| Сторінки (6/596): | « | 1 2 3 4 5 6 | » |
Я хочу стати Вашим принцом,
Ось мої серце і рука,
Нехай, немов вино, іскриться
Любов жагуча і п’янка.
Вона з’єднає наші долі,
Вона – начало всіх начал,
Оаза у пустелі голій,
Броня від лиха і меча.
А білий кінь й трава зелена –
Все буде, дайте тільки час.
Всевишнього благословення
Вже янгол вимолив для нас.
І килим зоряного неба,
І животворний сонця шал –
Якої ще поруки треба,
Аби утішилась душа?
Ви подивіться мені в очі –
Вірніших в світі не знайти.
Я Вас завоювати хочу
Спаливши відступам мости.
Я лицар, однолюб, я воїн,
А Ви єдина і свята.
Трофей безцінний з цього бою –
Почути Ваше ніжне «так»!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780535
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2018
А за вікном гуде і шаленіє,
Лезгінка біла творить чудеса,
І в голосі шального вітровію
Аж чути заповзятливе «асса!»
Де ж ти узяв кавказького азарту,
Що виграє на збурених ладах
Мій краю врівноваженого гарту?
-твій спокій розлетівся в пух і прах!
Та не силкуйся, пані волохата,
Твоїх погроз жахатися не варт_
Ти запалила у серцях не ватру,
В нас ще крутіший від твого азарт!
Бо на байдужість вже наклали вето,
Підставить кожен серце і плече!
Скажи нам по великому секрету –
Чи Ной таки лаштує свій ковчег?
Щоб від щедроти лагідної хвилі
Зуміли трави густо забуять.
Щоби набралися завзяття й сили
І наші ріки і свята земля.
Пообіцяй! Так хочеться вже вірить!
Добав хоч трішки віри і снаги.
Тоді й лопати роздобудуть крила,
Аби угомонити ці сніги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780031
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.03.2018
Не в унісон
Ми так заспрагло кличемо весну,
За нею літо, потім знову осінь,
І забуваєм істину одну –
Жадане те, яке ще не збулося.
Яке у наших мріях і думках –
Новітні друзі, враження, вершини…
Ми ради нього і долаєм шлях,
Спиваємо ці миті швидкоплинні.
А той декор, чи тло, чи антураж,
Усе, що подаровано Всевишнім,
Що тішить зір і пестить спокій наш –
До рюкзака додаток, і не більше.
В усьому б варто бачити добро,
Збирать крупинки досвіду й наснаги.
Тоді і хурдела, шо за вікном
Здобуде чин набутку і поваги.
Хоча б за те подякуєм зимі,
Що додає, хай гостро і крикливо,
І спротив, що гартує нашу міць,
І води, що напоять наші ниви…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779905
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.03.2018
На кленовім мосту
Нам би всім обійнятись, братове,
І потічків снагу
Перелити в нестримність ріки,
Щоби кожного подих
І зболене праведне слово
В підмурівок залити,
Якому стояти віки.
І світлицю звести
Попід небо ясне, благовісне,
А круг неї поля,
Де привільно рясним пшеницям.
Щоб до сонця злітала
Нащадка щасливого пісня –
На кленовім мосту
Поєднаймо і руки й серця!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778382
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.02.2018
Зустрівся наодинці зі світанком
Щоб спити келих повний сподівань,
Відкрити серце дивній колисанці,
Що будить світ й відшукує слова.
Відчути пульс відродження надії
На первородну доброчинну суть
Що демон зла ніколи не посміє
Підняти руку на оцю красу.
І повторяти ненастанно мантру
У миті новозданності доби
Що день прийдешній і пресвітле завтра –
Це наша вдатність вірить і любить
Пліч-о-пліч вирушати у дорогу –
Чи теплий вітер, чи колючий град…
Світанок кожний – сподівання Бога
На торжество єднання і добра.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776380
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.02.2018
На зимового вечора святі
Як усидіти в стінах мені?
Теплим снігом, пухнасто-лапатим
Їде тиша на білім коні.
П’ю красу неземних візерунків
І не стомлююсь вкотре просить:
Повний келих морозного трунку
Від щедрот голубих піднеси!
Бо СтрітЕння торкнеться порогу –
І завихрить розкрилля думок,
І цей вечір перейде у спогад,
Як найкраща з дитячих казок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776079
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.02.2018
Затягаю волок – дрібнота одна,
Не дістав, напевне, до самого дна.
Так тягти ж не важко, і на юшку є !
Янгол навісніє, грима – не твоє!
Не шкодуй неволі грузики мінять,
Глибиною мірять долю свого дня,
Доки не втомився календар листать
Ще пливе назустріч рибка золота.
Ще іскру вловити можеш на льоту
І своїм багаттям розігнать сльоту,
В пошуки жар-птиці всоте вирушай –
На крилі у неї твій єдиний шанс.
…За такого маршу – бурі ні по чім
Де правує маршал – янгол на плечі.
Все життя доводить він мені одно:
Мілина найшвидше затяга на дно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774765
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.02.2018
А що нам, друзі, лати крижані –
Це долі забаганка тимчасова.
Навіть отих, що на самому дні
Господь всесильний не позбавив слова.
Вони собі там дихають, живуть
І спадкоємців носять при надії,
На рінь лягають, наче на траву
І моляться, як самі розуміють.
І не весна їм сниться раз по раз,
Вона пройде – і знову захолоне…
Як мантра, огорта іконостас –
Щоб все було по правді і закону.
Щоб кожному – та по ділах його,
А Батьківщина – пресвященна Мекка,
Щоби за це – у воду і вогонь.
А наша рінь від їхньої далека?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773250
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2018
Перед вродою Вашою схилиться низько трава,
Соловей спалахне – і жагою запалить довкілля,
Стане зАтісно чомусь найкращим у світі словам
І чуття піднесуться, забувши про спалені крила.
Чи у храмі є місце нещирим і ницим думкам?
Чи здійметься нога, щоб стоптати розвеснені квіти?
Хай чекає на мене дорога далека й важка –
Прихоплю із собою у мандри лиш пригорщу літер
Щоб узявши в підручні усіх олімпійських богів
Відшукать собі місце хоча б на краєчку обніжка,
Й на скрижалі душі карбувать, як урочистий гімн
Подаровану Вами іскристо-привітну усмІшку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772859
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 23.01.2018
Не пізнать, хто кого обіймає –
Сонцесяйні пелюстки й лице.
Певно, так благодатно у раї,
Чи у казці з щасливим кінцем.
І усмішка – бентежна і ніжна,
Потонути за щастя у ній…
І нехай ця пора білосніжна
Викликає весну на двобій,
А нехай. Ми і зерно від плевел
Відрізняти навчились за мить,
А вже Слова й пера королеву
Відвоюєм на раз у зими.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772411
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.01.2018
Півзими минуло без зими,
Лиш наразі щупальця воскресли,
І нагально скрижаніла мить
Викресала пристрасті по веснах.
Ми ж на санях бачили її,
У дзвінкім, веселім сніголеті:
Спалах щік, скришталені гаї,
Інеєм оздоблені багети.
А вона приспала нюх і зір –
Аж від щастя трави зеленіли,
Пригойдала шальки терезів
Тихо і зачаєно-несміло.
Й раптом – покоцюбила у прах
І зело, й пташині хороводи,
Й видала науку «на гора» -
Все готове в матінки природи…
За уроки дякуєм тобі –
Нам дрімати зовсім не годиться.
А оцей малесенький розбій,
Як і личить – вибачимо жінці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771428
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.01.2018
Леонід Каденюк направив звернення в ООН про прийняття екологічної конституції
Хто там сказав – дорожчає життя?
Та киньте ви – воно гроша не варте!
Пірнути нині в плесо забуття –
Що випити води звичайну кварту.
Нахабніш пащу відкриває зло,
Перчатку чорну кидає у виклик.
Колись це homo sapiens було,
Та нині sapiens кудись безслідно зникло.
Харчі всуціль – отрута, ГМО –
Природа обдаровує навзАєм.
А тому так – не ми продукт їмо,
А він нас безнастанно пожирає.
Гори сміття щоденно «на гора»
По побережжю, пролісках, долинах.
Якби це бачив предок пра –пра –пра,
Він би в момент з переляку загинув!
Планета задихається від ран,
Вже по орбіті не на крилах – плазом.
В легені – смог, у голову – туман,
Не порятує й гільза протигаза.
Іде на самознищення війна
І дзвони не у силі вже мовчати…
А sapiens – це точно не про нас,
Аж доки не піднімемо перчатки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769732
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.01.2018
Я літ своїх не дожену –
Вони десь там, а я ще поруч
З тобою, моя ніжна зоре
Стрічаю впевнено весну.
Твоїх обіймів теплий шовк
Мене блаженством огортає.
Навіщо десь шукати раю,
Як на Землі його знайшов?
Хай сонце свіжу напівтінь
Дарує на невтомні кроки –
Ми навіть мріяти про спокій
Не можемо у цім житті.
Дивись – тьмяніє горизонт.
Міцніш тримаймося за руки,
Щоб в наші двері лиху стукать
Ніколи не настав резон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769431
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2018
І знову, знову первопуток,
І білий лист, як білий сніг.
Ти братства щирого валюту
З далеких принеси доріг.
