| Сторінки (13/1259): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
А дощ все йде.. Так тихо-тихо
По шибці краплі стукотять.
І сиві хмари, як на лихо,
Низенько над дахо́м висять.
Чого ж ти, люба весно, плачеш,
Невже не милий білий світ?
За зливами тепла не бачим –
З дерев дощ змив біленький цвіт.
Тож опустила вишня сива
Додолу гіллячко своє,
І скільки сонця не просила,
А те тепла все не дає.
Молила, навіть, дужий вітер,
Щоб сильно холодом не дув,
А той лиш краплі мокрі витер
І тихо далі промайнув.
Не плач же, веснонько-лебідко,
І не змивай квітучий цвіт,
Бо не зоглядишся ізвідки,
Як літо прийде тобі вслід.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915475
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2021
Пам'яті свого земляка, однокласника
Кондратюка Миколи Степановича присвячую:
Нехай земля стели́ться пухом
І вирушає в світ душа.
Й як пташечка, єдиним змахом,
Розправить крила неспіша,
Окине оком вже востаннє:
Знайомих, друзів і свій дім,
Де залишились сподівання
І мрії нездійснені в нім;
Де незакінчені ще справи
Тебе чекатимуть завжди
І на світанку лиш туманом
Ти повертатимеш сюди;
Постукаєш тихенько в шибку,
Кругом подвір’я обійдеш,
Скупу сльозу тихенько витреш
і непомітно відійдеш.
Душа ,за хмарами як пташка,
Змахне крилом - і в синю даль,
Й донизу, в поле на ромашки,
З дощем посипеться печаль.
Світла пам’ять і Царство Небесне твоїй душі, Миколо!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915399
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2021
Десь омиває беріг Случ,
Тече Дніпро, Десна.
І водопадам стрімких круч
Та течія тісна.
А в нас тихенька і мілка́,
Вузенька Гнилоп’ять,
Між берегів тече ріка..
Ти можеш і не знать.
Впадає в Тетерів вона..
І саме, за селом,
По лузі жебонить вода
І б’ється джерелом.
Та витікає навпростець
Із зілля і трави,
Де осока росте й чебрець -
Ним вкриті береги.
Із берегів струмки біжать,
Зливаються в один,
Джере́ла чути жебонять
Й води тихенький плин.
І далі набирає хід -
Вже би́стра і стрімка.
Лишає в мо́їм серці слід
Ця - Гнилоп’ять-ріка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915334
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2021
Сонце втомившись, сховалось за обрієм,
Лише багрянець горить.
Час наповняється днями предовгими -
Світло принишкло й мовчить.
Вишня убралася в платтячко срібнеє
Та в білосніжну фату,
І ароматом бузковим, і ніжним
Вітер несе за версту.
Ллється весна солов’їними співами
У яблуневім саду,
Місяць, заслухавшись їх переспівами,
Сів спочивать на вербу.
Зорі ще сплять у біленьких хмариноньках,
В теплих перинах своїх.
Темінь окутує сонні хатиноньки
Та не змовкають хрущі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915042
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2021
Вікторії уже – п'ятнадцять!
У день народження її
Бабуся Таня шле вітання,
Прекрасній внучечці своїй.
Бажає радості і сміху,
І щирих посмішок щодень,
Та щастя для своєї Віки,
Здобутків, звершень і натхнень.
Тож йди в життя, рушай сміливо,
Все нові двері відкривай,
Завжди щоб сонечко світило,
Й буяв навкруг квіток розмай.
Щоб твоя врода розцвітала
До неймовірної краси,
Щоб доля щастям дарувала,
Й надала в серце доброти.
Завжди щоб з настроєм чудовим
Ти зустрічала новий день,
Життя було як сад казковим,
Й пташки співали в нім пісень.
Подій яскравих, позитивних
Було багато щоб в житті,
Приходив успіх неймовірний
І мрії здійснювались всі.
Хороших друзів, щирих, вірних,
Тобі багато на шляху.
Підтримка щоб від них надійна
Стелила стежечку м’яку.
Нехай фортуна посміхнеться,
Щоб до самих вершин дійшла,
Нехай тобі усе вдається
Й щаслива доля щоб була.
Хай Мати Божа захищає,
А Янгол щоби поряд йшов,
Отець Небесний посилає
І благодать, й свою любов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915041
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2021
Пам’яті свого брата Фелонюка
Василя Володимировича присвячую:
( 25 травня йому б виповнилося 61 рік)
Ти чуєш, пташечки співають ..
І це – весняні солов’ї.
Тебе із нами вже немає.
Від цього сумно так мені.
Нема ні радості, ні втіхи,
А у душі - одна журба.
Щоранку по граніту тихо
Стікає краплями роса.
А вітер пелюстки колише
Про щось з квітками гомонить.
І цю пекельно-сумну тишу
Спів соловейка кремселить.
Сиджу я тут біля могили
І пустка.. пустка навкруги..
Ідуть картинки в спомин милі..
А серце рветься від туги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914966
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2021
День Героїв сьогодні,
День Героїв війни..
І мабуть, з тим всі згодні,
Що це саме вони
Віддали найдорожче,
Найцінніше – життя!
І змиритись найважче,
Що нема вже дитя.
Не прийде на світанку,
Не постука вночі
У віконце на ганку
І не скаже мені:
-Просинайся, рідненька,
Зустрічати вже час.
Я вернувсь, дорогенька,
Все зі мною гаразд.
З Днем Героїв, синочку!
Пухом буде земля.
В небі, в Райськім садочку,
Хай спочине душа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914965
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2021
Перед очима зараз нині
Мого дитинства ще весна,
В ній витягає бабця з скрині
Сорочку шлюбну з полотна.
А полотно те домоткане -
Самі робили з конопель,
Та на станку, таке бажане,
Творилось чудо з рук майстринь.
Адже коноплі вимакали*,
Білились сонцем й вітерцем,
А потім в клоччя вже чесались
Старим дідівським гребінцем.
І на станку із клоччя нитки
Стелились в ніжне полотно,
Й талант майстрині ніс відбитки –
Наскільки вправно все було.
Із полотна вже шила бабця
Сама сорочку під вінець.
Трудомістка та була праця
Та мала світлий промінець.
А потім нитки гаптувала
На цій сорочці в полотні
Й узори вправно вишивала,
Щоб під вінець іти у ній.
Я роздивлялась візерунки
На тій сорочці в полотні,
Й були ті вишиті малюнки
Незрозумілі ще мені.
І вже коли сама навчилась
Я вишивати рушники,
Барвиста нитка з рук стелилась
У той орнамент залюбки.
* Щоб з конопель зробити полотно, то потрібно було
довгий час вимочувати бадилля у воді.
Це робилось біля річки чи ставка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914349
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=wpTHJmJo-7g[/youtube]
Гаряча кава в філіжанці..
Її коли на ґанку п’ю,
То уявляю як уранці
По стежці в поле я іду.
Іду я босими ногами,
Росу збиваю в споришах,
А між зеленими житами
Гуляє вітер у полях.
Він нахиляє тонкі стебла,
Немовби хвилі по воді.
Блищать на сонці наче перли
Дрібненькі краплі росяні.
А в небі жайвір вже співає
Ранкову пісню польову.
Він нею сонце величає
Та землю рідну всю свою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913920
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2021
День Перемир’я..День Перемоги..
День Проводів, де поминають усіх.
В ці дні родини моляться Богу
За спочилих всіх рідніх своїх.
Один в цей час скаче, а другий в нас плаче,
А третій святкує: пікнік, шашлики.
А влада тихенько сидить, мов не чує..
Й навести порядок – їм тут «не з руки».
Загинуло люду багато на Сході.
І дійсно, вони в нас - Герої-бійці.
В який день усіх поминати сьогодні
На рівні держави, скажіть, ви мені?
Родини загиблих лишились самотні,
Самі з своїм горем: один на один.
Немає на рівні держави сьогодні
Ні дня поминального, ані хвилин.
Чому нам чекати від травня до серпня,
Щоб лише тоді аж згадати бійців?
Мабуть, вам мозолили муки нестерпні
У День Незалежності в кожнім лиці.
У кожнім лиці тих людей, що з портретом
Загиблих Героїв-бійців у бою,
Ішли по Хрещатику, щоб показати,
Що їхні синочки ще досі в строю.
Мабуть, одним махом рішили прибрати
Свій сором з Хрещатику, й жах із війни.
Щоб гарну картинку з ТВ показати:
Подумаєш, маршем атовці пройшли.
А зараз у травні, у дні поминальні,
Як в очі ви дивитесь всім матерям?
Чому в нас на рівня держави сьогодні
Немає пошани Героям-бійцям?
Звертаюсь до тебе, Зеленський наш Вово,
Адже тебе вибрали й ти – президент.
Коли ми почуєм від тебе хоч слово,
Адже у державі ти є - наш гарант.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913363
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2021
Коли у нас закінчиться війна -
Я зможу святкувати Перемогу.
А поки-що, солона йде сльоза
З очей моїх і ллється на дорогу.
Нехай тоді оркестри грають Гімн,
А голуби злітають в чисте небо,
І мир несуть у синю голубінь,
Стяг майорить, звучить пташиний щебет.
Коли у нас закінчиться війна,
Я перед Богом впаду на коліна,
І за синів молитимусь - сповна
Пізнало горя їхнє покоління.
Бійці-Герої хай стають в строю,
Єдиним кроком вийдуть на Хрещатик.
Пройдуть за себе й брата, що в бою
Життя віддав – полеглих так багато…
Коли у нас закінчиться війна,
Я буду святкувати Перемогу.
Я дочекаюсь і прийде вона.
Й розплата винуватців жде від Бога.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913362
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2021
Ремейк української народної пісні "Ой, хмелю, мій хмелю"
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=YxJ4UFKzrc8[/youtube]
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=7Bu2t4qC6BA[/youtube]
- Ой, хмелю, мій хмелю, хмелю зелененький,
де ж ти, хмелю, зиму зимував,
що й не розвивався?
- Зимував я зиму, зимував я другу
і надіявсь, що на третю весну
розвиватись буду.
- Ой, хмелю, мій хмелю, хмелю зелененький,
де ж ти, хмелю, зиму зимував,
що й не оброблявся?
- Оброблявся квартал, оброблявся другий,
підрізався, сапався, стелився,
по шпалері вився.
- Ой, хмелю, мій хмелю, хмелю зелененький,
де ж ти, хмелю, зиму зимував
й літом де ховався?
- Стелився по полю, поміж бур’янами,
і тихенько слухав я розмову
вітру з ясенами.
- Ой, хмелю, мій хмелю, хмелю зелененький,
де ж ти, хмелю, зиму зимував,
що не весь збирався?
- Обривався в осінь, обривався в другу,
тракторами на комбайн возився:
На один, ше й другий.
- Ой, хмелю, мій хмелю, хмелю зелененький,
де ж ти, хмелю, зараз вже зимуєш
й куди подівався?
- Наїхали люди, різали шпалеру,
розбивали стовпи та трощили,
зрівняли з землею.
- Ой, хмелю, мій хмелю, хмелю зелененький,
чи ж ти, хмелю, зараз десь зимуєш
й чи десь ще зостався?
- Ой, хмелю, мій хмелю, хмелю зелененький,
чи ж ти, хмелю, зараз десь зимуєш
й чи десь ще зостався?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913045
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2021
З Днем народження!
Вітаю сестричко, і щиро бажаю,
І щастя, й здоров’я, й добра й теплоти,
І спогадом теплим із рідного краю,
Промінчик у серці життям пронести.
Хай в спогадах цих соловейки співають
І білими вишнями квітнуть сади.
Бо тут, в Андріяшівці, в гості чекають,
Бажаю, щоб мала ти змогу прийти.
Адже тут коріння всього твого роду,
І прадіди мали родину свою,
А мати твоя, ще дівчам, молодою,
Поїхала звідси в чужу сторону.
Така її доля: кохання чекало.
І ви там з сестою з’явились на світ.
Та тільки я знаю, що вам було мало,
Родинних звязків продовж усіх літ.
Тож ми всі чекаєм і ти повертайся:
Хоча б на хвилинку, хоча би на мить,
Частіше у нас в Україні з'являйся -
Хай нитка родинна не рветься, бринить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913040
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2021
Шепетюк Ніні Степанівні до ювілею:
70-річчя з дня народження
Сьогодні в мами Ніни свято
Й син Ігор хоче привітати,
Й просити щирими словами
Пробачення в своєї мами:
За всі тривоги й хвилювання,
Коли із вечора до рання
Та хвилювалася за нього:
Дорослого й раніш – малого;
За ті недоспані всі ночі,
За ті всі виплакані очі,
За ту непрохану сльозу,
Що впала інколи в росу,
Бо мама в нього – наймиліша
І в цілім світі найрідніша.
З Днем народження!
Вже 70-років..Багато, чи мало ?!
Вони пролетіли, немовби , як день.
Й зозуля із ранку сьогодні зухвало
Кує на березі, поспіль, другий день.
Здається недавно, немовбито, вчора,
Робила в своєму житті перший крок,
Ідучи по сінях, де двері комори
І аж до простягнутих маминих рук.
