| Сторінки (45/4474): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Червоним ранок ще таким не був,
Здавалося, що буде сильний вітер.
В росі червоній вітер, мов заснув,
Чи просто в роси вітер ноги витер.
Роса дзвеніла, мов церковний дзвін,
Туман з долини шугонув у небо.
Лише ранковий промінь на поклін,
Будив пташиний незабутній щебет.
Це була казка… Роси зацвіли…
І так хотілось у цій казці жити.
Вітри мовчали, наче не були,
А з ними так хотілось говорити…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879356
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2020
Знов цілу ніч кричали пугачі,
В тумані зникли і вогні, і зорі.
Місяць лише наставив рогачі,
Сивач клубивсь, творив свої узори…
Туман сховав здавалося усе,
Закохані у ньому заховались.
Їх таємницю він в собі несе,
Вони ж у одяг сірий повдягались.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879354
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2020
Її лице, для мене дивна казка,
Її волосся, як густі жита.
В її очах погроза є і ласка,
Цю жінку не торкаються літа.
Моя красуне, ранку світанковий…
Хіба ще десь я віднайду таку.
Я вже не можу жити без любові,
Тебе єдину стрів я на віку.
Що має бути, хай воно так буде,
Дай мені руку, щоб на все життя.
І хай кохання ще лоскоче груди,
Я ж не міняю власні почуття.
Скільки ми знайомі вже з тобою,
Щастя побажай моїм літам.
Будь мені єдиною судьбою,
Я тебе нікому не віддам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879176
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2020
Де поліські схрестились дороги,
Серед лісу в топких болотах.
Де часами із них чути стогін,
І на довгих ногах бродить птах.
Де сплелася в клубочки ожина,
Журавлина рясніє в мохах.
Де в тумані густа павутина,
Де схрестились дороги в мечах.
Де дурманить багно і чорниця,
Там де папороть квітне в очах.
Де знайшла собі волю криниця,
Де мохи по ночах, як свіча.
Це Полісся, мій край неозорий,
Крім боліт, тут розкішні жита.
Де в стожари зібралися зорі,
Тут живе моя доля свята.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879175
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2020
Один, як перст
І певно в цьому біль…
Несу свій хрест
На ранах завжди сіль.
Ранкова тінь
Торкнулася роси.
Ще не амінь,
Та я і не просив…
Якось живу
Та важко, бо один.
Ще на плаву,
Хоч я уже не син…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879065
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2020
Родився, і ти щасливий,
Хоч з криком приходиш в світ.
Попереду бурі й зливи -
Життя ще багато літ.
Кохання – немов тортури
І кілька полос в житті…
Прийдеться долати мури
І жити на самоті.
Лише пам’ятати треба:
Батьками дано життя.
Разом, під єдиним небом,
Живуть і батьки й дитя.
З народження і до гроба
Життя, як вода біжить.
Прожити красиво треба,
Воно пролетить, як мить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879063
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2020
Господи, дай їй щастя,
Болі залиш мені.
Як піднесеш причастя
Мед розведи в вині.
Дай жінці цій кохання,
Те, що живе в мені.
Щоб піднімалась зрання,
З милим хоч в курені.
Не говори нічого,
Серце розкаже їй.
Ради всього святого,
Долі її святій.
Певно в житті так треба,
Кожен несе свій хрест,
Синього дай їй неба,
Довгих щасливих верств.
Господи, дай їй щастя,
Болі залиш мені.
Як піднесеш причастя
Мед розведи в вині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878937
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2020
Хліба…хліба, як золото хліба,
А понад ними жодної хмарини,
Три колосочки - доля для герба,
Що просять Бога китягів калини.
Якось пісенно шелестять хліба,
Хвилі біжать, неначе в жовтім морі…
Між колосків захована журба,
Волошки сині в полі неозорім.
Я сам один стою посеред поля,
Жита кругом і стиглі пшениці,
І мене немов біляве немовля,
Усмішка осінила на лиці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878936
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2020
Я б цілував би день і ніч,
Твої вуста солодші меду,
І щастя більшого не треба,
Ти лише крок зроби навстріч.
Завмерти й слухати тебе,
В руках тримати твою руку,
Без неї серце в болі й муках,
Немов втрачаю я себе.
У мене хтось забрав слова,
Стою й мовчу – не бачу неба,
Мені ж нічого більш не треба
Лише щаслива б ти була.
Я ж втратив сенс – тебе нема…
Ти ж маєш все... Ти маєш волю...
Я ж тепер корчушся від болю.
Життя моє немов тюрма.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878837
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2020
Ранок сірів…. Розпочинався бриз…
Змовкати починали солов’ї.
Вони були готові до реприз,
Бо голоси здавались не свої…
Посеред ставу кидались карпи,
Рибалка смачно плюнув на живця…
На лузі коні ще у сні хропли,
Лиш кобилиця ждала жеребця.
Враз перший промінь вдарив поміж хмар,
І схід червоно запалав нараз…
Туман побіг, немов якийсь казкар,
І засіяли роси, як алмаз…
І раптом все неначе ожило,
Злетіли мрії в сині небеса.
Життя сухеньким мохом поросло,
Та все ж життя – це є земна краса…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878834
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2020
Ні! Я вчинити так не можу,
Хоч дуже боляче мені…
Щоб розтоптати квітку гожу,
Яка цвіте в душі моїй.
Я хочу з вуст нектари пити,
Тонути у її очах.
Без них немає сенсу жити,
Бо я тоді безкрилий птах.
Часами хочеться кричати
І вити вовком по ночах.
Я маю все життя страждати,
Щоб не втопитись у очах.
Торкатись прагну рук жіночих,
Щоб забурлила в жилах кров.
Прокинувшись посеред ночі,
Віддати всю свою любов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878708
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2020
На дворі ще дурманить весною,
Хоч вже літо полоще дощем.
Бо льоди відпливли за водою,
Квіти берег накрили плащем.
Черешні, наче диво-коралі,
Обліпили дерева кругом.
У спідничках коротеньких кралі,
Дітвора майже вся босяком…
Сонце сходить багато раніше,
Днем напитися можна сповна.
Небеса засвітились ясніше,
Ще витає в повітрі весна…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878707
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2020
Подай мені, люба, руку,
Тендітну, проте робочу,
Вона відверне розлуку,
Її цілувати хочу.
Ці руки усе робили,
Були мозолі і рани,
Часи були, що молились,
І сльози гіркі втирали.
Не пахнуть вони духами,
А працею і любов’ю…
Подружені із вітрами
І сплетені із журбою.
Подай мені, люба, руку,
Тендітну, проте робочу,
Вона відверне розлуку,
Її цілувати хочу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878589
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2020
Чи я тебе побачу, мила,
Чи доля ще зведе хоч раз,
Чи буде ще в мені та сила,
Для нас обох - не на показ?..
Чи я ще поцілую руки,
Пірну у глибину очей,
Чи зникнуть з серця болі й муки,
Торкнуся поглядом плечей?
