| Сторінки (26/2546): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Тихесенький вечір
На землю спадає,
І сонце сідає
В темнесенький гай.
Ой, сонечко ясне,
Невже ти втомилось,
Чи ти розгнівилось?
І ще не лягай!
Світи ще годину,
Бо рано ще спати,
Милуй нас, як мати,,
Теплом обгортай!
Ой, сонечко ясне,
Невже ти втомилось,
Чи ти розгнівилось,
І ще не лягай!
Без тебе так страшно,
І темно надворі,
Хоч місяць і зорі,
Освітять наш край.
Ой, сонечко ясне,
Невже ти втомилось?
Чи ти розгнівилось,
І ще не лягай!
Не слухає сонце:
За гору сідає,
І нам посилає:
На всю ніч - прощай!
Ой, сонечко ясне,
Невже ти втомилось,
Чи ти розгнівилось?
І ще не лягай!
Володимир Самійленко
(1864 - 1925)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019800
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2024
Чого явір серед двору
Стоїть похилився,
А верба, що біля нього
Опустила листя...
Гнеться явір, верба гнеться:
Гілля опускає,
На її зелене листя
Роса випадає.
У дворі там і калина
Чогось потемніла,
Тільки ніжная ромашка
Квітне білим - біло.
То не явір нахилився
За впалим листочком,
А то батько зажурився
За своїм синочком.
Не верба то біля хати
Вкрилася росою,
За синочком бідна мати
Вмилася сльозою.
Не калина потемніла:
Молода дружина,
А ромашка ніжно - біла
То його дитина.
Та на жаль давно нема вже:
І батька й дружини,
А ромашки ніжно - білі
Я щовесни сію.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019093
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2024
ТАРАС ШЕВЧЕНКО
ГІМН ЧЕРНИЧИЙ
Удар, громе, над тим домом
Над тим божим, де мремо ми,
Тебе ж, Боже, зневажаєм,
Зневавжаючи співаєм
АЛІЛУЯ !
Як би не ти, ми б любились,
Кохалися б, та дружили,
Та діточок виростали,
Научили б їх співати
АЛІЛУЯ !
Одурив ти на убогих,
Ми ж, окрадені небоги,
Самі тебе ожурили
І, скиглячи, возопили
АЛІЛУЯ!
Ти настриг нас у черниці,
А ми собі молодиці...
То танцюєм, то співаєм,
Співаючи промовляєм
АЛІЛУЯ!
ЛІНА КОСТЕНКО
Яку залишим дітям Україну
Без лісу, пограбовану в боргах,
Занедбану, сплюндровану в руїнах,
В хустині чорній, з сльозами на очах,
Все втрима, якось воно буде,
Добро завжди перемагає зло,
Життя не казка, час прозріти, люди,
Аби майбутнє у дітей краще було, а ніж у нас...
Прости мені, мій змучений народе,
Що я мовчу, дозволь мені мовчать,
Бо ж сієш, сієш, а воно не сходе,
І тільки змії кубляться й сичать...
Всі проти всіх, усі ні з ким не згодні,
Злість рухає людьми, але у бік безодні...
Куди йдемо? Який лишаєм слід?
Хто пам"ять злив, як дощик акварельку...
Все менше рук, що вміють сіять хліб,
Все більше рук, що тягнуть все у пельку...
Часом мені здається, що існує:
Якийсь мозковий центр,що працює:
На самоліквідацію цієї держави,
Навіть не так руками її ворогів,
Як зусиллями власних тут ідіотів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017995
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2024
Ой там старий батько
Окопи копав...
Він здоля побачив,
Як боєць упав...
Ой же не повірив
Він своїм очам...
Підійшов близенько:
Сина упізнав...
"Ой синку, мій синку:
Чого тут лежиш?
Чи ти, синку, вбитий,
Чи ранений лежиш?"
"Я, тату, не вбитий,
Ранений лежу,
Та вже відчуваю,
Що вмирать буду...
Візьми чотири доски
Збий мені труну,
Поховай же сина
В далекім краю..."
Взяв чотири доски,
Збив йому труну...
Поховав він сина
В далекім краю...
Взяв його гвинтівку,
Пішов воювать...
Бив ворогів сміло:
Доки сили мав...
Немає вже батька
І мами нема...
А в нашій країні
Знов іде війна...
Чим ми завинили
Путіну тому...
Що він своїм військом
Розпочав війну...
Чи він на нас злиться
Що ми ще живі?..
Чи то йому сниться,
Що він цар землі...
А в нас люди вільні,
Й працьовиті всі,
Хоч погляди й різні
На життя й красу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016643
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2024
Згадую дитинство
Я майже щодня,
Все було цікаво,
В селі я жила...
На жаль у ті роки
Почалась війна,
У колгоспі тато,
Й мама працювали,
І все було б добре
Якби не війна,
І пішов наш тато
Край свій захищати...
А нам дуже важко
Було в ті роки,
І було нам страшно,
І важкі думки...
На той час у мами
Троє нас було...
Ми були малі ще
Любили село...
Хоч ми були діти,
Не все розуміли,
Бувало боялись
Всього що було...
Коли зайшли німці
У наше село,
В селі чоловіків
Майже не було...
Німці поселились
У людські будинки,
А ми їх боялись,
І від них ховались...
Мама нас навчила
Молитися Богу,
А ми все ж боялись
Шукать допомогу...
Добре що сусіди
Були в нас хороші,
У них уже діти
Були всі дорослі...
Сусіди нам завжди
Всі допомагали,
І ми малі діти:
Дякуєм казали...
З часом та війна
У нас закінчилась...
І ми всі раділи,
Аж співать хотілось...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015949
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2024
Походила по землі босоніж,
І на душі стало веселіш,
І слова з"явилися цікаві,
Коли землю відчула під ногами...
Я ходила і дивилася навкруг,
І за кругом знов робила круг,
Посапала буряки і баштан,
Й подивилась у сусідський сад.
Щось цікаве я побачила там,
То пиляли ясена якраз,
Мені того ясена було жаль,
І в душі з"явилася печаль.
Не питала я сусідів чому,
Зрубали того ясена кому,
А той ясен лежав і стогнав,
Ніби жалобу мені розказав...
А я його слухала і жаліла,
І мені його болі боліли,
Я його підтримати хотіла,
Підібрати слова не зуміла...
Походила по землі босоніж,
І на душі не стало веселіш,
Ясен вже лежав на землі,
І було невесело мені...
Я на лавочку під хатою сіла,
Того ясена я розуміла,
Мені його болі боліли,
І його підтримати хотіла...
Я не довга на лавочці сиділа,
Думала про ясена, як сина,
І про інші дерева й кущі,
Так хотілося помогти їм усім...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015316
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2024
Похилилася верба,
І дуб схилив віти...
А у річці там вода:
Розмовляла з вітром...
Я до них іду - спішу,
Їх я зрозумію...
Вербу й дуба я люблю,
Й помогти зумію!..
Я з собою узяла:
І граблі, і вила,
І до берега пішла:
До верби і дуба ...
Помогла я тій вербі
Підійшла й до дуба,
І здалось, що він мені,
Довіря, як другу...
Дуб міцніший від верби,
Про це усі знають,
Піклуватись про вербу,
Й захистить зуміє...
Підняла віти верба,
Дуб вербі всміхнувся,
Заспокоїлась вона,
Вдячно озирнулась...
Я обом їм помогла,
Так, як я зуміла,
Спільна радість обняла,
І вербу і дуба...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014926
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2024
Ти зі мною завжди мій синочку,
Живеш в мріях моїх і у снах,
Ти незромо ідеш по садочку,
Ти в листочках живеш і в квітках.
Ти любив наш садочок і квіти,
Любив з батьком косити траву,
На рибалку із братом ходити,
А сестрі заплітати косу.
Ти і квіти любив доглядати,
Їх і сіять мені помагав,
Своїй доні не встиг розказати:
Що любив, що беріг і що знав.
Доля склалася так, що й дружина:
Передчасно пішла в інший світ,
Ваша донечка, ваша кровинка,
Мій квітковий, згорьований квіт.
Як тоді, я вирощую квіти,
Очі ваші я бачу в квітках.
Доки є ми, ви будете жити:
В своїй доні і в наших серцях.
Ваша донечка нині доросла,
І свою уже має сім"ю,
Працьовита вона і хороша,
І її, як і вас я люблю...
Та у неї уже є синочок,
І хороша у неї сім"я,
І до мене вона часто дзвонить,
І це радує серце моє...
Ви зі мною завжди, мої діти,
У моїх ви думках ще живі,
Я умію і ждать, і терпіти,
В іншім світі зустрінимось ми...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013936
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2024
Моя сусідка собі папугу
Разом з кліткою купила,
Позолочену ту клітку
Аж до стелі причепила.
А папуга, мов сказився,
Не змовкає ні на мить.
Так шалено репетує,
Що аж клітка деренчить.
Поглядала кішка сіра,
Що у неї теж жила:
"А мені б отак кричати,
Ти б, звичайно не дала.
Коли я буває нявкну,
Лиш подам свій голосок,
Ти до мене: Геть за двері,
Ще й в руках твоїх ціпок.
"Не рівняйся ти зі мною,-
Відповів папуга їй.
Хто ж ломакою дозволить
Бить по клітці золотій?"
Ще чимало є на світі
З привілеями папуг.
Дров буває наламає,-
І не спікся, й не попух,
Ні пір"їночки не втратив,-
А ви знаєте чому?
Дуже високо забрався
Я нічого йому не зроблю!
,
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010557
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2024
Вітром, бурхливим вітром,
Моє життя кипіло...
Тіло моє стогнало,
Серце моє боліло...
Що буде далі, не знаю,
Це лише Богу відомо,
Юність моя минула,
Під покривалом неба...
Я непомітно старіла,
І розвивала квіт,
Там у селі малому
Дитинства мого є слід!..
Я не хилюсь в зажурі,
Хоч не спішу вперед,
Юність моя минула,
Та залишила слід...
Нині живу я в сина,
Це мене тішить,й не гне,
Все, що було не забула,
Старість вперед веде...
Все я давно збагнула,
І своє, й не своє,,,
Тут у країні Польщі,
Радості цвіт додає...
З часом я постаріла,
Було життя важке...
Та я долати вміла,
Все, що було тяжке...
Старість мене зігнула,
Та і навчила все ж,
Не заважа минуле,
Разом зі мною йде...
Вітром, бурхливим вітром:
Ще мене в світ несе,
Радує теплом і квітом,
Та ще й вперед веде...
Вітром, теплом і Сонцем
Силу життю дає...
Юність давно минула,
Старість взяла своє...
Старість мене зігнула,
Та додала й нове...
Юність давно минула,
Радість ще в мене є...
Діти мої й онуки,
Вже й правнучата є...
Думи мої і муки:
Все це життя моє...
Нині спокійним вітром,
Бува мене вмива,
Та я живу ще з квітом,
Тому Я ще жива...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009099
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2024
Молоденький мулик:
Син осла й кобили,
У зеленім полі
Гарцював щосили.
Гарцював, брикався,
Весело крутився,
Доки у глибокій
Ямі опинився.
Там лежав і думав:
"Мати винувата,
Що такого маю
Недотепу - тата.
Мав би я за батька
Жеребця прудкого,
Не могло б зі мною
Трапитись такого."
Я сюди примітку
Зроблю невеличку:
Є й людці, що мають
Нехорошу звичку:
Згадувати тата
Або рідну маму
Тільки в ту годину,
Як потрапить в яму!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008588
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2024
Раз злетілися на сходку птиці
Обирать нову царицю,
Грало фарбами навкруг,
Наче цвів веселий луг.
