Антоніна Грицаюк

Пробач, Україно

За  хмарами  сонце  в  небі  заблукало,
Скажи,  Україно,  що  з  тобою  стало?
Чому  ти  марнієш  на  очах  згасаєш?
За  що,  рідна  земле,  ти  сама  не  знаєш.

За  що  твої  діти  тебе  зневажають?
По  чужих  країнах  щастя  шукають,
Тебе  обікрали,  убогою  зробили,
А  тепер  знедолену  тебе  залишили.

Де  щаслива  доля  твоя  заблукала?
Невже  марно  рідна,  земле,  ти  страждала?
Україно,  земле,  мій  співучий  краю,
Перед  тобою  низенько  голову  схиляю.

Вклоняюсь  низенько  чолом  до  землі,
Пробач,  Україно,  за  муки  твої,
За  гірку  недолю  пробач  нам  рідненька,
Ти  ж  нам  єдина  наша  ти  ненька.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341314
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.06.2012

Ой у лузі, лузі, зозуля кувала

Ой  у  лузі,  лузі,  зозуля  кувала,
А  там  під  вербою  дівчина  ридала,
Чому  вона  гірко  сльози  проливає,
Вона  безнадійно  козака  кохає.

Любила,  кохала  кожен  вечір  ждала,
Про  його  дружину  нічого  не  знала,
Навіщо  дівочу  честь  він  зганьбив,
Він  не  любив  її,  ні  не  любив.

А  вона,  як  птах  той,  що  поранив  крила,
Стоїть  під  вербою  така  нещаслива,
Її  серце  рветься,  а  душа  ридає,
За  що  така  кара  дівчина  не  знає.

Дівчина  і  гадки  про  те  і  не  мала,
Що  одруженого  чоловіка  вона  покохала,
Ще  довго  серденько  буде  боліти,  
Ще  довго  злі  люди  будуть  судити.

Зозуля  кує  всім  віку  бажає,
Дівчина  ніжно  вербу  обнімає,
Плакуча  верба  їй  співчуває,
Вона  своїм  листям  сльози  втирає.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341313
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2012

За що його я покохала

Ти  в  коханні  клявся  щиро  пригортав,
Троянди  червоні  мені  дарував,
Я  до  свого  серця  ті  квіти  горнула,
Про  те,  що  колючі  я  зовсім  забула.

Забула  про  те,  що  мама  говорила,
Сліпа  любов  буває  і  зрадлива,
Йшла  за  тобою  стежкою  крутою,
Тепер  я  не  маю  в  серці  покою.

Троянди  зав`яли  колючки  лишились,
Люди  на  мене  боком  дивились,
Дивились,  судили  мої  кістки  мили,
Напевно  забули,  як  колись  любили.

Сльози  тихенько  мама  втирала,
Не  такого  щастя  для  мене  бажала,
За  що  так  зрадив?  За  що  зганьбив?
Сирітку  свою  за  що  залишив?

Тепер  я  доню  свою  навчаю,
Сліпа  любов,  я  добре  це  знаю,
Любов  сліпа,  любов  зрадлива,
За  що  його  я  полюбила.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341060
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2012

В добрий час

В  добрий  час,  в  святу  годину,  
Ти  родився  любий  сину,
Я  той  день  благословляю,
Тебе  до  серця  пригортаю.

Твої  оченята,  як  в  полі  криниця,
В  них  чиста  джерельна  водиця,
Я  себе  бачу  у  твоїх  очах,
Чому  це  сльози  в  мене  на  щоках.

Це  мамині  сльози  радості,  любові,
Я  в  Бога  благаю  тобі  щастя,  долі,
Тебе  голублю  моє  янголятко,
Моє  таке  миле,  рідне  дитятко.

Для  мого  синочка  пошли  Боже  щастя,
Відверни  від  нього  всяке  ненастя,
Відверни  ненастя  та  лиху  годину,
Вбережи  від  лиха  рідну  дитину.

Вбережи  його  душу  від  спокус  та  гріха,
Нехай  та  година  минеться  лиха,
Щоб  землю  любив,  рідний  свій  край,
Щоб  український  завжди  шанував  коровай.

До  рідної  хати  завжди  повертав,
Про  батька  і  матір  не  забував,
Свій  край  любив,  свою  Україну,
Дитя  моє  рідне,  любий  мій  сину.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341059
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.05.2012

Дорожіть життям, люди!

В  чім  суть  життя  люди  скажіть?
Не  губіть  його,  не  губіть.
Марно  не  губіть  свого  життя,
Назад  вже  немає  нам  вороття.

У  полі  кожну  любіть  стеблинку,
На  лузі  зеленім  кожну  долинку,
Синю  волошку  ніжно  любіть,
Білу  ромашку  до  серця  горніть.

Високі  гори,  зелені  діброви,
Пісні  солов’їні,  квіти  бузкові,
Приліт  журавля  радо  зустрічайте,
З  сумом  в  дорогу  їх  поважайте.

Не  бійтесь  босоніж  по  росах  ступати,
Ту  прохолоду  землі  відчувати,
Стиглий  голубити  в  полі  колос,
Співати  пісні  на  весь  свій  голос.

Хай  пісня  завзята  на  весь  світ  лунає,
В  тій  пісні  вся  Україна  співає,
Час  не  вернути,  не  зупинити,
Життям  треба,  люди,  завжди  дорожити!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340684
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.05.2012

Перше кохання

Перше  кохання,  перше  чекання,
Палкі  поцілунки,  палкі  пригортання,
Серденько  мліє,  душа  завмирає,
Дівчина  вперше  в  житті  кохає.

Любов  дівоча,  дівочі  мрії,
На  те  кохання  такі  надії,
Та  не  судилось  здійснитись  мріям,
Таким  дитячим  ще  надіям.

В  душі  дівочій  весна  майне,
Холодним  вітром  повійне,
Не  те  кохання,  що  чекала,
Не  та  любов,  яку  бажала.

Не  раз  ще  буду  у  снах  блукати,
Перше  кохання  своє  шукати,
Роки  ідуть,  дорослі  діти,
Але  ті  спогади  не  вбити.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340683
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2012

Чуєш мене, мамо?

Задощило  небо,  дощем  заридало,
Мою  душу  смутком  навпіл  розривало,
Тяжко  боліло  краялось  серденько,
Прилинь  же  до  мене  моя  рідна  ненько.

Прилинь  хоч  на  днинку,  хоча  б  на  годинку,
Пригорни  до  серця  рідну  дитинку,
Матусю  рідненька,  як  же  мені  важко,
Прилети  до  мене  посивіла  пташко.

Доленьку  у  Бога  ти  мені  благала,
По  ночах  молилась  очей  не  змикала,
Дала  мені  вроду  в  любистку  купала,
Але  зла  доля  на  те  не  зважала.

Прилети  синичкою  постукай  у  віконце,
Я  тебе  зустріну,  як  весняне  сонце,
Розвій  тяжкий  смуток  звесели  серденько,
Чуєш  мене  мамо,  рідна  моя  ненько!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340429
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.05.2012

Мамо!

Мамо!  Мамо!  Люба  моя  мамо!
Чому  щастя  на  землі  так  мало?
Журба  ходить  чомусь  за  мною,
Той  біль  в  душі  не  дасть  мені  покою.

Не  дасть  покою,  ятрить  моє  серце,
За  що  ті  муки  люба  моя,  ненько?
Люблю  я  веселитись,  весело  сміятись,
Не  хочу  я  смутитись,  сльозами  заливатись.

Та  доля  своє  править,  карту  свою  малює,
А  серденько  те  знає,  а  серденько  те  чує,
Завмре  воно  тихенько,  а  потім  заб`ється,
Душа  біль  цей  чує,  як  пташка  стрепенеться.

Знедолені  руки  стомились  працювати,
Їм  би  спочивати  та  ці  вірші  писати,
Не  маю  я  покою,  коли  вже  він  настане,
Моє  серденько  бідне  вже  битись  перестане.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340428
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.05.2012

Гірка правда

Налетіло  вороняче  та  стало  клювати,  
Скаженіє,  бо  не  хоче  щиру  правду  знати.
А  ту  правду  ніде  діти,    
В  землю  не  втоптати.

Проростає,  мов  билина,  одна  серед  поля
Дуже  гірка  тієї  правди  сирітська  доля.
Поклювало  вороняче  ще  й  очі  побило,  
Правду  в  землю  затоптало  ще  й  хреста  встромило.

Плачуть  люди  над  хрестом  тим,  з  гіркими  сльозами,  
Проклинають  свою  долю  страшними  словами,  
Піднялося  вороняче  та  стало  кружляти,  
А  та  правда  помаленьку,  стала  проростати.

Малесенький  пагінчик  з-під  хреста  з`явився,
Не  росою,  а  сльозою  людською  він  вмився.
Печуть  сльози,  мов  вогонь  той,  її  допікають.
За  що  люди  українські  гірко  так  страждають?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340151
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.05.2012

Вишиванка

Вишиванка,  вишиванка,українська  вишиванка,
Ти  примхлива,  як  коханка,
Більш  уваги  і  любові,
Кольори  вложи  казкові.

Розцвіте  садок  умить,
Солов`я  спів  задзвенить,
Розцвіте  бузковий  кущ,
Полетить  травневий  хрущ.

Жовтий  колір  аж  палає,
Літнє  сонце  пригріває,
В  небі  жайворонок  співає,
Хліб  у  полі  достигає.

Яблука  гілки  вже  гнуть,
Осінь  вирушає  в  путь,
Птахи  у  вирій  вирушають,
З  сумом  край  свій  покидають.

Більш  блакитних  кольорів,
Сніг  додолу  полетів,
Заметіль  розлютилась,
Білими  нитками  вкрилась.

Вишиванка,  вишиванка,  українська  вишиванка,
Ти  примхлива,  як  коханка,
Все,  що  хочеш  те  ти  маєш,
Ні  на  що  ти  не  зважаєш.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340150
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.05.2012

Колисанка

Верба  зеленіє  в  лузі  на  долині,  
Батько  сплів  колиску  з  лози  своїй  дитині,
З  любов`ю  у  серці  її  виплітав,
Щасливої  долі  для  доні  бажав.

В  колисці  тій  ненька  її  колисала,
Пісні  колискові  для  доні  співала,
Від  щирого  серця  молилася  мама,
Здоров`я  і  щастя  для  неї  благала.

Пошли,  Боже,  щастя  для  моєї  дитини,
Щоб  не  забувала  ніколи  родини,
Щоб  батька  і  неньку  завжди  пам’ятала,
До  рідної  хати  завжди  повертала.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340088
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.05.2012

Травневі роси

Травневі  роси,  травневі  роси,
Побіліли  в  неньки  коси,
Здригнулось  серденько,  руки  затремтіли,
Куди,  куди  весни  ви  полетіли?

Куди  полетіли,  де  заблукали?
Де  молодість  діли,  куди  забрали?
Діти  давно  вже  дорослі  у  неньки,
Серце  вже  тішать  внуки  маленькі.

Не  може  мама  того  збагнути,
Що  весни  назад  не  повернути,
Не  повернути  молодість  мами,
Пішла  непомітно  вона  з  літами.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340087
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.05.2012

Зуби

"На  основі  реальних  подій"  :)


В  Анатолія  біда  випали  всі  зуби,
Сидить  журиться  бідняка,  що  це  далі  буде.
Каже  баба:    -  не  журися,  біда  не  велика,
Аби  нам  Бог  не  послав  більшого  ще  лиха.

Вставиш  челюсті  вставні  будеш  хіпувати,
-  Досить  бабо  твоїх  жартів,  досить  кепкувати.
Навів  в  роті  ладу,  всі  зуби  рівненькі,
Посідали  на  порозі,  обоє  раденькі.

-  Йдемо  діду  вже  до  хати,  вечеря  скипіла,
Я  для  тебе  все  смачненьке  сьогодні  зварила.
Як  поїли  пішла  баба  вже  лягати  спати,
А  дід  сів  собі  газету  трохи  почитати.

Щось  не  спалось  нові  зуби  довго  роздивлявся,
Лиш  під  ранок  вже  зморився,  пішов  спати  вклався.
А  коли  відкрив  він  очі,  щось  погане  снилось,
Де  це  челюсть  він  поклав?  -  в  голові  крутилось.

Туди-сюди  покрутився,  вискочив  із  хати,
Баба  вибігла  за  ним  давай  вдвох  шукати.
Йшли  по  дідових  слідах,  усе  обшукали,
Що  робити  далі  їм  голову  ламали.

-  Може  діду  проковтнув  ти  ті  кляті  зуби?
А  як  заворот  кишок  через  челюсті  ті  буде?
Іди  діду  у  лікарню,  іди  не  барися,
Що  у  тебе  там  у  шлунку  швидко  розберися.

Як  прийшов  дід  у  лікарню,  розказав  про  лихо,
Лікар  кліпає  очима,  тоді  каже  тихо.
Будемо  світити,  ми  вашого  шлунка,
Отака  у  голові  є  у  мене  думка.

Сам  моргає  медсестрі,  душиться  від  сміху,
-  Не  хвилюйтесь,  якось  ми  зарадимо  лиху.
Просвітили  -  не  знайшли,  лікар  все  сміється,
-  Треба  нову  челюсть  діду,  мені  так  здається.

Телевізора  частіше  вам  треба  дивитись,
Тоді  може  перестанете  даремно  журитись.
Там  «корегу»  рекламують  -  дуже  славна  штука,
Хвилюватися  не  будете  йде  вперед  наука!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339644
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 24.05.2012

Гарячий борщ

Захотілось  в  ресторан  піти  для  Омелька,
А  дружина  його  Гапка,  як  дитя  раденька.
Цілий  день  крутилась,  цілий  день  вертілась,
Тут  чудова  думка  у  неї  з’явилась.

Вділа  блузку  з  декольте,  ще  й  спідницю  міні,
В  ресторан  ходити  будемо  кожен  день  від  нині.
На  підборах  туфлі,  червоні  коралі,
Ні  в  кого  немає  отакої  кралі.

