| Сторінки (3/287): | « | 1 2 3 | » |
В її очах тужлива осінь
Сльозиться тихо і дощить.
Як жінка, щастя вона просить,
Буденність сіра її злить.
А ще недавно було літо
І сонця море, і тепла.
Вона тоді уся розквітла
І вся світилась, як зоря.
А поряд з нею ясен-місяць
То цілував, то обнімав.
Як спогад, нагороди висять
За аеропорт, він там встояв.
І не зломили його битви,
Ні шквал ворожого вогню,
Оберегли тоді молитви.
А зараз з Богом він в раю.
А все те кляте перемир’я,
Воно забрало скільки жертв.
Нові у небі є сузір’я,
У перемир’ях ходить смерть.
А осінь плаче, плаче, плаче,
В дні перемир’я йде війна,
І сумно плине в пісні «Кача»,
Удовам спокою нема.
24.11.2019 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856549
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 01.12.2019
Дивлюся на квіти осінні,
На цю таємничу красу,
На тонкість божественних ліній,
На чисту з пелюстки росу.
Дивлюсь і радію природі,
Відтінкам співаючих фарб,
Де рисочка кожна в нагоді,
В осінній закохуюсь скарб.
Торкнувся до квіточки ніжно,
І скільки відчув в ній тепла.
Ген Айстри манять білосніжні,
Дібрати не в силі слова.
А ось Хризантеми рожеві,
Між ними розливсь фіолет.
А поряд жевріє вишневий
Жоржин неземний силует.
Дурманять ці квіти осінні
І подихом вітру п’янять.
Прекрасні і чисті, й невинні,
В обіймах, мов діви. тремтять.
10.10.2019 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851221
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.10.2019
Хто не став й не стане на коліна
Прийміть від мене мій уклін.
Пишу, щоб юна знала про них зміна,
Що я пишаюсь людом цим.
Героям плюнули у очі,
Як ніби в нас нема війни.
- Бракує коштів на парад урочий.
А люд сказав: «Підем самі».
Та щось не склалось на кварталі,
На шоу кошти віднайшли,
І гімн співали у своїм порталі,
Так не назвав, хто наші вороги.
Пішла колона ветеранів
Під лик подяки від людей.
Ішли і не соромились за рани,
І не ховались від людських очей.
Майдан, розправлені знамена
І дух свободи на лиці.
Майдан для мене, як Вселена,
І волі острівок в руці.
Велике дякую героям,
Що тілом зупинили ворогів,
Що в дні важкі взялись до зброї,
Щоб кожен з нас у мирі жив.
25.08.2019 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846113
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.08.2019
Ранкове сонце крізь тумани
Нічну розвіяло печаль.
Солдат перемотавши рани,
Свій погляд устромив у даль.
Піднялись тіні, мов химери,
І поповзли уздовж ріки.
Дуби скрипіли, що у сквері,
Їх пам’ять – погляд у віки.
О, ця історія безжальна,
В ній стільки болі на крові.
Війна химерно є брутальна,
Де гинуть хлопці молоді.
Уся історія країни –
За волю вічна боротьба.
То сходить сонце України,
А поряд з ним завжди ганьба.
Одні воюють за свободу,
А іншим рабство – це вже рай.
Я є і буду з тим народом,
Хто вільним бачить рідний край.
25.08.2019 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846090
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.08.2019
Ще полями ходить літо,
Та хода уже не та.
Похилилось стигле жито,
І пшениця полягла.
Всі дорослі взяли зброю,
В Україні йде війна.
Вперемішку кров з росою,
Не сплять мати і дитя.
Їхній погляд вдаль, у небо,
Де запеклі йдуть бої.
Скільки часу іще треба,
Щоб у дім прийшли сини.
Взяла косу та йде в поле,
Щоб зібрати урожай.
Косить жито, косить з болем,
Годувати треба край.
Все чекає вістку з сходу,
Та поки вона сумна.
Скільки полягло народу,
Винувата в цім Москва,
І той карлик ненаситний,
І його бісівська рать.
Тільки люд наш непохитний,
Україн - не здолать!
24,08.2019 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846036
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.08.2019
Немає найкращого в світі,
Як рідна батьківська земля,
Де сад розквітає у квітні,
І де так співає душа.
Де верби у шані схилились,
Торкнувшись руками води,
Де трави у росах умились,
Мене усе манить туди.
Де сонце купається в річці,
Єднає містком береги.
Де моляться Богу при свічці,
І тануть з молитви сніги.
Немає найкращої днини,
Коли поряд з тобою сім’я,
І усміх завжди у дитини.
Землі цій – Вкраїна ім’я.
23.08.2019 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845946
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.08.2019
Нераз вслухаюсь в музику дощів,
Що нотами спадає прямо з неба.
Летить, немов пташиний тихий спів,
І струн торкається, у травах стебел.
Ще барабанить, стукає, дзвенить
У ритмі неіснуючого ретро.
І зачаровує на мить, й п’янить,
І губиться в просторах кілометрів.
А як торкнеться клавіши душі,
То чорної, то білої, неважно,
Щось несамовите твориться в мені,
Стає спокійно, водночас бентежно.
А може то мелодія богів
На землю послана нам для любові,
Мені бракує сотень, сотень слів.
Це звуки руж і ягоди тернові.
Я чую музику вітрів-дощів
І янгольські її наспіви.
Люблю її, як і завжди любив,
Торкатись нотами губ діви.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845729
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.08.2019
Кохання, немовби Бермуди,
Немає відтіль вороття.
Втрапляють в ці води, ті люди,
У котрих співуча душа.
Кохання – розставлені сіті,
Що ховають свою таїну,
Розкидані вітром по світі,
Не одного залишили сну.
Кохання – перлина у морі,
Що в мушлі таїться на дні,
А може небесні то зорі
На Чумацькім шляху вдалині.
Кохання – такі буревії,
Здолати бракує їх сил.
А хто подолає стихії,
Достойний ангельських крил.
Кохання – мелодія вітру
У дотику ніжнім руки,
Подібна так божому світлу.
Кохання – це подих весни.
20.08.2019 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845728
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2019
Нераз буває у вісні
Блукаю зоряним я небом.
Там рими чую і пісні,
Звучать вони усі для тебе.
Беру перо і все пишу
На білім полотні паперу.
Сузір’я Лева залишу,
До Діви відчиняю двері.
В кімнату входжу, в ній камін,
Потріскують вуглини щастя.
А за вікном пливе Дельфін,
А ти в нічному стоїш платті.
Я бачу зорі, як дивлюсь
В твої жагучі сині очі.
І все стою, і все боюсь,
Твій обійняти стан дівочий.
Молю у Бога, щоб ця ніч
Не загубилась у Вселеній.
Сукенку скинув з твоїх пліч,
Вогонь горить в мені шалений.
Я вже римую і пишу
На шовковистім, білім тілі.
Сузір’я з іменем Люблю
В мені роджає заметілі.
18.08.2019 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845429
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.08.2019
Давно закоханий у осінь,
У золоту її добу,
У тихий дощик, що моро’сить,
У павутиночку тонку.
У фарби розкоші налиті
У світ буденних, сірих днів.
В дари садів, їх розмаїтті,
В ключі у небі журавлів.
У хризантеми і жоржини
І в шовковистий їх наряд.
У стиглі ягоди ожини,
Люблю осінній зорепад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845408
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 18.08.2019
Сплітаю слова в павутину
Із жовто-блакитних ниток.
Сиджу по ночах у каміна,
Поки не скінчиться клубок.
У рими сплітаю куплети,
В’яжу між собою слова.
В’яжу, бо так роблять поети,
Щоб мова вкраїнська жила.
Щоб той, хто впаде в павутину
Свій край назавжди полюбив.
Всім серцем люблю Україну,
Шевченко у котрій творив.
Його павутина пророча,
Немає обмежень границь,
Як мова вкраїнська, співоча,
А скільки у ній таємниць.
Сиджу і плету павутину,
Як плів волелюбний Тарас.
Всім серцем люблю Україну,
Плету,
Щоб дух до свободи не гас.
17.08.2019 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845349
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.08.2019
А він її торкнувся тіла,
Рукою ніжно так провів.
Вона у мить вся затремтіла…
А за вікном вечірній Львів.
Ще кава чорна не схолола,
Піднявся дивний аромат.
Їх не тривожив світ довкола,
Ні скрип трамвайних коліщат.
Гула кав’ярня, ніби вулик,
За кожним столиком свій світ.
Згадали давнє, те, минуле,
Позаду скільки уже літ.
Хоча ця зустріч випадкова,
Та в Бога випадків нема.
Вона вслухалась в його слово,
В очах світилася весна.
Він все тримав її за руки,
Вже не відпустить ні на мить.
Скінчився довгий час розлуки,
Вечірній Львів життям п’янить.
17.08.2019 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845324
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.08.2019
Стоїть солдат сам на пероні
Під тусклим світлом ліхтаря.
Дві жовті лички на погоні
І забинтована рука.
Чекає потяг, щоб додому
У рідний край його привіз.
Він біль відчув й нестерпну втому.