Серед птиць ходила галка:
Дзьоб як швайка,хвіст як палка,
Пір"я чорне як смола:
Незавидною була,
Стала галка птахів смикать,
Та на себе пір"я тикать.
Рве пір"їночки собі:
Жовті, сірі, голубі,
І зробилася такою:
Гордо - пишною, рясною,
Що гукнули птахи всі:
Ось Цариця по красі!-
А раптовий вихор- вітер:
З галки пір"я вирвав, видер,
Геть розкидав і поніс
Через гору, через ліс.
І лишилась птаха бідна:
Знову чорна, жалюгідна...
Що на себе не тули,
Не діждеся похвали,
Як нема тієї вроди,
Що дається від природи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006860
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2024
Якось я сказала сину,
Про таке читаю,
Що папір в нашу країну
Завезли з Китаю.
Так виходить, що паперу
Не було до того,
Як обходилися вчені,
В ті часи без нього?
"Просто, мамо. Брали шкуру
З цапа чи теляти,
Обробляли і писали,
Що там слід писати.
А тепер ось на папері
Пишуть навіть й діти..."
Я подумала й всміхнулась:
"Нічому радіти,
Бо як добре придивитись,
То тепер виходить,
Що дешева писанина
І науці шкодить.
Хтось газети ріже, ріже,
Вибира цитати,
Потім зліпить все докупи,
Й пнеться в кандидати.
А якби отак він шкуру
Різать заходився,
Зразу стало б очевмдним:
Чоловік сказився."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005022
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2024
У Гертруди із села
Невеселі йдуть діла:
Перша зморшка появилась
Посеред чола.
Мамо рідна: врода в"яне,
А вона ж давно
Дуже мріє спалахнути
Зіркою в кіно.
Добула Гертруда книжку,
В Лізи Мороси:
"Про секрети туалету,
Свіжості й краси".
Третій місяць бідна діва
Свіжі яйця б"є ,
До жовтків сметану з медом,
Масло додає.
Розтирає лоба кремом,
Маски наклада,
Але зморшка не зникає,
Отака біда!
Люди добрі, хто зуміє
Дати інструктаж?
Що на зморшки краще діє:
Маска, чи масаж?
Я одна розкрити можу
Цей складний секрет.
Перестань, Гертрудо, бити
Яйця об буфет.
Вже давно на лобі в тебе
Зморшок не було б,
Якби яйця розбивала
Ти об власний лоб!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004924
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2024
Баба внукові говорить:
"Все то вигадка пуста,
Що людина вийшла з мавпи,
Бо ж людина без хвоста.
Бог зліпив людину з глини,
Це вже істина - таки..."
"А чому ж, - питає хлопчик:
Не з пшенишної муки?"
"Ні, - відказує старенька,-
Не годилося з муки,
Бо з людей робили б люди
Пиріжки і галушки!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004723
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2024
Якось рано я проснулась,
Швидко встала, одягнулась,
Підійшла я до віконця,
І вловила промінь сонця...
Я людина вже старенька,
І болить моє серденько:
За тих хлопців і дівчат,
Що на захисті стоять...
Серед них там й мої рідні:
Моя доня і мій зять,
Захищають Україну!..
На позиціях стоять...
Всі тримають оборону
Свого рідного народу,
І бува вночі не сплять,
Щоб була в нас благодать...
Щоб ми спали й працювали
І додому їх чекали,
За подіями слідкуєм,
І працюєм, і жартуєм!..
Коли закінчеться війна,
Вернуться воїни додому:
Я стану в хаті біля вікна,
Й буду слухать церковні дзвони...
Молитимусь Богу за тих,
Що від біди нас захистили,
І додали нам сили,
Що ми живі ще слава Богу!..
Бажатиму світлу дорогу:
Військовим і Богу святому,
І вірити буду в майбутнє,
Для наших нащадків все путнє...
А щоб майбутнє стало путнє,
Треба боротися нам усім,
І бути впевненим і дужим,
І не боятись ворогів!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004629
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2024
Віками Правда на землі гуляла,
Навіщо вам царі-псарі питала,
Для чого вам державні крутії,
Навіщо вам крутійські холуї?..
Злі крутії з тупими холуями,
Схопили Правду чорними руками,
І потягли невільницю за дріт:
У край снігів, заметів і боліт.
Минали дні, складалися в літа,
А волі їй ніхто не поверта!
І нині в нас у владі крутії:
І тягнуть все собі, собі, собі...
А ми живем в покорі і в біді,
І мовчимо, працюємо собі,
А вже пора сказати владі: "Ні,
Ви не потрібні нам глухі такі!"
Пора вже Правду повернути нам,
Не вискочкам з державної казни,
А тим, хто захищає нині нас:
Володарями стати всім бійцям...
Таким як є Залужний сильний, свій:
Готовий понести він Правди Стяг:
Вперед до Перемоги зробить крок,
Звільнити Україну від цих слуг!
За кроком крок, вперед до Перемог:
Залужного підтримати готові:
Він сильний й праведний, як Бог,
Досягнем з ним ми усіх висот...
Тож думай краще сильний мій народ,
Щоб досягти всіх праведних висот,
І орків вигнати в росію всіх-усіх,
Й не допустить в Україну більше їх!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004564
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2024
Не знаю я, коли вернусь додому:
У свою хату гарну, чарівну...
Я поклонюся хаті і порогу,
Зізнаюсь їм, що дуже їх люблю...
В Долинській там усі мої пороги:
Високі стіни, вікна чарівні,
Город, садок, подвір"я і дороги:
Про них і думи, й мрії всі мої...
Там мої друзі, й школи пречудові,
Й дороги там, й стежки мої живі,
І вечори, і ночі, й ранки веселкові,
А ще і квіти на кожному вікні...
Там прожила я довгі свої роки,
І втрати рідних ще болять мені,
Одна лишилась я в своєму домі,
І тяжко, й сумно стало жить мені...
Вже другий рік живу у Польщі в сина,
Спокійно й легко жити тут мені,
Сумую я за школами і домом,
Та повернутись боязно мені...
Нема вже сили жити одинокій,
А в сім"ї сина гарно жить мені,
Тут спокій віє гарний і високий,
Й мені спокійно в синовій сім"ї!!!
Не знаю я, коли вернусь додому,
Та ще й зізнаюся, що боязно мені,
Жити одній в будинку чарівному,
Не вистачить вже сили жити так мені...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004457
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2024
В нас війна іде сьогодні,
На ній наші діти:
Там воюють безупинно,
А ми їх ждем дома...
Та на жаль є несвідомі
В нас люди багаті:
Яким ця війна важлива,
Щоб збільшити статки...
У величний ресторанчик
Вони поспішають,
І заказують що хочуть,
їдять й спочивають...
Якось в один ростеранчик
Завітала пара.
Він - жвавенький, веселенький,
А вона - як хмара.
Принесли питво і страви.
Сердиться персона:
"Мне протівно єто кушать,
Ето же варона..."
Остовпів офіціантик:
"Ось тобі так шутка!
Ви же утку заказали,
Це і є вам утка.!"
Підхопилася персона
З місця, мов ошпарена:
"Ви суйотє нам варону,
А мнє нужна жарєна!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004368
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2024
Гарні кульки у крамниці
Дід купив онуку.
Сидить хлопчик надуває:
За штукою штуку.
Кулька лопне - онучатко:
Сердиться, плюється.
А дід з боку поглядає
І нишком сміється.
Такі - дума - історії
І з людьми бувають,
Величають кого-небуть,
Довго роздувають,
Щось як видмуть-
Глянуть страшно:
Диво допотопне!..
Потім плюнуть і забудуть,
Коли воно лопне...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004274
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2024
В моїм житті Долинська
Мене в полон взяла...
Для мене вона близька,
Красива й чарівна...
Я в ній багато років
У радості жила,
Сум огорта глибокий,
Що все швидко мина...
Живу я нині в Польщі
У синовій сім"ї...
І спогади хороші
Живуть ще у мені...
В Долинській моя хата
Засмучена стоїть,
Спокійна і багата
Не плаче і мовчить...
І вірю я, що хата
Мене додому жде...
Вона не винувата,
Що там війна іде...
Війну в моїй країні
Злий Путін розпочав,
Села й міста не винні:
Пугач про це кричав...
І важко людям витримать,
На Сході йдуть бої...
Та сил у нас ще вистачить,
Про це знають усі...
Моя країна рідна
Вже перемоги жде...
Весна прийде привітна,
А Путін хай умре...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004183
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2024
Повернувся з річки татко,
Погукав Павлушку,
Посідали, чистять рибку,
Щоб зварити юшку.
"Що це, татко, у рибині:
Схоже на пшонинку?"
"То ікра, її не треба
Викидати, синку!"
"А нащо ікра здалася?"
Хлопчина питає.
"Ну, ікра,- говорить татко,-
Різною буває.
Як ікра, скажімо, з жабки-
Вийдуть жабинята.
А якщо ікра з рибини-
Будуть рибинята,
А коли ікра із риби
Вищої породи,
То колись панам робили
З неї бутерброди!"
Та і нині у нас є
Пани в Україні,
Які роблять із ікри
Смачні бутерброди!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004098
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2024
Із левицею зустрівшись у гаю,
Свиня сімейку вихваля свою:
"Погляньте, які у мене паці!
П"ятнадцять штук, і гарні всі, як цяці.
А що у вас? Дитятко лиш одне,
Та й те якесь кудлатеньке, смішне,
Ну, їй же право, наче киця!"
І відказала їй левиця:
"Воно - то так, мадам свиня,
Ви народили бІльш десятка,
Але ж усе то - поросятка,
А в мене - левеня!"
P/S: Тут кожному своє,
звісно найкраще!!!
Аби лише росло,
й було щасливе,
й не ледаще!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004008
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2024
"Не ходіть до церкви, бабо,-
Просить Федір Слива,-
Бо релігія отрута,
Для людей шкідлива!"
Баба каже:"Від куріння
Шкода теж велика,
Он у тебе вже від диму
Почорніла пика!"
"Так і в церкві ж, - каже Федір,-
Піп з кадилом ходить,
Чи гадаєте ви, може,
Що той дим не шкодить?"
"Не рівняй!- злякалась баба,-
Не кощунствуй, сину,
Дим той Божий, в тому димі
Нема нікотину."
Але Федір гне своєї:
"Міліціонери штраф
Паяють, як сигналять
Голосно шофери,
А на церкві у неділю
Так гатили дзвони,
Що з дзвіниці з переляку
Падали ворони!"
Баба вдарила в долоні:
"Як тобі не сором?
Та хіба ж рівняти можна
Дзвін святий з мотором?
Від мотора дим і сморід,
А в святому дзвоні
Ні гарчання, ні дирчання,
Ні смороду, ні воні!"
Федір знизує плечима
І пита суворо:
"Ви навіщо почепили
Над ліжком святого?
Ви пригляньтеся пильніше,
Він же кривоносий,
Каплавухий, товстогубий,
Та до того й косий..."
"А я тобі,- каже баба,-
Не якась "чувішка",
Щоб красавчиків чіпляти
В себе біля ліжка,
Я прошу тебе, зятьочку,
В ці діла не лізти."
Не вдалось завербувати
Бабу в атеїсти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003935
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2024
Ліг сатирик у лікарню:
З сердечним припадком.
Добрий лікар з ним возився,
Як з малим дитятком.
Давав йому краплі різні,
Пілюльки, мікстури.
"Облиш,- радив,- байки писать,
Та мініатюри.
