| Сторінки (6/554): | « | 1 2 3 4 5 6 | » |
Лише тобі такі хвалебні рими,
Тобі, красуні зримій і незримій.
/Не кожне око вловлює барвистість
В брунатних травах і пожовклім листі/
Лише залюблені в руде волосся,
Тобі лиш притаманне стоголосся:
Із квіту ніжного – коралі горобини,
Терпкої соковитої калини
І вогники, що блимають до снігу –
/Давно вже глід ввійшов у вищу лігу/
Спішать на всі побачення можливі,
І при погоді сонячній і зливі,
До парку, до лісочку по грибочки –
У тебе розмаїті голосочки.
Краса твоя багата, неповторна…
Люблю найбільше як звучить валторна,
Коли ти ніжним птахом линеш в просинь,
Вплітаєш павутинки срібні в коси
Й даєш надіям ще міцне крило
Аби життя дзюрчало джерело…
Збираєш все в букет, немов флорист –
/Ні в кого не знайти подібний хист/.
Вродлива, щедра і хазяйновита,
Червленим золотом розшита свита.
І чобітки – ще на зручних підборах,
Щоб по садах гуляти й по оборах.
Красуня ніжна, хоч і за полу’день,
Але ще пахкотять сочисті груди,
Вуста горять до сонця в поцілунку,
Бо жінка Осінь – вищого ґатунку.
20 жовтня 2021
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928585
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2021
Що для мене значить Україна?
В першу чергу – єдність і родина,
Мова найбагатша, найдивніша,
Пісня неповторна, наймиліша.
Квіт калини, соловейка трелі,
Дивовижні Катрі акварелі*.
Лесина феєрія та мудрість
І пророча Кобзарева сутність.
«Сад пісень» Григорія відомий,**
Каменяр, потужний і невтомний.
Ярослава Мудрого закони
Та нові духовности канони.
І гніздо лелече й Берегиня,***
Українська жінка і богиня.
І козацька сила та звитяга,
І любов синівська та відвага.
Україна – це Небесна Сотня,
І таких у небі уже сотні.
Вмита кров’ю хоч землиця рясно,
Та бажання вольности не згасло,
З уст в уста піснями і байками
Дух русинів бережем віками,
Отаманів, гетьманів славетних.
/Зрадників клеймуєм, безхребетних/.
Україна – українець-українка,
Нація, неначе та родзинка,
Бо краса і мудрість в наших генах,
Особлива кров тече у венах.
/Є запроданці, те сміття кволе,
Мов кукіль нам на пшеничне поле/.
Молитвами, щирими серцями
Можна привести усе до тями.
Тільки б зрозуміти лиш народу,
Що душа плекає Неньки вроду.
Що душа у нас у всіх єдина –
Неповторна рідна Україна.
В нашої Матусі доля непроста,
Бо, як тій голубці, – вольности верста,
З рук злодійських рветься наче бранка та,
Мабуть, вже забули, що вона свята.
Небеса боронять Неньку вже віки,
Тож дружи із нами, світе, залюбки.
Тихий плескіт моря, клич старих Карпат,
Де трембіт лунає екзотичний чат.
Тут Дніпро ревучий в оберемки брав
І високі кручі й рукави заплав.
Обмивав сльозами і «гіркий полин»,****
Де життя завмерло, спинивсь часу плин.
Пам’ятають води й хрещення людські
Та козацькі крила – чайки надшвидкі.
До висот кургани погляди звели,
Тільки з неба видно що було й коли…
Вбрана в оксамити і смарагди трав,
В розмаїтті квітів, сонячних заграв,
І пшеничний колос – у тугій косі,
І небесний подих – у дзвінкій росі.
Жайвір голосистий, бусоли – в гнізді,
У густій отаві скачуть ще гніді.
Все це – Україна, рідна і жива.
Важко підібрати правильні слова,
Важко передати всю любов душі
З батьківської хати й стежки в спориші.
Україна – світло, зіронька в світах,
І дарує дітям свій духовний дах,
Руни предковічні – не усім знаття:
Оберіг прадавній дивне те шиття.
Дух високий вольний, гідність і любов
Приведуть всі душі до святих основ.
З Ненькою у серці ми в світах чужих –
У постійнім ґерці за усіх своїх,
Щоб плелися коси золотом пшениць,
Щоб не бракувало діткам паляниць!
Хай барвить веселка неба голубінь
І по світу лине пісня поколінь!
Рідна Україно, Ненько дорога,
Хай летять до Бога молитов слова!
*Художниця Катерина Білокур
** «Сад божественних пісень» Григорія Сковороди
***Берегиня – картина Олега Шупляка
****Чорнобиль
24 серпня 2021
(с) Валентина Гуменюк
Полотно " Берегиня" Олега Шупляка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923111
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2021
Взялося море ряботинням,
Жалких медуз гірким насінням.
В бажанні звільнення відвертім
Одна на одну хвилі вперті
Оговтуються з потрясіння…
Печуть, тримають у напрузі.
Хтось, опираючись нарузі,
У воду брасом, стилем вільним,
Начхавши на медуз свавілля…
Ба, хвіст драглистий… Ні, не друзі.
Розгойдані безмежні хвилі,
Незлічені просторів милі
І час утрачених реалій,
Непізнаних глибин баталій,
І очі пляжників безсилі.
Медузи, море, хвилі-хвилі…
15 серпня 2017
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919086
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2021
Так холодно тендітній поруч з ним
І час – колючим їжаком німим…
А простір вільний дихає світами,
Для ніжної душі – життя бальзамом.
Нестримне прагнення піднятись вгору,
Під найміцнішу в тім житті опору –
Вбирати світло і красу небесну.
Міцнити дух, плекати в серці весну.
20 листопада 2018
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919085
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2021
На Івана, на Купала
В річечку зоря упала.
Світлом заряджала воду
На дівочу дивну вроду.
Місяць з зорями в танку –
Долю кожному вінку,
/Їх сплели удень дівчата –
Нареченого стрічати/
Нічка дивна і магічна –
Небесам подяка клична,
Сонцю, Місяцю, зіркам,
Чистим водам і лісам,
Що дають снагу й здоров’я.
Їх вбираєм духом, кров’ю
Ми – природи діточки,
Світла, Духу свічечки.
І водою і вогнем
Зло від себе відженем.
Лиш небесна чистота
Для життя всього свята.
На Івана, на Купала
Душеньку дівча купало!
07 липня 2021
(с) Валентина Гуменюк
Картина Олега Шупляка " На Івана Купала"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918924
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2021
Стрункий ірис, як бог Олімпу,
Бентежить погляд, гонить лімфу.
Що в нім магічного такого
Й краса від ружі більш убога?
А ні… таки є щось магічне –
Краса ірисів гармонічна:
Стрімкі, красиві, мов атлети,
Тому й оспівують поети.
І пелюсточків язички,
А чи скоріше пальчики –
Докупки, наче для молитви
/Чи за вогонь згадали битви/.
Ця квітка справді непроста,
Історія її – свята:
З небес веселки, від богів
Дісталась різних берегів,
Щоб звеселити людські очі,
Утаємничувати ночі.
Іриси – квіти красномовні,
Хоча доволі скромні зовні.
Дарують їх для починань,
Пізнань приємних і для знань.
В них – радість світу і печаль,
І неба неосяжна даль.
8 червня 2021
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918784
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2021
Незнані нам життя лекала…
Де ті невидимі майстерні?
Кому потрібні долі стерті
І генотип в сорок процентів
Та куприк… /хвостик у коали/
Створив Господь в Своїй подобі –
Це знаю, розумію добре.
І Дух, з небес, в душі- оздобі –
Лиш зріє у високій пробі
Любови справжньої у тОбі.
Людина – витвір неповторний,
Творити здатна і сама.
І ближча їй таки Осанна,
А рудименти всі – дарма
Втручається ще хтось моторний…
Лекал майстерня неземна…
14 червня 2021
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918782
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2021
В міцних обіймах божий день,
Як сходить і заходить сонце,
Як ніч засліплює віконце
Під магію своїх пісень.
Народжується все й згасає,
Лишившись на орбітах часу,
Що розчиняє біомасу –
Енергія лиш воскресає.
Вбирає фібрами єство
Краси безмежне розмаїття,
Цнотливі первістки- суцвіття –
Життя нового торжество.
Дарує матінка щораз
Коловороту розуміння,
Що світ – Господнє сотворіння,
Що з вуглецю – твердий алмаз.
23 червня 2021
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918195
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2021
«А коли прийде Він, Той Дух правди, Він вас
попровадить до цілої правди» Єв. Ів. 16:13
ЗІСЛАННЯ СВЯТОГО ДУХА
Апостоли Христа, надійні учні,
Благословенні подихом святим –
Святого Духа прояви магічні,
/Зійшли вогняні язики на них/
У день П’ятидесятниці величний.
І почали на мовах розмовляти,
Що їх не знали зовсім до тих пір.
/Була із ними і Господня мати/
Злетіла слава до високих зір –
Христове вчення їм проповідати.
Так Церква будувалася Христова,
Наріжним каменем у ній – Петро.
Отець і Син і Дух Святий – основа,
Апостоли з Христом – тверде ядро
І красномовність їхня вся від Слова.
Дарує душам вічність Дух Святий,
Що визнаний тепер душею світу.
В життєвім вирі, в мороку подій
Не втратити б лиш Світло Заповіту,
Бо тільки в Трійці сповнення надій.
Отець Небесний наш – Першооснова,
Син Божий – Правда і Любов, і Суть,
Утілене в людину Боже Слово.
І Дух Святий – животворяща Путь,
Початок для всіх душ життя нового.
Бог Триєдиний – суть небесного й земного!
17 червня 2021
(с) Валентина Гуменюк
Художник Ель Греко « Зішестя Святого Духа» 1610 -1614
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917409
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2021
Смарагдом вруниться усе довкола,
У маках і ромашках квітне поле.
Тополя відпустила пух із вітром,
Вмостився червень зручно за пюпітром.
І випустила шабельки лепЕха,
Щоб у світлицях відганяти пеха.
Клечається все зеленню і квітом,
Бо день оновлення зійшов для світу.
Хвала Всевишньому – Свята Зелені –
Животворящій Трійці, що від тліні
Врятує світ для Вічного Життя.