Зайшли  за  стіл  сіли,  замовив  пляшину,
-  Що  ще  Гапко  будеш?  -  запитав  дружину.
-  Борщу  в  ресторані  хочу  скуштувати,
Може  я  не  вмію  його  готувати?

Випили  по  чарці,  закуски  немає,
Омелько  по  другій  уже  наливає.
Принесли  гаряче,  Гапка  так  смакує,
Груди  у  борщ  впали,  а  вона  не  чує.

-  Щось  пече  у  грудях,  Омельку,  горілка,
А  він  чомусь  дивно  на  неї  так  зирка.
То  оком  моргає,  руками  махає,
Потягнуло  мову,  що  сказати  не  знає.

-  Хочу,  мила  Гапко,  в  тебе  запитати,
Як  для  тебе  борщик?  Чи  добавку  дати?
-  Дуже  пече  в  грудях,  не  можу  дихнути,
Як  його  готують?  Хочу  те  почути.

-  Витягай  голубок  досить  їх  купати,  
Час  нам  вже  додому  Гапко  вирушати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339640
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 24.05.2012

Люблю, коли сонце за обрій сідає

Люблю,  коли  сонце  за  обрій  сідає,
За  хатою  ліс  тихенько  дрімає,
Цвіт  матіоли  за  душу  бере,
Я  з  нетерпінням  чекаю  тебе.

З  айстрами  тихо  собі  розмовляю,
Вони  розуміють  я  добре  це  знаю,
Любисток  тихенько  зашелестів,
Щось  про  кохання  мені  гомонів.

Безсмертник  давно  вже  дрімає,
Про  нашу  любов  він  все  уже  знає,
Гладіолуси  ще  не  дрімають,
Вони  нам  кохання  палкого  бажають.

Жоржини  з  трояндами  щось  розмовляють,
Вони  нам  лиш  щастя  з  тобою  бажають,
Барвінок  хрещатий  до  ніг  припадає,
Наше  весілля  давно  він  чекає.

Квітку  я  кожну  до  себе  горну,
Тебе  усім  серцем  коханий  люблю,
Ти  скоро  прийдеш  я  добре  це  знаю,
І  я  з  нетерпінням  цю  зустріч  чекаю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339397
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2012

В небі ясно-ясно засіяли зорі

В  небі  ясно-ясно  засіяли  зорі,
Мати  своїй  доні  бажала  лиш  долі,
В  молоці  купала,  любистком  вмивала,
Довгу  русу  косу  ніжно  заплітала.

Час  прийшов  для  доні  щиро  полюбити,
Хотіла  у  парі  з  милим  вік  прожити,
Але  доля  плани  на  те  свої  мала,
Ненароком  мати  про  любов  ту  взнала.

Ненька  не  хотіла  того  зрозуміти,
Як  же  могла  дочка  сироту  любити,
Не  для  нього  вона  її  вберігала,
Багатства  для  дочки  мати  забажала.

Не  спала  ночами  все  думку  гадала,
Поки  лиха  дочці  сама  не  наслала,
З  вдівцем  одружити  дочку  захотіла,
Слухати  нікого  більше  на  хотіла.

Дзвони  задзвонили  в  церкві  у  неділю,
Мати  була  рада  отому  весіллю,
Тільки  наречена  вся  була  в  сльозах,
Свічечка  тремтіла  у  її  руках.

Як  священик  згоду  в  дівчини  спитав,
Непритомний  хлопець  під  ноги  упав,
Дівчина  зірвала  з  голови  фату,
Ніжно  пригорнула  до  себе  сироту.

Боже  ти,  мій  Боже,  що  мати  зробила,
Невже  нас  навіки  любий  розлучила,
Хлопець  той  підвівся  на  коліна  став,
Він  дівочі  сльози  ніжно  цілував.

Вони  воркували,  немов  голуб’ята  ,
Невже  їхня  доля  навіки  проклята?
Невже  мати  доню  марно  вберігала,
Щоб  руками  своїми  щастя  відібрала?

Вони  поклонились  низько  до  землі,
-  Благослови  нас  мамо  ми  діти  твої,
Невже  будеш  мамо  ти  спокійно  спати,
Коли  донька  буде  сльози  проливати?

У  матері  серце  в  ту  мить  заболіло,
Воно  своїй  доньці  лиха  не  хотіло,
Знову  в  церкві  дзвони  голосно  дзвеніли,
Закохану  пару  всі  благословили.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339396
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2012

До долу впала троянда біла

До  долу  впала  троянда  біла,
Чому  я  стала  тобі  не  мила,
Чому  зганьбив  мою  любов,
Чому  до  іншої  пішов?

Немов  на  крилах  весь  час  літала,
Так  щиро  вірно  тебе  кохала,
Кохала  очі  твої  блакитні,
Такі  ласкаві,  такі  привітні.

Були  слова  твої  медові,
Ночі  до  ранку  такі  казкові,
Мов  Попелюшка  в  вальсі  кружляла,
Не  того  принца  доля  послала.

За  лихої  казки  принц  той  був,
Дуже  швидко  про  все  забув,
Впала  до  долу  троянда  біла,
Час  промайнув  я  розлюбила.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339220
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2012

Уклін тобі ненько

Мамині  очі  ніжні,  блакитні,
Щирі  ласкаві,  завжди  привітні,
Усмішка  у  мами  привітна  така,
Як  пісенька  ніжна  швидкого  струмка.

Пісня  матусі  щиро  лунає,
Свій  край  в  тій  пісні  вона  прославляє,
Руки  у  неньки  втоми  не  знають,
З  ранку  до  ночі  роботу  шукають.

Матуся  ніжно  мене  голубить,
Щиро  і  вірно  вона  мене  любить,
За  ласку  турботу  вклоняюсь  низенько,
Тобі  моя  рідна,  єдиная  ненько.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339219
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.05.2012

Мамине горе

Чому  замовкла,  пташко  сизенька?
Чому  змарніла  так  рано  ненька?
Зима  блукає  у  її  косах,
Все  лице  неньки  в  гірких  сльозах.

На  цвинтар  стежку  вона  стоптала,
Ох  гірка  доля  її  спіткала,
Забрали  сина  в  неї  у  солдати,
Не  довго  неньці  прийшлось  чекати.

Чому  зрадлива  така  ти  доле?
Навіщо  горе  це  тяжке  горе?
Привезли  в  хату  їй  домовину,
Ой,  сину,  сину,  рідненький  сину.

Навіщо  неньку  одну  лишив?
Життю  радів  ти,  життя  любив,
Любив  садок  свій  біля  хати,
Нехай    же  будуть  ті  дні  прокляті!

В  чужу  країну  його  забрали,
У  мами  згоди  не  запитали.
Ридає  ненька  світ  проклинає,
«Навіщо  люди?»  -  вона  питає.

З  роками  кажуть  біль  ущухає,
Ой  ні,  не  правда,  мама  це  знає.
Все  життя  біль  цей  у  серці  носить,
Вічний  спочинок  у  Бога  просить.

У  горі  жити  вона  стомилась,
Як  верба  плакуча  вся  похилилась,
На  душі  камінь,  на  серці  рана,
Дитинко  рідна,  моя  кохана.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338992
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.05.2012

Гірка доля

Гіркого  полину  я  в  букет  назбирала,
Серце  боліло,  а  душа  ридала,
Невже  гірка  доля  для  мене  навік,
За  що  мене  зрадив  мій  чоловік.

За  що  зрадив  нашу  любов,
Від  мене  до  іншої  чому  пішов,
Від  мене  пішов  дітей  залишив,
А  так  присягався,  що  щиро  любив.

Діти  горнулись  до  рідного  тата,
Ой  гірка  доля,  як  ти  проклята.
Не  можу  збагнути  та  зрозуміти,
Як  зміг  ти  з  нами  так  поступити.

Невже  серце  не  краялось,  душа  не  боліла,
Чому  я  стала  тобі  не  мила,
Чому  скажи  чому,  чому?
Ти  розтоптав  мою  весну?

Молоді  роки  мої  забрав,
Душу  мою  у  багно  затоптав,
Чужі  діти  батьком  тебе  називають,
А  свої  від  жалю  погляд  відвертають.

Ще  прийде  той  час  і  та  година,
Чужа  дитина  –  не  твоя  дитина,
В  скрутну  годину  прийдеш  до  нас,
Але  пройшов  уже  твій  час.

Тобі  не  буде  назад  вороття,
Не  буде  для  тебе  уже  каяття,
Гірким  полином  дорогу  встелю,
Серденько  своє  я  тобі  звеселю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338991
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.05.2012

На згадку про маму

Наснилася  мені  батьківська  хата,
Матуся  зовсім  молода,
До  праці  все  така  завзята,
Співуча  мова  чарівна.

Руки  у  мами  втоми  не  знали
Було  все  у  неї  до  ладу,
Солов`ї  на  вишивці  співали,
А  також  цвів  там  кущ  бузку.

З  пісні  ранок  починала,
Все  в  неї  ладилось,  цвіло,
І  нас  життя  любити  вчила,
Щоб  в  світі  легше  нам  було.

Любити  край,  свою  Вітчизну,
Плакучі  верби  над  ставком,
І  золоту  пшеничну  ниву,
Та  кущ  калини  під  вікном.

Спів  солов`я,  спів  ластів`їний,
Гніздо  на  хаті  журавля,
Черемхи  цвіт  такий  чарівний,
В  волошках  й  маках  всі  поля.

Щоб  батька  й  матір  поважали,
Вклонялись  старості  завжди
І  де  свій  рід  не  забували,
Куди  б  не  завели  шляхи.

Роки  пливли  все  за  роками,
Води  багато  утекло,
Лишилось  в  спадок  нам  від  мами:
«Любов,  пошана  і  добро».

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338069
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.05.2012

Сиротина

Стоїть  при  дорозі  
Одна  тополина,  
Нема  в  неї  долі,
Вона  сиротина.

Стоїть  там  дівчина
Голівку  схилила,  
Також  нещаслива,
Як  та  тополина.

Немає  ні  батька,
Ні  неньки  немає,
Так  слізно  і  гірко
З  вітром  розмовляє.

За  що  мені  доля  
Така  нещаслива,
Навіщо  живу  я  
Одна  сиротина.

Полюбила  хлопця
Вірно  кохала,  
Але  тяжка  доля  
Знову  спіткала.

Щиро  любились,
Мов  лебедів  пара,
За  що  те  є  лихо  
Доля  наслала?

В  військо  забрали    -
Там  і  загинув,
Одну  він  навіки  
Лишив  сиротину.

Рідна  ненько
Моя  ти  єдина
Навіщо,  ти,  мамо
Мене  залишила?

Немає  до  кого  голівку  схилити
Навіщо  так  жити?  
Одній  на  цім  світі  та  й  пропадати.
Де  раду  шукати?

Самотня  у  полі
Дівчина  ридає,
Лиш  листя  тополі  
Її  пригортає.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338068
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.05.2012

Любій мамі

Забилось  серце  моє  у  тривозі,
На  край  села  йду  по  дорозі,
У  своє  дитинство  мріями  лину,
Як  повернути  святу  годину.

Щоб  зустріла  мене  матуся,
До  неї  щиро  я  пригорнуся,
Та  вороття  уже  немає,
Мама  вічно  уже  спочиває.

Оселя  пусткою  зустріла,
Її  матуся  так  любила,
Взуття  знімаю  тихо  ступаю,
Так  землю  краще  я  відчуваю.

Все,  що  було,  я  пригадала,
Та  ще  душа  чогось  бажала,
На  цвинтар  стежка  круто  в’ється,
Душа  завмре,  то  стрепенеться.

Тут  спочинок  знайшла  матуся,
Іду  тихенько  Богу  молюся,
Котяться  сльози  від  суму  і  жалю,
Простіть,  мамо,  все  промовляю.

Матусю  рідна,  кохана,  нене,
Не  вистачає  вас  так  для  мене,
Без  вас  оселя  пусткою  стала,
Так  рано  смерть  вас  від  нас  забрала.

Заросла  стежка  у  дворі  травою,
Дивляться  вікна  з  хати  журбою,
Сум  в  оселі,  гірка  печаль,
В  яку  пішли  ви  матусю  даль.

Звернула  в  поле  знову  стежина,
Я,  ненько,  ваша  завжди  дитина,
По  слідах  ваших  тихо  ступаю,
Я  так,  як  ви,  свій  край  кохаю.

Я  вдячна  ненько  на  все  життя,
За  ваші  щирі  ті  почуття,
Люба,  матусю,  вас  в  собі  бачу,
Коли  сміюся  чи  тихо  плачу.

Дітей  голублю,  пісню  співаю,
На  кожнім  кроці  я  вас  згадаю,
Усмішка  ваша,  очі  блакитні,
Завжди  ласкаві,  привітні.

Дітей  навчаю  тому  добру,
Що  від  вас  в  серці  я  бережу,
Той  спадок  вічно  в  душі  я  маю,
Рідна  нене,  рідний  мій  краю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337865
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.05.2012

Любить - не любить

Ромашок  білих  нарвала  в  полі,
Запитати  правду  я  хочу  в  долі,
Білі  пелюстки  рахую,  відриваю,
Любить,  не  любить  в  ромашки  питаю.

Скажи  мені  рідна  благаю  тебе,
Яка  мене  доля  в  майбутньому  жде,
Його  я  всією  душею  кохаю,
Чи  правду  він  каже  того  я  не  знаю.

Він  пестить,  голубить,  мене  пригортає,
Та  чомусь  мою  душу  сум  огортає,
Вже  сукню  весільну  собі  я  пошила,
Неначе  у  всьому  така  я  щаслива.

Зрадливою  доля  дівоча  буває,
Ромашка  про  неї  всю  правду  знає,
По  росах  раненько  в  полі  ступаю,
До  серця  ромашку  ніжно  пригортаю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337864
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2012

Зажурилась тихо мати

Зажурилась  тихо  мати
Стало  більше  сивини,
Звідки  діток  виглядати?
Полетіли  в  світ  сини.

Дні  за  днями  пролітають
Смуток  душу  все  ятрить,
Діти  ще  не  розуміють  
Як  серце  мамине  болить.

Сини  щастя  захотіли
У  чужих  краях  знайти,
Розлетілися  птахами
В  загадкові  ті  світи.

