| Сторінки (18/1735): | « | 11 12 13 14 15 16 17 18 | » |
- Ти не знаєш куди ходить Весна?
- На сповіді до Діда Мороза,
Хоча з ним вона не є і одна...
- Це не поезія, а життєва є проза.
- Ти знаеш чому Літо співає?
- Закохалось у Діда Мороза
І квіти кохання з ним обрива...
- Це не поезія, а банальна є проза.
- Ти не знаєш чому Осінь мовчить?
- Губить кохання Діда Мороза
То' і ловить любові кожну мить...
- Це не поезія, а набридлива проза...
- То ти знаєш чому плаче Зима?
- В ревнощах вбила Діда Мороза,
Знову лягає у ліжко одна...
- Так!
Це вже поезія, а не дрібна є проза!
10.01.1995
К.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372069
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.10.2012
Ви казали про марення світу,
Ви таємно мої читали вірші -
Ми з коханою позбавились гніту,
Що нещодавно серця нам душив.
Правицей пестив русяве волосся,
Лівой каву тремтливо тримав,
А ваш голос повчальністю вросся
У параграфи Кодексу прав.
І той Кодекс був дійсно єдиним
Для шукання в минулому сонць,
Де галактики - люди відмінні
Комунізму ідеалів/віконць.
Ваша мати мружила очі,
А ваш батько суворо мовчав,
Та от, нарешті, сказав: "Хлопче!
Комунізм ти погано вивчав!"
Та ми знали все достеменно
Як у гречку він часто стрибав,
А вона є сука розтленна,
Захисниця сексгендерних прав!
Врятував, як завжди, Рабінович:
Його гості вчасно пішли -
"Нам пора!" - "Бог вам у поміч!"
"Як приїдеш, подруга, то пиши!"
Ми від сміху падали долу,
Разом з нами Андріїв узвіз:
"Боже мій! Король знову голий!
"Хоча одяг - останній партз'їзд!"
7.03.1978
К.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371905
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.10.2012
Писем нет от тебя.
Затерялись, как видно, в дороге.
Писем нет от тебя.
Чужая Москва рыдает дождем.
Писем нет от тебя.
И в тоске одиночества дроги
Писем нет от тебя
Меня волокут. А наш дом
Писем нет от тебя.
Не наполнен детей наших смехом.
Писем нет от тебя.
Не согрет теплом наших рук.
Писем нет от тебя.
Устала ждать годами успеха.
Писем нет от тебя.
И целовать от разлук до разлук.
Писем нет от тебя.
ПИСЕМ НЕТ от тебя!
ПИСЕМ НЕТ ОТ ТЕБЯ!!!
06.1970
Москва
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371896
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.10.2012
Контактні вірші - це вірші, що написані по Контакту. Є три форми:
КВ-1: спонтані - як правило немов самі автоматично виливаються на папір, встигай тільки записувати;
КВ-2: обумовлені - це коли дії/події в Ментальному Баченні описуються віршами (див. "Криниця щастя");
КВ-3: спровоковані - коли "навалом" та у перемішку іде явно віршований текст і його слід упорядкувати, зробити своїм.
В незнайомому місці я схиляюсь додолу,
Щоб почути скорботнії пісні Недолі,
Щоб забути красу сонця, що ссяє,
Щоб прикраси упали на руки розради.
Я не хочу співати, не хочу сміятись,
Я не хочу і у колі ловити дівчат,
Бо не можу дати їм/собі ті поради,
Що завчасно рятують від удару меча.
Полонина пливе мов у скиглі гончарик,
Що розбив так невдало закручений мисок,
А над нею скорботно співають Карпати,
В гучномовець Говерли закинувши оклик.
Пливу над Поділлям із сльозами Волині,
Зойк Донеччини вплівши у скорботу Карпат,
Та не буде цей плач споконвічно в Черкасах
Заплітати у косу відчайдушність кісток
Козаків, що в Берестечку немов спочивають;
Галичани не будуть співати осани,
По Полтаві прокотиться гуркіт заграви,
Стольний Київ заплаче сльозами Одеси.
