| Сторінки (5/458): | « | 1 2 3 4 5 | » |
Мы, как тоненькие нити
Среди бешеных зверей -
Аналитики событий
Заколоченных дверей...
Безрассудству отдаёмся
И, срывая тормоза,
Истерически смеёмся -
Это проще, чем сказать...
Перекручиваем числа
Всех событий и потерь
И упорно, с миной кислой
Вновь ломаем... ту же дверь...
Под заказ - любые сказки!
Впопыхах и наугад,
Быстро смешивая краски,
Нарисуем всем подряд...
Перечитывая строчки,
Как обычно, не нашла,
Где поставить жирно точку,
Где замылить добела...
Тише, тише... Не шумите -
На текущем вираже
Хронологию событий
Не сломаете уже...
Пролетит и вдаль умчится,
Пыль вбивая в тишину,
Та шальная колесница,
На которой не уснуть...
А хотелось бы... Хотелось...
Да... А кто же не хотел...
Всем, конечно, надоело,
Но, увы... Кто не успел..., ... ...!
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681595
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 03.08.2016
Давай забудемо про нас -
Є ти і я, мов рай і пекло...
Вже відлетів наш білий вальс,
Та у душі іще не смеркло,
Може, й кохання ще не вмерло...
Давай оглянемось назад,
Там я і ти - в однім узорі
І той шалений зорепад,
Що малювали тихі зорі,
Тоді, як ми були надворі...
Давай повернемо собі
Ту ніч, що не дає заснути,
Або згадаєм, далебі,
Ще маку цвіт і запах рути,
Яких довіку не забути...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679617
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2016
А любов не буває зайвою
Ні до неба, ні до струмка.
Не була я ніколи зайдою -
У твоїй, то моя рука...
Моя думка і моє бачення,
А ще - доля моя гірка
При народженні не освячена,
Хоч полоще жива ріка...
І бринить весна. Стоголосою
Уривається до вікна
І дівчиною житньокосою
Усідається до човна...
І орудує вправно веслами,
Розбудивши від сну блакить,
Та моїми сміється веснами,
Де кохання вогнем горить...
І так сонячно, так розбризкано,
Оксамитово йде тепло...
І та дівчина уже близько так
Подає і мені весло...
І повірила я розхристано,
Що попереду - всі роки...
Ми удвох ідемо до пристані,
А рука ж у руці таки...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679420
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.07.2016
Підпадьомкає перепілочка,
Хоч малесенька ж отака...
Під ногами хруснула гілочка
Із минулого, бо крихка...
А я травами м"якобокими,
Що зарошують досхочу
Вже із ранами неглибокими,
Мов периною, покочусь...
Все забулося, бо минулося,
Розлетілося - не зловить...
А сьогоднішнє пригорнулося
І цілує солодку мить...
Підпадьомкає перепілочка,
Хоч малесенька ж отака...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679268
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2016
Я перетоптала б долю заново,
Аби тільки зараз не пекло,
Бо кричить душа, тобою зранена -
Не злетіти з ламаним крилом...
В небо, що давно із нас регочеться,
Цвіркуни вихлюпують своє...
А мені так хочеться, так хочеться
Глянути чи в тебе щастя є...
Чи приходять весни в пору осені,
Дістають до серця журавлі,
Бо і досі я стелю покосами
До твого життя усі жалі...
Не моя вина, що квіти зірвані,
Не твоя, що падали сніги,
Що летіли довго ми над прірвою,
Де такі далекі береги...
Доля примостилася спокусливо
І смакує чаєм-чебрецем,
А давай і ми усе відпустимо,
Може... і не варто вже про це...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678860
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.07.2016
Знаю, жінку зрозуміти важко,
Але я скажу вам про таке:
Чоловік, коли втрача упряжку,
Схожий на оте лоша прудке...
Забуває про усе на світі,
Що боліло і які роки...
Особливо восени, не в літі -
Гублять розум всі чоловіки...
Кажуть, "сліпнуть", "глухнуть" переважно,
Але... поглядають за стежки...
І, де хочуть - слухають уважно...
Ох вже, зрілі ці чоловіки...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678728
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.07.2016
Белыми нитками рваную рану
Я зашиваю на сердце опять,
Но обойдёмся, давай, без обмана -
Все уже знают, что нас не понять...
И без иголки я штопаю больно
Рану, проникшую так глубоко,
Тихо пою, словно Ева, что Польна,
Не разрывая ненужных оков...
Только глубокие старые шрамы
Не исчезают на сердце пока,
Может, мы оба с тобою не правы,
Если не можем расстаться никак...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676452
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.07.2016
Переболіло. Часом замулилось,
А геть покинуть - зовсім не спішить.
І довго ще, так довго мені снилось,
Що сукню не встигаю я дошить...
Когось шукаю, але не знаходжу
І подруга не хоче у дружки...
Гаряче літо, що на пекло схоже -
В мереживо порепані стежки...
І так щороку. Відцвітали вишні,
Губилися ключами журавлі,
Але чомусь додумався Всевишній
Зібрать до тебе спомини й жалі
І все, що не давало вільно дихать,
Слова, що пропадали без причин
Бо щастя підкрадалося так тихо,
Так рано. Так невдало і ні з чим...
І хоч за тебе заміж я не вийшла,
Та знову, як тоді, мене втіша
Вже переспіла соковита вишня,
Мов щедра на любов твоя душа...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675641
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.07.2016
Придумаю сама себе вопросы -
Сама на них отвечу, как всегда.
Окажется, что всё гораздо проще,
Как день ушедший, талая вода...
Зачем - не знаю, но хочу подняться,
Без ведомых причин боюсь упасть...
Ещё... совсем я не могу меняться
И не позволю наш покой украсть...
Я так хочу по-старому, как прежде -
Всё на двоих и всё - напополам:
И эту явь, искупану в надежде
Ни за какие деньги не продам...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674128
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 23.06.2016
В торішньому листі,
покритому щедрою зеленню,
Сховала думки,
із надією, що загублю
Розсипані перли
твоєю рукою упевнено,
Слова і цілунки -
усе, що я досі люблю...
Вже ніч опустилася темна,
аби я не бачила,
Куди розкотилися
ті намистини життя...
І порвана нитка
не буде вже цілою, втрачена,
І попіл танцює,
бо наші спалив почуття...
Знов осінь притопче
і спогади, і звинувачення,
Снігами засипле зима,
та я знов розтоплю
Холодні колючі льоди,
бо у сні тебе бачила
І нашу весну,
і усе, що я досі люблю...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673411
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2016
Як не проспівати всі пісні
І не змити грішнику вину,
Так ніколи не забуть мені
Білий дим з гіркого полину...
Попалили зібране в купки,
Розмели - ніяк не обмину...
Аж у серце дістає важкий
Той нестерпний дим із полину...
І хоч вітер колами кружляв,
Ніби захищав мене одну,
Та під ноги всеодно лягав
Дим густий з їдкого полину...
І перемололось все давно -
Я вже вище себе не плигну...
І минуле пролилось вином
В білий дим із того полину...
І вже згодна... Й світ мені такий -
Звідки ж те гірке, щось не збагну,
Мабуть, знову обніма таки
Всюдисущий дим із полину...
Я... позабувала, що було
І тебе вже рідко спом "яну...
Моє щастя болем проросло
В білий-білий дим із полину...
І чому так склалося тоді,
Що зі мною ти не розминувсь...
Не втоплю я досі й у воді
Присмак той з гіркого полину...
Можна вірити, а можна - ні...
Виросте дурман із дурману...
Восени ж повернеться мені
Болем-димом з горе-полину...
Шаленіють і летять літа
І дарують скроням сивину...
Та чомусь й меди в моїх вустах
Знов гірчать... як дим із полину...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672027
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2016
Ты любил читать Джека Лондона
Я, конечно, об этом зная,
Шла в читальный зал... И, уже сполна
Упивалась там волчьей стаей...
А потом бродили по осени,
Говорили, шутили ёмко,
Всё цитируя... Небо с проседью
Улыбалось... Стояла ёлка...
А весна, как всегда, по-быстрому,
Отцвела, налилась, умчала...
Не сумели мы что-то выстроить,
Не смогли мы начать сначала...
Потом - лето. И море синее
Задыхалось, волну листая,
Никого не назвав по имени,
Там, у моря, селился старый...
Говорил об индийском племени,
Но, увы, мы расстались вскоре...
Чтоб не тратить напрасно времени,
Прочитала "Старик и море"...
И теперь вместо Джека Лондона,
Изучаю Хемингуэя...
Хоть у моря давно всё продано,
Там сидит старик, не старея...
Молча смотрит седыми глазками:
Нет, не предал я море, знаю...
Ну, а вы? Наигрались сказками?..
А ведь умная... "Волчья стая"...
И так больно... Мы были молоды
И, наверное, мы любили,
Да вот только проверки холодом
Не прошли... И сердца остыли...
Ты любил читать... А вернуть бы миг
И - в читальный, в тепло с мороза...
Там, наверное, до сих пор старик
Хитро щурится... Дед-заноза...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670759
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.06.2016
(по мотивам известного анек..., простите...)
Вдова капитана, он часто был в плаваньях,
Седая совсем, одинока, умна...
Она-то уж точно, знавала о гаванях
И тоже частенько была не одна...
И вот, заскучав от избытка роскошества,
Решила, под старость, хоть что-то продать...
Однажды, уставшая от одиночества,
Подумала: лишняя в спальне кровать...
Зачем она ей, велика и просторная,
На ножках резных вовсе уж ни к чему...
Увы... ведь когда-то была-то проворная -
"Продам, не жалея, и быть по сему!
