| Сторінки (5/458): | « | 1 2 3 4 5 | » |
Я чула як тишу рвуть кроки твої серед ночі
І як, віддаляючись швидко, вони затихають,
Замовкли сусіди, завжди говорити охочі,
І час провалився у вічність, а я не звикаю...
Вмикаю симфонію Ліста, бо не до естради,
Заварюю чай, який є, так... аби не зелений...
Розсипались вірші мої, наче зайві поради,
Аби ж дописати... читаю, а там - не про мене...
Чужі незнайомі думки і бажання відверті
Блукають... Немає у віршах отих навіть рими,
Зникають нахабні слова у німій круговерті,
Вслухаюсь у звуки... чи кроки твої... але мимо...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742858
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.07.2017
Між зірками галактики,
У стривожених снах,
Не тримаючись дактиля,
Оживаю в піснях...
І замре заворожено
Із теплом ув очах
Світ увесь насторожений,
Що тримав на руках
Тепле щастя, розніжене
На солодких дарах,
Що загралося в піжмурки,
Розплелось на вітрах,
Закосичилось осінню,
Не замерзло в снігах,
А відбилося просинню
В твоїх синіх очах...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741838
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.07.2017
И когда постирать уже нечего,
В доме нет ни единой пылинки,
Далеко до уютного вечера,
То, конечно, всплывают грустинки...
Почитать бы, послушать бы песенку
И побаловать брызги-слезинки...
Или просто, усевшись на лесенку,
Погонять по дну чашки чаинки...
Позвонить, кому очень захочется,
Поболтать про погодку, про зимку,
А ещё есть за городом рощица,
Где с берёзками можно в обнимку...
Только нет же: мерещатся клавиши -
Это к ним убегаю вприпрыжку...
Там стихи, там картины, и главное -
Удержать бы строптивую "мышку"...
Начитаться, смакуя новинками,
И в стихах искупаться, как в баньке,
Пообщаться приятно с Маринками,
Заглянуть бы к ..., и к Таньке...
А потом и себе что хорошее -
Прыг по буковкам юркою птичкой...
Только нет... Со своими "порошами"
Глупо выгляжу мелкой синичкой...
Засиделась я, Муза же прячется
У того, где поярче картинки,
Там, где мысли плывут ненавязчиво
По канонам красивой лезгинки...
Пусть сегодня улётно вы пишете,
Ну, а я... подремаю в сторонке,
А когда вы, уснув, не услышите,
Я попробую... робко и тонко...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741300
рубрика: Поезія,
дата поступления 09.07.2017
Переболела я и не жалею,
Разве что малость, ну, самую малость,
После осмотра - тобою болею,
Мне утверждают, что капля осталась...
От рецидива и острых симптомов,
Пристальных взглядов, они же не греют...
Пересидеть бы немножечко дома
То, по больничному нужное время...
Но, как нарочно, на улице ветер,
А виноват опоздавший троллейбус...
Вижу, случайно, что ты её встретил,
Температура и... снова болею...
Ведь говорил, даже врач: посидите
Дома, в тепле, да с малиновым чаем...
Нет же... мне надо: дорога, водитель,
Срочно бежать, догоняя случайность...
Вы бы уехали - я не узнала,
И не увидела - есть же маршрутки
И кольцевые... Зачем я бежала...
Снова болею четвёртые сутки...
Северный ветер - отнюдь не весенний,
Солнышко яркое не согревает,
И хоть у птиц отрывное веселье,
Пересижу, пока всё не растает...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740731
рубрика: Поезія,
дата поступления 05.07.2017
Знайома мелодіє, де ж ти блукала і з ким,
Кому ти співала, кого повела за собою,
Кому надівала пекучі намиста разки,
Тоді, сміючись, нарікала усе те любов'ю...
І вже не зникала, жила, як пророчі слова,
Щоб я відчувала принади гіркого полону,
Коли навіть мертве давно, мов на сміх, ожива,
Зронивши прозору і чисту сльозу, та солону...
І знову, і знову - одвічно-проникливий щем,
Знайомі думки розбрелись по розписаних нотах...
А ти, ненароком немов доторкнувся плечем -
Впізнала знайому мелодію я, але... хто ти...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739686
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.06.2017
І знову Сонце, так звично для себе, народжувало новий день... Велике, червоне, повільно і обережно випливало, ніби крадучись, щоб ніхто не помітив... Його темнуватий диск, на якийсь час зависав на одному місці, роздумуючи: що ж робити і... чи варто... Таки варто!!!... І тоді, напрочуд легко, відривалось воно від лінії горизонту, аж підскакувало, мов утікаючи із полону темної ночі...
А за кілька хвилин Сонце вже впевнено рушало вгору, звично заглядаючи у кожну шпаринку, зігріваючи все, що потрапляло йому на очі... Само ж, меншало, легшало, відбілювалось, яскравішало, щедро роздаровуючи свої промені ще сонній Землі...
Народився Новий День...
А... задовго до сходу сонця, разом з першими півнями, починало сіріти небо, ставало все видніше і видніше навколо... Тоді моя бабуся Марина казала: "Піднімається сторона... Слава Богу, діждали нового дня..." І сторона таки піднімалась, світлішало зі сходу, ніби хтось невидимий повільно зсував набакир чорну шапку небозводу... Все завмирало в очікуванні таїни народження нового: "ні листочок не шелесне, ані рибонька не сплесне"...
Ні, все це треба бачити... Але не там, їдучи в ранковому громадському транспорті,
де його вже вибілені яскраві промені, пробиваючись між висотками і кронами дерев, блискавкою гуляють по напівсонних постатях ранніх пасажирів...
А тут, у широкому відкритому полі, де небо, тулячись близенько, ніжно цілує землю, утворюючи напрочуд рівну дугу чіткого диво-горизонту - нічого зайвого, тільки Небо, Земля і Сонце...
Ні, це... таки треба бачити - Народження Нового Дня...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739488
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 26.06.2017
А мне вот, осень по душе -
Холодный дождь на витраже,
Большие лужи и зонты,
На перекрёстке - я и ты...
Там, у неоновых витрин,
Мы ни о чём поговорим -
Слова упали в никуда,
А до тебя - рукой подать...
Красиво схваченный плащом,
В холодный вечер под дождём...
А капельки наперебой,
Опять орут: не твой, не твой!!!
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739354
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.06.2017
Любимый человек со мною рядом,
Со мною рядом дышит и живёт,
И больше ничегошеньки не надо -
Легко на сердце и душа поёт...
Спокойно и тепло, закрыты шторы,
Комфортом дышит даже суета...
И кто сказал, что истина... что в споре?
Послушайте: всё это ерунда!..
Мы так давно живём одной погодой
В просторном доме, где царит уют,
Сюда рассветы ранние приходят,
Родные знают: здесь их точно ждут...
Вот вечером звонила наша дочка,
Нам так приятно с ней поговорить,
Конечно же, понравились грибочки
И ягоды с орехами внутри...
Я обожаю эти разговоры:
А кто сказал, что тёща зятю враг? -
Нам ни к чему упрёки или споры -
В житейских буднях прячется пустяк...
Ой, извините, я вас оставляю -
Сыночек в скайпе, Боже, дождалась...
(Я эту сеть за всё благословляю!..)
Привет-привет, ну, как у вас дела?..
Да, Слава Богу... хорошо, до встречи -
Мы с папой здесь волнуемся вдвоём...
Так это ничего, что поздний вечер -
Пишите и звоните - мы вас ждём!..
И будто заглянули через щёлку,
Всё посмотрели - отдыхай инет!..
Я в бигуди пристраиваю чёлку -
Спокойной ночи... выключаю свет...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737512
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 12.06.2017
Авжеж, весні судилося скінчитись -
З природою у піжмурки не смій!
Хто ж винен, що не встигла я напитись
З цілющого струмка живих надій...
Може, пішла я стежкою не тою,
Бо з келиха - отрути... і до дна...
Чому не розминулася з тобою -
Така п'янка цвіла тоді весна...
А квітень нам стелив барвисті шати,
В розмаї - затепліло-зацвіло...
Який же був ти на любов багатий -
Такого в цілім світі не було...
Хотіла бути горда, як природа,
Терпляча, наче матінка-земля,
Але вмлівала, коли ти приходив
І забувала, що гордячка я...
О, весно красна, ти, хоч наостанок,
Показуй стежку в літо золоте -
Там диво-квітка є, шукати стану,
Вона не гірш весняної цвіте...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735852
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.05.2017
І знову дощ... Холодний і пекучий
Краплинами стікає по щоці...
Ти тільки не кажи, що дуже скучив,
Що спокій зник в тумані-молоці...
Що подорожник знов широколистий
До рани прикладаєш, та болить,
Що радий вже й коралове намисто
Дістати із гарячої смоли...
Благаєш небо, бігаєш у поле,
Шукаєш у гаю серед беріз...
Лілова стрічка в косах, мій соколе,
Й тебе колись доводила до сліз...
Втрачаєш тихо - і втікає сила,
Згадав минуле - і по серцю струм...
Боюся, і весна тобі не мила
Серед важких самотньо-сірих дум...
А я дивлюся - і очам не вірю:
Невже це той, що марила колись,
Що мої весни шугонув у прірву...
Не втримала, зірвались, не збулись...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735545
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2017
Білопінно кипить угорі
І співа монотонно-бджолино,
Ряд акацій у нашім дворі,
Що роками дарують перлини
Диво-цвіту розхристаних мрій,
Що губились в солодкому світі,
Ще тоді, так давно, на зорі,
На межі, в соковитому літі...
Розливали вони, мов чаї,
Нахиляючи китиці низько,
Життєдайні свої врожаї
Рідним подихом бажано-близько...
Молодію весняним теплом -
Я давно загубилась у віці -
Ряд акацій - коли ж то було -
Щастя нам наливали по вінця...
Я не можу спокійно пройти
Мимо приторних запахів цвіту
Медоносно-п'янкого... А ти
Помічаєш цю казку розквітлу...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735388
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.05.2017
Я думаю: пора начать писать,
Чтоб не тогда, дрожащею рукою
С маразмом лихорадочно ваять
О том, чего и не было со мною...
Сейчас воспоминания свежи,
Как запах яблок и травы холодной...
Вдруг больше не попросят: расскажи...
И я останусь на слова голодной...