Добрі люди аплодують,
Слухаючи байку
А твій недруг сатаніє,
Наче сів на швайку,
І душа його розкисне,
Як брудна онуча,
І з пера його статейка
Виллється смердюча,
І уп"ється гострим гаком
У твоє реберце,
І пектиме, як отрута
Бідне твоє сепце.
Прийми, друже, мою правду:
Гірку та сувору,
Бо відправлять байки тебе
На Байкову гору."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003846
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2024
Серед ночі Київ
Криється туманом.
Розмовляє вітер
З бронзовим Богданом.
"Облітав, я - каже,-
Вулиці всі чисто.
Як змінився Київ,
Це предавнє місто!
Де вітри гуляли,
Там нові квартали,
Жаль,що нині влада,
Не шукає кошти,
Щоби відновити,
Все змогли в нас просто,
І все б стало гарне
Й просто пречудове!!!"
А Богдан зітхає:
"Що там ті квартали...
Нині і кияни
Зовсім інші стали.
Я сто літ на площі:
Днюю і ночую,
Але дуже рідко
Рідну мову чую.
А ще ж і війна йде:
У нас на Донбасі
І звичайно,що на це
Теж кошти потрібні..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003768
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2024
Йде концерт. Артист на сцені
Вірш читає "Патріот"-
Про країну нашу славну,
Про трудящий наш народ.
А у залі біля сцени
Симпатичний сивий дід:
Дуже весело сміється,
Аж береться за живіт,
Ще й приказує тихенько:
"От так чеше! Молодець!"
"Ви чого там смієтеся?-
Не утримався читець!"
Як ошпарений схопився
Зі стільця свого дідусь.
"Я не з віршів, а із тебе,
Здоровенного, сміюсь.
В нас жінки машини водять,
Перетаскують мішки,
А ти, гевел товстопикий,
Балаболиш тут стішки!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003686
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2024
На городі бузина,
А в Києві панство...
В Україні йде війна,
А у Раді хамство...
Тяжко нині людям жити,
Йде війна із орками...
А в Верховній нашій згода
З веселими мордами...
Завелика у нас Рада,
Дуже вже велика:
Чотириста п"ятдесят є,
І помічники є...
Їм там тихо, зручно, звісно,
У теплі сидіти,
Вчасно пити їм і їсти,
Й своє щось робити...
Не болить їм та війна,
В них усе чудово...
Україна ледь жива,
А їм все нічого!!!
Що ж це робиться скажіть:
Мені добрі люди.
Там воюють, тут жирують,
Допоки ж це буде?..
На городі бузина
Гілля нахилила,
А в Верховній тишина,
Й життя повне сили...
Кричать хочу на весь світ,
Люди схаменіться...
"Там вбивають наший квіт,
А тут ще й сміються..."
Я б сказала владарям:
Ідіть воювавти,
Залишіть в Верховній тих,
Хто немає хати...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003517
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2024
Ох зима ця - і вітер, і віхола,
І дороги, й стежки замела,
І в Долинську я знов не поїхала,
Непогода мене не пуска.
Знову вітер і знову хурделиця,
А від них і спокою нема.
Сніг сухий покривалами стелиться,
Почуття і думки присипля...
Та надіюся я, що хурделиця:
Не на вік паруси нап"яла,
І тепло до нас знову повернеться:
Відійде і розтане зима.
Не навік же вона заморозила:
Цей широкий засмучений світ...
Зрозуміло стає уже кожному:
До весни прокладається міст...
І живу я знову з надією:
Відійде і розтане зима,
І в Долинську свою повернуся я,
І зустріне мене там весна!
А можливо й війна ця закінчиться,
І додому приїдуть сини,
Відбудуємо те, що розгромлено,
І щасливими будем ще ми!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003328
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2024
Ти зі мною завжди, мій синочку:
Живеш в мріях моїх і у снах,
Ти незримо ідеш по садочку,
Ти в листочках живеш і в квітках.
Ти любив наш садочок і квіти,
Любив з батьком косити траву,
На рибалку із братом ходити,
А сестрі заплітати косу...
Ти і квіти любив доглядати,
Їх і сіять мені помагав...
Своїй доні не встиг розказати:
Що любив, що беріг і що знав...
Доля склалася так, що й дружина
Передчасно пішла в інший світ.
Ваша донечка, ваша кровинка:
Мій квітковий, згорьований світ.
Як тоді, я вирощую квіти,
Очі ваші я бачу в квітках.
Доки є ми, ви будете жити:
В своїй доні і в наших серцях.
Ваша доня вже нині доросла
І вже має свою вона сім"ю,
І синочка вже має малого,
І її, і сім"ю її я люблю!
Я вже другий рік живу в твого брата,
В місті Щеціні в Польщі живу,
У Долинській стоїть пуста хата,
І війна в Україні вже йде на яву...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003239
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2024
Старий Орел гукнув у гаї:
"Тут я найстарший, чи не я?
Забороніть, заткніть навіки
Того дурного солов"я!
Щебече цілими ночами:
То аж сміється, аж рида,
А про царя свого, про мене:
Ні разу в пісні не згада..."
Почувши це, кабан захрюкав:
"Ну де ж та правда? Де закон
На соловейка нападає:
Жорстокий деспот і бурбон...
А згодом сам в начальство виліз
Отой кабан і повелів:
"Женіть із гаю в три шияки
Крикливих дурнів-солов"їв!
Лящать, витьохкують, зарази,
А ж гаєм котиться луна,
Але не зволили ні разу
Співать про славу кабана."
Отож-то й лихо, друзі милі,
Що не самі лише орли,
А й недотепи тупорилі:
Всі прагнуть слави і хвали...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003152
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2024
"Цінуйте кожен день і час!"
Кажу я дітям й внукам,
Бо час летить на парусах,
І не вертає, люди!!!
Життя, як у річках вода-
Назад не повертає:
Літо, чи осінь, чи зима,
Свій курс вода та знає...
Людське життя, теж як вода:
Тече вперед і швидко,,,
Радощі, болі, та й біда-
Їх тормозів не видко...
В кожнім житті в нас вистача:
Неспокою і болей...
Життя: це труд і боротьба,
Все визначено Богом...
І бачить Бог все з висоти,
Він нам допомагає,
І ангелів нам посила,
Це кожен відчуває.
Кожен живе своїм життям,
Все сам собі планує:
Робота, дім і відчуття,
Усе вперед мандрує...
Ми живемо своїм життям,
І все ми розумієм...
І цінувать потрібно нам,
Бо іншого у нас не буде!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003051
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2024
В ресторані тип сидить,
Поряд з ним - дівиця:
Симпатична, молода:
Любо подивиться.
Друг коньяк їй налива,
Напува мускатом:
"Ось вам шпроти, деволяй,
Закусіть салатом."
Розриває душі джаз,
Барабан гуркоче,
А дівиця аж тремтить-
Танцювати хоче.
Тут як вискочить з кутка
Жевжик з бородою,
Закрутився, завертівсь
Перед молодою...
Легко типові вклонивсь,
Облизавсь, мов котик:
"Вашу фею запросить
Можна на фокстротик?
Відпустіть на п"ять хвинин
Афродіту вашу..."
Тип насупився, мовчить,
Доїдає кашу,
А дівиця раптом блись
Тридцятьма зубами:
"А , можливо, я плясать
Не согласна з вами?"
Жевжик гордо відрубав:
"Не твоя це справа,
Я не спрашую тебе,
То й мовчи шалава!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002880
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2024
Почну питанням невеселу байку:
Що знають кури про свою хазяйку?
Вона приходить, як ота мара,
З гнізда яєчка їхні забира.
При тім мовчить, або про щось мугиче.
Кричить:"Киш-киш!"- або до себе кличе.
А там ножа з-під фартуха вийма,
Чиркне разок - і курочки нема...
Перед страшною силою тією,
Що управляє небом і землею.
Отак і ми, як кури, живемо:
Гуляємо, працюємо, їмо...
Бува зі смертю бавимося в жмурки,
А знань про світ - не більше, ніж у курки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002796
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2024
Два хірурги рятували
Славного музику.
Операцію зробили
На руці велику.
Просить він: "Скажіть же правду,
Не держіть в секреті,
Чи я зможу після цього
Грати на кларнеті?"
Лікували в тій лікарні
І діда Микиту.
Без труда його звільнили
Від апендициту.
А старенький все питає:
"Як же буде далі?
Чи я зможу після цього
Грати на роялі?"
"Ну звичайно,- каже лікар, -
А чому ж не грати?
Ваші руки не зазнали
Жодної утрати."
Дід сміється, дід радіє:
Весело старому.
"От прекрасно! Я ж ніколи
Ще не грав на ньому!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002660
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2024
1. Першокласник повернувсь
перший раз зі школи,
Каже: "Більше не піду,
Я до цієї школи!"
Це ж чому його питає
Стурбована мама?"
"Там питають лише те,
Чого я не знаю,
Ще й читати і писать
Теж там заставляють,
Говорити ж вмію я,
Так не дозволяють!"
2.Павлик в школу раз прийшов
В черевиках різних:
Один чорний аж блищав,
Ну а другий білий...
Вчитель глянув, посміхнувсь,
Каже: "Йди додому,
Перевзуйся і мерщій
Повертайсь до школи!"
Павлик каже:"Ну, гаразд
Перезуюсь, звісно,
Тільки дома в мене теж
Черевики різні!.."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002657
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2024
Півник, півника побивши
На току,
Переможно закричав:
"Ку - ку- рі- ку!"
Час минув, і вже не видно
Їх обох:
Перший в борщику зварився,
Другий здох...
Ото так на білім світі
Повелось:
Все змагаємось, воюємо
За щось.
Час мине - і ми покинем
Білий світ,
І ніхто не кукурікне
Нам у світ...
Лиш пожуриться за нами
Вся рідня...
Та й забудеться із часом
І вона...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002580
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2024
Дуже вченого Якима
Запитав Мирон:
"Ти зумієш філософський
Пояснить закон:
Що матерія - то штука
Справді є така,
Що не може пропадати,
Тобто не зника?"
"Діло це не дуже хитре, -
Відповів Яким.
Можна легко пояснити,
Прикладом таким:
Ти колись уріжеш дуба:
З кожним це бува,-
А у тебе на могилі
Виросте трава,
Ту траву якась корова
Злиже язиком.
Розторопав, що до чого?
Ясно говорю?"
"Зачекай, - Мирон отвітив:
Зараз повторю.
Ти умреш, тебе у землю
Закопа рідня,
А травичку на могилі
З"їсть якесь ягня,
Те ягня за рік, звичайно,
Встигне підрости.
Бараном таким, як зараз,
Знову станеш ти."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002358
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2024
Я спитала у сусіда:
"Ви скажіть мені:
Чи то є щасливі люди
В нашій стороні?"
"А чого ж, сказати можна:"-
Посміхнувся дід:
"Є один такий щасливець,
Називать не слід.
Він щасливий, бо начальник
Нині над всіма,
А над ним самим нікого
Старшого нема.
Тільки той, сестричко, щастя
Може досягти,
Хто на будь - яке начальство
Чхає з висоти!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002284
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2024
1. Першокласник повернувсь
Перший раз зі школи.
Каже більше не піду,
Я туди ніколи.
"Це ж чому, його питає
Стурбована мама!"
"Там питають лише те,
Чого я не знаю,
Ще й читати і писать:
Теж там заставляють,
Говорити ж вмію я,
Так не дозволяють!"
2.Павлик в школу раз прийшов
В черевиках різних:
Один чорний, аж блищав,
Ну а другий - білий.