Я знаю, я повірю в казку,
Без віри казки не бува.
Ти подаруй мені, будь-ласка
Найсокровенніші слова.
Щоби магічний дотик літер –
Цих найкоштовніших скарбів
Міг стиглу душу відігріти
І дух покликати у бій.
Щоб Божа сила благодаті,
З’єднавши руки і серця
Честь роду вчила шанувати,
Як рідних матір і отця.
Ти научи нас, свіжий вітре
Знаходить світло у пітьмі.
А решта кадрів – хай без титрів,
Все інше зробимо самі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769166
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.01.2018
Я в твоє небо піднімавсь не раз –
У небо благоденства і покари…
Я притоптав цнотливо-юний ряст
Гірка гримаса випадку – намарне.
Нащо туди за руку повела?
Нерідна нива не вродила жита.
У пошуку джерел добра і зла
Мимо своєї промайнув транзитом.
Даремні нині спалахи образ –
Уже і стерні скрушно поруділи…
Оце життя, яке, звичайно, гра
Ніколи не скорялося несмілим.
Що шанували мушлі своїх снів,
Шукали там блаженства і покою.
Харон рукою помахав мені…
Але ж сини і внуки ще за мною!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768318
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.12.2017
Все від тепла і ласки ожива,
Серед зими – трава позеленіла,
Навіть моя поникла голова
До горизонту випросталась сміло.
Струмує сонце із усіх усюд,
Розцінькались синички не на жарти,
І я , забувши вибіленість пут
Націливсь юну діву проводжати.
НЕ ХОЧЕТЬСЯ НІ ДУМАТЬ, НІ ГАДАТЬ!
Лови момент – віддушину для щастя!
Але! Чим вище мрія заліта,
Тим страдніше таки прийдеться впасти.
І хай іще збадьорена хода,
Та цей екстрим приреченої масті,
Бо що я можу юній діві дать?
А як трава переживе напасті?
Так із полону ласки і краси
Над силу викарабкуюсь на кригу…
О, дай нам , Боже, мудрості і сил
Не вірити серед зими відлигам…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768177
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.12.2017
Прохає серце радості й краси,
прохає свята - від рутини втечі.
На півжиття набратись можна сил
за неповторно-іскрометний вечір.
Коли на сцені запальний танок,
душа на крилах пісні - аж у небо,
і рай, здається - за єдиний крок,
й Творцю читаєш пристрасно молебінь.
Пригорнеш світ і всіх навкруг людей
за дивний чар високого натхнення.
...Ви пишете цю казку кожен день
у галереї, виставці, на сцені.
Назустріч щиро сонце струменить
і свіжий вітер напина вітрила.
Вам завше бути на баскім коні -
інакший присуд доля не вділила.
І наш удячно-доземний уклін
нехай щодень нові шедеври родить
і творить славу батьківській землі,
і радість, і красу, і насолоду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767973
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2017
Проникнуть спрагло
У душу квітки,
Підслухать мову
Пругких вітрів –
Скажіть, братове,
Ця доля звідки,
Як не із карми
Її зорі?
Завзяте серце
Не знає маски,
І кожну днину
Спива до дна,
А пензлик Слова
Довершить казку,
Щоб причастились
І ми сповна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766770
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.12.2017
Грудню, грудню де твої грудки?
Голі ріллі огорнув туманом,
Сльози ллєш негадано за ким
У загулі легковажно-п’янім.
Сірої пастелі виднокіл,
Дні згорають сірником на вітрі…
Та зелені з подиву рядки –
Клин озимий заклинає – жити!
Наповняти кожну із хвилин
Повнозерням правди і любові,
Щоб могли сказати: ми були
Вірними у справі і у слові.
Ми були, миє, ми будем ще,
Ми тепла тобі позичим, грудню!
Ну а те, що плакав ти дощем
Ми по першій віхолі забудем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766464
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.12.2017
А я на тебе втратив всі права,
Найперше ті, яких не мав ніколи.
Анестезіє часу, ти права,
Коли рятуєш від навали болю.
Інакше можна заживо згоріть
На пожарищі наглої пропажі,
А так твоєї долі мікросвіт
Для мене лише частка антуражу.
Хоч ворожи, клянися чи пиши –
Одна картина поглина пастельна
Де йдуть самотньо й тихо дві душі
Шляхами, що нещадно паралельні.
Яким вже ні молитва, ні сльоза,
Ні прийняття найтяжчої спокути
Не допоможуть повернуть назад,
Ані зійти на зустрічні маршрути.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766280
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.12.2017
Налітай шайтаном, друже вітре,
Стугони і хвилю підіймай,
Нам би цю покору пережити
Перед сонмом влесників і зайд.
Ми з тобою зроджені не вчора –
В мене також сива голова,
Знаєм певно, що ніколи ворон
Ворону ще ока не клював.
В голосному хорі імітацій
Випускають пар із казана,
І зневіра поглинає націю
Вірусом, жахкішим, ніж війна.
Хай жорстока правда і солона,
Та тобі зізнаюсь тет-а-тет:
Краще хай ненавидять за гонор,
Ніж плюють на зігнутий хребет.
І стежина, що до аналою
Кличе нас набатом недарма,
Бо себе підняти над собою –
Нині долі вищої нема!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765544
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.12.2017
Світ чоловіків
Природа хисту стратила немало
Коли ліпила унікальних нас,
Щоб поєднались у однім бокалі
І воїн, і митець, і ловелас.
Хай Всесвіт розсипається на друзки –
Грудьми зумієм зупинить погром,
Бо у руках – в одній парфум французький,
А в другій купно – пензлик і перо.
Й, відкинувши даремні сподівання
На випадку благословенну мить,
Ми поспішаєм, мов на шанс останній
Перемагать, кохати і творить.
Метеликами на вогонь летіти –
Такими пам’ятають нас віки…
І хто його посміє не любити –
Оцей шалений світ чоловіків?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764643
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.12.2017
Я питаю себе, і тебе, і його:
Де ті межі, і де ті причали,
Що викрешують праведний з гніву вогонь,
У якому згорять яничари?
Де той вітер, що знає відвагу і честь,
Що одвік оберегом калині?
Адже сивий Дніпро вже у Лету тече_
Незворотно, болюче, неспинно.
Чи заковані в ланці солодких оман
Ми не смієм хребет розігнути?
Нас будити дарма, закликати дарма,
Ми уже научились не бути.
Чи несемо у душах – від шахт і до гір
Нашу ревну останню покуту:
Коли діти – ясир, коли внуки – ясир
Для тенет ненаситного спрута?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762833
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.11.2017
Поглянь навкруг – розсипані сліди,
Немов пройшли по світу людолови.
Єднань братерських здичавілий дим
Загублено, як золоту підкову.
Нам вже не тісно в мушлі своїх снів.
На душу панцир – ні мечам, ні стрілам.
Все так, як треба, тим, хто на коні,
Що від жадоби зовсім знавісніли.
Туман і смог проймають до кісток
І розчиняють волю до знемоги.
І доки на престолі сам Фантом,
Нас відречуться янголи і боги.
Ковчег несе до вироку пучин,
Та течію ламають лиш воскреслі.
Скажи мені найбільшу із причин –
Чому не налягаємо на весла?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762540
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.11.2017
Летить село в безповоротний вирій,
Душа іще спроквола – гойда-хить…
І тягнуть хижі лапи гамадрили,
Аби побільший кусень відхопить.
Щоб із землі лютіш чавити соки,
Не соки – кров, бо дихає їще.
І зраджених надій печаль висока
Її єство безжалісно пече.
Вертає пам’ять в незабутнє «вчора»,
Яке горнуло до плеча плече,
Де пісня хором і робота хором,
Життя рікою світлою тече.
Бо кланялись землі, немов святині,
І пестили її, як дитинча.
…Вже снить цим коштом ненаситний ринок
І руки потирає яничар.
І нинішні «каліфи на годину» -
Ці гендлярі з апломбом короля
Пустить у вирій ладні до хатини,
Аби звільнити простір від селян.
І крижаніє горизонт неспинно,
І вічність поглинає тужний клин,
І рветься первородна пуповина,
І мати вже відспівує дитину,
І безнадійно калатає дзвін…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761756
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.11.2017
Ховай від мене магію очей –
Я тільки гість на цьому карнавалі…
Ловлю твій погляд – ще, і ще, і ще,
Мені його завжди до болю мало.
Рухливих меж зачаєні світи,
І Рубікон зоріє на овиді.
Та нестеменно знаєм я і ти –
З полону масок не доліє вийти.
Щодень нестримніш бистрина тече,
І втрат безповоротніх не злічити…
Даруй весняну магію очей –
Я не стомлюсь її наснаги пити!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760659
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2017
Ще ранок очі не протер,
Не обізвався хор пташиний,
А вже бунтується вертеп
Думок, неначе рій осиний.
І жалять, жалять без кінця –
Пекучий біль, як ніж у спину.
Допитуюсь уже в Творця:
Куди мандрує Україна?
Затиснув люто горло спрут
І п’ята ожива колона,
І правнуків героїв Крут
Єдна надрив Лаокоона.
На отчій ниві бур’яни
Усе рясніше проростають,
Набат непевної війни
Ні на хвилину не вщухає.
Їдка омана, наче смог,
Душа блукає у тумані…
Святе вичитую письмо
І небу шлю свою осанну.