Мов  на  крилах  пролетіли
Роки  неньки  молоді,
Як  були  діти  малими
Не  вернути  вже  ті  дні.

Йшли  літа  все  за  літами
Ненька  тішилась  синами,
Мов  дубочки  підростали
Все  горнулися  до  мами.

Все  згадалось,  що  минуло
Покотилася  сльоза,
Все,  нічого  не  забула
Сипле  снігом  сивина.

Сини  шлють  листи  все  мамі
Не  журись,  ненько,  чекай
Вже  той  час  не  за  горами  
Не  забули  ми  свій  край.

Не  забули  хату  білу
Біля  хати  наш  садок,
Ту  круту  в  полі  стежину
І  березовий  гайок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337618
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.05.2012

Зрадлива дівчина

Зацвіла  калина  
В  лузі  на  долині
І  згадала  дівчина
Про  ті  дні  щасливі.

Як  кохала  вірно
Хлопця  молодого,
А  забрали  в  військо
Забула  про  нього.

Забула  ті  ночі  
Те  палке  кохання,
Такі  стали  тяжкі
Місяці  чекання.

А  солдат  той  вірив  
Щиро  сподівався,
Щирі  листи  писав
У  коханні  клявся.

Він  не  знав,  що  зрада
На  нього  чекає,
Він  не  знав,  що  дівчина  
Іншого  кохає.

А  той  цвіт  у  лузі
Такий  білий-білий
Нагадав  ті  дні  весняні
Зрадливій  дівчині.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337616
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2012

Горила

В  Африку  в  відрядження  поїхав  Степан?
Дуже  був  піднесений  емоційний  стан,
Як  настав  додому  час  вже  вирушати?
Став  гостинці  жінці  старанно  шукати,

Накупив  усякого  добра,  не  скупився?
Аж  тут  негр  як  ріп’як    до  нього  вчепився,
Щось  булькоче  і  горилу  йому  в  руки  тиче,
А  Степан  думку  гадає  що  він  з  нього  хоче.

Тай  то  просить  небагато,  аби  лиш  забути,
Як  додому  його  взяти,  засміють  же  люди.
Так  подумати,  то  може  усе  це  на  краще,
Видно  цей  горила  справний,  не  якесь  ледаще.

Прибув  пізно  він  до  дому,  дружини  не  має,
Стукає  сусідці  в  гості,  так  щиро  благає:
- Я  залишу  тут  горилу,  а  ти  не  лякайся,
Будь  з  ним  щира  і  частіше  йому  посміхайся.

А  на  ранок  жінка  в  двері  стукає  сусідці,
Несе  апельсини  і  банани  напхані  у  сітці.
А  та  двері  відкриває  геть  уся  змарніла,
Ну  а  гостя  не  вмовкає,  аж  бризкає  слина.

Як  нудьгував  її  Іван,  як  кохав  до  ранку,
Задрімав  такій  щасливий  лише  на  світанку.
- Я  не  знаю  як  кохав  тебе  чоловік,
Мені  ввечері  Гаврила  в  хату  приволік.

Я  не  встигла  роздивитись  що  то  за  мужчина,
Так  кохав  мене  всю  ніч  -  заніміла  спина.
А  на  ранок,  як  світало  думала  побачу,
А  воно  плиг  за  вікно,  по  деревах  скаче.

Чим  скажи  не  догодила  я  тому  Гаврилі,
Міг  і  ще  мене  кохати  ,  був  він  ще  у  силі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337340
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 14.05.2012

Шведська сім’я

Заплутався  в  почуттях  старий  дід  Онисько,
Вже  давно  він  у  літах,  смерть  напевно  близько.
Є  в  селі  дві  бабці,  мов  перепелички,
Але  дуже  вже  у  них  є  погані  звички.

Нічого  не  можна  від  них  приховати,
Може  чихнув  в  хаті,  обох  будуть  знати.
Як  зайде  до  Насті,  Мотря  губи  дує,
Як  зайде  до  Мотрі,  Настя  вередує.

На  поріг  не  пустить  мов  вогонь  горить,
Від  того  в  Ониська  аж  душа  болить.
Приїхав  внук  з  міста  в  діда  погостити,
Той  питає  в  нього  що  йому  робити.

Онук  каже:    -  дід  ти  так  не  журися,
Знайди  іншу  бабцю  й  швидко  одружися.
Дід  опустив  очі  і  сльозу  втирає
- Де  ту  третю  взяти  тут  її  не  має.

На  все  село  трьох  нас  онучку  лишилось,
Отаке  нещастя  на  мене  звалилось.
Онук  розсміявся  почав  діда  вчити,
Як  для  нього  краще  усе  це  зробити.

- Шведську  сім’ю  діду  треба  тобі  мати,
Обох  бабок  разом  будеш  ти  кохати.
- Може  воно  в  шведів  так  внучку  ведеться,
Та  в  мене  не  вийде  так,  мені  здається.

У  молоді  роки  мороки  не  мав  би,
Я  й  з  п’ятьма  дівками  кохання  владнав  би,
Зліва  хата  Мотрі,  з  права  хата  Насті,
В  кут  діда  загнали  ті  любовні  страсті.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337338
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 14.05.2012

Допитлива Марина

Замріяно  дивиться  у  вікно  Марина,
Перед  нею  на  дворі  отака  картина:
Кубло  намостив  на  ставку  лелека,
Прилетів  він  на  весні  напевно  здалека.

-  Де  взялась  я?  -  просить  дівча  розказати.
Ненька  голову  ламає  як  відповідь  дати.
-  Це  лелека  приніс  вузлик  у  вікно  до  хати,
Коли  ми  із  твоїм  татом  полягали  спати.

-  Подарунки  в  Новий  рік  хто  для  мене  носить?
Знов  допитливе  дівча  розказати  просить.
-  Дід  мороз,  ти  що  забула  моє  янголятко?
-  Так  навіщо  нам  матусю  тепер  в  хаті  татко?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337126
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 13.05.2012

Діагноз

Задощило.  Грибів  в  лісі,  хоч  коси  косою,
Іде  Петро  по  гриби  взяв  сина  з  собою.
Коли  снідав  випив  чарку,  щоб  добре  збиралось,
Грибів  кошик  набере,  щоб  вже  там  не  сталось.

Їдуть  лісом,  син  радіє,  грибочки  збирає,
Ну  а  батько  вже  втомився,  їсти  знов  сідає.
Поїв  гарно,  почав  сина  учити,  як  жити,
Строчить  немов  з  кулемета,  його  не  спинити.

Син  питання  задає  також  не  вмовкає,
Батько  відповідь  дає  на  мить  не  вгаває.
-  Алкоголік  хто  це  тату?  давно  хочу  знати.
Батько  язик  закусив,  що  сину  сказати.

-  Бачиш  на  горбу  росте  чотири  берези,
Це  для  тебе  порахує  лиш  той  хто  тверезий.
Ну  а  алкоголік  вісім  скаже  не  збагнувши
Син  із  сміху  впав  в  траву,  оком  не  моргнувши

Навчись  тату  рахувати  там  лиш  дві  берези
Тепер  добре  розумію  який  ти  тверезий!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337125
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 13.05.2012

Гості

Каже  Гнат  якось  Орисі:
-  Збирайся  швидко  не  барися,
Підемо  в  гості  до  кумів.
-  Може  Гнате  ти  здурів?

Які  там  у  кумів  гості?
Перемиють  нам  всі  кості.
В  куми  сукні  всі  по  моді.
-  Не  переч,  Орисько,  годі!

Наказав,  вона  й  скорилась,
Так-сяк  причепурилась,
Зайшли  мов  би  ненароком,
Кума  зиркає  щось  боком.

Кум  бутля  на  стіл  ставить,
Закусити  в  жінки  править,
Одну,  другу  пропустили,
Яйцем,  салом  закусили.

Бутель  допили  до  грама
Почалася  тут  і  драма.
Кум  Ориську  обнімає,
Гнат  кумі  чогось  моргає.

Кум  за  чуба  схватив  Гната,
Аж  здригнулася  вся  хата.
Дві  куми  як  дві  тигриці
Б’ють  посуду  вже  з  полиці.

Діти  вискочили  з  хати,
Та  чим  дуж  давай  тікати
З  переляку  хто  куди,
Так  не  довго  до  біди.

Гнат  у  бійці  переміг  -  
Кум  з  нокауту  геть  зліг,
І  Орися  в  бруд  не  впала
Кумі  сукню  всю  порвала.

Пішли  до  дому  переможці
Ох  і  славні  були  гості!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336931
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 12.05.2012

Кабан

Зайшов  з  вечора  сусід  до  Івана  в  хату:
- Слухай  друже  дай  мені  хоч  якусь  пораду.
Щось  не  їсть  сьогодні  у  мене  кабан,
Дуже  вже  не  тішить  мене  його  стан.

Випили  пляшину,  довго  міркували
І  для  даної  проблеми  уже  плани  склали.
А  як  зійшло  сонце  взялися  за  діло,
Все  в  руках  в  сусідів  немовби  кипіло.

Вигнали  скотину  мовби  погуляти,
Думали  гадали  як  його  владнати.
Схопили  сокиру  та  обухом  трісь!
А  кабан  на  спину  так  одразу  блись.

Дихання  немає,  вуха  посиніли,
Не  довго  трудились,  навіть  не  спітніли.
Випити  по  чарці  вдвох  пішли  до  хати,
А  кабан  прийшов  до  тями,  та  давай  втікати.

Голова  в  тумані  куди  мчить  не  знає,
Все  що  по  дорозі  усе  розкидає.
Як  почули  брязкіт,  вискочили  з  хати,
Щосили,  щодуху,  давай  доганяти.

Крос  здали  на  славу,  ноги  аж  гуділи.
Нещасне  створіння  все  таки  вложили.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336930
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 12.05.2012

Сум

Біжить  річка  за  лугами,
Сповита  вся  осокою,
Нема  вже  на  світі  мами,
Сум  не  дасть  покою.

Серце  рветься  на  частини,
Душа  болить,  ридає,
Як-то  важко  для  дитини,  
Як  мами  немає.

Хоч  уже  і  свої  діти,
В  очах  підростають,
Смутком  спогади  сповиті,
Душу  навпіл  крають.

То  присниться  серед  ночі,
Жива  та  здорова,
З  радістю  відкрию  очі,
Не  промовлю  й  слова.

Лише  сльози  покотяться,
На  подушку  з  очей,
Серце  з  жалю  стрепенеться,
Швидше  б  настав  день.

Там  в  турботах  призабуду,
Про  те  страшне  горе,
Не  на  довго  знов  згадаю,
Доле  ж  моя  доле.

Мамо  моя,  ріднесенька,
Люба  моя,  нене,
Пташко  моя,  сизесенька,
Як  важко  для  мене.

Не  минає  біль  з  роками,
Все  ятрить  серденько,
Чому  немає  моєї  мами,
Де  ви,  моя  ненько?

Де  шукати  в  яких  краях,
Звідкіль  вас  чекати,  
Зустрічаємось  лиш  в  снах,
Біль  не  вгамувати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336733
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 11.05.2012

Скорбота

Весна  буяла,  садки  цвіли,
Не  минути  було  біди,
Ваші  муки,  мамо,  серце  рвали,
Ви  світ  цей  білий  залишали.

А  я  зрозуміти  того  не  могла,
Надію  на  краще  ще  берегла,
Як  риба  в  клітці  ви,  мамо,  бились,
А  ми  на  муки  ваші  дивились.

Нічим  зарадити  вже  не  могли,
Які  ті  години  страшні  були,
Яке  те  страшне  відчуття,
Віддала  я  своє  життя.

Як  на  ті  муки  дивитись  важко,
Матусю,  голубко,  рідня  пташко,
А  ви  помирали,  згасали  в  очах,
Смерть  вас  тримала  у  своїх  руках.

Забрала  з  собою,  не  відпустила,
Згоди  не  запитала,  страшна  в  неї  сила.
Останній  подих  на  моїх  руках,
Бачила  все  немов  в  страшних  снах.

Лиш  одна  думка  рвала  серденько,
Що  вас  вже  немає  рідная  ненько!
Як  везли  вас  до  рідної  оселі,
Які  в  нас  новини  були  невеселі.

Коли  вас  привезли  до  рідної  хати,
Дощик  рясненький  став  накрапати,
На  небі  не  було  не  однієї  хмаринки,
То  капали,  мамо,  ваші  сльозинки.

Коли  вас  занесли  до  рідної  хати,
Стала  зозуля  у  лузі  кувати,
Кувала  довго  серденько  рвала,
Того  напевно  вона  і  не  знала.

Що  відкувала  вона  вже  ваш  вік,
Рокам  закінчився  вашим  вже  лік,
Від  білого  цвіту  гнулось  гілля,
В  таку  святу  пору  пішли  ви  з  життя.

Той  біль  залишився  назавжди  зі  мною,
Спогади  не  дають  мені  спокою,
Ось  уже  сьома  минає  зима,
Як  вас  матусю  на  світі  нема.

Пишу  цей  вірш,  а  серце  рветься,
Завмре  від  жалю  стрепенеться,  
Біль  втрати  знов  пережила,
Немов  листок  тремтить  душа.

Лиш  той  зможе  мене  зрозуміти,
Кому  горе  прийшлось  пережити,
Дуже  страшне  і  важке  горе,
Тебе  благаю  моя  доле.

Прошу  тебе  змилуйся  наді  мною,
Не  дай  померти  сиротою,
Щоб  навіки  очі  змогли  закрити,
Як  я  моїй  мамі  мені  мої  діти

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336732
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 11.05.2012

Чужина

Заплакала  старенька  мати,
В  дорогу  сина  проводжає,
- Коли  ж  тебе  сину  чекати,
- А  хто  його  матусю  знає?

Подавсь  у  світ,  в  чужу  країну,
Щоб  грошенят  тих  заробити,
- Ох,  сину,  мій  рідненький,  сину,
Як  же  мені  на  світі  жити?

Начебто  мир,  війни  немає,
Не  зможу  я  спокійно  спати,
Не  дай  Бог  лишенько  спіткає,
Звідкіль  тебе,  сину,  чекати?

