Тішилось місто, - весна нарешті,
прибрала сніг і помила небо,
все оплачено, місто сказало - решти
не треба,
вона ж весна місцевого значення.
Раділо місто, ліхтарі не потрібні
дні подовшали, сутінки пізно приходять
економія електроенергії, витрати дрібні
Таке підходить,-
вечори місцевого значення.
Місто не спало, почуття тривожили
отакої, з весною додалось клопоту,
в підїздах підлітки пиво пили
сперечались і цілувались,
куди подітись...
Кохання місцевого значення.
Турбувалось місто, його квартиранти
не хочуть більше спокою,
усмішки на лицях,
залюднені вулиці,
хто вони?
Оптимісти місцевого значення.