В бою останнім був заміс.
Кремлівські слуги – біси з пекла
Усе гриміли і ревли.
Встояли, бились доки смеркло,
Тих бісів сотні полягли.
У тім бою отримав рану.
На диво вижив, вже в строю.
Додому їде встріти маму
І посивілу, й молоду.
10.08.2019 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844643
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.08.2019
Над полем золотого жита
Зірки розсіяли вогні.
Останні дні лишились літа,
Вже видно осінь у вікні.
Та ще квітують в лузі трави,
І річка плещеться, не спить.
Нічні тривожать лиш заграви,
І десь далеко грім гримить.
Повіяв вітер. Прохолода
Спекоту денну прогнала.
А там гримить, а там негода,
В повітрі чується гроза.
Помалу зорі загасають,
Ховає місяць ріг кривий.
Птахи замовкли, не співають,
Батіг б’є ближче золотий.
10.08.2019 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844639
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.08.2019
Люблю молочні я тумани
В ранковій, сонній тишині,
Що гоять спраглі степу рани,
І трави миють у росі.
Люблю крізь них пройтися влітку,
Відчути дотик Мавки рук
І обійняти там лебідку,
Почувши серця її стук.
Люблю у хованки в них грати,
Аби ніхто, щоб не знайшов
І розчинитись, і розтати,
Відчуть землі первинний «зов».
Люблю усе, що українське,
Що мій заводить так запал.
І лиш вино люблю грузинське,
Люблю емоцій бурних шквал.
09.08.2019 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844555
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.08.2019
Щоночі сниться мені сон,
У нім мій дім, моя родина.
Лечу із вітром в унісон,
Туди де світить Україна.
Де річка в’ється через ліс
А далі в поле, степ до моря.
І з нею разом і я ріс,
Назнаючи ні бід, не горя.
Мій рідний край, моя країно,
Мої прекрасні земляки
Пишаймось разом, Україна –
Перлина нашої Землі.
Де б я не був і щоб не бачив,
Завжди вертаюсь в рідний дім.
Серця українські гарячі,
Завжди пишаюся я тим.
08.08.2019 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844462
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.08.2019
Тридцять третій. В Україні жнива.
Переповнений сиплеться колос.
По стежині йде мама з дитям,
Допікає нестерпно їх голод.
Колосину зірвали маленьку одну,
І зернину смакують смачну, так солодку.
Постріл в груди залишив дитину саму…
- «Воруешь!»
Кричить душогуб через глотку.
« Ты украл у народа зерно
И сполна, ты за это ответишь».
Ген голодне вмирає село,
Хазяюють безбожні «советы».
А дитині всього лише – шість,
До семи аж ніяк не дожити.
Відриває від мами «советский фашист»
І лупцює прикладом за жито.
Мертвим впало голодне дитя,
Колосину вложивши у мамині руки.
Росія вкраїнське забрала життя…
Сторіччями лізуть у край мій ці суки.
Пруть й сьогодні до нас москалі,
«Русский мир» аби тут насадити.
Пам’ятаємо голод у кожнім селі,
Як нам добре без вас з хлібом жити.
Там де ви, там злиденна нужда,
І свобода прикута до скелі.
Розстріляєм в упор того москаля,
Хто з мечем прийде в наші оселі.
08.08.2019 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844450
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 08.08.2019
Входить вересень в двері мої
І тихенько плете павутину.
Підросли у гнізді журавлі,
Ти до шлюбу ведеш ось дитину.
І у мене дорослі сини,
А на скронях біліють тумани.
Ти приходиш, мов літо, у сни,
І на серці поглиблюєш рани.
Відчиняю вікно, а там осінь
Листям клена маскує роки.
Старший син одружитися просить
Не твоєї нажаль лиш дочки.
Сипе дощ, дріботить по карнизу
І стікає, як час, в нікуди’.
Піддались ми сліпому капризу,
Ти другому дала рушники.
А мене’ занесли’ буревії
У далекі від болю краї.
І розбили об камінь надії,
Вже коханих цілують сини.
Запорожцем стою на весіллі,
Бачу очі твої у дочки.
І в якомусь, немов би похміллі,
Знов чекаю, як з’явишся ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844357
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.08.2019
А на війні, як на війні –
Від залпів постають тумани.
В окопах хлопці молоді
Стоять, не дивлячись на рани.
А на війні, як на війні –
Молитва й постріл одночасно.
Кричать у небі журавлі,
І хтось до Бога йде завчасно.
А на війні, як на війні –
З безодні піднялося пекло.
Немов би ангели, сини
Б’ють ворога свого запекло.
А на війні, як на війні –
Немає миті, щоб без бою.
Земля сльозиться у крові,
Життя покрилось таїною.
06.08.2019 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844241
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 06.08.2019
Нема війні не кінця, а ні краю,
Земля від вибухів гуде.
Хтось йде у пекло, хтось до раю,
А дома син на татка жде.
В садах вже й вишні перезріли,
І жито осипається важке.
Солдатам, Боженько, дай сили,
За батька син пшеницю жне.
Вже шостий рік живем з війною.
Хтось звик до неї, а хтось ні.
Десь трави вкрилися росою,
А десь червоні – у крові.
14.07.2019 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841875
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.07.2019
Вдивляюсь в обрій. Сонце сходить,
Немов в руках тримаючи поля.
В ріки позолотіли води,
Нічних примар позбулася земля.
Ступає день, мов діва, ніжно,
І вітер в соннім подиху завмер.
А десь туман всміхнувся сніжно
Й розсипався в мільйони срібних перл.
Вже й сонце піднялось на ноги
І перейшло крізь віковічний ліс.
Перед людьми відкрилися дороги
І по одній скрипів повільно віз.
Хати видніються біленькі,
І півні завели свій хоровод.
У тих хатах живе рідненький
Сторіччями любимий мій народ.
Любімо браття Україну,
Вона у нас, як сонце, золота,
Любімо, як свою дитину,
Як матір, що назавжди є свята.
09.07.2019 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841385
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.07.2019
Ранкові промені, мов свічі,
У водах губляться Дніпра.
Пірнає сонечко у річці,
А поряд плеще дітвора.
Гілля верби колише вітер,
По хвилях скачучи верхи.
Голівки піднімають квіти,
Пташині линуть голоси.
Тумани ніжаться в заплавах,
Немов би дим чи молоко,
Росу розкидано у травах,
А поряд грає джерело.
Шепоче лист старого дуба,
Зозуля роки роздає.
А у калини стоїть люба,
Коханий квіточку несе.
Літо. Яке прекрасне літо
У цій досвітній є порі,
Де в золото вдяглося жито,
На українській всій землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840983
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 05.07.2019
Пізнайте друзі світ книжок
І віднайдіть глибини слова.
Ступіть на шлях із сто стежок,
Яка чарівна рідна мова.
Яке це щастя у руках
Тримати ніжну палітурку
І розчинитися в думках,
Як в хащах вікового парку.
Хоча б на день, хоча б на мить
Забутьте про свої смартфони.
Мов в казці, в книгах оживіть,
Відчуйте авторів, їх дзвони.
О, як хотілося б мені,
Щоб Україна взяла книгу
Й досвітні віднайшла вогні,
І розтопила в душах кригу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840587
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.07.2019
Коли розправить вітер плечі,
Дерева з коренями рве.
Чорніють хмари з колотнечі,
Як звір, навколо все реве.
Він в ці хвилини ненаситний,
Все жертву, жертву подавай.
І лише дуб встояв столітній,
І не пустив безумство в гай.
Затупотів зі злості вітер,
В спіраль скрутився чи трубу,
У камінь ноги з пилу витер,
І кинув його на вербу.
Почав ламати все навколо
І зливу з хмари вибивав.
В саду зірвав всі матіоли
І все кружляв, стогнав, жбурляв.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840413
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.06.2019
Вже й вітер хилиться до сну,
І сонце руки хмарою вкриває.
Монах запалює свічу
Й псалми тихесенько читає.
Із келії летить молитва
За мир, за сон, за спокій, за любов.
Дай Бог, аби скінчилась битва
І не лилась гаряча юна кров.
Виходить місяць на стежину,
І зорі освітили вишній шлях,
Прохання вберегти дитину,
Не спить у келії старий монах.
Із його вуст проміння світла
До сонячних торкнулись диво-рук,
І музика зійшла привітна,
І ураганний зупинився звук.
В цей час війна лишилась жертви.
Людське вкотре врятовано життя.
Молитва відвела від смерті,
Та лиш розтанула, як лід, свіча.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840398
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.06.2019
Вже шостий рік лунають грози,
Немає й дня, аби без бою.
з новин невтішні ллють прогнози.
Туман піднявся над водою.
І тиша в’їлася у душу…
Нестерпна спека, без дощу.
Колише вітер стару грушу,
Клубиться дим на лінії вогню.
Мовчать і танки, й автомати,
І лише джміль гуде кудлатий.
За сина молить усе мати,
Не може сива ненька спати.
Праворуч тріснула гіляка,
І знову мертва тишина.
Стривожився у мить вояка,
- До бою! – крикнув старшина.