Сльози  котились,  гірко  ридала,
Тремтіли  руки,  мов  листок,
Яка  її  доля  чекала,
Більше  немає  діточок.

Сама  лишається  в  оселі,
Самотня,  мов  тополя  в  полі,
Самотні  дні  та  невеселі,
Чим  не  догодила  долі?

Згасає,  марніє  Україна,
Зневага,  розпуста,  блуд,  нужда,
Чому  скитається  дитина,
Чому  лишилась  сама?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336461
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.05.2012

Самотня оселя

Ростуть  червоні  мальви,
Біля  старої  хати,
Так  манять  їхні  барви,
Що  хочеться  співати.

Стара  самотня  хата,
Стоїть,  як  сирота,
Вже  не  діждатись  свята,
Печаль,  одна  журба.

Перекосились  стіни,
До  самої  землі,
Вікна  в  хаті  сіли,
Заплакані,  сумні.

Сумують  і  чекають,
Вони  господарів,
Того  не  розуміють,
Що  час  їх  пролетів.

Була  радість  і  горе,
Всього  було  за  вік,
Ох  доле  ж  сумна  доле,
Скінчивсь  рокам  тим  лік.

Старі  господарі,
Вічно  спочивають,
Давно  вже  молоді,
На  неї  не  зважають.

У  них  нові  оселі,
Високі  та  добротні,
Вікна  завжди  веселі,
А  в  неї  лиш  скорботні.

Часу  свого  чекає,
Стара,  як  світ  хатина,
З  мальвами  розмовляє,
Плаче,  мов  дитина.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336460
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.05.2012

Наснилась матері війна

Наснилась  матері  війна,
Вона  лишилася  одна,
Її  сини  вже  на  війні,
Не  зрахувати  сивини.

Що  сипле-  сипле  у  косах,
А  очі  у  гірких  сльозах,
Усе,  що  мала  віддала,
Проклята  буде  та  війна.

За  що  караєш,  святий  Боже,
На  що  кровопролиття  схоже,
Немов  та  бойня  смерть  усюди,
Злі  і  жорстокі  стали  люди.

А  вона  ночей  не  доспала,
Синів  в  колисці  колисала,
Останню  кришечку  ділила,
Доля  така  несправедлива.

Її  ріднесенькі  синочки,
Мов  молодесенькі  дубочки,
Відверни,  Боже,  це  прокляття,
Згаси  в  душах  війни  багаття.

Поверни  синів  додому,
Зарадь  ти  лихові  страшному,
Відкрила  очі  вона  ж  спить,
Мов  сухий  лист  душа  тремтить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335992
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 08.05.2012

День Перемоги

Уся  земля  цвітом  буяла,
Начебто  горя  не  знала,
Було  ран  на  ній  багато,
Полите  кров`ю  прийшло  свято.

Велике  свято  день  Перемоги,
Политі  потом  довгі  дороги,
Кров`ю  политі,  гіркими  сльозами,
Не  стерти  горя  того  з  літами.

Скільки  тих  вдів,  сиріт  лишилось,
Скільки  матусь  в  жалобу  вділось,
Словами  того  не  передати,
До  смерті  будуть  біль  в  серці  мати.

Не  раз  земля  буде  цвітом  буяти,
Будемо  чоло  ми  низенько  схиляти,
Будемо  просити,  молити  у  Бога,
Щоб  до  війни  не  звернула  дорога.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335991
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 08.05.2012

Пошана стареньким

Як  хочеться  вітром  на  день  один  стати,
Всю  Україну  свою  облітати,
Серце  в  тривозі  чомусь  забилось,
Що,  Україно,  з  тобою  зробилось?

Надію  на  краще  твій  люд  вже  втрачає,
Куди  твоя,  ненько,  дорога  звертає?
Зневажаємо  старість,  під  ноги  беремо,
За  що  ту  невдячність  в  серці  несемо?

Їм  би  чолом  низенько  вклонитись,
Досить  уже  їм  стареньким  журитись,
Голод    зазнали,  розруху,  війну,
Невже  завжди  ждати  лише  біду?

Пробачте  старенькі  за  гірку  недолю,
Я  зичу  для  вас  лише  щасливу  долю,
До  вищих  мужів  я  звертаюсь  з  словами,
Старість  у  кожного  не  за  горами.

Не  треба  ганьбити  її  зневажати,
Борги  сивочолим  треба  вертати,
За  важку  працю,  пролиту  кров,
Пошана  вам  рідні,  вдячність,  любов!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335720
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 07.05.2012

Солдатська могила

Запала  могила,  похилився  хрест,
Стоїть  серед  поля,  немовби  той  перст.
Лиш  бита  дорога  до  нього  звертає,
- Де  він  тут  взявся?  -  все  молодь  питає.

Хто  квітку  поставить,  хто  зірве  билину,
Не  минають  люди  у  полі  могилу.
Та  одного  дня  старенька  з’явилась  бабуся,
- Зустрічай,  синочку  любий,  я  твоя  матуся.

Впала  бідна  на  коліна  землю  пригортає,
Гірко  плаче,  а  те  горе  по  полю  блукає.
- Любий  синочку,  соколе,  скільки  літ  шукала,
Скільки  ночей  тих  безсонних  на  тебе  чекала.

То  приснишся  в  сповиточку  тебе  пригортаю,
То  до  школи,  то  в  солдати  тебе  проводжаю.
А  прокинусь,  то  лиш  сон  бачу,
Так  в  подушку  я  до  ранку  гірко-гірко  плачу.

Одинока  осталася,  немовби  билина,
Нема  роду  ти  загинув,  а  я  сиротина.
Довго  правди  добивалась,  скрізь  листи  писала,
Хоч  знайти  твою  могилу  надію  плекала.

Є  на  світі  добрі  люди  дякувати,  Богу,
Все  для  мене  розказали,  зібрали  в  дорогу.
Прийшла  старість  не  питає  чи  сама  я  в  хаті,
Треба  ладу  кругом  дати,  дрова  нарубати.

Візьму  грудочку  землі  відвезу  з  собою,
На  тім  світі,  сину  любий,  зустрінусь  з  тобою.
Треба  їхати  до  дому  дорога  далека,
А  до  тебе  я  летіла,  мовби  та  лелека.

Посаджу  дома  дубочка  буду  поливати,
Мов  з  тобою,  з  тим  дубочком  буду  розмовляти.
Прощай  сину,  прощай  любий,  кохана  дитина,
Твоя  ненька  залишилась  на  вік  сиротина.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335719
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 07.05.2012

Побачення

Присів  дід  на  стару  лаву  у  тінь  біля  хати,
Бо  травневе  дуже  сонце  стало  припікати,
Сидить  дивиться  на  вишні  слухає  зозулю,
А  вона  та  не  вгаває  все  роки  рахує.

Летять  вони,  як  ті  птахи  назад  не  вернути,
Вийшла  з  хати  його  баба  не  може  збагнути,
Про  що  думає  старий,  дивно  так  моргає,
-Може  щось  діду  не  так?  -  у  нього  питає.

-Не  виходить  з  голови  ота  криза  клята,
Нехай  буде  вона,  бабо,  в  один  день  проклята,
Як  були  ми  молоді  таких  слів  не  знали,
Одні  чоботи  на  двох  з  тобою  лиш  мали.

Вміли  гарно  працювати,  вміли  відпочити,
І  окрайчиком  хлібця  завжди  дорожити,
Давай,  бабо,  пригадаємо  наші  юні  роки.
-Що  ти,  діду,  схаменись  не  треба  мороки.

-Не  хвилюйся,  -  каже  він,  -  буде  як  годиться,
Щось  мені  сьогодні  вдома  зовсім  не  сидиться,
Коли  сонечко  за  обрій  піде  спочивати,
Біля  нашої  верби  я  буду  чекати.

Пригадаємо  стара,  як  колись  любились,
Адже  скоро  п’ятдесят,  як  ми  одружились.
Шкандиба  дід  до  верби  від  вітру  гойдає,
Ну,  а  баба  на  печі  спати  вже  лягає.

Довго-довго  виглядає  комарі  заїли,
Шкандиба  назад  до  дому  чекати  нема  сили,
Мучить  думка  лиш  одна  –  «невже  розлюбила?»,
Зайшов  в  хату  -  баба  спить,  як  мала  дитина.

Дід  об  стіл  вгрів  кулаком,  де  взялась  і  сила,
І  сердито  так  сказав  –  що  ж  ти  робиш  мила?
Баба  злякано  відкрила  свої  сонні  очі,
І  не  може  зрозуміти,  що  з  неї  дід  хоче.

А  як  пам'ять  повернулась  стала  міркувати,
Як  для  неї  діда  гнів  зараз  вгамувати,
Ой  дідусю  вибачай  я  не  обдурила,
Просто  мама  мене  вчора  гуляти  не  пустила.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335473
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 06.05.2012

Давно про совість забули люди

Давно  про  совість  забули  люди,
Підлість,  зрада  блукають  всюди,
Шану  забули,  немає  поваги,
Вбивають,  крадуть  -  такі  в  них  розваги.

Дівчат  ґвалтують,  ще  й  юнаків,
Немає  в  мене  вже  більше  слів,
Душа  болить  і  серце  плаче,
Невже  не  може  бути  інакше?

Так,  як  жили  наші  діди,
Країни  своєї  рідні  сини,
Цінували  землю  і  святий  хліб,
Чому  такий  зробився  світ?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335410
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.05.2012

Знедолена старість

Вітер  сніг  підмітав,
Вихром  крутив  на  дорозі,
Біль  на  душі  не  вгавав,
І  серце  билося  в  тривозі.

За  що,  у  кого  запитати,
Цей  світ  ми  так  занапастили,
Під  церквою  стоїть  старенька  мати,
Від  морозу  руки  посиніли.

Стоїть  шепоче,  Отче  наш,
І  котяться  сльози  старечі,
Настав  важкий  для  неї  час,
Чия  вина  скажіть  до  речі.

Ці  руки  весь  вік  працювали,
Зазнали  голод  і  розруху,
Дітей  маленьких  сповивали,
Тепер  не  мають  того  руху.

Поморщились,  тремтіти  стали,
Ще  й  на  морозі  посиніли,
Милостиню  очі  благали,
А  губи  молитви  шептали.

–  Звідкіль  ви,  бабцю?  Запитала,
Вона  вся  з  жалю  стрепенулась,
Руками  сльози  повтирала,
До  воріт  церкви  пригорнулась.

–  Не  знаю,  доню,  ким  я  стала,
І  сльоза  гірка  покотилась,
–  Колись  старанно  працювала,
Тепер  я  дуже  вже  стомилась.

Життя  любила,  життю  раділа,
Світанок  в  полі  зустрічала,
Була  колись  кохана,  мила,
Життя  для  діток  дарувала.

На  майбутнє  мала  я  надію,
Копійку  до  копійки  збирала,
Заповітну  свою  мрію,
Леліяла  по  ночах  і  плекала.

Здійснились  мої  всі  ті  мрії,
Діти  освіту  вищу  мали,
Та  ті  мої  на  них  надії,
В  безодню  канули,  пропали.

Раділа  дітям  і  онукам,
Всім  чим  могла  допомагала,
Не  вірила  я  тим  мукам,
Та  доля  плани  свої  мала.

Зробилась  хвора  та  безсила,
Поранена  немовби  пташка,
Зграя  у  вирій  полетіла,
Ох  доле  моя  гірка,  важка.

А  я  самотня  залишилась,
Віка  свого  доживати,
Гіркими  сльозами  не  раз  вмилась,
Забули  діти,  що  є  мати.

Забули  діти  та  онуки,
Що  є  самотня  десь  їх  мати,
А  я  тут  простягаю  руки,
Щоб  грошенят  тих  назбирати.

А  тоді  рушу  у  дорогу,
Хоч  і  сили  вже  не  маю,
Та  дочекаюсь  ту  хвилину,
Може  ще  смерть  свою  вблагаю.

Щоб  подивитись  дітям  в  очі,
І  лише  тихо  запитати,
Чи  сплять  спокійно  серед  ночі,
Коли  самотня  в  світі  мати.

Та  до  оселі  повернуся,
Туди,  де  вік  свій  проживала,
Та  Богу  щиро  помолюся,
І  бабця  гірко  заридала.

Чим  я  могла  допомогти,
Як  біль  в  душі  їй  вгамувати,
Живуть  десь  нелюди,  не  діти,
Як  же  забути,  що  десь  мати.

Самотня  віка  доживає,
Немов  та  чайка  при  дорозі,
Її  серденько  завмирає,
Душа  тріпочеться  в  тривозі.

Їх  не  могла  я  зрозуміти,
Мені  було  ще  не  під  силу,
Як  же  матір  не  любити,
Одну  на  все  життя  єдину.

І  тут  згадала  свою  маму,
Душа  від  жалю  заболіла,
На  все  життя  лишила  рани,
Коли  цей  білий  світ  лишила.

Той  біль  за  мною  ходить  всюди,
Його  повік  не  вгамувати,
Прошу  вас  схаменіться,  люди,
Не  дай,  Боже,  руки  простягати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335312
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.05.2012

Що посієш, те пожнеш

Хрещатий  барвінок  розплівсь  при  дорозі,
Забилось  серденько  у  мами  в  тривозі,
Самотня  лишилась  віка  доживати,
Чом  діти  забули,  що  є  у  них  мати.

Розлетілись  птахами  з  рідної  оселі,
Настали  дні  для  неньки  сумні,  невеселі,
Вийшла  у  садочок  біля  вишні  стала,
Тут  доня  вперше  мамою  назвала.

А  ось  цю  берізку  тоді  посадила,
Коли  доля  сина  їй  подарила,
Роки  в  турботах  швидко  промайнули,
Чому  діти  неньку  рідну  забули?

Всім  чим  могла  їм  допомагала,
За  що  та  невдячність  неньку  спіткала,
А  тепер  безсила  зовсім  мама  стала,
Про  самотню  старість  думки  і  не  мала.

По  щоках  котились  сльози  гіркі  в  неньки,
Стали  її  руки  безсилі,  старенькі,
Вже  чашка  води  важка  для  них  стала,
А  колись  вже  втоми  мама  і  не  знала.

