| Сторінки (5/458): | « | 1 2 3 4 5 | » |
Когда-нибудь, на склоне лет,
За недопитым чаем,
Посмотришь молодости вслед
И вспомнишь "да", и вспомнишь "нет",
В кино затерянный билет
В хрустящих фантиках конфет...
Я знаю... Ты скучаешь...
Когда-нибудь, через года,
Захочется покоя.
И молча вспомнится тогда
Пустое "нет" и всё же - "да"...
Как в пышной свадьбе тамада,
Жизнь отгуляла молода...
Я помню всё. Не скрою...
И уж потом, наверняка,
Иначе не бывает,
Нахлынет жгучая тоска:
А ведь была в руке рука!
И наша старость далека!
И ночь без сна, но так легка!..
Жаль... Молодость не знает...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620912
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.11.2015
Научите жить меня
В возрасте любом,
Защитите от огня
В сердце молодом!
Научите проще жить,
Радуясь всему,
И поменьше ворожить:
Как и почему?
Постарайтесь объяснить:
Есть всему черта!
Чтоб ночами не скулить:
То и сё не так...
Научите понимать,
Помнить и любить,
Без обиды всё прощать,
Чтобы легче жить!
Расскажите, как порой
Жить с собой в ладу,
Чтобы не было игрой
То, что на виду!
Посоветуйте, как жить,
Если кувырком,
Тормознув былую прыть,
Катишься потом.
Не взирать на ерунду
И не тратить слёз,
Где искать свою звезду
И, чтобы всерьёз!
Научите не гореть
В пламени огня!
Научите не стареть,
Не болеть меня!
Подскажите, как догнать
Нужную мечту,
Как себя переиграть -
Я смогу! Дойду!
Научите принимать
Святость бытия.
И пореже замечать,
Что плохая я.
Ради всех святых прошу,
Не кривя душой,
Научите! я спешу!
Жизнь моя, постой!
. . . . . . . . . . . . . . .
...Кто поможет всё понять,
Если сам не в курс?..
Так и буду свой гонять
Жизненный ресурс...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620908
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.11.2015
Не дождалась - приехала сама,
Не испугавшись темноты глубокой,
Там, без тебя, сходила я с ума,
Там, без тебя, мне было одиноко.
Я открываю дверь своим ключом
И тихо сердце согревает радость.
Не понимая ничего ещё,
Уже не стыдно мне за эту слабость.
Включаю свет - и нету темноты,
...А вот цветы и сумочка чужая...
Спокойно так, без лишней суеты
Ты у меня забрал кусочек рая...
Я задыхаюсь, как на дне костра,
Свет оправдания уже не виден...
Я по-другому думала с утра,
Но молча и так больно ты обидел...
Кричу, хоть и не слышно никому,
И, убегая, вновь теряю силы...
Я никогда измену не пойму
И в этот раз я не прощаю, милый...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620659
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 13.11.2015
Восприятие мира иное,
Где Вселенная пахнет другим,
Ты от взгляда чужого не скроешь
И, не поздно пока, убеги!
Растворись в белоснежном просторе,
Окунись в мировой океан -
Бесполезно заведомо спорить,
За цветы принимая дурман...
Отпусти запоздалое лето,
Упади в золотую траву,
Потеряй одиночество где-то
И признайся себе - я живу!!!
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620657
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 13.11.2015
Я не знаю і не хочу знати,
Що тоді було чи не було!
Хто носив ті квіти аж до хати
І про що гуло усе село!
Хто писав: "Наташа, я приходив..."
По снігу нетоптанім іще!
Хто і з ким дививсь, як сонце сходить!
Хто стояв під проливним дощем!
Я не пам'ятаю, де ті луки,
Де берези, схилені в журбі!
І, щоби уникнути розлуки,
Хто і що нашіптував тобі!
Бо з пори тієї, - ранок, вечір -
Верениця спалених ночей...
Пам'ятаю тільки, мерзли плечі,
Навіть влітку без твоїх очей...
Наче вмить дорогоцінне вкрали
Назавжди, за згодою сторін...
І боліло, мов пекельні рани,
Почуття, не підняте з колін...
Та якби хоч щастя! Хоч би крапля...
А то й не було ні тут, ні там...
Тільки сік з берези довго капав,
Прямо в землю, щоб ні їй, ні нам...
...Хто придумав зустрічі осінні,
Коли рани трохи затягло...
Вже вони нікому не потрібні,
Все, що мало бути, вже було...
Звичка повертатися - пропаща!
Мрії пофарбовано в пусте!
Та і я вже не вернусь нізащо,
Бо колосся надто золоте...
Вже нема коли терпіть образи
Й на чекання вже нема часу...
Роки розсипалися, мов стрази -
Не збираю, бо не донесу...
Чи були коли ті весни й квіти?..
(Вдячна долі, що таки були!)
А без квітів літечко - не літо!
(І вони тоді таки цвіли!..)
Не згрішу, коли забуду трохи,
Й не пущу минуле на поріг,
Бо не перемірюють дороги...
Може, й не було отих доріг...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620391
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.11.2015
Иногда молитва помогает,
Иногда ты мечешься в жару,
Устаёшь, под утро засыпаешь,
Зная, всё уляжется к утру.
Часто плакать хочется до крика,
Часто давит что-то, не понять...
Кто же тот невидимый Владыка,
Что сумеет боль твою унять?..
...И смешным окажется порою,
Что вот рядом Божья Благодать...
Остальное было всё игрою,
Как ты умудрился не понять?..
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620385
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 12.11.2015
Всепрощаюча й безсоромна,
Непідкупна, сліпа навіки.
Підкрадалася так нескромно
А навіщо?..
Чатувала щодня, постійно,
Не давала мені спокою,
Шепотіла, хоч і безслівно:
"Я з тобою"...
Ти ходила за мною тінню
Невідступно й посеред ночі,
Заважала заснути вільно -
Що ж ти хочеш?..
Запалила високі ватри,
Що нема як води напиться,
Спопеляєш, де і не варто -
Зупинися!..
І немає води такої,
Що згасила б тебе, палючу,
Бачиш, я не знайду спокою -
Нащо ж мучиш?..
Відійди, бо нема просвітку -
Я забути про тебе хочу! -
Та заходиш не знаю звідки
Серед ночі!..