Ті мамині руки вона пам’ятає:
Шершаві долоні усі в мозолях,
І ними матусенька ніжно вкриває,
Малесеньку доньку, що спить в подушках.
Ту мамину казку і мамине слово:
Підтримка і порада продовж усіх літ,
І те, як сусіди в часи вечорові
Збирались, де лавка спиралась на пліт.
Бо тато Степан вигравав на гармошці
І гарно співав він найкращих пісень,
Тож тішилось серденько в мами Антошки,
А пісня лилася далеко аж ген.
Два братика старших: Євген і Микола,
І Ніна – малесенька ще на руках,
Й усі, хто зібравсь, замовкали довкола,
І навіть, хрущі у зелених листках.
Отак пропливло босоноге дитинство
В маленькій хатині над Панським ставком.
І доля цвіт вишень вплітала в намисто,
Й під ноги стелила свій шлях рушником.
Бо вийшла вже заміж.. два сина.. Микола –
Її чоловік, що впродовж усіх літ,
На всі руки – майстер, все зробить з нічого,
А також, як батько її, гармоніст.
Синочки соколи: це - Ігор і Саша,
Це гордість її, це і радість, й жалі.
Й хатина нова, й добробуту чаша,
Що тут на горбочку у ріднім селі.
Дорослі два сина, невістка – Марина,
Сьогодні для Ніни, як рідня донька.
І внучка Ілона - наймиліша дитина,
Як квіточка гарна й щебетушка така.
І ось сімдесят уже років сьогодні,
Вже в коси давно заплелась сивина.
Та в другий день свят весняних Великодніх,
Приймає вітання звідусюди вона.
Бажаємо радості, посмішок, втіхи,
А в серці щодня нехай квітне весна,
В усі починання приходять успіхи,
Й збувається все, про що мріє вона.
Бажаєм поваги від дітей і онуків,
Бажаєм пошани її від людей,
Хай серце не знає ні болю, ні смутку,
А тільки радіє від добрих вістей.
Бажаємо щастя, здоров’я і сили,
Бажаєм терпіння, наснаги, жаги,
Щоб шлях Матір Божа благословила,
І Ангели з неба її берегли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912723
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2021
Освятилася Паска. Нехай Божа ласка
Зійде на нас, грішних, з небес.
А Матінка Божа хай всім допоможе..
Сьогодні Син Божий Воскрес.
Нехай Воскресіння несе всім прозріння:
Національну свідомість людей.
Лиш гарні новини зі Сходу хай линуть,
Й побільше хороших вістей:
Ніде б не стріляли і мирно всі спали
Щодня по домівках своїх.
Хай буде мир всюди, спокійно щоб люди
Жили в Україні моїй.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912631
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2021
Мельнику Василю Григоровичу
до ювілею:
Словечне – містечко в Олевському краї,
Древлянського роду прадавня земля,
Де серед лісів у пшеничнім розмаї,
Буяють і колосом зріють поля.
Словечне - це місто, де ти народився
І перше тут слово своє ти сказав,
Зростав помаленьку, і в школі учився,
І крила зміцнілі у світ розпростав.
Шанують рід Мельників в гарнім містечку -
Здобули повагу - доклали зусиль.
Гляділи онуків іще з сповиточку
Бабусенька Єва і дід ваш Василь.
Онуків аж двоє: Василько й Альоша –
Два соколи гарні в свого дідуся.
Альоша ледь старший, а Вася – молодший,
Завжди були разом, на теж-бо, сім’я.
А мама Олена і батечко Гріша
Весь час на роботах , в турботах весь час,
Гостинці синочкам несли найсмачніші.
Батьків з нетерпінням чекали щораз.
В любові зріс Вася красивим і мужнім,
Ще й добра і щира у нього душа,
Характер бійцівський показував в скруті,
Й своєї мети досягав неспіша.
Пішов працювати, щоб мати копійку,
Свій бізнес відкрити й побачити світ.
І доля послала Наташу за жінку,
Єдину кохану впродовж усіх літ.
Як справжній мужчина і батько в родині,
Робив ти усе щоб міцніла сім’я
Жили щоб в достатку і діти, і жінка
А дім - як фортеця і чаша добра.
Купили хатину, ростили синочка,
І Саша любив свого тата завжди.
А потім у дім принесли в сповиточку,
Доньку Ангелінку – радіти й цвісти.
І ще раз лелека злітав до вас в хату,
Приніс вам Ванюшу – найменший це син.
Здійснилась в цей час й твоя мрія крилата:
Відкривсь магазин твій – це «Вектор- 1».
Продовж усіх літ ти завзято трудився,
Тож бізнес угору ішов кожен раз.
Іще «Гаманець» - магазин знов відкрився.
Безмежно щасливим був ти у цей час.
Та цього замало, рішив не спинятись,
Кафе для людей ти відкрив «Експрес-ес ».
Іще й благочинством спішиш ти займатись,
Життя налагодилось - повний прогрес.
І ось уже сорок, а це – не багато,
Адже попереду ще ціле життя.
Щаслива родина, вже й в Саши – Марина,
І в вашого сина своя вже сім’я.
Сьогодні зібрались родина і друзі,
Щоб щиро вітати свого Василя.
Красиві слова промовлять по заслузі,
Родина пишається, горда й сім’я.
Здоров’я тобі всі бажають багато,
Бо це у наш час для усіх головне.
Достатком завжди щоби повнилась хата,
І щастя в домівку хай завжди іде.
Хай завжди збуваються мрії й надії,
І успіх й везіння хай поряд ідуть,
Досягненням діток душа хай радіє,
Хай в мирі і злагоді рідні живуть.
Хай справи твої процвітають і далі,
А мрії нові хай ведуть уперед,
Усі починання хай будуть удалі,
Й життя нехай буде солодким як мед.
Хай Ангел Небесний тебе захищає,
І довгим хай буде життєвий ще вік,
І Бог тобі з неба нехай посилає
Щасливих, чудових ще МНОГАЯ ЛІТ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912545
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=8CUpY0Xs6Ug[/youtube]
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=NnMxzvcXCnU&t=35s[/youtube]
Сьогодні ти наснилася мені,
Така чарівна, ніжна, загадкова.
Я цілував тебе в своєму сні –
Як мить пройшла ця ніченька казкова.
Приспів:
Моя ти фея - фея чарівна,
Розквітло у душі моїй кохання,
Вже солов’ї співають і весна
Бентежить душу звечора до рання.
Рапотово зникла ти із мого сну,
Туманом розчинилася в світанку.
Прокинувся, та досі не збагну:
А чи була ти поряд аж до ранку.
Приспів:
Моя ти фея - фея чарівна,
Розквітло у душі моїй кохання,
Вже солов’ї співають і весна
Бентежить душу звечора до рання.
Таку як ти у світі не знайти,
Назавжди ти єдина в моїм серці.
Ніяк я не наважусь підійти,
Боюся потонуть в очей озерцях.
Приспів:
Моя ти фея - фея чарівна,
Розквітло у душі моїй кохання,
Вже солов’ї співають і весна
Бентежить душу звечора до рання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912357
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=1iSqARheumA[/youtube]
Ось з вирію тихо летять журавлі –
Додому здалеку вертають,
З собою весняне тепло на крилі
Несуть, бо його всі чекають.
Не чути тих криків журливих з-під хмар,
Що в осінь пронизують небо,
Тож в серце із болем не ляже тягар,
Щоб душу гнітити безмежно.
Нема хвилювання за наших птахів:
Вони долетіли додому.
Пройти через що із них кожен зумів,
Не знати тепер вже нікому.
Тепер вже лиш радість, тепло і весна,
Де все зацвітає розмаєм.
В усіх журавлів клопітка йде пора:
Зростить журавлят в ріднім краї.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912174
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2021
Чорнобиль.. Реактор.. Навкруг - таємниця..
Уся інформація - не для людей..
А що там насправді зірвалось й твориться -
Дізнались пізніше із ТВ-вістей.
Втікали..Спасались.. Везли й примусово..
Кидали домівки: хто в чому стояв.
Все наспіх робилось і так терміново..
Куди кожен їхав – ніхто і не знав.
Страшна радіація неслась усюди,
Жахіття творилось кругом і біда,
З всієї країни добровольці йшли – люди,
Щоб лихо спинити ціною життя.
З тих пір вже років пронеслося чимало
А пустка ще досі у кожнім кутку.
В полях бур’яни, а що було - пропало,
Чагарі поросли там у кожнім садку.
Примари-міста, що стоять у мовчанні,
Як свідки німі тих жахливих подій.
І втрачено все: і життя, й сподівання -
З чумою століття програли двобій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912122
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2021
Вже Вербна неділя
Сьогодні прийшла,
Тонесеньким гіллям
Б'є усіх верба.
Хай тепло весняне
Всім цей день несе,
У вікно загляне
Сонечко ясне,
І заквітне щастя
Вишнями в саду,
Прожене нещастя,
Горе та біду;
Хай іде лиш радість,
Достаток у дім;
Поважають старість
Молоді у нім;
Хай батьків шанують
І люблять дітей,
Живуть – не горюють,
Приймають гостей;
COVID-у не стане
Й скінчиться війна,
Мир кругом настане
Й заквітне весна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912015
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=XcV4X1mGRKE[/youtube]
Знов думками я лину
У батьківську хатину,
Що в зажурі стоїть
край села.
Не живе в ній родина,
Не луна сміх дитини -
Лише смуток тьмяніє
з вікна.
Опустошилась хата
Цвітом вишень багата
Й цвітом яблунь стареньких
в садку.
Тут жили батько й мати..
Не потрібно шукати..
Лиш портрет на стіні
у кутку.
І заріс споришами
Той причілок з квітками,
Що колись тут так
Гарно цвіли.
Ти садила їх, мамо,
Тут своїми руками
Й ми, як пам'ять,
завжди берегли.
Вже ті квіти мовчазні
Своїм цвітом не манять,
Бо ростуть лиш трава
й будяки.
І тепер на світанні,
Ніби в сірім тумані,
Спомин тихо приходить
в думки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911527
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2021
Холодочком весна повіває,
А в повітрі витає мороз.
Хоча квітень – тепла ще немає,
Не цвіте, навіть, ще абрикос.
Не співають шпаки на горісі,
Десь принишкли й тихенько мовчать,
І маленькі горобчики в стрісі
Заховались в кубельце, і сплять.
А он там, на осиці, лелека
Заховав дзьоб предо́вгий в крило́.
Він летів, поспішав іздале́ку,
Сподівався, що тут вже тепло.
На крає́чку в своє́му гніздечку,
На одній тут стоїть він нозі.
Та чекає: весна ж недалечко –
Загубилась десь в чорній ріллі.
Висне зверху насуплене небо,
Хмари темні поважно пливуть.
Навесні нам тепла дуже треба -
Днів весняних назад не вернуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911419
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2021
В день народження дякую Богу
За відведений долею шлях,
Що живу я і маю ще змогу
Бачить житнє колосся в полях;
Бачить сонце й світанки ранкові,
Чути співи весняні шпаків;
Сподіваюсь, що цвіт я бузковий
Ще побачу, й в садах солов’їв.
Вдячна Богу, що маю родину,
Гарних внуків і добрих дітей,
І за те, що живу в Україні,
Де багато так щирих людей,
Що спішать у найважчу хвилину
Безкорисно на поміч прийти,
Добрим слово підтримать й щоднини
Ношу горя з тобою нести.
Вдячна Богу за мову вкраїнську,
Яку чула іще з пелюшок,
Що ось тут, в ріднім краї поліськім,
Я робила в житті перший крок.
Вдячна Богу, що маю я змогу
Говорити, співати, творить.
Хоч тернисту і мала дорогу,
Слід по собі я зможу лишить
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911000
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=8XgT-Qc9Bws[/youtube]
Небо насупилось сірими хмарами,
Плаче дрібненьким дощем.
Я розлучаюся з своєю парою
В серденьку туга і щем.
Приспів:
Знову пройдуся по стежці до річечки
Часто ходили сюди.
І замилуюся хвилями трішечки,
Що на поверхні води.
Гілля своє опустила на кладочку
Наша з тобою верба.
Вітер їй тихо розказує казочку,
Лише хлюпоче вода.
Приспів:
Знову пройдуся по стежці до річечки
Часто ходили сюди.
І замилуюся хвилями трішечки,
Що на поверхні води.
Більш не прийдемо із милим до річеньки,
Хай не чекає верба.
Котяться сльози дрібненькі по личеньку
Хай ця минає журба.
Приспів:
Знову пройдуся по стежці до річечки
Часто ходили сюди.
І замилуюся хвилями трішечки,
Що на поверхні води.
Кажуть, що рани всі час заліковує,
Гоїть на серці рубці.
І соловейко співає, витьохкує,
Десь на верхівці, вгорі.
Приспів:
Знову пройдуся по стежці до річечки
Часто ходили сюди.
І замилуюся хвилями трішечки,
Що на поверхні води.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910854
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2021
Базилівському Олегу Анатолійовичу до дня народження:
Сьогодні в день весняний зрання
Олегу шлем свої вітання,
Бо День народження святкує.