Сейчас, не завтра, Боже Упаси,
Здесь и сегодня краски-акварели -
Пока себя смогу ещё спросить:
Напрасно ли нам птицы сладко пели...
Не знаю, интересно или нет
Кому-нибудь написанное будет...
Я просто для себя ищу ответ,
Как жизнь прожить, не перебив посуды...
Смогу ли я понятно передать
Словами всё и нужно ли кому-то...
Но знаю: "век мне воли не видать",
Если сегодня упущу минуты...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734712
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 23.05.2017
Ти з'являєшся в моїх снах
І гуляєш спокійно в домі,
Вимальовуєш на шибках
Візерунки... мені знайомі...
Ці меланжеві кольори
Протягнулися через роки -
Як давно ти його створив
Світ хвилююче-кароокий...
Мій художнику, знов схитрив -
Порозбризкував світлі клапті...
Я прошу тебе, говори,
Хай теплішає в моїй хаті...
Дозволяю: малюй іще,
Ось, у затишку, з цього краю,
Де не знищиться знов ущент
Твій малюнок - усе, що маю...
Але сон утікає... день
Швидко вимив холодні вікна
І вже фарби нема ніде -
Тільки яблуня, що розквітла...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734529
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2017
Мій залюблений абажур,
Нахилився до мене низько,
Пресловуте "лямур-тужур"
Ти шепочеш і досі зблизька...
Стільки літ зігрівав мені
Душу грішну в холодні ночі -
Почуття мої неземні
Знаю, ти колись напророчив...
Тихий, теплий, непоказний,
Чув усе і тулився мовчки,
Твої болі до мене, вниз,
Бахромою текли в рядочки...
Мені затишно - вдома я,
Хоч за вікнами стогне вітер...
Ти, щоб гріла любов моя,
Гаптував теплим шовком квіти...
Розсипав їх до ніг моїх
Оксамитами в диво-мріях,
І ховав запізнілий гріх
У своїх золотавих віях...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732852
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.05.2017
Вірші, вірші... Вже скільки їх світом
Розбрелось - не зібрати... Агов!
Ніби кинуті душі на вітер,
А під ноги, під ноги - любов...
Відболіло, зреклось, пролилося
Серпантином приречених слів...
І, цікаво: чи в кого збулося
Те, навіяне маревом снів?..
Розпорошене в темряві ночі,
Переплакане тисячі раз,
Та улітку хоч ночі коротші,
А зимою - задуха з образ...
І безвихідь тримає в полоні,
А кому все розкажеш - нема
Ні душі... Лише тисне на скроні,
Засипає снігами зима...
Весни, весни... Тепер не для мене -
Навесні я палила завжди
Все торішнє, старе, не зелене,
Що твої засипало сліди...
Чи згоріло ж усе, я не знаю,
Та й не хочу - нове зацвіло!
Волошкову обнову шукаю -
Кажуть, літо летить у село...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732627
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.05.2017
Спокойной ночи, прошепчу, погасли свечи,
День догорает за окном, а ночь - не вечер,
Она, шальная, ослепит и сон прогонит,
Закутав холодом в своём пустом вагоне...
Где только шорохи в миру, а свет не виден,
Красиво было в том пиру, зачем обидел...
И снова тихо отболел уютный вечер,
А ты сказал, что под Луной ничто не вечно...
И счастье молча улетело синей птицей,
А дни обычные за мною - вереницей...
И нет свечей, они давным-давно сгорели -
Безумный мир, холодный воск, года-качели...
Где никогда... Нет, никогда уже не буду,
Поглощена я суетой обычных будней...
Поговорить бы, но... до боли, одиноко,
Смывает время мои годы так жестоко...
Ночной мираж... А где-то новые метели
Ведут мелодию, что с нами не допели...
И не зажечь, увы, расплавленные свечи,
Рыдает ночь всё потому, что ночь - не вечер...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729647
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.04.2017
І знову - нестримні весни,
І знову - з душі неспокій,
Мов човен, отой, без весел,
По річці, отій, глибокій...
Лиш вітер шматує серце,
І сонце холодним диском
Скотилося, мов на денце, -
Тебе вже немає близько...
Цей світ повернувся раптом -
Бездонна небесна прірва
Мою проковтнула втрату
Повірити б, та не вірю...
Сміятися б, а не плакать,
У просинь - дивитись вгору,
Вдягнути б красиве плаття -
І панною вийти з двору...
Чому я не рада світу,
Чому розлилося синім...
Ці весни - назустріч літу,
Які ж вони швидкоплинні...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726702
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2017
З весняною водою притихли заморені гуси,
Піднімалося сонце, щоб довше на нас посвітить,
Виглядали домашні мене, але не повернуся,
Не прийду вже додому - я буду отам, де є ти...
Щоб вдихати повітря, яке твої весни лоскоче,
Заплітати у коси вітри у ту бажану мить,
Повертатись до тебе, /бо хтось так давно напророчив/,
Обнімаючи пружне повітря, мов пташка, крильми...
Та нехай увесь світ зачекає, /я так цього хочу/,
Бо роки пролилися мої - через сито вода...
Мої весни так швидко летять, що аж серце тріпоче,
Мої зморені весни, що змусили душу страждать...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726639
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.03.2017
Словно пресноводная рептилия,
Я могу прижиться на века
В этой вот ужасной неидиллии,
Чтоб удобно, чтоб - наверняка!
А ещё, я думаю: желательно,
Тёплою была б вода в реке,
Корм и воздух - это обязательно!
Ну, и... работёнка - налегке...
Мутная водичка, чтоб не видели,
Что, где прячет ушлая рука
И меня чтоб точно не обидели -
Ведь почти моя это река...
Всё - моё! И даже там, за рощицей,
Та роса, что выпадет к утру...
Ну и что, что кто-то снова морщится:
Видите ли... много я беру...
-----------
Ох, приснятся же такие гадости,
Будто депутат я... прокурор...
Господи, прости... И вот на радостях,
Я Народный слушаю Махор!
И душа чиста! И песня звонкая
Льётся, что прозрачная река,
И себя я чувствую девчонкою,
Подрумянив молодость слегка...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726584
рубрика: Поезія,
дата поступления 31.03.2017
Я знову і знову, вже вкотре, п'ю кришталево-холодне повітря молодого березня, вперемішку з гіркуватим запахом торішнього прілого листя і чекаю теплого весняного дощу, бо після нього точно вибухне яскрава зелень - найсміливіша і найспокусливіша своєю невинністю, насичена кольорами юності і мрій...
Я пам'ятаю і так люблю ранню весну моєї долі за її щедрий дарунок - перше кохання, кохання всього мого життя; за сподівання і молодість, за блиск щасливих очей і перший нестримний цвіт нашого молодого ще саду...
Я ніби відчуваю легкий, майже непомітний, дотик теплого пташиного крила. Бо ці маленькі створіння набагато раніше, на рівні природного інстинкту, відчувають перші несміливі, але такі вперті, кроки дівчини-весни...
Я вкотре обережно перевертаю пісочний годинник в очікуванні нових бажань, щирих сподівань, живої земної сили, надії і віри...
Я люблю тебе, пізнє літо моєї долі, моя терпка насолодо, моє слово і моя пісне, за ледь вловимий щем молодого вина. За довершеність ліній і насиченість кольорів оксамитового будення у невибагливому і простому малюнку мого життя... За боязливу впевненість у собі, за стиглий важкий колос житнього поля; за солодкий в'язкий нектар і гіркуватий цілющий присмак настояного меду минулих років... За пісню щодення, коли хочеться тихо радіти за своїх рідних і близьких, за свою багатостраждальну терплячу землю... За щоденну наповненість душі відчуттям смиренного земного раю у взаємній любові і злагоді... За впевнені густі мазки художника-долі в благословенному передчутті досконалості і довершеності у всіх витворах моєї яскравої уяви, бурхливої фантазії, невтомної праці, теплого спокою, безмежного терпіння і щедрого душевного достатку...
Я так люблю тебе, Пізнє Літо Моєї Долі...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726447
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 30.03.2017
...моему любимому поэту...
И чувствую я, до физической боли,
Слова, непонятные Ваши сперва -
Такому не учат нигде, даже в школе,
Но с ними я знаю, что точно жива...
На уровне тонком, почти на астрале,
Совсем без эмоций, как будто мертва...
Меня бы вот так где-нибудь понимали,
Чтоб и полумёртвой мне знать, что жива...
И хочется просто - подальше от мира,
Пусть катится в пропасть чужая молва,
Я так устаю от ненужных эфиров,
А с Вашей поэзией знаю: жива...
Вот перечитаю сто раз, не жалея,
Себе объясняя все Ваши слова,
Но так свои думы смогли Вы взлелеять,
Что не сомневаюсь - я ими жива...
А мне не дано... и во сне не поймаю,
Своими стихами мне век бомжевать...
Я Вас... ненавижу... Я Вас... обожаю...
За слово, за мудрость, за то, что жива...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724233
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 18.03.2017
Туманом важким прокидається ранок,
Лягає на віття ще сонних дерев.
Оця, сизувато-посріблена брама
Й мене обережно за плечі бере...
І вже відчуваю важкий і холодний,
Такий ненав'язливо-приторний щем...
Весна ж, а не осінь... невже і сьогодні
Уранішнє небо проллється дощем...
О, ні, це весна - в ній усе швидкоплинне
І сонечко скоро тумани проб'є...
Я, наче земля, що збирає краплини,
Туман обнімаю, мов щастя своє...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723860
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 16.03.2017
Вы так спокойны, сударь, безразличны,
Зайдя в свою тенистую аллею,
Безжалостно расстались с нашим личным,
Сегодня я об этом не жалею...
Давно забыла запахи сирени,
Пьянящие меня порой ночною,
Сто раз огнём облизаны поленья
Чужой любви, горевшей не со мною...
Нет, не со мною, сударь... Вы смогли же
Листать страницы огненного зноя...
Вам до меня, как мыслям - до Парижа
И оттого не знаете покоя...
Я приглашала в сказочную осень,
А Вы стремились - в солнечное лето...
Вы думали: ещё... потом попросят,
Но я лишь раз шептала Вам об этом...
Вы отказались, сударь, - Ваше дело,
Я помню только: опадали листья,
Но знайте: всё давно уж отболело
И только осень иногда приснится...