Я не хочу твого полону,
І не хочу твоєї тіні!
Моє серце горить в долонях -
Я не вільна!..
Поселилась в мені навіки,
Осліпила, забрала небо!
Осушила глибокі ріки,
А чи треба?..
Наливаєш гарячу каву,
Щоб і я не могла заснути,
Посміхаєшся так лукаво
Й мною крутиш!...
Ти назвала себе любов'ю -
Не минала ніде й нікого,
Зачепила й мене собою -
Ради чого?..
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620099
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2015
Я собі клялася й обіцяла:
Більше про кохання - ні словечка!!!
Але не змогла і не сказала
В стилі "солов'їного гніздечка".
Вже і так і сяк я приміряла
Слово, як гаптовану сорочку,
А рядочки зовсім не лягали -
Та, ну ні однісінької строчки!
А коли я в серце знов пустила
Почуття глибокі і тривожні,
Тої ж миті раптом зрозуміла:
Без кохання у житті не можна!
Бо і пташка лиш тоді співає,
Коли серцю радісно буває...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620096
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2015
На то и жизнь, чтобы она кончалась,
Волнами расплескалась в берега.
И не понять порою, где причалы,
А где все тяжки, брошены в бега...
Попутный ветер не всегда нам в спину,
Да и не всем открылась целина.
Не ведает никто, где половина,
Где осень жизни, где её весна...
Порою жутко станет до озноба,
Как будто остановятся часы...
И страшно так, что мы с тобою оба
Невечны, как старинные весы...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619916
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.11.2015
А без тебе немає вітру
І немає сонця без тебе!
І ніколи вже не повірю,
Що буває безхмарним небо!
І дощі не вгамують спеку,
Бо немає без тебе літа -
Все тому, що ти так далеко
На межі темноти і світла...
Може, пісню оту почуєш,
Коли місяць у воду пада,
Де надія моя ночує
І безсоння мій спокій краде...
Там хвилина тече годинно -
А ні відстані, а ні часу...
І земля вигинає спину -
Все для Сонця, аби не згасло...
Де немає тебе, там тихо
Й середина без тебе скраю...
А таке невимовне лихо
Тільки раз у житті буває...
Хто сказав, що немає болю,
Коли ділиться серце навпіл?
Де межа, що дарує волю,
Яку, може, не варто знати?
Білий сніг, що не тане й влітку
Сипе холодом дні і ночі
Я прошу: Не зникай так швидко,
А скажи мені, що ти хочеш?
Може, хочеш пташиного співу,
А чи, може, надійні весла,
Щоб ми разом втекти успіли
В молоді незабуті весни?
Я прийду і підставлю руки
Ти поклич - я багато вмію!
Я забуду усі розлуки
І сто років тобі відмірю!
Там не буде гіркого болю
І сльози, мов дощу рясного...
А лиш ми. Ми удвох з тобою -
Ти без неї, а я без нього...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619913
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.11.2015
Душу розтривожили пісні
І не спиться, доки не напишеться,
Серденько засипали мені
Карими обтрушеними вишнями...
Заплелись любистком у косу.
Суджене, закохане, залюблене
Обережно здалеку несу
Сірими, омріяними буднями...
Та не поділюся ні на мить
Долею, що називаю грішною.
Досьогодні полум'ям горить
Щастя моє з болем перемішане...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619530
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2015
Це ж просто - забула і все!
Немов й не було нічого,
Та знову крилато несе
Той спомин до нього, до нього...
Це ж просто! Немає давно,
Далеко ті очі і руки...
І вже заросла бур'яном
Заплакана стежка розлуки...
Та десь розлилося воно,
В мелодіях літньої ночі,
П'янке недозріле вино,
Що п'єш, коли, навіть, не хочеш...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619528
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2015
Казалось, ну о чём ещё писать,
Казалось, уж затронуты все струны,
Да только возвращается опять
Назойливо бессонный лучик лунный.
Заглядывая в комнату тайком,
Где спать должны и люди, и чернила...
И снова катит серый снежный ком
С проблемами, которые таила.
Всё наизнанку и опять с нуля,
Бессмысленно, напрасно, неразумно...
И вертится горячая Земля,
Нисколько не страдая от безумий...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619360
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 08.11.2015
Ти - і вічність, або ти - й хвилина...
Сподівання зірвали шатро.
Вибирай, куди серцем полинеш,
Де складеться усе на добро...
Ти - і прірва, або ти - і гори.
Як спокійно прийняти таке?
Наодинці з собою говориш
Про одвічне, незбуте, жалке...
Ти - й сьогодні, або ти - і вчора.
Те, що є і було вже давно
Пролітає. Аби тільки впоравсь
Клеїть кадри німого кіно...
Ти - і втіха, або ти - і сльози,
Хоч останнє ліпилось завжди.
І в душі поселялися грози
Стоголосі, з живої води...
Ти - й дорога, або ти і поле
А чи пробував так хоч колись?
Одиноко, аж в серці заколе,
То ж оглянься навкруг, придивись...
Ти - і річка, або ти - і луки
Чуєш, пісня по світу пливе,
Що любові нема без розлуки,
Котра з нею у парі живе...
Ти - і сонце, або ти - і зорі,
Там і сліду нема від комет.
Телескопи в холоднім узорі
Не розкриють одвічних прикмет...
Ти - і тиша, або ти - і грози
І, як завжди, усе на краю...
Хто ж за тебе у Бога попросить?
Всяк молитву шепоче свою...
Ти - і холод, або ти - і спека.
Не сховатись від них, не втекти.
Розумієш тоді, як далеко
До твоєї простої мети...
Ти - і сміх, або ти - і скорбота,
Коли сльози пропали давно.
Й неважливо - неділя, субота,
Чи свобода п'янить чи вино...
Ти - й самотність, або ти - і люди.
Як комфортніше, так і залиш,
Та не думай, що зможеш забути,
Як колись молодими були...
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Ти - і я, або ти - і без мене
Уяви, що ніколи й не знав.
Уявив, як той вітер шалений
З іншим долю мою наздогнав?..
...Я з тобою. Я завжди з тобою.
Хай вже буде, як склалось колись...