/Розкішне те небесне вишиття/
І неповторна барвами палітра:
Високе небо, сонце і повітря;
Пташа, комашка, як в раю барвистім, –
В мереженім нерукотворнім листі.
Сріблистим співом, сонячним промінням
Природа вдячна Господу за вміння
Творити все в гармонії, любові,
У Світлі правди та у мудрім Слові.
Свята Зелені – час оновлення небесний:
Святого Духа нам послав Воскреслий
Ісус Христос, щоби зміцнити віру,
Любов у душах й ладаночку миру.
Вітаю з Трійцею, Зеленими Святами,
Хай Бог Єдиний буде поміж нами!
18 червня 2021
(с) Валентина Гуменюк
світлина з інтернету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917336
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2021
Родина – це матусина любов,
Тепло татусеве, опіка, сила.
Велика, правда, поміч молитов,
Щоб діточкам зростити справжні крила.
В міцного роду доля славна,
Родинні цінності міцні.
Так повелося вже віддавна –
Господь благословляє дні.
Шануйте рід свій, звеличайте,
Несіть найкраще в майбуття.
Любові, віри не втрачайте.
Бо в цьому – суть всього життя.
15 травня 2021
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913903
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2021
О Весно красна, ще не вбрана в шати,
Тебе єство лиш в змозі розпізнати.
Ти – дівчина незаймана вродлива
І пташеня, що розправляє крила,
Ти – дивна пісня, зроджена з води,
Зі снігу звільненої, як завжди.
Ти – вітер, сповнений землі бажань,
І сонце, й небо чистих сподівань.
І прагнення душі у світ любові,
Хвилюючі всі рими й тембр – у слові,
Коли увись із першими «курли»,
Бо дух небес скеровує туди.
Ти, Весно, – зродження нового світу
Із пагонів зелених й первоцвіту,
З надій, що зріли в коконі зимовім.
Даруєш розквіт душам, слову, мові.
3 березня 2021
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906874
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2021
Кожен співає лиш пісню свою,
Й так – до останнього диху.
В когось той спів – як Бог дав солов’ю,
Інший – мугикає тихо,
Линуть здебільшого ноти жалю.
В когось те соло виходить міцне,
Іншому – зручно у хорі.
Скромне минає життя і шальне,
Гаснуть і звуки, й узори,
Як закінчиться сердечка пальне…
Пісню любові – в мажори!
26 квітня 2018
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905679
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2021
Мороз спікав прикрите ледь лахміттям
Худеньке тіло бідної вдови.
Довкілля видавалось несусвітнім
І дикість до життя цього жаги.
Печаль скосила із лиця привітність.
Безжально світ скалічений в друзки.
І душі, мов опудала столітні…
Дарма в дитинстві слухала казки.
Літала завжди в тих рожевих мріях,
Не сподівалась на страшний удар…
Холодний вітер, паморозь на віях –
Розбита доля залишилась в дар,
Лиш крок – від королеви до повії…
28 вересня 2017
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905678
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2021
ГРИГОРІЇВ, ІВАНІВ, ВАСИЛІВ
Вітаю з іменинами сердечно!
Сьогодні свято Трьох Святителів –
Христову віру в світ несли статечно.
Отці жили в четвертому столітті,
Ієрархи Церкви, мудрі вчителі –
Нікейського Собору довголіття
Та віри чистої святі хранителі.
У спадок залишили нам догмати
Про Трійцю, Євхаристію Святу,
Про Божество Христове і стигмати,
Літургію, як сонце, золоту.
Колони Церкви світової і основ,
Найревніші апостоли Святого Духа:
Святий Василій, Григорій Богослов,
Іван Золотоустий відкрили очі й вуха -
Врятує душі лиш Господь Любов.
Наповнить Світлом душі Свята Трійця
Отець Небесний, Син і Дух Святий.
Сьогодні ми вдивляємося в лиця,
Що все це описали – трьох святих.
Вони світильниками стали Церкви,
Відкрили людям таїну життя.
Нехай у муках довелось померти,
Зате небесне в них серцебиття.
12 лютого 2021
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904502
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2021
Всі мудрості життя на власній шкірі
Відчула добре, і пекло не раз.
Згорала, щоб зродитись в певний час,
Завдячуючи лиш глибокій вірі.
Горить в душі святий небес вогонь
І до людей не втрачена довіра.
Всевишньому – любові лиш офіра
У пригорщах натруджених долонь.
Вернеться всім і все в належній мірі.
Душа в любові вознесеться ввись.
І знищиться зла темрява колись.
Не помилитися б, щоб кроки – зрілі.
Нести її до Вічності просторів,
В любові виплекану та в покорі.
22 липня 2018
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902872
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2021
Мені сказати є що, бо із тих
Надійних, непідкупних «бурових»,
Що добувають істину з глибин
І на яких лиш світлом часу плин –
Далеких апріорі від «малин».
Мені сказати є що молодим:
Горять обгортки і за вітром дим…
Велика сила в справжнім пізнанні,
Коли душа і помисли ясні –
В реальності щасливі й уві сні.
Думки без фальші нині як екстрим,
Як Гібралтар або швидкий Гольфстрім:
Живі, пророчі, творені в любові,
У правді та зі світлом в кожнім слові –
В такій з небес нам посланій умові.
Мені сказати є що…
22 жовтня 2018
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902871
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2021
Коли це станеться – ніхто не знає:
Сьогодні, завтра, чи колись, у маю
Освітить небо зоряний прожектор
І зміниться Землі вже звичний вектор…
Чи вись нам світить, а чи темний кратер,
Що тіло змінить і душі фарватер.
Чи лишимося в просторі і часі
З думками політати на Пегасі…
А, може, нам зітруть усю свідомість –
Для сутності нової? Невідомість…
Не підстелити вже, не передбачить,
Надія тільки, що Господь все бачить.
Надія, що врятує людство віра,
З добра, любові Господу офіра.
Надія, що ніколи не вмирає,
І віра, що найкращих відбирає.
Всевишній знає, Він про всіх нас знає!
23 вересня 2020
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902481
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2021
З БОГОЯВЛЕННЯМ СВЯТИМ
І ХРЕЩЕННЯМ ГОСПОДА НАШОГО
ІСУСА ХРИСТА!
НЕХАЙ В ОЧИЩЕНИХ ДУШАХ НАЗАВЖДИ
ЗАПАНУЮТЬ МИР, СПОКІЙ, СВІТЛО, ЛЮБОВ
І ГОСПОДНЯ БЛАГОДАТЬ!
Хрестився Син Йорданською водою,
Лунав з небес могутній Глас Отця
І голуб засрібливсь над головою,
Святого Духа символ – Трійця вся!
Уперше Бог явивсь перед гурбою.
Вітаю вас із Явленням Творця!
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901751
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2021
День сьомий – вже збігає тиждень,
Приймаєм посилання вишні.
В столиці майже катастрофа:
Лишилися негоди стопи
У парках, скверах, на дорогах
І на родинних геть порогах,
Як не приїхала швидка –
Перинка надто вже пухка…
Зазнали бідні, що без даху,
Застряглі теж зазнали жаху –
Ті, хто в автобусах, на трасі,
Хоча б водички бідоласі.
Не краще в аеропортах,
Де сніг замерзлий на бортах
І смуги у міцних обіймах –
Уперше тут зима не в приймах.
Циклон змінив своє обличчя,
На поміч лиш морози кличе.
Дороги вбралися у лід,
Що наробив чимало бід.
Ось тільки пам’ять наша, люди,
Цей негатив колись забуде.
В історію ввійде класично
Зимова казка феєрична.
Минає снігова яса.
Згадати є що, бо краса –
Різдво Христове в чужині!
Таке й не снилося мені,
Щоб стільки снігу в дні знаменні,
Завдячуючи « Філомені».
Поволі входить все у норму,
Відновлює столиця форму:
Автобуси стрічають зранку
Дрімаючі ще перестанки,
Вже підтягнулися таксі,
Чимало втрат зазнали всі.
Дай Бог, лиш працю і стабільність,
Міцне здоров’я, нерви сильні,
Щоб вірус злісний приручити,
Щоб, як раніше, знову жити –
По світу їздити, літати.
Маленьким фірмам – процвітати.
Міцніти в дусі достеменно
І до Святої Філомени
Звертатись в непростих проханнях,
Вона виконує бажання.
Хай віра всіх веде в житті
Лиш по правдивому путі;
Нехай Господь оберігає,
Бо той, хто вірить – той і має;
Нехай таланти процвітають;
Хай радість і любов витають
У ваших душах і оселях;
Нехай живуть міста і села
В Господній ласці і любові,
Нехай зростають душі в Слові!
Завершую цей репортаж
Про сніжний зимовий кураж,
(І розповіді, і світлини),
Що стало святом для родини.
Очистив сніг брудне повітря,
Приніс у душі трохи світла.
На спомин про ті дні знаменні –
Чудові знимки достеменні.
13 січня 2021
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901127
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2021
Задовільнили дефіцит –
По- справжньому сніг взяв Мадрид.
Вже леденіють ковдри білі –
З ниток пухнастих заметілі.
Мороз розчісує теж вуса
Та градуси додолу трусить.
Як справжній хімік, із води
Шліфує впевнено льоди.
Зізнаюсь, боязко безмежно
Ступити десь необережно.
Дерева шубок не тримають –
Замерзлі, дровами лягають.
Ні їхати тобі, ні йти,
У хаті краще – від біди…
Ще б хтось поповнював рахунок.
Такий січневий вже дарунок.
Ковід, локдаун і циклон –
Щось забагато злих корон:
Життя хтось втратив, хтось – роботу,
Зростають ті нелюдські квоти.
І, навіть, цвинтар сніговий
Для транспорту – від тих завій.
Благають Бога бідні люди
Лиш вижити, щоб тільки бути,
Щоб вистояти в тім житті,
Не оступитися в путі,
Де лиш Господь допомагає –
Всевишній наші біди знає.
Терпіння і свята молитва –
Незмінні в тих незвичних битвах.
Втекла, здається, вже завія,
Лишила лиш пухнасті вії.
Кущі, дерева прикрасили
Як в казці дивній… Тільки сили
Нема на шлях робота-дім,
Мороз сильнішає при тім.
Дороги – ковзанки просторі,
Сумна вже зимова «лав сторі».
