| Сторінки (5/458): | « | 1 2 3 4 5 | » |
Горить неопалима купина
І сонце над усім сміється світом.
Невже така тяжка моя вина,
Що рання осінь не змирилась з літом.
Вже юність у минуле відійшла
І не навчила, як нам жити далі.
На шлях-дорогу вилита смола,
В тугий клубок сплелись мої печалі.
А як в саду співали солов'ї!
Як риба билась на нічному плесі!
І коси розсипались там мої,
І плакав жайвір в царині небесній.
(Як пахнуть трави ранком над лугами!
Коли від небуття і сну святого
Їх розбудити босими ногами,
Де ми удвох - і більш нема нікого.)
...Горить неопалима купина
І тліє, і димить, і нудить світом.
На землю тихо сходила весна,
Коли зима зачарувалась літом...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640013
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.01.2016
Звідки все це болю розмаїття,
Звідки сум, печалі і жалі?
Де роками не хилилось віття -
Обламалось болем до землі.
Чи замало досвіду гіркого,
Чи стежки були такі вузькі?
Сплинув час - і вже нема нічого,
Тільки сльози солоно-гіркі.
Сил чомусь завжди не вистачало
Щось зробити чи, хоча б, втекти.
Нам тоді всього було замало -
Ти не розумів, щасливий ти.
Так боявсь, що закерую світом,
Сам же - залишався в стороні.
Наша осінь розминулась з літом,
А колись раділи ми весні...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639749
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.01.2016
С тобою просто и тревожно -
Боюсь нарушить наш покой.
Мне в то поверить невозможно,
Что мог не знать тебя такой.
Я ревную тебя, дорогая...
Хоть причины не вижу пока.
Никакая обида другая
Так не режет ножом у виска.
Горячий чай тебе с улыбкой
В постель подам я без труда,
Чтоб не считала ты ошибкой
Свой выбор, сделанный тогда.
Я ревную тебя, дорогая...
Я загрущу, если болеешь,
Слегка повздорим - не беда.
Ты никогда не пожалеешь,
Что здесь осталась навсегда.
Я ревную тебя, дорогая...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639482
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.01.2016
Долі шепіт пророчий,
Мов у серце ножем,
У недоспані ночі
Під холодним дощем.
Сонце тихо скотилось
І за лісом лягло -
Це мені не приснилось,
Це, насправді, було.
А роки пролітали
Нам здавалось - віки.
Десь когось цінували,
А когось - навпаки.
Ще не встигли зрадіти,
Бо причин не було.
Швидко виросли діти
І минуле вляглось.
Як від кари страшної
Утікає життя.
Ми змінились обоє
І нема каяття.
Зупинитись, спочити,
Але як і коли?
І дорослі вже діти,
Не спимо. Час болить...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639243
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.01.2016
Я вже не претендую зовсім
Ні на що у житті своєму.
Як і всі, утоплюся в осінь
Й допишу цю життя поему.
Може, золотом позолотить,
Хоч з роками - яке те злато -
Те, що доля до двору скотить,
Як врожай - лиш встигай збирати...
Переплетені перевеслом,
Перепалені, наче ватри
Ті розхлюпані мої весни,
А яка ж бо весна без втрати...
І я думала - все ще буде,
Де подінеться шовком шите?
І сміялася: дивні люди,
Ще живі, а не хочуть жити...
А жінки поглядали мовчки
І ховали ту біль-усмішку:
"Та нічого, нічого, дочко,
По стерні як походиш пішки
Не до сміху. Та хай не буде
Твоя доля, голубко наша,
Вередливою. Кажуть люди,
Що хороше ім'я Наташа.
Ти ж бо рідна, своя, потрібна..."
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Ой, та щось я розговорилась -
Пригортається доля срібна,
Бо осінній листок зловила...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639026
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.01.2016
Я хочу оказаться в плену,
где никто меня не увидит.
А потом себя обману,
что не ты меня так обидел.
Погрущу о своей судьбе,
в сотый раз ни во что поверю.
Не скажу одному тебе,
где нашла я свою потерю.
Болью памяти посмеюсь
я над тем, что когда-то было.
Не зови меня, не вернусь.
Не ищи. Я тебя забыла...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638697
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.01.2016
Тяжёлая зима. Депрессия.
Снегами плотно замело.
Окно узором занавесило.
Из комнаты ушло тепло.
Где для души моей соломинка.
Всё если бы, да всё кабы.
Я словно на вчерашних поминках
Замученной моей судьбы.
Поверить бы весне- красавице
И взгляду, что бросает в дрожь.
Скорее с неудачей справиться,
Но, вряд ли ты меня поймёшь.
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638439
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 25.01.2016
Я ждала, постоянно ждала.
Всё надеялась, вдруг позовёшь.
Слишком я молодою была,
Чтоб понять: больше ты не придёшь.
Не одна в том обмане жила
И ко мне ты пришёл, уходя,
Чтобы я, просыпаясь, была,
Словно радуга после дождя.
Не одну ты меня обнимал.
Многим ты обещал: "Не уйду".
И не только меня оставлял,
За собой рассыпая беду...
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Ты по жизни идёшь, как тайфун,
По сердцам - снеговыми порошами.
До сих пор, как во сне я живу.
Почему ты не помнишь хорошего?
Только знай, я и дня без тебя
Не жила, не любила, не верила.
Всё ждала, никого не любя,
Закрывала все окна и двери я.
Но, с годами, смирилась уже
Насмотрелась. Теперь понимаю я:
Ты созрел на другом вираже
Только знать бы об этом заранее...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638150
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.01.2016
Ми учора пішли на став,
Щоб зібрати зимові зорі.
Несподівано ти спитав:
"Чому холодно так надворі?
А колись же гуляли ми
Тут. Лиш дерево стало вище,
І тоді ж посеред зими
Й до води ми стояли ближче..."
...Бо нема вже тії пори,
Коли жарко було і взимку
І ти палко так говорив,
Бо іще обнімав... не жінку...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637903
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.01.2016
Я закрываю глаза -
В памяти раннее утро.
Я не успела сказать -
Ты не услышал как будто...
В белой пустыне песок
Разворошил сильный ветер -
Пыль седины на висок
Бросил, а ты не заметил...
Больно смотреть тебе вслед,
Жалко и очень обидно.
Но оправдания нет -
Вот уж и следа не видно...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637699
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 22.01.2016
Пам'ятаю твоє весілля я
І оту засніжену вулицю,
Де ховали дерева гіллями
Мою постать, що біля тулиться.
Мою постать, неначе марево,
Бо ні слова нема, ні подиху.
Тільки фари весільні заревом
Засліпили мене без поруху.
Засліпили, щоб не побачила
Ненависного плаття білого,
Бо душею ще не пробачила
Ні тебе я, ні світу цілого...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637414
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2016
Мы забросили тёплый май,
Отшумели его дожди.
Ты обратно весну не жди,
Привыкай, родной, привыкай.
Нас оставил шальной июнь,
Когда можно ещё запеть,
Возле зеркала не стареть,
Перекроив судьбу свою.
Вот зашли в золотой октябрь.
Всё тревожней гудят ветра,
Настроения нет с утра.
Задержаться нам здесь, хотя б.
Но зовёт пожилой февраль,
(Холоднее других всегда),
Там душа все кусочки льда
Забирает себе, а жаль...
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Разольётся печаль кругом
И, живущему вопреки,
Не развеять седой тоски...
Кто-то глухо закроет дверь...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637173
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 20.01.2016
Я приучаю себя к простоте,
Хватит. Была уже сложною.
Снова тепло вспоминаю о тех,
Кто босиком - бездорожием.
Кто не читает крутые стихи,
А процедурами водными
Лихо на речке смывает грехи,
Плотно сливаясь с природою.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Подозреваю, что всё это зря -
Я не избавлюсь от бремени -
Поздно мне шастать по календарям,
Всё изменять, даже временно...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636932
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.01.2016
Я пам"ятаю, Сонце впало
І загорілася Земля,
І дощ линув, а нам все мало,
Ми все долаємо свій шлях,
Ту відстань, що роками ділить,
Той час, що все кудись летить,
Що за неділею - неділя,
А за верстою - ще версти...
Сміялось небо веселково -
Не стало сили у громів -
Вирішуйте! Усе чудово:
І ти спішила, й він зумів...
Та знову блискавкою - поряд,
Аж ляснуло, щоб розлучить.
Луна скотилася до моря,
Стіною - дощ! А час мовчить...
Мовчить уперто. Чи лікує,
Чи вже втомився нас гукать,
А, може, просто так маскує,
Що нас трима його рука...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636676
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2016
Взлётная полоса
Режет мою любовь
Вот они, небеса,
Но не лечу с тобой...
Постоянно мне будет сниться
Бесконечная полоса
И холодная в небе птица,
И родные твои глаза
Прошлое отпущу,
Переболит душа.
Плачу и не лечу -
Ты за меня решал...
Постоянно мне будет сниться...
Всё разорвал мотор -
Тихо подмял шасси.
Я закурю, потом
Молча возьму такси...
Постоянно мне будет сниться...
И повторится бред,
Тянущий за собой,
Белый по небу след,
Где я лечу с тобой...
Постоянно мне будет сниться...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636495
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.01.2016
О, мій чарівний незнайомий,
Перед тобою завинила...
Коли ти вже ішов додому,
Я зупинити не посміла...
А так хотіла... Та мовчала,
Щоб зберегти останні звуки...
Чому ж нічого не сказала?..-
Мовчання - згода до розлуки...
