| Сторінки (14/1317): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Легковажний перший сніг
Не затримався надовго:
Вдень прийшов, вночі утік -
Мокру залишив дорогу,
Темні плями на дахах
І мереживо проталин,
Сонце в синіх небесах -
Кольори весни заграли.
І здалося, що зима
Помінялася місцями
Із весною й не прийшла,
Заблукала десь лісами.
Вітер зимоньку шукав,
Щоб вказати їй дорогу.
Ось і знову сніг упав -
Віриться, що це надовго.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542907
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.12.2014
Початок зими, 2 грудня. 14 років тому, саме в цей день сталося таке раптове, несподіване, непоправне - не стало мами. Вона майже до останнього дня була на ногах, тільки все частіше впродовж дня прилежувала. Похорони майже не запам"яталися. В пам"яті всі ці роки крутяться два кадри, зв"язані з цією подією.
Батько останні 10 років був сліпим. Він рідко виходив з своєї кімнати, йому було все важче дихати: у грудях весь час болі- ло. Знайомі знали, що Тихонович хворіє, але мало хто бачив, як він змінився. Схуднув, лице стало сірим, голубі очі вицвіли, стали кольору густого туману. Звістка про смерть мами для тата була, як несподіваний ляпас, як удар в груди: він ніяк не міг збагнути, що вже ніколи Тасі не буде поряд, що він вже ніколи не почує її голос, не відчує її підтримки.
Настав час коли маму винесли з хати на подвір"я. Я одягла батька і вивела його на ганок. Мене вразило те, що на подвір"ї і вулиці було багато людей. І раптом почувся чийсь зойк і шепіт:"Дивіться, Тихонович". Мені запам"яталися здивовані, вражені очі людей. Батько стояв високий, худий, розгублений, як стеблина, що ще тримається сухим корінням землі, але... Це - перший кадр.
Маму ховали поряд з бабусею. Біля бабусиної могилки стояли стіл і лавка, на яку я всадовила тата і пішла прощатися з мамою. Я стояла біля купи землі, дивилася на труну і раптом підняла голову і подивилася на батька. Господи, який він був самотній, ніби забутий усім світом. Він дивився прямо перед собою, пустими очима, по щоках котилися сльози. Скривлені губи повторювали: "Тася, Тася...". Було холодно, але він не відчував пронизливого вітру. А я шепотіла: "Я ж забула одягти йому шарф". Це - другий кадр.
Через 20 днів тата не стало.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541257
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.12.2014
Кружляє перший сніг легкий, лапатий,
Вкриває землю, щоб тепліше їй було.
Хустинки білі пов"язали хати,
В садках дерева по коліна занесло.
Хурделиця ще не набралась сили -
Немов жартуючи, кидає в спину сніг,
А вітер в димарях тихенько квилить
І на снігу лишився ланцюжком чийсь слід.
Така краса бентежно-біла, чиста!
Мороз мереживо малює на шибках.
Немов оновлене снігами місто,
Молодшим вигляда, не по його літах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540859
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.12.2014
Мне весна уверенность дарила,
Лето бесшабашность подарило мне,
Осень - бабьим летом удивила
И за руку тихо повела к зиме.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540858
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.12.2014
Затихает полночь за моим окном,
На столе тетрадки белое пятно.
Мыслей торопливость объяснить нельзя,
Почерка капризность - буков суета.
На окошке шторой ночи синева,
В буквы превратятся мыслей кружева.
И ещё мгновенье: строчка за строкой -
Мысли-откровенья станут вдруг стихом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540616
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 01.12.2014
Как много могут рассказать глаза!
Они ни лгать, ни притворяться не умеют.
Когда от боли губы вдруг немеют
И на ресницах задрожит слеза,
Вы посмотрите как кричат глаза.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540614
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 01.12.2014
Экстравагантна,
В модельном платье,
Но почему всегда одна?
Ты разучилась
Грустить и плакать?
Ты счастье выпила до дна?
Судьбой играешь,
Как-будто знаешь,
Что ты не сможешь проиграть.
И быть желанной
Ты не мечтаешь?
Ты сердце научила лгать.
Твой глупый имидж,
Оригинальность,
Сложился он из пазлов лжи.
Какая странность -
Экстравагантность
Тебе самой мешает жить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540429
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 30.11.2014
Снежинки падают кружась
И сразу тают на ресницах.
Смотри, они танцуют вальс
И мы умели так кружиться.
Мы забывали обо всём
И только - бесконечность вальса.
Глаза в глаза, не нужно слов,
Сплелись твои с моими пальцы.
А годы мчатся торопясь...
Зима. Снежинки вальс танцуют
И тихо падают кружась,
Ресницы нежно нам целуют.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540425
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 30.11.2014
Не вру, мне не страшна усталость тела -
Души усталость мне всего страшней,
Когда до слёз всё в жизни надоело,
Покоя хочется душе моей.
Уставшая душа заляжет в спячку -
Не дозовусь её, не докричусь.
А без души я ничего не значу -
Холодного бездушия боюсь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540172
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 29.11.2014
Девочка плачет. Что с ней происходит?
Может быть, детство сегодня уходит?
Смотрит в окошко печально она,
Грустью неясной улыбка полна.
Девочка плачет. Но где же ответ,
Что изменилось в четырнадцать лет?
Детство уходит, его не догнать,
Даже слезами нельзя удержать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540166
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 29.11.2014
Зимний вечер. Зябнут плечи.
Всё прошло.
Время боль твою излечит.
Вот и всё.
Догорели ярко свечи.
Навсегда.
Зябнут плечи. Зимний вечер.
Холода.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540089
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.11.2014
Солнце тёплой ладошкой
Прикоснулось к земле,
Заглянуло в окошко -
Луч скользнул по стене,
Со стены на подушку,
На плечо, на глаза.
И оставил веснушки
На щеках навсегда.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540086
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.11.2014
Намела сугробы память
В свете лунного луча.
Ладан сладко, тонко пахнет,
Догорит вот-вот свеча.
Звонко тикает будильник,
Разрывая тишину,
На стене уснул светильник,
Ставня спрятала луну.
Полночь сказку рассказала -
Волшебства вуаль легка.
Оказалось ночи мало...
А кругом снега-снега...
Прикорнул рассвет в сугробе
Средь морозной маеты.
Прогоню свои тревоги -
За собой сожгу мосты.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539754
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 27.11.2014
Після бабиного літа
Прийде сіра ностальгія.
Вредний, злий, холодний вітер
Поламав тоненьке гілля.
Нахилилось небо низько:
Може, так землі тепліше?
Жухлі трави, клапті листя
Сніг притрушує хутчіше.
І в душі ті ж самі зміни:
Ностальгії тихе соло.
Ноти в нім незвичні, дивні
Серце до сльози вкололи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539746
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.11.2014
Плачет утро, хмурится,
Слёзы горько льёт.
Без зонта по улицам,
Шлёпая бредёт
Вымокло и ниточки
Нет сухой на нём.
С головой поникшею
Утро входит в дом.
Грустью наливается
В доме тишина,
Новый день рождается
В капельках дождя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539550
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.11.2014
Кот дремлет на крылечке
И гомон птиц всё тише,
Упало солнце в речку,
Скользнув по кромке крыши.
И за рекой далёкой
Закат пожаром вспыхнул,
У дома клён высокий
По-стариковски всхлипнул.
Конечно, всё не ново,
Конечно, всё извечно:
День догорел и снова
Кот дремлет на крылечке.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539549
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.11.2014
У церквушки с крестом потемневшем
Неожиданно остановлюсь.
Вот уже зазвонили к вечерней,
Тишина расплескала звон-грусть.
Поднимусь по ступенькам несмело,
Постою у раскрытых дверей.
У старушки в косыночке белой
Я куплю желтоватых свечей.
И войду в полумрак чуть тревожный,
Под иконами свечи горят.
Я сегодня пришла к тебе, Боже!
