| Сторінки (3/219): | « | 1 2 3 | » |
ще кілька слів про мох
про його уповільнене існування
про мізерні шанси врости в повітря
про спроби вберегти від застуди камінь
("камінчику, синку, застібни мох, застудишся") —
ти так довго ходила навколо нього
перш ніж зуміла мохом почути світ:
іржання пізньої конюшини
в трансформаторній будці джмеля
05.10.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027222
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2024
і не спиться вікну — бачить пошуки броду
жовтим жовклим ошматтям жовтневого ЗМІ,
незачинений я, і вода що заходить
містить докази світла — ламкі, непрямі
і не спиться вікну — бачить вітер і воду
і між ними туман — ні туди ні сюди,
і збирається бриж недовірливий вотум
щоб усунути місяць з поверхні води
крик пронизує крик, щоб йому залишилось
швами шепоту шити рибині губу,
й тільки риба-коваль не дається зашити,
відливає гачок для рибальських сердунь
і не спиться скляним — до склянистого тіку
дзеленчать деренчать на вітрах попурі,
і розходяться тріщини тріснутих вікон,
наче вуса кошачих мінорних порід
пам’ять гострим гребе, обламавши сон ребер
об терпіння води — і холодне і не,
віра в світлий кінець — ні, не так, так не треба,
треба так: віра в світлий, але не кінець
і не спиться вікну — чує подих і подих
що щезають так швидко, так швидко, так шви…
незачинена ти, незачинені води,
часом добре якщо
не затягнені шви
09.10.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025725
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2024
віє
віє
колеться вітер
бджолить
ходять ходором
ялинові руки-ножиці
сиплеться глиця
раптово даючи себе
погладити
годування з руки цикад
перемеленим звуком
розраджує вітер
він знає —
спокій це те що можна покласти
на ліве крило бджоли
не переваживши правого
опукле мовчання стовбура
опукле здивування роси
камінь як інша подоба гніву
холодного і тривкого
який може прийде по нас
як і ми по нього
а поки
кілька слів про вразливість
знов недомовлені
і крила бджоли тремтять
намагаючись не впустити
і зберегти
02.07.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025622
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2024
тісниться пшеничне море
радісно плещеться
нетерпінням проламані
циферблатні скельця росин
проставляється
летючою крапкою джміль —
над «і» ірисів
ґратується смугами на черевці
(за необережне поводження
з жалом?)
кінець прикметам —
крапля на дощ
сідлає ластівку
кінець мітології —
невразлива п’ята вітру
б’є навідліг стрілу колоска
тіниться
тіньова економіка
сонячного годинника
дощем заблюрений
джміль на квітці
розбиває собі чоло
об тишу в ній
море колосся плещеться
море колосся
море
на поверхні
кожного зе́рнятка
самотіє
пустельний ландшафт
09.06.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025621
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2024
не виглядай у дзеркалі моху
свої зелені роки —
світлофор серця не для тебе, вітре, ні —
переводь через груди ну хоча б от
крихкеньке відлуння з жолудя
яке шукає свій грім по батьківській лінії,
опиши мені подихом
шрами на найближчій корі
(оті що від годинникових
стріл і стрілок),
поки гадатиму на скільки нот —
щоб не вважатися плагіатом —
мають різнитися твій і мій висвисти
крізь мурашник
з порогів якого
відкривається вид на місяць —
з відбитим на всю голову світлом —
який пролітає мов наша молодість
фанерою над порізом
16.09.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025528
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2024
кує-не-кує —
а заново зібраний дощ
ляпасами отямлює маки
в яких завірусились зозулині луни
під право першої самоти
під безправ’я останньої
вигойданої важким сопінням
мов серце печерного звіра
який раз на рік
виходить із темряви
вбирає морду в маковий цвіт
і смиренно вчиться рахувати до ста
перш ніж нагримати
на зозулю
25.05.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025527
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2024
лише озброєне око помітить
експансію червоного на веселці
вгрузлій в розмоклу вирву
лише озброєне віями —
цим тренувальним знаряддям
для фехтувальниць на осиних жалах
найтонших які втім також
не зможуть проштовхнути
крізь талію піскового годинника
останню застряглу піщинку
одну за всіх
одну проти всіх
що вийшла за межі часу
на висоті падіння
як виходять за межі смуг
червоний колір веселки
а потім — жовтий
а потім — синій
03.05.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025487
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2024
ланцюг пробує зірватися з ланцюга
а яблуневий цвіт — наче покраяні
на дрібні шматочки бинти
розмотані одразу з усіх фараонів —
промокає собою ніч
в яку дефібрилятором блискавка
метається в пошуках
хмари у формі серця
і не знаходить
але за ці коротенькі спалахи
вдається розгледіти більше
ніж при повному світлі —
і ланцюг квилить
металевим тембром на всі чотири
ланцюг зміїться звивається
на волю проситься
ланцюг — з іржею на кільцях
від грозових сліз —
врешті таки вириває себе
із мене
а я — лишаюсь
08-09.06.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025486
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2024
я був псом який
стереже на мокрім асфальті
полегле тіло дощу
доки воно не воскресне
я був кульбабою край хідника
що сиво нагримала
на вайлуватого перехожого
я був нетлею легких звичаїв
перед лицем вінтажного ліхтаря
я творив заграву
розтираючи по небу слід
від чиєїсь губної помади
я був юним богом
що стояв по шию
серед косяків церемонних риб
в нерестилищі світла
накручуючи на пальці мов бігуді
пасма проміння
я був юним богом
з кипучим бульканням
в горлянці залитій
золотом мовчання
шукаючи хоч когось
хто мов панібрата
назве мене всує
і ще раз назве
і ще
20.04.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025374
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2024
де північ вказує напрям на мох —
на камінні яке причавлює
перекотиполе власної тіні —
там беззубість чиясь —
озброєна до зубів мудрості —
соломоновим рішенням
розкушує навпіл яблуко
й жодна з яблунь при цьому
не заперечує
бо сипляться кісточки з
шорстких колисок
аж похлинається ними вітер
здираючи врешті плач зі
стіни дощу
над перемоклим мохом —
мохнатеньким і благеньким —
з каменем на зеленій шиї
і смертельним передчуттям
життя
22.08.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025373
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2024
батьки-засновники
адамоєви спокус
виходять із затінку на сітківку
у повінь соку в утробах яблук
з почерствілою до опівночі
осугою денного світла на шкірці —
чорною печаллю фарбованою в блонду
яка залицяється мов рана до сестри милосердя
й атлант відпрошується
на п’ять хвилин у вбиральню:
потримайте поки якщо вам не важко —
а нам ще й як важко
з наших пучок вітри видоюють ніжність,
наші птахи тріпочуть крильми в фазі швидкого сну,
наші квіти прорізуються лише на камінні,
на голосах сушаться розвішаними
бліді поганки мовчання,
рапаві серця номінуються на шво року…
гей атланте ти бува не заснув там? —
плечі синіють,
несправний цвіркун заїкається,
вірші складаються наче списки
пропалих безвісти нас
15.10.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025300
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2024
сумний але синій —
з ластовинням
нафтових плям —
кит
заривається в мул
лягає на дно —
і там де лягає
риба-голка пізніш перевірить
чи дно відтерпло
медузне тіло води
загойдується до сну
і хвиля спить на спині кита
носом клює на рибалок
які рибалять самих себе
з коралами солі
нарослими на хребтах
у відкритому морі життя
омитому океаном
закритої смерті
кожен з них заперечує
що бачить кита
в дзеркалі плеса
кожен з них заперечує
тамуючи у собі
Йону серця
01.07.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025299
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2024
агрономи й аргонавти всіх країв єднайтеся
облиште міжрисові сутички за чистоту рису
засівайте чорнозем кігтиками апострофів
поки тіні ще не відкидаються від тіней
поки довгоносики світла ще сують
свої носи не в свою живицю
а живиця ще не думає про бурштин
під ранкові вправи пелюсток
під скрипучу йогу соснових гілок
для зміцнення м’язів радості і терпіння
за течією нахвоєного вітру
з близнятами звуку з роздвоєних
стеблин у формі літерок «у»
немов пророслими із апострофів
над силою земного тужіння
над глухими кутами для небажаних відлунь
покараних за спроби навпомацки
довести до друзок вікна можливостей
короткозорі скельця наших блудних домів
які вертаються повз остовпілих нас
і не впізнаю́ть
07-08.10.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025239
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2024
в краю покраяному до крайнощів
смерть води живе в порожнім колодязі
з округлою форми луною від гуку всередину
яка буде здатна станцювати навколо секвої,
довести до дзену мідяний дзвін,
оселитися в глухому бункері вуха,
з якого пострибавши на одній нозі
витрусиш її собі на долоню
прозорим брязким дукатом
за який можна виміняти лиш тишу
та й та тепер виросла у ціні
а тому скоро кинеш луну назад
у порожній —
як лоно старої косарки — колодязь
і перш ніж піти
може почуєш раптовий сплеск —
рожевих щічок новонародженої води
ніби лелеки у ній омили свої порізи
від шкаралуп невисиджених яєць
10.11.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025238
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2024
щось викуриться з нори грудей
вивернуте дзеркальністю назовні
на світелко мілітаризоване до спалаху
серед листя недосвідчених кольорів
де стирчать оголені цоколі суцвіть
напівпровідниками прекрасного
достеменні як сором тиші
застуканої в чужім саду
з набитими кишенями цвіркунів —
цими розмінними монетами звуку
для впадання вітру у транс
над гніздом великоднього яйця
розписаного павутинним пікселем
перед ти як воно перестукається —
й може трісне —
навбитки із дзеркалом і собою
10.09.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025149
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2024
стемніло яблуко,
зойкнула кора,
мураха стала дибки,
невикористані шприці бджіл
ночують в бомбосховищах вуликів,
спіть, ваша медоносносте,
колись пробудитесь
від прикладання пуп’янка або серця,
а поки шугають над пасікою
здичавілі садові ножиці,
клацають холодними іклами,
роблять мертву петлю над ґудзиком місяця,
відтинають уявним самсонам найдовші лози,
від втоми металу падають в землю,
живлять залізом корені й стебла —
тепер листя восени іржавітиме драматичніше,
тепер корозія розкушених яблук прискориться,
тепер кора дзвінко лунатиме від
мурашиних підків
під чотирма віршниками Апострофу
які розшукують нотний запис
на барабанній перетинці пугача
що чув як хтось хворий на тонкощі
наспівував: до ре мир
05.11.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025147
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2024
«в усьому винні
серця-попередники» —
мовило зозулине серце
на своє виправдання
виштовхуючи з моїх грудей
вже енне за ліком
під стукіт першого з них
кидав бедриків наче кості
граючи з протягами
в бродилки посеред скверів
з другим обертався
коло стиглих слив які репали
оголюючи під темною шкіркою
місячне сяйво
з третім озвучував
зарості шипшини
до хрипкості в голосі
з останнім шукав юду
серед 12ти апостолів ребер
поки невизнаний сливовий бог
в сліпому кутику зору
гепався на слизькій сльозині
радий що цього
ніхто не бачить
що ж ти накоїло
зозулине серце?