Надій викрешую вогонь:
То ми до пекла, чи до раю?
Він доторкнувся мудрих скронь
І чесно відповів – не знаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758806
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.11.2017
І є років нещадний листопад,
Жіноча врода, як п’янка отрута,
І рветься серце крізь засилля грат
До перевалу «бути чи не бути»
Ламаючи усталеність життя
І не ймучи упізнаному віри
До марева намріяних звитяг
З жахкою непоступливістю звіра.
Скількох привів на плаху мудреців
Цей потяг переможно-незбагненний!
Синиця задрімала у руці,
А журавель курличе, як знамення
Бо коні знов летять навперегін,
І прошивають блискавиці хмари…
Таким не треба навіть ворогів,
Яким судилась пристрасність Ікара.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758601
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2017
Вам нині найсердечніше «Віват!»,
Слова високі вдячності і шани.
І я свій голос теж шикую в ряд,
Аби його додати до осанни.
Крім красних слів – підставити плече
І розділить огром мирських клопОтів.
Старіє світ – а отже ваш ковчег
Усе рясніше повниться народом.
Який цікаво-ніжний контингент,
Зумій його бажання відгадати!
Бо часто мудрість у один момент
Чергується з капризами маляти.
Отож служіння ваше не просте:
Усе уміти, всі новини знати.
Ви няня, і психолог, й волонтер,
По суті справи майже батько й мати.
Де б не були – у місті чи селі,
Хто відтрудився і хто нині чинний-
Глибока шана і низький уклін
За добре серце й ангельське терпіння!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758524
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.11.2017
Таку усмішку треба заслужить,
У ній і пристрасть і покірність ніжна.
Душа рвонулась в небо – і летить,
Аби прийнять благословення вишніх
На волю, на феєрію, на гріх,
Зневаження химерних норм і правил,
Щоби у цій прадавньо-юній грі
Жінки на щастя не втрачали права.
У цій усмішці впевненість тверда,
Віків досвітніх непорушна віра,
Коли серця своїх прекрасних дам
Виборювали в рицарських турнірах.
Де переможець – мужній, молодий.
До нього серце – птахою до сонця…
Твоя усмішка – явно приз не мій.
Мене забули лаври переможця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758311
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2017
На ниві сумнівів ще жито не росло
І перемоги не кувались звіку.
Наступить дата – місяць, рік, число,
Не допоможуть вже ніякі ліки –
Постане брама, що не оминуть,
Закриє манівці і лабіринти,
І сам собі ти мусиш присягнуть
Раз і назавжди – хто ти є , і з ким ти.
І стати в стрій, щоб правду боронить.
Вони завжди бувають правди різні.
Та істина лише одна – сини
Життя готові скласти за Вітчизну.
Коли ж метання звалить тебе з ніг,
І вже не дух – погасле попелище,
То обирай одну із двох доріг –
У монастир а чи корчму найближчу…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753369
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.10.2017
Ясніють барвами ліси.
По них із пензлем осінь ходить.
А серце рветься до краси,
До досконалості і вроди.
Із роздоріжжя кожна мить
За вічним компасом – у зиму.
Чи не тому душа спішить
Пізнати звабу ексклюзиву?
Жіночу вроду очі п’ють.
Яка очам смачна робота!
Хвилин жагучих не вернуть,
Що відкладалися на потім.
І дух до вічності у путь
Приречено лаштує крила,
І друзі ближчими стають,
Оті, які ще залишились.
Хай рвуть бажання береги,
Все, що задумалось – збулося,
Доки мелодію снаги
Не обірвала нагло осінь…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753080
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.09.2017
Зриває листя вітер-яничар,
Зухвало в очі заглядає осінь.
Ти пригорнися до мого плеча –
Я задихнусь від запаху волосся.
І вже навспак закрутиться Земля,
І знову ми – і молоді, і дужі,
І зграйка наших стрибунців-малят
Захоплено розбризкують калюжі.
Ми тішилися – звірені путі,
І горизонти сонячно-нетлінні.
Все по закону совісті в житті:
Знання- від хисту, успіх – від уміння.
Ми ще не знали – гряне Вавилон,
Посіє вірус невситимий звіра,
І злодій ноги витре об закон,
І мрії наші відлетять у вирій.
Що світ жахкий диктату гамана
Нам до удачі не готує візи –
За кожен пагорб – нищівна війна,
І всі вітри палаюче-наскрізні.
Та хай би як там не гірчив полин,
Та манни не доводиться чекати:
Молись і стверджуйсь, стверджуйсь і молись.
Аби скоріш настало наше свято.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752751
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.09.2017
Ми не пили із одного ковша,
І пайки фронтової не ділили.
Але чому ж тоді моя душа
Так гірко плаче на його могилі?
Як б’є прицільно і болюче: «був» -
Крок обірвався ж бо на перевалі…
А він любив найбільше боротьбу
За добрі справи, а не за медалі.
І сум, і радість – завжди все навпіл,
А щирий усміх вабив світ до себе.
Мав спорт і пісню – двоє дужих крил,
Якими так пишалось наше небо.
Пече вогнем перерваний політ,
І янгол навертає до молитви.
Я чую серцем – стало на Землі
Незмірно менше і тепла, і світла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751461
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.09.2017
Не заступити б за межу…
Як манить солодко безодня!
Себе ніяк не встережу,
У охоронці я не годний.
Цих звабних вигинів вогонь,
Ясних очей бездонне небо,
Магічність голосу твого –
Що для загину іще треба?
Вже брами ковані дрижать
На доторк ніжно-полохливий.
І розчиняється межа
У хвилях пристрасної зливи.
Хай буде гаряче літам,
Жаги нуртують кіловати,
Щоби хотілось пригортать
І потопать у вирі знади.
Бо маєм мудрості урок
Ще із епохи мезозою:
Як збайдужієм до жінок,
То стріне та, що із косою…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749704
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 07.09.2017
Голубі світанки понад Пслом,
Звабна таємничість небокраю…
Налягаймо, друже, на весло,
Юність незабутню пошукаєм.
Запитаєм, де вона живе
У пташини, в сонечка, у вітру,
Човник заворожено пливе,
Мов зібрався аж до краю світу.
І хлюпоче хвиля в береги,
Розповісти, певно, хвиля хоче:
Молодість – у повенях снаги,
У очах закоханих дівочих,
У обіймах найсолодших мрій,
У стежках, що слались перед нами…
Тож пливи, хоч і за сім морів,
А вона – услід за журавлями.
Ухопить жар-птицю за крило –
Скільки цих щасливців є на світі?
Сталось те, що статися змогло,
Що зумів зустріти і відкрити.
Сіль своїх доріг передамо
Юності, що внуками воскресла.
То куди ж ми, друже пливемо?
Припливли – давай сушити весла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748326
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.08.2017
Посипали голови завзято
Попелом нескоєних гріхів…
Певно, звичка гідність шанувати
Пращуром ще здана у архів.
Досить вже молитись покаянно,
Випростаймо погляди й хребти.
Їх багато – нам завдати рани,
А чи й зовсім голови знести.
Присягаймось у братерськім колі,
Зачерпнімо від роси й води –
Хто б позбавив спраги нас до волі –
Ще такого світ не народив!
Відбивали не одну навалу,
Але вороги, що сарана,
Бо земля, масніша, аніж сало,
Звабливіш завітного руна.
Вкотре нас поставить на коліна
Пнуться із-за «братнього» горба,
Тож затятість витесать камінну
Присуд надиктовує доба.
Щоб об неї зайди невситимі
Розтрощили душі і лоби.
Вість нащадок на скрижаль нестиме,
Що народ відваги не згубив.
Світ навчився цінувати битих,
Що уміють повертать борги…
Ну, а попіл хай заносить вітер,
Як і пам’ять злу про ворогів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747348
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.08.2017
Я не хочу бруднити руки,
Продиратись крізь хижі хащі.
Хай хтось інший у двері стука,
А воно мені, люди, нащо?
Я дотримуюсь інших візій:
Про кохання черкнуть, пейзажик.
Нерви будуть міцніш заліза,
І ніякого епатажу.
А коли душа заклекоче
І зневажує штиль на морі.
Я зав’язую тісно очі
І чимдуж затискаю горло.
Щоб не рватись звіриним криком,
І не вірить тому, що бачу:
Репетують зовсім без’язикі
І жахаються геть незрячі.
Але з видивом не поспориш
( та невже – повеління часу?)
Багатіє щодень нувориш,
Злиденіють щоденно маси.
Цій юдолі пароль-запорука
Наша вдача, доля пропаща:
Хай хтось інший у двері стука,
А воно мені, люди, нащо?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747056
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.08.2017
Наша пісня купана у Пслі,
Мавка їй чесала русу косу,
То єднає руки на Землі,
То до зір ясних серця підносить.
Вона з нами в радості й біді,
Ви подруг не знайдете вірніших,
З нею душі завжди молоді,
Обрії тепліші і світліші.
Незабутні предків голоси,
На крилі мелодій наші діти,
Ти вершина духу і краси,
Як же тебе, пісне, не любити?
Як же нам тебе не берегти,
Ти наснага наша і розрада,
Як не може сонце не світить,
Так не може пісня не лунати1
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745545
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.08.2017
О, вогнедишний звіре, схаменись!