Обніми мене ніжно рукою,
Бо не зміниш нічого... Облиш...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619355
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.11.2015
Я Вас рисую каждую минуту
Я всё придумала -
Вам никуда не надо...
Ведь сотню лет я знала Вас как будто
И понимаю:
Вы - моя отрада!
Но где Вы были эти дни? Годами
Где пропадали?
Как же я искала!
Я Вас осыплю новыми стихами...
Не знаю только,
Как начать сначала...
Вы у меня частично на мольберте -
Я Вас рисую
Вы не шевелитесь!
И не лукавлю! Господи! Поверьте!..
Боготворю...
Уж вы меня простите!..
Мне очень сложно не писать, не видеть.
Как хорошо,
Что есть на свете краски!..
Но тот лукавый, что закрыл обитель
Десятки лет
Нам одевает маски...
Я всё равно почувствую дыханье!
И Вас увижу,
Даже за пределом...
Не исчезайте, я прошу, заранее...
На Вас смотрю -
И мне не надоело!
Под утро я как будто просыпаюсь:
Портрета нет! -
Всё испарилось быстро!..
А, может, Вы хотели выпить чаю?..
Но холст!!! О, Боже!!!
Совершенно чистый!!!
. . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Опять рисую, размывая краски,
Я так хочу
Запомнить очертанья!..
Чтоб, если ночь опять растопит масло,
Смогла услышать
Частоту дыханья...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619024
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.11.2015
Себе не здолати ніколи й нікому,
Хоч як не болить і не тліє вночі,
У снах поблукаю - і хутко додому,
Та ви на приблуду оцю не кричіть.
Хотіла дістати зорю світанкову,
Та знову заспала - ніхто не збудив!
Бо з ночі писалося слово за словом
Про душу мою, по якій ти ходив...
Роками важкі відміряла я кроки,
Ходила босоніж по мерзлій ріллі.
В твоєму губила я холоді спокій
І сіяла квіти по теплій землі.
Та, де не сміялося, плакала знову,
І сльози - росою на дику траву.
Під сонцем я міряю радо обнову,
При місяці - з болем у серці живу.
Коли не щемить - не напишеш нічого,
Якщо не болить - заржавіла душа.
Ніколи не чуємо болю чужого,
Не скласти нікому чужого вірша!
Усе, що твоє, із тобою навіки.
Кричи - не кричи, не почують ніде.
По руслу старому, як зморені ріки,
Схилившись низенько по долі бредем.
...Шукаю я сили, а вітер зриває
Останні листки і жбурляє до ніг.
Та знаю: ріднішого в світі немає,
Як наш неподільний з тобою поріг...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619017
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.11.2015
Окуналась в холодный омут,
А потом - под горячий душ!
И обратно спешила к дому
Посмотри, я к тебе иду!
Убегала от снов нелепых,
До утра не смыкая глаз,
Почему же не стало легче
И спокойнее, хоть сейчас?!.
Обрывала остатки нитей,
Что вязали запястья рук,
Но спокойное чаепитие
Не выходит у нас, мой друг!
Затянувшийся день осенний
Умирал от объятий тьмы -
Почему от твоей измены
Не сумели укрыться мы?
Возвращаться, конечно, поздно,
Постепенно уходит блажь.
Все стихи превратились в прозу
И в безликий немой типаж...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618857
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.11.2015
Назовите, как хотите:
Пробою пера,
Самозванкой нареките,
Только бы с утра,
Не завидуя прохожим,
Хоть давно пора,
На старуху так похожа,
Несовсемстара!
Не жила я, проживала
Каждый день и час.
И, конечно, понимала,
Что живу сейчас!
И пишу не под лекало,
А свои стихи,
Что нашла, хоть не искала,
Вечные грехи...
Унижений, оправданий
Натерпелась я.
Пролетела в ожиданьях
Молодость моя...
Серебристыми лучами
Красили года
И бессонными ночами
Думала всегда,
Что наутро, утопая
В красках бытия,
Я, счастливая такая,
Словно и не я,
Наиграюсь лунным светом,
Утренним лучом!
Станут осенью и летом
Беды ни по чём!!!
. . . . . . . . . . . . . . . .
Только песней лебединой
Лучшие года,
Без оглядки уходили
Просто... Навсегда...
Незаметно уползало
Время, как змея...
Я всё думала: начало!!!
Ошибалась я...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618844
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.11.2015
...Жінки вже й холодці варили,
Вона ж відмовила чомусь.
Що не казав! Усі просили,
Не передумала, - вернувсь...
Минув той сором дивиною,
Злизали роки біль з душі,
Та ще обходять стороною -
"Покинутий", що не кажіть...
Зітліла мати. Батько сивий
Все крутить люльку у руках:
"Женися вже, ну, що ж ти, сину,
Ми з матір'ю в таких літах...
Приводь до хати, чи окремо,
Життя коротке. Що ж ти ждеш?
Летять роки твої даремно -
Вона ж до тебе, бач, не йде..."
"А, раптом, прийде... Чув - самотня
Живе у місті відтоді...
Я почекаю ще, бо, хто зна,
А що, як завтра зайде в дім?
Я, може, був необережний?
Чи слово не таке сказав?
А, може, переходив межі,
Чи стежку не свою топтав?..
Без неї світ мені не милий,
Вода недобра, сіль гірка...
Без неї я не маю сили -
У світі лиш одна така...
Забути треба, та не можу,
Кричати хочу, та мовчу...
Я вже ходив і до ворожок -
Не випадає до плачу...
...Померла мати. Потім - батько,
Немов за руки узялись...
А я ж їх молодих, мов бачу:
Були щасливими... колись...
Моя недоля їх згасила -
У вічність відійшло життя, -
Бо через мене, через сина,
Й вони не склали допуття..."
... Лютує січень. Сніг колючий
Все сипе й крутить заметіль...
Зима якась на диво злюча,
Кричить самотність звідусіль...
Безлюдно. Холодно і вогко,
Немовби вимерло село...
"Я пам'ятаю, того року,
Тої зими отак мело..."
...А у пустому магазині
Вона... немов з води й роси...,
"Чому? Чому... Скажи, хоч нині?.."
- "Хотіла, щоб не так просив,
Щоб як в романі, як у фільмі -
Від пострілу і до плачу...