що робити тепер з тобою?
кому підкинути?
04.11.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025112
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2024
чуєш? зародки слів
на гойдалках голосових зв’язок
метляються над проваллям горла
ловлячи рідкі проникання
світла згори —
ковалями металевих приголосних
всепропальниками голосних
посполитими без речей
повіями що віддалися іноземній
заклиначами подихів
кур’єрами дихальних шляхів
наїзниками перебинтокрилих пегасів
метисами заримованої люкрові
регулювальниками розділових знаків
піднебінною знаттю
дзвонарями за підвішений язичок
вартовими надгортанника
чиновниками артикуляційного апарату
працівниками слиноканалу
вірянами друкованих та усних конфесій —
всі вони вислизають колись назовні
переносячи — порох за порохом —
вавилон мене
23.07.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025111
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2024
чи не буде запізно
коли теплична троянда —
навчена вірити в
гріховність кольорозмішування —
якось увійде після дощу
в спіритичний контакт з веселкою
коли випаде сухою закладинкою
з ветхої біблії у кутку
волошка яка жадала до посиніння
джмеля своєї сусідки
коли переживе власний запах
жасмин зі старечим
нетриманням пелюсток
чи не буде запізно
коли скінчаться
короткі історії квіття і смерті
а довгих не буде навіть у рукаві
ріки яка перелляється
з лівого в правий
як хитнеться черепашачий панцир
зі зрощених закам’янілих пелюсток
і вже вкрай обважніле серце —
мов нависла танталова скеля —
врешті розчавить на дні грудей
свого хробачка
06.11.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025021
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2024
немов каміння
вплетене в коси джерелець
так лиця — усіх своїх —
вплітаються в зоровий нерв
наносячись звідти де чорні ниточки
вздовж і впоперек перепливають
раптово розморгане око
чаїнками в молочному морі склери
які проступають наче контури літер
на зворотному боці аркуша — лиш на світло —
і я — ніби ота крихка самотинна гора
що ніяк не ладна вдячно вимовити ім’я птаха
осілого на порослих жерепом схилах —
марно силуюся обернути світло на мову
щоб перелічити нею вголос
усіх своїх
14.07.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025020
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2024
я бував там
де бджоли окрім останньої
розкладалися пасьянсом
у щільнику
і там
де мудрішав ніж
вишкрібаючи зі шкаралуп
горіхові мізки
я бував там
де тоншали пучки пальців
перед торканням
й не могли не тремтіти
ніби вуса крота
вперше вилізлого на осоння
я бував там
де стебла квітів
несли в собі людські голоси
й фіалка мовила так
наче їй фіолетово
а ромашка озвучувала сама
«любить-не-любить»
я бував там
де вміли вкорінюватись серця
і тахікардія зливи
з брадикардією мжички
сприймалися всіма
як нагоди для проростання
а потім вдома
ти жартома ставила
мені на груди ніжку циркуля
окреслюючи ним у повітрі коло
яке насправді ніколи
не полишав
і тоді
остання бджола з пасьянсу
летіла на серце
10.11.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024967
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2024
шепіт прискорений в крик
кількасот метрів протримався в сідлі вітру
поки той намагався роздмухати
місячне світло провалене у вовчі ями
повалити пам’ятник жука-бронзівки на квітці
здути краплину з віконця плеса
щоб клонувати з неї майбутній дощ
чи підкинути на шершаву щоку кори
наче підкидається з легкої руки
мова дитячої безпосередності у латину
де всенькі Рими ведуть до дороги
між серденьком і ковадлом
яку неможливо ніяк
ніяк
29.07.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024965
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2024
рибина викинута на берег
вперше пізнала спрагу
як вперше по-справжньому пізнав час
аркуш відривного календаря
в покинутій оселі
рибина повернулася з припливом
і розповіла про спрагу іншим
щоб ті боялися
щоб боялися навіть у відкритому морі
щоб ще з ікринок навчали цього мальків
щоб навіть перебирання синонімів
на означення спраги
було схожим на заковтування
морських їжаків
відтоді — подейкують —
така риба ловиться
не на рибальський гачок
а на тінь від нього
13.11.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024888
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2024
а ти роззираєшся навсібіч
ніби підбираєш краєвид до ключика
застряглого в загрудній кишені
поки нервово скаче по мові
віршник без голови
аж підсипається сон-трава
з-під копит у совині гнізда
і стікає з гриви лимонний піт —
у ставок із чаїнками ряски
й мереживною білизною лілій
що манить на себе місячне світло —
щоб ніч була тихшою,
щоб ніхто не завадив
чути як в задзеркаллі коропа
русалчина проява блукає
й шрамами на її фантомних підошвах
пишеться Євангеліє від блукавої,
й щоб відмичками ключиць
відчиняти навстіж запахи хвої
до найтонших ефірних молекул
від яких тікатиме вітровій —
з поривами до двадцяти маків в секунду,
з підкиданням йодних яблучних кісточок
у щитовидні вулики пасік,
з налипаннями мокрих равликів
до стінок неба
де повня висить
мов голова без вершника
а ти вчергове обертаєшся попід нею
з самого себе
на себе самого
08.07.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024887
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2024
пливи пливи
ти ж на дві третіх з води
хай з-під п’ят розлітається
краплями річковий сміх
бризкає в очі світлом з поверхні
як трепанований апельсин
хай на гачки кучерявих пасом
ловиться сонячна рибка
велика й маленька
хай ріка сама обирає свою течію
хай течія виховує риб
хай святиться ім’я води
хай світиться її безіменність
хай молитви сьогодні
будуть рибонадійні та водосутні
хай усі закінчаться на «рибінь»
хай хоч сьогодні не буде
так як було вже було було
як найчастіше собі буває —
коли свіжа шишка випадає
з кишені на сосновий паркет —
і не впізнає́
коли вода проминає занурені в неї
по груди наші тіла —
й лишається все такою ж холодною
11.06.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024817
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2024
небо замовчує
качиний крик застряглий
в задовгій рурці лебединої шиї
коли та вигнулася вісімкою
коли на шальку одного крила
падав дощ а інше — сухе без води —
втримувало рівновагу разом з
баластом важкого дзьобу
який не давав потонути у небесах
і перами які відстовбурчувались і
знов ховались наче ножі у піхви
і хтось нарікав — на кий щек нам
випав ізнов не лебідь а злебідь
що летячи поволі розмотує
прив’язану до лапки лебідку обрію —
ще одним тягучим річним кільцем
навколо неба невирію
26.06.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024816
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2024
підглядаючи крізь дірочки
в зрешетованих світлом грудях вірша
подібного тепер
до нічного неба в сузір’ї пегаса
я побачив що серце
насправді ковзке й тінисте
як ліс під час дощу
як мова в передпокої у мовчання
що серце насправді
гидке каченя
з довгою шиєю аорти
що в дійсності серце
взагалі не схоже на серце
і тільки отак збагнув
чому воно б’ється мов б’ється —
бо таким не можна не битися
таким не можна не битися
не можна не битися
коли болить
от що дізнався я підглядаючи
в зоряне небо в сузір’ї пегаса
схоже на зрешетований світлом вірш
де кожна зірочка цензурує по голосній
щоб все було зрозуміло
б*з з*йв*х сл*в
27.04.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024695
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2024
небо промерзає до пташиних кісточок
над хворим на амнезію маком
який запелющить повіки
коли згадає усе —
і внутрішньо переміщену осінь
з листка в листок
з пучки у пучку долонь
що сняться одна одній й
гинуть мурахи під шкірою
позбавленою взаємних дотиків —
