Зоя Журавка

НА ДОРОЗІ ХЛІБ ЛЕЖИТЬ

На  дорозі  в  Польщі,  хліб  лежить,
Де  пшениця  колосилась,  кров  біжить.
Поле  поливали  не  дощі  весняні  -
Сльози  материнські,  втерті  рукавами.
Поле  те  орали  не  плуги  залізні:
Буки,  Смерчі,  Гради  вибухово-грізні.
Поле  те  безжально  мінами  встелили,
І  стогнало  небо  голосом  дитини.

А  зернята  в  землю  сіяли  з  любов'ю,
Ця  земля  родюча  скроплена  вже  кров'ю.
Колоски  добірні  обплели  тумани,
Сонечком  зігріті,  зріли,  підростали.
У  зернині  -  сила,  в  хлібові  -життя,
І  його  плекали,  мов  своє  дитя...
В  Польщі  на  дорозі  чоботом  топтали,
І  безжально  серце  Україні  рвали.
Зоя  Журавка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005804
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2024

БУДЕМО РАЗОМ (виконують Олена Білоконь і Олексій Похвала)

Хай  пролітають  над  нами  тумани,
Сивою  стрічкою  стелять  стежки,
І  закричу  я  для  тебе,  щоб  знали,
Що  найдорожча  у  світі  -  це  ти.
Вогник  любові  своїми  руками
Я  запалю,  щоб  нести  крізь  роки.
Наше  кохання  завжди  буде  з  нами
В  небі  горіти  і  в  серці  цвісти.
Приспів:
-Мій  коханий.
-Моя  кохана.
Доля  з'єднала  наші  серця.
-Мій  коханий.
-Моя  кохана.
Будемо  разом  усе  життя.

Ти  моя  пристань,  перша  й  остання,
І  сьогодення  моє  й  майбуття.
Ти  пригорнися  до  мене,  кохана,
Ніжно  до  серця  мого,    до  плеча.
Ти  моя  доля,  надія,  бажання,
Пристрасті  крила  і  чари  вина.
Хочу  в  обіймах  твоїх  до  світання
Танути  ніжністю  твого  тепла.

Я  поцілую,  заколихаю,
 В  сон  поведу  там,  де  райські  сади,
Я  за  тобою,  коханий,  до  краю
Завжди  лебідкою  буду  плевти.
Хай  пролітають  роки  понад  нами,
Сивою  стрічкою  стелять  стежки.
Твоє  кохання  мене  зігріває,
А  почуттям  не  підвладні  роки.
Зоя  Журавка

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999114
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2023

ЛЮБИ МЕНЕ ТАКУ (виконує Олена Білоконь)

Не  ідеальна  я,  коханий  точно  знаю,
Бо  я  нестримна,  невгамовна,  запальна,
Тебе  єдиного  всім  серцем  я  кохаю,
Твоя  любов  така  спокусливо-хмільна.

Приспів:
Коханий  мій,  люби  мене,  люби  одну,
Таку,  як  є,  хоч  може  зовсім  не  святу,
Люби  єдину,  найдорожчу,  не  просту,
Коханий  мій,  люби  мене,  люби  одну.
Тебе  я  в  серденьку  своєму  залишу,  
Тебе  любов'ю  огорну,  заколишу,
Тебе  ніколи  і  нікому  не  віддам,
Бо  ти  мій  всесвіт,  ти  життя  моє,  мій  храм.

З  тобою  я  така,  як  є,  проста  й  відкрита,
Я  як  ігристе,  дороге  й  п'янке  вино,
Я  промінь  теплого  і  сонячного  літа,
Я  твій  неспокій,  твого  щастя  джерело.
Зоя  Журавка

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998575
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2023

ЗУПИНІТЬ ВІЙНУ

ЗУПИНІТЬ  ВІЙНУ
Світе,  чуєш  мене?  Не  мовчи,
Щоб  до  вас  не  дійшло  це  жахіття,
Зупини,  зупини,  зупини,
Поверни  віру  в  добре  і  світле.
Я  стою,  кам'янію,  мовчу,
А  свинцем  наливається  сила,
Розриває  той  біль  до  плачу...
Захистіть,  дайте  нам  свої  крила.

Я  не  плачу,  не  плачу  -  кричу
На  весь  світ  я  прошу:  схаменіться,
Зупиніть  цю  прокляту  війну,
Бо  налито    вже  горя  по  вінця.
Захистіть  Україну  мою:  
Посивіла,    мов  гілочка  терну,
І  шукає  щоденно  в  диму
Промінь  світла  в  годину  пекельну.

Я  не  плачу,  не  плачу  -  реву,
Умиваюсь  гіркими  сльозами.
Зупиніть  цю  прокляту  війну,
Люд  молотять,  зібравши  снопами.
Відлітають  щоденно    у  вись
Журавлині  ключів  в  піднебесну,
Рясно  сіється  маковий  цвіт
В  землю  нашу,  морозами  скреслу.
Зоя  Журавка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998571
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2023

Повернись

Я  кохала  тебе  до  безумства,
Я  любила  тебе  до  плачу,
А  без  тебе  життя  наче  пустка,
Витираю  сльозу  і  мовчу.
Ти  для  мене,  коханий,  був  небом,
Ти  був  місяцем  ясним  вночі,
Ти  був  сонцем  і  липовим  медом,
Тільки  ти  мав  від  серця  ключі.
Приспів:
Повернись,  подаруй  мені  щастя,
Поверни  мене  знов  до  життя,
Поцілунок  твій  наче  причастя,
Як  нектару  цілюще  пиття.

Я  спіткнулась,  тебе  загубила,
Серед  натовпу  зовсім  сама,
Ти  мій  всесвіт  і  ти  моя  сила,
Я  без  тебе  самотня  й  слабка.
Я  без  тебе  як  річка  безводна,
Я  без  тебе  як  птаха  без  крил,
Як  зима  білосніжна  й  холодна,  
Ти  любов'ю  мене  обігрій.
Зоя  Журавка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994276
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2023

ДЛЯ ДОНЕЧКИ

Я  рученьку  твою  тримаю,
А  сльози  щастя  на  очах,
Тебе  я    доню  проводжаю
І  твій  благословляю  шлях.
Нехай  усі  твої  доріжки
Рясніють  у  густих  квітках,
І  щоб  ходили  твої  ніжки
В  духмяних,  ніжних  пелюстках.
Приспів:
Доню,  донечко  моя,
Тепер  у  тебе  є  сім'я,
Тепер  у  тебе  є  свій  дім,
Нехай  же  буде  щастя  в  нім.
Живіть,  як  пара  голубів,
Любові,  щоб  вогонь  горів,
Єднало  вас  сердець  тепло,
Щоб  разом  добре  вам  було.

Рушник  весільний  простелю,
Там  долю  вишила  твою,
Усю  любов,  що  в  серці  маю,
Тобі  сьогодні  віддаю.
З  тобою,  донечко,  радію,  
За  тебе  щиро  я  молюсь,
Твої  тривоги  всі  розвію,  
До  тебе  рідна  пригорнусь.
Зоя  Журавка

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992734
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2023

ЩАСТЯМ ПОВІНЧАНА

Я  просто  іду  крок  за  кроком,  своїми  стежинами,
І  п'ю  своє  щастя  налите  по  вінця  краплинами,
Я  мрію,  кохаю,  радію,  живу,  посміхаюся,
Росою  вмиваюсь,  щовечір  в  любистку  купаюся.
Приспів:
Моя  доленька  щастям  повінчана,
Я  співаю  -  я  жінка  весна
І  любов'ю  твоєю  заквітчана,
А  любов,  то  є  чиста  роса.
Я  цілована  вітром  і  сонечком
І  веселкою  грають  вуста,
Підростає  красунечка-  донечка,
А  мій  скарб  -  це  родина  моя.

В  любові  сповита  і  мами  красою  чарована,
Цілющим  добром  і  теплом  твоїх  рук  я  балована,
В  обійми  твої  я  лечу  наче  птаха  сполохана,
Я  просто  щаслива,  я  жінка  кохана  й  закохана.
Зоя  Журавка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992733
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2023

ВСЕ ВІЙНА ЗАБРАЛА (виконує Заслужена артистка Людмила Дорожкіна)

Висівала  мати  на  на  могилі,
Білі  квіти  там  її  дитині,
Вони  слізами-росами  политі
І  до  віку  у  піснях    сповиті.
Струна  життя  обірвана  війною,
У  косах  стрічкою  туман  журбою,
Про  сина  спомин  у  думках  пливе,
І  доки  серце  б'ється  -  син  живе.

Приспів:
Сину,  сину,  сину,  дорогий,
Я  спечу  пиріг  твій  любий,
І  калини  кетяг  покладу,
Мені  залишив  розпач  і  біду.
Мами  сльози  котяться  намистом,
Життя  стелила  синові  любистком,
Вона  у  мріях  щастя  йому  ткала,
Все,  що  любила,  ця  війна  забрала.

Натоптаною  мати  йде  стежиною,
Думки  дорогу  стелять  павутиною.
І  поглядом  шукає  рідні  очі
І  до  зірок  говорить  серед  ночі,
Минуле  щастя  мати  все  шукає,
Життя  листочки  кожен  день  гортає.
Про  сина  спомин  у  думках  пливе,
І  доки  серце  б'ється  -  син  живе.

Зоя  Журавка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989345
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2023

Ракета смерті

Смерть  летіла  в  небі  на  крилі  ракети,
Десь  спокійно  люди  спали  на  планеті.
То  диявол  лютий  розкриває  пащу,
Нищить  люд  невинний  і  дітей  нізащо.

Вогняним  потоком  ніч  дихнула  з  неба,
Знов  земля  здригнулась.  Скільки  ж  тобі  треба?
Кате  розпроклятий,  скільки  сліз  і  болю?
Досить  вигравати  з  долею  людською.

Боже  всемогутній,  поверни  їм  зло,
Все,  що  вони  роблять,  щоб  у  них  було.
І  нехай  потонуть  у  своїй  крові,
А  для  нас  настане  спокій  на  землі.

Україна  стогне  -  світ  і  далі  спить,
Ранком  вип'є  каву,  щось  погомонить.
Їм  того  не  чути,  їм  так  не  болить,
Бо  ракета  смерті  не  до  них  летить.

Зоя  Журавка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989344
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2023

Сину, ти моє життя…

Сину,  сину,  мій  єдиний,  ти  моє  життя,
Я  світитиму,  як  сонце  в  твоє  майбуття,
Я  радітиму  за  тебе,  ти,  мій  сину,  світ,
На  моїй  життя  стежині  ти  барвистий  цвіт.

Ти  живи,  живи,  мій  сину,  і  щасливим  будь,
Про  добро  у  своїм  серці  тільки  не  забудь,
Нехай  друзі  будуть  вірні,  щирі  почуття,
І  горить,  горить-палає  в  серці  полум’я.

А  я  щастям  твоїм  жити  буду,  сину  мій,
Ти  для  мене  найдорожчий,  ти  мій  золотий,
Моє  сонце,  і  мій  місяць,  і  моя  зоря,
І  нехай  горить  не  гасне  зіронька  твоя.

Зоя  Журавка

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977372
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2023

Батьку

Край  дороги  клени  і  стрункі  тополі,  
Їду  я  додому  до  свого  села,
Там  мене  чекає  батько  на  порозі,
У  святкове  вбралась  яблуня  рясна.
Як  мене  побачить  радо  посміхнеться
І  на  зустріч  вийде  стріти  до  воріт.
Здрастуй,  рідний  батьку,  як  тобі  живеться,
Яблуня  на  скроні  кине  білий  цвіт.

Приспів:
А  у  батька  погляд  сивий,  як  туман,
На  чолі  доріжки  від  душевних  ран,
І  на  скроні  срібло  вже  давно  лягло,
Мудрості  і  спраги  чисте  джерело.
А  у  батька  серце  повне  доброти,
У  його  обіймах  море  теплоти,
Світлі  і  пречисті  мрії  і  думки,
Яблуневим  цвітом  в  даль  летять  роки.

Я  погляну  в  вічі,  стомлені  роками,
Невимовна  туга  в  серці  защемить,
Попливе  розмова  тиха  поміж  нами,
Смуток  огортає,  час  не  зупинить.
Яблуня  квітує,  як  колись  в  дитинстві,
Мами  пісню  чую  в  шелесті  квіток,
Що  бентежать  знову  сни  мої  барвисті,
А  криниця  батька  –  то    життя  ковток.

Зоя  Журавка

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977371
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2023

Відпускаю (виконує Олена Білоконь)

Відпускаю  тебе,  відпускаю  тебе,  відпускаю,
А  як  далі  мені,  як  без  тебе  я  жити  не  знаю…
Забуваю  тебе,  забуваю  тебе,  забуваю,
Я  розлукою  зболену  душу  і  серденько  краю.
Приспів:
Немає  слів  –  мовчу,  і  мовчки  я  кричу…
До  болю  до  плачу…  Мовчу  –  кричу…
Поверни  любов,  бо  мені  болить,
Пригорнися  знов  мого  щастя  мить.
Поцілуй  мене  і  вдихни  життя    –  
Вогонь  спалахне  і  серцебиття.

Відпускаю  тебе,  відпускаю  тебе,  відпускаю,
Те  страждання  –  біда,  нас  обох  я  безжально  караю.
З  неба  грім  і  гроза,  і  дощами  сльоза  –  я  страждаю.
Відпускаю  тебе  і  кохаю,  кохаю,  кохаю…

Відпустити  тебе  і  забути  не  зможу,  не  зможу.
Я  без  тебе,  коханий,  себе  в  самоті  не  знаходжу.
Наші  рани  я  міцно  зашию  любові  нитками,
Не  погасне  ніколи  вогонь  почуттів  поміж  нами.

