Губи твої смаку спілої вишні
Так цілували, неначе востаннє.
Вина солодкі, конвалії ніжні
Нам говорили про наше кохання.
Щиро вслухались в мелодію вітру,
З ним говорили та перекликались,
В себе вбираючи світу палітру
Разом зливались - чарівно кохались.
Стали із світом яскравим Єдиним:
Ніжно вливались струмками у річки,
Співом доповнювали солов'їний,
В місячну суть прикрашаючи свічки,
В жар післяденний свого додавали,
В жарких обіймах пашіли-вмирали.
Кожного разу себе відкривали,
Ми не кохались - ми просто кохали.
31.07.2016