Це - мій край! Це - моя Україна!
То чому не плаче вона, а сміється?
Бо, напевно, я так її звеселяю -
Співаночки співаю тяжкої згуби.
Там, далеко, де Буг біжіть проміністий
Гуркоче камінням в обімах Поділля,
Де Дунай заспівав, сонце щастя спіймавши,
Де навколо курганів трави співають,
Де намисто Дніпра рясно вкрите багрянцем,
Де гуде наш народ, мов той вулик могутній,
Де танцюють болгари, гуцули та бойки,
Де тужливо татари вчать українську,
Де сини мої йдуть гордо очі піднявши,
Щоб спімати співи веселки в зиниці,
Де доньки мої вже дітей колихають,
Я не буду, не можу бути нещасним.
То нехай моя туга втече в Невідоме!
А розрада впаде аж у серце планети,
Щоб згоріти у ньому, а потім злетіти
Птахом радощів, Феніксом, сяйвами щастя!
Не дається нам право сльозами сміятись,
Тільки/лише у сміху ховати розраду!
То' не буду, не буду нещастю вклонятись,
Розриваючи зашморг підлої зради.
21.03.2005
К.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371709
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.10.2012
Дніпрова хвиля, мов дитина,
Лоскоче ввечері імлу,
За обрій тягнеться Трипілля
Чекати вранішну зорю.
Зоря зійде і оповитий
Сарказмом осіні Дніпро
Нальє чарчину оковити,
Ножем ударить під ребро.
Та оковита - буде спомин,
А ніж - цілунків давній шрам,
І ти впадеш під гомін, гомін,
На стиглі очі ляже шарм.
І буркотливим дідуганом
Заговорить коли зоря,
Її разючая догана
Ніяк тебе не доніма.
І не тому, що омертвіння
Зім'яло тонкощі чуттів, -
Під попіл сховане горіння
Останніх днів, осінніх днів.
30.08.1977
Українка,
Обухівський р-н
Київщина
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371636
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.10.2012
Я вбився,
Прийшовши в дитинство,
Бо побачив згиблі роки -
Я наснився,
Катом наснився,
Я наснився катом собі.
На долонях тримаю каштанове листя,
А на серці - жовта-прижовта печаль:
Осінь манить отрутою ягід в намисті -
Я тримаю його,
Я чатую його мов гендляр.
Закатовані весни давно вже померли,
Запоплюжені вмерли літа,
І чатують на мене осінні шеренги,
І тримають мене без вороття
До часу,
Де так радо сміявся,
До часу,
Ласкових рук -
Я вбився,
убився,
вбивця,
Я втопився у часі багнюк
Безладного часу бажання,
Безрадного плину турбот,
Підступної віри кохання
Та ними встановлених квот...
Я вбився...
7.08.1977
К.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371527
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.10.2012
Слова: не мої + народні + мої
Это что за большевик
Взобрался на броневик?
Кепку новую он носит,
Букву "р" не произносит...
Кто нам машет там рукой?
Царь Ильич наш дорогой.
Это что за Бармалей
Взобрался на Мавзолей?
Сапоги и китель носит,
Все с акцентом произносит...
Кто в царях у нас тэпэр?
Йося - гений/изувер.
Это что за мужичок
Сталинизьму бьет в висок?
Бруки широчены носит,
"Комунизьму" произносит...
Кто в царях у нас чуток?
Свет-Мыкыта-дурачок.
Это что за Обормот
Нас привел на эшафот?
Брови толстые он носит,
"Ссиськи сраны" произносит...
Кто пятирижды герой?
Царь царей - Ильич-Второй.
Что за пятый элемент
Все добил в один момент?
На главе знак он носит,
Перестройку превозносит...
Миша-Первый, нам царь/презент -
Последний/первый президент.
А у нас що за крутій
Між крапель повзає мов змій?
Сивину поштивно носить,
Самостійність враз приносить...
