать мою дорогу,
Я устала,бью тревогу,-
-Знаешь,белая снежинка,
Ты подруга мне,не скрою,
Но секрет тебе открою
Если вьюгу здесь я брошу
На сугроб тебя заброшу,
Может этого ты хочешь?-
-Нет,ну что ты,разве я упала с неба
Для того чтобы в сугробе
Погибали мои ноги?
Даже если умирать
Путь к нему буду искать,
Ой,куда то я упала,
Чтото сердцу больно стало,
Это он!
Его рука,так тепла и горяча
Он к губам меня поднёс,
Смотрит прямо мне в глаза:
-Вот какая ты
С Н Е Ж И Н К А
Бело-голубая...-
И целует,в сердце дрожь,
Губы жарки,обжигают,
А он целует,обнимает
Кап,кап,кап.
И не найдёшь
-Я умираю?
Погибаю?
Нет!
В его руках
Я ТАЮ,ТАЮ,ТАЮ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225294
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 29.11.2010
Усі б сказали- він твій гріх,
Та я його приймаю,
На свої груди покладу,
Хай там відпочиває,
Його лілею і пещу,
Немов мале дитятко.
Гріха свого я не боюсь,
Хай інших ним лякають.
Я не така?Така як всі?
Я інша?Не така я?
Я очі в небо підійму
Мене він зовсім не лякає.
Зломаю я страшний закон
Зламаю тії грати
Я піднімусь над ним,як стон
Хіба цілунок може налякати?
Усі б сказали-він твій гріх,
Та я його приймаю.
Хай він полюбить її таку,
Таку хай покохає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225091
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.11.2010
От нехватки любви мы теряем себя!
Терзаем души,души губя.
Мы ищем любимых,но не любя,
Бросаемся в омут,не зная огня,
Хоть и с памятью плохо,
Но долго храним,вё то,что было,
Себе вредим.
Обиды устали,устали от нас,
Ну дайте им волю,хотя бы на час
Мы страсти верим,уходит она,
Когда духовно не скреплена.
Мы знаем,где правда,и знаем,где ложь,
Но запутаем так,что не разберёшь.
Мы знаем богатство где,
А где нищета,но нету нам дела,
Когда там беда
Мы знаем Веру,Надежду,Любовь,
Но когда же всё это наконец обретём.
От нехватки любви мы знаем всё,
Мы знаем всё,но только не себя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225065
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.11.2010
Я знаю,я тебе нужна,
Чуть-чуть другая,
Не такая.
Чтоб мир немного позади
Чтоб только я и только ты
Чтоб ноги босы,нос торчком,
И косы,длинны косы,
А в них твоя заря и росы,белы росы
Я знаю,я тебе нужна,
Чуть-чуть другая,
Не такая.
Чтобы по углям,раскалённым,
Словно по морю босиком
Навстречу ветру и судьбе
К тебе,любимому,к тебе
Я знаю,я тебе нужна,
Чуть-чуть другая,
Не такая.
Но есть ещё один вопрос
Как стать другой
Ведь я немножечко шальная.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224672
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.11.2010
Запомни меня,
Такой,
У огня.
Запомни меня,
Горячей,рыжей,озарной
Порой любимой,а порой чужой
Запомни меня,
И тот глоток,глоток воды.
Запомни меня,
Такую,
Как увидел только ты
И если вдруг наступят холода,
Иль зимние морозы или стужа,
Ты вспомни обо мне,
Любовью сердце согревай,
И просто знай,
Любимый,
Просто знай,что я люблю
И ты мне очень нужен
Запомни меня,
Такой,
Как месяц май и никогда не забывай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224635
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.11.2010
Подарила бы небо-оно высоко
Подарила бы море-оно глубоко
Подарила бы ветер-его не догнать
Подарила бы мир-но мир не обнять
Так дарю я улыбку,миг счастья дарю
Дарю я с любовью тепло моих рук
Прими и доверься,ведь я же твой друг
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223847
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 22.11.2010
Ми яблучка одного половинки
Червона ти,а жовта я
Одне нас небо зігрівало
І годувала одна земля
Дощем ми рясним умивались
За віти ми тримались
Й від вітру мов на гойдалці катались
Від буревіїв ухилялись
Нічого в світі не боялись
Жили в коханні
У ньому ми купались
Тому цвіли і розквітали,
Як матінка земля
Вона багато нас навчила
Дала любов,тепло і силу
Тому дозрілі ми плоди
Червона я і жовта ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223758
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.11.2010
О,милий мій,моя поезіє,моє натхнення,моя мріє!
Мене зустрінь,встань рано вранці
І відчини вікно,до тебе свіжим вітром я прилину
Я аромати сонця всі зібрала
Тебе я ними сколихну,наповню,вдихну і відлечу
І прилечу
Поглянь в вікно,ось,бачиш,сходить сонце
Ось я лечу,ось посмішка твоя
Ось я торкаюсь твоїх рук,очей,а потім губ
Ось по жилах пливу немов по хвилях
Ось біля серця зупинилась
Ось,бачиш як воно тремтить
Жагу кохання відчуває
Воно у пошуках весь час,воно не спочиває
На хвильку я його візьму
До свого серця притулю
Ось,бачиш,чуєш їхній ритм
І поверну,не можна їх надовго залишати
Це знаєш ти і я це маю знати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223551
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.11.2010
Він жив у пустелі багато літ...
Зірвав він квітку маків цвіт,хоч квітка юною була,та опій свій йому дала,
Його сп'янила,сама ж втекла.
Блукав він містом,збивався з ніг,
Та квітку ту знайти не міг.
Душа страждала,пекла вогнем,
Не мав покою той джентельмен
Одного ранку на самоті
Він загубився,мов в темноті
Блакитні очі він підіймав
Дивився всюди і завмирав.
Не бачив світла,не бачив тьми
Блакитні очі- вмерли вони
Його в пустелю відвезли
Дали смачної йому води
І дні і ночі не закривались очі
Він все гадав і руки в небо підіймав
І все питав,питав,питав
За що і хто його так покарав
Її він просто покохав
Невже розплата за кохання?
Весну зміняла осінь,проходили роки
Бродив той чоловік
І як ви думаєте
До чого він там звик?
Звичайно до водиці,
Що ніби із криниці
Її дістала мама
Водицею тією він рано умивався і поглядав у небо
І ніби посміхався,щоб гоїлися рани,
Щоб біль той утихав,щоб він про неї забував
Ті рани заживали,той опій вийшов з крові...
Та ось одного ранку,прокинувсь на світанку,
Водицею умився,у небо подивився,
-Побачив там хмаринки,від болю похилився
Упав він на коліна і вирвав з грудей серце
Взамін отримав крила.
Вночі він зодягався у білії одежі
Кружляв по тій пустелі,та в місто залетів
Що він побачив?Палає місто у вогні
Вночі там люди копошаться
Одне одного бояться
Летять в сталевих лемузинах
П'ють гірку воду із болота
Страшні слова летять із рота
Піднявся в небо і проник думками
Що далі буде з нами?
І знов болить душа,болить і гірко плаче
Він знає,що то значить,
Любов на небо відлітає
Любов домівки покидає
І душі в камінь притворяє
Приходить ніч і він летить,летить у інше місто
Там теж нема захисту,летить у третє,прилітає
І ніби все спокійно,там музика звучить
Та ось табличка-Це моя!моя ЗЕМЛЯ!моє і небо!
Туди не можна,не пускають,там інший світ,
Там ділять землю ніби хліб
На ломті,по кришині,стомився він і відлетів
Три ночі він не спав,не їв.Спокуса!