Працювала  в  поті,  трудилась  завзято,
Були  в  неї  будні,  було  в  неї  свято,
Непомітно  старість  зайшла  до  оселі,
Стали  довгі  ночі  сумні,  невеселі.

Заметіль  у  косах  у  мами  замітає,
Але  ще  надію  вона  не  втрачає,
Вийде  стиха  з  хати  стане  на  дорозі,
Б’ється  її  серце  у  сумній  тривозі.

Кого  не  зустріне,  тихенько  спитає,
Може    хто,  де  бачив,  а  може,  що  знає?
А  може  вже  їдуть  до  рідної  хати,
Надію  матуся  ще  буде  плекати.

Не  одна  та  ненька  на  діток  чекає,
Багато  дітей  про  матусь  забуває,
Але  швидко  роки  молоді  пролітають,
В  дітей  вже  свої  діти  підростають.

Яка  до  них  старість  у  гості  прийде,
Яка  їх  подяка  в  майбутньому  жде,
Що  посієш,  те  пожнеш  кажуть  у  народі,
Хай  же  приказка  оця  стане  у  пригоді.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335307
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.05.2012

Біля мого двору

Біля  мого  двору  ростуть  ясени,
Високо  до  неба  тягнуться  вони,
На  них  я  дивлюся  зі  смутком  у  душі,
З  роками  підростають  і  мої  сини.

Яку  моїм  дітям  Бог  долю  пошле,
Куди  їх  дорога  з  дому  поведе,
Якою  б  дорога  тяжка  не  була,
Лише  б  у  синів  в  серці  доброта  жила.

Про  землю  рідну  ніколи  не  забували,
До  рідної  хати  завжди  повертали,
Вітчизну  любили  всією  душею,
Завжди  пишались  своєю  землею.

Про  матір  свою  завжди  пам’ятали,
Як  ті  ясени  дужими  стали,
Щоб  завжди  могла  я  гордитись  синами,
Щоб  гордість  та  не  минала  з  літами.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335083
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.05.2012

Пригріло сонечко з гори

Пригріло  сонечко  з  гори,
Пора,  пора  весні  прийти,
І  ось  вона  уже  іде
Звірятам  радість  всім  несе.

Пташки  у  лісі  заспівали,
Весну  весело  вітали,
Зайчик  шубку  поміняв,
З  білого  сіренький  став.

Вискочила  білочка  з  дупла,
Прийшла  весна  така  красна,
Сірий  вовчисько  добрий  став,
З  весною  всіх  він  привітав.

Ведмідь  почув  скрізь  сон  в  берлозі,
Весна  вже  в  нього  на  порозі,
Покинув  лапу  він  смоктати,
Став  весну  радо  зустрічати.

Весна,  весна  така  красна,
Принесла  радості  тепла,
На  Північ  зима  втікає,
Весні  дорогу  уступає

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335081
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 04.05.2012

Одружила сина ненька

Одружила  сина  ненька  у  святу  неділю,
На  той  шлюб  вона  плекала  хорошу  надію,  
А  невісточка  щебече  в  очі  зазирає,
Мамою  свекруху  щиро  називає.

Дає  ладу  вона  в  хаті,  в  дворі,  в  огороді,
Працювати  вам,  матусю,  напевно  вже  годі.
Спочивайте  не  турбуйтесь  вже  напрацювались,
Кому,  як  не  мені  з  сином  ви  весь  вік  старались.

Люблю  тебе  я  дитино,  як  рідну  дочку,
Але  ситечко  новеньке  висить  на  кілочку.
Будемо  жити,  то  побачимо,  як  воно  складеться,
Чи  той  лад  в  нашій  родині  й  далі  збережеться.

Швидко  брала  владу  в  руки  молода  невістка,
Не  невістка,  а  свекруха  стала  чужа  кістка,
Син  на  матір  чомусь  скоса  уже  позирає,
А  невістка  в  вогонь  масла  що  раз  підливає.

То  не  туди  мати  стала,  то  не  те  зробила,
На  дитину  насварилась,  а  може  й  набила,
Плаче  мати  у  куточку,  мов  та  сиротина,
Думала,  що  має  дочку,  та  чужа  дитина.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334851
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.05.2012

Ледачий хлопчик

Про  ледащу  хочу  діти,
вірш  цей  написати,
Є  про  що  тут  говорити,
Правди  не  сховати.

Росте  хлопчик  у  батьків,
Гарненький,  мов  квітка,
Кращий  між  всіх  малюків,
Та  немов  сирітка.

Нема  сестрички,  нема  брата,
Він  одна  дитина,
Пуста  йому  чомусь  хата,
Мовби  сиротина.

Є  цяцьок  у  нього  досить,
Що  так  лиш  немає,
Та  дере  він  завжди  носа,
Не  з  ким  не  гуляє.

Сам  не  вміє  він  нічого,
До  пуття  зробити,
Є  звернутися  до  кого,
Правди  ніде  діти.

Тут  бабці,  дідусі,
Мама  є  і  тато,
На  поміч  біжать  усі,
Єдине  ж  дитятко.

Бабця  літачка  купила,
А  дідусь  машину,
Мама  розчесала,  вмила,
Калічать  дитину.

Не  дають  йому  до  рук,
Кусок  мила  взяти,
Бо  єдиний  їх  онук,
Буде  сльози  лляти.

І  так  кожен  день  над  ним,
Дружно  метушаться,
Росте  він  лінивим,  злим,
Всі  ще  натерпляться.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334850
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 03.05.2012

Кошеня

Прибилося  кошеня,
До  чужої  хати,
Голод  дійсно  не  рідня,
Давай  верещати.

Ходить,  бродить,  заглядає,
Що  б  перекусити,
Тут  малеча  підбігає,
Давай  волочити.

То  за  вухо,  за  хвоста,
Те  кричить,  дереться,
Ох  годинонька  лиха,
Як  це  все  минеться.

Мучили  довгенько,  
А  воно  кричить,
Невже  вчить  так  ненька,
Невже  мама  вчить?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334584
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 02.05.2012

Весна, весна, весна!

Весна,  весна,  весна,  
Принесла  радості,  тепла,
Кохання,  ніжність  почуттів,
Янгол  на  землю  прилетів.

Над  садком  крилами  махнув,
Той  сад  про  сон  швидко  забув,
І  забуяв  цвітом  рясним,
Ніжно  білим  запашним.

Немов  до  шлюбу  йде  дівчина,
У  лузі  розцвіла  калина,
Схилилась  щиро  до  струмка,
Весна  красна,  красна  весна.

До  бузка  янгол  пригорнувся,
Той  ніжно-ніжно  стрепенувся,
Від  щирих  почуттів,
Запаленим  цвітом  весь  зацвів.

А  соловей  знай  не  вгаває,
Піснею  весну  прославляє,
Пісня  завзята,  щира,
Буяє  цвітом  Україна.

Садки,  ліси,  діброви,  гай,
Квітує  рідний  мій,  любий  край,
Весняне  сонце  щиро  сміється,
Може  ще  доля  нам  усміхнеться.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334583
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.05.2012

Стомилась жити стара мати

Стомилась  жити  стара  мати,
На  серці  смуток  і  печаль,
Розлетілися  по  світі  діти,
Років  прожитих  їй  лиш  жаль.

І  день  і  ніч  була  в  роботі,
Тягнулась,  як  тільки  могла,
Був  лад  і  в  хаті,  і  в  городі,
Заради  дітей  тільки  жила.

Там  туфлі  донечці  купила,
Для  сина  джинсові  штани,
Сама  у  тапочках  ходила,
Ціна  яких,  аж  три  рублі.

За  модою  ганялась  доня,
І  син  не  промах,  що  казати,
Від  мозолів  щемлять  долоні,
Дрова  самій  треба  рубати.

А  дітям  ще  роботи  досить,
На  їхній  довгий  вік,
Сама  і  сіно  все  покосить,
Давно  помер  вже  чоловік.

Дасть  Бог  від  діток  дяка  буде,
На  старість  зраненій  душі,
Та  вже  судачать  чомусь  люди,
Та  це  напевно  все  плітки.

Освіту  дітям  треба  дати,
Щоб  не  тягнулись,  як  вона,
Як  грошенят  тих  назбирати,
Голову  думка  розрива.

Просила  в  Бога,  що  хвилини,
Благала,  як  тільки  могла,
Дала  освіту  вже  для  сина,
Освіту  має  вже  донька.

Невістку  син  привів  до  хати,
І  зятя  привела  донька,
Весілля  треба  відгуляти,
А  грошенят  в  неї  нема.

В  селі  весілля,  жарти  мамо,
Це  не  весілля  куркам  сміх,
Замовимо  в  місті  ресторана,
Покажемо,  як  гуляти  ми  для  всіх.

Прийшлось  корівку  їй  продати,
Порізати  курей,  свиней,
Так  хочуть  діти  погуляти,
Потішити  своїх  гостей.

Розпродала  усе,  що  мала,
І  пусткою  лишивсь  хлівець,
Сама  і  гадки  в  тім  не  мала,
Візитам  тим  настав  кінець.

А  що  у  неї  можна  взяти,
Немає  сили  і  грошей,
Лишилось  смерть  лише  чекати,
Ховати  погляд  від  людей.

Стояла  думку  все  гадала,
Щеміло  серце  і  душа,
За,  що  та  вік  свій  змарнувала,
Тепер  лишилась  сирота.

Померти  швидше,  та  цур  тому,
Ще  в  неї  справи  ось  тут  є,
Може  приїдуть  ще  додому,
Перепишу  майно  своє.

Тоді  вже  можна  йти  до  Бога,
Кому  вже  треба  тут  вона,
Лишилася  одна  дорога,
При  живих  дітях  -  сирота.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334329
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.05.2012

Сни

Я  бачу  сни  такі  чудові,
Такі  приємні  кольорові,
Той  мій  казковий  любий  край,
Куточок  рідний,  немов  рай.

Гайок  берізок  край  села,
Туди  стежина  нас  вела,
Де  липи  цвіт  манив  до  себе,
Яскрава  зірочка  край  неба.

На  світанку  скошена  трава,
Волошка  синя  польова,
Черемхи  цвіт  такий  духмяний,
Сповитий  росами  жаданий.

Спів  солов’я  на  тій  калині,
Де  ходить  молодість  до  нині.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334328
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 01.05.2012

Киця на морозі

На  морозі  змерзла  киця,
Проситься  до  хати,
Не  впустити,  не  годиться,
Треба  совість  мати.

Відкрив  двері  вона  вмить,
Вже  під  грубкою  сидить,
Гарно  так  вона  муркоче
Може  щось  сказати  хоче?

Тут  і  так  все  зрозуміло,
Вона  їсти  захотіла,
Дав  їй  їсти,  дав  їй  пити,
Час  вже  Мурці  відпочити.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334106
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 30.04.2012

Мишка

Хто  це  котика  злякав?
Він  мало  з  стільчика  не  впав.
Сіра  шубка,  довгий  хвіст,
Ще  й  малесенька  на  зріст.

Любить  сир  вона  і  сало,
Та  цього  для  неї  мало,
Робить  дірки  вона  всюди,
Ох  не  люблять  її  люди.

І  вночі  вона  не  спить,
Не  вгаває  не  мить,
Шур  туди,  шур  сюди,
Прокидайтеся  коти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334105
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 30.04.2012

Запросила доня матір до себе у гості

Запросила  доня  матір  до  себе  у  гості,
Треба  їхати  вже  сорок  літ  буде  для  Зосі,
Кабанчика  заколола  є  м'ясо  і  сало,
Так  напевно  цього  всього  доні  буде  мало.

Яйця,  масло,  сир,  сметана,
Все,  що  мала  все  зібрала,
Кошіль,  сумка,  чемодан,  ще  й  стара  торбина,
Їде  в  місто  до  дитини,  аж  прогнулась  спина.

Щиро  так  Зося  щебече,  в  очі  заглядає,
Ну,  а  матінка  старенька  слізоньки  втирає,
Хоч  стомилась  догодила,  все  так,  як  гадала,
Але  та  радість  в  одну  мить  у  обох  пропала.

Що  це,  мамо,  ти  оділа  такі  страшні  лахи,
Як  же  ти  тепер  на  очі  покажешся  свасі.
В  неї  зачіска,  вдягання  усе  лиш  по  моді,
Мати  тихо  прошептала  годі  доню  годі,

Щоб  я  зачіску  робила  та  ще  й  манікюри,
Не  було  б  в  мене  свиней  поздихали  б  кури.
Як  вдягання  те  по  моді  я  буду  носити,
То  торби  оті  пудові  не  буду  возити,

Будь  здорова  моя,  доню,  привіт  всій  родині,
Купуй  сало,  м'ясо,  яйця  тепер  в  магазині.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334038
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 29.04.2012

Світське життя

Якось  дід  прокинувсь  з  ночі,
Тільки-но  розплющив  очі,
- Прокидайсь!  -  кричить  до  баби,
- Що  ти  хочеш  Бога  ради.

Чи  наснився  сон  який,
Щось  ти  діду  сам  не  свій,
- Хочу  жити  я  як  люди,
Хочу  побувати  всюди.

Завтра  йдемо  в  оперету,
А  сьогодні  до  балету,
Одягайсь,  як  та  мадам,
Грошей  на  убори  дам.

На  підборах  взуй  взуття,
Щоб  було  все  до  пуття,
Купи  шляпу  і  панчохи,
Не  вдягай  старої  дохи.

- Чи  ти,  діду,  з  дуба  впав,
Може  ти  погано  спав?
- Я  сказав  на  цьому  крапка,
Я  прошу  збирайсь,  будь-ласка!

Все  зробила,  як  сказав,
Дід,  як  глянув,  мало  не  впав.
Сміявсь  довго,  аж  до  сліз,
Потім  швидко  з  печі  зліз.

- На  балет  вже  не  підемо,
Носа  всім  ми  швидко  втремо.
Вдінеш  шляпу  і  панчохи,
Міні  сукню  замість  дохи.