Тобі вже мало титула дракона?
Надії гіркнуть, наче полини
На лінії останній оборони.
Зело заціпеніло – не росте-
Горгони око дихання скувало.
Не літній день – збунтований мартен
Розливсь безжально повінню металу.
Кричи, волай – і повертай борги.
Це, певно, помсти вироки на часі
За чорний крик розораних лугів,
За зойк лісів, скатованих на пласі.
За ненаситну жадібність владців,
За твою сонну і німу байдужість…
Долонька внука у твоїй руці –
Який ти йому рай готуєш, друже?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745152
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.08.2017
Я боюсь Ваших чар. Марю ними щодень до нестями.
Ви нещадно звабливий спокою мого динаміт.
Навіть сонце не може позбутися жодної плями,
Посивілим Ромео уже не дивується світ.
До банальності жаль. До нестерпності гірко і гірко.
Палахтить-пропікає до згарку солодкий вогонь.
Геть усі застороги, вагання, образи і мірки –
Ваша влада всесильна, володарко серця мого.
Я не можу Вас бачить. Не бачити теж понад силу.
Де є мантра така, щоб ущент спопелить приворот.
Я по долі по Вашій майну непомітним курсивом
І Ікаром впаду з недосяжно-жаданих висот.
Загоряться людці в сардонічно-глузливій утісі.
Хтось співчутно зітхне – остаточно пропав чоловік…
Найпевніший із шансів – спокусі оцій підкориться,
Щоби втратить її, як і юність втрачають – навік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744482
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 02.08.2017
Туман весь світ заполонив,
Як пам’ять – сум мій за тобою,
І згадки знов гудуть прибоєм
З незайманої далини.
Хто порозводив нам шляхи
На різні градуси й широти,
Щоб їх наповнити без квоти
Гірким благословенням схим?
Я з задзеркалля раз-по-раз
Немов у казку повертаю…
Ходімо, люба, знов до раю,
В нім так не вистачає нас!
Там неба ніжний оксамит,
Там парку древнього алеї,
Там наших мрій такий політ –
Не справитись ніякій феї!
Давай-но підемо туди –
І не оплакувать руїни,
А побажати юній зміні
Кохання сонячного й див.
Нехай вони позаздрять нам
За золоту сторінку долі.
А їхнє – ще у Божій волі,
Що дано випити до дна…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743777
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2017
Ти все рідше і рідше приходиш до мене у вірш.
Уже болі мої по далекій весні від’ячали.
Ми згубили себе у потоках жаских карнавалу.
Залишилась самотність твоїм і моїм візаві.
Ні, ми мали удосталь осібних феєрій і драм.
Нас водили по світу присуджені Богом маршрути,
Але пам’ять настійно вертала на градуси і на мінути,
Де кохання найперше несміло всміхнулося нам.
Ми ніколи не вміли цінити минуле у гріш.
Але вітер нещадний чимдуж напинає вітрила.
І лягає туман на пожухлий від осені килим.
І ти рідше і рідше приходиш до мене у вірш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743701
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2017
Я усоте, втисячне повторюю –
Істини, невігласе, не руш!
Рідна мова мітить територію
Кревної спорідненості душ.
Під її високими знаменами
Віри споконвічної оплот,
Дух пульсує, наче кров у венах,
Велета із іменем народ!
Як молитві у святому храмі я
Тільки їй передаю права
Щиру вдячність прошептати мамі,
І коханій пристрасні слова.
Нивою родючою колисана,
Виплекана вольністю небес
Подолала всі смертельні присуди,
Щоб і ми не зрадили себе.
Я гортаю сторінки історії –
Серце пропікають біль і гнів:
Скільки їх безжально переорано –
Доль найкращих дочок і синів.
Що шматали пута резервації,
Натовпи єднали у коші,
Рідну мову оберегом нації
Прагнули навіки залишить.
Знов палають факели на обрії.
Ще удатніш в першому ряду
Рідна мово, мітиш територію
Кревної спорідненості душ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743418
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.07.2017
Ви світились, Ви іскрились,
Повінь рвала береги,
Ця усмішка розтопила б
І каміння, і сніги.
Я замилувався Вами,
Хоч на це не маю прав,
Бо Ваш янгол телеграми
Не мені, звичайно, слав.
Відірвать не можу зору,
Цей вогонь – понад усе,
Бо мене, як човен в морі,
Підхопило – і несе…
Не попутний, знаю, вітер,
Недалеко й до біди…
Я б усіх красунь на світі
У той човен посадив.
Щоб надією не марить,
Коли осінь на порі,
Щоби пристрасть не зривала
Ні сердець, ані голів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742713
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2017
Я Вас призначив янголом своїм
Без Вашого благословення й згоди.
На благодійність не існує ж квоти,
А без натхнення мовкнуть солов’ї.
Я Вас прошу – нехай розсудить час.
А ми його безмежжя ціле маєм:
Моя дорога до мистецтва й раю
Чомусь незмінно горнеться до Вас.
Ви зіткані із променів і снів,
Таких глибин – аж серце завмирає.
Тепер я точно, нестеменно знаю,
Яких добро і ніжність кольорів.
Мій янголе! Загати й віражі
Я подолаю самохіть, без тебе.
Одно прошу – навіки залиши
Моїй душі високу звабу неба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742595
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.07.2017
Намарне вдивлятись в пітьму ліхтарів
Й чекать одкровення.
Бажаю усім провідної зорі,
Такої, як в мене.
Вона своїх граней потужним вогнем
Воздасть по потребі,
І жодного з страждущих не омине,
Як очі – до неба.
І буде вести на пекучі терни
Уперто й завзято.
Під сяйвом її не гірчать полини,
І схима – як свято.
У скрутну годину упасти не дасть,
Й зотліти душею.
Напевно не світло – свята благодать –
Струмує із неї.
У ніч на Івана, як грає вертеп
По древньому праву.
Моя провідна, наче квітка, цвіте
Жагуче-яскраво.
Я їй тоді зичу удатних орбіт,
Всіляких гараздів.
Нехай мені заздрить цілісінький світ,
Бо й сам собі заздрю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741788
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.07.2017
Я прохаю – не відводь очей,
Може це востаннє, може пізно.
Ной нас не бере на свій ковчег,
Каже, ми з тобою надто різні.
Я лестився до твоїх богів,
Не на вівтар, то хоча б на крилас,
Я молився, що було снаги,
Щоб почути сонячне – звершилось!
Я здіймаю знов дев’ятий вал,
Розбиваю хмари, мури, брами.
Навіть зорі – золотий астрал
У свати напрошуються самі!
Випручалась річка з берегів.
Поведи шовковою бровою!
Я спіймав твій погляд – о, боги!
Поспішаю домовлятись з Ноєм!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726638
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2017
Я з вами, друзі, я із вами –
Пером, і мислю, і єством,
Не час до торжища із крамом –
Набоїв зачекався ствол.
Ливарня жарко сипле кулі,
Освята лине з висоти,
Щоб розбудить серця поснулі
І рабськи зігнуті хребти.
Форпост тримаймо незворушно,
Затято наближаймо день,
Що заполонить Словом душі
І в храм молитись поведе.
Не за краплиною єлею,
А істини збагнути код,
Що єдність з родом і землею –
Є найсвятіша з нагород!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726380
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.03.2017
Урочисто у святковий день
«Я люблю» прошамкав навіть пень,
Очі ніжні пролісок відкрив,
Певно, погляд ваш його зігрів.
Я вас теж вітаю від душі,
Бо сьогодні гріх не согрішить,
Присягаюсь, всіх кохаю вас,
Та чоловікам це чути зась!
Ви принцеси з мрій моїх і снів,
Нас єднає магія весни.
Своїх віршів піднесу пастель –
Поруч не устоїть і «Шанель».
Подарунки ви мої прийміть,
І мене забудьте вже за мить,
Хай коханий так обійме вас,
Як в отой палкий найперший раз.
А кого амур не поцілив –
Вцілить, не почуєте й коли,
Й понесе на радості крилі
По безкраїх гонах ваших літ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722241
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2017
Ой ти пісне-чарівнице
Голубе крило,
дай мені снаги напиться
Із твоїх долонь.
Піднеси весняним вітром
До святих узвиш,
Хай душа моя розквітне,
Де ти задзвениш.
І в широкім дружнім колі
Присягаю знов –
Ти моя щаслива доля,
І моя любов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720998
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2017
На щемній території прощань
Стискає серце в грудочку печалі,
Тут у зажурі зупинився час,
Прикований до вічного причалу.
Тут розкошують типець і полин,
Навкруг вінки і квіти, квіти, квіти,
Яких ми за життя не додали,
Які б могли потішити й зігріти.
Зіпершись на граніти і хрести
Зсутулилося від безсилля небо,
І все, що ти сказати не устиг,
Уже нікому говорить не треба.
Летять до зір, до сонця, до Творця
Палкі слова покути і молитви,
І сповідально-чиста мить оця
У щире одкровення перелита.
Минущина торкне твого плеча,
Та ще упертіш розправляєш крила,
Щоби наповнить на межі прощань
Добром хвилину кожну, що лишилась…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720997
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2017
Тим, хто руйнує материнську хату
Усі дошки лишаю на гроби
Я, претендент найперший до штрафбату
На виднокраї сірої доби.