А вот - зима... Вам холодно и зябко,
Вы, сударь, - пленник слов своих и мнений -
Не к тем ногам рассыпаны охапки
Тяжёлых веток розовой сирени...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722541
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.03.2017
Ти прочитав і... зсунувся з лиця,
Мов хто ножа на відстані - у спину,
Бо зрозумів, що сповідь моя ця
Мені дорожча за мішки бурштину...
Не зглянулась, упевнено-легка
/Це вперше за пусті десятки років
Не втримає мене твоя рука/ -
Таких ще вільних я не знала кроків...
Гукав, гукав, а потім - довго біг
І, жадібно хапаючи повітря,
Ти розумів: ніколи не беріг...
Ніколи... А сьогодні - я не вірю...
Закреслила, розправилась, пішла
Так легко, мов у весни свої сині,
Бо досі точно я перебрела
Затоптані давно стежки полинні...
Хоч і просив: "Давай фатальний вірш -
В останню збірку, мов останню крапку,
Почнем спочатку... зможу я... повір..." -
Холодний дощ скотив останню краплю...
А я... купила гострий олівець
І чистий зошит у густу клітину...
Не йди за мною, не проси, кінець -
Без мене пий терпку свою провину...
Мелодія пливе - стрічай весну,
Нову, живу, нехай не буде гірша...
Та не чекай, бо я не повернусь,
І не впущу тебе до свого вірша...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721949
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2017
О чём Вы жалеете, женщина славная,
В ненужных морщинках улыбку тая,
Простите, я знаю: не в праве, не в праве я
Расспрашивать Вас, дорогая моя...
О том, как любили, когда были юною -
От счастья блестели глаза на ветру,
Душа упивалась горячим безумием,
Бессонную ночь провожая к утру...
А, может, о том, сокровенно-таинственном,
Что в прошлые дни унесло сквозняком,
Где Вы растворились в красивом, единственном,
Кого для себя нарекли божеством...
По ком Вы страдаете, женщина милая,
И что Ваши сны до сих пор берегут?
Мелодией старой, где болью: "любила я..."
Отравлены шрамы, что бешено жгут
Своим одиночеством после полуночи...
С тяжёлыми веками вновь поутру -
Не скрыл макияж, да... И сколько ни умничай:
Навязчиво ноет: "...я точно умру..."
И снова болит пустота и безумие,
А ночь за окном - ей не стыдно ничуть...,
Что он не пришёл... Он - с пропавшим сказуемым...
Вы плачете: "...той же монетой плачу..."
О чём Вы задумались, мудрая женщина,
Перчатки и шляпка... и дома не ждут,
Лишь воспоминания, временем венчаны,
Слезу утирая, тепло берегут...
Вы каждое утро у старого зеркала,
Встречая себя, улыбались грустя,
Платили /по полной/ за жизнь исковеркану,
За слёзы, за вечность, ...за сущий пустяк...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720451
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 26.02.2017
То багато, то мало, то зовсім немає,
То кричить, то мовчить, павутинно пряде
І ховається там, де ніхто не шукає,
Її чують усі, та не видно ніде...
То під снігом замерзне, то в спеку зомліє,
Озирається так, щоб не бачив ніхто
І співає пісень, хоч не завжди уміє,
Розігнавши по нотному стану всі "до"...
Не зібрати докупи дієзи-бемолі,
Дві душі не скріпити скрипковим ключем,
Бо розсипані ноти в музичній неволі
Можуть стать насолодою, можуть - плачем...
Тихо сповіддю серце гаряче розкрає
І від сонця затулить, розтопить сніги,
І сміється, і плаче, але не зникає,
Лише щедро свої розлива береги...
Я впізнаю її і її не зречуся,
Не згублю, не забуду, не викину геть,
Якщо треба - у прірву за нею скочуся,
Хоч болюча до крику, але то не смерть...
Обережно несу, ніби знаю: до раю
Пролягла моя стежка, немов з кришталю,
Бо любов - це оте найдорожче, що маю,
Це я нею зігріта - я просто люблю...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717959
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2017
...просто довго пахне валідолом
Й руки опускаються додолу...
А у когось - густо корвалментом
У такі напружені моменти...,
Що тривожать душу і свідомість,
Хоч давно здавалося: удома
Відшуміло, уляглось, затихло,
Але - ні..., бо всенародне лихо...
.......Комусь гірчить гірчицею до ніг,
.......Випалює безжально... А мені
.......Болить десь тупо, глибоко... Немов
.......Хтось убиває до життя любов.........
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717792
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.02.2017
Ми з тобою у різних світах,
Я, мов лань, ти - розкрилений птах,
Я - до осені, ти - до весни,
Тож благаю: мене зупини...
Доки я не втопилася ще
В позолоті з осіннім дощем.
Я ранкову цілющу росу
У долонях тобі донесу...
Тут мене не покинь, не зникай,
Це ж безглуздя - у дикий розмай!
Там і небо не нам голубе,
Там ніхто не чекає тебе...
Краще літо мені без грози
У світанках своїх принеси
І зуміємо все, що було,
Відігріти осіннім теплом...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717018
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.02.2017
И где ты, Слово, бродишь по ночам,
Привычные оставив словари,
А я тебя готова повстречать,
Да, где угодно - только говори...
Не затеряйся в переливе гроз,
Не утони во глубине реки -
Воспринимай желания всерьёз,
Коварному безумству вопреки...
И лодку подарю я, и причал,
А хочешь - яхту, но не исчезай!
Ты знаешь, Слово, как горит свеча,
Ты видело, как плакали глаза...
И точно помнишь, как среди зимы,
Оставив где-то голос и тебя,
Так обречённо расставались мы,
Холодное пространство теребя...
Молчишь. Я знаю, это - не впервой.
Но даже там, где проще закричать,
Ты, Слово, вновь играешься со мной,
И кто тебя так научил молчать...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716797
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.02.2017
Світлій пам'яті Александра Тихановича....
https://www.youtube.com/watch?v=o2eGWU1b3WQ
Я знову повертаюся туди
І майже відчуваю запах снігу,
Де ти востаннє по землі ходив
І відійшов... назавжди... мов з розбігу...
Я боляче вслухаюся у ніч,
Важку і темну, з присмаком лаванди...
Даремно запалила сотні свіч -
Вони згорять, але не скажуть правди...
Я пошепки молитву прокричу -
Розплавленим свинцем залиті звуки,
Якби ж змогла гукнути, ти б почув
І не було б пекельної розлуки...
Як не зумію сили віднайти,
Розтане сніг чи забуяють весни,
Я подумки летітиму, де ти
Чекаєш... І благатиму: воскресни...
*****************************
А ти живеш - в мелодіях, піснях,
У ритмах, нотах, звуках... І повсюди
Кружляє довго білокрилий птах -
Таким тебе запам'ятають люди...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715932
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 02.02.2017
Не боятся зимы - смотри,
Нипочём холода им, вьюги...
Ты об этом ей говорил?
Ну, конечно, ведь мы - подруги...
А под утро, когда все спят,
Намерзают сильнее стёкла,
Леденея, душа опять,
От малейшего звука ёкнет...
Я давно, проиграв пари,
Не держала в руках синицы...
Красногрудые снегири -
Не домашние это птицы...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715427
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.01.2017
...під враженням...
http://www.poetryclub.com.ua/photoalbum_photo.php?photoid=48221
Де літали мої снігурі,
Обламався той кущ горобини,
Білосніжне гілля угорі,
Мов шепоче: хто винен..., хто винен...
І розкішне мереживо снів
У зимовому сквері, де біло,
Воскресило за мить у мені
Усе те, що так довго боліло...
Я оцю кришталеву красу,
Ніби казку, тримаю в долонях,
Та до тебе вже не донесу -
Розлетілися птахи червоні...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715179
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2017
Розумію: немає часу,
І бажання немає /ще гірше/,
Але я все несу і несу,
Це до Вас я несу свої вірші...
Сподіваюся, може, й пусте,
Мимохідь, навздогінці, чи як там,
Прочитаєте /схоже на те/
Ці рядки, бо такою є плата
За моє хвилювання і біль,
За мовчання із Вашого боку.
Я скажу це не Вам, а... тобі
В перший місяць нового вже року...
Про свої запізнілі листи,
Де слова розривали на шмаття
Мою душу, а осторонь - ти...
Лиш очима розгладжував плаття...
Й відчувалось тепло неземне
Поза Цельсієм, бо розплавляло,
Спопеляло воскреслу мене,
Не повіриш, але так бувало...
І притихло в минулих віршах -
Прочитаєш і ти зрозумієш,
Як бажання моє, наче птах,
Помирало у клітці надії...
Не читаєш... Не треба... Мовчи...,
Бо багато чого вже немає,
Та і серце моє не кричить,
Воно плаче за тим, що минає...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714218
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2017
Опускається вечір додолу,
Поглинаючи неба блакить,
Ти давно не приходиш додому,
Ти давно вже не знаєш - болить...
Появляєшся тихо щоночі,
Заглядаєш у шибку, мовчиш...
Як мені не дивитися в очі,
Як мені не дивитись, навчи...
Всепрощаюча ніч за фіранку
Заховала сполохані сни,
Хоч вночі, я ж просила ще зранку,
Хоч вночі ти мене не мини...
Не витримую - знову і знову
Виглядаю в холодне вікно,
Зігріваючи темінь зимову,
Зігріваю... тобі все одно...
Ні... Не вмію, не вмію без тебе
І - назустріч, ламаючи скло...
Лише рама... яка в ній потреба,
Лише рама, а скла й не було...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713865
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2017
В частном секторе шумного города
Было тихо, уютно... Я знаю
Мы туда убегали от холода,
От высоток и звука трамвая...
Там и воздуха больше, и зелени
И хоть снег... он ещё не растаял...
Даже дворики с тёмными елями
Нам казались кусочками рая...
И старушки на низеньких лавочках
Мы так думали: не понимая,
Безразлично смотрели на мальчика
И на девочку... с прошлого мая...
В частном секторе города шумного,
Словно с юностью в прятки играя,
Мы с тобою совсем и не думали -
Это счастье звенит, улетая...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712912
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.01.2017
Щасливий той, кого не мучать рими,
Хто спить спокійно уночі і вдень,
До кого не вриваються незримо
Невтішні долі неблизьких людей...