Зоя  Журавка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977038
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2023

Щастя

Намалюю  в  небі  зорі,
Ті,  що  поряд,  запалю,  
Бо  ті  зорі  -  наші  долі,
Любиш  ти  -  і  я  люблю.
В  небі  місяць  намалюю,  
Він  освітить  стежку  нам,
Кольоровим  розфарбую
Наше  ложе  в  пелюстках.
Приспів:
А  щастя  -  це  коли  удвох,
І  разом  видих,  разом  вдох,
На  двох  одне  серцебиття,
Взаємні,  чисті  почуття.
А  щастя  -  це  коли  навпіл,
І  танець  двох  гарячих  тіл,
Коли  любов  до  забуття,
Коли  на  двох  одне  життя.

Намалюю  в  небі  сонце,
Сяйво,  що  горить  в  серцях,
І  промінчик  на  долонці,
І  веселку  на  вустах.
Синє  небо  намалюю
І  на  гілці  солов'я,
Наша  стежка  вдаль  полине,
Де  щасливі  ти  і  я.

Зоя  Журавка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977032
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2023

Бузина

Україні  даровано  щедру  красу
Краєвиди,  неначе  із  раю,
Заспіваю  вам,  друзі,  про  бузину,
Що  квітує  у  рідному  краю.
Приспів:
Бузина,  бузина,  бузина
Розквіта  білопінно  краплисто,
А  до  осені  гордо  вдяга
Стиглі  кетяги  -  чорне  намисто.

Вітер  в  полі  хитає  хлібів  колоски,
Уплітає  блакитні  волошки,
А  край  поля  красується  кущ  бузини,
Кличе  нас  відпочити  хоч  трошки.

Замилуюсь  красою  тією  в  тіні
І  думками  у  мрії  полину,
Тут  так  затишно  завжди  і  добре  мені,
Я  всім  серцем  люблю  Україну.

 Автор:  Зоя  Журавка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976003
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2023

Весно, принеси нам перемогу

Весно,  принеси  нам  перемогу,
Все  навкруг  барвінками  встели,
Буйним  цвітом  заквітчай  дорогу,
Що  веде  додому  із  війни,
Слози  вітром  висуши  солоні,
Дай  нам,  весно,  витримки  й  снаги,
Радості  цілющої  в  долоні,
Розірви  нестерпні  ланцюги.

Свіжості  вдихни  на  повні  груди,  
Волі  вольної  на  крила  одягни,
І  добрішими  хай  стануть  люди,
Сонечком  зігрій  і  освіти.
Будем  жити  в  спокої  і  щасті,
Буде  з  нами  віра,  і  любов,
Просимо  у  Господа  в  причасті,
Простели  над  Україною  покров.

Автор  Зоя  Журавка

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975623
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2023

Ми з України

Україна  вдягалась  у  віночок
І  зібрала  в  долоні  росу,
Заспівав  з  нею  разом  струмочок,
І  барвінок  уплівся  в  косу.
І  пішла  Україна  по  світу,
Вслід  за  нею  летіло  добро,
На  стежках  своїх  сіяла  цвіту,
Дарувала  всім  людям  тепло.
Приспів
Доброго  ранку,  ми  з  України,
Це  наша  зірка  у  небі  горить,
А  наша  доля  -  то  сила  й  воля,
Без  неї  просто  не  можемо  жить.

І  летить  Україна  у  світ,
Огортає  любов'ю  людей,
І  міцніша  вона  за  граніт,
Бо  своїх  захищає  дітей.
Щиро  дякує  за  допомогу,
В  боротьбі  об'єднала  усіх,
І  здобудемо  ми  перемогу,
І  на  краще  ми  змінено  світ.

Зоя  Журавка

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974664
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2023

Лелеки

Смутком  забинтована,
У  журбі  згорьована,
Та  летить  лелека  до  гнізда,
А  гніздечко  сховане,
Від  біди  врятоване,
Тулиться  до  хати  край  села.

Загриміло  градами,
І  на  землю  падає,  
І  до  болю  землю  обпіка,
А  лелеки  журяться,
У  гніздечку  туляться,
Бо  не  знають,  що  на  них  чека.

А  на  ранок  втомлені,  
Та  любов'ю  сповнені,
Узялись  гніздечко  прибирать,
Обійнявшись  крилами
І  зібравшись  з  силами,
На  своїх  чекають  лелечат.

Прийде  тепле  літечко,
Уберуться  в  пір'ячко,
Полетять  лелеки  у  світи,
А  весною  парами
Зможуть  поміж  хмарами
На  крилі  любов  свою  нести.

І  земля  відродиться,
Зранена  загоїться,
Нам  крильми  змахне  у  небі  птах,
Будемо  щасливими,
Бо  були  сміливими,
Долі  ми  пройшли  тернистий  шлях.

Автор  Зоя  Журавка

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974661
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2023

Мова України

Роду  незламного  мова,  як  пісня,
Бо  стоголоса  вона  і  одвічна.
Вона  безцінна,  як  поле  пшеничне,
Як  синє  небо  безкрає  й  величне.
Мова  -  броня,  наша  міць,  наша  сила,
Мова  барвиста  і  солов'їна.
Мова  летить  на  крилі  журавлинім,
Мова  у  спадок  кожній  дитині.

Мова  -  наш  подих,  міць  і  єднання,
Щирість  у  слові,  любові  зізнання,
Мова  живе  в  нас  у  кожному  серці,
Мова  у  сонці,  дощі  і  веселці.
Мовою  рідною  вітер  співає,
Мова  від  Бога,  і  кожен  це  знає,
Мовою  рідною  -  пісня  для  сина,
Мова  для  нас  найдорожча  перлина.

Мова  -  це  пісня  моєї  країни,
Це  оберіг,  колискова  дитини,
І  рідна  мова  звучить  в  кожній  хаті,
Бо  нею  всі  ми  духовно  багаті.
Мову  свою  пронесли  крізь  століття,
Ніжна  вона,  як  калини  суцвіття,
Як  намистини  червоно-барвиста,
Сонцем  зігріта  і  промениста.
 Автор  Зоя  Журавка

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974569
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2023

Синам

Сини  мої,  ви  мої  крила  і  життя,
За  все  я  Богу  дякую  щоденно,
Ви  мої  мрії,  що  ведуть  у  майбуття,
Добром  для  вас  встеляю  повсякденно.
За  вас,  сини,  моя  душа  завжди  болить,
До  вас  мої  ізвідусіль  дороги.
Нестерпно  серце  від  думок  моїх  щемить,
Зберу  надії  й  прожену  тривоги.

Сини  мої,  ви  моя  радість,  сенс  життя
І  мого  роду  паростки  у  вічність,
Черпайте,  діти,  силу  батькову  щодня,
Любов  мою  до  вас  святу  і  чисту.
Хай  буде  щастя  й  мир  у  вашому  житті,  
Не  заростає  стежечка  додому.
Сини  мої  -  ви  незгасаючі  вогні,
Що  не  дають  спіткнутися  від  втоми.

Приспів:
Для  вас  живу  і  дихаю  щодня,
Ви  все,  що  маю,  все,  що  найрідніше.
Моя  любов  -  то  захист  і  броня,
Що  береже  у  світі  найцінніше.

Зоя  Журавка

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974040
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2023

Любов переможе

Бачу,  як  у  вікні
Силует  в  далині
У  тумані  зникає.
В  небі  ніч  без  зірок,
Віддаляється  крок,
Серце  біль  розриває.
Поміж  нами  мости,
Шепотіла  не  йди,
Доля  щастя  благає
І  цілунки  п'янкі,
І  обійми  палкі,
Нас  розлука  вбиває.

Блискавиця  і  грім,
Я  твоя,  а  ти  мій,
Небо  плаче  грозою.
Коли  зійде  зоря,
Будем  знов  ти  і  я,
Я  щаслива  з  тобою.
Ти  повітря  ковток,  
Ти  до  щастя  квиток,
Коли  йдеш,  помираю.
Я  дивлюся  у  скло,
Ти  залишив  тепло  -
І  ми  разом  згораєм.
Приспів
Радість  мого  життя,
Разом  серцебиття,
Бо  на  все  воля  Божа.
Ми  розділим  навпіл
Смуток,  радість  і  біль  -
І  любов  переможе.

Автор  Зоя  Журавка

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973908
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2023

Сильна жінка

Сильна  жінка  плаче  без  сліз,
Якщо  туга,  то  вовком  виє,
Свій  розпач,  нестерпний  біль
В  темну  ніч  поміж  зорі  сіє,
В  самоті  порахує  зорі,
У  хмаринок  порад  спита
І  в  безмежній  небесній  сині
Собі  силу  і  втіху  черпа.

Сильна  жінка  іде  вперед,
Її  сміх  лине  всім  на  заздрість,
Може,  серце  розбито  вщерть,
Не  впаде  ворогам  на  радість.
Зійшов  місяць,  а  їй  не  спиться,
В  молитвах  до  ікон  припада.
Горда  й  красива,  наче  левиця,
Як  болить  їй  ніхто  не  зна.

Зоя  Журавка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973906
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2023

Долі полотно

Ти  залишила,  мамо,  долі  полотно,
Нитками  білими  на  білім  вишиване.
Там  ще  з  дитинства  моє  поле  ожило,
Усе  омріяне,  оспіване,  жадане.
Свої  дороги  сам  змалюєш  собі,  сину,
Своїм  добром  собі  прикрасиш  цілий  світ.
Я  буду  поруч  жити  в  кетягах  калини,
А  щовесни  про  мене  згадка  буде  -  цвіт.

І  я  несу  у  своїм  серці,  мамо,  силу,
Твого  добра,  твоєї  віри  і  краси.
На  полотні  малюю  синім  свої  мрії,
А  добро  -  жовтим,  наче  хлібні  колоски.
Горять  червоним  вічні  промені  любові,
Зеленим  -  пам'яті  нехожені  стежки.
Твоя  любов,  матусю,  в  пісні  і  у  слові,
Яскравим  вогником  у  серці  на  віки.

Приспів:
Мамо,  будуть  кольоровими  стежки
І  щасливі,  бо  прикрашені  піснями,
А  родинне  незгасаюче  тепло,
Передам  у  спадок  дітям  своїм,  мамо.
Автор  Зоя  Журавка

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973831
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2023

Коханій

Я  повернусь  в  думках,  де  юність  мила,
У  твоїх  косах  стрічечка  і  бант,
Ти  моя  мрія  і  мої  вітрила,
Мого  життя  безцінний  діамант.
З  трояндами  стою  сором'язливо,
А  думка  в  голові  не  покида:
О  як  я  хочу,  щоб  була  щаслива
Тендітна,  люба  дівчинка  моя.

Роки  летять  удаль  гонимі  вітром,
І  ми  з  тобою  стали  на  рушник,
І  ти  для  мене  стала  моїм  світом,
А  я  твоя  душа  і  захисник.
З  трояндами  стою  сором'язливо,
А  думка  в  голові  не  покида:
О  як  я  хочу,  щоб  була  щаслива
Тендітна,  люба    дівчинка  моя.

Нехай  в  житті  усе  іде  по  колу,
І  підросли  вже  красені-сини,
А  я  як  і  колись  іду  до  двору,
Де  щастя,  і  кохання,  і  думки.
З  трояндами  стою  сором'язливо,
А  думка  в  голові  не  покида:
О  як  я  хочу,  щоб  була  щаслива
Тендітна,  люба  дівчинка  моя.
Автор  Зоя  Журавка

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973830
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2023

Любов благословенна

Твоя  рука  й  моя  рука
сплітаються  в  обіймах  ніжних,
і  спалахнули  почуття,
навік  з'єднались  двоє  різних.
Як  два  струмочки,  що  в  одну
широку  річку  упадають,
круті  і  сильні  береги
дві  наші  стежки  об'єднають.
Приспів
Моєї  долі  мить  блаженна,
Коли  зустрів  тебе,  кохана,
Ти  мого  серця  королева,
Моя  єдина  і  жадана,
до  твоїх  ніг  усе,  що  маю,
Усі  красоти  цього  світу,
Так  сильно  я  тебе  кохаю,
Я  так  молив  тебе  зустріти.

Я  без  вагання  віддаю
у  твої  руки  свою  долю.
О  Боже,  як  же  я  люблю
до  божевілля  і  до  болю.
Мого  кохання  мить  блаженна,
моєї  мрії  давня  казка,
і  в  небесах  благословенна,
моя  любов,  і  моя  ласка.

Приспів
Як  довго  я  тебе  шукала,
Минаючи  самотні  тіні,
коли  зустріла,  заблукала
у  білопінному  цвітінні.
З  тобою  поруч  я  щаслива,
ми  разом  в  радості  і  горі,
ти  мого  серця  половина
зустрілись  в  небі  наші  зорі.

Зоя  Журвака

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973525
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2023

А мати сина жде

А  мати  сина  жде,  
А  син  її  в  полоні.
Щоденно  біль  несе,
Той  біль  ляга  на  скроні.
Щоніч  у  молитвах
Благає  мати  Бога,
Щоб  син  прийшов  не  в  снах
До  рідного  порога.

А  мати  сина  жде
І  хай  там,  що  їй  кажуть,
В  думках  до  нього  йде,
Куди  дороги  ляжуть.
Свою  любов  несе,
В  душі  плека  надію,
Вона  його  спасе...
Шепоче:  "Все  зумію".

А  мати  сина  жде,
І  син  це  відчуває,
А  сон  думки  пряде,
Сльозами  витікає.
А  поміж  них  стіна
І  сотні  кілометрів,
Летить,  мов  ластівка,
Забрати  сина  в  смерті.