Как призывно к вечерней звонят...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539351
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 25.11.2014
Как неожиданно легко
Не оглянуться и поверить,
В чужое заглянуть окно,
Войти,открыв чужие двери,
В чужой и незнакомый дом
И постараться в нём прижиться:
Чужое выстудить тепло,
Чужою ласкою напиться,
Чужие мысли и слова
Не зачеркнуть пустой обидой,
Сомнений нить вдруг оборвать,
Себя чужую не увидеть.
Как неожиданно легко...
Но только б сны не повторялись,
Где мы с тобой всему назло
Пустой молвы не испугались.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539349
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 25.11.2014
Без спроса в дом бессонница войдёт,
Присядет рядом и погладит плечи
И скажет: "Что-то затянулся вечер...".
Посмотрит пристально в глаза, вздохнёт.
Я промолчу. А что ответить ей?
Она без слов давно всё понимает,
Но только и она, увы, не знает:
Кто прав из нас, а кто из нас мудрей.
Луна в полнеба. Бисеринки звёзд
Рассыпаны так густо, торопливо.
Часы, как никогда, сейчас ленивы
И полночь - долгожданный, поздний гость.
А одноногий старенький фонарь
В окно заглядывает по-привычке.
Белеет недочитанная книжка -
Неинтересен больше мне финал.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539225
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.11.2014
Тысячу лет прожила на земле:
Сердце устало, уставшей душе
Только покоя желаю, не больше.
Выйду сегодня на людную площадь
В лица вгляжусь и увижу в глазах
Боль и усталость, не спрятанный страх.
И затеряюсь, исчезну в толпе...
Сколько же в страхе нам жить на земле!?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539220
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.11.2014
Так легко! О прошлом
Вспоминаю вскользь -
Прошлое непрошеный
И ненужный гость.
Так легко! Не плачется
Больше по ночам
И душа не мается:
Прошлое - обман.
Так легко! А сердце
Ждёт. Чего-то ждёт.
Глупому не верится -
Разве память лжёт?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538943
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 23.11.2014
Давно не писалось,
Давно не прощалось...
А, может, давно не жилось?
А, может быть, просто
Мне всё показалось.
Зачем принимать всё всерьёз?
Я знаю, ты спросишь:
"Кому улыбалась?".
Ответить тебе не смогу.
Подумаю только:
Какая же малость
Цепочка следов на снегу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538941
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 23.11.2014
Не торопи, судьба! Ведь бабье лето
Ещё за поворотом, а сейчас
Стоит в зените вечер яркий, летний,
Последний луч заката не угас.
И на тепло ещё так щедро лето,
И не заплакано моё окно.
Едва заметны осени приметы
И жаловаться зеркалу грешно.
Не торопи меня. Ещё немного...
Навстречу лету бабьему пойду.
Уляжется предверия тревога
И бабье лето нам я подарю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538717
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 22.11.2014
[b]Р[/b]озквітла ніжна квітка почуттів,
[b]О[/b]кроплена росою чистою.
[b]З[/b]авмерло серденько, забракло слів,
[b]К[/b]оли почула, як висвистують
[b]В[/b] гаю над річечкою солов"ї
[b]І[/b] тишу обривають тьохканням.
[b]Т[/b]ак захотілося в ту мить мені
[b]Л[/b]ише, щоб всі були закохані.
[b]А [/b]ніч зірки так щедро розсипа,
[b]Н[/b]емов не буде ночі іншої.
[b]І[/b], може, правда, що любов сліпа,
[b]Ж[/b]иття без неї - муки гіршої
[b]Н[/b]е можна уявити. Пустота
[b]А[/b] ще - безвихідь. Серце крається.
[b]К[/b]охання серцю, як жива вода,
[b]В[/b]оно з ним сили набирається.
[b]І[/b] вже по-іншому ми живемо,
[b]Т[/b]ому що світ інакше бачимо.
[b]К[/b]охання, як дарунок нам дано,
[b]А[/b] ми з ним і сміЄмось, й плачемо.
[b]П[/b]рекрасна, ніжна квітка почуттів -
[b]О[/b]дне з чудес, якому віримо.
[b]Ч[/b]екаємо, питаємо у снів,
[b]У[/b] день який його зустрінемо.
[b]Т[/b]а якби там не сталося в житті,
[b]Т[/b]воє кохання не заблудеться.
[b]І[/b] буде в радості і у біді
[b]В[/b]оно з тобою й щастя збудеться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538670
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.11.2014
Девочка-женщина, девочка-мама
Катит коляску, куда-то спешит.
В жизнь превратилась игра слишком рано,
Только нельзя жизнь в игру превратить.
Детство живёт и в улыбке, и взгляде,
И угловатость фигурки - курьёз.
Сколько же времени девочке надо,
Чтоб она женщиной стала всерьёз?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538487
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 21.11.2014
Твоя память - мой двойник.
У неё - моё лицо.
Каждый шаг и каждый миг
Помнит, словно бы назло.
У неё - мои глаза
И в улыбке та же грусть.
Память, ты не будь, как я,
Позабывчивее будь.
Нам с начала не начать -
Прошлое не зачеркнуть.
Сколько можно вспоминать,
Об одном прошу: забудь
Всё, что я хочу забыть.
Пусть утихнет наша боль.
Знаешь, память, трудно жить
С памятью такой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538484
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 21.11.2014
Звёздный ковш Большой Медведицы
Низко-низко над рекой.
Зачерпнёт - вода расплещется
По траве, по голубой.
Упадут в траву росинками
Капельки речной воды.
Утром босиком, тропинками,
Я к реке пойду. А ты?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538279
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 20.11.2014
А знаешь, без меня и без тебя
Всё так же будет снег кружиться,
Лист жёлтый на ладонь ложиться
И по утрам туман клубиться,
И прозвучит мелодия дождя.
Закаты и рассветы не умрут
И будет счастье, будут слёзы,
И будут радуги и грозы,
И без шипов не будут розы,
Разлуки и любовь свой путь найдут.
И по законам вечным бытия
И вечность будет, и мгновенье,
И будет ложь, и откровенье,
И внуки будут продолженьем -
И в прошлом не исчезнем ты и я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538200
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 20.11.2014
А солнце падало в "потом"...
А солнце падало в "сегодня"...
День умирал, а за окном
Играл листвою ветер-сводня.
Шептал о чём-то, разносил
По городу чужие сплетни,
А солнце из последних сил
Ещё держалось. А намедни -
Всё было так же:день, закат
И солнце падало куда-то,
И оглянуться хочется назад,
В календаре зачёркивая дату.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538031
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.11.2014
Деревянный дом с резными ставнями
Долго жил, дарил своё тепло,
Половицами скрипел он старыми,
В нём жилось уютно и легко.
По-привычке вечерами долгими
У окошка пьёт старушка чай -
Меж кирпичными домами новыми,
Жить остался домик невзначай.
Словно оглянувшись на мгновение,
Он из прошлого шагнул на миг.
Ставни распахнув, дом с удивлением
Смотрит в незнакомый, шумный мир.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538011
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.11.2014
Звонком внезапным растревоженная ночь,
Скулила от обиды тонко, по-щенячьи.
Не зная как обиду можно превозмочь,
Любовь по-детски начинала нудно клянчить:
А ты могла б... Могла ответить на звонок,
Ведь ты ждала его необъяснимо долго.
А, может быть, он просто позвонить не мог?
А ты подушкой телефон накрыла гордо.
И что теперь? Бессонницу назад позвать,
Чтоб не было тебе до боли одиноко?
Как жаль: ты научилась не любить, а ждать
И научилась не прощать до слёз, жестоко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536021
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.11.2014
Не спасай меня от себя -
Не лукавствуй.
Переулок мой обходя,
Не во власти
Отпустить любовь ты свою
Прочь, на волю.
Знаешь, я до сих пор храню
Письма. Помню
Первой встречи улыбку, взгляд,
Шёпот: Здравствуй.
И не надо меня спасать -
Не лукавствуй.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535495
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 08.11.2014
Крізь туман років, в думках, іду до тебе,
Залишивши у минулому жалю тягар.