А далі… Що в житті вже буде,
Таке було уже й не раз…
Будуть свята і буде будень,
І буде осінь ще у нас.
Чи я тебе побачу, мила,
Чи доля ще зведе хоч раз,
Чи буде ще в мені та сила,
Для нас обох - не на показ?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878587
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2020
Дощ змив усе – асфальти і бруківку,
Прополоскав нескошену траву.
Загнав в дупло і дятла і вивірку
Донизу вербам нахилив брову.
Дістав усіх своєю густотою,
Залив за комір кожному «сальця»,
Обсипав кожен ранок дрімотою,
Та в травні дощ завжди всім до лиця.
Спасибі небу, Богу і природі,
Що дощ травневий землю намочив.
Ми просимо його: «Вже досить! Годі!»
Ми прагнем сонця! Дощику, спочинь!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878483
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2020
Заховались вітри серед лісу,
На долину впав синій туман.
Хмари темні створили завісу,
Лише виглянув Місяць, як пан.
Наче перли засяяли роси,
Що світились, як зорі вночі.
І не стало чомусь стоголосся,
Тільки зрідка кричали сичі.
Темні хмари закрили півнеба,
З них окремі були мов смола.
В очерет заховалася риба,
В неї спокою також нема.
Блискавиці порізали хмари,
Зорі зникли, почулись громи.
Повтікали зіркові отари,
Від дощу драпанули і ми…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878482
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2020
Тих не люблю хто носить пиху,
Ніс не достане кочерга.
Нещасний він - це його лихо,
Бо пиха ця людей ляка.
Простішим будь, дивись у очі,
Бач звіт земний, а не хмарки.
Від щастя серце хай тріпоче
І будуть правильні думки.
Тепло своє даруй, бо люди,
Так прагнуть на землі тепла.
Тоді і пихи в вас не буде,
Яка так довго всіх пекла.
Будь щирий серцем, будь людина,
Бо саме в цьому сенс життя.
Земля, вона для всіх єдина,
Візьми у серце співчуття.
І ти побачиш - світ прекрасний,
І світу цього ти творець.
І сонце засіяє ясно,
І будеш людям ти взірець.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878365
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.06.2020
В хаті вимита чисто долівка
І фіранки висять на вікні,
Ти торкнулась моєї голівки
І заглянула в очі сумні.
До грудей пригорнула легенько,
Хоч я вищий за тебе на зріст.
Моя рідна, матусенько-ненько,
Подивилась неначе наскрізь.
Так дивилась, неначе востаннє,
Перший промінь присів край стола.
І торкнулася лоба вустими,
В фартушку знов до печі пішла.
І у мене розправились крила,
Почала танцювати земля.
Ти навіки в мені залишилась,
Люба мамцю, старенька моя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878364
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.06.2020
Курити перестав давно,
Вина не п’ю, лише горілку.
Часом дивлюсь якесь кіно,
І мрію про кохану жінку.
Щоб вся була моя, до німоти,
Щоб зігрівала мені тіло й душу,
Удвох вставати і разом лягти,
Про це лиш мрію, проте жити мушу…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878266
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2020
Пояснень не чекаю й сам мовчу,
Не бачу сенсу знову говорити.
Хоч сам на сам ридаю і кричу,
Бо як же важко без кохання жити.
Було тепло, та втрутилась зима,
В душі зірвалась сніжна хуртовина.
Уже не кличе зустрічі сурма,
У цьому є також моя провина.
Садок відцвів. Вже й осені кінець, -
А літо пролетіло, як ракета.
Був лиш єдиний в долі промінець,
Раптове - «НІ!», як вистріл з пістолета.
А далі що? Далі прийде зима…
Холодний морок і душа у вічність.
Бо на тепло надії вже нема,
У цьому і захована логічність…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878264
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2020
Я закохався тому півжиття,
Любов свою не можу розлюбити…
Вона живе в мені немов дитя,
Повірте, що для цього варто жити.
Моя любов – це часточка моя,
Я маю крила і тоді я птах.
Коли прийматиме мене свята земля -
Хочу з ім'ям її померти на вустах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878172
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2020
Розкажи всім, бандуро, правдиво,
Як живе український народ,
Скільки праці і волі, і сили,
Тратим марно на різних заброд.
Не тужи, а народу розказуй,
Чом в недолі своїй в нас життя.
Не проси свій народ, а наказуй,
Щоб почистив хати від сміття.
Став за приклад Сірка - отамана,
Кривоноса, Мазепу, щоб всі
Відродили знов волю незламну,
Що жила колись в нас на Русі.
Грай бандуро, а ти бандуристе
Не пускай, як співаєш сльозу.
Щоб знамено вогнем променистим,
Зупинило рашистів орду…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878138
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2020
Господи, верни мені любов,
Щоб і далі розривала груди.
Я молюсь до Тебе знов і знов,
Хай вона зі мною завжди буде.
Хочу відчувати блиск очей,
Цілувати руки працьовиті.
Милуватись контуром плечей,
І як білий світ її любити.
Господи, верни мені любов,
Щоб і далі розривала груди.
Я молюсь до Тебе знов і знов,
Хай вона зі мною завжди буде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877924
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2020
Сам на сам з вокзалом залишився,
Ледве чути потяга гудок.
Він стояв і вдалину дивився…
Знову піднесло життя урок….
Він не знав, чи йти, а чи чекати,
Наче зупинилося життя.
Вовком хтілось вити і кричати,
Став він безпорадний, як дитя.
Спогади прийшли і душу будять,
До вокзалу біг туман густий.
Битись перестало серце в грудях,
Він лишився і перон пустий…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877923
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2020
Засвітилися серпанки
У червоному тумані.
Ми сиділи біля ґанку
Від кохання були п’яні.
На покоси впали роси,
Засіяли діамантом.
Треті півні стоголоссям,
Розбудили, як гаранти..
Стихнуть півні, згинуть роси,
Зійде сонечко багряне,
Ляжуть трави у покоси,
День прокинеться із рання.
Ми згадаємо, кохана,
Наші перші білі роси…
Як були ми зранку п’яні
І як пахли нам покоси.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877577
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2020
СЬОГОДНІ ЮВІЛЕЙ У МИКОЛИ СЕРПНЯ!
ШАНОВНИЙ, МИКОЛО ГРИГОРОВИЧУ!
Прийми від поетів зі всіх кінців України, Канади, Тунісу, Китаю
велике вітання до дня свого народження!
Створений за твоєю ініціативою КІШ «РІДНОКРАЙ»
прославляє нашу неньку Україну у всьому світі.
Ми всі пишаємось, що маємо такого
талановитого поета, пісняра, як ти.
ЖИВИ ДОВГО І ЩАСЛИВО!
ВІТАННЯ ВІД КОША
О, брате мій, ти народивсь весною,
Коли легенький тополиний пух,
Тебе, як ненька, вкутав з головою,
І поселив у серце рідний дух.