А потім вже - довіку спільно -
Тепер за це життям плачу...
Оце приїхала недавно -
Нічого в місті не трима,
Старію, якось дуже рано,
Бо з того часу я сама...
Подумала, що біля мами
Удвох тут легше буде нам
І я з молодшими руками
У господарстві раду дам...
...Померна мама. Ось сховала..."
-"Та я прийшов би, якби чув,
А то й не знав. Позамітало,
Зима гарцює досхочу..."
...Купили хліба. Вийшли мовчки...
Мете. Мете. Пусте село...
-"Хотів я сина..." "А - я дочку...
Що вже тепер?.. Життя пройшло..."
І - в різні боки, як ніколи, -
Водночас, рідні і чужі -
Селом, немов забутим полем,
Життям - по проклятій межі...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618547
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.11.2015
Твоє "прощай" мені вже не болить,
Твоє "прости" вже зовсім ні до чого.
І я не зупинюся ні на мить,
Переступивши стоптані пороги.
Безжалісно назавжди залишаю
Все запорошене вчорашнім пилом.
Старанно з пам'яті й душі змиваю
Усі проблеми недешевим милом.
Назустріч всім вітрам й новому снігу,
Не оглядаючись назад і ні на кого,
У вир життя влітаю я з розбігу,
Бо так чогось боюсь всього старого...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618527
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.11.2015
Вот бы раскрасить всё розовым цветом -
Я обмануться готова опять!
Но, чтоб не больно услышать ответы,
Только бы проще судьбу принимать.
Прошлое часто мне снится ночами -
Будто на краюшке снова стою,
Словно и не было горькой печали,
Просто, душевную песню пою.
Что же так сердце тревожит и ноет,
Вновь карусели уносят меня...
Я не играла своею судьбою -
Это фантазии снова манят...
Хочется верить в слепые рассветы,
Но до заката рукою подать.
Не помогают чужие советы,
Можно всё бросить, но больно предать.
Перегораю, вулкан извергая,
Не затушить ошалелый огонь,
И не нужна мне свобода другая!
И ни к чему мне чужая гармонь!
Лучшие годы, не всё понимая,
Я просвистела на полных парах,
Бросила всё, в ожидании рая -
Время уносит невидимый прах...
Я пробираюсь за стрелкой по кругу,
Пробую даже тихонько стареть...
Я соглашаюсь не хаять подругу,
Только б нечаянно всё не стереть...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618336
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 04.11.2015
Оправдання для тебе - диво,
Сподівання - моя стезя...
І ту мить, що була щасливою
Не помітив і сам, де взяв.
Виправдовуватись - порожнє! -
Розуміння ніхто не взнав.
Наймиліший мені подорожній,
Моє серце навіщо крав?
Розірвав на шматки минуле,
Станцювавши на світлих днях,
І тому, мабуть, не забула
Скільки світу в твоїх очах...
Прокидаюсь від сну, хоч пізно,
Перетоптую всі стежки
І будую паркан залізний,
Щоб забути той день важкий...
Але знову крізь біль розлуки,
Заметілі, дощі, вітри
Мені сняться найкращі руки
Ті, якими ти світ закрив...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618328
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.11.2015
Я отпускаю тебя. Навсегда отпускаю...
Крылья мои опять не вырастают.
Шар золотой луны напоминает,
Что мы сказать должны,
А что оставить в мае, мае, мае...
Я без твоих оков не признаю свободы...
Брошенная любовь просто уходит,
Переверну листы, перечитаю,
Жаль, не увидел ты
Тихого рая, рая, рая...
Утро разбудит нас. Лучше бы не будило...
Помнится, как сейчас, я уходила
И хоть в душе огня не замечаю,
Останови меня!
Видишь, я каюсь,каюсь, каюсь...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618050
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.11.2015
Я купала свої слова
У бездонному морі болю
І боялася, щоб, бува,
Не злякать ненароком долю.
Та за мною ішли завжди,
Наче тіні, мої печалі
І топтали мої сліди,
І веліли не жити далі.
Але падала знов зоря,
Щоб нові народились ранки,
Прохолодний день усмиряв,
Той вогонь гоноровий бранки...
І повірити в те змогла,
У що вірити просто треба,
Хоч щасливою й не була
Всі казали:"А як без тебе?"
І я вчила себе співать,
Де заплакати було легше,
І холодні важкі слова
Я міняла на щось дешевше.
Малювала ясні вуста,
Цілувала холодні роси.
І вже бачила: через став
Йшов до рук моїх місяць босий...
Вечір мовчки порозплітав
Мої сплетені туго коси...
І ніхто більше не спитав:
"Чом заплакана?"- Досить! Досить...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618048
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.11.2015
Стынет чай на кухне занавешенной,
Сигарета дымом извелась.
Боже мой!.. Какие же мы грешные,
Если наша жизнь не удалась...
Наломали дров, испепелили всё,
Разорвали нити и мосты.
Я не знаю, обвинять себя во всём,
И не знаю, виноват ли ты...
Утро брызнет лучиком за шторкою,
Ёкнет в сердце запасным ключом,
Но холодный чай и пепел горкою
Не напомнят больше ни о чём...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617797
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.11.2015
Ти прийшов до мене у сні навесні,
Хоч свої не мені дарував пісні,
Та душею була я там, де ти
Не зі мною кудись ходив, прости.
Будь у літніх палких ночах у снах,
Серед чорного будь, наче білий птах.
Ніжним спогадом ти до мене йди,
Не даремно ж тоді росу будив.
Я не хочу бачити сни восени,
Де малюнок холодний такий, пісний.
Я дарую тобі тепло - малюй!
І за грішних за нас за двох молюсь.
А зимою на білім коні у сні
Тихим спокоєм ти повернись мені,
По сліпому снігу залиш сліди
На дорозі, де тільки ти ходив...
Я згадаю на мить про все і знов
Оживу я, бо ти до мене йшов...
У душі заспіва молода струна,
І насниться мені моя весна...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617794
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2015
В твоё не заглянув окно,
Отчаянно открою двери
И что тебе не всё равно,
Признайся тихо, я поверю.
Неважно, что увижу я,-
Ты удивленья не заметишь -
Вошла я в дом - давно твоя,
Ну, где ещё такую встретишь?