Почуттями розламаю смутку греблі,
Більше не боюсь безсоння чорних й злих примар.
Сняться сни, в яких ми знову, Мамо, разом,
Так потрібне зустрічей нічних тепло мені.
Щасливішою я становлюся зразу,
Як дивлюся в очі найрідніші на землі.
Посмішкою рідною до сліз, до болю,
Зустрічаєш на порозі вічності мене
Й забуваю я, що нас тепер з тобою
Розділяє вічність і моє життя земне.
Дякую тобі за те, що в сни приходиш
Крізь туман років, даруючи своє тепло.
Знаю, Мамо, ти - мій Ангел й ти відводиш
Від сім"ї моєї біди і сумління, й зло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534878
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.11.2014
Не дали розквітнуть хризантемам
Перші заморозки, перші холоди.
Так незатишно оголеним деревам,
Вітер біля річки, на піску, зітер сліди,
Що залишили учора ми з тобою,
Йшовши поруч: у твоїй руці моя рука.
Жовте листя геть несло водою,
Цілувала ніжно береги ріка.
Розмовляли посмішками і очима,
Навіть, не згадаю чи були слова.
Не розквітли хризантеми - невловима
Зміна у природі: осінь ще чи вже зима?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533311
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.10.2014
Морозець пробігся по землі -
На траві слід білий залишився.
Ранок ясно усміхається мені -
Над землею світлом сонячним розлився.
Листопад завершує свій бал -
На деревах листя майже не лишилось.
А яким шикарним був цей карнавал! -
Золото в багрянці розчинилось.
Казку осені закреслять холоди
Й іншу казку нам зима розкаже.
Так було і буде так завжди:
Перший сніг на землю зовсім скоро ляже.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533271
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.10.2014
Напівоголені дерева
В зажурі дощовій стоять,
Гілками тягнуться до неба,
Мов просять зиму почекать.
Бо так не хочеться морозів
І довгого, важкого напівсну,
А вітер гонить листя по дорозі,
Рве павутиння ниточку тонку.
І хмари кубляться, блукають небом,
Чатують сонце - хай іще поспить.
Для щастя мало, дуже мало треба -
Тепла, коли нежданно засніжить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530863
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.10.2014
Дощ закрапав і змінилось все навколо,
Кута осінь плечі в темно-сіру шаль.
Листопад ще золотаво-веселково
Хоче перекреслити дощу печаль.
Тільки марно: літо бабине майнуло,
Подалося у незвідані краї
І повів його за руку дощ в минуле
Навпростець, минаючи поля й гаї.
Озирнутися часу уже немає,
Бо відміряно для кожного свій час.
Літо бабине на згадку залишає
Світлий смуток й світлу радість водночас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530636
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.10.2014
Я сама собі пишу листи
І складаю в потаємну скриньку.
Як колись її відкриєш ти,
То в листах побачиш іншу жінку
Й зрозумієш: врода і душа
Не завжди одна на одну схожі.
А любов бува сліпа й глуха,
Якщо розум їй не допоможе.
Пожалкуєш ти, а, може, й ні,
Що колись душі моєї шепіт
Не почув і залишИв мені
Казку снів й болючий серця трепіт.
Тільки казку додивилась я
Й серце б"ється тихо, рівномірно.
Я пишу останнього листа
Й на душі так легко неймовірно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530494
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.10.2014
Не придумывай, не объясняй
Почему тебе скучно со мной.
Долгим взглядом ты вновь провожай
Незнакомку. А мне всё равно.
Мы чужие с тобою давно.
Почему? Разве важен ответ?
Просто, выстудила всё тепло
Грусть осенняя. Первый снег
Неожиданно выпал. И мы
Растерялись всего лишь на миг
И дыханием стылой зимы
Обожглись. Только сердца крик
Был коротким. Внезапная боль,
Словно лезвием по душе.
Почему мне так грустно с тобой?
Наша жизнь - это просто клише
Наших чувств и надежд, и любви.
Мы устали давно жить, как все.
Будь сильнее и грусть оборви
Мой родной, но чужой...сосед.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530278
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 16.10.2014
Заплуталося павутиння
В безлистих, сухих гілочках,
Кружляє у небі осіннім
Самотній, розгублений птах.
Так сумно йому й одиноко -
Все ближче і ближче зима.
Розлука буває жорстока,
Від неї спасіння нема:
У теплі краї подалися
За звичкою друзі його,
А він, як завжди, залишився
Чекати весіннє тепло.
І люди на птАхів так схожі -
Шукають тепла в чужині.
А потім повернуться.., може,
Та будуть і вдома чужі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529800
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.10.2014
Мы друг другу дарили рассветы,
Удивлялись: как ночь короткА!
Обнимал нас проснувшийся ветер,
Солнца луч целовал облака.
Они были как-будто из сказки:
Посмотри, какой замок плывёт,
Силуэт злой колдуньи, ужасной,
Рыцарь в латах, лисица и кот.
Посмотри, словно айсберга глыбы
На куски распадаются вдруг,
А чуть дальше - стоят пирамиды
И смешные фигурки вокруг...
Это было давно, но порою
Смотрим мы, как плывут облака.
Посмотри: айсберг, льдины горою,
Замок рыцарь, колдунья, река...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529277
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.10.2014
Якби не було тебе,
Не вміла б побачити я,
Як знов по весні цвіте,
В красі оживає земля
І, як солов'їний спів
Серце торка за живе,
І декілька тихих слів
Іншою зроблять мене.
МабУть, не помітила б я,
Як ніжно кружляє сніг,
Як листя осіннього дня
Вальсує і пада до ніг,
Як райдуга в краплях дощу
Закреслить сірість сумну
Й не знала би, як я люблю
Снігів печаль мовчазну.
Якби не було тебе...
Нічого б в житті не збулось
Й кохання солодко-терпке
Зустріти мені не вдалось.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529038
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.10.2014
Не на жарт гуля й шикує осінь -
Золотом розшите плаття одягла,
Ніби жінка, що не вірить зовсім
В те, що скоро стане на поріг зима.
Усміхається відверто і щасливо,
Легко йде крізь тихий-тихий листопад.
Та на жаль, не кожна жінка так красиво
Йде життям, не озираючись назад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529030
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.10.2014
Бабье лето всю ночь промаялось,
Собираясь в дорогу дальнюю.
А под утро горько расплакалось,
Ветер пел ему песню прощальную.
Потемнее одело платье,
Без зонта, с головой непокрытою
Побрело... А на сердце - камень
И душа, как собака побитая.
А глаза - не смотрели б, не видели,
Как темнеют трава и листья.
Дождь руками холодными, липкими
Обнимал. Исчезали мысли.
И брело оно прочь из города
Одинокое и ненужное.
А навстречу несла нелёгкая
Октября потемневшее кружево.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528741
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.10.2014
А у осени не было выбора -
Закружил золотой листопад.
Стало лето и снами, и небылью -
Летних дней не воротишь назад.
Не спасёшься от ливня настырного,
Не закроешь пред осенью дверь.
У неё просто не было выбора,
Ты не ссорься, пожалуйста, с ней.
И за грусть вечеров не ругай её,
За бессонницу не проклинай.
Будет грустно - прочти письмецо моё:
Я люблю тебя, ты это знай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528550
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 08.10.2014
Бабье лето в осень ворвалОсь:
Тучи прочь куда-то разбежались
И унылая исчезла жалость
Дней промокших. Стылая усталость
В утреннем тумане затерялась -
Лето бабье в осень ворвалОсь.
Листьев позолота стала ярче -
Солнце прикоснулось к каждому листку.
Воздух стал прозрачнее и мягче,
Растворив в себе осеннюю тоску.
Праздника присутствие так ощутимо,
Словно бы сбылась ещё одна мечта.
Каждое мгновение неповторимо,
Очищает душу эта красота.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526582
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 29.09.2014
Я смотрю на тебя... на спящего
И я знаю: когда-то ты станешь
Стариком с плечами уставшими,
Разве годы свои ты обманешь?