Вчитель глянув, посміхнувсь:
Каже: " Йди додому,
Перевзуйся і мерщій
Повертайсь до школи!"
Павлик каже: "Ну, гаразд,
Перевзуюсь, звісно,
Тільки в дома в мене теж
Черевики різні!"
3. Не судіть і не кляніть,
Й не шепчіться за спиною:
Перед Богом рівні всі,
То ж слідкуйте за собою!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002240
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2024
Два хірурги рятували
Славного музику:
Операцію зробили
На руці велику.
Просить він:"Скажіть же правду,
Не держіть в секреті:
Чи я зможу після цього
Грати на кларнеті?"
Лікували в тій лікарні
І діда Микиту.
Без труда його звільнили
Від апендициту.
А старенький все питає:
"Як же буде далі?
Чи я зможу після цього
Грати на роялі?"
"Ну звичайно,- каже лікар,-
А чому не грати?
Ваші руки не зазнали
Жодної утрати."
Дід сміється, дід радіє,
Весело старому:
"От прекрасно! Я ж ніколи
Ще не грав на ньому!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001956
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2023
В байках чудес і див багато:
У них тепер, як і колись:
Тварини вміють розмовляти,
І навіть гарно одягтись...
Одна свиня, гладка та біла,
Штани вузесенькі наділа,
І вихвалялась без кінця:
"Мені ця мода до лиця!"
Кабан хвалив: "Хороше діло!
Ти ще тісніше одягни,
Хоч гидко глянути на рило,
За те приємно - на штани..."
Боюсь почути грубу лайку,
Тому моралі не пишу.
Я часто згадую цю байку,
Коли по вулиці іду!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001626
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2023
Кучерявий парубійко:
Став фантазувати:
"Знайду собі таку жінку,
Як у мене мати!
Щоб такий же був характер,
І така натура,
І таке ж було обличчя,
І така ж фігура!..
І щоб борщ такий варила,
Як моя матуся...
На такій я б оженився,
І вже б не журився...
Жив би собі потихеньку,
Як у себе дома...
І для неї, і для себе,
Все було б гарненько!!!"
Батько слухав і дивився
На синочка скоса,
І сказав:"Слухать набридло,
Твої теревені: на що воно
Здалось тобі таке страховисько?.."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001556
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2023
Верблюжка, Верблюжка:
Там мамина хата,
Криниця й калина,
Любисток і м"ята,
І річка Верблюжка,
Садочки казкові,
Туди повертають
Лелеки з дороги...
І діти, й дорослі
Лелек зустрічають,
Надійніше з ними
Себе почувають...
Взаємна повага
І спільеі турботи,
Підтримка душевна,
Любов і робота...
Важка в селян доля,
Я їх розумію,
Для них пишу вірші
Я так, як умію.
Степи неозорі,
І пахощі поля...
Верблюжка, Верблюжка:
Моя світанкова...
І я, як на крилах
В думках поспішаю:
До отчого дому,
До рідного краю...
Вклоняюсь низенько
Я людям привітним,
Хатинкам біленьким,
Стежкам і доріжкам...
Верблюжка, Верблюжка:
Там мамина хата,
Моє там дитинство
І юність крилата...
Село моє рідне:
Найкраще, чудове,
Верблюжка, Верблюжка:
Моя загадкова!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001275
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2023
Ой, піду я за сонечком, ой, піду,
Може з ним я стежечку ту знайду,
Що веде за селеще у степи,
Щоб синочка рідного там знайти.
Та сховалась стежечка за селом,
Вітерець лиш дихає полином.
Ой, моє ти сонечко, підожди,
До синочка стежечку покажи...
Та за обрій сонечко вже зайшло,
Ніби тії стежечки й не було.
Ой, моє ти сонечко, підожди,
Мені без тебе стежечку не знайти.
Заховалось сонечко, пішло спать,
Буду я до ніченьки тепер ждать,
Як виглянуть яснії зірочки,
З ними зможу стежечку я знайти...
Та мовчать і яснії зірочки,
Лиш на мене дивляться з висоти,
Болить моє серденько і душа,
До синочка стежечки не знайшла...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001154
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2023
Розмовляють молодички:
В сквері під каштаном.
Одна із них побувала
Аж за океаном.
"Там, у Мексіці,- говорить,-
Бачила картини...
Ой, які ж у них красиві
Молоді мужчини!
Симпатичні і пригожі,
Ой, які ж хороші!
А жінки якісь плохенькі:
На циганок схожі.
Так бува, іде там жінка:
На руках дитина,
А на спині здоровенна
З фруктами торбина.
Чоловік же - без нічого,
З вільними руками.
Скалить зуби, а дитини
Не бере у мами.
Друга дамочка гримаску
Скорчила сердиту:
"Я дала йому у зуби
Ліктем паразиту.
За таке із дому можна
Вигнати поганця..."
"Свого можна, - перша каже,-
Ну не мексіканця!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001091
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2023
Час настав у нас химерний,
і химерні лікарі:
Хтось лікує лише вуха,
А ще горла і носи...
Інший знає лише очі,
А той зуби рве щодня...
Хтось лікує лиш печінку,
А ще інший животи...
Я людина вже старенька:
Педагог, не лікар я...
Та все ж маю я питання
Чом немає лікарів життя...
Так у роздумах буває:
Прийде істина в думки:
Працювати язиками,
Це не те, що молотком,
Чи косити в полі жито,
Чи стояти за станком,
Щоб язик легенько:
Вібрував сюди й туди:
Досить випити півсклянки:
Чаю, кави, чи води...
А поставить перед носом:
Чайник, пляшку чи графин
То язик трудитись буде
Скільки схочете годин.
Від постійної роботи:
Він ні в кого не хворів,
То навіщо готувати
Ще й для нього лікарів?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000895
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2023
Ухопила десь ворона
На пісочку рака,
Примостилась на колоді,
Й весело патяка:
"Чудні в тебе, раче, вуса,
Наче дві дротини,
Смішні в тебе, раче, очі,
Схожі на пшонини,
І нема в твоїй статурі
Ні складу, ні ладу:
Бо у тебе, небораче,
Очі й вуса ззаду.
Рак послухав ту ворону,
Не сказав нічого,
Ну а сам собі подумав,
Що візьмеш з ворони,
Вона ж вміє лиш патякать,
А більше й нічого!
Ця пригода тільки збоку
Простою здається.
Біда тому, з кого навіть
Ворона сміється.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000717
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2023
Осінь в нас з тобою за плечима,
І зима заглядує в вікно:
Ми з тобою, друже, постаріли,
А в очах ще світиться тепло...
Білий сніг... На скронях сивина,
Та живі ще спогади про літо.
Йде до нас, спішить уже зима,
Заметіль мете над білим світом.
Тихо, тихо, притупився біль.
Замело,,, Не видно вже й дороги...
Спохмурнів наш ясен, його тінь:
Падає на вікна і пороги...
Ясен разом з нами постарів,
Згорбились від вітру горобина,
Білий сніг неначе посірів:
Це зима розкрила свої крила...
Вранці мене півень розбудив,
(Не страшні йому ці заметілі).
Вітер рвучко хвіртку відчяинив,
І сіріють чудернацькі тіні.
І стежки, й доріжки замело,
Важко розвиднялося і довго,,,
Лиш гілки нам стукають в вікно,
Ніби нас вітають з новим днем хорошим!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000582
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2023
Ой, зима ця і вітер, і віхола:
Всі дороги й стежки замела...
І в Долинську я знов не поїхала,
Непогода й війна не пуска...
Знову вітер злий і хурделиця...
І від них знов спокою нема,
Білий сніг покривалами стелиться,
Почуття і думки присипля...
Та надіюся я, що хурделиця
Не на вік паруси нап"яла,,,
І тепло усе ж з часом повернеться,
Відійде, і розстане зима...
Не на вік же вона заморозила:
Цей широкий засмучений світ,
Прийде час відійдуть сніг з морозами,
До весни прикладкеться все ж міст...
Жити будемо ми всі з надією,
Непогода мине все ж вона,
І тоді у Долинську поїду я,
Бо тепло принесе нам весна!!!
Мені добре у сина живеться:
Тут і тиша, й війни ж бо нема,
В сім"ї сина усе бережеться,
Й не страшить мене більше зима...
За Долинською, звісно, скучаю я:
Там і друзі, і хата моя...
І город, і садок пам"ятаю я,
Заважа повернутись війна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000425
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2023
Мелодії зимні
уже зазвучали...
І мене з собою:
У полон взяли...
На подвір"ї снігом
усе заблищало,
І стало все білим,
ніби полотно...
А з дерев вже листя
давно все опало,
Та сумно не стало,
Бо все ожило...
Вже вкрилися снігом
дерева й стежки,
і бавляться снігом
холодні вітри...
Птахи поховались
від холоду, звісно,,,,
Де-ін-де літають
ворони сумні...
За всім я щоденно
все спостерігаю,
а там все красиво:
неначе в кіно...
Дерева без листя
гілками махають,
симфонії линуть,
й за душу беруть...
Мелодії зимні
мене не лякають,
бо знаю, що з часом
вони відійдуть...
Від серця до серця
мелодія ллється,
і я не зіваю
її я ловлю...
Мелодії зимні
бувають красиві,
і я їх чекаю,
як літо й веснУ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000355
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2023
Гинуть на війні солдати,
Болі відчуваєм ми...
Не болить це нашій владі,
І спокійні там вони...
Я щодня ловлю новини,
Хочу знать що там і як,,,
Доня там моя до нині,
А до неї був там зять...
Зять поранення отримав,
Повернувся лікувать,
На його місце дружина,
Пішла сміло воювать...
Я ловлю усі новини,
Як воюється їм там...
Ми готуєм їм посилки,
Й відсилаєм воякам...
Не велика це підмога,
Розумію, звісно, я,
Помага невістуа з сином,
І уся наша сім"я...
Не турбується в нас влада,
Їй війна ця не болить...
Рейтинг влади уже пада,
Їм комфортно й нині жить...
Чому влада в нас байдужа,
Я не можу зрозуміть:
Чи байдужість їх впіймала,
Чи людське їм не болить?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000229
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2023
!. Падав сніг на поріг,
Кіт зробив собі пиріг,
Доки смажив, доки пік,
То пиріг водою стік...
Кіт не знав, що на пиріг,
Треба тісто, а не сніг...
2. Плакала киця на кухні,
Аж у неї очки попухли...
"Чого ти, киценько, плачиш,
Їсти, чи питоньки хочеш?"
"Їсти і пити не хочу,
З тяжкої жалості плачу:
Сам кухар сметанку злизав,
На мене, кицюню, сказав,
Хотів мені лапки побити,
Чим же я буду ходити?.."
3.Якось один чоловік
Упав із драбини...
"Що сказав він, як упав,
Скажи мені, сину!"
"Мамо, лайку пропустить?"
"Звісно та до нього..."
А той хитро так всміхнувсь:
"Ну, тоді нічого!"
4. Йшло заплакане дитя,
Загубило маму...
Побачило і пита,
Зустрічного дядю:
"Чи не бачили ви, дядю,
Отут біля скверу:
Жінку, тут вона пройшла,
Та тільки без мене!"
5. Їхав дядько до млина,
Із збіжжям на возі,
Зерно сипалось з мішка
Весь час по дорозі...
"Ото бісова душа,
Не жінка - заноза,
Зав"язала, а зерно
Сипеться із воза...
Тричі вже перев"язав
Мішка по - новому
Жінку лає і тепер,
Бо сипеться знову!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000012
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2023
Старшина спинив машину
На крутій горі,
І спитав: "Чому не світять
Задні ліхтарі?"
