| Сторінки (10/963): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Жорстокий час, жорстока днина,
І все це творить скрізь людина,
Бо звір полює харч здобути,
Людина б`є, щоб паном бути!
Захланність скоро не минає,
Все більш для себе вимагає ,
Здобув, і вже поставив плота,
Щоб мнoжилася тут голота.
А та, не буде довго ждати,
Розіб`є пліт, йде грабувати,
Кричить , горланить -я тут пан
І творить свій сімейний клан!
Та Бог живий, і все це бачить,
І цій голоті не пробачить,
Вкінці ,небесною мітлою,
Геть вимете ці купи гною!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641941
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2016
Де ж ти доленько моя,
Де стежина щастя слід,
Крутиш шлях мого життя,
Мить весни і знову лід!
Чом весна така коротка,
Блисне променем в саду,
Під вінець пішли дівчатка,
У них щастя, а я жду!
Нічка, плахта, темнота,
Поховалися зірки,
Щастя пташкою літа,
Там де сховані роки.
Стукає зима, не в жарти,
Сипле снігом навкруги,
Та журитися не варто,
Ще прочищу береги!
Для моєї ПГ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641235
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2016
Щасливий той хто вкутаний любов`ю,
Що немов щит все лихо відгоня,
Спокійно в них! Не місце безголов`ю!
Тут ласка Божа сонечком сія .
Тут білий цвіт, підгрунтя без печалі,
І кожний день новий у них листок,
Тут ангели кохання вишивали,
Барвистий дарували їм вінок.
Тримай любов і відгaняй ненависть,
Прощай усім і проститься тобі ,
І не пускай у серце своє заздрість,
Це вкус вужа і біль на всі віки!
Коли ти любиш, то і ніч ясніє,
Сріблистий місяць прокладає шлях,
А ти плекаєш мрії і надії,
Які розквітнуть долею в серцях!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639315
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2016
Сьогодні ти з гніздечка відлітаєш,
На зустріч сонцю, зорепаду мрій,
Зника дитинство, юність пригортаєш,
Розпростуй крила, лети у край надій!
Ми всі тобі у путь добра бажаєм,
Щоб шлях твій завжди лиш до сонця вів,
Сердечно з Днем Деб`юту всі вітаєм,
Щоб він з душі не зник, і завжди грів!
Душа цвіте і юність не зникає,
Хай музика наповнює життя,
Минуле хай майбутнє обіймає
Рука у руку - МНОГАЯ ЛІТА!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637687
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2016
Із тисяч слів, мені одне потрібно,
Воно сіяє, оживає в тьмі,
Беріть слова, які кому принадно,
Лиш це одне дозвольте взять мені!
Без нього я глуха й німа, холодна,
Пташок не чую,зникла десь весна,
Застигли кроки , бо кругом безодня,
Стою й чекаю завтрішнього дня...
Як тільки сонце випливе на небо ,
Я променів у жмені наловлю,
Один із них візьму , а в нім для себе ,
Заховану містерію-“ЛЮБЛЮ” !
Усе кругом озветься стоголосо,
І знов вернеться пісня іздаля ,
Злоба розтане, а добро покосом
Любов простелить,оживе земля!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636276
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2016
Не дивіться на мене спідлоба,
Не рахуйте мої “рівчаки”,
Зрозумійте ,це час отак стьоба,
Він з`їдає літа молоді.
Проминули часи колискові,
І злиняла дівоча краса,
Сповільнився вже крок на зимовий,
І покрилася снігом коса.
Не дивіться на мене спідлоба,
Цей фасад прикриває життя,
Що бурлить у душі й не жалоба-
Чую серця щасливе биття!
Я живу, a це значить ще мрію!
І помимо усіх оцих змін,
Я сторінки гортаю, радію,
Хай не змовкне в душі передзвін!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634268
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2016
Знов летять журавлі понад степом,
В далинІ сумне чую кру – кру,
Чорні хмари зв`язалися кленом,
І журавка знов плаче -помру.
Ой летіть журавлі, повертайте,
Батьківщина вас кличе назад,
То ж свій край на чужий не міняйте ,
Вас чекає гніздо своїх хат.
Так і я, повернусь в Україну.
Над Дніпром ту стежину знайду,
Де стрічала сліди журавлині,
І по них я в дитинство пірну.
Ох, ви сни, чародійні, бажані,
Сніться,сніться я тут відживу
Бо лиш в мріях усе це кохане,
Хоч на мить я в душі воскрешу.
І пахучі степи й рідну хату,
Я до серця свого притулю,
Й тут засну, щоб уже не літати,
За далекі моря ,в чужину.
Ой летіть журавлі, повертайте,
Батьківщина вас кличе назад,
То ж свій край на чужий не міняйте ,
Вас чекає гніздо своїх хат.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634135
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2016
Христос Родився! Радість нині,
Ми , в незалежній Україні,
Хоч душать війни, манівці...
Ми стоїмо! Рука в руці!
Як радісно Різдво вітати,
Хоч ще у бідній, СВОЇЙ хаті,
I ми вільні! Без загород!
В нас вільно дихає народ.
На вулицях стоять столи,
Тут волонтери нанесли
Для тих у кого ще біда,
Тут безкоштовно всім їда!
В Кремлі кругом густі завади,
Крізь шпари бачать ті принади,
Товчуться ,щоб зайти таки,
Кругом несуться матюки!
В нас недостатки... люд встає,
І в барабани часто б`є,
Маліє в нас тернистий шлях,
В народі сила! Буде дах!
В Москві на ключ в людей уста,
Бо бач, “велікая страна”,
Тут барабани не пройдуть,
Як Немцеву, назначать путь!
Радіймо ж нині! У нас Свято!
Любов повсюди, люд завзятий!
Ми твердо йдем до перемог.
Христос родився! З нами Бог!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634050
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2016
Якийсь неспокій ,вітром всюди віє,
Метелиця лишає скрізь рубці ,
Вірші сніжинки,мЯуза тут не діє,
Краплинками стікають по щоці.
Не встигну слово в риму ще додати,
Воно враз тане і дзюрчить вода,
Ні не вода, це сльози зорепади,
Розкидані думки.Душа рида!
Зникає час, в дитинство знову лину,
До рідної матусі притулюсь,
Й мені здається ,що у цю хвилину
Вросту, й навіки тут і залишусь.
Вчувається прадавнє -“Бог Предвічний”,
Парує на столі свята кутя ,
Пустим лишився світ той подойбічний,
І знову на Різдво уся рідня!
Святкуймо всі! Чудове Різдва Свято!
Нагадує, що Бог є на землі .
Розкидані по світі, нас багато...
Думками разом у одній сім`ї !
Христос Рождається! Славім його!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633660
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2016
Ось- ось і знову Новий Рік,
В новій пеленці, як й вторік,
Обіцянок хоч відбирай!
Те що посієш, те й збирай!
Хай Бог нам розум посилає,
Та мудрий провід підбирає,
Щоб сіялось кругом добро,
Щоб збіжжя, не полинь, зійшло!
А поки ми це все зготуєм,
Та людям щастя подаруєм,
Любімся всі, відкиньмо зло,
Щоб всім нам радісно було!
Ану ж бо , швидше починати,
Сміття торішнє вимітати,
Стрічаймо радісну новину,
Йде Новий Рік до нас в гостину!
Тримаймо Новий Рік за поли,
Щоб встиг нам дати кращі долі,
Щоб всі ми в мирі добре жили,
Щоб не сварились, лиш дружили!
Бажаю всім веселого настрою і взаємної любови!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632566
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2015
I знову сонечко зійшло,
Знов засвітило у вікно,
Стрічаймо день, скінчилась ніч,
Хай ллється щастя нам навстріч!
Бо кожний день це Бога дар,
Іскра ідей, розпалюй жар,
Не марнотрать ,твори і дій,
Не спи в безділлі пустих мрій.
Всміхнись і пригорни життя,
Віддчуй струмок серцебиття,
Не нарікай, вперед іди,
Будучність твориш тільки ТИ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630586
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2015
Сватий Отче, Миколай,
Наших діток не минай,
Вони в нас такі чемненькі,
Слухають і татка й неньки.
Під подушку й під ялинку,
Обдаруй кожну дитинку.
Дітки пісню заспівають,
Тебе гарно привітають!
Галя просить нову лялю,
І Настуся хоче кралю,
Петрик хоче літака,
Захар вбрання козака,
Складанку схотів Петрусь
Коника чекав Павлусь
Сумувала лишень Ната,
І просила -верни тата !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629840
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2015
Звертаються до Бога з наріканням,
Чом світ такий наповнений стражданням,
-Невже ж ти ,Боже ,горенька не бачиш,
Не боляче, і за ніким не плачеш?
Он люди гинуть по усьому світі ,
А ти мовчиш, не радиш, що робити!
Поглянув Бог й скорботно так промовив,-
Я завжди йшов і розчищав діброви
Де кликали мене собі на поміч,
Дорогу всім показував, йшов побіч,
Коли ж мене ,в зневірі, виганяли ,
Я мовкнув там де поміч не чекали.
Зі школи вигнали! Не треба віри !
Немає Бога, так дітей учили .
Занедбали біблійне Боже слово ,
В печерний вік схотілося наново!
Взялися діти за свої порядки,
В руках наган, й стриляють мов з рогатки!
Я землю дав, щоб сіяли орали,
Для всіх достатньо, ви ж війну почали,
Куди не глянь, сочиться кров із рани,
Без помочі забуті ветерани,
Земля пустіє, густішають хрести ,
Все тяжче й тяжче доводиться нести.
А так же мало треба всім для миру,
Позбутьтеся ненависті та чмиру ,
А заповіти вибиті в скрижалі
Піднять як скарб, щоб в смітті не лежали ,
Нехай брунькує, квітчається любов,
Скінчиться лихо, і буде щастя знов!
Уверх чоло, і я вернусь в країну!
Я кожного прийму немов дитину,
В теплі скупаю, взую, нагодую,
Зруйноване я знову відбудую,
Щасливий той хто ці слова почує
І не взива ім`я мойого всує!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629621
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2015
Коли життя схиляється на захід,
Темніє небосхил моїх думок,
Ти проблиском іскришся немов знахід,
Шлях виходу затьмарених стежок!