Роки, роки їх нам вже не вернути,
Та знай, що в грудях наших є ще те…
Що не можливо у житті забути,
Воно у серці і воно - святе.
Я, брате, й КІШ тебе вітають нині
І щоб життя твоє через літа,
Ти пригадав, як рідну нам святиню
І щоб душа лишилась молода!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877576
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2020
Мені здалось, що захиталось небо,
Коли вона до мене підійшла…
Почався танець, мов лебідка й лебідь
У «білім вальсі» тихо попливла.
Вона була красивіша за ружу,
Я якусь тайну прочитав в очах.
Здалось вона забрала в мене душу,
Я поклонився і на мить зачах…
З тої пори усі роки, і нині,
Хоча мовчить, та манить і зове.
За це я завжди дякую людині,
Яка і досі у душі живе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877460
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2020
Прийди до мене,
В очі подивись.
Відкрий себе, як відкриваєш двері.
Скинь все, що брудом сіло у душі,
Цей бруд залиш на чистому папері.
Посидь зі мною,
Хай горить свіча…
Ми двох вином свої зігрієм душі,
Я плед зніму із власного плеча,
Ним кров зігрію й серце розворушу.
Запалимо камін
І вип’ємо вина,
Губами я торкнусь твоїх долонь.
Лиш легкий потріск дров і тишина,
Заставить нас дивитись на вогонь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877459
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2020
Аналізують часто люди,
Від сивини до сповиття…
Все що було, що далі буде,
Усе пов’язано з життям.
Коли закінчиться дорога?
Життя людське – коротка мить.
Молитви в небо шле до Бога,
Бо кожен хоче довго жить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877325
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2020
Життя карбує нагороди
Хто знає світ і в ніч, і в день.
Коли частинкою природи,
Коли мисливець - не мішень.
Пізнай життя, живи і вчися,
Лиши свій слід на цій землі,
Шануй батьків, завжди молися,
Прожиті дні – це вчителі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877324
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2020
Періщить дощ, цибатий хоч і чистий,
Про щось шепоче тихо за вікном…
Вже змив усе, залишилися крихти,
Та їх накриє змоченим листком.
Кожна краплина – це небес дарунок,
Коли земля у спразі, ледь живе…
Дощ – музикальний, ніжний долі трунок,
Що завжди веселково виграє.
А дощ весняний – наче поцілунок,
Ховається у висохшій траві.
Він із зимою вияснить рахунок
Зазеленіють трави, що живі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877198
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2020
Квітує Полісся, де сплетені густо ожини,
Де сосни столітні знялись догори, мов вершини.
Де пахне грибами не тільки повітря, а й хата,
Де кожна сім’я щаслива і душею багата.
Полісся – це край у якому гриби і суниці,
Милують найкращі і пишні в світах молодиці.
Тут мавки запрошують завжди до лісу у гості
Це край де немає в людини найменшої злості.
Полісся, Полісся, Полісся моє диво-казка,
Приїдьте у гості, вас стрінуть привітно, будь ласка.
Наш край – це найбільше казкове багатство людини,
Квітує Полісся, де сплетені густо ожини.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877195
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2020
Не все ще випите вино,
Не всі слова почуло вухо.
Життя пробігло, як кіно,
Я ж свого серця не послухав.
По хаті дим від сигарет,
Вина немає у бокалі.
Висить чужий старий портрет,
А далі що? Що ж буде далі?
Невже нал’є ще хтось вина,
Ще спопелить вуста гарячі.
Хіба в мені моя вина,
Що доля бачилась інакше.
Та є, що є, бо ж винен сам,
Було в житті усяке-різне.
Не вірю більше чудесам,
Бо вже давно прожито ніжне.
Не все ще випите вино,
Не всі слова почуло вухо.
Життя пробігло, як кіно,
Я ж свого серця не послухав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877064
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2020
Коли печаль в очах твоїх я бачу,
Так прагну притиснути до грудей,
Зігріти, щоб відчула ти удачу,
Щоб зняти смуток із твоїх очей.
Щоб очі засіяли, наче зорі,
Щоб усмішка торкнулася лиця.
І задзвеніли на соборі дзвони,
Покликали удвох нас до вінця.
Щоб поклялися двоє перед Богом,
Глибоко заховали, що було.
Щоб завжди повертались до порогу,
Щоб у серцях кохання лиш жило.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877063
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2020
Куток Полісся – болота…
Мохи пружинять під ногами,
Та ця земля мені свята,
Бо це земля моєї мами.
Багно в повітрі тут висить,
Кругом заплетена ожина.
Тут неба сонячна блакить,
Краса Полісся – журавлина.
Тут у хлібах живуть поля,
Льони, як небо синьоокі.
Поліський край – моя земля,
Який завжди милує око.
Густі ліси, грибний наш край,
Озер блакить, дощі облогі.
Тут веселковий водограй,
За цю красу – молитва Богу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876922
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2020
Інколи час відкриє очі,
Ти бачиш те, чого не мав…
Пригадуєш і дні і ночі,
Як все з надією сприймав.
Коли удвох сиділи проти,
А не були у самоті,
І буде сумнів в серці доти
Допоки дні не прийдуть ті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876921
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2020
Я маю вижити в цім світі,
Вмирати буду поступово,
Перед всіма я у отвіті,
Допоки буде жити слово.
Не стане слів, замовкне мова,
Назавжди я уста закрию.
Щоб знов почули чисте слово,
Робити буду те, що вмію.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876802
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2020
В руках ціпок, сльозяться очі
І час біжить, неначе мить.
Осінні дні дощем хлюпочуть,
Життя до безвісти летить.
Ще поки бачу в небі хмари,
У пам'яті лежать літа.
Побережу життєві чари,
Душа допоки молода.
А осінь трішки почекає,
Бо й так коротке в нас життя.
Ще хай зозуля не змовкає,
Допоки в серці почуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876801
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2020
Цвіт залишу в своєму серці,
Він нагадає про весну.
Як бджіл гудіння нових терцій,
Зіл’ється в пісню голосну.
Він буде гріти мою душу,
І в листопад, і при зимі.
Я через те хранити мушу,
Цей білий цвіт завжди в собі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876697
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2020
Ти чарівна, проте одинока,
Поміж квітів в колючках зросла.
Хоч милуєш і серце, і око,
По житті майже завжди сама.
Час минув, коли ти чарувала,
Хоч для когось незмінна завжди.
Ще зузуля не все відкувала,
Ще далеко твої холоди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876695
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2020
Одягну яскраву вишиванку,
Бо сьогодні свято у душі.
Крізь вікно, відсунувши фіранку,
Подивлюсь на розові кущі.
Приспів:
По житті мене оберігає,
Силу, як стомлюся додає.
І на сонці кольорами грає,
Ця святині в серці мому є…
Цю сорочку вишила матуся,
Крім калини крапельки журби.
Я на свято в неї одягнуся,
Бережу її немов скарби.
Приспів.
Вишиванка гріє мені душу,
Додає краплиночку тепла.
Берегти її я завжди мушу,
В ній любов матусина лягла.