На  підборах,  як  пройдешся,
Туди  сюди  повернешся.
Тут  і  цирк,  і  балет  буде,
Хай  потішаться  всі  люди.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334037
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 29.04.2012

Котику Мурчику

Котику  Мурчику,  де  ти  блукав?
Щось  ти  в  коморі  довго  шукав,
Може  ти  мишку  сіру  ловив,
Чим  це  ти  вуса  свої  підбілив?

Мишку  я  сіру  в  коморі  шукав,
Але  ненароком  на  сметану  попав,
Думав,  що  вилижу  її  до  дна,
Але  тут  трапилась  мені  біда.

Додолу  горщик  з  сметаною  впав,
Швидко,  я  швидко  з  комори  втікав,
Тепер  мене  мучить  думка  одна,
Чому  я  не  з’їв  ту  сметану  до  дна.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333852
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 28.04.2012

Рідна хата

Сумує  хата  не  стало  мами,
Вікнами  плаче,  немов  очами,
Її  матуся  щиро  любила,
Білила,  мила  сил  не  жаліла.

Образи  на  стінах  у  рушниках,
До  них  молилась  по  вечорах,
Немов  живе  все  у  оселі,
Вишиванки  на  стінах  такі  веселі.

Троянди  квітнуть,  ромашки,  бузок,
В  рамках  фото  з  любих  діток,
З  дітками  рамки  трішки  потіснились,
Поряд  онуки  вже  з’явились.    

Килими  на  стінах  такі  простенькі,
А  серцю  завжди  вони  миленькі,
Голубі  вікна,  білі  фіранки,
Які  чудові  в  хаті  світанки.

Ціла  гора  ще  подушок,
Пір’ячко  дерла  все  для  діток,
Куди  не  глянеш  рук  мами  слід,
Пройшло  у  праці  багато  літ.

Всьому  ладу  мама  давала,
Втоми  не  знала,  все  працювала,
Тепер  все  лишила,  дуже  стомилась,
А  хата  гірко  бідна  журилась.

Більше  нікому  не  буде  мила,
Її  матуся  одна  любила,
Давно  рідненька  вже  спочиває,
А  хата  й  досі  все  пам’ятає.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333827
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.04.2012

Крихітко, синочку

Крихітко,  синочку,  ти  моя  дитинко,
Ти  моя  потіхо,  ти  моя  кровинка,
Я  тебе  голублю,  ніжно  пригортаю,
Від  всякого  лиха  тебе  вберігаю.

Ти  мій  соловейко,  моє  пташенятко,
Таке  завжди  миле  і  рідне  дитятко,
Ти,  як  сонце  в  небі,  квіточка  в  полі,
Я  в  Бога  благаю  тобі  щастя,  долі.

Пригорнись  до  мене  моє  янголятко,
Все  життя  для  мене  ти  будеш  дитятко,
Любов  мою  синку  в  серці  збережи,
По  життю  своєму  її  пронеси.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333620
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.04.2012

Наснилась батьківська оселя

Наснилась  батьківська  оселя
Така  білесенька,  весела,
Матуся  в  ситцевій  хустині,
Очі,  як  волошки  сині.

Татусь  клопочеться  в  дворі,
Майструє  возика  мені,
А  брат  з  сестрою  на  ту  пору,
Женуть  вже  череду  додому.

Життям  своїм  село  живе,
Тут  рідне  серцю  все  моє.
Люба  хатина,  райський  куток,
Щасливих  зграйка  діточок,

Які  босоніж  біжать  по  росах,
Стрічечки  червоні  майорять  у  косах.
Берізка  люба,  як  матуся,
До  неї  щиро  так  горнуся.

Життям  щасливим  живе  хатина,
А  в  ній  моя  люба  родина.
Тішусь,  і  від  радості,  аж  плачу,
Та  в  сні  я  рай  той  лише  бачу.

Самотня  залишилась  хата,
Немає  неньки,  немає  тата.
Біль  душу  рве,  а  серце  плаче,
Не  може  бути  вже  інакше.

Не  повернути  вже  назад,
Заквітчаний  весняний  сад.
Тепло  матусиного  серця,
Ті  очі  мов  би  два  озерця.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333619
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.04.2012

Не має правди

Болить  душа,  в  грудях  тріпоче,
Немовби  вилетіти  хоче,
Та  їй  напевно  не  пора,
По  неї  смерть  ще  не  прийшла.

Немає  правди,  брехня  всюди,
Зневірилися  наші  люди,
Зневірилися,  пропадають,
В  чужих  країнах  помирають.

Горить  серце  за  край  рідний,
Ще  й  вогнем  палає,
За  що  люд  наш  український,
В  наймах  пропадає.

Встань,  Тарасе,  подивися,
На  ці  негаразди,
Разом  з  нами  пожурися,
Чому  ми  не  ґазди.

Чом  не  можеш  ладу  дати,
Жити,  як  всі  люди,
Навіщо  голову  згинати,
Сміються  з  нас  всюди.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333345
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.04.2012

На пам’ять про Чорнобиль

Цвітом  вся  покрилась
У  лузі  калина,
Тяжко  зажурилась  
Моя  Україна.

Гірко  затужила
Слізно  заридала,
Ох  і  тяжка  доля  
Знов  її  спіткала.

Де  ж  горе  взялося?
За  чию  провину?
Та  й  занапастило  
Рідну  Україну.

Прип`ять  тихо,  мирно  
Собі  протікала,
Звідки  оте  лихо  
Вода  чорна  стала.

Люди  свято  ждали
Хто  ж  біду  наслав,
Садки  пожовтіли
Цвіт  білий  зав`яв.  

За  що  Україні  
Такі  тяжкі  муки,
За  що  безневинні
Страждатимуть  внуки?

Усе,  що  нажите
Люди  залишили,
Серцю  все  рідне
Навік  залишили.

Зона  закрита  ,
Як  страшно  це  чути,
Була  ж  вона  рідна  
Навік  не  забути.

Усе  здичавіло  
Поля  і  діброви,
Лиш  спомин  лишило  
Про  землі  чудові.

Не  раз,  Україно  
Ти  тяжко  страждала,  
Але  вірність  козацька  
Тебе  рятувала.

Сини  твої,  ненько
Тебе  визволяли,
Життя  не  жаліли  
Тобі  віддавали.

І  сила  козацька  
Цей  раз  не  зганьбила,
Тебе  рятувала  
Країно,  єдина.

Тих  пом`янемо
Кого  з  нами  нема,
Але  ти,  Україно
Вічно  жива.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333340
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.04.2012

Туман сивий

Туман  сивий,  туман  сивий  упав  на  долину,
Дай  же,  Боже,  мені  крила  я  в  небо  полину,
Буду  я  високо  у  небі  літати,
Україні  у  Бога  доленьку  благати.

Нехай  процвітає  мій  співучий  край,
Нехай  колоситься  стиглий  урожай,
Щоб  люди  звертались  завжди  до  Бога,
Щоб  до  добробуту  повернула  терниста  дорога.

Політаю  в  небі  у  Бога  по  благаю,
А  тоді  тихенько  полечу  до  гаю,
Полечу  до  гаю  до  рідної  хати,
Буду  ясне  сонце  раненько  вітати.

Буду  щебетати  світи,  світи  сонце,
А  тоді  загляну  тихенько  у  віконце,
Загляну  у  віконце  вже  проснулась  ненька,
Як  та  сива  пташка  зовсім  вже  старенька.

Тоді  я  матусі  щиро  заспіваю,
Піснею  своєю  її  привітаю,
Звеселю  серденько  я  неньці  старенькій,
Такій  завжди  щирій  і  такій  рідненькій.

Нехай  мама  знає,  що  я  тут  близенько,
Щоб  душа  раділа,  раділо  серденько,
Туман  сивий,  туман  сивий  упав  на  долину,
Дай  же,  Боже,  мені  крила  я  в  небо  полину.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332841
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.04.2012

Журба

Затихли  літом  солов’ї,
За  весну  відспівались,
Сум  у  мене  на  душі,
Спогади  знову  підкрались.

Дитинства  стежкою  ступаю,
Холодною  ранковою  росою,
Я  спокій  тут  собі  шукаю
Та  зустрічаюся  з  тобою.

Тут  все  таке  мені  знайоме,
Куди  не  погляну  рідне  все,
А  ось  так  вік  рідне  поле,
Навпростець  стежка  в  даль  веде.

Веде  та  манить  за  собою,
Волошки  сині,  маків  цвіт,
Іду  дивлюсь  вперед  з  журбою,
Шукаю,  мамо,  ваш  я  слід.

Вже  привела  мене  стежина,
Туди,  де  слід  згубився  ваш,
Матусю,  рідна  і  єдина,
Навіщо  залишили  нас?

Скільки  на  серці  суму,  жалю,
Важко  так  болить  душа,
Стою  і  сліз  я  не  втираю,
Без  вас  я,  мамо,  сирота.

Сім’ю  давно  свою  я  маю,
Ростуть  мої  любі  сини,
Без  вас,  матусю,  я  страждаю,
Лиш  тішать  мене  мої  сни.

У  снах  вас,  ненько,  зустрічаю,
Немовби  все  те  наяву,
На  ранок  сон  той  пригадаю,
І  втру  солону  я  сльозу.

Чорнобривці  цвітуть  на  могилі,
Любили  ви  їх  у  свій  час,
Пробачте,  ненько,  своїй  дитині,
Не  вберегла  від  смерті  вас.

Не  вберегла,  я  так  бажала,
Щоб  поряд  ви  завжди  були,
Пісні  я  ваші  так  любила,
Хоч  сумну,  хоч  веселу  ви  вели.

Тут  все  я,  мамо,  пригадала,
Роки  летять-летять  у  даль,
Душа  моя  гірко  ридала,
На  серці  вічна  та  печаль.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332840
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.04.2012

Кізочка

Свою  кізку  Базькою  ніжно  називає,
З  нею  веселюся  бігаю,  стрибаю,
Любить  моя  кізочка  місцечко  зелене,
Чекає  гостинця  кожен  день  від  мене.

Зелену  травичку  любить  ласувати,
Ріжками  малечу  любить  пожахати,
Затупає  ніжками,  тепе  бородою,
Я  весело  сміюся,  що,  Базько,  з  тобою,

З  довірою  на  мене  вона  поглядає,
Знов  чогось  смачного  від  мене  чекає,
Від  кізочки  подяку  за  турботу  маю,
Молоко  смачне  ласо  споживаю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332585
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 23.04.2012

Котик Мурчик

Котик  мурчик  наш  голубчик,
Він  не  хоче  їсти  супчик,
Одним  оком  все  моргає,
На  ковбаси  поглядає.

Поглядає  та  муркоче,
Він  ковбаси  їсти  хоче,
Молоко  також  минає,
Щось  напевно  ще  шукає.

Шмиг  в  комору  він  швиденько,
Ох  рідненька  моя  ненько,
Шкоди  вмить  він  наробив,
З  глечика  сметану  з’їв.

Ну,  а  два  додолу  впало,
Бо  сметани  йому  мало,
Він  побачив  в  мисці  сало,
В  нього  духу  аж  не  стало.

Що  не  з`їв  те  надкусив,
Довго  думав  та  тужив,
Де  ще  сили  йому  взяти,
Щоб  те  сало  все  владнати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332584
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 23.04.2012

Моя доля

Біжить  струмок  вода  прозора,
Була  юність  немов  би  вчора,
Все  минуло  пішло  з  водою,
В  душі  у  мене  нема  покою.

Чомусь  душа  моя  в  тривозі,
Старість  іде  вже  по  дорозі,
Крок  за  кроком  тихо  ступає,
Яка  там  доля  мене  чекає.

Ще  так  багато  треба  зробити,
Щоб  лиш  добром  згадали  діти,
І  щоб  онуки  шанували,
Чужі  люди  пам’ятали.

У  серці  дар  я  Божий  маю,
Тому  що  землю  свою  кохаю,
Кожне  деревце,  кожну  стеблину,
Навіки  рідну  Україну.

Вода  біжить,  куди  не  знає,
Вороття  літам  назад  немає,
Та  може  марно  сумую  я,
Ще  усміхнеться  доля  моя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332244
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.04.2012

Сонце заходить

Сонце  заходить  –  вечір  близенько,
Чомусь  у  тривозі  забилось  серденько,
Серденько  б’ється  з  грудей  вилітає,
Що  за  нещастя  воно  відчуває.

Чому  так  довго  ти  у  дорозі,
Я  вся  марнію  у  сумній  тривозі,
Прийди  коханий  тебе  благаю,
Я  з  нетерпінням  тебе  чекаю.

Хочу  дивитись  у  твої  очі,
Не  це  для  мене  не  хватить  ночі,
Правду  щиру  я  хочу  знати,
Марно  не  мріяти  та  не  чекати.

Місяць  в  далеку  дорогу  рушає,
Соловей  пісню  завзято  співає,
Трави  шовкові  росою  покрились,
Невже  назавжди  ми  розлучились.

Ні  це  не  правда,  не  хочу  чути,
Що  ти  так  швидко  зміг  все  забути,
куди  подруга  моя  біжить,
Сміх,  як  дзвінок,  її  дзвенить.

За  що  обікрали,  за  що  зганьбили,
Щоб  люди  сміялись,  мене  судили,
Гордість  дівочу  мою  зганьбив,
Скажи  навіщо,  якщо  не  любив.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332243
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2012

Даринка

В  малої  Даринки,
Очки,  мов  тернинки,
Щічки  рум’яненькі,
Волоссячко  шовковеньке.

Ніжні  рученята,
Обнімають  тата.
Матусю  голубить,
Дівчинка  всіх  любить.

Вона  їх  Даринка,
Мовби  та  перлинка,
Вона  їхнє  сонечко,
Що  світить  у  віконечко.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332057
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 21.04.2012

Старий кіт

Плаче  гірко  старий  кіт,
Минуло  вже  багато  літ,
Як  бездомний  я  блукаю,
В  чим  провина  я  не  знаю.

Кажуть  не  ловив  мишей,
Не  люблю  я  цих  речей,
Час  навіщо  марнувати,
Лягти  краще  спочивати.

Мишоловку  наставляйте,
І  на  мене  не  зважайте,
Молочка  б  мені  попити,
Свої  вуса  підбілити.