Його літа саме квітують.
Щороку в день оцей весною,
Коли прощаємось з зимою,
Як співи чуємо шпаків,
А з неба клич від журавлів,
Його Літа лиш роблять крок,
А це – і досвід, і урок,
І нова сходинка в житті,
Та впевненість у майбутті.
Тож хай Літа ідуть поволі,
Щоб посміхалась йому Доля
І несла щастя на поріг,
Багато радості, успіх;
В житті щоб все йому вдавалось,
А що задумав, то збувалось;
Його всі мрії й починання,
Можливості та всі бажання
Щоб співпадали кожен раз,
Та здійснювались увесь час.
Тож хай літа його простують
Шляхом весняним і квітують,
Ідуть упевнено і сміло,
Здоров’ям повнять його тіло;
Щоб на шляху не спотикався,
А був щасливим й посміхався.
Щоб мав він довгий-довгий вік,
То побажаєм МНОГА ЛІТ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910849
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2021
Так, не їхні сини на війні,
Та й самі не підуть воювати,
Не сидітимуть у бліндажі,
Ворог в груди не буде стріляти.
І не будуть в морози, і дощ
Під ногами багнюку місити,
А у зливу не змокнуть як хлющ,
Сонце шкіру не буде палити.
Так, не їхні сини на війні,
І не стануть вони перейматись
Тим, що мати чиясь навесні
Свого сина не зможе діждатись.
За кордоном їх діти давно
Можуть вчитися і проживати.
Хай воюють, кому не дано
Мати владу й закони приймати.
Лише в свято вдягають нові,
Дуже модні тепер вишиванки.
На трибунах волають вони:
Україна для нас - рідна мати.
Так, не будуть вони на війні,
Бо на свій їм народ наплювати.
І не визнають зовсім вини,
Що державу вже стали втрачати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909532
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2021
Режим зараз тиші. Бліндаж на узвишші,
А в ньому сидить український солдат.
Розведення було, війна не минула -
Стискає боєць у руках автомат.
А снайпер чатує, сепари лютують,
І обстріл прицільний щоночі ведуть.
А наші керманичі, мовби не чують,
І дозвіл на відсіч бійцям не дають.
Не можна стріляти, вогонь відкривати,
Щоб знищить сепарське кубло ворогів.
В ці дні «перемир’я» і ніби затишшя
Сховали в нас зброю під сотню замків.
Армієць - без права. Розтоптана Слава,
Спаплюжена Гідність і слово – Боєць.
Себе боронити не має він права..
Ну хто це придумав?! Це просто -«капець».
Й везуть в домовині додому родині
І батька, і сина – солдата-бійця.
І з кожним днем більше, й стає тільки гірше -
Не видно свавіллю такому кінця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909482
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2021
Турботливо Янгол підставив їй крила,
І дмухав життям в її тіло щораз.
Вона ж задихалась й очима молила
Ковточок повітря, вмирати не час.
Здається,так мало на світі прожи́ла,
Хоча вже у коси вплелась сивина.
Не встигла.. Багато в житті, не зробила..
Невже це насправді вмирає вона?
А там, в ріднім домі у неї родина:
У розпачі діти, сумний чоловік.
Хоч виросли діти, та в доньки ж дитина,
Всього один рік, як з’явилась на світ.
Тож всім необхідна її допомога,
Та й батько старий - безпорадний тепер.
Невже закінчилась життєва дорога?
Ще й зранку сусід по палаті помер..
Провалля.Знов темінь. Відкрилися очі.
Вдихнула повітря.. О, Боже, жива..
Сплелись воєдино і дні, й темні ночі..
Одна лиш надія на Божі дива..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909480
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2021
Вціліла САУ й ми стріляєм..
(Йдуть під Дебальцевом бої)
Усі розбиті, більш немає..
Й ми за Артемівськом - одні.
Поніс дивизіон наш втрати,
Став меншим особовий склад,
Та ворог не повинен знати,
Що більш не маємо гармат.
Рішучість править й динамічність,
І злагодженість наших дій,
Примінемо свою тактичність,
Бо ми ще в змозі вести бій.
Беремо ціль і знову постріл -
Летить у ворога снаряд.
З своїх позицій ведем обстріл..
Хай знає наших окупант.
-Тримайсь, браток! –лунає гучно.
- Давай піднось...давай мерщій..
І знов снаряд поцілив влучно..
Можливо, це - останній бій.
Навіяно спогадами Андраника Гаспаряна,
26 артбригада, збірка "Вогнем та залізом"2019р.,
автори: Олег Калашников, Михайло Жирохов
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909323
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2021
Ранок. Багрянцем все небо палає,
Кольором вишні покрилася даль.
Сонце, якого увесь світ чекає,
Тягне на очі з туману вуаль.
Ніжитись хоче, іще не проснулось,
В мріях зі снами своїми гуля.
Там йому мило, тому й не вернулось..
Людям ще світить ранкова зоря.
Місяць тихенько пішов вже спочити,
Бо беззупинно всю ніч працював,
Зорі розвішував, щоби світити
З неба могли ті на поле та став.
Ніч вже минула, а день наступає,
Тихо й несміло долає поріг,
Бо там дрімота уже спочиває,
Що в дім небесний пішла на нічліг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908951
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2021
Є все-таки, якась чарівність
В сріблясто-сніжній білизні,
Магічна й ніжна неповторність
В сніжинці кожній, що мені
Зима дарує на прощання,
Густим встеляє полотном.
Дорога сніжна ще ізрання
Вдаль простягнулась за вікном.
Такі великі та лапаті
Сніжинки падають згори –
Зробився білим дах на хаті,
Вдяглися в шубоньки сади.
Спішу приймати я дарунки -
Цей білий і лапатий сніг
І хочу взяти його в руки,
А він летить до моїх ніг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908949
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2021
Вже перший пролісок з-під снігу пнеться вгору
І тепле сонечко тихенько пригріва,
Ласкавим променем зове і манить з двору,
Десь на лужок, де просинається трава.
Скоріше б в лузі цім побачити кульбабку –
Маленьку квіточку, провісника весни,
Де мала бджілонька, проснувшись спозаранку,
Збиратиме нектар з тендітної краси.
Отак, візьмеш маленьку квіточку у руки,
Вдихнеш її медово-ніжний аромат,
Зимова крига в серці розіб’ється на друзки
І зацвіте у нім вишнево-пишний сад.
А поки-що, тут жебонить малий струмочок,
Поміж посохлих трав шукає собі хід,
Щоби пронести талі води у ставочок,
Які тут залишає потьмянілий сніг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908743
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2021
Не перший рік війна у нас триває
І ми не бачимо її кінця.
А чи побачимо? - лиш Бог те знає,
В Раю стрічає кожного бійця.
На цій війні щодень в нас гинуть люди,
Бійці відважні і захисники.
Всіх обіцяєм: пам’ятати будем,
П'ятнадцять з них - жінки-захисники.
Жінки-бійці: дівчата і матусі,
Які не мали буть на цій війні.
Вони пообіцяли, що вернуться,
І до повернення вже рахували дні.
Та в рідний дім вже не зайдуть ніколи,
Підступна смерть свою зіграла роль.
Як струмом пронизало всіх навколо:
Знов вбили жінку! Теж - солдат- Герой.
Не будуть їй вже квіти дарувати:
Барвисті, екзотичні й польові.
Вже серденько не зможе покохати,
Та з милим погуляти до зорі.
Не зможуть в неї діти народиться,
А тих, які вже є – не пригорнуть,
Судилось їм сирітками журиться,
Бо матінку вже їхню не вернуть.
Не бачитиме жінка як зростають,
Як в школу діти йдуть у перший клас,
Як слізно в небо дивляться й благають:
Побачити б мамусю ще хоч раз.
Їх мами стали – Ангели Небесні,
Всі залишили справи на землі.
Додому повертаються воскреслі
До рідних, ще живі, у їхнім сні.
1. Олена Куліш : 46 років, (10.08.2014р.)залишилась донька;
2. Анастасія Горбачова 32 роки (06.08.2015р.) ;
3. Катерина Носкова (16.082015р.) залишився син;
4. Алла Вовк 47років (18.112015р.) залишились: донька, внук;
5. Наталія Хоружа 45років (02.02.2017р.) залишилась донька;
6. Аліна Сургучова 22роки (13.04.2017р);
7. Надія Морозова 23роки (26.06. 2017р.);
8. Сабіна Галицька 23роки ( 21.02.2018р.);
9. Олеся Бакланова 19 років (10.10.2018р.);
10. Яна Червона 40 років (02.04.2019р.);
11. Ірина Шевченко 48років (01.07.2019р.);
12. Анастасія Вітовська 21рік ( 27.09.2019р.) залишився син;
13. Ярослава Никоненко 36 років (15.10.2019р.)залишилась донька ;
14. Клавдія Ситник (Король) 34 роки (01.02.2020р), залишилась донька.
15. Ганна Валеріївна Анісімова. 24 роки (20.11.18р.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908742
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2021
Губецькому Андрію Сергійовичу до Дня народження:
Ось тут, у Любарському краї,
Де зріють з колосом поля,
У цім барвистому розмаї
Стоїть - Кириївка твоя.
Село, в якому народився
І помаленьку підростав,
Ходив у школу, гарно вчився,
І друзів добрих, щирих мав.
Тут кожна стежечка знайома,
А під городом жде верба,
Куди ти часто йшов із дому,
Щоб прогулятись край ставка.
А вище трішки, на горбочку,
Хатина батьківська стоїть,
І на розвилці, в цім куточку,
Бузок із вітром гомонить.
Ось саме тут – твоє коріння,
Твоїх дітей тут – родовід.
В ці землі сіялось насіння
Й тут брались сили на політ.
При злеті крила розпростались
І рушником стелився шлях..
Батьки в домівці лиш зостались,
Як спіле жито у полях.
Закінчив школу, вчися в вузі,
І знову вчитися пішов,
А в дівчині - прекрасній Юлі,
Дружину вірну ти знайшов.
Вже син маленький підростає -
Найбільша радість він у вас,
Та й знов лелека завітала,
Принесла донечку в цей раз.
Тобі сьогодні уже – тридцять,
А це ще так замало літ.
В них життєдайність струмениться
Й життя лиш набирає хід.
Бажаєм радості і щастя,
Та миру й злагоди в сім’ю,
Нехай проблеми і напасті
Обходять стежечку твою.
Нехай в сім’ї буде кохання,
Повага, вірність і любов,
Думок і дій лише єднання,
Та й успіх щоби в дім ішов.
Нехай збуваються бажання,
І мрії, й задуми усі,
Хай легко йде твоє навчання
І буде лад в твоїй сім’ї.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908244
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2021
Коли щось маєш, то сприймаєш
Ти як належне в цім житті,
Живеш собі й не помічаєш,
Що не все вічне на землі.
Живеш собі і не цінуєш
Ту кожну мить свого життя,
Даремно звичний час марнуєш
Й хвилини радості буття.
Сьогодні ліньки й відкладаєш
На завтра справи, й так бува,
Що завтра, навіть забуваєш,
Всі недомовлені слова.
А завтра може й не настати,
Бо не все вічне на землі.
Дано від Бога нам втрачати
Ті миті звичні і прості.
Коли втрачаєш – розумієш,
Що вже назад не повернеш,
Що теплим словом не зігрієш,
Й в минуле стежку не знайдеш.
Цінуй сьогодні все, що маєш
І днем сьогоднішнім живи,
Та дякуй Богу, що ще можеш
Сказати ти комусь «прости».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907937
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2021
Ну що ж, подруженько, вітаю
Із Днем народження тебе.
Від серця щирого бажаю:
Нехай погане все мине.
Нехай минають всі напасті
І стороною десь ідуть,
І відтепер лиш радість, й щастя
У дім щодень тобі несуть.
Нехай весна тобі дарує
Бузковий ніжний аромат,
А за вікном буйно квітує,
Твій яблуневий пишний сад;
А в квітнику нехай квітують
Тобою саджені квітки,
Та душу й серденько лікують,
Й милують око, залюбки.
Нехай збуваються бажання
І мрії всі, і йде успіх;
Щоб сонечко всміхалось зрання
І зігрівало вас усіх.
Бажаю від людей поваги
І шанування від дітей,
Турбот від внуків і уваги,
І радісних від них вістей.
І міцного тобі здоров’я,
Адже це зараз – головне.
І доля щедро хай в подвір’я
Ще Многа Літ тобі несе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907732
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2021
Встань, Тарасе, подивись
На Вкраїну нині:
Чи багато помінялось
В козацькій родині?
А чи вільно і щасливо
Живуть у ній люди,
Чи радіють, й лине пісня
Солов’їна всюди?
Подивися, чи впізнаєш
Ти Дніпро і кручі,
А чи гірко заридаєш,
Що ми - невезучі?
Бач, немає і донині
Ладу в Україні.
Прості люди в тім невинні,
Що ми не єдині.
І що в кожного ще досі:
«Його скраю хата»,
А при владі, "у корита",
"Жидівня" проклята.
Обдирають рідну неньку,
Як тоненьку липку
І кінця оцим грабункам
Ще досі не видно.