і ластівку яка слинить конверт крила
й намагається просунути його
в прорізь блискавки
маючи на все про все лише мить
поки давно обіцяне післягроззя
знов відсувається
на невизначений
вірш
22.07.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024694
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2024
споглядаю
як не впорався наждак очерету
із затиранням берегової лінії
до стрункого послуху
як не впоралося сонце —
грубіянячи жаром в очі ріки —
із прасуванням
брижатої сукні течії
як попри все
прорізуються
прозорі й чисті
немовлята краплин
з неприборканої поверхні
й замість першого крику
мають перше мовчання
таке ж пронизливе і живе
аж риплять стопоряться
коліщатка літерок «о» —
два в слові «горло»
два в слові «голос» —
й випадає
з котрогось колеса
та сама забігана білка
лежить на спинці віддихується
кігтики сточені
сивина на хвості
ліс у ребрі
нарешті — думає — воля
20.05.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024616
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2024
вітер жонглював
кількома метеликами
поки не впустив одного
на вигострене перехрестя
травинки і промінця
без золотавого наконечника
пущеного для спалення привиду
легкого туману завислого
між найвищим крильцем —
мов запискою «протри мене»
на лобовому склі неба —
і отим що лежить внизу
між переливів зеленого у зелене
де неогранені поглядами
сльозини ранкових рос
ще самі не визначились спросоння —
є вони радості чи журби
22.05.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024614
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2024
якщо на початку вірша
дуло солов’я висить на гілці
то в кінці воно має висвистіти
щоб розчуло навіть грибне вухо
почавлене ведмежою лапою
і поки міцніше стискаються
одна в одній пелюстки —
брижі кори зростають до хвиль
формуючи течію
і я не знаю як це назвати
інакше ніж повінь дерев
з дулами солов’їними навпереваги
з ямками з-під звільненого коріння
до яких припадатиме вітер
заліпленими листям вустами —
і я не знатиму як називати це
окрім як плекання пам’яті —
а згодом з опалих оленячих рогів
пошириться білий шум
і чорний шум доринатиме з тартаків
і змучені вертатимуться дерева
замурувавши в гілках своїх солов’їв
і всі подальші спроби розмурувати їх
я не знатиму як називати
інакше ніж
сотворіння флейти
11.11.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024561
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2024
той хто живе в очікуванні стріли
ходить сутулячись
тамує дихання зачувши будь-який свист
щоб найщільніше зближались ребра
той хто живе в очікуванні стріли
не помічає як завелось
мінливе риб’я в росинці
яку мурахи гуртом запевнили
що вона озеро
той хто живе в очікуванні стріли
купляє на китайському ринку
кісточку нібито з повні-місяця
яка може дати плоди
що самі виповнюють
свою надкушеність
а тоді закладає собі за ребра —
але з неї зростають лиш два бур’янці
двоголовим дракончиком
менша голова якого зветься стрілою
а більша — очікуванням стріли
12.11.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024560
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2024
спитай у вітру родом із виноградників
скільки потрібно проміле кисню в крові
щоб підкоситися у траву
щоб викашляти під кору
павучка який вміє плести з нуля легені
щоб він повторив і тут —
над мурашиним ринком
де краплини роси — по гуртових цінах
де самотній мухомор щоб бути нарешті зірваним
мімікрує під серце з білими цятками солі —
їдкої і чистої —
яка проступила одразу за всі роки
повнись
шуми
зростай
узгоджуй з деревами
входження в їхню тінь
тотожне просвітленню
відгорнувши лацкан кори
три аладінову лампу стовбура три —
до рудих порошинок в повітрі
до першого вдиху у відповідь
до витання павутинної поволоки
тоншої — значно тоншої —
за все що рветься
14.05.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024485
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2024
коли сонце
страусовою головою
ховається в пустельний пісок
що в долонях розсипається
мов логіка сну по пробудженні —
рябок судомно махає крильми
щоб вигребти млу із неба
а все що в нього виходить —
не падати вниз
не падати — поки що —
в шурхотливі піски
по яких не зміг би
пройти безшумно
навіть привид в пуантах
не кажучи вже про нас
схвильованих і вразливих
бо йдемо на відлуння
своїх же слів
бо з дірявих долонь
майже все просипалось
а час мов мале бісенятко
грає із нами в піжмурки
і навіть буває — на мить —
спускає з очей
16.05.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024483
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2024
в безсонні своїм рахуєш
овечок сивих кульбаб над ланом —
де надламуєш корінець і
бризкає в очі невсохла пам’ять,
де вишкрібаєш світло
з траншейних ліній долонь,
трофейний вітер
волочиш за спиною,
сповідаєшся в розвішані
вуха лопухових листків
з локшиною гусеней на них
і слуховим апаратом
налиплого равлика —
що тут забув ти і
що шукаєш —
може мауглі серця
поцупленого з грудей
поки в безсонні своїм рахуєш
травинки з кожної із яких
витеклим оком споглядає роса
ніби тільки так
бачить усе
27.05.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024423
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2024
нічка
покладена на шальки зіниць
стирає межі нерівності
між бароко суцвіть і
бараками зерен в суцвіттях
навколо перегрітої вдень
каменюки з мігренню на пів голови
в косовицю з розсіченням суховію
до смужки м’ятного запаху
невловного навіть самому вітру
під вдих і вивих під вивих і вдих
кожного хто зважується розгледіти
як цвіркуновим сюрчанням просвердлюються
дихальні отвори в бадилинках —
а там де одного ранку косар не вийде
непокошена трава
переросте свою смерть
30.09.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024419
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2024
той
хто майструє човен в пустелі
найбільше з усіх
вірить у воду
подумки зміцнює дно смолою
з розплавлених спекою зіниць
вичерпує з човна долонями
пісок і патьоки світла
сняться йому
заломлене сонце
що править на глибині
електричними скатами
перетворені шрамами
на мензурки зі шкалами болю
китові серця
сниться йому майбутній син
що всміхаючись плаває
на швартовій пуповині
в утробних водах
а коли чоловік прокидається
сльоза солона як мертве море
омиває береги погляду
виштовхує на свою поверхню
вдячність
легшу за воду
і тоді розуміє він
з чого усе почнеться
і якою буде
остання крапля
09.11.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024364
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2024
загадуй бажання — вітер розмахує
чарівними паличками бабок
і хилитаються тіні від каштанів
ніби заколисуючи в собі найтемніше
й я входжу по черзі у кожну
а їм від того ні темно ні ясно
веслую в повітрі руками
але маю лиш по недолистку
на кожному з передпліч
прагну достукатися
до глухонімої кори
дятлом серця —
та лиш короїди тікають першими
й вітер над головою розмахує
сотнями каштанових булав
жодна з яких не має
справжньої влади над
власним падінням
і коли стрімголов
мимо проносяться спарені бабки —
блакитна із жовтою —
на задній стінці горлянки
збирається вже на вірш
25.06.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024362
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2024
миттєвосте —
за яку вислизає тепло
з-під знятої шапочки жолудя —
розщепися заячою губою
сядем на краєчку твоєї розколини
звісим ноги пошарпаєм потічок
який годі назвати
не набравши в рота води
не затримавши якнайдовше дихання —
як тоді коли намагалися
задмухати нетлю
на яку позліталися ліхтарі —
і як врешті вимовим його ось так —
проти течії мови —
куди потому метнеться луна
не керована більше фізикою?
котрий розхитає камінь?
з яким милосердям
розхлюпає тут усе?