Знову підриває його на крила і несе
Несе далеко десь за море і що він бачить?
Так,квітку Маків цвіт,десь у будинку шалених дій відпочиває
Ні рук,ні ніг не відчуває,спустився він біля її голівки і приник
З жалем на неї подивився і запитав
За що і хто тебе так покарав?Тебе я так кохав!Я так кохав!
Той опій із твоїх повік я був готовий пити цілий вік
Мов з пелюсток стікав твій сік
Цвіла ти й пахла квітка Маків цвіт.
Сказав,й високо в небо підійнявся
Тієі ночі він не поверне до пустелі,
Його забрали високі скелі
А може він так захотів
Він жив у пустелі багато літ
Пив чисту воду,чому ж він зник?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223399
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.11.2010
Мамині очі-очі казкові
Мамині очі-поле квіткове
Мамині очі-ясні,василькові
Мамині очі-небо широке
Мамині очі-море глибоке
Мамині очі-як рідний край
Сину мій,сину,рости зростай
Мамині очі не забувай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223025
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.11.2010
Жил цветочек среди роз,
Он боялся бурь и гроз,
Злые ветры и дожди
И колючие шипы отнимали жизнь его,
Но пришёл садовник-
Он такой любовник!
Он цветок тот отогрел,
Лепестки ему раскрыл
И так сильно полюбил,
Что о всех цветах забыл
И теперь цветочек-
Алы лепестки,капельки росы
С них его садовник пьёт нектар любовный.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222830
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.11.2010
Моя любове,як довго в тебе не була
Пройшла весна і літо і осінь вже мина
А ти така ж співуча й запашна
Коли до тебе я торкаюсь
Тепло і ніжність відчуваю
У тебе сили набираюсь
В усіх гріхах своїх я каюсь
Стаю я чиста,мов сльоза
Та ненадовго!
Тебе я знову покидаю,коли торкнуся?
Я не знаю,та в тому світі, ні на мить
З тобою не прощаюсь
З тобою мрію і літаю
З тобой пишу,лягаю і встаю
Моя любове,пісня гомінка
Моя рідненька,матінка-земля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222616
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.11.2010
Прислухайтесь...Як ліс шумить...Колишуться як віти...
Немов в дитячому садку на Новий Рік співають діти
То птахи линуть на нараду
Сова нараді буде рада
-Де ж Сова?
-Дрімає мабуть
-Може спить?
-Даремно ми сюди злетілись
-У мене діти народились
-Затихніть всі і помовчіть
У неї є свої права
На те вона й Сова
У неї очі он які
Вночі вона літає,удень відпочиває
Та ліс свій добре знає
Вночі він дихає не так
І чув я,що у наших деревах черв'як завівся,
Ліс хворіє,треба Сову нам дочекатись
Може їй справді треба відіспатись
А щоб часу нам не втрачати
Подумаємо разом
Як ліс нам лікувати
-Не можу довго я чекати
Мені ж дітей потрібно годувати
-Потрібно зняти Вас із гілки
Бо ваші крила,як у пчілки
Летіть,готуйте ваших діток
Ті справи Вас відволікають
Летіть,хай крила відростають
-А я ще чула,що у лісі
Поселився гидкий звір
Не єхидна і не тхір
-Звірі-то не наша справа
-Може й ні,а,може й так
Він добрався до пташат
-Ой,погляньте,а Сова
Зовсім і не спить
Тільки у дуплі сидить.
-Дякую,я дуже рада
Відбулась у нас нарада
Не гаяли ви часу,я до чого тут веду
Я зібрала вас для чого?
Так,хворіє ліс у нас,
Та у нас є лікарі
Хай лікують,хай вистукують,
Та так,щоб той стук почув черв'як
Щоб від стуку він здурів
Щоб від нього захворів
Щодо звіра,навіть люди і ті знають
Не такий той чорт страшний
А що птахів поїдає
Це погано,поки птахи молоді
Не пускайте їх у низ
Не годиться нам птахам під землею вирувати
Є у нас іще проблема
Ця проблема ціла тема
Уночі над нашим лісом
Темна хмара сновига
Хмара,друзі,то не звір,
Не черв'як і не будяк
То природа проти нас
Поки вітер брат,він ту хмару геть розвіє
А якщо він змінить курс?
Хоч Сова я,та не знаю,
Що нам з хмарою робить?
Як природі догодить?
Прислухайтесь...Чуєте?!Як ліс шумить
Він підкаже,що робить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222613
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 16.11.2010
Жив у мене по сусідству Ваня міліціонер,був він якби то сказать колекціонер
Не машинки він збирав й не велосипеди,збирав гарних він ляльок
Живих й молодих,якось я одного разу лізла через Тина,дай,думаю,підгляну,що там за картина,нічого не буде,
А той Ваник дурнуватий накидав навколо хати якихось дротів
Зачепилась я там й впала порізала ноги,ще й не відома ізвідка
Пес біжить,чорти б побрали того Ваню з тим собакой,та з тими дівками
Я так бігла,люди добрі,щоб хто знав як я тікала
Там штани свої згубила,собака порвала,та якби ж то було все
Та біда як кажуть ходить не одна,є у неї помічник,те прокляте лихо
Ну що,лізу,перелажу на свою садибу стоїть мій руки у боки
Очі кров'ю налилися,думаю,кінець,я хотіла пояснити
Мав уже він слухать,і в цей час летять штани,мов два парашута
Ще й Іван,хай йому грець-Ти штани забула-я подумала,фінал,
Будь уже що буде,так недобрим був кінець,довго не забуду.
Зо три дня до того тину дорогу забула,та цей чорт сидить під вухом
Шепче,підбиває,йди,поглянь,тобі ж цікаво,нічого не буде
Інший шепче,чи дурна ти й інші є дороги
Я пішла до перукарні,потім до салону,кіло гриму наліпила
Міні юбку нацепила,взула туфлі на підборах і пошпилькувала
Бачу Ваня йде назустріч,посміхнулась доля
Ой,яка гарненька,каже,ще такої я не мав
От дурненький,не пізнав
Запросив мене у гості,я заходжу в його двір,гавкає собака
Ванька двері відчиняє,-дивно,він на тебе поглядає
Ніби тайну якусь знає,-
Я поглянула в свій двір,тихо так,пташки співають,
Бачу мій кругами ходить,бачу вгледів він Івана,
Ну,кінець,тут ми й пропали,усіх скинула чортів,
Щоб нічого не шептали.
-Слухай,Ваню,ти моєї випадково не відав?
-Ні,не бачив,каже він,а що дуже скучив?Якщо твоя дурна курка
Додом не вернеться,не сумуй і забігай,може доля і тобі всміхнеться-
-Так,у мене може й курка,та одна єдина,в тебе ж,бачу,бачу,поспішаєш
Я у тому кавардаку не діждавшись ані слова вибігла із двору
-Не пізнав мене Іван,рідний чоловік і той не признав.
Тут полила страшна злива,красоту усю ту змила
З тою зливой я ридала,думала,гадала.
Десь під ранок я втомилась і додому захотілось
По дорозі біля дому зачіску змінила,підняла до верху коси
Одягла бузкову блузку й спідницю гарненьку
Ті підбори-заморочки на дорозі залишила,взула туфелькі зручненькі
І зайшла до двору.