І я ,зібравши всі останні сили,
Іду вперед на світло, там де ти,
Відштовхую ,в напрузі, тяжкі брили,
Бо так боюся буть на самоті.
Бувало всяк... та ми не розлучались,
Любов сильніша, танули сніги ,
Весна душі назавжди залишалась,
У білих веснах, де лиш я і ти!
Ось так було, і завжди так і буде,
Моя підпора і моя любов,
Чи день ,чи ніч, чи свято , а чи будень,
В твоїх обіймах оживаю знов!
Пливуть роки, немов річки бурхливі,
Любови човен лагідно пливе,
Ми ближчаєм до берега, щасливі...
Господь дорогу вкаже, збереже!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629244
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2015
Танцюй, танцюй зі мною ,нехай цвіте любов,
Тримай, цілуй до болю, під музику оков,
Я вся твоя, метелик, що зловився в сітку,
Якого ти зaбрав давно із квітки в літку,
Коли пила нектар кохання,
Це диво першого пізнання,
А музикa шаліла, швидшав крок!
Коли акорди вже не всилі зупинити,
В твоїх обіймах я горю, тобою гріта,
Хай ллється пісня й падає на нас росою,
Освіжує і обдаровує красою,
Уста пашать, а ми кружлєм,
І цього танку не спиняєм.
П`янію, п`ю , твою палку любов!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626909
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2015
Вперед Україно,
Ще крок, іще два,
Вже сонцем сіяє
Вкраїна вільна,
Дорога іскриться ,
Сніги відміта,
Вже близо пороги,
Вже близько мета.
Гримлять барабани,
Була в нас зима...
Збудила народ
І народні права!
Цей клич підніме, понесе
І до мети нас доведе,
Минуться зими, стрілянина
І вільна буде Україна,
Бо невмирущі вже віками,
Сини не мруть, вони із нами,
Святую землю бережуть,
Намає спину волі путь!
приспів
Вперед Україно,
Ще крок, іще два,
Вже сонцем сіяє
Вкраїна вільна,
Дорога іскриться ,
Сніги відміта,
Вже близо пороги,
Вже близько мета.
Гримлять барабани,
Була в нас зима...
Збудила народ
І народні права!
Заграли сурми, все живе!
До волі й сонця край іде!
Бо кров`ю вмитая Держава,
Добилася свойого права,
Пробила путь, зробила слід,
І об`єднала захід й схід,
Вкраїна стала всім одна,
Свята Вітчизна вікова!
Приспів
Вперед Україно,
Ще крок, іще два,
Вже сонце сіяє,
Вкраїна вільна!
Дорога іскриться,
Сніги відміта,
Вже близько пороги,
Вже близько мета.
Гримлять барабани,
Була в нас зима.....
Збудила народ
І народні права!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625834
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2015
Перший сніг, перший сніг,
Так невинно під ноги лягає,
Всі доріжки в снігу,
Я садочком іду,
Де- не -де жовтий лист виглядає!
Tихий сум, тихий сум,
Навіть чую, дерева зітхають,
Люлі, спати, засніть,
Не потрібно тужить,
Відпочиньте, бо ж весни вертають!
Білий цвіт, весни квіт,
Неминуче знов землю пригорне,
Усміхнеться пора,
Бо так завжди бува,
Що картини в природі повторні.
День і ніч, день і ніч,
Все минуле у душу складає,
І ці перші сніги,
Колись радість несли,
А тепер чомусь туга лягає!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625375
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2015
Так тихо скрізь, замовкла моя пісня,
А я стою, розгублена, сумна
І прислухаюсь, чи відлуння пізні
Акордом вдарять й знов прийде весна.
І я тоді схоплю живі акорди,
Знайду слова і пісню напишу,
Як заповіт, як свідчення рекордів,
Для поколінь на згадку залишу.
Завмерла пісня про зиму і літо ,
Про шелест листя і про перший цвіт,
Про перші кроки по широкім світі,
Про війни, мир , життя минулих літ!
О, скільки б я могла іще зробити!
Засіяти спустошені поля,
Посіяти любов, щоб знали діти-
Зерно зійде, а з ним й любов моя.
О, пісне рідна, пісне мого серця,
Збудись, бо спати ще настане час.
Ударь акордом, хай ще раз озветься
Той Божий дар, дарований для нас!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624356
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2015
Тихо тихесенько,
Рано ранесенько,
Падав веселий сніжок.
Сів он на гілочку,
Дмухнув в сопілочку,
Вітер, зимовий дружок.
Так у двох гралися,
Дня дочекалися,
Сміх і дітей саранча!
В кульки сніжиночки,
Ручки крижиноки,
Ціль -під сосною зайча!
Зайчик зіщулився,
Ручки здригнулися,
Шкода, йому ж заболить.
Шурхнув у дірочку,
В рідну хатиночку,
Стало затишно в цю мить.
Ой біла зимонько,
Щастя хвилинонько,
Швидко зима пролетить,
Ще не натішимся,
Дітьми не лишимся,
Серденько тужно щемить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623677
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2015
Сини України, ви маковий цвіт!
Ви правда, надія і воля,
Ви матері рідної щастя і щит,
Народу вкраїнського доля!
Не зламні в поході, відважні в бою,
Любов віддаєте Вкраїні,
Чуже не берете, за землю свою,
Готові стоять до загину!
Хіба ж це уперше, що прапор брехні,
Підняв для страху “двух-головий”
Вже довгі літа все палив навкруги,
Та правду не спалиш -НІКОЛИ!
Вона мов зоря, що постійно сія,
Показує путь серед ночі,
ЇЇ не зламати, Бог всюди суддя-
Повстане Вкраїна пророча!
Сини України ,ви правда свята,
Ви доля і щастя родини,
Дорога одна і одна в нас мета,
Майбутнє народу Вкраїни!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622006
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2015
Покотився туман понад
берегом,
Збудив лози похилені,
шерехом,
Тут краплинки роси
засріблилися,
Поки сонце зійде,
залишилися.
І настане пора
розфарбована,
Немов вишивка мами,
дарована,
Мов рушник простелився
дорогою,
Прийшла осінь до нас
із Покровою.
Та не довго кольори
приваблюють,
Білі хмари сніжинки вже
зваблюють,
Забіліє кругом, пухом
встелиться,
І закрутить розпутна
метелиця.
Бережи кожний день мов
перлиночку,
Час летить, не зупиниш
й хвилиночку,
Все минуле в альбомах
опиниться,
Вічне стане життя,
укорінеться!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620864
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2015
Підкралася, пришкандибала старість,
Вже сніг летить, біліє голова ,
Та ще ота супутниця, та слабість
Вселилася, встановлює права .
Минають дні , летять в безодню ночі ,
Немов сновида міряю сліди,
Не спиться знову, десь цвікрун цвіркоче .
Оце мій друг? Ну що для мене ти.
Твоє цвірчання, не дає спокою,
Хіба ж мене ти можеш зрозуміть?
Я хочу тиші, йди собі з покою!
Закрию очі , нічка жаль приспить!
Та де там сон! Зійшов зухвалий місяць,
Всміхається, освічує вікно,
Шепоче щось таємне, щоб потішить,
А спати не дозволить всеодно!
Краде думки, а пісню колискову
Собі забрав ,приспівує зіркам ,
Вони втішаються, а я цю ніч чудову
Віддам своїм засмученим віршам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619500
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2015
У когось щастя- гроші у кишені,
У когось хата -хоч і є борги,
У когось друзі, радощі щоденні,
Для мене щастя - коли поруч ти!
Коли ми разом, десь роки зникають
В твоїх обіймах молода, струнка,
Думки мої над озером блукають,
Коли горіла в нас любов палка.
І що мені, що скроні снігом вкрило,
Сніжинки тануть, так як і роки,
О любий мій, кохання не віджило,
Наше тепло лишилось назавжди!
Коли цілуєш й промовляєш “мила”
А я тулюсь, повторюю “люблю”
Не молоді, та в цьому наша сила,
Бо вірю разом, стрінемо зорю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616724
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2015
Росіяни просять якнайшвидше зарахувати Путіна до лику святих
Газета “Високий Замок” - 25 /10/ 2015
У комітеті сподіваються, що «здорові сили в РПЦ виконають духовний наказ російського народу»
Як Господь когось карає,
Перше розум відбирає,
А без розуму людина,
Не людина, а скотина.
Мозок висох, стала вата,
Цим Москва ,ще й як ,багата,
Вбивці вже стають святими,
Ля -ля ..лo буде між ними!
Вже й молитвоньку складають,
Рускій мір, скрізь прославляють,
А вождю - ножа у руку,
Як модель, щоб бив без звуку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615929
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2015
Я не політик, та мене болить
Коли що -другий, де не глянь, “політик”,
Усе він знає , всіх він хоче вчить,
Усе він бачить! Він найкращий критик!
Викрикує, наш президент це жид!
Нагарбав вже мішки добра, нахаба,
Народу вже по горло остогид,
Не презент, а так, якась незграба!
В Європу преться, НАТО в горло пхне,
В Америці у нього всюди друзі,
І Крим віддав без пострілу! Що ще!
Кінчив війну? Та ні , іде по крузі!
Та й всі оті ,що в Раді правлять пир,
Крадуть усе , хто скільки тільки може,
Народу сунуть кошик з самих дір,
І гавкають -Європа допоможе!
Далеко я від Ради, щоб судить
Не бачила, за руку не спіймала,
А ті що бачили, ви толком розкажіть,
Коли і що з народу Рада вкрала.
На вітер гріх пускати гори слів,
Скажіть, які закони поламали,
Хто запросив у край наш ворогів,
Кого надармо знищили, карали?
Точка за точкою доказуйте вину,
І правду цю пишіть всю на папері,
І доказ цей проб`є брехні стіну,
Повірять й ті в кого закриті двері!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615404
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2015
Із поміж тисячі доріг,
Тільки одна вела додому,
А я блукав, минув поріг
І вибрав стежку невідому.
Крута та стежка. Біль, жалі...
Не раз я падав, піднімався,
Та я ішов, бо там вдалі,
Закрут знайомий увижався.