Хто України цар-герой?
Льоня-Перший, що був "Второй".
А що це ще за матюк
Журналісту мав каюк?
Безнавинність стало носить,
Ворогів він не поносить...
Хто ж то має такий дар?
Льоня-Другий, двічі цар.
Що за впевнений лихвар
Бандюг не вішав на фонар?
Він під пасичника косить,
"Любі друзі" все голосить...
Хто Москві помаранчкошмар?
Вітя-Перший, - добрий цар.
А що це за Карабас
В Київ притягнув Донбас?
Чин Проффесора він носить,
Конкурентів вправно косить....
Хто України всій кошмар?
Вітя-Другий, вправний цар.
17.10.2012
К.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371525
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.10.2012
Как девственно море, как чистое утром!
Приходят к нему только те, что любят.
Блестит, приближаясь, волна перламутром
И счастье дарит не всем избранным людям.
Брызгами волн, как нежной рукою,
Кого приласкает, кого успокоит...
Как девушка, выглядит чистым и юным,
Поет, ударяя по нежности струнам.
Днем же всегда картина иная -
Море подобно девке гулящей!
Отдано всем без разбору. Ласкает,
Ласкает за деньги в гаденькой сделке.
Но осчастливен каждый, в море входящий,
На истину эту глаза закрывая...
Попрано море толпою вопящей.
И захлёбывается криком, штормом рыдая.
Мне показалось: я понимаю,
Что утром шептала волна морская:
"Я грешная. Днем знаюсь я с чертом.
Но это люди сделали меня Черным!"
10.02.1968
Славянск
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371230
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.10.2012
Я брала воду із криниці,
Ти стояв мовчки та все гадав:
Чи треба м'яти ці кислиці -
Ти на увазі мі груди мав.
Я хотіла тобі сказати,
Щоб мене посправжньому кохав.
Що там батько! І що там мати!
Якби в травиці мене б розклав!
Я охопила б тебе ногами,
І зойк вкусила б з твоїх грудей,
І шматувала б тебе нігтями,
І шепотіла б: "Швидшей! Швидшей!"
Коли ж я вигнула би спину,
То' ти злетів би раптово вверх,
Впав би жаром в мою жоржину -
Я знепритомніла б, сказавши: К'єх!"
Отак я думала-гадала,
А ти очима кудись побіг -
Кумпанія усе вже мала -
Манив вас, кликав шинок-барліг!
В барлозі тому горілка свята!
І що п'янчугам жіночий біль?
Так будь горілка вся проклята!
Хай душі ваші покриє гниль!
Дивилась на твою статуру:
Міцний та сильний, але як віл!
Горілка вбила, все вбила здуру,
То' син як буде - лише дебіл.
Піщла до Діда. Тишком-нишком.
Він втік із Києва до нас в село.
Відомо всім: він пише книжку.
Я ж прийла з благанням у ярмо.
Прийшла до Діда, присіла кволо,
І попросила мене кохати...
Він відсахнувся, накреслив коло,
Хрест у повітрі, щоб гріх не мати.
"Не бійся, Діду! Не бійся, прошу!
Я тільки хочу, щоб ти завмер!
Я сивиною не припорошу
Через роки, та навіть і тепер!
І що там, Діду, твої всі жінки!
Вони в минулому усі живуть!
Поглянь-ка, Діду, мої картинки:
На мої стегна, живіт та грудь!
Я прошу, Діду, мене тримати,
Коли я буду тебе любити!
Я хочу, хочу дитину мати!
Даруй мі, діду, це щастя митті!
Адже я знаю: ти не пиячиш,
Зар'ядку робиш най-кожний день!
І часто, бачу, часто плачеш,
Перепливаючи наш Ятрень!"
Заплющив очі Дід, посміхнувся,
Коли притишила моя рука,
Як його хрестика торкнувся
Гвалтовний стукіт мого хреста.
А потім Дід став навколішки,
І мої п'яти вусом лоскотав,
І дарував мені усмішки,
А далі сумно мовчав, мовчав.