Він стояв й не ворушився,думала уб'є,потім гримнув
-Гей,Іване,вийди з хати,буду різать свою курку,щоб нікому не дісталась
Ти ж ментом у нас працюєш,акт складеш,заарештуєш-
Потім глянув він на мене,підійшов,поцілував і тихенько обійняв
Ще й на вушко прошептав-де ж ти довго так була,я всю ніч тебе чекав-
А Іван стоїть за тином погляда на цю картину,
Мені в очі заглянув,помарнів і дременув
Після того я до тину ані крок ногою,чула тільки,
Що Іван дуже зажурився,кинув хобі те дурне
Кажуть,оженився,тільки знаю,кожен ранок він виходить на свій ганок
П'є водичку й поглядає,де та курка,чи не встала,чи ще не літає
Ось,так,людоньки,буває,ось є щастя,ось й немає
Бережіть якщо вже є,а якщо іще немає
То воно вас десь знайде,а інакше не буває.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222100
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 14.11.2010
Как пахнут сливы...Волшебный аромат
Пришёл из детства и унёс
Унёс в страну,где сад цветёт,
Там птичка певчая поёт,
А рядом с ней цветок растёт
Цветок-раскрыты лепестки
Он мне шептал
-Люби,люби
Вы слышите как пахнут сливы?
Какой влошебный аромат
Он дал мне крылья
Я лечу,и нет дороги мне назад
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221974
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 13.11.2010
Гарним поетом я назватися не смію
Поети пишуть гарно я лиш мрію
Поети ритмом дихають й живуть
Годинами вишукують,поки те слово віднайдуть
До мене слово пташкою летить
В віконце стука,щось шепоче,гомонить
Віконце те я відкриваю
Маленьку пташечку вітаю
А потім з нею до світанку у обріях літаю
За світом споглядаю,буває там сміюся,буває і ридаю
Під ранок повертаю,ту птаху покидаю.
Гарним поетом я назватися не смію
Та я пишу,пишу як вмію
Щоб не погас вогонь,щоб не покинув душу
Тож поки я живу писати просто мушу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221687
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.11.2010
Хочу Вам подарить волшебные слова,
Чтоб в них любовь жила,
Душа чтоб пела и летела
И чтоб цвела,цвела черёмуха в саду
Её волшебный аромат
Подарит Вам любви наряд
И каждый будет пусть богат
Как матушка земля,
Чтоб птицы в небе и поля
И путеводная звезда
Пусть рядом будет навсегда
Но не храните только страх
Он пепел,он ведь прах
Любовью чаша пусть полна
Испейте всю её до дна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221141
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.11.2010
В коридорі біля шафи,в правому кутку
Пара туфелек лежала в синьому кульку
Біля нього трохи зліва пара нових на паркеті
Так блищали,так блищали,немов ранішня роса в свіжому букеті
А навпроти тої пари умістилася вона,громіздка й велика
Недарма придумав хтось,що як треба то вона,і сховає чоловіка
Там збирались усі лахи змала до велика
Мало місце там й трюмо з дзеркалом дволиким
Біля нього над дверима висіла картина
На картині цвіла слива гарними квітками,
Біля неї чути гул,джемелиними гудкам
Слива віяла дитинством,мрії дарувала
Там метелик кароокий в квітку погрузився
Так до неї припадає своїм чуйним хобітком
П'є нектар,до краплі випиває.
Ця картина має силу,та ніхто крім тої пані
На картину не звертає.
Тиша в домі,старі туфлі сили накопили
Важко схлипнули,зітхнули і прошепотіли
-Ви,будь ласка,нові туфлі,коли прийде завтра,
Коли пані візьме в руки,ви їй посміхайтесь
Вона любить,вона дуже любить сміх,
Отже й вас полюбить,та не смійте бігти разом вліво чи направо
Не тягніть і не смикайте,бо її хода рівненька-
Тут із шафи чути сміх,берет обізвався
-Що там кажуть старі капці?Де вони ходили?
Може десь тихенько спали?Коли нашу любу пані
На руках носили?Хіба може лівий знати,про що дума правий?
Я один,я добре знаю,я голівку прикриваю
Та там,друзі,чесне слово віє справжній вітер-
Нові туфлі озирнулись вліво і направо,
-Що це буде далі з нами й куди ми попали
Ми ж бо звикли бути разом,на пілці стояли
Та коли попали в ніжки,аж затанцювали-
А берет все кепкував,все сміявся й реготав,
Старі туфлі заридали й перед смертю розказали
-Ой,була і в нас спокуса,якось бігли ми у справі
Зліва-ліві,справа-праві,а надворі справжня злива
Ліві тягнуть її вліво,праві смикають за коси
Вона змерзла і промокло геть усе волосся
Ми подумали,здалася-і притихли туфлі
Нові кажуть-Що це з ними?Так переживають
-Та ні,що ти,вони сплять,вони ж помирають
Штурхни їх,нехай розкажуть,бо помруть
І не дізнаюсь,що там було далі
А я знати дуже хочу,куди пані наша вскоче.
-Охо-хох,та я не сплю,думку я гадаю
А вона,як та берізка з вітром похилилась
Зняла нас,узяла в руки,тихо посміхнулась,
Подивилась і побігла-боса,боса,боса!
Ми тоді з нею хворіли,чаї попивали,-
-Так,так,так,-сказав берет,я один сиджу
На тім'ї,а її не знаю,знаю я,що навіжена
Знаю любить вітер,знаю бризгає на мене
Всіляку гидоту,потім нюхає її й очі закриває
Ви не вмерли ще?Агов,чуєте,старенькі,
Може скажете мені,щось про цю картину,
Хоч я ще не помираю,та я чесно вам признаюсь
Як на неї вона гляне,в мене серце зовсім в'яне
Потім я стаю сумний,вона міряє мене,а з собою не бере.
-Любий друже,дивний подих,та картина,
То історія кохання,у ті хащі ти не лізь,
Хочеш бути поряд з нею,не сумуй,а посміхнись,
Ні,ще треба нам пожити,щоб побачити хоч раз
Як узує нові,вас,посміхнеться як зрадіє
Хай здійсняться її мрії,туфлі,ви її любіть
її ніжки бережіть,ти,берете,прощавай,
Посміхатись пам'ятай.
Ось і ранок,наша пані любить спати на світанні
Сняться їй солодкі сни,може райдуги весни.
Вже пора їй бігти браво
Є важливі в неї справи.
Нові туфлі,посміхнулась,покрутилась,повернулась
Ні,сьогодні взую ці,хай старенькі,не нові,
Та вони не підведуть,куди треба відведуть.
І побігла десь у світ,і ніхто...крім старих туфель
Не віднайде її слід і яким в той дивний день
Був останній їх політ......
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221137
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.11.2010
Любить-это значит любимой быть
Любимой быть-это значит любить
Неправду люди говрят,
Чем больше любим мы,
Тем меньше любят нас
Любовь-это награда
Блаженно жить в любви
Любовь нужно иметь
Любить нужно уметь
Любовью можно всё лечить и исцеление другим дарить
Чтоб жить счастливо нужно нам любить,любить,любить
Заполните Вы этим словом всего себя и всю
И повторяйте много раз люблю,люблю,люблю
Прийдёт любовь,она не за горами,
Она так рядом,она в душе,
Она с тех пор всё время с вами,
Когда увидели Вы мир
Она тихонько спит и ждёт
Буди,зови её и верь,
Что стороной она тебя не обойдёт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220657
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.11.2010
Ранок,свіжий і духм'яний
Син прокинувсь і до мами
-Мамо,мамо,що забула?