І думав я, зійде зоря,
Освітить дім, де батько й мати
Чекають сина. А де ж я?
Я в чужині в душі розп`ятій.
Мов ланцюгом прикутий тут
Живу. Летить життя роками.
Додому йти? Не повернуть
Минулих літ ,що за горами!
Не розірву душі навпів,
Рідню вже й тут велику маю,
А там де мій дитячий дім,
Ніхто мене вже не чекає!
Та я дорогу віднайду,
Оту, якою всі підемо,
Рідню зустріну , обійму,
У вічність разом попливемо!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614914
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2015
Батьківська криниця, батьківська криниця,
З неї я думками й досі воду п`ю,
Тут життя живиця, променем іскриться,
Вогник цей роками в серці я ношу!
Батьківські пороги, батьківські пороги
Кличуть безнастанно, я душею йду,
А дуби розлогі, вказують дороги
Бачу їх здалека, ой чи ж долечу!
Крила надломились, крила надломились,
Сила розгубилась, вже не піднімусь,
Вже й з рахунку збилась, де роки поділись,
Крутяться дороги, вгору не здіймусь.
Батьківська криниця, дай води напиться,
Знаю, чародійна у тебе вода,
Дощиком здіймися, до мене вернися,
Лиш ковток потрібно, дома буду я!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612405
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2015
ТИРАН!
Тиран тирану вірний друг,
В крові уся країна,
Горить земля, московський дух
Ликує! Скрізь руїна.
Екран змінився. Не Донбас
Панує на новинах,
Прокляттям захлинувся час,
Сирійці в домовинах!
І гордо так тиран кричить-
Ніхто нас не поборе!
В нас сила! Світ нехай горить,
Коли москва говорить!
І що йому! Пенсійний вік
Візьме тягар на плечі,
Вже заповів, що другий рік
Без пенсій люд старечий.
Де розум ваш, народ Москви!
Чи всі ви подуріли?
Задурені мов барани,
Різню оцю вчинили!
Продали душі сатані,
Думки працюють тупо
І ллєте кров в чужій борні,
Тирану гнетесь глупо!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612020
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2015
Під вербою дівча,
Тихо пісню співа,
На доріжку задивлені очі,
Скоро місяць зійде,
А чи ж милий прийде,
Чи пригорне він серце дівоче.
Ось вже й місяць зійшов,
Милий так й не прийшов,
В небі блиском світилися зорі ясні,
Нічка тепла була,
Та любов не цвіла,
Навіть зорі свій блиск зупинили тоді.
перегра
Полетіла б до хмар,
Щоб роздмухати жар ,
Щоб побачити очі кохані ,
Та вже сили нема,
Ллється пісня сумна,
Не поверне любов на світанні.
Пісня стихла в душі ,
Лиш шумлять комиші,
Закигикала чайка про волю тоді,
Співчувала вона,
Бо кінчалась весна,
Знала холод несе біль і більше журби
Перегра
Полетіла б до хмар,
Щоб роздмухати жар ,
Щоб побачити очі кохані ,
Та вже сили нема,
Ллється пісня сумна,
Не поверне любов на світанні.
Ось вже й місяць зaйшов,
Милий так й не прийшов,
В небі блиском світилися зорі ясні,
Нічка тепла була,
Та любов не цвіла,
Навіть зорі свій блиск зупинили тоді.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611057
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2015
В холодних днях осіннього прибою ,
Пливу вперед, очікую спокою,
Мені не страшно, тобою я зігріта,
В останніх променях згасаючого літа.
В душі вже чую пісню журавлину ,
Безстрашно так з тобою в небо лину,
Роки ,мов листя, що осінь тре на порох
Вже дні коротшають , тихішає їх шорох.
Нема журби, ми з`єднані душею,
Одним коханням, ясною зорею,
Омиті росами родинного тепла,
Роки у спогадах – і літо і зима.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610592
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2015
Не пишеться! Думки створили бурю
І кожна хоче бути на верху .
Задумалась, й сама собі говорю ,
Ще почекаю, згодом напишу!
Душа кричить- о владо! Що ти робиш,
Куди країну тягнеш, куди йдеш ?
Покращання? А може край так згубиш,
Коли злодіям волю вже даєш.
Думки в сльозах- то як війну спинити,
Скільки ще крові річками спливе?
І знов питають - банді володіти?
Ножа готує! Захоче, в спину впне!
Пустий папір! І чи то дні, чи ночі,
Ніяка думка спокій не несе,
То що ж писати? Серденько тріпоче,
Звернусь до Бога, тільки він спасе!
О, Боже милий, ти володар в світі,
В твоїх руках усе! Помилуй нас!
Ми хочем жити по твоїм завіті,
Від тебе слово! І буде щастя в нас!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605511
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2015
Горить останній лист багрянцем
Зіщулились сумні гілки,
Пашіють в сонячнім рум`янці,
Поволі никнуть літні дні.
Пташки притихли, не щебечуть,
Колише вітер все до сну,
На небі хмари лід вже крешуть,
Щоб кинуть білу пелену!
І так під білим покривалом,
Пробуде зиму, а тоді
Зазеленіє й незабаром,
Знов усміхнеться лист весні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602468
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2015
З москви у Русь!
Москва не має і не мала друзів,
Вона не вміє руку подавать,
Підкорює усіх і тисне в “крузі”,
Про щастя “рускоє” усім кричать!
Вкрала історію ,своя ж бо сором!
З московії Петро зробив тут Русь,
Патріархат купили усім збором,
Щоб бути зверху й крикнуть- не скорюсь!
Нагайкою махать давно навчились,
Люби мене, а ні то роздавлю,
Страну “бальшую” будувать рішились,
Вбивала тих, які ішли на прю!
Ликуй москва. бо це останні здроги,
Не мрій, щоб Україну придушить,
Подавишся, зламаєш свої роги,
У пеклі будеш скоро ти горіть!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602303
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2015
Покотилось сонечко
Із Карпатських гір,
Розлилося літечко,
Піснею офір.
Заграла трембітонька,
Розгорівся жар!
Зникла з неба хмаронька,
Як заграв вівчар!
Ой грай же вівчарику
Клич Марічку клич,
Буде ясна зіронька,
Світить цілу ніч.
Притули до серденька,
Цілуй же, цілуй,
Підспішися легеню,
Дарма не бануй!
Заграла трембітонька ,
Дзвони в церкві б’ють,
Молоді закохані,
Під вінець ідуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602043
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2015
Не повернеш літа молодії,
Та й пощо? Все минуло, пройшло,
Були рОки, у праці й надії,
Був посів, зародило зерно.
І як завжди буває на полі,
Поміж збіжжям зійшли й бур`яни,
Час ішов, і мінялися долі,
Я полола, вони ж проросли!
Та не можу на це нарікати,
Бо життя це і зло ,і добро,
Я зуміла найкраще зібрати,
Те достигле пшеничне зерно.
Ще спечу я пахучу хлібину,
Нехай завжди втішає сім`ю,
А літа хай летять! Я родину
Нагодую ще поки піду!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600155
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2015
Упало сонце, зникло за горою,
Вже оксамитом чорним вкрило світ,
Ти йшла у поле стежкою малою,
Зустріти друга з молодечих літ.
Тримала лист в руках ,немов перлину,
А поруч йшли із юности роки,
Співали пісню ніжну, голубину,
Про час коли красою дні плили.
Пекла рука, немов у ній багаття,
Слова горіли- кликали прийди,
Мов грішниця, що йшла на хрест розп`яття,
На сліпо йшла , хотіла так весни!
Відчути ще раз ту любов гарячу,
Яка цвіте в житті один лиш раз,
Щоби злились уста- його хлоп`ячі
З її палкими й повернути час.
Немов на крилах пташкою летіла,
Не бачила ,як тихо падав сніг.
Він не прийшов, від холоду тремтіла,
Відчула все! Весну вернуть не зміг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599873
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2015
Розвелася шантрапа,
Голопупа ця братва,
Мозок добре не працює,
Зі всіма вона воює.
Добре знає шантрапа,
Без Вкраїни “нікуда”,
То ж кричать на всі лади,
Що в москву ведуть сліди!
Тут горілочка дешева,
І своя братва взірцева,
То ж побільше подавай,
Пий , гуляй, відпочивай!
А як добре підіп`єш,
То й до путіна підеш,
Він тобі рушницю в руки-
Йди гуляй ,не буде скуки!
Добре місце Україна,
То ж стріляй, щоб була “зміна”,
Щоб настала тут пора,
Оселилась шантрапа!
Та така пора до часу,
Перетворишся в пластмасу,
Купа гною, на землі,
Бо Вкраїна -не тобі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599215
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2015
Скажіть мені друзі_ чи й вам так буває,
У серці неспокій. Та як поясить?
Нічого трагічного поки й немає,
Чому ж так у небо я хочу злетіть.
Туди де простори - за хмари, за сонце,
Де колір один лиш, де вічна блакить,
О, Боже мій милий, о, Мати царице,
Так хочу спокою, так хочу ще жить!
Зішли мені Боже, пораду земную,
Ти ж вічний, для Тебе, зупинений час,
Чом все навкруги так безслідно зникає,
Був вогник недавно, чому ж він погас?
І вже не розпалиш , лишився лиш попіл_
Немає кому нарубати ще дров,
Пустує довкілля, і буде так доти,
Аж поки знов друзі не скажууть- ЗДОРОВ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598682
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2015
Чи можна людям жити без любові,
Лиш мріяти, перебувати в снах,
Напевно ні! Хоч мрії і чудові,
Лишень реальність нам покаже шлях.
Ото ж любім! При цім не зупиняймось!
Поборем гору, щоб вершок знайти.
Ні крок назад! За руки всі тримаймось,
Бо разом в дружбі, дійдем до мети!
Там на вершку , ми зловимо хмарину
І кожний з нас любов свою вкладе,
Нехай дощем окропить всю долину,
Любов на край наш рідний упаде!