...Ще довго в хаті пахла рута
Й тепло ще пам'ятали плечі,
Та я вже знала: то - отрута,
Що розливається під вечір...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636213
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2016
Більше я не скажу нічого,
Бо немає потрібних слів.
Запозичити б із чужого
Словника, щоб ти зрозумів...
Ми на різних кінцях планети -
Не з'єднати вже наших рук.
Ти міняв на дрібні монети
Миті зустрічей і розлук...
Не повернемо вже минуле,
Не відчуєм сердець биття.
Не приходь. Я тебе забула,
Та й роки, мов з гори, летять...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636157
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2016
Тільки будьте постійно,
де "зараз на сайті", що зліва,
Щоб я бачила Вас,
відчувала, мов серцебиття,
Бо коли Вас немає -
у серце вривається злива
І змиває усе, і трощить -
забирає життя...
Хоч мене не читаєте, знаю я,
(точно вже знаю),
А чи, може, інкогніто,
щоб не помітила Вас,
Та я серцем своїм,
(попри волю душі), відчуваю:
І присутність, і дихання Ваше -
усе без прикрас...
Може, серед "прихованих"
Вам і комфортніше, може,
Але душу...
Куди ж Ви подінете бідну її?
Може, Ви - випадковий
в моєму житті перехожий,
Та чому до Вас туляться тихо
всі думи мої...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635939
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2016
Ночь успешно дожигала свечи,
Капал воск и тут же остывал,
А я помню - начинался вечер
И глазами ты меня искал.
В новогоднем ярком карнавале,
Где кипит игристое вино,
Мы легко друг друга узнавали -
В масках ли, без масок - всё равно.
Танцевала танго, догорая,
Тающая, глупая свеча.
Ну, а мы, кокетливо играя,
Собирались заново начать...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635908
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.01.2016
Це моя оголена душа
Безсоромно вийшла до людей.
І хоч як її не потішай,
Спокою не знає день у день.
Схаменіться, люди, я - жива,
Не топчіться, боляче мені...
Не ламайте колос у жнива
І не засівайте по стерні...
Так хотілось жити, як усі
І співать, коли душа співа.
Молодим ще був отой посів
Й кожна крапля у дощу - жива...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635688
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2016
Ти живи, бо помру і я,
Мов занедбане джерело.
Ти живи, бо душа моя
Не повірить, що все пройшло...
Зачекай, бо не встигла я,
Щось важливе тобі сказать.
Зачекай, бо печаль моя
Ще бринить, як німа сльоза...
Не зникай, бо зітлію я,
Мов багаття без свіжих дров.
Не зникай, бо любов моя
Лиш тобою живе. Любов...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635415
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2016
Весь мир обниму руками,
Дождями прольются слёзы,
Поля замету снегами,
По речке пущу морозы.
Мне памяти просто мало,
Ты прошлое вновь озвучил,
Но боли не меньше стало
Трудно поверить в лучшее.
А завтра не будет сниться
Холодная, злая осень.
Затейливо лист кружится
Прощения будто просит...
Вот в лужах застыло небо -
Иду над Вселенной, что ли,
И хочется верить мне бы,
Что больше не будет боли...
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Вновь станет необъяснимо
Простое, что проще ситца,
А счастье проходит мимо...
О, Боже, опять не спится...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635155
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 12.01.2016
И была зима на дворе
И заснеженные мосты
В холодеющем январе
Перешёл не ты. Перешёл не ты...
Закружила, рассыпаясь, седая вьюга.
Не сложилось - мы опять не нашли друг друга,
Потому, что зима бела,
Непрерывно метель мела
И с тобою не я была...
Я устала кричать во сне,
В злую полночь себя будить,
Потому, что ты снишься мне -
Я прошу, уйди. Я прошу, уйди...
Закружила, рассыпаясь, седая вьюга.
Не сложилось - мы опять не нашли друг друга,
Потому, что зима бела,
Непрерывно метель мела
И с тобою не я была...
А наутро - опять метель,
Как вчерашняя суета.
Незастеленная постель
Без тебя пуста. Без тебя пуста.
Закружила, рассыпаясь, седая вьюга
Не сложилось - мы опять не нашли друг друга,
Потому, что зима бела,
Непрерывно метель мела
И с тобою не я была...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634925
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.01.2016
Красива мудра жінка з нелегкою долею
заслуговує на шану і повагу живих...
Світлій пам'яті моєї бабусі присвячую...
Марина гірко і невтішно
І довго плакала завжди.
І були грішними безгрішні
Ті сльози - марево з води.
Ніхто не зважувавсь ніколи
Торкать святої таїни -
Було все спалене довкола
Пекучим полум'ям війни.
Багато горя і невдачі
По людських душах залягло:
Лиш заспівали - знову плачуть -
Із ними всякого було.
Терпіли, бо хотіли жити,
Приймали долю за святе.
І підростали швидко діти,
Як весняне зело росте.
Чи то війна людей ріднила,
Чи відбудова, чи колгосп,
Та в них жила стожильна сила -
Попробуй скривдити когось.
Ще довго всі чекали звістки:
А, може, прийде, може, ось...
І якось жаль було невістки
І сина, й батька, і всього.
Та разом примудрялись жити
Радіти сонцю і весні.
Комусь полагодять корито
Комусь гуртом відкинуть сніг.
Роботи й дітям вистачало -
Дорослі йшли на трудодні -
Марині часто не співалось,
Бо важко встигнути одній.
Дівчата в хаті й на городі,
І щось зробить, і погулять.
Вони при будь-якій погоді
Для печі знов тягли гілля.
Трудились зранку і до ночі
І разом втрьох плели тинки.
Їх поважали й позаочі
Ще прозивали "маринки"
Усе уміла, все встигала
І вишивала, і пекла.
Дивись, ще й сонце не вставало,
Марина в полі вже була.
Болотом - босими ногами,
Де торф, коноплі, очерет.
Ішла дощами і снігами,
Бувало, навіть, "під запрет".
Топтала стежкою важкою
Ту долю, рідну і гірку,
Аж серце сікло осокою,
Та де ж подіть її таку.
Усі жінки, з усеньких вулиць,
З усіх дворів і всіх бригад -
Тоді роками спини гнули:
І, Боже збав, удень лягать.
Окраєць хліба у платочку,
Босоніж бігла, як завжди,
Швиденько прив'язала квочку,
Пийнула з ковшика води.
Дівчатам крикнула вдогінці:
"Щоб був порядок! І не спать!"
А їй було, красивій жінці,
Тоді всього лиш, тридцять п'ять.
А як Марина "клала строчку",
Як обшивала пів кутка.
Увечері "складе" сорочку,
А рано - вже на буряках.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Минали роки у турботі,
Давно вже підняла дівчат,
Та всеодно, мов на роботі,
Марина бавила внучат.
Насіння в грубці підгоряло,
Бо там "сиділи" й пиріжки.
І як бабуся все встигала?
Ще ж мила в погребі й кружки.
Хрумку капусту, огірочки,
Антонівку у гарбузі.
Любили всі: зяті і дочки,
І внучки - дзиги на нозі.
Завжди картопельку варили,
Бо я за неї - все б дала!
Мені й з борщу її ловили,
Аби я тільки не ревла.
А як згадать про Маковія,
То вже сміялись з мене всі:
Від Петра починала мріять,
Вчувалось: "Макортя несіть!"
Бабуся маку намочила... -
(Та вже скоріше мак той мніть!) -
Бо шулики я так любила:
Вони аж снилися мені...
Бабуся швидко мак потерла,
Вже корж холоне, - я не сплю!
А тут як тут! В плече уперлась,
Хай що, а я момент зловлю...
"Наташко, не лижи качалку,
Бо лисим буде чоловік!",
Та всеодно лизну я скалку:
"Таке вже кажете! Де він?"
І все частіше до вечері
Варили з салом галушки.
Ще вергуни плели кручені
І драли пір'я в подушки.
Як пахла гречка в хаті смачно,
Вареники і пампушки,
А суп з квасолею, як бачу:
Густий, наваристий такий.
Завжди борщилось,а на свято -
Бабусин цар-наполеон.
І пиріжків було багато,
І ягідний кисіль-барон.
Бабуся шиє - я дивлюся
І так цікаво - не моргну!
Подам наперсток, притулюся,
У голку нитку затягну.
Завжди з бабусечкою спала -
Була найменша із п'ятьох -
Ще з вечора її благала:
"Збудіть мене, та й будем вдвох"
Хотіла встати разом з нею,
Коли ще темно й кури сплять,
Щоб разом - мокрою межею,
В бабусі ж ноги так болять...
Вже й на сорочку їй лягала,
Вже й руку клала під плече.
І, мов не сплю, а засинала -
Бабуся знову ж "утече".
У хаті завжди тепло й тихо -
Отой смачний вечірній час...
Ніколи і ніяке лихо,
Здавалось, не дістане нас...
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
І прибігала часто Дунька,
Так, не сестра і не кума:
"Лише Маринка все дотумка,
Чим не ділюся з усіма..."
Не мала внуків і розради -
Микита, п'яний, спав собі -
Не знала сну, у хаті - ради,
Бо він частеньло так сопів.
То ж бігла вулицею швидко,
Аби коротша ніч була.
Позамітало й слід не видко -
Ніхто не знає, як жила.
І обмітала Дунька ноги,
Тьопала віником плече,
Переступала всі пороги
І - в хату, де плита пече.
Платок великий "у клітину",
Що залишився з тих часів,
Коли ховать прийшлось дитину,
Як німець над селом висів...
З плеча зняла, струсила різко,
Калоші й "плюшку" - у куток.