И этот диванчик, весь в бархатных складочках,
Он лишний в прихожке - на нём не поспать..."
На краюшек сев, улыбнулась загадочно:
"И муж... иногда... здесь любил отдыхать..."
...Оценщик пришёл к ней и без промедления -
На службе такой он и знал всех вокруг -
Конечно же, помня старушечьи рвения,
Изменчивость их... Но подумал: а вдруг?...
Красива доселе, приветливо встретила,
Без сахара чай - не лимон с коньяком...
"Приступим, сударыня, Вы же заметили,
Я с Вашим желаньем, почти что, знаком..."
"Да, я бы хотела, чуть-чуть, так, по-скромному -
Ведь всё уже срок свой давно отжило -
Совсем не скучает по взгляду по томному...
Так пусть не кричит о далёком былом!"
И вот, семеня уж шажочками мелкими,
Не может никак что-то выбрать она -
На что ни посмотрит: с такими проделками
Всё связано здесь... И кровать уж нужна...
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
"Вы определитесь, а то ведь уйду я
И снова останетесь в старых вещах..."
"Простите, но мне не забыть поцелуя
И этот диван, и, конечно же..., шкаф..."
"Продайте хоть люстру одну... дорогую -
Она ж не ружьё на ковре, не гарпун..."
"О, нет!.. Ни за что я!.. Ни ту, ни другую...
Поручик..., простите..., такой был шалун..."
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670613
рубрика: Поезія, Шутливые стихи
дата поступления 06.06.2016
Яке ж то щастя, коли в осінь - разом,
У ранню, тиху, з росами й дощем...
Коли "удвох ми" - це не тільки фраза -
Це вічність наша, втіха, тихий щем...
Де напівслові замовкають ноти,
Хоч пішки обійди усі світи -
Ріднішої душі нема на дотик,
Бо так же близько наші йдуть сліди...
Я вдячна долі за полин із медом,
За хміль, що в"ється й злизує кути...
Завжди, в усьому поряд - наше кредо...
Життя важке, та разом легше йти...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670489
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.06.2016
О, вже ці літні затяжні дощі,
Вночі і вдень, нав"язливо-холодні.
Хотіли ми сховатися мерщій
В гарячу і принадливу безодню
Тих почуттів, що у полон вели,
Та ні! Самі туди ми бігли, вільні,
Поки останній промінь не спалив
Усі мости, усі покоси спільні...
І плакали краплини, і текли
Чи то по шибці, чи у мою душу...
А ми щасливі - щойно утекли
Вже вкотре з холоду й води - на сушу...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669096
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2016
(...из старой тетради...)
Слова бывают разными,
Похожими на сон,
Но мы всё ждём несказанных
И чтоб сказал их ОН.
Слова бывают гадкими,
Но те не в бровь, а в глаз,
Они кричат загадками
Кому-то не про нас.
Слова бывают жгучими,
Что ночью не уснуть,
Иной раз так замучают,
Опустят камень в грудь.
Слова бывают нежными,
Желанными вдвойне.
Приятно-неизбежными,
Но сказаны не мне.
Слова бывают краткими,
Но всё понятно в них.
Пусть сказаны украдкою
И только для двоих.
Слова бывают взглядами
Без лишней суеты,
Но эти схожи с кладами
Их говоришь не ты.
Слова бывают первыми,
Зовущими дружить -
Напрасно в них не верили -
Они хотели жить.
Слова бывают громкими,
В сердцах, до хрипоты.
Они всё так искомкают,
Что не понять кто ты.
Бывают очень тёплыми,
Как в мае первый дождь
И гаснет свет за стёклами,
И знаю, что придёшь.
Слова бывают вещими
Средь мира суеты,
Но эти станут песнями -
Придумал их не ты.
Слова бывают многими,
А нужно ведь одно,
Чтобы тебе дорогою
Поверить всё равно.
Бывают и холодными
Слова, чего уж тут,
Такими, нынче, модными,
Но их нигде не ждут.
Слова бывают подлыми -
Им больше не дано -
Но, как бы их ни холили,
Погибнут всё равно.
А могут быть и верными,
Не схожими на фарс.
В такие вот поверю я,
Но это не про нас.
Слова бывают болями,
Как чистые листы,
И я, конечно, вольная -
Есть рядом. Но не ты.
Слова сгорают спичкою,
Хоть суетись, жалей,
Коль пошутила с птичкою,
То в рот воды налей.
Слова бывают пошлыми,
Но только не у всех -
Они остались прошлыми
И вызывают смех.
Слова бывают резкими,
Как срублены с плеча.
Такие быстро режутся,
А все кругом молчат.
Бывают неизбежными
Промолвлены слова,
Хоть и остались прежними,
Но разнеслась молва.
Слова, бывает, падают,
Как на голову снег -
Не часто они радуют
Такие. И не всех.
Бывают уязвимыми
Наивные слова.
А сказаны любимыми -
Для нас не трын-трава.
Слова те, что обидными
Бывают нам до слёз
Казались очевидными,
Теперь не разберёшь.
Слова бывают связными
И это не спроста,
Но слишком поздно сказаны -
Энергия не та.
Слова бывают точными,
Жаль, только не всегда,
С эпитетами сочными,
А, в основном, вода.
И часто не досказаны,
Казалось бы, просты,
Слова пустыми кажутся
И прячутся в кусты.
Слова и паразитами
Нередко проскользнут,
Колючками завитые
Цепляются, живут.
А те, что долго ищутся,
Бывают наверху -
Внезапно так запишутся
Слова, как на духу.
Слова, что вечно маются,
Как белые стихи,
Частенько отмываются
С обычной шелухи.
Бывают неуместные,
Не выждавшие срок,
Так неприятно-лестные,
Как гости на порог.
Бывают и хорошими,
Не пыльными слова,
Как на голову брошены...
Ещё, когда права...
И часто опоздавшие
Они вдруг закричат -
Слова перестрадавшие
Подолгу не молчат!
Слова идут колоннами,
Попробуй - догони,
Роятся миллионами
И прячутся они.
Мои слова-избранники,
Милейшие слова,
Зачем же вы так раните,
Мне душу изорвав...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668658
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 27.05.2016
Засела в мыслях половина
(Не дотянусь до целиком) -
Недосягаемо-невинно,
Так надоедливо, тайком...
Где разбивается - руины
И только в горле целый ком,
А мне б на жизненной плотине
Себя увидеть ... целиком...
Ругая память неделимо,
по суете пройтись пешком,
Закрыть себя неуязвимо
От мира кодовым замком...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667635
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 22.05.2016
Не зрозумієш,
Доки не втратиш,
Якщо зумієш,
Може, й потрапиш:
В пісню без болю,
В ніч серед ночі,
В приспану волю,
Якщо захочеш...
Може, напишеш,
Як не забудеш,
Що серед тиші
Тихо не буде...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666901
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.05.2016
Я прийшла б, але ти не кликав,
Я б упала, щоб ти підняв -
Найжаданіший мій владико,
Ти не встав зі свого коня...
Чи пиха то була, чи втіха,
Та колюча твоя стерня -
Мабуть, сам не знав, куди їхав,
Бо так часто коней міняв...
Рисаки під тобою грали -
Аж до мила їх заганяв...
Та, з роками, й вони линяли
І тебе... Ніхто не підняв...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666762
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2016
Я чашку оставила там, на столе
И плед - на диване. Ведь это твой плед.
Уставшая память закрыла окно
И, свет не включая, (теперь всё равно)
Тихонько легла, но уснуть не смогла
И так очень долго тебя прождала.
Под ковриком ключ и шаги до утра,
Уже рассвело, а ушёл ты вчера...
Я кофе сварила - мой завтрак-обед.
На улице дождь, а ты слабо одет...
Я чувствую кожей прохладу воды,
Которая молча смывала следы...
Холодная кошка мурлычет у ног,
Как будто прошла сотню мокрых дорог...
Иду для неё подогреть молоко
И чувствую взгляд, очень-очень знаком...
Стоишь у окна. На плечах тёплый плед.
Спасибо тебе. Это лучший ответ...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666490
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.05.2016
Ще б заглянуть у стигле літо,
Короваї внести б у хату,
Та, осмисливши пережите,
Знову мрію зловить крилату...
Бо ще сонце так рано сходить,
Ти ще топчеш мої пороги,
Та повищали в погріб сходи
І пустує хата за рогом...
Осідлати б вітри небесні
Й полетіти гарячим світом,
Повернувшись у буйні весни,
Знов повірити, ще пожити...
Але роси не пахнуть зовсім,
Лише холодно й мокро в ноги;
І не золотом сипле осінь
На твої і мої пороги...
Промайнули літа, мов ночі,
Прошуміли крилом лелечим.
Не хотів ти цього чи хочеш -
Опустились широкі плечі...
Та душа, як завжди, молодша
І думки, як завжди, - на добре.
Що настоялось - те солодше,
Що хотіла - вже має пробу...
Ще б заглянуть у стигле літо...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666385
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.05.2016
ВІН отримав звичайне запрошення
На весілля, до рідних кумів.
Наречена, знав, буде хорошою,
Хвилювавсь, одягнувсь, як зумів...
Не збирався дивитись на сторону -
Все давно уже склалося влад.
Не збиравсь ворушити настояне,
А, тим більш, оглядатись назад...
І ночами нічого не снилося,
Не верзлося й у вранішніх снах...
Але, раптом, душа розгубилася,
Де навіщось з"явилась ВОНА...
Так буває у віці поважному -
Оживе оте серце-жоства,
Хоч здавалося все вже розглаженим,
А, насправді, усяке бува...
Це той час, що вже сина одружено
І дочка вже була на порі.