Ніхто не міг спрогнозувати,
Щоб в рік Щура таке чекати:
Розумний він і досить хитрий,
Лишив і наостанок битви.
Чомусь у світі тім ведеться,
Що зле так просто не здається…
Чи мо’ настав час пожинати
Те, що не вміли засівати?
12 січня 2021
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901081
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2021
Вже п’ятий день в краю корид
В облозі сніжній все й Мадрид.
І бачу, має сніг той силу,
Під себе прогинає вміло.
Пищать вже кущики зелені,
Брунькам дісталось місце в тлені.
Лиш дітям радість і забава
Та не одна зі снігу баба.
Пішли у хід санчата, лижі
Та сноуборди ті, престижні.
Мороз підтягує вже віжки,
Та ліпляться ще легко сніжки…
Не всіх втіша зими дозвілля –
Плачевні наслідки свавілля.
Не обійшлося тут без глуму,
Від транспорту вже стільки суму:
Стоять, як вкопані, машини,
Бо в них невідповідні шини;
Метро – як той боєць на фронті –
Частина завжди на ремонті;
Закрита лінія наземна –
Від снігу зрушена система.
Такий великий мегаполіс
Неначе втратив власний поліс.
Чи знадобиться тут протез
На сніговий гучний парез?
Прогнози досить неутішні –
Надія гріє: може, спішні?
Можливо, небо змилоститься
І Україні, як годиться,
Чи Польщі подарує сніг –
На радість всім, для справжніх втіх.
В іспанців свят уже нема,
А в нас – попереду зима
І рік Старий - Новий, Василя,
Та ще й Маланка буде в силі.
Водохреще святе, на річці –
Не може бути в протиріччі.
Нехай сніги густі гуляють
Лиш там, де їх давно чекають.
Прекрасна зимонько, будь ласка,
Здаруй усім, хто просить, казку!
11 січня 2021
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900915
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2021
Четвертий день, як «Філомена» –
Циклон із іменем знаменним,
В Мадриді мирнім оселився,
Що мегаполіс аж змінився…
А Філомена – діва славна,
Знайома християнам здавна:
Дитина світла та інфанта,
Свята, іспанською – це санта.
І Покровителька Живої
Вервиці Божої святої.
Бажання здійснює всі діва
Раптово, легко і на диво.
У Бога для людей благає
Всі ласки, співпереживає.
Тому мені не зрозуміло:
Чому циклон, що має силу
Потужну досить – не чекали –
Таким святим ім’ям назвали?
Напевно, все ж пожартували,
Не думаючи, бо не знали…
Тринадцять літ дівча прожило
І місце в небі заслужило.
В десяте січня – уродини,
Боронить діток і родини.
Надіюсь, Філомена світла,
Бодай, наповнить душі світлом,
Додасть нам трішечки терпіння
Та ще простого розуміння.
Бо ми таки засіли в хаті
Ще від Різдва, отож – при святі.
Усім вам празників веселих,
Хай щастя засіва оселі!
Хай Україна процвітає!
Народ єдиний бід не знає!
Просіть щедрот у Філомени,
Бо найсильніша достеменно
В своїх діяннях чудотворних,
Що їх з Христом безмірно творить.
10 січня 2021
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900788
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2021
Сьогодні третій день Різдва.
Болить в Мадриду голова,
Бо віє сніг. Так замело,
Як у Сиберії* село.
Дерева падають, дахи.
Чекають помочі птахи.
Вже до колін сягає сніг,
Вузькі стежки, не видно ніг.
Бредуть окремі лиш фігури,
Що не злякалися натури.
Та, мабуть, це ще не фінал –
Готує січень нам аврал.
Завмерло все, немає руху,
Дай Бог, щоб вистачило духу
Не довести все до колапсу
І витримати сніжний ляпас.
Краса і неміч в тім снігу,
Побачим, хто скорить вагу…
Сніжить лапатий третій день,
Бринить повітря: дзень-дзелень…
Вогнями блимає ялинка,
Белен – у яселках дитинка.
Подарував Господь нам свято
У чужині, де все відтято.
Згадала тата…всю родину…
З Різдвом Христовим, Україно!
*Сибір - іспанською
9 січня 2021
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900733
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2021
Сьогодні другий день Різдва –
Росте все сніжна голова.
І сипле-сипле неупинно
За всі роки, століття плинні
Лапатий і густий сніжок
На парків, скверів моріжок.
Стоять у шапках білосніжних
Кущі троянд в бутонах ніжних.
Ялини – в шубках, як годиться,
В цей час вони лише цариці.
Облюбував сніжок дороги –
Понамітав круті пороги.
В скафандри одягнув машини,
До речі, в них тут літні шини.
Периною накрив стоянку,
Не зрушитися аж до ранку.
Вже підсобляє морозець,
До праці взявся, як знавець:
Морозить, дивовиж узори
Імпровізує досить споро.
І кличе хлопців і дівчат
На лижі, дошки, до санчат.
А ті, хто втриматись не в змозі.
Вже ліплять бабу на морозі.
Розкішні кулі снігові –
Зелене світло тут зимі.
Нові порядки у столиці –
Нехай народ повеселиться.
Підняли сніговий шлагбаум,
Бодай на щось, та не локдаун.
Зима хвилює люд столичний,
До заметіль таких незвичний.
Неспокій, радість, дивина –
Тож посмакуємо сповна.
Хай позмітає всі сліди
Хвороби, недугу сльоти.
Нехай наповнить чистотою
Усіх і вірою святою.
Зима – незвична і розкішна,
Як подарунок з неба втішний.
І сніг лапатий – не як мжичка –
Цілує ніжно людям личка.
8 січня 2021
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900652
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2021
Нарешті розірвався міх
І випав у Мадриді сніг.
Летять сніжинки наче пух,
Аж перехоплює всім дух,
З небес казкова дивина –
В Різдво Христове новина.
В снігу іскриться дах будинку,
І обійняли вже ялинку
Сніжинки ніжно, у дворі.
Сніжок – на радість дітворі.
Лінується лиш морозець,
Якому північ за взірець:
У Сорії* уже за тридцять
І сніговії як годиться.
Можливо, ще дійдуть до нас,
Тепер такий непевний час.
Летить сніжок – душа радіє,
Про Україну рідну мріє
Про батьківську стареньку хату –
Чекає ще з дороги мати.
Святкуємо по телефону,
Та не відчутно того фону
Правдивого Різдва, всіх свят,
Змінився час – і вже не «сват».
А сніг мете ще, як ніколи,
Вибілює весь світ довкола.
Очищує міське повітря,
Небесним сріблом вся палітра.
Зима! Справжнісінька! Вбираю
Усім єством снігів тих раю.
Різдво Господнє в чужині
Сьогодні скрасив сніг мені,
Зігріла коляда свята.
Душа – до неньки, на свята.
*місто в північно-центральній частині Іспанії
7 січня 2021
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900532
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2021
ДОРОГІ ДРУЗІ, ДОРОГІ ХРИСТИЯНИ СХІДНОГО ОБРЯДУ,
ВІТАЮ ВАС ІЗ РІЗДВОМ ХРИСТОВИМ!
Сьогодні знову засяє Благовісна Зоря.
Старі батьківські пороги ( на жаль, не всі)
радісно зустрінуть дітей. Лунатиме
відвічна коляда во хвалу Господню:
«…Діва Марія Сина породила…»
Не просто сина, а Спасителя людського
роду, Боже Слово і Любов.
Бажаю сьогодні всім вам родинного затишку,
єдности, щирої спільної молитви, мудрости,
Світла для душі, лагідного слова та
безмежної Любові!
Шануйте Господню Заповідь Любові,
плекайте її в душах, бо від цього залежить
добробут і майбутнє кожного з нас і нашої
Неньки України.
Живіть у мирі та любові! Шануйте Землю,
Шануйте все Богом дане!
Нехай Боже Дитятко зігріває душі та серця,
наповнює вірою та надією!
Міцного здоров"я і високого духу всім!
Смачної родинної куті! Веселих свят!
ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ!
СЛАВІМО ЙОГО!
З любов’ю Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900439
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2021
Дивись, як виростають крила!
Розкішні, ніжні, мов вітрила,
Немов криштальні ручаї,
В квітках смарагдові гаї…
В міцні обійми – світ довкола,
Веселки розмалюю кола.
Минуть і холод, і дощі –
Подалі з душ тугі плащі…
Ми злетимо над світом вгору,
(Супроти злісного докору)
Бог здарував усім цю ласку.
Летіть, любіть життя мов казку!
3 січня 2018 року
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900285
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2021
Повіяло густо ялиною
В холоднім повітрі лункім.
Щасливий, кому із родиною
Пліч-о пліч ввійти в рік новий…
(Лиш ти почуваєшся винною)
Щемить вже зболіле серденько,
На вістря насаджений час.
У пам’яті ще – як маленька,
Коли звідусюди є лаз
І купа всього, й мала жменька…
Лежать мандарини пахучі,
До ніг треться кішкою даль,
Вбираючи терни та кручі.
Лиш груди наповнює жаль
І шлейфом парфуми від Гуччі…
15 листопада 2017
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900282
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2021
Злетілись чайки на озерце
Родинами – вмліває серце.
Срібляться крила дивовижні
В промінні сонячнім із виші.
Пірнають, щоб вхопити рибку,
Вже ігнорують хліба скибку,
Бува, цілісінькі батони…
Шукають власний хліб невтомні.
Дивлюсь на них і розумію,
Що люди не завжди уміють
Плекати власну незалежність,
Щоб зрозуміти суть, безмежність.
І дивляться на них невпинні
Дитячі очі безневинні.
3 січня 2021
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900164
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2021
Ісусе любий, погляд твій святий
Ловлю у хмарах, в сонячнім промінні.
Цілую колос хлібний золотий –
Руки Творця і Слова дивне вміння.
Такий безмежний світ цей непростий
І мудре слово – із небес веління,
Лунає голос вічний, молодий.
Ісусе, світ – Отця Твого творіння
І Світло Духа лине звисоти.
Наш Триєдиний Бог, в Тобі – спасіння!
24 вересня 2018
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900079
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2021
Привіт, Новий! Що принесеш мені:
Буття рясне – як по траві вві сні,
Чи захмеліле сірістю безмежжя,
Де панування вірусів бентежне,
Розтятий світ увесь на до і після –
Підстріленим пташам додолу пісня?