Зоя  Журавка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973522
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2023

Чаклунка ніч

У  новорічну  ніч,  для  нас
Чаклунка  ніч  наворожила,
Зіткала  з  мрій  такі  дива,
У  небі  зірку  засвітила.
Два  одиноких  серця  стук
Мелодія  одної  пісні,
Стискання  двох  холодних  рук,
Тепер  ми  разом  такі  різні.
Приспів
Зима,  зима  і  заметіль,
Я  лиш  твоя,  ти  тільки  мій,
Іскриться  в  келихах  вино,
І  неважливо,  що  було.
Тепер  я  твій,  а  ти  моя,
І  не  віддам  тебе  нікому,
На  чисто  білому  снігу
Напишем  разом  нашу  долю.

І  це  для  нас  сьогодні  сніг
На  землю  падає  іскристо,
В  минуле  замітає  слід,
І  віхола  співає  пісню.
Палає  полум'я  свічі,
Хто  знає,  що  там  буде  далі?
То  дві  самотності  вночі
Серця  звільнили  від  печалі.

Зоя  Журавка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973267
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2023

З мамою до ранку говорив

Сьогодні  з  мамою  до  ранку  говорив,
У  небо  дивлячись,  я  бачив  її  очі.
Слова  летіли,  підіймаючись  без  крил,
А  по  щоках  моїх  текли  пекучі  сльози.
Думки  зажурені  снували  між  зірок,
Блукаючи  між  хмарами,  зітхали.
Лились  слова,  як  чарівний  струмок,
То  біль  і  сповідь  синова  до  мами.

Я  знову  з  мамою  до  ранку  говорив,
Як  підросли  мої  синочки-соколята,
Якби  ж  мені  твоєї  мудрості  і  сил,
Щоб  засівати  в  їх  серця  добра  зернята.
Я  говорив  і  говорив,  і  говорив,
Новин  зібралося  усіх  не  розказати,
І  було  чути  в  небі  шум  пташиних  крил,
А  з  ними  думи  мої  вітром  розіп'яті.

Приспів:
Мамо!
Ти  смутком  осіннім  і  дощиком  літнім
До  мене  в  вікно  зазирни.
Мамо!
У  слові,  у  пісні,  у  спогаді  вічнім
Ти  будеш  зі  мною  завжди.

Автор  Зоя  Журавка

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973265
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2023

Нескінченний лютий

Нескінченний  лютий
Довжиною  в  рік,
Гинуть,  гинуть  люди,
Всюди  сльози  й  крик.
Він  лютує  грізно,
Дихає  вогнем
І  ридає  слізно,
І  маха  мечем.

Лютий  лютує,
Знову  пекло  готує,  
Та  прийде  весна,
Заживемо  в  любові,
Дорога  до  волі
Нас  усіх  об'єдна.

Горем  диким,  лютим,
Сповнений  ущерть,
У  могилі  скутий,
Бо  приніс  нам  смерть.
Стомлений,  розбитий,
Біль  на  цілий  вік.
Нескінченний  лютий
Довжиною  в  рік.

Автор  Зоя  Журавка

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972675
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2023

Благословенним буде синове життя

Коли  на  землю  ляже  ніч  туманом,
У  сон  усіх  за  руку  поведе.
О  Богородице,  Небесна  Мамо,
Убережи  від  бід  дитя  моє.
Небесна  Мамо,  я  до  тебе  мовлю,  
Ти  знаєш,  як  моя  душа  болить.
Мого  синочка  огорни  любов'ю,
Прошу  над  ним  і  небеса  закрить.

Благословенним  буде  синове  життя,
І  будуть  зоряними  всі  його  стежки.
За  твоє  щастя  я  молюсь,  молюсь  щодня,
Добро  у  серці,  сину,  крізь  життя  неси.

Зігрій  теплом  його  зболілу  душу,
Візьми  за  руку  і  життям  веди,
Щоб  міг  найвищу  подолати  кручу,
Своїм  покровом  сина  захисти.
Небесна  Мамо,  я  до  тебе  мовлю,
Молюсь  до  тебе  тихо  день  і  ніч,
Мого  синочка  огорни  любов'ю,
Даруй  йому  щасливих,  довгих  літ.

Автор  Зоя  Журавка

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971799
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2023

Об'єдналась моя Україна

Об'єдналась  моя  Україна:
Схід  і  захід  в  тяжкій  боротьбі,
Чути  всюди:  звучить  солов'їна,
Наші  цінності  спільні  й  святі.

І  за  волю  у  бій  ідем  разом,
Підставляючи  кожен  плече,
Заквітує  земля  наша  садом,
Річка  щастя  й  життя  потече.

Буде  пісня  сумна  і  тужлива...
Не  пробачим!  Та  біль  цей  мине.
Переможемо!  Віра  й  надія
Нас  до  волі  й  до  щастя  веде.

Автор  Зоя  Журавка

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971696
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2023

Сила кохання

Він  такий  молодий,  а  чоло  посивіло.
Вона  ж  біла  голубка  земної  краси.
Він  красивий  і  сильний,  та  зранене  тіло.
Вона  ж  сяйво  зорі  і  проміння  весни.
Зібрав  тіло  в  кулак,  йде  дорогами  долі,
Бо  він  мужньо  несе  свій  життєвий  тягар.
А  вона  ж  наче  сонце  і  вогник  любові,
Її  ніжність  -  то  небо,  серпанок  із  хмар.
Приспів:
Серця  свої  коханням  обігріли,
У  щасті  разом  літо  і  зима.
Хай  за  вікном  сніги  лягають  білі,
А  поміж  них  заквітчана  весна.
Тепер  тече  у  даль  ріка  любові,
Джерельні  їх  і  чисті  почуття.
Кохання    -  те  у  музиці  і  в  слові
І  житиме  до  віку  у  серцях.

А  в  руках  його  сила,  яка  їх  тримає,  
Його  плечі  -  броня,  вона  завжди  за  ним.
Її  віра  і  вірність  обох  окриляє,
Він  для  неї  зумів  повернутись  живим.
Поміж  куль  у  диму  зігрівало  кохання,
І  думками  до  неї  на  крилах  летів.
Це  для  нього  виходила  в  ніч  зірка  рання,
А  він  місяцем  в  небі  для  неї  світив.

Автор  Зоя  Журавка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971072
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2023

Наша перемога світ врятує

Молитва  Україну  об'єднає,
У  нас  один  єдиний  Бог  на  всіх,
Вперед  у  бій  ідем  і  точно  знаєм,
Добром  своїх  сердець  врятуєм  світ.
Приспів:
Ми  молимось  усі  за  Україну,
Летить  молитва  наша  у  світи,
Виборюєм  щоденно  перемогу,
Бо  жити  хочем  на  своїй  землі.
І  наша  перемога  світ  врятує,
І  благодать  зійде  на  нас  усіх,
Бог  милосердно  рани  залікує,
На  мир  і  на  життя  благословить.

В  майбутнє  прокладаємо  дорогу.
Солдат  в  окопі  -  весь  народ  за  ним,
Ми  згуртувались,  щоб  здобути  перемогу,
Крізь  темряву,  щоб  світло  пронести.

Звучить  молитва  в  пісні  колисковій,
З  молитвою  іде  у  бій  солдат,
Бо  наша  сила  -  у  єднанні  й  слові,
Незламний  дух  і  міць  -  то  Божий  знак.  

Автор  Зоя  Журавка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971069
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2023

Україна-мати

Україна-мати  у  сльозах  стоїть,
Янголами  діти  линуть  на  поріг.
Україна-мати  на  весь  світ  голосить,
Бо  дітей  безжально  смерть  косою  косить.
Стогне  і  горює  Україна-мати.
Доки  буде  тіло  ворог  шматувати?
Вже  сніги  червоним  стеляться  полями,
Бо  политі  кров'ю,  що  тече  річками.

Приспів:
Я  молюся  до  Бога,  я  до  світу  кричу!
Я  благаю,  благаю,  зупиніть  цю  війну!
Усі  янголи  світу  розгорніть  свої  крила,
Щоб  війна  розпроклята  усіх  нас  не  вбила.
У  святій  боротьбі  я  прошу  допомоги,
Шлю  благання  до  світу  і  надії  й  тривоги.
Наше  світло  в  душі,  а  у  серці  добро,
Об'єднавши  разом  переможемо  зло.

Україна-мати  з  горя  почорніла,
Голосити  бідна  вже  немає  сили,
Голову  схилила,  стихла,  заніміла,
Бо  сльозою  в  серці  вогник  загасила.
Сполосали  тіло  градом  вороги,
Їй  розбили  серце  звісткою  біди.
Україна  всесвіт  від  війни  закрила,
Зранена  й  безсила  за  мить  посивіла.

Автор  Зоя  Журавка

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970586
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2023

Жінка-воїн

Жінка  взяла  берці,  на  порозі  стала
І  до  серця  фото  донечки  поклала,
Хоч  душа  від  болю  плакала  й  тужила,
А  любов  у  серці  їй  давала  силу.
Їде  жінка-воїн  землю  захищати,
Їй  би  посміхатись,  мріяти,  кохати,
Йде  до  перемоги,  Бог  її  боронить,
Бо  за  неї  доня  щохвилини  молить.

Приспів:
Жінка-українка,  роду  берегиня,
Захищає  землю  і  свою  родину,
В  неї  сила  й  воля,  і  вона  незламна,
Бо  любов  у  серці,  доля  її  славна.

За  дітей,  за  землю  йде  у  бій  безстрашно,
Мати,  жінка,  воїн  -  все  в  ній  одночасно,
Бо  за  нею  всесвіт,  з  нею  Мати  Божа,
Згине  ненависна  армія  ворожа.
І  не  схилить  вітер,  буря  не  зламає,
Все,  що  найдорожче,  жінка  захищає,
Між  боями  Бога  просить  на  колінах,
Щоб  була  здорова  і  жива  дитина.

Автор  Зоя  Журавка

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970576
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2023

Чорним вишита на полотні

Вітер  сіє  поля  лободою,
Де  росли  золотаві  жита,
Чорнозем  сполосало  війною,
Замінована  стогне  земля.
Чорний  ворон  кружляє  і  кряче,
Сірим  мороком  стелить  туман,
У  руїнах  згорьовано  плаче
Чорнобаївка,  Бахмут,  Лиман.

Смерть  безжально  махає  косою,
Україною  сунить  орда,
Небо  плаче  щоденно  сльозою,
В  нас  сумна  цьогоріч  коляда.
Заніміли  Гостомель  і  Буча,
І  Херсон  кожен  день  у  вогні,
Україна  -  то  рана  болюча,
Чорним  вишита  на  полотні.
Приспів.
Переможемо  і  зміцніємо,
Ми  відродимося  з  вогню,
Землю  зоремо  і  засіємо,
Заживем  у  своїм  краю,
І  волошками,  синьоокими
Заквітчаємося  в  житах,
Честь  і  воленьку,  славну  доленьку
Ми  прославимо  у  віках.
Автор  Зоя  Журавка

 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969014
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2022

Все в одну валізу, і дитя в руці…

Все  в  одну  валізу,  і  дитя  в  руці,
Їде  швидкий  потяг  у  чужі  краї,
Мати  залишає  рідний  дім,  сім'ю,
Щоб  урятувати  донечку  свою.
В  Україні  жінка  серце  залишає,
День  і  ніч  молитву  тихо  промовляє.
У  бою  пліч-о-пліч  чоловік  і  син,
Будьте  обережні,  дай  вам,  Боже,  сил.

Звідусіль  дороги  нас  ведуть  додому,
Де  тепло  родини  і  вогонь  любові,
І  нікому  нашу  волю  не  зламати,
За  столом  зберуться  діти,  батько  й  мати.

Чужина  стрічає  хлібом  і  добром,
Щиро  співчуває,  ділиться  теплом,
А  душа  б  летіла  птахом  в  рідний  край,
Там,  де  дім  і  рідні,  там  і  щастя  й  рай,
Там  цвітуть  жоржини,  верби  край  води,
Солов'ї  співають,  і  цвітуть  сади,  
Спориші  коврами  стелять  край  доріг.
Із  чужини  думка  лине  на  поріг.

Звідусіль  дороги  нас  ведуть  додому,
Де  тепло  родини  і  вогонь  любові,
І  нікому  нашу  силу  не  зламати
За  столом  зберуться    разом  батько  й  мати.

Просить  Матір  Божу,  рідних  бережи,
У  тяжку  хвилину  їм  допоможи.
Там  за  Україну  разом  батько  й  син,
Хай  над  ними  небо  буде  голубим,
Хай  дощами  ллється,  де  вогонь  пала,
Нехай  сяє  сонце,  де  гримить  гроза,
Нехай  чорні  хмари  вітер  розганя,
А  любові  сила  їх  оберіга.

Звідусіль  дороги  привели  додому,
Де  тепло  родини  і  вогонь  любові,
І  ніколи  нашу  волю  не  зламати,
За  столом  зібрались  діти,  батько  й  мати.

Автор  Зоя  Журавка

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968049
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2022

Поета слово - сила невмируща

Поета  слово  -  сила  невмируща
У  боротьбі,  щоб  бити  ворогів,
Для  українців  -  то  вода  цілюща,
Ключем  тече  до  нас  з  глибин  віків.

Вірші-молитви  чути  на  дзвіницях,
Незламна  віра  стукає  в  серцях.
Поета  слово  -  то  в  руках  рушниця
І  волелюбний  білий  птах.

Шикуються  слова  на  полі  бою,
Ідуть  в  атаку  проти  ворогів.
Рядками  прокладаєм  собі  долю,
Бо  вільно  жити  кожен  з  нас  хотів.

Поета  слово  -  на  війні  мов  куля,
Червоним  маком  пада  в  споришах,
Бо  Україна  -  то  криваве  поле,
Ми  біль  і  плач  карбуємо  в  віршах.

Зоя  Журавка

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965853
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2022

Мова мого народу

Мого  народу  мова  невмируща,
Ще  від  Кирила  і  Мефодія  пішла,
Як  джерело  співуча  і  цілюща,
Бо  Господом  дарована  була.