І почалося, й заревіло,
І танки, й гради, і вогні.
Старенька груша задиміла
Притисся ворог до стерні.
І поміч вчасно прилетіла,
Горить ворожий БеТееР.
І лиш зозуля голосила,
Немов із пекла люцифер.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837353
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.06.2019
Промчалися роки швидко шкільні,
Мов вітер мовчазний, у поле.
І учні нарядні, і вчителі,
А далі дороги і долі.
І дзвоник останній тихо дзвенить,
Вчорашнім дитинства відлунням.
Дорослими стали в житті ми за мить,
Десь кожен з своїм сподіванням.
Тож прощавайте мої вчителі
І зошит, щоденник, підручник.
Ви крила в майбутнє вручили мені
І в двері до мудрості ключик.
Вже й гаснуть вогні у шкільному вікні,
А з ними і роки ілюзій.
Чому ж так самотньо є на душі,
Хоч поряд стоять мої друзі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837344
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.06.2019
Біжить життя, немовби хвиля,
У кожній миті свій є час.
Буває б’єшся від безсилля,
Знайти один, єдиний шанс
Піднятись чайкою над морем
Спокус і звабливих принад,
Пройтись до болі рідним полем,
Зайти в дитинства тихий сад.
Торкнутись, вишні, а чи груші,
Що тато, тато посадив.
У тім саду відчути душі
І світ закоханих батьків.
У тім саду – любов і спокій,
І спів ранковий солов’я.
І ті дитячі давні роки,
І юність в нім пройшла моя.
Біжить життя і не вернути
Той час, ті миті, а не дня.
Батьків не можу я забути,
Їх руки, а також лиця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836678
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.05.2019
Почуй Кобзаря Україно
І Стуса незломного теж
Тоді лиш прийде переміна,
Як слово ти їхнє збагнеш.
Вкраїнське поки ігноруєш,
До щастя шляхів не знайти.
Ти все ще російське смакуєш,
Ростуть на могилах хрести.
Чому тобі важко збагнути,
Смерть від Росії лише.
І Лесі не хочеш теж чути,
Москвою, мов гниллю, несе.
Народе, ти стань українцем
І вижени з себе хохла.
Світися над прірвою сонцем,
На сході імперія – зла.
Читайте, пишіть і співайте,
І вчіть українські слова,
З любов’ю до краю вставайте,
І зникне імперія зла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836555
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.05.2019
Добридень кажу Україні,
Найкращій у світі для мене землі.
Нічні розвидняються тіні,
Й туманні від сонця біжать киселі.
Піду й посміхнуся я людям,
Весняні зловлю в їх очах промінці.
Надіюсь мене не осудять,
Що хочу веселку знайти в їх лиці.
Скажу перехожим: «Всміхніться!
Залиште всі тіні вчорашній імлі,
Проміння небес доторкніться
І в Божій, злобу розчиніть доброті».
Добридень, скажу перехожим
З новим привітаю народженим днем.
Печалі збирати негоже,
Змивайте ранковим дотла їх дощем.
Також усміхнуся родині
І обійму, пригорну, поцілую.
Всміхнися! – скажу Україні,
Твоєю я піснею душу лікую.
05.05.2019 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834709
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.05.2019
Сьогодні прощена неділя,
Ховають воїна АТО.
За день, за місяць до весілля
З гармати влучили в авто.
Присіли люди на коліно,
В останній путь його ведуть.
І знов у сумі Україна,
Клаксони дзвонами гудуть.
Сьогодні прощена неділя,
А як простити ворогів!
За день, за місяць до весілля
Коханий в полум’ї згорів.
З хмарин злітають херувими,
Єлеєм змащуючи лоб.
Салют пускають побратими,
Священник опечатав гроб.
Сьогодні прощена неділя,
На сході вперто іде бій.
За тиждень знов чиєсь весілля.
Вернись солдатику живий!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834494
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.05.2019
Прошу я прощення в батьків,
Що не прийду до їх могили,
Не прикладуся до хрестів,
Не помолюсь, як того вчили.
Прошу, ще прощення в сестри,
А також дочки-немовляти.
Та Ви мені всі дорогі,
В безсиллі хочеться кричати.
Посеред ночі, може днем
До Вас полину я думками,
Торкнуся тата сон- дощем
І сонцем пригорнусь до мами.
Тихеньким вітром заплету
Сестричці коси шовковисті.
А далі доньку обійму
На хмарочці легкій, ігристій.
Хоч я далеко від могил,
Та Ви усі в моєму серці.
Не вистачає трішки сил,
Аби зірвать, Вам, по весельці.
Пробачте просто Ви мене
За всі незгоди й негаразди.
Могили рідних – це святе,
В моєму серці, Ви, назавжди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834477
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.05.2019
Дощить Великдень закордоном,
Пташиний спів також мовчить.
Та у душі я чую дзвони,
Христос Воскреслий в ній звучить.
Нехай сиріють в небі хмари,
І вітер гонить їх на схід,
У Воскресіння свої чари,
Й до серця кожного підхід.
Христос Воскрес! – взивають громи,
Немов молитва від небес.
Не відчуваю більше втоми,
Христос Воістину Воскрес!
Христос Воскрес, полинув в небо,
Зібрав у хмари всі гріхи,
Очистив словом. І ось щебет
Відчув в пораненій душі.
А дощ спадає, небо плаче…
В сльозах – очищення землі.
У воїнів серця гарячі,
За них молюся в чужині.
28.04.2019 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833950
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.04.2019
Дивлюся на гілку калини
На білий, мов сніг, її цвіт.
Немає такої країни,
Де мову гнобили пів тисячі літ.
Вона по весні розквітала,
Злітала в новий свій політ.
Поетів, щораз сповивала
І піснею знов чарувала цей світ.
Зі сходу завили совіти,
Бо їм подавай лиш "язик".
Рясніють калинові квіти
Під трепетні звуки вкраїнських музик.
Немовби сопілка, чи скрипка
Звучать українські слова.
Як хлібна скоринка, чи скибка,
Насичують душу до волі сповна.
Моя невмируща ти, мово,
Прийми мій низенький уклін.
Поети вмирали за слово,
А ти піднімалась віками з колін.
Спасибі усім українцям
За мови калиновий цвіт.
Не знищити слово ординцям,
Вкраїнська звучатиме й тисячі літ!
28.04.2019 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833822
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.04.2019
Колотять у серці дзвони пасхальні,
І камінь до волі відкрито сповна.
Літають, мов птахи, слова привітальні,
У світ християнський зійшла новина.
Христос воскрес, із мертвих піднявся
До неба, до світла у лоно Отця,
Гріховне спаливши людей всіх вбрання,
Очистив їх душі, почистив серця.
Стою серед храму обілений, чистий,
Вдивляюсь у вічність, у вимір без меж.
Цей ранок пасхальний завжди урочистий
У нім воскресаю у котре я теж.
А дзвони пасхальні все дзвонять і дзвонять,
Немовби молитва, молитва свята,
І вірою, й правдою народи напоять,
І прагнуть, щоб кожна душа ожила.
28.04.2019 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833802
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.04.2019
Здолати любов неможливо,
І обрій торкнутись рукою.
В долонях вміщаю це диво,
Що в’ється навколо рікою.
Злетіти так хочу в країну
З юнацьких намріяних згадок.
Пригорнути дорослу дитину.
Я твій Україно нащадок.
Люблю і сумую, й скучаю
За вітром, за полем, за гаєм.
Так хочу купатись в розмаю,
А час по секундам стікає.
Близьке все і поряд, й далеко,
А серце горить і палає.
Вертають в гніздечка лелеки,
Мене лиш робота тримає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833748
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.04.2019
З очей своїх, здійнявши тінь,
Побачив простір, велич неба,
У нім безмежну диво-синь.
Щастя, як щастя людям треба.
Та я питаю лиш одне,
У чім його стійка основа?
Чи може це, щось неземне?
Чи в коріниться рідна мова?
Хтось бачить щастя у вині,
В тумані паморочної ночі,
У тім невичерпнім багні
Й відкрити неспроможний очі.
Для когось щастя – статки, гроші
Здобуті на людській крові.
І вілли, й яхти найдорожчі,
І план наживи в голові.
А я хворію лиш за словом,
Отим що в спадщину дано,
За українську рідну мову,
Мані за це – не все одно.
І буду я тоді щасливим,
Коли в собі здолаємо рабів,
І бурі зборемо, і зливи,
За те, щоб кожен вільним жив.
У цім я бачу своє щастя,
Бо Україна в нас одна,
І Томос даний, мов причастя…
У волі – щастя таїна!
21.04.2019 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833495
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.04.2019
Коли народ в собі здолає малороса
І духом окрилиться вкраїнської землі,
Заграє скрипка й пісня вітру стоголоса,
Проб’ється світло сонячне з темної імли.
Настане час до вибору – до волі,
А чи до рабства під чоботом орди,
Стрінуться в дебатах за Україну долі,
Аби до сонця йти, чи просто в нікуди.
Спаде туман, промчиться ейфорія,
І все вернеться на свої круги.
Та чи надумана здійсниться мрія
Без праці, поту, крові, боротьби.
