| Сторінки (3/287): | « | 1 2 3 | » |
Мій вік – моя душа
З мого дитинства тихі дзвони
Ловлю відтінками душі.
Те світло з Божої ікони
Не змиють осені дощі.
Запал юначий відчуваю,
Хоча роки уже не ті.
До сивини усе звикаю,
Коли пишу на самоті.
Посеред юних і я юний,
Посеред сивих сивий я.
Беру від неба білі струни
І мудрість з прожитого дня.
А душу гріють дзвони далі,
Як ті молитви чи псалми.
Я не звертаю на печалі
Й на тиск бездушної пітьми.
Який мій вік я й сам не знаю,
Святкують всі з календаря.
Вітання і дари приймаю,
А справжній вік – моя душа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693612
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.10.2016
Ти, мов квітка весняна
Вечірній дух густої тіні
Торкався пальцями мого вікна.
По обрію дерева сині
Тримали край спадаючого дня.
Хилилось сонце, позіхало,
Готовилось до сну мабуть воно,
А може в казку утікало…
З тобою ми пили смачне вино.
На брудершафт зійшлись бокали,
Відчув я тіло і твоє тепло.
Вуста між зорями блукали,
Кохання по галактиці текло.
Ми не звертали вже на тіні,
А ні на шум спадаючого дня.
Звучав безсмертний Паганіні…
Розквітла ти, мов квітка весняна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692628
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2016
Твої…
Твої очі – ранні роси,
Твої губи – дикий мед.,
Твої щічки – стиглі вишні,
Ти - загадка, ти – секрет.
Твої руки неповторні,
Як і серце, як душа.
Я ж дивлюся в очі чорні,
Ти - чарівна, ти – краса.
Твої коси – з рути, з м’яти,
Я п’янію, мов з вина.
Вже не можу в ночі спати,
А твій голос то – струна.
То бринить, а то співає,
В моє серце заплива
І там ватрами палає…
Віднайти б прості слова.
Твої рухи, мов лелечі,
Твої губи і твій сміх…
Я твої торкаю плечі.
Ну а далі, далі гріх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690048
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2016
На Інститутській
Я іду, де дерева розстріляні,
І на кулях багряна сльоза,
й крики матері вітром розвіяні,
Й скаменіла від болю роса.
Я іду, піднімаюсь по вулиці,
Де портрети і квіти, й свіча.
А на проти – солдати на милицях
І маленьке ще зовсім дівча.
Одяглася у сукню черешеньки,
Що так біло цвіте по весні.
Кладуть квіти ці ручки малесенькі,
І невинно всміхнулась мені.
Скаменів, ніби скеля, обвітрена –
Ці герої, сльоза і дівча.
Кудись ділася думка зневірена,
Запалилась у фото свіча.
Україну зламати не зможете –
Ні свої, ні чужі вороги.
Тож даремно на терени лізете,
Це дівча, мов посланець, згори.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690046
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.09.2016
Ти плачеш сину, бій скінчився ж,
Нападник кров’ю знов умився.
Товариш згинув у бою.
Не плач, він в Мене у раю.
Я крила дав йому лелечі,
Він обніма свою малечу,
Кохану любу і батьків,
А Я, зрощу його синів.
Молися синку, так молися,
Щоб всі слова твої збулися.
Я бачу все і цю війну,
Молися синку, все зроблю.
Твоя сльоза – це Україна,
Нову поллю Я нею зміну.
У каплі цій – свободи ген!
Піде нападник із терен,
У розпачі згадає Бога,
Вже й там також росте тривога.
Я бачу все і цю війну,
Молися синку, все зроблю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624852
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 29.11.2015
А до зими не дні, а метри
Вже й срібний іній в голові.
Позаду літа кілометри
Й короткі ночі на траві.
Позаду спогади, минуле,
Попереду біжить життя.
Хоча те літо промайнуло,
У нім лишились ти і я.
У нім лишились ми з тобою
У серці юні молоді.
Хоч дні вінчаються з зимою,
А ми такі ж, як і тоді.
Ми поряд дивимось у вічі,
Не бачим осінь, а ні сніг.
Лиш зорі літні, ніби свічі,
До наших опустились ніг.
Нехай зима, нехай і лютий,
І буревії хай сніжать,
Мій погляд в літо все прикутий,
В ті очі, що досі ще зорять.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624846
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2015
Я сьогодні вдягла вишиванку
На льнянім одягла полотні.
Ту обласкану променем зранку,
Ту що руки пряли золоті.
На ній вишита доля нитками
І дороги важкі і легкі,
І шляхи, що вертають до мами
Й матіоли духмяні, п’янкі.
На ній ниті червоні і чорні
І Полісся так рідне мені,
І світанки з озер неповторні,
І таємні нічні курені.
Я сьогодні іду в вишиванці,
Поряд мене гуляють вітри…
Голка й ниті кружляють у танці,
На сорочці лишають сліди.
Вишиванка, моя вишиванка –
України незрима краса.
Є карпатська, а є волинянка…
Та на кожній – сльоза й небеса.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583784
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.05.2015
Летіла лелека, летіла здалека,
Летіла зі сходу лелека-душа.
Летіла у край, де висока смерека
Біля хати батьків до неба росла.
Осіла на комин в охайне гніздечко,
І звідти дивилась на рідних батьків.
«Простіть мене мамо, простіть мене тато,
Не няньчить веселих моїх малюків.
Ось ви вже бездітні… Я згинув на полі,
Під кулі ворожі з братами попав.
Я знаю, молили ви іншої долі,
А бій розписався і тіло здолав.
На мене погляньте, я ж тут ось лелека
Вже поряд із вами на ганку стою.
До неба взиває руками смерека,
А я вже у Бога за вас все молю».
Лелека, лелека вернулась здалека,
Вернулась до рідних, до сивих батьків.
А там на війні все росте небезпека
І смерть ще чатує на інших синів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583186
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.05.2015
Сьогодні Прощена неділя,
А завтра вже великий піст.
Чи можу я простить свавілля
Й до окупантів звести міст?
Чи можу я змінить погоду,
Сказати вітру: «Зупинись!»
У ворога не бачу згоду
До миру… Там панує слизь.
Не вартий підпис їх паперу
А ні чорнил, а ні пера.
Ну як пробачити химеру,
Що рветься нагло до Дніпра?..
Не знаю, Боже, я не знаю,
Від них горить моя земля.
Я багатьох в житті прощаю…
А чи прощу отих з Кремля?
Ти знаєш, Боже, як вмирають
Від куль славетні козаки.
За слово й думку там карають,
У тюрмах гинуть юнаки.
Я багатьом в житті прощаю
І в Тебе прощення прошу,
Ну а загарбнику не знаю,
Можливо з часом і прощу.
Прощаю тим, хто заблудився
У кого руки не в крові.
Прощаю тим, хто пробудився
І каже досить вже війні.
Як Ти простиш, мій славний Боже,
Отих загарбників з Кремля,
Прощу тоді і я їх може…
А чи простить моя земля?..
Сьогодні Прощена неділя,
А завтра вже великий піст.
Карпати плачуть і Поділля,
Свинцем прощає терорист.
22.02.2015 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562184
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.02.2015
(байка)
Заніс зайчисько скаргу в суд,
За злочин вовка хтів скарати.
Та втрапив в лігво вовчих слуг,
Де учать силу поважати.
Вже судять зайця за наклеп,
Що ім’я чесне хтів чорнити.
«Стальних не маєш ти щелеп,
Той нічого в суди ходити».
«А як закон?» – спитав зайчисько.
Суддя ударив по столі:
«Закон – це гроші і вовчисько
Перечити не дам мені!»
Така і правда в Україні,
Бо корумповані суди.
Хабарники сидять понині,
Тож правди поки не знайти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559504
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.02.2015
А я люблю поліські ранки,
Червоне марево над лугом.