Не  знищена,  не  згублена  і  не  забута,
У  боротьбі  за  волю  ожила,
З  любові  в  серці  мова  зачерпнута,  
Вона  завжди  між  нас  жила.

Вона  звучить  у  колисковій  для  дитини,
Із  вітром  в  полі  гомонить  в  житах,
Вона  красується  у  кетягах  калини,
Вона  жива  і  житиме  в  віках.

Ми  берегли  її  красу  співучу,
Вона  гірка  і  чиста,  як  сльоза,
Єдина  мова,  рідна  і  квітуча,    
В  ній  все  для  нас  -  земля  і  небеса.

Зоя  Журавка

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965188
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2022

Айстра

Розквітла  айстра  біля  хати,
Стоїть  сердешна  між  руїн,
В  красі  самотньо  сумувати
Їй  довелося  на  війні.
Пусте  село,  немає  люду,
Ніхто  не  зірве  бур'яни,
Така  тендітна  серед  бруду,
В  ній  стільки  ніжності  й  краси.

Її  промінням  сонце  гріє,
Черпає  сили  із  роси,
Над  нею  вітер  буйно  віє...
Це  ж  треба  їй  отут  зрости!
А  вона  пнеться  вгору,  вгору,
До  сонця  тягнуться  листки,
П'є  дощову  з  хмарини  воду...
Їй  треба  сили,  щоб  цвісти.

У  пелюстках  життя,  надія,
В  теплі  насіння  дозріва...
У  них  із  вітром  спільна  мрія,
Щоб  заквітчалася  земля,
Щоб  відродилася,  зціліла,
Буяла  цвітом,  колоском,
Щоб  відстогнала,  відболіла
І  заплелася  з  мрій  вінком.

Зоя  Журавка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963916
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2022

Перемога

Перемога  тяжка,  довгождана,
Просим  Бога  про  це  в  молитвах,
Віра  в  серці  жива  й  нездоланна,
і  любов,  і  добро  поміж  нас.
Перемога  -  це  наше  спасіння,
Дух  незламний  завжди    повсякчас,
Нехай  прийде  у  душі  прозріння
І  любов,  що  врятує  всіх  нас.

Перемога  над  мороком  ночі
Нас  до  щастя,  до  світла  веде,
І  слова  нехай  будуть  пророчі:
Україна  моя  розцвіте.
Всі  дороги  ведуть  нас  додому,
Україна  у  серці  живе,
Не  здолати  ніколи  нікому,
Нам  усе  дороге  і  святе.
Приспів
Перемога  -  це  сонце  і  світло,
Перемога  -  це  мир  і  життя,
Будуть  весни,  і  зими,  і  літо,
Буде  в  наших  дітей  майбуття.

Автор  Зоя  Журавка

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962844
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2022

З Днем учителя.

В  перерві,  коли  стихнуть  гради,
З  підвалу  вчитель  вийде  на  з'вязок,
урок-онлайн  під  звуки  канонади:
-  Добридень,  діти,  почнемо  урок.

Прості  слова  учителя  до  учнів  -
З  підвалу  темного  до  світу  в  монітор.
Шляхи  історії  тернисті  і  болючі:
-  Все  треба  пережити,  діти,  це  не  сон.

А  зовсім  поруч  вибухи  й  пожежі,
Життя  і  смерть  ідуть  в  однім  ряду.
Любов  і  віра  вчителя  безмежні,
Бо  він  навчає  Україну  молоду.

В  майбутнє  укладає  слово,
І  сіє  вічне  й  добре  в  майбуття.
Учитель-учень    -  це  довічне  коло,
Добірним  колосом  уплетене  в  знання.

Зоя  Журавка.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961626
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2022

Горнися до мене, дитино

Тремтіла  жінка  в  темноті,
Дітей  до  серця  пригортала,  
Молила  Бога  при  свічі,
То  люто  орків  проклинала.
Сушила  подихом  сльозу
І  колискової  співала,
Щоб  заглушить  війни  грозу,
Стогнала,  плакала,  кричала.
Приспів:
Ти  тримайся  за  мене  міцно,
Морок  ночі  уже  минає,
Буде  спокій,  сонце  і  світло,
Буде  щастя  і  радість,  я  знаю.
Бо  моєї  любові  сила,
Зцілить,  згоїть,  усе  здолає,
Ти  горнися  до  мене,  дитино,
Моє  серце  за  тебе  благає.

І  знову  в  небі  гвинтокрил,
Сирена  виє  до  нестями.
Як  би  ж  мені,  о  Боже,  сил
Крильми  закрити  чорну  браму.
Любов'ю  огорнути  світ
І  дарувати  щастя  сину,
Для  донечки  щасливих  літ
І  захистити  Україну.

Зоя  Журавка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959947
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2022

Тремтить на вітрі чорна стрічка…

Урок  онлайн  -  йде  перекличка:
Матвій,  Денис,  Оленка  і  Тарас...
А  потім  тиша...  чому  мовчить  Марічка?
Не  підключаються  Олег  і  Стас.

-  Хтось,  діти,  знає,  де  тепер  Тетянка?
Світланка  з  Польщі  вийшла  на  зв'язок,
Ось  піключилася  з  Норвегії  Мар'янка.
-  Вже  скоро  почнемо  урок.

-  Я  знаю,  чому  мовчить  Марічка.-
Промовив  тихо  стомлений  Ігнат.  -
Могилку  бачив,  хрест  і  чорна  стрічка,
Її  безжально  вбив  проклятий  кат.


-  Іринку  нашу  врятували  з-під  завалу.
Жива,  жива...  та  тільки  без  руки.
А  ще  в  підвалі  бачив  Толю  й  Славу
Їх  дім  згорів,  загинули  батьки.


Вони  тепер  з  бабусею...  старенька,
Та  все  ж  таки  у  світі  не  самі,
Із  волонтерами  працюють  вже  давненько,
Вони  ж  у  нас,  ви  знаєте,  такі.

-  А  ти  Ігнате...  Як  у  тебе  справи?
Чи  тата  ти  свого  знайшов?
Так,  так...  він  залишивсь  на  Азовсталі,
До  перемоги  так  і  не  дійшов.

Любов'ю  вчитель  діток  обіймає.
Дай,  Боже,  їм  щасливих  довгих  літ.
А  про  Тетянку  ще  ніхто  не  знає,
Що  відлетіла  теж  у  інший  світ.

Урок  онлайн    -  йде  перекличка,
Мовчить  Марічка  і  Давид...
Тремтить  на  вітрі  чорна  стрічка  -
Скінчився  плин  дитячих  літ.

Автор  Зоя  Журавка

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959849
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2022

Прапор України

Синє  небо,  жовте  поле,
Майорить  на  Всесвіт  прапор,
Завжди  з  нами,  ще  відколи
України  йде  початок.

Від  землі  -  козацька  сила,
А  з  води  -  краса  і  врода,
Віра  в  серденьку  незламна,
Честь  і  воля  -  наша  доля.

Автор  Зоя  Журавка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957252
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2022

ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА (виконує Олена Білоконь)

Ми  переможемо,  ми  зможемо,  ми  йдемо  до  мети,
Ми  Україну  захищаємо  від  злої  орди,
Ми  об'єднані,  згуртовані  в  святій  боротьбі,
З  нами  віра,  сила,  Бог  -і  ми  не  одні!
Приспів:
Все  буде  Україна  -  буде  сонце  і  весна.
Все  буде  Україна,  бо  родина  в  нас  міцна.
Все  буде  Україна  -  і  калина  рясна-
Ти  у  мене  єдина,  ти  у  мене  одна.
Все  буде  Україна  -  буде  мир  у  нас,  добро.
Все  буде  Україна  -  буде  щастя  і  тепло.  
Все  буде  Україна-  будеш  ти,  буду  я,
Все  буде  Україна  -  заквітує  земля.

Здолає  темряву,  я  знаю,  Україна  моя,
Буде  свято,  перемога,  буде  мир  і  життя,
І  загоїть  свої  рани  українська  земля,
Зашумлять  навкруг  хлібами  золотаві  поля.

Автор  Зоя  Журавка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957251
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2022

РУШНИК (виконує Олена Білоконь)

Вишивала    мати    рушники    для    доні,
вишивала    маки,    пелюстки    червоні,
вишивала    сонце,    золоте    колосся,
щоб    коханій    доні    все    життя    вдалося.

Вишивала    мальви    білі    та    рожеві,
щоб    стежки-    доріжки    всі    були    веселі,
щоб    коханій    доні    горя    й    бід    не    знати,
голуба    й    голубку    вишивала    мати.

Вишила    калину,    вишила    червону,
вишила    стежину,    щоб    вела    додому,    
щоб    з    доріг    далеких    завжди    повертала,
оберіг    на    щастя    доні    вишивала.

Приспів
Долю,    долю    вишивала    мати,
вишивала    доні    щастя    на    рушник    стати.

Автор  Зоя  Журавка

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955820
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2022

Друзі (виконує Олена Білоконь)

Друзі  мої!  Друзі  мої!
Нехай  сонце  ясно  вам  світить  вгорі,
А  щастя  панує  у  кожному  домі,
Я  щиро  бажаю  добра  і  любові.
Щоб  міцно  трималося  роду  коріння,
Хай  буде  між  вами  завжди  розуміння.
Надія  і  віра  хай  не  полишають,
І  біди  хай  кожного  з  вас  оминають.
Приспів:
Доброго  ранку,  спокійної  ночі,
Поруч  щасливі,  закохані  очі,
Божої  ласки,  мирного  неба,
Сили  та  волі,  і  гарної  долі.

Друзі  мої,  рідні  друзі  мої!
Лелеки  додому  летять  повесні,
Діток  здоровеньких  несуть  на  крилі,
Зростають    щасливими  в  рідній  сім’ї.
Робіть  добро  тихо,  не  бачить  хай  лихо,  
не  чує  хай  заздрість,  а  всім  буде  радість,
І  знайте,  що  краще  давать,  ніж  просити,
Так  буде  на  світі  усім  добре  жити.

Автор  Зоя  Журавка

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955111
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2022

Біжать роки (виконує Марина Мілевська (м. Хорол) )

Знов  пролітають  стежинами
В  наше  минуле  думки,
Тішимось  щастя  хвилинами,
Де  зустрічалися  ми.
Думка  летить  поза  обрієм,
Крила  є  в  кожного  з  нас,
Різні  дороги  нам  випали,
Та  не  забути  той  час.  
Та  не  забути  той  час.
Приспів:
Біжать,  летять  кудись  роки,
Снують  свою  сріблясту  нитку
Незвідані  свої  світи,
В  щасливе  майбуття  нас  кличуть,
В  щасливе  майбуття  покличуть.

Знову  чарує  цвітіннями
Квітів  краса  під  вікном,
Небо  у  зорях  чарівнеє
Світить,  як  в  юності,  знов.
Пари  у  вальсі  кружляються,
Спогад  охоплює  нас,
Наші  роки  повертаються,
Нам  не  забути  той  час,
Нам  не  забути  той  час.
Приспів:
Біжать,  летять  кудись  роки,
Снують  свою  сріблясту  нитку,
Мого  кохання  ті  стежки
У  юність  знов  мене  кличуть,
У  юність  знов  мене  покличуть.

Автор  слів  Зоя  Журавка
Музика  Василя  Симулика
Виконує  Марина  Мілевська  (м.  Хорол)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955110
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2022

Пісня скрипаля

У  вечоровій  тиші  пісня  скрипаля,
і  стогне  й  плаче  та  мелодія  сумна,
бо  тужить  з  вітром  Україна  у  диму,
слізьми-дощами  гасить  полум'я  вогню.

Приспів:
Дай,  Боже,  сили  нам  перемогти
і  Україну  нашу  вберегти,
у  спадок  дітям  не  залишити  війну,
а  відродитися  із  попелу  й  вогню.

Тужлива  пісня  лине  з  вітром  у  поля,
у  муках  стогне  наша  зранена  земля.
Ти  грай,  скрипалю,  тебе  слухає  весь  світ,
хай  кожен  знає,  як  твоя  душа  болить.

У  мить  спочинку  між  боями  на  війні
скрипаль  дарує  щиро  світові  пісні,
у  тій  мелодії  надія  і  любов,
у  вечоровій  тиші  лине  пісня  знов.


Зоя  Журавка

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952050
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2022

В підвалі діти говорили

Гуділи  в  небі  гвинтокрили,
в  підвалі  діти  говорили
не  про  ляльки  і  не  про  гру  -  
про  страх,  про  сльози  і  війну.
Одна  подружка  говорила,  
що  в  неї  вже  немає  сили,
немає  сили  і  снаги
терпіти  біль,  що  навкруги.
А  інша  думала  й  мовчала,
а  потім  подружці  сказала:
"Я  бачила  в  своє  вікно
пташине  зламане  крило,
і  не  зважаючи  на  страх,
той  птах  кружляв  у  небесах
і  щебетав,  що  від  вогню
своє  гніздечко  вбороню...
Та  тільки  зламане  крило
ще  більше  закривавило.
На  ранок  глянула  в  вікно
гніздечка  там  вже  не  було,
стояло  дерево  згоріле,
а  навкруги  все  сіре-сіре...
Змахнула  на  щоці  сльозини,
терпіти  вже  немає  сили.
Її  подружка  пригорнула
і  в  неї  теж  сльоза  капнула.
-А  я  дивилася  на  кішку,
колись  красиву  Білосніжку,
в  підвал  забігла  між  людей,
всього  боялась  і  мишей.
В  куток  забилась  білолаха
і  дибки  шерсть,  мабуть,  від  страху.
Я  простягла  свою  долоньку.
"Киць-киць"  гукнула  кострубоньку,
та  замурликала  привітно,
якось  неначе  стало  світло.
Я  пригорнула  Білосніжку  -  
тепер,  подружко,  маю  кішку.
Як  мені  страшно,  муркотуха
щось  муркотить  мені  на  вухо,
я  теж  про  щось  розповідаю,
тепер  ось  я  про  неї  дбаю.
Гуділи  в  небі  гвинтокрили,
в  підвалі  діти  говорили
не  про  ляльки  і  не  про  гру  -  
про  страх,  про  сльози  і  війну.

