Ти можеш втратити мене,
Як вітер лист осінній губить,
Як день, що сонце не збере,
Як темна ніч, що зорі губить.
Ти можеш втратити мене,
Як тінь, розтану на світанні,
Як птах, що крила обпече,
Не повернуся до кохання.
Твоє мовчання – гострий ніж,
Твій погляд – лід, що душу ранить,
Ти відсторонений тепер,
Чомусь втрачаєм ми кохання...
А я ж мовчала... Я терпіла,
Любов у серці берегла
Та душу, що тоді боліла...
Не зможу жити без тепла...
І день прийде, і мить настане,
Коли замовкне серця крик,
Тоді побачиш мої рани,
Та загублюся я на вік…