І зійде сонце! Спалить всі незгоди,
І забуяє збіжжя запашне,
Знов вродить хліб. За спільний стіл злагоди
Народ засяде й разом споживе!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598629
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2015
Любов є терпелива,
Любов є справедлива,
Не заздрить, не карає,
Себе не вихваляє,
Ніколи не безчестить,
І злом себе не пестить,
По правді звикла жити,
Від зла всіх хоронити,
І завжди довіряє,
Надію завжди має,
Всі труднощі поборе,
Любов не знає горя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598260
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2015
Був ще день, та похнюпилось сонце,
Запиталася я , чому тьма?
Сонце сіло мeні на долоньці,
Прошептіло, на сході війна!
Заховався десь місяць за хмари
І зірок не побачиш, нема,
Лиш блукають бездушні примари,
Я питаю, що сталось? Війна!
Похилилися верби , сумують,
Каламутиться бистра вода,
А негідники все ще чаклують,
Плачуть верби, на сході війна!
Я просила і сонце ,і місяць,
Щоб горіли, де підлість людська,
Хай осліпнуть і згинуть на місці,
Вірю , так закінчиться війна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597565
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 03.08.2015
Уважай на почуті слова,
Бо у них чародійна є сила,
Можуть бути, як лезо ножа,
Молоденькі відрізати крила.
А буває, візьме до висот,
І посадить на білу хмарину,
Запишаєшся славою, мить...
Полетиш стрімголов удолину!
Коли навіть почуєш “люблю”,
То й тоді уважай на це слово,
Не давай зразу душу свою,
Часто скаже ось так, для улову!
Добре думай, чи варто воно,
Щоб до серця це слово узяти,
Чи несе зі собою добро,
Щоб з любов`ю у душу сховати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596823
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2015
В знеможенім тілі страдає душа,
Так прагне роздолу і волі,
Прикута до ліжка їй хата чужа,
Десь думка гуляє по полі.
Заплющені очі, а сон не іде,
Думки не дають душі спати,
Так хоче ще жити, та тіло слабе,
Лишилось хіба існувати!
На небі он хмарки в обійми беруть,
Останні синявини неба,
Вже ясні промінчики сонця пливуть
За обрій. Душевна жалоба!
Згадалися радісні, сонячні дні,
Весна кругом квіти кидала,
Аж поки підкралась хвороба в пітьмі
І так безпощадно все вкрала!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596746
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2015
Мені, насправді ,мало чого треба,
Нічого зі собою не візьму,
В чім народилась з тим й піду до неба,
Хіба земельки жменьку підхоплю.
Бо ж тут життя заховане в землиці,
Всі радощі, турботи, мрійні сни,
До серця пригорну знайомі лиця,
В моїй душі залишаться вони.
І коли зорі заблистять на небі,
А місяць сріблом землю обійме,
Я стану зіркою і засвічу для тебе
Моя країно! Родила ж ти мене!
Й хоч вічність довга та й любов безсмертна,
Вона цвістиме кожної весни ,
А я молитву , душам благодатну,
Зішлю на землю. Хай несуть вітри!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596395
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2015
Шепчуться верби, вітрами ціловані
В травах сховався цвіркун,
Зорі купаються ,сріблом гаптовані,
Моргає місяць, чаклун.
А он русалонька косу розчісує,
З лілій віночок плете ,
Кинула в воду , кохання очікує,
Вірить, що милий прийде.
Прийде, ой прийде, підхопить русалоньку,
Більше не буде жалю,
Сила кохання знов верне дівчиноньку,
Разом промовлять – люблю.
В місячнім сяйві зорІ дві скупалися,
Знов заблистіли вгорі,
Двоє закоханих тут присягалися,
Вірними бути собі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595552
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2015
Незабутня Вітчизно моя,
Як це сталось, що я не з тобою,
Чом ті сильні вітри,
Мене гнали в світи,
Мою долю зв`язали журбою.
Не змінити того, що було,
Вся дорога обмотана дротом,
На ніякі боки ,
Не втекти навтрошки,
Вже немає назад повороту.
Ех ви мандри тяжкі,
Ви далися в знаки,
Не спинити, ані подолати,
Дули в спину вітри,
В чужину занесли,
Залишилась душа в рідній хаті.
Посивіла вже руса коса,
І поблякли мої карі очі,
Не вернеться весна,
Вкрала все чужина,
Ті роки молодії дівочі!
Молю Бога з`єдняти мене,
Щоб безсмертна була я з душею,
То ж з`єднай нас в одно,
Подаруй нам крило,
Хай несе нас у вись над землею.
Стануть мандри легкі,
Бо і ми, як вітри,
Не спинити, ані подолати,
Ми, як зорі ясні,
Засіяєм вгорі,
Україну згори споглядати! !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595080
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2015
Забери мене в край без темряви,
Забери де зупинений час,
Забери ,де існують уяви,
Де живе ще крилатий Пегас!
Осідлаємо сонячний промінь,
У ранковій незмінній тиші,
Не дійде, не дошкулить нам гомін,
Лишень трепет відчуєм в душі.
Нам так тепло в обіймах пізнання,
Гріє сонце, а ми на лету
У той край, де палає кохання,
Розганяє повік темноту!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593656
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2015
Ти вічна ,як сонце, моя Батьківщино!
Розкішні поля, що дарують хліби,
Твій люд працьовитий в родині єдиній,
Збирають врожай в прадідівській землі.
Вперед Україно, розпростуй же крила,
Пишайся в народах, рости і цвіти,
Ти вільна, могутня! Козацька тут сила!
Ти схильна до миру, та шабля в руці!
Крокуй Україно, тебе не здолати!
Ти міцно стоїш, в тебе корінь твердий,
Вже ворог не зможе тебе роз`єднати,
Стоять на сторожі безстрашні сини!
Хай прапор твій гордо між зір повіває ,
Один серед рівних! Хай щастя цвіте !
Тризуб Володимира шлях пробиває,
Хай воля здобута вперед нас веде!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592295
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2015
Були собі 4 свічки, які так гарно горіли,тріскотіли, так ніби розмовляли самі зі собою. Протріскотіла перша свічка і сказала " Я Є МИР "! Але мене ніхто не розуміє, не цінить, не вміє втримати. Боляче мені, отже, я думаю, що я просто згасну. І дійсно, полум'я зменшилося і вкінці цілком згасло. Друга свічка каже - "А Я Є ВІРА! Виглядає так, що я вже нікому не потрібна , а тому нема мені причини горіти. Я така вже ослаблена, зболена. Згашу і я своє світло..І від маленького подуву вітру, вона згасла. Третя свічка також сумно сказала- "А ОТ Я - ЛЮБОВ! Я готова відкрити свої обійми для кожного. Та мене ніхто вже не хоче, я нікому не потрібна. Я вже не маю сили горіти.Люди мене відкидають і не розуміють мене. Вони навіть забувають любити тих, хто для них найближчий. Всі навкруги злі і безнадійні. І не чекаючи більше на нікого- вона згасла. Раптом до кімнати зайшла мала дитина( наша будучність ) і побачила три згаслі свічки. Що сталося? Чому ви погасли і не даєте світла? Вас Бог поставив тут горіти вічно! Люд не може існувати без вашого світла.
Та ось обізвалася четверта свічка - А Я ГОРЮ! Моє ім'я- НАДІЯ! Чекаю на розквіт нашого майбутнього. І воно обов`язков прийде, лиш би не піддавалися, не згасали! Коли я ще горю, то можна запалити і ті три, які згасли. Лиш чекаю того, який зрозуміє в чому полягає існування нашого будучого. Дитина подумала секунду, а потім взяла в руку четверту свічку і запалила нею всі три, що були погашені. І нараз знову стало ясно і радісно в комнаті.
А тому, дорогі, нехай свічка надії НІКОЛИ не згасне, щоб ми могли мати всі чотири світла у нашому житті- НАДІЮ, ВІРУ, МИР ТА ЛЮБОВ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592024
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2015
На краєчку старого села,
На стовпі примастилась хатина.
Це лелеки, це він і вона,
Йде весна, скоро буде родина.
Нехай дують зловісні вітри,
В них гніздо будувалось з любові.
Лелечат пригортали вони,
Щоб вростали у пір’я здорові.
Приспів:
Проминула весняна пора,
Відлетіли з гнізда лелечата,
ПонеслИ вічну згадку тепла,
У якім зігрівала їх мати.
Дивувалися всі навкруги,
Що гніздо не змогли вітри здути,
Що на самім вершечку, вгорі,
Ці сміливі птахи могли бути.
Кличе мати, верніться, я жду
Ллється тиха сльоза на прощання,
Я весною сюди прилечу,
Вірю твердо- ще буде вітання!
Приспів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591743
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2015
музичний вступ
Минають дні далеко на чужині ,
А я ще й досі у своїй хатині,
У мріях, у думках у снах тривожних,
До серця пригортаю згадку кожну.
У мріях, у думках, у снах тривожних,
До серця пригортаю згадку кожну.
музична перегра
Летять роки і тануть мов сніжинки,
В моїй душі біжать у даль стежинки ,
І крутяться , міняються картини,
Екран погас , а я ще на чужині.
І крутяться , міняються картини
Екран погас, а я ще на чужині.
Музична перегра
О ,краю мій, і ти моя хатина,
Нехай лютує сива хуртовина,
Та ви у серці, а тут завжди тепло,
Моє дитинство й досі ще не смеркло .
Та ви у серці, а тут завжди тепло,
Моє дитинство й досі ще не смеркло.
музична перегра
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590859
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2015
Стискає серце, тіло все болить,
Не пишеться, бо Муза моя спить,
Ось так бездільні ми із нею вдвох,
Аж поки завітає Віктор Ох!
Й так ніжно щось у серці забренить,
Слова поллються й пісня вже дзвенить,
Прокинуся – в руках моїх перо,
І я пишу, що на душі було.
Часами сум рядками тут лягає,
А часом радість бурю піднімає,
Акорди , пісня і мої слова,
Й так Віктору подяку я сплела!
То ж будьте тут, нехай проснуться Музи,
Поети в нас розкриють ріки шлюзи,
Мелодія дзюрчить така сама,
Та, Вікторе, в нас думка не одна!
Дя- ку -є- мо !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590662
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2015
Боюся часом, що останній вірш
Буде такий нездалий ,як і перший.
Невже кінець, ні вгору ані вширш,
Й на нім своє життя завершу?