Маю я сьогодні свято
Хочу я гостей багато
А ще більше піаніно,
Бо у мене іменини
Чуєш грюкнули як двері,
Вийшов тато із оселі
Мамо,прошу,притворись
Вийди,татові всміхнись
І скажи,що його сину дуже треба піаніно
Буде трохи він впиратись
Та він має тобі здатись
Тато упирався,ніжками брикався
Та після обіду,все ж таки він здався
Привезли машину,справжнє піаніно
Буде в домі свято
І пісень багато
-Мамо,моя мамо,дай поцілувати,
Хочу ще сказати
Запросив у гості я сусідку Ніну
Хочу показати їй те піаніно
На нім як зіграю,пісню заспіваю
Тоді мене Нінка більше покохає
Ото буде свято,Ти,брат,тато,Ніна
Я і піаніно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220553
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.11.2010
Не надо,друг мой,не жалей
Жалеть меня не надо.
Не то расплачусь,разревусь
Скажи,нам это надо?
Я знаю,в этой жизни есть
И для меня награда
За мою гордость,нрав и честь
Я той награде буду рада
Её я к сердцу поднесу
И чистыми руками раскрою небу
И отпущу,чтоб птицы пели с нами
Ну вот и всё,и нет оков,
Нет лишних слов,и счастлив ты
Мне большего не надо
Не надо,друг мой,помолчим
Слова горьки,не надо слов,не надо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220062
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 04.11.2010
Хочет люблю ему сказать
Но не имеет права,уста молчат
Но вместо них кричат глаза
Глаза,глаза!Постойте,вы куда?
Увы,великий грех,словно тяжелый камень
Упал на грудь её,больна её душа
И вся она больна,но унывать не надо
Дано ей видно испытать
Ту боль и счастье,ту любовь,
Которую она искала
Ей было мало той любви,
Которую она имела,и вот
И вот закрыта дверь
В ту дверь стучала бы она,
Но не имеет права
Простите мне,что я люблю
Простите мне,что не имею права
Я не желаю боли Вам,желаю мира и тепла,
Желаю,чтобы жизнь текла ручьём
И чтоб вода того ручья
Угодна Богу лишь была
Принадлежите вы ему
Поэтому летят глаза,
Летят туда,где есть свобода.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220061
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 04.11.2010
Любить!Скажите мне,что значит это слово?
Быть может сын,а может мать ответят мне на мой вопрос
Но их ответ уходит с миром,
А я ищу любовь,которая живёт
Ищу её давно,но не могу найти,
А может быть отец?Но он не скажет мне
Хотя и знает он,но точно знаю я,
Когда-то мать умрёт и скажет мне
-О,дочка,я любила.
И сын оставит мать и скажет мне
-О,мама,я люблю.
И муж уж не прийдёт,когда не сможешь дать ты
Любви ему земной и скажет мне
-О,ты уже не та,тебе уж скоро сорок.
Тогда найдёте вы ответ на мой вопрос
И скажете
-Увы!
Но может быть не поздно и вам всем поискать,
Того кого ищу я,мне 22,
А я хочу,чтоб мне уж было сорок
Любить!Хочу любить!Но разве это можно?
(Написан 13 лет назад)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219849
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 03.11.2010
Её душа,как океан безбрежный
Где бури свет и тьма и тишина
В нём сила есть
Она жива!
Её душа огонь и пламя
Может согреть,а может и обжечь
Её душа ручья журчанье
Её душа цветка дыханье
Пьянит,дурманит и болит!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219448
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 01.11.2010
Мамо,матусенько,нене моя
Скільки довгих ночей не
Від мене своїх добрих очей!
Мамо,матусенько,нене моя
Скільки ти недоспала,поки виросла я
Йшли роки й підростала дитина твоя
В тім пишнім саду,мов квітка цвіла
В тім пишнім саду,мов пташка співала
Й літала,літала,бо мама голубкой була
Мамо,матусенько,нене моя
Ти любила мене,як люблю тебе я
Ти чуєш як стогне пташина сім'я
Мамо,матусенько,нене моя
Тебе не забула,рідненька моя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219181
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.10.2010
Бал.Как долго я его ждала,всё думала,гадала
Из голубой парчи наряд облюбовала
Я в нём как птица крылья расправляла
И волю ощущала,я мечтала.
Мечта сбылась.
Вот полон зал,в нём музыка играла
И я одна,одна на ринге среди зала.
А вот и льстец,в руке кинжал
Горят глаза,в них пыл и жар
Кинжал дотронулся крыла
И нет парчи нагая я, танцую в ценре зала
Оставил крылья не обжег
Я мотылёк,ночная бабочка
Всегда я у огня
Скажите,кто полюбит такую вот меня
О воли все мечтают стихи и песни сочиняют
В конце концов в любовь играют
На самом деле,что о воли знают
Когда вот так,на волоске
Когда гореть,словно в огне.
Мечта сбылась,но не об этом я мечтала:
Хотела в платье я кружить
В обьятиях любимых быть
Чтобы глаза в глаза,рука в руке
Чтобы кружилась голова,
Не от того,что мотыльком была
А королевой бала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219000
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 29.10.2010
Пройдуть роки,погляне хто на ті слова
На білому папері,що в темні ночі їх писала
А під вікном маленька пташечка співала
Пахло любистком у саду,
Гуляв козак в ріднім краю,
Гуляв і горенька не знав,
А край все цвів і розквітав,
Мабуть і досі розцвітав....
Нема нема й частини того краю
Там соловей не зна кому співає
Немає поля і долини
Немає кузні і рівнини
Немає де гострить меча
Потухла воскова свіча
Засохла у лузі червона калина
Прийшла тривалая довгая днина
Біль давить у груди,серце стискає,
Дихання немає,земля завмирає
Та хто її чує,та хто приголубить,
Коли ту долину,як малую дитину
Від грудей відірвали,на шматки розірвали
Ще й пити не дали,зате на табличку слова написали
Ще не вмерла Україна і слава і воля!
Хвала,хвала поету за високі ці слова
Є Україна?!Ось тільки доля,у чому суть її
У кожного своя як слава,як і воля?!
Хто зна!?Хто зна!?Лише слова,
Болючії слова на білому папері.......
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218514
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.10.2010
Ти гарним був,такий і є
Тільки чомусь останнім часом думки ховаєш
На дно склянки
Прошу,сховай її далеко,
Та ні,далеко не ховай,бо хто?
Як не вона тебе зігріє
Хто розжене по жилах кров
Почує й зрозуміє
О,так,вона,та я скажу тобі
Вона таку лише вдава
Вона,як жінка,спочатку скаже-пий до дна
На другий день-болить у неї голова
Своїх думок ти не ховай
Солодким тим вином на волю відпускай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217056
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.10.2010
Я кби ж то кімната мала п'ятий куток,то саме там поселилося б справжнє кохання і кімната перетворилась би на світлицю,осяяну сонцем і місяцем одночасно,та на жаль сталося так,що нема п'ятого кутка,тому й тиняється кохання по світу й не може віднайти собі притулок,зранку до ночі воно ходить по оселям,випромінює своє світло з надією,іноді воно стомлюється і десь ховається,наприклад під капустою на грядці і саме там його хтось знаходить,але іноді воно плаче проливним дощем і тоді в оселях стає прохолодно,а іноді буває зовсім холодно,бо кохання засипає снігом.
Та хіба годиться?Хіба годиться заривати його в сніг?