Мені б оце у Штраусову ноту
Забинтувати серця сум гіркий
Та знову задихаюсь: геть підлоту
На саме дно смердючої ріки!
Ці бурштинові і подібні клани,
Що ліс безцінний зводять на пеньки,
Дніпро кують у кам’яні кайдани…
Немає ліку жертвам хижаків!
Нас розселили в персональні нори,
Усі гріхи – до вівтаря війни.
Лабетами байдужості й покори
Ми стиснуті по волі сатани.
З лиману, із фіорду, із лагуни
Нас викликає передсмертний крик.
Чи випливем, чи зійдем із трибуни
Отак – піднявши руки догори?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717075
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.02.2017
За поета себе не маю,
Але кланяюсь Слову-долі
Ще з дитинства святого раю
І на суджених гонах поля.
Воно другом навіки стало,
Нерозлийводи ми донині,
Ним і радість моя гучала,
І сльоза у гірку хвилину.
Ним я вишив любов коханій
І виповнював силу дітям.
Це для серця мого нірвана,
Щит і меч у жорстокім світі.
Щоб і вам життя веселково
Усміхалось при миті кожній
Я дарую це щире Слово –
Хай добро на планеті множить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716866
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.02.2017
Замов мені автопортрет, кохана.
Замов такий, який сама захочеш.
І стану я, чуттів сердечних бранець,
Твоїх бажань і забаганок зодчим.
Це просто так – холсти, підрамник, фарби,
Щось приберу, чогось добавлю граму…
Отак Всевишній, певно, в глині бабравсь,
Щоби створити праотця Адама.
Та чи моє старання не на лихо,
Коли усе відверто і відкрито,
Коли у тебе відібрати втіху
Щодня із мене янгола ліпити?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716025
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.02.2017
За гонор келих підніму –
Не за погорду, не за пиху,
А щоби вам, мені, йому
Ув унісон співать і дихать.
Щоб доля рідної землі
З моєю долею злилася,
І я на гонах власних літ
Ні перед ким не прогинався.
Щоб міці додавав й добра
Своїй всеправедній державі,
Щоб на свої я плечі брав
Її ганьбу і її славу.
І чи з щитом, чи на щиті
А безоглядно й щиро визнав –
Найвищі цінності в житті:
Всевишній, гонор і Вітчизна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715886
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.02.2017
Ну, і хто до мене заграє,
Ущипне за вухо, чи за носа?
Я б його уважив навзаєм,
Так довкруж – лиш тиша безголоса.
Та поміж пустельних безбереж
Вітер влігся на пухку перину,
Та дими аж до небесних веж
Виповісти наші мрії линуть.
Про тепло, про мир, про благодать.
Щоби їх – до кожного порогу.
Нам би сподівання об’єднать
Спраглою молитвою до Бога.
Та змінити безуми громів
На довірчу всемогутність слова.
Хто повинен нині, як не ми
Відділяти зерно від полови?
І кажу щипальникові – кайсь!
Бо якось несміло і замало…
Не за вухо, чи за ніс щипай,
А за серце, щоб душі не спалось!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715683
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.02.2017
А дворище дитинства заросло,
Покрилось чагарем і кропивою.
Вже навіть ранки сиві понад Пслом,
Оті, що чарували нас з тобою.
А пам’ятаєш – дротик у руці
Керує вправно коліщатком з воза,
Леваду нашу, рідні Бакайці
І збиті ноги на курній дорозі…
І наш до школи не близенький шлях.
А Бог частенько змінював маршрути:
То через Кут стежина повела,
А чи кругом – щоб воду оминути.
Мандрівки у шовковицю, у ліс,
А то і просто – куди бачать очі.
В благенькій одежині – королі
І магелани припсільських урочищ.
Ми так спішили пізнавати світ!
А він зростав і розстилав дороги.
Там першого кохання дивен-квіт
( обраниці й не відали про нього ).
А потім – гони суджених орбіт
І долей персональних світлі лиця…
Найвищий ранг присвоєно вже – дід,
І нам би хизуватись і гордиться.
Та пам’ять у дитинство поверта.
Вона закони , безперечно, знає –
Чим дужче замітають нас літа,
Тим ліпший смак утраченого раю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715299
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.01.2017
Піднялася Польща на диби –
Лише тінь на вітражі упала!
Нам, що виповзаєм із ганьби,
Нам такого видива замало?
Таж ніхто не кличе до меча
І усі – держави патріоти,
Але власну гідність утрачать
Він, поляк, не згоден ні на йоту.
Хоче йти із піднятим чолом
І боліти болями Вітчизни,
Щоб із нею порівну було
І тріумфу для душі, і тризни.
Щоб його маленьке гнівне «я»
До брехні не сміло байдужіти…
У сухих Вкраїни кураях
Розгубив свою наснагу вітер.
Стрілка, що цілилась на «приплив»
Ледь тримає неземну напругу.
І коли, питається, коли
Кожна твар одержить по заслугах?
Що грабує, краде, продає,
На крові собі будує замки…
Наша згода на наругу є,
Якщо так поводяться із нами.
Із поляком – до плеча плече,
Долі переплетені не вчора,
Доп’ясти ж і не зуміли ще –
Краще гонор, ніж тупа покора…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713440
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.01.2017
Вишиванці – білим по білому.
Сріблясті узори лягають на цноту тканини.
Вони тут родились і ясен зорею зійшли
В моїй Решетилівці – серці мистецькім країни
Під тихої Говтви і часу неспинного плин.
Дізнайтеся в майстра, хто казку плекає натхненно –
Таїнство і магія цих вишиванок у чім?
І він вам повідає – в праці невтомно-щоденній
Й нечутно добавить – і янгол щоб був на плечі…
Та, врешті, даремно випитувать в майстра секрети.
Родзинка – вона закодована в сховку душі.
На чари краси ще ніким не накладено вето:
Бери, утішайся, співай а чи вірші пиши!
Одне не зумієш – лишитись до неї байдужим.
Солодкого щему захопить стрімкий диво грай.
Я б’юсь об заклад, що митці ці із Господом дружать,
Якщо піддивились, як в Нього влаштований рай.
Вдягну вишиванку – і стану високим і дужим.
І випроста дух мій в надії і вірі чоло.
Нехай ці узори усій ойкумені послужать,
Щоб більше на світі добра і сіяння було!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713018
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.01.2017
По снігопаду-хурделі
Ізрана-вранці
Я відкидав пухнастий сніг –
Померзли пальці.
Дивуюся, що за ганьба
У нашій хаті?
І прозріваю – править бал
Синдром печаток.
Де у окремішній норі
Мирок сакральний
Ну, і звичайно, обігрів
Теж персональний.
І кожен із усіх боків
В глухій облозі.
І легко о любій порі
Їх поморозить.
Тож стверджую – пора лишать
Цю згубну звичку.
Гайда, братове, до коша,
У рукавичку!
Поруку сили й талану
У долі націй.
А ми ще й досі врозсипну.
Нещасні пальці…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711425
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2017
О, цей веселий бунт зими
На неосяжні виднокола
Як знак Всевишнього Глагола
Серед розбрату і пітьми.
На первозданий білий сніг
Лягло слідів рясне намисто.
Хай нас об’єднує пречиста
Любов до рідної землі.
Хай стугонить болючий пульс,
Її вогонь у наших венах,
Щоб на вівтар святий щоденно,
Хоч колосок, як не копу
Але поклали я і ти.
І спалахнуть спасенні свічі,
І благим сяєвом в обличчя –
Тепло Різдвяної звізди…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711342
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.01.2017
Не біле мливо – божу благодать
Різдвяний ранок невгамовно сіє.
Повернеться добром свята вода
У ниви золотому колосінні.
Усіх епох заклання підніми –
Крізь кров і піт зрина життя основа,
Бо на щиті незмінно: Хліб і Мир –
Два найдорожчі, сокровенні слова.
Та ділить світ невидима межа,
І покаяння пропікає груди:
Всевишній нам дарує урожай,
А мир уже за нами, добрі люди!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711073
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.01.2017
У дванадцять ночі, рівно-рівно
Телеграму принесли від Півня.
На конверті, крім адреси й дати,
Коротко: «Всім друзям передати!»
Тож з його веління і наказу
Оприлюдню циркуляр відразу:
«Ці бажання, яко ваш володар
Радикально вводитиму в моду:
Не терпіння – витримки бажаю,
Перемог рясного урожаю,
Щоб душа – безсмертна у любові,
В помислах, у справі і у Слові
Сіяла добро й красу щоденно
І оцим була благословенна.
Щоби завжди мудрість і завзяття
Безроздільно панували в хаті.
Щоб наснага гейзерами била,
Щоби філігранно ви уміли
Засинати в казки у долонях,
Відігріти серце на осонні,
Щоб будив промінчик на світанні
Поцілунком, сповненим кохання.
Щоби радість й щирість у родині
Поселились назавжди віднині,
Світом керували згода й спокій
Ну, хоча б на ближчі тищу років.
Отже так: негайно спозарання
Ці накази – всім до виконання!
Тих же, хто їх здійснювать не хоче
Буду підіймати серед ночі
( мій талан не можете не знати –
Наче переляканий горлати)
І содію найстрашніші речі:
У мужчин спитаю ім’я тещі,
А жінкам доставлю вістку-згубу,
Що в сусідки красивіша шуба.