Ріки туманні забаганки
І орача, що йде за плугом.
Ще я люблю коли над гаєм
Лунає пісня солов’їна.
І за далеким небокраєм
Ген зграя лине журавлина.
Розмову жаб’ячу в болоті,
Зозулю, що рахує роки
І хмари край у позолоті,
І вістки, що несуть сороки.
Люблю поліський я світанок,
Стежину сонячну на плесі,
Сільську хатину, милий ганок,
Віночок з квітів у волоссі.
Люблю Волинь золотокосу,
Як і Україну геть усю.
І пісню краю стоголосу.
Одне ненавиджу – війну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559498
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.02.2015
Закружляло, засніжило
На подвір’ї біло-біло.
Поле ковдрою покрило
І все вило, вило, вило.
Розгорнула зима крила,
В шубу пишну сад оділа.
На дахах нові кашкети,
На кущах м’які жакети.
Малювала ще узори,
І на склі з кришталю гори.
В панцир річку закувала
І кружляла, і співала…
Ох та зимонька-зима
Зодягла наш край сама.
Ти творила все крильми,
За це дякуємо ми.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558974
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 11.02.2015
На серці моєму знов туга,
Чорніє у вирвах земля.
Де скована в лід ріка Луга,
Я крики почув журавля.
У криках невтішні новини
На сході бої і бої.
Сини помирають Волині,
І друзі твої і мої.
Над Бугом спадають тумани,
Ховають могили в імлі.
Це мамині плачуть так рани,
Стікають сльозою по склі.
Над Стиром відчув я неспокій
І тут похоронки дійшли.
Закінчився бій цей жорстокий,
Поранені кров’ю зійшли.
Поліський любимий мій краю
Ховаєш героїв-синів.
Летять журавлями до раю,
До Божих співучих ланів.
Вклонюсь, припаду на коліна,
Солдатам я вірш напишу,
Щоб Вас, пам’ятала країна…
Пробачте,
На серці стисну гіркоту.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558971
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 11.02.2015
Кохання –
Це вітер, чи вода, чи сон,
Коли тримаю твої руки.
А може, це якийсь прокльон,
Нестерпні вишукані муки.
Болиголов, а чи дурман…
А може щастя обладунки,
Коли в очах густий туман,
Твої солодкі поцілунки.
Кохання –
Це світ, в котрім ожив, воскрес…
А може, крила лебедині,
Що піднімають до небес.
Це почуття святі дитинні.
А може, це ота свіча,
Що світлом осяйнула душу.
Ранкова істина проста.
Я хочу жити в ній і мушу…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558731
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2015
Не ти, а я є Україна
(генералу зраднику?..)
Ти генерал, а я солдат.
Сидиш у штабі й пишеш плани.
В руках у мене автомат
І кровоточать свіжі рани.
У тебе мапи на столі
Розкидані для так годиться.
А я у димовій імлі
В життя бажаю зачепиться.
Ти все купуєш й продаєш…
А я чекаю волонтерів.
Ти місце тепле бережеш
І танки списуєш з паперів.
За Україну в бій іду
Без статусу і нагороди,
Бо відчуваю я біду.
А ти зробив що для народу?..
Хіба що дачу збудував
За кошти вкрадені в державі.
Мене ти цим не раз вбивав,
Як танки кидав в бій іржаві.
Встояв з металобрухтом я
Заради дочки і за сина.
За мене молиться сім’я.
Не ти, а я є Україна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558730
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.02.2015
Прийшла у світ свята Любов
Поки у стані Немовляти.
Попереду розп’яття й кров,
І дійства Мудрості крилаті.
Співає оди клавесин
І арфи шлють своє вітання,
У яслах народився Син,
І ліра грає до світання.
Припали в ноги пастушки
І три царі прийшли з дарами,
Ішли по зірці навпрошки
Царя славити над царями.
Усе збулося, як в письмі
Написано було пророком.
Світило осяйнуло в тьмі
Земним ступати мирним кроком.
А поки в яслах Немовля
До неба простягає руки
І ллється слава звідтіля,
Окупували землю круки.
Різдво дві тисячі п'ятнадцять:
В моїм краю іде війна.
Припинеться, коли зобачать
Над Україною Дитя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549907
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2015
На небі зірка одинока
Стомившись дивиться на світ.
На Україні чорноока
З калини обірвала плід.
Оділа вишиту сорочку,
У коси ягоди вплела.
Зробила фото… поряд дочка.
Світлину воїну дала.
Як важко: він візьме світлину,
До серця ніжно пригорне,
Зобачить з фото Україну,
Котру, як матір, береже.
А з неба зірка одинока
Свій погляд кине на солдат.
З світлини діва чорноока
Моргне алмазом в сто карат.
Спасибі ніжна незнайомко
За образ дивно-чарівний.
Не покидає мене думка:
Поки ви є, то я живий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549899
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 08.01.2015
О, як би хтілося мені
За стрілку часу зачепитись,
Її тримати у весні,
Промінням юності умитись.
Вернути втрачені часи,
Що марно канули у вічність,
Ріки почути голоси,
Що тихо відійшли в античність.
Та, що минуло те пройшло,
Його, як вітер, не прикути.
Зриваю лист – нове число…
Стараюсь, згаяне збагнути.
У нім відносини людські
І погляди на божу вічність.
Відкину думи я важкі,
В житті безумство і практичність.
І оберу Святе письмо,
І букви в серце я вкарбую,
Впаде буденності ярмо…
І стрілку часу відпущу я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548422
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.01.2015
У цій сніжинці біла скрипка,
Смичок і руки скрипаля.
Якось простуджено і хрипко
Струна звучала десь здаля.
Всі інші грали величаво,
Зливався звук в один потік.
Смички стрибали жваво й браво.
До дійства цього ще не звик.
Стрибали, грали, танцювали
Летіли з неба до землі.
У руки падали, зникали…
Я серед них, немов в імлі.
В моїх долонях з них водичка
І та охрипла є струна.
На рукаві її сестричка
І не одна, і не одна.
Мені також схотілось грати,
Тримати скрипку на плечі,
А їм не хтілося вмирати,
Торкнутися
Тому старалися землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547398
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.12.2014
Над моїм містом ангел білий
Стоїть з простреленим крилом.
На Інститутській хлопець смілий
З фанерним в бій ішов щитом.
Він не один, їх ціла сотня.
У кожний край дійшли свої.
І на Грушевського безодня,
І на Хрещатику бої.
Ну як же так, ішов без зброї?
Бо жити далі так не міг.
Від куль схилялися герої
І він на камені приліг.
А потім темрява і світло,
І музика, чомусь жива.
І білі крила непомітно
З’явилися… одні дива.
І він носився над Майданом,
І сотня поряд білокрилих.
Небесний пил лягав туманом
І піднімав у бій безсилих.
Та раптом крила опустились
Невидимим пухким щитом.
І постріли в цю ж мить спинились…
Він ангел з стріляним крилом.
Над моїм містом ангел білий
Стоїть з простреленим крилом.
У Києві Майдан вцілілий,
У ворога в душі надлом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547372
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 29.12.2014
Перший сніг, мороз, рум’янці,
Оновився рідний край
Вітер з снігом крутить танці
День не день зимовий рай.
Вмить осіння зникла туга,
Сіра мряка і журба.
Витанцьовує лиш хуга,
В плед оділася верба.
В скло сховалась від морозу
Під вербою і ріка.
Зодяглись у білу ризу
І ліси і всі поля.
А зима, немов чаклунка,
Срібло сипле навкруги.
Ось берізка діва струнка
У хутрі з її руки.
Наряджає все на свято,
Скоро прийде рік Новий.
Ще на вікнах винувато
Розпис пише чарівний.
За таку красу подяка
І уклін до ніг зимі.