Приспів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876635
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2020
Де червона калина в перламутрових росах,
Грає диво пісенне – українська душа.
Це єдина на світі у вітрах стоголосих
Грає наша бандура, що народ возвиша.
Пр.
Срібні струни торкають кожну крапельку крові
І в мелодіях ніжних голос серця не спить.
Це бандура дарує свою пісню любові,
І летить її пісня в піднебесну блакить.
Пр:Прославляй Україну, нашу неньку, кохану,
І неси щиру пісню, щоб співав весь народ.
Хай затихнуть всі болі і загояться рани,
Щоб до щастя ніколи не було перешкод.
Кобзареві сестрою будь бандуро рідніша,
Щоб він ніс своє слово з ним у світ вирушав.
Ти єдина на світі, ти йому наймиліша,
Окрім струн твоїх ніжних в тебе є ще душа.
Пр.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876634
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2020
Води краплина, мов перлина –
Це і роса, це і сльоза.
Із крапелин вгорі хмарина,
А з хмари дощ, або й гроза…
Крапля води – бальзам на душу,
Коли потріскала земля…
Вона життя землі ворушить,
Зелений килим застеля.
Це життєдайна Божа сила,
В ній інформація небес.
Вона дає природі крила,
Вона – це чудо із чудес.
Хоч і маленька, та нівроку,
Коли разом – творить дива.
Краплина – це життя під боком,
В ній є душа й вона жива.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876453
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2020
І притиснулась скрипка до плеча
Ридала так, як ще ніде й ніколи.
Котилася сльоза у скрипача,
Від гри такої люди всі хололи…
У грі своїй він душу виливав,
Все, що було на серці, скрипка грала.
Смичок щомиті наче оживав,
Публіка - губка гру усю вбирала.
Замовкла скрипка враз, лише на мить
І заспівала пісню про кохання.
Усі почули, як комар летить,
Тиша була... Мов музика остання…
І, браво! Браво! Зал репетував.
Скрипка ще грала про любов і долю.
Скрипаль дивився і чомусь мовчав,
Бо в серці зберігав частину болю…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876452
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2020
Туман густий. Пуста лавчина.
На ній з букетом сів старий.
Життя прожите за плечима,
І вже немає більше мрій.
Лише дізнався, що у місті
Живе його палка любов.
Захвилювались мрії чисті,
Забилось серце в грудях знов.
І мрії виникли - зустріти…
Сюди не йшов він, а летів…
І захотілось жити й жити,
Бо знову він її зустрів.
І раптом постать із туману,
Немов лебідка попливла.
Лід у душі його розтанув,
Вона, вона – це йшла вона.
І він поплив назустріч долі,
Її він руки цілував.
Їй грів від холоду долоні,
Він знову жив, не існував.
Її легенько взяв під руку,
І попливли удалину…
Він пережив страшну розлуку,
Та він любив її одну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876334
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2020
Нема різниці я це, чи не я…
Не йду – сную під проливним дощем.
Верба плакуча звисла, як шлея,
Торкнулася плечей, немов плащем.
А дощ періщить, ллє за комірець,
Неначе вже промокла і душа.
Коли йому прийде якийсь кінець,
Щоб серце моє вітер повтішав…
Щоб просушив і душу й комірця,
Щоб із-під ніг поділася моква.
І висушив краплини із лиця,
І бруд в опале листя заховав.
Щоб засіяло сонце угорі,
Щоб білі хмари лебедем взялись.
До заходу щоб промінь догорів,
Щоб день і ніч при зорях обнялись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876333
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2020
Я не можу без тебе, хочу дихати й жити тобою,
Проте ти, навіть з друзів, забрала мене із путі.
Хоч живу я тобою і за тебе готовий до бою -
Не рішучий я був і тому знов живу в самоті.
Але як же болить… В душі пустота…Усе мов в тумані…
Ти наче фортеця, а душа твоя ніби броня.
Я ходжу напідпитку, а часами від болю я п’яний
І закохуюсь більше у тебе, кохана, щодня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876213
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2020
Посеред дня і серед ночі,
За тебе Бога я молив.
Коли дивився в твої очі,
Я чар таких в житті не пив.
Я все до миті пам’ятаю,
Тепло твоє в моїй руці.
Тебе прошу - ні, я благаю,
Сховай мій смуток на лиці.
Щоб в грудях заволала тиша,
З’явилась крапелька жалю.
Узор у небі Місяць вишив…
Що я люблю, люблю, люблю…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876212
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2020
Іду по стежці, а кругом поля,
Мов золото, налиті пшениці.
І розумію – це моя земля,
І радість виникає на лиці.
Як вартові – розлогі ясени,
А неба синь, неначе океан.
Поля щедроти дарять восени,
А вранці біжить хвилею туман.
Землі своїй, народу й Кобзарю
У серці завжди я хвалу ношу.
У полі з Богом сам поговорю
І хочеться співати про красу…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876101
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2020
Хуртовина у саду
Білий цвіт, немов сніжинки.
Я в хурделицю іду,
Де засипані стежинки.
Біло вишня відцвіла,
Яблуні рожевим снігом.
Сонце додає тепла,
А птахи чарують сміхом.
Та найбільше солов’ї -
Віртуози веснянкові.
Сили додають мені,
Силу крилам для любові.
Цвіт, як сніг з дерев паде,
Вітер дощ із хмар пряде,
Хуртовина цвіт краде,
Сніг іде – іде – іде…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876100
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2020
Ще роси сплять, туман біжить над лугом.
Горить на небокраї далина.
Плакучі верби води п’ють із Бугу,
Півні мовчать. Співає тишина…
Проміння перше вдарило по хмарах,
Побіг легенький вітер по воді.
Холодний захід, мов якась примара,
Дрібним дощем змивав усі сліди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875951
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2020
Ти взяла наче фея, моє серце в полон,
Я закоханий й нині ще ходжу на поклон.
Серце бачити хоче, мов розквітлу весну,
Бо без тебе немає ні життя, а ні сну.
Пелюстки білим снігом сиплють рясно в саду,
Я до тебе щомиті, як на сповідь іду.
І палає бажання, наче ватра вночі,
Але замість кохання, ллють холодні дощі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875824
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2020
Поліська Мавка, дивна, чарівна,
В моє життя влетіла, наче птаха.
І вже роки дзвенить її струна,
І я люблю, хоч справді я – невдаха.
Вона така єдина в світі цім,
Вона принцеса, ні - вона Богиня.
І її щастя у її руці,
Окрім любові в неї є гординя.
Моя любов вже ллється через край,
Бо, як нелегко без кохання жити…
І серце мені каже: «Зачекай!
Я теж її не можу розлюбити…»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875709
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2020
І забуяє полуничний рай,
І губи солод питимуть щоднини.
Зачервоніє зранку небокрай,
Весна свої відзначить іменини.
Бо в час коли кінчається весна,
Чекають літа всі із нетерпінням,
Рясніє полуниця запашна,
Сяють лани в солодкому промінні.