Тож ні кроку вправо а чи вліво!
- Ваш натхненник і володар – Півень.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709630
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.01.2017
Я йду до вас – на голос ваших чарів,
Бо вже схолола з відчаю душа.
Сховати її спрагу за забрало?
Та ні – напитись з вашого ковша!
Тут б’ють такі невичерпні джерела
З глибин світів, що казкою живуть!
І серцем я сприймаю « Ще не вмерла…»
Як первородну і безсмертну суть.
Картини, вишиванки, гобелени,
Ці кольори у незбагненній грі…
Нуртує тут талан благословенний
Сузір’я решетилівських майстрів.
На одкровення, що Всевишнім дано
Замислилась у відповідь доба:
Чи бачили ви небо у кайданах,
Чи янгола понад чолом раба?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707397
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.12.2016
Забудьмо про все – про обов’язки, клопоти, біди,
І душі, як птахів, відпустим у вільний політ.
Хай кожна віднайде їй суджену Богом орбіту –
Не хресну дорогу на цій непривітній землі.
Погляньмо у небо – які вони нині щасливі,
Себе відшукавши між тисяч нездійснених мрій…
Хай смажить їх сонце, полощуть небачені зливи –
Це втіхи весняні і ангельський спів дітворі.
А ми ж їх колись пропили, продали, прогадали,
Шукали теплішого місця й жирніший шматок.
Ми власної долі жаскі персональні вандали
Шукаємо винних. Крім нас не озветься ніхто.
Від душ відкупитись – немає таких індульгенцій.
Носімо вериги – хоч плата за зраду впаде…
Якщо ще лишилось хоч трохи провини у серці –
Пускаймо на волю – хоча б на хвилину у день.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707027
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.12.2016
Кажу собі – не треба – і горю
Таким пекучим і нестерпним болем,
Немов утратив провідну зорю,
Немов до рани сипонули солі.
Кажу собі – але ж вона отам –
У позасвітті і в моєму серці.
Хай звідти – ні листів, ні телеграм,
Але ж душа у Слові озоветься!
У спогаді, пораді, у добрі.
Величним світлосяйним небокраєм…
Я сповідатись буду цій зорі.
Бо зорі, як відомо, не вмирають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706650
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.12.2016
О, скрипко-чаклунко, мене полони,
Я так сподіваюсь на ніжність неволі!
Вигойдуй на хвилях кохання і болю,
Вони двоєдині, як небо й лани.
Навчи пізнавати таїни душі,
Пройнятись стражданнями брата і друга,
Як власну, сприймати над ближнім наругу,
І рани від цього на серці лишить.
Прошу і благаю – та скрипка мовчить…
А час – наче присуд скаженого мавра:
Ти нині покликаний бити в литаври,
І янгола мати на кожнім плечі!
Як нація зріє у лоні війни
І духу престол обирає свободу –
Не плач і ридання вшановує мода,
А волю і відданість край боронить.
Укотре на гору я камінь кочу,
Та долі не буду повік дорікати.
Коли своє слово говорять гармати,
То голосу скрипки не дано почуть…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705127
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.12.2016
Зачаїлось життя у обіймах жаских холодів.
Відсахнутись від них – ані сили не стане, ні грошей.
І, затиснувши люто своє мимовільне «не можу»
Із веселою злістю пришвидшуєм кроки ході.
І тримаєм цю злість, як останню опору надій.
Вона нас підіймала на гострі шпилі барикади…
На смертельній дорозі товариш стає щирим братом,
Щоб щільніше зімкнути несхитну відвагу рядів.
Ми для себе обрали високий і вільний політ,
І у нашому небі не місце чужинцю орлові.
Ненавидіти ворога – скласти присягу любові
До народу, свободи і даної Богом землі.
Ми уже розучились коритися всякій орді -
Так буває тоді, коли дух вулканічно воскресне.
Де ви бачили зими, яких не поглинули б весни?
Де ви бачили весни в полоні жаских холодів?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704737
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.12.2016
У відповідь на хвилю ненависті і бруду від москалів, що котиться по коментарях в соцсітях
Плювати я хотів на вашу жовч!
Вона для мене великодній пряник.
Хоч всі повисідайте в «Ме» і «Жо» -
На волю не накинете аркана.
Бо світ навчився здавна помічать,
І мудрість ця із часом не міліє,
Що переможець – з барського плеча –
Невдасі співчуває і жаліє.
А як удача дулю піднесе –
Хоч калачем її весільним сватай –
Тоді і «жаба» за печінку ссе,
І злість на комусь хочеться зірвати.
Тож нині ваші ненависть і лють
Моєму духу красна допомога.
Собачий гавкіт на півсвіту чуть.
А караван дійде до перемоги!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704292
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.12.2016
Я думаю про нас, хоч Нас і не існує –
Лише зола терпка збунтованих ночей…
Я знаю – ти мене ніколи не почуєш,
Але ж зову чомусь – і ще, і ще, і ще.
Зову отой політ у неповторність весен,
Ту сокровенну мить спорідненості душ
Де наших почуттів такі джерела скресли!
Та злитись спрагло їм не дано на роду.
І все ж - нехай життя всміхається сюрпризам,
І квітів неземних приносить аромат!
Ми в серце їх пропустимо без візи,
Бо квот на щастя в янголів нема.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703374
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.11.2016
Але що то було? Біла магія синьої ночі?
Та, яку ще ніхто не насміливсь позбавити прав?
Хто цю ніжність і вроду, цю істинну звабу жіночу
На шальки терезів проти спраги моєї поклав?
І тоді навпрошки я рвонувся у сіті полону.
Все за мене було – і півтемряви ніжний овал,
Навіть Ваша рука, що на вітрі зуміла схолонуть,
І усі беззмістовні, у сув’язі теплій слова.
Наші янголи, певно, також добалакались згоди.
Струменіло тепло на стужавілі крила надій…
Подорожні романи, Ви знаєте, нині не в моді.
Та який то роман – лише кола по чистій воді.
І не прагнеться нам ані сповіді, ані спокути,
Ота мить чарівна – уже згадкою за горизонт.
Але чому її все ніяк не вдається забути?
Певно долі дарунки втрачати ніяк не резон…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703073
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2016
Не надивуюсь – як Вам до лиця
Віночок вроди, ніжності і зваби.
Красунь навіть подібного масштабу
Ще не було донині у Творця.
Усмішка Ваша – сонячний розмай –
Й мене вертає у забуті весни,
І шаленіють спогади воскреслі,
Немов душа із пекла – та у рай!
Яка це радість – дарувать добро
Й самій від нього щедро розквітати.
І ні до чого тут знаменна дата
Якщо спішить безхитрісне перо
Аби подяку скласти за усе:
Що Ви, що я, що ми живем на світі,
Що й на землі казкові зорі світять
І крутять неповторну карусель…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702333
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.11.2016
Не надивуюсь – як Вам до лиця
Віночок вроди, ніжності і зваби.
Красунь хоча б подібного масштабу
Ще не було донині у Творця.
Усмішка Ваша – сонячний розмай –
Й мене вертає у забуті весни,
І шаленіють спогади воскреслі,
Немов душа із пекла – та у рай!
Яка це радість – дарувать добро
Й самій від нього щедро розквітати.
І ні до чого тут знаменна дата
Якщо спішить безхитрісне перо
Аби подяку скласти за усе:
Що Ви, що я, що ми живем на світі,
Що й на землі казкові зорі світять
І крутять неповторну карусель…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702331
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.11.2016
А Ваша палітра – безсмертя людської душі,
Високого неба і теплого вітру розкрилля,
Де фарби й мольберт – лиш запрошення світу ідилій,
Яке не прийняти – себе благоденства лишить.
Поквапливі кроки на ритму тривожного шал…
Мигтіння вагонів повз нас незворотно-неспинне…
Як спрагло спиваєм даровані Богом хвилини,
Як серце не хоче країну казок полишать!
Бо там розквітають небачені райські сади
І хвиля натхнення гойдає в блаженній нірвані,
Там янгол Ваш добрий таке витіва на органі –
Який небожитель з оцих не зчарується див?
Вам мить зупиняти довірено доторком пензля.
І рветься єство навпрошки у солодкий полон,
І в щирому захваті руки здійма Аполлон,
І вже недоречна до миті найменша аскеза…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701648
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.11.2016
Не Україна – Вавилон,
Проклятий час стовпотворіння!
Чи знов стаємо на коліна,
Чи огорта жахливий сон?
Комаха б’ється у вікно
На магію тепла і світла…
Що у фужери нам налито,
А чи отрута, чи вино?
Як горних відшукать джерел,
Поміж Іуд знайти Месію?
А поки – самі будем сіять.
Хай нас удача обере!
Заколоситься цей посів,
Хоч урожай збирати дітям,
Через кордони лихоліття
Прорватися знайдемо сил.
І Україні молодій,
Щасливій і квітучій долі
Колись насниться наше поле,
Засіяне зерном надій…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701253
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.11.2016
Наче квітка до сонця, тягнуся до тебе, кохана,
Наче квітка, в якої марніють уже пелюстки,
Твоїй ніжності й вроді жагуче співаю осанну –
Навіть мачуху-долю картати уже не з руки.