А водій з кабіни виліз:
Білий як стіна.
"Це Мирон підстроїв, - каже,
От же сатана..."
І, збентежений до краю,
Аж пустив сльозу...
Подивіться, он біліє
Будка унизу,
То у мене відірвався
Причіпний фургон,
А у нім моя дружина,
І сусід Мирон.
Вже дано шукав, хитрюга,
Способу в путі,
Щоб лишитися із нею
Десь на самоті."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999775
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2023
Ой, минули ті роки,
Ой, минули...
Як були ми молоді,
І красиві...
В школу ми ходили всі,
Ой, ходили...
І уроки вчили всі,
Ой, учили...
На перервах усі ми
Розмовляли,
І у ігри грали ми
І дружили...
Ой, же гарно нам було,
Ой, же гарно,
Все навкруг для нас цвіло,
І не марно...
А ще Божий кожен день:
Був нам в радість,
І дзвінків той щирий "дзень",
Був цікавий...
І в колгосп ходили ми,
Ой, ходили...
Працювали там і ми,
Працювали...
Ой, минули ті роки,
Ой, минули...
Не вернуть нам ті деньки,
Пречудові...
Ой, далеко ті роки,
Ой далеко...
Залишилися думки,
Як в лелеки...
Непомітно старість нас
Вже впіймала...
Зморшок додала вже нам,
Та вона усе ж ще нас не злякала...
Важко стало вже нам жить,
Відчуваєм...
Споглядаєм усе ми,
Змін чекаєм...
Постаріли, звісно, ми,
Постаріли...
Розгубили сили ми,
Все ж живі ще...
І допоки ми живі,
Ще працюєм...
І дітей, і внуків ми
Розумієм...
Слава Богу й пам"ять є,
Це доречі...
І готові знову ми
Підставить плечі...
Хоч минули ті роки
Пречудові...
Та допоки ми живі
Йти готові...
Ой, минули ті роки,
Ой, минули...
Відчуваєм їх таки,
Й тихі стали...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999707
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2023
І черешню в садку,
І березу в гаю,
І хмаринки у небі і зорі:
Я безмежно люблю,
І живу, як пливу:
Платан - човен у синьому морі...
А ще рибу й пташок,
Воду, глину й пісок,
І навколо безмежні простори:
І ліси, і поля,
І озера, й моря,
І широкі степи неозорі...
Небо синє й блакить,
Як все це не любить?
І проміння ласкавого сонця...
Квітку ніжну, й на ній:
Як сльозинки з-під вій,
Роси краплі, і світло з віконця...
А ще дощ і туман,
І оселю, й паркан,
І вогонь, й навіть дим від багаття,
І веселий струмок,
Як повітря ковток,
Що дають мені силу й завзяття...
Не шукаю слова,
Їх знаходить душа,
Не рахую ні часу, ні років.
Тут мої всі садки,
І ліси, і степи,
Що дають і натхнення і спокій...
І я далі піду,
Біль вгамую, й біду,
Все зроблю, що від мене залежить.
Силу я віднайду,
Слабшим я поможу,
Бо мені все і людям належить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999625
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2023
В однім класі мудрий вчитель
Учнів всіх навчав:
Як розв"язувать рівняння
Він їм показав...
Клас уважно дуже слухав,
В зошитах писав...
Лиш Іван косу до парти
Сусідці в"язав...
Зрозуміли тему учні,
Склали алгоритм,
А Іван уже сусідці
Показав язик...
Два рівнення учні сміло
Розв"язали самостійно,
А Іван у цей же час
Майстував якийсь каркас...
Вчитель ввічливо поглянув,
Учнів запитав:
Чи у кого є питання,
Хто ще не пойняв?
Зрозуміли всі: чудово,
Каже вчитель:"Молодці,
А тепер Іван на дошці,
Зробить висновки прості!"
Вийшов той Іван спокійно:
Крейду в руки взяв,
І рівняння, що на дошці
Довго розглядав...
І подумав;"От улип,
От тобі й попався,
П"ятірнею лоба витер,
За рівняння взявся:
Він його і так, і сяк
Розглядав очима,
І руками його гладив,
Дістав і плечима...
Як розв"язувать його
Наш Іван не знає,
На сусіда і сусідку
Скоса поглядає...
А ті дивляться на нього
І сміх їх аж душить,
Може видумщик Іван
Те рівняння вкусить?
"Ну ж бо, ну ж бо наш Іван
Не хитре ж рівняння,
Як же будеш ти рішать
Домашні завдання?"
В кожнім класі певне є
Отакі Івани,
Не навчились розв"язать
Жодного рівняння!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999511
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2023
Іде козак дорогою,
Дівку доганяє,
Вийняв папір з-за пазухи,
Та і їй читає:
"І прочая, і прочая...
По цьому указу:
Козак должен кожну дівку
Цілувать по разу."
"Чуєш, дівко, що в указі?"
"Та чую, козаче."
І вже ж рада - то, псяюхо,
Аж мало не скаче!!
А поглянь - бо ти, козаче,
До того указу:
Чи нема там написано,
Щоб іще по разу?"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999411
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2023
Хто не знає, що всі попи
Звикли на дурницю?
Сповідав один раз піп
Грішну молодицю.
Молодиця, ніби краля,
Товста і вродлива,
Груди білі, як збанята:
Й сама чорнобрива...
Піп накрив і патрахілем",
Ніби сповідає,
А сам мало не прилипне,
І їй промовляє:
"Чи не хтіла б, молодичко,
Мене полюбити?
Буду за тебе Христа - Бога,
День і ніч молити!
Я ще здавна тебе люблю!"
Піп її туркоче...
Молодиця йому каже:
"А я вас, панотче!"
Дзвонять дзвони на "Достойно",
Дзвонять і по всьому...
Йде чорнява молодиця
Із церкви додому.
Тільки двері відхилила:
Чоловік озвався:
"Чого тебе на сповіді,
Батюшка питався?"
"Ет, чого він не питався,
Чи все спам"ятаю?..
Хотів муки на проскури,-
Питав, чи не маю."
"Ні, псяюхо, не до шмиги,
Не муки він хоче!
Чув я добре, як казала:
І я вас, панотче!
Стережися, коли хочеш!..
А то, як почую,
То й тобі муки намелю,
Й йому напетлюю!"
Патрахіль - церковний попівський убір.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999319
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2023
Раз топився важний пан,
І став він кричати,
Один мужик і побіг,
Пана рятувати.
За чуприну ухопив,
З річки витягає,
Пан дякує мужику,
Гроші йому дає...
Аж надходить лругий пан:
"Що це запитався?"
"Та ж витягнув з води мене!"
Перший обізвався.
"О, бачив, бачив, - каже той,
Як він тебе, брате мій,
Тягнув за чуприну !"
"За чуприну, чи ж то так?"
"За чуприну, милий!,
О, пся віра ж!,
Сто нагаїв за це псу,
І зі всеї сили!"
"Сто нагаїв, та й за що?"
І що ж? Притягнули,
І сто йому нагаїв,
За добро креснули!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999255
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2023
Ой, чого ти не літаєш,
Голубе сивенький?
Ой чого ти не співаєш
Голосом тоненьким?..
Ой, рад би я політати,
Та крильця жалію...
Ой рад би я поспівати,
Та серденько мліє...
Нема щастя ні за мною,
І переді мною,
Тільки туга за тугою,
Журба за журбою...
І живу я, й літа трачу,
І кінця не бачу...
Тільки й легше стає серцю,
Як нишком поплачу...
Ізсихають мої очі,
Вже й сльози не ллються,
Тільки туга дні і ночі,
Як гадюки в"ються...
В"ються вони біля серця,
Серце розривають,..
Закопав би їх у землю,
В землю не приймають...
Така,певне моя доля,
Її не змінити,
Десь поділись сила й воля,
Мушу все стерпіти...
Нема сили вже й літати,
Й нема де їх взяти...
І не хочеться співати,
І життя втрачати...
Полечу я поміж люди,
В садках політаю...
Як побачу радість всюди,
Тоді й заспіваю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999145
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2023
Ну й розумна ж Віолета,
Гарна, ясноока,
Ерудиція у неї
Дуже вже широка!
Заговориш про поетів:
Зразу вірші чеше.
Запитаєш про спортсменів:
Просто іскри креше.
Про торгівлю заговориш:
Знає всі секрети.
Особливо ж побалакать
Любить про браслети,
Про кулони, медальйони,
Цікаві прикраси,
Про сапфіри, діаманти,
А ще й про алмази.
А звідкіль же Віолета
Знань таких набралась?
З чоловіком розлучившись,
Буйно розгулялась.
Був романчик незабутній
З молодим поетом.
Після нього фіглі - міглі
З силачем - атлетом.
Ще були товарознавець
І директор бази,
Потім той, що у майстерні
Шліфував алмази.
Тож і вийшло: не кінчивши
Університету,
Ерудованою страшно
Стала Віолета.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999041
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2023
Розгубила осінь барви світанкові,
Дощами змиває фарби кольорові,
Листям засипає думки й сподівання,
Та не змить дощами щирого кохання...
Розгубила осінь свіжість буйних квітів,
Та приносить сміло щедрість своїх звітів.
Висіває осінь сіру густу хмурість,
Вправно ж відганяє вона лінь і скупість.
Розгубила барви, схолодила душі,
І ніби застигла вона на розпутті...
Величава осінь вже не поспішає,
Та ворота в зиму вона відкриває...
От якби зуміла осінь наша мила-
І війну спинити є ж у неї сила,
Щоб вернулись наші діти і онуки,
Зникли б у нас болі, зменшились би й муки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998790
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2023
Стоїть Марко в зоопарку
Біля шимпанзе:
І завидує уголос:
"Ось кому везе!
Наплювать йому на норми,
І начхать на план.
Гріє пику проти сонця,
Та жує банан.
Є і гойдалка у клітці,
Видно любить спорт.
Це ж, братуха, не житуха,
А сплошний курорт.
Бач, яку собі мармизу
Нагуляв гладку.
А морози як ушкварять,
Дрихне у кутку.
І спокійний сон у нього,
Й гарний апетит,
І прописку постоянну
Має, паразит.
Я ж укалую на стройках
П"ятий вже годок,
А прописка в мене й досі
Временна, браток.
І зарплата малувата,
Вічно не везе...
Хто ж для общества дорожчий:
Я чи шимпанзе?"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998624
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2023
Відпливло, пройшло тепле літечко,
А в моїм садку жовте листячко...
Я в садок іду, посміхаюся,
Його щедрістю наповняюся.
Мій садок цвіте жовтим килимом,
Все нагадує мені милого.
Тут колись ми з ним зустрічалися,
Спілкувалися і сміялися...
Тут під вишнею наша лавочка,
Він шептав мені:"Моя Галочка!"
Стиглі яблука нам сміялися,
А ми їли їх й цілувалися...
Що було колись, а тепер нема,
І під вишнею я стою одна.
Я пригадую тепле літечко,
До ніг падає жовте листячко...
Розійшлися ми, не журилися,
В душі спогади залишилися...
Відпливло, пройшло тепле літечко,
А на стежечці жовте листячко...
Із садочком я не прощаюся,
Щедрим спогадам посміхаюся,
Що було, пройшло, не вертається,
Сліди листячком замітаються...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998559
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2023
Дивлюсь в вікно, дерева голі,
Я не одна уже живу,
Живу у сина я сьогодні,
Й тягар життя свого несу...
Діти мої, внуки і друзі,
Допомагають мені жить,
І хоч живу в сімейнім крузі,
Думки в Долинську знов пливуть.