Надоїли осінь, мряка…
Срібла подаруй й мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547122
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.12.2014
Барабанить у віконце кришталевий пальчик
І чіпляється за скельце білосніжний зайчик.
Барабанить та малює розписи зимові.
Я ж дивлюся, виростають гілочки соснові.
А також і плід калини і дубове листя,
А ще ангел для дитини і свіча імлиста.
Отака зима кумедна, пальчик кришталевий…
Перед музою безвладна в шатах королеви.
Малювала одночасно усі наші вікна
Розписала їх прекрасно, думала на вічно.
А як сонце піднялося, сльози покотились,
Серпантинове волосся на вікні творилось.
Щосекундна, щохвилинна зміна візерунків,
Галерея мабуть чинна від зими дарунків.
На Різдво, чи рік Новий на вікні картини,
Це дарує їх зима мамі і дитині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547106
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.12.2014
А я сплакнув, побачив квітку,
Із тіла кров її лилась.
Ще на ставку зустрів лебідку,
Й лілея біла десь взялась.
Піднявсь, як лебідь, в синє небо,
До сонця крилами дістав.
Молився. Бо молитись треба,
Пелюстки білі ворог рвав.
О, Боже, квітка ж Україна
І кровоточить те ж вона.
У бій випроводжає сина,
Болить натягнута струна.
За мир повстала вся країна
І духом зцілила стебло.
Крокує з батьком юна зміна,
Давно такого не було.
Я вже сміюсь, бо бачу квітку
В промінні сонця золотім
І Україну, мов лебідку,
Що в небі лине голубім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546851
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.12.2014
Забіліло, засніжило,
Шапка в дуба снігова.
Сонце іскрами світило,
В край прийшла таки зима.
Сніг рипить, мороз кусає,
Чи рум’янці роздає.
Кіт стурбовано ступає
Певно лапки береже.
Ось і ковзанка готова –
Довжелезна, мов ріка.
А на ній, немовби дрова,
Животом юрба спуска.
Переповнилось все сміхом.
Лиш стурбований дідусь.
Всі вітають його з снігом.
Впасти, каже, я боюсь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546812
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.12.2014
Помолімось за державу,
За синів і ворогів.
Принесімо Богу славу,
Щоб спинив страшний свій гнів.
У Його безмежній волі
Кожне дійство на Землі.
Одинокі крики кволі
Об’єднаймо в громові,
Щоб розквітла Україна
І щоб віра ожила,
Щоб усміхнена дитина
В щасті з Господом жила.
Попросімо допомогу
Щиросердно з каяттям,
Помолімось люди Богу
Із духовним почуттям.
Його воля в нас молитва
У єдине щоб злиття.
Хай в молитві буде битва,
А в гармонії життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546717
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.12.2014
Заплели сніжинки коси
У берізки та верби.
Покривало на покосах…
Заіскрили кольори…
Переливи біло-білим,
Сліпнуть оченьки мої.
Зарипіли задубілим
Голосом старі дуби.
Лиш калина рум’яніє,
Немов юнка, на весні.
Під вербою крижаніє
Річечка у тихім сні.
Із хатини дим клубиться,
І волочиться в дворі.
У зимі вже так годиться,
Розмовляють димарі.
В їх розмову входить вітер,
Корективи додає,
Пише слово з димних літер
І тихенько сніг кладе.
Було сіро, стало біло…
Під ногами зимній скрип.
Тут душі моїй все мило,
І дуби і зимній скрип.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546673
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 26.12.2014
Твої цілую мамо руки
Натруджені, немов земля.
Були і біль, і щастя, й муки,
Й дарунки з неба журавля.
Дитинство зморене війною,
Важкі дитячі трудодні,
Кохання вимите росою,
Окрилені любов’ю дні.
І молодість злітала в небо
У час розрухи по війні,
Дитячий плач і сміх, і щебет,
Були святкові й будні дні.
І ми росли, а ти старіла,
В турботах линув час буття.
Мамо, любити ти учила,
Із цим летіти у життя.
То ж я цілую твої руки
(Нема вже батька та сестри,
Лише дорослішають внуки),
Уклін тобі, пробач, прости.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546164
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 24.12.2014
Розкрадена, напівзруйнована,
Чужинським плугом орана,
Ворожими словами цькована,
Лишилася нескорена
Моя співуча ненечко,
Моя українська земля.
Ти поки все іще освистана
Вітрами чуже дійними,
Грозою гнана і розхристана
Постійними десь війнами.
З-за хмари вийде сонечко
Й тебе освітить хай здаля.
А ти в весільні сукні вдінешся
В українські білесенькі,
У світлу юнку перемінишся
В красунечку ріднесеньку.
Та головне, щоб з вірою
І з правдою завжди жила.
Розкрадена, напівзруйнована
І орана й нездолана,
Боями міцно загартована
І горда і нескорена
Лишилася ти щирою
І крила волі зодягла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545410
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.12.2014
А за вікном осіння загуляла туга,
Омив дощами запилене журбою скло.
Оплакую забитого війною друга
І проклинаю усе в вині буденне зло.
Роблю ковток... За ним наступний… До нестями…
А перед очима той кривавий, важкий бій,
І ті часи, коли ділились цигарками,
І в край ходили дитячих, чистих наших мрій.
У пам’яті гречана без тушонки каша
І крихта хліба на весь десантний, бравий взвод.
Ця крихта хліба – дружба чоловіча наша…
Ковток… І новий життя малює епізод…
О, як чекали з миру друзів-волонтерів,
Малюнки від тих незнаних, рідних дітлахів.
І, як братів хвалили наших ми саперів,
І проклинали тишу, й мовчанку всіх птахів.
Оплакую забитого війною друга
І проклинаю усе в вині буденне зло.
А за вікном осіння загуляла туга,
Омив дощами запилене журбою скло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545398
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 21.12.2014
Вечірній фрак оділо місто
Й сорочку вишиту з вітрин.
В домах розсипалось намисто…
Звучав самотньо клавесин.
Заграв мелодію музика
І вальс, і танго, і чарльстон.
Зійшла Ведмедиця Велика
Тримала в лапах камертон.
І ним торкала кожну зірку,
І ноти сипались з небес,
Міста збирала на вечірку…
Оркестр зоряний воскрес.
Ганяли з фарами машини
І тихо вечір входив в ніч.
І все звучали клавесини
З віддалених чумацьких свіч.
Я слухав ніч, у ній оркестри
Із арф, із лір, і скрипалів.
Свій камертон тримав маестро
І линув янгольський наспів.
Під ранок фрак знімало місто,
Сорочка згасла із вітрин,
В домах поділося намисто,
Замовк самотній клавесин.
Ведмедиця лишилась лика
І шлях погас із тисяч свіч.
І лише зірка невелика
Спиняла день й тримала ніч.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545155
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 20.12.2014
Налилися кров’ю грона.
Ягода уже червона.
Притрусив їх білий сніг…
Я ж вернутися не зміг.
Обіцяв прийти ще літом,
Вже й зима блукає світом.
І блукаю з нею я,
І моя нова сім’я.
Ти ж пробач мене кохана,
Не загоїлась ще рана,
Та й нові взялись борги,
Вбили друга вороги.
Отож мушу борг віддати,
Бо не можу із цим спати.
Ворог ходить по землі,
По моїй святій землі.
Слава Богу є гармати,
Ти спокійно можеш спати.
Ну, а я, ще до весни
Поблукаю, ти ж прости.
Шлю я ягідку калини,
Збережи від хуртовини,
Обігрій в своїх руках.
Обігрій мене в думках.
Ця калина Україна
В ній і я, і ти, й родина.
Тут і кров, і біль моя,
І любов у ній твоя.
Ягода в руках червона
Оберіг мій і заслона…
Ти чекай і я прийду,
І цілую, і люблю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545151
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 20.12.2014
До ніг припала пізня осінь
(За жовтнем знову листопад),
В ці дні дощі у неба просить,
І сіє мряку невпопад.