Всі гуляння скінчились напружені
В балагані душнім у дворі...
Тут сім"я: і дружина, і діти -
Найдорожчі у світі сини,
Та не знав, де від сорому дітись,
Бо себе ВІН раптово змінив...
І хотів розірвать непомітно,
Щоб ні розпачу, а ні плачу,
Але доля вже ставила мітку -
Розлучала, а ВІН і не чув...
Із далекого краю з подругою
Це ВОНА поспішала туди,
Де і квіти, і"гірко" - для другої,
Де згадає своє, як завжди...
Чоловік, що полинув до вічності,
Не приїде - його вже нема...
І не те, що закована вірністю -
Просто так і лишилась... сама...
Зупинилося серце на відстані -
ВІН не бачить людей, а ВОНА
Перестала вже сипати іскрами -
І завмерла краса неземна...
Мов дощем ополоскані, зливою,
Де єдине - втекти по росі...
Й не були, мов, такими щасливими
Ще ніколи... Хай сліпнуть усі...
На заваді ні гості, ні вигуки
Вже не стануть ніколи... Мовчать
Не спроможні нічого вже вимовить,
Ні забуть, ні спочатку почать...
Наче сон, мов змонтоване відео,
Хай би хто їм хоч слово сказав
Чи довів до поважного відома,
Що ота недоречна сльоза...
Підсвідомно і не для освідчення,
Не таємно пішли до води,
Мов хотіли зректись того вічного,
Що чомусь завело їх сюди...
Народилась нелюдська потреба
І бажання якісь неземні...
Та навзаєм: "Мені це не треба,
Ні до чого цей клопіт мені...
І оті телефонні розмови,
Щоб аби тільки голос почуть -
Не потрібні від слова й до слова -
Наші ріки окремо течуть..."
Мабуть, музика тихо навіяла
Давні спомини чи каяття,
Бо ВОНА, от взяла й не повірила,
Хоч змінила спокійне життя...
І шашлик, і горілка до нього,
І у кума ломились столи,
Та не бачив ВІН більше нічого -
Цим коханням... себе запалив...
- - -
Бувальщина, свідки якої були вражені щирою іскрою вмить
народженого взаємного почуття двох незнайомих людей...
На щастя, в НЕЇ вистачило здорового глузду вчасно
зупинитись... Буває...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666028
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2016
Ніби чую твій голос у шелесті вітру,
Бачу очі твої у краплинах дощу.
Я вже сотні разів розбивала палітру,
Сто разів заплатила - ніяк не сплачу...
Я втомилася, справді, не хочу нічого.
Відпусти, не приходь, не чекай, не буди.
Я не хочу вже більше, не хочу чужого -
Стань моїм назавжди... А чужим - не ходи...
Доле, доле, навіщо ти сипала цвітом,
Знала ж точно, що там проростуть бур"яни...
Боже правий, а ти... Не весною, хоч літом,
Хоч за руку мене, чому не зупинив...
Ні. Ти розум забрав, засліпив мої очі,
Відвернувсь, щоб не бачить, куди я іду.
І за серцем своїм я блукала щоночі,
Бо не знала тоді, що шукаю біду...
О, любове моя - недописане слово,
Ти давно у душі розломила кришталь.
В твою пісню вслухаюся знову і знову -
Лиш мелодія там... Слів немає... На жаль...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665676
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2016
Не виглядай сьогодні. Я не зможу.
Хотіла дуже, але не прийду -
Від тебе я будую огорожу
Старанно, поки сумерки впадуть...
А потім. Потім хоч і відпочину -
Не зможу буть ні в хаті, ні в дворі...
І, просто так, знайду нову причину,
Бо темінь розривають ліхтарі...
І я вже - за селом, і точно знаю:
Ти там, де наша стежка пролягла
Чекаєш. І мене вже не лякає
Ні осуд... Ні погода... Я прийшла...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665480
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2016
Не просто там падают слёзы,
Где вянут последние розы.
И поздно, теперь уже поздно
Вернуть...
И эти туманные дали,
Что наши обиды видали
Забудь...
Ты ушёл от меня на заре
В поседевшем немом январе
И, казалось, я точно к утру
Без твоих обещаний умру...
Мне больно, так больно и жалко
А ты навсегда уезжаешь.
Хотела покрепче прижаться
К тебе...
Да наше холёное лето
В туманной заблудится где-то
Судьбе...
Ты ушёл от меня на заре
В поседевшем немом январе
И, казалось, я точно к утру
Без твоих обещаний умру...
Так хочется тихо забыться,
Отчаянно с прошлым проститься.
И так незаметно вернуться
Домой...
Чтоб осенью, тёплой и сладкой
К судьбе прислониться украдкой
С тобой...
Ты ушёл от меня на заре
В поседевшем немом январе.
И, казалось, я точно к утру
Без твоих обещаний умру...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665413
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.05.2016
Я в усьому шукаю присутність твою:
У словах і мелодіях, тихому вітрі,
У химерах із хмар я тебе впізнаю,
Бо малюю тебе і в малюнок той вірю...
Відчуваю на дотик у краплях дощу,
Впізнаю у живильних іонах озону.
Я гукаю тебе, аби тільки почув...
Крізь глуху і холодну ту раму віконну
Я спокійно і тихо, мов кішка, пройду,
Заховавши у темряві зболену душу...
Світло включиш - я знову, мов тінь, пропаду
І ніколи щодення твого не порушу
У житті, що твоє... Де немає мого
Ні мовчання, ні крику, ні холоду-спеки...
Не змогла зрозуміти лише одного:
Ти так близько, ти - ось, а чому це далеко...
Не дістати рукою, лиш погляд ковзне.
Оглядаюся часто - а, може, помітиш...
Ні, не бачиш, не бачиш, не бачиш мене,
Мов навмисне обходиш, аби не зустріти...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665261
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2016
Захожу в незнакомый автобус
И тихонько сажусь у двери,
Закрываю глаза - словно глобус
Кто-то бешено крутит: смотри!
Различаю моря, океаны
И цепляюсь я за острова.
Вот - кривая реки, что по пьяни,
Разливаясь, плетёт кружева
Плесо-русла, чтоб в море, не споря,
Залететь, где шторма и волна
Разобьют злые айсберги горя,
И расплатятся с речкой сполна...
Наш автобус качает устало,
Но маршрут изменить нам нельзя...
Остановки... Их было немало...
Там, на них, выходили друзья...
За окном пролетают неспешно
Указатели и города,
Автостанции, где безутешно
Расстаются... Так было всегда...
Боже, как не хочу выходить я
И глаза открывать не хочу!
На конечной уставший водитель
Просит встать... Может, я доплачу?..
Ну, а где же бурлящая речка?
И где он - мировой океан?..
Потихонечку плавится свечка...
Всё - обман... И поездка - обман...
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Убегать от себя бесполезно -
Всё прозрачно... И как ни крути:
На конечной - и это железно!
Не найти середины пути...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664978
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 10.05.2016
Я попробую, я сумею...
Вот из памяти всё сотру...
А любовь, говорят, ржавеет
На холодном, сыром ветру...
И никто больше не согреет,
Коль остыла под тем дождём,
Но опять я тебя жалею
И уже мы ко мне идём...
За минуту я всё забыла -
Обещания не сверлят.
Поняла: лишь тебя любила...
Мои клятвы к чертям летят...
А камин очернил поленья,
Мы вино холодное пьём...
Обнимаешь мои колени,
Я прощаю - и мы вдвоём...
И устроили ужин снова
Романтический... при свечах...
Не могу я понять ни слова,
Утопая в твоих руках...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664265
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.05.2016
Розсипалась на друзки
й летіла до тебе-магніту,
Непомітно вкладалося серце
побіля твого,
Наздогнавши крилату, швидку
і завжди перелітну
Твою душу над прірвою,
де мого світу вогонь...
Та, на жаль, був магнітом жагучим
не тільки для мене
І тебе, мов їжа, обліпляли
жмути... жіночок...
Але хто мені цілим
розірване серце поверне -
Вже не буде зеленим,
отой, що зірвали, листок...
Всі магніти землі
не зібрати докупи ніколи,
Неймовірною силою,
навіть, у сні не стягти...
Не була я магнітом,
знайома з тобою відколи,
То чому ж бо від себе
мене так відштовхуєш ти?..
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664035
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.05.2016
Трикрапка... Хтось же вигадав таке
Свавілля в морі розділових знаків.
Це, мов наркотик. Надто вже липке,
Бо закликає таємницю взнати...
І хто це заховав її в кінець
Рядочка, або цілого куплета -
Чи він її повів під той вінець,
А чи дарма співав свої сонети...
Він передумав, а чи зовсім втік,
А, раптом, вже не сам туди приходить
І почуттів розбурханий потік
До іншої вже манівцями водить...
Так хочеться позаглядати знов
В обірвані трикрапкою принади:
Чи там була таки ота любов
А, може, він і зовсім їй не зрадив...
Якби можливість все ж така була,
Я б ставила трикрапку, геть змарнілу,
У полі, в лісі, навіть, край села -
І хай би, як хотіли, розуміли...
Смакуючи цей знак, уже лечу,
Підхоплена фантазією змісту,
Прислухайтесь і зможете почуть -
Відстукую трикрапки вже по місту...
Набігались вони і по садах,
По парках, по алеях, косовицях...
Якщо не зафіксую у віршах,
Трикрапка точно уночі присниться...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663459
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.05.2016
Тихо прийду я, щоб знову і знову
Серцем своїм прихилитись до вас,
Хочу, щоб вірили кожному слову
Й кожному подиху, що без прикрас.