Стривай, Новий, бо думати не смію,
Що може згаснути свята надія
Й невидиме, як тля у шафі темній,
Зітре сліди людські та змінить землі.
Не дай, Господь, у нашому майбутнім
Так скапарати людства божу сутність!
Нового подих радісно вбираю!
Душею лину геть до небокраю,
Молюсь, благаю сонця і розмаю
Для світу, для знедоленого Краю!
2 січня 2021
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900076
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2021
Зі сну відкрила очі – вже щаслива.
Радієш, що навколо білий світ.
І, навіть, доля не така зрадлива,
Коли в душі любові квітне цвіт.
Не ураган, а благодійна злива –
Нове життя посохлих майже віт.
У себе вірити й Господню силу –
Тоді щасливий будеш ти повік.
3 березня 2018
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899846
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2020
Біжить - біжить назустріч Рік Новий
Малим хлоп’ям до року вже старого
Здіймається до неба сніговій –
У дивнім світлі порухи нового.
Нехай щасливим буде він для всіх,
Щоб радістю стелилися дороги.
Довкілля наповняв дитячий сміх,
Серця позбулись смутку застороги.
Бажаю стріти цей прийдешній рік
Із серцем щирим, чистою душею.
Добром хай закосичиться ваш вік,
Зоріє найяснішою зорею.
Віншую із прийдешнім і новим!
Любові, світла, миру, щастя всім!
31 грудня 2020
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899845
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2020
Вікна чужі веселили теплом,
Вітер змагався даремно.
Дружна родина за круглим столом –
В спільній молитві всі ревно,
Лине вечірній псалом.
Вікна чужі зігрівають теплом,
Можеш зайти, подорожній.
Раді усім, хто прийде із добром,
Брата лиш бачать у кожнім.
І не уп’ястися злу в рід тавром,
Як в нім всі чесні, побожні.
28 травня 2018
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899787
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2020
Зазирає в двері Щурик,
Впав уже свинячий мурик .
Знов нове у нас правління –
Зодіаку це веління.
Рік завершила свій Свинка –
Щур припер сталеву спинку.
Бачить він чужі провали
Та реакцію «коали»,
Вчинені Свинею дії,
Здійснені надії, мрії
Та відзнаку працьовитим –
Їм подарувала свити.
Що чекати від Щура?
В нього мозок – не діра,
Тож базікати не треба,
Бо у справах лиш потреба.
І активність, і старанність,
Хитрість для Щура – як даність.
Цього разу буде білим
Із сталевим лиш відливом.
З ним не варто жартувати,
Краще власне пильнувати.
Для всіх знаків є сюрпризи,
Не влаштовуйте капризи.
Рік успішніший, багатший
Подарує Щурик радше.
Він не сірий, не буденний,
Інтелект включіть щоденно.
Пам’ятайте про роботу,
Про порядність і турботу.
Свинство Щурик не сприймає
І за нього покарає!
Думайте над кожним словом –
Не любитель Щур полови.
Не для нього мішура,
У Щура більш тонка гра.
Він приходить до нас в січні,
Бережіть святині вічні.
Білий колір – фаворитний.
Пам’ятайте, Щурик – спритний.
Не впрягайтесь у підступне,
Бо відплата – невідступна.
Зустрічайте, знаки всі
Пацюка в усій красі!
Зодіаку цикл почне –
Знов дванадцять літ мине,
Лиш бажаю, щоб в добрі,
Мирі, ясності зорі!
22 грудня 2019
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899779
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2020
Вона не плакала ніколи майже, ні,
Хоч груди випікало як в огні.
Боліло тіло, руки, пухли ноги,
Пошкодувати нікому небогу.
Не раз душила та гірка сльоза.
Світліло, як миналася гроза
Та вісточка була від рідних з дому.
Терпіла, не бажаючи нікому.
І берегла небогу тільки віра,
Любов – від серця щирого офіра.
Господь могутній, Бог наш Триєдиний
Вдихав бажання жити кожну днину.
Лише Йому звірялася вона,
Лише у Нім втішалася сповна.
16 липня 2018
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899674
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2020
Присвячено Вікторії Гарванко
Дівча народжене в чужині,
Душа вкраїнська непроста.
Така жадана у родині,
Бог сонцем напоїв уста.
Полонить серце спів казковий,
Повниться величчю душа,
Єднає з Краєм рідна мова.
Міцніє крилами пташа.
Славетна пісня та, одвіку,
В краю Сервантеса як нить,
Бо славить Україну Віка,
Летить у вічність долі мить.
І розквітає все довкола,
Життям наповнена роса.
Над світом лине калинова –
Співає юність і краса!
вересень 2017
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899673
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2020
Легка – як із кульбабки парашутик,
Вродлива – як кульбабка навесні.
Невдачі відлітають, наче прутик.
В очах медових – сонечка ясні.
Слова із уст срібляться як дзвіночок,
І статна –як тополя молода.
В розкішні коси вплетений віночок.
І доля – чиста й мудра як вода.
25 жовтня 2018
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899578
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2020
Зрослися, стали як одне:
Клітинами і серцем, й мозком.
І щастя те було міцне
Та мить, і доля плаче воском.
Услід: « Не залишай мене…»
Красивий він, вона – красуня,
Казали: « Підібрав Господь…».
Стожарів цвіт золоторунно
Життям наповнював їм плоть,
Гамуючи віків відлуння…
Маленький штрих, вуглинки жар,
Запаленої тим коханням…
Збирає бджілонька нектар
Невтомно із самого рання…
Все – мить – під поглядом Стожар…*
*Стожари – група зір
28 жовтня 2017
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899577
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2020
Білий листок паперу
Аж промениться світлом.
Слову вчиняю двері,
Змінюю долі палітру.
Черпаю ласки висотні,
В леті блаженнім щаслива.
Вдячна за вчора й сьогодні,
Мрію про завтрашню зливу.
6 серпня 2018
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899480
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2020
Вони такі чутливі до морозу,
А нині він різдвяний – мінус два,
В Мадриді хуліганить. На погрозу
В ромашки похилилась голова.
І не чекала – вискочила в радість
Траві зеленій, наче оксамит,
Відцвілій ружі трішечки на заздрість.
Квітують і лаванда, й розмарин.
І горобина приндиться намистом,
Їй вторить обліпиха, наче мед.
Вистрілюють, як те вино ігристе,
Зелені пагони, забувши плед.
Пече мороз, розмахує руками,
Неначе зайда. Звідки взявся тут?
Пригадую, минулими роками
Зима його не випускала з пут.
Закрите місто для морозу, снігу,
Не зрозуміти: осінь чи зима,
Тому і вирвався, комусь на втіху,
Дошкулити… Пощулилась сама.
27 грудня 2020
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899447
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2020
Впираєшся руками і ногами,
Коли тебе – як на шнурку теля...
Земля наповнюється байстрюками,
Їм все одно – на Істину здаля.
У світі грошей, пірамід донизу
Не видно правди, як не видно дна.
Торішнього доволі жмені хмизу,
Щоб в попіл все, щоб почалась війна.
І множиться охітних на репризу.
Насправді, вірити нема кому -
Спотворені у пеклі райськім в кризу,
Забули про життя святу канву.
28 січня 2020
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899344
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2020
Святковий настрій обійняв вже дім,
Надії сповнена душа співає.
Любові, щастя вам бездонний міх,
Нехай Господь про кожного подбає,
Наповнить світлом із небес усіх!
Христос родився! Світ Його вітає,
Спасіння людства тільки в Нім однім!
Славімо Господа! – у небесах витає.
З Різдвом віншую, любі друзі, всіх!
25 грудня 2020
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899303
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2020
Стояла у черзі за казкою.
Шаліли вогнем хижі зливи.
Здавалось, обділена ласкою.
Хоча б, день один – та щасливий,
А тут, що не бій, то з поразкою…
Крутило життя невимовно.
Летіла страждальна душа
Дитям до мети невгамовно.
Зчищалась поволі парша,
Хоча, усе досить умовно…
Дорога позаду – як вуж,
І кільцями все по спіралі.
Із віком минаєш калюж,
Крокуючи впевнено далі,
Та вуж нагадає про куж*
Минуле впирається в спину,
Ламає хребет і ходу.
І холод сичить на родину,
Сюрпризи приносять біду.
Нехай Бог боронить ту днину.
Рівняєш свій путь до стежок,
Хоча все змінити не в силі.
І зрілість бажає казок:
Душа молода – коси білі.
Останній уже моріжок,
А ти – до казок, до казок…
*Куж - пил
6 серпня 2018
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899027
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2020
Люблю- люблю ті кольорові сни.
В них так багато світла і весни.
Політ між хмарами у синю просинь,
Куди заплакана не ступить осінь
І де відсутні сірі валуни.
Буває, в снах живе пересторога.
Можливо, не проста в той час дорога
І зупиняєшся ти час від часу,
Малюєш кольорами сіру масу...
Дорога часом і крива й дворога.
Важливі вірні висновки і кроки.
Усі поразки – золоті уроки,
Бо падаєш, а потім – стрімко вгору,
Зміцнивши силу духу як опору
І підсвідомість – в світлі, як в покорі.
Тоді – сни кольорові, ясні зорі.
11 вересня 2018
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899026
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2020
Кому потрібні ті гіркі зізнання?
Хто витре сльози на її очах,
Хто поверне обірване кохання,
Хто поверне плече надійне, дах
У світі тім, лукавім уже зрання?
Кому потрібна суть душі велична
Тут, на Землі, де павутинням гріх,
Де в шані тільки та рука магічна,
Що із грошей будує оберіг?..
І для душі та ницість – алогічна.
Кому потрібен цей небесний спів?
Хто звільнить душу й тіло від жалів,
Окрім Творця і Слова, їхніх див?..
25 жовтня 2018
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898845
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2020
Зникав самотній в парку силует…
Прощалась осінь чорними мазками.
У нього на столі лише портрет
Її – найкращої дружини, мами…
І ще, засушених троянд букет.
Всміхалася вона на тій світлині:
В очах небесних – ніжність і тепло;
Як сонце, берегиня для родини.
Відчув, як знищилось первинне тло
І темінь заповзла у білу днину…
А місяць заглядає у вікно,
Мов апельсин загублений у небі.