Вона ґаздиня у цю пору
(Жеребкування так пройшло).
Калюжі з листям серед двору…
Недавно золото було.
Та й ніч у дня краде хвилини.
Все більша схильність є до сну.
Вогні запалюють машини,
Крізь сирість котяться нічну.
Як швидко осінь опустилась,
Із розкоші зійшла в багно.
У жовтні пишно веселилась,
Немовби діва у кіно.
Таке її жеребкування –
З багатства різко в жебраки.
І лиш зима, як прийде рання,
Одягне в срібло залюбки
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544946
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 19.12.2014
Окопи вириті по груди,
Землянки, схови, бліндажі…
По лінії вогню споруди
Одіті всі в камуфляжі.
Усе приховано від ока
І від підзорної труби.
Вкопалась пушка одинока,
Сховалася в гіллі верби.
Парить у небі «безпілотник»,
Шукає точки вогневі.
У нього цілиться самітник,
Наш снайпер, що заліг на дні.
Лунає постріл одинокий,
Не бачить ворог уже ниць.
Літак приборкують осоки,
Котрі живуть без таємниць.
У відповідь ворожі «Гради»
Палять безглуздо навмання.
А їм свої прості шаради
Гармата шле, котра одна.
Ворожі залпи завмирають,
На місці тім – ядучий дим.
Тож Україну не здолають,
Хто вороги – змиріться з цим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541393
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 04.12.2014
Уже й сніги оббілюють могили –
Це сльози Янголів з небес.
Могильні квіти голови схилили…
В очах моїх Майдан воскрес.
Розгін. Листопад. Ніч на перше грудня.
Собор золотоверхий наш.
Зібралися мільйони до полудня.
І глас молитви «Отченаш».
В країні прапор гідності піднято
Від Кримських гір аж до Карпат.
Перетворила в сльози влада свято,
По головах лупцює кат.
А далі місяці протистояння
І перемога, смерть і плач.
І лиш молитва серця покаянна
Кричить: «О, Янголе пробач!
Ти виборов свободу Україні,
Ти тіло на вівтар поклав.
Підняв у вись знамена жовто-сині
І край наш в ціле об’єднав».
В долонях я тримаю білі сльози –
Сніги від Янголів небес.
Грудневі сковують журбу морози,
Майдан в душі моїй воскрес.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541373
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.12.2014
Моє дитинство – гра у м’яч:
Футбол, гандбол і вибиванки.
Була і радість, був і плач,
Тримав в руках гвинтівку з палки.
Тоді ми гралися в війну,
Умовно цілячись у брата.
Ось юність. Я стою в строю,
Стріляю в ціль із автомата.
Чи думав я тоді й гадав,
Що брат піде у бій на брата?
Аби ж то знав, у що я грав
І що війна така проклята?
Що сльози вносить в кожен дім,
Там плачуть матері та діти.
Тому скажу я дітям всім:
«Саджайте з мамами ви квіти.
Перетворіть країну в сад
Барвистий, різнокольоровий,
Щоб сміх лунав, мов зорепад,
Дзвінкий, щасливий і здоровий».
То ж помолюся я за нас,
І ви підтримайте молитву,
Щоб наступив в державі лад,
Країну бачити розквітлу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540739
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.12.2014
У Інтернеті тьми «владику»
Узрів із «надцятого» віку.
Немов хитнулася земля,
Я очі стрів вождя з Кремля.
Стовідсоткова у них схожість,
Все ж та холодність і ворожість.
Він поїдав людські тіла…
Наскільки схожі їх діла.
Добав московському лиш роги,
Два демони в очах. Не боги,
Як хочуть показати ті.
У котрих руки у крові.
О, Боже, Ти вже знав тоді,
Що хлопці згинуть молоді,
Що прийде демон у вогні,
Котрий ожив, сидить в Кремлі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540646
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.12.2014
Московські в рясах фарисеї
Війною Бога прославляють,
Немовби давні іудеї,
Христа за злато розпинають.
Ідуть війною ради миру,
Рікою ллється людська кров.
Надія чомусь в них на силу,
Змінила ненависть любов.
В безглуздя мудрість підмінили,
А за молитвою війна.
Чорти під рясами осіли,
Сміється злобно сатана.
Молімось, браття-українці,
За тих в підрясниках мужів.
Вони у чорта стали бранці,
Їх душі демон полонив.
Направмо, браття, свою віру
На шлях небесної ріки,
Проявить Мудрість Божа силу,
З-під ряс подінуться чорти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540533
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.11.2014
Десь біла ніч, тут чорний день
І «Гради» шквальні, й «Урагани».
Тут кожен рух – жива мішень
І снайперські кругом капкани.
Пишу із пекла, із війни,
Лише хвилини на спочинок.
За мене сина обійми,
Я бережу його малюнок.
Я бережу його слова,
Вони на серці обереги.
Тобі ця квітка польова,
Вітання шлють мої колеги.
Тобі я ластівку пошлю,
Стрічай її сьогодні вдома.
Прийми моє з війни: «Люблю!»
Думки про вас знімають втому.
Я буду жити, я прийду.
А ворог з «Градами» безсилий.
Я Україною живу,
Це додає боротись сили.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540503
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 30.11.2014
О Кремлю, двоголова птаха,
Усім законам всупереч
Під окрики «акбар» аллаха
Із піхов висунув ти меч.
На тілі плащ із православ’я,
А голову в чалму вдягнув.
Із цим поринув у безслав’я…
Скажи: «Чого ти досягнув?..»
Ти сієш зерна братовбивчі,
Донбас руйнуєш на очах.
Вуста у піні, слині, жовчі…
В царів твоїх вселився жах.
Немає Бога в твоїм серці,
А лише демон-нелюдим.
О Кремлю, ти піддався смерті,
У світі лишишся один.
Тай світ тебе не розуміє.
Можливо зрозумію я:
На край у тебе наш надія,
Як екзорциста,
Щоб з тебе вигнав він чорта.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540321
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.11.2014
Рік минув, лишився спогад
З тих окрилених ночей.
Були радість і тривога
Й зорепад людських очей.
Я вдивлявся в кожен погляд –
Світло й ніжність зустрічав.
Бачив, як мінявсь світогляд,
Гімн в очах у всіх звучав.
Як співала кожна нота
І летіла в небокрай,
Як творилася спільнота
Й оновився рідний край.
Я літав немовби птаха,
Стрічка волі в рукаві.
Шапка спала з «Мономаха»
Із важкої голови.
Рік минув, нема тирана,
Серце ріже біль новий.
Кровоточить свіжа рана
Та Майдан в душі живий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538629
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.11.2014
Повітря волі я ковтнув.
Воно таке, немов у лісі,
Ще свіжість моря в нім відчув
На Банковій в диму завісі.
І сотні поглядів палких
Горіли зорями в тумані.
Я тисячі людей зустрів,
Хоча вони мені незнані.
Немов шалений водопад
Стояли опліч, рука в руку.
Летів каміння шквальний град.
Від болю виривались звуки.
Крізь дим і пил, жагучий газ
Ковтав повітря… Я ж на волі…
З нас кожен вірив в світлий час.
Синцями скріплювались долі.
І час настав, як дим розтав,
Коли зібралися мільйони
Майдан наш розум поміняв,
І рабства зникли забобони.
Повітря волі над усе,
І ним покрилася країна.
Кричу сьогодні я про це:
Найкраща в світі Україна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538571
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.11.2014
Листопад. День народження Майдану.
Студентська кров. Кривавий лід.
Ялинка подарунок від тирана
І «Беркут» - у минуле гід.
Притулок в храмі… Плач і Божі дзвони,
Й обурення людське безмеж.
Сльозами вкрилися святі ікони…
«Вставай!» - звучав сигнал з мереж.