Бачити хочу, як ріки скресають,
Як потопають у цвіті сади,
Щоб у любові, яка не згасає,
Там заворожено знов походить.
Пісню почути, закутану в ноти
І заколисану пам"ять збудить
Вашу й свою. І, коли ви не проти,
Без перестанку про це говорить.
Вірити хочу я в росяні ранки,
В сонце, що сходить, у вітер, що спить.
Болем душі непокірної бранки -
Прямо до вашого серця... На мить...
Я повернуся... У щирій любові,
Переспіваю забуті пісні,
Хай на папері застигне у слові
Все, що колись переснилось мені...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663266
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.05.2016
Гарцює юність на баскім коні
І молодече серце у польоті.
Не засипай жалю в його пісні,
Не підрубай крило йому на зльоті.
Премудрий степ, де трави молоді
Уже не вперше бачать світ у росах -
А ми все розумієм лиш тоді,
Як сивина засвітиться у косах.
Як доля очі підведе свої
Й повернеться, як завжди, не тим боком,
Як у гаях притихнуть солов"ї
Й береза не багата буде соком.
Коли реальність стане, як стіна -
А ні пройти тобі, ні пролетіти...
Позаду залишилася весна,
Попереду - життя холодний вітер.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
І осінь підкрадається, як ласка,
Як тепла кішка, невимовна втіха...
Та знай, що то твоя минула казка,
Така коротка, неповторна й тиха.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Не оглядайся, бо життя минає
І топчуть ряст не тільки малюки.
Ти іноді й подумать не встигаєш -
Так швидко віддаляються роки...
Життя - це мить і аж ніяк не потім,
Хвилина пропадає на віки...
Життя - це існування наше в плоті...
У вічність часу плин такий швидкий...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661366
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.04.2016
Нас обнімали крислаті маслини
Гірко-медово-солодким теплом,
Та не сховали, бодай, половини
Диво-гріха, що чекав за селом.
Часто гукали бузкові тенета,
Що, мов дурман, у спокусу вели -
Мудро сміялись лілові букети
І павутину кохання плели.
Присмак тієї маслини терпкої,
Що заважає і досі заснуть,
Я у бузок викидаю з журою
Вже без вагань... і не першу весну...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661042
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2016
Кто научит меня
Без оглядки на прошлое
Ничего не менять,
Вспоминая хорошее.
Не грустить о былом,
Задыхаясь от ярости,
Молодое прошло -
Полюби себя... в старости.
Поживи для души,
Развлекаясь интригами -
Оказалось и жизнь
Увлечённая играми...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660893
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 20.04.2016
Тому, кого ти хочеш бачить,
Відчиниш двері уночі.
І світ німий, і ти незряча,
І ви, думки мої, мовчіть...
Хай солов"ї в саду не плачуть,
Вітри замовкнуть і дощі,
Але, коли захочеш бачить -
Відчиниш двері уночі...
І хоч сміється місяць повний,
Бо поховав усі ключі,
Якщо побачить хочеш знову -
Відчиниш двері уночі...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660600
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2016
Лёгкий флирт. А кому он мешал? -
Подстрижёт нас, побреет, покрасит...
За версту ты её узнавал,
Хоть, казалось бы: что он там значит?
У тебя есть, конечно , жена,
Муж - её. Постоянно он рядом
И ему благодарно-верна,
Только вот прожигаешь ты взглядом...
И никто ни на что... ни-ни-ни...
А зачем? Всем давно всё известно.
На секундочку хоть окунись
В лёгкий флирт - это так интересно!
Наблюдать ту картинку живьём,
Где румянец не скроешь, конечно.
Комплименты даря, мы живём
Чуть подольше... на целую вечность...
И не стоит с упрёком язвить,
Если где-то заметили "грешность" -
Лёгкий флирт научитесь дарить,
Чтобы миг обнимал бесконечность...
- - -
Не смогла умолчать...
Совершенно Случайно Стала Свидетелем Сего:
встретились далеко не молодые люди и буквально
за секунду - бархатные розовые персики: улыбка,
глаза блестят и "всего-то ничего, Боже мой..."
Иногда так мало надо...
Так что - не обессудьте! - пусть будет такое тёплое
состояние души, иногда...
Это совсем не вредно и безопасно!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659915
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 16.04.2016
Что ты делаешь здесь, мой странник,
У развалин души моей?
Что молчишь, мой былой избранник,
Зря вернулся среди дождей...
Сам порвал золотую нитку,
Уходя, увёл за собой
Моё сердце - любви улитку,
Я тебя так ждала домой,
Где тепло и уютно в стужу
И прохладно - в палящий зной.
Понимал ведь, что ты мне нужен
Очень-очень. Такой родной...
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
А теперь зачем: было - не было,
Всё забыл или помнишь что?
Может, вновь захотелось - набело,
Но не греет твоё пальто...
Что сказать, если краски белые
Намешали под серый цвет.
Навсегда. Безвозвратно, Смелые...
Или знаешь другой ответ?..
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Что ты делаешь здесь, мой странник?..
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659504
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.04.2016
Посміхнулося сонце яскраво -
Розлетілися хмари сумні:
Це весна розгулялась на славу,
Підморгнула й не тільки мені...
Заливається сміхом веселим
І лоскоче пташок під крильми.
І, немовби, в містах і у селах
Не було ні снігів, ні зими...
Розмальовує килим салатом,
Заливає у небо блакить,
Первоцвіт розсипає строкато
Що в очах кольорово горить...
Все росте, аж тріщить, щохвилинно,
Голочки розпустились в листки
Розкриваються квіти невинно
І впускають комах залюбки...
Зеленіють меліса і м"ята
І любисток підріс досхочу,
Розповзається пижмо крислато -
Все блаженно чекає дощу...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659327
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 13.04.2016
Как будто дни последние считаю
И в сердце замирает суета -
Мучительно я всё же понимаю,
Что не начать жизнь с чистого листа...
Осознаю. Жалею и страдаю -
Ко многому и вовсе не достать...
Я отпускаю молодую стаю
И не хочу в хвосте её летать...
Наверно, постепенно привыкаю,
Хоть страшно, что рука уже не та...
И всё же осторожно начинаю -
На обороте чистого листа...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659120
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 12.04.2016
Цвіли біло-білим вишні,
Було синьо-синім небо.
І ти ще не був колишнім -
Я бігла до тебе, треба ж...
І мліла в міцних обіймах
Червоно-рожевим цвітом,
Кохання вмостилось біля,
А ми сподівались: літом
Оті темно-карі шпанки,
Які обцілує вітер,
Забризкають на світанку
Нас щастям з усього світу...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658855
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2016
В том кафе, где всё вчера пропало,
Думала, что больше я не буду
Ни писать, ни вновь искать начало -
Просто так, возьму и всё забуду...
Но пути Господни... Кто их знает,
Видимо, им боли моей мало,
Как-то очень глупо возвращают
В прошлый день. А я ведь обещала...
...Снова я бумаги разложила...
Сигарета. Мне по барабану -
Напишу о том, что не сложилось -
Не бывает правды без обмана...
Телефон, конечно, отключила,
Чаевыми оставляю сдачу.
Только знаю: что бы ни случилось,
Я не упущу свою удачу...
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Посмотрю, как догорают свечи
И, конечно, оглянусь назад...
Снова что-то вспомнила. Под вечер
Катится вчерашняя слеза...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658700
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.04.2016
Не захотів - і не побачив,
А, може, бачив, та не зміг -
Ніяк не зміг мені пробачить
Отой старий глибокий сніг...
Мені ж бо не звикать без тебе,
А пам"ятаю, то живу.
Все пам"ятаю, що й не треба,
А, надто, - скошену траву...
Щоранку бачу: сонце сходить...
О, як воно тоді пекло!
І вщент спалило дикі сходи,
Якими нам вертать в село...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657503
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2016
Синий торшер. Ты стоишь у порога,
Шапкой закрыв свой единственный глаз,
Старый совсем, а ведь помнишь о многом,
Хоть и молчишь так упорно сейчас...
Помнишь красивые сильные руки,
Как уходил - должен помнить и ты,
Я возвращалась от этой разлуки
В комнату, где умирали цветы...
Где не могла ни уснуть, ни заплакать...
Шторы никак не могу поменять
И покрывала - на сердце заплаты...
Мне б от всего хоть куда убежать...
Что ты грустишь? Не по цвету обои?
Может быть, место сменить? Говори,
Нам неуютно сегодня обоим -
Сердце холодное ноет внутри...
Выбросить можно - тебя не включаю...
Прошлого пыль не мешает забыть
Целую вечность. Но я не ручаюсь,
Что без тебя перестану любить...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656391
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 01.04.2016
Я кликала, а ти мене не чув,
Я плакала, а ти вже не побачив.
І що в останню мить свою відчув,
Кому за що пробачив - не пробачив...
Мені ж прости. У буднях і гріхах
Блукала я над урвищем, по краю
Та біль отой, що досі не вщухав,
Уже, мабуть, привів тебе до раю...
І часто я ходжу тепер туди,
Де сію квіти власними руками.
Мій батьку, ще хоч раз у сні прийди -
Я всеодно чекатиму роками...
Тобі скажу про горе від утрат,
Якщо зумію про таке словами,
А пам"ятаєш - травень і парад...
Чомусь згадала, як ішла до мами...
Вона так часто згадує про вас -
Такими молодими пам"ятає,
Хоч важко, та обожнює той час -
Тепер лиш спомин душу зігріває...
Сьогодні уночі таки приснивсь
І ми проговорили до світання.
Я, навіть, не помітила весни
Після такого довгого мовчання...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655495
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 29.03.2016
Я не боюсь гореть в огне,
Мне по-плечу любые ветры,
А, может, показались мне
Опять кошмарами во сне
Разбросанные километры...