И глаза твои станут другими -
То ли выцветут, то ли поблекнут.
Станут волосы густо-седыми,
Огрубеют ладони от ветра.
Ветер жизни продует насквозь,
Заберёт у тебя он силу.
А тебе снится жизни праздник,
Превратившийся в долгую зиму.
Я смотрю на тебя и знаю:
Ветер жизни над сердцем не властен,
Я любовь твою не потеряю,
Не растрачу обидами счастье.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525279
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.09.2014
[b]Х[/b]олодні дні осінні й сірі,
[b]О[/b]дягнені в тумани і дощі.
[b]Л[/b]етять птахи в далекий вирій,
[b]О[/b]сінньо-сумно в мене на душі:
[b]Д[/b]есь в чужині їм буде тепло,
[b]Н[/b]е винуваті зовсім в тім вони
[b]І [/b]прощавальний лине лепіт -
[b]Д[/b]алекий шлях назад їм до весни.
[b]Н[/b]апевно в сни ще прийде літо
[b]І[/b] зустріч наша повториться знов:
[b]О[/b]чей твоїх сіро-блакитних
[b]С[/b]крізь бачу усмішку й моя любов
[b]І[/b]де назустріч їй сміливо,
[b]Н[/b]е стримуючи в серці почуття.
[b]Н[/b]е спинить й дощ мене, мій милий,
[b]І[/b] будемо щасливі ти і я.
[b]Й[/b] не знаю я чом серце знову
[b]С[/b]умує в унісон осіннім дням
[b]І[/b] пам"ять знов веде розмову,
[b]Р[/b]озказує, як гарно було нам
[b]І [/b]літо, що минуло, не обман.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524249
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.09.2014
Нянчила тоску бессонница,
Пела колыбельную.
А она, тоска-затворница,
Встречу нашу первую
Вспоминала, глупая,
И обманом тешилась.
Мыслей паутину плутала,
Прошлое мерещилось
Миражами, тенями,
Звуками и грустным шёпотом,
Золотыми днями летними
И чужим, холодным хохотом.
Слышалось, казалось ей:
Лёгкие шаги...
Половицы скрип, дверей...
Тихое "прости"...
Глупая, придумала
Боль сама себе.
"Но иначе жить не буду я", -
Признавалась мне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524206
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 18.09.2014
Так решили и вечность, и звёзды:
Две судьбы обвенчать навсегда.
Он красивый, чуть грустный, высокий,
На висках серебром седина.
Она хрупкая, нежная, светлая,
А в глазах и в улыбке весна.
Они осень свою вместе встретили
На закате ушедшего дня.
Из двух судеб собрали осколки,
Словно пазлы сложили в одну.
Не страшны им молвы кривотолки -
Сердце сердцу дарило весну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522063
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.09.2014
Світла печаль… світла…
Ніжна…до болю ніжна…
Сонячна, та вже не літня,
Тиха печаль… дивовижна…
Вже відчуваються зміни
В запахах, в шелесті листя:
Літо і осінь – між ними
Ледве вловима відстань.
Декілька кроків зробити…
Може, в житті це найважче?
Просто дорогу вступити,
Бо вже не можна інакше.
Вибору вже немає,
ТОму й печаль світло- ніжна.
Все у житті минає –
Й тиха печаль дивовижна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521529
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.09.2014
В душі гнітюча тиша,
Як камінь давучка.
Вірші вона не пише,
На Музу не чека.
А місто сутінкове
Старіє на очах
І дзвін шепоче, стогне,
Гніздиться чорний страх
Усюди: у розмовах,
І в стомлений плечах,
І в сивині на скронях,
В зажурених очах.
Життя розбите навпіл –
Війна і до війни.
Донбас стирають з мапи
Чужинці і свої.
Батьки дітей втрачають,
А діточки – батьків.
Двохсотий зустрічають
І моляться без слів,
Бо слів уже бракує –
Лиш сльози й почуття.
Війна крізь смерть крокує
Й не знає каяття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521371
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.09.2014
Непомітно йде до осені
Днів спекотних череда.
Пахнуть сонцем трави скошені,
З кожним днем пізніш світа.
Листя жовтого краплиночки
Вже з"явилися в садку.
Осені це перші звісточки -
Їх лишила нашвидку.
Айстри змішані з майорами -
Ніжно-чарівний дует.
Золотистими узорами
Літній зміниться сюжет.
І здивує осінь казкою,
Смуток розіллє терпкий.
Дощ відстукає морзянкою:
ЧОму час такий стрімкий?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514835
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 01.08.2014
[b]С[/b]орок років разОм ідемо,
[b]О[/b]гортає кохання нас ніжністю.
[b]Р[/b]адість щастя в серцях несемо
[b]О[/b]чаровані, вінчані вічністю.
[b]К[/b]ожну мить пам'ятаємо ми –
[b]Р[/b]ізнобарв'ям живуть вони в спогадах.
[b]О[/b]криляли нас мрії й вели
[b]К[/b]різь літа, по життю, вверх, по сходинках.
[b]І[/b] дві доньки, й тройко онучат -
[b]В[/b] нашій долі найкраще, що сталося.
[b]Р[/b]ідні усмішки й синь оченят –
[b]А[/b] хіба ще щось більше бажалося?
[b]З[/b]ірка нашого щастя пала,
[b]О[/b]зоряє нам долі стежину.
[b]М[/b]и щасливі, ми маєм родину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512908
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.07.2014
Скільки потрібно смертей,
Щоб зачинилися двері
В пекло війни. В чім критерій
Звірів з обличчям людей?
Як вурдалаки, п"ють кров,
Душать, вбивають,калічать
І на шляху своїм нищать
Віру, надію, любов.
Скільки потрібно ще сліз,
Болю і відчаю, й страху?
Рідну Вкраїну на плаху
Жадібність тягне і злість.
Господи, де ж та межа?
Чорних сердець збайдужіння -
Це помилок відгоміння
І політична іржа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512105
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.07.2014
Этот день, застывший в янтаре заката,
Ты, наверное, забыл давным-давно.
А цыганка нагадала мне на картах:
Будет встреча, вместе быть не суждено.
Я вослед ей крикнула: "Ты лжёшь. Не верю.",
Рассмеялась как-то глупо, невпопад.
О несбывшейся любви я не жалею,
Только грусть всегда приносит листопад.
Не спеша ты шёл осенним, жёлтым парком
В час вечерний, в хрупкой синей тишине.
Мы случайно встретились под старой аркой,
Встретились... и я поверила мечте.
Встретились глазами только на мгновенье...
Почему, когда приходит листопад,
Вспоминаю вновь и вновь я с удивленьем
Незнакомого мужчины грустный взгляд?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510877
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 12.07.2014
Наша жизнь не черновик -
Ничего нельзя исправить,
Но нельзя в ней жить без правил,
Как бы жить ты не привык.
Десять заповедей Божьих
Очень трудно принимать,
Научиться соблюдать -
Потому и жить нам сложно.
Те, кто веру убивали,
Строят храмы для себя.
Но напрасно всё и зря -
Без оглядки продавали
Души дьяволу за грош.
Убивать и красть, как плюнуть.
А теперь что? Верить будут,
Блажью прикрывая ложь,
Уповая на одно -
Отмолить грехи успеют.
Души златом тупо греют,
Строят храмы всёравно.
В алчности живут и фальши,
Не за ихние ль грехи
Шепчут матери: "Прости,
Господи, там дети наши
Погибают, помоги.
Вразуми их безразличных,
Злобных пауков, циничных,
Пелену из глаз сорви:
Как бы жить ты не привык,
Но нельзя в ней жить без правил.
