|
Oh, wie schwer ist es, diese Höhe zu halten,
Wo die Sinne hell tanzen zum Unendlichen,
Und jeder Augenblick, wie ein Sandkorn in einer Uhr,
"bringt eine traurige Freude mit sich.
In deinen Augen, wie in den Hainen des Frühlings,
blüht die Hoffnung auf Frieden wieder auf.
Die Wogen der Leidenschaft verebben in dir,
Wie ein Winterabend, der leise fortgetragen
Das Licht der glühenden Gefühle, die Träume der Jahre,
Als dein Herz im Rhythmus der zärtlichen Liebkosungen schlug.
Aber in dieser Verwirrung, wo sich die Stille
Sich mit dem Atem des Windes verbindet,
sehe ich die Frische der Reinheit, die gegeben ist,
Wie das Morgenlicht, das die Welt erweckt.
Durch die Dunkelheit der Vergissmeinnicht, durch die Bitterkeit der Träume.
Die scharlachrote Farbe des Lebens erblüht, das ewige Leben.
Deine Augen reflektieren sein helles Licht.
Und wenn die Leidenschaft weg ist, wenn sie weg ist, wenn sie weg ist,
Reinheit ist wie das ewig jugendliche Licht der Sonne,
Wenn man die Geheimnisse des Herzens bewahrt, werden längst vergessene Träume wiederbelebt.
Ein Frühlingsakkord wird im Herzen spielen, in dem unsichtbare Saiten des Kosmos erklingen werden.
Und in der heiligen Stille der Verwandlung wirst du dein Rennen des Glücks beginnen.
Маро, це ти?
Коли біль в тобі - весь світ вже не такий.
І навіть світло денне - інше.
Розраду не знайти мені
коли на душі один лиш біль!
Коли болить зсередини та зовні
Коли так самотньо на душі,
Життя постає як сон перед очима.
І розлад душу полонив.
Сенс життя втрачено,
Інстинкти попрані.
Страх смерті - вірний страж лише вночі.
Він всевладний.
Молитви й ті, не допоможуть.
Храм тіла зруйновано.
На вівтарі душа бунтує
Та їй не вирватись назовні,
Скелі пекельні, мов голки в мені.
Згасли, відпалали свічки.
Хвилями біль цей змиває
непотрібність життя вічного.
Смерть як дарунок,
Мій порятунок-
Вогник у тьмі,
Мари вогні...
* з настанням зими, за легендами, природа переходить у володіння Чорнобога — батька Мари..
Живе богиня МАРА у своєму царстві Наві, за річкою Смородиною. Шлях до Наві пролягає через Калинів міст, який знаходиться під охолоною Триглавого Змія, відомого нам із багатьох казок.
Легенди про неї часто пов’язані із протистояннями дня і ночі, зими та літа. Згідно з однією — це вона ковтає Сонце взимку та сіє навколо холод. Згідно з іншою — вона полює на богиню неба Коляду, аби та не народила нове Сонце.
https://vsviti.com.ua/ukraine/90503
ID:
1023122
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 28.09.2024 07:30:35
© дата внесення змiн: 28.09.2024 11:14:25
автор: oreol
Вкажіть причину вашої скарги
|
Несподіван і яскраво
