Ти поруч, але я так ніби уві сні
Й подія ця ніяк реальною не виглядає
Та ось і погляд твій, і постать небувалої краси
І мо'є, й тво'є серце завмирає
Як зупинити час, закарбувати мить оцю
Ще день, і будеш знову ти далеко
І тільки спогади про зустріч цю
І тільки від думок таких стає нелегко
Та я до тебе знову прилечу
У тихій ранок, або вечір галасливий
До рук твоїх та уст твоїх нечутно доторкнусь
Я Вітер, й біля тебе буду мила!