Я стала Діда навіщати,
Хоча і поголос пішов селом:
"Дитину його буде мати!
Кохатися не соромно обом!"
І от роки вже промайнули.
Дід любить з малюком сидіти.
Вони, здається, вже поснули,
А я прийшла себе судити.
Взяла я воду із криниці,
Пройшла у ліс повз стиглі гаті,
Змочила груди - не кисліці!
Бо' маю щастя і я кохати!
Я тільки думаю-гадаю:
Як його старість подолати?
Далебі! Я живу! Кохаю!
Хіба нам щастя не втримати?
Іду додому від криниці,
А ти валяєшся п'яний,
І щось варнякаєш - дурниці,
Що п'єш тому, що ти не мій.
Я воду п'ю з криниці Щастя!
23-25.11.1990
К.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371226
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.10.2012
Твої очі приснились волошками
У волоссі стиглості жнив -
Їх би ссяйво трималося довше би!
Їх би ласкою довго б я жив!
Не верю!
"Ах, Анна Керн!
Ах, Анна Керн!
Друзья, а крепость пала!
Я так обрадован теперь!"
Начни-ка все сначала!
У минулому я вже розтринькав
У коханні ніжність ласкових слів,
Але розсип цілунків-барвінків
Оновили мене - я ожив!
"Ах, Анна Керн!
Друзья, а крепость пала!
Я так обрадован теперь!"
І здається, що це вже остання,
Як у лебедів, пісня за мить
До падіння на землю конання,
Це - остання любов, а не хить!
"... а крепость пала..."
8.08.1977
К.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370993
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.10.2012
Прадавня казка про кохання:
Старий дідусь краде білявку,
Вона покірна в позіханні
І видає себе за ляльку.
14.02.2008
К.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370991
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.10.2012
Дайте в борг ваші руки, мої подруги,
Щоб щільніше його плечі обняти!
"Бережися, доню-доню, від поруги!" -
Наді мною завжди плакала мати.
Мене, неню, давно вже споплюжив
Плин і хист недбалий життя!
Мене, неню, давно осоружив
Плин розради та каяття.
Неню-неню, де ж твої руки
Мене пестять, біль колиха?
Неню-неню, чом так спокуті
На портреті мовчанням вуста?
Неню-неню, моя то провина,
Що пожадливо квіти рвала,
Не хотіла ні доньку, ні сина,
Насолоду, мов воду, пила.
Де ж тепер мені сили ті взяти?
Щоб закрити... Ні! Його від поруги?
Підскажі! Підскажі, моя мати!
Ти мовчиш...
Прячуть очі,
прячуть руки мої подруги...
10.08.1977
К.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370732
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.10.2012
Закотилося сонце за обрій,
Закотилося спати в мені,
Телевізор патяка про Орбіт,
Про розпуку та успіх в борні.
І масовано совістю дрига
Славнозвіний недавно поет:
Він тепер в оборотах мов дзига,
Депутатський склада пірует.
А співачка забула вже мову,
Що кохала так ніжно батьків,
На російську змінила корову -
Сісьок більше, грошей - поготів.
І "рожева" шукає наснагу
У нахрапості спілки жінок:
"Нашій партії дайте повагу!
Пропустіть апетит наш в шинок!"
"Голубий" сором'язливо каже
Про невдачі у цьому житті,
Для суспільства вони - сила вража,
Треба нам їх любить в каятті.
Я очікую: вже дуже скоро
Алкоголіки створять союз,
Наркомани з'єднаються в свори
Щоб наркотиком став і гарбуз.
Депутатом у Раді убивці
Із пахана зроблять "генсека",
Адже завжди усі компартійці
Мають свого "однаго челавека".
І раптово прорвалась заграва
Катаклізмів Природи і Долі,
То спадає з мене вся омана
Життя нашої Обормолії.
29.01.1998
К.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370729
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.10.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370413
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.10.2012
Розмалюй моє тіло цілунками,
Обійми мої плечі щільніше -
Сміливіше кохай, сміливіше!