Хто може посміхатися без болю
І може з болем вихлюпнути все,
Заснути... або виплакати вволю
Той смуток, який часом віднесе
У забуття, в минуле, без Пегаса,
Хоч плачеш, хоч радієш - все мина...
Співай, танцюй, вдягай свої прикраси -
І вже усім потрібна... осяйна...
І щастя - через край, і очі-зорі,
Душа співає тихо, не в журбі,
І взимку вже не холодно надворі,
Бо пташка й та підспівує тобі...
Переливаєш сміх у стоголосся
І весни зустрічаєш не з вікна...
Так ні... Ти знову плачеш: не збулося...
І вже тобі й весна та не весна...
Ти бачиш сонце, де його немає
І чуєш грози там, де їх не чуть,
Шукаєш все отам, де не буває...
У тебе й ріки не туди течуть...
І сни твої, страшні і кольорові -
За край, за крик, секунда - і летиш,
Ти навіть з павутиною у змові -
Плетеш, плетеш... або то вже не ти...
Не ти, якщо замовкла і - ні слова,
Не ти, якщо лягла і просто спиш,
Бо і вночі твоя бентежна мова
Говорить до людей, хоч і мовчиш...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712773
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2017
А ніч ворожила на картах Таро,
Сховавшись у закутку зболених снів,
І нам випадало усе на добро,
На щастя, на долю, аж світ онімів...
І сонце сміялось, і ружі цвіли,
Притих вітерець, щоби нас не злякать...
І травень /укотре/ мерщій забілив
Кущі верболозу побіля ставка...
А протверезілі дорослі роки
Таро повернули в колоду нову -
Кричать, що здали не з тієї руки...
Та я в це не вірю... і далі живу...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712313
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2017
Як захочеш екстриму,
Я тобі подарую...
Не відпустиш - ітиму,
А гукнеш - не почую...
Хоч закриєш ключами
Усі вікна і двері,
Стерегтимеш ночами,
Та мене не повернеш...
У найменшу шпарину,
Що для світла одного,
Я пройду і покину
Тебе просто самого...
Ти відчуєш пустоти,
Що в душі обвалились,
Сто разів будеш проти,
Але знай: не змирилась...
Сновигатимеш довго,
Наче тінь, мов химера...
Не вернуся додому -
Ти дізнаєшся першим...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711696
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.01.2017
Ты - мой глубокий вдох,
Ты - мой растущий долг,
Нирвана из нирван
И боль открытых ран...
Ты - мой красивый сон,
Ты - мой прощальный звон -
Ушёл, чтоб не уйти,
Меня-то... отпусти...
Ты - мой ночной каприз,
Ты - мой, зовущий вниз,
Но холодно душе
На этом вираже....
Ты - мой вчерашний плач,
Ты - мой немой палач,
Запутанная нить,
Что так мешает жить...
Ты - мой прозрачный лёд,
Ты - мой дурман и мёд
И проклятый обет
На сто ближайших лет...
Ты - мой короткий день,
Ты - мой, дающий тень, -
Сплошная канитель,
Нелепый наш апрель...
Ты - мой и звук, и свет,
Ты - мой озноб и бред,
Мой воздух и вода,
И радость, и беда...
Ты - мой слепой мираж,
Ты - мой и вор, и страж,
Забравший навсегда,
Унёсший в никуда...
Ты - мой вчерашний бриз,
Ты - мой крутой карниз,
Где я давно стою
На самом на краю...
Ты - мой горячий воск,
Ты - мой родной... ты вот...
Увы, моя свеча
Сгорела... сгоряча...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711328
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.01.2017
Я не знала, що у снігах
Ти шукаєш мене і досі,
Розпинаючи на вітрах
Незахищену нашу осінь...
Засипало й мело всю ніч,
Оглядаюся - біло-біло...
Моє серце /тобі навстріч/ -
Розтопити сніги хотіло...
Та, закутавшись в холоди,
Вже заснули у чистім полі,
Замерзаючи назавжди,
Непоєднані наші долі...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711110
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.01.2017
Я не страдаю самолюбованием,
Там, высоко /над всеми/ не лечу
И по местам все знаки восклицания
Я разбросала... Может, научусь
Спокойствию в душе при безысходности,
Любви, когда всё - в пропасть /без причин/,
Стабильности, ну и, конечно, гордости,
Терпению /кто может научить?/...
Прикрыться мне бы знаком вопросительным -
На все вопросы /тупо/ - ну, и что?
Да только вот /привыкла я/, простите мне,
Просеивать слова на решето...
Хочу сказать, да так, чтобы поверили,
А, если петь - чтоб слышно было всем,
По зову сердца /раньше всех/, наверное,
Смогу и в пляс пуститься /без проблем/...
Хотелось бы, конечно, чтоб, завидуя,
Ехидно не шептались /за глаза/,
При жизни /настоящую!/ увидели...
О, Боже, помоги успеть сказать...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710243
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 04.01.2017
Я молча ухожу от декабря,
На цыпочках, где спят дурные мысли.
И оставляю там, в календарях,
Рисунки, разговоры - всё, как вышло...
Стал на минуты дольше каждый день,
Из ноября все ночи пережиты.
И свою душу, даже её тень,
Я заберу из прошлых общежитий...
И научусь по-новому, поверь,
Смотреть с надеждой, просто и открыто...
В заманчиво распахнутую дверь,
Зайду спокойно в новый мир событий...
Свою любовь, что прямо - через край,
Дарю земле, восходу солнца, небу
И Господа прошу: не забывай -
Ты никогда ко мне далёким не был...
Безумно я люблю своих родных,
Подаренных плутовкою судьбою,
И вовсе не хочу я благ иных -
Согрета настоящею любовью...
А если и вернусь... когда-нибудь
Туда, где всё и близко, и далёко,
Я, может, погрустив совсем чуть-чуть,
Забуду яркий свет знакомых окон...
И знаете, хорошие мои,
Наверное, не раз ещё заплачу -
От этого весенние ручьи
Пораньше запоют... А как иначе...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709275
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 30.12.2016
...і довго я дивилась на вогонь,
Який зігрів укотре... в сотий раз
Теплом твоїх омріяних долонь...
За вікнами лив дощ, мов із відра...
А серце завмирало, щоб зловить
Знайомий голос в стогоні вітрів...
Я думала: почую вже за мить,
Та хто ж гуляє о такій порі...
Ні, я не спала... Точно знаю - ні,
А лиш тебе згадала перед сном...
Оглянутись не встигла, а мені
Хтось подає настояне вино...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709120
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2016
"Меня послушай, девочка моя,
Тебе открою я большую тайну:
Не улетают птицы за моря -
Бывают они там... совсем случайно...
Не верь весне - она твоё окно
Откроет настежь и дождём умоет,
Ну, а потом - умчится всё равно,
Увлечена забавною игрою...
Ей не нужны цветущие сады -
Недолговечны лепестки на вишнях...
О, девочка, не слушай ерунды -
Я не хотел... Прости меня... Так вышло..."
...А я мечтала верить и тонуть
В твоём медово-сладком красноречьи,
В твоём остаться сказочном плену,
Без устали бежать тебе навстречу...
Перемешалось всё давным-давно -
Твои слова слезами перелиты...
Ещё горчит игристое вино -
Себе внушаю: мы с тобою квиты...
Я научилась /даже не вчера/,
Как согревать всё то, что еле дышит...
Зимой холодною... по вечерам...
Мне б научиться прошлого не слышать...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708837
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.12.2016
Я впізнала тебе, то був ти, то був ти, хоч і морок,
Бо не вірю, не вірю скрипучим старим ліхтарям...
За тобою услід - і нехай там що хочуть говорять,
Я цю мить і цей світ, і тебе.., і тебе не віддам...
Відчуваю тепло, але кроки твої, наче постріл,
Розчиняють в імлі, у холодній байдужій імлі
І ховають, ховають від мене у ніч твою постать,
Навіть Місяць ніколи цього не пробачить Землі...
Я так довго ішла, проклинаючи темінь і вітер,
Шепотіла беззвучно, в нікуди, гарячі склади...
І вже ладна була за тобою - на край.., на край світу,
Аби тільки побачить дороги, якими ходив...
Я вдихаю холодне повітря і стримую грози,
І шматую минуле без болю.., без болю й жалю...
Так банально римую одвічні слова-віртуози
І не соромно зовсім, бо так я живу... і люблю...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706918
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.12.2016
Красивое кино из прошлого,
Где мы играем только главные -
Пришёл ко мне совсем непрошеным,
Но роль тебе дала я славную...
Мы просто сожжены софитами,
Ведь костюмеры нас не холили,
Изрезаны тупыми бритвами,
Мы не были с тобою вольными...
Гримёры рисовали счастье нам,
Штрихами зачеркнув ненужное,
Нас дублями томили частыми,
А роли попадались нудные...
Разбросаны вокруг сценарии -
Мы выбираем покрасивее,
Но словно пыльные гербарии
Опять ломаемся... бессильные...
Зовём другого декоратора
И песни напоём знакомые,
В былое отпустив Паратова,
Мы нарисуем лица новые...
Переписав сюжеты заново,
Я поменяю киностудию -
Согласна пересдать экзамены,
Которые играют судьбами...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706673
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 15.12.2016
Де в лабіринтах кольорові сни,
Себе шукала втомлено-щасливу,
Благала небо: ще нам поверни
Важкокраплинну, життєдайну зливу.
І дощ ішов, і полоскав поля,
Мелодія води, неначе пісня,
Раділа щиро зрошена земля,
Все оживало навкруги... А після
Веселка вигиналася крильми,
Бриніла громовиця відголоссям,
Холодні роси струшували ми
Із теплих трав... чи то мені здалося...
Прокинулась, а за вікном зима,
Ще сонна ніч, та десь уже сіріє,
Там сонце сходить, а тебе нема -
Ти заблукав у снах, у диво-мріях...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706540
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.12.2016
Ми ворожили в грудні на Андрія,
Сміялися, писали записки,
Ховали в подушки, літали в мріях -
Кому ж із нас та випаде який...
Спав гуртожиток сном таким бентежним
І, тільки-но сіріти почало,
Хоч руку під подушку й обережно -
У серці калатало і гуло...
Немов і справді доля заховалась
У скручені маленькі папірці...
Знайшла, повибирала і дістала
І доля вже тремтить в моїй руці...