Мов з сну, вся пробудилася країна,
На віче гідно йшов народ.
Оділа крила ненька Україна,
В Китай утік тиран-урод.
Все почалося із людської крові
І кров’ю кінчився Майдан.
Герої в небі, в них вінки тернові…
Свободу окропив Йордан.
А далі бій й нові, й нові все сотні
Терновий зодягли вінок.
Майдан за край наш бореться сьогодні,
Піднявши погляд до зірок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538482
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.11.2014
Небайдужість ходить світом,
Заглядає в кожен дім
І питає, чи не шкодить
Всім байдужим жити в нім.
Як зайшла на Україну,
Осінь пізня ще була.
Розбудила враз країну,
Що байдужою жила.
Піднялися з сну мільйони,
Загорілися вогні.
На майданах батальйони…
Небайдужі на війні.
Кожен жертвує останнім,
Хтось життя своє кладе.
Ось бабуся часом раннім
Пенсію свою несе:
«Щоб в теплі жили синочки
І броня щоб в них була».
Листи пишуть сини й дочки…
Небайдужість в край прийшла.
Це чудово, я радію,
Пліч-о-пліч всі за одне.
Тож пишу про це, як вмію,
Україна понад все.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538298
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.11.2014
Сховався вітер за туман,
Прозорі обважніли крила.
Затишшя схоже на обман,
Верба схилилася безсило.
Там за рікою йде війна,
Ростуть без імені могили.
А серце крає тишина.
Солдатам, Боже, дай лиш сили,
Аби піднятись в повен ріст,
Розвіяти гіркі тумани
Й людський спинити падолист…
Ця тиша, ніби сіль на рани.
А поки мряка і туман
І обважнілі вітру крила
Затишшя схоже на обман.
Про тишу смерть війну просила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538295
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 20.11.2014
Прокинувся - сонячна погода,
Температура у мінус, до нуля.
Ранкова свіжість в сукні прохолоди…
Й сивина осінні трави зодягла.
Оголено-зажурені берези
Стоять, і мріють про весняні шати.
Вже й до зими схиляються терези,
по них навчився іній гарцювати.
І все так тихо, сонячно, і мило...
І ледь за вітром волочаться листки.
А ген в садочку трусяться безсило
Останні квіти, немов нічні зірки.
Осінь зимі вже відчиняє двері,
А та в порозі ніяково стоїть.
Й малює по воді, як на папері,
Світлину, фіксуючи прекрасну мить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533066
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.10.2014
Я стрілку прокрутив назад
Та не додав життю й годину.
За крок наступить листопад,
Покриє лист сумну провину.
І скільки б стрілку не вертів,
А вічність плине без зупину.
І час спинити не зумів,
Лиш сну добавилась година.
А там вернеться на весні,
Щоби догнати вже майбутнє.
Та щось здається так мені -
Теперішнє завжди присутнє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532671
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.10.2014
В митця
На кінчику пера є букви,
Що плавно переходять у слова.
Відточуються ранні звуки –
Ажурні, немов квітка польова.
На аркуш білого паперу
Лягають рівно прописом рядки,
Перо малює атмосферу,
Душа розміщує свої зірки.
Народжується в муках сяйво,
Щоб променем дійти до читача.
Слова викреслюються зайві.
Чекає урожай на збирача.
Збирач прийде, й торкнеться слова,
В глибини серця покладе його .
Всміхнеться скрипка смерекова
Від Бога срібне значить це перо .
Нові на кінчику знов букви,
Слова, рядочки й істини прості.
Митець в читацькі кладе руки
Свої джерела думно-золоті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532666
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.10.2014
Солдат тримає подарунки,
Що пишуть діти для бійців.
Там і обійми, і цілунки,
Сердечка чисті для батьків,
Хоругви, прапори, знамена
Полків усміхнених й бригад,
Дитяча щирість достеменна…
Із почуттів цей зорепад.
Солдат, як гляне на малюнки –
Стіною стане, мов бетон.
І підуть в небо, за лаштунки
І жах, і розпач із погон.
А там зустріне Сам Всевишній,
Як прощу, скарб цей покладе
І зацвітуть осінні вишні,
І мир з дощем, мов квіт впаде.
Засвітять сонця візерунки
Бажань дитячих цінний скарб.
І Україна, немов юнка,
Зодягне сукню з мирних барв.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529371
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 12.10.2014
Поезія, немов би осінь
Барвисто-світло-золота.
Мережка неба, синя просинь
І широта, і висота.
Поезія – холодні ранки,
Зимові сніжні білі дні.
А ще розсіяні світанки
І повна річка на весні.
Поезія, як подих вітру
На квітах літньої пори,
Що зоряну несе палітру
І тихо падає згори.
Поезія – співоча діва
І сповідь, пісня, крик душі.
У кожну пору так мінливо
Освідчується все мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529081
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.10.2014
Липневий ранок. День. Неділя.
Сміється сонечко росі.
Десь похорон, а десь весілля
І різні сльози на щоці.
Одні тужливі і від болю,
А інші – квіти в рушниках.
І кожна падає на долю,
І по своїх бреде стежках.
Жіночі сльози, чоловічі
Одні, мов ріки і моря,
А інші пил, що ріже очі.
У кожного своя сльоза.
Мені хотілося б щоб сльози
Котились з щастя по щоці.
Та плачемо, бо душу грози
Терзають, лишаючи рубці.
І так щоднини, що години
Гуляє всесвітом душа.
Вмирає й родиться людина,
Від болю й щастя є сльоза.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529079
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.10.2014
Торкнувся біль її лиця,
Аж серце кров’ю облилося.
Знов доля в матері важка
Не так в житті усе збулося.
Вона молилася за сина:
- Аби живий! Аби живий!
Холодний меч і порожнина…
І він замовк… І вже німий…
Вуста завмерлі посиніли,
На скроні сніжна сивина…
У вирій гуси полетіли…
Будь проклята вже ця війна!..
Вона припала до могили,
Хотіла з сином в небо йти.
Чи то земля дала їй сили…
У неї ще ростуть сини.
І вже середній йде до бою
За Україну, за наш край.
Вона всміхнулася від болю:
О, Україно, поставай!
Молодший теж піде, як треба,
Бо Україна понад все.
На прапорі блакитне небо
І жито в полі що росте.
Торкнувся біль її лиця,
Аж серце кров’ю облилося.
Постане Україна вся
Під синє небо і колосся.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528863
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 09.10.2014
І знову бій, і знову вбиті,
Горить підбитий БеТееР.
А вам ще б жити у цім світі
Та погляд в спокої завмер.
У небо дивляться лиш очі,
Весни ввібравши промінці.
Трава на вухо щось шепоче...
Пробігся вітер по лиці...
Заграв мелодію мобільний...
«Мама!» - показує екран.
Дзвінок пригнічено-безсильний
В задимлений ховавсь туман.
І серце матері завмерло,
Бринить в мелодії дзвінок.
Війна схопила сина в жерла,
Замовк мобільний… Спить синок!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528813
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 09.10.2014
Ранкова свіжість, запах квітів,
Нічним дощем омитий шлях.
Мільйон росинок-самоцвітів
Збирає сонце у полях.
Пташиний спів різноманітний
Із нот високих та низьких.
Світанок тихий, непримітний,
А скільки див у нім близьких!
Втомився місяць, згасли зорі…
Немов спинився часу плин.
Забарабанив дятел поряд,
Зашелестів про щось жасмин.
Зашаруділа їжачками
Трава в саду. Піднявся дим.
І за своїми балачками
Не чули птахи світлих рим.
А я полинув в світанкову
Пісенну ніжність та любов.
І зрозумів пташину мову,
До Бога велетенський зов.
В мені прокинулась веселка,
Що сірі будні звеселя.