Ковбасу  люблю  та  сало,
Та  мені  і  цього  мало,
Свіже  м'ясо  засмакую,
Біля  миші  попрацюю.

Якщо  хтось  мені  спіймає,
Мене  нею  не  злякає,
Задам  жаху  їй  тоді,
Буде  все,  як  в  страшнім  сні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332056
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 21.04.2012

Казочка

Казочка  ходила
Від  хати  до  хати,
З  дітками  любила  
Вона  розмовляти.

Той  заплакав  зранку
Вона  тут  з’явилась,
Малому  Іванку
Низенько  вклонилась.

Розповіла  про  зайчика,
Що  стрибав  у  лузі,
В  нього  мишка  й  жабка
Були  вірні  друзі.

А  тут  чує  плаче
Маленька  Даринка,
Прилетіла  казочка
Як  біла  сніжинка.

На  коліна  сіла
Пісню  заспівала,
Дівчинка  Даринка
Сльози  повтирала.

Сонечко  за  обрій  
Пішло  спочивати,
Хто  це  неслухняний  
Став  вередувати.

Це  хлопчик  Данилко
Плаче  вередує,
Його  люба  ненька
Ніяк  не  вгамує.

Казочка  з’явилась
Сіла  на  подушку,
Розповіла  для  хлопчика
Про  славного  Петрушку.

Ще  й  поколихала
Вже  й  заснув  хлопчисько,
Казочка  зібралась,
Бо  вже  ранок  близько.

Тоді  вона  знову  
Буде  розважати,
З  в’язанки  своєї
Казки  роздавати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331819
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 20.04.2012

Сонечко

Встало  сонечко  раненько,  
Посміхнулось  щиро,
Виспалось  собі  гарненько,
Подивитись  мило.

Заглянуло  в  озерце,
Бачить  свою  вроду,
Хто  це,  хто  це?
Зазирає  з  того  краю  в  воду.

Так  це  братик  місяченько,
Не  пішов  ще  спати,
Привіталося  щиренько,
–  Добрий  ранок,  брате!

Той  ліниво  посміхнувся,
Протер  свої  очі,
Я  всю  ніч  світив,  трудився,
Тепер  спати  хочу.

Тут  взялася  десь  хмаринка,
Місяця  сповила,
Мов  маленьке  немовлятко,
Спати  положила.

Під  дубом  на  пеньочку,
Зайчик  сів  у  холодочку,
Розігрався,  задрімав,
Аж  до  вечора  поспав.

А  прокинувсь,  що  за  лихо,
В  лісі  стало  тихо-тихо,
Все  дрімає  ніч  іде,
Зайця  сон  лиш  не  бере.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331818
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 20.04.2012

Ти моя радість, моє страждання

Як  подивлюся  у  твої  очі,
Радію  в  день  і  серед  ночі,
В  твоїх  очах  я  море  бачу,
Без  них  сумую,  гірко  плачу.

Ти  моя  радість,  моє  кохання,  
Ти  мої  сльози,  моє  страждання,  
Моя  любов,  моя  потіха,
Без  тебе  я  не  знала  б  лиха.

Не  знала  б  лиха,  не  знала  б  горя,
Без  тебе  доля,  то  гірка  доля,
З  тобою  також  життя  немає,
То  серце  б’ється,  то  завмирає.

Ти  не  приходиш,  коли  чекаю,
А  я  страждаю,  гірко  страждаю,
А  як  прийдеш  від  щастя  млію,
Ти  знов  несеш  мені  надію.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331642
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2012

Батькове подвір`я

Батькове  подвір`я  в  своїх  мріях  бачу,
Тихенько  сяду  та  гірко  заплачу,
Вже  не  повернути  того,  що  було,
Води  з  того  часу  багато  втекло.

Як  було  приємно  проснутись  раненько,
Знати,  що  на  кухні  клопочеться  ненька,
А  на  подвір`ї  тато  щось  собі  майструє,
Стук  його  сокири  кожен  в  кутку  чує.

Чути  дзвін  на  лузі  коси  погострили,
Трави,  мов  шовкові,  в  покоси  вложили,
Череда  у  поле  тихо  вирушає,
На  сніданок  мама  нас  усіх  скликає.

Усі  біля  столу  сідаємо  гарненько,
Того  не  забути  моя  люба,  ненько,
Та  роки  летіли  усе  за  роками,
Немає  на  світі  уже  тата,  мами.

Буваю  в  селі  я  в  татковій  оселі,
Та  чомусь  світанки  сумні,  невеселі,
Хата  невесела,  вікна  зажурились,
Нема  того  сміху,  як  ми  веселились.

Стою  та  дивлюся  я  усе  те  бачу,
Покотились  сльози,  чому  знову  плачу?
Простіть  тату,  мамо,  може  завинили,
Ми  вас  шанували  і  щиро  любили.

А  тепер  у  Бога  стою  та  благаю,
Більшого  для  себе  щастя  не  бажаю,
Щоб  люди  шанували,  шанували  діти,
Літа  мої  будуть  марно  не  прожиті.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331641
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2012

Я так люблю свій рідний край!

Я  так  люблю  свій  рідний  край,
Це  мій  маленький  земний  рай,
Все  мені  рідне  навкруги,
Поля,  діброви  та  луги.

Люблю  волошку  кожну  в  полі,
Я  вдячна  цій  землі  та  долі,
За  щирість  ту,  що  в  серці  маю,
Кожен  день  благословляю.

Весняний  день  за  його  цвіт,
Птахів  весняний  переліт,
Спів  солов’я  благословляю,
Бузок  до  серця  пригортаю.

А  літній  ранок  за  чисті  роси,
Що  падають  на  ноги  босі,
За  мак,  що  червоніє  в  полі,
За  все  я  вдячна  своїй  долі

За  всю  красу,  яку  я  бачу,
Не  раз  від  радості  заплачу,
Коли  осінній  лист  летить,
Немовби  золотом  манить.

Блищить  і  манить  за  собою,
Начебто  бавиться  зі  мною,
А  дощ  осінній  сум  навіє,
На  ранок  снігом  забіліє.

Сріблястим  сріблом  заблищить,
Яка  чарівна  ось  ця  мить,
Її  не  можна  пропустити,
Треба  любити  і  цінити.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331399
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.04.2012

Без мами

Летить  голуб,  летить  сизий,
Тай  понад  хатами,
Нема  роду,  світ  не  милий,
Бо  немає  мами.

Нема  мами  і  не  буде,
Пішла  спочивати,
Скажіть  мені  добрі  люди,
Де  її  шукати.

В’ється  стежка,  немов  стрічка,
Тай  понад  хлібами,
Повертає  вона  стрімко,  
До  моєї  мами.

Тут  спочинок  знайшла  вічний,
Стомилася  жити,
Залишивши  світ  це  білий,
А  нам  вік  тужити.

Мами  фото  поцілую,
Та  гірко  заплачу,
Мов  голубка  та  воркую,
Та  ненька  не  бачить.

Не  бачить,  не  чує,
Не  промовить  слова,
Отака  вона  не  втішна,
З  мамою  розмова.

Поплакала,  потужила,
Немов  та  пташина,
Щиро  Богу  помолилась,
Вік  ваша  дитина.

Лети  голубе  сизенький,
Люба  моя  пташко,
Розкажи  моїй  ненці  любий,
Як  для  мене  важко.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331397
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.04.2012

Моя мрія

Сонячне  проміння  падає  в  вікно,
Мрію  одну  маю  я  дуже  давно,
За  мною  ходить  та  мрія  всюди,
За  неї  мене  не  осудять  люди.

Напевно  це  мрія  кожної  неньки,
Щоб  були  щасливі  її  діти  рідненькі,
Я  хочу,  щоб  любили  землю  свою,
Ту  любов  в  спадок  я  їм  даю.

В  спадок  вона  йде  з  покоління  в  покоління,
Лиш  треба  мати  до  всього  терпіння,
Щоб  цінували  дружбу,  любов,
Щоб  кожен  стежку  вірну  знайшов.

Мої  сини,  моя  надія,
В  них  моя  радість,  в  них  моя  мрія,
Моя  любов,  моє  життя,
В  них  материнські  мої  почуття.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331134
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.04.2012

Україно, моя люба

Україно,  моя  люба
Україно,  мила,  
Що  за  хмара  така  чорна  
Тобі  світ  закрила.

Все  не  ладиться  у  тебе,  
Все  не  так  виходить,  
Наче  тебе  щось  нечисте
У  багно  заводить.

Де  ж  багатство  те  поділось
Та  козацька  слава,  
Щоб  на  ноги  ти  піднялась
Ти  б  запанувала.

Наші  прадіди,  діди
Грудку  землі  брали,  
Коли  з  дому  в  військо  йшли,  
Край  свій  захищали.

Скільки  раз  ти,  Україно
Кров’ю  поливалась,
То  татарське  тяжке  іго,
То  шляхта  вривалась.

Все  стерпіла,  все  здолала
Всі  поневіряння,
Але  знов  біда  спіткала,
Знов  одні  страждання.

То  напевно  б  наші  предки  
Ще  б  раз  повмирали,  
Щоб  побачили,  що  в  полі
Хліба  не  зібрали.

То  скажіть,  люди,  добрі
Нащо,  так  робити,
Десь  шукати  винних  в  світі
Країну  ганьбити.

Як  то  тяжко,  як  то  важко  
В  цьому  світі  жити,
Щоб  не  було,  тай  за  що
Святий  хліб  купити.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331133
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.04.2012

Українська пісня

Українська  пісня  щира  та  завзята,
Без  неї  немає  жодного  свята,
Від  села  до  села  пісня  лунає,
І  у  місто  також  вона  завітає.

Її  чути  скрізь  у  лузі  і  в  полі,
Співають  на  волі,  співають  в  неволі,
За  межами  краю  також  співають,
Землю  українську  завжди  пам’ятають.

Якщо  сумна  пісня  серденько  крає,
Кожен  про  рідну  домівку  згадає,
Якщо  весела  щиро  лунає,
Немов  Україна  в  ній  вся  співає.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330804
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.04.2012

Соловейко голосистий

Соловейку,  голосистий,
Сіренька  пташино,
Який  голос  в  тебе  ніжний,
Послухати  мило.

Ти  співаєш  свою  пісню,
І  втоми  не  знаєш,
Нею  ніч  благословляєш,
Ранок  зустрічаєш.

Хоч  ти  пташка  невеличка,
Та  на  диво  мила,
Твоя  пісня  ніжна,  щира,
Весь  світ  полонила.

Твоя  тут  Батьківщина,
Де  цвіте  калина,
Твоя  тут  рідна  хата,
Рідна  Україна!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330803
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 16.04.2012

Моє рідне місто Славута

Славутчина!  Краса  і  велич  мого  краю,
Тебе  всім  серцем  я  кохаю.
Куди  не  їду,  куди  не  йду,
Кохання  в  серці  бережу.

Любов  пером  не  описати,
І  словом  вам  не  передати.
Любов  та  вічна  і  свята,
Як  наша  матінка  земля.

Не  обділена  красою,
Такою  вічною  святою.
Заметіль  вишнева  місто  замітає,
Солов’їна  пісня  цілу  ніч  лунає.

Сонечко  засвітить,  місто  стрепенеться,
Горинь  швидкоплинна,  мовби  усміхнеться.
У  гаю  берізки  листям  затріпочуть,
Добрий  ранок  місто,  мов  сказати  хочуть.

Дуби  величаво  корони  схиляють,
Вони  моє  місто  також  всі  вітають.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330361
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 14.04.2012

Христос Воскрес!

Лине  пісня  над  землею  дружня  і  завзята,
Забіліла  між  садками  моя  рідна  хата.
Свято  йде  по  всій  землі  людей  звеселяє,
Сміх  дитячий,  як  дзвіночок    голосно  лунає.

Всі  радіють  веселяться,  здоров`я  бажають,
Воскресіння  Боже,  радо  зустрічають.
Земля  моя  пробудилась  від  довгого  сну,
У  лісах,  лугах,  дібровах  вітає  весну.

Птахи  весело  щебечуть  на  рідній  стороні,
Вони  дружно  повернулись  у  свої  краї.
Поклонімося  низенько  матінці  землі,
За  її  родючі  ниви,  стиглі  колоски.

Прославляймо  землю  рідну  і  свій  рідний  край,
За  її  ліси  діброви,  щедрий  урожай.
Лунає  пісня  до  небес.
Христос  Воскрес!  Христос  Воскрес!  Христос  Воскрес!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330359
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 14.04.2012

Захворіла важко у Дмитра дружина

Захворіла  важко  у  Дмитра  дружина
Стогне,  гірко  плаче,  мов  мала  дитина.
Щось  болить  у  грудях,  ще  й  німіють  руки
- За  що,  скажи  любий,  я  терплю  ті  муки?

Настав  час  для  мене  вже  підлікуватись.
Треба  швидко  Дмитре  на  курорт  збиратись.
Підлікую  сонцем  там  свою  хворобу
Повернусь  здоровою,  коханий,  до  дому.

Все  що  краще  має  в  чемодан  збирає
Та  так  гірко  плаче,  слізоньки  втирає.
Швидко  сіла  в  поїзд,  в  дорогу  рушає,
А  свекруха  все  те  лиш  на  вус  мотає.

Прибула  у  Сочі,  кругом  озирнулась
Тут  душа  у  грудях  вмить  стрепенулась.
Гріє  сонце  тіло,  вода  пестить  груди,
Гарні  тут  мужчини  де  не  глянь  є  всюди.

Голова  йде  кругом,  серце  завмирає,
Що  буде  те  буде,  вже  один  моргає.
Щиро  усміхається  та  в  губи  цілує,
Мов  той  сизий  голуб  до  Галі  воркує.

Швидко  час  минає  вже  пора  рушати,
Молодиця  стала  плакати,  ридати.
- Не  плач,  не  журися,  буде  телеграма,
Пароль  у  нас  буде,  що  померла  мама.

Прибула  до  дому  дума  не  на  місці,
А  свекруха  в  очі  зазира  невістці.
Довго  не  велося,  є  вже  телеграма,
«Не  гай,  Галю  часу,  померла  вже  мама».