І якщо воно вибереться зі снігу і все ж таки залетить в вашу оселю,то воно буде трішечки холодним,але воно справжнє,його потрібно лише зігріти своїм серцем,покласти на свої груди,хай відпочине і зліпити хоча би малесенький горщик,посіяти зернятко і все...І більше нічого не треба,лише іноді поїти його водою і виносити на сонце,і воно проросте,обов'язково проросте,бо кохання-то квітка,і розквітне,обов'язково розквітне і навіть буде дарувати аромат,аромат кохання,його потрібно уловити,бо аромат той тонкий,тонкий.Ви відчуваєте,так,звичайно відчуваєте,його не можна не відчути,тож запам'ятайте його на все життя і бережіть його,бо квітка,як і все живе має свій час і своє місце.Дякую,любі мої,кохайте,закохуйтесь і будьте кохані!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217041
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.10.2010
Осінь...Холодно...Дощ...
І так хочеться...щоб ти підійшов ззаду,тихо,непомітно і обійняв
Своїми теплими руками.
Та це неможливо,ти так далеко...і так поряд...
Але я точно знаю,пройдуть дощі,
Ти з'явишся і обіймеш мене,
Тихо і ніжно...
І душа розквітне,мов квітка в пишнім саду
І заспіває,і підніметься в небо пташкою
І торкнеться твого крила
Бо поруч ти і у руці рука
А якщо ти не з'явишся,навіть після дощів
Просто знай,я чекаю на тебе,чекаю вдень і вночі
Чекаю завжди,моє кохання
Кохання мого життя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216701
рубрика: Поезія, Поема
дата поступления 18.10.2010
Где -то моё счастье в вышине гуляет,
Синими очами смотрит и мигает.
Я ему открыла двери и окошки,
А оно кричит мне, подожди немножко,
Много не прошу я,отогрей сыночку
Ручки и ладошки!
Умой его личко свежею росою,
Напои водичкой, чистой, ключевою,
Открой ему глазки раннею порою,
Чтоб смотрел он в небо
И бежали ножки по твоей дорожке
Счастье моё, счастье , загляни в окошко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216618
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.10.2010
Хочу я песню написать-но как слова мне подобрать?
Хочу любовь не потерять-но где мне крылья птицы взять?
Хочу пить воду из ручья-к ручью дорога нелегка,
И как найти её туда.
Мой Бог!Дай мне слова,и крылья дай,
И укажи мне путь к ручью
Я не сломаюсь,я дойду!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216615
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.10.2010
У мене свято.Всі його чекають,купують нові сукні,роблять зачіски,кличуть друзів,а я?Прокинулась пізно,не біжу в перукарню,та й сукню одягла зовсім не святкову.Пора.1 вересня!Я вийшла з дому й побрела в місто,веселі школярі з великими радісними очима бігали по вулицях,оповіщаючи всьому місту,що цей день настав,а першокласники тримались на крок від мам,ніби кажучи,мамо,я вже дорослий,я маю йти самостійно.Усі раділи,місто ніби ожило,я пригадала як тато вів мене перший раз до школи,та мені зовсім не стало весело,а навпаки,я ще більше засумувала.Я мала купити квіти для мами,я ніколи цим не переймалась,бо завжди їх вибирав тато,та сьогодні я була відповідальна за їх вибір.
Квітів було море,в його ароматі можна було потонути,мої очі розбігались,я згадала!Жоржини,так саме вони,білі та червоні.Перший раз у житті я купувала квіти мамі,відчуття були такі гострі,отож я швиденько звідти втекла,не минула година,як я цілувала маму й дарувала їй квіти,білі та червоні жоржини,ще мить я мовчала,лише потім,набравши ковток повітря сказала:-Люба моя,матусю,я дякую тобі,що ти народила мене в муках,дала мені життя,пробач,що мало приділяла тобі уваги,що так довго несла тобі ці квіти,твої улюблені,білі та червоні жоржини.В цю мить я відвела погляд на тата,він теж чекав моєї уваги:-Мій любий,татусю,дякую тобі за те,що ти завжди був поряд,я завжди відчувала твоє могутнє плече,та я не можу,чуєш,не можу змиритися що тебе нема поряд,тішить лиш те,що ти з нею,так як ти мріяв усе життя,виявляється мрії збуваються,та вони дорого коштують,дуже дорого.
Вони мовчали,обоє,від цієї страшної тиші у мене гуло в голові,то щоб не розридатись я швідко їх поцілувала і побігла,вже скоро я була вдома,біля самого під'їзду стороння жінка вручила мені листа й не сказавши ні слова щезла,я ледь відкрила двері,руки зовсім не слухались,кинула листа й впала на ліжко,ридаючи,яка я самотня,тверділа собі,а телефон не вмовкав,як же мені зле,і нікого,нікого поряд,сльози!Вони були такі сильні,що мені здалося,що вони хочуть мене задушити,вони забирали у мене сили,мені стало холодно,дуже холодно й страшно.Я потягнула на себе ковдру,та біль не проходив,як я заснула не пам'ятаю,та добре пам'ятаю голос,ніжний-ніжний,теплий-теплий,я ніколи його не чула,та й ніколи уже не забуду.
Доню,донечко,встань,моє дитя,бо я маю тобі щось сказати,пробач мені,що залишила тебе не давши доторкнутись до материнських грудей,де протікають білі ріки любові,пробач,що ти не бачила щасливі очі матері,коли робила перший крок у життя й промовляла перше слово,пробач,що не заплітала тобі коси,та знай,я завжди споглядала на тебе,завжди,і сьогодні,ти така доросла і ці сльози,не плач,благаю,бо через них я теж ридаю,а на небі суворі закони,на небі не можна плакати,бо хмари заховають тебе,а я хочу тебе бачити,чуєш,лист...
В цей час пролунав дзвінок у двері,такий гучний,що вмить щезло все,я встала,відчинила двері,та там нікого не було,дивно,подумала я,поглянула на себе у дзеркало,ОЧІ!вони стали іншими,мені було так добре,так легко,я поглянула на годинник,пів на сьому,Боже ж мій,у мене ж сьогодні день народження,мене чекають друзі,за 20 хвилин я стояла у святковій сукні,з гарною зачіскою і ці очі,немов би хтось запалив там два вогники,здавалось все,та ні,парфум,не може бути,він скінчився,я відкрила шухлядку з надією знайти хоч краплю,лист...Від кого він?Я швиденько розірвала конверт,які слова,не можна такі слова читати наспіх,тим паче що на дворі на мене вже чекали,тому я залишила його вдома.
Привітання були теплими як і зала,столики були вкриті червоним бархатом,який гармонійно відповідав картинам з пишними червоними квітами,це придало романтизму й трішечки любові,також я отримала в подарунок свій улюблений парфум,і щоб відчути його аромат я вийшла на терасу.Небо було вкрите зорями і кожна зіронька мала свою історію,та я не мала їх знати,я відкрила флакон,і...
Відчула,відчула його,це пісня,пісня поета,який віддав душу й серце,щоб я відчула справжню октаву,яка вмить може перенести тебе хоч на край світу,та мені не хотілось на край,мені хотілось додому,я викликала таксі й поїхала,друзі не були здивовані,бо добре знали,що я зникаю так,як з'являюсь.
Вдома на мене чекав він,немов чоловік,що чекає кохану,а вона вже біля нього,та ніяк не наважиться впасти йому в обійми,коли ж вже настане цей час?Не роздягаючись,я пішла до бару,дістала улюблений татів келих,ще парочку нових,згодились і свічки,які готувала на свято й пляшка шампанського,вперше в житті я відчула себе дорослою,ці келихи,повні шампанського,свічки і я,наодинці з листом.