Можливо і в моїх очах туман вчорашній,
А чи підхід не з тої сторони,
Лиш бачу олігархи як в реванші
Об’єдналися,
Аби до руської приткнутися весни.
Та вибір ще лишається за нами
І мотивація у кожного своя.
Хотілося б щоб думалося головами,
Мій вибір НАТО, а не «Русская весна».
06.04.2019 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831860
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2019
Зробити вибір – честь і слава,
А кандидатів – Господи спаси.
Чи вибори для них забава,
Чи ціль забрать в свободи голоси.
Дивлюсь на список і дивуюсь,
Ще скільки сраколизів є в кремля.
Вже й зрозуміти не силкуюсь,
Невже за волю краща ковбаса.
Хто ласиться за ковбасою,
Можливо той скуштує її раз.
За Леною, там, за рікою
Бараки вже чекають давно нас.
Така вона ота Росія
Велика, заздрісна, гнила і зла.
В їх головах – шизофренія,
І правда там ніколи не жила.
Кажу усім: «Берім свободу,
Бо Україна в нас лише одна,
Козацького ми з вами роду,
Не дай Бог з Росією
Договорняка!»
26.03.2019 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830572
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.03.2019
За рідним скучаю я краєм,
Де пахне хлібом і теплом.
За тим домашнім тихим раєм,
За відпочинком і за сном.
Скучаю за милим Поліссям,
За подихом скошених трав.
За вітром, що полем пронісся,
За спалахом жовтих заграв.
Скучаю, скучаю за домом,
За мовою, сміхом батьків.
За щирим українським словом,
За піснею гір і степів.
Скучаю за всім українським,
За півнем, що будить чуть світ.
За дотиком рук материнських,
Бажаю, щоб край мій розквіт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830410
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.03.2019
Не згаснуть ніколи у небі зірки,
Як шлях України до волі.
У кожнім столітті свої козаки
Виборюють правду поволі.
Терниста дорога кровоточить, гірчить,
А сльози оброшують трави.
Із московітом краще в дружбі не жить,
Не мати ніколи теж справи.
Їх слово – це вітер невартий гроша,
Що стелиться димом у полі.
А чорна, мов сажа, московська душа
Втручатися звикла у долі
Народів, сусідів, що є на землі,
Що сонце стрічають із миром.
Бо мир, ніби лезо, у грудях в кремлі.
Гулаги ростуть за Сибіром.
Заслинений в піні стоїть Кисельов,
У парі з ним гавкає Путін.
Пожовтів від злоби і В. Соловйов,
В Скобєєвой щоки роздуті.
Їм Україна, ніби хліб з молоком,
Ще й зверху помазана медом.
Тому і гримають усі кулаком,
Погрожують атомом з неба.
Не згаснуть ніколи у небі зірки
І шлях України до волі.
У кожнім столітті живуть козаки
Виборюють край свій з неволі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830320
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.03.2019
Поезія – це стан гармонії душі,
Це музика туги й кохання,
Суворі зими, паростки весни,
Здобутки слави і розчарування.
Поезія сьогодні у мені
Так нероздільна, мов молитва,
При тихім пломені свічі
Політ крізь тінь у ввись до світла.
Поезія – це крики журавлів,
Що відлітають у краї далекі.
Це ноти з струн у скрипалів,
Це білі айстри і лелеки.
Поезія – це поєднання всіх небес,
Років, віків в єдинім часі,
Це той невидимий прогрес,
Що зцілює словами душі наші.
Поезія. О скільки в ній краси,
Енергії, шаленства, дійства!
Поете, ти завжди пиши
Без зайвих пафосів і лицемірства!
21.03.2019 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829868
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2019
Я шаленію від весни,
Від чарівних її парфумів,
Від ніжних дотиків руки
І від сукенок, і костюмів.
Я шаленію від краси,
Від сонця, легких поцілунків,
Від срібла бусинок-роси
Й природних, весняних малюнків.
Я шаленію від дівчат,
І від підборів, і від міні,
Від вогників у їх очах
У цій весняній переміні.
18.03.2019 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829556
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2019
Все більше відчуваю вітер вільний,
Все далі Україна від протягу Москви.
Хоча туман зі сходу повзе сильний,
На рідній мові все більше моляться церкви.
Молитва ця розвіює тумани,
Посіяні кривим телевізором кремля,
І зцілює духовні краю рани,
Щодень очищення отримує земля.
Встають з нокауту, з колін солдати,
І військо з смертельної хвороби ожило.
Орді ніколи волю не здолати,
І не загнати Вкраїну у нове ярмо.
Знов історичний вибір перед нами,
Поміж свободою чи хлібом зради на столі.
Я вибираю щастя Неньці-мамі,
А хліб здобудемо потом, працею в борні.
18.03.2019 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829547
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.03.2019
Нажаль не двадцять маю літ
Буває хочеться мені
Зібрати давніх вело-друзів
І посидіти при вогні
Костра у річки, в лісі, лузі.
А краще взять велосипед
І полетіти в світ за гори,
І мчатись, мчатись у перед
В невидимі земні простори.
Й відчути юності той пил,
З роками вже таки забутий,
І від їзди набратись сил,
Та все турботами прикутий.
А пам’ятаю, як колись
Гірські вітри ми обганяли,
Із перевалу вниз неслись,
Політ цей гальма гальмували.
Дивлюсь на фото в юні лиця,
Й прадавній згадую політ.
Той пил, той дух лиш тільки сниться,
Нажаль не двадцять уже літ.
17.03.2019 р.
Присвята друзям велотуристам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829400
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2019
У зоряне вдивляюсь небо,
У ту глибоку таїну
І мовчки думаю про себе,
Коли закінчить люд війну.
А там спокійно між зірками,
Лише від вітру трішки дим.
Незмінне небо це віками
Із сяйвом місяця блідим.
У кожне дивлячись сузір’я,
Лиш спокій бачу й тишину.
Між ними вічне перемир’я,
А люд чомусь веде війну?
У небі все так гармонійно,
Там вистачає всім, що є.
Воно так діє чудодійно,
І доброту, й любов несе.
Нажаль я мушу відірватись
І повернутись у реальність.
Нам, людям, треба лікуватись,
Внутрішню змінив ментальність.
Надалі жити без обіди,
Без заздрощів і звісно ж зла,
Й лиш на любов тримати види.
Та дійсність поки ще гірка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828126
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.03.2019
Щодень, щомить то є народження поета,
Щодень нові на сайтах імена.
Велика україномовна є планета,
Незломна в ній духовна глибина.
Віками нищили всеукраїнське слово,
В засніжений кидали Магадан.
Та, мов гриби з дощу, росла вкраїнська мова
І руки виривала із кайдан.
Бо жив, живе і буде жити
Отой невидимий вкраїнський ген.
О, як його старалися спалити,
Ще з давніх, давніх тих давен.
Та по зимі разом з весною
В струмках звучали голоси,
Туманами і ранньою росою
Вкраїнські линули пісні.
Від них шипіли, мов гадюки, московіти,
Лящали ланцюгами кайдани.
Стріляли. Нові у полі виростали квіти,
Нові учили мову вчителі.
Щодень, щомить то є народження поета,
Щодень нові на сайтах імена.
Велика україномовна є планета,
Незломна в ній духовна глибина
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826725
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 24.02.2019
Важкі до волі є дороги,
Як березневий мокрий сніг.
Найвища правда лиш у Бога,
Єдиний поборов Він гріх.
Важкі у правди кілометри,
Тому так важко їх пройти.
А ще піднятись на Ай-Петрі,
До щастя звести всі мости.
В любові теж важкі стежини,
Хоча без неї нікуди.
Сьогодні стали ми чужими,
Братами вчора ще були.
Сьогодні ти живеш в Росії,
Я України вірний син.
В степу твої шкулять повії,
Росте на Львівщині полин.
І на Волині плач і сльози,
А як зруйнований Донбас.
А ти мені – метаморфози,
Тому любові ще не час.
Важкі часи для України,
Та ми здолаємо і їх,
Відновимо усі руїни
І прощення попросимо
За гріх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826708
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.02.2019
А час летить і видно не спинити,
Іще учора палахкотів майдан.
Хотіла Україна вільно жити
Під мирним небом, без стальних кайдан.
Пішла до Бога перша мирна сотня
Нескорених системою людей.
Пішла, злетіла журавлем до сонця
Така велична, ніби Прометей.
Горять запалені свічки і квіти
На тому місці, де були бої.
Хотіла Україна вільно жити.
Чому її все зраджують свої?
А може не свої – це вовкулаки,
Яким кишеня є і бог, і цар,
Московські слуги, гниди, посіпаки,
Запроданці з когорти яничар.
А час летить і видно не спинити,
Іще учора палахкотів майдан.
Сьогодні на Донбасі жорсткі битви
За мирне небо, без стальних кайдан.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826601
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.02.2019
Читаю сонячні вірші,
Написані пером природи.
Щось відродилося в мені,
Туманом відійшли незгоди.
Вдихаю вітра свіжі рими,
П’янію з чистих його слів.