08.11.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024284
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2024
деревоконі
зелено-брунатні масті завмерлих кленів
з протезами бабчиних крил у гривах,
з підкірковими спогадами — на вагу роси,
з мріями листя про визволення побратима з
полону канадського прапору
коли восени рвонуть якнайдалі
й може комусь із них пощастить
залетіти замість канави в поштову скриньку
і хто б з місцевих не розчахнув її —
буде певен що лист
надійшов саме їй/саме йому
лиш від того/ лиш від тієї
а механічна цикада в будильнику
реготатиме над кожним точно за розкладом,
а в кожну клітинку тіла підшкірний холодок
нерозбірливо вписуватиме найважливіше,
а в Міненергетики закликатимуть і надалі
тримати зарядженими повербанки
поближче до серця
29-30.07.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024283
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2024
нічого з цього не буде:
ні мисливців на осінь не-
розділеного мовчання
коли воно стає золотим
ні мисливців на вітер
які з пустими сачками легень
підкрадаються до рози вітрів
але та паморочить їм альвеоли
й навертає до себе у віру
аж п’яніють від надміру кисню
косяки червоних еритроцитів
ні мисливців на дощ
які з пустельними очницями
вичікують коли той
зависає над калюжами
спантеличений ніби привид вандала
що випускає молот з руки
перед надгробком із власним ім’ям
нічого з цього не буде —
а тільки осінь і дощ і вітер —
як любовний трикутник
з порожньою серцевиною
а тільки пущений бумеранг
найближчого до серця ребра
що в довгім польоті
забуває куди вертатись
04.06.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024229
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2024
ось так це станеться:
злива ввімкнеться великим напором
щоб жодним жучком не змогли підслухати
як відбувається бартерний обмін тінями
між лисицею й сосною
і коли ми оговтаємося одне від одного
ти перша помітиш як по землі
шмигає то тут то там деревна тінь
роздряпуючи глицею глевкі
надкореневі пласти мовчання
щоб здійнялося одночасно
все посивіле поле
в кульбабовий вирій
пухкими кокаїновими доріжками
перед роздутими ніздрями вітру
що нюшить нашу з тобою поєднану тінь
мов торопка вагітна лисиця
готова вже розродитися
трьома осінніми
13-14.07.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024227
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2024
ну і нe чуй собі
ну і нe чуй —
поки вона —
з високою нотою в імені —
ставить назад за кожного
чорні свічечки насінин
в спорожнілий підсоняшник
який шукає куди подівся
один летючий голландець
що наобіцяв йому
портрет з відрізаним кошиком
а лишив лиш рухомий
жовтий ескіз у денному небі
де закатований світлом кажан —
різьбяр алмазного звуку —
взявши високу ноту пищить
мов несправний слуховий апарат
у єдиному вусі
one Бога
05.07.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024147
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2024
вітри — на ринви покарані —
стугонять з металевим прононсом
ніби йоги коли ворочаються
на голках у своєму серці
в ніч що всиновлює гострі тіні
над півзарослою пуповиною стежки
зі щілинною смужкою світла на ній
(мов розстібнулась подихати темрява)
і з пульсом на сонних стеблеріях трав
що кочує у безвість
де томляться дотики
які ми заборгували
й не можем сплатити —
мов теляча ніжність тополиного пуху
недоречна і неприкаяна
в часи бавовни і глиці
23.09.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024074
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2024
робінгуд вітру
зриває перстені шипшини
і роздає направо й наліво
верба вербує вербу
стежити за водою
де соми-сумоїсти
вовтузяться у намулі
за місце під тінню
а дівчина всі свої корені
ще тримає в собі
чекає слушного просвіту
для вкорінення
і колує печаль
по орбіті навколо неї
щонеділі проходить
в максимальнім наближенні
до серця
скоро дівчина
лишить одній із верб
печальну орбіту
припинить спроби влізтися
попелюшковою ніжкою
в інфузорію-туфельку
взує кросівки
влізе в сліди від вітру
піде за ним
02.07.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024073
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2024
опале листя сохне по дереву
скручується совиною шиєю в
напрямку невизначеності,
одинока луна прагне відбитися
від долоні,
мох зі своєю
передчасною густотою
як завжди спізнюється на
пів каменя,
врешті шурхотіння —
це зів’ялий лісовий спів на
штучному диханні вітрів,
спорхує перелітний — і кожен змах
наче ляпас крилом по небу
за потребу тікати,
а камінь ще досі
на крихкому тепер осонні
пізнає́ ціну світла:
три перші дотики безкоштовні,
тоді — пече
30.06.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023943
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2024
лусочками кришиться вутла кора,
плющі набувають штучних хребтів
обвиваючи придорожні стовпи і знаки,
тіні відкидають людей,
вітер шукає поле в собі
(тінь од вітру також невидима)
змащує туманом скрипучі повіки,
кристалами солі де-де присипані
ковзанки світла на ранішнім листі,
відклеївся і звисає гострий краєчок
серпневої незворушності,
і в якусь непідробну для обох мить
до набряклого від вологи молюска
прилипає човник кори
27.07.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023942
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2024
от нам тепер недитячі ігри:
мова хвилюється раз —
і з кожним мовленим словом
котиться вгору-вниз
по схилу горлянки
сізіфів борлак
мова хвилюється два —
і ходиш з зав’язаними очима
бо так легше почути
як крізь рурку хребта
заземляється блискавкою
крик престарілого птаха
якому відмовлено
на вході у вирій
мова хвилюється три —
віршем — завмри
02.07.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023819
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2024
кажан
кульгавий на одне крило
тавроване сонячним опіком
свій серед чужих
прочанин печерних світловин
вловлює ультразвукову
пісню камінців при
каліграфічному просочуванні
крізь них підземних струмків
які попри складну логістику
переносять затишне
зеленаве світло зсередини
водонапірних веж бадилин
розчервонілих троянд
вже готових до кровопускання
з таким піднесеним смутком
ніби вірять що каміння —
серед вапнованих пуп’янків
серед зів’ялих пелюсток ка-
жанячих крил
серед сталагмітів твоїх і
моїх легень —
перш ніж змовкнути
виспівається досхочу
тонко
пронизливо
на всю темряву
тавровану нами
14.05.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023761
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2024
навіть алмаз
з найтвердіших родовищ
не вийшов би на двобій
до перших подряпин
з уламком рамкового скельця
прилеглого до родинного фото
де чийсь чорно-білий прадід
всміхається від з’яви за кадром
райдуги в калюжі бензину
під час веслування в ній
китовими ребрами
морозивних паличок
затиснутих в дитячих руках
з перебивними тату черепів
від прикладання до шкіри
півсонних бражників
сп’янілих від запаху протомеду
в бджолиному черевці
з харакірі тонкого жала у нім —
мов одною пекучою смертю
одразу для двох —
як буває коли двоголова тінь
розходиться на він і вона
від гільйотини скісного світла
06.05.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023759
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2024
з висоти роздимлення
попелястому дятлу видно
свою тінь кольору попечених п’ят
майже кожного з ахіллесів прагнень
пробіглих по головешках ожинних зіниць
і безвісти зниклих між коренів
чагарників обмащених глиною
застиглою в формі звіриного крику
від якого схвильовано склиться
вітринна поверхня мовчання
аж ріже об неї губи
хтось наче дятел що всеньке життя
стукає в зачинені двері кори
боячись що одного разу
ті відчиняться в порожнечу
23.09.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023669
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2024
де не клюють будяки на рукав
де сивина кульбаби не діткнута —
там вітер можна переходити вбрід
запаху облавного лиса
по стежині не здатній
виструнчитися у флейту
перед отруйними зубчиками
кропиви — що марить
найтоншою шкірою
звіра з двома будяками на шерсті
й нервовими озираннями
через плече в минуле
на той коротенький —
на все про все —
сірниковий спалах
рудого хвоста
з усім його
беззаконням
ніжності
27.05.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023667
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2024
***
1
морщава мудрість кори
підмайстер’я долоні
спека бетону
завмерлий перед стрибком протяг
передбачення
переддотик
флейта оббита зміїною шкірою
отруйні для слів мелодії
антигравітація
якір повітряного змія
відгодовуй шовкопрядів
щоб не забракло нитки
виміряти бездонність
2
сухозлітна смуга
асфальт взявся сиротами
розстібнулися надкрила бедриків
порозлітались чорні ґудзики цяток
кров-утікачка
дефіцит подорожників
мариться мухоморам
хочуть як бедрики
непричетність до тиші
тиша до непричетності
у серця алібі
60 разів на хвилину
3
заколисані колеса
затерпла евтерпа
слово в посудній крамниці
осягання крихкості
висхле дерево
штучні легені омели
тополиним пухом обведено
місце злочину проти намірів
приголосна ангіна
кора до кори долониться
фібри дефібрильовані
післябачення
післядотик
08.07.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023601
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2024
подих перечепився за гілку і не летить
павучок нерозкритим парашутом самого себе
пускає нитку щоб не загубитись у власній тіні,
до сердитого виразу води кола на ній
міряються запамороченнями,
вже без колишньої пристрасті
грім і блискавка намагаються одночасно,
і тільки камінь не маючи вуст
шепотітиме безтурботно —
до першого ж порівняння
його із серцем
23.06.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023527
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2024
задирки на промінні,
перекошене обличчя трави,
родовід ламаних ліній
від долонної до берегової,
звуковий планктон проціджується
китовими вусами високовольтних,
вода потопає на дні вибоїн
з передчасним сплеском —
ще до того як її поверхню
торкне рука —
з тим же острахом
з тою ж пересторогою —
майже розуміємо
одне одного з півкраплини,
й листя шурхотить як совині сни,
й не спиниться на золотій середині осінь,
з переломами вітрів на гіпсах кори,
з переломами дотиків на долонях
Т.Я. 07.09.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023471
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2024
кульмінація кольору,
рудоборода іржа
стовбурових годинників,
букові кігті
вчепилися в щось
проти чого долоня плеса —
сама вичерпуваність,
а я хочу твердо дивитися
лісовому часу у вічі
проте він виміняв їх
на прозорість в роси
й морда його невловима
невизначена
але я все одно
хочу дивитися йому в очі
й тому шукаю
камінь і камінь
21.09.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023394
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2024
і де той вершник
в моховому сідлі на камені,
чому не скаче,
коли ламкий черешок
креше собою об запах сірки
(без жодного натяку на спалах),
а в щільникових склепах
медом забальзамовані
бджолині спогади — липові й ні —
про ще не зарослі тім’ячка
покритонасінних,
й не знати на скільки шарів
має розшаруватися
шмат сухої кори
щоб стати метафорою для вітру
який ішов на ви
а перейшов на ти
погладжуючи напханий часом стовбур
проти годинникової (як той любить),
й вушка передсердь нашорошені
потріскуванням на серцевих частотах
(а ось і натяк),
й моху мох намагається не наснитись
тому що мох
14.09.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023393
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2024
ветування корою,
поперекові простріли дерев,
крило по периметру
обмежується проваллям,
холодна зброя крику
горлом стартує а не закінчує,
добрязкалась кропива
до шумовиння на хвилях звуку,
увесь м’якуш був лише
подушкою безпеки при
падінні абрикосових кісточок
(нехай їхні тіні
ростуть великими і гінкими),
розходяться вже поволі
тазові кістки простору
народжуючи рудовологе передчуття
сло́ва яке починається зі здивування,
спогади озираються на своїх власників
стенають плечима подробиць,
у сирій коробці з-під сірників
за крок від себе
ризикує відвогнути
майбутній вог...
