| Сторінки (6/513): | « | 1 2 3 4 5 6 | » |
Брызги осени на траве.
Я в охапку их соберу
И недоброй людской молве
Все… улыбками раздарю.
Брызги осени в облаках –
Я в мелодию их солью.
Всем, кто верует, небеса
Журавлиным ключом отворю.
Брызги осени на висках
Я смотаю в клубок паутин,
Чтоб дождями сплести кружева
Для торжественно-горьких калин.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536906
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.11.2014
Стоять безголові соняхи,
А небо – в зірках від куль.
І трави – із сивими скронями –
Оглухли… не чують зозуль…
Залізом гарячим розпечений,
Душу ятрить полин.
Опади – "ГРАДами", "СМЕРЧами"…
Тумани над полем чи дим?
Кривавим маком спалахує…
(Сонце чи вхід у Рай?)
Груди Землі розчахнуті…
Степ знепритомнів від ран…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536905
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.11.2014
Старий годинник вичерпав ліміт –
Він лічить не хвилини – дні та роки.
Химери водять танці на стіні,
А час спинивсь в зажурі кароокій.
Спираючись на костури із дат,
Складає з пазлів божевільну пам'ять,
Але шматки лягають все не в лад,
Морозять руки, болем серце палять.
Так ніч від ночі силиться старий
Здурити Вічність в дивному змаганні.
На скельця б'ються спогади сумні,
Лиш півень заспіває на світанні.
І спокою знайти не суджено йому –
Таке химерне Боже провидіння:
Вдивлятися крізь роки у пітьму,
Збирати кимось кидане каміння.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536672
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2014
Пурпурові вітрила напружує день,
Він збирається птахом у небо злетіти –
Голубами розсипати безліч ідей.
Україно, вставай! Час майбутнє творити!
Сонце цілить небесній мішені в зеніт,
Мружить око, б'є променем вітру у спину –
Накрапає дощем – хмар розтоплено лід!
Гей, народе, вставай! Час єднати Вкраїну!
Хтось веселкові фарби змішав на холсті –
І повітря розписує неба сторінку.
І барвисті летять телеграми й листи:
"Возлюбімо всім серцем свою Україну!"
І Чумацькі Шляхи всі докупи зійшлись –
І зоря освітила чекання хвилину!
Ти від сяйва того серцем всім запались!
Прокидайся! Вставай! Час будити країну!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536510
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.11.2014
Ще рими натомлені сплять,
Чекаючи кави у ліжку,
Годинник настінний не дише,
Хвилини спросоння тремтять,
А сонце заварює день
Із м'яти, і липи, й нагІдок,
З шипшини рубінових ниток,
З кришталю пташиних пісень.
І чаю того аромат
На землю спадає туманцем –
Дороги вкриваються глянцем,
Назустріч майбутньому мчать.
Новий прокидається вірш
І сьорбає чай запахущий.
Годинник гадає на гущі,
Яке ж обирать з роздоріж.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536449
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.11.2014
Реалії життя "Золотого ключика"
Сьогодні у театрі знов спектакль –
Комедія життєва з водевілем.
Стілець під глядачем рипітиме у такт,
Хрустітимуть сухарики із сиром…
Пошарпана завіса. Пісний грим.
Гнилі підмостки. Безлад декорацій.
Я вічний Буратіно – неук-мім,
Що недолугістю зриває грім овацій.
Мальвіна десь втекла у кабаре
(Їй Арлекін кар'єру напророчив)…
Перука в колір неба під каре
І сукня, що ніхто носить не хоче…
П'єро давно забув свої вірші –
Втопив талант у чарці винороба.
Щодня ізранку, лічачи гроші,
Зітхає, що не стане на дорогу
Туди, де зачаровує канкан,
Де (хай не молода і не чарівна)
Розпродує життя своє ВОНА
Під пильним наглядом паяца Арлекіна.
Що ж, третій дзвоник пролунав, вже час.
"Шановна публіко! Та вимкніть же мобілки!
На сцену, прошу, пане Карабас!
Театр цей – ваш! Я йду у пілігрими!"
П'єро в шинку
In vino veritas… Філософ не відбувсь.
Finita la commedia, панове!
Пішов шукати істину якусь,
А загубив себе за видноколом.
In vino veritas. Це ранок а чи ніч?
Вже скільки днів минуло? Боже, років?!
Я ж тільки вчора в очі їй дививсь
І слухав стукіт прохололих кроків.
In vino veritas! Розбито скрипку в кров.
Розбіглись рими, точать серце миші.