Євгеніє,ми знали,що саме в цей час ти запалиш свічки і наповниш келихи,бо саме в такий час сімнадцятирічні дівчата приходять додому,та ми чекали,терпеливо чекали на тебе.Навесні,літай,як пташка,свої крила розправляй!Влітку мрій і дозрівай!Восени збирай врожай!Взимку нас не забувай і весь час кохай,кохай,й побажання пам'ятай.
Я випила увесь келих,ще довго дивилась на свічки й думала,яке у них коротке життя,лише одна пляшка шампанського і маленькі роздуми.Тієї ночі я не бачила жодних снів,лише спокійний довгий сон.Ранок,який свіжий та тихий,я встала,зібралась в університет,прибрала свічки й келихи,пусті келихи...
Я летіла на крилах весни,бо дозрівала як студент,який хоче зібрати урожай науки та знань і пам'ятала...про них,а зі мною була моя любов,яка відкрила двері в непізнанний світ,він розкрив мені обійми і чекав,і я йшла йому назустріч,роблячи перший крок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216514
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2010
Мій сину,рідний,моє дитятко
Тебе ростила,мов зернятко
В тебе вдихала свої я мрії
Не дай заснути своїм надіям
Слова на вітер ти не пускай
Раз слово дав-його тримай
Будь вірним другом у біді
Я квіти сонця даю тобі
Не на вікні хай помирають
В твоєму серці пишним садом
Хай розквітають,щоб сад той,
Любий,дав плоди,щоб я раділа,
Люд і ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216449
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2010
Мені наснився дивний сон-сидів один ти під вікном
Пив крепку каву із вином
Дививсь на зорі і шукав
Шукав її,чудну і ледь помітну
Чомусь не сяяла вона,
А ти чекав,всю ніч чекав,
Та довга ніч життям була
А хмара над зорею,
Немов би її доля їй шлях перекривала,
Щоб на твоє віконце,
Та зіронька не впала,
І навіть вдень за нею споглядала,
Вона від всього світу чомусь її ховала
Та ось чому?Сама того не знала
Тобі здавалось,що та зірка
Вже зовсім догорала.
Та ні,вона не догорала
Вона лиш сили набирала
Тож поки хмара сновигала
Своє тепло і світло сестрицям дарувала
Та ось сталося диво
Повіяв дивний вітер,він хмару підхопив
І десь поніс далеко.
Чудна і ледь помітна засяяла у небі
Вона не хоче падать до тебе на віконце,
Вона буде чекати,за обрій сяде сонце
Один ти сядеш під вікном
Наллєш два келихи з вином
Поглянеш в небо і знайдеш свою зорю
Чудну і ледь помітну,а вона...
Тобі тихенько посміхнеться
Своїм крилом до вуст торкнеться,
Зігріє всім своїм теплом,загляне в келихи з вином
І ніч кохання подарує,ось так і буде
Бо лиш вночі її шукаєш,під ранок забуваєш
А вона?Де вона вдень?
Хто її знає,лиш уночі вона панує
Вночі його цілує,вночі його кохає
Вночі його милує.Щаслива ніч
Міркуєм ми
Чому ж не разом вдень вони?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216182
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 15.10.2010
Пусть ангел хранитель возьмёт Вас на крылья,
Подарит улыбку,согреет теплом
И пусть и отныне,Ваша обитель
Не знает унынья,
Пусть в ней воцарится
Любовь,да любовь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216166
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.10.2010
Любовь-таинственная штука!
В ней смысла нет!
Один обман!
Она приходит,словно мука!
Уходит в небо,как туман!
Она приносит боль и слёзы!
В душе оставив,тёмный след!
Твои мечты,мольба и грёзы!
А что ещё?
Ещё привет!
Любви желать и быть любимым!
Что нужно в мире нам людям?
Любви мы ищем необьяснимой!
В итоге жизни,ищем храм!
Храм душ упадших,только ветер!
Уносит пыл и бурь страстей!
Любовь одна,одна на свете!
Она на всё найдёт ответ!
Дитя любви,дитя природы!
Она тебя ждёт на пороге.
Так будь же добр,дай обет!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216160
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2010
Як тебе можна не любити?
Коли на дворі листопад,
Тебе творю й буду творити
І хай слова йдуть невпопад.
Скажи,до чого тут слова?
У кожного свої права.
Лиш осінь,листя запашне,
Вона проводить свій обряд,
Комусь одягне свій наряд,
До когось краплею впаде,
Та,вірте!вона нікого не мине.
На землю крона опаде,
Мов золотом укриє,
Земля готується до сну
Не дайте задрімати мріям.
Як тебе можна не любити?
Як тебе можна не кохать?
Мій золотавий,ніжний зорепад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215857
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2010
Мамо моя,мамо,
У лузі калина
Зростила ти доньку,
Зростила ти й сина.
Пісні співала,
мов скрипка грала
І в коси стрічки,
Мов думи довгі
Плела,вплітала.
Дала їм волю,
дала їм крила
І відпустила
В високі далі,
Собі залишив
Тугу й печалі.
І відлетіли
В високі далі
Тобі залишив
Тугу й печалі.
Матусю,сонце,
ти не журись,високо
В небо подивись,
Вони повернуть
На рідну землю,
На Україну,
Вклоняться низько
Тобі до ніг,
Згадають пісню
І вийдуть в поле
Як зійде сніг,
Тебе калину
Обійняти,стрічки
Барвисті,кольорові,
Мов думи довгі
Вплести,вплітати.