Нині знову в нас триває
Війна з москалями.
Землю кров’ю поливаєм
Й гіркими сльозами -
За синами матері
Виплакали очі.
"Ще не вмерла Україна" -
Слова ці - пророчі...
Ще не вмерла Україна
І не вмре ніколи.
Вірим - буде ще єдина
І здобуде Волю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907405
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2021
Сьогодні в Владислава й Марти
Одне з найкращих в житті свято,
Бо радо стали під вінець
Для поєднання двох сердець
В одне весільним рушником
І ми зібрались за столом
Та будем радо їх вітати,
Й всього найкращого бажати.
Хай щастя в дім іде без міри,
Кохання вірного, довіри,
Підтримки, злагоди і миру.
Щоб на шляху в життєвім вирі,
Ви тільки за руки держались,
Й питання разом всі рішались.
Багато сонячних вам днів,
М’яких і теплих вечорів,
Бадьорих, радісних світанків.
В обіймах спати аж до ранку.
Несіть кохання крізь життя.
Хай не згасають почуття,
Й вогонь запалений в серцях,
Хай ясно світить на ваш шлях.
Пишалась вами щоб родина.
Хай успіх в дім і щастя лине,
Та що бажаєте, щоб мали,
Й весілля золоте гуляли.
Від мамм молодого:
Зібралась разом вся родина,
А в мене радісна новина
Й значна в житті моїм подія –
Була це давня моя мрія.
Сьогодні женю свого сина
І відтепер маю дитину:
Послав Бог Марту, мені – дочку
І гарну жінку для синочка.
Адже сьогодні сам Ісус
Благословив ваший союз.
Тож хочу я вас привітати,
А разом з цим іще сказати:
Живіте завжди в мирі, дружбі,
А Владислава плечі дужі
Були підтримкою для Марти,
Щоб знав коли їх підставляти.
Щоб жарив муж картоплю з салом,
А жінка щоб сорочки прала,
Й шли одне одному в підмогу,
Й по черзі мили щоб підлогу,
А віник можна і не брати..
Щоб не виность сміття з хати,
Несіть в сміттєвий лиш бачок,
То не почуєте пліток.
Любилися, як голубки,
Та пронесли щоб крізь роки
Кохання щире і взаємне,
Єдине у житті та вірне.
Щоб мали гроші і машину,
Добром обставлену квартиру,
Щоб линув в ній дитячий сміх,
Найкращих діток вам з усіх.
Щоб мали справу, бізнес, діло,
А Марта в нас юрист умілий,
Й медтехніку знав Владислав,
Щоб свою справу Бог послав.
Щоб радість вам несла робота,
А клопоти усі й турботи
Були: де за кордоном відпочить,
І там за долари , чи євро жить.
Щороку щоб відпочивали
Та і про нас не забували,
Щоб часто їздили до нас
І діток везли кожен раз.
Щоб все житя було – солодке,
А лиш сьогодні - гірко! ГІРКО!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906815
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2021
Мамі Ірині до Дня народження:
Сьогодні в мами Іри свято
І всі спішать її вітати:
Синок її – малий Максимка
І гарна доця - Вероніка,
І тато їхній ще –Андруша,
І разом - бабушка Валюша.
Нехай цей день її святковий
Буде чарівним і казковим.
Для мами нашої – Ірини,
Хай шлють вітання всі з родини;
Нехай у дім приходять гості,
Лунає сміх і радість , й тости,
І щоби мама: добра й мила
Була в житті завжди щаслива;
Була щаслива і здорова,
Ясна як зірка світанкова,
Вродлива, наче цвіт калини,
Й лице румуне, як малина.
Нехай життя пливе рікою
З джерельно-чистою водою,
Неначе в річці, як в воді,
Купалась все життя в добрі.
Нехай збуваються бажання,
Нехай до вечора аж зрання
Не сходить посмішка із вуст,
А щастя набирає ріст;
Небесний Янгол від порогу
Хай поряд ходить у дорогу;
Щоб був життєвий довгий вік,
Усі бажаєм - МНОГА ЛІТ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906812
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2021
У переддень весняного приходу
З останніх сил старається зима
Засипать снігом і змінить погоду,
Адже й вона спізнилася сама.
Тепер весна нехай ще зачекає,
Адже зима не скрізь все віддала:
Десь-інде снігу досі ще немає,
А десь мороз ще й не торкався скла.
Тому-то, пнеться з сил усіх небога
І снігом сипле, землю застеля -
Вже стала біла за вікном дорога
Та покривалом встелені поля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906485
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=Ec0s-BEstZY[/youtube]
Дивлюся відео, синочку,
В якому ти іще живий.
Його прогляну не разочок –
Тут кожен рух твій дорогий..
Ідеш до мами по стежині,
Яка вела тебе сюди
І квіти ти несеш їй нині.
Адже носив ти їх завжди.
Ти прибігав іще маленьким
Свою біду розповісти,
Лилися сльози тут дрібненькі
З очей дитини-сироти.
Тулився тихо до могили ,
Блудив тихенько в бур’янах
І чув те слово мами: «сину..»,
Та розмовляв із нею в снах.
В них мама ніжно пригортала
І гладила біленький чуб.
Так любо у той час ставало -
У сні лише щасливим був.
А просинався – гули бджоли
І метушились у квітках.
Ти розумів: нема.. ніколи…
Що мама прийде тільки в снах.
І ось – дорослий.. І в цю пору
Тобі ще тільки жить і жить,
Проте війна почнеться скоро
Й підеш Вітчизну боронить.
Не відаєш, що твоя доля
Складає свій підступний план,
Що точить косу вже поволі
Кістлява, щоб косити лан.
Щоби почати жнивне дійство:
Косити молоденький цвіт
Героїв, щоб зібрати військо
Й поповнить ним небесний світ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906484
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2021
Анастасія – ім’я горде,
Якась магічна в ньому є краса,
Якась чарівність загадкова,
Дзеркально-чиста, як роса.
Анастасія, наша Настя,
Ми всі у День народження тобі
Бажаємо: хай все удасться,
Що ти задумала в житті собі.
Нехай щаслива буде доля,
Й бажання хай збуваються усі,
Цвіти як маки в житнім полі,
І як волошки поміж колосків.
Хай поряд посмішки і радість
Ідуть з тобою по життю,
Хай стороною ходить заздрість
Та стежку обмина твою.
Весну в серденько і кохання,
Й завжди душа красою щоб цвіла;
Як в лебединім порівнянні -
Жила у парі й мала два крила.
Хай друзі вірні і надійні
Щодня із радістю заходять в дім,
А дні щасливі і спокійні
Наза́вжди хай поселяться у нім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906154
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2021
Ну,що ж, Сергію, я вітаю
Із Днем народження Тебе.
Всього найкращого бажаю:
Хай щастя тихе і просте
Щодня іде у Твою хату,
Душа хотіла щоб співати,
А серце хтіло щоб кохати
І вірно й щиро ще любити,
І з жінкою у мирі жити.
Тож злагоди бажаю в хату,
Підтримки щирої багато,
А ще взаємодопомоги;
Щоб поспішали із дороги
До вас і діти, і онуки;
Щоб колихали ваші руки
Малих в колисочці внучат,
Яких на крилах лелечат
Приносилося б в дім багато
Й дитячий сміх хай лине в хату;
А ще хай в хату йде успіх,
Й достаток впаде на усіх,
І мирне небо, й світле сонце
Щодня хай світить у віконце.
Здоров’я ллється й на Твій вік
Хай Бог пошле ще МНОГА ЛІТ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906153
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2021
Так плаче зимонька-зима,
З бурульок краплями стікає,
Адже часу в неї нема –
Весна в дорозі поспішає.
І білий сніг вже потьмянів,
На сонці іній не іскриться,
В снігу струмок зажебонів
І потекла з нього водиця.
Проталин сніжних у землі,
То тут, то там чорніють плями,
Ще трішки й полетять ключі
Утомлених птахів над нами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905923
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2021
Як кулею перший убитий
Упав наш Сергій Нігоян,
Щитом став себе захистити
Згуртований гордий Майдан.
Бруківка, і палиці, й шини,
І киптява в кожнім вікні.
Крізь неї не видно й людини.
В диму все, в пекельнім вогні.
І падали люди убиті,
Неначе, на справжній війні.
Бруківка, що кров'ю залита,
Ввижається й досі мені.
Сім років пройшло вже відтоді,
А злочин ніхто не розкрив.
Та правди діждатись, в народу
Ще хватить терпіння і сил.
Бо Гідність і Воля, й Свобода
Живе у серцях громадян,
Взірцем є для всього народу
Нескорений, гордий Майдан.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905274
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2021
День вшанування учасників бойових дій на територіях інших країн
і виведення радянських військ з Афганістану.
Червоні гвоздики із "чорним тюльпаном"
Привозили часто додому в Союз.
Про це пам'ятають в далекім Афгані
В містах: Кандагарі, Шинданді, Кундуз.
Так часто там гинули, кров'ю стікали,
Смерть бачив просякнутий нею пісок.
Колони у засідку часто втрапляли –
Лишалося місиво з брухту й кісток.
Збирали останки у "чорні тюльпани",
Везли́ хоронить посивілим батькам.
Постійно звіріли в Афгані душмани -
Пройти довелось крізь це пекло синам.
Удома річки́ наповнялись сльозою
І нею вмивавсь сивочолий курган,
Та досі ще сниться солдату зимою,
Побратим, що загинув в боях за Афган.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904908
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2021
Шлем, сестричко, привітання
Ми тобі сьогодні зрання
І всі щиро, без злослов’я,
Побажаємо здоров’я;
Миру й злагоди в родині,
Щоби в чистім небі синім
Кожен день світило сонце,
Гріло променем в віконце;
Щоби доля посміхалась
І тобі усе вдавалось,
Щоб збувались всі бажання,
І йшов успіх в починання.
Нехай доля пеленою
Сипле щастя над тобою
Й по життєвій Ти дорозі
Завжди була в ласці Божій,
Й поряд йшов Ангел Небесний,
А життєвий шлях – прекрасним;
Ще кохання неземного,
І жіночого простого
Щастя зичимо навік,
Шанував щоб чоловік,
Поважав, й благотворив
І щоб вірно вік любив;
Внуки й діти шанували
І Тебе щоб поважали,
Дослухались Твого слова
І щоб всі були здорові,
Й Ти впродовж життєвих літ,
Не втрачала пишний цвіт,
Тож бажаєм – Многа літ!
Вітаємо Василика
Андріяшівська родина
Шле вітання для дитини,
Для хлопчини – Василя,
Адже ми - одна сім’я,
А вірніше, ми – родина,
Тече в жилах кров єдина.
Звісно ж, імя твоє –Вася,
Ти не міг інакше зватись:
Ми ж - «Василькове копито»,
Тож всі щиро і відкрито
З Днем народження вітаєм.
Від душі тобі бажаєм,
Щоб збувались всі бажання,
Щоб успішно йшло навчання,
Щоб ріс дужим і проворним,
По-козацькому моторним;
Друзів вірних і надійних,
І миттєвостей чарівних,
Щастя, радості і сміху,
Щоб багато було втіхи.
Посміхайся ти щораз,
Й приїжджай в гості до нас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904604
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2021
Малу Ларису в літ чотири
Навчила матінка читать,
А в шість - мережками простими,
Дівча любило вишивать.
Росла у батьківському домі,
Гуляла часто у дворі,
А там росли квітки відомі,
Тяглись до сонця, що вгорі.
Із ними Леся розмовляла,
Немовби люди то живі:
Сміялась з ними і ридала,
Про них складала ще й вірші.
Також, писала про дівчину,
І про Волинський рідний край,
Про любу серцю, Україну,
Про свій земний прекрасний рай.
А ще - про стогін і ридання
Простих знедолених людей,
Про біди їх і сподівання
На долю кращу для дітей.
Хоч сильний біль, її страждання
Щораз давалися взнаки,
Ані словечка нарікання -
Отак ішли вперед роки.
Поезія - її багатство,
Й любов’ю сповнена душа,
Що виливалась, без лукавства,
По краплі з кожного вірша.
Ця мудра, сильна духом жінка,
Хоч тамувала біль в собі,
Землячка – Леся Українка,
Нам є взірець у цім житті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904252
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2021
Несеться віхола селом
Та розгулялись заметілі,
Скрізь кучугури намело,
В снігу дерева - білі, білі.
Усе покрив собою сніг:
Траву, садочки і будівлі,
Весь світ, немовби, спать приліг,
Лише дороги - білі, білі.
Під снігом схований ставок,
Верба скрутилася у гіллі,
Зостався від куща горбок,
А зверху – біло, біло, біло.
В снігу вже стежка від воріт,
Бо розгулялись заметілі,
Немов, дрімає цілий світ,
Лежать сніги лиш, білі, білі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904048
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=SoT1pSX1Fbc[/youtube]
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=uA8l8-gsA6w[/youtube]
Вже вечір заходить, тихенько
Спустилася ніч на село.
Поїхав мій милий далеко
І смуток зайшов крізь вікно.
Сховалися зорі за хмари
І місяць спочити приліг.