...а десь ще трава що не знала тіла
ні живого ні мертвого ні твого
24.07.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023323
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2024
мурашник сопить в усі дірочки,
на комірці заношеної кори
зібралися стовбурові клітини вітру,
долоня пастухом випасає пальці
на зелених стебельцях тендітності,
вівчар входить у свій учорашній слід
плечима і спокоєм —
і трава сколихнувшись на мить
повторює контури неповторності,
й подих — настільки тонкий — щоб
пройти крізь сивий каркас кульбабки
не розваливши і не роздмухавши —
кладу тобі на сонну щоку,
і скляну музику грає гірський потічок,
роздаючи на пам’ять
по уламку усім хто чує
17.08.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023322
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2024
крило без птаха
чи лише уявлення про крило
летить над лісом на синій шепіт
і трава заштриховує дно повітря
щоб м’якше було приземлення —
м’якше й бездонніше —
і гнізда ущільнюються внизу
і прямовисно зирить шафран
крізь росину в кілька діоптрій
і погляди скубуть по перу
для прихованих в зурнах стріл
котрі наважились тріснути
щоб по днк серцевин дізнатись
про отчі дерева з яких тесались —
а там де просіками вирвані
заключні сторінки лісу
буває немов проступає й
дочитується кінець —
по губах чебрецю
колихких на осонні —
бентежний та світлий
19.01.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023238
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2024
я клякнення, я корок, я кора —
я дятлом гравірований Коран,
я зроговілий подих вітровіїв,
я все, що стовбур зміг відколи мріяв,—
введе мені ще дозоньку оса, —
і те, що сконденсовано-пекуче
на все дупло (чи якось ще) озвучу
або нехай озвучить все роса,—
три покоління за одним листком
зібрались, розпрозоривши геном,
неначебто перевертні некривдні,
бо в пару обертаються опівдні,
коли вже шості чи то сьомі півні,
коли вже я не те щоб і кора,—
а біль, що прикидається корою,—
теши хоча б на дрова, неоНою;
як бризне в очі світелко із ран —
насуне дятел шапочку понижче —
і так не буде чути навіть тиші
08.06.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023237
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2024
вуста з корицею
розкришеної цеглини
знають все про розмурування
абрикосових кісточок
просипаних за комір вітру
повз красу закінчення
джмелиного лету
на моторній ноті
в студіях жалопису й
кленової хіромантії —
з виведенням рівняння рівності
коли на поверхні плеса
тіло риби і тіло каменя
озвучується однаковим сплеском —
з виведенням рівняння
відданості й ностальгії
коли розмокла зелена барва
долає межу листка
проте лишається ним назавжди —
з тихим введенням
світла у рівновагу
коли все перелічене
тоне в нім — а воно у них —
без розділового знаку обрію
в пунктуації нероздільності
і свободи
25.05.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015018
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2024
ось і надія —
тоншає шкаралупа
під поглядом ізсередини себе
що вже гортає хмару за хмарою
з топографічним вростанням променів
в піднебінні вигини листя
замаханого махати услід усім
чорнявим лебідкам сяєв що
зго́дились перейняти дрес-код зіниць
на розбитій дорозі котра вже сама
заблукала у тих хто її долає —
поки хлорофіл судомно майнить
біткойни кисню
і мов хробачок всередині хробачка
ворушиться тихий яблучний біль
і чиїсь прикипілі вуста
своїм соковитим обволіканням
прощають і відпускають
яблуку червоточини —
вперше але й востаннє —
ніби надія
й ніби водночас ні
18.05.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014717
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.06.2024
на чотири сторони світла
так легко було піти
чотири тіні тепер за спиною
всі — твої
мов темні пройми що кліпають
незамкненими в собі дверима
мов джини
накликані з попільничок пнів
повних недопалків світлячків
мов чорні спогади
випарених кульбаб — розчинних у
власній пам’яті про падіння вгору —
поки не стане навіть її —
а буде тільки пам’ять про пам’ять —
прозора наче роза вітрів
покладена на могилку кольору
в якусь чергову річницю
розшарування райдуги
на чотири сторони світла
так біло було піти
чотири тіні тепер за спиною
всі — твої
але ж — правдива жадоба —
з якою злизує сіль з граніту
довгий прісний язик ріки
але ж —
між корою та спіднім стовбуром
тоненький прошарок повітря
рятує їх від звикання до
гостроти обопільних дотиків
але ж — ти
і чотири колосистих
промінчика у кишенях —
істинно: теж — твої
21.04.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014419
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2024
ще кілька дощів —
витріщаються вікна —
фотопастки пташиних
зіниць вихоплюють
злети й падіння роси —
тремтливої — наче дізналася
про існування скла —
тримайте тепер її семеро
кольорів —
ще кілька дощів —
і совине пір’я стає корою з
підвітряного боку терпіння
і промоченим горлом
земелька вискрипує
на зубчиках корінців
і дзеркальність калюж
не транслює наживо
перехід обрію на червоне —
ще кілька дощів —
язиками мурахоїдів —
цілуватимуть приспаних
мурашиних королев
і трава зачинить стежку назад
і мов цирульник цвіркун
гострим надкрильцем бритиме
густину дотику
вологих стебел до стебел —
ще кілька дощів —
упродовж яких
переосмислення свободи
розбиває цівку на краплі —
ще кілька дощів —
й переповниться
пусткою
порожнеча
06.05.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013549
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2024
равлик
здається звалив на себе
більше ніж може винести
відстань йому
вимірюється подорожниками
від ранку до ранки
його мушля фонить
випадковому пуп’янку
з абсолютним слухом
його ріжки —
мов грамофонні голки
заїжджують платівку світла
завше один удома
завше непроханий гість
вогкенько сунеться тільце
наче оплакує власний дотик
як це — чути як хвиля
виховує берег
знаючи що не доповзеш?
як це — коли твій слід
зникає услід
за твоїм зниканням?
як це — бути свистком
для когось такого
невидимого як вітер?