Хай ідуть, хай ідуть ласки цунами!
Нехай твій шепіт, ласками гнаний,
Мою шию сховає в намисті!
Я прикрию його, мій коханний,
Я хустиною вкрию цілунків барвистість!
Я самотня глухими ночами -
Твої пестощі в пам'яті п'ю густо-часто!
То прикрий же, прикрий дукачами
Мої груди долонями щастя!
Розмалюй моє тіло цілунками!
Обійми моє тіло щільніше!
14.08.1978
К.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370361
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.10.2012
Промайнув, немов спомин про Київ,
Немов спалах нестерпних примар,
Немов туга нестерпної долі,
Немов присмак базікань приправ.
Промайнув, немов блискавки подих,
Немов Цура і Пека двобій,
І розплющив бажання на порох
Коженьдення чекань. Добродій!
6.01.1993
К.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370194
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.10.2012
Щось знову нирки ниють.
Don't play this game!
І серце мов ганчірка.
Don't play this game!
Кружляють думи небокрилі.
Don't play this game!
Натхнення радісно говірке.
Yes, but don't play this game!
Чому не грати у цю гру?
Because
Бо долі голос
every year,
все шаленіє?
every month,
І вже не станс
every day
співає Лель?
go away,
go away,
go away....
28/02/1978
K.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370191
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.10.2012
Там, за обрієм, далеко-далеко,
Є чудова країна Офір,
Саме звідти линуть лелеки,
В дзьбоах дітям даруючи мир:
Весь цей всесвіт чудових побачень,
Весь цей всесвіт бажань/побажань,
Щоб жили ми в усмішках дитячих,
Щоб жили ми у квітах кохань.
Перед сном часто очі закрию
І на крилах бажання лечу,
І складаю їх, крила за крила,
І в падінні від щастя кричу.
Світ вирує в мені, а я в ньому,
Я - дитина, той ринув в політ,
Не чинив я ще горя нікому,
Не було череди лихоліт.
Ген, за обрій, далеко-далеко,
Ледь куди досягає мій зір,
Повернусь я, справжній лелека,
Повернусь я в країну Офір.
30.10.1978
К.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369958
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.10.2012
Жовті кульбабки рясно співають тиху осану Весни
І м'яко уводять синів моїх спокій у лагідні сни.
27.04.2006
К.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369957
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.10.2012
Заради вас і не билися на шпагах?
Не рвали квіти із клумби в оберемок?
Ах! Веселощі вам дарували в барах!
Як і розмови про особистий морок.
Заради вас не дерлися лісом взимку,
Торти прижавши руками обережно?
Хоча...вам розсипалися дрібним бісом
В обіцянках належити вам безмежно.
Заради вас не славили вас віршами,
Де кожне слово було/є щирим, вічним?
Підступно, непомітно вас вкрили шрами
І радість/рабство стало вам щастям звичним.
Заради вас не мерзли і під дощами,
Сховавши сухе взуття під парасольку?
Напевно, покривали і вас плащами
Красивого життя, як лимону дольку.
Заради вас не падали до ніг пластом,
Щоб встати сильним, бо ви того хотіли?
Здається, що грилися вашим же костром,
Від вас далеко, щоб не згоріли крила.
Багато як вас заради не робилось!
Не бачу, щоб вас і на руках носили!
Життя/полум'я, на щастя, не розбилось!
Як Фенікс, себе сама ви оновили!
Заради мене багато не робилось,
Де я все радо/звично робив заради...
Чом, чому тоді ми з вами не зустрілись,
Щоб зараз разом знаходити поради?
8.09.2006
К.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369737
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.10.2012
В покой уходят старики,
Освобождая для нас место,
Мы - мать раз этак, главспецы,
И не услышим их протеста.
В покой уходят старики -
Их жизнь встает вдруг дыбом,
Но содрогают материки
Они ударом: "Рыба!"