Там, у Долинській, мій будинок,
Вже більше року сам стоїть,
І не чекає він обжнивок,
Пустка й йому певне болить...
Були там й радості, і болі,
В моїм минулому житті...
Моє життя - це іспит долі,
У не простім моїм бутті...
І я молюсь щоденно Богу,
Щоб допоміг спинить війну,
І знов дивлюся на дорогу,
І перемоги, як всі жду...
Мені болить війна в країні-
За кожне місто і село,
І за людей, й за їхні долі,
І літо знову щоб прийшло...
А ще так хочеться сьогодні,
Щоб все хороше в нас було,
Щоб люди всі були здорові,
Й щоб літо в кожного цвіло...
І щоб війна швидше скінчилась,
І більш щоб воєн не було,
Щоб гарні сни усім нам снились,
І літо всім несло тепло...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998484
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2023
А що тільки в церкві дяк
Гарно заспіває,
Бідна баба у кутку
Мало не вмліває.
Аж завважив теє дяк,
До неї підкрався:
"Чого плачите ви так?" -
Стару запитався.
"Як не плакати мені,-
Стара баба каже,-
Коли мене голос ваш,
Аж за серце в"яже!
Так колись моя коза
На льоду кричала,
Як її там звірина
Бідну розривала."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998411
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2023
Мене забудь, моя країно,
Сміло борись, щаслива будь,
І розвивайся, як калина,
Мене згадай коли небудь!
Мене забудь і тихим смутком,
Не розбивай мій спокій тут,
Бо я живу без тебе в смутку,
Не зможу я тебе забуть...
Не маю спокою без тебе,
Тебе я згадую щодня,
Це бачить Бог і зорі з неба,
Ні, не забуду тебе я...
Не знаю я, чи повернуся,
Вкраїно, милая моя...
Без тебе я щодня журюся,
Та повернутись сил нема...
Одна не зможу вже я жити,
Така це доленька моя,
Тебе не зможу я забути,
В цьому печаль нині моя...
Та й повертатись я боюся,
Одна не зможу вже я жить,
І тут я долі підкорюся,
І постараюсь не тужить...
Тобі, країно, довіряю:
Усі я помисли свої...
Ти не осудиш, я це знаю,
І стаю впевнена в собі...
Може колись я все ж вернуся,
Коли закінчиться війна...
І до землі я поклонюся,
Моя країно дорога...
Пробач мені, моя країно,
Й прошу мене не забувай,
Про тебе я дивлюсь новини,
І не кажу тобі прощай!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998243
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2023
Їздив дідич за границю,
Назад повертає:
Та й до свого гуменного
Листа посилає.
Щоб гуменний на границю
Прибув і дав знати,
Що діється в нього дома,
Та і коло хати.
Прибуває той гуменний:
"А що там, Іване?"
А гуменний йому каже:
"Та все гаразд, пане!
Тільки ножик, що ви дали
Таляра за нього,
Ізломився, сказать правду,
Ні з того, ні з сього."
"Ну, зламався, то зламався,
Що то й споминати!..
Певне хлопці то погрались,
Та й його зламали."
"Таки правда, ясний пане:
Хлопці ізламали,
Лиш не грались, а сивого
Коня білували."
"А з чого ж то сивий згинув?"
"Пані хорували;
За лікарем, як погнали,
Та й і підірвали!"
"То і пані хорувала?
Ах Боже, мій Боже!
Що ж, здорова моя пані?..
Говори, небоже!.."
"Помоліться, пане, Богу:
День лиш хорували,
А на другий від пожару
Богу й душу дали."
"Від пожару? Що такеє?"
"Просте, пане, діло:
Як зайнявся тік у пана,
То все й погоріло."
"Пані вмерла, все згоріло...
Будь здоров, Іване!"
"А ще панна ваша дома:
Поверніться, пане!"
"Що ж там, голубе Іване?
Як там бідна дочка?"
"А нічого,..уловила
Хлопця, як линочка!"
Спом"янув тут бідний дідич:
Чорта і чортицю,
Плюнув з лиха, сів на бричку:
"Рушай за границю!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998158
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2023
Раз до ксьондза забрела
Кривая на ноги,
І, бідная, на дітей
Просила підмоги.
А ксьонзові грошей жаль,-
Давай її вчити,
Як каліці із дітьми
В білім світі жити.
"Краще,- каже,- ти навчись:
Бабити, змовляти,
То й на себе, й на дітей
Будеш гроші мати!"
"Де ж навчитись, пане мій?
Дайте мені раду!"
"Що учитись - ти змовляй
Хоч так для прикладу:
"Пробіг пес через овес,-
Не шкодило псові,
Хай же шкоди не буде,
І тому вівсові."
Пішла баба і куди:
Як свята курує,
Пройшло уже кілька літ,
Ба і ксьонз хворіє:
Така гуля, як кулак,
В горлі йому сіла...
Лічать, лічать лікарі,
А все гуля ціла.
Далі вдався до бабів,
Нічого чекати...
От приходить і крива
Слабого лічити.
Ксьонз до лиха вже й забув,
Вона й не питає,
Просить вийти з хати всім,
Двері зачиняє:
"Пробіг пес через овес,-
Не шкодило псові,
Хай же шкоди не буде,
І тому вівсові!"
Подивився слабий ксьонз:
"А, то ти,зозуля?"
Та як враз зареготів-
Так і трісла гуля!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998023
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2023
З далекої дороги Нема давно бабусі,
мене стрічає хата. ані сестри, ні брата...
Нема вже в ній нікого,- Ой доле, моя доле,
ні мами, ані тата. ой хато, моя хато!..
У ті часи далекі,-
нелегко нам жилося,
майбутнє незбагнене,-
мереживом плелося.
Угодно було долі Ти все перетерпіла:
розвіять нас по світу, нестатки й порожнечу,
тобі додали болю схилилась і поблідла,
невдячні твої діти. ти якось недоречно.
Ми розбрелись по світу
шукати свою долю.
А потім й наші діти
свою плекали волю.
Знаходили й старіли, І ось я біля тебе,
втрачали теж багато, одна, як та билина,
та вірили і знали, вернулася з дороги,
що нас чекає хата. утративши всі сили.
Всього було доволі
в моїм житті багато...
Я вдячна Богу й долі,-
мене діждалась хата.
Стерпілося багато,- Тому я й повернулась
в моїй жіночій долі... з далекої дороги,
Я знаю, моя хато, а ти мені всміхнулась
ти здатна зменшить болі. й повірила, небого.
І я безмежно вдячна
тобі, моя хатино,
ти пристань моя вічна,
а я твоя дитина.
Перед тобою,хато,- Я все про тебе знаю,
я стану на коліна, й сьогодні заспокою,
і знаю я, і вірю, і щиро обіцяю,-
що ти все зрозуміла. завжди буду з тобою!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997870
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2023
Згадай мене, милий,
У осінню пору,
Як зів"яне квітка
В тебе під ногою,
І засохне до весни:
Тоді мене, милий, спом"яни!
Згадай мене, милий,
Як пташка заб"ється
В залізную клітку,
Сама розіб"ється,
І загине без вини:
Тоді мене, милий, спом"яни!
Згадай мене, милий,
У важку погоду,
Як твоя обручка
Звалиться у воду,
І не вийде з глибини,
Тоді мене, милий, спом"яни!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997865
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2023
Раз обходили пани
Навкруги костьола,
Захопили хто що міг,
Носили довкола.
Ото мазур і собі,
З набожества свого,
Перед себе захопив
Каменя святого.
І аж крекче неборак,
А святого носить,
Та щоб швидше обійти,
Він вже й Бога просить...
А тут йому на біду,
Ще люди ступають,
Як навколо обійшли,
Знову починають...
Бачить мазур, що ніяк,
Донести неможе,
Бух об землю тим святим,
Та до нього й каже:
"Був я, - каже,- молодий,
То тоді й носив я,
А тепер, як вже старий:
Носить нема сили!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997611
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2023
Ось і прийшла я з цвинтаря, сину,
Я там стояла більше години,
І говорила, й листи читала,
І про родину розповідала:
Про сиротинство твоєї доньки,
Все в неї добре, любий синочку...
Вона доросла, все розуміє,
За вами, сину, вона сумує...
В неї сім"я уже є, мій синочку,
Є вже у неї маленький синочок,
І я радію, що все в неї добре,
І до мене вона часом дзвоне...
На обеліск твій я ,сину, дивилась,
Сльози втирала, Богу молилась...
Дуже нам важко без тебе жити,
Та ми навчились болі терпіти...
Прости, рідненький, що вже нечасто,
До тебе ходим, бо вже і нам тяжко...,
Ми тебе, рідний, не забуваєм,
Дуже сумуєм і пам"ятаєм...
Ще про дружину тебе я питала,
Чи там тебе вона відшукала?..
Відповідь довго-довго чекала,
Та лиш калина мені моргала...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997531
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2023
Темна ніч і сива днина,
Стелять стежечки свої...
Я живу у сім"ї сина,
І тут гарне все мені...
Уже рік як я тут в сина
В місті Щеціні живу,
Почуваюся щаслива,
Сім"ю сина я люблю...
Син й невістка на роботі,
Є в них два лиш вихідні:
Це субота і неділя,
Найцікавіші ці дні...
Їхня донечка Лариса,
Має вже свою сім"ю,
І живе в іншій квартирі,
Внучку я також люблю...
І до нас вона приходить,
Гарна, ніжна й молода,
Повна знань вона і сили,
І уважна, й чарівна...
Не страшать мене тут болі,
А страшить мене війна,
На війні там зять і доня,
І болить всім нам війна...
Ми чекаєм перемоги,
Шлем посилки воякам,
Від розлуки є в нас болі,
Ця війна болить всім нам...
Довіряємо військовим:
Нашим донькам і синам,
І чекаєм перемоги,
Всім потрібна вона й нам...
Вірю я, що все ж діждуся
Перемоги, як і всі,
І додому повернуться
Наші діти всі живі...
Молю Бога додать сили,
Вистоять у цій борні...
І свободи, й перемоги,
Жить без воєн на землі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997494
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2023
Багата земля і мудра природа,
Мудрий народ і, ніби, є свобода.
Та живемо не так, як мудреці -
Одні жирують, плавають в коштовностях,
А інші, вибачте, старці.
Ті що при владі - не шукають мудрості,
Не для людей пишуть закони, а собі.
В них вистача нахабства й дурості
Усе гребти: собі, собі, собі.
А ті, які живуть у бідності -
Мовчать сумирні і німі.
Живуть, існують в ницій хмурості,
Їх крик і глас зника, як у броні,
Шукають правду у безумності,
Чи за бугром, на стороні.
Легше бездарності пробить собі дорогу,
Були б лиш гроші, й на додачу блат.
Укласти можуть будь - яку угоду,
Бо лише гроші правлять бал.
Так ждали люди змін після Майдану...
Змінилась влада...Почалась війна...
Й здається ми попали у ще глибшу яму,
І виходу із неї не було й нема.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997409
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2023
Я свою осінь уже зустріла,
І приласкала так як уміла,
Її я подихи всі відчуваю,
Вона цікава, я про це знаю...
Ще моя осінь світла й зелена,
Кличе на вулицю мене щоденно,
І теплом гріє, й кличе в дорогу,
Дякую долі, осені й Богу...
Жаль, що вже сили у мене мало:
Ходжу повільно, все споглядаю,
І потихеньку люблю працювати:
І на городі, і біля хати...
В моїм садочку яблуні й груші,
І виноград є, й звісно калина,
Сосна висока, за хату вища,
І яблуні, й груші, є і малина...