І стоболюче, давнє, різне
Забулося коло діток...
Зайшла - і повна хата люду,
І рівні всі, і рідні всі,
І жарти сипали повсюди,
Ділили посуд, воду, сіль.
Новини сипле, як з торбини,
То підморгне, то заспіва.
Не замовкає й на хвилину,
А то - розплачеться, бува...
І хата дихала, як вулик,
"Я вже Маринко, побіжу,
А те, що ви отут почули
І я ж нікому не скажу..."
. . . . . . . . . . . . . . . . . . .
А ще з райцентру Дунька часто
Було, приносила платки.
Кому пустий, кому квітчастий,
Кому великої руки.
Жінки збігались, як на диво,
І приміряли, і греблись,
Але не всі були щасливі:
"Нехай... і я візьму... колись..."
Біжать, наперебій щебечуть,
Яка де квітка, завиток.
І подумки кладуть на плечі
Давно омріяний платок.
"Ви чули? Дунька знов приперла!"
І вже дорогою ідуть,
Хоч подивитися - а першій!
"Беріть вже, гроші підожду."
Хоч радо брали - знову клали,
Блищали очі, та за мить
Надії в душах геть згоряли
І знову глибоко болить...
Та вже, бувало, на порозі
Вона Марині підморгне,
В рукав просуне, що у змозі:
"Гляди, не викажи мене"
Марині душу калатало:
І хоче, й треба - дві ж дочки...
Не спить. Коли ще й не світало,
Біжить до Дуньки навпрошки...
Немов із серця вириває:
"Візьми, назад я принесла -
Такого чуда не буває -
Забудь. Спасибі, що дала..."
Розбила мрію на порозі,
Немов ярмо зняла з плеча,
Не радо й радо по дорозі
Біжить додому, до дівчат...
Узори маряться турецькі,
Малі й великі завитки,
"Якби ж не чорні дні німецькі,
Іван купив би й не такий..."
Тяжка робота, будні кляті,
Та коли знову принесе -
Побуде в Дуньки, мов на святі,
Подивиться, ото й усе...
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Душа зітліла у скорботі
Злетіла усмішка з лиця.
Уся в тривозі, вся в роботі,
У вічній тузі. До кінця.
Ну, а коли сказали тихо:
"Вже заспокойся і не плач
Не тільки в тебе таке лихо..."
Марина всім відповіла:
"Та я, дівчата, і не проти,
І розумію, і мовчу,
І не цураюся роботи,
І плачу, щоб ніхто не чув...
За ним до пекла, мов до моря -
Із весен йду до лютих зим,
Та він зі мною завжди поряд,
Бо я померла разом з ним..."
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Проклята пам'ять стоголоса
В мовчанні дикому кричить.
Аж правда, завжди гола й боса,
Притихла злякано на мить...
Бабусечко. Моя зозуле.
Іще хоч слово нам скажіть.
Ми пам'ятаєм. Не забули,
Що довелося пережить...
Усе було. Давно не стало.
Та знову хочеться туди,
Де ми жили. Що не пропало,
Лиш переплутало сліди...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634668
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 10.01.2016
Ты швырял ленинградскую тушь
И наотмашь крошил зеркала,
Но, я знаю, любил меня, ту,
Что вчера молча в полночь ушла.
Словно дикий запуганный зверь,
Зажигал и тушил две свечи.
Оставлял незакрытою дверь,
Чтобы я возвращалась в ночи...
Ты ходил от стены до стены,
Ты сидел, ты курил и молчал,
Но своей не увидел вины
И бокалы с вином разбивал.
Сонный город рассвет обжигал
И надежду дарил. И поил
Чёрным кофе - для тех, кто не спал,
Потому, что во сне говорил.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
И опять - зеркала и бокал...
Ты не знал ничего. И, клянусь,
Что напрасно меня ревновал,
Но я больше к тебе не вернусь...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634507
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.01.2016
Не знаю, какой ты теперь,
А память хранила немного,
Мой идол, захлопнувший дверь,
Я помню тебя молодого.
Наверное, ты постарел,
Судьба потрепала бездушно.
Ведь в жизни всему есть предел,
А время ко всем равнодушно.
И, может, права суета
На пике вершины страданий,
Когда догорает мечта
Ещё на пути обещаний.
В то утро хранила судьба
От боли шагов неизбежных
Меня, а, быть может, тебя
Опять прикрывала, как прежде.
А юность, конечно, грешна
Ошибкой наивной печали,
Чтоб меньшей казалась вина
И в старости легче прощали...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634437
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.01.2016
Мій Атом, одинокий і безсилий,
А я - твоя Молекула жива,
Бо все життя в руках тебе носила,
Щоб не спіткнувся і не впав, бува...
Ти - неподільний і тому холодний,
Ти - тонкостінний і такий слабий.
Я так боялась, щоб не був голодний,
Щоб у теплі і затишку, аби...
Свої ж так хочу атоми розсипать,
Щоб і мене носив хтось на руках,
Щоб і мою печаль зумів хтось випить
Одним же махом. Я забула б страх...
...І вже я вільна, бо зв'язки порвала,
Та щось ніхто на руки не бере...
Ти - зблід, а я сильнішою не стала -
Без атомів молекула помре...
А це вже геть не я, а горошини,
Розсипані в столоченій траві,
І знов глибоке відчуття провини
Болить. Бо вже ми разом неживі...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634215
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2016
Коли з досвідом бореться молодість,
Іскри падають жаром до ніг.
Хоч до весен своїх тихо молимось -
Мимоволі ступаємо в сніг.
І де казкою вже не розкажемо
Й не розсиплемо перлами сміх,
Там минуле обернеться кражею
На іксу перехресних доріг.
І якщо за проблемами-бідами
Не знаходиш золочених втіх
І не чуєш нічого, не відаєш,
Знай, то спокій від тебе утік.
Знову так озираєшся молодо,
Бо не бачиш, куди не добіг
Реп'яхами чіпляються спогади
Й повертають на рідний поріг.
Та коли за манливими веснами
Підкрадається осені світ,
Розумієш, що зовсім не весело
Замітати за думкою слід...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634179
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2016
ПОМОЖИ нерозумній
Стать на правильну стежку,
Бо на все Твоя Воля Свята.
Я хотіла зіткати
Золотаву мережку,
Та заправлена нитка проста...
ПІДКАЖИ неумілій,
Як знайти свою долю,
Щоб не тільки думками літать
У високому небі,
По широкому полю,
А рукою те щастя дістать...
ПОВЕРНИ небайдужій
Тихий спокій і силу,
Хай на все буде Воля Твоя,
Та невже Ти забувся,
Як я щиро просила
І Твоє освятила ім'я...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633766
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.01.2016
І ніколи не знаєш,
Де загубиш, де знайдеш,
Скільки кроків - не знаєш
Від вогню до води,
Але сам визначаєш:
Йти до пекла чи раю -
Вибір цей залишаєш
За собою завжди.
Перекреслені роки
І розкидані стріли
У нелічені кроки
Весняного тепла,
Та не всяка морока,
Як би ми не хотіли,
У намічені строки
Назавжди відійшла б.
Негаразди вчорашні
Без жалю і вагання,
Мов непотріб домашній,
Залишити б десь там.
Та ніхто не порушить
Загадкове мовчання
І не скаже, де краще
Нашим грішним думкам...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633584
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.01.2016
Жизнь моя, что талая вода,
Больно. Не жила я никогда.
Не жила я. Так... перебрела,
Хоть и вырывалась, как могла...
В сетях паутины навсегда
Прошлый день и прошлая беда.
Я не понимаю, что ждала?
Боже, почему я не жила?
А винить кого-то - ерунда!
Ведь моя лишь это жизнь-вода,
Что с твоим теплом, с весной ушла.
Не жила я, слышишь, не жила...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633359
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 04.01.2016
Апельсины на белом снегу
Мы с тобой собирали с опаской.
До сих пор я её берегу
Эту снежно-горячую сказку.
Я тебя воровала ночью...
Я звала, а ты шёл за мной,
Потому что любили очень
И судьбы не хочу иной!
Замерзали на синем ветру
Золотые шары, словно краски.
И теперь я, пока не умру,
Буду помнить короткое "Здравствуй..."
Я тебя воровала ночью...
Всё хорошее с нами теперь,
А чужой не согреет праздник -
Открываем знакомую дверь,
Нам другого не надо, правда...
Я тебя воровала ночью...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633122
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.01.2016
Після прочитання "Мої не загуби сліди!"
автор - нікомуневідомий
Мереживо сплели не ми -
Календарі буденних днів.
Чому ж мені серед зими
Бракує так твоїх слідів...
Я бачу віхолу зірок -
Вони маскують часу хід.
Назустріч свій єдиний крок
Зроби. А я піду услід...
Ми вже спалили всі мости,
За паралелі - промовчу...
Але поклич до себе ти
І я почую. Ти б почув...
Бо так буває не завжди,
Коли одні на двох вірші.
Твої не загублю сліди...
Й тоненькі ниточки душі...
. . . . . . . . . . . . . . . . . . .
А Ви, будь ласка, ще пишіть...
- - -
МОЇ НЕ ЗАГУБИ СЛІДИ!
В мереживі буденних днів
Для мене місце віднайди,
Серед пустих календарів
Мої не загуби сліди!
В холодній віхолі зірок
Побач, як крутиться земля!
І кожний вирваний листок
Мене від тебе віддаля...
Між нами відстань у життя,
Свої неспалені мости...
У часопросторі буття
Ми паралельних два світи.
Та нас пов'язують думки -
Тоненькі ниточки душі...