А вечір холодним туманом
Легенько ляга на поріг.
Де ходиш, я того не знаю
І з ким ти проводиш свій час.
А серце щемить і ридає,
На тебе чекає щораз.
Чи досі мене ти кохаєш?
У парі зі мною ти був.
Чи з іншою ранок стрічаєш,
Можливо, мене вже забув?
Ви, зіроньки, вийдіть з-за хмари,
Ти, місяцю, з неба світи.
Нехай розійдуться тумани,
Для милого шлях покажи.
*************************************************
Вже вечір заходить, тихенько
Спустилася ніч на село.
Поїхав мій милий далеко
І смуток зайшов крізь вікно.
Де ходиш, я того не знаю
І з ким ти проводиш свій час.
А серце щемить і ридає,
На тебе чекає щораз.
Приспів:
Сховалися зорі за хмари
І місяць спочити приліг.
А вечір холодним туманом
Легенько ляга на поріг.
Чи досі мене ти кохаєш?
У парі зі мною ти був.
Чи з іншою ранок стрічаєш,
Можливо, мене вже забув?
Ви, зіроньки, вийдіть з-за хмари,
Ти, місяцю, з неба світи.
Нехай розійдуться тумани,
Для милого шлях покажи.
Приспів:
Сховалися зорі за хмари
І місяць спочити приліг.
А вечір холодним туманом
Легенько ляга на поріг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903572
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2021
Так! Рідною в своєму краї
Люд український розмовляє.
Вона знайома нам з дитинства:
Ковток повітря свіжий, чистий,
Ковток холодної водиці,
Що є у батьківській криниці;
Це - промінь світла у віконці,
Що посилає з неба сонце;
Це - нездоланність, гідність, воля,
І піт засіяного поля;
Це - дзенькіт в лузі косарів
Та важка праця шахтарів,
Гучний відгомін із дзвіниці,
Що в кожнім серці відізветься;
Це - мова прадідів й батьків,
Звучить впродовж усіх віків.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903391
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2021
Вже січень у новому році
Упевнено йде до кінця
І скоро тебе крізь віконце
Торкнеться промінням весна.
Цей день особливий сьогодні,
Бо двадцять чотири вже літ,
Вітри як гуляли морозні,
Тоді ти з’явився на світ.
Пройшов дитсадочок і школу,
Закінчуєш вже інститут –
Це час, коли йдеш ти із дому
І сотні стежинок навкруг.
Це час, коли ллються розмаєм
Невпинно літа молоді,
Попереду стежка чекає,
Що долею дана тобі.
Бажаю упевнено й сміло
Ступити за отчий поріг,
Щоб щастям життя струменіло
І шлях твій рівненько проліг.
Щоб в серце кохання вселилось ,
Співала від щастя душа,
Життя щоб пливло, веселилось
Й ти Долю свою відшукав.
Щоб в злагоді й мирі ви жили,
Ростили своїх діточок,
Синочків щоби народили,
І дочок, я цвіт квіточок.
Щоб успіх йшов поряд з тобою,
Збувались бажання усі,
Щоб тішились рідні тобою
Й господарем був у сім’ї.
Порядним щоб був чоловіком,
І сіяв добро по житті.
Бажаємо довгого віку,
Й щоб все удавалось тобі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902932
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2021
Людину в собі поважати
І гідність своїх громадян
Навчились тоді цінувати,
Як вийшли усі на Майдан.
Як падали беркутом вбиті,
В січневу ніч перші сини,
А потім вже кров’ю залиті
Тіла все несли і несли.
Як Крим захопили зненацька
Московські посланці кремля.
І кров полилася козацька,
Й вогнем запалала земля.
Як стали до бою на сході,
Де били сепари вогнем,
Влучали із градів і досі
Стріляють гарячим свинцем.
Солдати готові до бою,
І в полі, і на блокпосту.
За наші родини стіною
Герої стоять на посту.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902916
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2021
У День Тетяни привітаю
Всіх Тань, Тетянок і Танюш.
Хай Ангел вас оберігає
І щастя вам несе чимдуж.
Нехай нашіптує вам ніжно
Поради мудрі по життю,
Щоб кожен день усі успішно
Ви йшли шляхом із радістю.
Кохання, спокою, надії,
Благополуччя і добра,
Нехай збуваються всі мрії
Й весна у серці розквіта.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902436
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2021
Сьогодні свій день народження святкує Ганна Верес ( Демиденко).
Бажаю щастя, благополуччя і міцного здоров’я, оригінальності і неповторності, невичерпного джерела натхнення і наснаги в житті, величезних творчих успіхів.
Майстриня слова, поетеса,
Одна з найкращих авторів.
Злітають рими до Парнасу
Крізь призму бур та всіх вітрів.
І Муза завжди з нею поряд,
Стрілою влучно б’є навкруг,
Один-єдиний міткий погляд
І зразу ж скаже: ворог – друг.
Прекрасна жінка, берегиня
І України - патріот.
Любов до краю є надбання,
Добра душевного й щедрот.
Тож в день народження бажаю
Наснаги, впевненості, сил,
Слова й пісні нехай злітають,
Високо йдуть за небосхил.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902431
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2021
З тих пір, як Київську ще Русь
Усі кремсали,
З часів монгольської орди,
З її навали,
Страждала, плакала земля -
Людей вбивали,
Чіпляли бранцям кайдани́,
У рабство брали.
Зі сходу інший ворог йшов -
Від московітів:
І грабував, і прибирав
Усе нажите.
Із заходу – литовець, лях,
Що кров’ю впився.
Збирав він данину́ з краян -
Аж потом вмився.
Стогнала матінка-земля,
Втрачала сили,
Спливала кров’ю козаків,
Що боронились.
А час невпинно так летів -
Роки, століття,
Одних міняли ворогів
На інше смІ́ття.
І знову гинули в боях
За Землю й Волю,
Слова ці завжди на вустах
Й важливі знову.
Скільки загинуло людей
У громадянську,
Згноїли скільки в Соловках
В часи радянські?
Вбивали воїнів УПА
В роки воєнні,
Родини нищили дотла –
Ні в чім невинні.
Наперекір всім ворогам
Відбулась - Злука.
Край об’єднатися зумів:
Рука у руку.
Тепер живемо разом всі
В сім'ї єдиній,
На прадівській святій Землі..
Це - Україна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902184
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2021
Все починається з любові.
Буяє надворі весна
І все навкруг стає враз нове,
Й кохання в серці ожива.
Все починається з любові
Від материнских ніжних рук,
Вона тече із кодом в крові
Від дотику дитячих губ.
Все починається з любові:
Краса душевна й теплота,
Коли дитині тепле слово
В хатині мама промовля.
Все починається з любові:
І щирість серця, й доброта,
Взаємність ляже нам в основу
Будови свого майбуття.
Все починається з любові
До краю рідного й землі,
Саме вона нас зве на подвиг,
На вчинки праведні, святі.
Все починається з любові –
Й трава без неї не росте,
Любов звучить у Божім слові,
І до людей з небес іде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902101
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2021
Сьогодні, матінко, наснилась
Такою, як завжди була.
Тоненька стежка в полі вилась,
А я з тобою поряд йшла.
Ми поспішали так з тобою
І жайвір зверху нам співав,
Щось розмовляли між собою,
А день новий обох вітав.
Крізь сон у серденьку проснулись
Забуті мною почуття,
Адже роки давно минули,
Коли пішла ти із життя.
А тут ми разом, зовсім поряд,
Лиш тільки руку простягни,
Нема ні смутку ще, ні горя
І сонце світить нам згори.
Ой як же серце защеміло,
Затріпотіло у душі
І я проснулась, стрепенулась -
Сиджу сама я у тишІ.
Мене бентежать ті тривоги
З якими ти прийшла у сни.
Пройшла митарства й всі пороги,
Щоб звістку в сон мій пронести́.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901895
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2021
Вітання братам Крикотнюкам
до 60-річного ювілею:
На третій день від Водохреща,
Коли встелявся білий сніг,
Крик немовлят рознізся вперше –
Вони з’явилися на світ.
Двійнята, два сини, синочки,
Їх Юра й Вітя нарекли,
До них в сім’ї вже були дочки,
Тепер з’явилися вони.
Як стішилася мама Рая
Та батько Станіслав радів,
Й маленька Міля, й старша Галя,
Коли побачили братів.
І також, бабця їх Ониська,
То мама мамина була,
Вона з Клітенки родом - зблизька
- Це із сусіднього села.
В любові, радості зростали
Двійнята й жвавенькі були,
Характери хоч різні мали,
Проте у злагоді жили.
Волоссям Вітя був світлішим,
Мав білий кучерявий чуб,
А Юра трішечки, темнішим
І тихим, що ніхто й не чув.
Був Вітя трішечки ще вищим
І лідером між них він був,
Тож на дерева, й на горище,
Й куди хотів міг прошмигнуть.
А Юра і собі за братом,
Тихенько нізся з хати вслід,
Аж поки їх почнуть шукати,
Проте додому йти не хтів.
Адже на вулиці ще грались
І в піжмурки, і у квача,
Й на сушці в хованки ховались,
Й де башня, грали у м’яча.
А потім хлопці пішли в школу
І швидко час отак летів,
Проблем у вчителів ніколи
Не було з жодним із братів.
Вони усім допомагали
І вчились в школі як могли;
Комбайном вміли управляти,
Як з татом на жнивах були.
І мамі йшли допомагати,
Як починали рвати хміль,
Бо на обривку йшли всі з хати –
Нікого не знайдеш довкіль.
Отак минали зими, весни,
За роком рік летів їх час.
В’язала доля перевеслом
Події нові кожен раз.
Позаду залишилась школа,
Позаду вечір випускний
Не розлучалися ніколи,
Тож разом в армію пішли.
А потім служба пролетіла
І далі вчитись почали,
Коханням їх серця світились,
Сім’ю створити вже змогли.
Обидва хлопці оженились
В своєму рідному селі,
Жили щасливо, не тужили,
В обох вже й дітоньки малі.
У Віті – жіночка Світлана,
Гарненька, ніжна чепурна,
Синочок Коля, дочка Алла,
Така ж як мама, чарівна.
А в Юри Галя – добра, щира,
І троє діточок малих,
Це – Юля, Діна і Валєра,
Тож він усе зробив для них.
У гості їздили до мами,
Де Тоня, менша ще сестра;
І не вміщались за столами,
Коли збирались на свята.
Та час ішов, літа минали,
Вкривала коси сивина,
Давно немає тата й мами,
А в Юри Галі вже нема.
Літа пронеслися рікою
І вже сьогодні – 60.
Святкують ювілей обоє
І разом їх будуть вітать.
Зберуться їхні діти, внуки,
І їхні сестри, вся рідня.
Якщо зібрать усіх докупи,
То мало місця буде й дня.
Адже родина чималенька
У двох братів – Крикотнюків.
Сьогодні тости й келих дзенькіт
Нестиня будуть з-за столів.
Тож побажаємо здоров’я,
Бо це сьогодні головне.
Тепла, взаємності, довір’я,
Нехай добробут в хату йде.
Щоби підтримка і повага
Була від внуків і дітей,
Й діждали правнуків – розвагу,
Й стрічали у свята гостей.
Дитячий сміх і радість в хату,
Хай щастям повниться душа,
Благополуччя в дім багато,
А з ним йде щирість, й доброта.
Хай стелиться життя розмаєм,
Нехай квітує в повен цвіт,
Обом їм від душі бажаєм
Іще багато - Многа Літ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901893
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2021
Мороз тріскоти́ться, а сонце сміється,
У сніжних кристаликах сріблом блищить.
Син Божий Хрещається, вода очищається,
Бог всім омиватися нею велить.
Йорданська водиця по світу святиться,
Спускається голуб – це чудо з чудес.
Весь світ розтупився – Бог з Сином зустрівся
І голос Господній несеться з небес:
-Ти Сину мій Божий, до Господа вхожий,
І Сином Господнім тебе нарекли.
На землі народився, в воді охрестився,
Щоб з людства забрати всі їхні гріхи.
Нехай же водиця сьогодні святиться,
І нею очистяться всі на землі,
А Слава Ісуса по світу несеться
І славлять його хай у кожній сім’ї.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901799
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2021
Вже ступив на наш поріг
Добрий Ста́рий Новий Рік.
Навстіж двері відкривайте
І його ви зустрічайте.
Сіє, віє, посіває,
Щастя, радості бажає;
В домі злагоди, достатку,
Щоб примножилися статки,
Щоби через всі мости
Напряму йшли до мети,
Щоби поряд йшов успіх,
І везіння нам для всіх.
Ще здоров’я всім міцного
Та кохання неземного,
Щоби в домі цілий вік
Не втихав дитячий сміх.
Щоби в хату крізь віконце
Всім світило тепле сонце.
Спокою в усі родини
Й миру нашій Україні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901262
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2021
до дня донечки:
Я б хотіла тебе вберегти,
Й захистити від всіх негараздів.
Щоб найкраще життям пронести
Ти змогла б й по полицях розкласти.
Щоб зневіра, і розпач, і сум
Не стрічались ніколи з тобою,
Ну а хмари тривог і роздум
Щоб проходили десь стороною.