Невипадково саме у цей час
Весна запланувала іменини.
Чудовий вигляд і прекрасний смак,
Розсипала весна по скатертині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875708
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2020
По житті я тепер, наче загнаний кінь,
Вже і гриви позбувся своєї
Доживаю свій вік і ходжу наче тінь,
І ніяк не сховатись від неї.
Сивина вже давно огорнула мене,
Та ще розум працює нівроку.
Що наміряно нам, нас воно не мине,
Хоч оте завжди маєм під боком.
Часом серце у грудях заб’ється й мовчить,
Наче час зупинився навіки.
Та ще ні, та ще ні, не прийшла моя мить,
Коли маю заплющити віки.
Кожен день прокидаюсь, то значить живу,
Серце кров’ю облите від болю.
Хоч життя натягнуло свою тятиву,
Розірвати її не дозволю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875597
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2020
Коли спали ще роси,
Коли схід просипався,
І легенький серпанок
Подавав голоси.
Тато косу мантачив
І на луг направлявся,
Щоби трави раненько
У покоси лягли.
День розплющував очі,
Вітерець гнав серпанок.
Роси падали долу,
Грала пісню коса.
Поховалися зорі,
Що були серед ночі.
Пахло скошене сіно,
Позникала роса.
Тато кінчив косити,
Повертався додому.
А покоси духмяні
Напували село.
Як же хочеться впасти
Мені в трави самому,
Пригадати дитинство,
Як давно це було.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875596
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2020
Мій древній Луцьк. Стара Замкова площа,
Де Лесин ясен сторожем стоїть.
Іду сюди, неначе йду на прощу,
У затишок захованих століть.
Тут брама замку кличе, як до храму,
Щоб показати сокола політ.
І передзвін дивуючий часами,
Чомусь у серці залишає слід.
Тут час завжди лікує людські душі,
А кожна вежа поглядом зове.
Серед прочан немає тут байдужих,
Хоч час невпинно вдалину пливе…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875474
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2020
Пам’яті матусі Степаниди Хомівни…
Як наяву я вдивляюсь у сні в Ваші очі,
Наче вуглинки, дві іскорки бачу вночі.
І прокидаюсь, бо сон цей мені не пророчий,
Замість іскринок полинули рясні дощі.
Мамо моя, знову бачу натружені руки,
Біле волосся, яке було, наче смола.
Правнуки Ваші давно вже дорослі, а внучок,
Черпає і нині з Вашого, мам, джерела.
Вже лавки нема і в хаті живуть інші люди,
Хвіртки старої не видно й не чути давно.
Все відійшло і дитинства такого не буде,
Десять копійок ніхто не попросить в кіно…
Лише стежина, уся в споришах до могили,
Вже на «Паловку»* рясної суниці нема.
Проте є тепло, щоб трохи на світі пожити,
Бо потім й мене покличе у гості зима.
*Назва місцевої гори
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875473
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2020
Очерети, очерети…
У них сховавсь спочити вітер,
Вміщався довго, щоб лягти
І перестав ураз хропіти.
Лягла на воду тишина.
А штиль зробив гладеньке плесо,
Усьому вітер був вина,
Бо зяб з води взяла і щезла.
Набіг легесенький туман,
Клубитись став, будивши вітер.
А очерет неначе пан,
Збирався пухом в даль летіти.
Заснуло все. Качки вляглись.
Захід щораз ставав темніший.
А Місяць Богу помоливсь,
Зробився трішки золотіший.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875348
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2020
Дивлюсь на поле і душа радіє,
Бо серцем чую, як шумлять хліба.
А сам в цей час, неначе молодію,
Як далина злотаво-голуба.
Немов в мені зійшла ось ця пшениця,
Де Лінені заховані слова.
І хочеться землі святій вклониться,
Щоб нам цьогоріч урожай дала.
Вітер біжить, а поле мов сміється
І своїм краєм небо дістає…
Тут колос важчим кожен день здається
І поле золотаве виграє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875347
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2020
Не все ми знаєм про війну,
Всього не можемо судити.
В Берліні стрінули весну
І нам хотілось жити й жити.
Коли прийшли при орденах,
Коли батьки зустріли й друзі,
По-іншому цвіла весна
І нове все було в окрузі.
А ми взялися за плуги,
Бо вже земля не хтіла спати.
Коси чикрижили луги,
А сіно прагнуло кохати…
І ось тепер, вже стільки літ,
Виходжу я лягти у роси.
І знову яблуневий цвіт,
Кохана заплітає в коси.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875198
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2020
Живуть ще ті, що із війни вернулись,
Хоч з кожним днем втрачаємо ми їх.
Окремі з палочками і зігнулись,
Та ще в строю і ходять на своїх.
Була війна… В ній полягли мільйони
І дотепер ще рани у крові.
Змінилась форма, зброя і погони,
Та ветерани й нині ще живі.
Низький уклін Вам воїни, що славу,
Здобули у боях на тій війні.
Вами пишатись будуть ще по праву,
Бо честь і слава завжди в нас в ціні.
І проживіть відміряне Вам Богом,
Благословіть, щоб не було війни…
Будьте до віку нашим засторогом,
Бо Ви землиці нашої сини.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875197
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2020
Закохався в карі очі -
Юнаком неначе став.
Вони сняться серед ночі
І її тендітний стан.
Все життя несу з собою
Почуття своє святе…
Хоч в роках, а під вербою,
Ми згадаємо про те.
Як з’єднає наша доля
Воєдино два серця.
Жайвір нас у чистім полі,
Ще покличе до вінця.
Прокидатись будем зрана
І чого б там не було.
Я тобі, моя кохана,
Ще віддам своє тепло
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875041
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2020
Я люблю, я люблю, я люблю,
Як стрічаю примружені очі…
І з’являється крапля жалю,
Коли груди кохання лоскоче.
Хочу знов доторкнутись руки,
І упитись в вуста малинові.
На траві біля тебе лягти
І послухати хор із діброви.
Два горбочки – ці персти твої,
Нагадають про дюни Полісся.
Що єдині такі на землі,
Із якими я в небо вознісся.
Я люблю, я люблю, я люблю,
Як стрічаю примружені очі…
І з’являється крапля жалю,
Коли груди кохання лоскоче.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875040
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2020
Я пронесу крізь все життя
Ім’я коханої, як долю.
Згадаю, і серцебиття
Знов не дає мені спокою.
Вона - хмаринка в небесах,
Дарує в спеку прохолоду.
Легенький вітер в парусах,
Який приносить насолоду.
Вона – це ластівка в гнізді,
Найкраща мама для пташини.
Вона - опора при біді,
Надійна пара для мужчини.
Вона, як любить, то в душі
Немає іншому куточка.
Ніколи їй не воруши
Все що було, для неї – точка.
Та проживає і не раз
Своє життя вона щоночі.
І не виносить на показ
Все, що болить, лиш плачуть очі.
Я прикладу усіх зусиль,
Щоб жінка ця була щаслива.