Я отыщу тебя везде,
Хоть где бы ты ни затаился.
И мне не трудно разглядеть:
Ты в радости или в беде -
Мне вещий сон опять приснился...
Я убегаю от проблем,
Хочу поплакать в уголочку,
Ну хоть скажи тогда, зачем
Меня оставил ты ни с чем,
Разгуливая в одиночку...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655238
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.03.2016
Наздоганяє вітер в полі
Звичайне перекотиполе -
Клубок сухий і неприємний
За все чіпляється даремно...
Регоче вітер, палить сонце,
Переступає вечір в нічку,
І догоряє за віконцем
Вогонь, розтоплюючи свічку...
Немов людським нестерпним болем
Страждає перекотиполе:
Бо вже не приросте корінням,
Та десь губилося насіння...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655232
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.03.2016
Пришуміли із вирію гуси,
Відмикаючи небо ключем,
Прилітайте! Хай снігом не трусить,
Хай не ріже колючим дощем,
Та байдужа зима білолиця
Ще не хоче ніяк відступать...
Хай підсніжник вночі їй насниться...
А вона - і не думала спать!..
І холодних очей не змикала...
А на ранок, як місяць засне,
Ще морозом давила. Шукала
Десь останнє тепло... Не мине...
Бо не може вона, сивокоса,
Залишити всю розкіш весні...
...Та дівчина ця, молодо-боса,
Заспівала сьогодні мені...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655021
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2016
Доленько, замріяно-ясна
Подивись, яка цвіте весна,
Розбуди надію у душі -
Осяйні я напишу вірші...
Доленько, залюблено-проста,
Бачиш, он стеблина пророста,
Зачекай, а, раптом, хоч у сні
Порадію трепетній весні...
Доленько, прошу тебе, зігрій,
Воскреси, надію дай, зумій.
Ще нехай душа моя співа,
Може, ти почуєш, я - жива...
Доленько, засмучена моя,
Подивись уважно - поруч я,
Разом переходимо світи,
У яких живемо я і ти...
Не сумуй же, доленько, пусте -
Десь блукає літо золоте.
Відшукай його і пригорни,
То ж дитя чарівної весни...
Доленько, голубонько , прости...
Непотрібне спалюю... А ти?..
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654476
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.03.2016
Увірвалось до передпокою,
Парасольку - сушити з дощу -
До кімнати внесло поза мною
Тихо-тихо, що, навіть, не чуть...
Повернулось, поставило боти,
Тут повісило шляпу з плащем
І, здавалось, ніякі турботи
Не хвилюють його із дощем...
Може, холод впустило до хати,
Може, полум"ям серце горить...
Та не можу ніяк запитати -
Уже чайник у нього кипить...
Каркаде, а захочеш - зелений!
Знає точно, де кава лежить...
Це - кохання влетіло до мене
І шепоче: я тут буду жить...
Вже сухі парасолька і шляпа -
Ще багато з"явилось речей...
Дощ тихенько принишк і не капа,
Бо злякався гарячих ночей...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653918
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2016
Не змогла я так просто піти
І лишитись боялась чомусь,
Оглядалася довго. А ти...
Ти пішов. Навіть, не озирнувсь...
Залишилася. Тихо. Сама -
Огорнуло домашнє тепло.
Але сонця не видно. Нема,
Як раніше. Учора - було...
Вже годинник втомився давно
Заганять день - у ніч, ніч - у день...
Дивні кадри німого кіно
Ще ніхто не озвучив. Ніде...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653588
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2016
Наперёд не дано узнать,
Кто поёт последний куплет.
И внезапно рвётся струна,
Когда он ещё не пропет...
Я хочу провожать закат
И, конечно, встречать рассвет.
Только жаль, не нашла пока
На знакомый вопрос ответ...
А в глазах ночной синевы,
Что в контрасте с огнём луны,
Никому не понять, увы,
Кто слагает вещие сны...
Притяженье родной души
Не позволит ещё уйти
Незаметно в ночной тиши,
Растворяясь в пыли светил...
Если пишут мои слова
Раскалённым клеймом стихи,
То, надеюсь, что я права,
Принимая игру стихий...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653268
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 21.03.2016
Головне ж бо - це бути собою,
Це - сміятись, як смішно тобі,
А іще - це дружить з головою
Зі своєю... А то, далебі
Розхвилюєшся десь без причини,
Засмієшся, де іншому сміх,
Чи невчасно під чийсь відпочинок
Розімлієш, а то уже - гріх...
Добре думай, а потім і скажеш,
Як приміряєш все по-собі,
А то будеш ображено-вражим,
Ну, навіщо цей клопіт тобі?..
Оглядайся, хоч зрідка, на себе
І частіше кажи собі: Стій,
Оцього говорити не треба,
Так не треба... Ти змовчати вмій!
Й заглядати до когось у душу
(Бо і плач твій його не спасе!)
Не примушуй себе... Не примушуй...
Будь собою... Це ж просто... Це - все...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652999
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2016
Більше затишком я вже не буду,
Хай холоне родинне тепло.
А іще я, звичайно, забуду
Все, що досі між нами було...
Я зумію все знищити махом
І засипати попелом слід,
Бо спалили ми долю-невдаху,
Розкусивши приречений плід...
Біль роками сама я гасила,
Розривала кайдани ночей.
Та, боюся, що знову простила -
При пожарі я... стану дощем...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652679
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2016
На белом болью пишутся
Небелые стихи,
Когда в душе отыщутся
Уснувшие грехи...
Они слезой наивною
Мне душу обожгут.
О, да... Совсем невинные
Здесь рядышком живут...
Изрядно отдохнувшие,
Проснутся поутру,
Мне жизнь перевернувшие
Грехи, что не сотру...
Я думала - забытые,
Но за стеною лет
Дождями не размытые
Грехи, что хуже бед...
Их помнить мне не хочется -
В слепую темноту
Бегу от одиночества,
Перешагнув черту...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652522
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 18.03.2016
Может, мне приглянулось бы море,
Может, горы сводили б с ума.
Ни о чём я, конечно, не спорю -
Всё, что есть, выбирала сама...
Восхищённо завидую людям,
Что сумели по жизни всерьёз
Находить в наших сереньких буднях
Волшебство недоплаканных слёз...
Оглянулась, а жизнь пролетает,
Больно крыльями бьёт свысока...
Жаль, я вырваться не успеваю,
Не умею. И близок закат...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652243
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.03.2016
Після прочитаного "Очеретяна кішка" Є. Дорофієвської
Чому не дочекалася тоді.
Вже мало б розвиднятися. Світало.
Вже й сонце умивалось у воді,
Прокинулось усе. Роси не стало...
А, може, не повірила, чому? -
Я ж оглядалась до самого краю.
Гнітючу пересиділа пітьму -
Іду від тебе і тебе чекаю...
Вслухаюся, ще мить - покличеш ти...
І йти не хочу зовсім, ніби знаю,
Чи то здалося - подолав світи
І вже удвох ступаєм... Відчуваю...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652060
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2016
Дай доторкнуся до щастя твого.
Ти й не помітиш, а я - порадію,
Може, тому, що не маю свого
Так вже давно, що я, навіть, не мрію...
Дай намилуюся співом дощу,
Диво-грозою, що плакати вміє.
Не переймайся, тобі я прощу,
Рання любове моя і надіє...
Поглядом ніжним я так обніму,
Темною нічкою так притулюся...
І хоч нічого собі не візьму,
Знай, що за тебе щомиті молюся...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651700
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2016
Оттепель. Слышишь, запели птицы.
Воздухом вдоволь хочу дышать я.
Радуют крашеные ресницы.
Оттепель - блик весеннего счастья...
Оттепель. Живы земля и небо.
Тёплые нам тяжелы одежды -
Их так хотелось откинуть мне бы.
Оттепель - даренные надежды...
Оттепель. Словно в конце начало
Молча свои открывает двери.
Снова при встречах поют причалы.
Оттепель. Помню. Надеюсь. Верю...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651464
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.03.2016
Ты знал эту женщину лично,
Так близко, что ближе не быть.
И всё у вас было отлично,
Недолго, но трудно забыть...
Короткое слово "Увидим..."
Сорвалось, как в омут с моста.
А, может, её ты обидел -
К другому ушла неспроста...
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Конечно, сумеешь ответить
На все её "где?", "почему?"
Не смог ты такую же встретить...
Теперь объясни... Я пойму...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650967
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 12.03.2016
Я ведь ради тебя здесь,
пойми мою грешную душу,
Ради прошлой любви,
что сожгла моё сердце дотла.
Ты не бойся, покой твой
ничем никогда не нарушу
И никто не узнает, поверь,
что с тобою была...
Но не просто терпеть
и не просто саму себя мучить,
Я умею молчать,
но душа моя криком кричит.
Ты мне нужен. В плену я,
а жизнь до сих пор меня учит -
Никогда не просила.
Теперь я прошу: не молчи...
С моим именем ты засыпай -
по утрам просыпайся.
Я ужасно устала
включать-выключать ноутбук...
В совершённом тобою,
пред Богом однажды покайся,
Потому, что тебе никогда
не забыть моих рук...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650756
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.03.2016
Чекаю першого весняного дощу -
Нехай, нарешті, прошумить ця злива.
Я відпущу. Тебе я відпущу.
Іди собі. Я хочу буть щаслива...
Я буду вільною, веселою завжди
І виплету з печалі свої коси.
Я не проситиму: у снах прийди.
Ще почекати - ти вже не попросиш...
Боюся першого весняного дощу,
Боюся, що тебе не пустить злива.