Ничего нельзя исправить -
Наша жизнь не черновик."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507815
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 27.06.2014
Хочу звернутися до всіх, хто заходить на мою сторіночку. Всім дуже вдячна за коментарі, чи просто за візит. У мене проблема: не можу відповідати на коментарі, бо тільки-но відкривається віконечко для коментарів, в ньому з"являються безліч якихсь значків, слів на англійській мові. Я уважно читаю Ваші коментарі, прислуховуюсь до них і ... не можу відповісти. Така ж проблема при написанні коментарів до прочитаних віршів на ваших сторінках. Надіюся, що ця проблема колись вирішиться. Дякую всім за увагу і підтримку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507210
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.06.2014
За идею спасибо A.Kar-Te
Разгоняюсь - сейчас полечу,
Но, увы, не хватает дыхания.
Это словно душе испытание,
Я от боли и страха кричу.
Правда, это - всего только сон,
Наяву я совсем не бескрылая,
Жизнь моя для меня не постылая -
Не спешила к судьбе на поклон.
Я без страха летела к мечте,
Иногда неразумно-беспечная.
Быть-не быть - эта тема извечная,
С этим мы и живём на земле.
Разгоняюсь...но всё тяжелей
От земли отрываться. Болезненней.
Притяженье земли словно лезвием...
Быть- не быть - отвечать всё сложней.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506943
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 23.06.2014
Заціловані сонцем і вітром,
МАльви в вікна заглядують нишком.
Матіолово-п"яне повітря,
Як в дитинстві далекім, колишнім.
Мама звично готує вечерю,
Спочиває на сходинках тато -
В цій картинці ні краплі не стерто
Буревієм років. Пам"ять надто
Бережливо її зберігає,
Мов в сімейній реліквії спалах -
Крізь роки і крізь сни не зникає
Кольорів розмаїття і запах.
Із портрету всміхається мама
І світлина - на сходинках тато.
Заглядає в вікно моє мальва -
А для спогадів це так багато.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506896
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.06.2014
Под Коломной
...Где на четырёх высоких лапах
Колокольни звонкие бока
Поднялись, где в поле мятный запах,
И гуляют маки в красных шляпах,
И течёт московская река...
Всё бревенчато, дощато, гнуто...
Полноценно цедится минута
На часах песочных. Этот сад
Всех садов и всех лесов дремучей,
И над ним, как над бездонной кручей,
Солнца древнего из сизой тучи
Пристален и нежен долгий взгляд.
Під Коломною
...Де на чотирьох високих лапах
Дзвінниць піднялись дзвінкі боки,
Де пливе над полем запах м"яти
І в червоних капелюшках маки,
Й тихий плин московської ріки...
Гнуто все, колоди, деревина...
Повноцінно цідиться хвилина
Крізь пісок в годиннику. Цей сад
Всіх садків і всіх лісів густіший,
І над ним, що урвищ всіх крутіший,
Погляд сонця ніжний і пильніший
З хмари сизої крізь часопад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504883
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.06.2014
Недописаний вірш розтвориться
У безсонні чи втопне в думках
І ніколи вже не повториться
У нових незнайомих рядках.
А відбиток його - в душі рану
Залишить. Як настирно болить!
Ніби кокон липкого обману,
ОгорнЕ й не даватиме жить.
Днів яскравість не радує більше
І закреслює розпач мене.
Знов насняться загублені вірші
І надії крило промайне.
Може, Муза дає зрозуміти,
Що втомилася я від життя.
Та душі не дано скам"яніти-
Знову вірші писатиму я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504314
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.06.2014
Намічені справи були зроблені і Наталя з чоловіком збиралися в гості, до чоловікового двоюрідного брата, який жив в селі, кілометрів за 30 від міста. Вона вже закривала хатні двері,коли Василь запитав: «Паспорт взяла?» «Господи, все не можу звикнути, що зараз потрібно обов'язково при собі мати паспорт»,- зітхнула жінка.
День був спекотним, на небі ні хмаринки, вітерець вривався в вікна й куйовдив волосся. Виїхали за місто, повернули на дорогу, яка вела в село. Через декілька хвилин побачили блок-пост. Підїхали до нього, зупинились, Міліціонери, зовсім хлопчики,привіталися «Добрий день», «Здравствуйтє» й почали огляд машини і документів, запитували: куди, до кого, чи будемо повертатися в місто. Василь відповів, що вони побудуть в гостях і через декілька годин повертатимуться в місто.
Блок-пост був розташований в посадці, з-за дерев вийшов чоловік віком старший за всіх і запитав: «Дядь, а ви не купите нам два кіла картоплі», і протягнув гроші. Василь, відвів руку з грішми і сказав: «Які гроші. Чекайте. Буде вам картопля». Сів в машину і вони поїхали далі. Наталя декілька хвилин мовчала, а потім прошепотіла: « Господи, вони ж не просили ковбаси, печива чи цукерок. Тільки картоплі…». Їхали мовчки до самого двору, їх уже зустрічали Катя і Сашко. Вони зразу ж запитали: «На блок-посту все нормально?». Наталя і Василь розповіли, що хлопці просили привезти картоплі. Не обійшлося без жіночих сліз і міцних чоловічих слів.
Час гостювання пробіг швидко і Наталя з Василем почали збиратися в дорогу. Катя принесла відро картоплі, солоного сала, банку огірків, молодого часнику, літрову банку тушкованого м'яса, олію. В крамниці купили хліба, печива, цукерок, солодкої води. Біля блок-поста їм показали, що вони можуть їхати далі, але Василь зупинив машину і запитав : «А де ваш старший? Вам тут передачка». Наталю і Василя провели до «кухні», там стояв стіл і лавки. Під деревами, на землі, відпочивало декілька хлопців. Коли Наталя виклала три ще теплих палянички на стіл, хлопці загомоніли: «Гля, тітка нам і хліба привезла, як пахне!». Дитячі усмішки, щасливі очі... як ножем по серцю.
Всю дорогу їхали мовчки. Розпач і біль наповнювали душу і серце. Думки товклися в голові, як навіжені. Наталя тихо-тихо прошепотіла: «Вони попросили тільки картоплі. Тільки картоплі…Господи, почуй молитви матерів і батьків, дружин і дітей. Господи, почуй!».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504037
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.06.2014
Присвячується онучці Анюті
(на фото в синій сукні)
Лине музика вічного вальсу,
Вітер звабливо грається сукнями.
Перші па, як малюнок пас"янсу -
Зустріч з днями тепер не майбутніми.
Зачаровано пари кружялють,
Усміхаються ніжно й схвильовано,
Ніби в посмішках нишком ховають
Те, чим серце невільно стурбовано.
Бо цей вальс назавжди розмежовує
Безтурботне дитинство й дорослість.
Пам"ять трепетно все зафіксовує -
Саме так і приходить молодість.
Розмальована ніч зірочками,
Кольоровими кульками й квітами.
І не стримують сліз своїх мами -
Йшли до вальсу вони разом з дітками.
Лине музика вічного вальсу ...
Випускний відпускає в дорогу.
Ось і треба з дитинством прощатись,
БатьківськОго не зрікшись порогу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503373
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.06.2014
А у мене, Мамо, День народження сьогодні,
В зиму з осені я непомітно, тихо йду.
Вже штовхають в спину злі вітри й холодні
І назад стежини я ніколи не знайду,
Бо з народження дано пройти свої дороги,
Завершаючи їх у зимові холоди.
Не в природу, а в життя зима приходить
І заносить снігом на моїх стежках сліди.
Мамо, з часом пам"яті вино стає терпкішим
І усе частіше я пригублюю його.
З кожним днем мій час біжить чимдуж скоріше
І не вистача все більш мені тепла твого.
А сьогодні, в День народження, до тебе, Мамо,
Я звертаюся з подякою за все-за все.
За терпіння, а його було не мало,
За любов, яка в онуках й правнуках живе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499412
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.05.2014
Від друзів букет поздоровлень
Отримати дуже приємно
І кріпшає зразу ж здоров"я,
Здоров"я бажаю взаємно.
Як квіти, слова різнобарвні,
Бо сказані щедро і щиро.
А значить живу дні не марні,
Бо вас у житті я зустріла.
Нас Муза зібрала до купи,
Я їй за це вдячна всім серцем.