Сон опустився на саменьке дно.
Проснутися- проснутися лиш треба…
Цей сон страшний... Реальність?.. Все одно.
23 жовтня 2018
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898843
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2020
Нічка вже вперед біжить.
Миколай Святий спішить,
Подарунки діточкам
Під подушку кладе сам.
Здійснює бажання всіх,
І дорослих, і малих.
Оздоровлює ще хворих,
Моряків боронить в морі.
Поміч надає завжди
І боронить від біди.
16 грудня 2020
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898659
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2020
Ой чиї ж то кроки, стишені, в прихожій,
Хто зайшов до нас у дім, хто той перехожий
У фелоні дорогому, з посохом, у митрі?
Це Святий приніс у дім нам казкові миті:
Чудотворець Миколай – наш святий утішник –
Добрі вісті й подарунки всім несе поспішно!
18 грудня 2020
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898658
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2020
Сперся місяць на бочок,
Хитро підглядає.
Ніч сюрпризів й казочок
Діточок чекає…
Диво! З посохом в руках,
Книгою Святою
Миколай, уже в роках,
Творить добротою.
Помагає місяченько
Чудотворцю нині,
Щоб дістали всі чемненькі
Подарунки цінні!
Поспішає Миколай,
Митра золотиться,
Вже зоріє небокрай,
Ніч добром святиться.
Всі бажання залюбки
Втілить Чудотворець.
Знає він людей думки
В радощах і горі.
Нехай змалку дітки знають,
Що добро перемагає:
Той, хто вірить – той і має,
Миколай про чемних дбає!
18 грудня 2020
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898657
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2020
У чужих країнах ласих
Є лиш Санта Ніколаси.
Вони їдуть і літають –
Олені допомагають.
Наш дідусь живе скромніше,
Бо його маршрути – піші.
Хоч і літ йому доволі,
Та чудес – як маку в полі.
Дітки різне замовляють,
І до грудня вже чекають.
Миколай все пише в книгу,
Бо сповнить по першім снігу.
Через двері, вікна, комин –
Подаруночки на спомин
Під подушку непомітно,
Як заснуть вночі всі міцно.
Здійснює дідусь бажання
І полегшує страждання,
Бо він справжній Чудотворець,
Помагає в біді-горі.
У молитві до Святого
Миколая праведного
Попросім здоров’я, миру,
Щоб не втратити нам віру!
Щастя і добра родині!
Процвітання Україні!
18 грудня 2020
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898570
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2020
Чудотворцю Миколаю,
З серця чистого благаю
Всім здоров’я і роботу,
Відвернути зла гризоту!
Миру Неньці Україні,
Щастя і добра родині,
Процвітання рідній мові,
Щоб зродитись в Божім Слові!
Чудотворцю наш утішний,
Не покинь народ наш грішний!
Амінь
18 грудня 2020
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898567
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2020
За два дні до Миколая
Ми Варвару поминаєм.
Хоч була красуня пишна,
Смерть її страшна, невтішна.
Батько рідний обезглавив,
Бо Христа прийняла славу.
Небом визнана дівиця
Як Свята, як та цариця.
Силу Мучениця має,
Сотні літ допомагає
Всім жінкам, і від свекрухи
Відверне недобрі слухи.
Буде захистом дитині,
Сварки відведе в родині.
Патронує всіх саперів,
Гірників та інженерів.
Про життя її сказання
Має навіть фільмування,
Бо Рапунцель, всім знайома, –
Свята Барбара відома,
Чи, як в нас – Свята Варвара,
Що святою в Небі стала,
За Христа життя віддала.
Кажуть, в день цей всім, дівчата,
Добре шити, вишивати,
Бо в нитки, мов намистинки,
Із Небес вплетуть частинки.
Силу має те шиття –
Оберіг на все життя!
17 грудня 2020
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898397
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2020
Привіт, моя маленька Музо!
Влітаєш легким вітерцем.
Не раз підсовуєш «гарбуза»,
Щезаєш під обід з тунцем,
І завжди з іншим ти лицем…
А, може, ти живеш в мені,
Як струмінь світла екзотичний
І спопеляєшся в огні,
Борні добра і зла класичній?..
З тобою крильно, Музо вічна!
23 січня 2018
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898385
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2020
Тебе спиває пристрасть до нестями
Жагучими набухлими вустами…
Краплинки крові, рветься шкіра ніжна,
Від насолоди стогне муза грішна.
Встеляють ложе пелюстки розкішні
І рими скачуть, як коти потішні,
Розігруючи віковічні драми.
І верхи ти – над білими полями.
28 вересня 2017
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898384
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2020
Густо падав білий сніг,
Доки не стомився.
У лісочку спати ліг,
В казку покотився.
Сном зимовим оповиті
Всі кущі й дерева,
Зайчик скаче в білій свиті,
Ведмежа, без реву,
Смокче лапу, як цукерку,
У своїй барлозі.
Лиска дивиться в люстерко –
Від краси в знемозі.
Горобиною ласує
Птаство говірливе.
Лісу сніг завжди пасує,
Бо зима вродлива.
15 грудня 2020
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898289
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2020
Ніч бархатиста огорнула землю…
Не бійся, що на хвилю стане темно.
Вона зірками твій осяє путь,
А місяць кров густу розгонить тремно,
Відкриє магії нічної суть…
Світ давній, та незвіданий такий…
У ньому теж свої є чорні діри.
Трамбує землю порох віковий
І кожен раз нові усе кумири.
Для Всесвіту –це тільки помах вій…
Для когось нічка – темна і зрадлива,
Ти ж на Пегасі в ній летиш щаслива.
2 березня 2018
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898191
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2020
Я читаю найкращі вірші,
Мов цілющий спиваю нектар.
Не хапають за душу корчі,
Бо з висот найдивніший цей дар.
Ґвалт емоцій, сльоза по щоці,
Залітаю в космічний портал.
Забуваю про час і вночі
Бачу інший Землі аватар…
І вбираю поезію чисту,
Для душі життєдайне намисто.
Проростатимуть справжнього зерна
На шляху до зірок через терни.
Мудре слово та світло душі,
У якій – навіть грама парші…
13 серпня 2018
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898188
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2020
Пірнаю ув обійми ніжні,
Цілунком міряю глибини
Твої. Вони таки розкішні,
Солодші солоду малини.
Легенький лоскіт хвиль потішний.
Впродовж сьогоднішньої днини
Спить вітерець… І штиль родинний.
Пірнаю, бавлюсь як дитина.
5 серпня 2018
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898070
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2020
Кожен співає лиш пісню свою,
Й так – до останнього диху.
В когось той спів – як Бог дав солов’ю.
Інший мугикає тихо,
Линуть здебільшого ноти жалю.
В когось те соло виходить міцне,
Іншому зручно у хорі.
Скромне минає життя і шальне.
Гаснуть і звуки, й узори,
Як закінчиться сердечка пальне.
Пісню любові – в мажори!
26 квітня 2018
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897984
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2020
В Мілані дощ і дощ в Мадриді
Змиває смок з повітря куль.
Дні сумом, як свинцем, налиті.
Тепла від сонця – повний нуль.
Тягучі, як та жуйка, миті
Та час для набивання ґуль…
Вікно за ґратами на бахо –
Хтось зруйнував навпроти дім,
Що впав, як голова на плаху,
Життя скінчилося у нім…
Лиш крутить вітер, як комаху,
Старий візок на місці тім.
Руїни… Може, дали маху?
Чи «фенікс» зродиться новим
Під куполом крутого даху?
Чи плац залишиться живим,
Що нині наганяє жаху?
Не вірю геть очам своїм.
Подія ця – алегорична,
Бо трощимо в момент усе.
Історія завжди критична,
Із часом вимете пусте,
І те, що нині ще трагічне.
Рясніє дощ в рядках есе...
Бахо – нульовий поверх
1 грудня 2019
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897947
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2020
Зустрілися вони іще тоді,
Коли на різних мовах розмовляли.
Він вправно сходив вниз, вона ж, в біді,
На «вежу вавилонську» позирала.
Спиналася, мов кішечка гнучка,
Минаючи всі виступи колючі.
Було достатньо власного пучка
Волосся, щоб не оступитись з кручі…
Зійшов один, а другий ще ген-ген
Ілюзій напомпує в грішну долю,
Бо домінує той безглуздя ген
У молодих, як бур’яни по полю…
Душа вбирає смертоносний пил
Тієї вежі звабної страшної…
(Тоненькій квіточці бракує сил,
Коли на неї світ увесь війною).
У пам’яті стривоженій – як флеш –
Глибокий, мудрий, незабутній погляд,
Очима розмовляти можна теж…
Формує час і душі, і світогляд.
Вітрами літ розвіялись давно
Ілюзії на спільнім перехресті.
В минулому – недогране кіно,
Настав час інший і парад травестій.
23 січня 2020
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897879
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2020
В Мілані дощ, банальний сірий,
Чіпляє нам на ноги гирі.
В полоні сонце хмар ординських
І подих вуличок чужинських
В безмір’ї парасольок різних
І час вмикає вікна пізні…
А ми на віче аж до змору –
Згадати жертв Голодомору.
В Країні знищили мільйони,
Щоб чорнозем наш – у полони.
І зводять до інстинктів людство.
Таке вчинилося облудство.
В Мілану центрі – мов ті вої
Зі словом кличним, як до бою –
Донести правду іноземцям
Зі всього світу і туземцям.
Дощ не вщухає, як на зло,
Пере нас, наче те зело.
Під парасольками – Дуомо*
І ми, за тисяч миль від дому,
Несемо правду в світ про те,
Як Неньку нищили й святе.
З корінням виривали мову
Вбивали душу і про змову…
Коли украли Русь у нас
І церкву – про цей чорний час…
І далі зводили нещадно,
Щоб ані чуба, ні нащадка
Впродовж кількох страшних століть.
Та Україна ще стоїть!
Не вмерла її слава,
Не вмерла її воля!
Ще Ненька Україна
Зазнає кращу долю!
За Неньку йдуть горою
Сини її, Герої!
Слава Україні!
24 листопада 2019
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897877
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2020
Зустрілися в минулому столітті,
Несли обоє зранені роки…
Пізнали спільне щастя в тепло-літі.
Бували і моменти навпаки,
Як хухала зима на ніжні віти.