Мамо моя,мамо,
У лузі калина...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215762
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2010
Сьогодні я розповім вам історію,справжню історію справжнісінького життя,можливо в ній хтось пізнає себе,а можливо...отож умощуйтесь зручненько,забудьте про справи,які вас турбували,ще й досі не полишили,та й відлетімо в осінь,гарну роскішну,розмальовану соковитими фарбами справжнього майстра,осінь була ранньою,тому дерева ще міцно тримали свою крону,мов той кіт,що тримає мишу в зубах,а вона,здається ось-ось втече.Ось в такий осінній день я мала пообідати з подругой,та вона як завжди запізнювалась,чи,може затримувалась.Була обідня перерва,люди сновигали взад-вперед,то щоб не заважати цьому руху я присіла на лавку,яка на моє щастя була вільна,я зручно впала,бо 15хвилин мала точно,озирнулась навкруги і побачила його.Він сидів навпроти мене,прямісінько біля фонтану,його очі не відривали погляд від води,це треба так любити воду,щоб не відривати від неі очей,подумала я,які гарні жінки проходять повз нього,а він,гордий чи що,ні на кого не звертає уваги.Моя цікавість розпирала мене всю,та все було марно,він сидів,немов мумія,та кохався з водою,може він сидів-би так доти,поки я не пішла пити цю каву,будь вона не ладна,і хто іі придумав,через неі не можна ні поснідати,ні пообідати і навіть не поспати,відволіклась,це теж через неі,та подув справжній осінній вітер,чоловік повернувсь і заглянув мені в очі,його погляд зупинився на мені усій,він ніби вивчав мене,чи роздягав,спочатку я хотіла встати й піти,та потім передумала,хай роздягає,загалом це подобається усім жінкам,не кожна це визнає,та й сучасні чоловіки зовсім не вміють роздягати,а він,так гарно,я відчула силу,яка покличе мене до нього,подивилась на годинник,часу було зовсім мало,я занервувала,ось-ось мала підійти подруга,та невже?Він пролунав,його могутній справжній чоловічий голос:"Шановна пані,чи не буде вам складно пересісти ближче до води?""А ви в неі такі закохані,що аж ніяк не можете від неі віддалитись?""Так,я дуже люблю воду.""Я помітила,це ваша стихія.""І ваша теж."Його голос засмутився і я відчула його самотність,в цей час до мене підсіла неприємна жінка,і від іі погляду мене справді потягнуло до води,сама доля підштовхнула мене до нього,він подав мені руку так,ніби на ній була квітка,від якоі не можна відмовитись."Станіслав""Вероніка""Дуже приємно,значить,Віра,гарне ім'я,когось чекаєте?""Так""Не можна змушувати таку жінку так довго чекати,так можна й з голоду вмерти,так його любите?""Дуже",відповіла я,й подивилась на годинник."Я би до вас летів,то може кави?""Може й кави"тихо сказала я.Він подзвонив по мобільному,"Я відчув вас відразу,щойно ви присіли,ваш аромат,він вам личить,Шанель,так,він ваш,я намалював вас у воді,"каву принесли прямо туди,та лише одну чашку."А ви чому не п'єте?""Сьогодні я не питиму кави,кава має сильний аромат,якщо дозволите сьогодні буду пити вас,у вас гарні очі,чисті,прозорі,немов вода,погляньте,вона радіє!""А й справді радіє,"-посміхнулась я і знову відчула той самий погляд,саме тоді,коли з'являється романтика,з'являються подруги."Я бачу тобі не сумно,то ми йдемо?""Познайомся,це Станіслав,а це моя подруга Тоня.""Я не знайомлюсь з чоловіками,які дивляться на мене через окуляри."Тут він встав,"То це і є ваше кохання?якби я знав,я б вас украв,а вам,люба моя,подруго,я зазирну прямо в вічі,ваші гарні,та може моі кращі."Коли він зняв окуляри я не помітила,та як дременула Тонька не помітити було важко,"Вибачте."Я побігла за нею,ледь наздогнала."Чому?чому ти ніколи не знайомишся з ровесниками,чому?""Тому що мені з ними не цікаво""А з сліпими тобі цікаво?""Як з сліпими?""Ось так,він же зовсім сліпий,зовсім."Мені стало ніяково,я ніби стала щось шукати."Я,я там забула мобільний"Мабуть я летіла,перший раз у житті,летіла туди,де мені було так добре,летіла туди,де дозволяла роздягати очам,яких не було,та вони бачили краще інших,тих,зрячих,летіла туди,де посміхається вода,летіла туди,де замість кави хочуть пити тебе, та було пізно, фонтан не смівся, він плакав від болю,бо за осенню прийде зима й заморозить його, а я? що буду робити я? літня жінка сиділа на лавці, яка за п'ятнадцять хвилин змінила все, я навіть спитала у неї, де він подівся,- «Поїхав, така молода, і не соромно, бігати за чоловіками,а-я-яй.» Чому люди так люблять судити? вони ж зовсім мене не знають.Більше я його не бачила,лише на згадку про нього кожної ранньої осені я приходжу до фонтана,одягаю окуляри,потім дзвоню з мобільного,мені приносять чашку ка,та я не п'ю її,насолоджуюсь ароматом Шанель,він так мені личить,і чекаю,чекаю на нього,можливо він з'явиться,,сяде біля своєї води в яку він так закоханий,і я дозволю йому себе роздягти,а як думаєте ви?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215394
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2010
Хочу Вам сказку рассказать,жил-был кот,любил тот кот одну весну,но вот однажды в холода забрёл он в тихие леса,там кошка дикая жила,была она не зла,но дикая была.И стал тот кот бродить в лесу,и стал он кошку соблазнять и говорил он,что зима ему теплее чем всегда и что от дикости её он просыпается вночи и хочет лишь туда,где холод и зима.И соблазнил он кошку ту,увёз из леса и тогда,тогда та кошка поняла,что никогда слова того кота не будут так легки,как ветер в том лесу,что когти у того кота не будут так нежны,как листья в том лесу и стало страшно ей,но было поздно,ведь у того кота был план давно,он ждал весну,и та весна ему дороже всех была.Но,ошибался этот кот-не могут дикие коты любить лишь то,что лишь цветёт,не могут дикие коты принадлежать коту или котам,они не могут принадлежать себе,ведь их природа где-то там,она не здесь,она в лесу и лес тот очень далеко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214747
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.10.2010
Матусе рідна,мов пісня колискова твій голос в моїм серці звучить.
Закрию очі і все то чую і все то бачу-журавль в небі летить.
Летить,курличе і в небо кличе.Закрию очі і все то бачу
І все то чую-струмок дзюркоче,сказати хоче-ЗЕМЛЯ!!!
Від болю стогне і квітка плаче,бо помирає.
Матусе,рідна,чому ж ридає?Чому серденько своє так крає?
Чому так груди їй розриває?Хіба ж не чує?Хіба ж не знає?
Що пісня в серці знов і знов мов колискова пролунає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213721
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2010
Опять!Опять мечтаю и болею.Опять люблю и сожалею.Опять стою перед закрытой дверью.Скажи мне,Господи,ответь,за что мне это?Чтобы петь?Чтоб заново родиться и снова умереть?А может,чтоб писать?Или мне нужно просто рассказать,что невозможно в мире любить и не страдать?Бывает больно так,что хочется кричать,о,да,я знаю,кто не знает боли-не знает цену истинной любви.Мой Бог,тебя молю и умоляю,коль не дано мне исытать любви земной-ты гнев и злобу,стрелы и ненастье своей рукою отведи,надежду дай,мой дух и веру укрепи.И ангела прошу мне подари,пусть он меня не покидает,везде и всюду пусть сопровождает,пусть глаз своих не закрывает,пусть днём и ночью охраняет.Я буду петь,болеть,страдать,мечтать-чтобы твою любовь,мой,Бог не потерять!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213707
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2010