Між нами - гори і замки,
А в нас - одні на двох вірші...
Автор: нікомуневідомий
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633002
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.01.2016
І випав сніг повітряно-пухнастий
Засипало, мов казкою, усе.
Я думала, оте далеке "здрастуй"
З минулого до мене принесеш.
Бо скільки пам'ятаю - все чекала,
Мережило шибки по склу не раз.
Твої сліди, що снігом замітало,
Весна вже змила ріками образ.
Ховала осінь щедрі урожаї,
У бочки - куболітрами вино,
А я чекаю досі ще і знаю,
Хоч вип'ю все, та не сп'янить воно.
Чекати літа? Неодмінно спалить -
Спекотні і гарячі ті літа...
Лечу я до весни і, мов би, манить,
Та спомин знов у зиму поверта.
Прошу у Бога, щоб тебе залишив
На відстані небачених світів,
А вітер знову тінь твою колише
Зимою, бо ти літа не схотів...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632872
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2016
Я так боюсь не доспівати
І так боюся не дійти.
Того, хто поруч, не спасти -
Страшнішої немає втрати...
Чогось боюся не почути,
Не бачити чи не знайти.
Боюсь, коли не поруч ти,
Про головне боюсь забути...
Мені б нікуди не звертати,
Йдучи дорогою, іти,
Не розгубивши, донести
І, не прощаючи, прощати...
Боюсь рахунки не сплатити
І, хоч цього не знаєш ти,
Вночі так страшно, що зійти
Не зможе сонце, щоб збудити...
А ще боюсь не розпізнати:
Хто тут акули, хто кити,
Щоб з ними поряд не пливти
І, не долаючи, здолати...
Так хочу все перемішати -
Усі дороги і версти,
Та докричатись до мети
І оніміть, щоб все сказати...
За нами встигли запалати
Усі перейдені мости,
А я боюся не дійти
І так боюсь не доспівати...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632207
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.12.2015
Кип'яче і гаряче - речі різні:
Перекипіло - втратило живе.
Моя душа в твоїм полоні пізнім,
Я думаю, навряд чи оживе...
Бо в осені лиш бабине є літо -
Воно коротке, як завжди, бува.
За холоди такого пережито,
Що іноді дивуюсь: я - жива?..
Та як там не було, а сонце зійде,
Зігріє, хоч би де ти не ходив.
І не жалкуй, що в літо вже не підеш -
Ніхто ще не лишався молодим...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631955
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.12.2015
Плачет за окнами дождь,
Солнца не видно тоже.
Бережно и осторожно
Прошлое бросить можно,
Но от себя не уйдёшь...
Можно ещё простить,
Проще - уже не помнить,
Что прошептала полночь,
Кто призывал на помощь,
Чтобы с ума свести...
. . . . . . . . . . . . . . . . . .
Поздно, с годами, спорить,
Где наши "за", где "против"...
По лабиринтам бродит
Память. Смирилась, вроде...
Снова ты всё испортил...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631696
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 27.12.2015
Собирательный образ мужчины
В отражении женской души,
Ты напрасно считаешь морщины -
Раны прошлого неизлечимы,
О цене их забыть не спеши...
Становись поумнее с годами -
Не для женщины, - хоть для себя...
Мы на гуще кофейной гадали,
За тебя все кроссворды решали
И прощали так просто тебя...
Много ль женщине с возрастом надо?
Чашка чая, да тёплый платок...
Не роскошная, малому рада
И, не ждущая большей награды, -
Ей бы воздуха лишний глоток...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631531
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.12.2015
И пока ты незаметно не уснул,
Я тихонько прошепчу: "Спокойной ночи..",
Вспоминая в одиночестве весну -
Всё равно ты помнить прошлого не хочешь...
Отдыхай!.. Не про твою это вину
Замыкаюсь на страданьях в одиночку.
Я так думаю, что долго не усну -
Будоражат меня чудо-заморочки...
Осторожно время чистым серебром
Разрисует, невзирая на причёски,
Фейерверком, рыжим сказочным котом
Чёрно-белый мой эскиз, такой неброский...
Издалёка тройки белых лошадей,
Где цыганские напевы - еле слышно,
Прилетит в янтарных капельках дождей -
И опять твоё дыхание услышу...
Я согласна позабыть про тишину,
Чтоб тяжёлыми охапками сирени
Искупил свою ты грешную вину,
О которой говорили мы намедни...
Снятся лето мне и осень, и весна
И, конечно, снится зимняя дорога...
Иногда я отдыхаю в тёплых снах,
А, бывает, что жалею нас немного...
Словно ленту, отмотаю всё назад -
Я хочу уснуть покрепче, и забыться,
Жаль, о многом просто некому сказать -
И мечтаю я тайком в наш сон явиться...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631372
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 25.12.2015
Я прощала измены тебе,
Но кричала душа:
"Не плати ни гроша -
Ты его не жалей и не верь!.."
Ухожу, не дождавшись зари,
И хоть снова слеза
Обжигает глаза
Я ключи возвращаю, бери...
А, с годами, всё дальше ты был,
Но зачем же позвал
На серебряный бал
Недоигранной нашей судьбы...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631062
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.12.2015
Я альбом - чёрно-белое фото,
Так, случайно, листала вчера.
И опять тот, невидимый кто-то,
Мне помог, чтоб дожить до утра...
В нём такие знакомые лица,
(Словно вырядились на парад...)
Моё сердце заставили биться,
Пониманием боли утрат...
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Вот окно распахну я пошире,
Дав дорогу дождям и ветрам...
И уже мне ничто в этом мире...
Не мешает... Дожить до утра...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630875
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 23.12.2015
Давай разом зайдемо у воду -
Відчуваєш? Як же холодить!..
Обережно... Я не знаю броду...
Ти ж - сюди не раз уже ходив...
Кажуть, що два рази неможливо...
Знаєш, а я зможу, бо удвох -
Я так довго не була щаслива...
Справді... Не боюся!.. Бачить Бог...
А чому ж повільно так заходиш?
Обпікався? То гаси вогонь!
Я ж кажу: удвох ідем у воду,
Ти лиш не пускай моїх долонь...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630778
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.12.2015
А ми класно так замережуєм,
Переписуючи папірці,
Усі наголоси відстежуєм,
Затискаючи розміри ці...
Так проникливо словоблудимо
Ми в туманах. А ще - в міражах,
Що ніколи вже не забудемо
Скільки світу у наших очах...
Розкидаємось словофразами,
Переходимо ріки і вбрід,
Давнозавченим. Горе-фразами
У душі залишаємо слід...
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Задоволено посмакуємо
Й натискаємо знов "додати"
І лиш потім запанікуємо:
"Ой, не встигла усе сказати!.."
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
А що сказане - вже далеко там,
Бо слова - точно не горобці...
Прилітають осіннім леготом,
Та не всидять у теплій руці...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630547
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.12.2015
Моя душа не знає берегів,
Як весняна вода у час розливу.
І розумію: він таки зумів!
А я щаслива з ним, така щаслива...
І, мов крило, злітають почуття:
Їм не в заваді ні гроза, ні злива.
І я радію за таке життя,
Бо я щаслива, я така щаслива...
Не встигла ніч піти у небуття, -
Вже ранок посміхається примхливо
Й лукаво шепче: "Ось воно, життя -
Ну як? Щаслива ти?" Кажу: "Щаслива..."
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630524
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2015
Це зі мною зраджував ти жінці,
А Вона. Я думаю, що знала...
Зраду наливав по самі вінця,
А Вона. Мовчала і... прощала...
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Я не знаю, опускав ти очі,
Як заходив уночі до хати,
Звідки плач її отой, щоночі,
Мабуть, не додумався спитати?
Я тебе ніколи й не просила,
Щоб забув усе і йшов за мною...
І яка водила тебе сила,
Ти ж бо називав її любов'ю...
Так і жив. На два двори. Роками.
В пеклі жив. А діти підростали...
Хоч своїми все ламав руками -
На заваді і вони не стали...
Але не питають. Чи забулось,
Чи - дорослі і не так болить...
Як там не було. Це я звернула
В інший бік від чорної хули...
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
І коли згадаю час від часу -
Біль озветься в глибині душі...
Що ж мені назвати своїм щастям?
Пригадати сніг чи спориші?
Чи далеку за селом дорогу,
Що вела уперто в нікуди?
Чи забути геть усе, їй-Богу,
І не повертатися туди?..
Що ж мені забути? Може, ночі?
Може, квіти - прямо у вікно?
Чи твої жагучі карі очі?
Чи розлите в темряві вино?
Може, шепіт, що покраяв душу,
На шматочки, без анестезій?..
І тепер забути це я мушу?..
Хто сказав? Нізащо. І не мрій...
Бо роками очі, плечі, руки -
Все було моїм - до забуття...
Та хіба ж боялась я розлуки -
Я з тобою міряла життя...
Ревнощі ніколи не палили -
Гріла непідкуплена любов.
Може, я сама себе дурила,
А тебе впускала знов і знов...
Плакала і боляче клялася:
"Схаменуся... Діти там, сім'я,
Де мені оця біда взялася,
Відпусти мене. Невільна я...
Чом не відмовляється від мене,
Не втіка додому навпрошки?.."
Знову листя падає із клена
І не перший рік, а вже роки...
Може, пригадати ту стежину,
Що вела у поле, за село?..
Яблука солодку половину,
Що до тебе (грішну) привело...
Чи останній рейсовий автобус,
Як зникав у темряві доріг,
Бо шофер "не бачив" твою "спробу"
Й ти тоді поїхати не зміг...