Опять замкнулся мир кольцом
В квадрате нашего жилища -
Пусть дождь и снег, хоть град в лицо,
Мы никого уже не ищем...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617646
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 01.11.2015
Я готова кричать прохожим,
Что любовью моей был ты,-
На мечту мою так похожий,-
Что на свете всего дороже
Неподаренные цветы...
Мне и взгляда вполне хватало
Твоего, хоть за полверсты...
Ты не знал, а я понимала,
Ну, конечно же, воровала
Я тебя у своей мечты...
Отпылали весны закаты,
Отболело моё тепло
И, такой молодой когда-то,
Ты не стал на судьбу богатым,
Да и мне не всегда везло...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617642
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.11.2015
Як земля, що не може напитись
Весняного сліпого дощу,
Так за тебе я буду молитись
І ніколи вже не відпущу.
Як гроза, що освітить півнеба
І розбудить від тихого сну,
Так я буду молитись за тебе,
Щоб ти бачив мене одну.
Як вітри, що приносять на крилах
Ранню осінь до теплого літа,
Не зморюся, бо ти - моя сила
І довіку я буду молитись...
Як вода, що змиває отруту,
Вже назавжди поєднана з ядом,
Я за тебе молитися буду,
Бо так важко без тебе, правда...
Як сніги, що ведуть у нікуди -
З лабіринту зірнуть не беруся -
Я з тобою, я поруч, я всюди...
І молюся, молюся, молюся...
Як осіння холодна негода
Залягає в занедбаних душах
І кругами по закутках ходить,
Так за тебе я тихо молюся.
Хоч тривога затьмарює світло,
Закриваючи серце і очі, -
Знаю,поруч з тобою ще літо,
Бо молюся за тебе щоночі.
Ні гарячі піски у пустелях,
Ні моря, океани, Гаваї,
Острови не потрібні й готелі -
У молитві за тебе жива я...
І душа моя, схильна до щему,
Все чекає звичайного щастя:
"Щогодини, щодня, не даремно..." -
Так молюся я подумки часто.
До дерев, до птахів і до луків
Я в молитві за тебе звертаюсь,
Бо найбільше боюся розлуки,
Що приходить і нас не питає...
Повертайся у місячні ночі,
На шляху розсипаючи втому,
Повертайся, бо я того хочу -
Всі дороги до нашого дому!
Як земля, як гроза, як свобода,
Яку п'ю і ніяк не нап'юся,
Повертайся із заходу й сходу,
Бо я досі за тебе молюся.
Ніби сонце, яке не втомилось
Розкривати на ранок очі,
Я за тебе всю ніч молилась
І молитимусь знов до ночі.
Ти як пісня, що ранить душу -
Я сказати про це не боюся
Всьому світу, бо визнати мушу,
Що за тебе і в пісні молюся.,
Як мелодія, що проникає
У серця без сльози і крові,
Я молюся за тебе, бо знаю:
Починається все з любові.
І як небо, глибоке небо,
Хоч і хмарно, а я дивлюся,
Мов на хитру загадку-ребус
І молюся за тебе, молюся.
Ти, як вечір, що гасить спеку -
Я вже знаю, що не спалюся -
Та хоч ранок іще далеко,
Знову тихо за тебе молюся.
Як та правда безжальної ночі
Стоголоса, гірка і гола,
Яку чую, хоч зовсім не хочу
І молюся за тебе до болю.
А на ранок у мокрих росах
Сподіваюся, не втоплюся,
Я по травах ступаю босо
І за тебе молюся,молюся.
Як вогонь до свічі, як примара,
За тобою край світу полину,
Бо знайти сподіваюся марно,
Ту молитву за тебе єдину.
Воскресає симфонія вітру
У дощах, у снігах, заметілях.
І я щиро у те повірю,
Що молитва - цілюще зілля.
І як думка межі не має,
Як сльоза, що не знає міри
Й горобина ніч не вщухає -
Подолаю безодню прірви!
Як не вистачить - домалюю!
Доліплю! Допишу! Доклею!
Що захочу сама - почую!
І молитва впаде зорею!,
Як бажання, як біль, як горе,
Як блаженство - дощем-водою!
Все залишимо й поговорим
У молитві за нас з тобою...
...Вічне диво - життя на світі,
Що було і що є - змирюся...
Наше щастя - у наших дітях
І за них я щодня молюся...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617345
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.10.2015
Пройди дощем у теплі літні ночі,
Залий вогонь далеких почуттів -
У полум'ї горіти я не хочу
І ти, я пам'ятаю, не хотів.
Згуби печаль у холоді осіннім
Поміж сухих колючих бур'янів -
Бо там стерня тобі уже не рівня,
Де навесні від погляду п'янів!
Зігрій теплом у вечори зимові,
Де кожен подих на вагу перлин,
Та знову ти із холодом у змові,
Як з гіркуватим присмаком полин...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617320
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.10.2015
То,что ты должен был сам понимать,
Не отвлекаясь на мелочи,
Я умудрялась тебе подсказать,
Перевернуть, пережить, переждать -
Верила: птицы-то певчие...
Всё, что ты мог бы мне сам рассказать,
Хоть и не скажешь, наверное,
Я говорила тебе заглаза,
Переживала, душила слеза -
Только не мы в этом первые...
Принято чашу до дна испивать,
Словно на тоненьком донышке
Ты начертил пресловуто:"Виват! -
Больше не будем с тобой воевать
Ты - моё тёплое солнышко!.."
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617159
рубрика: Поезія, Сюжетные, драматургические стихи
дата поступления 30.10.2015
Немає нічого:
Ні матриці мови,
Ні матриці совісті,
Матриці слова.
Усе норовисто,
Бігцем, наарапа:
Яскраве намисто,
Золочена шляпа.
Немає основи,
Без неї життя -
Таке випадкове
Безглузде буття.
Поваги немає
Вже, навіть, до себе
І брешемо, брешем,
Хоч знаєм, як треба.
І чуємо розсипи
Рідної мови,
Але від людей,
Не своїх, випадкових.
Включаємо радіо
Чи телевізор,
А там вже давно
Не робили ревізій.
Усе у рекламі:
Політики, шоу,
Чим гірше - тим краще,
Бо все без основи.