Яка прекрасна, мов фіалка,
Вкраїни рідної земля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528543
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 08.10.2014
Хто не був ще на Поліссі
Та й не бачив край Волині,
Коли сонце на узліссі
Проганя химерні тіні.
Коли диском золотавим
Доторкнеться до водиці,
Кине поглядом ласкавим,
Звільнить озеро з темниці.
Відійдуть нічні химери,
Розтопившись у тумані.
Промінці, як піонери,
Збудять води, ще заспані.
Береги – зелені трави
Вперемішку із пісками
Додають Волині слави
Та й зустрітись прагнуть з вами.
Хто не був, просили мати,
Берегиня, мавка, квітка
Запах м’яти упіймати…
О Волинь, моя лебідко!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528540
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.10.2014
Осінь листям миє ноги.
По сухій іде воді.
Збіглись стежки у дороги,
В ріки жовті і руді.
В парку з золота озера,
У лісах тоді моря.
Відчуття, щоб не афера...
Божеволію тут я.
Багряніє все навколо...
Казка, казка таки є.
У красі малюю коло,
Не наврочити б щоб це.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528405
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.10.2014
Ти плачеш, мамо, в тебе біль.
Пробач мене, прошу, як зможеш,
Що не вернувся я звідтіль.
Твоєму ж горю чим поможеш?
Ти знаєш, мамо, це ж війна
І гинуть в ній батьки та діти.
Хіба ж у цім моя вина?
Та ж я хотів щасливо жити?
Ми боронили цей рубіж,
У нас скінчилися патрони,
Та ворог далі не проліз...
Відчув я біль й церковні дзвони.
Якщо не я, то хто ж тоді
Спинити мусив цю навалу?
Стою у Бога на суді,
Чекаю милість, чи поталу.
Я тут пізнав своє життя.
Воно було таке вітражне.
Я жив чомусь без каяття
І мріяв щось про недосяжне.
У мене крила є тепер.
Не плачте, мамо, я весь білий.
Я все живий, я не помер,
А ворог весь стоїть змарнілий.
Не плачте, мамо, це ж війна,
Я боронив свою країну.
У мене сліз тепер нема,
Люблю я вас і Україну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528354
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 07.10.2014
Зустрів ромашку польову
В шовковій біленькій сукенці.
Голівку світлу, золоту
Святій землі схилила, неньці
В подяці вічній за весну,
За чисту крапельку водиці,
За Україну, за красу,
За спів весняний синьо-птиці.
Вона єдина про любов
Усе-геть знає на цім світі,
Тому до неї я й прийшов,
Бо почуття мої розмиті.
Вона прекрасна… Не зірвав
Пелюстки сніжні для гадання,
Любов ромашки упіймав
І милої відчув кохання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528220
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.10.2014
Дощі… Дощі… І знов дощі…
Від мряки осад на душі.
Де маки плачуть польові,
Сміється смерть… Вітри в крові…
Сльоза червона, мов вино…
Пройшовся бій не так давно.
Палають шини. Блокпости.
Солдатів, Господи, прости?
Вина у них лише одна –
На теренах іде війна.
Піднявся в гору гвинтокрил,
Доставить ранених у тил.
У поле дика пішла смерть.
Розбито ворога у вщерть...
Немов би кішки на душі.
Дощі… Дощі… Сльоза в душі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527976
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 05.10.2014
Сльотиться осінь листопадом,
Стежини вкрились зорепадом.
Ще десь висить самотній лист.
Лунає вітру хриплий свист.
Немов би змії, в небі хмари
Містечко зодягли у чари.
Булатним вкрився сад плащем.
Умились яблуні дощем.
Птахи зібралися у вирій,
Дощить холодний ранок сірий,
В задумі стихли їх пісні.
До сну схиляються і дні.
Все спорожніло... усе голе...
Десь кошенятко плаче кволе,
Тремтить, як той останній лист,
Що проклинає падолист.
Барвиста осінь вже безсила,
Палітри не підняти крила
І зодяглась лиш в сірий плащ,
А дні в буденний, тихий плач.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527969
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 05.10.2014
Багряніє, кровоточить
На сході ранок. Час світання.
Ніч-чаклунка щось морочить
І зірка падає остання...
Зорить пожежа на межі.
Вогні між небом і землею
Малюють дивні міражі,
Співають оди Прометею.
Дивлюсь здивований і я,
Немов зустрів війни відлуння.
Палахкотить важка броня...
Ховають хмари злодіяння...
Ось сонця краєць визирнув,
А там ще місяць блудний ходить.
І вітер... Вітер кров лизнув,
Сп'яніло між домами бродить.
Живе у мирі та війні
Моя країна одночасно.
Й ранкові обрії, й вогні
Про це нагадують негласно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527575
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 03.10.2014
Поезія, як в лузі квітка,
Крилато-ніжна, весняна.
Крихка, крихка, немов лебідка,
В осінніх барвах чарівна.
Поезія, як небо синє –
Прозора, вічністю жива.
За хмари гайвороном лине
І зріє в полі у жнива.
Поезія – співоча скрипка,
Мов діва, в талії тонка.
А в гніві, ніби злобна тітка,
Сварлива й дуже гомінка.
Поезія, ще вітер в морі,
Розбурхана і в піні вся.
Купаються людські в ній долі
Й душа купається моя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527346
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.10.2014
Заплітає стебла осінь
І шиє гладдю по траві.
Позолоти в сонця просять
Дуби розлогі, вікові.
На дарунки осінь щедра...
Хто хоче золото - бери.
Виливає дужі цебра
Із сонця промені згори.
Виливає і малює
Нові етюди кожен день.
Осінь в праці розкошує...
Береза ця - її мішень.
Позолоти сад ще просить
І вишні, й сливи, яблуні.
І фарбує листя осінь,
І дні зелені в золоті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527332
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.10.2014
В моїх очах – струнка Берізка,
В сережках, сукня весняна…
Причепурилася все ж трішки,
Мабуть, чекає жениха.
Я підійшов, торкнувся ніжки…
З кори біленький чобіток…
А поряд – чималий заввишки
Стояв розложистий Дубок.
Вона – красуня, він – вояка,
Ну хоч до шлюбу їх веди…
Горобина – весільна сваха,
Із квітів ткала рушники.
Зодягнені святково гості:
Ялини, Сосни та Граби.
Осика – дружка на погості,
Їх закликала підійти…
Вмить обернулися столами
Усі малинові кущі,
Шпаки змагалися піснями,
Їх опоненти – солов’ї.
Лісне весілля у розпалі…
Ось ця Берізка і Дубок…
Помандрував собі я далі,
Позаду лишився танок…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527135
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 01.10.2014
Доріжку осінь устеляла,
Багровий лист плела в рядно,
За вітром голкою зшивала
Шматки, що падали, водно.
Доріжка ткана, вишивана,
З порога – прямо до зими.
А рукодільниця кохана
Все гаптувала килими.
Немовби ниточки поеми,
Осінній виткався сюжет.
Барвисті пишні хризантеми:
Пурпур, і охра, й фіолет…
На продаж був готовий килим.
Та й покупців вже повен сад…
Не продалось. І пухом білим…
Укрив стежину снігопад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527130
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 01.10.2014
Жевріє ранішня заграва,
На обрії зорить імла,
Красуня осінь золотава
Ліси багрянцем зодягла.
Немов прощається із літом
Й з зеленим кольором весни.
Пурпурним ніжним самоцвітом
Мовчазні вкрила ясени.
Настали дні тепла останні,
Зими підходить сивина,
Вже й птахи відлітають ранні…
Чи ж осені у цім вина?
Усе в природі гармонійно,
Відведений на все свій час.
Дивлюсь на пурпур благодійно,
Осінні дні вітають нас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520617
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 31.08.2014
Я знаю, знаю, відчуваю
Опісля бурі ясний день.