А дружби так просто не купиш -
В віршах ми, як ніби в люстерцях:
Душі відображення чітко
Назавжди в них вже залишиться
І дружба яскрава, як квітка,
Від вітру не зможе зломиться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498890
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.05.2014
Тривожна весна ця - до болю!
Глуха невідомість гнітить,
Бо нашу закреслюють долю,
Від відчаю серце щемить.
Не думалось і не гадалось,
Що прийде біда у наш дім.
Невже це сприймати, як данність?
А як же нам жити у нім?
Його будували в надії,
Що будуть й онуки тут жить.
Невже були марними мрії?
Невже можна легко їх вбить?
Але є у нас кріпка віра -
Збороли ми й важчі часи.
Бур"ян приберЕмо з подвір"я,
Щоб дім для онуків спасти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498456
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.05.2014
Стареют руки раньше, чем лицо,
Стареют, впитывая годы кожей.
Шаг времени заметно осторожней,
Нельзя всю жизнь бежать. В конце-концов
Не раз судьба испытывала нас
Огнём и холодом, как сталь, на прочность.
Мы забывали страх и осторожность,
Споткнувшись поднимались всякий раз.
Спешили, словно бы боялись мы,
Дела земные не успеть доделать,
Как-будто нет у наших сил предела
И не боялись холода зимы.
Стареют руки раньше, чем лицо,
Мы просто этого не замечали:
На сцене жизни роль свою играли
И верили в своё же мастерство.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496214
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 01.05.2014
Как удивительно легки
Щемящие слова разлуки,
В них нет отчаянья иль муки,
Иль обжигающей тоски.
Он говорил их не спеша,
Как-будто вслушивался в звуки,
Зачем-то вторил эху скуки,
Был откровенен... Чуть дыша
Пыталась ты не побледнеть,
Не растеряться, не заплакать.
Сирени карамельный запах...
И он - чужой. И не успеть
Хоть что-то изменить. Напрасно.
Кусаешь губы до крови -
Как-будто не было любви.
...Закат был к ветру, сине-красный.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495666
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 29.04.2014
Пригинають роки до землі,
Непомітно, але так уперто.
Те, що з пам"яті нишком зітерто,
Не насниться ніколи мені.
А колись, як дерева в садку,
Піднімались, тягнулись до сонечка.
Наших мрій наливалось колоссячко,
Та й не раз так було на віку.
Колоски з кожним роком слабкіш,
А зернятка все більше цінилися.
Кольори наших мрій вже змінилися,
Їх відтінки усе спокійніш.
І на нитку життя, в ряд, роки
Намистинками вже нанизалися.
А дерева старіли, згиналися,
Засихали, ламались гілки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494928
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.04.2014
Не с теми я, кто бросил землю
На растерзание врагам.
Их грубой лести я не внемлю,
Им песен я своих не дам.
Но вечно жалок мне изгнанник,
Как заключённый, как больной.
Темна твоя дорога, странник,
Полынью пахнет хлеб чужой.
А здесь, в глухом чаду пожара
Остаток юности губя,
Мы ни единого удара
Не отклонили от себя.
И знаем, что в оценке поздней
Оправдан будет каждый час...
Но в мире нет людей бесслёзней,
Надменнее и проще нас
_ * _
Не з тими я, хто кинув землю
На розстерзання ворогам.
Їх грубі лестощі даремні,
Їм я своїх пісень не дам.
Для мене вигнанець - нікчемний,
Як в"язень, хворий чи слабий.
Дивись, прочанин, шлях твій темний,
Полином пахне хліб чужий.
А тут в глухім чаду пожару,
Де юність обірвалась враз,
Ми витримали всі удари
І вистояли ми в той час.
І знаємо - що потім зможуть оцінити
І виправданим буде нелегкий наш час...
Але безслізніш нас немає в цілім світі,
Нема зухваліших, нема простіших нас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494832
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.04.2014
Насупився квітень, закутався в хмари...
А вишні навколо так рясно цвітуть!!!
Зализує вітер на яблунці рани -
Узимку зайцІ метушилися тут.
В смарагдових травах сховались кульбабки,
Малесенькі жовті земні зірочки.
А сонячний промінь знов грається в латки,
Колишуться легко тонкі гілочки.
Ось настрій у квітня змінився - всміхнувся
І хмари раптово розбіглись кудись.
Ти усмішкой ніжно до серця торкнувся -
Згадався нам квітень, що звів нас колись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494238
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 22.04.2014
Есть в близости людей заветная черта,
Её не перейти влюблённости и страсти, -
Пусть в жуткой тишине сливаются уста
И сердце рвётся от любви на части.
И дружба здесь бессильна, и года
Высокого и огненного счастья,
Когда душа свободна и чужда
Медлительной истоме сладострастья.
Стремящиеся к ней безумны, а её
Достигшие - поражены тоскою...
Теперь ты понял, отчего моё
Не бьётся сердце под твоей рукою.
_ * _
Є заповітна в близькості людей межа,
Яку закоханність не перейдЕ чи пристрасть, -
В жахливій тиші хай зливаються вуста
І серце почуття в шматочки знищать.
І дружба тут безсила, і літа
Високого й палкого диво-щастя,
Коли душа і вільна, і чужа
Сповільненій знемозі любострасття.
І лиш безумці прагнуть, щоб пізнать її,
Хто досягнув - уражені журбою...
Тепер ти зрозумів чуття мої,
Моє не б"ється серце під твоєй рукою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493944
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.04.2014
Петроград, 1919
И мы забыли навсегда,
Заключены в столице дикой,
Озера, степи, города
И зори родины великой.
В кругу кровавом день и ночь
Долит жестокая истома...
Никто нам не хотел помочь
За то, что мы остались дома,
За то, что, город свой любя,
А не крылатую свободу,
Мы сохранили для себя
Его дворцы, огонь и воду.
Иная близится пора,
Уж ветер смерти сердце студит,
Но нам священный град Петра
Невольным памятником будет.
Петроград 1919
І ми забули назавжди,
Ув"язнені в столиці дикій,
Озера і міста, й степи,
Й зірки Вітчизни в небі тихім.
В кривавім колі ночі й дні
Долає нас жорстка знемога...
Ніхто зарадить не хотів
За те, що ми зостались вдома,
Бо місто люблячи своє,
А не крилатую свободу,
Ми зберегли для себе все:
Палаци і вогонь, і воду.
Вже інша підступа пора
І вітер смерті серце студить,
Та нам священний град Петра
Невільним пам"ятником буде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493037
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.04.2014
Падає в ніч мокрий сніг,
Падає важко, вмирає.
Знає він, що на землі
Зразу ж грязюкою стане.
Він буде зовсім не в радість
Людям і навіть природі.
Так ось байдужість і слабкість
В перше кохання приходить.
І звичайнісіньке щастя
Вже недосяжне, як небо.
Розпачу біль, як причастя,
Гірко, а випити треба.
Мокрий сніг важко кружляє,
Пада, щоб вмерти невдовзі.
Чому в житті так буває:
Ми розминулись в дорозі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492012
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2014
Далеко ще до листопада
І до зимових перших холодів.
Наснилось: мертве листя пада
У вирій журавлиний клин летів
Й розносив вітер шепіт листя,
В даль, за собою, звав у майбуття.
А пам"ять не знаходить місця -
Чомусь наснилась усмішка твоя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492009
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2014
Обростали ми лепом байдужості
І мовчання, й сліпої невдячності,
Бо не вірили більш неминучості,
Забували ми присмаки радості.
Бо не чули хрипкий голос лиха,
Всі були ми із хат отих, крайніх.
А копит цокіт тихо...Так тихо!!!
Все тугіш кокон слів злих й обманних.
Забуваючи легко минуле,
Ми закреслювали сьогодення.
Нас все більше затягує мулом
Наше тихе й пусте сіродення.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491851
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.04.2014
Ніч ласкава і ніжна, як кішка
І характер, як в кішки, мінливий,
Бо приходить завжди якось нишком,
І зникає кудись в світ свій дивний.
