По силі духу і красі
У світі їй немає рівних.
У неї квіти у косі,
У оці – блискіт королівни.
В геномі - неба синя нить
І сонця золоте проміння.
В душі її – весна бринить.
В руці – шліфуються уміння.
Вона – матуся і донька,
Землі і роду захисниця.
Її хода – ріка стрімка.
Її слова – і мед, і спиця.
У час штормів вона, як дуб,
В затишші, наче цвіт калини.
Їй шану, світе, лий до губ.
Вона – це жінка України!