А що ж тоді? Де поведе мій шлях?
Куди ж з вершка? Хіба стрімглов донизу
І все скінчиться. Це наводить страх,
Зчиняє бурю і душевну кризу.
Куди подіну я свої думки?
А може вже і думать перестану,
І на ніщо зведу свої рядки,
І просто вітром я у полі стану.
От там то простір! Розв`яжу мішок,
Розсиплю всі свої думки по полі,
Нехай зійдуть! Хай плодять діточОк,
Мудріші будуть! Виростуть на волі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590035
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2015
Я знов чекав , а ти не вийшла,
Поблідла вже наша зоря,
Кругом лягала чорна тиша,
Тебе нема, тебе нема!
Прийди, моєму серцю мила,
Чом зникла десь, немов весна,
Прийди, зима нам знищить крила,
Впадуть сніжинками чуття.
Прийди, зима нам знищить крила,
Впадуть сніжинками чуття.
Тебе любив, хоч все даремно,
Я був для тебе просто гра,
Кохання ти моє безмежне,
Отруту ти мені дала.
Прийди, моєму серцю мила,
Чом зникла десь, немов весна,
Прийди, зима нам знищить крила,
Впадуть сніжинками чуття.
Прийди, зима нам знищить крила,
Впадуть сніжинками чуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589838
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2015
До тебе лину, мій старинний Львове
Скарбнице гордості і величі ,і знань,
Тут б`ється серце, українське слово,
Обіт закладений не зламаних змагань.
Обіт простий, у серці УКРАЇНА,
І клич “вперед” , це воля, чи за неї смерть!
На варті молодь, в поклику єдина,
В них серце сповнене патріотизмом вщерть!
До тебе , Львове, їдуть воду пити,
Оту джерельну, що бурлить мов водограй,
Центральний парк, де любо відпочити,
Послухати пісень, минулих днів звичай.
Красуєшся, не змінний ти століттям,
Вузенькі вулиці, по них тече життя,
Привітний люд, твоє майбутнє в дітях,
Ти Славнем був, й так будеш до кінця!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589830
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2015
Шумлять машини, газом задиміло,
В густім тумані туляться доми,
Зиґзагами по хіднику гуділо,
Де лавочки? Не відпочинеш ти.
І не цвітуть, не милують каштани,
Їх зрізали теперішні «майстри»,
Мій Києве, лице твоє в тумані,
Змінили все ,модерні халтурі !
І височіє в небі Берегиня,
Так високо зоріє на стовбі.
Чия вона, та Київська богиня?
Мабуть пташок літаючих в журбі!
У щемі серця, згадую минуле,
Широкі вулиці, кругом них квітники,
Цвітуть каштани,пахощі забулі-
Перед Бульваром смажать пиріжки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589273
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2015
Не завжди самота приносить спокій,
Не завжди колискова заколише,
Не завжди скажеш скільки комусь років!
Лишень тому, що він «на ладан дише».
На самоті сумуєш, бо забутий,
І спокій твій стає тобі тюрмою,
То ж молишся, щоб Господа почути,
Розмова надоїла зі собою.
Заслухаєшся в пісню і сон змориш,
Слова зайдуть у душу й розтривожать ,
Дитинство призабуте зі сну збудиш,
І гіркоту словесну лиш помножать.
Не вгадуй роки, це земний рахунок,
Душі вони ніколи не міняють,
Скільки б не жив, це Господа дарунок,
Роки земні, а душі воскресають!
Думки, думки, горобчики безкрилі,
Притихли , геть зіщулились, змарніли,
Чекаєте хвилинку чуда, милі,
Щоб крила виросли і ви злетіли!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588681
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2015
When you were small
And grass was tall
The world was filled with laughter.
I wiped your tears
And spread the cheers.
I kissed your cheeks thereafter.
But now you’ve grown,
Your life’s your own.
I watched your blooming garden.
I prayed to God
And asked a lot
For roads by Heaven guarded.
And when I'm gone,
Remember mom.
My heart will beat and listen.
I'll hold the door
And ask once more
For something we are missing.
```````````````````````````````````````````````````````````
Writen with Yuri Lazirko
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588014
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2015
Були малі,
Нижче трави,
А світ навкруг сміявся,
Никла сльоза,
Тихла гроза,
В цілунках день минався!
Дорослі вже,
Життя своє-
Дивлюсь, як сад буяє,
Богу молюсь,
Не зупинюсь,
Хай Бог допомагає!
Як зникну я,
Візьме земля,
Та серце вам залишу,
А в небесах
Я стану птах,
Збуджу Господню тишу.
В ранній порі
Зішлю пісні,
Ті ,що колись співала,
А ви прийміть,
Хай збудять мить,
Коли життя буяло!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588010
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2015
Якби так можна залишитися у сні,
Де творяться незнані дивовиди,
Де небо на землі , земля вгорі,
А ти ,без крил , злітаєш на Бескиди...
Й дивуєшся, що сонце там внизу,
Купається у бистрих хвилях моря,
Вітри Карпат висушують сльозу,
І в снах твоїх нема земного горя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585637
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.06.2015
Ой, ти коню пишногривий,
Б`ють копита, дрижить хай замля!
Осідлає тебе чорнобривий,
Як засвітить вечірня зоря.
Кінь несеться aж трави гнуться,
Воля кличе, а він дожене,
Синє небо житам всміхнеться,
В полі пісенька знов оживе!
Ой, ти коню пишногривий,
Б`ють копита, хай дрижить замля!
Осідлає чорнобривий,
Як засвітить вечірня зоря.
В далині ще б`ють десь гармати ,
Це ще залишки злої війни !
Геть журбу, бо ростуть крилаті,
Чорнобривого горді сини!
Ой, ти коню пишногривий,
Б`ють копита, хай дрижить замля!
Осідлає чорнобривий,
Як засвітить вечірня зоря.
Стій мій коню, усе скінчилось,
Воля сонечком в нас вже зійшла,
Ми з тобою в війну влучились,
Щоб була у нас знову весна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585246
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.06.2015
Усе життя прожила на чужині ,
Та мріяла, повернеться в село,
Вона ж була невина, ще дитина,
Кому вчинила це незнане зло?
Не може нарікати на чужину,
Тут мала все, такі ж поля й ліси,
Чому ж душа скучає, в край свій лине,
Де білим цвітом повняться сади.
І сонце те ж, і місяць, ясні зорі,
Усе так само, то чому ж печаль?
Чому так губиться у цім просторі,
Чому шукає рідний свій причал?
Лишила заповіт. -Тут не ховайте.
Везіть, хоч мертву ,у моє село,
Злим словом в чужині не поминайте,
Спочину там, де рідне джерело!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583988
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.05.2015
Десь серце сховане вгорі,
Де молодість й кохання дні,
Вже не дістати скарбів цвіт,
Багато миль, далекий світ!
Якби зробилась вища я ,
То зникла б біль, журба моя,
Торкнулась я б чуття, тих квітів...
Любов сердець -одне навіки!
My heart is hidden high above,
The years were yang, so was my love,
I can not reach this blossom treasure,
So many miles , I can not measure.
If only I could be so tall ,
I wouldn't worry, not at all,
I'll reach my feelings , gather flowers,
Two hearts in one! Forever lovers!
Автор невідомий
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583928
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.05.2015
Коли хвороба увійшла пудами,
Зломала тіло, розум зокрема,
Він вже не всилі говорить до тями,
А ліків порятунку, ще нема.
Усе міняється, зникає зміст картини,
Маленький човен став ,мов пароплав,
Ставок це море, зникли всі стежини,
Без напрямку маршут! Куди... не знав!
У його світі тихо і затишно...
Гостей не любить у свій світ приймать,
Йому із ними якось вже невтішно,
Їм тут не місце, їх не хоче знать .
Він знов в селі... тут все його минуле,
У ньому він живе , бо з ним рідня,
Веде розмову з ними , дискутує,
І оре ниву з батьком він щодня.
Не знає він ні жінки, ані внуків,
Дітей же в нього в той час не було,
То хто вони ,що простягають руки,
Він молодий – в нього батьки , село.
_________________
О Боже мій, які тяжкі ці муки
Дивитися, як гаснуть ліхтарі,
Так боляче... Приходить день розлуки,
Темніє все, у нього свої дні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583793
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.05.2015
Невмиручі слова Костя Шишки -
поет, художник, перекладач
“українці – це не підпільна організація, це – НАЦІЯ”
Чи не пора москві вже знать,
Що Україна – Н А Ц І Я ,
Весь світ це знає, гомонять...
В москві...організація!
І мов сороки на вербі
Стрекочуть ,розпинаються...
-Підпільники усі вони,
Повстаннями займаються!-
-Їх треба добре проучить,
Отих Бандер минулих,
Щоб не хотіли відлучить...
Атєчиство відчули!-
Схотіли яйця курку вчить,
Хто перший, хто останній!
Москву до Русі прилучить,
Перекрутивши дані!
Товчуть у ступі те саме-
“Окраїна росії”,
Це збір народів, от і все!
Москва ... добра носії!
-І мають право боронить,
Вставлять свої закони,
Вкраїна мусить так робить,
Як кажуть їм пітони! -
Та Н А Ц І Я у нас жива,
І мова ,і культура,
Історія у нас своя,
А не москви -халтура!
То ж не строчіть свою брехню,
Ніхто її не чує,
Вже світ пізнав цю маячню,
Вкраїнський край, ликує!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583145
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.05.2015
В нас критиків хоч відбирай,
Всі мудрі та крикливі,
Вони б зробили в краю рай!
Наввипередки чтиві!
У золоті усі б жили,
Війни б не починали,
А щедрі би такі були,
Що і своє б віддали!
Ану подумаймо хоч раз,
Чи добрий цей розсудок,
Хто плюндрував постійно нас?
Чи свій ,чи той відлюдок.
Чи це не він підняв різню,
Усе пограбувавши,
В народнє віче влив вогню,
Війну цю розпочавши.
Не плюйте у своє гніздо,
Бо ж в ньому вам і жити,
Своє шануйте, хай людство
Назве справжніх бандитів.