Зоя  Журавка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951371
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2022

Жінка проводжала на війну кохання ( виконує Олена Червінчук)

Жінка  проводжала  на  війну  кохання,
на  вустах  бриніло  лиш  одне  прохання:
"Повернись  додому,  любий  мій,  живим,
коли  я  без  тебе,  то  не  маю  сил.
Я  не  маю  щастя,  коли  ти  далеко,
повертайсь  скоріше,  вже  летить  лелека
до  гнізда,  що  звила  у  нас  біля  хати,
будем  тепер  разом  на  тебе  чекати".

Вийде  рано-вранці,  стане  край  воріт,
до  лелеки  мовить,  чи  не  зна  де  слід?
Чорнокрила  птахо,  ти  лети  скоріше,
звісткою  від  мене  милого  потішеш.
Кинь  йому  пір'їнку,  чуєш,  не  шкодуй,
буде  оберегом  від  ворожих  куль.
Жінка  до  лелеки  знову  говорила:
"Якби  ж  ти  зуміла  дати  мені  крила".

Птаха  у  гніздечку  пташенят  плекає,
жінка  у  віконце  вдалеч  поглядає:
"Якби  мала  крила,  я  б  закрила  небо,
сонцем,  вітром,  світлом  стала  б  я  для  тебе.
Я  до  тебе,  милий,  у  думках  полину,
принесу  з  собою  щастя  на  хвилину,
обійму  любов'ю,  пригорнусь  думками,
то  війна  розлука  стала  поміж  нами".

Зоя  Журавка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951370
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2022

Дитинство забрала війна

Щасливим  дитинство  було  до  війни,
війна  крила  мрій  обпалила,
згорілі  надії  полинули  в  сни,
а  сонце  закрила  завіса  сіра.

Дитинство  забрала  проклята  війна,
малюємо  чорним  картини,
бо  чорною  стала  цьорічна  весна,
веселку  забрала  в  дитини.

Вона  посмішку  вкрала  і  радість,  і  сміх,
безтурботність  і  щастя  забрала,
бо  дорослими  стали  всі  діти  за  мить,
як  здригнулись  міста  від  удару.

Та  розквітне  земля!  Буде  все  Україна!
Заколосяться  щедро  хлібні  поля  -
і  буде  щасливою  кожна  дитина.
Буде  мир,  буде  щастя  і  буде  весна!

Автор  Зоя  Журавка

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949472
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2022

Соловей

Весна  прийшла,  співає  соловей
так  п'янко,  аж  в  душі  стинає,
йде  часу  плин  і  незважаючи  на  все,
живе  кохання,  в  серці  розквітає.

Співає  пісню  ніжно  соловей,
акомпонують  смерчі,  гради,
в  гніздечку  заколихує  дітей,
а  в  небі  сяють  блиски  канонади.

А  він  співає  дзвінко  про  кохання,
розп'явши  крильця  сірі  над  гніздом,
така  зворушлива  мелодія  зізнання,
здолає  все  його  палка  любов.

Автор  Зоя  Журавка

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949469
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2022

Пісенне зерно

На  крилах  любові  лечу  до  людей
і  сію,  мов  квіти,  по  світу  пісень,
Я  гілку  любистку  схилю  до  грудей
і  з  миром  у  серці  почну  новий  день.
Мені  посміхається  сонце  вгорі,
у  синьому  небі  -  зорі  ясні,
я  в  серці  своєму  плекаю  добро,
для  вас,люди,  сію  пісенне  зерно.

У  кожній  мелодії  -  спів  солов'я,
і  сила,  і  воля,  і  правда  моя,
Дарую  хвилюючу  мить  чарівну,
для  когось  страждання  солону  сльозу.
Як  діти,  пісні  десь  полинуть  у  світ,
А  ви  їх  співайте  і  бережіть.
У  кожному  слові  частинка  тепла,
Щоб  пісня  довіку  між  нами  жила.

Автор  Зоя  Журавка

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948450
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2022

Оберіг хрещеному

Мій  хрещений  батьку,  любий,  дорогий,
Дуже  тебе  прошу,  повертайсь  живим!
Я  свої  долоньки  простягну  тобі,
Зичу  перемоги,  тату,  в  боротьбі.

Хай  ворожі  кулі  тебе  оминають,
Мої  побажання  в  бою  захищають,
А  малюночок  до  серця  в  кишеньку  клади,
Він  тебе,  татусю,  вбереже  від  біди.

Автор  Зоя  Журавка

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948449
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2022

Зачарована весною

Зачарована  весною,
Я  любов  до  вас  несу
І  джерельною  водою
Окроплю  земну  красу.
Попрошу  у  неба  сили,
Від  землі  візьму  снаги,
Щоб  як  я,  усі  любили
І  щасливими  були.

А  весна  буяє  цвітом,
У  рожевому  садки,
Покотилась  краса  світом,
Про  кохання  всі  думки.
Посміхніться  щиро,  люди,
Зачаровує  весна,
І  вдихніть  на  повні  груди,
А  в  траві  блищить  роса.

Зоя  Журавка

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948040
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2022

Птаха перелітня

Летить,  неначе  птаха  перелітня,
Самотня  жінка  у  чужі  краї,
Сумує,  що  розквітне  скоро  вишня,
Зростуть  без  неї  діточки  малі.
Від  смутку  того  серце  завмирає,
Сльозами  змиє  болі  і  жалі,
З  надією  у  серці  засинає,
Все  скоро  стане  на  "круги  свої".

Приспів
Ви  візьміть  у  небо  синє,
Птахи,  пісню  на  крило,
Хай  летить  на  рідну  землю
Мого  серденька  тепло,
Привітайтесь  до  родини,
Покружляйте  над  селом,
Я  сумую  щохвилини,
Ви  живіть  усі  з  добром.

Там  чорнобривці  тягнуться  до  сонця,
І  мальви  зазирають  у  вікно.
У  тиші  вечоровій  під  віконцем
Дітей  учить  бабуся  на  добро.
А  колискова  лине  поміж  зорі,
Із  вітром  жінка  шле  у  тихий  сон:
"Я  ніжно  обіймаю  тебе,  доню,
Молюсь  за  тебе,  сину,  до  ікон".

Життя  гортає  аркуші  неспинно,
Летять  роки,  вже  діти  підросли.
Зістарілись    батьки  і  полетіли,
Непопрощавшись  в  іншії  світи.
А  жінка  та,  як  птаха  перелітня,
Не  прижилася  там  і  тут  чужа,
Бо  загубилася  десь  найцінніша,
Та  іскорка  родинного  тепла.

Зоя  Журавка

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948039
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2022

ЗАКРИЛИ НЕБО ЖУРАВЛІ

Летять  у  небі  журавлі,
летять  на  захист  України,
закриють  небо  все  крильми,
щоб  зберегти  життя  людини.
Летять  ворожі  літаки,
Птахи  між  них,  а  їм  не  страшно,
летять  до  рідної  землі
між  куль:  вони  безстрашні.
О  світе!!!  Ми  ж  просили  вас
від  ворогів  закрити  небо,
а  нас  почули  журавлі:  
це  їх  земля,  і  їм  це  треба.

Зоя  Журавка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947958
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2022

Війна дитячими очима

Я  маленька  дівчинка  з  міста  великого,  
Маю  тата  і  маму,  росла  в  щасті  колихана,
Розбалована  рідних  любов'ю,  турботою.
На  світанні  війна  увірвалась  скорботою.

У  піжамі  спросоння  біжимо  в  бомбосховище,
А  виходячи  звідти,  бачим  всюди  руйновище.
Харків  мій  рідний  у  диму  і  вогні.
Ой  матусю,  рідненька,  дуже  страшно  мені.

Я  молюся  до  Бога,  склавши  ручки  маленькі,  
У  підвалах  ховалися  діти  й  старенькі,
Докупи  тулились,  молились,  молились,
Щоб  жахіття  й  страхи  скоріше  скінчились.

І  з  підвалу  в  машуну,  і  на  склі  напис  "діти".
Я  ніяк,  ну  ніяк  не  могла  зрозуміти,
Де  провина  моя  і  чому  хочуть  вбити?
Я  ще  мало  жила  і  так  хочу  любити...

Від  війни  я  сховалась,  тут  тихо  й  весняно,
І  квітують  сади  білопінно  й  духмяно,  
Але  сумно  мені,  бо  не  знаю,  де  друзі,
Шлю  листи  в  нікуди  своїй  кращій  подрузі.

Дуже  хочу,  щоб  було,  як  колись:
Щоб  уроки  у  класі  моїм  почались,
Повернулись  за  парти  діти  до  школи,  
Щоб  війни  не  було  у  нас  більше  ніколи.

Зоя  Журавка

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947956
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2022

Забрала все у нас війна

Жили  щасливо  до  війни,
Війна  життя  перевернула,
Бо  від  навали  сатани
Уся  земля  у  мить  здригнулась.
У  відчаї  і  у  сльозах
До  Богородиці  хилились,
І  день  і  ніч  у  молитвах,
Ніколи  так  ще  не  молились.

Горить  Гостомель,  Конотоп,
І  Київ,  Суми,  Маріуполь,
В  руїнах  Миргород,  Ірпінь,
І  Харків  стогне  в  тяжких  муках.
Забрала  все  у  нас  війна,
Кохання  теж  проклята  вбила,
В  тяжку  хвилиноньку  життя
Любові  свічку  затушила.

Горять  і  села,  і  міста,
В  підвалах  народились  діти,
Як  тінь  у  небі  крук  літа.
Рашисти,  в  пеклі  вам  горіти.
Уже  ви  прокляті  людьми  -
І  кара  вас  настигне  Божа,
Ми  захлинаємось  слізьми,
Та  Україна  переможе!
Приспів
Війна,  ой  що  ж  ти  наробила,
У  матері  забрала  сина.
Війна,  яка  ж  ти  розпроклята,
Воює  донечка  за  брата.
Війна  дітей  посиротила
І  кожна  жінка  посивіла.
Війна,  це  сльози  і  розлука.
Будь  проклята  Росія-сука!

Зоя  Журавка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947109
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2022

Війна

Над  Україною  раненько  сонечко  зійшло,
Дрімало  в  тиші  у  ранковій  місто  і  село,
У  спокої  малечу  колихали  дивні  сни...
Смертельно  спалахнули  в  небі  зорянім  вогні.
Приспів:
Війна  смертельним  пострілом  ввірвалася  в  наш  дім,
Війна,  що  сіє  градами  ворожими,  мов  грім,
Горить  моя  країна  у  пекельному  вогні,
Болить  -  болить  нестерпно  нам  усім,  тобі  й  мені.
Війна  зламала  долі,  ниє  зранена  душа,
Війна  -  то  на  землі  йде  боротьба  добра  і  зла,
Свіча  прощальним  вогником  і  плаче,  і  горить,
Одна  до  перемоги  в  нас  дорога  -  будем  жить.

За  одну  мить  усе  змінилось  в  нашому  житті,
І  мрії  полетіли  поміж  градами  в  пітьмі,
Та  віра  не  похитна,  з  нами  правда,  з  нами  Бог,
Ми  об'єднались  в  боротьбі,  пліч-о-пліч  кожен  крок.

Зоя  Журавка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947108
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2022

Синові (виконує Олена Білоконь)

Колихала  мати  сина  до  зорі,
За  вікном  співали  пісню  солов'ї.
Ти  зростай,  синочку,  в  мирі  і  добрі
І  черпай  здоров'я,  силу  від  землі.
Купель  заварила  сину  з  сон-трави,
Щоб,  дитино,  бачив  ти  солодкі  сни,  
Вітерець  гойдає  люльку  із  верби,
Любий  мій  синочку,  спи,  маленький,  спи.

У  піснях  сповитий,  підростає  син,
Мати  просить    дуба  мудрості  і  сил.
Віковічний  дубе,  ти  ростеш  роки:
Глибоко  коріння,  високо  гілки.
Свою  міць  незламну  синові  віддай,
Бо  колись  він  буде  боронити  край,
Щоб  була  у  нього  сила  козака,
Стежечка  барвиста,  доленька  легка.


Виріс  син,  як  сокіл,  у  життя  злетів,
А  за  нього  мати  просить  вищих  сил.
В  молитвах  до  Бога  рученьки  склада,
В  материнськім  серці  сила  не  згаса.
А    її  молитва  янголом  летить,
У  тяжку  хвилину  сина  захистить,
Просить  Матір  Божу  за  своє  дитя,
У    словах  тих  віра  сильна  і  свята.

У  думках  до  нього  небо  прихиля,
Хай  щаслива  доля  сина  окриля,
Щоб  свою  голубку  у  житті  зустрів
І  коханням    вірним  серденько  зігрів,
Щоб  і  хліб  до  столу  і  добро  було,
Щоб  родило  в  полі  і  в  садах  цвіло,
Щоб  у  щасті  жити  сину  до  ста  літ
І  міцнів  з  роками  наш  козацький  рід.

Автор  Зоя  Журавка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946706
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2022

Молитва за солдата (виконує Олена Білоконь)

Свічки  палають  у  руках,
Жінки  в  молитві  на  колінах,
За  вас,  солдати,  в  молитвах
Вся  наша  рідна  Україна.
Над  ними  небо  прихили
І  борони  від  куль  ворожих,
Ми  молимось  до  всіх  святих,
Допоможи  нам,  Сину  Божий.

Всевишній,  помилуй,  янгол  врятуй
Сина,  і  батька,  і  брата.
Матінко  Божа,  біль  наш  відчуй,
Молимось  ми  за  солдата.
Лине  молитва  у  небеса,
Просим  у  світу  прозріння,
Захистом  буде  віра  свята,
Дай,  Боже,  людям  спасіння.