Щовесни квіти я висіваю,
І їх з любов"ю я доглядаю,
Маю сусідів і вірних друзів,
Вулиця чиста в моїй окрузі...
Ходжу неспішно, все споглядаю:
Яблука й груші щодня збираю,
Їх я сушу, в банки вкладаю,
І консервую, й все зберігаю...
Люблю я осінь й її багатства,
Красу чудову, й осінню славу,
І тишу, й вітер я зустрічаю,
І все навколо я споглядаю...
Я свою осінь уже зустріла,
Живу у ній я дуже спокійна,
Тихо живу я і друзів маю,
Їх на гостину я запрошаю...
Коли приходять вони до мене,
Зі мною ходять в садок зі мною,
Що є у ньому рвуть і збирають,
Все, що зібрали собі забирають...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997285
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2023
Не дивуйтесь, добрі люди:
Долинчани і сусіди,
Що покинула будинок,
І поїхала до сина...
Літа мої вже старечі:
Що ж по тому,що ж по тому...
Як одній жити доречі,
Жити в світі вже старому...
Уже рік прожила в Польщі,
Спокій тут я відчуваю,
І живу я в сім"ї сина,
І пишу, й розповідаю...
Життя в мене тут красиве,
Відчуття в мене хороші...
Моя доля не порожня,
Повна радості й любові...
Сонце і тепло сердечне,
Діти й внуки мені в радість:
Усе душу зігріває,
Відчуваю життя вартість...
Уже рік минув у мене,
З того часу, як я тута,
За Долинською скучаю,
І за хатою своєю...
Я не знаю, чи вернуся:
У Долинську свою рідну...
Я живу тут і дивлюся:
Стає Польща мені рідна...
Не дивуйтесь, долинчани,
Що до вас я не вернуся...
Мої роки вже старечі,
В самоті жити не вмію!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997211
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2023
І черешню в садку,
І берізку в гаю,
І хмаринки у небі, і зорі:
Я безмежно люблю,
І живу, як пливу
Платан - човен у синьому морі.
А ще рибу й пташок,
Воду, глину й пісок,
І навколо безмежні простори,
І ліси, і поля,
І озера, й моря,
І широкі степи неозорі.
Небо синє й блакить,
Як все це не любить?..
І проміння ласкавого сонця,
Квітку ніжну, й на ній,
Як сльзинку з - під вій,
Роси краплю...І світло з віконця.
А ще дощ і туман,
І оселю, й паркан,
І вогонь...Й навіть дим від багаття,
І веселий струмок,
Як повітря ковток,
Що дає мені силу й завзяття.
Не шукаю слова,
Їх знаходить душа,
Не рахую ні часу, ні років.
Тут мої є садки,
І ліси, і степи,
Що дають і натхнення, і спокій.
І далі піду,
Біль вгамую й біду,
Все зроблю, що від мене залежить.
Силу я віднайду,
Людям я поможу,
Бо мені все і людям належить.
Не шукаю слова,
Їх знаходить душа,
Маю я і натхнення, і спокій,
Жаль, що йде в нас війна,
Наший квіт убива,
І тому у душі сум глибокий...
І мені ця війна,
І пече, і болить,
Орки Путіна все вбити хочуть,
Та я вірю синам всім
І донькам токож,
Вони знищити орків всіх зможуть!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997127
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2023
Відпливло, пройшло тепле літечко,
А в моїм садку жовте листячко.
Я в садок іду, посміхаюся,
Його щедрістю наповняюся.
Мій садок цвіте жовтим килимом,
Все нагадує мені милого.
Тут колись ми з ним зустрічалися,
Спілкувалися і сміялися.
Тут, під вишнею, наша лавочка,
Він шептав мені:"Моя Галочка!"
Стиглі ягоди нам сміялися,
А ми їли їх й цілувалися...
Що було колись, а тепер нема,
І під вишнею я стою одна.
Я пригадую тепле літечко,
До ніг падає жовте листячко...
Розійшлися ми, не журилися,
В серці спогади залишилися.
Відпливло, пройшло тепле літечко,
А на стежечці жовте листячко.
Із садочком я не прощаюся,
Щемним спогадам посміхаюся.
Що було, пройшло, не вертається,
Сліди листячком замітаються...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997046
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2023
Як же швидко літа промайнули,
Відпливли, як бурхлива вода,
Та нічого літа не забули,
І співа ще душа молода.
Бо ж душа тим літам непідвладна,
Хоч на скронях давно сивина,
До любові вона не холодна,
І минуле, вона пам’ята.
Хоч багато років вже минуло,
І літа молоді відпливли,
Та ще серце живе й знов відчуло,
Що живі ще і мрії, й думки.
Хай сміється теперішня молодь,
Їй минуле іще не болить,
Почуття їм іще благоволять,
І їм радісно, й хороше жить.
Швидкоплинність життя не турбує,
Ще не знають вони про печаль.
Вірять в те, що їм доля віщує
Смак польотів в незвідану даль.
Почуття їх несуть, як на крилах,
Не рахує зозуля роки.
Їхні мрії й надійні вітрила
Добавляють і сили, й снаги.
Ще не знають, що молодість плинна,
А за нею і праця, й жура,
І не їхня у тому провина,
Хоч на сході іде в нас війна,
А з війною й журлива пора
І літа дуже швидко минають,
Як у річках бурхлива вода,
Хай наснагу завжди відчувіають,
А душа все життя молода…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996982
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2023
Є довговічність в нашім світі,
І ми радіємо цьому:
Кожен живе, й життю радіє,
Ми вдячні Богові за це...
Про це відомо всім у світі,
Й ми добре знаємо про це...
Все намагаємось зробити,
Щоб жити довше, от і все...
Є серед нас люди, як квіти:
І гарні, й тихі, й показні:
Ті що уміють все робити,
І невимовно чарівні...
А ще прості, трудом помітні:
Звичайні, скромні трударі,
Роблять усі - тихі й спокійні,
Тому і заздримо їм ми...
В цім світі люди усі різні:
Веселі, хитрі і прості,
Є ті, що люблять веселити,
І працювати від душі...
Не треба заздрити нікому,
І жити так, як Бог велить...
І працювати що є сили,
Це допоможе добре жить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996900
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2023
Не скажу вам, де було це:
Близько чи далеко,
Упіймав над ставом тихим
Сірий вовк лелеку.
А лелека й каже вовку:
"Не тримай за ногу,
Я хотів би перед смертю
Помолитись Богу."
Вовк оскалився глумливо,
В"їдливо питає:
"А нащо йому молитись,
Як його немає?"
"Я прошу, тебе,-лелека
Низько поклонився,-
Бо молились дід і прадід,
Й батько теж молився."
"Ну молися, - вовк дозволив,-
Та давай скоріше.
Сильно їсти захотілось -
Аж у шлунок ріже."
"Отче наш, - сказав лелека,-
Бачиш я вмираю.
Не остав же душу грішну
І впусти до раю."
Вовк гарикнув: "Крапля мозку
Є в твоєму лобі?
Не в раю ти зараз будеш,
А в мої утробі."
Тут лелека як підскочить,
Як розправить крила!
Хвиля вітру шугонула,
Вовку дух забила.
І гукнув лелека з неба:
"Знай, тварюко сіра!
В кожнім серці мусить бути
В щось прекрасне віра.
Бо душа без віри темна,
Як дрімучі хащі.
Вірю я, тому вдалося
Вирватися з пащі!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996823
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2023
Життя, на жаль, не безкінечне,
Пливе, як у небі диво - птах.
Дні не втрачаю я безпечно,
За кроком крок - торую шлях.
У вік вступила двадцять перший,
Хоч і війна у нас іде,
Силу і міць - Господь небесний:
Віру, Надію й Честь спасе.
Все, що було, все незабутнє,
Хоча і сила вже не та,
Мрії несуть мене в майбутнє,
За кроком крок - лиш до добра.
Мрії мої і мої думи
( Душі митарство - от і все),
А світ цей грішним був і буде,
Й без мене він не пропаде...
В просторі я - лише пилинка,
Безмежний світ...Я не одна,
Життєва невмируща сила:
Людина мудра і свята.
І не затьмаряться нам очі,
І злий нас Путін не уб"є ,
Писання істини пророчі
По всьому світу понесем...
І не згасить людини мрії,
Краса земна - не відійде:
Любов і Віра, і Надія
За кроком крок у світ іде...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996659
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2023
Калино - малино,
Рясне деревце,
Хто ж тебе пригорне,
Дівчино - серце?
Тяженько здихнула,
Дівчинонька каже:
"Той мене пригорне,
Хто косу зав"яже!"
Голова хитнулась,
Коса розвинулась,
До білої шиї
Шовком пригорнулась...
Косо, пишна косо,
Хто тебе зав"яже?..
"Хто мене зав"яже,-
Хай віночок скаже."
Василечку милий,
Любий та коханий,
Зелений барвінку:
Віночку рутяний!
Хто ж тебе, віночку,
Розплітати буде?
Не знаю я, люди,
Що ж то далі буде!
Чароньки дівочі,
Горять карі очі,
Як у чистім небі
Зорі опівночі!
Очі ж мої очі,
Зорі над зорями,
По кім ви заллєтесь
Гіркими сльозами?
"По кім ми заплачем:
Не питайте, люди:
Тому перша слізка,
Хто нам милий буде!
Спаде перша слізка,
Здихнуть білі груди,
По кім здихнуть очі,
Того вінок буде...
Хто вінок розв"яже,
Той косу зав"яже,
І дівча пригорне,
Щиру правду скаже..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996595
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2023
Я пам"ятаю День Єропи,
А ще день Путіна ганьби,
І не забувсь День Перемоги,
Ми святкували, як могли...
То був далекий сорок п"ятий,
І ми малі тоді були,
Хоч не вернувся з війни тато,
Та ми раділи, як могли...
Тато загинув в сорок п"ятім,
Ми не знайшли його сліди,
Та він був з нами в кожній справі,
Живе і житиме завжди...
Я ту війну ще пам"ятаю:
Горіли села і міста...
Та з нами завжди була мама,
І ми боялися війни...
Коли ж війна ота скінчилась,
Ми ждали тата із війни,
Така нам доленька судилась,
Не вернувсь тато наш з війни...
Давно матусі вже немає,
Та й брата теж уже нема...
Все, що було я пам"ятаю,
Хоч і мала тоді була...
Тато з війни не повернувся,
Знищили хату вороги...
Жити в сараї довелося
Та ми все якось вижили...
На цій війні вже наші діти
Нас захищають від біди,
Зорійнуватись ми умієм,
Та нема сил допомогти...
Все ж на війну ми посилаєм
Посилки нашим воякам,
І ПЕРЕМОГИ ми чекаєм,
Зізнаюсь я всім читачам!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996510
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2023
Осінь, все в тобі прекрасне:
І роса, і дощик, і тепло.
Пломеніють незабутні айстри,
Призабуте чується давно.
Полином і яблуками пахне,
І трава прив"яла і суха,
Різнобарвне листя золотаве,
Осінь - найпрекрасніша пора.
Хоч буває слякоть і негода,
Пройде час...Ще вернеться тепло...
Осінь - це і радість, і скорбота,
Осінь - до зими наше вікно.
Дні чудові осені скінчаться,
І на зміну їй прийде зима,
Відчуваєм ми приливи щастя,
Осінь - найпрекрасніша пора.
А якби й війна в нас закінчилась,
Повернулись доньки і сини,
І робота людям появилась,
Люди б ще щасливими були...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996416
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2023
Вже знемігся старий вовк,
І ледве плететься,
Бачить з ягнятами вівця
На полі пасеться.
