Я чекала всю ніч і свічки погасали,
Я чекала тих слів без яких не засну…
Вже час пройшов усе змінилось,
І ми чужі для дружби…
Чому не бачу у душі,
Кохання й щирість почуттів,
Сказати правду все боюся,
Збрехати легше всього…
Душа літала в небесах,
А серце в полоні опинилось.
Та стукіт притих і слова без бажань,
А думкам лиш би втікати…
Що ж це сталося з нами,
І для чого ці сльози.
Ти забув я згадала,
І навіщо пробачив…
Боялась любити?Сховалась та іскра,
Загорілась печаль,
Десь самотність німа.
У дверях вже не чути,
Дзвін надії і волі,
Захотіла свободи та одна залишилась.
Знову ніч у вікні і свічки догорають,
Хочу правди, любові,
Та самотність обрала…
Покотився знов місяць,
Іншим радість навіяти.
А мені знов залишить,
Мою помилку хибну.
Не забути ніколи моєму серцю й душі,
Свою першу любов.
Яку я полишила,
В глибині тебе…
Закохалась не впущу,
Не покинуть й забути,
Буду вірною щастю,
І тебе не залишу!