Бо ж це не вперше “старший брат”
Прийшов воду мутити,
В нас тиче пальцем, ми в захват,
Взялись себе ж і бити!
Пізнаймо врешті де біда,
Творім свої спіралі,
Не піддаваймось , бо брехня
Вбиває наші далі!
Тоді і воля буде в нас
Зразком усім народам,
Як заповів колись Тарас,
В сім`ї великій- ЗГОДА!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582840
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.05.2015
Коли душа зірвалася із осі,
Порвалися без догляду шнурки,
А ти стоїш розхрістаний і босий,
Повітря ловиш, згублені думки...
Знов нарікаєш на «прокляту долю”.
А хто ж її, ту долю, тобі дав?
Ти ж сам себе запхав у ту неволю,
І стала мрія - чужини удав.
Не плач і не тужи. Усе минуло.
Ти свою душу краще бережи!
Радій ,що знову спогадом війнуло,
Давню кaртину в серці віднови.
Як колисала мати до схід сонця,
І цілувала там де “ваву” мав,
У сни пірнав , а щастя у долонці
Так цупко в кулачку своїм тримав.
Минуло все і вже того не вернеш,
Як й не повернеш перший цвіт весни.
На чужині життя своє завершиш,
Хай сняться, друже, тобі давні сни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582719
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.05.2015
Старезний дуб пишався біля хати ,
Розлогим віттям зупиняв вітри,
Найбільші бурі не могли зламати,
Він гордо ріс, мов оберіг сім`ї.
І бурі й холод, і надмірну спеку,
Все пережив він на своїм віку,
Ростив гілки для хатньої безпеки,
Ховав її в затишному кутку.
Підступно так до кореня терміти
Підкралися, взялися підточить,
Почав всихати. Підлі паразити
Зробили те , що вітром не убить.
Боровся вперто, хоч і віти голі
Не міг утримать, бо й малий вітрець
Приносив дубові убивчі болі,
Він відчував, життю іде кінець.
Всихали гілки...падали, ридали,
Постогнував старий, не мав вже сил,
Без захисту, вітри хату хитали ,
Темніли вікна ,ближчав небосхил.
Не стало дуба! Заридала хата,
Згубила друга, що давав життя .
Скилет лишився, зникли лелечата,
Роздріблені, без рідного чуття!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582059
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.05.2015
Весна на порозі і никнуть скорботи,
Хоч як би не дули холодні вітри,
Посіяні зерна зійдуть й до роботи,
Підніметься люд ,покровитель землі.
Минуть довгі ночі і пісня поллється,
Ласкатиме наші родючі поля
І зникне недоля , неволя минеться,
Ти знову розквітнеш, Вкраїно моя!
Не можна змінити закон - пори року,
Зима лиш до часу, а потім... ВЕСНА!
Війні цій безглуздій , назначені кроки,
До певного часу панує вона!
Вже довшає день, більше сонця на полі,
Ось-ось і наллється пшеничне зерно,
І буде врожай, забуяє на волі
Наш край незборимий! І зійде добро!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580808
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.05.2015
Сумує хата. Зникнув сміх дитячий,
Розтанув лід, що озеро тримав,
А спогади ще тут такі гарячі,
Бо дід усе це у кулак сховав?
А як приїде, часом, до господи,
Кулак розкриє, пурхнуть давні сни,
І забринять дитячі хороводи,
Як і колись у перші дні весни!
Куди ж поділось це маленьке щастя,
Яке здобув ось тут на чужині?
Дідусю любий! Ліс міняє листя,
Так й внуки в тебе, гніздо своє звили!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579890
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.05.2015
Помимо всіх тривог, розбоїв, сліз ,печалі,
Народ живе,збирає крихти і йде далі,
Будучності будують магестралі,
Що поведуть до кращого життя.
То ж в рік новий, єднаймося в одну родину,
Відкиньмо зло,тримаймо в серці Україну,
Плече в плече -ідім... Нова година!
Блакитне небо, золоті поля!
Вже стільки літ існує фенікс -Україна,
Лікує рани, воскресає і не гине,
Бо Богом вибрана і з ним єдина,
Настане час, прославиться вона!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579561
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.05.2015
Вже третій день до мене прилітає
Маленька пташка , б`ється у вікно,
Чому, пощо, сама себе питаю,
Хоче грудьми розбить прозоре шкло.
Подумала... містерія природи,
Чиясь душа до мене в гості йде,
Стопроцентово із мойого роду,
Із потойбіччя вісточку несе.
Посипала зерняток для спожитку,
Бо пізня цього року в нас весна,
Поїла, заспівала ,дала вістку,
Що “там” у мене любляча рідня.
Повірила... Любов їхня витала,
Відчула всіх, а маму зокрема,
Вона голубкою до мене прилітала,
Тепер я впевнена, що це була вона.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579388
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.05.2015
Xлюпоче спогадом Остерка,
Цілують верби береги ,
На них дивлюсь ,мов до люстерка,
Тут дні сховалися мої.
Ті дні безжурні, дні щасливі,
Тривоги в серці не було,
Тут слово мамине бреніло,
І стільки радості несло.
Хоч плавати іще не вміла,
Все ж “плавала”, руки по дні...
Ногами бульхала щосили,
Хвилі здіймала на воді.
А мама з берега дивилась,
Бадьорила - пливи, пливи...
І де оте дитинство ділось!
Забрало всі найкащі дні.
Ще і тепер коли поїду,
До свого рідного Остра,
Несу привіт із далеч світу,
Бо ти, Остерочко, одна!
В тобі втопилось босоніжжя,
Косички, бантики, дитя,
Стою доросла ,роздоріжжя...
І моє зломане життя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578861
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.05.2015
Чому покинула мене, моя подруго ,Музо,
Без тебе я мішок пустоголосих слів,
Клубочаться, а толку з них, мов тупе лезо,
Не викрою вітрил для плаву кораблів.
Отак й стоять! Погойдує бурхливе море,
Хвилька за хвилькою вдаряє, не пливе,
А скільки ж тут думок чекають на простори,
А скільки ,боком, ще тих хвильок пронесе.
У кожній хвильці, дозріва нове бажання,
Сміятися чи плакать, проклинать, любить,
Творити величне, забрать з душі страждання,
Напнять вітрила ,блискавкою в даль летіть!
Вернись! Не покидай мене напризволяще,
Збери докупи ще не сказані слова ,
Хай човник ткальний виткає узор путящий,
А вітер хай вітрила вміло підніма!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578424
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.05.2015
Бабуся, нашвидку, накинула на себе хустку і пошкандибала до дверей, біля, яких, жалібно нявчав кіт.
- Ну що ж ти, малий, оце заходився плакати так зранку? Знаю, знаю, їстоньки хочеш. Почекай ось , зварю кукурудзянки то й поснідаємо разом. –
Бабуся зняла суху кукурудзу , яка вісіла на жердці у сінях, звязана пучками, впустила кота в хату, поклала кукурудзу на стільчику , а сама пішла на двір, щоб принести оберемок дрібного гілляччя. Зайшла до хати і з поспіхом закрила двері, щоб не напускати холоду і так уже в холодну хату. Потеребила дві кукурудзи насипала в ступу зерняток і почала товкти на дрібно, щоб вийшла з того крупа на кашу.З трудом розтопила піч, довго дмухаючи на примоклі гіллячки. Нарешті поплило тепло по хаті і весело запалохкотів вогник, до якого бабуся підставила горщик з кукурудзяною крупою залитою водою. Кіт не відходив від бабусі і терся біля її ніг. Нарешті каша готова і бабуся з котом смакували зварену мамалигу. Ні цукру, ні солі в ній не було, а смакувала краще ніж якісь там городські марципани.
На дворі не було жодного руху. Тихо, як у труні. Ні звичних людських голосів, ні мукання корів,ні ржання коней, ні гомону від дворської птиці. Навіть псів і тих не чути. Бабуся підставила стільчика поближче до печі всілася та заходилася латати своє білля. Кіт вмостився біля її ніг і задоволено муркотів.
Бабуся полинула думками, в так недалеке, минуле. Колись село буяло життям. Зникли дитячі голоси, та і сусідів не стало. Всіх евакували після отої Чорнобильської біди. І де вона взялася на людські голови! Забрали були і її зі своєї хати. Завезли до міста. Не могла вона бути там. Тягнуло назад до свого обійстя. Казали не їдь, там помреш від радіації. А що воно таке, ота «горедація»?
А яка ріжниця від чого помирати. Любила свою земельку, свою садибу. Була колись господарка, а зараз один кіт залишився. Все позабирали та кудись повивозили. Довго добиралася назад до свого села, але таки дійшла. Тяжко тепер. Та часом добрі люди щось привозять з міста, підгодовують. Радять покинути це штучно зроблене кладовище, але бабусю ніхто не перемовить.
Вона вдома. Це її земелька. Не її ж вина, що занапастили матінку родючу.
А вона ж таки мати. Вона завжди була добра до бабусі, як не хворіла, то ж як вона, бабуся, дитина цієї матері, покине її? Ні, ніколи! А вмерти, раніше чи пізніше, завжди треба. Ось так і живе самотньо, та все ж щодня, може поцілувати свою матінку, свою земельку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577420
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.04.2015
Молитва, це не колесо в запасі,
Вживати, коли станеться біда,
Це керівниця шляху, плинність часу,
Вталяє спрагу, мов свята вода!
Чи думав ти ,чому вікно широке,
Як їдеш автом, вибираєш путь.
А зеркала малі, все ж бачиш кроки,
Та досить й це. Минуле не забуть!
Я друзів можу прирівнять до книжки,
Потрібна лиш секунда ,щоб спалить,
Роки пройдуть без спину, передишки-
Писати книжку... як нових зустріть.
Усе в житті так швидко проминає
І радість і печаль, усе мине. Живи!
Бери ті дні, що Бог для тебе має
І пий нектар, не залишай на дні.
Коли здається нитка обірветься,
Дорога зникла, виходу нема
Звернись до Бога. Він лиш усміхнеться,
Потішить – заворот.... вперед хода!
То ж не журись! Це лиш додасть заботи!
Мозок приспить і сон твій відбере,
Журба не змінить завтрашні турботи,
Лиш спокій твій сьогоднішній вкраде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576556
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.04.2015
Шукаю слова!