То зажурена, то ясноока;
То замріяна, то темна-темна:
То, як бездна, бездонна, глибока;
То святкова бува, то буденна.
Ночі-ночі такі неповторні!
А безсонням лікують й карають.
Вони справжні, а не бутафорні,
Колискову вітри їм співають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491416
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2014
В прятки играла с любовью,
Времени не замечала.
Ты бесконечно скучала,
Спорила глупо с судьбою.
Он улыбался всё реже,
Взгляд отводил торопливо.
"Доброе утро", - учтиво
Он говорил. Но, как прежде,
Не было запаха счастья
В доме когда-то счастливом,
В доме чужом и унылом.
Как ты могла заиграться?
Вдруг от подружки звоночек:
"Как ты? Всё так же играешь?
Ужин уже накрываешь?
Ты не спеши... Между прочим,
Всё между нами серьёзно.
Ты проиграла, так вышло."
Больно в висках,слов не слышно
И на душе так морозно!
"Ты проиграла. Не веришь?" -
Сердце шептало всё громче.
Боль проступала всё чётче...
Всхлипнули, ойкнули двери...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490949
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.04.2014
Яким яскравим й ніжним був цей сон:
Ось мама усміхається очима,
В зажурі світлій батько за столом
І Вовка, брат. Стрічають. Свічка блима.
Ми знову разом, як було колись,
Нам є про що вести всю ніч розмову.
І спокій ніжний навкруги розливсь,
Лиш чути дальній плач чи стогін дзвону.
Запитують мене: "Як ти живеш?".
- "Скучаю дуже, з кожним днем все більше".
- "Ми знаємо як снів таких ти ждеш,
А потім про минуле пишеш вірші ".
Ручай розмови тихо дзюркотить,
Здається - час затамував свій подих.
Нам не дано плин часу зупинить,
Часу ж дано нам залишати подив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489552
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.04.2014
Вже й крізь затишок нашого міста
Справжні танки везуть тягачі.
А над ними весни небо чисте,
Тільки сумніви в серці важкі.
Що ж то буде? - єдине питання,
Мов лавина важка і стрімка,
А у відповідь - страху мовчання.
Та невже ось так близько війна?
Діти в захваті: клас, суперово!
Хай для них буде це тільки гра.
Захід сонця горить пурпурово -
Чи чекати тепер нам добра?
Як болюче відлуння Майдану -
І неспокій, і розпач в очах.
А біда і зухвало, й незвано
Причаїлася на тягачах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487729
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.03.2014
В свадебном платье, в улыбке смятенье -
Дочку из дома выводит дружок.
"Остановись, - я шепчу - на мгновенье,
Вот и осталось - шагнуть за порог.
Нет, я не плачу, тебе показалось.
...Дай я на платье поправлю цветок.
Дочка, смотри: я уже улыбаюсь,
Крепко держу за тебя кулачок.
Скоро ещё одну женщину мамой
Ты назовёшь, не обижусь, поверь.
Верится, дочкой ей будешь желанной,
В гости тебя буду ждать я теперь.
Нет, я не плачу. Я счастья желаю.
Вот и осталось - шагнуть за порог.
В новую жизнь я тебя провожаю.
...Дай я на платье поправлю цветок."
1995 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487560
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 22.03.2014
Я не боюся наших зустрічей. Навіщо?
Відверто й легко усміхаюся тобі.
І не про тебе, про кохання, пишу вірші,
На згадку не лишила вузлики тугі.
Не копирсаюсь більше в спогадах. Навіщо?
Там навіть тінь твоя розтала, ніби сніг.
І недосяжну мрію світлу й трішки грішну,
Я загубила непомітно уві сні.
Але чому шукаю в натовпі твій погляд
І не знайшовши, відчуваю пустоту.
Усе життя ідеш ти, "третій зайвий", поряд,
Не залишаючи й на мить мене одну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484963
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.03.2014
Чем хуже этот век предшествующих? Разве
Тем, что в чаду печали и тревог
Он к самой чёрной прикоснулся язве,
Но исцелить её не смог.
Ещё на западе земное солнце светит
И кровли городов в его лучах блестят,
А здесь уж белая дома крестами метит
И кличет воронов, и вороны летят.
_ *_
Чим гірший вік прийдешній за минулі? Може
Тим, що в чаду тривог й печалі він
Торкнувся рани чорної, стривожив,
Але зцілити не зумів.
На заході ще сонце, як і завжди, світить
Й покрівлі міст у променях його блищать,
А тут хрестами біла вже будинки мітить
І воронів зове, і ворони летять.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484737
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.03.2014
У Моринцях дві сотні літ тому
В сім"ї Шевченко хлопчик народився.
Тарас - дали таке ім"я йому
І в цьому батько, ні, не помилився.
Тарас - від грецької, то є - бунтар,
Таким Шевченко й був в житті насправді.
Тому підтвердженням цього - Кобзар,
Він жити вчив усіх лише по правді.
Кріпак з душею й серцем бунтаря
Усе життя про вільну Україну
Він мріяв й вірив - спалахне зоря
Над рідним краєм і розігне спину
Народ, який втомився в рабстві жить
Принижений, затравлений, безправний.
Та не змогли пани дух волі вбить,
Не зміг зламати гніт самодержавний.
Короткий вік дано йому прожить,
Але велику спадщину залишить.
Дуб над могилою його шумить,
Немов для нас шепоче його вірші.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483426
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.03.2014
[b]Г[/b]оворят, что время лечит, только знать бы чем.
[b]О[/b]тчего капель картечью в сердце напрямик?
[b]Л[/b]абиринты снов уводят в прошлое. Зачем?
[b]О[/b]тчего так долго помнит память каждый миг?
[b]В[/b]ечер сказку на ночь рассказал мне о любви,
[b]О[/b]тзвук эха дней минувших ветер подарил.
[b]К[/b]рохи счастья расклевало вороньё молвы,
[b]Р[/b]азвела мосты разлука, ей хватило сил.
[b]У[/b]носило нас теченьем к разным берегам -
[b]Ж[/b]изнь по-своему решила, как нам быть с тобой.
[b]Е[/b]сли б знали, что однажды всё вернётся к нам,
[b]Н[/b]икогда бы не украли у себя любовь.
[b]И [/b]как раньше - головокружения туман:
[b]Е[/b]гоза-весна нам дарит счастье иль обман.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482887
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 01.03.2014
Сжала руки под тёмной вуалью...
"Отчего ты сегодня бледна?"
-Оттого, что я терпкой печалью
Напоила его допьяна.
Как забуду? Он вышел, шатаясь,
Искривился мучительно рот...
Я сбежала, перил не касаясь,
Я бежала за ним до ворот.
Задыхаясь, я крикнула:"Шутка
Всё, что было. уйдёшь, я умру".
Улыбнулся спокойно и жутко
И сказал мне: "Не стой на ветру".
_ * _
Стисла руки під темной вуаллю...
"Чому ти так сьогодні бліда?"
А тому, що терпкою печаллю
Напоїла його доп"яна.
Як забуду? Він йшов і хитався,
Мов від болю скривились вуста...
Збігла, навіть перил не торкалась,
До воріт вслід за ним бігла я.
Задихаючись, крикнула:"Дивно.
Все це жарт. Підеш -вмру, зрозумій."
Він всміхнувся жахливо й спокійно,
Мовив: "Вітер, ти довго не стій".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482605
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2014
[b]Жизнь меня учила жизни:[/b]
Ярким счастьем непростым
И любовью, и разлукой,
Тихой радостью и скукой,
И душевной стылой мукой,
Ожиданием пустым.
[b]Жизнь меня учила жизни:[/b]
Быть терпимой и прощать,
Каждый день как день последний
И молвы не слушать бредни,
Не спешить, но и не медлить,
Душу верой очищать.
[b]Жизнь меня учила жизни:[/b]
Быть всегда в ладу с судьбой.