А як без тебе, коли відпущу -
Хіба тоді я зможу буть щаслива...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650420
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2016
Вже весна не за рогом, а ось на порозі.
І всі двері відкриті для теплих вітрів,
То чому не приходиш, чи блудиш в дорозі,
А чи, може, транзитом, де іншу зустрів?..
То снігами мело, то гуляли морози
І стікали свічки, коли струм пропадав.
Тоді в серці моєму селилися грози
І, здавалось, ось-ось - і все змиє вода...
Та якби можна пам"ять мою сполоскати,
А під сонцем на вітрі думки постелить
І ніколи вже більше тебе не згадати,
Щоб забути, як зраджене серце болить...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650283
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2016
Я боялась палити мости,
Не палила свої кораблі.
І тому не дійшла до мети,
Розчинившись у болях землі...
Я боялась казати: пробач,
Очевидно, не вміла простить,
Але час - то безжальний палач,
Що не хоче гріхи відпустить...
Те, що склалось - мабуть, не дарма,
Бо і доленька грає з людьми.
Часто думаю: винна сама,
А, можливо, то з долею ми...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649562
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.03.2016
Не вірю давно й відверто
В твою незрадливу душу,
Та жити з тобою мушу -
Така моя доля вперта...
Голубиш оту єдину,
З якою немає буднів,
Удвох вас не бачать люди,
Хіба що тебе... У спину...
Маскуєш скупу тривогу,
Аж серце твоє колотить,
В будинок, що ось, навпроти
Відносиш себе потроху...
І в міру чи поза межі -
Давно перейшов дорогу -
Ступаєш її порогом,
А в серці моєму - скрегіт...
Та вже визначайся... Люди
Все бачать. Ще скільки треба? -
До тебе волає небо,
Та ранком вона розбудить...
Підвівсь. Закурив цигарку.
Не знаєш вже що робити,
Бо серце твоє розбите...
І з хати пішов. Щось жарко...
- Дідусю, іди обідать,
Ми всі ось тебе шукаєм,
Й сусідка ота гукає...
Бабуся казала: підеш...
А він усміхнувся сиво:
Ходімо, дітки, до хати -
Я й так вже багато втратив...
Бабуся ж у нас красива...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649394
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2016
У житті моєму хризантемно,
Бо люблю цю трепетну красу:
Світяться вогнями, коли темно,
Пахощі - у серці я несу.
Скільки пам"ятаю - полонили
Душі небайдужих. І мою.
Мама і бабуся їх ростили,
Ось між ними я, мов у раю.
Влітку зеленіють так розкішно -
Їм несу і воду, і тепло.
Хай усі пробачать мене грішну,
Але кращих квітів не було.
Їм пісні лили й читали вірші
Зранку і, звичайно, перед сном.
Їх люблю усякі, та найбільше -
Що ростуть у мене за вікном.
Ці осінні, ці останні квіти,
Коли вже літає перший сніг,
Дозволяють щиро порадіти
І помилуватися мені.
Не берусь оспівувати цвіту,
Бо замало фарби, обмаль слів.
Хто плекає розкіш цього світу,
Той мене вже досі зрозумів.
У житті моєму хризантемно...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649058
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 05.03.2016
"Ну, и где он, мой "мужской" мужчина:
Жестковат, совсем чуть-чуть крутой...
И не надо приходить с повинной -
Я и так узнаю, что он мой...
Чтоб на молодух не косоглазил -
Был уже и молодой и злой...
Это унизительное "блазень!"
Не услышал чтоб от молодой...
Стройный, статный, с выбритым затылком
И в туфлях, начищенных до пят,
Чтоб смотрел и говорил так пылко,
Как и много лет тому назад..."
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
"Что-то ты, подруга, размечталась,
Где тебе нарыть такого? Щас!!!
...Твой идёт!!! Ищи скорее сала,
Наливай горячего борща!..
Улыбайся молча и, конечно,
Ему точно будет невдомёк,
Что ты вдруг надумала поспешно
Как-то помечтать наискосок...
И под вечер ты его встречай-ка,
Словно много лет тому назад...
Тот, чужой, "мужской" - так это байка!
Дорогая, ты открой глаза!
У тебя он - самый-самый... Точно,
Не соседке повезло - тебе!
Так что приготовься очень срочно
Поклониться выбранной судьбе...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648892
рубрика: Поезія,
дата поступления 04.03.2016
Вы нужны постороннему взгляду -
Трудно Вас не заметить в толпе...
И боюсь, если рядом я сяду,
Сердце может тихонько запеть...
Ничего необычного... Больно
Притягательны Ваши глаза...
Мне бы в них утонуть добровольно
И об этом потом рассказать...
Вы, конечно, проходите мимо -
Мы совсем незнакомы, а жаль...
Обрывается сердце ранимо -
Далеко Вы... Снимаю вуаль...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648591
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 03.03.2016
(моей самой лучшей подруге...)
Славлю тонкую нить общения,
Укреплённую за года,
Не впустившую отвращения
В отношения никогда...
Благодарна Тебе я, Боже мой,
Сохранившему между нас,
Теплоту, как бы мы ни прожили
И тогда, и уже сейчас...
Дай нам силу, чтобы не стали мы
Разрывать по ошибке нить,
Даже если вдруг станем старыми,
Продолжали с тобой дружить...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648380
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 02.03.2016
...Весна ерошит чёлочку игриво,
В глаза мне смотрит неба синевой,
Тихонько шепчет: "Как тебе красиво
Гулять на шпильках, да по мостовой..."
Без устали сигналят мне клаксоны,
Их звуки заливают белый свет.
И даже филин, очень-очень сонный
Увидел день, проснувшись до обед...
Меня целует солнышко, как мама,
Играет ветер юбкой до колен...
И в этот миг я верю так упрямо,
Что не пройдёт румяно-сладкий плен...
...Проснулась я в своей ночной рубашке,
(Широкая, удобная для сна...),
От шёпота настырного: "Наташка,
Ну где моя футболка? Где она?.."
...Не знает муж, что я иду молодкой -
И нету дела до его одежд...
Заинтригована моей походкой,
Весна звенит охапками надежд...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648068
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 01.03.2016
Когда телефоны смолкают
И глохнешь ты от тишины -
Поверь, что никто не узнает
Причины твоей седины...
Тогда замирают закаты
И тёмные ночи длинны,
И мы, непонятны когда-то,
Безумно друг другу нужны...
Не сыщешь роднее в округе
И не было будто вины -
Мы долго искали друг в друге
То эхо далёкой весны...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647758
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 29.02.2016
Ой, скрипалю, спаси мої весни,
Полони в мелодійні світи,
Обніми нотний стан перевеслом
І від болю мене захисти...
Ой, нехай твоя скрипка не плаче,
Хай не рветься ніколи струна -
Як заграєш, то знову, неначе,
Повертає до мене весна...
Дві руки, розуміючи вічне,
Зігрівають холодні серця,
Яким більше нагрітися нічим...
Ой, скрипалю, дограй до кінця...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647592
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2016
Після прочитання вірша Наталі Баклай
"БАЛАДА ПРО СИЛУ СЛОВА"
Обожнюю творчість цієї мудрої жінки!!!
Тихий стук цей до нас вдосвіта,
Чоловік мені: "Відчиняю..."
"Вибачайте, а тут живе?.. " "Так,
То проходьте... А, може. чаю?..
Ви до нас о такій порі
Що привело? Я Вас не знаю...
Може, сплутали чийсь поріг?"
"Та ні, вибачте..." "Вибачаю..."
Чоловік посміхнувся криво -
Я зраділа, бо вже ревнує...
Не повірив у таке диво:
"Мабуть, вийду... Я поруч... Чуєш?.."
Подорожній пом'явсь похмуро,
Роздягнувся, присів скраєчку:
"Я не буду зчиняти бурю,
Бо по Ваше прийшов сердечко...
Попрочитував Ваші вірші
Й пожалів Вашу бідну долю
І приїхав... Не буде гірше,
Коли Вас заберу з собою...
Та не смійтесь. Я закохався,
Хоч не бачив. Тепер - тим більше...
Ось погоджуйтесь, я примчався
І кажу: Вам не буде гірше...
Вже наплакались, нажурились
І нічого чомусь не вийшло,
То ходімо, мені Ви снились...
І у мене стара є вишня..."
"Зачекайте!.." "А що чекати -
Я по Вас! Я серйозно! Згода?.."
"Дайте ж слово мені сказати,
Заспокойтесь, заради Бога!
Не сама я. Ото в кімнаті
Чоловік мій - усе нормально!..
Ми давно живемо в цій хаті
З Вами ж їхати - нереально!!!"
"От халепа! А я і справді...
Так написано ж... Душу рвали...
А я думав: нарешті! Мабуть,
Ви на мене життя чекали...
Та не грайтеся словом більше,
Бо мене аж температурить...
Я так думав: не буде ж гірше
І ніхто вже Вас не обдурить...
Вже ніхто не заставить плакать.
Я - любитиму Вас довіку
І куплю Вам шовкове плаття...
Може, кинете чоловіка?..
А який же я був щасливий,
Коли думав про Вас щоночі,
Затуляв від лихої зливи,
Мріяв глянути Вам у очі...
Що скажу я собі самому,
Чим надію свою утішу,
Що зроблю, як вернусь додому,
Буду знову читати вірші?.."
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
"Може, досить вже примовляти
Ти, мов свататися примчався -
Чоловік виглядає з хати -
Залишайся. Посидь. Отямся...
Може, чаю чи щось пекуче?
Пиріжки є і борщ, і каша,
Бо надворі мороз тріскучий
Та, облиш... Це моя Наташа.