Вже так укупі тих чимало літ,
Торована дорога у довірі.
Лишилось світло і лишився слід
Буття минулого у правді й вірі.
Для душ ранимих – зоряний політ.
Життя родинне – праця нелегка
В щоденному зростанні крил любові.
Хода тоді рівненька і пругка,
Коли у вірі, правді, добрім слові,
Коли у тобі сутність лиш така.
В життя провадить вічності рука.
16 жовтня 2018
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897786
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2020
Він усміхався як дельфін:
Відверто, щиро, ніжно-ніжно.
Завжди шукав свою Афіну,
Більш войовничу, незалежну,
Та час злітав з останнім клином…
А він згорав, а він був справжній,
І світ наповнював лиш світлом,
Обіч лишаючи продажних,
Що тимчасово правлять світом
І тільки в грішнім нім і важні.
У нього сонячне обличчя.
Душа в любові та безмежжі.
Краса нетлінна та велична,
Бо не вигонить в небо вежі,
Тому і зорі стали ближчі…
Мережить дух висот всі межі.
10 липня 2018
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897783
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2020
Як те лоша – у чисте поле,
Де вітер, сонячні простори.
Де іскри з-під копит летять
І непомітна навіть гадь,
Де сіють й жнуть, забувши горе.
У мозку думка сокровенна –
Творити істинне, священне.
Наповнена життєва жила,
Зродитись слову – з висі сила –
Рука Його благословила.
Встеляти поле рим квітками,
Камінчики лиш де-не-де,
Буває, що «коса на камінь»,
Посіяне жнець вперто жне.
Воно ж – у небо та піснями…
Ніколи слово не мине!
4 жовтня 2016
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897686
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2020
Хлюпав Київ носиком ще зранку.
Вітер шкодно підганяв дощі.
Не один пропустить нині рантку,
Вже в домівках варяться борщі.
Лиш поети в ґурті спозаранку
Розпиляють віршів пахощі,
Вічну Музу маючи за бранку.
Ручка і папір – всі радощі…
1 жовтня 2018
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897684
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2020
Я читаю найкращі вірші,
Мов цілющий спиваю нектар.
Не хапають за душу корчі,
Бо з висот найдивніший цей дар.
Ґвалт емоцій, сльоза по щоці,
Залітаю в космічний портал.
Забуваю про час і вночі
Бачу інший Землі аватар…
І вбираю поезію чисту,
Для душі життєдайне намисто.
Проростатимуть справжнього зерна
На шляху до зірок через терни.
Мудре слово та світло душі,
У якій – навіть грама парші…
13 серпня 2018
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897597
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2020
Ми зійдемо з тобою удвох
На вершину, що зветься Кохання.
Вже без граду тих сліз як горох,
Під зірками щасливі до рання,
Не ступивши убік жоден крок.
Злетимо ввись на крилах бажання
Ми з тобою удвох, тільки вдвох.
У серцях – справжнє, зріле кохання.
8 серпня 2018
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897596
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2020
Так часто задивляємося в небо,
Злітаючи ген-ген за виднокіл.
Не кожному, мабуть, літати треба
Й проходити усі спіралі кіл,
Та в мене особлива в тім потреба…
На крилах – в просинь, до самих небес,
Злетіти ввись над всенькою Землею,
Знімаючи земний обтяжний стрес.
Впустивши в душу крапельки єлею.
Зміцнити дух, зродити інтерес.
Я так люблю літати до небес!
19 червня 2018
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897515
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2020
Є хусток багато в мене:
Синя, біла та зелена,
В ружах квітних і узорах
Дивовижних, наче зорі;
Ще - червона і жовтенька,
Ті лишила мамі ненька.
Закладаю їх на плечі,
Одягаю при хуртечі.
Не носити просто гріх,
Бо хустина – оберіг,
Тепла згадка про родину
І про Неньку Україну,
Що в душі навік єдина,
Як і мова солов’їна.
Хоч світлини випадкові –
Хустку я ношу з любові!
7 грудня 2020
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897474
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2020
Життя усюди: в стовбурі, камінні.
У хвилях і гарячому піску.
З цікавістю спостерігаю нині
Казкові хмари кольору бузку.
А поруч бар і бочки в ньому винні –
Життя лози вмістилося в таку.
Вражаючі штрихи краси первинні.
Ступаю теж на стежечку вузьку.
8 cерпня 2018
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897406
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2020
Уперше бачила пісок такий,
Молодиком освітлений вночі.
В нім – візерунків силует крихкий,
Як тістечка з дірками, із печі…
Мінливий і, як кінь баский, швидкий.
І квіти, й кульки, дивні калачі…
Малює місяць уночі піски.
5 серпня 2018
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897403
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2020
Вона ішла легенькою ходою
По гострих і пекучих камінцях.
Не відчувала, що мішок з бідою
Тяжів на ще міцненьких ремінцях,
І шлях вкривався темною імлою.
Вона ішла легенькою ходою,
Спікалась кров на зранених ногах.
Не відчувала…Все здавалось грою,
Коли по ще сипучих берегах
Несла серденько власному герою.
Вона ішла легенькою ходою,
Не бачила очей злих навкруги.
Із гідністю трималась у двобою,
Намотуючи впевнено круги, –
Щаслива і вдоволена собою.
Життя здавалося для неї грою.
Вона по нім – легенькою ходою.
20 лютого 2018
(с) Валентина Гуменюк
.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897277
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2020
Вона, мабуть, уміла як ніхто
Ходити між краплинами дощу.
Сухим завжди було її пальто,
(Так, наче гуска вибігла з води)
Вдавалось їй оте життя лото.
Уміння бути зі всіма на «ти»,
Втовкмачувати власну незамінність,
Латати навіть спалені мости
І не зважати на природні зміни,
В бажанні тільки славу – за хвости.
Ось так, вперед, втрамбовуючи ґрунт,
(Хоч знань їй бракувало та освіти).
Лиш віхою важливою той пункт,
Що підпихав на п’єдестал для світу.
На душу плюнула давно – за бунт…
Не варто забувати приповідку,
Що кожному – своє, комусь і трон.
Своєю стежкою іти довіку
Й не заритися тих чужих корон.
Зіскочиш – і не стане бідам ліку.
Вона таки уміла як ніхто
Ходити між краплинами дощу.
Брехня, як міль, здірявила пальто,
(Вже гуска заробила на пращу)
Вона ж боїться із небес дощу.
15 червня 2018
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897275
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2020
ВВЕДЕННЯ У ХРАМ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ
Одне з найбільших християнських свят в Літургійному
році, Свято, що робить нас учасниками важливої події –
Введення Діви Марії у Святеє Святих Єрусалимського
храму.
Згідно церковного переказу Йоаким і Анна, проживши
в подружжі п’ятдесят років, не могли мати дітей. Вони
навіть соромилися свого становища. Будучи вірними
Богу, постійно молилися. В молитвах і проханнях до
Всевишнього обіцяли, що коли трапиться це диво –
вони приведуть дитину в храм для служіння Йому.
Про народження дівчинки вже доволі зрілому
подружжю сповістив Архангел Ґавриїл. До речі, саме
цей Архангел Благовіститиме Діві Марії про народження
в неї Сина Божого.
Коли дівчинці виповнилось три рочки, батьки, стримавши
обіцянку, повели її в Єрусалим, до храму. Вони йшли
пішки довгих три дні.
В Єрусалимі Марія сама увійшла до храму, самотужки
здолала п’ятнадцять крутеньких сходинок, наче
відчувала, що її тут чекають.
Первосвященник Захарія взяв дівчинку за ручку і повів
у Святеє Святих, куди тільки один раз у рік входив
архієрей для молитви на відпущення гріхів народу
Ізраїля.
Так трирічна Марія залишилася служити у храмі,
батьки ж повернулися додому.
Ця подія викликала чимале здивування в тих, хто
перебував у цей час у храмі.
Слід відзначити, що раніше в Єрусалимському Храмі,
збудованому царем Соломоном, який ще називають
Першим Храмом, у Святині знаходився Кивот, або
Ковчег Заповіту, як осердя храму, в якому зберігалися
Скрижалі Заповіту, що їх отримав Мойсей на горі Синай
і розквітлий Жезл Аарона. Тоді Сам Бог перебував там,
Його присутність відчувалась навіть фізично.
Храм було зруйновано Навуходоносором у 586 р. до н.е.,
а Кивот, згідно переказів, виніс і сховав пророк Єремія.
До цього часу місце перебування Кивота не відоме.
Храм, тепер його називатимуть Другим Храмом,
відбудували, щоправда, він був набагато скромніший
від соломонового, до того ж і Святеє Святих залишалося
порожнім.
Отож, коли маленьку Марію привели в храм і відвели
у Святеє Святих, вона й заповнила цю порожнечу.
Вона прийшла, щоб предвістити сповнення очікування,
бо це Вона тепер є Справжнім Храмом, тим
Новітнім Кивотом, над яким спочиває Господня Благодать.
Сьогодні Діва Марія входить у Святеє Святих, щоб
звістити напередодні Різдва, напередодні втілення Бога
в людині – про побудову Храму в Душі.
Господь Бог сотворив людину, щоб замешкати в ній, і
для того, щоб людина могла будувати свій храм душі
в любові, адже Син Божий, наш Спаситель – це наше
Світло і наша Любов, що провадить до життя вічного.
Життя Діви Марії вже стало взірцевим для всіх і
особливо для жінок.
Дається можливість усвідомлення, пізнання суті,
власної сутности.
На кожного з нас у Господа свої плани, головне –
не пропустити оте власне введення у світ високої
духовности і любови.
В одного це стається в ранньому віці, в іншого –
в доволі зрілому. Важливо пам’ятати, що для Господа
ми всі діти, незалежно від віку та статусу. І, рано чи
пізно,кожен має виконати свою місію приходу, бо
тільки у Світлі та Любові людина щаслива! Тільки
мудре Боже Слово провадить її лабіринтами життя!
Тільки глибоке пізнання Істини робить людину
по-справжньому вільною і багатою!
Високий Дух у душах – це те, що дається нам Отцем
від народження.
Нам залишається тільки розвивати його та берегти,
як зіницю, бо тільки із Господом наш вихід, тільки
у Ньому наше спасіння!