Знову поле, річка, сад - і в хаті -
Мокрий одяг. Кава і тепло.
Й ми з тобою, на любов багаті, -
Мов те сонце, що давно зійшло...
І не чули, як півні співали, -
Вже й калюжі висохли ущент,
Та хоч би і всім селом гукали,
Не почули б... Ми жили дощем...
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Ті шляхи давно позаростали,
Постеливши в ноги каяття,
Ми із Нею, навіть, вже вітались.
Довелось. Таке воно... життя...
І тепер, коли тебе я бачу, -
А води багато відгуло -
Не хвилюйся, справді, я не плачу,
Те кохання трепетним було...
І були живі весняні квіти,
І осіння стоптана трава,
І гарячим був холодний вітер,
Сніг тоді горів... таке бува...
Ми щасливі, бо не всі пізнали,
Ту любов, що рветься до небес.
І не випадково заблукали -
Вдячна долі, знала я тебе...
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Хоч і ходять нашими стежками,
Не до всіх прихильні почуття...
Стало все, що гріло нас роками,
Тихим болем нашого життя...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630296
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2015
Так солодко тільки у сні,
В якому ти снишся мені.
Я легко злітаю, мов птах,
У тих нерозгаданих снах...
А небо яке голубе,
Коли зустрічаю тебе.
У парі на диких вітрах
Лечу, забуваючи страх...
І сонце сміється згори:
"Чого ж ти не хочеш? Бери!"
Та я все не вірю, що є
Ось поруч. Жадане. Моє...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630282
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2015
Ви без мене не зможете бути -
Бо повітря забракне у грудях -
Боїтеся, що скажуть Вам люди,
Чи соромитесь бути на людях?..
Заховались у світі своєму -
Розриваються кров'ю судини -
Ви шукали єдину, богемну,
Але де ж віднайти ту, єдину?..
Я для Вас і опора, й спокута -
Я і втіха, хоч роки вже блудять... -
Ви без мене не зможете бути...
Чи соромитесь... разом... на людях?..
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630188
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2015
Тиша, річка, місяць. По воді
Срібло хтось розсипав ненароком.
Обережно, я прошу, ходіть,
Таємницю раптом не збудіть
Випадковим і байдужим кроком...
Невимовна Всесвіту краса -
То ж не перекреслюй ти. Не треба
Стежку, по якій ходив ти сам,
Помирав і знову воскресав,
Стежку, по якій ішла до тебе...
У полоні ночі і доріг
Доля оселилася назавжди,
Та, на жаль, мене ти не беріг,
Без вагання вийшов за поріг
На очах у пристрасної зради...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630061
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2015
Я словно по тонкому льду,
Опять за тобою иду
И, кажется, осторожно,
Но так на душе тревожно...
И просто, ожив, я к утру,
Слезинку смахнув на ветру, -
Мудрей заживу, быть может,
Но прошлое держит всё же...
И заново, как ни странно,
Накрою себя обманом,
Чтоб снова поверить в чудо,
Хоть знаю, что так не будет...
Смогла бы пройти сквозь пламя,
Цепляется злая память.
Повсюду холодный лёд -
Опять с теплом не везёт...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629720
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.12.2015
То не жінка, що не вміє вірить,
До падіння, напівзабуття.
І не жінка, що не знає міри
У жорстоких пазурах життя...
То не жінка, що не хоче бачить
В дзеркалі щасливе відбиття,
Та лиш сум сповідує, а значить -
До останку спалює життя...
...Ну і хитра, бісова личина,
А чого ж так не живеш сама?
"Бо не знаю, де всьому причина,
Може, просто розуму нема..."
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629606
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.12.2015
Только будит меня ночами
Сладкий шёпот издалека.
Разговаривая с печалью,
Молча пишет моя рука.
И встаю я с утра упрямо,
Не привыкшая отпивать,
Кофе маленькими глотками -
И по-новой ложиться спать.
Никогда не понять мне, Боже,
От чего Ты меня хранил?
Не открыл. Я была моложе,
А теперь тихий сон верни.
Не печатаюсь я в журналах,
Не читают меня враги.
Я писать не хочу, устала.
От безумия сбереги...
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Отрекусь от себя и, видимо,
Убегая от суеты,
Я опять напишу, что видела
И чего не заметил ты...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629599
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 18.12.2015
Дощ гуляв у зимовім саду,
Полоскав почорнілі дерева.
Все чекав: ось прийду я, прийду,
Бо не знав, що мені це не треба...
Вже не треба ні саду-дощу,
Ні гаїв-солов'їв геть не треба,
І тебе, мабуть, я відпущу,
Наче кульку із воднем у небо
Я не хочу простору-часу,
І, повір: сонця-ночі не хочу!..
Та дозволь я тобі принесу
Своє серце. Ще раз. Серед ночі...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629358
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2015
Без тебя заживают раны,
Остывает горячий чай.
Я сама починила краны,
Разучилась одна скучать...
Что болело тогда обманом,
Я вернула тебе опять.
Снова спать отправляюсь рано -
Отучаю себя мечтать...
И не жду я небесной манны,
И смешно тебя ревновать...
Мне самой даже очень странно,
Что тебя перестала ждать...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629315
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.12.2015
Я шёлком траву постелю -
Тихонько оттает земля.
Уже ничего не боюсь,
Не знаю, простила ли я...
С водою ручья убегу -
Мило мне журчанье его.
Я слушать уже не могу
Молчания твоего...
И в солнечных ярких лучах
Купаюсь опять поутру,
А вспыхнувший болью очаг,
Из памяти быстро сотру...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629117
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 16.12.2015
Почуй мене, сильніше вже не крикну.
До тебе лину, та не досягти.
Я думала з роками просто звикну
До прірви у душі, до пустоти.
Поклич мене, бо вже немає сили,
Як восени в холодної ріллі.
Давно твої сліди дощі розмили,
Бо часто йшли великі і малі.
Побач мене у мареві ранковім,
Де зустрічаєш вранішню зорю.
Я прибіжу до тебе знову й знову,
Босоніж, як тоді. Не побоюсь.
Прости мені за всі гріхи незнані
Недовго я купалася в раю.
А, може, пекло то було в тумані,
Що задушило молодість мою?
Повір мені, того ніхто не бачить,
Як важко йти по долі без тепла.
Немає сну. І знову тихо плачу.
Здається, що я зовсім не жила...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628774
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2015
Ніколи не стихне. Цей каторжний біль
Я, мабуть, не зможу забути.
Одвічні борги я не встигла тобі,
Мій батьку, завчасно вернути...
Як мало даруємо просто живим -
Ні зайвого слова, ні звуку,
А він виглядав, на дорогу дививсь,
А, може, протягував руку...
Пробач мені, батьку. Прости, дорогий.
У тому й моя є провина,
Що не долюбили, поки був живий,
Тепер не впуска домовина...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628677
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 14.12.2015
Теплі зустрічі й сірі розлуки -
Все позаду лишилось, на жаль,
Пропоную тобі свою руку,
Свою долю і світлу печаль.
Скинем з плеч тягарі наших років,
Недовіру й ревниве жало.
Досі я прислухаюсь до кроків
І дивуюсь: чому не везло?
Може, заново все перемелем
І почнемо з нового листа?
У минуле закриємо двері -
Справжня істина завжди проста...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628610
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.12.2015
Заплывал за буйки, но вернулся назад -
Почему ты меня не встречаешь?
И блестит на ветру, замерзая, слеза
Без тебя не живу я, ты знаешь...
И не волны, а северный ветер...
Загонял в эту гавань меня
Это он, я, конечно, заметил
Молча компасу стрелку гонял
Я безмерно шалил и на гребне волны
Воровал и бросал, возвращая,
Только руки твои и глаза мне нужны
Снова ты позови, всё прощая...
И не волны, а северный ветер...
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Раньше просто могла ненавидеть, любя,
И скрывала всё как-то, я знаю...
Вспоминая тепло, возвращаю себя -
Никуда больше не уплываю...
И не волны, а северный ветер...
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628371
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.12.2015
Ти - вправний і без промаху стрілок,
Та де б не був і що б ти не робив,
А пригадав усіх своїх жінок -
І зрозумів, що лиш мене любив...
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Все вибирав. Сміявся. Не беріг.
Міняв, мов рукавички, тих дівок...
Безглуздя марно пройдених доріг
Не визнавав. І - знову грішний крок!..
А час акценти розкида свої
Не там, де ми хотіли чи могли.
Й тобі вже не співають солов'ї,
Бо ти не чуєш те, що чув колись...
І тепле світло - у чужім вікні,
А ти і сон, і спокій загубив...
Ось пригадай, як зраджував мені
І зрозумієш, хто тебе любив...
На часі - твої перші врожаї:
Збирай своє каміння!.. Що, гірчить?
І дворище, і діти - не твої...
А старість все частіше не мовчить...
І день якийсь коротший, ніж тоді,
І довга ніч викручує постіль,
Думки, мов потопились у воді,
Слова шукаєш, а вони пусті...
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Посипав час на скроні сивину...
Дурив усіх - себе не обдурив...
І п'єш ту настоянку з полину,
Бо розумієш: ти мене любив...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628131
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.12.2015
Розмиває піщані вежі
Тихе море мого життя.
Наше щастя необережно
Ти, мов якір, на дно потяг...
Я хотіла своїми руками
Затулить від стихії води
Все, що марилося роками,
Але ти не добіг туди...
Тихо плакала і безсило
Вітер шарпав душу мені.
Я відчула солону хвилю -
Це ти знову прийшов у сні...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628029
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.12.2015
Есть у провинции привкус
Тёпленького молока,
Старый засаленный примус,
Сонная утром река.