Щоб не плакали очі твої
Й не боліло ніколи серденько,
Щоби, навіть, у пасмурні дні
Сонце гріло тобі веселеньке.
Якщо, раптом, назустріч біда -
Над тобою б розтавила крила,
Щоб нізащо солона сльоза
На твій шлях із лиця не зронилась.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901261
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2021
Чи це ще осінь, чи весна
До нас прийшла уже надво́рі,
Але зими таки нема,
Лише туман по всім просто́рі.
Із неба - прямо до землі
Густа стіна сумних відтінків
Великі думи і малі
Сховались в сірій цій палітрі.
Скрутився вітер у кущах,
Сидить тихенько й не тривожить
Нікого він. Своїм плащем
Укрився й на листочок схожий.
Й на ті листочки, що в траві
Розкидала похмура осінь,
Нагнала хмари дощові
І подалась в небесну просинь.
Стоять дерева, голі всі,
Туман гілками підпирають.
Вони сумують у імлі,
З тривогою мороз чекають.
Застигло все в чеканні цім
Приходу сильних сніговіїв.
Якось проснемось в дні новім,
А тут – зима - ми не повірим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901064
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2021
Чи знаєш ти, як плаче тиша,
Волає в темінь уночі?
Стіна безмовна все густіша
Та час усівся на плечі.
А зверху давить пеленою
Ця хмара роздумів сумних,
Які по черзі наді мною
Витають, мов жахітні сни.
Тихенько цокає годиник,
Підперли стрілки циферблат,
Спинився час, який невпинно,
Втікав удень кудись від нас.
Знайшов тут місце відпочити,
Й зробив нестерпно-довгу ніч.
А я із ним маю сидіти
Й дивитись в темінь цю без свіч.
І слухати волання тиші,
Та марення сумних думок,
Аж поки сон не приколише
Й сховає роздуми в куток.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901010
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2021
Мельник Аліні Олексіївні
до 15-річчя з дня народження:
П’ятнадцять років – це початок
І перша сходинка в житті.
Й щорічно досвід, як набуток,
Буде вперед тебе вести.
Як тільки станеш на порозі,
Щоб йти в незвідані світи,
З тобою кожен день в дорозі
Охоронець-Ангел буде йти.
Тож йди в життя, рушай сміливо,
Все нові двері відкривай,
Завжди щоб сонечко світило,
Й буяв навкруг квіток розмай.
Щоб твоя врода розцвітала
До неймовірної краси,
Щоб доля щастям дарувала,
Й надала в серце доброти.
Завжди щоб з настроєм чудовим
Ти зустрічала новий день,
Життя було як сад казковим,
Й пташки співали в нім пісень.
Подій яскравих, позитивних
Було багато щоб в житті,
Чекав скрізь успіх неймовірний
І мрії здійснювались всі.
Хороших друзів, щирих, вірних,
Тобі багато на шляху.
Підтримка щоб від них надійна
Стелила стежечку м’яку.
Нехай фортуна посміхнеться,
Щоб до самих вершин дійшла,
Нехай тобі усе вдається
Й щаслива щоб в житті була.
**********************************
Вітаю!
Ну ось прийшло твоїх шістнадцять -
Яскрава, радісна пора,
Де очі радістю іскряться,
А у душі цвіте весна.
Нехай всі заповітні мрії
З великим успіхом в путі,
І всі бажання, та надії
Здійсняться у твоїм житті.
Щоб позитиву добавлялось
Із кожним кроком на шляху,
І що задумала – збувалось,
Вагань не знала і страху,
Та йшла вперед до своїх цілей
Цілеспрямовано щодень,
Всі відкривала двері сміло –
Наснаги, успіху, натхнень.
Бажаю радісних емоцій,
Яскравих, світлих почуттів,
Подій приємних в кожнім кроці,
Щоб щастя блиск в очах горів.
В душі гармонії, кохання,
Прекрасних, світлих почуттів,
Дверей відкритих до пізнання,
І Ангел, щоб завжди беріг.
Багато друзів вірних, щирих,
Щоб було в тебе по життю,
А доля щастям наділила
Життєву стежечку твою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900894
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2021
У кошарі, де ягнята,
Діва мала ночувати.
Там Ісус малий родився,
З плоті Діви воплотився.
Народила вона сина
І поклала в яслах - в сіні.
Зірка в небі засвітилась
Благу Вість всім сповістила.
Здаля Волхви йдуть шукати
Сина Божого вітати.
Янголята скрізь співають
І Ісуса прославляють.
Бо Син Божий народився,
Щоб за нас всіх заступиться.
Ми йому всі поклонімось
Й тихо Богу помолімось.
І Отцеві, й Духу, й Сину –
Хай спасе нам Україну!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900610
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2021
Коляд, Коляд, Коляда,
Дощ надворі – не біда.
Ми йдемо у кожну хату,
Щоб з Різдвом вас привітати.
Нехай будуть на столі
Смачні з маком калачі,
І Кутя, що із пшениці,
А ще з медом паляниці,
Шинка, ковбаса і птиця,
А до м’яса ще гірчиця.
На закуску ще салати..
Почнемо колядувати:
Коляд, Коляд, Колядниця,
Жито вродить хай,пшениця,
І картопля й буряки,
Йде достаток на роки.
В хаті щоб були здорові
Ваші дітки чорноброві,
Чепурненька господиня
Буде гарна, як княгиня.
Добра́ зичим всьому роду.
Тож кладіте повну торбу
І цукерків, і коржів,
Що спеклися у печі,
І бананів, й мандаринів,
Яблук,груш повні корзини.
І давайте, звісно ж, гроші..
Будьте щедрі і хороші.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900561
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2021
Малянівський Василь Іванович
(06.01.1991р. - 31.08.2014р)
Тобі сьогодні було б тридцять
І ми б зібрались,як годиться,
В кафе, чи вдома за столом.
Ти зустрічав би всіх з теплом.
Чекали б твого свята всі,
Адже росли в одній сім’ї.
Прийшли б і сестри, і брати,
Своїх би діток привели.
Лунав би сміх, вітальні тости,
І святкували б твої гості.
Тобі сьогодні було б тридцять –
Як кажуть: жить і веселиться…
Так, міг би жити й працювати,
Довчитись в виші, заробляти,
А літом десь відпочивати.
Закінчив би ремонт у хаті,
Придбав би техніки багато,
Адже ти так хотів машину,
Щоб в гості їздить до родини.
Тобі сьогодні було б тридцять –
Могли б і дітки народиться.
Була б і дівчинка, і хлопчик,
Меткий і спритний, як горобчик,
Для тебе - радість, нам - онуки,
І не ятрили б душу муки...
Тобі не буде більше тридцять,
Назавжди в двадцять три лишився
В степах Донбасу, на війні.
Лиш з журавлями навесні,
Ти повертаєшся додому,
А я вслухаюся в якому,
В якому ти летиш ключі?
Чи голос подаєш мені?
І я ковтаю гіркі сльози,
Чекаю поки вранці роси
Осушать сонця промінці
Й солоні краплі на лиці..
Тобі не буде більше тридцять..
А рана в серці – все ятриться…
https://www.facebook.com/100023529889739/videos/848549962605992
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900402
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2021
(канцона)
Сіро і темно,
холодно й зимно,
лише туман
навкруги.
Якось аж млосно,
сумно і нудно,
в серці аж нотки
туги.
Мабуть, даремно
сприймати так ревно -
Думи поринули
в сни.
Їм там незатишно
Навіть, огидно -
більш не вернуться
туди.
Холодно й зимно,
сонця не видно.
Де ж ви, ті білі
сніги?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900210
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2021
Базилівській Марії Андріївні
з нагоди дня народження:
В перший день Нового року,
Коли Січень перші кроки,
Лиш зробив у перший день
Шлем торбину привітань
Братовій, сестрі – Марусі:
Мамі, тещі і свекрусі,
Добрій, лагідній бабусі.
Сімдесят вже шість сьогодні.
Всі стежки, богоугодні,
Що впродовж життєвих літ
В цей день радо на поріг
Свято слали їй до ніг,
Принесли й поважний вік.
Сивиною вкрило коси,
А в очах застигли сльози.
Вітер висушив їх, втер.
В зморшках руки вже тепер,
Трішки похилився стан..
Телевізор і диван..
І безсоння по ночах..
Смуток криється в очах..
Втрат в житті було багато:
Поховала маму й тата,
Брата Ваню, брата Льоню,
Посивіли тоді скроні,
Як внучат похоронили:
Колю й дівчинку Дарину.
Та мабуть, цього замало,
Доля вперто і зухвало
Горе несла на поріг:
Анатолій – чоловік
Сильно й важко захворів
І скінчив життєвий вік.
Залишилось виглядати,
Щоб постукали до хати
І ступили на поріг
Діти й внуки із доріг,
І принесли в її дім
Радісний, веселий сміх.
Має донечку – Валюшу,
Зятя любого – Ванюшу,
Три сини: Сергій, Олег,
І найменшенький – Андрей.
Дві невістки - це Оксанка,
І молодшенька – Іринка.
Ну і внуків є багато –
Часто бігають до хати,
Щоб провідати бабусю:
Добру й лагідну Марусю.
А бабуся виглядає
І до себе всіх чекає:
І Віталіка, і Сашу,
І маленького ще Васю,
Внучечку чудову Настю,
Вероніку і Максима,
Й біля неї виріс Діма –
Це її сім’я, родина.
Тож сьогодні, в день святковий,
Всі за стіл зібрались знову.
Повні чарки наливаймо
І бабусю привітаймо.
Та без жодного злослов’я
Всі бажаємо здоров’я,
Бо це перше й основне
І в житті є головне.
Ну а потім, звісно, щастя.
Щоб минали всі напасті.
Щоб достаток і успіх,
Та дзвінкий дитячий сміх
Були вхожі в її дім,
Й щоби радість жила в нім.
Побажаєм позитиву:
Щоб життєва її нива
Колосилась лиш добром.
І сьогодні за столом,
Найріднішій на весь світ
Ми бажаєм – МНОГА ЛІТ !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899973
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2021
Рік Щура тихенько зник,
Відійшов у темну ніч.
Металевий Білий Бик
Йде тихесенько навстріч.
Він з характером твердим
І упевнений в собі,
Хоч ще дуже молодий
Та рішучий в боротьбі,
Працьовитий і тому
Наведе у домі лад.
За Щурем хай йде в пітьму
Все, що було невпопад.
Ну а Бик нам неба синь
Й мир у кошику несе,
Злагоди й порозумінь,
Слово щире, та просте;
І надійність, й доброту,
Дружелюбність,чуйність всім,
В помислах лиш теплоту,
І підтримку, і успіх,
Та ще злагоди клубок,
І любові, звісна річ,
Щоб політ різник думок,
Не приносив протирічь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899922
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2021
Ця паморозь біла закутала ранок,
Пробуджує небо в морозній імлі.
Рожевим багрянцем заходить світанок
Освітлює іній в холодній траві.
Хоча ще морозець тримає повітря,
Та вітер холодний у сон упада.
Маленький горобчик спустивсь на подвір’я,
Й по ньому стрибає – поживи шука.
Вже й промені сонця торкаються саду
Кришталем виблискують в мерзлій траві
І в листі, деінде лежить з листопаду,
Збирають краплини важкі дощові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899396
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2020
Чи ж надво́рі зима,
Бо ж нема ні морозу, ні снігу?!
Другий рік вже нема.
А чи буде по справжньому зимно?!
А чи випаде сніг
Так, щоб з неба, з біленьких хмаринок,
Простеляло до ніг
Ціле море чарівних пушинок?
Закружляють в танку
У повітрі лапаті сніжинки,
А на склі, у кутку,
Чи змалює мороз візерунки?!
А чи зможуть нестись
З гірки діти малі на санчатах,
Як в дитинстві колись
Я спускалась, а зараз – внучата?
Принесе ж чи Різдво
Білосніжну казкову чарівність,
Щоб вселити тепло
В кожну зболену душу і ніжність?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899176
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2020
Чому себе не поважаєм
Та мову рідну зневажаєм?
Невже нащадки ми не гідні
Своїх прапрадідів, дідів,
Отих - славетних козаків?
Вони ж найближчі нам і рідні.
В усі віки, в степах за волю,
Швидкіший вітра в чистім полі,
Надійний щит - з Січі козак
Спиняв завжди орди навалу,
Оту московію зухвалу.
А з заходу – литовець, лях.
І не боявсь життя віддати,
Аби спокійно могли спати
Його родина, батьки, діти.
І мріяв, що в його нащадків
Колись та буде все в порядку,
І будуть добре вони жити.
Та ось віки пройшли й ці діти
Можливо, стали краще жити?
Чи мають, Волю, Гідність, Славу?
А чи шанують те, що мали
Їх предки й в спадок передали?
Чи до кінця батькІ́вську справу
Закінчили, і заповіт
На протязі віків і літ
Виконують тепер нащадки?
Та ні, цього , на жаль, не сталось.
З тих пір багато помінялось,
Та досі ще нема порядку.
Бо діти пращурів - зас...ці,
Кацапські підлі запроданці,
Забули хату, рідну неньку..