Я сьогодні не творю-я сьогодні витворяю,всі слова,що йдуть від тебе вголос промовляю.Місто спить,та я не сплю,я з тобою розмовляю,про кохання,про чекання,про нудьгу та сподівання.Чую я ми не одні-за стіною ще такі,не такі?Помовчимо,розбиремося,хто і що.Хвиля тиші,жінка каже-Я сьогодні у трамваї все гадала й міркувала,що зробить тобі такого,щоб тебе я покохала!чоловік відповідає-В тебе хата є і погріб,що ще тобі треба?-Хочу віллу і машину і грошей багато,он на Люську як погляну всю аж роспирає,має все,що заманеться,та все мало-не уйметься,ти на мене подивися,хіба ж я страшненька?маю п'ятий розмір бюсту,та й хода гарненька,а вона?вона й не ходить,їздить в лемузині і як тільки тії ноги влазять у машині,вона й вдома не буває-ніби в бурситеті,а я справная хозяйка,все є у буфеті,із підвала не вилажу,все туди заношу,все!не буду!більш не хочу!хочу як у Люськи,хочу духатись Армані,щоб крутились біля мене круті,як їх,що в кишенях мають мані,що?мовчиш?нема що сказати?Справді тиша,що там сталось?може слів не має?Ні,не слів,у нього сили слухать вже немає,він заснув і сниться йому,ніби пальцем Люська його манить біля дому,він за нею без оглядки прошмигнув в квартиру,вона робить йому каву й мовчки поглядає,там не п'ятий,та той подих так розігріває,він не хоче пити каву й додому не хоче,доторкнулась до волосся-ноги віднімає,доторкнувся він до неї,Боже,милий Боже,як же ж добре біля неї-краще не буває,а вона йому ні слова,таке витворяє.Він від тої насолоди узяв і проснувся,біля нього його люба поправляє груди-Знаєш,любий,ця розмова довела до сказу,то ж пиляти тебе буду щодня й не по разу.Тут він мовчки постояв,вийшов тихо й прошептав-Хоч пиляй,хоч не пиляй,я до Люськи йду у гай!Знову тиша,розібрались,мабуть,сплять,а хто і де?-А ти куди?-Спробуй відгадай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213047
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2010
Сьогодні я розповім вам історію,справжню історію справжнісінького життя,можливо в ній хтось пізнає себе,а можливо...Отож,умощуйтесь зручненько,забудьте про справи,які вас турбували,ще й досі не полишили й читайте,читайте,читайте!-Статус,статус,статус.Кожнісінького дня тверділа подрузі Лариса.Ну що їй сказати у відповідь,думала Наталя,та щоби вона не відповіла,не думаю,що вона її зрозуміє.Наталя мала не абияке терпіння і завжди знаходила компроміс,та одного разу від одного цього статус їй стало зле,вона не хотіла компромісів,вона хотіла з цим покінчити раз і назавжди.-Так,Ларисо,ти маєш рацію,я з тобою згідна,повністю,отож,сьогодні я дала згоду одружитися з звичайним олігархом,який має маленьку хатинку на Кіпрі,такий же маленький літачок,щоб туди літати,й таку ж собі маленьку яхту,на якій будуть розважатись такі ж самі маленькі олігархи,вони будуть заглядати мені у груди,дихати огидним перегаром після випитої зовсім маленької дози віскі,посміхаючись американською посмішкою будуть казати мені яка я вродлива,та ти цього не побачиш і не почуєш,бо олігархів більш цікавлять коні,аніж подруги дружини,звичайно,ми будемо бачитись,правда,не так часто,бо й у мене з'являться інтереси,може я займусь благодійністю,бо якось же треба покривати гріхи чоловіка,та й у мене їх набереться,та що тут казати,не буде у мене вільного часу,ти ж розумієш всілякі шопінги,шейпінги,студії,салони,о-о-й,ні ні,не буде у мене часу,тобі треба буде знайти нову подругу,бажано молодшу,щоб біля неї і тобі приділяли увагу чоловіки,а,головне,щоб вона уміла слухати.Коли Наталя строчила як кулеметна зброя,Лариса,не тільки не пила каву,вона,здається,й не дихала.Її очі заблищали,на щоках з'явились мокрі краплинки,вона важко зітхнула,встала й мовчки вийшла.А Наталя!?Наталя теж зітхнула,тільки з полегшенням,розправила плечі,замовила чашечку свіжої кави,дістала люстерко,поправила волосся й посміхаючись собі,тихо прошепотіла-ось,тобі і статус .Пити самій каву їй не довелось,до неї підсів чоловік гарної зовнішності,та й одягнений не в просте лахміття,від нього віяло дорогим парфумом,а ще,він приємно посміхався.-І чим,Вас так образили олігархи?І навіщо виходити заміж?Ви ж не закохані,ніколи не розумів жіночої логіки,поясніть,будь-ласка,чому жінка,не будучи закохана виходить заміж?Щоб мати статус?Заради грошей?Чи щоб народити дітей без кохання?Наталя подивилась на незнайомця і зрозуміла,що має йому відповісти,та що?-Чому ви питаєте це у мене?Я ж не збираюсь народжувати вам дітей,та й бачу ви одружений,то й запитайте у дружини.-Так,одружений...був,досьогодні,та моя дружина,відлетіла до іншого,саме на Кіпр,він має справжній статус,мого їй було замало,чому вам розповідаю?я підслухав вашу розмову,вибачте,не хотів,та ви так голосно говорили,ще й такі знайомі речі.-То ви олігарх?-Ні,ні,я звичайний директор,допиваючи коньяк з кавою сказав чоловік.-Школи,чи що?спитала у нього Наталя.-Майже,а ви з гумором,то ви справді виходите заміж?А коли?-У суботу!-В яку?-Я ще не придумала.-А ви його хоч трішки кохаєте?-Та ні,я взагалі не вмію кохати,я,як каже моя подруга належу до тих жінок у яких вітер в голові.-Чому?-Бо лиш його й кохаю.-Кохаєте вітер?-засміявся чоловік-ви чудна,а якже заміжжя?-Та я його надумала,немає ніякого заміжжя, і олігархів,і Кіпру,ні,він є,тільки для інших,не для мене.У нього задзвонив мобільний,він зблід-Вибачте,у мене дружина загинула,в авіакатастрофі-він встав,поцілував мені руку,розрахувався і щез,так,як з'явився.Тієї ночі Наталя спати не могла,не через нього,через випиту норму кави,під ранок заснула й проспала на роботу,через це її й звільнили.А й справді,навіщо їй така робота,яка не приносить задоволення.Ура,у неї буде справжня відпустка,тепер за багато років вона відчула справжній вітер,який щось нашіптував їй,розкидаючи волосся.Минула ціла неділя.Лариска не дзвонила,мабудь,образилась,Наталя була в гарному гуморі,отож,зателефонувала сама,хотіла розповісти правду,домовились зустрітись у тій самій кав'ярні.Знову зустріч,знову кава,посмішки,розмова.-Знаєш,Ларисо,я хотіла тобі сказати-та вона мене не слухала,поглядала десь осторонь.-Озирнись,твій олігарх.Наталя повернулась,її погляд завмер,він стояв з величезним букетом жовтих троянд,вона встала,підійшла до нього,ніжно обійняла-Як справи?Мій,директоре школи.А він нахилився до неї й прошепотів-Я тебе ніколи,нікому,чуєш,ніколи і нікому.Подарував квіти,поцілував руку і знову щез.Того дня кава була смачною,як ніколи.Тієї ночі Наталя не спала,не через каву,так,через нього і почуття,що охопило її,вона хотіла бачити його кожної години,та що там години,щохвилини,щосекунди.Хотіла торкатись його роскішного волосся,вона хотіла,хотіла його.Чекання,чекання і терпіння і більше нічого.З того самого дня Наталю ніхто не пізнавав,вона розквітла,мов квітка,омита росою,до якої торкалось сонце і від того тепла вона ставала все гарнішою й гарнішою.Її очі сяяли так,що від одного погляду шаленіли усі чоловіки,та вона чекала лише на нього.Через півтора місяця вона стала його дружиною,він ледь вмовив провести медовий місяць на тому самому Кіпрі.Щоб шлюбна ніч була незабутньою і романтичною він наповнив автомобіль квітами,через них усе і сталось.З тими квітами він летів до коханої,а відлетів у інші світи,автомобіль втратив керування від великої швидкості,його просто знесло з дороги.-Чому?Чому доля така несправедлива до тих хто кохає?Чуєш,Лариско,ти ж усе знаєш.Чому?питала Наталя у подруги за маленькою чашечкою кави,за маленьким столиком в маленькій кав'ярні,яку відкрила в честь свого директора школи.-Люба моя,подруго,все минеться,біль утихне,та тепер ти маєш статус,тепер ти можеш займатися благодійністю скільки завгодно,не покриваючи гріхи чоловіка.-Так,тепер я маю статус,та не маю кохання...Статус!Що він може зробити для жінки?І що може зробити жінка без нього?Аяк думаєте ви?Любі мої,читачі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212935
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2010