А на дорогах околиц
Пыль не прибита дождём,
Глобус потрёпанный в школе...
Боже, куда мы идём?..
Что нам политиков лепет
Явь заслонила закон.
Вот депутат снова треплет,
Словно плюёт на перрон.
Нет до нас дела имущим,
Власть придержавшим пока...
Хоть не мешайте идущим
Тёткам с ведром молока...
Богом забытые земли
Кровью ударят виски...
Провинциалы не дремлют
И не помрут от тоски...
Будут накормлены свиньи,
Дети сбегут в города...
Раньше так было и ныне,
Думаю, будет всегда...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627901
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 11.12.2015
Я живу без права на ошибку,
Как сапёр, идущий впереди.
Разгоняюсь и встаю на дыбки,
Но судьба шипит: "Вперёд иди!"
Отрекаюсь я и снова плачу,
Оставляя всё, что позади,
Я живу без права на удачу,
Как сапёр, идущий впереди.
Дышит осень холодом заранее,
Тихо зазывает: "Подходи..."
И опять наощупь, без дыхания,
Как сапёр, идущий впереди...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627875
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.12.2015
И что бы я ни делала,
Мне снятся ночи белые
Такие бесконечные,
Как ожиданье, вечные...
Окрашивая стороны,
Кружатся чёрны вороны
Иссине-смолянистые,
Но, как ни странно, чистые...
И только мысли серые,
Страдая недоверием,
Замучили до бешенства,
На душу мою вешаясь...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627741
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.12.2015
Ви чули, як гудуть старі стовпи
І виє завірюха на просторі?
Як тихо осідає часу пил
І мовчки тонуть кораблі у морі?..
А бачили, як теплий літній дощ
Сльозами нерозбірливо полоще
Однаково, чи то зелений хвощ,
Чи папороть, яка мені дорожче?..
Ви чули, як душа Землі кричить?
Не озираючись, приходить ранок,
Коли сумна печаль моя не спить
І бачить ненароджений світанок?
Природи загадкова благодать
У плетиві людського незбагнення...
Так важко нам про головне сказать,
Нестерпно жить у мареві щодення...
Незрозуміла істини печать
Та, що вірніша вірного на світі...
Живі і неживі - вони кричать -
Всі душі у мирському розмаїтті...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627510
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.12.2015
Муза ходила кругами,
Крала від серця ключі,
То засипала снігами,
То насміхалась вночі...
Довго святих я благала:
"Музу спиніть, не мовчіть..."
Та лиш лукаво сміялась
І повертала ключі...
Душу мою оголила,
Тихо позбавила сну,
Знову дала мені крила
І залишила одну...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627385
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.12.2015
...Коли на землю впали тихі роси
Й печаль поклала руку на плече,
Я по багаттю йшла, здавалось, боса,
І жар, здавалось, зовсім не пече...
Мов птах, спинивсь у гордому польоті
Нестримний час. Нікуди не летить.
Я, мов у сні. У забутті. Без плоті.
Лиш у душі десь глибоко болить...
І все життя за мить, - як на долоні.
Молю до Бога: "Господи, прости,
Звільни мене. В страшному я полоні.
Минуле чи прийдешнє - відпусти.
Дозволь пожити разом ще хоч трохи,
Не забирай у Вічність Небуття,
Ми згодні на печалі і тривоги,
На біль і каяття, але життя!"
...Як страшно, що нічого не вертає
І вище вже ніколи не злетіть...
Хто сторінки життя мого гортає?
Не смійте. Не чіпайте. Відпустіть...
Солодке, кажуть, на десерт лишали
Чого ж так довго подають пісне?
А, може, чайових дала замало,
Що вистачило тільки на сумне?
Де розкоші? Веселощі? Розваги?
Де забарився спокій, щирий сміх?..
...Не всім дісталось шани і поваги -
Туманів сивих вистачить на всіх...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627348
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.12.2015
Хіба ж я смію з Вами говорити,
Коли далекий Ви і не зі мною...
Чи можу душу Вам свою відкрити,
Щоб оповити нас обох журою?..
А що, як Ви - щасливий і лукавий?
І вірші - тільки ширма для сторонніх?
Чуже - геть зовсім! Зовсім не цікавить
І більше не пульсує кров у скронях...
Як взнати щирість Вашого зізнання?
І де межа із кращого - на гірше?
А, може, поряд - трепетне кохання
Сміється разом з Вами з мого вірша?..
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627171
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.12.2015
Коли я бачу, як приходить ранок,
І бачу квіти влітку й навесні,
То розумію, як мені ще рано
Впускати в свою душу мертвий сніг.
Тримаю небо, щоб йому не впасти,
Шукаю слово, щоб знайти себе,
А ще жалкую, що не можу вкрасти
Оте бездоння світло-голубе...
Метеорити зовсім не лякають,
Колайдери не сняться уночі.
І не боюсь нічого вже, бо знаю:
Від себе не сховатись на печі.
Перемовчу, по-своєму покрою,
Лекала поламавши назавжди,
І весняною дикою водою
Я позмиваю всі старі сліди.
Щоб знову відродитися з туману,
Порину з головою у жита
І польову ромашку, в міру п'яну,
Я прихилю до нового життя...
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Минуле нам нічого не пробачить,
А втрачене - гарячими слізьми
Іще не раз приховано заплаче,
Як марево, як сон, в якому ми...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627068
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.12.2015
Вже вічність я не чую твого голосу,
А, значить, не живу на світі Божому.
У мороці долаю чорну полосу,
Та де й коли знайду на тебе схожого...
У постаті вдивляюся збентежено -
Не пропускаю жодного прохожого,
Уважно всіх по одягу відстежую,
Але нема ніде на тебе схожого...
Щоденно я готуюсь до побачення,
Торкаючись до серця ранку кожного,
Вже цілий світ давно за все пробачила,
А так і не знайшла на тебе схожого...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626951
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2015
О, ці несказані слова,
Тримають у полоні,
Мовчать... А серце ожива
Моє. В твоїх долонях...
- - -
Випав сніг і більше не розтав,
Ліг на землю, в серце, в мою душу.
Ти і не сказав, і не спитав,
Як тепер я далі жити мушу...
Побіліло. Зупинився час.
Що було, того у мить не стало.
Доля все прощала і не раз,
Але нині сподіватись марно.
Там, під снігом, ще жива трава,
А він пада і йому все мало...
Кажуть люди, так завжди бува,
Коли серце жити перестало.
Білий вітер. Біла чистота.
У душі - пуста глибока прірва.
І надія втрачена ота
Ні у що ніколи не повірить.
В мареві забілених октав
Розлетілись ноти у нікуди...
Вже не буде здалеку листа,
Та і слова більше вже не буде.
Шаленіє спомин і змива
Ту останню тиху мить розради
І безсилля дико розрива
Цілий світ, який безжально зрадив.
Сну немає, хоч лічи до ста,
Де не гляну - божевільня біла...
Випав сніг і більше не розтав
І душа від болю оніміла...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626738
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2015
В декабре, пятого числа
Жарко лёд таял под рукой.
В эту ночь я с тобой была,
Я была счастлива с тобой...
Ну, разливай вино...
Ты заезжал не зря -
В прошлом уже давно
Пятое декабря!..
Вот опять мы наедине
Ты хоть раз не спеши домой,
Посидим и расскажешь мне,
Как ты мог жить, но не со мной!..
Ну, разливай вино...
Не молчи и найди слова...
Я ждала, потеряв покой,
Много дней... Больно... Я права -
Ты не стал счастлив, дорогой...
Ну, разливай вино...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626219
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.12.2015
Снегами белыми шёл ко мне
Холодной ночью в немой глуши.
От слов горячих растаял снег
Заледенелой моей души.
Не собиралась тебя впускать,
Но постучал - и открыла дверь.
Как заклинание шептал опять
Слова обычные: "Мне поверь".
Но я так долго тебя ждала
В холодном доме, где нет огня.
Забыла,как без тебя жила
И даже то, как зовут меня.
Я потушила свечу рукой
И подошла в темноте сама.
Опять живу и дышу тобой
В который раз я сошла с ума.
Устала вьюга реветь - "Гони!",
Холодный ветер стонать в окне.
И стало утро для нас одним
Я поняла - ты не снишься мне...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625964
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.12.2015
Завірюха! Біла завірюха
Заганяла білими крильми
До мого тепла, а ти не слухав,
Бо хотів, щоб розминулись ми...
Ніч зимова холодом колючим
Привела б до теплої печі,
Та згубили десь чарівний ключик
У пітьмі, у темряві, вночі...
Не судилось. Мабуть, не судилось.
Хоч були вже в загнанім куті.
Тихим болем знов мені наснились
Почуття приховані оті...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625692
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2015
Пролетіли гарячі коні,
Розбудивши копитами сніг,
Цілував ти мої долоні,
Та зігріти, на жаль, не зміг.
Божеволіла від нелюбові,
Замерзала. А день добіг.
Проживала у кожнім слові
Небезпеку крутих доріг.
...Вже втомились червоногриві,
Прихиливши журбу до ніг,
А колись ми були щасливі
І любили лапатий сніг...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625525
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2015
Я рисую холодный снег,
На котором твои следы.
Я запомнила слово "нет" -
Навсегда уходил с ним ты.
Оборвалась, взлетев, струна
Среди жизненной суеты.
Так вошла в нашу жизнь она
И разбила мои мечты.
Тихо слышалось мне "прости" -
Слово липкое, как смола,
Я сумела тебя отпустить,
Но забыть, увы, не смогла...