Ось білі голуби злітають
На світло в спокій у щодень.
Опісля бурі світ затишшя
І входить мир у кожен дім.
В саду у вишиванці вишня
Плоди роздарює усім.
І прийме милість Україна,
Замовкнуть «Гради» назавжди,
Повстане з каменю руїна,
Міста відродяться в сади.
Я знаю, знаю, відчуваю,
Війна згадається, як сон.
Все білі голуби злітають,
Немовби пісня в унісон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520616
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 31.08.2014
Заснула Матір Бога сном,
Та й піднялася тихо в небо.
Цей світ засіяла зерном,
Добро у душах наших треба.
Її зерно – любов та віра,
Надія в Бога, каяття.
Її любов, немов би ліра,
Співоча пісня про життя.
У храмі дзвони, псалмоспіви́
(Відчув я щастя у цей час).
Світились свічі – очі Діви.
Вона присутня серед нас.
Вона жива, хоча Успіня…
Ось подих вітру з Її уст.
Вона пішла без погребіння
У світ де править Златоуст.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520434
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 30.08.2014
О, Росія - гола, боса,
Злиденна, п’яна, мов чума.
Не бачиш далі свого носа,
Хоча простора, та тюрма.
О, як же так, ти, піддалася,
Схилила шию під ярмо
І з оковитою злилася…
Тобою править пан Ла*но.
І твої діти, мов закланні,
Ідуть на брата, на війну.
Ви, гвинтики в чиїмсь бажанні
Радянську відродить чуму.
Не вже, вам, хочеться ходити,
Тягнути воза, мов воли,
Аби кремлівські могли жити
Усякі Путіни-ху*ли.
Прокинься з сну сестра Росія,
Водою вмийся, оживи.
Не вже одна у тебе мрія,
Що би кругом і вороги.
Не вірю й вірити на хочу,
Що ми з тобою вороги.
Тобі я долю напророчу:
«Кремлівські розтопи сніги»…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520433
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.08.2014
Бокал вина, нічник та свічі
І сяйво осені плодів.
Вони дивилися у вічі,
Кохання вогник клекотів.
Троянди білі та червоні
Вона з Любов’ю обняла.
А за вікном, мов дикі коні,
Ганяла сніг чужа зима.
В кімнаті літо панувало,
В коханні́́ солодощів мить.
Без слів все сказано немало,
Вогонь сердець палахкотить.
На брудершафт зійшлись бокали
І випито усе до дна.
Вуста його її торкали…
Цілунок щастя та вина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518844
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2014
Спасибі браття за Слов’янськ
У нім українські знамена.
Донецьк залишився, Луганськ,
Ще дихає вогнем гангрена.
У вишиванці Краматорськ –
Зодягся в кольори природи,
В Дружківки райдужний вінок
З повітрям чистоти й свободи
Ще плаче Горлівка й Торез,
І в Лисичанська гіркі сльози,
Сепаратист ще там не щез,
Ще пострілів лунають грози.
А на кордоні важкий бій
За кожну крихту мого краю.
Донбас не вмер, Донбас живий
І гонить вовчу в біса зграю.
Спасибі воїнам за край,
Спасибі ненько Україно,
Вернеться в дім Бахчисарай.
Народе,
Богу за солдат молімо!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518843
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 22.08.2014
Чорний кінь пробігся містом.
З під копит стелився сон.
У домах вогні намистом
Піснь співали в унісон.
Нотна гама у висотках -
До-мі-ре, фа-соль, до-мі
У процентах та відсотках
Відбивається в вікні.
То згасає, то засвітить,
Пробіжить по поверхах...
Кінь копитами, як вітер,
На Чумацький вийшов шлях.
І засіяв шлях свічками.
В небі музика зірок
Сон прикрашує віками...
Кінь пустився у танок.
Гаснуть вогники і гама...
Одинока нота фа
із мого співає дома,
Із мого не спить вікна.
Цей вірш я писав, дивлячись на багатоповерхівки, де в кожній будівлі царювала своя нотна гама із освітлених вікон, вона періодично змінювалась, ніби наспівуючи мелодію однієї ночі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518677
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.08.2014
Скакали тіні на вокзалі
Під металевий шум коліс.
Батьки пониклі і в печалі…
На фронт синів вагон поніс.
Яка ж чекає на них доля
На лініях важких війни?
Там рвуться бомби серед поля,
Вогнем палають сірі дні.
Перон та сльози, плач, ридання…
Завмерли тіні… ліхтарі…
В молитві лине побажання:
- Прийдіть сини усі живі!
Дай Боже, щоб усе збулося,
Як того просять матері.
А сонце кров’ю налилося,
Попереду часи війни.
Опорожнів перон до рання,
На завтра новий шум коліс
І лише тінь вжила смеркання
Від дуба, що самотньо ріс.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517795
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.08.2014
А я малюю пензлем ніч:
Мазок безмежності, сонливість,
Кленову гілочку із свіч
Зірок задимлених мрійливість.
А я малюю, як поет
Сопіння місячного сяйва.
Вкладаю душу у сюжет: -
Ось скрипочка, вона незайва.
Заповню простір скрипалем,
А вдасться - уміщу оркестр.
Тромбон підчищу олівцем,
І домалюю, щоб маестро
Сузір’ям кожним керував,
Як і годиться на помості.
Щоб хто зобачить, днем ставав,
Запрошував із миром в гості.
До образу доллю кохання,
Як шлях чумацький без границь.
Малює пензель вже світання…
Перед Любов’ю впаду ниць.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517787
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.08.2014
Вогонь базікало співав
Під ритм гітари семи-струнки
І так приємно дивував,
Пускав у небо візерунки.
Охрипло тріскали дрова
І юшку скреготом варили.
Під ці гарячі їх слова
Ми коло вогнища сидіти.
Вечірня хмара комарів
Від диму голосно пищала.
Писк розчиняв гітари спів.
А ж зірка перша станцювала.
Полізли тіні мовчазні,
Руками брались за багаття,
Немов би привиди німі
Над чаєм зводили закляття.
Розлито юшку у миски
І смачний чай готовий з м’яти.
Ми смакували під пісні,
Та вчили вогнище співати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517643
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.08.2014
Останній дзвоник. Час розлуки.
Позаду іспити важкі.
Вечірній вальс і твої руки
Тремтячі, ніжні, боязкі.
Кружляє музика в потоці…
Скриплять новенькі каблучки.
Останній танець в шкільнім році,
Сьогодні фея лише ти.
Святкова сцена… Вчителі…
Усі знайомі і бажанні.
Та смутно й радісно мені…
Цей танець в нашім виконанні.
Тримає талію рука
І ти усміхнено-щаслива.
Немов би лань лісна, прудка,
Летиш зворушливо-грайливо.
Останній танець… Час розлуки…
Роки попереду стрімкі.
Ранковий вальс і твої руки
Тремтячі, ніжні, боязкі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517414
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.08.2014
Відчуваю лісів стоголосся,
Шелест листя і шум осоки.
А ще спів золотого колосся,
Крики: «Браво» - стрімкої ріки.
Відчуваю мою Україну,
Чорнобривців її аромат,
Руту-м’яту, червону калину,
Світанковий вишневий наш сад.
Відчуваю вітри сивокосі,
Заблукалі в тумані віків,
Їхні руки стрімкі, доленосні,
Мовби крила звитяжних птахів.
Відчуваю свій край і родину,
Величезну, безмежну сім’ю.
Відчуваю підтримку невпинну,
Слово Боже: «Усіх вас люблю!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517411
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.08.2014
В твоїх очах бузковий рай
І барви поля волошкові,
І той безмежний небокрай,
Вогні і зірочки казкові.
В твоїх очах я стрів весну,
Річкові, літні водограї.
З тих пір тебе одну люблю
Й тону в квітковому розмаї.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516801
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2014
́
Кохаю щиро, назавжди,
Кохаю трепетно і палко.