Вовк підходить до вівці,
Стає на задні п"яти,
Просить собі на обід
Одне ягня дати...
Вівця каже: "Ні, не дам,
Не мої ягнята,
Там от онде тато їх,
Попроси у тата!"
Пішов вовк до барана,
Став його благати,
Щоби йому на обід
Ягня якесь дати.
А той тільки вгору гоп,
Як тряснув рогами:
Так старого й покотив
Догори ногами!
Підійнявся старий вовк,
Важко вже плететься,
Аж дивиться: із лошам
Кобила пасеться.
Підійшов він і туди,
Став на задні п"яти,
Просить собі на обід
В кобили лошатим.
Та і каже:"Ні, не дам,
Не моє лошадко,
А от,-каже,- на горі
Ходить його татко!"
Вовк до егера іде,
І його благає,
Щоби йому на обід
Лоша одне дали.
А той каже йому:"Стій,
Пораджуся в мами."
Обернувся, як кресне
Його копитами!
Аж на гони старигань
Полетів до лиха,
Покотився разів п"ять,
Підійнявся стиха.
Іде далі старий вовк,
Ледве що плететься,
Аж з пацятами свиня
На горі пасеться.
Іде бідний і туди,
Став на задні лапи,
Просить собі на обід
Одного пацяти.
Та і каже, що "Не дам,
Не мої пацята,
А он,- каже,-попроси,
Коли хоч у тата."
Іде вовк до кабана,
І його благає,
Щоби йому на обід
Поросятко дали...
А той його примостив
Задом над скалою,
Та спереду як турнув
Вовка головою!
Та так бідний старигань
З гори покотився...
І довгенько він лежав,
Та все ж обізвався:
"Отак, - каже,-коли хоч
Що-небудь зробити,
То до батька не ходи
Поради просити!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996345
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2023
Застряг мазур у болоті,
Воза підпихає,
Та й для помощі Дороту
Святую благає:
"Святая панно, святая панно,
Святая Доротто,
Будь ласкава надо мною,
Вирятуй з болота!"
А тут коні - ані з місця,
Ну що ж тут робити;
Почав мазур Антонія
На поміч просити...
Та як крикнув на всю губу:
"Святий мій Антоній,
Врятуй мене із болота,
Та і мої коні!"
І від крику коні раптом
Рушили з болота.
А він каже:"От що хлопець,
Не то, що Доротта!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996273
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2023
Йдуть вовки обидва сірі,
Кличуть барана:
"Іди з нами, третім будеш,
Вип"ємо вина.
В гастрономі лісовому
Напилися в дим,
І добряче закусили
Бараном дурним.
Тож коли тебе гукають
Двоє в гастроном,
Стережись, щоби не сталось
Те, що з бараном!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996185
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2023
Як швидко плине час,-
немов би тільки вчора
Зайшла я вперше
В світлий клас,як вчитель
в сільській школі.
Мені згадалася тоді-
бабусина хатина,
І портрет тата на стіні
і мамина хлібина,
І її руки чарівні,
що все робити вміли,
Її слова, її пісні,
що жити мене вчили.
Це мені сили додало
і впевненість вселило
І працювала я завжди,
як мама мене вчила...
На жаль роки спливли,
пройшли літами голосними.
А мої мрії і думки-
були завжди і є шкільними.
Усе було: і злети, і падіння,
і втрата радості буття...
Не дали впасти на коліна-
любов до праці, до життя.
А ще підтримка друзів, вчителів,
діти й онуки додавали сили,
Повага учнів, їх батьків,
і новий дар, і нові крила.
І якщо хтось мене спита,
що і донині у мені не гасне.
Я відповім: "Шкільні літа,
А ще поезія моя проста.
Пишу...
Хоч часом серце завмирає.
Мене поезія свята -
кожної миті зігріває!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996127
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2023
Шановні поети, мої земляки,
Я вами пишаюсь, бо ви козаки.
Козацького ж роду нема переводу,
Боролися сміло за честь і свободу.
Поселення наші, коли виникали,
Козацької слави тоді скуштували.
Окроплена кров'ю вся наша земля,
Козацьким запалом помітна була.
Безмежні степи і поля, і балки,-
Проходили тут і козацькі полки.
Сполученням наші тоді слугували,
В боях перемоги й вони здобували.
Від списів і стріл захищались дозорці,
Відважні в боях, як усі запорожці.
Сигнальні пости і козацькі сторожі,
Бої на Інгулі були переможні...
У пам'яті нашій - живі запорожці,
І слава козацька, й відвага дозорців-
Донині живуть в усіх наших ділах,
Завжди були й будуть у наших серцях.
Козацька відвага донині жива,
На Сході, де йде ця кривава війна,..
Відстоюють мир і свободу для всіх,
Праправнуки славних в боях козаків...
Скажу вам відверто, зізнаюся я,-
Козацькі у мене - і серце, й душа,
Від Долинського поетичного коша-
Здоров'я вам, миру, тепла і добра!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995958
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2023
Якось піп ходив по ринку,
Вишукував дешевинку.
Раптом глип: іде Балда,
Все навколо огляда...
Піп його до себе кличе,
П"ятака у руку тиче:
Каже радий, що знайшов,
Йди до мене, каже знов...
А Байда відповіда:
"Ех ти, попе - борода,
Я ж недавно перед святом
Став ученим кандидатом!"
Піп коли все це почув,
Привітати не забув,
Запитав, може по блату
Він попав у кандидати...
А Балда відповіда:
"Вже друкується в друкарні,
Мій великий реферат:
Як чортам чортів давати,
І дурити чортенят!"
Звідсіля мораль гостренька,
Наче шило вигляда;
"У науці час від часу:
Візьме й виткнеться Балда!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995884
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2023
На весіллі кум з кумою
Точать тралі - валі.
"Чому, куме, як на винах,
То блищать медалі,
А на пляшці горільчаній:
Сіренька наклейка?"
Кум говорить: "Тут глибока
Схована ідейка:
Як вина хтось вип"є чарку,
То ефекту мало,
Розглядатиме наклейку,
Чи зроблено вдало,
А якщо він горіляки
Добру чарку вип"є,
То художество найкраще
На нього не вплине!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995819
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2023
Спалахнули вогні електричні,
Вечерова розсіялась тьма.
А вогні ті такі екзотичні:
Це Долинська моя степова...
Я радію: все гарне довкола:
І садки, і степи, і поля,
І алеї, стежки, і дороги,
І дощами умита земля.
Краєвиди навкруг пречудові,
І кургани, й трава запашна,
Велич вулиць у квітах казкових:
У Долинській така є краса.
Тепле літо і в спокої осінь,
І незвична тут завжди зима...
І повітря, і вранішня просинь,
І найкраща в Долинській весна.
Тут і люди живуть пречудові:
Бережуть, що природа дає,
І працюють, свою творять долю:
Все це місто чудове моє...
Приїздіть,всіх запрошую в гості,
Ви полюбите місто моє,
І отут, серед квітів казкових,
Ви відчуєте щастя своє...
А якщо в когось з вас негаразди,
Тут поможуть вам всім залюбки,
І житло вам дадуть своєчасно,
Зрозуміють, як сестри й брати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995733
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2023
Повернувся хлопець бравий
З армії додому,
Та й розказує про службу
Дідові старому:
"Не страшний ніхто нам, діду,
Маємо ракети:
Ті, що ціль накрити можуть
На краю планети.
Видають нам, коли треба:
Карту, на которій
Видно води океанські,
Тобто акваторій.
Ми наводимо ракети
В ті місця заочно,
Запускаєм і влучаєм
Ідеально точно.
Дід радіє, як дитина:
"Козацькому роду,
Як казали предки наші,
Нема переводу.
Можу, синку, розказати,
Тільки по секрету:
Колись були й запорожці
Зробили ракету.
Як за море повтікали
Кляті супостати,
Козаки їх із гармати
Не могли дістати,
То взялися за сокири,
Довго гріли чуба,
І ракету змайстрували
Із товстого дуба.
Затаскали в ту ракету
Пороху сім бочок,
Та, направивши за море,
Й бухнули разочок.
Уявляєш, скільки лиха
Клятим наробили,
Якщо тільки на цім боці
Десятьох убили!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995510
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2023
Я живу у світі вже давно,
Хочеться всю землю обійняти,
І зігріти світ своїм теплом,
Жить творить і мріять, й працювати.
Хочу небагато від життя,
І не розчаровуюся в людях,
Не тягнусь до влади й визнання,
Просто я живу, творю й працюю.
Розумію я - бузмежний світ,
В нім степи, ліси і гори,
Синє небо й простір голубий,
І моє село в малім районі.
Промайнули роки золоті,
Хоч і важко дуже було жити:
Батько мій загинув на війні,
Мама вчила нас добро творити...
Спогади несуть мене в село,
Вулиці мої - моя колиска.
Дозрівало, як в степу зерно:
Сповнене надій моє дитинство.
Босоноге, в злиднях і журне,
І вогнем обпалене й війною,
Добротою рідних осяйне,
І таке прекрасне, й неповторне...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995435
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2023
Правилу слідуй твердому:
Ранок життя - освіті,
День - трудові великому,
Вечір - гармонії в світі...
Про сім"ю і себе дбай:
Ори, сій, врожай збирай,
І слабшому помагай,
Й про старих не забувай...
І знайди для себе друзів,
У своїй диво - окрузі,
І з сусідами дружи,
Помагай їм й бережи...
Нині вже дихає осінь,
Смуток охоплює душу:
Слякоть прийде і морози:
Все це стерпіти я мушу...
Я прошу осінь щоденно,
Щоб не тривожила душу,
І відчуваю буденно:
Все це стерпіти я мушу...
А ще війну пережити,
Треба мені і всім людям...
Війна ж усім нам приносить:
Болі, тривоги й неспокій...
Правилам слідувать важко,
Та ми терпіти навчились...
Час не втрачаєм даремно,
Й мрії у нас не скінчились...
Правилам слідувать вмієм,
Вчитись ніколи непізно
Нове шукаєм і сієм,
І почуваємось гідно!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995356
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2023
Будь спокійна, моя доле,
Тобі обіцяю,
Що не втрачу часу марно,
І не прогуляю...
Хоч далеко вже живу я
Від свойого краю,
Та думки маю святії
І я не гуляю...
Не втрачаю час я марно:
І пишу, й читаю,
І про тебе, рідний краю,
Я не забуваю...
І новин не пропускаю
У кожну годину,
І думками щодня лину
В свою Україну...
Я молюся щодня Богу,
За тебе, мій краю,
І тобі світлу дорогу
У Бога благаю...
А як зволить господь долю:
Літ мені додати,
Віддам тобі все, що маю,
Не буду й питати...
А як Бог мені дозволить
Вмерти на чужині,
Милосердя попрошу я,
Всій моїй родині...
Проситиму для родини:
І щастя, і долі,
Щоб лежала я в могилі
Спокійно й без болю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995222
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2023
Я спішу щоденно,
Край села могила.
Там шепочуть клени,
То могила сина.
Там шепочуть клени,
Квітнуть чорнобривці,
Чорно там і сумно
У його домівці.
Стою біля неї
В журбі і печалі,
Бо вже не вернеться
Синочок до мами.
Його вже не буде,
Цього не забути,
Все б віддала, люди,
Щоб його вернути.
Щоб знову почути
Його голосочок,
Тільки щось шепоче
Кленовий листочок.
Там шепочуть клени,
Чорнобривці плачуть.
Печаль мою й тугу
Тільки вони бачать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995166
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2023