У мотлосі мовчань і криків,
Підозр, вагань, проклять і штриків,
Сховалося. Воно ж важне ,
Оте словечко лиш одне,
Без нього смерть, нема віднови,
Засне усе!
Душі основа!
Те перше слово!
Омеґа, алфа, тиша, гомін,
Ось бризки сонця, перший промінь,
Він і вона, Господній рай,
Листок кленовий, урожай..
І перший гріх, той тіла зов ,
Був прощений.
Тріюмф -ЛЮБОВ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575811
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.04.2015
Догоряє життя,
Лишень чути виття,
В димарі пошматований вітер,
Він ,як злодій нічний,
Краде сон золотий,
То куди ж тебе вітре подіти.
Майже згасла весна,
Я з думками одна,
Вже зима у душі завиває,
Лишень тепла рука,
Це розрада одна,
Ми ще разом, від цього тепліє.
Стукнув хтось у вікно,
Подає нам вино,
Хтось вдягнув почорнілу вже свиту,
Не впускай, це брехня,
Не для нас ця гульна,
Тризна наша на цьому ще світі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574355
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2015
Так тепло на душі в людей сьогодні,
Бо благодать Господня серед нас,
Ці дні святі, весняно -Великодні,
Збороли смерть! Христос ввійшов у нас!
То ж веселімся! Земле просинайся!
Із нами Бог! Христос зійшов з небес!
Ми діти Божі, за гріхи покаймось,
Христос Воскрес! Воістину Воскрес!
Співають дзвони! Мир таки настане!
Пригорне мати вояка з війни,
Христос Воскрес, ось упадуть кайдани,
Воістину прийдуть весняні дні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573913
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2015
Так сподбалась мелодія, що захотілося і собі написати слова.
ЛІСОВА МІСТЕРІЯ
Ліс,
Постійно кличе свою пісню із пісень,
Чекає, чи прийдЕ та радість, ясний день,
Весна обійме друга , він ось поблизу,
Скажи, чом я ось так люблю,
Немов життя,
Тебе одну.
Ось,
СтежИна в`ється і у даль кудись біжить,
Несе пісні, розбризкує, спішить, спішить,
А вітер жде, хапає спів у пелену,
Ти моя! Тебе я ... не пущу,
Пісню люблю!
Я не засну.
Он,
Видніє чиста ,мов сльоза зими, вода,
Небо упало і лежить... кругом весна,
Небо почуло отой спів, “тебе люблю”,
Навік я так кохаю тебе,
Тебе люблю ,
Мою весну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573790
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2015
Повільним кроком, взявшися за руки,
Ішли до парку, місце давніх днів,
Тут молодість лишила місце злуки
Того цілунку ,що вперше забренів.
Коса тоді сягала по коліна,
У нього вітер чуба колихав,
Всміхались очі, їх любов єдина
Несла на крилах! Тут присягу дав!
Плило життя. У них не було зради.
Старіли разом, вже є і правнук,
Ідуть до них на свята -діда й баби,
Всім стелять стіл, щоб всівся рідні круг.
А як затихне гамір знову в хаті,
Вона голівку схилить на плече,
Він приголубить, вийдуть погуляти
До того парку де любов тече.
Вона прикрила срібло капелюшком,
Не було чуба ,вітром погойдать,
Та їм байдуже! Шепотів на вушко,
Що буде так і в небесах кохать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573261
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2015
Ну де ж ти щастя, у якій сторонці,
Чого ховаєшся,
Чом з мене знову кпиш?
Чи може ти втопилось в ополонці?
Чому мотаєшся,
І навпрошки біжиш?
Здавалося тебе ось -ось спіймаю,
Та ти пручаєшся,
І з поспіхом летиш.
Все ж прийде час, зловлю і заховаю,
Звяжу ,не вирвешся,
Дарма, що норовиш.
Одна біда, постійно дує вітер,
Зриває листячко,
І хилиться трава,
І де мені знайти надійні сіти,
Зловити сонечко ,
Це ясне почуття.
Гостинно так, відкрию тобі двері,
Заходь, радітиму!
Хоч натимчас моє!
Хай потім і розплинешся в етері,
Та я вдихатиму,
Що доля принесе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573074
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2015
А квіти цвітуть і трава зеленіє ,
Гармати не всилі спинити їх ріст,
Хай хмари чорніють, та сонце пригріє ,
Перлинки впадуть на притоптаний лист.
І кожна краплина, сльозинка любові,
Леліяна в серці уже понад рік,
Відродить листочки і знову чудові
Розквітнуться квіти, відновиться світ!
І ти зацвітеш, моя рідна Вкраїно!
У новій сим`ї, як й Тарас заповів,
Відріжимо тяглість насильства й полине
Відроджена пісня , не буде рабів!
Готуйся народе! Минуться недолі,
Ще сонце засвітить, всміхнеться з небес!
Христос був розп`ятий на скорбному полі,
Безгрішний помер, задля нас він Воскрес!
То ж тішся народе! Господь буде з нами!
Матуся рідненька пригорне синів!
Зійде наша воля ,заквітне полями
У барвах країна! Так Бог повелів!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571208
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.04.2015
Чомусь згадалася весна
І та старезна липа,
Що в нас на Гирвиці росла,
Сільських дітей потіха.
Бувало тільки зацвіте,
Співає рій бджолиний,
Й моє дитинство золоте,
До тої липи лине...
Корови скубають траву,
Дзюрчить вода в поточку,
Пасемо скот, самі в раю,
Розсілись в холодочку.
Шепоче липа нам казки,
Як йшли стрільці в походи,
Ми виростем й будем такі,
Доборимось свободи.
Старіла липа, й ми росли,
Губилося дитинство,
Та все ж до липи завжди йшли,
Збиралось товариство.
Підкралась до села біда,
Драконом стоголовим,
Та друга світова війна,
Призивом примусовим.
Заплакало ціле село,
Йшла молодь у дорогу-
Червона армія, УПА,
Дивізія в підмогу.
І хлопці йшли. Не пир чекав.
У серці Україна.
Здобути волю! Добре знав,
Що може там й загине.
Періщив дощ, котився грім,
Пішли прощати липу,
Вона лежала на землі
І плакала без хлипу.
Ударив грім, вона лягла,
І навіть не пручалась,
Життя для неї вже не гра,
Із нами попращалась!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570651
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.03.2015
Ось так ти до мене,
Ніжно пригорнись,
Хай пала любов,
Ти ж бо, небарись!
Йди, йди, я чекаю,
Нічка замала,
Зацілую я...
Весна!
Щастя мариться,
Весна далиться,
Ну ж бо милий, трохи підспішись,
Серце стукає
І не слухає,
Ой коханий мій, де ж ти забаривсь
перегра
Ось вже небо в зорях
Ясна буде ніч,
Я жду не діждуся,
Слізоньки із віч.
Йди ,йди я чекаю,
Нічка замала
Зачекалсь я...
Нема!
Щастя ще мариться,
Весна ще далиться,
Ну ж бо мій милий, трохи підспішись,
Серце стукає,
І не слухає,
Ой коханий мій, де ж ти забаривсь
перегра
Впала зірка з неба
У серці вогонь
Мені цього й треба
Срібло біля скронь
Ти йдеш, підбігаєш
Уже майже тут
Сонця жмут,
Ще весна!
Щастя мариться,
Весна бариться,
Ну ж бо милий мій, ніжно пригорнись,
Серце стукає,
Пильно слухає,
Ти коханий мій, вчасно підспішивсь!
Кінцева перегра
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568631
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2015
Весна - березень 2015 року
Чи ти зимонько здуріла,
Най би йому трястя,
Розпустила сніг- вітрила,
Сиплеш це нещастя!
Що ти хочеш показати,
Вже ж весна на дворі!
Не збирайся царювати,
Минули гонори!
Тебе, зимонько, любили,
Було веселенько,
І сніжку завжди раділи,
Як було біленько.
Тепер йди вже ,зимо ,спати,
Надарма тут зориш!
Годі тобі балувати,
Весни не побориш!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568293
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2015
"Ми завжди вважали, що росіяни і українці - один народ, я так вважаю і зараз", - сказав Путін.
Джерело: fakty.ictv.ua
І де воно взялось, таке паршиве,
Чи мати ненормальною була,
Пихате, загрибуще, вередливе,
Якої нації порода, й сам не зна!
Твердить -“Один народ існує ,
Такого, як УкрАїна нема!
Ми допоможем тим, що нас не чує,
Для них же рік ведеться ця війна.
-Розіб`ємо ті мрії нереальні,
Москва їх мать! А Київ, це дочка,
Народ у нас найбільше ідеальний,
І вас не пустим зі свого гачка!”
Чи думаєш ти перший це торочиш,
Збираєшся “переробить” народ?
Надурно голову собі морочиш ,
У душах нації захований наш код!
Не знайдеш! Не одягнеш більш кайданів!
Тобі такого Богом не дано!
Врахований ти будеш до тиранів ,
За ними підеш в пекло всеодно!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567956
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2015
Поезія! Життя моїх емоцій,
У барвах розмаїття перебіг,
І щастя тут, і біль на кожнім кроці,
Кровиця з ніг! Захований поріг!
Та я іду! В руках немов спасіння ,
Папір і вже надломане перо,
Кладу сюди душевні сподівання,
Тут плачу і радію заодно!
Найкращий друг! Не зрадить не покине !
Слова пливуть, в`яжу все у вінок.
Поезіє, з тобою не загину,
Немов вулкан, змиваєш біль думок!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567823
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2015
Розплакались сніги сльозами чорними,
Не мають не від кого співчуття,
Весняні дні на марші, непоборними,
Вступають впевнено в свої права!
Дзюркоче чистою, весна ,водичкою,
Дощі змивають весь зимовий бруд,
Всміхаються, заквітчані вербичкою,
Квітно-недільні дні до нас ідуть!
Життю віднова! Все скрізь прокидається,
Веселкою вкриваються поля,
Рослинка кожна у свій стрій вбирається,
В красу , що у веселки , цвіт взяла.