Свого коріння відцурались,
Задерли кирпу* і зазнались,
Й живуть з брехнею помаленьку.
Не хочуть знать коріння роду,
Ні індентичності народу,
Ні звичаїв, обрядів, мови,
Плюють на ба́тьківські могили,
Аби кацапам догодити,
Й на граблі знову наступити.
Вкраїни діти, схаменіться!
В домівки ба́тьківські верніться.
В своїх церквах моліться Богу,
Шануйте матір й свою мову,
Та знайте, що лиш рідне слово,
Проллє вам світло на дорогу.
*- фразеологізми; зазнаватися, чванитися.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899175
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2020
Мій – край! Країна! Україна!
(Ще раз підкреслю – не «страна» )
У світі ти така єдина
І в моїм серці ти - одна!
Лиш у славетнім ріднім краї
Та наймилішій стороні,
Так любо сонце зігріває
І посміхається мені.
У Батьківщині, в ріднім краї
Від щастя серденько співа,
Любов’ю душу наповняє
І оживає в ній весна.
Лише отут я чую слово
Те милозвучне і просте,
Співала мама колискову -
Я пам’ятаю слово те.
Лиш в ріднім краї, в цій сторонці,
Де хата батьківська стоїть,
Й до себе манить крізь віконце,
Зове вернутись хоч на мить.
Зове до себе ще криниця
Біля хатини край села,
Щоб життєдайної напиться
Хоча б ковток із джерела.
До себе кличуть білі вишні,
Що у садочку ще цвітуть
Вони давно за хату вищі,
Проте гостей ще й досі ждуть.
І я завжди лечу на крилах
В оцю хатину край села,
Де мила серцю батьківщина,
Де народилась і зросла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898874
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2020
Ще ходить осінь тихо попід тином,
Ріллею човгає і блудить в манівцях.
Хоча в повітрі так нестерпно зимно,
Але немає снігу білого в полях.
Лише туманом сивим криє землю
І паморозь іскриста всілась на кущах.
Сховався вітер, що гуляв по полю,
І тихо десь сидить на дереві в гілках.
І вже туман цей сірою стіною,
Поглинув весь навколо себе білий світ.
Стара верба, охоплена журбою,
Вже не збере опущених додолу віт.
Завмер весь світ у тихому чеканні
Приходу білосніжної до нас зими,
Щоби спокійно спали у мовчанні
Усі поля й сади під снігом до весни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898661
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2020
Спи, малече, засинай,
Бо йде в гості Миколай.
Він зайде у кожну хату,
Щоб всіх діток привітати.
Принесе в своїй торбинці
І цукерки, і гостинці,
Під подушку покладе,
Бо про всіх він знає все.
Адже ви – слухняні й чемні,
Гарні дітки і розумні,
Слухалися маму й тата -
Тож дарунків вам багато.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898569
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898468
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2020
Настала ніч, не чути й звуку
Та й темінь вкутала село.
Не чути брязкоту і стуку –
Одні химери за вікном.
А по стіні гуляють тіні
Шлють сотню спогадів й думок,
І у безмовному говінні
Снують з минулого клубок.
Господарює в хаті тиша,
По всіх кімнатах походжа.
Дрімота сон в кутку колише,
Щоб той тихенько спочивав.
Щоб сон лиш добрий кольоровий
Завжди заходив у цей дім,
Картинки світлі та казкові
Побачити могли у нім.
На те ж бо ніч, щоб спочивали
І аж до ранку спали всі,
Дивились сни і не зважали
На ті химери у вікні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898439
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2020
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=h9X09nrSBOY[/youtube]
Під образом Діви поставлю я свічку
І тихо, й покірно в молитві схилюсь.
Тебе прославляю, о Діво Маріє,
І щиро, в скорботі тобі помолюсь.
Приспів:
Царице Небесна, молюся до Тебе,
Щоб сина згадала в Небеснім Раю.
З Майдану та Сходу відправивсь на небо:
Життя він віддав за Вкраїну свою.
Прийми його душу у Царство Небесне,
Надай свій куточок у Райськім саду.
Ні словом, ні помислом вже не оскверне
Небесну священну обитель Твою.
Приспів:
Царице Небесна, молюся до Тебе,
Щоб сина згадала в Небеснім Раю.
З Майдану та Сходу відправивсь на небо:
Життя він віддав за Вкраїну свою.
Адже так любив і сім’ю, і родину,
Відважно ставав він на захист щодня.
За Гідність, за Честь, за свою Україну,
На ваги поклав найдорожче - життя.
Приспів:
Царице Небесна, молюся до Тебе,
Щоб сина згадала в Небеснім Раю.
З Майдану та Сходу відправивсь на небо:
Життя він віддав за Вкраїну свою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898190
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2020
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=JqKL5iaUphY[/youtube]
Безмежна подяка композитору Олександру Келеберді, що він звернув
увагу на цей текст і надав крила пісні та Юлії Максимчук за її чудовий голос і озвучення пісні.
Весна і літо вже пройшло,
І осінь сива
Сховала тугу за вікном
В холодні зливи.
Боліло серденько й душа
З дощем ридала:
Покинув милий і пішов –
Його не стало.
Приспів:
Захурделило надворі,
Захурделило.
І снігом сипле ізгори –
Кругом все біло.
І нашу стежку замело,
Де ми ходили.
Чи ж то кохання в нас було,
А чи згубили...
Не зеленіє вже верба,
Що над ставочком,
В воді не миє вже вона
Свої листочки.
Покинув милий і пішов -
Його немає.
Мабуть, десь іншу вже знайшов
Й її кохає.
І над ставочком вже верба
В журбі схилилась.
Не грає хвилями вода –
Покрила крига.
Поглинув сніг вже назавжди
Святе кохання.
Більш не повернеться сюди
Ні вдень, ні зрання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898158
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2020
Пам"яті Вітора Миколайовича Слюсара присвячую:
Ще спозаранку небо плаче,
Дощ мерзлу землю обгорта -
Вже й ожеледиця добряча..
Душа в цей час світ покида.
Вона прощається із тілом,
Що на смертельному ордлі,
Вона ще тут - не відлетіла, -
У Андріяшівці - в селі.
Останній раз окине оком,
Усю родину, що прийшла.
Двір обійде тихеньким кроком,
Бо все життя тут прожила.
В останій раз пригорне жінку,
Обніме внуків і дітей,
Смиренно і без скрипу хвіртки,
Тихенько в небо відійде.
**********************
Цей біль словами не розкажеш,
Його не виплачеш слізьми,
Його бинтами не зав’яжеш,
Біль залишається з дітьми.
Він буде каменем давити,
І чорні хмари в небесах,
Дощем на землю будуть ллити,
Та рвати зболені серця.
Спочатку брат його - Володя
Пішов у потойбічний світ.
А через рік сестра Валюша
За ним пішла тихенько вслід.
Минає ще рік.. Грудень місяць
Вже добігає до кінця.
Знов доля чорне горе місить
І рве в сім’ї усім серця.
Сьогодні небо сиве плаче,
Покрився смутком білий світ.
В календарі цей день позначать:
Лиша їх батько, чоловік,
Лишає дід своїх онуків,
З якими бавився завжди,
Яких частенько брав на руки
Й розповідав малим казкИ.
Не прочитає внукам кАзки,
На руки більше не візьме,
По вулиці внучат в колясці
Ніколи більш не провезе.
Не плачте, діти і родина,
Адже Душа не помира.
Їй Бог для того надав крила,
Щоби летіла в небеса.
Він полетить у синя небо
Земний закінчивши свій вік,
Та повернеться при потребі,
Можливо , в ніч на Новий рік.
Щоби покласти під ялинку
Ті подарунки, що не встиг.
Для Даши, Нікіти і Аміри,
Бо так любив він їх усіх.
Не плачте, діти, не плач, жінко,
Він прийде ще до вас у сні,
Коли з під снігу перша квітка,
Розквітне рано навесні.
Торкнеться вас він теплим вітром,
Солоні сльози обітре,
Розгонить хмари й ясне світло
У ваші душі принесе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897785
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2020
Пов'язує внучка кітчасту хустину,
Що так пасувала колись і мені,
А личко так схоже її, в цю хвилину,
На вишню, що квітне у нас навесні.
Й на яблуню білу, в зеленім садочку,
Як спів соловейка взліта вдалечінь,
А сонце відблискує в кожнім листочку
Ту просинь безмежну і ту голубінь.
Ще схоже на мальви, що в нас біля тину,
На маки й волошки у хлібних полях,
Адже увібрала у себе хустина
І душу вкраїнську, й любов у серцях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897640
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2020
Мабуть щаслива тим, що маю,
Бо часто з Музою літаю,
Коли бере та свою Ліру
Й доносить з неба переспіви
Мелодій дивних і казкових,
І тих, що чула, й зовсім нових.
І сльози, в мить таку, солоні
Я витираю і долоні
Протягую до тих мелодій,
Стараюсь, щоби їх схопити,
Та в свою душу запустити:
Очистити її і тіло.
І ні до кого мені діла
У ті хвилини вже не має –
Душа і плаче, і співає.
Й сама у небі вже літаю
Ізверху вниз я споглядаю
Левади, луки і діброви,
Де скрізь тополі гонорові,
Де клени, вільхи і берізки,
І де верба розчеше кіски,
Та у воді їх промиває,
А вітер пісеньку співає,
Оту, що Муза в небі грає.
І я беру тоді листочок
Та олівця - хоча б кусочок,
Стараюсь все те записати,
Аби лиш встигнути, спіймати.
Сиджу тихесенько і пишу,
Вслухаюся в вечірню тишу,
Та ті мелодії збираю,
Що Муза в небі виграває.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897632
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2020
Наталії Андріївні Богайчук до дня народження:
В зимовий і грудневий вечір
Світили зорі на поріг,
Твій Янгол тихо сів на плечі –
На все життя твій оберіг.
Щоби в житті оберігати
Він опустився із небес,
Тому я хочу привітати
Із Днем народження тебе.
Нехай зникають перепони
В твоїм життєвому шляху,
Щоб кожен день в відмінній формі
Ішла по ньому без страху.
Бо за плечима так багато
В твоїй дорозі добрих справ,
Тож щиро хочу побажати,
Щоб оптимізм твій не пропав.
Щоб кожен день твій був як свято,
Щоб радість вирувала в нім,
Наснаги, посмішок багато
Було завжди в житті твоїм.
Нехай хвороби стороною
Обходять твою хату й двір,
Здоров’я ллється хай рікою
На тебе завжди аж без мір.
А ще доброботу, достатку,
І щирих посмішок людей,
Щоб втіхи у душі багато,
Та добрих, радісних вістей.
Тож залишайся молодою
І не втрачай чарівний цвіт.
Хай щастя поряд йде з тобою
Ще Многа, Многа, Многа Літ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897513
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2020
Могутність армії зродилась
У чотирнадцятім в боях,
Коли чужинська вража сила
Ступала чоботом в полях.
На захист стали України
Найкращі доньки і сини.
Без зброї в бліндажах щоднини
Чужинців стримували ви.
Під звуки й свист сепарських градів
Пройшли Дебальцевський котел
Вітчизну з вас ніхто не зрадив,
І на війні ви дотепер.
Ви захищаєте народ свій,
Простих людей спокійний сон.
Із ворогом щодня в двобої
За мир і сонце із вікон.
За щастя діток наших з вами,
За їх прекрасне майбуття,
Щоб йшли лиш мирними шляхами
І мали радість від життя.
Тож ви для нас усі - Герої,
Вкраїни ви - Захисники!
В час грізний стали ви до зброї.
Вам Шана й Слава навікИ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897366
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2020
Помірно так спливає час:
За ніччю - день, та й знову - темінь.
Зі жмутком смутку кожен раз,
Немов стискає серце ремінь.
І як лещата, силоміць,
Зіжали й вогник загасили,
Та звуки брязкоту із герць
Доносять звістку: є ще сили.
Душа волає: - піднімись!-
З кута глухого вийти зможеш.
Не все ще втрачено – борись!
Ти в цім двобої переможеш!
Шукай стежину ти скоріш,
Із лабіринту вибирайся.
Розгубленість, неначе гріх,
Злим силам ти не піддавайся.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897245
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2020
Чарівно-казкові ліхтарики в місті
Засяяли радо, шикуючись в ряд.
Прогнали ці вогники темінь імлисту,
Бадьоро зібрались іти на парад.
Сіяють вітрини нічних магазинів
Великих будівель й маленьких крамниць.
Цей вечір їм злато несе у корзині
Чарівність добавити в світ таємниць.
В вітринах відбитки від спалаху світла.
Дивуються зорі вогням з висоти,
Мигають, жбурляючи барв у палітру,
Ліхтарики пензлем фарбують шибки.
Деінде по вулиці йдуть перехожі –
Потрапивши в казку, вони не спішать.
А зверху, немов парасольки (так схожі),
Листочки з дерев їм під ноги летять.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897208
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2020
Миколі Петровичу Базилівському
В День народження:
Здоров’я, доброботу, радості, втіхи,
Сьогодні всі зранку бажають тобі.