не питай мене равлику
не питай
27.04.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013548
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2024
тонко ж
дупла зашиті хрестовиками
з ризикованим хистом павутин
обіймати навиліт вітер
навіть поривчастий і такий
що йому не відчинять жодної скроні
швейцари механічних зозуль
поки до пульсацій шибок та жилок
гадаєм якими намірами устелений
шлях стебелини всередині каменя
з глибини нерозуміння
посліпленістю в сто кротів
заради зеленого сплеску вдосвіта
коли рулонне листя розходиться
на межі пригадування світла —
як пригадування слівця
перша літера котрого
вже злапана пам’яттю —
а потім
краса влучає
в очне яблучко погляду,
павутинка силується
порвати з минулим,
бджола вишукує
розум квітки
щоб врешті-решт
з нього
зійти
20.04.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012480
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2024
розгледь його
вимовляй
йому теж дубіє язик від
танінів кори
його рот це також майже поріз
майже лінійний просвіт у
чорному просі
він знає
як проймає до хвостових
нефільтрований від
комашиних домішок вітер
як ночі стеляться в гніздах
копіювальним папером
для зняття дублікатів птахів
до запертого вирію
як світло на задніх лапках
безшумно ступає по
дощових хробаках —
й ті звиваються
від невимовності
як навіть стиснувши в дзьобі
не схилити так небосхил
хоча б над однією
кульбабою перед стартом
щоб їй вдалося
його крило — це про змах і промах
про пе́ра навиліт
про торкання порожнього
розгледь його
вимовляй
дятел таїться
за зливою свого стукоту
13.04.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012141
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2024
вітре-не-вітре
дай відчути твою полегкість
з якою сиплеш на солончак свої рани
витрушуєш з килимків моху
поцуплені ними луни
дай пізнати безвинність дубової
діжечки невідкоркованого при падінні
жолудя
дай порадіти туману —
непрозорому умислу
запотілому дзеркальцю —
над зубатим вискалом вжаленої кропиви
(бо дихає!)
дай порахувати сироти які
проступили на нічній шкірі
вгадати в них сузір’я тривоги
стерти його теплим дотиком
дай летіти на феромони бузку і безуму
дай знімати пінку над киснем і воднем
дай летючої риби (без пірсингу в серці)
дай наснитися цим глухим і
незрячим яблукам —
майже ввімкненим у саду
ніби пані вольфрамівна
протяглася крізь червоточини
під солодким склепінням
дай вкладати камінну бруньку —
новонароджену —
на перші її ваги —
важити плач —
дай
06.04.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011458
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2024
до світла на плесі
прив’язується
важкий кулак
рахує — розгинаючи
терплі пальці:
ось мізинець
точений мов цівка дощу
яка накрапаючи чинить
візерунковий одрук
по склу та бруку
ось вказівний —
може вкаже на камінь
всередині якого вже те́пло
ось великий
завалюється набік
як завалюється алкотест
бузковим подихом вітру
ось середній —
довгий і випростаний
наче хобот ринви
без слона в голові
ось підмізинний —
золоте кільце з геометрії
за вписання серця у серце
світло на плесі тримається
не тоне
замість важкого кулака —
легка долоня
01.04.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011051
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2024
тремтить віконне скло
в спробах набути течію
лункість нічних вулиць
готова прочинити
семилисник звуку
готова розділити з нами
його тягар
мильні бульбашки сміху
видуваються з губних
дірочок від гачків —
дута свобода
покотиполе на ланцюгу
поневірянь
теорія великого вибуху
не вкладена в кульбабовій
голові
роздимається
п’ятилисник шурхоту —
вільні падіння простертих рук,
бродяжа нитка ліхтарного голосу
просилена крізь совине вушко,
розходження швів накладених
голками секундних стрілок,
течія віконних уламків,
друге оскління ріки
самотня риба на дні
переходить себе убрід
тоне в районі серця
б’ються неонові вивіски
в ім’я звільнення кольору
ми пливемо — наввиринки —
чергуючи вдих і вибух
30.03.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010829
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2024
гамселить кулак по повітрю
то тут то там —
може колись
і почує стукіт
у двері оббиті синьою ржею
де прищемлені птахи поривань
давно вже просяться впасти
але не можуть
натомість падає дощ
лишаючи гальмівні сліди —
доріжки насиченіших
відтінків на листі
й когось вигулює час
на довшому ніж зазвичай
повідці
скидаючи
цвіркунів і цикад
до заводських настройок
плетучи
павутину із брів
лягаючи
на перші шпальти кори —
одразу глибокі
одразу споріднені
там протяг дверний
страхує від безруху
за кілька птахів на рік
там той хто не спить
намагається
розбудити будильник
23.03.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010828
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2024
я флейта
я наслідую вітер у голові
вмію вибивати кобрам передні
в моїй аорті вчиться плавати кров
я флейта
я раптовість затерта до дірочок
я оббита річними кільцями нот
часом тяжко соплю
немовби їжак
наколений на торішні яблука
я флейта
маю з одягу лиш подих на спині
теплий і змінний
своя серед своїх в очереті
слухаю як течія дзвонарем
смикає за рибину
я флейта
я знаю все про порушників тиші
про монетизацію сутінків у зірки
про існування пальців які ще
вагаються між долонею й кулаком
я флейта
я спусковий звучок
я...
16.03.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009340
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2024
коли
розстелившись у повний зріст
помирає призахідне світло —
вітер криміналістом шукає
в нього під нігтями
тіні камінних метеликів —
так завше було —
чим тонша в прожилках синь
тим прозоріше плеск
тим чутливіше калібрується
рівновага простертих
від себе й до себе дотиків —
поясом долонних уламків
без сили тяжіння назад до рук —
звільнених чи відлучених —
ніхто достоту й не скаже
поки сам не зачепиться за живе
світло що мружиться від
світанкових вікон
де дерева більше не держуть
себе в гілках
де яблуко обирає собі вуста
де колоссям рудим
колосіє іржа
на тупих
покинутих
лезах
09.03.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009339
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2024
а камінь — здавалося —
не повів і бровою моху
коли шиби злетіли у вирій
змахнувши скляними крилами
не знаючи на скільки уламків
їм ще належить розбитись
для входження в нього —
поки стебла просили у моху
їм простити провини росту
не вглиб а вгору
й не дати задихнутися від краси
тромбами нерозквітлих
утробних пуп’янків
щоб у якесь — ще засклене —
віконечко часу —
між дотиками медових вітрів
і облітанням загуслих дотиків —
розкласти своє життя на своє і ні
як розкладені по поличках
бджолиного черевця
світельця і тіні
03.03.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009288
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2024
коли заблукає в повітрі дим
птах позичить свій голос воді
й та під тишею битого міста
доведе до нявчання плямистий мармур
з розгортанням всередині каменю
краси наввипередки із крихкістю
скляних склепінь босих ніг
об які вдарятимуться позірні
метелики на ланцюгах бадилин
поки вода не верне собі переплеск
на тоненькій синій межі
між розхлюпаністю
і плином
25.02.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009287
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2024
заростає
шовковий шлях хробачка
й під кесарів розтин яблук
зернятка скидають із себе
окислені панцири м’якушу
коли запотіває від подиху
скляне уявлення про безпеку
і до його розпрозорення
чи встигнемо ми відчути як
брязкає в кишені вітру бджола
відмичкою замкненої шипшини
гострішою навіть за передчуття
заваленої набакир перелітності
де кожний помах крила
ламає блакитні кісточки простору
і все що сиплеться й випадає нам
проходить крізь нас отак
як проходить сонячний зайчик
крізь долоню свого ловця —
не набуваючи її контурів
доки не повірити
в протилежне
24.02.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009180
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2024
де очниці гнізд
обмінюються скалками
де торф і бурштин бережуть
спадщину невиправданих і
виправданих передчуттів —
там на денцях вертких потічків
нечутно рояться білі камінчики —
мов шліфовані рояльні клавіші —
по яких навшпиньки біжить течія
не озираючись навіть на квітку
що скрутивши коріння колесом
рушає собі на пошук краси
а хтось ще підписує
вустами по вітру
холодну угоду нерозголошення
про дтп між джмелем та краплиною
важкою і впертою
за якою підуть усі дощем
спроможним зіграти наново
на придонних клавішах потічків
воду радості
17.02.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009179
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2024
гостро тече ріка —
цей заломистий корінь
горішнього синього —
вже не навчаючи нас
взаємної ввічливості —
щоб ані рибини з вуст
не пало дарма на берег
де стигле каміння —
мохом навиворіт —
до світу мудрішає
де скаляться рекламно білі
ікла ромашок до
відкритих кордонів печалі
де перистальтика деревної кори
робить непрямий масаж серцевини
під розмикання вод відбитком стопи