Тепер записку треба розгорнути,
Якби ж то хоч порожню не втягти...
Ні, є ім'я! Сміюсь - не може бути -
Ти не повіриш, але там був... ти...
Таких імен траплялося не густо,
Це ж треба було витягти тоді,
Хоч і зраділа, що таки не пусто -
Цікаво: може, й ти десь там зрадів...
На долю нарікати я не смію:
Що вже тепер - такий чи не такий -
То треба було спати на Андрія
Й не пхати під подушку записки...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706273
рубрика: Поезія,
дата поступления 13.12.2016
Может быть, затерялись в пути
Мы с тобой, как осенние листья.
Или я поспешила уйти -
До утра почему-то не спится...
Так легко мы играли судьбой,
Ожидая, что всё повторится,
Утонули в надежде пустой -
И опять до утра мне не спится...
Моют окна косые дожди,
Искажая знакомые лица,
Подожди, не спеши уходить -
Неспроста до утра мне не спится...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706099
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.12.2016
Перелітні птахи відлетіли давно,
Розгубивши пір'їни в осінньому лісі,
В погребах захмеліло солодке вино,
Горобці причаїлись тихенько у стрісі...
До весни ще далеко - зима на порі,
Що скує і засипле непрошеним снігом.
Тьмяно світять в нікуди старі ліхтарі,
Чорні тіні ховаються в темінь з розбігу...
А дощі доливають останню сльозу,
Що спадає до ніг золотавим намистом,
Вітер шарпав сердито і швидко роззув
Мерзлу землю, що вкрилася змореним листом...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705462
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 08.12.2016
Птицей белою кружила зима,
Рассыпая иней на провода.
Я так часто замерзала сама,
А ты просто уходил в никуда...
Снег ложился пеленой на дома,
Заметал твои следы - ни следа,
Так нелепо маскируя обман,
Что, казалось, хохотала звезда...
И опять невыносимой была
Эта темень, что страшила всегда,
Если ночью я уснуть не могла,
Ветер больно обрывал провода...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705120
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.12.2016
Я ховалась у світ ілюзій,
Відриваючись від землі,
І відходили тихо друзі,
І, здавалося, світ змілів...
Я проходила через пекло,
Де, танцюючи, злий шаман
Бив холодні вітражні стекла,
Щоб зламалась і я сама...
Поховалися чорні тіні,
У кутки, наче ті вори,
Неприкаяні і нетлінні,
Де ж той Бог, що мене створив
І покинув напризволяще
Серед попелу і руїн,
Мов забув, що живою я ще
Піднімаю себе з колін...
Відчуваю: світам, звичайно,
До снаги замести мій слід,
Все довкола залить дощами...
Пропустіть - я піду убрід...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704889
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.12.2016
(из моей старой тетради...)
Были "Танцы со звёздами"... Да,
Мы следили за этой программой!
Могилевская Натка - звезда!
Танцевала с молоденьким Ямой...
---------------------------------------
Эти очи, и жесты, и руки,
Гордый взгляд, головы поворот,
Как открытая рана разлуки -
По паркету... по сердцу идёт...
Растревожив глубинные боли,
Разбудили уснувшее вдруг...
И слеза, мимо собственной воли -
В карнавале забытых разлук...
Сочетание звуков, движений,
Чувство ритма, как плен - навсегда!
И любовь, так горда в униженье,
Больно падая, всё же горда!
В мире танца живут два желанья,
Обо всём забывая на миг,
Как источники миросозданья
На планете одной - на двоих...
Молча. В танце, Без слов - это сложно
На дыханье одном показать
Всё возможное... Так невозможно
Иногда даже словом сказать...
На ходу разрывая одежды,
О паркет разбивали сердца...
К чёрту место! Вам верят, как прежде -
Продолжайте идти до конца!
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Закулисное счастье слепое...
Вот - оркестр. Полумрак на паркете...
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Миллионы тревог, а вы, двое
Превосходно смотрелись в проекте!
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
И не скрыться от женского взгляда
Вашим чувствам, хоть как ни крути...
Да и прятаться вовсе не надо -
Вы подумайте: вдруг по пути...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704613
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 04.12.2016
Мов хто підсунув... зовсім випадково,
Стару листівку з почерком твоїм,
Я ж все повикидала геть, та знову
Завмерла тихо в розпачі німім...
Ну звідки і навіщо? Ні до чого!
І думати не думала я, ні,
Не ворушила так давно старого -
Все приспаним лишалося в мені...
Це ж треба було так смикнути книгу,
Щоб випала листівка, обпекла,
Мов розтопила кригу у відлигу
Й холодною водою залила...
Навіщо (і від кого) заховала,
Чому було з листами не спалить...
Сьогодні тебе точно не згадала б -
Тепер я знаю: пам'ять... не горить...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704251
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2016
Залишу я печаль і холоди
Там, за дверима, і зайду до хати.
Й тобі самому холодно... Зайди,
Бо так не хочу знову я втрачати...
Закриємось минулого ключем,
Знайду свої вельветові халати,
Відчую той розкішно-теплий щем,
Який ні з чим ніколи не зрівняти...
Настояне вино самотніх днів
І свічка, що уміє танцювати,
У цей осінній вечір знов мені
Повернуть все, що ти тоді розтратив...
Невже я дочекалася тепла.......
У листопаді приторно-солодкім,
Де гріють душі, там немає зла
Й осінні ночі нам такі короткі...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703885
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2016
Я тобою заземлена. Я - не земна,
Я - не літо, не осінь... Яка там весна -
Я - зима... Я - зима... Заметіллю душі
Я пишу і пишу ті зимові вірші...
Перехоплює подих, немов крижана,
Льодяна ополонка... Яка там весна -
Білосніжна зима, що чаклує вночі,
Хоч танцює вогонь у долонях свічі...
Ти - не вічність, не час. Ти - мій Всесвіт і мить,
Ти - вода, що ніколи й ніде не горить...
Ти не знав і не знаєш моєї зими -
Ти й сьогодні не бачиш, що то були МИ...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702621
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2016
Моє ім'я не промовляв ніхто
Так солодко, так тихо і так чутно,
Ніхто мене не кутав у пальто
Отак, що я не можу це забути...
Ніхто не кликав мовчки уночі
І не дивився потай через роки.
Більше ніхто не забирав ключі
Від мого дому на імення спокій...
Ніхто мене не спопеляв, як ти,
Торкаючись лиш поглядом далеким.
Та щастя, подолавши всі світи,
В наш дім не донесли чомусь лелеки...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701117
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.11.2016
Ти пішов, як відходить усе в цьому світі,
Не оглянувся, навіть, майнув, наче мить...
Дикий розпач і страх у самотній орбіті
Так давно і нестерпно, і досі болить...
Я вже знаю, як тіні зникають опівдні,
Розчавивши і форму, і розмір, і зріст...
Ти був гордий, неначе вальсуєш у Відні
І зламав той вузький і розхитаний міст...
Ти пішов дуже швидко, зненацька, раптово,
Поховавши назавжди усе, що жило...
Ти забрав із собою несказане слово,
І так тихо пішов, мов тебе й не було...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700894
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.11.2016
За три тижні до того,
Як не стало нічого...
Було вдень і вночі
Холодно...
І... я думала, може,
Ти - німий перехожий...
Пролилися дощі
Долею...
У глухі твої фрази,
Що почула відразу...
Небеса, не мовчіть
Зболено...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700657
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.11.2016
Я плакала гіллям із верболозу,
Що низько нахилялось до землі,
Обламане? А, може, то здалося -
Мій світ за мить у розпачі зомлів...
Я протікала річкою до моря
І чайкою тулилась до тепла,
Тоді мені здавалося, що поряд
Нікого не було, а я жила...
Я піднімалась в небо журавлями,
Повторюючи жалісне "курли",
І відмивала застарілі плями
На серці, що занедбано болить...
Я падала стрілою у безодню,
Коли тримав лиш вітер на руках...
До крику відчуваю і сьогодні -
Від мене моє завтра утіка...
І боляче стискає безнадійне
Вчорашнє, що назавжди без жалю
Летить в нікуди... І ніде не дінеш
Його таке... І пошепки молюсь
До спокою, до сонця і до вітру,
До весен і до зим, а восени,
Здається, я, нарешті, вже повірю,
Що просто розгубила літні сни...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700303
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2016
Не питай мене сьогодні про дощі,
Бо і, справді, я не знаю, що сказати -
Моя осінь у старенькому плащі
Замітає мокре листя біля хати...
Не нагадуй мені більше про літа -
Я сама вже заблудилася у часі.
Не запитуй - моя відповідь проста:
Розгубила давні мрії всі, зірчасті...
Не блукай в моїй душі, в моєму сні
І не вгадуй, як минуле прожилося -
Все одно, те, що наснилося мені,
Не озветься в твоїм серці відголоссям...
Не приховуй за лаштунками зі зла
Хитромудрі і нав'язливі повчання,
Бо так легко в свою осінь я зайшла,
Добровільно, своєчасно, без вагання...
Не чаклункою з'явилась у світи,
А жебрачкою... в очікуванні дива...
І до Господа звертаюся: "прости"...
Знову дощ пішов... О, ні - цілюща злива...
Не питай мене сьогодні про дощі...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699185
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.11.2016
Я чую всі фальшиві звуки,
Це, мабуть, не твоя вина
В тім, що причиною розлуки
Не зрада... В чім тоді вона?
У тім, що роз'єднались руки,
Коли цвіла моя весна,
Чи в тім, що то були дарунки
Моєї долі... Осяйна
Розкішно обливала цвітом,
Збирала пахощі полів,
Хотіла з нами в тепле літо,
А ти... раніш його зустрів...
Іще до мене, не зі мною,
Скажи, ти і тоді п'янів
Своєю першою любов'ю,
Яку зігріти не зумів...
Навіщо і кому це треба,
Щоб розминулися роки?
Я так прив'язана до тебе...
Чи, може... Де ти взявсь такий...
І так бентежно знову струни
Ведуть мелодію сюди...
Фальшиві ноти - наче юність
Померла там, де ти ходив...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698639
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2016
Настав отой пекельний мокрий холод,
Останнє листя липне до душі,
Не гріє кава свіжого помолу,
Не пишуться улюблені вірші...