Опустимо погляд
До власної долі
Бо нижче підлоги
Без сили і волі
Усі, хто не втрапив,
У кого не вийшло,
І ті, хто ніколи
Не крав чужі вишні.
О, краще б не бачить
Нічого, не чути,
Не знати нічого,
Забути. Забути...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617157
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.10.2015
Іди, не оглядаючись, від мене,
Не прислухайся - більше не покличу...
За мить хай стане жовтим лист зелений,
Та не заплачу, бо мені не личить.
Я вже давно усі порвала струни
І всі казки спалила у багатті,
Так швидко відлетіла птаха-юність
Й немає твого фото в моїй хаті.
Мелодія завмерла напівноті,
Знов боляче зламавши мої крила -
І я не відчуваю смак польотів -
Іди, бо то не я тебе простила...
Не я тебе чекала до півночі,
До гіркоти, до болю і до спазму...
Не я намалювала твої очі,
Я просто не забула їх ні разу.
Удари серця тихо лічать кроки,
Та більше не болітиме - згоріло.
В моїй душі отой смиренний спокій,
Чому ж тоді так пусто і так біло?..
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616865
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.10.2015
Легко я по жизни шла,
Что помнила, что забыла...
Такой молодою была,
Ещё никого не любила...
Прекрасным казался мир
И горечь не жгла мне душу,
И сладок простой зефир,
Но всё это ты разрушил...
Подкрался тайком во сне
Холодной осенней ночью,
Незванным пришел ко мне,
Нелепость судьбы пророча...
А ведь не дарил цветы
И как можно было верить...
Всему, что поведал ты,
Зачем я открыла двери...
Твоей эта шутка была -
Наутро бокал в помаде...
Жалею, что не ушла -
Стал горьким зефир в шоколаде...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616854
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 29.10.2015
А мого болю вистачить на всіх -
Солодке щастя веснами відміряла,
Що у сльозах і мій потоне сміх
Казали, та не вірила, не вірила...
Здавалося, а, може, то був гріх,
Що молодість повернеться крилатою,
Любов'ю загориться від утіх
І серце знов палатиме, палатиме...
Та тільки-но ступала я у світ,
Закручений тугими перевеслами,
Сміявся наді мною горицвіт...
Я ж плакала за веснами, за веснами...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616657
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.10.2015
І хто сказав,
Що я чогось не варта?
Хто ж так поклав
Оту трикляту карту?
Кому були потрібні
Мої муки?
І зустрічі мої
Й мої розлуки?
Чиї гріхи
Повисли за плечима?
Яка й коли
На те була причина?..
Я розірву на шмаття
Сіре небо! Я знаю
Я достукаюсь до тебе!
Бо виходу немає:
Ми ж зуміли
Перевернути,
Викреслити сміло!..
. . . . . . . . . . . . . . . .
Все, що клеймом
Застигло на порозі,
Давай залишимо
В сліпій буденній прозі...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616651
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.10.2015
Размашистым почерком памяти
Сжигала любви слова,
В себе закрывалась намертво,
Но память была жива.
Я верила, я надеялась,
Босая над пропастью шла,
Да, что говорить? Неделями,
Конечно, тебя ждала.
Я в клочья кромсала прошлое,
Ни в чём никого не виня,
Но помнилось только хорошее,
Что так согревало меня.
А утром, седыми туманами,
Казалось, весь мир не любя,
Я, словно открытыми ранами,
Опять обжигала себя.
Потом изнывала болями
Уже ни о чём не скорбя.
И снится пустое поле мне, -
Я пробую жить без тебя...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616403
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 27.10.2015
А ты не слышал моих слов
И слёз моих, увы, не видел.
Освободилась от оков,
От боли диких полуснов -
Давно оттаяла обида.
Я возвращаюсь в бытиё.
С тобой жила в исчадье ада,
Хоть понимала: не моё
Ежеминутное враньё
Свобода - вот тебе награда!
И отпустила. Уходи,
Я больше не держу. Ты слышишь?
Воспоминаний не буди
И у ворот меня не жди...
Ну, что ж ты снова рядом дышишь...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616398
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 27.10.2015
І досі ти приходиш в мою осінь,
Мов протяг у прочинене вікно,
Приносиш і приносиш мені досі
Сухий дурман в настояне вино.
Боїшся дуже, щоб не загубитись
У спогадах моїх і моїх снах,
Даремно, бо вино я буду пити -
Хмільне й солодке - до самого дна...
Не випадково ходиш в мою осінь,
Шепочеш тихо, але не збагну:
Чи то мене про щось ти слізно просиш,
Чи то шукаєш зраджену весну.
Нагадуєш про себе і тікаєш,
То снишся, то зникаєш назавжди
І чую кличеш, кличеш, ніби знаєш,
Що прибіжу до грішної води.
Коли буває часто непогода
Й з пустого неба котиться гроза...
Я знаю, що це ти до мене ходиш,
Щоб слово ще не сказане сказать...
Ти думав, що ніколи не зникає
Надійний тил, міцний солодкий сон
І думка, що вибагливо шукає,
Кого б іще забрати у полон...
Та більше не бентеж спокійну осінь,
Не заглядай у тихі мої сни.
Забула я і цвіт, і неба просинь,
І все з тієї ранньої весни...
Душа тріпоче, мов невільна пташка
І стомлено сідає на краю,
Бо їй щодня злітати вже так важко
І жити важко у своїм гаю,
Де квіти ще розсипані повсюди,
Ще яблука валяються - бери!
Але не йди! Я хочу вже забути,
Як серце недолюблене горить...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616127
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2015
Я не знаю, что во мне проснулось,
Словно раньше вовсе не жила,
Как-то по-другому оглянулась
И в другую сторону пошла.
Позади холодные рассветы,
Неживые хлёсткие дожди.
Боль в тумане затерялась где-то,
Хоть не собиралась уходить.
Солнцем я любуюсь по-другому,
Осень не страшит и не вредит,
Снова заскучала я по дому -
Жизнь дала ещё один кредит...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616109
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.10.2015
Доню, моя втіхо і мій рай,
Моє сонце в полум'ї гарячім.
Ти мені, як можеш, пробачай
І я теж усе тобі пробачу...