Бумерангом вернулась боль,
Всё немело от тишины,
Только в том, что ты не со мной,
Я не вижу своей вины.
На холодном пустом снегу
Отразился горячий бред -
Мне казалось, что всё смогу,
А теперь понимаю: нет.
Молча тает стеклянный снег,
Размывая твои следы,
Я хочу сказать тебе "нет",
Но боюсь, вдруг услышишь ты...
Вновь рисую колючий свет,
Как проклятье, опять следы,
И холодное твоё "нет"
Помню я, а что помнишь ты?
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625187
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.12.2015
Чому ви не назвали мене Вірою?
Надією, Любов'ю чи Софією?
Бо, кажуть, у житті усе від імені,
Якого не зректися і не вимінять...
То, може, називай мене Софією,
Хай буду я для когось диво-мрією.
У Мудрості скупай дощами ситими,
Водою, що ні вихлюпать, ні випити...
Це з Вірою повернеться нам втрачене,
(Й сліпі у Вірі починають бачити.)
Щоб серцем доторкнутися до вічного
І з Вірою наблизитись до істини...
З Надією, мов з теплою хустиною,
Із сонячною, радісною дниною,
До Мудрості і Віри прихилитися
І разом з ними тихо помолитися...
Любов'ю, що давним-давно освячена,
Тією, що ніким не буде страчена,
Назви мене, страждаючу й знесилену,
Любов'ю, що тримає Землю крилами...
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Чому ж ви не назвали мене Вірою,
Надією, Любов'ю чи Софією...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624981
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.11.2015
Якби не вірші, я б зломилась,
Бо геть себе не берегла.
Прости, душа, я так втомилась,
А ти надією жила...
Якби не роки, я б злетіла,
Щоб стати вище над усе.
І знає Бог, чого хотіла,
Та час назад не віднесе...
Якби не серце, вже б згоріла,
Погасла в попелі дотла.
Спасибі, ти не відлетіла,
Душа, що піснею була...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624765
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.11.2015
Ти, відпускаючи, тримав міцніше
На відстані, без всякого контролю.
І в моє серце не заходив інший,
Бо і без тебе я була з тобою...
І в спеку, і тоді, коли сніжило,
Жовтіло листя, а чи розпускалось
Я, мов раба, що віддано служила
І ні на мить тебе не відпускала...
Спини мене гарячою рукою
У себе до ранкового безладдя,
Бо всеодно не матимем спокою
І порізно собі не знайдем ради.
Я дихати не можу не з тобою -
Води і світла, і повітря мало!
Знов спомином торкаюся до болю
І лиш тому я жить не перестала...
Була рабою і помру рабою,
А іншого не хочу і не треба.
Я подумки і досі ще з тобою,
А, може, так ховаюся від себе?..
Долаю нескінченні перепони
І ріжу на кусочки кілометри,
Ковтаю той, гіркий до болю, спомин
Про тебе у коричневому светрі,
Де знала візерунки і сплетіння,
Ховалася в тепло м'якої нитки,
Нічого в світі більше не хотіла,
Аби від мене ти не йшов так швидко...
Я жертвую свободою і літом,
Все віддаю без жалю на поталу,
Бо й досі ти керуєш моїм світом,
Та, бачу, і цього мені замало!
Уважно я дивлюся, та даремно!
Я слухаю усіх, але не чую!
Сміюся, а, насправді мені щемно -
Боюся, що і болю не відчую...
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Нехай земля згорить, а я лишуся!
Нехай гроза розірве чорне небо -
З тобою я нічого не боюся,
Це страшно залишитися без тебе...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624469
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2015
Я така одинока, до болю,
І до крику душі я сама.
Мені холодно й важко з тобою,
Бо ні віри, ні сили нема...
Проліта восени павутиння
І щоразу торкає мене,
А душа, ніби тиха святиня,
Сподівається: все промине...
В позолоті осіннього саду
Нам до щастя, здавалося, - мить!
Вже моя ти єдина розрада!
І чого оте серце щемить?..
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624231
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.11.2015
Якби подушка вміла говорити!
О! Скільки б же вона розповіла!..
Що я без тебе не могла прожити,
Коли і де з тобою я була...
І як мені хотілося побігти
Тоді назустріч! Хоч на край землі,
Щоб із тобою разом - прямо в літо,
Де трави вже високі й ще малі...
Обняти небо голими руками,
Розплетене волосся - наяву!
І норми, що писалися віками
Спалити, бо тобою я живу!..
Несказане усе - несла до неї
Щовечора, щоночі, щозорі...
І з нею ми бродили по алеї,
Там, де без тебе гасли ліхтарі...
Подушка не страждала від обмежень -
Сміялася і плакала не раз.
То, може, я була необережна,
Бо не тримала у собі образ...
А скільки таємниць вона б відкрила,
Але мовчала - далі від гріха!
Хоч знала, як до Бога я молила,
Щоб зник той біль, що досі не втиха...
Бо так з тобою вже хотіла бути,
Що геть позабувала все і всіх!..
Не знала, що не зможу я забути
Твій погляд, твої очі і твій сміх...
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Моя подушка залишалась вдома
Й давала мама нові подушки...
А їм нічого не було відомо -
Нові напірники і пух у них легкий...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624046
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.11.2015
За розуміння дякую тобі
І за мовчання, що сильніше крику.
За душу твою істинно-велику,
Що не лишив на самоті тоді...
Перемовчати і повірить в чудо,
Сплетінням душ торкнутися струни...
Як боляче! Ми винні без вини,
Та все ще віримо, що чудо буде...
Вже час малює контури мети,
Невидимі розвіює тумани,
Старанно гоїть давні наші рани
Й до Бога шепче: "Ти вже їх прости..."
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623836
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.11.2015
Ти - доля моя, до якої ішла,
Як липа цвіла молочно.
Тоді я іще молодою була
Тепер я вже знаю точно:
Що з липи бувають не тільки меди,
Не тільки чаї духмяні...
Щоразу, коли я приходжу сюди -
А спогади манять і манять -
То волію більше ніде не ходить,
Ніякими в світі шляхами,
Бо бігали ми молодими туди,
Де липи лилися стежками...
Тепер лише чаю пахучого рай
Нагадує все вечорами:
І липень спекотний, і перший розмай,
І все, що було поміж нами...
Та тільки, мов яду, торкнуся, бува,
Я меду з цілющого зілля,
Болять мені ті, не для мене, слова
З чужого, на жаль, весілля...
Де музика грала і пісня лилась,
І танці - у кого як вийшло...
А я все пригадую мліючий вальс
Й стареньку заплакану вишню...
Стихали далеко десь співи гучні,
Чим далі - повільніші кроки,
Солодкі такі, ніби снились мені
У ті молоді наші роки...
А липа кипіла!!! А липа цвіла!!!
Не видно за цвітом нічого!!!
І я, пам'ятаю, щаслива була...
Тоді. Так давно. Біля нього...
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
І квітка на шпильці, й стрічка,
І тиха, як сповідь, нічка...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623516
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2015
Я не пою, от этого больней
И плачу я, когда не видишь ты,
Я всё ждала, а ты спешил за ней,
Мне очерняя светлые мечты.
И снится сон, с годами всё страшней,
Что под ногами рваные мосты...
Опять зову, а ты спешишь за ней -
Не оглянулся, не увидел ты.
Устала я, пора бы поумнеть,
Но никуда не исчезаешь ты.
Я засыпаю - ты бежишь за ней,
А без тебя не пишутся холсты...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623265
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.11.2015
Я боюсь, що піду, як покличеш,
Бо не вірю собі - до гріха!
Хоч далеко ти є, та все ближче
Твоє серце в моєму зітха.
Я боюся: прощу, як попросиш,
Пригадавши досвітню зорю,
Я на смак пам'ятаю всі роси
І до раннього сонця молюсь.
Не забула я. Ще не забула,
Як бродили під теплим дощем.
В лабіринті натомлених вулиць,
У полоні безсонних ночей.
І повірю, хоч знаю: загубиш,
По живому розірвеш усе!
Бо не тільки мене вже не любиш,
А й для інших зневіра. Та все ж
Не звикаю, хоч як не стараюсь,
Перекреслюю - серце горить.
Та я іншої долі не знаю,
Де змогла б той вогонь загасить...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623263
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2015
"Я забросал тебя письмами,
Словно горячими звёздами,
Я позову - ты услышь меня,
Только билеты все проданы...
Я догораю молчанием
И задыхаюсь ответами.
Я вспоминаю отчаянно
Музыку сердца с куплетами...
Жаль, что не знал я заведомо,
Не понимая о сущности,
Как унижал надоедливо,
Всё превращая на глупости...
Ты уж прости меня, грешного,
Сам я наказан за подлости -
Будто из ада кромешного,
Я призываю о помощи:
Можно водою из проруби
Или снегами колючими,
Только унять это горе бы
И позабыть всё, что мучило..."
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
...Вот размечталась, хорошая,
Где же ты видела, глупая,
Чтобы мужчина из прошлого
Сам все узоры распутывал?..
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622995
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 22.11.2015
Хіба в житті хотіла не цього?
Хіба у Бога не молила спокою?
І не просила повернуть того,
Хто назавжди залишився морокою?
Чого ж тепер не п'єш з роси води?
Чого мовчиш сльозами непролитими?
Думками знов (чого?) ідеш туди,
Де роки залишились непрожитими?
...Прости його, себе і світ прости -
Минулого іще ніхто не змінював...
Назавжди все у вічність відпусти,
Той молодим не був, хто не розмінював...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622994
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.11.2015
Коли мама виходила заміж,
То була ще густою коса.