Напиваюсь снаги із усмішки твоєї й довіри,
І іду новобранцем на друзки дробити печаль,
Розфарбую для тебе цей день, непроникливо-сірий,
Аби ти ще міцніше горнулась мені до плеча.
І кільцем твоїх рук вже для мене огранений Всесвіт,
Дзвінко гейзери б’ють з нерозвіданих досі глибин.
Навіть якщо помру – все одно повернуся й воскресну,
Щоб для наших нащадків цей обрій теплішим робить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700740
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2016
Ось вона – рана моєї душі,
Рана твоя, Україно –
Знову палають святі рубежі,
Вкотре ридає калина.
І на супротив чужинській орді,
Хижо оскаленій пащі
Знов покидають родину і дім
Справжні, єдині, найкращі.
Скільки згоріло в пекельнім вогні,
Скільки іще не вернеться…
Білим туманом гірких полинів
Аж захлинається серце.
Ми на колінах стрічаємо їх:
Кожен з героїв загинув
Щоби ніколи ординець не зміг
Бачити нас на колінах!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699600
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.11.2016
Цей сніг найперший – непорочна тиша
Яка чатує з’яву таїни.
Скажи мені, кохана – як же вийшло,
Що ми з тобою винні без вини?
Ті спогади, ті незів’ялі квіти,
Та казка, що написана для двох…
Вони нас не у змозі залишити,
Хоча уже на відстані епох.
Які надії, сподівання, плани…
Чому їх наші долі відреклись?
А сніг цей теж приречено розтане –
Отак раптово, як і появивсь.
Воно – життя – свою задуму звершить.
Ще снігу кине – на усі літа.
Та найдорожчий чомусь цей, найперший,
Що, як кохання весняне, розтав…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698318
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2016
Ви бачили – вишні у жовтні цвіли
Немов заблукали у часі?
О, як вони ніжність свою берегли –
Останню щемливу окрасу!
Ховали від вітру і злого дощу,
Благали у неба – а може…
Та хто б їх у світі байдужім почув,
Оцих – ні на кого не схожих?
І марив їх квіт молодим солов’єм
Коли в самоті засинали…
Як квіти у жовтні, кохання моє
Із ряду гірких аномалій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698149
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2016
Душа запрагла сонячного неба
І жайвором злетіла у блакить.
Скажіть мені – чого людині треба
Щоб мрія не лишала ні на мить?
Знайти себе у кольоровім світі,
Плекати, як улюблене дитя,
І вірити – там забуяють квіти
Де нині тільки паростки тремтять.
І, певно, йти дорогою усоте,
Зневаживши нашептане – звернуть…
І,може, навіть руки поколоти,
Доки засяє зірка талану.
Відчути, врешті, животворну силу
( її вам янгол буде берегти).
Лише тому Господь дарує крила
Хто вічно буде прагнуть висоти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697848
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.10.2016
Ось воно, небо – торкніться рукою й почуйте:
Янголів хори снують споконвічний сакрал,
Скарбом, ціннішим усякої супервалюти
Пісня злітає – надії і віри сестра.
Та, що ламає усі застороги і грати,
Казку дарує схололій у буднях душі,
І зупиняє наразі усі циферблати
Вміло і владно – хоч скаргу на неї пиши!
Голосу Вашому, що на карати вагою
Серце нестримно скандує удячне «Віват!»
Він у бою – нездоланний і пристрасний воїн,
В сонячну днину – порадник, натхненник і брат.
Врешті, віднині і Вам він також не належить –
В Божого дару немає приватних імен.
Та, безперечно, не згаснуть неспокою вежі,
Хто благодать цю, немов одкровення прийме!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697640
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.10.2016
Шмагає вітер по щоках – бандит бандитом.
Здається – все. Здається – крах. Не зупинити
Навалу хижо-сизих хмар, що тиснуть пресом,
В яких ні совісті нема, ані адреси.
Земля, думки, півголий ліс – у круговерті.
Кому б, здавалось, в цій імлі шукать безсмертя?
А десь вуздечки люто рвуть злі заметілі…
Я ще тримаюсь на плаву. Знаходжу сили.
Я відбиваюсь ще лютіш – я буду жити,
Бо там, за мною, рідний дім, онуки й діти.
Спускайте тих, хто на цепу – я теж упертий!
Бо треба очищати путь. І не померти.
Комусь земля моя у снах – мов Ельдорадо.
Та буде наша тут весна і наш порядок.
Якщо ж хто дуже з лжебратів і марить нею –
Ми вже дамо йому наділ. Лиш під землею.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696523
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.10.2016
Село на Україні – як усі –
Садки вишневі і біленькі хати,
Погожі ранки, скупані в росі,
І горнеться до ганку рута-м’ята.
Чому ж сюди, з далеких і близьких,
З усіх усюд збираються прочани,
І аура тепла єднає їх,
Хоч бачаться уперше чи востаннє?
Тут, між полів родючих і долин
Лежить пісенна українська Мекка,
Сюди нам найкоштовнішу з перлин
Приніс колись у сповитку лелека.
Цьому дитяті сам Господь велів
Прибрати хист славетного Орфея,
Всотати болі й радощі землі
І стати краю рідного душею.
З її благословенної руки
І талану привабливість нетлінну
Світ пізнає сьогодні Землянки,
Корещину, Полтаву, Україну.
Збивала доля ноги на стерні.
Світ копошивсь у вічній круговерті,
Та янгол стрімко і завзято вів
Із маминої вишні – у безсмертя.
До Чураївни завше будем йти,
Щоб разом і творити, і боротись.
Якщо народ зрікається святинь,
То він не вартий імені народу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696091
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.10.2016
Автобус їхав у світанок.
Тікали тіні навсібіч.
Сполохана зоря остання
На засув закривала ніч.
І фари кліпали спросоння,
Немов повіки випивох,
А ми в півтемному салоні
Були із Вами лише вдвох.
Немов весною щедра гілка
Війнула квітами сповна…
Якась тоненька тепла жилка
Запульсувала поміж нас.
Із кожним словом ближче й ближче
Серця єднала таїна.
Оця розмова ні про віщо
Дорожча тисячі зізнань.
І я молив тихенько Бога,
І мрія стала на крило:
Щоб не скінчилась ця дорога
І пасажирів не було.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695903
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2016
Візьміть до серця щире Слово
І, як дитину, пригорніть.
Воно у мить оцю казкову
І стрепенеться, й задзвенить
Поставу випроста завзято,
Щоби ніхто не зміг зігнуть –
І заіскриться пісня святом,
Розкриллям диво-талану.
Зігріта щедрою любов’ю
Міцніти буде день при дні,
Бо дух наш – це високим Словом
Й душею зроджені пісні.
Що непідвладні часу й тліну
На Богом ввіреній землі,
Що творять із раба людину,
І українців – із хохлів.
Йдемо до волі дужо й вперто.
Карбує істина рядки:
Народ із піснею – безсмертний
Й благословенний на віки!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695035
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.10.2016
Я Вас хочу вітати – допоки не знаю, із чим.
Гарячково листаю знаменні події і дати.
Я, звичайно, знайду найповажнішу в світі причин,
Щоб на Ваше «алло» заворожено й спрагло мовчати.
Бачу, як Ви здивовано дивитесь на монітор,
Зависає питання над шлейфом незнаного коду.
Ви, звичайно, праві – я для Вас абсолютно ніхто,
Але Ви мені все – і покара тяжка, й нагорода.
«Певно, хтось помилився» - і будете знову праві.
Лист останній лишає розпачно оголену гілку.
А крім нього ніхто Вам ніколи і не розповість
Про мою найжаданнішу і відчайдушну помилку…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693055
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2016
Я написав про себе вірша –
Наївний і простий сюжет:
Про те, що мрії не збулися,
Кохалися – і розійшлися,
Їх тільки спогад береже.
Ну, написав. До ювілею.
І де тут в біса новизна?
Таких історій – кожна друга,
Хто долі упізнав наругу,
А чи готується пізнать…
Але постійте, друзі – грішний.
Бо це, утрачене – моє.
Бо більше молодість не буде.
І рве печаль нагально груди,
І серце плаче солов’єм.
Нема інтриг. Класична схема
Лягла на шальки терезів…
Та істина за нас мудріша:
Банально – це коли про інших,
Коли ж про себе – ексклюзив!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692650
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2016
Чекаю манну із небес.
Яка солодша за дармову?
І заспокоюю себе –
Ось помолюся – і готово.
Ось побажаю – і умить
У Україні мир настане,
І зникнуть, наче від чуми,
Всі кровопивці-бандоклани.
Обніметься із братом брат,
Добром наповняться комори,
Настане довгожданий лад
Замість Содома і Гоморри.
Чекаю. Щось не йде вона_
З небес очікувана манна…
Ким сконструйована війна,
Щоб погасити шал Майдану?
Жбурляє нас із краю в край,
Усе втрачаємо фарватер.
Всесильний Боже, в руки дай
Нам кельми, а не автомати.
Дай мудрість зупинить війну
Не втративши і клаптя поля,
Бо нині,вкотре, на кону
Усіх моїх нащадків доля.
Вони мені тавро ганьби
Впечуть за долю безталанну…
А що сьогодні я зробив,
Окрім чекав небесну манну?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691410
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.09.2016
Страждай, терпи – і потім вознесешся,
Бо ж божий раб – покара на чолі.