Невістка  хлипає,  сльози  втирає,
А  свекруха  ходить  на  мить  не  вгаває.
Поїду  з  тобою,  самотню  не  кину,  
Люблю  тебе  доню,  як  рідну  дитину.

Що  Галі  робити,  голову  ламає,
А  свекруха  речі  дорогу  збирає.
- Що  робить  коханий?  –  в  слухавці  лунає,
Молодиця  лячно  з  сумом  промовляє.

- Якась  кара  Божа  в  мене,  не  свекруха,
Причепилась  мовби  та  осіння  муха.
- Не  журися  мила,  нехай  собі  преться,
Я  усе  владнаю,  все  для  нас  минеться.

Знайшовсь  крутий  дядько,  вуса  кучеряві,
Є  коханець  в  Галі,  повезло  і  мамі.
Три  дні  пролетіли  немовби  ті  птахи.
Вже  час  і  до  дому,  їдуть  бідолахи.

Як  зайшли  до  хати,  обидві  в  скорботі,
А  мозок  в  свекрухи  давно  вже  в  роботі.
- Знаєш  що,  дитино,  я  хочу  сказати
Буду  знову,  Галю,    в  дорогу  рушати.

Дев’ять  днів  та  сорок,  потім  роковина,
Не  всиджу  я  дома,  туди  серцем  лину.

А  ти  лишайся  тут,  є  на  те  причина,
Гляди  своїх  діток,  кохай  мого  сина!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329841
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 12.04.2012

Зваблива весна

Звабливо  йде  весна  до  нас,
Настав  її  чудовий  час,
На  калині  пісню  соловей  співає,
Бузок  біля  хати  пишно  буяє.

Буяє,  цвітом  усе  розцвітає,
Заметіль  квіткова  усе  замітає,
Килимом  зеленим  землю  вкриває,
Як  те  немовлятко  її  пригортає.

Під  сонцем  весняним  земля  молодіє,
Як  та  наречена,  що  шлюбу  радіє,
В  весільному  вальсі  з  весною  кружляє,
Від  того  кохання  цвітом  буяє.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329840
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.04.2012

Білочка

Білочка  пухнаста  по  деревах  скакала,
Своїм  діткам  ягоди  та  горіхи  рвала,
Маслюків  назбирала  в  лісі  під  сосною,
Буде  їм,  що  їсти  лютою  зимою.

Так  літо  і  осінь  трудиться  завзято,
Буде  діткам  їсти  тоді,  буде  свято,
Не  може  час  свій  вона  марнувати,
Зиму  на  довго  в  гості  чекати.

Тоді,  як  мороз  буде  лютий  тріщати,
Страху  не  зможе  сімейці  нагнати,
Лущать  горіхи  веселі  білченята,
З  радістю  ждуть  новорічного  свята.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329581
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 11.04.2012

Півник

-  Півнику,  півнику  щось  ти  заспав,
Чому  ти  раненько  в  дворі  не  співав?
Вже  сонце  на  небі  давно  зійшло,
А  голосу  твого  чути  не  було.

-  вчора,  як  дощик  холодний  йшов,
З  шпорами  чобіт  я  своїх  не  знайшов,
По  калюжах  босоніж  весь  день  я  ходив,
Горло  своє  я  тоді  застудив.

Що  робити  тепер  я  не  знаю
І  ліки  для  горла  повсюди  шукаю
Де  лікаря  взяти  скажіть  ви  мені,
Вже  кури  давно  повтікали  усі.

Коли  був  у  шпорах  гарно  співав,
Кожен  мене  у  дворі  поважав,
Як  же  я  буду  на  світі  жити,
Хто  буде  сонечко  рано  будити.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329580
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 11.04.2012

Зайчику сіренький

Зайчику  сіренький,  зайчику  пухкенький,
Де  це  ти  блукав,  ти  увесь  мокренький?
Лапки  сірі  мокрі  і  сіренька  шубка,
Навіть  намочив  свої  довгі  вушка.

Скік-по-скік  по  лугу  я  собі  скакав,
Там  через  садочок  на  город  попав,
А  там  на  городі,  що  тільки  нема,
Куди  не  погляну  одна  смакота.

До  капусти  скочив  всю  понадгризав,
Потім  біля  моркві  я  попрацював,
Так  і  не  помітив  хазяйського  Сірка,
Дуже  була  праця  в  мене  клопітка.

Тоді  мої  лапки  так  зачеберяли,
Вони  через  поле  у  лісок  втікали,
Я  втікав  що  духу,  скільки  сили  мав,
Але  я  Сіркові  в  лапи  не  попав.

Підсушу  я  шубку,  лапки  повитираю,
Тоді  через  поле  знову  пострибаю,
Хоч  я  і  боюся  отого  Сірка,
Але  там  в  городі  така  смакота.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329340
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 10.04.2012

Сонячний зайчик

Засвітило  рано  сонце
Прямо  у  моє  віконце,
Хто  розбудив  мене  не  знаю,
Я  кругом  його  шукаю.

Спати  хто  мені  не  дав,
Мене  по  щічках  лоскотав,
Я  уважно  придививсь,
Він  на  шафі  зупинивсь.

Потім  скочив  на  стілець,
Такий  справний  молодець,
Хто  цей,  хто  цей  пострибайчик?
Та  це  сонячний  зайчик.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329339
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 10.04.2012

Журавка у полі зламала крило

Журавка  у  полі  зламала  крило,
Як  їй  долетіти  у  рідне  село,
Там  своє  кохання  у  перше  зустріла,
Так  щиро  і  ніжно  вона  полюбила.

З  журавлем  у  парі  кубло  намостили,  
Діток  діждали  ніжно  ростили,
Радість  була,  була  і  тривога,
Додому  завжди  повертала  дорога.

Як  же  піднятись  їй  в  небеса,
Думка  у  неї  лише  одна,
Душа  болить,  рана  болить,
Не  долетить  вона,  не  долетить.

Осінь  дерева  золотом  вкрила,
Голову  тяжко  журавка  схилила,
З  сумом  у  небо  вона  поглядає,
Як  її  доля  самотню  чекає.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329035
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 09.04.2012

Сльози берізки

Коло  мого  двору  високо  у  небі,
Голосно  курличуть  журавлів  ключі,
На  крилах  для  мене  несуть  весну,
А  я  з  нетерпінням  давно  її  жду.

Земля  після  довгого  сну  оживає,
Сонце  у  небі  ясно  сіяє,
У  лісі  підсніжник  гордо  біліє,
Озима  шовкова  у  полі  зеленіє.

Тільки  берізки  гірко  затужила,
Свої  довгі  коси  ніжно  розпустила,
Гіркими  сльозами  весну  зустрічає,
За  що  таку  долю  Бог  їй  посилає.

Чим  завинила  вона  перед  ким?
Чому  її  сльози  солодкі  усім?
Невже  людям  тяжко  те  зрозуміти,
Вона,  як  і  всі,  хоче  сонцю  радіти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329034
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 09.04.2012

Замазура

Хто  це,  хто  це?  Замазура!
Це  напевно  хлопчик  Юра,
Та  його  і  не  впізнати,
Як  загадку  відгадати?

Треба  добре  працювати,
Щоб  Юркові  ладу  дати,
Вмити  щічки,  шию,  вуха,
На  голові  в  нього  завірюха.

Треба  чуба  причесати,
Щоб  ладу  для  нього  дати,
Ну  а  потім  руки  мити
Не  знайти  час  відпочити.

//А  тоді  беремось  за  руки,
//Тут  не  бачити  нам  скуки(нудьги).

Треба  нігтям  ладу  дати,
Щоб  той  бруд  повишкрібати,
Ну,  а  ноги  в  синяках,
Бруду  більш,  як  на  руках.

Треба  мило  в  руки  брати,
Юру  мити  вимивати,
А  сорочка  та  штани,
Як  земля  вони  брудні.

Всі  працюють  мама,  тато,
Миють  хлопчика  завзято,
Це  не  та  вже  замазура,
Це  охайний  хлопчик  Юра.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328663
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 08.04.2012

Дзинь-дзень

Дзинь-дзень,  дзинь-дзень  дзвенить  дзвінок,
Поспішаю  в  клас  я  на  урок,
Багато  ще  чого  не  знаю,
Знання  я  в  школі  добуваю.

Тут  поряд  друзі  всі  мої,
По  всіх  предметах  вчителі,
Я  вдячний  їм  за  шкільні  роки,
З  нами  в  них  стільки  мороки.

Яких  зусиль  треба  вложити,
Щоб  нас  знанням  добру  навчити,
Вклоняюсь  низько  вам  чолом,
Я  вдячний  вам  лише  добром.

А  особливо  класному  керівнику,
За  вашу  працю  клопітку,
За  щирість  вашу  та  любов,
За  ту,  що  в  серці  у  вас  знайшов.

За  щирі  ваші  почуття,
Нам  посвятили  ви  своє  життя,
Здоров’я,  у  Бога  вам  просимо  ми,
Щоб  молоділи  ви  та  цвіли.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328660
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 08.04.2012

Дідова торбина

Дід  Мороз  червоний  ніс,
Торбу  подарунків  ніс,
Вітер  у  кущах  сховався,
Та  з  дідуся  насміявся.

Як  подує  з-за  кущів,
Мішок  з  санчат  у  бік  злетів,
Дітвора  Мороза  жде,
Та  щось  він  без  торби  йде.

Зажурилась  дітвора,
Ох  лиха  була  пора,
Що  за  жарти,  що  за  сміх,
Замів  стежку  уже  сніг.

Де  торбинку  ту  шукати,
В  кого  дітям  запитати?
Ну,  а  вітер  все  жартує,
Під  вікном  він  усе  чує.

Що  за  свято  без  торбинки,
Нема  танців  круг  ялинки,
Сів  подумав  він  хвилинку,
Поверну  дітям  торбинку.

Ох  зраділа  дітвора,
Що  за  диво  дивина,
Впала  з  неба,  як  сніжинка,
Важка  дідова  торбинка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328558
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 07.04.2012

Лінива киця

Плаче  гірко  наша  киця,
Чомусь  їй  погано  спиться,
Шубка  її  щось  не  гріє,
Сніг  на  дворі  вже  біліє.

Літо  все  собі  проспала,
Вона  думки  і  не  мала,
Що  зима  не  за  горами,
Треба  в  ліс  йти  за  дровами.

Не  хоче  киця  працювати,
Ох  і  лінь,  їй  аби  спати,
На  сонечку  погрітися,
Молочка  напитися.

Та  зима  вже  не  жартує,
Снігом  всіх  вона  частує,
Киця  валянки  взуває,
Шубку  щільно  защипає.

За  сокиру  та  гайда,
Треба  дров  їй,  бо  біда,
Киця  мерзне  замерзає,
Але  дрова  все  рубає.

Все  працює  наша  киця,
Часу    вже  нема  ліниться,
Віхола  все  не  вгаває,
Та  кицюня  не  зважає.

Коли  сонечко  світило,
Їй  було  так  спати  мило,
Тепер  треба  працювати,
Не  дасть  мороз  киці  спати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328557
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 07.04.2012

Загадка

Відгадайте  дітвора,  
Що  це  за  красуня,  
Вся  зелена,  мов  трава
Вкрита  голками  уся.

Срібний  одяг  вона  має
Кольорові  прапорці,  
Вся  у  вогниках  сіяє
Звірі  з  мультиків  усі.

Новорічна  ніч  настане
Всі  звірята  оживуть,  
І  красуня  в  танець  стане
Діти,  як  її  зовуть?


                                   (Ялинка)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328254
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 06.04.2012

Букварик

Сьогодні  рано,  як  ніколи
Проснувся  я  тихенько,
Час  уже  іти  до  школи
Ходімо  моя,  ненько.

І  гордо  я  беру  букет
На  плечі  новий  ранець,
Вперше  до  школи  я  іду
Я  в  школі  новобранець.

Всі  усміхаються  мені
Дорогу  уступають,  
Старші  учні  від  душі  
«Букварик»  називають.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328253
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 06.04.2012

Загадка

Що  це  має  діти  бути,
Звідки  стук  це  в  лісі  чути,
Хто  це  майстер  працьовитий?
Дуже  він  талановитий.

Працює  з  ранку  до  темна.
Праця  в  нього  клопітка,
Всі  комашки  хто  куди.
Щоб  не  трапилось  біди.

Голова  в  нього  маленька,
А  шапочка  червоненька,
Довгий  дзьобик  майстер  має,
Хто  за  вас  дітки  відгадає?

(Дятел)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328024
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 05.04.2012

Матусю вітаю!

Чомусь  сонечко  заспало
Сьогодні  раненько,
Було  часу  в  мене  мало,
Я  вдягнувсь  швиденько.

До  матусі  підбігаю
Ніжно  обнімаю,
Люба  рідна  моя,  мамо,
Я  тебе  вітаю.

З  днем  народження  рідненька,
Щиро  я  вітаю,
Ти  єдина  в  світі  ненька,
Я  тебе  кохаю.

Мама  щиро  посміхнулась,
Дякую,  рідненький,
І  до  мене  пригорнулась,
Зайчик  мій  маленький.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328023
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 05.04.2012

Мамине свято

Які  гарні  квіти  перші  весняні,
Я  їх  подарую  для  мами,
Сьогодні  матусине  свято,
Її  привітав  уже  тато.

Брат  старший  також  привітав,
Красиву  хустину  подарував,
Я  також  старався,  старанно  трудився,
Лише  на  п`ятірки  у  школі  учився.

Люблю,  коли  мама  весела  моя,
Усмішка  у  неї  така  чарівна,
І  далі  я  буду  старанно  трудитись,
Щоб  мама  завжди  могла  мною  гордитись.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327721
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 04.04.2012

Загадка

У  нашої  бабусі
Сидить  дід  в  кожусі,
Ліниво  потягається,
Без  води  вмивається.

А  як  їсти  хоче,
Завзято  так  муркоче,
Мишці  страху  наганяє,
Як  її  він  доганяє.

А  як  собака  загарчить,
Він  вмить  на  дереві  сидить,
У  вуса  посміхається,
Як  він  називається?

(Котик)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327720
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 04.04.2012