розмокання крику до плеску
розмитнення жменьок інакших вітрів
поки наша ріка —
як на зло вже давно —
тече без права на плесо
03.02.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009098
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2024
червоніють на подорожниках
кнопки виклику милосердя —
дихай поруч і не гадай
скільки мають вдихнути легені
щоб стати згодом
дитячими споминами для вітру
який розхитує прогоничі конюшини
наповнює макітри кульбаб —
наче порожні газові кулі —
й може тому здійметься колись
літай-килимом моріжок
з подорожниками для
промокання заграв
і перш ніж впаде зобачимо
в поперечному зрізі простору
милосердя глибше за спрагу —
коли раз на кипіння рос
брунька води —
синя й неврівноважена —
позначає на камені
місце майбутніх вуст
27.01.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009097
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2024
лещата стискаються —
й від самої думки про це
тріщить каріозна вежа
зі слонової кістки
лещата стискаються
й чагарі задля втечі
виривають з себе дорогу
що зневірилась в кроки
лещата стискають
обрії обриси ос
хвору на камінь косу
лапу сумного звіра
зі звіром в зіницях
лещата стискають
бростки на підмізин-
них корінчиках лип
змійок раптово видов-
жених рукавів
очі долонь
заплющені наглухо
лещата стискають
коропа кригу дзеркало
випалі полиски та імлу
дзеркальні уламки —
щойно народжені
при стисканні
лещата стискають
своє віддзеркалення
в кожнім з них —
і так потрапляють
в його лещата
21.01.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008996
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2024
колір річкової радості
розширює світогляд зору
намивних камінців
що впускають у себе хвилі
стаючи мушлями
чекаючи на прикладене вухо
яке прогуде для них
оскаржуючи тишу
спіральною вишуканістю
рози вітрів і рози вирів
призначених для різьби
по повітрю та плесу
прозорих знаків зникомості
під які мімікрує на мить
незникоме тривання —
аж ніяковіє водне дзеркало
перед квіткою
а всі хто пробує
прозирати назовні з нього
очима ріки
бачить щемку
незворотну
течію берега
16.01.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008995
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2024
осягати
зимову розгубленість
можна лише повільно —
ніби цмулячи крізь
відламану кактусову колючку
вогкість зі снігозубого вітру
який змушує зустрічні берези —
з порожніми шахівницями кори —
переминатися з гілки на гілку
а нас — з ноги на ногу —
немовби в пустих намаганнях
вкоротити собі тінь
поки зимова розгубленість
сама повільно нас осягає
й ні шестиструнне коріння
ні сплеск п’ятиструнних долонь
вже не спроможні
на детонацію пізньої горобини —
утробних червоних дракончиків
які висолопивши полум’я
протягнулись би при падінні
трохи далі за пам’ять снігу
трохи ближче за сміх води
13.01.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008918
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2024
вода — родом з синього лігва —
тримає долонями два береги —
стулки несправного ліфта —
порослі вербою чия кора
давно не припудрювалась
пилком одноденних метеликів
маскуючи тріщинки наче спроби
пролупити із себе хоча б якесь
найпримітивніше очко
здатне лишень відрізняти
світло від тіні та рух
позірного заклинача кольорів
під час викликання зеленого
над лігвами бросток
поки над лігвом чорного
й далі без перемін —
молитимуться як входитимеш
боятимуться якщо вийдеш —
і дорослішає темрява в кулаках —
скоро стане запізно їх розтискати —
над несправними берегами
де вітром просвистуються
мушлі висохлих равликів що завжди
лишають по собі двері відчиненими
а те що збирається потому на свист —
то тільки пам’ять
тінь від туману
подих води
вода
07.01.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008811
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2024
знаєш про що натякає
шумування молочної кислоти
в гортанних м’язах зозулі?
налийте і нам молока —
з порожніми жбаниками
простуємо крізь прибережний ліс
позначений штрих-кодами хвої
які не відаєм як зчитати —
налийте і нам молока
ласкавим наповненням порожнечі
успішнішим за зусилля
росин милосердя
пришвидшити осідання
у затонулий на березі човен
задивлений в блискітки на воді —
сліди того як важко і рвано
щодня віддирається
світло від плеса —
а ми все ступаємо через ліс
позначені штрих-кодами вій
які вже мало кому зчитати —
і хтось вже лляє нам молока
кличе молочними іменами
і тонко мовить що все буде добре
і грубо мовчить що все було до
17.12.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008707
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2024
хтось першим
назвав осінь рудою
й відтоді вона руда
збагачена ранами мов ураном
збагачена киснем —
до кисневого головування
до іржі на корі вірності
берез-чирлідерок
з помпонами омели
кисневий протяг
проникає в трюми під’їздів
і зябри поштових скриньок
викашлюють з себе
рекламні буклетики
про відпочинок в Анталії
кисневий бриз
поволі розхитує човен міста
сподіваючись що його серце
мов серце старого моряка
все ще стоїть на трьох китах
а ти мовчиш і цілуєшся
ніби киснеобмінники легень
працюють на повну лише для тих
чиї тіла як магнітики
притягуються своїм світлом
відштовхуються тінями
а ти мовчиш
бо за тебе тепер говорить
кут падіння сухого листка
до поверхні настрою —
незмінно гострий
09.07.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002236
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2024
Дубне різдвяний індик в формаліні,
місяць жетоном стає на дванадцять,
Санта нагайками електроліній
всіх рогачів мотивує до праці.
Важко пером докресатись до світла,
птах перевірить рефлекс піднебінний, —
сніг сипоне, а подумають: «квіти»
з яблунь, які не старіли корінням.
Може, тривога навпір іронічна,
гострий кінець заховала у вовну,
нині чи плаче, чи скалиться свічка, —
не розрізнити — однаковий вогник.
Лазить, тріскоче від хати до хати,
дехто ні іскри йому вже не радий,
дехто ж навчається колядувати
так, щоб мороз засвітився як радій.
Сіпає крильцем повіковим око,
ріже сапером у яслах проміння, —
не переплутай — зарадоньки Бога —
першим яке з них —
жовтеньке чи синє.
23.12.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002164
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2024
тільки затуливши вуха
можна почути
як шкрябає голос по темряві
мов ніготь по захисному шару
лотерейного білета
як стукає серце в невидимі двері
таке червоне — мов степовий ґрунт
під перебитою лапою звіра
таке вологе — як мох що проріс
на бетонній щоці
оберненій на далеку дорогу
таке незагоєне — бо не гоїться
так скоро й безболісно
як раптові тріщинки на воді
тільки заплющивши очі
можна побачити
як часом у відповідь
розвидниться на мить —
ніби хтось пихне із самокрутки світла
найтоншим променем
здатним пройти по венах каміння
озолотити бджолині жала
закільцюватись в трахеях шибеників
тільки заплющивши очі
можна побачити
як часом у відповідь
розвидниться на мить
і знов потемнішає —
ніби хтось відслонив дверне вічко
підглянув у нього
й не відчинив
01.04.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002029
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2023
пам’ятаю як дітьми
ми гасали поміж дерев
крізь тінисте гілля яких
все ж просочувалось проміння
тонкими закарлюками
лягаючи на чорнозем —
мов писалася світлова поезія
яку бракувало і зросту і хисту
відчитати — лише торкатися
заступати долонями ті ієрогліфи
в мимовільних спробах
допасуватись до таємниці
викреслитись із темряви
я і тепер ще роблю отак —
своїм обличчям напроти твого
15.04.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002022
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2023
хрипко розстібається блискавка
на воронячій горлянці
вивалюючи ще один голос
на зачовгану ожеледь тиші
де метафори мирного часу тепер
наче корови на льоду
вдруге за життя ламається голос
вмерзає в білий спокій зими
мов фарфорової коронки
денервованого зуба
мов сурогатної матері
що виношує не для себе
цей біль
сіль тепло й льодоруби
врешті виїдять до чорнозему їй очниці
й зелені змійки виповзатимуть з них
аж навіть витесана торік милиця
шокує раптовою брунькою
в шпитальній підсобці
й ми проситимемо і собі
хоч якогось підшкірного проростання
прочинення найглибших альвеол
для видихання невимовленого
й це буде час цинкування спогадів
час ніяковіння перед світлом
час синхронних перекладів
з мови тіла на мову тіла
тільки ніколи нам не протануть
не витечуть синевирами з очей
оті — особливі сніги —
з верхі́в'їв сердець
ми відчуваємо це
ми це приймаємо
ми вже непомильно впізнаємо́
кожного з колег по гортанному ремеслу —
за переломом голосу в типовому місці
08.04.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001958
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2023
1
в передчутті тиші
нічні голоси линули з темряви
ніби велетенської чорної скриньки
розбитого світу
ти силувалась окликнути їх
та вони пролітали повз
наче не існувало нікого з нас
а не навпаки
десь так само як ми стояли
пусті шкаралупини їхніх тіл
з вилущеною серцевиною голосів