А її не віддам я, друже,
Хоч до нас ти аж в хату втрапив,
Бо й не знав, що люблю так дуже...
Аж злякався, що можу втратить...
А тобі, подорожній, справді,
Буду вдячний, бо, мов прозрів я
І не думав, що можуть вкрасти...
...Хоч сідай і пиши прислів'я!.."
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Я сміюся з тії розмови:
На душі так приємно-щемно...
І швиденько фіксую словом,
Що віршую я недаремно...
- - -
БАЛАДА ПРО СИЛУ СЛОВА
Написала вірша болючого
Про ту жінку, що вік сама,
Написала та ще й озвучила,
А у вірші такі слова:
"Я ота самота-самітниця,
Що забула уже й пісень,
Не цілована я під місяцем,
Не голублена я удень.
Незаміжня я і нелюблена,
А життя все мина й мина,
Де ж ти, доле, в світах загублена,
Де, судьба, ти моя одна?!"
Всі слова від мойого імені,
Що тут думати читачу?!
Хто не знає мене - повірили,
І журбі моїй, і плачу.
І посипалися листи мені.
Та аби ж то одні листи!
...Стукіт в двері, хтось зве по імені,
Просить дозволу, щоб зайти.
...Відчиняю. Ні зять, ні сват який,
А говорить: "Я прочитав
І приїхав, щоб Вас забрать-таки
До села свого, до отав"
І мене уже не питається,
В хату йде (хоч впади, хоч стій)
З чоловіком моїм вітається,
Каже: "Брат?.. Буде родич мій!"
...За столом говорю-розказую,
Що то вірш лише і усе...
Наше фото йому показую,
Наче справжнє своє лице.
Чоловік мій кива приречено,
Тільки гість (хоч ти сядь і плач),
Ну не вірить у жодне речення,
І не чує моє "Пробач..."
Агітує і зве: "Поїхали,
Я з такою - не пропаду,
Хай надворі сонця чи віхоли -
Подолаєм удвох біду,
А не хочеш - я тут зостануся!"
...Боже праведний! Що робить?
Чоловік мені: "Дописалася?
То збирайся тепер і їдь!"
...А надворі весна регочеться,
Аж від сміху трава росте,
І мені від'їжджать не хочеться,
І цей гість мені - гість, і все.
...Проводжаю його на вулицю,
Перепрошую і говорю:
"Ще за Вами якась зажуриться,
Ще зустрінете Ту, свою..."
А весна мені аж підспівує,
Притулилася до плеча:
"Головне - ти сама повірила,
Що то - слово! Для читача!"
Наталя Баклай
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647199
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.02.2016
Куришь... А если б с тобою курила я,
Думаешь, легче нам было б сейчас, легче?
Видеть, как снова рушится наша семья...
Помнишь, как ночью пели "Ещё не вечер"...
Слышишь, трещит уж не только по шитым швам,
Значит, виной не эти гнилые нитки...
Ты тогда прошептал: "Никому не отдам
Или умру... у этой твоей калитки..."
Сердце колотится бешенно: "Уходи...
Только останься... Ведь я не смогу сама...
Так никогда не болело ещё в груди...
Я без тебя потихоньку сойду с ума..."...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647053
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.02.2016
Збираю пелюстки твоїх цілунків,
Ховаючись у спогадах весни.
І безліч недописаних малюнків
Я пензликом торкаю. І вони
Скидають сиво-заспані тумани,
Вмиваються. І знову залюбки
Лікують всі такі болючі рани
Цілющим видом чистої ріки...
І ожива душа моя. Щоночі
Промінчиком торкається, співа.
І ледве чутно щось мені шепоче,
Та звідкись віє холодом, бува...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646752
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2016
Присмак сильної світу цього
Вже давно розвінчався безсило,
Бо ні крихти, ні краплі того
Я не мала, що в Бога просила.
Висихає життя джерело,
Що жаданим було, вже не миле.
І відверто чомусь не везло,
І ситці замість шовку носила.
У душі на страшній глибині
Десь останнє бажання зникає.
Моє серце - холодне, мов сніг
Все частіше чомусь замовкає...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646582
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2016
Той біль, що не дає мені забутись -
Його роками я несу в собі...
І, в той же час, боюся не відчути
Солодкий і нав'язливий той біль...
А раптом він зуміє розчинитись
У холоді, розхристаних вітрах,
Які не зможуть вчасно зупинитись
І принесуть мені пекельний страх...
Та як же буду я без болю того?
Боюся, скам'янівши, не відчуть
Ні трепету - живого і святого,
Ні долі осягнути мудру суть...
Той біль...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646238
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2016
Я-то - здесь, а ты где ходишь?
И в какой же стороне
Ты спокойно хороводишь,
Не показываясь мне...
Там напрасно греешь кости -
Говорят, вина - в вине...
Ты же к ней не просто в гости,
А назло, конечно, мне...
Дорогой, и не старайся -
Не получится у вас...
А давай-ка, возвращайся -
Нам пора платить за газ...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645925
рубрика: Поезія,
дата поступления 22.02.2016
Зачем только камень за пазухой
Ты носишь, улыбку даря,
И любишь устраивать праздники -
Все знают, что это не зря...
Слова, паутиной золочены,
Рассыпались, как жемчуга.
С тобой - отношения порочные(!) -
Уж кто только не избегал...
Простыми шаблонными фразами
Скрываешь задуманный бред.
И снова роскошные праздники...
И, вроде бы, "да" - всё же - нет...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645757
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 21.02.2016
Розтали за обрієм часу галери...
Подібно до того, як роки зникають.
А, може, мені поміняти шпалери,
Бо щось вони часто мене напрягають...
А ще помічаю: на рівному місці
Спіткаюся через сторонню зухвалість...
Мене не здивує, що років за двісті
Планету накриє тотальна недбалість...
Сьогодні болить нам - тоді буде просто,
Бо зникне і совість, і віра, і звичай...
Сусіди не будуть заходити в гості
Й не скажуть: сюди ці шпалери не личать...
Страшну ми картину малюєм байдуже
Про Землю, що любим...
Та, мабуть, не дуже...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645429
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.02.2016
Розривала серце депресуха,
Заганяла в одинокі дні.
Я благала, та ніхто не слухав
І не вірив стомленій мені...
Так просила, щоб не збожеволіть:
"Пригорщами спокою линіть,
Хоч наприкінці моєї долі,
Хоч пообіцяйте... Хоч у сні..."
Та не чули, мабуть, не хотіли.
Думали: примарилось мені...
Ждали, щоб назавжди відлетіли
Із душі моєї всі пісні...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645172
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.02.2016
Были вместе молоды,
Вместе постарели.
Что-то стало холодно -
Крылья занемели.
Вечерами тёмными
Птицы улетели.
Варежками тёплыми
Согревай метели...
Нам с годами кажется
Больше, чем хотели,
Может, всё уляжется
В тёплые постели...
И друг другу добрыми
Мы не надоели -
Молодые вспомнили
Жаркие недели...
А неплохо было бы
Раскачать качели,
Но года уплыли ведь -
Мы не всё успели...
. . . . . . . . . . . . . . . .
Выражаем мнения,
В пёстрое оделись,
Море откровения
Видно, засиделись...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644855
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 18.02.2016
Я знаю, що тобі погано, знаю,
А хочеш, заберу до себе, хочеш?
З мелісою ось приготую чаю
Уранці, вдень, а можу - серед ночі...
Нічого, що колись образив, може,
А, може, не хотів цього ти зовсім...
Без тебе все життя на пекло схоже.
І осінь... Я так хочу разом - в осінь...
Коли приходив - все навколо мліло,
А я і досі ще тебе чекаю...
І так ніколи серце не боліло...
Почуй мене, я заварила чаю...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644641
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2016
А на Стрітення твій
день народження. Знову,
наче Бог нам нагадує
зустріч останню.
Я, на диво, повірила
кожному слову.
І з тобою лишилася
аж до світання...
Ми тоді все відчули:
і перші цілунки,
Коли ніби спізнилися
чи заблукали...
І простенькі такі
ті мої подарунки...
Нам всього було вдосталь -
тепер всього мало...
І для чого народжений
в день цей? Не знаю,
Бо з тобою розлуки,
а не зустрічання...
Кажеш, ти не забув ще...
І я пам'ятаю...
Дивне Стрітення те,
що спалило кохання...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644292
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2016
И сладкое слово "любовь"
Мы не повторяли с тобой.
Хотела услышать, но нет -
Ты молча купил мне билет.
Мы просто смотрели кино
И было, конечно, темно...
Смешные слова невпопад
И глупо хрустел шоколад.
И фильм, непонятный такой...
С твоею горячей рукой
Моя повстречалась рука
И дрогнуло сердце слегка...
Осенние листья потом
Для нас прошептали о том,
Что утро наступит опять
И нам никогда не понять:
Любовь - это мёд или яд?..
Не скажет никто наугад...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643981
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.02.2016
Мне бы только движением лёгким
Карты выложить, как в казино.
Да, какая там к чёрту галёрка -
Я в партере сижу всё равно...
Как же больно мне рваться на части,
Безысходность держа в кулаке,
Оттого, что ушло моё счастье -
Я не вижу синицы в руке...
Может, лучше бы нас уносило,
Может, лучше бы рвало мосты,
Чем расписываться в бессилии
И стоять у последней черты...
Бесполезно каратами мерить
Мне богатства ушедшей весны -
Лишь бы дети сумели поверить,
Не бросая себя в мои сны...
Присмотритесь, я просто другая,
Ничего я уже не стерплю -
От седин и морщин убегая,
Я с нуля свою жизнь полюблю...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643439
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 13.02.2016
Дневники я свои сожгла
И засыпала память снегом.