І парасольку знов ламає вітер,
Шугає дощ сердито усібіч -
Вже геть понамокало все на світі,
Заливши полум'я ще теплих свіч...
Повисло небо сіро, важко, темно -
Сумний короткий день і довга ніч...
Тепла шукаю, знаючи - даремно...
Нема його і холодно мені...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698392
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.11.2016
Я боюсь темних вікон і темного двору,
Темних вулиць боюся і темних лісів.
Я не хочу униз і не хочу угору,
Хоч і тут я боюсь неприв'язаних псів...
Мені страшно заснути... Якщо не прокинусь,
Не побачу як день випиває росу
І вітри, що давно вже ревуть без упину,
Не мені, а комусь новину принесуть...
Моя фобія міцно тримає за плечі,
Не дає ворухнутись у темряві снів.
І я знову боюся, боюся, що вечір
Нагадає про ночі нестерпні мені...
Коли з темних кутків виповзають химери,
Та круг мене зі сміхом тенета снують
І так страшно спадають звичайні портьєри...
Я боюсь, коли темно... Я дуже боюсь...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697926
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.11.2016
Мы останемся в наших стихах
И красивее, и моложе -
Далеко наше "ух!", наше "ах!",
Да и мы, наверное, тоже...
И неважно - хорей или ямб
Куролесил меж наших строчек.
Ну и что... не была я твоя,
Как и ты моим, между прочим...
А теперь, после брошенных зим,
После вёсен, что - прямо в лето,
Мы попали туда, где раним,
Каждый, кто "побывал поэтом"...
А вот осень - сильнее троих,
Перечёркивая былое,
Заливая дождями наш стих,
Всё же помнит - нас было двое...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697409
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 29.10.2016
Цілували дощі
Усі вікна водою з неба,
А тобі - ніпочім,
Ти мовчиш, наче так і треба...
Закривав мені світ
Назавжди стоголосий вечір,
Наче риба об лід...
І так мерзли самотні плечі...
Не приходиш давно
Крізь тумани сніги і холод
І болить вже воно
Те мовчання твоє, психолог...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697244
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2016
Я старые люблю календари,
Где каждый раз, срывая по листочку,
Наш папа очень трепетно дарил
Пришедший день своим любимым дочкам.
Я помню утро, бритвенный прибор
И запахи его одеколона,
На окнах - белый кружевной узор
И помоложе был Сильвестр Сталлоне...
Перед глазами - снежная зима -
Никто не проклинал такие зимы...
И папа молодой... Ты помнишь, мам,
Конечно, помнишь, он такой красивый...
И телевизор посреди зимы
Купил он тоже самый-самый первый -
Смотрели и так радовались мы,
"Берёзка-115", чёрно-белый...
Всё! В прошлое я больше - ни ногой!
Попробую забыть всё мал-по-малу -
Там папа мой остался молодой,
Ну, а потом... Потом его не стало...
И так я слишком часто уношу
Все мысли в то далёкое былое...
В который раз у Бога я прошу:
"О, Господи, оставь его в покое..."
В моём столе уже за много лет
Лежат календари, храня и пряча,
Но даже в них мне не найти ответ -
Могло ли быть хоть что-нибудь иначе...
И привыкаю вглядываться в даль,
Отбросив даже то, что под ногами,
Но замечаю: в прошлое, туда
Я возвращаюсь новыми стихами...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696845
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.10.2016
Это было бы очень просто,
Чтоб однажды, в сырую осень
На секундочку - к тебе в гости,
Если сам... и давно... и вовсе...
Не забыла свою привычку,
Как всегда, прихвачу на ужин
Горький чай и "прости"... в кавычках -
Мне ведь больше никто не нужен...
Разожгу твой камин умело,
Ты вино горячее... помнишь...
Вот пришла... ну очень болело -
Уничтожила свою скромность...
Принимаю твоё молчанье -
Знаю, это смешно и дико:
В незакрытую дверь... с вещами,
Шоколада горького плиткой...
Я оставила слёзы дома,
Зная точно - твой дом бумажный...
Я спросила твоих знакомых,
Ну, а, впрочем, уже не важно...
Я же видела: дождик срочно
Навсегда распрощался с небом...
Я ругала себя... и очень -
Хорошо, что ты дома не был...
Так давно я тобой болею,
Как простудой без Афлубина...
И, в который раз, не жалею,
Что мне холодно у камина...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696439
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.10.2016
(з мого старого зошита...)
І як ти міг зайти у мої сни,
Як міг назавжди в серці оселитись,
Забрати всю, не часточку весни,
Щоб знову не змогла я відродитись...
І як посмів без дозволу зайти,
Де іншого, можливо, я чекала...
І снився, і не раз, але не ти...
О, Господи... А мама ж і казала,
Що непомітно з'явиться одне -
Затьмарить розум, заблокує серце:
"Й тебе, моя дитино, не мине,
Побачиш... Зрозумієш... Та, не сердься...
Хіба ж я гіршого бажаю? Навпаки,
Як не мудруй - воно в тобі озветься,
Дізнаєшся, коли минуть роки,
Що справжнє не розіб'ється, мов скельце..."
Пригадую бабусині слова,
Бо й досі... Мабуть... Точно - не забути...
Я відчуваю ту любов, жива -
А ні зректися, а ні відвернутись...
І як ти міг зайти у мої сни,
Щоб не змогла я більше відродитись -
Закреслить геть усе з тії весни
І в моє серце болем заселитись...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695904
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2016
Сейчас закрою дверь, чтоб ты согрелся,
Уберегу тебя от суеты.
Премного ты в дороге натерпелся,
Со мной спокойно... Отдыхаешь ты...
А завтра снова - утро и дороги,
И снова - в даль, и снова в холода...
Участие в судьбе дано не многим,
Чтоб кто спросил: откуда и куда?..
Ловлю на мысли: мне с тобою рядом
Не страшно в зиму... Ведь глубокий снег
Растопишь незаметно тёплым взглядом
Лишь для меня... Но на глазах у всех...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695647
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 20.10.2016
Наш сайт рожевий і вночі вже сниться -
Я в нього залюбилась не на жарт!
Спасибі Господу, що Є. Юхниця
І в моїм серці розпалив пожар!!!
ВІТАЮ ВСІХ!!!
Рівно рік сьогодні з дня реєстрації, та я вже просто не уявляю свого життя без РОЖЕВОГО САЙТУ СУЧАСНОЇ ПОЕЗІЇ!!!
І вдячна долі, що подарувала мені можливість познайомитися з творчістю цікавих особистостей, зустріти чудових співрозмовників та однодумців! А ще - маю за щастя почути їх думки від прочитання мого скромного доробку...
І з величезним задоволенням знайомлюся з творами авторів сайту, захоплююся їх талантом і вмінням віртуозно володіти словом! Всі такі різні і, водночас, однакові у бажанні подарувати красу своєї душі читачам!
Декого може дивувати, що я майже не коментую громадянську лірику та патріотичні вірші... Скажу чесно: це НЕ позиція "моя хата скраю", зовсім ні! Мені, насправді, (як і всім свідомим!) дуже болить наше сьогодення з його невизначеністю, а, надто, розмаїттям бід і тривог... Та на рожевому кольорі, як ніде, добре видно сліди бруду... бо коментування (обговорення) творів цих рубрик часто переростає в недоречні звинувачення, брудні розбірки, взаємні приниження особистості... А це, до речі, нікого не прикрашає... Ми, як ніхто, повинні прагнути досконалості в усьому: демонструвати толерантність у взаєминах, високу культуру в спілкуванні, повагу до особистого світосприйняття... Поважаймо думку інших, тоді і нашу думку поважатимуть інші...
Бо кожна людина в однаковій мірі має повне право на власне бачення, на власне переконання, на власний вибір... Ми всі знаємо набагато більше, ніж можемо собі дозволити сказати... Є золоті слова: "Не говоріть усе, що ви хотіли, щоб не зазнати власної ганьби..." (на жаль, не пам'ятаю їх автора)...
То ж, будьмо обережними у своїх висловлюваннях!
Прикрашаймо разом наш рожевий сайт чудовими творами!
Удосконалюймо знання рідної мови і пам'ятаймо, що чужа для нас мова - для когось є найріднішою в світі!
Оспівуймо щедроти рідного краю в усі пори року, його мальовничі краєвиди, романтичні стосунки людей!..
Любімо (кожен по-своєму!!!) все, що нас оточує!!! Любімо у творах і коментарях!!!
А почуття неприязні і ненависті до когось чи до чогось... прийде само - встигай тільки контролювати себе, щоб нікому не нашкодити...
Щиро дякую всім, хто знаходить час і можливість відвідувати і мою сторінку, читати і коментувати, журитися і радіти, захоплюватися і радити, робити зауваження і не ображатися на мої...
Я безмежно вдячна кожному, хто заходить з добрими намірами - ціную і поважаю вашу думку!!!
Користуючись нагодою, люб'язно запрошую... на початок своєї сторінки, бо там, як і в усіх нас, є багато цікавого і неповторного!!! Я теж люблю "побродити" по ваших віршах і отримую величезну насолоду, хоч не завжди маю вдосталь часу на коментарі... Та і пишемо ж ми, власне, для того, щоб читали!!!...
Ще раз дякую особисто Євгену Юхниці за копітку роботу, яку він виконує для нас з вами! Хай Господь посилає йому (і всім нам!) здоров'я і терпіння!!!
З повагою, Наташа Марос.
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694912
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 17.10.2016
Мне уютно в твоих дневниках
Среди вороха искренних слов.
Но, увы, не пойму я никак,
Почему ты ещё не готов
Позвонить, постучать и зайти
В моё сердце, в мой дом и уют.
Словно вкопанный - на полпути,
Возвращаясь туда, где не ждут...
В моём доме так много тепла,
У камина - ещё горячей,
Где ходил ты, когда я ждала,
Почему же остался ничей...
Я гуляю в твоих дневниках,
И себя узнаю в том былом...
Возвращайся, я жду... И пока
Я свободна и в доме тепло...
Отыскала вот старую шаль,
Но на ней очень быстро уснёт,
Как тогда, возле нас, чуть дыша,
Постаревший, но преданный кот...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694743
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.10.2016
Ще плакав у закутку вітер
Дикункою синього лісу,
Збирала зів'ялі я квіти
І кликала душу-гульвісу,
Щоб та поверталась додому,
Де тепло і затишно завше
І легко приборкати втому,
Там чують усе, що ти кажеш...