і зі спин — достоту як в нас —
стирчали хребти з лопатками
мов напіврозкопані археологами хрести
щоб кожному було
як помолитися
й де повисіти
до того як вітер
мертвим птахом
впаде з плеча
2
аномально довгий лютий
проростає волохата картоплина серця
потребує пересадки
в тепліші груди
розсувають сніг квіти
з чорним порохом в маточці
мов перехресно запилені
фронтовим протягом
скручується в кулак
коріння дерев
тесаних на хрести й бліндажі
скручуються в кулак
пальці мов корені
від передчасного розсерцевлення
мертві не дихають до живих
мертві не дихають —
несе Галя воду
повні легені
передсмертний крик вітру
забивається в мушлю вуха
носити його відтепер у ній
ніколи не слухати
3
тут вітер
щодня розкручує
рулони світла
знімає й несе
відбитки наших облич
розтягує шкіру тиші —
до просвічування крізь неї
ребер голосів
витрушує
з роздутих рукавів фокусників
круків війни
має напрям і рух
невизначеність й вагання
свобода тут
помре миттєво —
від зупинки вітру
й осядуть на маки
непроявлені зліпки
наших облич
15.01.23; 05.02.23; 26.02.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001957
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2023
що як
оглухнути
осліпнути
затерпнути
для усього крім
птаха що засинає в польоті
несучи у дзьобі макове зернятко
гучномовця вітру
з якого вже лине
прискорене пташине серцебиття
подорожників
які прикладаються до слідів
тих хто пішов від нас і не вернувся
чи сполохаємо так мовчання
зазираючи в порожні торби
внутрішньо переміщених листонош
чи розпоремо обрій
вглядаючись в нього
як у внутрішній шов конверту
з якого випав і загубився
фронтовий лист
чи перепливанням лиця по лицю
викрешемо сльозу на поверхні котрої
як на поверхні ялинкової кулі
світ відіб’ється оновленим і незвичним
пам’ятаєш старі кімнати для прояву фотоплівок
з притлумленим червоним світлом
можливо отак підсвічуються зсередини
й камери наших грудей
теплим м’яким червоним сяйвом сердець
ці приховані в грудях світанки
ці вагітності світлом
так легко не помітити вчасно якщо
не оглухнути не осліпнути не затерпнути
для усього крім них
11.12.21
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999624
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2023
надувний матрац неба
висвистує фальстарти
для перелітних сторінок
великого тлумачного осені
який не читали але засуджуєм
і ти немов перед довгою темрявою
підфарбовуєш губи червоним
цілуючи розмоклу троянду
а троянда тримає схрещеними
мов пальці свої пелюстки
щоб все вдалося
бо крутяться голови рулетками
круг власних сумнівів
бо спогади плутаються
в часі та свідченнях
бо час відшаровується
кірочкою із ран
і лиш метелики-одноденки
утеклі із животів коханців
лигають до забуття
нектар в генделиках клумб
і вже вітри виводять їх попід руки
попід крила
одного за одним
у безмір ночі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999551
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2023
шшшарудіння в траві
шшшерехи листя
шшшурхіт пташиних крил
перемикаються мов частоти
несправного радіо
а я від учора шукаю
рожевий зародок мови кохання
передчасно зірваної
вітром із губ
для цього тепер мені слід:
відгорнути кілька шарів кори
прирівняної до тиші
якими повторно обросла
усім на злість
сопілка покинута у дровітні
змусити захлинутися
власним сміхом яблуко
надряпавши йому
соковиту усмішку
видресирувати
ведмежатко джмеля
щоб не штовхаючись висіло
у черзі до квітки
й тоді вже
вернуся знову
до губ твоїх
не з пустими губами
06.05.22
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999550
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2023
хтось жартома переназвав
птахів іменами риб
і ніби навмисно
зимове небо просипалось
сніжним планктоном
над міськими провулками
по чорній цераті ночі
ковзає місяць зі слідами побоїв —
чи впаде він розбившись
дзвінкою тарілкою на друзки
знайомим для наших грудей звучанням?
тримаємо кулаки
за повне розмінування
пташиних стежок у тутешньому небі
бережемо рештки
втертого в щоки проміння
чекаємо
поки червивий м’якуш перестиглого снігу
врешті не буде виведений
на чисту воду
а тоді —
хтось покличе риб іменами співочих
і ритмічним хлюпітом озветься йому ріка
і буде вкотре нас переназвано
на інший лад
іншою мовою
інших нас
12.02.22
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999451
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2023
спросоння
марно шукав уявну кнопку
щоб вимкнути гавкіт дворового пса
ранішньому снігу під кроками
теж заїло платівку —
зрештою все що не вимикається
робитиме нас сильнішими
як час
як біль
як рівне глибинне дихання
у флейту розщепленого
під серцем ребра
зимові дерева —
мов кістяки торішніх віршів
кожне мовчання прагне бути почутим
в кожному слові ніжність
застряг на початку ніж
нема коли розтинати ним шви
накладені хрестиками
на рани церков
нема коли прикладати його
до губ на морозі
ніби посвячуючи в лицарі
примерзлі до них слова
що встояли проти вітру
нема коли сумувати:
вже підтікають хмарні сховища снігу
мов холодильники
від’єднані від зоряних розеток
вже цей неритмічний капіж
не дратує годинникарів та педантів
вже внутрішній голос
присягнувся на правій легені
говорити правду лиш правду
й нічого крім правди
02.01.22
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999450
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2023
проміння в зимі охолоджується ще на льоту
ламає на кризі собі ключиці
сльозогінний вітер поколює очі —
сльоза замерзає також ще на льоту
ми вдвох ідемо тримаючись
під’єднані пальцями одне до одного
ми говоримо тихо й уривчасто
наче обходимо чорним ходом білу німотність
ми ще несемо за старою звичкою
нашу тривожну валізку пам’яті
ось з неї рине ота невитравна ніч
схожа на фільтраційний ворожий блокпост
де з підозрою вивертають кишені пам’яті
перевіряють світлини спогадів
просвічують груди інфрачервоним ліхтариком
на наявність серця
ось місяць з тієї ночі
навколо себе димить розсіяним світлом
ніби в нього влучили теж
ось — буклетиком у нагрудній —
медичний порадник при обмороженнях:
кірочку крижану із серця не слід здирати —
нехай сама
25.03.22
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999343
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2023
калюжі проступають на розбитих асфальтах
ніби мутна підземна ріка
шпигує за грудневим простором
сотнею своїх очей
я вглядаюся в обличчя хлопчаків
які гасають навколо калюж
мов шукаю своє дитяче лице
щоб попередити про стеження
щоб відвернути лихе
а вони не зважають на мене
лиш викрикнув хтось один
«стрибай із нами діду»
і мені так самотньо від того «діду»
а їм так весело
і ось вже і я перестрибую ці калюжі
разом із ними
швидше швидше швидше
наче це якийсь безладний танок
під гупання жилок
в ритуальні тамтами скронь
далеко не зразу але помічаю
які вже дорослі обличчя в тих хлопчаків
їхні залисини їхню сивину
я силуюся згадати і не можу
чому я тут для чого стрибаю
через калюжки талого снігу
поверхню яких заливає сонячне сяйво
а отже — єдина думка яку вдається вловити —
завтра після морозної ночі на цьому місці
під ногами хрустітимуть
кірочки світла
23.01.22
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999342
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2023
повінь відступає
лишаючи по собі у траві
розбите на краплі серце води
вербу посивілу впродовж однієї ночі
присоромлені водяні лілії
що почувають себе манкуртами
серед польових квітів
на притихлому березі
мокре листя сохне на вітрі
вертаючи собі дар шелестіння
риби скидають луску на металобрухт
передсвітанкова мла стоїть на порозі у світла
прощається з ним і перепрошує
перепрошує і прощається
ні
це не скло води заломлює
перше промінне світло —
це світло ламається
ділячись собою немов хлібиною
але печуть в животах
обвуглені корінці сонячних сплетень
але ниють лопатки застряглими лезами
але ріка це поріз краї якого
ніяк не зростаються —
спливає по течії баговиння
вертається проти течії каяття
10-11.03.22
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999276
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2023
вітер зализує язиками протягів
своє намозолене тіло
в повітрі застрягає розгубленість
мов чобіт в березневому чорноземі
метляються
обірвані лінії електропередач
ніби намагаючись запустити
величезне невидиме серце
а ти вболіваєш щоб їм вдалося
поки твій вчорашній погляд вертається
із задзеркалля віконного скла
і не впізнає
тебе сьогоднішню
сонце потрапляє в кімнату
крізь візерункову фіранку
висвітлює частину площі шпалер
половину твого лиця
якоюсь рваною геометрією
трапецій прямокутників ламаних ліній —
все змішалося не роз’єднати
в світлі і тіні одночасно танцюй
поки чиясь долоня не зважиться зупинити
поки хтось не вимовить вголос
що сонце на поверхні сльози
бліде мов китайська підробка
жодних оцінок жодних передбачень
щодо подальшого ходу весняних дій
лиш сарафанне радіо повідомляє:
на окремих гілках вже проклюнулись
маленькі драконята бруньок
18.03.22
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999274
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2023