Сину, моя радість і мій смуток,
Моє сонце і моє крило.
Сину, найдорожчий мій прибуток
І надія, як би не було...
Діти, моє чисте джерело,
Я старалась, хоч було й несила -
Просто так нічого не прийшло,
Та заради вас усім простила...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616015
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 25.10.2015
Запахло дощем. І озонове небо
Накрило долонями наше село,
Та я пам'ятаю (а, може, й не треба),
Як вже у дитинстві колись так було...
Просили бабусю: "Дозвольте бродити!"
Вона нам гукала:"Дивіться, там скло!
Не смійте, дівчата, босоніж ходити -
Не зовсім іще у вас горло пройшло!"
А поруч акація цвіт розливала
І вітер жбурляв застаріле гілля
"Не йдіть на глибоке - бабуся казала -
Вилазьте вже, досить!" - гукала здаля.
Та ми, як не чули! Бо аж до коліна
Сягала вода й лоскотала литки.
Бабуся за нами дивилась незмінно
І знову тривожно: "Глядіть, колючки!"
А ми все бродили по теплій калюжі,
Де радість топила свої береги,
Аж серце спинялось - хотілося дуже,
Щоб тепла вода ще торкнулась ноги...
...Немає бабусі... Калюжі не стало -
Асфальтом накрили широке село -
І теплі озера назавжди пропали,
Усе у минуле кудись відійшло...
Та пахнуть акації густо медами,
Хоч ми і дорослі, а цвіт ще п'янить!
І топчемо землю чужими слідами,
Де, часом, дитинство покличе на мить...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616012
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 25.10.2015
Я не знала,що так болить,
Коли батько не йде додому
І не згадує вічну втому
Та журбу, лиш йому знайому
І чому уночі не спить.
Може, щось він хотів сказать.
Може, з вірою в кращу долю
Запікалась душа від болю,
Але не скотилась ніколи
З чоловічих очей сльоза.
Квіти можна до ніг схилить,
Землю там обійнять руками,
Але пустка ота з роками,
Незаповнена біля мами,
Наче ватра в душі горить...
Знову переступлю поріг
І теплом дорогої оселі,
Де були всі живі й веселі,
Й щастя тихо торкалось стелі,
Там повіє зі ста доріг...
І багато чи мало ще
Доведеться прожити років,
Чи тривожити серця спокій,
Пережити душевний докір,
Як би там не було, пече...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615622
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 24.10.2015
Пробач, що твої
Посріблилися коси, пробач.
Нормально ж усе
І чого ти голосиш? Не плач.
Давно ми дорослі
Хіба не помітила, ма?
Нехай на порозі
Ще топчеться довго зима.
Пробач, якщо інколи
Тихо зронила сльозу
Усе тобі ніколи
В спеку і в сильну грозу.
Всі ранки побачила
Й роси усі перейшла
І місця немає навколо,
Де б ти не була.
Стежки протоптала
У вічних густих споришах
І де б не бувала -
Теплом променилась душа.
Ми знаємо, хочеш:
"Усе, щоб толково було..."
Не ждеш кінця ночі,
Бо рветься душі джерело.
Пробачила все -
Що забула, а що зберегла
До тебе несем
Перший цвіт, щоб спокійна була.
Навчили мобільний
Включать і носить при собі,
Щоб ми й пообіді
Змогли додзвонитись тобі.
Ми раді у ріднім дворі
Тебе бачити знов,
Де вічний поріг
І добро, як ніде, і любов.
Ти нас воруши,
Щоб, бува, не проспали зорю
Сама ж не спіши,
Відпочинь і поменше горюй.
Вклоняємось, мамо,
Твоїй молодечій душі,
А ти вже пробач нам
За ці недоладні вірші...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615620
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 24.10.2015
Не засуджуй моє незраджене,
Розтривожене, необіцяне,
Бо зітліла душа ображена,
Ще коли в мене пальцем тицяли...
Не дивись, бо очей прицілами
Розривають оте незліплене,
Недолюблене, незабілене...
Я не знала, що довго тлітиме...
Не підходь, бо згориш на відстані:
Так нам заздрили і пророчили...
Я вже бачу тебе. У відчаї
Не спали мене, не зуроч мене...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615457
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.10.2015
У камина в комнате большой,
Пледом согревая одиночество,
Просидели молча мы с тобой,
Затаив незваное пророчество.
Долго ты смотрел в пустой бокал,
Заигравшись льдинкою холодною,
Главного ты снова не сказал -
Утро к нам ворвалось непогодою,
Чтоб опять по жизни закрутить
Серыми обыденными буднями.
В сотый раз прошу тебя, прости,
Возвращаться в прошлое не будем мы
Долго ещё в комнате пустой
Суетится наше одиночество
Так не хочет уходить с тобой
По судьбе моей невинно топчется...
Помнит тишина твоё молчание
Вовремя дрова в камин не брошены...
Мы в который раз с тобой отчалили
Навсегда из призрачного прошлого...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615450
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 23.10.2015
Осень - золотая подкаблучница
Жгла мне душу - выгорели дни.
Ты опять заставила помучиться,
Разжигая листьями огни.
Пролетев случайной паутинкою,
Зацепила так - не отцеплюсь,
Сердце затянула синей льдинкою
На ветру замёрзнуть я боюсь.
Бабьим летом вновь теплом окутала,
Пробежалась весело со мной,
Думаю, ты точно перепутала
Злую зиму, летний зной с весной...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615132
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2015
А колись я у грубці
Палила листи,
Тільки не пам'ятаю чиї вже.
Чи мене це зробити
Примушував ти,
Чи гріхи я палила свої ж.
І горіли, горіли
Яскраво-ясним,
І тремтіли, і корчились в муці.
Це я так назавжди
Вже прощалася з ним
Й помирала у нашій розлуці.
А було ж їх багато
І давні уже,
Аж зліпились один до одного.
Я хотіла позбутись
І ніби чуже
Викидала до жару чужого.
Не посміла рука
Розривати листки,
У яких таємниці і болі.
Пам'ятаю на кожному
Почерк який
І поля по боках, як у школі.
Догоріли.
І стало багаття сумне
І боліла душа, як неволя.