Маріє  Діво,  ми  благаєм,
Накрий  покровом  нас  усіх,
І  залікуй  душевні  рани,
Почуй  мільйони  голосів.
Благослови  нас  просим  миром,
Даруй  нам  світло  і  тепло,
У  твою  милість  вірим  щиро,
Нехай  панує  скрізь  добро.

P.S.
Силою  молитви  ворога  спиню,
Я  за  Україну  Господа  молю,
За  життя  солдата  прошу  оберіг,
І  за  його  подвиг  уклонюсь  до  ніг.

Автор  Зоя  Журавка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946704
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2022

ЗАЦІЛУЙ (пісню виконує Олена Білоконь)

На  смерканні  зорі  сходять,
я  іду  до  тебе  в  ніч,
білокрилий  в  небі  лебідь
демонструє  вільний  літ.
Може,  я  на  нього  схожа,
та  не  в  тому  зовсім  річ,
в  квітах-росах  босонога
я  іду  тобі  навстріч.

Приспів:
Обійму  тебе,  обіму,
пригорнуся  до  тебе  ніжно,
в  небі  місяцю  одному  
споглядати  на  нас  утішно.
Обійму  тебе,  обійму,
нехай  бачать  у  небі  зорі,
своє  серденько  покладу
в  твої  руки,  віддам  я  долю.

Я  лебідкою  до  тебе
знов  щовечора  лечу,
про  кохання  шепотіти
будем  разом  до  схочу.
Нехай  що  там  кажуть  люди  -
почуття  моє  святе,
пов'язало,  повінчало
і  шалене  й  молоде.

Приспів:
Зацілуй  мене,  зацілуй,
пригортай    мене  ніжно,  ніжно,
зваблюй,  любий  ,мене,  балуй,
я  з  тобою  свята  і  грішна.
Місяць  човником  проплива,
нічка  сиплеться  зорепадом,
вітер  пісню  в  траві  співа,
ми  щасливі  з  тобою  разом.

Автор  Зоя  Журавка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934646
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2021

ЖУРАВЛІ (пісню виконує Олена Білоконь)

Там  журавлі  летіли  клином
вечірнім  небом  над  селом,
а  батько  сивий,  мати  сива
дивились  в  небо  за  вікном.
Один  журавлик  повернувся,
змахнувши  їм  своїм  крилом,
і  наче  сином  обернувся,
почувся  голос  під  вікном.

Приспів:
Мамо,мамо,
він  крикнув  криком  журавлиним.
Мамо,  мамо,
і  янголом  злетів  у  вись.
Чуєш,  тату,
я  захищав  свою  країну,
а  ви  живіть,  
а  ви  живіть  тут,  як  колись.

Я  вас  прошу  мене  пробачте,
інакше  просто  не  зумів,
болить,  я  знаю,  та  не  плачте  -
і  в  небо  янголом  злетів.
Голосить  матінка  за  сином,
а  батько,  наче  скам'янів,  
вдивляється  у  небо  сине.
Кого  з-за  хмар  чекає  він.
А  ключ  у  небі  журавлиний
махає  їм  з  небес  крильми,
то  не  сім'я  літа  пташина,
то  наші  янголи-сини.

Автор  Зоя  Журавка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934643
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2021

ЧАШКА КАВИ (пісню виконує Олена Білоконь)

Чашка  чорної  кави  в  руках
і  кав'ярня  у  центрі  міста,
серед  тисяч  людей  одна,
в  мегаполісі  шумно  й  тісно.
День  за  днем  перегони,  мости,
в  мене  все  є,  лише  б  любити,
завтра  знову  самотньо  іти,
мрії  варто  свої  здійснити.
 Приспів:
А  я  не  хочу  просто  так  жити,  
я  хочу  кохати,  я  хочу  любити,
на  сильне  плече  голову  схилити,
з  тобою,  коханий,  у  щасті  прожити.  
Нестримно  хочу  палко  любити,
у  ніжних  руках  серденько  відкрити,
в  парі  кохати,  у  росах  ходити,
любить  до  безтями,  у  щасті  прожити.

Чашка  чорної  кави  в  руках,
мрії  десь  серед  поля  де  квіти,
мчить  за  місто  авто  в  думках,
щоб  кохання  своє  зустріти.
Вітер  в  косах  моїх  виграє,
на  вустах  присмак  кави  гікої,
доле,  доле  ,у  мене  все  є,
тільки  б  щастя,  тільки  б  любові.

Автор  Зоя  Журавка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934468
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2021

ПРИСВЯТА МАТЕРІ (пісню виконує Олена Білоконь)

Йду  до  храму  молитися,  мамо,  за  тебе,
відлетіла  душа,  а  ти  в  серці  жива.
Моя  пісня,  мій  янголе,  лине  у  небо,
а  любов  в  кожнім  слові  і  щира  й  свята.
Я  до  Господа  Бога  в  молитві  благаю,
у  риданні  гіркому  схилюсь  до  хреста.
Ти  пробач  мені,  мамо,  за  що  і  не  знаю,
може,  щось  не  сказала,  а  щось  не  змогла.
Приспів:
Ой  погасла  ясна  зоре,
Боже,Боже,  яке  горе,
гірка  втрата  серце  крає  -
серед  нас  тебе  немає.
На  весні  вишневим  цвітом,  
теплим  дощиком  і  вітром,
білим  птахом,  ясним  сонцем
ти  поглянь  в  моє  віконце.

Мати  Божа,  у  тебе  прощення  благаю,
хай  до  раю  безвинна  душа  відліта,
там  до  вічності  в  мирі  і  спокої  буде
і  для  Господа  Бога  пісень  заспіва.
І  добром  засівати  мене  вчила  мама,
щоби  нива  життя  була  щедра  й  рясна,
віру  в  Бога,  молитву  мені  залишила,
найдорожче  у  спадок,  що  є  віддала.

Автор  Зоя  Журавка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934465
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2021

ЛІТНІЙ ДОЩ

Літній  дощ  за  вікном  
свіжістю  напоїть,
ми  удвох  за  столом,
поміж  нами  сповідь,
і  про  те,  і  про  це
заплітаєм  разом,
так  слівце,  за  слівце
проженем  образу.

Літній  дощ  шелестить,
вибива  по  шибці
і  струмочком  біжить
в  далеч  по  доріжці,
прохолодна  вода
і  живильна,  й  чиста,
а  любов  поміж  нас
така  промениста.

Пригортаєш  мене
ти  до  серця  ніжно
і  шепочеш  слівце
про  любов  утішно,
погляд  твій,  наче  ніч,
і  бездонне  море,
разом  ми  пліч-о-пліч
в  радості  і  горі.
Зоя  Журавка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934241
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2021

МИЛОСЕРДЯМ ОСВЯЧЕНІ

Де  безжально  війна  сіє  кулі  на  полі,
Чорний  ворон  там  кряче  і  в  день  і  вночі,
Милосердям  освячені  і  добротою
Обереги  життя  для  людей  -  лікарі.

З  вами  поряд  і  Бог  і  священна  молитва,
З  вами  сила  небес,  Божа  мати  й  святі.
Ви  завжди  в  боротьбі,  щоби  іскра  не  скресла,
Бо  на  полі  життя,  ви  добра  сіячі.

Лікарі,  лікарі,  в  миний  час  і  воєнний,
Ви  лікуєте  тіло  і  душі  людські.
Зичим  Божої  ласки,  уклін  вам  доземно
За  жертовність,  що  рясно  цвіте  на  землі.

Янголи  наші  у  білих  халатах,
Вам  бажаєм  добра  і  тепла,
Щоб  доленька  щедра,  любов'ю  багата,
Буйно  цвітом  духмяним  цвіла.

Автор:  Зоя  Журавка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933600
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2021

КОХАННЯ МОЄ

А  кохання  моє,  наче  вітер,
Огортає  тебе  білим  цвітом,
Теплим  подихом  зігріває,
Ніжить,  пестить  і  пригортає.

А  кохання  моє,  наче  сонце,
Посміхнеться  до  тебе  в  віконце
І  промінчиком  ніжно-ласкавим
Поцілує  зухвало  лукаве.

А  кохання  моє,  наче  місяць,
В  темну  ніч  тобі  стежку  освітить,
Щоб  не  впав  на  шляху,  не  спіткнувся
І  в  обійми  мої  повернувся.

А  кохання  моє,  наче  дощик,
Подарує  снаги  тобі  повен  горщик,
Сили  й  свіжості  повен  келих,
Мрій  крилатих  і  днів  веселих.

Автор:  Зоя  Журавка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933597
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2021

З МАМОЮ ПОГОВОРИЛА

Я  з  мамою  сьогодні  говорила,
Про  те,  про  се  хотілось  розказать.
Слова…  слова…  летіли,  мов  на  крилах,
і  по  щоці  скотилася  сльоза.

А  погляд  мій  прикутий  до  хмарини
В  ній  щось  узріла  не  земне,
І  покотилися  з  небес  краплини  -
У  серце  болем,  що  пекуче  спалахне.

Я  говорила,  говорила,  говорила,
Новин  зібралось  за  роки,
Допоки  з  неба  птаха  сизокрила
Не  увірвалась  криком  у  думки.

Автор  Зоя  Журавка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931680
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2021

СМАРАГДОВЕ НАМИСТО

Смарагдове  намисто  я  вдягаю,
До  тебе  на  побачення  іду,  
Що  буде  далі  я  того  не  знаю,
Чи  щастя  я  в  тобі  своє  знайду?

А  в  небо  нічка  зорі  розсипає,
Виблискують  смарагди  у  очах.
Бентежні  мрії  і  зелені  чари,
І  посмішка  зваблива  на  вустах.

До  дна  чар-зілля  випили  з  тобою,
Розсипались  смарагди  у  траву,
А  в  серденьку  моїм  нема  спокою,
Я  знов  до  тебе  завтра  в  сад  прийду.
 
Приспів
На  ниточку  долі  збираю  намисто,
Смарагди  зелені,  яскраві,  іскристі.
Рядок  за  рядочком  на  ниточку  в'ється,
Смарагдова  стежечка  до  твого  серця.

Автор  Зоя  Журавка

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931678
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2021

МОЄ СЕЛО

Там  за  селом  у  полі
волошок  синій  цвіт,
і  стиглий  жовтий  колос,
і  жайворонка  спів.
Дитинство  босоноге
і  юності  стежки.
Село  моє,  про  тебе
завжди  мої  думки.
Приспів
Найкраще  в  цілім  світі
село,  моє  село.
До  журавлів  думками
впаду  я  на  крило.
Душа  моя  співає,
калина  під  вікном,
і  матінка  стрічає
любов'ю  і  добром.

Там  мальви  величаві
у  різних  кольорах,  
під  стріхою  гніздечко
збиває  собі  птах.
Квітують  п'яно  вишні,
щебечуть  солов'ї,  
там  перші  поцілунки
надії  і  жалі.

І  знайте,  куди  б  доля
мене  не  завела,
ніколи  не  забуду
я  рідного  села.
Вам  щирі,  добрі  люди,
сьогодні  шлю  привіт,
тепло  в  моєму  серці
лишив  дитинства  світ.

Зоя  Журавка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881904
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2020

ЗАПЕКЛО МИНУЛЕ

Полетіли  діти  у  світи,
кожен  з  них  шука  свою  дорогу,
крок  за  кроком  до  мети,
у  душі  ховаючи  тривогу.

Про  батьків  стареньких  і  садок,
що  туливсь  до  хати  на  причілку,
і  духмяний  весняний  бузок,
полосату  трудівницю-бджілку.

Про  стареньку  хату,  що  роки
зігрівала  у  морозну  зиму,
запекло  минуле…до  щоки
смутку  павутинку  невидиму.

Сон  наснився…хата  вранці
застогнала,  як  стара  людина,
в  вікнах  видно  старі  ланці,
на  долівці  зношена  свитина.

На  даху  безжально  вітер  
пошматав  погнилий  очерет,
лиш  висить  самотньо  в  тиші
на  стіні  ще  чийсь  портрет.

Та  не  всохла  яблуня  старезна,
рясно-рясно  щовесни  цвіте.
стовбур  сильний,  крона  величезна,
все  чекає,  хтось  таки  прийде.

Не  забули  ж  смак  її  дарунків,
білого  наливу  аромат,
в  холодку  під  кроною  цілунків,
щебетання  у  гнізді  пташат.

Вечорами  тут  збиралася  родина,
просто  так  сиділи  в  спориші,
а  під  хатою  цвіла    жоржина,
І  було  так  тепло  на  душі.

І  поки  стоїть  стара  хатина,
а  в  саду  співають  солов’ї,
тут  колись  збереться  вся  родина,
бо  міцне  коріння  у  сім’ї.

Зоя  Журавка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860945
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2020

ДИВАКУВАТА

Біжить,  всіміхається    дівча
босоніж  в  росах  на  світанні,
упала  хустка  із  плеча,
літає  мріями  в  коханні.
Що  буде  далі,  ще  не  знає,
краса  квітує  весняна,
любов’ю  смуток  пеленає,
в  цілунках  спита  до  п’яна.
А  в  косах  запахи  любистку,
конвалій,    м’яти,    чебрецю,
ромашкову  зірве  пелюстку.
Він  любить!  Любить!  Я  лечу!
Хай  скаже  хтось:  дивакувата,  
любов  на  показ  виставляє.
Її  несе  любов  крилата
від  злих  очей  оберігає.

Зоя  Журавка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860184
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2020

ЗИМА КАШУ НАВАРИЛА (дитяче)

Зима  кашу  снігову
діткам  наварила,
білу  льодяну  крупу
дощиком  змочила.

Ой  смачнюща  каша  біла,
ням-ням-ням,
випав  дощик  посіріла,
трам-там-там.