Ген Ясени, мов пілігрими,
Диктують пісню, чую спів.
Краса поезії природи
В душі запалює вогонь,
Стежками римування бродить,
Дощем стікає із долонь.
І крапотять маленькі букви
Й лишають мудрості сліди.
Проходячи крізь срібні звуки,
Нові відроджують рядки.
Я вдячний Богу і природі
За їхню милість і добро,
Нехай вірші поки не в моді,
Пишу,
Бо так велів старий Дніпро.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826467
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2019
Україну не здолати,
Кажу зневіреним усім,
Стоять щитом в боях солдати,
Батьки позаду, діти й дім.
Я бачу, бачу переміни,
Поки повільні, не стрімкі.
Когось лякають люті ціни,
Нажаль, ще руки є липкі.
Та ми відходим від Росії,
Її кайданів і мотуз
І від кремлівського месії,
Упав із рук краплений туз.
Зробімо український вибір,
Брехливих досить уже скреп,
Щоб кожен зміг сказать спасибі
За похоронений совдеп.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825817
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.02.2019
Сьогодні знову у столиці
По Інститутській вверх іду.
Свічки і фото, люди, лиця
Нагадують одну зиму
Коли палали чорні шини,
І дерев’яний щит горів.
А вітер клуби, хмари диму
Крізь крики й постріли носив.
Перед очима день лютневий
І перші вибухи гранат.
«Камаз» уже горить сталевий,
Ментівський ріже вухо мат.
У пеклі цім стояли люди
За Україну за свій дім.
Стогнали ранені повсюди
Із біллю на лиці блідім.
Швидкі носились, мов ракети.
До сцени крок, а може два.
Повсюди «Беркут» і кадети…
Боролась Ненька за життя.
Усе завмерло. Плаче «Кача»!
Виносять сотню на плечах.
Душа у небо йде козача,
Холонуть сльози на очах.
Сьогодні знову у столиці
По Інститутській вверх іду,
На фото юні зовсім лиця,
В їх пам'ять запалив свічу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825707
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.02.2019
Спасибі Боже за країну,
Ти повернувся до нас знов.
Москві не бачить Україну,
Пролита недаремно кров.
І як не звірствують попи,
Що їх поставив за «поребрик»,
До Тебе вільно мусим йти,
З любов’ю, сміло, без істерик.
Спасибі Боже за любов,
Ти дав країні моїй крила,
Без ланцюгів і без оков
Окріпла українська віра.
Поки ще плачуть матері
На синовій сирій могилі,
Та не здолати нас Москві,
Вони без Тебе там безсилі.
Спасибі Боже за мій край,
За поміч неньці Україні.
Де Ти, там завжди правди рай,
О, як я радий переміні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825682
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.02.2019
Проміння весняне покрило сніги,
Цілуючи Зиму у щічку.
Мов струни бандури, заграли струмки,
Стікаючи дзвінко у річку.
Звільнилась ріка від полону Зими,
Спросонку ламаючи кригу.
І вітер-бродяга стряхнув килими:
В них дощ і тепло, і відлигу.
Веснянки злетілись, немов би джмелі,
Над полем і лісом, і домом.
В безхмарному небі ключі, журавлі
Синь тиші змінили на гомін.
Ген котики сірі на лозах верби
Зібрались погрітись на сонці.
І лише дуби ще ховають сніги,
Проміння пускають крізь пальці.
З’явилася квітка маленька така,
А скільки в ній сили до волі.
Красуня Весна так творить чудеса
І змінює край наш і долі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824930
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 10.02.2019
Прошу у Бога лиш одне:
- Дай сил і снаги ще писати,
Даруй те слово молоде,
Щоб помогло з невіри встати.
І щоб воно, як те зерно
В душі у кожній проростало,
І материнським молоком
Завжди від спраги напувало.
І крижане топило зло,
І з зим творило весну й літо.
З глибин сердечних щоб було
І з Твоїх вуст добром налите.
Пишу і дякую Творцю
За нескінченну Його милість.
Вкраїнську мову я люблю
За мелодійність і за зрілість.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824788
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.02.2019
Все ближче й ближче до весни,
Хоча хурделить пилом січень,
Й лютує менший син зими,
Й малює в шибах криго-квіти.
Росте помалу білий день,
У ночі відбира хвилини.
Скидає ковдру сад з вишень,
На сонячні чека години.
І сонця промінь вже не той,
Так трепетно цілує в щічку.
Весни посланець і герой
Веснянками осипав личко.
Все ближче й ближче до весни,
Радіють птахи переміні.
Біжать з бурульок крапельки,
Прогнавши в гори синій іній.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824777
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 09.02.2019
Тепло коханих забуваю рук
І дивний дотик оп’яніння.
Ловлю осінній скрипки звук,
І листопада тихе шарудіння.
Вдивляюсь у величну небес синь
І очі згадую весняні.
Шовками промайнула тінь,
І спогади сховала руж духмяні.
Зайшов далеко в листопад,
А промені нагадують про літо.
Чому в житті є стільки зрад,
Чому, чому кохання недопите!
В туманнім міражі твій силует
Нераз стрічав в ранковій димці.
Читав щораз, як той поет,
Поезію забутій невидимці.
Ловила осінь вітер моїх слів
Й дощами по лиці стікала.
Любов утримати не зміг,
Душа у сутінках, мов тінь, блукала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824173
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2019
Війнуло холодом з вікна,
Сніжинки перші залетіли.
Погасла воскова свіча,
Завили білі заметілі.
І замело, і загуділо
Навколо снігом, сивиною.
Торкнувся губ твоїх несміло,
Затьмарив розум пеленою.
А за вікном зима, зима,
А ти гаряча, ніби літо.
Із берегів ріка зійшла,
І світлом темна ніч налита.
Осіннім листям спала блуза,
В моїх руках шовкове тіло.
Під звуки сніжні полонезу
Так трепетно усе тремтіло.
В цю ніч хотілось вічно жити,
Немов з вина, у мить сп’яніти,
І цю любов разом ділити,
І дарувати тобі квіти.
А за вікном зима, зима,
А ти гаряча, ніби літо.
Із берегів ріка зійшла,
І світлом темна ніч налита.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823999
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2019
Люблю засніжене Полісся
У сукні білій і фаті,
Де сонце сходить над узліссям
І берег золотить ріки.
І де калини стиглі грона
Горять рубіновим вогнем,
Коли лунають в холод дзвони,
і мчать завії за конем.
Люблю, як вітер хороводить
В полях, болотах і лісах.
І як мороз по ставку ходить
У кришталевих чобітках.
Люблю зими біленьке личко
Покрите у тонку вуаль.
А ще, безпомічну синичку
Окутану в зелену шаль.
Люблю свій дім, своє подвір’я
І весь Поліський чудо-край,
І як летить небесне пір’я…
Лиш тут я відчуваю рай.
30.01.2019 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823428
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 30.01.2019
Кружляє вітер вальс сніжинки
До перших півнів, до весни.
Її підтримує, мов жінку,
На скрипках грають Ясени.
Калина вторить на роялі,
На білім, білім, мов зима.
Сміються сонцем сині далі,
Сніжинку вітер обійма.
О цей холодний танець снігу
Манить в зимовий хоровод,
Весни нагадує відлигу
В вечірній час, у мить незгод.
Я забуваю негаразди
І звуки слухаю зими.
Цей білий танець Шахразади
Клекоче спалахом в мені.
27.01.2019 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823033
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.01.2019
Моя Україна найкраща у світі,
Моя Україна – джерельна вода.
І жито, й пшениця, і небо в блакиті
В своїй вишиванці завжди молода.
Моя Україна – це люди привітні,
Веселка-місток, золоті купола.
Моя Україна – веснянка у квітні
І віра у Бога навічно жива.
Моя Україна – це літні світанки,
І роси на травах, політ журавля.
Моя Україна – прозорі серпанки,
Й уся в чорноземах родюча земля.
Моя Україна – це дихання вітру,
І бджілка трудяга в вишневім саду.
Моя Україна подібна лиш світлу,
За що безумовно її я люблю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823009
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.01.2019
Цей світ розділено чомусь навпіл:
На сміх і сльози одночасно,
На білий день і чорну ніч,
На мить народження і смерть завчасну.
Цей світ – любов і в той же час війна,
Де зрада є і подвиг звісно.
Цей світ і літо, і зима,
І бруд душі, і серце, серце чисте.
Цей світ ліси, пустелі і жита,
І тіла біль, і щастя радість.
у нім тече ріка життя
Попри і ненависть, і страх, і заздрість.
Цей світ – незвідані шляхи й моря,
Високі гори і провалля.
В цім світі кожен, як зоря,
Він кращий тіні й пилу задзеркалля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822853
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.01.2019
Прийшла зима у рідний край
І сиві коси розчесала.
Сипнула зорі в небокрай,
З парчі на полі одіяло.
На ніжках туфлі з кришталю,
На плечах шуба лебедина.
Ішла подібна на зорю,
Під килимом новим стежина.
Торкнулась палко ліхтаря,
І ніч засяяла вогнями.
Немов свіча із вівтаря,
Нічними бавилась тінями.