Ти ніколи за це
Не засуджуй мене,
Бо давно вже зреклася нас доля...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615126
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.10.2015
Я не прийду босоніж серед ночі,
Бо не покину теплого гнізда.
Хоч досі нам сліпі вітри торочать
Оте коротке запізніле "так"...
Не пам'ятаю теплої долоні,
Забула присмаки терпкої ночі.
І лише кров виспівує у скронях:
"Його ти знову бачить хочеш, хочеш"...
Я розміняла роки не з тобою,
Не бачила ні берега, ні броду,
Де ти колись байдужою рукою
Назавжди скаламутив чисту воду.
Я закривала серце від спокуси,
Я чути не хотіла, але чула:
"Ти вже давно забути його мусиш!"
-кричали роки. Але не забула...
Та не прийду я більше серед ночі,
Бо не здолаю ту бездонну прірву.
А клятий вітер знов мені шепоче:
"Кажи, що хочеш - я тобі не вірю"...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614925
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2015
Залюби мене веснами сивими,
Подаруй всі світанки Землі,
Обніми пелюстками красивими
Із троянд, що не стримали сліз.
Поведи мене чистими травами
Розбудити ранкову росу.
Я любов свою тихою правдою
Через сотні незгод пронесу.
Поверни мене світлою вірою
Від зими до цвітіння весни.
І, хоч вкотре даремно, повірю я,
Що таємні збуваються сни...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614920
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2015
А помнишь небо в розовых тонах,
Морозный день, где молодость горела.
Твоё "люблю" звучало так несмело
И замирало в белых кружевах.
День догорал на крышах и домах.
Алмазы снега вышиты на белом,
Приехал в ночь. Я этого хотела
И затерялся в белых кружевах.
И хоть давно согрет в других лучах
И жизнь твоя с другими пролетела
Зачем слова. Забыть я не сумела,
Как сладко спал на белых кружевах.
И молча каюсь я в своих грехах
Хоть по ночам душа моя болела.
Ты, уходя, так робко, неумело
Заговорил о белых кружевах.
Всё пережгли с тобою в пыль и прах
Опять зимою заметает белым
О, видит Бог, мне это надоело,
Но снится сон о белых кружевах...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614640
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 20.10.2015
Колись наснилося кохання
Таке щемливе, молоде.
Там я із вечора й до рання
В холодних росах на світанні
Ще не втомилась від чекання,
І поруч ти зі мною йдеш...
А потім снилось про розлуку,
Мою заплакану біду.
Ти, снилось, взяв мене за руку,
Мов ще не знаєш мою муку,
А серце б'ється, стука, стука,
Бо я у сні з тобою йду...
...Відкрита рана мого болю
Я знаю і тобі пече.
Та хоч у снах мені дай волю,
Не повертайся вже, доволі -
Ми розминулися з тобою,
Моєї долі вічний щем...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614630
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2015
Я змогла б запалить вогні,
Цілий Всесвіт зігріть любов ю,
Тільки ти нагадай мені
Нами спалені ночі і дні,
Коли разом були з тобою.
Я змогла б загасить зорю,
Відпустити на волю море,
Тільки не розтривож, молю,
Заколисану мрію мою,
Моє давнє загоєне горе.
Затулити змогла б вітри,
Перли з моря дістать на берег,
Тільки з пам'яті не зітри
Мого серця земний порив,
Хоч давно розгубились перли...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614472
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2015
Не свої я несу помилки,
Не твоїми заслугами бавлюся.
Уявляла цей світ не таким
Під розкішні мелодії Паулса.
Воскресала, а ти хоронив,
Мов сліпу, що нічого не бачила.
Заклинаю тебе, поверни!
Без жалю поверни мені втрачене.
Я до всього святого молюсь,
Навздогінці молитвами різними.
Хоч тепер ти мені розмалюй
Білий світ хризантемами пізніми...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614470
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.10.2015
Обпалені крила старанно ховала,
Не знала, як бути, та, все ж, я була...
Ніколи нікому я так й не сказала,
Як всі ці роки я з тобою жила.
Як важко було мені з дітьми малими,
Бо часто тебе біля нас не було.
І так непомітно ми стали чужими
Пекло і боліло. Терпіла. Пройшло...
Багато чого із роками змінилось.
Не палять того, що згоріло, ніколи.
І все, що хотіла чи мріялось, снилось,
Згоріло й розсипало попіл довкола
Згоріли думки, почуття, сподівання.
Згоріла душа, залишилося тіло.
Лиш вічна надія і тихе мовчання
Не вірять, що все це жило і тремтіло...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614232
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 18.10.2015
Ні, не люблю я ранню ту весну
Із повенями, вітром, буйним цвітом.
Люблю її дозрілу, запашну
Ту, що зливається із стиглим літом.
Тоді співа мелодія в серцях -
Акорд останній грішної любові...
Я більше не була у тих місцях,
Де ми блукали в юності з тобою.
І пісня десь далеко так бринить,
Знов плаче й жалить душу кожним словом
Та ні. Нема в тім нашої вини -
Не запалити згаслої любові.
Так вийшло, що не склалось, не збулось,
Затихло все, мабуть до днів останніх.
Чому ж тоді щемить, немов жало
Бджола своє забула в квітах ранніх.
Чому на серці гірко чи то прянно,
Немов хто рану заново порвав...
О, знати б тільки, що колись нежданно
І ти мене так боляче згадав...
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614222
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.10.2015
Не клеилось – я клеила,
Рассыпал – собрала.
Я все еще надеялась,
Я все еще жила.
Невидимое - видела,
Бежал ты – догнала,
Да только это, видимо,
Уже не я была.
Напрасно снова ставила
Надёжные мосты –
Я и сама бы справилась,
Попробуй сам и ты…
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614046
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 17.10.2015
Домашні сплять і змито макіяж.
Ти наодинці вже сама з собою.
І ніч оця тепер лише твоя
З твоєю непідробною любов’ю.
Рука повільно сторінки горта,
Стискає серце мовчазне терпіння
І оживає істина проста,
Як в теплу землю кинуте насіння.
… Коли у тебе заболить душа,
Впаде сльоза тихенько на підлогу,
Тоді, не заплативши ні гроша,
Я власну відгуляю перемогу…
- - -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613992
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.10.2015