В  небі  зіроньки  вночі
вогником  світили,
білу  кашу  снігову
сяйвом  прикрасили.

Зоя  Журавка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859310
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2019

КОЛИ ЛЮБОВ У СЕРЦІ ПОМИРАЄ

Він  так  кричав,  що  все  дістало,
у  нього  сил  терпіть  нема.
Вона  ж  дивилась  і  мовчала,
лиш  тихо  плакала  душа.
У  горлі  кліщами  стискало,
ледь-ледь  змогла  хоча  б  дихнуть.
Повільно  щастя  відлітало,
що  сталось,  не  могло  збагнуть.
Він  знов  кричав,  що  завжди  лізеш,
хіба  там  діло  є  твоє?
Чом,  любий,  по-живому  ріжеш
на  клапті  серденько  моє?
А  в  голос  так  і  не  сказала,
лиш  тільки  погляд  відвела,
стражденна  думка  відлітала
туди,  де  ще  любов  жила.
Там  теж  колись  всього  бувало,
але  ж  вогонь  в  очах  палав,
вона  завжди  отак  мовчала,
коли  у  гніві  він  кричав.
Вона  мовчить,  а  він  бушує,
як  в  морі  хвилі  підійма,
вона  ж  терпляче  жде  й  веслує,
від  шторму  човен  вберіга.
А  він  гримить  об  стіл  рукою,
слова  осколками  летять.
Що  бачив  я  в  житті  з  тобою?
Від  слів  тих  рани  так  болять.
І  знов  нічого  не  сказала,
закам’яніла,  як  стіна,
на  крилах  пір’я  догорало
у  мріях    більше  не  літа.
Як  тінь  самотня  по  кімнаті
снує  від  кухні  до  вікна,
думки  до  вітру  розіп’яті,
спустошена  душа  й  сумна.
Що  буде  далі  їй  байдуже,
вона  ж  роками  ним  жила.
Болить…болить  нестерпно  дуже,
коли  любов  у  серці  помира.
Зоя  Журавка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859167
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2019

НА СЕРЦІ РУБЦІ

Черствіє  душа  від  образи,
а  в  серці  всихає  любов.
Як  захист,  байдужість  відразу
лікує  збентежену  кров.
Зневажливий  тон  і  докори,
болючі  слова,  як  плювок…
Неначе  здуріли!  Відколи
не  чуємо  власних  думок?
Той  ляпас  словесний  сльозами
пекучо  біжить  по  щоці.
Ось  так  і  стаєм  ворогами,
лишаєм  на  серці  рубці.

Зоя  Журавка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857763
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2019

ГУЛЯЛА ПІД ДОЩЕМ

Сьогодні  я  гуляла  під  дощем,
стрімкі  потоки  бігли  без  упину,
одні  стікали  потай  до  грудей,
а  інші  десь  ховалися  за  спину.

А  дощик  далі  й  далі  мандрував,
бентежив,  тішив,  свіжості  дарунок,
потік  краплистий  ніжно  лоскотав,
мов    юності  безвинний  поцілюнок.

Я  змокла  вся  від  дотику  дощу,
а  безсоромник  все  блукав  грайливо,
для  нього  й  коси  русі  розпущу
і  посміхнусь  замріяно  й  щасливо.

Немов  з  відра,  із  неба  лив  і  лив
стрімким  потоком  сині-сині  води,
вологою  окутав,  полонив,
даруючи  краплини  насолоди.

Зоя  Журавка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850766
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2019

СЕЛО В РОКИ ВІЙНИ

Майже  століття  вже  минуло,
а  знову  хочу  пригадати,
коли  село  моє,  обпалене  війною
безжально  нищили  загарбники-солдати.
Хати  в  диму,  собаки  виють,
а  діти  плачуть  і  кричать,
десь  мати  тужить...  аж  у  вирій
до  Господа  гіркі  слова  її  летять.
А  старші  діти  похапцем  до  лісу
тягли  корів,  курей,  ягнят,
ховали  біль  у  димову  завісу
заплаканих  дитячих  оченят.
Горіли  скирди,  вулиці  горіли,
гриміли  танки,  скрежет,  гвалт,
земля  здригалася…лишились  обеліски.
тобі  вклоняюсь,  визволитель  наш,  солдат!
Про  ті  роки  пригадуєм  частенько,
Бабусі  й  досі  сняться  сни  страшні.
Моя  Держово!  Україно-ненько!
Живи  у  славі,  мирі  і  добрі!
Було  всього  в  нас,  бідно  і  багато
родила  нива  хліба  у  степу,
селяни  мріяли,  трудилися  завзято,
щоб  відродить  своє  село.
З  руїн  підняти,  травами  встелити,
щоб  все  навкруг  співало  і  цвіло,
у  щасті  й  мирі  завжди  жити,
аби  війни  ніколи  не  було.

Автор:  Зоя  Журавка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848655
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2019

УКРАЇНСЬКА МОВА

Красива,  мила  й  калинова  -
Це  наша  українська  мова!
Нема  ріднішої  на  світі,
Передаєм  її  у  спадок  дітям.
Бо  українською  і  предки  говорили,
Боролися  за  неї  і  любили.
Злітай  крилато  піснею  у  небо,
Найкраща  в  світі,  іншої  не  треба.

Зоя  Журавка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836021
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2019

ЖИВІТЬ З ДОБРОМ

Живіть  з  добром,  не  плюйте,  люди,
в  колодязь  де  й  самі  п’єте.
І  не  топчіть,  не  хайте  і  не  гудьте
ту  землю,  на  якій  ви  живите.
Візьміть  мітлу,  повимітайте
озлобу  з  серця  і  з  села,
добра  насіннячко  насійте,
хай  зійде  й  рясно  розквіта.
Весна  святково  прибере  оселю,
умиє  вранці  росами  село,
корінням  глибоко  у  землю
вросте  колись  посіяне  добро.

Зоя  Журавка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833008
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2019

ЛЮБЛЮ СЕЛО

Люблю  село,  ці  трави  буйні,
ромашки  білі,  спориші,
струмочків  звуки  мелодійні
і  сяйво  сонця,  сум  дощів.
І  журавлів,  що  в  синім  небі
прощай  курличуть  восени,
і  солов’їв,  що  біля  греблі
в  терновім  тьохкають  кущі.
Цей  подих  вітру  на  світанні
і  білопінний  цвіт  садів,
і  сиві  вечори  туманні,  
і  пару  білих  лебедів.
Бузок  дурманить  ароматом,
акацій  білі  кружева,
тут  свіжим  ніжно  пахне  м’ята
і  річки  сині  рукава.
Стежина  встелена  барвінком,
червоні  мальви  край  воріт,
волошки  сині  візерунком,
і  на  порозі  сонний  кіт.
Така  проста  сільська  природа,
ця  неповторність  і  краса,
нічного  неба  прохолода,
краплиста  вранішня  роса.
І  лине  пісня  за  тумани,
додому  кличе  в  рідний  край,  
там  де  тополі  і  каштани
і  весняний  навкруг  розмай.
Зоя  Журавка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833005
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2019

БАТЬКУ

Батьку!
Ти  маєш  право  бути  жорстким,
бо  біль  твій,  не  зрівняти,  ні  з  чим.
Його  не  передати  словами,
він  ллється  з  небес  дощами,
Громом  гримить  сердито
і  блискавкою  несамовито.
Ні  вдень,  ні  вночі  не  втихає,
серце  на  куски  розриває,
вітром  сердито  виє  вночі,
сльозою  стіка  на  щоці,
в  душі  болить,  кровоточе
і  покидати  тебе  не  хоче.
Гірким  полином  уп’явся  в  чоло,
син,  найдорожче,  що  в  тебе  було.
Тепер  янголятком  летить  серед  хмар,
без  нього  життя,  наче  сірий  туман.
Сили  немає,  світу  немає!
Життя  календар  листочки  зриває…
Серце  у  батька  стало  жорстким,
бо  сина  свого  на  війні  загубив.

(слово  «жорсткий»  в  даному  випадку  означає  суворий,  різкий,  неухильний)
Зоя  Журавка(Іванова).

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826803
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2019

РОБІТЬ ДОБРО (пісню виконує Олена Білоконь)

Робіть  добро,  нехай  радіють  діти,
хай  стеляться  дороги-рушники
І  оберегом  маминим  зігріті,
тернистими  не  будуть  їх  стежки.
По  нитці  з  миру  доброти,  надії,
знайдіть  в  своєму  серці  співчуття,
окраєць  хліба  і  свята  водиця
когось  таки  повернуть  до  життя.
Приспів
Я  вклонюсь  низенько,  люди,
хай  добро  панує  всюди,
ви  навчили  мене  жити  
і  добро  навпіл  ділити,
радо  в  дім  гостей  стрічати,
ворогів  не  помічати.
Я  вклонюсь  низенько,  люди,
хай  добро,  добро  панує  всюди.

Робіть  добро,  а  вдячності  не  треба,
вона  вас  потім  десь  наздожене,
вам  посміхнеться  щиро  сонце  з  неба,
а  горе  вашу  доленьку  мине.
Хай  пшениці  вже  золотом  налиті,
волошки  посміхаються  в  житах,
добра  зернята  в  ніжності  сповиті
назавжди  проростають  у  віках.
Зоя  Журавка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826501
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2019

ДОРОЖНИКИ (виконують А. Крутько, М. Буланий)

Професії  важливі  усі,  що  є  на  світі,
від  них  бува  залежить,  чи  жити,  чи  не  жити.
Поліція  й  швидка  спішать  на  допомогу,
Дорожники  асфальтом    простелять  їм  дорогу.
Пр:
Стеляться  дороги
світом  рушниками,
дорожники  бажають
їздити  з  піснями.
Сніг  порозгортають,
знаки  пофарбують,
з  ранку  і  до  ночі
вони  для  вас  працюють.
-
Хай  радують  новенькі  дороги-магістралі,
А  їх  будують  люди  гартовані  із  сталі.
Для  наших  пішоходів  доріжки  тротуарні,
Для  зручності  й  безпеки  і  вогники  ліхтарні.
-
Дорожники  на  трасі  безпеку  гарантують,
Бо  влітку  і  зимою  дорогу  ремонтують,
а  ті  шляхи  по  світу  стрічками  серпантину,
ведуть  усіх  додому,  до  хати,  до  родини.

Зоя  Журавка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822677
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2019

ДЕСЬ ЛЮДЯНІСТЬ ПОДІЛИ ЛЮДИ

Біля  хреста  схилилась  мати:
болить,  болить  її  душа.
Сама  самісінька.  Як  виживати?
В  могилі  син  і  захисту  нема.
Так  легко  боляче  зробити:
у  неї  ж  зранена  душа,
хотіла  мати  жити  і  любити,
про  сина  спомин  душу  воскреша.
Де  людяність  поділи,  люди?
Де  співчуття?  Чому  його  нема?
Озлоблені,  мов  звірі,  зачарствілі:
веде  життям  диявольська  рука.
Так  боляче!  І  соромно  дивитись,
і  хочеться  на  всесвіт  закричать:
"Спиніться!  Схаменіться,  люди!
Зробіть  в  житті  хоч  крапельку  добра!"
Схиліться  у  молитві  й  покаянні,
просіть  прощення,  розуміння  і  тепла.
Ідіть  до  світла  у  протистоянні:
любов  у  серці  все  в  житті  здола.

Зоя  Журавка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821090
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2019

СПАСИБІ

Я  дякую  долі,  коханому,  брату,
Сестрі,  і  подрузі,  і  мамі,  і  тату.
Сусіди,  спасибі  і  вам,  вороги
За  те,  що  уроки  хороші  дали,
За  діток,  онуків,  за  хліб,  і  за  сіль,
Цвітіння  любистків,  за  сніг,  заметіль,
За  сонечко  в  небі,  за  дощ,  і  тепло.
І  хочу,  щоб  всім  тільки  добре  було.
Я  не  соромлюсь  казати  спасибі,
До  рідних  горнутись,  сидіти  на  призьбі
І  слухати  спів  соловейка  на  вишні.
Спасибі  за  все,  спасибі  Всевишній.

Зоя  Журавка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821026
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2019

СВЯТИЙ МИКОЛАЙ

А  Миколу  Чудотворця
Виглядають  у  віконця,
Неси  щастя  у  мішку
Маленькому  козачку,
І  цукерки  у  торбинці,
І  Оленці  і  Маринці.
Хай  дорослі  та  малі
Живуть  в  щасті  і  добрі.
Пр:
Святий  добрий  Миколай,
Добро  сіє  з  краю  в  край.
Відкривай  настіж  дверцята,
Радість  ходить  з  хати  в  хату.
-
Він  на  свято  завітає,
Подарунки  для  всіх  має,
Парубки  ведуть  танок,
Лине  пісня  до  зірок,
Запалають  свічки  у  хатах,
Хай  радіють  всі  дівчата.
Святий  добрий  Миколай,
З  нами  пісню  заспівай.

Зоя  Журавка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818086
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2018

СЕЛО

СЕЛО
Хати  біленькі  під  горою,
а  люду,  наче  комашні.
Вони  і  сіють,  жнуть  і  полють,
працюють  всі:  дорослі  і  малі.
Життя  бурлить,  біжить,  вирує.
Зима  мине,  прийде  весна
красою,  цвітом  зачарує
цей  краєвид  мого  села.
Давно-давно  усе  змінилось,
немає  мазаних  хатин.
Неначе  все  мені  наснилось:
підгірок,  стежка,  перетин.
Хатина  біла,  в  ній  -  бабуся
з  печі  вийма  духмяний  хліб.
В  минуле  вітром  увірвуся
туди,  де  в  клуні  житній  сніп.
Хай  це  лиш  сон,  на  серці  щемно,
щось  доторкнулось  серця  струн.
Лиш  би  село  моє  не  вмерло!
Нехай  співа  в  траві  цвіркун,
нехай  сміються  завжди  діти,
і  зріють  вишні  у  садках,
під  вікнами  буяють  квіти,
а  мрії  пращурів  не  згубляться  в  віках.  
У  вірші    стрілися  минуле  і  майбутнє,
і  сьогодення  біль  заснути  не  дає.
Як  зберегти  все  рідне,  незабутнє?
Реформа  нищить,  болю  завдає!