В її житті настане штиль
І усмішка засяє мила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874929
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2020
Я молюсь за народ України,
Що корінням проріс в цій землі.
В вишиванках й червоній калині.
Де хорами живуть солов’ї.
Шлю молитву до Бога за діток,
За внучат, за батьків в небесах.
За багате щедротами літо.
За врожай, що достиг на полях.
За красунь-українок молюся
І за руки, які в мозолях.
Цим народом я завжди горджуся,
Бо його народила земля.
Ця земля, що зовуть – Україна -
Де в хлібах золотяться поля.
Вона рідна для нас і єдина,
Це найкраща на світі земля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874928
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2020
Як побачу тебе, то тріпоче душа
І тоді хочу жити і жити…
Ти вже рідна мені, ти мені не чужа,
Я не можу тебе розлюбити…
Я молодшаю зразу і хочеться жить,
Буду Бога за тебе молити.
І хоч час в далину невблаганно летить,
Я не можу тебе розлюбити…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874784
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2020
Ліси й поля і небо голубе…
Дивлюся і не можу надивитись.
Воно для мене все моє - святе,
Тут все життя хотілося б прожити.
На кручі тій, де унизу ріка,
А зверху явори стоять в задумі.
Заслухатися хочу солов’я,
І ту молитву, що у кожнім храмі.
Тут вишиванка в кожного своя,
Що серцю мила і така єдина,
Це моя гордість – це земля моя,
Що носить славне ім’я – Україна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874783
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2020
Боявсь доторкнутись - бажав обійняти,
Бо серце кричало: - «Люблю!»
Дивився на тебе й хотілось співати,
З тобою я був у раю.
У серці живе невгамовне кохання,
У погляді твому – тепло.
Єдине до тебе я маю прохання:
«Вернись! Негараздам на зло.»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874656
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2020
Скоро вічність, як тебе не бачу,
Поглядом шукаю знов і знов.
Ти мені приносила удачу,
Ти мій сум солодкий і любов.
А коли вночі дивлюсь у стелю,
То пливуть картини, мов кіно,
Я б хотів, щоб ти була моєю,
Та мені такого не дано.
І летять у простір ясні зорі,
Крапельку мене несуть кудись.
Я давно, давно тобою хворий,
Бо на тебе ще не надививсь.
Дозрівати скоро будуть вишні,
Незабудки будуть голубі.
Та вони мені здаються лишні -
…Карі очі так ідуть тобі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874655
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2020
Нарешті, слава Богу, дочекались.
Сьогодні полило немов з відра.
Помиті квіти у красі гойдались,
Пішли угору молоді хліба.
Роси поснули, їх дощем прибило,
Бузок зацвів, запахнули меди…
Холодним хмарам серденько раділо,
Бо дощ якраз прийшовся до пори.
Подумали про сіножаті луки,
Річки напитись в спразі не могли…
Хотілось пити, кінчились їх муки,
Щоб дощ залишив в них свої сліди.
Дощу ріка раділа, мов дитина,
Лиш зрідка промінь ряску полоскав.
Збиралась завірюха тополина,
Дощ відійшов, немов кудись пропав...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874563
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2020
Не буде втоми у душі ніколи,
Коли ти в небі розправляєш крила.
Коли кохання кличе в видноколи,
Бо там чекає та єдина – мила.
Хоча в роках, та серце ще співає,
Коли зірки рахуєш серед ночі.
Коли кохання груди розриває
І в сімдесят ти ще горіти хочеш.
Тобі мій, друже, ще потрібно жити
І берегти своє тепло коханій.
Для цього маєш все в житті зробити,
Щоб з нею прокидатись на світанні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874550
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2020
Вуста малинові наповнені соком,
На віях зібралась роса.
Здригалися плечі, збігала потоком,
Щокою солона сльоза.
Ні, серце не плаче, а лише сумує,
Літа пролетіли, як мить.
Зозуля у гаю роки ще рахує,
Та час невблаганно летить.
Хоч мріється жити – любити, кохати,
Та спокою в серці нема.
Ще хочеться міцно-преміцно обняти,
Бо жде попереду зима…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874406
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2020
Щоб напитись вволю чар із вуст обом,
Між зірок на небі віднайшли ковша.
Місяць із-за хмари виглядав серпом,
Грала на сопілці юності душа.
Вітерець волосся кинув на плече,
Полетіли зорі в чорну далину.
Вдалині в міжхмар’ї вдарив хтось мечем,
Ніби натягнули громову струну.
Їх в полон забрала ніжна самота,
Не були страшні їм роси і дощі.
Кликало кохання у хмільні жита,
Бо сопілка грала кожному в душі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874405
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2020
Я не знав, що стріну свою долю,
Перший раз тоді і назавжди.
Закохався, як юнак, до болю,
Чи для щастя, а чи до біди.
День коли обняв я стан жіночий,
І побачив губи, мов вишні.
По ночах не закривались очі,
Губи мені бачились у сні.
Якби не було в житті моєму,
Бог подарував мені тебе.
Може скоро я зустріну зиму,
Та життя не марно промайне…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874319
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2020
Я дві людини знав в житті,
Яким радів тоді щоднини.
Вони були мені святі,
До них летів в любу хвилину.
Батьки мої – єдина кров,
Їхня усмішка – їхні сльози.
Я в них пізнав життя любов
І зрозумів метаморфози…
Їм, найріднішим в світі людям,
Які пережили тривоги…
За їх тяжкі батьківські роки…
Тепер в мені живуть, як Боги.
Я над собою бачив зірку,
Як виростав - міцніли крила.
Лише минав старечу хвіртку,
Матуся вслід мене хрестила.
Коли вже вкритий сивиною,
Немає мами, а ні тата,
Я для дітей стаю стіною,
Дивлюсь на стрілки циферблата.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874266
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2020
Як перший промінь досягне вікна,
Роса ранкова барвами заграє,
Прокинеться вечірня тишина
І треті півні пісню заспівають.
Серпанок усміхнеться небесам,
Покриє димка сховані зеніти.
І защебече дня його краса,
В гаю птахи зберуться гомоніти.
На синім небі граються хмарки,
Прожити день я цей життєвий мушу.
Біжу купатись босим до ріки,
В її воді свою очищу душу.
Ще бачать сни господарські двори,
Яка ж довкола неземна краса.
Протягую я руки догори
І шлю молитву зранку небесам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874145
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.05.2020
Стир сильно схуд весною, мов дівча,
Всі пагорби торчали наче ребра.
Старезний сом із глибини бурчав,
Сльозу ізрідка опускали верби.
Нема дощу і снігу не було,
Вони всю зиму обминало небо.
Гуло у димарях, ще й як гуло,
Дощу землиці ой було, як треба.
Ходили бузькі по низькій воді,
Шукаючи рибину під водою.
Купалися качата молоді,
Ховаючись від сонця під вербою.
Але дощу весною не було,
Земля суха лягала спати в ліжко.
