(гумореска)
-Добре б мати свій гарем,-
Цмокає Микола,-
-Бо не мучився б тоді
Чоловік ніколи.
Мав би жіночок хоч п’ять ,
Гарних, тонкостанних,
І любив би як султан
Свою Роксолану.
Першій я б сказав, що йду
Другу присипляти,
Другій – що четвертій дав
Слово завітати.
Третій шепнув би тихцем,
Що на черзі п’ята ,
А насправді у той час
Драпанув би…спати!