Але не хотіла спокою
Душа, запізніло-розкута -
Сама по собі, за тобою
Блукала, шукаючи пута...
Я знову гукаю щоночі -
Не бачить, не чує, не знає,
Ніяк повертатись не хоче
Без мене шукає, шукає...
Пориви холодного вітру
Шматує розлючена осінь...
Вертайся, бо я вже не вірю...
Луною ж: а я... вірю досі...
Її все частіше лякала:
Замерзнеш - отак тобі й треба!
У відповідь тихо сміялась
Душа моя... з вірою в тебе...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694000
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2016
Поверни мої втрачені весни
І відсотки за них поверни,
Я широким бродитиму плесом,
Відчуваючи подих весни...
А іще - поверни мені літо,
Там (з відсотками!) буде жара,
Не гулятиме з півночі вітер,
Поверни, бо давно вже пора...
Я до осені, хоч і без тебе
Підійду в оксамитах-шовках.
Бо відсотки високі! Їх треба
Дуже міцно тримати в руках...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693814
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.10.2016
Як швидко зникає в нікуди
Усе, що так близько було -
І вже уночі не розбудить
Твоє невгамовне тепло...
Немає вже трепету серця,
Що то завмира, то зліта,
Не ті уже очі-озерця
І, навіть, постава не та...
Але ще душа молодіє -
Не знає бентежна вона,
Що осінь сховає надію
Оту, що давала весна...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693615
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.10.2016
Мы часто рисовали натюрморты
И как-то было всё понятно нам,
Но, смешивая краски, ты испортил -
Кувшины и тарелки - пополам!
И рассыпались гроздья винограда,
И яблоки катились со стола...
А я не понимала: что же надо?
Вот кисти, краски... Я ещё была...
И лёгкий свет,и всё в порядке, вроде,
Все блики сели на свои места...
Так долго избегали мы пародий -
Реальною казалась нам мечта...
Я собираю веточки и чашки,
И яблоки, что в пепельной росе,
Я соглашаюсь рисовать ромашки,
Но не хочу я быть такой, как все!..
Остыли краски. Разлетелись перья.
Как ни крути - ни сердцу ни уму...
Пропало всё за миг. И нет доверия.
И новый натюрморт нам ни к чему...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692861
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.10.2016
На білих снігах
Темнітимуть залишки осені -
Кленовий листочок,
А, може, сухі бур'яни.
У зморених снах
Появиться маревом просині -
Благенький місточок
Моєї-твоєї вини...
І знову тоді,
Озираючись, щоб не помітили,
Ті сонні дерева,
Що плутали наші сліди...
По мерзлій воді,
Де знайомі дороги обвітрені,
Повернемось вкотре,
Удвох ми... уже назавжди...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692674
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2016
Я зачекаю трохи, зачекаю,
Я подожду немного, подожду...
І, може, ми разом до того раю,
А, может, я одна туда приду...
Бо ти вагався, як завжди, вагався,
А я смелее шла всегда, смелей.
Ти оглядався і чогось боявся...
Да ничего не бойся, не жалей!
Не встигне ранок вмитися росою
И не успеет солнышко взлететь -
Я буду поруч, поруч із тобою,
Но вздумай только снова "не успеть"...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692412
рубрика: Поезія,
дата поступления 04.10.2016
Не вигадуй вже диво-іграшку,
То колись були молоді -
Не зіграємо п'єсу зірвану,
Бачиш - хвилями по воді...
Не втручайся у спокій приспаний,
Бо не стану тією знов,
Ні грайливою, ні барвистою,
Ні терплячою, як любов...
Не вертайся - поля засипало
І дороги сюди нема,
Як ніколи, он снігу випало -
Не вертайся, бо тут зима...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691494
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2016
Ну, недодали старикам
То ли ласки, то ли внимания,
Вот и щиплет, то тут, то там
Наши души, но с опозданием...
Не умели хранить тепло,
Чтобы их согревать... Вечернее
В наши жизни стучит... Пришло -
Будет холодно нам, наверное...
Почему и с каких времён
Разучились любить и каяться.
Среди этих родных имён
Неужели теперь так маяться...
Забывали о них вдали,
Нами брошенных в одиночестве,
А теперь вот, когда ушли,
Их, до боли, увидеть хочется...
Очень жаль, что никто ещё
Не придумал машину времени...
Вдруг запахло густым борщом
И сдавило виски до темени...
Нам бы просто вернуть на миг,
На часок, на минуту малую
Всех ушедших родных, своих...
Не вернёшь... И кому я жалуюсь...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690912
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 26.09.2016
Не горить! Підпалюю вкотре -
Хочу знищити, та дарма.
Я ж зібрала увесь непотріб
Із минулого. Весь обман -
У душі так давно зима.
Не го-рить...
Розпалю! Тільки де той вітер,
Що розбурхає цей вогонь...
А він м'яко вже сльози витер,
Мов теплом від твоїх долонь
І шепоче: облиш, либонь.
Роз-па-лю...
Загасить!.. Вже вогню не треба!..
...Інший вітер влетів сюди
І багаття здійняв до неба,
Та немає ніде води...
Де ж ти, вітре, раніш ходив...
За-га-сить...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690024
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2016
Ластівки, на порозі вирію,
Пташенят своїх підняли...
Пізні яблука швидко так визріли,
Перед школою, як змогли...
Було тепло, а, може, холодно
Знов мені, як завжди, чомусь.
Йшли дощі. Й перед самою школою
Ти додому не повернувсь...
Розкидала плоди горішина,
Ще ховався туман в яру...
І не зовсім така уже грішна я,
Та й без тебе я не помру...
Мовчки айстри схилили голови,
А жоржини й вночі горять,
Та чомусь, перед самою школою,
Ти пішов - й не зійшла зоря...
Десь попереду літо бабине -
Перешіптують ясени...
І котра ж то тебе так вже звабила,
Перед школою. Восени...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689868
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2016
(з мого старого зошита...)
Зустріла у місті - минуло літ двісті,
Такий же красивий, лиш трішечки сивий...
Аж серце злетіло - так бачить хотіла!
І він - спопеляє... Невже так буває...
Ну, як?.. Та, нічого... Пішла за старого?..
А, як же?.. А, як же?.. То, може, розкажеш...
І золото біле, а ти ж не любила...
Тепер он... наділа, хоч трохи змарніла...
Будинок ошатний і твій - у пошані,
А де твої крила? Ти ж гордо носила...
А очі-озера, хоч трохи розтерла...
У них я готовий втопитися знову...
То я все покину, візьму лиш дитину
Й до тебе, як хочеш, прийду серед ночі...
Я більше не можу - на тебе він схожий...
Пробач, що тоді я... і досі надіюсь...
Все золото скину, бо знаю провину...
В ситцях, та з тобою, а, значить, з любов'ю...
А з милим, я знаю, так близько до раю -
Любитимеш сина... це наша дитина...
Що кажеш? Немає ні хати, ні раю...
Нічого - збудуєм, аби лиш... Не чує...
Вернулася знову у хату-обнову,
У золото біле... Ще більше змарніла...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689654
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.09.2016
Скотився серпень в пелену широку
Дозрілого гіркого полину,
Де стиглу грушу зарум'янив збоку,
Де пізні сливи у траву жбурнув...
Вже зрідка котить листя на дорогу,
Ховає, мов прикраси, в бур'яні.
Розкидав, як грудки, скупу тривогу
І не дає розплакатись мені...
Бо тепла осінь вже усе простила,
Обсипала щедротами землі...
Тепер я знаю, то велика сила,
Коли струмок надії не змілів...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689570
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.09.2016
Примарилось, а, може, і було -
Розірване, розкидане - забути!
Пішов і, ніби, з часом, уляглось,
Заснуло все, втомившись від спокути...
І лиш у сні, буває, промайне
Твій образ, мов на склі розмите фото,
Я чую - тихо кличеш ти мене
І важко йду хоч лісом, хоч болотом...
Не можу дихать, ноги не несуть,
Та розумію - це єдина втіха...
Не буде в сні, то будні не спасуть
Я не побачу - за межу поїхав...
І серце розривається навпіл -
І крик чи зойк у темряві вже тоне...
Прокинулась. Лягають на папір
Слова чи вірші... Щось таке бездонне...
А вранці знову небо голубе -
Воно ж не знає про мої печалі...
На серці легше - бачила тебе
І можна далі жити... жити далі...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688900
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 15.09.2016
Всі радіють бабиному літу
Я ж молю до сонця - не світи,
Бо я хочу, поки дощ і вітер,
З бабиного літа утекти...
У весну, де яблуні у цвіті,
В дні, коли попереду іще
Теплі і розкішні ночі літні
Рясно умиваються дощем...
Та чомусь важкі, червонобокі
Гупають додолу за вікном
Яблука... І я втрачаю спокій -
Навесні ж усе не так було...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688432
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.09.2016
Я знову бачила сон
У себе на підвіконні...
Відсунув Хтось мій вазон,
Збудив мої штори сонні...
Поглянув: чи я вже сплю,
Усівсь на мою перину,
Бо знає, що я люблю
Поспати в нічну годину...
Тому і приплівся Хтось,
Забрав кольоровий сонник,
Підклав чорно-білий - ось
Гортай і дивися... Спомин
Зігріє чи спопелить,
Йому то вже не важливо -
Приляже лише на мить,
Та й схопиться полохливо...
Бо я вже не сплю тепер -
Подушка така гаряча...
А Хтось вже й вікно запер -
Його й не було неначе...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687983
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.09.2016
Якось, не сприймала я античне
І не знала, де живуть Боги,
Хто з ким зачепився по дотичній,
Хто, коли, кому був до снаги...
В казку не впадаю, мов у прірву,
І зіркам не вірю - хай горять!
Я позабувала всі повір'я,
А тому - викреслюю підряд
Все, що так оманливо знущалось,
Кликало, хизуючись, вело...
Навесні і влітку зігрівало -
Он багряним листям замело...
Стало тихо, сіро і безглуздо,
Сонце заховалося кудись.
У душі й на серці якось пусто -
Все холоне... Казко, повернись!!!
Хай Боги поділяться охоче
Мудрістю із глибини віків,
Ще зірки хай щедро напророчать
Тим, хто легко жити не умів...