Дощу просило місто і село,
Ну хоч краплину, ну, хоча би трішки…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874138
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 01.05.2020
Чи вам відомо, що таке любов,
Чи вам це слово лоскотало груди?
Як солов’ї у затишку дібров,
Зліталися до серця звідусюди.
Чи вас коханий погляд полонив,
Чи полонило в пахощах волосся,
Чи крок її до себе вас манив?
Мені таке прожити довелося…
Це слово завжди в мене на слуху,
Як є любов – тоді нема спокою.
Я це кажу вам, наче на духу,
Вона багато літ живе зі мною.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874006
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2020
Тобою був я хворий вже два рази…
Обидва рази згадую, як сон.
Ти та фортеця, що не взяти зразу,
Не в юні роки, ні в тумані скронь.
Ще буде раз? Можливо того досить…
Бо був політ, і біг, і шлях уплав.
Клітинка кожна в серці тебе носить,
Твою фортецю так я й не здолав.
Часи з тобою залишились казкою,
Яку в собі нестиму крізь життя.
Я так любив і це не є поразкою,
Залишу у душі ці почуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874005
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2020
Якби твій погляд вивчив я до дна,
Дотик руки в крові моїй лишився.
А голос знов співав немов струна,
З якої диво-пісні я напився.
Тоді б у мене крила поросли
І я б тебе не відпустив нікуди…
Любові квіти в душах зацвіли,
Щоб нам постійно посміхались люди.
Жили красиво й незалежно,
В недільний день ходили в храм.
І упивалися безмежно
Щасливим радісним життям.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873878
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2020
Є – друг і є – недруг - два різних обличчя,
Зверніте увагу на це…
А є в світі люди, вони з потойбіччя,
Що носять подвійне лице.
Короткий аналіз: як друг, стає – ворог –
Усі люди знають про це.
Побачивши їх, зразу бийте на сполох,
З’являється нове лице.
Людину таку треба всім добре знати,
Щоб ворога стріти свинцем.
І іншим потрібно про них розказати,
Що в них є ще інше лице.
Є люди в житті, коли вигоду чують,
Рахують себе мудрецем.
Та ви придивіться, бо ці вас дратують,
У них зовсім інше лице.
Носити єдине лице намагайтесь,
Завжди залишайтесь бійцем.
Не бійтеся їх, але остерігайтесь,
Людей із подвійним лицем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873877
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.04.2020
Скільки в душі потрібно мати злості,
Щоб все життя перетворити в злість.
Повірити у видумки до млості,
Ніхто мені на це не відповість.
Коли подруги мають спільну мову,
То іншому між них нема життя.
Це «королеви» і свою корону,
Вони не в змозі дати почуттям.
Ну що поробиш… Те що є – хай буде.
Життя покаже, хто кому є друг.
Повірте в час, він всіх колись розсудить.,
Як беззаконня хтось відчує дух.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873766
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.04.2020
Розлився медом спокій по душі…
Інтриг не стало. Знову стала тиша.
По трохи повертаються вірші,
Лиш серце спомин, наче сон колише.
Життя знов повернулось в береги,
Звивається, обходить перешкоди.
Та перешкоди ці не вороги,
Й вони не роблять у житті погоди.
Заставити забути страшний сон
І посміхатись, як довкола люди…
Хай голубіє небо, наче льон…
Хоч зрідка спомин ще лоскоче груди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873765
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.04.2020
За що ж мені, Боже ця кара небесна,
Навіщо я вибрав єдину на світі,
Чи час той настане, коли я воскресну,
Чи буде любов моя завжди в зеніті.
Бо хто я без неї – сльоза на папері,
Як сонце засвітить - не стане і сліду.
Я знаю назавжди закрилися двері,
Вона затаїла на мене обіду.
Та маю я жити, все мушу стерпіти,
Вона моя доля єдина, чудесна.
Лише біля неї я хочу п’яніти,
Можливо колись біля неї й воскресну…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873621
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2020
Кров пульсує у скронях,
Наче в кузні клепають підкову.
А у вухах б’ють дзвони,
Мов збиває росу хтось ранкову.
Легкий вітер танцює
В світанковому легкому вальсі.
Лиш зозулі бракує
У пташинім дзвінким стоголоссі.
А серпанок ранковий
Заспокоює вранішню душу.
Чути спокій річковий,
Я його аж ніяк не порушу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873620
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.04.2020
Стомилась ніч. Сичі позамовкали.
Місто в вогнях, неначе у свята.
Хмарки і зорі килими зіткали,
Сховався Місяць, наче від стида.
Упав туман. Лише віконні рами
Світилися в відбитку ліхтарів.
Здіймались вгору куполи у храмах,
Туман від вітру не летів, а брів.
І пахло медом, бо розквітли липи,
На світло позлітались комарі.
Лише стожари, ніби смолоскипи,
Світилися яскраво угорі.
Ніч засипала… Храп лунав над містом.
Важкий туман збирався залягти.
Чумацький шлях виблискував намистом,
В зорі хотіли хмари одягти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873497
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.04.2020
Краще я помовчу… Не потрібно всього людям знати.
Що було і що є, все що в серці своїм - збережу.
Буду рідне своє по краплинці до купи збирати,
Пізніше онукам, як на сповіді, все розкажу.
Як дитинство провів в повоєнні роки з сухарями,
З п’яти років, в той час, за «чугункою»* пас корівча.
Як побитий приходив і ласку шукав біля мами
І як вперше зустрів неповторне у світі дівча.
Краще я помовчу… Бо не хочу щоб знали й раділи,
Що поетова доля насправді була не проста.
Я живу, як живу, бо не всі так прожити зуміли,
Були миті в житті, розпинали мене, як Христа.
Оглядаюсь назад, все життя я збираю по краплі
І потрохи щомиті писати стараюсь вірші.
А роки пролітають, неначе вони дережаблі,
Несуть мою долю, до незнаної мною межі.
*Чугунка –залізниця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873470
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.04.2020
Ти - моя мрія. Долю не обманиш,
Не вижену із серця, бо люблю…
Лиш поглядом мене не раз ще раниш,
Та я усе, усе перетерплю.
Ти – моє сонце. Як приходить ранок,
Від мене ти зникаєш вдалині.
І погляд твій ховаючись в серпанку,
Знов повертає у чудовім сні.
Ти – цвіт калини. Що рясним намистом,
Прикрасиш золотавий листопад.
Моє кохання, доле моя чиста,
У зоряному відблиску лампад.
Ти – моя мука і моє страждання,
А разом з тим, єдина у житті.
Ти проростаєш у мені бажанням,
У вихорі шалених почутів…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873393
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.04.2020
Все відбуло і слава Богу,
Минулого ні чуть не жаль.
Я не вертаюсь до порогу,
Де в хаті схована печаль.
Іду в життя, там де барвінок,
Де по дорозі спориші.
Перегортаю ряд сторінок,
І відчуваю рай в душі.
Згадається бува минуле,
Літа пробігли, як вода.