Я на гачок спіймавсь, гарсоне, знов,
Як в Карабасовій коморі, навіть гірше.
In vino veritas… Тремчу в чужих руках…
Маріонетка! Лялька! Просто мотлох!
Гей, Арлекіне! Я програв! Це факт!
Поганий лицедій… Заблуканий філософ…
Щоденник пілігрима
Я пілігрим. Я сам обрав цей шлях.
Шукаю істин у густім тумані.
Не повернусь. Сумує хай мій цвях
У Карабасовім безглуздім шарабані.
Я в Рим прийшов. Там тиснява і шум.
І потяги в метро лякають спокій.
Тут істини нема. Я далі йду,
У інший світ, привільний і широкий.
Я був в Тянь-Шані. Пив, мов мудрість, чай.
В минуле озирався третім оком.
Я ставив сотні тисяч запитань,
Медитував, співав, був трохи йогом…
Але хвостата істина втекла,
Коли в нірвані заблукав надовго.
Деревина в суглобах затекла,
Сточила шашіль черевики трохи.
Я знов в дорогу. Торба за плечем.
Час у кишені торохтить невпинно.
А де ж та мудрість, що мені пече
Десь прямо в серці, незбагненно сильно?
Я був у Франції, в Америці, у ПАР…
Зносилась куртка, стерлись черевики,
Злиняли фарби. Я втомився й впав,
У розпачі стуляючи повіки.
Я ліг на землю, обійняв її –
І занімів в своїм зачудуванні:
Світ є таким, якими є всі ми –
Він неповторний, сповнений кохання,
Любові, радості, і щедрості, й добра,
Лише в собі все відшукати треба.
Цього навчитись – вічність замала,
Тож прислухайтеся до серця і до неба.
Я пілігрим. Я свій завершив шлях,
Розвіявся туман над головою.
Скликати друзів! Рятувать серця!
Гей, Артемоне! Йди! Я за тобою!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536242
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.11.2014
Мудрістю пахне осіннє повітря.
Час для прозріння.
Клин журавлиний заточує вістря:
Звуків падіння,
Шелесту, суму, дощів, зорепаду –
Крам для нотаток.
Все впорядкує, запише до ладу
Совість – нащадкам.
Не промине "ані титли, ні коми";
Голосом вітру
Тихо співатиме про переломи
Світла і світу.
Крапка дощу. Трохи мокрий листок.
(Роси чи сльози?)
Час каяття. Час засвоїть урок.
Дякую, осене!.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536238
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.11.2014
Він був сусідом вельми непомітним:
Не човгав, не сварився, не кричав.
Він ноти брав і щось під ніс мугикав,
Писав, і креслив, знов і знов писав.
Тоді тікав до саду, поміж трави,
Шукать якусь гармонію і лад.
Він слухав вітер, пив, мов роси, каву,
Мажор з мінором шикував у ряд.
Втомившись, повертався до оселі,
Вдягавсь у фрак, і скрипку брав до рук,
І вів смичком свій перший звук веселий –
І завмирав у захваті весь луг.
Він був сусідом вельми непомітним,
Звичайним довговусим цвіркуном,
Але його мелодія тендітна
Весь світ розфарбувала за вікном.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536012
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.11.2014
В Путивлі-граді вранці-рано
Співає, плаче Ярославна…
Т.Шевченко
А по ідеї: жінка ж - тільки жінка.
Смаглява золота віолончель.
Л.Костенко
Я знову на валу. Вдивляюсь крізь століття
У смертну далечінь, якій нема кінця.
Вас знову, русичі, примусили "[i]напиться[/i]"
Шоломами води з кривавого Дінця.
Дажбогу сечу ту не спопелить промінням,
Перунових грізни́х замало буде стріл:
Там хижий Чорнобог розкидує каміння,
Там щедру данину в полях збирає Див.
Я вже не плачу! Я зміцніла в тузі!
Рукав бобровий - на бронежилет.
Хай іншим разом - хороводи в лузі.
Я мчу в АТО. Квиток в один кінець.
Я ж – Ярославна! Я шляхетна й горда!
У жилах піниться п'янка козача кров!
Це ж честь яка – буть матір'ю народу,
Що, наче Фенікс, оживає знов!
Хай під шоломом буде тісно косам,
Хай небезпечно сплутались стежки,
Хай чоботи важкі збивають роси,
Я поруч з князем буду на віки́!
Я знаю, що по тім, як пекло це скінчиться,
До брами вийду, тиха і сумна…
Я ж – Ярославна, жінка ж, не із криці…
Я – чайка. Я – тополя. Я – сосна…
Я захмеліло упаду в обійми,
І заридаю, і… не відпущу!...