Блакитне небо з пролісками грається ,
Синявою кидає з поза хмар,
А квітам радість! Спокій , щастя мариться,
Весна дарує першим свій нектар.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567728
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2015
Хвиля радості ! Брикаєм!
Як було так й буде!
Так підтвердив Атамбаєв,
То ж тіштеся люди.
Тільки щось брехня моментом,
Нехай буде й з другом,
Президент, щоб президента
Возив Петербургом.
Оборони не потрібно,
Скрізь любов палає,
А наш Вова так свобідно,
Авта всі минає!
То чому ж ховає очі,
Що в них хоче скрити?
Що з психушки серед ночі
Випустили “діти”?
Ой, вже скоро сонце зійде,
Правду не сховати,
Терпець лопне, твої ж діти
Будуть тя ховати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567114
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2015
На сусідському подвір`ї ,
Де не глянеш там і пір`я,
Кури кудкудачуть.
Десь подівся півень з двору,
Та ще й у весняну пору,
У курей задача!
Всі готові до весілля,
Коші повні для застілля,
Соломка на місці.
Тільки б яєчка складати,
Півня велично вітати,
Гарненько поїсти!
Де його понесла трасця,
Це ж таке в курей нещастя,
Хоч бери та плач!
Дуже тяжко відгадати,
Чи чекать, чи вже ховати?
Кругом “кудкудач” !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566934
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.03.2015
Давно блукаю і знайти не можу,
Де та дорога, що веде у дім.
Дзвенять трамваї , та мені не гожі,
Поїду, опинюся у чужім.
Моя хатина не палац блискучий,
Де з кранів ллється встоєне вино.
В садочку з краю ,де похилі груші,
Присіла й жде ,чи гляну у вікно.
Чи підбіжу і гримну в старі двері,
А мама скаже- ану знов ввійди!
Пробач матусю за мої манери,
Тихенько вийду та і знов зайду.
Той сад не наш, належав колективу,
А мені що! Це ж під моїм вікном!
Нарву тих груш, вклонюся груші чтиво,
Вбіжу до хати зі своїм добром!
Хатиночко! Ти жди! Я повернуся!
Хоч і блукаю, та тебе знайду!
Тихенько увійду і тут лишуся,
І ту стареньку грушу обійму!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566085
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2015
Я знову тут, посеред мрій казкових ,
Наснаг куток, без горя й зайвих сліз,
Моє гніздечко , радостей ранкових,
Реальності моєї , імпровіз!
Дзюрчить струмок, складає нову пісню,
Не чута ще симфонія бренить,
Куйовдить вітер знов косу розкішну,
А на плечі промінчик шепотить.
Про щастя те ,що в серці оселилось,
Тут сміх і радість! Жменями бери!
Я молода! Роки сюди не вкрались,
Бо ж казка не міняє береги!
Ой, не будіть! Нехай ще тут побуду,
У розкоші моїх чарівних снів ,
Тут відпочину. В мріях нема блуду!
Черпну тут сили для буденних днів!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565338
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.03.2015
Пісня невідомого мені автора. Але прекрасно відображає сьогоднішніх критиків. Думаю, критикувати легко, а от щось зробити.... ....
Якби ж то я був Президентом,
Багато б дечого зробив:
Земля була з одної каші
Та жирних гарних потрохів.
По берегах ходили б свині.
А в річці – галушки б варив.
На вербах скрізь росли б ковбаси,
А листя все було б з млинців.
А Чорне море було б з пива,
Дніпро вишнівкою текло.
Дунай прилив би нам слив'янки,
Горілки де-не-де було.
Криниці були б з добрим квасом,
Таким, щоб в носі закрутив.
І чоловік з похмілля часом
Скільки хотів би, стільки й пив.
Старі баби і молодиці
Знову дівчатами були:
Чорняві, гарні, круглолиці,
Як тії маківки цвіли.
Я зиму зовсім скасував би,
І на землі була б весна.
Про сніг ніхто не споминав би,
І літо в нас було щодня.
Не треба було б нам одежі,
Ані чобіт, ні жупанів.
Ходили б, як святі на небі,
Без сорочок і без штанів.
А всі дівчата й молодиці
Були б всі гарні на підбір:
Рум'яні, круглі, білолиці.
Хто з ким хотів, той з тим і жив.
Усі війська я скасував би.
Усіх гетьманів і царів.
Війни ніколи не бувало б,
А тільки музика та спів.
Якби ж то я був Президентом,
Багато ще чого б зробив,
А поки, хлопці, прощавайте,
Коли б хтось шию не набив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564667
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2015
Моя ти мово, рідна веселкова ,
Ти кольориста ,мов сама веснa,
Пташина пісня, що несе ранкову
Мелодію родинного гнізда.
Те перше слово, що із уст злетіло,
Ввійшло у душу, ніжне і сильне,
Гніздечко звило ,корінь запустило,
І слово це, життям мене веде!
І вже його не здується вітрами,
Не спалиш сонцем, морем не заллєш,
Бо з першого отого слова мами,
Застукотіло тисячі сердець!
Плекаймо мову! Чародійна сила
Захована у ній. Це зброя дій!
Любім її, напнім надій вітрила,
Сміло вперед! Піднімим нарід свій!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564485
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.03.2015
Стара верба, якраз навпроти хати,
Гілки покручені і стовбур не сильний,
Колись могла зі мною розмовляти,
Тепер мовчить у старості своїй.
Та слухати усе ж не перестала ,
До неї ,як й раніше ,жаль несу
І пригорнуся . Як зАвжди привітала,
Водила листям ніжно по лицю.
О, вербочко! І я вже похилилась.
Не та вже я. Посивіла коса.
А молодісь в літах десь утопилась ,
В лататті заховалася краса!
Скажи мені, чому в душі жевріє
Отой вогонь , що піднімає кров.
І та любов -то палить, а то гріє,
Коли я з ним, то молодію знов!
Верба мовчала! Вітер листям грався.
Він не ламав, лиш гілки цілував.
Без слів я все нарешті зрозуміла,
Не зникне те, що Бог в одне з`єднав!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564218
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.03.2015
Моя душа, це море сподівань,
Це сила хвиль, думок піщаний беріг ,
В піщині кожній ,необмежність знань ,
Для них завжди відкриті навстіж двері.
Ловлю вітри, стаю з ними на прю ,
Змагаюся і хоч впаду, піднIмусь!
Струшу весь порох, усміхнусь, прощу!
Злітаю в хмари і дощем прикинусь!
Проллюся краплями, кину слова,
Хоча й малі, та застукочуть градом,
Ударять в землю й річечка мала
Проб`є русло і стане водоспадом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563424
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2015
Плила сльоза, в душі розкрита рана,
Слова твої печуть, немов вогнем.
Знов ввибухнув! Лилась за щось догана.
Вину придумав, вклав у серце щем.
Здавалося піду, і не вернуся!
Згублюся десь в товпі поміж людей.
Ввійшла в трамвай,туманно так. Дивлюся,
Сидить в далі красуня -чар очей!
Якби ж то я була така красуня ,
Напевно щастя мала б повний міх,
Вона встає, одна нога відсутня.
О, Господи. Прости мені за гріх!
Благословенна я, бо маю ноги.
Біжу на встрічу вітру, хоч й туман,
Такі малі стають, нараз, тривоги,
Дай Боже волі ! Знищу балаган.
Ми тужимо і плачемо часами,
Бо не складався день так, як хотів.
Скажи прости і я прощу ,й між нами
Розквітне квіт. Нам Бог давно простив!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562042
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2015
Майдан -
Велике серце України ,
Мов дзвін вдаряв у такт життя,
Всі розуміли, ми єдині !
Всім хто повстали, чаша ця!
Майдан -
Розкрив широко наші очі,
Стояли всі плече - в - плече,
Шукали правду всі охочі,
Вбити брехню, що всім пече!
Майдан -
Зродилась доблесть, честь, геройство,
Любов до рідної землі,
Не завжди грала роль потомствa,
Чи українець ти ,чи ні!
Майдан -
Навчив всі люблячі народи,
За Україну йшли у бій,
Зникали тут різниць незгоди,
Єднала мова спільних дій!
,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,
То ж слава вам , хто звідки з роду-
Максим, Юрко,Сергій, Назар...
Вас не забудуть! За свободу
Ви всі повстали ! В серці жар!
Замають синьо- жовті стяги,
У полі маки розцвітуть,
У кожій квітці ваші змаги
Будуть живі! Вони не вмруть!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561729
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2015
Яка велич безмежна захована в слові,
В нім і сила, і ніжність, і твердість й любов,
Все тремтить перед ним, бо закладка в основі,
Яку вклав у людину Господь для всіх мов!
І з`явилося сонце в темряві, як СЛОВО,
Воно буйно росло при творінні епох,
Немов збіжжя в полях колосилась віднова,
Красувалась земля! Її дав дла нас Бог.
Тільки жий і твори! Неси мудрість в простори,
Розсівай скрізь любов , хай росте і цвіте ,
То чому ж ти ,людино, вдягаєш окови ,
І вбиваєш у зародку все ,що святе!
Слово дане тобі ,щоб розносити правду,
Не топить у болоті проклять і брехні,
Уживання його, не дає тобі владу
Стати зрадним мечем у розпалі війни!
Тільки Каїн, що в Авеля вила встромивши,
Не зважав, що він брат, так багатства хотів!
Не сказавши ні слова, забрав не діливши,
Не проливши сльозини, нахабно убив!
І гриміли слова, виринали повсюди!
Де твій ,Каїне, брат? Той брехав, що не знав.
І від Слова втікав. Скрізь цуралися люди,
Не приймала земля! Чорний в пеклі чекав!
І те Слово святе, що його породило,
Обернеться мечем, полетить голова.
Правда завжди жива, розпростаються крила
Своїм помахом знищить брехливі слова!
,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,
Перед всім що було, зріло матері слово,
І творило дива ,навіть взимку був цвіт,
І не згине ніколи, бо сила любови !
Розчиняє пітьму, і поширює світ!
Бережімо слова, не пускаймо на вітер.
У обдуманім слові всі наші діла.
Говорім нашим дітям й лишім в заповіті,
Ту любов до землі ,що матуся дала!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560953
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.02.2015