В путь меня благословила,
Быть женой меня учила,
Дочек, внуков подарила,
Чтобы мне не быть одной.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482383
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 27.02.2014
Вечерние часы перед столом.
Непоправимо белая страница.
Мимоза пахнет Ниццей и теплом.
В луче луны летит большая птица.
И, туго косы на ночь заплетя,
Как будто завтра нужны будут косы,
В окно гляжу я, больше не грустя,
На море, на песчаные откосы.
Какую власть имеет человек,
Который даже нежности не просит!
Я не могу поднять усталых век,
Когда моё он имя произносит.
_ * _
Вечірній час і я перед столом.
Лежить сторінка непоправно біла.
Мімоза пахне Ніццою й теплом.
Ось птах летить крізь місячне проміння.
І на ніч туго коси заплела,
Мов завтра будуть все ж потрібні коси,
В вікно дивлюся без печалі я
На море і піщанії укоси.
Яку ж то владу має чоловік,
Що не просити ласки сили має!
Не можу втомлених піднять повік,
Коли моє ім"я він промовляє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481712
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2014
Венеция
Золотая голубятня у воды,
Ласковой и млеюще-зелёной;
Заметает ветерок солёный
Чёрных лодок узкие следы.
Сколько нежных, странных лиц в толпе.
В каждой лавке яркие игрушки:
С книгой лев на вышитой подушке,
С книгой лев на мраморном столбе.
Как на древнем, выцветшем холсте,
Стынет небо тускло-голубое...
Но не тесно в этой тесноте
И не душно в сырости и зное.
Венеція
Біля мліюче-зеленої води
Золотавий голубник в осонні;
Замітає вітерець солоний
Чорних човників вузькі сліди.
Скільки ніжних, дивних лиць в юрбі,
В кожній лавці іграшки яскраві:
З книжкой лев - подушки вишивані,
Лев на мармурОвому стовпі.
Як на полинялім полотні,
Тьмяно-голубе холоне небо...
Та не тісно в цій ось тісняві
Й не задушно тут, де сиро й тепло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480755
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.02.2014
Вже не люди, а звірі -
В своїй люті страшні,
Бо надії і віри
Не лишилось в душі.
Зупинитись не вміють -
Не страшить сліпа смерть,
Від крові сатаніють,
Все пішло шкереберть.
На Майдані, як в пеклі:
Брат на брата пішов.
Не розумні, а вперті,
У вогонь - стрімголов.
А "народні" до вікон:
Подивитись Майдан.
Чи не бачать, що лихом
Обернувся обман?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480374
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.02.2014
Ткала ніч із думок полотно,
А безсоння їй допомогало.
До світанку часУ зовсім мало -
Непомітно світліє вікно.
Як мозаїка митті життя -
Кольорів розмаїття яскраве,
Неспокійне воно і цікаве
І в минуле нема вороття.
Тільки пам"ять - чи друг, чи-то кат?
Про минуле вестиме розмову,
А на щастя зіркову підкову
Подарує, шепнувши: "Віват!".
Рахувать календар буде дні
І складеться мозаїка в ціле,
А життя, за роки посивіле,
Усміхнеться так щиро мені!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480276
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.02.2014
На яву
И время прчь, и прстранство прочь,
Я всё разглядела сквозь белую ночь:
И нарцисс в хрустале у тебя на столе,
И сигары синий дымок,
И то зеркало, где, как в чистой воде,
Ты сейчас отразиться мог.
И время прочь, и пространство прочь...
Но и ты мне не можешь помочь.
Дійсність
І простір геть і час промайне,
Крізь білу цю ніч роздивилась я все:
І нарцис в кришталі на твоєму столі,
Й дим цигАрки синій пливе,
І те дзеркало де, як в чистій воді,
Відбиття було б твоє.
І простір геть і час промайне...
Не спасе твоя поміч мене.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480162
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.02.2014
Вулиця мого дитинства...
Я для неї вже чужа -
Тут немає мені місця,
Аж болить-щемить душа!
У хатАх мені знайомих
Незнайомий люд живе,
Декілька садиб бездомних...
Біль торкає за живе.
А колись, ще мама з татом
Сильні й молоді були,
Будували нову хату -
Їм ділянку тут дали.
Нова вулиця, Крилова,
Молоді шумлять садки,
Недалеко наша школа,
Чути потягів гудки.
Дітвора у кожній хаті,
Зараз це, як дивина.
А роки легкі, крилаті -
На порозі вже зима.
Йду по вулиці... Чужа я...
Слова нікому сказать.
Пам"ять знов мене питає:
"Що ти хочеш ще згадать?".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479529
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.02.2014
Снідає снігом туман:
Мокрі дахи знов сіріють,
Плями проталин темніють -
Дивний зими цей обман.
В подисі вітру - весна,
Запах п"янкий і знайомий,
В чомусь він все ж неповторний -
Завжди ось так і бува.
Серце втомилося вже
Від холодів й снігопадів.
Чом нашу ніч зорепадів
Пам"ять моя береже?
Зустрічі нашої ніч
Трепетно-ніжна, цнотлива
Згадку про себе лишила:
Низку питань і не більш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478994
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.02.2014
Задощило... Засіріло...
Сніг пухкий просів.
Чи весну щось розбудило?
Лютий ослабів
І втекли кудись морози -
Подались в біга.
Плаче зимонька і сльози
Навіть не хова.
Це тепло таке обманне -
Серденько болить.
Та й надії світло марне
Все слабіш горить,
Бо в очах твоїх самотність,
Холод і печаль.
Й не дає проклята гордість
Вірити в "прощай".
Наробила ж ти, відлиго,
Сплутала усе.
І оплакує так тихо
Зимонька себе...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478714
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 11.02.2014
Бывают разными разлуки,
Они приносят радость или грусть,
Спасают иногда от скуки,
Забрав с собой непониманья груз,
Иль странные необъяснимо,
С бессонницей на пару приходя,
Нить отношений рвут незримо,
Шепнув нам на прощание: "Судьба".
И по какой они тропинке
Приходят к нам, нам не дано постичь.
Разлуки, словно пазл в картинке,
Которую рисуем мы всю жизнь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477760
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 07.02.2014
Та й квапляться ж наші літа!
Всміхаються вітру зустрічному.
У кожний період життя
Цінується щастя по-різному.
І навіть, коли назавжди
Загубиться зірочка в вічності,
Матуся, приходячи в сни,
Дарує нам усмішку ніжності.
І усмішки рідне тепло
Нам сил додає і терпимості,
Й ослабле в польоті крило
Наповниться звичної кріпкості.
Всміхніться своїм дітлахам -
Роки так летять, не спиняються!
Незрадливі усмішки мам
Назавжди в серцях залишаються.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476829
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.02.2014
Во сне
Чёрную и прочную разлуку
Я несу с тобою наравне.
Что ж ты плачешь? Дай мне лучше руку,
Обещай опять прийти во сне.
Мне с тобою как горе с горою...
Мне с тобой на свете встречи нет.
Только б ты полночною порою
Через звёзды мне прислал привет.
Уві сні
Нашу чорну і міцну розлуку
Порівну мені й тобі нести.
Що ж ти плачеш? Дай же краще руку,
Обіцяй, що прийдеш знову в сни.
Я з тобою, як гора з горою...
Зустрічей не буде на землі.
Тільки уночі побудь зі мною -
З зіркою привіт пришли мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475498
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.01.2014
ЗіркИ рясно-рясно розсипані
На чорно-морозному небі,
Дерева зимово розхристані,
Їм затишку тільки і треба.
Над хатами дим стоїть стовпчиком,
Мороз розмальовує вікна.
Торкаючись шиб легким дотиком,
Мереживо інеєм виткав.
Стежки пролягли між заметами,
Поскрипують болісно клени.
Ти балуєш взимку букетами
Й на вікнах цвітуть цикломени.
З тобою так тепло і затишно
І нам до зими ще далеко.
Весни кольорами розкрашено
Кохання й йому з нами легко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475205
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2014