Свято Введення Діви Марії в Храм – це блага звістка
Бога до Всіх людей, проповідь спасіння, обіцянка
Христового пришестя.
Сьогодні ми молимося до Божої Матері в усіх потребах.
Молимося, щоб вела нас дорогами любові
до Свого Сина, щоб допомогла нам будувати власний
Храм Душі. Молимося за наших діточок, батьків, рідних.
Матінко Божа, молися за нас, заступайся за нас!
Будь з нами завжди і, особливо, в хвилини нашої смерті!
Амінь.
4 грудня 2020
(с) Валентина Гуменюк
Худ. Тіціан « Введення в Храм Пресвятої Діви Марії» 1534-1538 рр.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897115
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2020
АБО ТРОН І КОРОНА
Була і ти в житті цім королева,
Кохали і носили на руках…
Бринить од вітру суму нить сталева
Загубленого спомину в роках…
Дійдеш до пункту – не на роздоріжжі –
В здобутках і без явної парші,
Коли не втримати вже долі віжжі…
Єдиний скарб залишиться –в душі.
Лише вона – квиток у сиву вічність:
Окрилена, злетить до ясних зір,
А суєта земна, мирська публічність
Лише вбивають душ прозріння й зір.
Душа твоя – мов квітка екзотична,
Якій потрібні світло та любов.
Коли зростає в мудрості велична,
З такою тільки воскресаєш знов.
По- іншому земне сприймаєш з віком:
Не вартісні ні зовнішність, ні трон.
Єгови уподобитися б лику
Та для душі – у вічності «корон».
18 жовтня 2018
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897103
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2020
Олег Шупляк – талант і наш земляк!
Картини – у музеях світових,
Вкраїнського Далі взнають по них…
Його вже ставлять поруч із Далі,
Палітра, мислення… і взагалі…
У того – Гала… Галочка – в Олега –
Кохана, муза, менеджер «ковчега».
Красиві, мудрі, чисті перед світом
Любов сердець встеляє долю квітом.
Земля дідів творити надихає
І справжній син її не залишає.
Могли б податися у світ із дому:
Підзаробити, змити буднів втому…
Та чи дало б оте йому натхнення?
Господь таланту посила знамення.
Такий вже дивний він, непересічний –
Полотнам неповторним жити вічно,
Бо в них і світу сутність, і народу,
Любов Господня, що плекає вроду.
Він щиро любить неньку-Україну,
І «Берегиня» теж – про Край, родину,
Лелека –символ віри і надії…
І втілені в «три Д»* недавні мрії…
І дихають полотна ті, незвичні,
Творцеві важко бути прагматичним…
Подібність з Сальвадором досить явна,
Визнання – ще попереду і слава!
Галинка й Гала – знову паралелі:
Дружини, менеджери та моделі.
Без них тим геніальним не творити –
Дитині без матусі не прожити…
Сучасники, в двадцятому столітті, –
Олег вродився, а Далі – вже літній,
Відомий, знаний, дико геніальний…
Шупляк в полотнах пестує сакральне.
Вони подібні божою іскрою,
Подвійною в полотнах диво- грою…
Не зразу всім дається в розуміння
Глибока таїна – блискуче вміння.
Світ – у захопленні від каталонця,
Для мене – в бережанських більше сонця,
Душі краса, любов до України,
До матері, прославлення родини.
Сказав мені один колега, спільний,
Що наш Олег – у леті, бо є вільний.
Душа окрилена його співає,
Бо, як в дитини, – підлості не знає.
Далі, Шупляк – талант і геніальність,
Відкинуті і сірість, і банальність…
В Далі – можливості і роду вензель…
Олегу Бог лиш золотий дав пензель!
* Об’ємні картини, створені художником
9 вересня 2016
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897100
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2020
Міняє стихія коралі,
Вбираються хвильки в намисто
Умите, блищить урочисто.
На берег, як подіум, кралі
У різноколір’ї іскристім.
Не зводжу захоплений погляд.
Збираю, вдивляючись в них.
Колекція дивна – на огляд,
Щоправда в пуделках простих.
Вони ж не примхливі на догляд.
Один камінець – як картина:
Дельфіни, русалка на нім.
На іншому – ліс із ялини
Та птах у польоті стрімкім.
Творила рука не людини.
На берег летять камінці,
Намисто розірване хвильок.
Живі вони всі, непрості,
Здолали незлічені милі.
Десь плачуть оселі пусті…
Каміння випещують хвилі,
Брутально лишивши вкінці.
8 серпня 2018
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896992
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2020
Люблю ці вулички вузькі,
Бруківки камінці слизькі.
Навічно стукіт в них підборів,
Арабських і юдейських взорів.
Одвічні свідки – камінь, зорі.
І запах квітів екзотичних
З балкончиків середньовічних
Будинків сніжних Салобреньї,
У середземноморськім тренді.
Та пляж з піском під колір бренді.
Ласкаве море і каміння…
У андалусців генне вміння
Красиво жити. Незалежні,
Завжди в довірі обережні,
Як горда птаха у безмежжі.
Лунає пісня із уст вічна:
«Цілуй мене, коханий, міцно…»
Густе повітря наче хміль,
Думки вітріють без зусиль.
Любові кисень – звідусіль.
15 серпня 2018
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896991
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2020
Скажи, знайоме відчуття тобі,
Коли неначе хтось вмикає в грудях?
Оте живе роїння в голові
Думок… Пегаса крила, Світло в людях,
Потуги й зроджені рядки нові.
І бісером встеляється папір
В таких як я, відверто- старомодних,
І бачення по-іншому з тих пір:
Гостріший біль, увага до голодних
І відкриття – незнаний досі зір.
В небесну вись скеровує Господь.
Лише зі світлом існувати слову.
Не продаюсь і не лелію плоть,
І вдячна за сформовану основу.
Ще б істини не втратити оброть…
Спасибі Світлу, що вмикає Слово!
4 квітня 2017
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896879
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2020
Шурхоче лист пожухлий під ногами,
Прощається змарнілий листопад,
Залишивши у парку купу вад…
Хіба що грудень впорає снігами,
За рік собі погодяться з боргами.
Готуються до сну дерева голі,
Принишклі зовсім, з поглядом сумним,
Таким знайомим зараз нам, земним…
Радіють лиш вічнозелені долі,
Бо зелені у них завжди доволі…
Вслухаюся в журливу пісню парку:
Не чути горобців, ані папуг,
Ані сорочих тріскотливих фуг.
Лише фонтан монтує в небо арку,
Вподобав, мабуть, одиноку хмарку.
Відходить скромно осінь золота:
Вже не хизується барвистим вензлем
І золотистим неповторним пензлем,
Лиш горобина – у намисті та
Звіщає красно всіх, що йдуть свята.
30 листопада 2020
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896780
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2020
Мов кошенятко лестишся до ніг,
Виблискують бездонні хвиль очиська.
Камінчики намощують поріг.
Вода тепленька і прозоро-чиста
Влаштовує до берега забіг.
Грайливе, мудре, мов жива істота,
Запрошуєш в обійми чарівні.
І зваблюєш, позбавивши оплоту,
Даруєш миті справді неземні
І для душі високої й для плоті.
Буваєш, як маленьке кошеня,
Ласкаве, ніжне, біле і пухнасте.
Та згадую себе, мов мишеня,
У шторм і хвилі – ти тоді зубасте
І кігті випускаєш навмання.
Люблю в тобі і кошеня, і кішку,
І весь багатий твій бездонний світ.
А ще, зізнаюсь, – місячну доріжку
Та зір небесних голубий відсвіт.
Люблю тебе читати наче книжку…
У тобі, Море, також є політ!
18 серпня 2018
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896745
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2020
Сховалось сонце на спочинок в морі,
Не дуже видні ще небесні зорі.
Туманний вечір, сліпувата ніч,
Але, скажу вам, що не в тому річ…
Приймає море радісно в обійми,
Пливу на спині, любим стилем вільним.
Стихією впиваюсь тілом спраглим,
Красою у розчиненім смарагді.
Плече надійне відчуваю поруч.
Щасливі діти ніжаться ліворуч.
Малює доля фарбами буденність,
Ще кілька райських днів – і знов щоденність…
Спасибі Господу за сонце, небо, море.
(Позбутися ще б сліз кривавих, горя)
Спокійне серце б’ється завжди в такт.
Його зриває смерть… війна, теракт*
*Теракт в Барселоні, на Рамбла стався в цей день
17 серпня 2017
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896743
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2020
Шедеври визрівають у народі.
І звідки все це зроджується в нас?
Противимся добру та всій природі,
Пустошим душі та вбиваєм час…
Ось, приповідка, що гуртом і батька
Та бити добре…Звідки цей цинізм?
А про любов і допомогу – й гадки,
Скажу вам, скупуватий лаконізм.
Чомусь простіше жити в нелюбові,
Сусіда утопити в казані,
Обмотувати лихом кожне слово,
Забувши що ми в світі не одні.
І землю обдирати як ту липку,
І хату власну сунути на край.
В сміття, скоріше, зачерствілу скибку,
Аніж для бідного – за коровай…
І хата скраю, і нема управи,
І заздрість, злість гуляють як чумні.
Забули люди – це смертельна справа,
Від того душі гинуть у вогні.
Рятуймо Україну, нашу Неньку,
За руки вже візьмімося міцніш.
Дивись, і підіймемось помаленьку,
Зупинимо руйнацій згубний ніж.
Любіть себе, любіть Її, рідненьку,
І душі власні не губіть за гріш.
15 листопада 2018
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896539
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2020
Цей жах в твоїх розширених зіницях
Поміж безликих і брехливо-ницих,
Що не простягнуть допомоги руку,
Не голубів у небо – чорних круків
І в душі не пускають навіть Бога,
Бо, певно, в них немає ніц святого…
В твоїх зіницях – і війна , і темінь,
Солдатський чобіт і грубезний ремінь,
І кров у янгола вогнем на скронях.
Як горобці, – літають похоронні.
В твоїх зіницях – рай життя і пекло,
В твоїх зіницях…Смеркло…
16 жовтня 2018
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896536
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2020
Життя людське давно для вас забавка,
Тримаєте в руках міцні нитки.
Все пишете щоденно – забаганка,
І стежите прискіпливо роки.