И запросто вершат судьбу
Всех этих молодых, погрязших в брейке,:
"Сослать их всех на Колыму!",
"Нет! На строительство узкоколейки!",
"Вот мы в их годы! Помнишь, Паша?"
"Опять расскажешь хохму про парашу?"
В покой уходят старики....
01.1967
К.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369729
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.10.2012
Золотавим дзвоном, снігом,
Мов сакральна надконтата,
Фіолетом з переливом
Від сріблястого до злата;
Мандруванями кульбабки,
Квітів ніжних, невгамовних,
Спомин мовби запрабабки,
Чар її вже нерухомих;
Немов сяйво остаточне
Запорошених снігами,
Джерел гірських та проточних,
Степом біг, стрімкий, з байками;
Немов скеля розтулилась
Снігом краю ще поснулим!
З добрим ранком, полохлива!
З добрим ранком, моя мила!
21.01.1992
К.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369535
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.10.2012
Девушка, меня что заждалась,
А искала - губы не жалея,
Девушка другому отдалась
Равнодушно, молча, отупело.
Ну, а я? И не искал ее -
Разыграв любовь от поцелуя,
Ласками покрыв ее лицо,
Убедил отдаться ту, другую
Девушку, меня что лишь ждала.
01.1967
К.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369533
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 08.10.2012
В яблуневому саду ми з Баженом шукали розраду,
В яблуневому саду син натхнено мугикав ламбаду.
- Тату! Глянь! Ти на небі хіба не бачиш хмар кавалькаду?
Вони до Києва мчать! Так, до Києва мчать! Мчать по маму!
14.08.1990
с. Волиця-Польова,
Хмельницької обл.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369017
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.10.2012
Не карбують нас в списках загиблих,
Хоч вмираємо ми раз у раз:
На роботі -у поглядах/стінах,
Вдома вбиває туги маразм.
За спиною ми ловимо шепіт -
Все докладно про наше життя:
Жінки тягнуть лебідками шиї
Та чекають від нас каяття.
Чоловіки полюють нас безупинно,
Часто вголос дружину клянуть:
Життя, бачте, з нею набридле,
Бо в очах її стигне тупа каламуть.
Ласкаємо зрадливих коханців,
Паморочаться очі у них -
Адже мусимо знати всі танці
У статевої грі. Це не гріх.
У нас захват від їхній статури
(м'язи мляві, ногі криві),
Вихваляємо розуму хвилі
(а насправді думки тупі),
Ми ковтаємо їх каламбури
Й готуємо страви смачні...
А коли наше сонце сідає,
То на обрій останній життя
Рідко хто з нас вибирає
Батька без батька дитя.
Не карбують нас в списках загиблих...
9.09.1977
К.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369011
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.10.2012
Ежеутро.
К восьми.
Не взирая на мерзость погоды.
Как-будто
Со сна мертвецы,
Неудачников сходятся толпы.
"Подолянка".
Жиденький кофе.
Каша манная, но не с небес.
Спозаранку
Завтрак пророка -
Тот не работает, кто и не ест.
Алкоголик.
Вчера
Мутная спесь обормота.
Кроток!
Пчела!
В девять начнется робота.
Бездомный.
Спокоен.
Галстук висит как ошейник.
Гордый.
Воин.
Ему суета -
Ничтожный репейник.
13.10.1967
К., Подол
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368743
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.10.2012
Сонце плавить літо жарою,
Жара плавить літо сонцем -
Клімат як вершина розбою
Для всіх, страждає хто серцем.
6.07.2012
К., дача
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368739
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.10.2012
Сколько женщине лет?
Той, которой не надо себя украшать
Завитками кудрей
Кошмарной диетой?
Той, которую не надо нам укрощать
И казаться мудрей
Перед нею, так безупречно одетой?
Сколько женщине лет?
Той, которая может всегда упрощать
И казаться нежней,
Бахвалясь попутно над нами победой?
Сколько женщине лет?
Той, которая может всех нас укрощать
Обедами вкусней,
Чем предусмотрено семейною сметой?
Сколько женщине лет?