З любов’ю обняла каштан
І тихо з кленом пошепталась.
Вони вдяглися у «кафтан»,
І з містом сонним привітались.
По склу мазнула помазком
І ніжно глянула в кімнату,
А там дитя всміхалось сном…
Для щастя треба небагато.
23.01.2019 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822459
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 23.01.2019
Зима куражиться, не спить,
То шаленіє, то стихає,
Закрутить танець в одну мить,
Скрипучим холодом лякає.
Візьме в обійми, мов дівча,
Щоки торкнеться і розтане,
І тут же створює дива:
Парчу накине на каштани,
Підхопить сніжний хоровод
І стразами сипне на клени.
Зайде у сад, на показ мод,
Зодягне вишні-манекени.
Попросить друга ліхтаря,
Аби освітлював він сцену.
Як королева срібна вся
На санях в’їде на арену
І засніжить, і засніжить…
Для кого лихо, кому свято.
Зими шаленства люблю мить,
Коли є снігу так багато.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822213
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 21.01.2019
Січень, середній син зими,
Хурделицю випустив з діжки.
І наказав мести сніги,
Шляхи засипати й доріжки.
Вона кружляла і мела
В поривах білої гарячки.
Вузли, мереживо плела
Навколо кожної гіллячки.
Зайшла у місто і село
І потопталась біля ганку.
Постукала в віконне скло,
Куражачись всю ніч до ранку.
А далі в поле йшла і ліс,
Нависла димом над рікою.
І піднялась на повен зріст,
Й розсипалась, мов пил, мукою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821218
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 13.01.2019
Поки пробачити не можу
Сусідів східної землі,
За вдачу їх до нас ворожу,
За смерть і сльози на війні.
Не можу руку їм подати
За підлість, соплі і брехню.
Мов зайці, ховаються солдати,
За спинами жінок й ведуть пальбу.
У цім вся велич видно «Рашки»,
У цім високий героїзм.
Наклали у штанці «какашки»,
З страху веде так організм.
Усе питають в нас настирно:
- За що ми їх не любимо?
Їх танки рухаються мирно,
Чи ще братами будемо?
Найкращий в світі «Руський мир»,
Горілка, пиво, ковбаса.
І безкоштовний в пастці сир,
І в скрепах з будуна душа.
Не будемо ніколи ми братами,
Допоки пам'ять в нас жива.
Провалля утворилося між нами –
Ця створена кремлем війна.
13.01.2019 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821201
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.01.2019
Про подорож мріяв учора,
А сьогодні вернувся б у дім.
Життя, ніби замкнуте коло,
Все ідеш безупинно по нім.
Від дому пряма є дорога,
Що у часі так стрімко біжить.
Невидима поряд – до Бога.
Рух годин зупинити б на мить
І за куліси зайти задзеркалля,
І на світ подивитись звідтіль.
Збудувати місток, щоб провалля
Не було за основу і ціль.
Потрібно змінить сьогодення,
Щоб майбутнє щасливим було,
Щоб добро людське вибрало ймення
І у кожному серці жило.
Життя, як обмежене поле,
Де ідеш без оглядки по нім.
Що було, те було – те учора...
Повернувся б сьогодні у дім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821106
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.01.2019
Зима-красуня білолиця
Заворожила, мов чаклунка.
Їй в день, і в ніч тепер не спиться,
Усе надворі, як з малюнка.
Верба схилилася над ставом
З густою в косах сивиною.
Не розуміє яким правом
Поклали скло понад водою.
З-під покривала лан і поле,
У небо сонно визирають.
Прикутий погляд їх у зорі,
А може літо виглядають.
Накинув бурку дуб на плечі,
Немовби отаман козацький.
Зібрався місяць вже до втечі,
Зійшов на шлях, на шлях Чумацький.
І лише пес не спить у буді,
Теж зачарований зимою.
Не знає далі що ще буде,
Ця ніч обвита таїною.
10.01.2019 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820845
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 10.01.2019
Аби я мав би два крила,
Піднявся б в небо, понад гори.
Там, там Вкраїнська є земля,
Її лани, її простори.
Над морем Чорним пролетів,
Над Кримом, Керчю і Азовом.
Веселку б, сонце розбудив
Простим з любов’ю щирим словом.
Полинув далі б у серця
Всіх мешканців простих донецьких.
Засіялась б зерном рілля
В степах із віку в вік козацьких.
Аби ж я мав би два крила,
То розгорнув би ними хмари,
І сонцем знищилась війна,
Незгоди всі і звісно ж чвари.
За крила Господа молю,
Аби одів Він у них слово.
Щоб брат не гинув у бою,
І розцвіла вкраїнська мова.
08.01.2019 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820588
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.01.2019
На подвір’ї зима хороводить,
Зібрала сніжинки й мете.
Вітер, як пес, кульгаючи бродить,
Заходить за ріг і сопе.
Задуває стежки і дороги,
Так важко спокійно пройти.
Не тримають і пса його ноги,
Не може до буди дійти.
Горобці поховались у стрісі,
І лиш виглядають дзьоби.
Заметіль зупинилась у лісі,
Її не пустили дуби.
А можливо покинули сили,
Бо ж скільки триватиме зло.
Усміхнулись вгорі небосхили,
На полі сія «серебро».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820585
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2019
У небі зірка Різдвяна
Над Україною постала.
Як сонце, Боже Немовля
Вкраїні Томос дарувало.
Співають дзвони по церквах,
Звучить молитва Богу.
Зійшли Апостоли у храм,
Святкують перемогу.
А Божа Матінка Свята
Тримає Немовлятко.
З вершин Карпат, до вод Дніпра
Звучить хвали колядка.
У небі зірка Різдвяна
Над Україною постала.
Як сонце, Боже Немовля
Вкраїні Томос дарувало.
06.01.2019 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820444
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 07.01.2019
Нарядилися ялини
В шуби білі і пухкі.
Стиглі ягоди калини,
Мов рубінові зірки,
Виглядають із-під снігу
І манять малих пташок.
Перевірив котик кригу,
Перейшов увесь ставок.
Сніговик з’явивсь пузатий
З парасолькою в руках.
А на нього пес кудлатий
Лаяв з жахом у очах.
Діти бавилися радо,
Випав перший, перший сніг.
У дворі чудове свято,
Всюди радість, всюди сміх.
07.01.2019 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820438
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.01.2019
Сьогодні казка на дворі,
Усе заметено у біле.
По підвіконню снігурі
Стрибають боязко, не сміло.
Зірвався вітер у танок
І підхопив малі сніжинки.
Вдягнувся дуб у кожушок,
В кашкетах всі стоять будинки.
Нові у клена рукава
Із вати теплої пошиті.
Іде чудесниця зима
В парчі й ажурнім оксамиті.
А поряд сивий Дід Мороз
Стави скував у скло і ріки.
І як художник-віртуоз
Наніс кришталь мазком на вікна.
06.01.2019 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820350
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.01.2019
Вам давно не вісімнадцять,
І у мене сивина,
Тож запрошую до танцю…
- Бокал шампанського, вина!
Згадаймо ті далекі роки,
Співали зорі в унісон.
Можливо вже й не тверді кроки,
Незмінний лише вальс Бостон.
Зустрілись ми за відстань часу,
А скільки пройдено доріг.
Я пам’ятаю косу Вашу,
Торкнутись котрої не зміг.
Вже й на лиці моїм морщини,
А Ваші очі, як колись –
Ці дві розпечені вуглини,
На котрі з трепетом дививсь.
Нам давно не вісімнадцять.
- Бокал шампанського, вина!
Вип’ємо за всі, за надцять
І за майбутнії літа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819887
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2019
То ж, що таке жива молитва?
Розмова з Богом, стан душі,
Чи у собі невпинна битва
В нічній мовчазній тишині.
А може то – пізнання світу,
В котрім піщинка чоловік.
Молитва так подібна літу,
З теплом поєднана навік.
А може то – безсмертні ліки
Від тих невидимих хвороб,
Мелодія небесного музики
Без зайвих пафосів й оздоб.
А може то співучість серця,
А чи невичерпна ріка,
Коли відчиниш в небо дверці
І в мить засвітиться душа.
І обігріє її сонце
Причастям вічного вина,
І усміхнеться лик в іконці,
Немов би Різдвяна зоря.
Та що ж таке жива молитва?
Не передам того в словах.
Лілея може то розквітла,
Нев’януча в недоспаних думках.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810813
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.10.2018
Осінні загорілись квіти
Вогнями літньої пори,
Зібрались на лінійку діти,
А поряд з ними вчителі.
Лунає дзвоник, перший дзвоник,
Струною скрипки мерехтить.
В траві цвіркун стрибає, коник,
До школи вчитися спішить.
Нових вітає учнів школа,
Ці крихітки такі малі.
І аплодують їм навколо
Дерева, трави і кущі.
Ось клас, учитель і урок,
Почутого є так багато.
До знань зробили перший крок,
В це вересневе диво-свято.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805202
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.09.2018
І роки весняні пройшли,
І дні затуманились літа,
Все ближче чомусь до зими,
Лиш кава стоїть недопита.