Я почти на краю была,
Жаль, что ты никогда там не был...
И хранила, и берегла
Я любовь под открытым небом.
Я тобою всегда жила,
Жаль, что ты никогда там не был...
И зачем же тогда взяла
То, что выбросить надо мне бы,
Я не бросила. Донесла...
Жаль, что ты никогда там не был...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643288
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.02.2016
На сонну душу
Напали весни,
Тепер я мушу -
(Вона ж воскресне!)
Виходить з хати,
Пісні співати,
Її, заблуду,
Розвеселяти!..
Залоскотали,
Забрали розум,
Кинули в небо,
(Як так і треба!)
І срібні роси
Вплели у коси...
Я вже втомилась -
Душа ще просить...
І я лозину
У руки брала,
Її, невинну,
Додому гнала...
Воскреслу душу
Тримати мушу,
Бо, навіжена,
Мене задушить...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642918
рубрика: Поезія,
дата поступления 11.02.2016
Только многого больше не будет -
Нет заката вчерашнего дня,
Ищем праздники в сереньких буднях,
Постарели обычные люди:
Молодых нет тебя и меня...
В нашей памяти болью засветят
Огоньки тихо прожитых лет.
Кто теперь нам сумеет ответить,
Может, лучше друг друга не встретить
И легко увернуться от бед?..
Что имеем, уже то случилось,
Даже если я тихо уйду...
К сожаленью, не всё получилось,
Не всему мы с тобой научились
И стареем у всех на виду...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642764
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.02.2016
Я хотела быть выше всего,
Я старалась любить не его -
Из-под ног уплывала земля,
Как последняя вера моя...
Не жила я и дня без мечты,
Что внезапно появишься ты,
Но давно заржавела душа
И труднее мне стало дышать...
Закипает весна для других,
Мы с тобой ни друзья - ни враги...
Даже если услышишь теперь,
Что тебя я забыла, не верь...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642539
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.02.2016
Одне життя, дароване Всевишнім -
І я, на диво, досі ще жива...
Це чоловік бува у нас колишнім...
Тоді у долі - ламана крива...
Я просто маю право - не тримати
І маю право - відпустити все...
Я маю право уникати страти,
Коли життя на плаху понесе...
Хто вам дав право вносить корективи
В моє життя, яке моє, одне,
До мною не дотоптаної ниви,
До часу, який швидко промайне?
Закони всі під себе прописали...
У вас зарплати, кажете, малі?..
Зійдіть з арени, бо усіх дістали!
Як Бог тримає вас на цій Землі?..
Моє сьогодні - не бува колишнім,
Мій день, моя година і доба...
Одне життя, дароване Всевишнім...
Це право заборонене хіба???
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642438
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.02.2016
Хоч до лісу, хоч в поле ромашкою,
Та куди вже захочеш - поклич.
Знову стану твоєю Наташкою
І забудеш мільйони облич.
Не дощами, снігами і зливами
Проклинай недолугі світи,
А солодкими стиглими сливами
Ти мене, як тоді, пригости.
Те, що нас розлучило, мов прірвою,
На хвилини, роки - на віки,
Ми сьогодні шаленою вірою,
Хоч і пізно, та зв'яжем таки...
Заплітай же волосся з ромашкою,
А до ніг - прихили всю траву.
І я буду грайливою пташкою,
Бо тобою і досі живу...
У ситцях я купаюсь - панянкою,
А шовки - розливаю вітрам.
Я твоєю лишаюся бранкою
Назавжди... І тебе не віддам...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642141
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2016
За гріхи заплатила сповна,
Що було - віддала до останку.
І не знаю, чия тут вина,
Але знову не спиться до ранку...
Не тривожу чужі помилки,
Знову все розміняла на центи.
Вранці ж тихо стелю рушники
І свої розкидаю акценти...
Та немає куди вже іти,
До якого хилитися ганку.
Безнадійно чіпляюсь мети
Й помираю в примарних світанках...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641984
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.02.2016
Я хотела уже звонить,
Потому, что давно не видела.
Так боялась: порвётся нить,
Испугалась, но не обиделась.
Я хотела тебя позвать,
Ну, а вдруг, на краю ты пропасти,
А шагнуть ведь - не переспать,
Там ветра навострили лопасти...
Но услышишь ли ты меня,
Но захочешь ли снова мудрости?
Чтоб на зеркало не пенять,
Что твои отражает глупости...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641642
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.02.2016
Этой ночью плохо спала
Понимаю, что это бред.
Никогда я так не ждала
Не помог мне и сон в обед...
Всё мерещилось - это ты
У порога стоишь и ждёшь,
Что живые принёс цветы -
И поверила снова в ложь...
Я не раз открывала дверь
И, наверное, я звала...
Только ветер стонал, как зверь,
А, казалось, спала. Спала...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641458
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.02.2016
Я чекала тебе сто літ,
Виглядала тебе сто років,
Я обожнювала твій слід
І у серці - відлуння кроків.
Паралелі життя мого
Аксіому несли на крилах,
Де горів неземний вогонь -
Ти мовчав, а я говорила.
Та пустими були слова
У глибокому морі зради.
Свою душу ти заховав
Від святої, як доля, правди...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641106
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2016
О той войне стихи писали многие
Мне, слава Богу, не пришлось узнать,
Где снег в крови походною дорогою
И где отчаянно рыдает мать...
И не моя вина, что не узнала я
И, дай нам Бог, вовеки не видать,
Как в зимнем поле, поднимаясь, падая,
Теряли близких, несмотря на стать...
Никто не прятал душу свою грешную
И уж потом, десятки лет спустя,
Им чудилось, что пули бьют по-прежнему,
От крика надрывается дитя...
На снимке потемневшем тихо замерли
(Ещё живые, не могу смотреть...)
Обрывки судеб затерялись в памяти,
А что осталось, я боюсь стереть...
Вот папа на коленях своей матери,
Мальчонка робкий, маленький такой,
Его отец, надёжный и внимательный,
Придерживал плечо жены рукой...
Вот, молодой, вторая моя бабушка,
Та, муж которой не пришёл домой...
Что умудрялась делать с нами ладушки,
Как тяжело ей было, Боже мой...
Забытая моя земля-колхозница,
Ты приютила всех, моя земля,
Но прошлое всё так же больно колется
И ничего не забываю я...
Ушедшие, что радость не изведали,
Простите мир за тот безумный грех.
Спасибо вам за то, что нас не предали,
А дальше мы несём ваш тяжкий крест...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640912
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 03.02.2016
Хоть за окном унылость февраля -
Он каждый год нам обещает окна.
Немножечко потерпим. И земля
Сквозь лёд и снег проталиной мигнёт нам...
Ну а пока - февраль в моей душе,
Холодный и промозглый. И со снегом.
Наверное, забыла я уже
Или скучаю за душевной негой...
Но есть надежда. В этом ведь году
На день он дольше. Стукнет дождь по крышам
И я успею, в феврале приду
Чтоб ещё раз. Ещё зимой услышать...
Обычно, не хватает пару дней
Иль часа, иль минуты, как обычно,
Вдруг ты однажды вспомнишь обо мне
Ещё зимой. И позовёшь привычно...
И мне не надо думать, как зайду,
А что скажу? И ты ль меня услышишь...
Хороший день. Его я подожду -
Февральский... А ведь он совсем не лишний...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640597
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.02.2016
Я забыла твоё лицо
И до боли тебя не помню.
Я любила тогда ещё,
А ты снова меня не понял...
Как обычно, пришёл один -
Не звонил, не скучал по дому -
Мой любовник и господин,
Думал, я не уйду к другому...
Ошибался... Давно ушла.
И теперь не одна я, знай же.
Не искала я, не ждала -
Да и мне всё равно, что скажешь...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640579
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.02.2016
Не одна я бродила по росах,
Не мені лиш писали пісні.
Поглядають і досі ще скоса,
Та чи ти помічаєш, чи ні...
Було щастя у теплих світанках,
У маленькій дитячій руці,
В поцілунку з коханим на ганку,
У невинній сльозі по щоці...
Скільки б ми не ходили стежками -
Є дороги великі й малі -
Стаємо лиш рідніші з роками
На цій Богом забутій землі...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640364
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.02.2016
Заглянув хитро. І воскрес
У нашій хаті той прогрес:
Лишили діти ноутбук
І я відбилася від рук.
Уже ні статус мій, ні вік,
Дорослі діти, чоловік
Не можуть стримати мене:
Тільки пильнують: ось гайне,
Закриє двері у свій світ -
І не тривожте до-обід!
Бо вже зварила і спекла,
І на роботі побула!
Отож, піду собі, включу -
У серці вогник засвічу.
Там і наплачусь, насміюсь
І геть нічого не боюсь!
Бо крила є - душа співа,
Немов косарка у жнива,
Коли обтрушено вже цвіт
І достигає щедрий плід...
...Я там обламую бузки!
І з неба струшую зірки!
Та ви мені хоч що пишіть
Усе прощаю. Й ви простіть.
Позавертаю всі вітри -
(Хай хто б там що не говорив!) -
Перебреду моря убрід,
А в серці вашім лишу слід!
Хлюпну ось дощику. І вам
Його по крапельці роздам
Отій, що з сонячним теплом,
Якого мало так було!!!
Нехай сторицею зросте
Для вас те слово золоте,
Бо простір цей - і вам, і нам -
Не ділиться напополам...
. . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Пора й вечерю готувать,
Нехай уже лягають спать...
А я тут ще втопчу стежки,
Щоб мліли всі чоловіки!!!
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640334
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 01.02.2016