Знімаю зорі навесні
Моїй улюбленій фіалці.
Тобі усе, лише тобі –
Як берегині мого дому,
Дарую сад, а в нім квітки
І музику краси ранкову.
Ти матір діточок моїх,
Сеньйора, пані і цариця.
Я рук торкаюся твоїх,
Лебідко, біла голубице.
В очах – ранкова бірюза
Озер Волині кришталевих.
Красуня – завжди молода,
З віночком квіточок вишневих.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516488
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2014
В дитинстві слухав я байки.
Казково-дивні оповідки
Читала матінка мені.
Ось діва з крильцями лебідки,
І сірий вовк, Іван з братами,
Царівна Жаба і Кощій,
І Змій Горинич над горами,
І панночка, і старий Вій.
На морі парус пурпуровий
Кохання гребінь його ніс.
В лазурний ранок бірюзовий
Піднявся Джин у повний ріст.
Там сніжно-біла королева
І Кай, і Герда, і любов.
І туфелька ось кришталева…
І сон мене таки зборов.
У нім ходив я в розмаїтті
Казкових хащах та лісах,
Бродив у байковому світі
В коханих маминих словах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516468
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.08.2014
У землі прошу я квітів
І багатих врожаїв,
З неба – перлів-самоцвітів,
Вітру, сонця і дощів.
Попрошу ще синю птицю
І її живе перо,
Світла щастя в ваших лицях
І добро щоби жило.
Попрошу для вас, кохані,
Мої рідні, дорогі.
Ви у дім мій вічно звані,
У дні сонця й дощові.
Попрошу здоров’я людям,
Тим, хто добрий і хто злий,
Посміхніться ті, хто судять,́
І прозрійте, хто сліпий.
Попрошу для вас все в Бога,
Його поміч – над усе.
Коли кожен допомога –
Україна розцвіте!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516254
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.08.2014
́
Якось мені не по собі,
Коли згадаю я про вічність.
Палахкотять зірки вгорі,
За ними, мабуть, потойбічність.
Чи хтось наважився колись
Пройти невидимого грані?
Коли ішов, чи він моливсь?
Чи відповідь шукав в стакані?
Чи та молитва осяйна
Проводить душі поза мури?
Чи оковита так смачна,
Щоб ради неї – на тортури?
Чи гріх буває прохідним?..
Наскільки чаша ним наллється?..
Чи хто з гріхом ставав святим?..
Чи гріх із святістю зіллється?..
Спокою думка не дає:
Наскільки поряд ходить вічність.
Молюся. Навкруги гріхи…
У них життя уся трагічність.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516250
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.08.2014
Наша мова, ніби пісня –
Водограй, живий струмок.
То ранкова, а то пізня
Плине з неба від зірок.
Хто почує, той всміхнеться
Не то сонцем, не то днем,
В полі квіткою хитнеться
З ароматом хризантем.
Наша мова – лебедина
Про кохання та любов.
Вона лагідна дитина
І найкраща серед мов.
У ній мудрість прадідівська,
Молитовний тихий звук.
А то дзвін посеред війська
Зброя сотні тисяч рук.
Наша мова – подих поля,
Світанковий плин віків.
Наша мова – моя доля.
Долю з мовою творив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516029
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.08.2014
Зустрілись в небі зірки дві,
Зійшлись на теренах сторіччя.
Летіли з птахами листи –
То сміх, то сльози на обличчі.
Вони знайомі лиш заочно
На «mail.ru» та «ukr.net».
Іх відгук тут же блискавично
До серця зносив Інтернет.
Між ними сотні кілометрів,
Для почуттів це лише мить.
А лист у кілька сантиметрів
У простір вічності біжить.
Їх почуття зійшлися в слові,
В думках, в поєднанні душі.
Листи доставлено всі нові…
Кохання вкладено в вірші.
У них жива одна надія
На зустріч очну назавжди.
В Інтернеті - поки мрія,
У небі з’єднанні зірки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515807
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2014
Упали роси на покоси
Чи ранок це зронив сльозу?
Берізонька омила коси
Липневим дотиком дощу.
Ріка сховала ніжну бранку
В густім туманнім молоці.
Верба сплакнула на світанку,
Сльоза скотилась по щоці.
Бурлака вітер стрепенувся,
Струсив росинки з пліч рясні,
До сонця вгору потягнувся –
Ловити промінці ясні.
Кувала голосно зозуля,
Не поскупившись на літа.
І, залишивши рідний вулик,
Трудилась бджілка золота.
Немає слів… Це Україна,
Свята, натхненна сторона,
Де кожна квітка – мов людина
І Богородиці душа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515804
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.08.2014
Подівся біль...
Ось тіло поряд неживе.
За крок товариш. Там іще.
І хтось підняв… І хтось несе...
О Господи, так це ж мене?
Чому в крові? Чому лежу?
Боже,
Так я пройшов уже межу?
Ось тут Майдан, там батько, ненька,
Кохана й діточки дрібненькі
Ну як же так? Життя мина...
А я ж іще не жив сповна...
Затихло. Скінчилась стрільба.
Назад пішли усі війська.
Горять свічки. І безліч квітів
(Такого ще не бачив в світі),
Їх море біля барикад.
Боже,
Так, в Україні буде лад!
Так, ми боролись недарма!
Країна вийшла з-під ярма!
Несуть квітки до барикад.
Боже,
Та ще гуляє десь цей кат?!
І досі він іще на волі,
Комусь завдасть страждання й болю?..
Ховають тіло уже вдома,
А я з родиною стою.
Мене не чути, хоч кричу:
– Люблю усіх!.. Люблю!.. Люблю!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515622
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 05.08.2014
Торкнувся сонцем твого тіла,
Отих очей безмежний вир.
Ти душу сяйвом освітила,
Додавши творчих мені сил.
Коли ще серце розчахнула,
Щедрот зобачив дивосвіт.
Любов’ю вічності війнуло…
А ти шепнула лиш: «Привіт».
Оте привіт – струна гітари,
А може арфи тихий плин.
Навколо нас співучі чари
Шляхів астральних передзвін.
Ми розчинилися у місці,
Де лише простір, я і ти.
Де не тривожать дикі вісті,
Де стиглий аромат весни.
І ми купалися в любові
Бурхливих, світлих почуттів,
Пісні співали старі й нові…
Твоє – «Привіт» я уловив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515616
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2014
Зодягла Волинь стрічки
В колір чорної оздоби.
По церквах горять свічки
Пам'ять смертної жалоби.
Обгорілий БТР,
Закривавлені герої.
День не день, страшний четвер.
Кулі, мов осині рої.
Розпач, плач і біль батьків,
Коси виривають жони…
Смерть доноситься з степів,
Б’ють набат небесні дзвони.
По країні дух гріха
Твій і мій і України,
Мов стіна гірка, глуха
Бродить пошестю ще нині.
Помолімося брати
За гріхи на милість Бога:
«Ти солдат усіх прости,
Ти опора і підмога.
Україну теж прости
І Волинь золотокосу,
Неміч нашу відпусти,
Несемо важку ми ношу».
Зодягла Волинь стрічки
В колір чорної оздоби.
Жовто-сині прапори
Опустилися в жалобі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515397
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 04.08.2014
Відлуння й гіркота війни
Щоденно серце розбиває.
Солдати там, брати, сини…
А поряд ненечка ридає.
Десь там кровиночка її
Надія в старості та втіха.
Дивитись боляче мені,
Як матінка схилилась тихо.
Як сльози котяться Дніпром,
Заполонили Чорне море.
Де син – гримить, реве кругом,
Де син – там пекло й горе
І вибухи міцні й розриви,
І кулі, мов джмелі гудуть.
А дома зріють вишні й сливи,
Живих героїв наших ждуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515396
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 04.08.2014