Не додавай роки: «Зозуле»,
З них не залишиться й сліда.
Ще скільки вдасться нам прожити?
Ще буде літо і зима…
Майбутнім варто в світі жити,
Минулого давно нема.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873168
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.04.2020
Знов каштани зелені
Загоряться свічками,
А хрущі біля кленів,
Зачарують піснями.
Облетить цвіт вишневий,
Дощ рясний захлюпоче,
Тільки Місяць тужливо
Буде спати щоночі.
Хмари небо покриють,
Зрідка виглянуть зорі,
Вітер тихо завиє,
Заблукавши у полі.
І тоді серед гаю
Розпочне спів пташина
І луги повдягає
Молода конюшина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873050
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 22.04.2020
Ти подивись мені у очі,
У них ти прочитаєш все.
Як я у довгі-довгі ночі,
Бачу обох нас під вінцем.
Як я беру тебе на руки,
Несу у наш життєвий рай.
Як ми сказали нашим мукам,
Єдине слово: «Прощавай!»
Ти моя кров наполовину,
А як же можна без крові?
Мені ти стала за дружину
І в нас відносини нові.
Ти половина мого серця,
З двох крил моїх – твоє одне.
Нелегко щастя нам дається,
Та воно нас не обмене.
Люблю тебе й живу тобою,
Як довго я до тебе йшов.
Ти будеш вічно молодою,
Моє життя, моя любов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872974
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2020
Якщо живе кохана у душі,
Думки летять до неї щохвилини,
А серце каже: - це не міражі,
Ви бачите її, як половину…
То це любов, яка прийшла до вас
І ви повірте, цим потрібно жити.
Чекайте і моліться… Прийде час
І ви її ще будете любити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872858
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2020
Важливо у житті знайти принцесу,
Оту єдину, що солодша меду.
Кохану, неповторну поетесу,
Щоб іншої в житті було не треба.
Щоб світ увесь на ній зійшовся клином,
Щоб всі удвох порахували зорі.
Щоб ви для неї завжди були милим,
Щоб не було ні зради, ні докорів.
Щоб вона стала сама краща мама,
Бабуся неповторна і єдина.
Щоб вміла біди відвести руками,
Для вас була життєва половина.
А ще вас розуміла із пів-слова,
Щоб ви змогли їй прихилити небо.
Цікавою завжди була розмова,
Щоб ви чекали на домашній щебет…
Щоби для неї ви були опора,
Плече надійне у любу хвилину.
Щоб ви удвох перевернули гори,
Щоб жінку цю зробили ви щасливу.
Даруйте квіти і цілуйте руки,
Кохайте до безтями вечорами.
І щоб прожиті з нею ваші роки,
Життєвими сіяли кольорами.
Важливо у житті знайти принцесу,
Оту єдину, що солодша меду.
Кохану, неповторну поетесу,
Щоб іншої в житті було не треба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872834
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2020
І знову вишні зацвіли в саду,
Неначе вельон одягли весною.
І я до них, немов у юність йду,
Полюбуватись чистою красою.
До цвіту я губами припаду,
Неначе перший раз дівча цілую.
І в мить таку в життя роки вкраду,
І знову чуба в чорне пофарбую.
Тут пахне медом і гуде бджола,
Легенький вітер пелюстки зриває…
Тут кожна вишня наче молода,
Слова любові небу посилає.
Коли їх вельон заберуть вітри,
Тоді всі вишні одягнуть коралі.
І загоряться вогником дари,
Вишні червоні одягнуть вуалі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872764
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 20.04.2020
Щасливий той, хто любить Україну…
Це та земля в якій святили Русь.
Вона така лише одна-єдина,
Люблю її, шаную і молюсь.
Усе, що є, полито кров’ю й потом
І вся земля в могилах і хрестах.
Сплелись в єдине радість і скорбота,
За неї гордість завжди на устах.
Лани багаті і ліси дрімучі,
Степи безкраї і старий Дніпро.
Батько Тарас, який стоїть на кручі,
І видерте Московії тавро…
Земля свята, та спокою немає,
Нам долю її завжди берегти…
Хай гордість українця не дрімає,
Наснагу наші нам дадуть хрести.
Без волі нам тепер уже не жити,
А Україна житиме в віках.
Треба, як матір землю цю любити,
Бо наше щастя в наших же руках.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872712
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 20.04.2020
Б’ють в храмах дзвони сьогодні всюди,
Молитви линуть аж до небес.
Святкують Паску сьогодні люди,
Велика радість: Христос Воскрес!
Багатий кошик у кожнім домі,
Завжди у хаті горить свіча.
Коли землиці торкнеться промінь,
Хвалу пошлемо ми в небеса.
Шануйте завжди сина земного -
Це дивне диво із всіх чудес.
Радійте люди, моліться Богу
І пам’ятайте: Христос Воскрес!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872530
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 18.04.2020
І хоч коронавірус на землі,
Не в силі він затьмарити нам свято.
"Христос воскрес!" і зникнуть всі жалі,
І буде стіл у кожного багатий…
"Христос воскрес!"- співають небеса,
У дзвони б’ють усі церковні храми.
З Христом здається світ повоскресав,
Із кошиком, пасками й крашанками.
Молитвами засіяна земля,
Свічки горять – священик святить паску.
Кожна молитва співом солов’я,
Дарує Великодню цю окраску.
Великдень – свято - чудо із чудес,
Його святкує кожна в нас родина.
Вітаються в ці дні – «Христос Воскрес!»
І вірять всі – воскресне Україна!
І згине зло, бо є над нами Бог,
Який надав випробування людям.
Він вірус нам прислав для засторог,
Молімося й такого більш не буде…
Веселих свят!
Христос Воскрес!
Воїстину Воскрес!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872524
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 18.04.2020
Крило перебите,
Поламана доля…
Не хочеться жити,
Хоч вітер по полю
Дощі розганяє,
Біжить по стежині,
Де роси поділись,
Що квітли в долині.
Приспів:
Так хочеться жити й голубку кохати,
І крилами долю свою обіймати.
Якщо вона доля, то треба чекати,
Без долі не жити, не те щоб кохати.
Голубко, кохана,
Чому відлітаєш,
Чому мені радість
На сльози міняєш?
Без тебе, голубко,
Існую й сумую,
А ти і не бачиш,
А ти і не чуєш…
Приспів. (2)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872370
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2020
Де води Полісся, болота духмяні,
Лелеки ідуть по ріллі,
Волинь моя рідна, донька України,
Окраса моєї землі.
Пр: А це земля моя свята,
Матуся синьоока,
Тут птах по-іншому літа,
Твоя краса милує око.
Льони - наче море, червона калина,
Тверде, наче криця зерно.
Волинь моя рідна, моя Україна,
Яку полюбив я давно.
Пр.
Ні хвилі без тебе, Волинський мій краю,
Як бузьки твої без гнізда.
Земля моя рідна, тобою я марю,
Бо ти мені силу дала.
Пр.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872369
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.04.2020