Про мене знаєте, здається, все ви:
Страждання, біль, фатальні помилки…
Сценарії, у розрізах миттєвих,
Розписуєте людям вже віки.
Ляльки бездухі – в грі отій предивній...
І, навіть, щось змінити вже не варт:
Надієшся, що маєш "козир" сильний,
Насправді – бита вже, одна із карт…
21 січня 2016
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896531
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2020
Я відділяю зерна від полови…
Притихла осінь не палить серця.
Обрамлене в кришталь потужне слово
І правда, – щоб не втратити лиця.
Із успіхів та помилок основа –
Пізнати світ і не зректись Отця!
Згорати та відроджуватись знову
Із гідністю небесного взірця.
Важливо не забути про умову –
Любов і віра створюють митця,
У чистоті молитви, поступово,
Наповнюючи Світлом від Творця.
Непросто відділити від полови…
7 листопада 2016
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896401
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2020
В Шляху Чумацькому сьогодні
Стрілець проснувся, наче лотос –
Відважний і гарячий Кротос –
Сіяють зорі благородні.
Із них – одна твоя, Іринко!
Та, найясніша від усіх,
Від неї – як дзвіночок сміх,
І врода чиста, без хмаринки.
І мудрість, й гідність неземна,
Бажання до небес злітати,
Щоб гідною небес тих стати –
Не кожен про це диво зна.
Вогонь і мир – душа та ймення...
Красуня, вроджена в порі,
Коли лист золотом в дворі,
Важливих місій то знамення.
Тож, з уродинами, Іринко!
Бажаю сили із небес,
У долю – казки і чудес
І теплої, завжди, перинки.
Хай квітне Дух в душі, зростає
У Матінки під Омофором!
(Щоб в прощу вибралися скоро).
Нехай Господь благословляє!
Ірусю, я тебе вітаю!
27 листопада 2020
(с)Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896398
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2020
Розхристані молекули єства
Завжди с своєму русі безперервнім.
Енергія впливає теплова –
З глибин вогнистих і чуттєво – ревних.
І дивного в незнаному нутрі,
Працюють механізми без упину
У спокої та летаргічнім сні
Несе в життя цей мікросвіт людину.
Енергія стихійна й цільова
Бурлить в своєму дивному творінні.
Бува, що домінуюча крива –
Змією вниз, смакуючи падіння…
Велика сила знань, тож навмання
Попорпайся в собі, щоб розібратись,
Бо ворогом підступним – незнання,
Коли настане час відповідати.
Людського організму мега-суть
І сутність, подарована із неба.
Зірками всім нам визначена путь…
Пізнати світ в собі найперше треба!
(26 червня 2016)
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896271
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2020
Життя нам дане, на Землі, предивне.
Є певні норми, цінності святинь.
Чудово бути в русі та активним,
І гідно – на позиції твердинь.
У кожного свій світ і свій світогляд,
І місія, в кінці кінців, своя…
Не має значення відмінний погляд,
Якщо не нищить землю власне «Я».
4 липня 2016
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896270
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2020
Я розсуваю морок і дощі,
Здираю заструпілі вже прищі.
Озон, з повітря, жадібно – в легені…
Думки чомусь віддалені, непевні…
Те борсання в собі із сил останніх,
Де найцінніше – недоступна тайна.
І світ, у кровообігу бурхливім,
Де теж права диктовані жахливі...
Бактерії, личинки і хто зна що...
А ти і далі – мід з водою, натще…
Існують вони в тобі і без тебе
І множаться, справляючи потреби.
Сміття оте отруює, вбиває,
Бо життєдайну силу забирає.
Закриті і відкриті ті системи –
Із Всесвіту незрозумілі схеми...
11 вересня 2016
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896163
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2020
Присвята подрузі
Життя її поклало «на лопатки»,
Учора – друзі, нині – ані згадки…
Доволі різко та незрозуміло
Щось синусоїда вниз полетіла
І сперечатися – не варте діло…
Уперта в небажанні банувати,
Злим силам не давати панувати –
Очищувала душу, щоб творити –
Лише в любові їй увись летіти,
На крилах віри світлої, – як діти…
Зміцніла духом, надто креативна,
Сни кольорові, мислить позитивно.
Плекає душу в правді та говіннях.
Прощає всім – так може тільки сильна.
Радіє любляча душа, бо – вільна.
20 жовтня 2016
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896161
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2020
Ловили у морі медузи.
Комусь це здавалось безглуздим,
Сачком величезним із хвилі
Хлоп’ята малі загорілі,
В пісочку вже вириті лузи.
Ось так зачиналась відпустка:
Тіла ще як перкаль і пустка.
Колонії слизистих в морі,
Рудих і хвостатих – на горе,
Ще й пані з сачком, як та гуска.
Вкривається пляж весь тілами,
Коптяться неначе салямі.
Відважних у море щось мало,
Хоча і чистішим вже стало.
Таке своєрідне татамі,
Руді «зубоскалять» хвостами.
15 серпня 2017
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896047
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2020
Мій Край знедолений і мій народ –
Назавше у корінні, гіллі роду.
Було земель, маєтків, нагород
Та знищення незрілого ще плоду.
Невинні всі – у небо, до висот.
Сплелось коріння міцно у віках:
Шляхетність, розум, працьовита вдача
Лишились в душах та міцних руках.
Не любить білий світ усіх ледачих,
Тож, нині дерево в густих мазках.
Міцніє крона, вже й нові гілки,
На них – листочки молоді, зелені.
Додолу шурхотять усі ламкі.
Стійкі – вцілілі в тім житті шаленім.
Зростає роду дерево таки.
Коріння – вглиб, міцніє древня крона.
Душа лишень і ніжна, і тремка,
Правдива, чиста – ще із роду лона
Велична – мабуть, місія така:
Любові й правди берегти корону.
8січня 2018року
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896045
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2020
Життя мінливе, стовчена дорога
Кругами до омріяних бажань.
Стежина згублена до рідного порога,
Хоч розуму не бракувало й знань.
Вужем холодним скорчилась тривога.
Круками хижими, бувало, дні…
На сонці множилися чорні плями.
Прожектором лиш кадрики зі снів,
Які в буденність сипались роями.
Хотілось кольорових та ясних.
Від злих очей подалі, від реалій…
Все, час від часу, в спину – камінці.
Життя зжирали наслідки баталій.
Бажання – стерти всі моменти ці.
Не прагнула ні слави, ні регалій.
Літа минали, мабуть, як у всіх,
Лиш світло у душі та на обличчі.
Бо суєта суєт і спіх – на сміх,
Не личать і для справжнього не звичні,
Коли в терпінні те долання віх.
Важливо, з гідністю життю – у вічі,
Лишивши в покаянні гріхів міх.
10 вересня 2017
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895939
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2020
Зірвалась доля на межі століть
Й погнала вперто в невідомі далі.
Коріння рвала, пишну крону віть,
Готуючи майбутнє по спіралі.
І два десятки літ – як день один,
Як марево: ні спереду, ні ззаду…
В сльозах і ностальгії часу плин
І одинокість, загнана в засаду.
Не нарікання – щира дяка всім
За ґарт душі, за послух і науку.
Іспанія впустила у свій дім,
Зміцнила, щоб подати в поміч руку.
Лишень у серці Матінка свята,
Країна рідна й наймиліша мова.
Хоч доля еміґрантська непроста,
Спасибі, – за чуже сердечне слово.
25 квітня 2018
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895938
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2020
Ці дивовижні засоби зв’язку –
Вже зранку побувала в Україні.
Здійснила геть прогулянку тривку,
Із рідними поспілкувалась нині.
Пройшлась подвір’ям, сіла під кущем
Калини, що піднявся майже з хату.
Вогніють, ніжно скроплені дощем,
В густому листі кетяги патлаті.
Червоні яблука – садків окраса –
Вродили рясно. Скачуть на траву.
Ще кілька днів лишилося до Спаса…
Кричать зірвати, суплячи брову.
Дорідні сливи: сині та зелені
Так пахнуть – відчуваю в телефон…
І виноград, на перголи рамені,
Створив затінку кучерявий фон.
Зацвів уперше гібіскус бузковий,
Велично гладіолус вийшов в світ.
Гортензії -- у блузах кольорових,
Жоржин, троянд розкішний диво-квіт.
І чорнобривців - сторожів багато,
І квітка щастя – сонцем золотим.
Маленький рай – садочок біля хати,
Моя сестра захоплюється тим.
І мама втішена, що бачить доню.
Минуло в серпні вісімдесят сім.
Життя збирається в малу долоню.
Дай, Боже, миру і любові всім.
Ось так і відпочила в ріднім домі.
Сестра город сполола в часі тім.
Побачились, лишився теплий спомин,
Зігріє в чужині, в бутті хисткім.
13 серпня 2018
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895817
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2020
Бажання звідкись зазирнути в душу,
Пізнати, доторкнутись до глибин:
З морського дна – мушелькою на сушу
Та всі щаблі життєвих тих драбин.
Порушу, мабуть, світ і часу плин…
Вдивляюсь у фігурки на воді:
На дошках розрізають хвилі вперті.
Упевнені на тім своїм борді,
Хоча від весел, мабуть, руки стерті.
Всього навчитись, доки молоді.
Родина поруч, дітки ще малі.
Їх вгледіти потрібне око й око.
Ще й « Гала» топлес – чисто як в Далі,
Хоча у віці, та іще нівроку.
Тут більш веселі люди взагалі.
Ось, сторожко у воду Він й Вона,
Надійно опираючись на руки.
Закохані, в серцях цвіте весна.
Не уявляють присмаку розлуки,
Довіра – ореолом ще значна.
Підводить син до моря татуся,
Радіє, що оговтавсь від інсульту.
Йому тепер дітей увага вся.
Родина не зреклась любові культу.
Тримаються єдиного всі пульту.
Вже припікає сонечко міцніш,
Звільнилося від хмарок у зеніті.
Під парасольку вскочити б скоріш
І загубитись у маленькім світі
Своїм…І не «згоріти» більш.
Нуркую далі в душ чужих софіти…
Буття земне – пізнати радість, біль.
Душа людська допоки непізнана.
Важлива суть життя, як кажуть, сіль –
Астрал духовний, вічності нірвана,
Хоч вабить і земного дійства хміль…
І недаремно до небес – осанна!
17 серпня 2017
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895807
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2020