Земних щедрот тобі закриті плеса,
Задовольняйсь насущним і малим.
Я зазирнув нуворишу у душу –
Її там звіку не було – душі.
І, певно, Божу заповідь порушив,
Бо вгледів лиш суцільні бариші.
Добра чужого зовсім не бажаю.
З оману й крові та крута гора.
Але отих, хто ближніх обдирає,
Кого Ти з них, Всевишній, покарав?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691346
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.09.2016
Такий туман – не видно власних рук –
З своїх пенатів спорядила осінь.
Пробач мені за те, що не збулося –
Не я затіяв цю фатальну гру.
Рішалося десь там, на небесах…
Як нас п’янило амброю любові!
А хтось сказав одне-єдине слово –
Й лишив мене із болем сам-на-сам.
Піввіку з того часу – як вода.
Над нашим ставом теж пливуть тумани,
Де я тобі зізнався у коханні.
Тепер там інша пара молода
Плекає свій яскравобарвний світ.
Нас розметала по світах розлука.
Та спогад не вгамовується стукать –
Він не зморився за півсотні літ…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690337
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2016
Цей дощ – юнак сором’язливий,
У нерішучості своїй
Замість обіцяної зливи
Лише зросив луги й гаї.
А нива, спрагла до знемоги,
Так розчарована була,
Що вітру поколола ноги
Стернистими шпичками зла.
Такий роздрай ось у природі.
Вони помиряться. Нехай.
А нам за цього лиха годі
Чекать на добрий урожай.
Бо наш роздрай – жахкі кайдани
На дух майбутніх поколінь.
І землю цю, що Богом дана,
Поділять ласі москалі.
А ми – за крок до Рубікону
Один ’дному рвемо чуби,
Та уповаєм на ікони
Себе прирікши до ганьби.
Я теж вклоняюсь силам горнім,
Та люба та з ікон мені,
Де постає святий Георгій
З списом, на білому коні.
Хто проти зла відважно вийде
Без всяких покаянь і прощ…
Можливо, й вам таке повідав
Слабий, як наша єдність, дощ?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690237
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.09.2016
Я запитував сонячних променів,
Я долини й ліси облітав,
Ви скажіте, будь-ласка, хоч хто мені,
Де мої подівались літа?
Промайнули веселкою-казкою,
І розтали туман-міражем,
Повінчали утіхи з образами
І до пристані кличуть уже.
Але звабить мене їм не можеться,
Тихий спокій для мене – не крам.
Скільки маю стежинок несхожених,
Скільки хочу зробити добра.
Я іду із поклоном до осені –
Дай снаги обігріть горизонт.
А літам, що із вирію просимо
Повертатись ніяк не резон…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689735
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.09.2016
Високий суд! Прошу мене простить,
Що у жінок закохуюсь без міри,
Що струни невгамованої Ліри
Являють світу пристрасті мотив.
Не вір нікому, що до їхніх чар
Хтось може залишатися байдужим.
Від Того легше врятувати душу,
Ніж від красунь палаючих свічад.
Я визнаю тяжкий проступок свій.
Але ж мій суде – намотай на вуса –
Найлегший шлях позбутися спокуси –
Це віддаватись до знемоги їй.
За те, що поганьбив я креса отчі,
Щоб інші з цього винесли урок,
Назло мені пошли «мотати строк»
У виправну колонію жіночу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689039
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.09.2016
Торкнутись Словом Вашої душі,
Щоб радість в ній заграла променисто,
Щоб навіть у епоху падолисту
Хотілось сподіватись і грішить.
Щоб Ви не знали, хто Вас розбудив
І хто з собою до Едему кличе…
А я б усмішку з Вашого обличчя
Спивав, як знаду чистої води.
І знати, що на відстані розлук
Таке ми з Вами заслужили право:
Ви – жити веселково і яскраво,
Я – шлях до Вас перетинати злу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688869
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2016
У селі роботи до біса,
Якщо не пияк ви й гульвіса.
Восени – зверх всякої міри
Хоч здіймайсь за птахами в вирій
Дозріва в саду й на городі
Про спочинок й думати годі
За такої наглої скрути
Можна своє ім`я забути
Спохватилась наша сільрада,
Кинулась народ рятувати,
Як загнуться всі посполиті –
Хто ж буде податки платити?
Удалось в «десятку» вцілити –
У гості «Батальйон» запросити.
Славний, бойовий, лісапетний,
Знаменитий на пів планети.
Як вже той ґешефт відбувався
Й досі ще ніхто не зізнався,
Головне, що радість збулася,
Бо артисти вищого класу.
Ще сільбуд такого не бачив –
Оселедці в бочці неначе.
Всі зустріти хочуть кумирів –
Забулись робота і вирій.
Ось на сцену владно виходить
Мега-зірка щедрої вроди,
Командир цього батальйону –
Й потрапляє зал до полону.
Видно, що вояка бувала
В чині, ну не менш генерала
А за нею чітко, у ногу
Жіночки – артистки від Бога.
В них дрескод селянського крою
І одна вродливіш другої
І такі спокусливі форми –
Тиск піднявся вище за норму.
Спалахнуло дійство магічне,
Мов пройшов розряд електричний
І ударив кожного в серце
З частотою в тисячу герців.
Бо на сцені «крутять динаму»
Фаліон Наталія – мама.
Файні співи, жарти, примовки
У канву вплітаються ловко.
Феєрично наче із ринви
Задвигтіли стеля і стіни
Зал з полону рватись не хоче
В унісон гарцює й регоче.
Час злетів неначе ракета
Від`їзджать пора «лісапетам»
А народ за громом овацій
Вже забув, що треба до праці.
Зірочкам з цього «Батальйону»
Сам надів би кожній корону
Бо таку наснагу крилату
Можуть лиш вони дарувати.
Хай легкі їм будуть дороги
Ждуть нові круті перемоги
А ми вдячні спонсорам й раді
Побули на справжньому святі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688280
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.09.2016
В мене вдома молодичка –
Писана краса.
Та не можу залишитись
З нею сам-на-сам.
І від того приключалась
Отака біда –
Став частіше задивлятись
На сторонніх дам.
Що уміють свою вроду
Вигідно подать,
Що десяток сьомий ходять,
Наче в двадцять п’ять.
Фітнес їм рятує форми,
Фарба й силікон,
Та ще й інших там секретів
Мається вагон.
Тож і тягнуться мужчини
Мов мухи на мед,
Часом гублячи родини
І авторитет.
Бо в законної дружини
Свині й огород,
А ще треба й «половині»
Щось покласти в рот.
Тому з ночі і до рання
В них один «масаж»:
Кухня, сапка, прибирання,
Курятник і саж.
А який після корівки
І свині парфум?
Тож і цінять чоловіки
Аромат цей в «фу».
Нещодавно віднайшовся
Файний компроміс,
Щоб не тягло благовірних
До сторонніх міс.
І такі рецепти щирі,
Вдалі і прості:
Поділить навпіл – роботу,
Клопоти й постіль!
Ви здивуєтеся самі
Від метаморфоз,
Бо на ложі жде цунамі
Й марафонський крос.
Заштормить не селіконна –
Істинна краса!
Присягаюсь до ікони –
Перевірив сам…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687423
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.09.2016
Якось метелик залетів
В мої занедбані покої.
Я ще ніколи у житті
Не зустрічав краси такої.
До болю подих затаїв,
Щоб не стривожити це диво.
Навіть весною солов’ї
Так не діймали серце співом.
Лети, метелику, лети –
Тебе я маю відпустити
Де волі й радості мотив,
Безмежжя неба, сонце, квіти…
Мені ж ніколи не забуть,
Що ти в душі моїй накоїв.
Спасибі Богу, що твій путь
Через мої проліг покої.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687290
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2016
Все від душі твоєї пророста,
Твоя снага – потік води живої.
А я посмів з тобою поруч стать –
Я – не герой, не богатир, не воїн.
Мої ж звитяги – сполохи жар-птиць,
Яким не до смаку земні турботи.
Я в небо намагаюся рости,
Насущне все відринувши на потім.
Два полюси одної із планет,
Яка торує суджену орбіту…
Та я не тільки можу тет-а-тет –
На цілий світ готовий заявити
Що кращої від тебе не знайти,
Хоч королівські обійди палати.
Подяку буду Господу нести,
Що дав тебе зустріти й покохати.
Нам доля не дає альтернатив –
Лише тримати міцно оборону,
Щоб дереву життя рости й цвісти –
По совісті, по правді, по закону.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686873
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2016
Ваш погляд впав у плесо моїх снів –
Побіжно кинутий коштовний камінь…
Хто смів тоді наворожить мені,
Заклавши душу безуму цунамі?
Нестримний шал збунтованих небес
І мед гіркий оманливої мрії…
Мій дух, як Фенікс з попелу, воскрес,
Я залюбки цей сон собі навіяв.
Я так шукав той погляд неземний,
Я так із ним зустрітися боявся.
Свої стежки топтали вже сини,
Мене ж , мов учня початкових класів
Тягло якусь записку написать,
І написав би, ставши сміливішим…
…Лишився з таїною сам-на-сам,
Щоб потім її вихлюпнуть у віршах.
Яких Ви не читали по цей час,
І про які Вам не потрібно знати.
Ясніє мого спогаду свіча.
Іскриться камінь в тисячі каратів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686541
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2016