Мабуть, варто вірити у міфи
І у казку - там усе блищить...
Бо тоді ще... ти до мене їхав,
А сьогодні - осінь вже дощить...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687826
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.09.2016
Ще не знали маленькі діти
Серед інших дитячих втіх:
Чи дерева зчиняють вітер,
Чи то вітер колише їх...
Чому небо - понад висотки,
Звідки ті громовиці й лід,
Чому мед заховали в соти,
А літак залишає слід...
Чом без світла ніщо "не робить",
Мама рано чому встає,
Чому кажуть, що скрізь мікроби -
Їх не видно, а вони є!
Чому гори завжди високі,
Чому падає з неба сніг...
Після школи - учити вроки,
А ведмідь, чому, спати ліг...
І коли наступає нічка,
Де ховається сонця жар...
Так повільно згоряє свічка...
Чом не можна малим ножа...
Та, багато чого не знали
Про життя на оцій землі -
Залюбки кораблі пускали
Паперові... такі малі...
І чому, коли так цікаво,
Все - не можна! Скажіть, чому?!
Бо... Щоб мати доросле право,
Треба жить не одну весну...
І синців поносити рясно,
Сто разів - на оті граблі...
Це, коли ще маленькі - класно!
Хай радіють, поки малі...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687400
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.09.2016
Вона прийшла і вогнено-шалена
Валяється у золотому листі,
Не любить - принципово! - все зелене,
Хизується в бурштиновім намисті...
І коси розпускає, ще дівочі,
І в шати одягається барвисто.
Короткий вік, та в"янути не хоче -
По закутках шугає норовисто...
Невтомно розмальовує пожежі,
Підморгує до сонця і до білки,
І зовсім вже не дивиться на межі,
Мов хоче наздогнати перепілку...
Усміхнена, осяяна, яскрава
Влітає вихром у вузькі шпарини,
Качається, де хоче - має право!
І щедрістю наповнює корзини...
Не встигла озирнутися - помчала!
Десь, ген за лісом - він вже не зелений -
Так зашарівся - це ж лише початок...
Гулятиме ще довго, навіжена...
Люблю її... І з росами, й з дощами,
Золочену і з косами рудими,
І з першими морозами... Прощаю,
Бо пахне урожаєм, трохи - димом...
Якби могла, то я б із нею - поряд,
Не озираючись, з палітрою і боса...
Але... не можу, бо і так говорять,
Що в моїх косах... заблукала Осінь...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687218
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.09.2016
Я небезпечна - бійся мого подиху,
Я норовлива - знай мене таку...
І, може, буду першим твоїм промахом
Й останньою любов"ю на віку...
Я перекреслю всі жагучі погляди,
Що стрілами літали навмання,
Я замурую й будеш зовсім поряд ти
І можна обійняти... обійня...
Перепалю стожари із минулого,
Розправлю крила й, наче, вільний птах
У небо піднімуся... Заманулося
З тобою загубитись у світах...
Бо вже настільки я душею зболена...
Хотіла ж відректися, але - ні -
Тобою я навіки заневолена -
Нам разом і горіти... не мені...
Поглянув ти і слів не треба - сказані
А сильні руки й тепле серце - ось...
І я радію: ми тепер пов"язані
Коханням, що тоді не відбулось...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686996
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2016
А літо промайнуло, мов літа,
Дні дощові й спекотні, та привітні.
Воно теплом і досі огорта -
Оце ж таке хотіли ми у квітні...
В раю розкішнім, бо сади цвіли
І там, у ньому - ми... босоніж... пішки...,
Де ріс такий ще молодий полин
Ну, зовсім юний, не гіркий нітрішки...
Підкралась осінь - в розкоші усе,
Не думаючи, он підряд золотить,
Та трохи сумно, хоч вона несе
Нам із тобою немалі щедроти...
Бо встигнемо оглянутись назад
І там зловити невловимий промінь,
Ще висохне небажана сльоза,
В усіх рівняннях зникнуть невідомі...
З життя, що ніби помахом крила
Нас пронесло від А до Я... Ну, майже...
Раніше і подумать не могла,
Що відстань ця отак багато скаже...
...І хто й коли лічив літа оті...
Хіба ж про них у молодості дбаєш...
Вони сьогодні - точно золоті,
Бо золота багато не буває...
А літо промайнуло, мов літа...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686571
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.08.2016
Тебе впізнала чи здалось мені,
А почуття - стрілою розголосся...
Палахкотіло серце у вогні -
Так боляче, нехай би вже здалося...
Мов протягом (якби ж то!) - геть з дощем!
Це ж треба. Місце й час в усьому світі
Зійшлися, щоби знищити ущент
Мій спокій, розбудити осінь в літі...
Нехай би спала, бо мені не час
У просторі одному із тобою,
Де ланцюги кохання вже не раз
Переплітались грішною любов"ю
Я думала: згоріло вже давно
І сподівалась - більше не воскресне,
Не пророста ж запечене зерно -
Пусте відлуння із далеких весен...
О, як я помилялася... Пройди,
Не оглядайся - дай себе утішу,
Що то не ти і не твої сліди
Принишкли в запізнілих моїх віршах...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686458
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2016
І в ніч одну не зайдеш двічі,
Не те, що в річку побродить.
Буває дужче, ніж у річці
І тіло й душу холодить...
Не все ховає темінь ночі,
Хоча, здавалось, чом не спать,
Але, до роздумів охочі,
Вночі уміють політать...
Кружляють легко, мов у вальсі,
Думки. І молодість цвіте...
І вже ти у жагучій сальсі,
А глянеш вранці - щось не те...
Чому ж не можна знов пірнути
В минулі ночі, давні дні,
Або - я згодна(!) все забути,
Щоб геть не снилося мені...
Коли хтось каже: Не хвилює
Мене минуле аж ніяк -
Не вірте, бо вночі малює
Своє мереживо... мастак...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686397
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.08.2016
(из моей старой тетради)
Бесшабашное лето прогонит
Долгожданная тихая осень -
Лес тихонько роняет погоны,
Оставляя мундиры у сосен...
От жары ярких красок не стало,
Куролесят седые туманы,
Незаметно тепло убежало
И раскрасило лето обманом...
Чтобы нежности больше досталось,
Мы, конечно, у лета попросим...
Лес над нами смеётся устало:
Доигрались... Заплакала осень...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684633
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 19.08.2016
На чудовій планеті
під зводами синього неба,
У безмежному краї,
поміж стиглих садів і полів,
Я шукаю, бо хочу знайти,
твердо знаючи, - треба!
Тепле серце моєї,
до болю святої, живої землі...
Перелистую пам"ять -
шукаю шпаринку для втіхи,
Бо так страшно лишитись
без повітря, без сонця й води,
Та куди не погляну я,
бачу розставлені віхи:
І туди, і туди, і туди -
не ходи, не ходи, не ходи...
Що ж за доля така
і чому незагоєні рани,
І чому вона плаче,
оповита корінням зі зла...
Продають, розривають її
і нещадно тиранять,
Але хочеться дуже,
щоб довго земля ще розкішно цвіла...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683799
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.08.2016
"Я просто вже давно живу сама -
Так починала тітка оповідку -
В житті моєму холодить зима,
А я і досі пам"ятаю квітку,
Яку мені Він дарував тоді
І ми її пускали по воді...
Де замовкали звуки і пісні,
Всю душу заливав гарячий трунок.
Я думала, що снилося мені
Чи марилося так... Його цілунок
Найперший, найсолодший, неземний,
То доля вже єднала мене з Ним...
Все пам"ятаю, хоч літа - кудись,
Мов час загнав їх прутом за причілок,
Туди, де сповна щастя і біди,
Останні лиш скраєчку ось присіли,
Щоб я згадать устигла й зберегла,
Ту стежку, що до нього пролягла..."
...Дивлюся я на жінку, на красу
І боляче, бо так вона змінилась...
І хочеться сказати: принесу
Вам сонця у долонях... Не зуміла...
Усмішка їй розгладжує лице,
Коли, бува, пригадує про це...
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Ясніє все, світлішає навколо -
Не треба їй ні золота, ні срібла -
І хоч яким широким буде поле,
Якби могла, вона б до Нього бігла...
І очі тепло світяться бурштином,
Немов Його побачила за тином...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683411
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2016
Присіли сніги -
відшуміла весна водою,
У теплому літі
скупали дощі рясні.
Вже вкотре я в осінь
холодною йду росою,
А там, за зимою,
повірю новій весні.
І так монотонно
нав"язує ритм годинник,
А стрілки лоскочуть
не тільки мої роки.
Ненавиджу їх,
але знаю - вони не винні,
То час навіжений
спочить не дає, стрімкий.
Постійно я чую -
відстукує знову й знову,
Не хочу спиняти
й не хочу за ним іти,
І вірити знову,
не хочу, твоєму слову,
Бо легко втопитись,
почувши твоє "прости"...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682735
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2016
Як пахнуть трави, скошені учора,
Де коники стрибають навмання,
Не вміють цвіркуни сюрчати хором
І ще не коле висохла стерня...
Сльозою сік стікає на покоси -
Не хоче в"януть зрізане стебло,
Ліниво походжає вечір босий,
Мов дощового літа й не було...
Бринить повітря й важко, й невагомо,
Та знає ніч, що звалена трава
Співа останню пісню. Невідомо
Померла вже вона чи ще жива...
О, як мені хотілося сп"яніти
Від того неземного, без прикрас,
Святого почуття, що впало в літо,
Коли усенький світ забув про нас...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682149
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.08.2016
Обольстителю, конечно,
Далеко уже за "-сят"...
Так и прожил бы безгрешным -
Бесы из ребра гласят:
"Не печалься, что "за сорок"
И забудь, что было "-дцать" -
Вот увидишь, очень скоро
Будешь... просто созерцать...
Но, поскольку, гороскопом
Ты, по жизни, обречён
Своим взглядом-автостопом
Обжигать сердца, пижон,
Приготовься, (постарайся!)
Так держать и не вилять...
Не филонь, не обольщайся,
А... придётся... щеголять...
Коль удерживаешь планку,
Быть по-твоему - давай,
Ночью, днём и спозаранку,
Обольститель, зажигай!!!"
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681983
рубрика: Поезія,
дата поступления 05.08.2016