У хаті дитячих і помішок, й сміху,
І жодного дня щоб не було в журбі.
Щоби досягав всіх поставлених цілей,
Ішов навпростець до мети ти щодня,
В дорозі оцій до задуманих втілень
Підтримкою були б: дружина й рідня.
Бажають тобі неземного кохання,
Взаємоповаги в родині твоїй,
Лебидиної вірності, думок поєднання,
І всім щоб комфортно було у сім’ї.
І друзі були щоб надійні, та вірні,
Готові на поміч й підтримку прийти,
Хоча десь й знайдуться питаннячка спірні,
Щоб разом укупі рішати змогли.
До всіх привітань нам дозволь приєднатись:
Мені й Карпунисі, сьогодні обом.
Найкращі слова щоб тобі побажати
І чарку піднять за святковим столом.
Хай щастя і радість йде в хату без міри,
Й лягають фінанси тобі на поріг.
З роками щоби не втрачав ти статури,
В здоров’ї прожив щоб багацько ще літ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896736
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2020
Ще звечора ніч, заступивши на варту,
Усе працювала до поту чола:
Закутала землю у темінь імлисту,
Туману сказала лягти край села.
Щоб спали кущі та дерева до ранку,
У паморозь гілки вдягла в гущаві,
Співала тихенько свою колисанку
Та іній губила в посохлій траві.
Закрили повіки сади і діброви,
У полі тихенько спочила рілля,
Сховались за хмарки зірки вечорові,
Тихенько до ранку заснула земля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896686
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2020
Ларисі Іванівні Кирилюк
до Ювілею:
Як сонце сьогодні із ранку
Кремсало осінню пітьму,
Вона вже стояла на ганку,
Вдивлялась у даль чарівну.
Бо саме для неї із ночі
Світила ранкова зоря,
А вітер кленовий листочок,
Останній до ніг простеляв.
Окутана в плед і кофтину
Стояла в задумі вона –
Тут тепло, не вділа хустину,
Вперед підійшла до вікна.
Русяве розкішне волосся
І пасмо його на плечі,
І посмішка мила ще досі,
І ямка все та ж на лиці.
Прокинулась рано .. Не спиться.
Сьогодні вже їй - п’ятдесят..
Ой, швидко ж як час цей несеться!
І радо всі будуть вітать.
Уже привітав Анатолій –
Прекрасний її чоловік, -
Це в ньому розгледіла долю:
Єдине кохання навік.
Багато вже літ рука в руку
Долають турботи життя.
І навіть в хвилини розлуки
Коханнячком б’ються серця.
Бувало всього у їх долі -
Та сльози і радість навпіл:
Ростили маленькі дві доні,
Разом будували свій дім.
Іванка й Іриночка– доці,
Їх щастя, і їх два крила,
Їх сонечка в кожному кроці,
А в серці розквітла весна.
Сьогодні дві доні дорослі
І мають вже сім’ї свої,
Окремо живуть, але досі
В них мама є членом сім’ї.
Бо мама - порада, підтримка,
Розрада в хвилини складні.
І часто їм сниться зупинка
У Райгородку – в ріднім селі.
А внуки: Давид, Євеліна,
Сьогодні до неї примчать,
Щоб в колі сімейнім, в родині
Бабусю свою привітать.
Стояла Лариса в задумі..
Вже осінь…а скоро зима..
І серденько мліло у щемі,
Що скоро так мчаться літа.
Пора вже збиратись до праці -
Поштове відділення жде.
Посада: завідувач в зв’язківців..
Та й люду багато буде.
Підлеглі: Тамара, Наташа
І Леся – недавно прийшла.
Ця дружна команда, як завше,
Підтримкою є і була.
Всі дружні, привітні і щирі,
І всі як одна вже сім’я.
Вже стільки літ разом у мирі
Всім спільний шлях доля встеля.
Тож радо вітають і щиро
Ларису Іванівну всі.
Для них не потрібно тут пиру,
А досить - сто грам в могоричі.
Цінують Тебе всі і люблять,
Завжди допоможуть, Ти знай:
І навіть, на стіл приготують.
Ти лише, давай наливай..
Цей тост піднімаєм за Тебе,
За жіночку цю чарівну.
Хай щастя злітає до неба,
А в серце вселяє весну.
Достаток хай йде в Твою хату,
Добробут і радість й успіх,
Взаємопідтримки багато
Й життєвих гараздів для всіх.
Хай щастям літа Твої квітнуть,
Й ніколи не в’яне їх цвіт,
Здоров’ям роки хай міцніють
Ще Многая, Многая літ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896438
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2020
Царице Небесна, молюся до Тебе,
Щоб сина згадала в Небеснім Раю.
З Майдану, зі Сходу відправивсь на небо:
Життя він віддав за Вкраїну свою.
Адже так любив і сім’ю, і родину,
Відважно ставав він на захист щодня.
За Гідність, за Честь, за свою Україну,
На ваги поклав найдорожче - життя.
Прийми його душу у Царство Небесне,
Надай свій куточок у Райськім саду.
Ні словом, ні помислом вже не оскверне
Небесну священну обитель Твою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896018
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2020
Привітання Софійці Капралюк
до дня народження:
Наше малесеньке ти, Янголятко,
Дівчинка гарна, маленьке дитятко.
Сьогодні родина зі святом вітає,
Безмежного щастя щиро бажає.
А разом з всіма - прабабця Ганнуся -
Сама найкраща у світі бабуся.
Зичить тобі посміхатись як сонце,
Квітнуть як вишня, що біля віконця.
Щиро сміятись, звеселяти всю хату,
Хай же у ній буде втіхи багато.
Втіхи від тебе, наша люба Софійко,
Ми принесемо горішків корзинку;
Яблук, цукерок, мандарин і бананів –
Корзинка для тебе стоїть вже зібрана.
Будь ти слухняною й завжди – охайна,
Чемна, привітна, чудова і файна.
Всі тебе любимо: мама, й родина,
Бо ти – найкраща у світі дитина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896016
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2020
Андрію Васильовичу Амадею до дня народження:
Все починається з любові.
На ній тримається весь світ.
Зірки небесні загадкові
Нам не відкриті стільки літ.
Все починається з любові
На цій планеті, де живем,
Нас манять мандри невідомі
І пізнавати світ ми йдем.
Все починається з любові
Своєї рідної землі,
Де роси чисті світанкові,
Де небо ясне угорі,
Де навесні цвіте калина
І мальви видно із вікна,
І де збирається родина,
Де люба серцю сторона.
В цій стороні живе – Людина,
Співоча пташка – Амадей.
Його пісні про Україну,
Він їх співає кожен день.
Його пісні про щастя, радість,
Кохання, що живе в душі,
А часом, долі безталанність,
Та смуток серденька в журбі.
Його пісні торкнуться серця
Найпотаємніших клітин,
Розбудять радості джерельце
І потече любові вир.
Тож побажаємо поету,
Здоров’я, радості щодень,
А в творчості - великих злетів
І про любов нових пісень.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895901
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2020
Лідії Іванівні Сівак до дня народження:
Сьогодні святкує свій день народження прекрасна, чарівна жінка, цілеспрямована, витривала волонтерка АТО і ООС , ЛЮДИНА з відкритим, щирим серцем, яка здатна розрадити, підтримати, заряджати позитивом і вселяти надію оточуючим. Бажаємо цій видатній Людині міцного здоров’я, довгих життєвих літ, наснаги, терпіння і разом всім українцям дочекатись перемоги!
Невтомна наша трудівниця –
Ця жінка, мати, волонтер,
На Схід з початку війни мчиться
Вже сьомий рік - аж дотепер.
Забула, що значить підбори,
І як навести макіяж,
Вечірнє платтячко в узори
Змінила враз на камуфляж.
Вже сивина вплелася в коси
Та зморшки в кутиках очей,
І вітер висушив всі сльози
З доріг недоспаних ночей.
Тепер лише – плита й дороги..
Бійці для неї - як сини.
З військових буднів всі тривоги
Відомі лише їй вони.
І не спиняє дощ, ні спека,
Ані зимовий сніговій,
Усі здолає небезпеки –
Лише б добратись до синів.
Лише б побачити синочків
Та іскри радості в очах,
Від тих малюнків на листочках,
Що дітки слали у листах.
На тих малюнках – небо світле
Й колосся житнє у полях , -
Це найдорожчий скарб на світі,
Це оберіг їх у боях.
І дякують своїй матусі
Усі бійці за ці листи –
Відважній жінці, відчайдуху -
Змогла підтримку привезти.
Від всіх матерів, сини яких захищали і захищають Україну,
доземний уклін Вам, шановна Лідіє Іванівно!
Від себе особисто: я вдячна Богу і пишаюсь тим, що маю таку подругу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895666
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2020
Цей ранок осінній проснеться в тумані
І мжичкою вкриє посохлу траву,
Пройме холодочком дерева заспані,
Які ще гілками тримають пітьму.
Бо нею від холоду вкутались й вітру,
І голі-голісінькі сплять у тишІ,
Сховавши весь смуток у сіру палітру
Відтінків потусклих, сухих споришів.
І навіть, горобчик сховався під стріху,
Сидить у кубельці й тихенько мовчить,
Адже у погоду таку не до втіхи –
Скоріше б цю зиму холодну прожить.
А там би весняний і сонячний ранок
Його розбудив би ласкавим теплом,
І він з задоволенням сів би над ганком
І радо б співав над відкритим вікном.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895446
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2020
Карпунь Вероніці Анатолівні до дня народження :
Веронічка – чарівна в нас фея,
Із казки прийшла у цей світ
Й святкує народження своє:
Сьогодні – одинадцять літ.
Нехай же і диво, і казка
Присутніми будуть в житті;
Долай перешкоди й поразки,
І шлях простели в майбутті
З безмежного щастя і радості,
І посмішок кожного дня,
Емоцій яскравих, веселості,
Захоплень цікавих щодня.
І друзів тобі вірних, щирих,
Гамірних, веселих подруг.
І з ними будь в злагоді й мирі,
Хай буде все гарно навкруг.
Відмінно навчайся у школі,
Тягнися до нових пізнань,
Вперед, крізь роки безтурботні,
До здійснення всіх починань.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895253
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2020
Я бачила маму сьогодні у сні
Й матусині руки наснились мені.
Вони подавали і хліб, й молоко
Маленькій дитині – мені за столом.
Я пінку молочну спивала до дна
І бігла надвір – забалятись пора.
Матуся в цей час прибирала стола
Й до вечора зранку в турботах була.
Поморщені руки - в моєму житті,
Я вас пам’ятаю, мої дорогі.
Натруджені руки, від втоми важкі,
І теплі, і ніжні - найкращі мені.
Мене ви підтримать змогли у той час,
Коли я боялась іти в перший клас,
А ще щовесни доглядали квітник,
Мені вишивали весільний рушник.
Зросли й помужніли малі дітлахи
І в світ у далекий стежками пішли.
В дорогу тоді ви пекли пиріжки
Й онуків своїх виглядали завжди.
Я хочу вернутися зараз в той час
Й до рук притулитися хоч би ще раз.
Вклонитися мамі за ласку її,
За руки поморщені - рідні такі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895133
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2020
Тетяні Олексіівні Петрук до дня народження:
Із Днем народження, Танюшо,
Промінчик світла і тепла,
Нехай життєва твоя чаша
Буде наповнена сповна.
Буде наповнена здоров’ям,
Що аж хлюпоче через край,
Хороший настрій ти ізрання
І аж до ночі не втрачай.
Щасливі усмішки і втіха
Хай кожен день заповнять дім.
Від внуків радості і сміху
Нехай багато буде в нім.
І теплоти від всіх сусідів,
І від всіх жителів села,
І навіть в хмурий день, завсіди,
Щоб ти щасливою була.
Нехай душа завжди співає
І пісня рветься у політ,
Журби хай серденько не знає
Ще Многа, Многа, Многа літ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895068
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2020
Сьогодні, донечко, вітаю,
Із днем народження тебе.
Що побажати - ще не знаю,
Адже таке життя складне.
Мабуть, по-перше – це здоров'я,
Й багато, щоби через край.
Адже в законах православ’я
Є пункт – бери й допомагай.
На себе ти звалила ношу,
На плечі жінки – заважку.
Якщо впряглась, кажи: « Я зможу»
І не здавайсь, тебе прошу.
А ще бажаю я терпіння
І мудрості тобі щодня,
Адже ти жінка – берегиня,
І поводир дітей в життя.
А наші діти – наша радість,
І це – продовження життя.
Кожна дитина – особливість,
Що має стежку в майбуття.
Тож приділяй усім уваги,
Дай материнського тепла,
Й розсудливість, як перевага,
З тобою завжди щоб була.
А ще я посмішок бажаю,
Щоби лунав дитячий сміх,
Й дитяча радість йшла без краю,
А ти – втішалась щоб за всіх.
Щоб в хаті множилися статки
І благополуччя поряд йшло,
Щоб почувалися в достатку,
І щоби в дітей усе було.
Щоби збувалися бажання
І заповітні мрії всі,
В сім’ї взаємності й єднання,
Й підтримки від дітей тобі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894542
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2020