Чи треба ліра в пустоті?
Питання у повітрі висне…
А ти? Чи треба світу ти?
Світ сам в собі не бачить смислу.
Куди веде тебе життя?
Чи долі то богині роблять?
Не чув за жодні межі я,
Не бачив навіть у бінокля!
Ти вільний – коли бачиш це,
Не вдарить блискавкою Небо,
В тобі – навколишнє усе,
Хіба крім тебе щось суттєво?
Тобі важливий – хворий зуб,
Що твій, а інший – справа інших,
Життя других – холодний суп,
Твоє ж – духмяний, гарячіший!
Тож, не вагаючись бери –
Усе, на що достатньо сили,
Бо найпрекрасніші дари –
У тих, котрі їх не просили.