Автор  Зоя  Журавка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817558
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2018

ЖІНКИ ДУЖЕ РІЗНІ

Жінки  бувають  зовсім  різні,
І  дивляться  по-різному  на  світ,
У  кожної  із  них  свої  перлинки,
Свій  погляд,  стиль,  свій  дивосвіт.

Одна  шикарна!  Так,  по-іншому  не  скажеш,
Все  ідеально:  погляд,  посмішка  і  стать.
Такі  підкорюють  мужів  державних,
Таким  корона  личить,  діамант.
Таких  жінок,  малюють  на  картинах,  
Поети  їх  оспівують  в  піснях.
Така  краса  з  далека  і  до  нині,
Є  візитівкою  народу  у  віках.

А  інша  посміхнулась,  зашарілась
І  опустила  очі,  наче  лань,
Збентежилась,  напевно,  стрепенулась,
А  на  очах,  наївності  вуаль.
Таку  б  вести  життям  за  руку,
Та  ні,  завжди  носити  на  руках,
І  захищати,  і  лілеяти,  любити,
Такі  ще  там  народжені,  в  казках.
Щодня  до  ніг  їй  сипати  прикраси,
Цукерки  дарувати,  шоколад,
І  персики,  гранати,  ананаси,
Щоніч  вести  в  країну  «зорепад».

А  є  така,  що  погляд  не  ховає,
Йде  впевнено  дорогою  в  світи.
І  що  в  житті  їй  треба,  точно  знає.
Таку  непросто  з  розуму  звести.
З  такою  жінкою  по  світу  мандрувати.
Саме  така  підкорить  Еверест,
В  житті  вершини  зможе  досягати,
Придумає,  збудує  і  зламає  вщерть.
Така  ніколи  осторонь  не  буде.
Ця  жінка  зможе  словом  і  мечем,
Усе  здолає,  переможе  і  здобуде,
В  житті  своєму  стане  сіячем.
Бо  жінка  та  сама  своїм  життям  веслує,
Як  буревій  пробудить,  закружля,
А  потім  втихне,  ніжно  зацілує,
Засне  спустошена,  неначе  немовля.

Жінки  бувають  зовсім  різні,
Перлинки  в  кожної  свої.
От  тільки  мрії,  мрії  спільні:
Знайти  кохання  у  житті.

Автор  Зоя  Журавка(Іванова).

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817299
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2018

ЗАПИТАЙКО (дитяче)

«А  коли,  кому,  чого?»-
З  вечора  й  до  ранку,
Дістає  до  кожного
Малий  запитайко.
А  чому  коровка  мукає?
Де  це  свинка  хрюкає?
Чому  кахкають  качки?
Чому  бігають  бички?
А  петух  чом  кукуріка?
Чому  курка  із  засіка
Кричить  голосно:»Ко-ко!»
Може,  кличе  десь  кого?
Чому  бджілка  полосата
Задзижчала  коло  хати?
Чи  шукає  адресата,
Щоб  жало  своє  віддати?
А  гусак:»  Га-га-га-га.»
В  нього  лапа  чи  нога?
А  куди  заходить  сонце?
Ви  погляньте  у  віконце:
«Що  це  там  так  шелестить?»
А  куди  вода  біжить?
Як  попала  у  хмаринку?
Я  спіймав,  одну  краплинку.
Чому  мокра  і  холодна?
Чом,  бабулю,  ти  не  модна?
Чом  не  взуєш  каблучки,
Ті,  що  звуть  усі  «шпильки»?
А  чому  вже  треба  спати?
Я  ще  хочу  запитати,
Розкажіть  мені,  про  все.
Хочу  знати  я  усе!
Скільки  в  небі  зірочок?
Скільки  в  озері  качок?»
Ви  скажіть  мені:«  Чому?
І  для  кого,  і  кому?»
Запитань  у  голові,
Наче  бджілок  у  рої.
Засинай  наш,  запитайку,
Запитаєш  про  все  зранку.

Зоя  журавка(Іванова).

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817174
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2018

ЯКБИ НЕ ВІЙНА

Тремтить  маленьке  ластів’ятко,
А  ворон  кряче  на  полях,
Де  мало  б  визріти  зернятко
В  добірних  стиглих  колосках.

Де  мали  б  розквітати  квіти,
Встеляти  споришем  стежки,
Народжуватись  і  зростати  діти,
Пізнати  хліба  українського  смаки.

Якби  ж  не  ця  війна  проклята,
Якби  ж  не  ворон  і  не  смерть,
Не  плакали  -  сміялися    б  дівчата,
Та  їх  надії  розтоптали  вщерть.

О  матінко  моя!  Моя  країно!
Роздерти  хочуть  на  шматки,  
Вже  кровоточить  твоє  тіло.
У  небі  хмарами  круки.

Та  вірю  я,  прийде  година,
Розквітнуть  квіти  у  житах,
Добра  в  серцях  дозріє  нива,
І  рани  згояться  в  бинтах.

Війни  затихнуть  буревії,
Всміхнеться  сонечко  з-за  хмар  -
І  полетять  птахи  у  вирій,
Крильми  розвіють  цей  туман.

Зоя  Журавка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815452
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2018

В буденності життя

Переболіло,  перетліло,  все  забулося,
Тебе  зустріла  ненароком,  не  спіткнулася.
А  посміхнулась...просто  ввічі  подивилася,
Я  не  жалкую,  що  з  тобою  розлучилася.
Бо  ти  не  вартий  сліз  моїх,  слова  твої  болючі,
Вони  впинались  в  серце,  як  терни  колючі.
Куйовдив  вітер  мої  довгі  русі  коси,
А  по  щоці  текли  краплисто  сльози-роси.

Переболіло,  перетліло  і  забулося.
Як  жаль,  кохання  чисте  на  шляху  спіткнулося.
Ущерть  розбилось  на  малесенькі  частиночки,
Уже  не  склеються  до  купи  половиночки.
Загоїть  час  в  моїй  душі  болючі  рани.
Чужими  стали,  а  колись,  колись  кохали,
В  обіймах  ніжних  поза  хмарами  літали,
В  буденності  життя  ми  мрії  розтоптали.

Автор:Зоя  Журавка(Іванова).

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810266
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2018

БІБЛІОТЕКА

Бібліотека,  книги  на  полицях,
Їх  час  пилюкою  вкриває,
А  в  кожній  книзі  є  душа,
Що  від  самотності  страждає.
Візьміть  до  рук,  хай  шелестять
Чарівним  шелестом  сторінки,
Про  наболіле  гомотять,
Малюють  образів  картинки.
А  час  летить,  невпинно  поспішає,  
Так  мало  тих,  хто  книги  ще  читає.
Комп'ютер,  телефон,  планшет,
Заплутав  світ  сучасний  інтернет.
Про  Теодора  з  Васюківки
Навряд  чи  діти  пригадають,
Як  ми,  колись  було,  листівки,
На  свято  вже  не  посилають.
І  з  Томом  Сойєром  в  пригодах
У  снах  казкових  не  літають,
І  про  скарби,  що  в  синіх  водах
Напевно,  теж  вони  не  знають.
Їм  звичні  роботи  космічні,
Чи  губка  Боб  штани  квадратні,
Ні  зайчики,  а  ні  лисички,
На  жаль,  уваги  їх  не  варті.
Хто,  як  не  ми,  візьмем  за  руки
І  поведем  в  чарівну  казку,
У  кругосвіт,  гортаючи  сторінки,
Даруючи  тепло  і  ласку.
Нехай  вони  від  нас  почують,
Про  дивні  мандри  сторінками,
Там  щире  слово,  диво-дивне,
Усе,  що  десь  там  за  морями.
Відкриє  книга  світ  широкий,
Любіть  її,  оберігайте.
І  скільки  б  не  було  Вам  років,
Світ  впізнавайте  і  читайте.

Автор  Зоя  Журавка(Іванова).

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808344
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2018

Я МИРУ БЛАГАЮ (виконує Зоя Тимченко)

Дитятко  моє  до  щоки  притуля  рученятко
А  серце  стискає,  так  гірко  мені  на  душі.
Я  хочу,  щоб  в  мирі  зростало  моє  янголятко,
Щоб  дім  був,  родина,  щоб  мама  і  тато  живі.

Я  миру  благаю  у  Господа  Бога!
Прошу,  на  Вкраїну  пошли  нам  свою  благодать.
Хай  буде  в  майбутнє  щаслива  дорога,
Весни  квітують,  в  полях  колоски  шепотять.

Відкриємо  настіж  весняному  вітру  віконце,
І  сріблом  промінчик  яскраво  пливе  по  воді.
Хай  діти  сміються,  співають  радіючи  сонцю,
І  щоб  не  вмирали  на  цій  розпроклятій  війні.

Розірве  кайдани  нарешті  моя  Україна,
Повернуть  з  війни  додому  сини-журавлі,
Довічно  щасливими  будуть  і  мати  й  дитина,
Вечеря,  родина  і  хліб  запашний  на  столі.

Зоя  Журавка(Іванова).

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807843
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2018

Щирі бажання

Усім  я  бажаю  зустріти  кохання,
Щоб  мрії  збувались,  таємні  бажання,
Щоб  спів  соловейка,  в  гаю  цілування,
Були  тільки  зустрічі,  а  не  прощання.

А  діти,  мов  квіти,  красиві,  здорові,
Достатку  і  злагоди  в  кожному  домі,
У  батьківській  хаті  світились  віконця,
Весняного  дощику,  літнього  сонця.

Щоб  батько  і  мама  жили  довго-довго,
Здоров’я  дай,  Боже,  родині  міцного,
Щоб  пісню  вкраїнську  усюди  співали
І  хлібом  та  сіллю  гостей  зустрічали.    
                                                     
Зоя  Журавка(Іванова).

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806700
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2018

МИНУЛОГО ЗРІКАЮСЬ

Вже  не  чекала,  все  забула,
Життя  листок  перегорнула.
Нічний  дзвінок...пробач,  кохана...
Твоїх  образ  зашерхла  рана.
Вже  не  тріпочить  моє  серце,
Із  сліз  вже  висохло  озерце.
І  я  не  хочу  пробачати,  
Тебе  в  самотності  чекати.

Любов  у  полум'ї  згоріла,
У  сірий  попіл  перетліла,
І  полетіла  за  тумани,
Гонима  вітром  поза  хмари.

А  я  без  тебе  не  зів'яла,
Я  не  зламалась,  не  пропала.
Розквітла  квіткою  весною,
Навік  простилася  з  журбою.
Я  розплела  шовкові  коси,
Пішла  гулять  в  ранкові  роси.
Шепнула  вітрові  прохання,
Взаємне  і  палке  кохання.

Лоскочуть  трави  босі  ноги,
Цвіте  барвінок  край  дороги.
Іду  вперед,  не  повертаюсь,
І  я  минулого  зрікаюсь.

Зоя  Журавка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806695
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2018

ОНУКАМ

Дитино,  маленька  моя,
Моє  левенятко,  моє  пташеня.
Для  тебе  у  мене  найкращі  слова,
Моє  кошенятко,  моє  зайченя.
Мій  хлопчик  -горобчик,
Рідненький-рідненький.
Гарбузик  кругленький,
Гарненький-гарненький.
Шустряк  попригунчик,  моє  жабенятко.
Ти  мій  муркотун,  ти  моє  цуценятко.
У  сон  поведе  колискова  моя,
Зіронька  в  небі  хай  сяє  твоя.
Для  тебе,  дитино,  на  світі  живу,
У  Господа  долю  для  тебе  прошу.
Бажаю  здоров'я  і  мирного  неба,
Щоб  друзів  багато,  а  зради  не  треба.
Щоб  батько  і  мама  жили  довго-довго,
Любили,  плекали  тебе  дорогого.
Дороги  твої,  щоб  росли  споришами,
І  щоб  не  забув  ти  дорогу  до  мами.  
До  щирого  слова  її  прислухайся.
Будь  добрим,  привітним,  живи  й  посміхайся.

Зоя  Журавка(Іванова).

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795786
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2018

ЛЕТИ, МОЯ ПІСНЕ

Я  мрії  плекала  в  далекім  дитинстві,
Щоб  пісню  вкраїнську  нести  у  суспільство.
Ішла  своїм  шляхом,  терни  обминала,
А  пісня  на  крилах  летіла-співала.
Лети,  моя  пісне,  у  небо  далеко,
В  країни  незнані  на  крилах  лелеки.
Почує  весь  світ  про  мою  Україну,
Найкращу  у  світі,  любов  мою  щиру.

Квітують  волошки  блакитні  у  житі,
Співає  сопілка,  і  грають  трембіти.
Летять  над  землею  пісні  солов’їні,
По  небу  пливе  ця  краса  на  хмарині.
Лети,  моя  пісне,  у  небо  далеко,
В  країни  незнані  на  крилах  лелеки.
Хай  знає  весь  світ  про  мою  Україну,
Найкращу  у  світі,  любов  мою  щиру.

А  нашого  цвіту  розквітло  по  світу,
Хай  пісню  співають  дорослі  і  діти.
Про  гори  високі,  долини  квітучі,
Ми  щедрі,  гостинні,  ми  люди  співучі.
Лети,  моя  пісне,  у  небо  далеко,
В  країни  незнані  на  крилах  лелеки.
Хай  знає  весь  світ  про  мою  Україну,
Найкращу  у  світі,  любов  мою  щиру.

Зоя  Журавка(Іванова).

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795784
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2018