І була ще у нашої мами
Невід'ємна дівоча краса.
Батько мав сильні руки і плечі,
І ясне, мов у сонця, чоло,
Як з роботи приходив надвечір,
В хату ніс у долонях тепло.
...І давненько вже батька немає,
Хоч не вірю, що зовсім нема...
Все частіше приходим до мами,
Що змінилась, як доля сама...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622751
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.11.2015
Тобі без мене важко і погано -
Я відчуваю це за сотні миль.
До тебе йду високими снігами
У білім сні холодної зими...
Перегортаю юність нашу грішну,
Де зустрічали ранок із пітьми.
Холодні трави обнімали ніжно
Руками, мов гарячими крильми...
Тоді далеке золото осіннє
Для інших розсипалося до ніг.
Упав на скроні наші білий іній,
Оце вже той, що не розтане сніг...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622748
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.11.2015
Я хотела бы жить по-другому -
Мне так жалко утраченных лет!
Ходит старая кошка по дому,
Остывает ненужный обед.
Мне вернуть бы бессонные ночи,
Закружить суеты карусель,
Когда трудно. И хочешь - не хочешь,
Рано утром застелешь постель.
Но, увы... Заслонив пеленою,
Моё прошлое скрыли года.
Никогда не была я собою
И не буду уже никогда...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622469
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 20.11.2015
Когда знаешь каждую ресницу,
Каждое движение души...
Твой кумир тебе ночами снится,
Отдаваясь людям за гроши.
Покоритель! И никак иначе,
Властелин до капельки крови!
И смеётся он и горько плачет,
Умирая от земной любви...
Сотни раз переживая жизни
Тех, душою сыгранных ролей.
От рождения до самой тризны
Он - артист! Он - мастер! Чародей!
Не устану преклоняться низко
Людям, не жалеющим себя.
И понятно всё, и сцена близко:
Правду не сыграешь не любя!
Надо всё же выстрадать ночами
И характер, и судьбу, и прыть,
Чтобы люди так тебя встречали,
Чтоб кумиром настоящим быть!..
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622466
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 20.11.2015
Від нього не подітися нікуди -
Кохання є, або його нема.
І байдуже мені, що скажуть люди -
Близькі чи рідні - все тоді дарма!
Вже подруги не поглядають скоса
Чи звикли?.. Не плескала з усіма...
А, може, пригадали, що по росах
Й вони бродили, а не я сама...
По-іншому переглядають вірші -
Кому що ближче, що кому болить.
І думають: "хоч би не було гірше,
Вже скільки можна душу ту палить?.."
Читають, оглядаючись довкола,
Чи серця крик, бува, хто не почув?
Здається, ні. Бо діти ще по школах,
Десь чоловік чаює досхочу...
Та спомин, чи то ніжною рукою,
Чи то крилом чиркне, щоб не злякать,
Хизуючись незгаслою любов'ю,
Й від себе не дає її сховать.
Бентежить душу і хвилює тихо,
Щоб ні забути, а ні воскресить.
І те, що було лихом, вже не лихо,
А ніч все будить, бо й сама не спить...
Кохання або є, або немає...
Як є - не викидайте й не паліть!
Ми не завжди приходимо до раю,
Щоб залишитись там і не жаліть...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622245
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2015
На піщаному березі моря
Ми зустріли і ранок, і вечір.
Стиглий серпень ходив з нами поряд
Й оксамитом лягав на плечі.
Прохолодні хвилі солоні
Нам до ніг розкидали піну...
Ти приносив у теплих долонях
Свого серця мою половину.
Пропадали старі образи
Крізь пісок, що всю воду чистив.
Та і ти не згадав ні разу,
Де згубила твоє намисто...
І раділи ми, наче діти,
Тому сонцю на смуток зливі.
Так уміли всьому радіти,
Бо щасливі були, щасливі....
І звучала в нас музика ночі,
Місяць зорі струсив додолу...
Ти признався: давно вже хочеш
Поєднати зі мною долю...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622235
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2015
Не зови. Не вернусь. Не отвечу -
Болью выжжены ночи и дни.
Я забыла последнюю встречу,
Надоели упрёки родни.
Не пришёл. Не узнал. Не увидел.
По транзитным маршрутам летал,
Суету прошлых лет ненавидя,
От чего ты так сильно устал?
Не искал ты. Не ждал. Не запомнил.
И не рвал тишину от любви,
Сам не зная, чем время заполнить,
Что теперь уж. Зови - не зови.
Не звонил. Не сказал. Не услышал.
Не кричал о любви находу.
Никогда я не знала, чем дышишь
И жила день за днём, как в аду.
Не страдал. Не любил. Не заметил.
Как обычно, так странно шутил.
Я не знаю, какую ты встретил,
Чтобы болью меня перейти.
Всё прошло. Пролетело. Забылось.
Отболело. Размыло дождём.
Не вернусь. Что бы там ни случилось -
Снова разной дорогой идём...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622028
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.11.2015
Москва твоим слезам уже не верит:
С утра - в проблемы, как на эшафот!
Сам поживи за этой плотной дверью,
Где мысли и шаги назад-вперёд...
Попробуй просыпаться на рассвете
И молча, без оглядки - за порог,
Где больше просто так никто не встретит,
Как и никто не собирал в дорогу...
...Вернёшься вечером в пустой холодный дом,
Поставишь чай и влажную газету
Откроешь, полистаешь, а потом...
Погасишь свет и вновь ищи ответы...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622021
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 18.11.2015
Ты опять окатил кипятком
Мою душу и сердце, и разум.
Обещаю. Забуду. Потом...
Всё потом. Дай мне время. Не сразу...
Словно пламенем вновь опалил
Нежеланный, желанный. Не знаю.
Почему-то по-прежнему мил,
Только поздно. Я всё понимаю...
Помоги мне не помнить тебя,
Чтоб Малевича чёрным квадратом
Всё закрыв, заслонить от себя
Свою душу и сердце, и разум...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621707
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.11.2015
Я чую мелодію вітру
І шепіт густої трави.
Скажи і я вкотре повірю,
Мовчанням до болю не рви!
Ми не всі розвели мости...
Розтопили не всі сніги.
Ти ніколи не був другим -
Залишався єдиним ти!
Я чекала тебе завжди
Не забула, повір, і досі.
Я вже знаю, де ти ходив,
Та за вікнами осінь, осінь...
А місяць приходить щоночі,
На сонці зникає роса.
І знаю вже я, чого хочу,
Ти знаєш, чого не сказав..
Ми не всі розвели мости...
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Не бійся, в минулому літо,
А осінь прощає усе...
Ми наші незірвані квіти
Живими у серці несем...
Ми не всі розвели мости...
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621704
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2015
Тихо сгорает загадочный вечер,
В парке под снегом уснула скамья,
Ты позови - и пойду я навстречу,
Чтобы ты понял: где ты - там и я...
Твой силуэт, вопреки непогоде,
Вырвет прожектором из темноты,
Ты оглянись, даже если уходишь,
Снова увидишь, где я - там и ты...
Где мою душу сжимает до боли,
Там из-под ног улетает земля!
Вырвется сердце, умчится на волю,
Я догоню и где ты - там и я...
А если ночью слепою любовью,
Я нарисую родные черты,
Не сомневайся - иду за тобою,
Чтобы ты помнил, где я - там и ты...
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Раннее солнце лучи разбросало,
Молча от дома легла колея...
Просто увидеть - теперь уже мало...
Мне бы дышать, чтоб где ты - там и я...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621435
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 16.11.2015
"О, моя чарівнице бажана,
Ти - кохана, але не моя!" -
Ці слова знову краяли рану,
Знову кидали серце в оману,
Та своя десь у тебе сім'я...
Переливами подиху, мови,
Розтривожили душу і кров.
Ці слова, мов на щастя підкова,
Й моя тиха, бентежна відмова
Називалися просто - любов...
Я не вірила чи не хотіла,
З прохолодою в серці жила.
Все чекала, прийти не посміла,
Хоч безкрило до тебе летіла,
Може й справді, то доля була...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621430
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.11.2015
Вино в бокале. Сигаретный дым...
Не возвращай. Зачем тебе всё это?..
Ещё недавно был ты молодым
И оставлял вопросы без ответов...
Побойся Бога. Всё давно прошло...
Стекли дожди холодными слезами,
Холодными снегами замело
Всё, что когда-то было между нами -
Побойся Бога. Всё давно прошло...
В далёком прошлом боль моих потерь,
И слёзы, и обиды с полуслова...
Ну, что об этом вспоминать теперь
И ворошить при нашей встрече новой...
Побойся Бога. Всё давно прошло...
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Как много утекло с тех пор воды!
Любые раны оставляют шрамы...
Мне жаль, но помню сигаретный дым,
Вино в бокале незнакомой дамы...
Побойся Бога. Всё давно прошло...
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621180
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 15.11.2015
Не приходьте до мене, сни,
Відпочити я хочу вкотре,
Та від осені й до весни
Знову сниться отой непотріб!
Забуваю про все і всіх,
Закриваючи двері й вікна,
Але чую знайомий сміх,
У який я безмежно вірю...
І вже фарби не вистача,
Щоб малюнок не був занудним...
...Але босе оте дівча
Ще не знає, що не забуде...
Теплу ковдру кладу до ніг,
Від безсоння купую краплі.
І так хочеться, хоч у сні,
У спокійне життя потрапить...
Але знову, коли все спить,
Я не можу ніяк заснути.
І нестерпно мені болить
Те, чого вже не повернути...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621172
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.11.2015