Ковток за ковтком – це вже осінь
Пряде павутину на скронях.
Цю пряжу лишає в волоссі,
І радість, і сльози в долонях.
А ще золотиться листвою
Й багатством осіннього дня.
Ця осінь, щось робить зі мною,
А може не осінь – літа.
20.08.2018 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803807
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.08.2018
Україна далеко сьогодні від мене,
За сотні вітрами затоптаних миль.
Час, мов туман, невпинно, невидимо плине
І губиться в морі, розбившись об штиль.
Я буває примружу обпилені очі,
Аби досягнути думками границь,
І землі, де родивсь доторкнутися хочу,
Зір в небо встромив, лежачи горілиць.
У сузір’я вдивляюсь, у зірку полярну,
І схід віднаходжу, там рідний мій край.
Обійму в нім берізку таку неповторну,
Умить відчуваю, де щастя, де рай.
Україно моя – за тобою сумую,
За туманним Поліссям і за Дніпром.
Кожен день, кожну ніч я цю зустріч малюю
І молюся за тебе щораз перед сном.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803760
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.08.2018
На вулиці закоханих
Зустрілись ми з тобою.
Туман зійшов непроханий,
Вкрив лавочку росою.
А ти тримала туфельки
І бігла босоніж.
Люблю твій голос слухати,
Як весняний капіж.
Тебе заводить літечко
І його теплота.
Красуня, ніжна квіточка,
Ромашка польова.
Тебе тримав за ручечки,
І ніжно обіймав.
Мені вручила туфельки,
Нам соловей співав.
На вулиці закоханих
Є лавочка одна,
Тепер я гість непроханий
Там пара молода.
13.08.2018 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803580
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2018
І знову дощ в моїм вікні
Березам миє довгі коси.
Біжить, мов джин, по цій жарі,
Лишає в травах перли-роси.
Ще б’є долонями в асфальт,
Відстукує забуте танго,
Чи з вітром закружляє вальс,
Зіграє реп на старім банджо.
А я вдивляюсь в ритм дощу,
В намоклі лиця перехожих
І розумію, що люблю
Ці дні погожі і негожі.
Люблю –
І сміх, і радість, і весну,
Люблю дивитися у далі,
І розумію, що живу,
А дощ змиває хай печалі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802886
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.08.2018
Спадає туман на покошені трави,
Як легка, молочна накидка чи шаль.
Десь громовиці, криваві заграви
Навіюють тугу, зловісну печаль.
Так літо відходить за поле пшениці,
Де обрію світиться тоненька нить.
Вже й ясен у лісі чуть-чуть золотиться,
А осінь, мов діва, шовками гримить.
Навчилися птахи злітати до неба,
Їх крила відчули прозорі вітри.
Це ж осені й літу зустрітися треба
У цій, у серпневій ранковій порі.
Бринить павутинка мала, білосніжна,
На диво осінній навіює спів.
Ця осінь у літі пора дивовижна,
Як казка забута з бабусиних снів.
11.08.2018 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802879
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.08.2018
Схилімо голови, панове,
За тих, хто згинув у бою.
За українське бились слово
В стражденнім у моїм краю.
Те слово сильне, ніби небо,
Й прозоре, чисте, молоде.
Жити, жити, браття, треба
І Україна зацвіте.
За це боролися герої
В усі часи, в усі віки.
Із гідрою в бою, з Москвою
Боролись справжні козаки.
Нове торкнулась покоління
Гібридна нинішня війна.
У спину кидає каміння
Сучасна, жадібна Москва.
Схилімо голови, панове,
За тих, хто гине у бою,
І збережімо рідну мову,
Як крихту хліба золоту.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802555
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.08.2018
Курличуть в небі журавлі –
Це плач, це крик, що ранить душу,
Аж серце розрива в мені,
Невже дітей ховати мусим.
А може то не журавлі –
Удови плачуть, а ще діти,
Чи десь далеко в вишині
Господь розсипав сльози-квіти.
А далі дощ, червоний дощ
Від ран на полі жита й маків,
Спадає у долини прощ…
Сучасні гинуть Гайдамаки.
Іде війна четвертий рік,
Не видно в ній кінця і краю.
І так короткий людський вік,
А журавлі летять до раю.
Курличуть в небі журавлі –
Це плач, це крик, що ранить душу,
Аж серце розрива в мені,
Невже дітей ховати мусим.
06.08.2018 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802072
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 06.08.2018
На обрію новий світанок,
І ніч готовиться до сну.
Туман руками тисяч бранок
Заплакану трима вербу.
А та схилилась над рікою
І миє коси у воді.
Повіяло теплом, весною,
Курличуть в небі журавлі.
Це все моє, моє Полісся
У котрім Мавка ожила.
Ген поле, озеро, узлісся
І потічок від джерела.
Ось так народжується казка
Від світла променю і тіні.
Її мала розносить пташка,
Цей спів лунає вранці й нині.
25.07.2018 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800671
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.07.2018
Хто знає, як плачуть лелеки,
Коли відлітають туди,
Де співу не чути смереки,
Й Вишнями не зріють сади.
Де спека нестримна узимку,
І де не цвіте бузина.
Всі бачать щасливу картинку,
А щастя лиш там, де сім’я.
01.06.2018 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794499
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.06.2018
В моїх руках бокал вина,
Що грає перлами на сонці,
А ще іскриться, як роса…
Вже вісімнадцять моїй доньці.
За долю я роблю ковток,
За ті не прожиті, за роки.
І за нездійснений той крок…
Щоб кожен крок – любов і спокій.
Щоб щастя виткалось тобі
Нитками з срібла, а чи злата.
І щоб співали солов’ї,
Й не забувала маму й тата.
На полотні твого життя,
Аби світило завжди сонце
Й добром засіялись поля
З твоєї донечко долоньки.
І ще ковток – то за кохання
Невинне, чисте, як роса,
І щоб здійснилися бажання,
І зорі б дарували небеса.
Щоб був Господь в твоєму серці,
Й Цариця Неба берегла.
За вісімнадцять – п’ю до дна.
02.06.2018 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794346
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 04.06.2018
Вона заплакана в вікні
Стоїть самотньо-одинока.
Нема його в її житті,
А може, щось попало в око.
Пішов туди, де бій гримить,
Де грози падають сталеві,
Життя де ділиться на мить,
Де сльози горя кришталеві.
Його нема, лиш нагорода –
За честь, за доблесть, героїзм.
Коли ішов, була негода
В її очах краплини сліз.
А як раділа телефону,
Дзвінку із зони де війна.
Казав, що не бажав нікому:
Ні смерті, горя, а ні зла.
Любив життя, а смерть скосила,
Як квітку, колос чи траву.
І лише Божа дивна Сила
Пустила душу жить в раю.
Його нема, вона в вікні
Стоїть самотньо-одинока.
Любов чекаємо в житті,
Від зла сльозиться чомусь око.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794344
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 04.06.2018
Надворі сонце, птахи, співи,
Весна, мов дівчина, прийшла.
Ранкові роси, переливи
І квітка біла ожила.
Вона томилася під снігом,
Мов в’язень, в скованій землі.
Було приходили набігом
Дні теплі - ручечки малі.
Вони не мали дужу силу,
Щоб ланцюги усі порвать.
Лиш посміхалися безсило,
Та й йшли поночі горювать.
І от весна, і от потуга
В руках у неї з сонця меч.
Прийшла зі сходу, аж до Бугу,
Красуня з силою, мов смерч.
І ланцюги в струмки зібрала,
І розчахнула вікна всі.
І квітка ніжно заспівала
В ранковій звільненій росі.
Весна, як діва, вся в любові,
Тому і творить чудеса.
І доброта в її основі
Перемагає сили зла.
03.04.2018 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785863
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.04.2018
Розписані у небі вітражі,
Краї від сонця в позолоті.
В очах моїх срібляться міражі,
Там соколи парять в польоті.
Що день, що ніч вони летять у вись.
Я шелест чую білокрилих.
Кричу: «Тримайся воїне, держись,
У бій веди солдат безсилих!»
Тих білокрилих – сотні, тисячі…
Від них відчув шовковий вітер.
В реальнім світі скільки маячні…
Сльозу протер, безсоння витер.
І все молюсь, молюсь за їх політ.
Вони летять усі до Бога.
Питаю: «Скільки хлопці вам є літ?»
«Як на хресті було у Бога.»
Сини у списку, діти і батьки, …
Чому говорять, як у Бога?
Їх імена заповнюють рядки…
Ця книга – у життя дорога.
Сумую і радію водночас,
У небі ви, за Україну!
Чи соколи в очах, а чи міраж,
Нову ви підняли вже зміну.
Загиблі соколи, сини землі
В цій праці мить міняє долю,
Пройшли крізь пекло ви у цій війні,
Тепер з крильми і всі на волі.
23.02.2015 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785851
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 03.04.2018
Бокал вина, розлиті зорі.
Ти так чарівна і сумна,
Немов троянда в дикім полі,
Прекрасна, ніжна та одна.
А як же хочеться кохання,
Щоб, як в кіно, на всі роки.
