На островах, де теплі хвилі,
Де сонце бавиться в воді,
Де місяць ніжний наче лебідь,
Шепоче казку вдалені.
Пісок гарячий, мов обійми,
Як шовк ласкавий на ногах,
А вітер лагідний, грайливий
Танцює в пальмах, ніби птах.
A море сміється, зве до себе,
Тепла вода – немов парфум,
Тут кожен день – безкрайне небо,
А кожна ніч – магічний бум!
Сяйво зірок впаде на хвилі,
Сріблом розтопить темноту,
А я пливу в обійми милі,
Де сни реальні наяву!
Пісок, мов золото, іскриться,
А в ньому сонце відблиск б’ється,
А небо – синь, безкрай, без меж,
Де птах несе свободи. Стеж!
Під пальмами тінь королеви,
Шепоче листя знов і знов,
Що тут лиш радість, спокій лева,
А щастя не минає мов...
А ніч казкова, місяць світить,
Зоряний шлейф бринить в воді,
Шепоче море в ніжній тиші:
Тут щастя вічне на Землі!
ID:
1037030
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 05.04.2025 01:27:26
© дата внесення змiн: 05.04.2025 01:27:26
автор: Олександріса
Вкажіть причину вашої скарги
|