Я – Ярославна, роду Берегиня!
Я – життєдайна крапелька дощу…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535735
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.11.2014
Я наснюся тобі по обіді в ажурній альтанці.
Я намріюсь тобі у казковім півмаренні-сні.
Вітер змін нас нестиме, кружлятиме вихором в танці,
І губитиме осінь падолистом жовті пісні.
Ти прокинешся. Будеш тривожно-спокійним.
Моє дивне ім'я прочитаєш по зорях нічних.
І стежками кохання крізь темінь завійну,
По слідах моїх пройдеш… і прийдеш…
А раптом ні?
Забарився. Вже й кров перестигла у жилах.
Смолоскипи дотліли. І гноми натомлені сплять.
Може, я не тебе на Свят-вечір той наворожила?
Може, чари збрехали й даремно на диво чекать?
Ні! Не здамся! Хай мчать збайдужілі століття,
Я затримаю дихання, стишу тремтіння вій!
Може, й золото кіс стане сріблом від лихоліття,
Але ти таки будеш, єдиний, у долі моїй!
Я вестиму тебе то хмаринкою, то зорепадом,
Я гукатиму птахом, живитиму сили дощем.
Я чекатиму, вічність долаючи радо,
На цілунок твій теплий..
Та де ти?
Осінь. Хлюпає щем…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535545
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.11.2014
Агов! Я тут! Зустріну хоч когось?
Суха трава, мов привиди, з-під снігу.
Раз шахівницею ступати довелось,
То, може, вдруге вийде все? Чи схиблю?
Агов! Лицарю! Де ти, друже мій?
Вкажи мерщій мої координати.
Чекають, може, в гості Королі,
А я загрузла тут, у білих шатах.
Невже колишня Казка не жива?
Невже і справді все мені наснилось?
Тоді куди ж оце я забрела?
Той самий ліс, та щось у нім змінилось…
Що ж, "Jingle bells!" Зі святом Вас, дуби!
Щасти Вам, Пудингу, в новім кухоннім році!
Салонний Сайцю? Та невже це Ви?
Чому ж сховались за кущем в півкроці?
Гей, Кеп-Ель-Юшнику! Я прошу Вас за стіл!
Що? Чай скінчився? Пробуйте нового!
Чому ж злякалися? Годинник одурив?
То помиріться – буде щастя знову!
Гукніть Сонька, Чешира й близнюків
І Королеву привезіть з палацу!
За Світ Казок! За вічне сяйво мрій!
Вмикайте "Джиґу"! Прошу всіх до танцю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535544
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.11.2014
Надворі, Діно, осінь і сльота.
Шлях перекрито до Країни Казки.
Давно вже змило посмішку Кота,
І з Поросяти зірвано всі маски.
А як там Кролик? Мокне під дощем?
Чи не втоптав в багнюку рукавичок?
Проймає душу, наче вітер, щем:
Мене забули… і на чай не кличуть.
Трояндам страшно: стигнуть під вікном,
Дихне морозом – знову побіліють.
Не фарбували, Діно, їх давно.
Ще трохи – й на шипшину перезріють.
А пам'ятаєш, літо, і гриби,
І ключ, і склянка… Вічний біг по колу!
Стежки в нікуди всі вели туди,
Де five o'clock щомить, цілодобово;
Де божевілля - це здоровий глузд,
Де, щоб лишитись, треба швидко бігти…
Мені болить, я задихаюсь тут,
Де все, як слід, - підігнано під мірку.
Ось дочекаюсь тільки-но зими,
Хай буде видно добре слід кролячий,
Я знову в нору… Полечу згори,
Аби себе шукати на удачу…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535337
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.11.2014
В Країні Див запалено свічки,
Кіт із Чешира відлетів у вирій.
Шалам-Балам дрімає на стіні,
А Круть із Вертем тихі й неквапливі.
Алісі сумно. Осінь за вікном
Чарівний сад зробила полохливим.
Ідуть дощі. І Гусінь вже давно
Кальян на парасольку замінила.
Шалений Заєць зовсім втратив сон:
Годинник втік вперед на десять років
І гучно калатає за вікном
Підборами хвилин у ритмі кроків.
А Капелюшник п'є холодний чай,
В несвіжих чашках розглядає гущу:
Там ліс, і таємниця, і печаль,
І спогади про Час та їхню дружбу.
Сонько попискує та інколи тремтить
(Сиропом густо змащені повіки).
Колода карт…Фламінго, як півні…
І давні дні, у бурштині застиглі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535335
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.11.2014