Себе задаю вопрос опять и опять,
И тихий слышу ответ:
"Известно: двадцать пять!
Ей всегда двадцать пять!"
20.01.1986
К.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368392
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.10.2012
Зірка впала -
Людина вмерла,
Людина вмерла -
Зірка впала.
Раптовий подих
Сколихне безмежність,
Сліпуча туга
Зойком жаху впаде,
Ухопиться кволо
Шал порожнечі -
Відлуння заплаче
Та тихо замре....
Але!
Якщо сльози відлуння
Замруть на долонях
Дитини, то' зірка ця
Недаремно палала!
19.07.1977
м. Українка
Київської обл.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368388
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.10.2012
Остались сзади километры:
На спусках ветра свист,
В подъемах смяты нервы,
Баранкою обжата кисть,
Хрящи коленок болью стерты,
Педали скрип - как плетки свист...
Автополки, мотокогорты.....
И я там был - велосипедист.
22.07.1967
Алушта
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367683
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 30.09.2012
Сіренький дощик огорнув Софію,
Ти притулялась щільно до руки,
Стиха косила поглядом в вітрини -
Весь час здавалось: в світі тільки ми.
І куплений квиток на "Новий Фауст",
Десь під горищем скупчені місця,
Я кинув дотеп, разом розсміялись.
"Це - українці!" - іззаду мовило дівча.
Твоя рука тремтіла вперше разом
Із моїм тлумаченням, що тебе колиха,
Вперше я відчув: серце прошив лазер,
Немов би усміхнулась примара - майбуття.
Мені здавалось: ти ковтала ніжність,
Яка хоралом линула у твоїй душі.
Було це так. Та тільки запобіжність:
Ми знали - назавжди в світі ми не є одні.
21.05.1969
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367680
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.09.2012
Мені тяжко тягатись з Висоцьким.
Отой бард знався в колгоспах на п'ять:
І як вченим картопельку з сальцем,
Огірки, помідори як мать.
Він співав про великих учених,
Яким треба вчитись землю копать!
Сихзатрони мовчать: треба вареник
Із картоплею раз у місяць хоч мать.
От приходить до мене в кагати,
Адже я маю на честь керувать,
Інтелегенти гнилі, вченуваті,
І зразу хочуть довідку мать.
Я кажу: "Працювати без дурнів!
Буду, як завжди, в три перевірять!"
А вони обережно, культурно:
"А нам би только справочку мать!"
Посміхаюсь: яку маю Силу!
Це не є мій гріх: люблю керувать!
"До трьох всім перебрать цибулину!"
Хай цибулю досхочу їдять!
І шанують досхочу мою мать!
Старий рік!
Ти звичайно був лагідний з нами:
Інститути вчили труд шанувать!
Новий рік!
Те, що склалось звично роками,
Ти ж не будеш раптово ломать?
22.11.1980
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367457
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.09.2012
Імла покрила жовте листя...
Імла немов покрила думи...
Імла пішла, розкинувши
Осінній залишок в намисті
Із горобин, грибів, кіслиць...
Замріяно завмерли дуби.
3.11.1991
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367451
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.09.2012
Коли ти хочеш сміятися - смійся!
І не плач, коли хочеться плакати!
Умийся, радістю інших умийся!
Дозволь горю в веселощі падати!
Нехай воно згине у фіолеті,
У позолоті всіх твоїх коливань,
Нехай там не буде ніколи, де ти
Ховаєш тепло всіх своїх сподівань,
Де не завжди ти захочеш сміятись,
Адже рахунок вже ведуть на життя...
Залишається все ж тільки сміятись
Без бажання в минуле/назад вороття.
19.07.2004
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367026
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.09.2012
Упорядковую свої вірші,
Які писав заради себе,
Які атакою на мене йшли,
Коли ламали Земля/Небо,
Коли кружляв я в ейфорії
І падав звично у відчай/тугу,
Коли мене, мене любили,
Трансформуючи любов в наругу.
19.06.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367022
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.09.2012