Його ти бачиш. Хвилювання.
А поряд п’яні мужики.
Дим сигарет. Усе в тумані
І сміх, і мова лиш про секс.
Вже й щічки від вина рум’яні,
І оп’янілий став рефлекс.
Ідеш. Танцюєш. Одиноко.
Це все не ті, це просто акт.
Сльоза скотилася із ока…
Танцюєш з іншим та не в такт.
Біжать роки, уже за тридцять,
В руках бокал, бокал вина
І п’яні, п’яні ті ж всі лиця,
А все коханого нема.
02.04.2018 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785699
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2018
Зустріти я хочу квітучу країну,
Обличчя щасливі, усміхнені лиця,
Багату побачить свою Україну,
Оту неповторну, що ранками сниться.
Щоб сонця багато і хліба, і квітів,
Веселка у небі і співи пташині,
Щоб нами пишались у цілому світі,
І пісня лунала б у кожній родині.
Зустріти я хочу світанки із миром,
Без битв, без баталій і всяких там воєн.
Щоб правда лунала і вірили щиро,
Бо ми того варті, бо кожен з нас воїн.
Люблю Україну всім серцем і духом,
Люблю подих вітру за його свободу.
Люблю українців, мов кремінь, із духом.
Вклоняюсь народу, незломному люду!
02.04.2018 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785660
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 02.04.2018
Попробуй, друже, смак кохання
В нім гіркота і меду смак.
І поцілунки аж до рання
У полі, де жевріє мак.
Воно приємне, як на дотик,
Палає, мов живий вогонь.
І діє вмить, як той наркотик,
З дівочих поданий долонь.
Торкнися, друже, лишень тіла,
Відчуй шаленства ніжну мить,
Щоб музика в душі злетіла…
Як хочеться в коханні жить,
Тонуть в обіймах, ніби в морі,
І цілувать, і цілувать.
У ніг розсипати всі зорі…
Кохання треба цінувать.
Попробуй, друже, і не бійся,
Віддай вогонь, як Прометей.
І сам коханням обігрійся…
Кохання – Божий є єлей.
01,04,2018 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785551
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2018
Із вуст злетіли «Соколята»
Понад Поліссям і Дніпром.
Мов грім, здригнулися Карпати,
Сердець торкнувся ти пером.
Слова і голос – вир потужний
До сліз всю душу пробивав.
І зашкарублий, і байдужий
Від пісні сонцем оживав.
Тебе забрала твоя доля,
Лишивши музику й пісні.
Вітри співають серед поля,
І розтають в зимі сніги.
Прожив ти мало, та яскраво,
Досяг небес своїм крилом.
Від України тобі – Браво!
Будь з Богом, спочивай з добром.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785537
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 01.04.2018
Іду дорогами життя,
Іду в погоні за вітрами.
Колосяться в полях жита,
Я так сумую за доньками.
О, як же хочеться злетіть,
І линуть в небо з журавлями.
Проходить час, як одна мить,
А я далеко і не з вами.
Вже й лист осінній опада,
І дні сльозяться все дощами,
Покинув дім, була весна…
А я далеко і не з вами.
Стою один за сотні миль,
Туман здійнявся над полями,
Можливо то міраж чи пил,
Та ж я далеко і не з вами.
Прошу я літо та весну,
Аби зустрітися з дочками.
Чекаю крила… Вас люблю!
Я так далеко і не з вами.
11,03,2018 Р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781726
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2018
У дзеркало вдивляється верба
Й розчісує вітрами коси.
Красуня поряд - квітка голуба
Оділа ранні буси-роси.
Напився з бусинки кудлатий джміль
І загудів понад полями.
Карась озерне дзеркало пробив,
Розбіглись хвилі в нім кругами.
Зламався вітру сивий гребінець,
Поплив туманом над водою.
З'явився в небі білий табунець,
Поважною ішов ходою.
Верба нечесана зосталась та,
Сплелися коси між собою.
Стоїть похилено в сльозах сумна.
Тому і звуть її -
Плакучою
Вербою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781666
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 11.03.2018
Потихеньку йде весна
У віночку, мов дівчина.
Шелестить в садку трава,
Невгамовна, як дитина.
А на сонці верболіз
Зібрав котиків на віти.
Сніг скотився в жменьку сліз,
Де він був з’явились квіти.
Ручки-промені тремкі
Обняли струнку берізку,
Вмить сережки боязкі
Скрасили гнучку галузку.
На кущах малі бруньки
Полохливо виглядають.
Скинули дуби шапки,
Ве́сну радісно вітають.
Все в природі ожило,
Земля рада переміні.
Обудилося й село
В моїй рідній Україні.
11.03.2018 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781597
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 11.03.2018
Як важко прожити поетам
Й творити у час суєти,
Злетіти, немовби комета,
Лишаючи світла сліди.
Вогонь свого серця роздати,
Аби запалить маяки…
Поети – словесні солдати
На вічних теренах війни.
А скільки їх гине в двобії
За місце для правди в житті.
Вони, як та зірка надії,
В обмеженім часом путті.
А може, як полум’я свічки,
Що пише нетлінний куплет,
Слова залишаючи вічні.
У слові - не згине поет!
18.02.2018 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777795
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 18.02.2018
Донбас – Майдан, Майдан – Донбас... І журавлі злітають в небо.
А там в раю вже інший час, і спокій, і пташиний щебет…
Пішли брати. Без слів пішли, покинувши свої родини.
І сонце у руках несли – нове майбутнє України.
«Не так! Не так! Усе не так! – я чую їхні болі й крики –
Відбили скільки ми атак… І що змінилося, лиш лики.
Як крали й далі все крадуть… Забули все, що на Майдані…
Ці вчинки викликають лють… Керманичі ви наші знані?..
Один казав, що куля в лоб й на смерть готовий ради краю…
Цікаво скільки було спроб?.. А Україну розкрадають!..
Слова, слова, одні слова, за ними вчинки бездіяльні.
Зібралась Рада ділова, закони вносять геніальні.
А там на сході журавлі солдатам крила зодягають.
Там крові ріки на землі… Нові герої помирають.
Аби не смілий волонтер і ті пожертви всього люду,
Що з краєм би було тепер?.. За них молитися ми будем!
У вас все шоколадно там. На правду кажете, що зрада.
Готові здатись ворогам… Народу єдність лиш завада.
Командувач верховний є і сотні бравих генералів…
Чи ви дивилися в лице смерті? Забагато є провалів:
Савур могила, Іловайськ, кордон, Дебальцеве й так далі,
Оточення і розстріл військ, й за зраду вручені медалі.
Можливо досить розкрадати?.. Нам Україна понад все!
Тепер небесні ми солдати і зверху дивимось на це.
Тож схаменіться ситі люди!.. Ваша зрада – плач дитини.
Ганебні справи видно всюди… Дні летять, біжать години.
Ой, схаменіться, бо прийдемо і новий Майдан постане,
І щастя краю віднайдемо, й вас тоді уже не стане.
13.04.2015 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775356
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.02.2018
Летять із-за моря ключі
Журавлі, журавлі, журавлі.
Ви вдень летите і вночі
Журавлі, журавлі, журавлі.
Стрічають старі вас батьки
У журбі, у журбі, у журбі.
Не йдуть до домівки сини
До верби, до верби, до верби.
Солона сльоза на зорі
По щоці, по щоці, по щоці.
Співають пісні кобзарі
Молодці, молодці, молодці.
І знову у небі ключі
Журавлі, журавлі, журавлі.
Мов сон, пролетіли роки,
І жалі, і жалі, і жалі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775353
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.02.2018
Горілка у житті гірчить, хтось радість в ній вбачає.
Лиш за межею одна мить, що долю так міняє.
Ця оковита – біла смерть, немов сльоза прозора,
Життя пускає в шкереберть, а радість – лише в горе.
Горять вуста, горить душа, і серця вогник гасне.
І так в степу, де йде війна, життя короткочасне.
Там кулі й вибухи гармат, молитви і страждання.
Чому ж лунає п’яний мат, і п’ють солдати зрання?..
Налиті сльози у стакан, і випито за щастя.
І сатана закрив капкан убивчого причастя.
Ось друзів четверо було, жили в однім окопі.
Від білої чоло гуло, товкли слова у ступі.
Один сказав, один вловив, а третій все регоче,
Четвертий знов усім налив, І випили охоче.
І цілувались, і пили те зілля окаянне.
Поки чорти не піднесли вино їм домовинне.
Ось у руках вже автомат… Затвор. Лунає черга.
Один за одним впав солдат. Із трьох лежить шеренга.
А далі страх, за страхом – блуд, і постріл окаянний,
І над собою самосуд солдат вчиняє п’яний.
Пляшка прозора, мов вода, а в ній – полин горючий…
І мати плаче, і вдова… Радіє змій повзучий.
До Бога не пішла душа, виною оковита.
Танцює в пляшці сатана і чорна його свита.
Цей вірш написаний мною у 2015 році поо проханню волонтерів, аби застерігти солдатів від пиятики на фроні. тут описані нажаль правдиві факти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775142
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 04.02.2018