Закрутився світ, мов калейдоскоп,
У шалений вир підхопив усіх,
Линув навкруги дивний ритм синкоп,
Та звучав дзвінкий і веселий сміх.
Юнок молодих захопив танок,
Жару піддавав юний сопілкар,
Від тієї гри, аж зів’яв вінок,
Бо звучав бемоль, а коли – бекар.
Танцювали всі, хто і як умів,
Зразу падебаск, потім обертас,
Розпашілий кум на струні повів
Й нескладний мотив підхопили враз.
Вітер розвівав хустки і стрічки,
Мерехтіло все іскрами клейнод,
Барвами цвіли білі сорочки –
Запальний гопак танцював народ.
/ надихнула картина Наталії Папірної. «Український танець». 2011. Полотно, олія
